Бути причетним до праці металургів - почесно!
Новости ЦК ПМГУ
5 січня 2022 р.
Світлана Федченко, табельник плавильного цеху №3 Запорізького заводу феросплавів (ЗФЗ), голова цехової організації ПМГУ, от вже 21 рік працює на одному й тому самому підприємстві. І каже, що пишається своєю приналежністю до ГМК, хоч сьогодні це і не модно. Але ж мода - річ ефемерна. На відміну від економічного добробуту країни, що створюється руками таких людей як Світлана Павлівна. Тож - їй слово:- Профспілковою роботою як такою я почала займатися вісім років тому. В нашому підрозділі виробниче життя тісно пов’язане з профспілковим, тому тільки прояви ініціативу - і не помітиш, як опинишся у команді профспілкових активістів. У 2015 році мене вперше обрали профгрупоргом, потім була заступником голови цехкому, а з 2017-го - голова цехової організації Профспілки плавильного цеху №3, член профкому заводу.
Увійти в курс профспілкових справ мені було не складно. Думаю, це тому, що я давно працюю на ЗФЗ і особисто знаю половину трудового колективу. Люди у нас хороші - працелюбні, ініціативні, небайдужі. Вони звертаються до мене з різними питаннями - коли потребують поради, допомоги. Я завжди намагаюся вислухати їх, почути та зрозуміти їхні потреби та зарадити проблемам, адже з будь- якої ситуації, навіть найскладнішої, обов’язково існує вихід.
Цього мене навчив мій перший наставник - колишній голова профкому цеху №3 Віктор Альохін (зараз працює начальником дільниці цеху з ремонту металургійного устаткування). Я часто згадую його добрим словом, особливо коли маю справу з паперами. Пам’ятаю, як допомагала Віктору Дмитровичу складати акти на надання матеріальної допомоги, протоколи зборів тощо - так все потрошку в голові і відклалося.
Завдяки моєму іншому наставнику - майстру, голові профкому цеху №3 Олегу Ільїну - я змогла закріпити всі тонкощі оформлення профспілкових документів, а також навички роботи з людьми. Тепер вже сама можу давати цінні поради новачкам! А Олега Володимировича трудовий колектив ЗФЗ через кілька років обрав заступником голови первинки. Наразі ми тісно з ним співпрацюємо.
Із головою профспілкової організації ПМГУ заводу Юрієм Спиридоновим я познайомилася ближче, коли очолила цехком. Часто спілкуюся з ним, захоплююсь позицією цієї людини: досвідчений лідер, Юрій Миколайович активно бере участь у профспілковому русі Запорізької області, відслідковує в Інтернеті громадсько-політичні події, що стосуються людей праці, феросплавники завжди можуть звернутися до нього за порадою і допомогою.
Минулий рік був для всіх нас складним. Він позначився епідемією Covid-19, зниженням рівня виробництва, скороченим робочим тижнем. Спільними зусиллями профком і адміністрація нашого підприємства боролися за скоріший вихід з непростого становища. Я особисто брала участь у роботі з утримання колективу професіоналів, особливо молоді, у цеху. Роз’яснювала, що краще працювати на рідному заводі, ніж в іншій країні, адже тут тебе знають, ти маєш пільги, сім’я і родичі поряд. А на чужині не кожен буде поважати твою працю, бо ти людина нова, і таких у країні безліч, до того ж - зазвичай маєш інший світогляд; спілкування з рідними найчастіше відбувається лише через телефон або Інтернет.
Наразі я бачу, що результати від таких бесід є, бо у бригадах залишилися люди, яких впевнено можна назвати основою колективу: вони подають приклад виконання виробничого плану, готують нових фахівців, їхнє слово поважають.
З інших важливих напрацювань заводу в той період - продовження роботи соціальної сфери, що пройшла випробування коронавірусом. Зокрема - можливість організувати, хоч і з деякою затримкою, літній відпочинок на базі «Феросплавник», відправити дітей у табір - звісно, з дотриманням карантинних обмежень. Попри всі труднощі, працівники нашого заводу і члени їхніх родин змогли, як завжди, оздоровитися на узбережжі Азовського моря за пільговою вартістю.
Головним здобутком шести місяців 2021 року вважаю, авжеж, підвищення рівня заробітної плати на 20% - яке відбулося з 1 березня, у результаті конструктивних переговорів з адміністрацією нашого підприємства. Сформований мотиваційний фонд створює умови для розвитку персоналу, дає змогу знизити плинність кадрів на ЗФЗ. Також ми з радістю зустріли новину про те, що з 1 вересня цього року основним професіям технологічного та ремонтного персоналу зарплата була збільшена від 10% до 35%, допоміжним професіям і посадам - в середньому на 10%.
Ще з принципового - новий колективний договір, в якому вдалося відстояти низку додаткових гарантій. Наприклад, пункт щодо відшкодування вартості послуги з протезування і лікування зубів (на жаль, ця процедура користується попитом, а її вартість постійно зростає), деякі види матеріальної допомоги. Також працівники заводу продовжать із задоволенням відпочивати з 20% знижкою від повної вартості путівки на базі, а їхні діти - весело проводити літні канікули в кирилівському таборі «Чайка». Цього року оздоровчий сезон було відкрито 1 червня.
Продовжуючи тему соціальних гарантій, слід зазначити, що на ЗФЗ діє програма з доставки феросплавників на роботу і по районам Запоріжжя за 11 маршрутами автобусами заводу, тому вартість проїзду для наших трудящих є низькою. Не забувають і про нові сім’ї: зокрема працівникам, які перебувають у декретній відпустці, підприємством щомісяця (до досягнення дитиною віку 1 рік і 6 місяців) виплачується соціальна пільга в розмірі прожиткового мінімуму. Феросплавники активно беруть участь у спортивній роботі: змагаються на заводській, обласній та всеукраїнській спартакіадах ПМГУ, виборюють особисту першість з настільного тенісу, шашок і шахів до дня народження нашого підприємства тощо. Цього року футболісти ЗФЗ гідно захистили спортивну честь заводу на турнірі «Козацькі забави» серед підприємств-партнерів, посівши друге місце. До речі, у складі команди був також співробітник нашого цеху.
Добре, що дбають і про культурне дозвілля наших трудящих: профком виділяє їм безкоштовні квитки на концерти Запорізької обласної філармонії, у кінотеатри, дітям на Новий рік закуповує новорічні подарунки та квитки на вистави. Пристосовуємося ми і до нових умов, зокрема підприємство компенсує сплачену працівником вартість тестування на наявність коронавірусу в організмі - згідно з затвердженим алгоритмом дій.
Список досягнень можна продовжувати, але так само - і список невирішених питань. Тож зупинятися не можна. Хоча рівень зарплати на більшості металургійних підприємств Запоріжжя зараз дає змогу наповнити сімейний бюджет і говорити про стабільність, в подальшому необхідно домагатися її підвищення, оскільки ціни і тарифи невблаганно зростають. Потрібно шукати нові шляхи щодо зупинення відтоку кадрів з підприємств ГМК, адже матеріальне невдоволення спонукає співвітчизників до виїзду за кордон у пошуках кращої долі. А хотілося б, щоби наші громадяни працювали на Україну і підсилювали її потенціал.
Важливим залишатиметься збереження соціального діалогу між державою, роботодавцями та Профспілкою, включення до колективних договорів пунктів Генеральної та Галузевої угод та їхнє неухильне виконання. На зборах і зустрічах з адміністрацією я, як член комісії з підготовки про- єкту колективного договору, разом з іншими членами профкому сприятиму збереженню тих пільг і гарантій, що закріплені у цьому важливому документі, а також контролюватиму їхнє виконання після прийняття колдоговору.
Все це мені під силу. От тільки б годин у добі побільше! Виробничих обов’язків багато, особливо коли треба підмінити тимчасово відсутню колегу. Але дефіцит часу не шкодить виконанню профспілкових доручень: на першому місці для мене завжди залишається людина праці з її потребами і питаннями. Якщо тебе обрали профлідером, то маєш знаходити час, щоби вислухати, зрозуміти.
Спілкуватися з людьми я люблю: це для мене джерело сил і натхнення. Подяка в очах товаришів надихає продовжувати роботу на профспілковій ниві і постійно вдосконалюватися, отримувати нові знання на семінарах. Розуміння цінності, важливості, необхідності профспілкової діяльності дає змогу не опускати руки, долати труднощі, налагоджувати відносини з новоприйнятими працівниками.
Та й, на щастя, я не одна. Поруч зі мною - надійні профгрупорги: кваліфіковані та активні, з ними всі питання ефективно вирішуються. Завдяки їм голова цехкому знає, що турбує працівників кожної дільниці. Разом із тим, хотілося б більше проявів активності від молоді. Молодих у нашому цеху наразі багато, і було б добре бачити їхню участь у профспілкових і спортивних заходах.
Дуже хочеться, щоби нове покоління феросплавників, як і я, теж пишалося своїм вибором професій, цінувало особливе братерство, яке є у металургів, розуміло, що бути причетним до їхньої праці - почесно. Це ж так приємно - трудитися з мужніми, сильними духом людьми, які несуть славу Україні як індустріальній державі! Кожна тонна металу, видобута ними, укріплює вітчизняну економіку. Зосереджені, зі сталевим характером і водночас такі відкриті та товариські... Цей міцний сплав не зруйнувати нікому!
