Новини ЦР ПМГУ - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Запоріжжя - це Україна! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорізька облрада ПМГУ
Офіційний сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Новини ЦР ПМГУ

Новини
4 грудня 2024 р.

Підвищення податків: роз’яснення від Уряду
Закон про податкові зміни набув чинності з 1 грудня. Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України відповів на основні питання щодо передбачених ним новацій.

Чи будуть нараховуватися нові податки «заднім числом»?

«Заднім числом» податки не нараховуватимуться. Парламент найближчим часом ухвалить необхідні правки до Податкового кодексу, щоб узгодити роботу всіх норм, зокрема щодо ФОПів.

Як зміниться ставка військового збору для фізичних осіб?

Ставка військового збору для фізосіб зросте з 1,5% до 5%. Йдеться про оподаткування зарплат, оренди, виграшів, банківських депозитів тощо.

Як зміниться ставка військового збору для ФОПів?

Все залежить від групи, до якої належить ФОП.

ФОПи першої, другої та четвертої груп будуть платити 10% від мінімальної зарплати, встановленої на початок 2025 року (8 тис. грн). Таким чином, вони сплачуватимуть 800 грн на місяць. Нові податки почнуть діяти для цієї категорії платників лише з 1 січня 2025 року.

ФОПи третьої групи будуть платити військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року. Для них закон також запрацює з початку нового року.

Чи поширюється військовий збір на соціальні виплати?

На соціальні виплати військовий збір не поширюється. Також він не поширюється на пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО. Крім того, під військовий збір також не підпадають ОВДП, які купують фізичні особи.

Який ресурс планує залучити держава від зростання податків?

До кінця поточного року плануємо отримати 8 млрд грн, а у 2025 році – 140 млрд грн.

На які цілі будуть витрачені ці кошти?

Ці кошти підуть насамперед на зарплати українським військовослужбовцям. Загалом на забезпечення наших воїнів в наступному році плануємо витратити 1,16 трлн грн. Це на 10 млрд грн більше, ніж у 2024 році.

Раніше говорили про нестачу на цей рік 500 млрд грн для оборони. Звідки держава бере решту коштів?

Підвищення податків – це лише невелика частина комплексних зусиль для залучення внутрішнього ресурсу. 216 млрд грн отримуємо за рахунок розміщення ОВДП, це наші внутрішні запозичення. Ще 100 млрд грн – перевиконання доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації економіки.

Залучаємо на оборону частину доходів банківського сектору. В цьому році банки отримали найбільший прибуток за всю історію. В першу чергу за рахунок того, що працювали з Нацбанком і з державними зобов’язаннями.

Також заощаджуємо певні кошти за рахунок реструктуризації державного боргу.

Які ще податкові зміни передбачає нове законодавство?

На прохання Всеукраїнської аграрної ради підвищується мінімальна сума податкових платежів з одного гектару сільськогосподарської землі до 1400 гривень за гектар. Це покращить прозорість відносин в аграрному секторі.

На прохання представників нафтогазового сектору вводиться авансовий внесок з податку на прибуток на кожну окрему АЗС. Це зробить більш конкурентними легальних учасників ринку.

На прохання представників українського виноробства підвищується мінімальна ціна на продукти виноробства українського виробництва. Це дозволить виробникам, які користуються нормальною сировиною, бути конкурентними на ринку.

Підвищується рента на пісок та щебінь. Це забезпечить справедливе оподаткування розробників українських надр.

Всі ці зміни напрацьовані в тісному контакті з галузевими асоціаціями.

Крім того, новий закон впроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної. Це забезпечить прозорість та справедливість бронювання працівників підприємств.

Чому ми не можемо спрямувати на оборону кошти, які надають наші партнери?

Партнери фінансують виключно необоронні цивільні видатки.

Є логічним та зрозумілим, що кожна країна фінансує свою армію самостійно, адже це є однією з ознак її суверенітету.

Більше того, партнери, зокрема МВФ, наполягають на підвищенні податків, адже це додає нам фінансової стійкості і надійності як позичальнику.

В той же час Україна прагне залучити на потреби оборони кошти від російських «заморожених» активів. Цей фінансовий ресурс ворога, який завдав нам так багато втрат, має працювати проти нього, на нашу перемогу.

Чи враховує державний бюджет на 2025 рік податкові зміни?

Бюджет-2025 розрахований із врахуванням усіх змін до податкового законодавства.
2 грудня 2024 р.

До співпраці не на словах, а на рівні реальних рішень

28 листопада в змішаному форматі відбулося засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану під головуванням президента Українського союзу промисловців і підприємців, співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради від сторони роботодавців Анатолія Кінаха.

Участь у заході взяли представники центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднань підприємців і промисловців, роботодавців, наукових установ, громадських організацій, профспілок. Федерацію профспілок України представляв голова Григорій Осовий. Нашу Профспілку – її очільник Олександр Рябко.

На засіданні розглядалися питання щодо розвитку людського трудового потенціалу, збереження економічно активного населення, вдосконалення умов для розвитку ринку праці, формування підґрунтя для економічної самодостатності українських сімей, можливостей пенсійних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах у розрізі інвестиційного ресурсу для розвитку бізнесу, забезпечення громадського контролю за виконанням плану заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року та інші.

Олександр Рябко у своєму виступі привернув увагу учасників до необхідності конкретних дій задля вирішення проблем працюючих українців. Зокрема, він зупинився на негативних тенденціях, які наразі мають місце в сфері охорони праці. Спираючись на дані, які системно збирає Технічна інспекція праці ПМГУ, він змалював тривожну картину щодо наявних показників травматизму, руйнування системи лікування та реабілітації постраждалих на виробництві за рахунок коштів соцстраху, форсованого просування недосконалого і небезпечного проєкту Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Голова Профспілки закликав соціальних партнерів до співпраці не на словах, а на рівні реальних рішень, адже у держави, роботодавців і профспілок є спільне завдання – зберегти трудовий потенціал України, який у післявоєнний період буде нашим найціннішим ресурсом.
28 листопада 2024 р.

Глобальне виробництво чавуну у жовтні зросло на 8% м./м.

Глобальне виробництво чавуну за підсумками жовтня 2024 року зросло на 8% в порівнянні з попереднім місяцем – до 118,3 млн т. Порівняно з жовтнем 2023-го показник збільшився на 2,5%. Про це повідомляє ОП «Укрметалургпром» з посиланням на дані WorldSteel Association.
Світове виробництво чавуну доменним способом за місяць становило 104,93 млн т (+5% м./м.; +0,5% р./р.), а методом прямого відновлення – 13,37 млн т (+38,7% м./м.; +21,7% р./р.).

За підсумками січня-жовтня 2024 року глобальна виплавка чавуну скоротилась на 2,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 1,16 млрд т. Зокрема, доменним способом вироблено 1,06 млрд т чавуну, а методом прямого відновлення – 105,71 млн т.

Найбільшими країнами – виробниками чавуну за підсумками січня-жовтня є:
- Китай – 715,11 млн т (-4% р./р.);
- Індія – 118,5 млн т (+5,6% р./р.);
- Японія – 50,84 млн т (-4% р./р.);
- РФ – 49,23 млн т (-5,6% р./р.);
- Південна Корея – 36,86 млн т (-1,9% р./р.).

Україна за жовтень виробила 624,9 тис. т чавуну, що на 0,1% більше в порівнянні з попереднім місяцем, та на 22,2% р./р. За 10 місяців показник становив 5,98 млн т (+21,9% р./р.). Таким чином країна посідає 13-те місце в рейтингу світових виробників чавуну.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року світове виробництво чавуну зросло на 1,1% в порівнянні з 2022 роком – до 1,41 млрд т. Доменним способом за 2023 рік вироблено 1,29 млрд т, а методом прямого відновлення – 120,15 млн т.

У трійці лідерів з випуску чавуну у 2022-му: Китай – 871,01 млн т (+0,7% р./р.), Індія – 135,07 млн т (+10,6% р./р.), Японія – 63,04 млн т (-1,7% р./р.). Україна у 2023-му посіла 16-те місце в рейтингу світових виробників чавуну з показником 6 млн т (-6,1% р./р.).
28 листопада 2024 р.

Україна залишається на 20 позиції у світовому рейтингу виробників сталі

Світова виплавка сталі у січні-жовтні 2024 р. становить 1546,59 млн т, що на 1,963% нижче показника січня-вересня 2023 р. (1572,22 млн т).

Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 850,73 млн т, що на 3,00% нижче за показник аналогічного періоду 2023 р. (877,04 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,0%.

Україна (6,49 млн т або 125,68% відносно січня-жовтня 2023 р.) залишається на 20 місці серед 71 країни-виробника сталі.
28 листопада 2024 р.

Постанова 1332: Які нові критерії бронювання працівників ухвалив КМУ

22 листопада Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 1332. Цей документ регламентує новий порядок бронювання працівників, який набере чинності з 1 грудня поточного року.

Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам, проаналізував основні положення постанови № 1332 КМУ та пояснив NV, хто підлягатиме бронюванню з 1 грудня.

Він розповідає, що відповідно до постанови КМУ, бронюванню підлягають працівники критично важливих підприємств, чия заробітна плата дорівнює мінімальній зарплаті в Україні (8000 грн), помноженій на коефіцієнт 2,5. Тобто сума має становити 20 000 грн.

Щоб бути заброньованими військовозобов'язані мають стояти на військовому обліку, мати уточнені військово-облікові дані та не перебувати у розшуку.

Нардеп Богдан Кицак наголошував, що одним з ключових критеріїв бронювання зокрема є доказ того, що військовозобов'язаний був працевлаштований на критично важливому підприємстві до 18 травня 2024 року, тобто до набрання чинності нового законом про мобілізацію.

Однак в самій постанові ця дата згадується лише в контексті визначення кількості військовозобов'язаних працівників підприємства:
Кількість військовозобов'язаних працівників враховується станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов'язаних працівників у відповідному державному органі, на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі — станом на дату подання списків, зокрема для тих, які утворені після 18 травня 2024 року.

Відповідно до тексту постанови № 1332, кількість заброньованих працівників, які працевлаштовані на критично важливому підприємстві, повинна становити не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників організації. Це правило не стосується військовозобов'язаних, зазначених в абзацах 7−14 пункту 5 нового порядку бронювання. Водночас кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може становити й понад 50% за окремим рішенням міністра оборони України.
18 листопада 2024 року

Профспілка – це можливості, які не варто упускати

Мотивація профспілкового членства – дуже важлива, але дуже непроста річ. Її завдання – пояснити людям праці, чому їм варто бути членами профспілок. Різним людям – з різними переконаннями, з різними життєвими орієнтирами, з різним темпераментом… У спілкуванні з ними потрібно зробити так, щоб вони зрозуміли профспілкові цінності та набрались рішучості на об’єднання для захисту власних трудових прав.

Тягне на серйозну місію? Авжеж. Провідний фахівець з профспілкової діяльності апарату ПМГУ Роман Тарасенко вважає так само. Він прагне зробити свій внесок у зміцнення вітчизняного профруху. Тому на запрошення виступити з мотиваційною лекцією перед слухачами семінару з підвищення конкурентоспроможності на ринку праці для молоді та внутрішньо переміщених осіб Київської області відповів згодою, вирушивши для цього аж у місто Біла Церква.

За його словами, семінар, що відбувся 13 листопада на базі Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості, є першим з чотирьох запланованих. Його програма побудована таким чином, щоб підвищити шанси шукачів роботи на успішне працевлаштування та адаптацію на новому робочому місці. Тож учасників знайомлять з активними програмами зайнятості, допомагають їм покращити навички з написання резюме та підготовки до співбесіди. А також розповідають їм про профспілки, основні напрями профспілкової роботи, переваги профчленства.
Роман Тарасенко зазначає: «Виступаючи перед майбутніми працівниками, я намагався, насамперед, пояснити їм сутність колективного захисту, дати уявлення про те, чого можна досягти спільними діями. Головний меседж моєї лекції «Профспілкове членство: шлях до стабільної зайнятості та правового захисту» полягає в тому, що профспілка – це можливості, які не варто упускати».
18 листопада 2024 року

Глобальні профспілки стурбовані масштабною втратою робочих місць у металургії

Представники консультативного комітету профспілок при ОЕСР (TUAC), IndustriALL та industriAll Europe, які взяли участь у засіданні Комітету ОЕСР зі сталі, попередили про ризик деіндустріалізації в країнах організації та інших державах.

Як йдеться у заяві, ситуація, з якою стикаються працівники промислового сектору, є наслідком десятиліть погано розроблених національних політик, які підтримували надлишок потужностей у металургії та сприяли експортній конкуренції на шкоду внутрішньому попиту, заробітній платі та умовам праці.

Профспілки закликають припинити цю практику та створити якісні робочі місця у промисловості.
Вони вказують, що глобальний попит на сталь різко впав, водночас світові надлишкові потужності досягли нового рекорду. Тому необхідне державне втручання для запуску інфраструктурних проектів та збереження робочих місць.

Як зазначається, заходи жорсткої економії під приводом бюджетної відповідальності призведуть до серйозного скорочення державних витрат, що негативно вплине на промвиробництво та зайнятість.

Профспілки закликають уряди до проведення стимулюючої фіскальної політики та збільшення нинішнього низького рівня державних інвестицій для поживлення попиту на сталь.

«Державні інвестиції є життєво важливими для таких ключових сфер, як розвиток інфраструктури, технологічні інновації та науково-дослідні роботи в металургійному секторі. Уряди мають вжити необхідних заходів для забезпечення попиту на якісну, екологічно чисту сталь, вироблену працівниками з гідними умовами праці, у тому числі через системи державних закупівель», – наголошують вони.

Профспілки також наголошують, що «зелений» перехід має йти на користь працівникам, і закликають уряди інвестувати у «зелену» сталь із жорсткими екологічними та соціальними умовами.

Нагадаємо, що EUROFER та IndustriAll Europe оприлюднили спільну заяву щодо терміновості Плану дій ЄС щодо сталеливарної промисловості, щоб відновити конкурентоспроможність галузі, захистити екологічний перехід та робочі місця. Сторони наполягають на тому, щоб цей план мав вагу та був опублікований упродовж перших 100 днів роботи нової Єврокомісії.
18 листопада 2024 року

Україна за дев'ять місяців збільшила експорт товарів на 12,9% - Держстат

Експорт товарів з України за січень - вересень 2024 року сягнув 30,8 млрд дол. США, що на 12,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас імпорт українських товарів збільшився на 11% - до 51,2 млрд дол. США. Про це повідомила Державна служба статистики.

Відтак, негативне сальдо становило 20,382 млрд дол. проти 19,253 млрд дол. за 9 місяців торік.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,60 (за 9 місяців 2023 року - 0,59).

Серед груп товарів, експорт яких продемонстрував цьогоріч найбільше зростання, - електричні машини (+21,3%), чорні метали (+15,2%) та зернові культури (+10,2%).

Імпорт збільшився у категоріях «електричні машини» (+30,0%), «реактори ядерні, котли, машини» (+28,3%) та «засоби наземного транспорту, крім залізничного» (+11,9%).

За інформацією Держстату, зовнішньоторгівельні операції проводились із партнерами із 226 країн світу.

Як повідомлялося, за даними Міністерства економіки, експорт товарів з України у жовтні 2024 року сягнув понад 3,8 млрд дол. США, що на 18,7% більше порівняно з вереснем.
7 листопада 2024 р.

Профспілки КЗРК вступили у колективний трудовий спір із роботодавцем

Найкращі результати, як трудові, так і соціальні, досягаються там, де між роботодавцями і працівниками є порозуміння. Але побудова конструктивного соціального діалогу на підприємстві – складне завдання. Часом розбіжності, що виникають між сторонами соціально-трудових відносин, ніяк не вдається врегулювати в межах колективних переговорів. Тоді наступним кроком може стати колективний трудовий спір. Це – законний шлях відстоювання прав трудящих, яким користуються, зокрема, первинки ПМГУ.

Так, рішення про вступ у колективний трудовий спір із роботодавцем в жовтні ухвалили профспілкові первинні організації, що діють на КЗРК. Їхні основні вимоги: підвищити зарплату на 20% з 1 вересня 2024 року та відновити для всіх працівників режим повного робочого тижня.

За повідомленням Національної служби посередництва і примирення колективний трудовий спір між найманими працівниками та адміністрацією АТ «Криворізький залізорудний комбінат» є одним з двох нових колективних трудових спорів, зареєстрованих на початку листопада.
7 листопада 2024 р.

ЄК підкреслює соціальний аспект у процесі розширення

У пакеті заходів Європейської комісії з розширення ЄС у 2024 році визнається, що зміцнення соціального діалогу, включаючи потенціал соціальних партнерів, як і раніше, актуальне для вирішення проблем ринку праці в країнах-кандидатах.

Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) давно підкреслює, що сприятливе середовище для справжнього соціального діалогу, в якому профспілки мають можливість захищати інтереси трудящих і активно сприяти процесу вступу до ЄС, є необхідною умовою для того, щоб розширення стало успішним для трудящих як існуючих, так і потенційних державах- членів.

Секретар конфедерації ЄКП Теа Жарк заявила: «Ми раді, що Комісія прислухалася до нашої поради про те, що профспілки мають відігравати свою роль і повинні отримувати підтримку у нарощуванні свого потенціалу. Соціальний діалог є відмінною рисою соціальної ринкової економіки ЄС і має бути таким і для країн, які прагнуть членства в ЄС».

«Також очевидно, що економічна конвергенція має йти пліч-о-пліч із соціальною конвергенцією — на основі принципів ЄС щодо соціальних прав, соціальних норм ЄС та сильного соціального діалогу. Це вкрай необхідне нагадування урядам, які все ще ігнорують профспілки або активно прагнуть підірвати їх».
7 листопада 2024 р.

Працівники заводу Volkswagen в Оснабрюці провели
новий попереджувальний страйк

Працівники заводу Volkswagen в Оснабрюці, який має бути закритий у рамках реструктуризації компанії, 6 листопада проводять нові попереджувальні страйки в рамках регіональних протестів, спрямованих на підвищення заробітної плати. Про це повідомила профспілка IG Metall. Це вже другий страйк на заводі за останні кілька тижнів.

У той час як страйки на інших заводах Volkswagen у Західній Німеччині можливі лише з грудня, трудові договори в Оснабрюку мають особливості, що дозволяє робітникам розпочати акції протесту вже зараз.

IG Metall вимагає підвищення заробітної плати на 7%, що значно перевищує пропозицію асоціацій роботодавців, які пропонують підвищення лише на 3,6% протягом 27 місяців. На думку роботодавців, вимоги профспілки є нереалістичними.

Завод у Оснабрюці, на якому працює близько 2300 осіб, виробляє автомобілі Porsche, зокрема моделі Cayman та Boxster, а також кабріолет Volkswagen T-Roc. Однак, Porsche оголосила про наміри перенести виробництво наступних поколінь Cayman і Boxster на свій завод у Штутгарті-Цуффенхаузені, а Volkswagen планує припинити виробництво T-Roc Cabriolet у наступному році, що може призвести до скорочення обсягів виробництва на заводі в Оснабрюці.

Крім того, минулого тижня глава виробничої ради Volkswagen Даніела Кавалло повідомила, що керівництво Porsche поінформувало завод в Оснабрюці про припинення ділових відносин з ним, що додає невизначеності у майбутнє підприємства.
5 листопада 2024 р.

Месенджер Telegram, хоч і викликає певні запитання стосовно безпеки та навіть потрапляє час від часу під загрозу заборони, залишається найпопулярнішим джерелом інформації для майже половини українців. Це підтвердило «свіженьке» жовтневе дослідження від соціологічної групи Рейтинг. За його даними, 47% респондентів отримують новини з Telegram-каналів, 26% – з Youtube, 21% – з телемарафону Єдині новини. Що ж, тенденція залишається незмінною. З огляду на це, Профспілка металургів і гірників України запустила свій офіційний Telegram-канал. Закликаємо всіх, хто цікавиться профспілковим життям в ПМГУ, у країні та в світі, підписатися на нього – за посиланням https://t.me/pmguinfo, qr-кодом на картинці чи просто задавши у пошуку месенджера «Профспілка металургів і гірників України»
5 листопада 2024 р.

Майже 95 тисяч юнаків і дівчат вступили до профтехів

«У жовтні завершилася вступна кампанія до профтехів. Найпопулярнішими професіями стали кухар, автослюсар, електрогазозварник, кондитер, водій і тракторист», – ідеться в повідомленні Міносвіти.

Зазначається, що 2024 року професійну освіту обрали понад 94 803 тис. учнів, а загалом розпочали навчання 219 тис. 438 осіб.

У відомстві заявили, що обсяг виконання регіонального замовлення становить 92%, що на 4% вище за показник 2023 року (88%), що, на їхню думку, демонструє позитивну тенденцію в тому, як заклади адаптуються до потреб локального бізнесу.

Згідно з повідомленням, лідерами серед регіонів, які отримали найбільшу кількість заяв на навчання за регіональним замовленням, є Дніпропетровщина – 5 423 учні, Львівщина – 4 829 учнів та Київ – 4 526 учнів, серед регіонів, які отримали найбільшу кількість заяв на навчання за державним замовленням: Харківщина – 809 учнів, Одещина – 435 учнів та Хмельниччина – 426 учнів.
31 жовтня 2024 р.

Міжнародна солідарність. Про майбутнє профспілкового руху України, його перспективи та шляхи зміцнення
29 – 31 жовтня 2024 року у Львові проходить Сесія зі стратегічного планування ФПУ в рамках співпраці з Union to Union

У заході беруть участь керівники ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, члени комісій Ради Федерації, міжнародні профспілкові партнери: Генеральна секретарка Union to Union Марія Нюберг, менеджер з стратегічного розвитку, директорка програм розвитку Union to Union Лана Віллебранд (онлайн).

Сесію відкрив Голова ФПУ Григорій Осовий, який звернувся до присутніх із вступним словом щодо визначення цілей, завдань та очікуваних результатів. Під час проведення сесії він провів презентацією на тему: «Стратегія і пріоритети діяльності ФПУ в умовах війни», в якій актуалізував завдання Стратегії діяльності ФПУ та пріоритети в роботі профцентру, потреби ФПУ, її членських організацій щодо зміцнення профспілкових організацій на 2025-2026 роки (розширення профспілкового членства, актуалізація профспілкових послуг, нові шляхи мотивації, економічний, соціальний та правовий захист, охорона праці в умовах воєнного стану, питання післявоєнного відновлення країни ).

Із результатами опитування членських організацій щодо актуалізації функцій профспілок та опитування щодо ставлення до профспілок у суспільстві «Шляхи зміцнення авторитету профспілок: бачення та очікування суспільства» ознайомив присутніх Володимир Харченко, зав. відділом з питань координації навчання, роботи з молоддю та зв’язків з громадськими організаціями ФПУ.

Тему «Стан профспілкового руху в умовах війни: виклики, загрози та можливості профспілок» розкрив у своєму виступі Євген Драп’ятий, заст. голови ФПУ. Далі учасники перейшли до дискусії на тему: «Проблеми профспілкового руху і шляхи зміцнення потенціалу профспілок», яка пройшла цікаво, в конструктивному руслі.

У наступні дні будуть розглянуті важливі питання профспілкової діяльності.   Досвідом та практикою роботи профспілок Швеції з організації соціального діалогу, використовуючи конкретні приклади роботи шведських профспілок, а також щодо структурної побудови, джерел фінансування, мотивації профспілкового членства профспілок Швеції, поділиться Оксана Гузь-Бланк, координаторка програми Union to Union по Україні, менеджер по роботі з проєктами Профспілки державних службовців Швеції.

На другий день роботи буде проводитись презентація проєктів з реалізації заходів, які сприятимуть зміцненню потенціалу ФПУ та її членських організацій:
- Центр органайзингу ФПУ (Центр розвитку профспілок);
- Цифровізація профспілок
- Медіа хаб ФПУ;
- Система професійного навчання профспілкових кадрів;
- Ментальне здоров’я та психологічний клімат у трудових колективах.

Учасники проведуть в форматі дискусії обговорення запропонованих проєктів, обміняються думками щодо їх актуальності і можливостей реалізації.

Про роботу Академії праці, соціальних відносин і туризму як базового центру профспілкового навчання та професійної підготовки кадрів та перспективи подальшого розвитку розповість її ректор Віктор Сухомлин.

Сесія завершиться підсумковою дискусією щодо майбутнього профспілкового руху України, його перспектив та шляхів зміцнення.
29 жовтня 2024 р.

В уряді підготували пенсійну реформу:
скільки потрібно буде відрахувати з зарплати

Мінсоцполітики підготувало законопроєкт «Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». Пропонується запровадити обов'язковий платіж до державного або недержавних пенсійних фондів як для працівників, так і для роботодавців.

Цей проєкт оприлюднений для обговорення на сайті СПО об’єднань профспілок.

Проєктом пропонується зменшити ставку Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом першого року запровадження системи з 22% до 17%, протягом другого року - до 16%, починаючи з третього року і в наступні роки - до 15%.

Згідно з документом, обов’язковий накопичувальний внесок для працівників становитиме 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого року з дати початку сплати накопичувальних внесків до системи загальнообов’язкового накопичувального забезпечення, 2% - протягом другого року, 3% - протягом третього і в наступні роки.

Додатковий накопичувальний внесок для працівників становить 1% бази нарахування протягом першого року, 2% - протягом другого року, 3% - протягом третього і в наступні роки.

Працівник може відмовитися від сплати додаткового внеску, або поновити його сплату на підставі поданої роботодавцю заяви.

Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців становить 1% бази нарахування накопичувального внеску протягом першого, 2% - протягом другого року, 3% - протягом третього і в наступні роки.

Починаючи з четвертого року роботодавці виокремлюють частину єдиного внеску на накопичувальний внесок у розмірі накопичувального внеску, але тільки у випадку якщо працівник сплачує додатковий накопичувальний внесок з власних доходів. У разі відмови працівника від сплати додаткового накопичувального внеску роботодавці не виокремлюють накопичувальний внесок з єдиного внеску.

Обов’язковий накопичувальний внесок для самозайнятих осіб, що сплачують такий внесок на свою користь, становить 1% бази нарахування протягом першого року, 2% - протягом другого року, 3% -

Обов’язковий накопичувальний внесок для роботодавців сплачується роботодавцями в складі єдиного внеску, та виокремлюється в звітності щодо сплати єдиного внеску. Обов’язковий накопичувальний внесок для працівників та додатковий накопичувальний внесок не є єдиним внеском.

Сплата роботодавцями та самозайнятими особами накопичувального внеску на рахунки податкових органів здійснюється одночасно зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного та накопичувального внесків накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум.

Базою нарахування накопичувального внеску є сума нарахованої кожному працівнику заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Накопичувальний внесок не входить до системи оподаткування.

Учасник системи повинен обрати до дня початку сплати накопичувальних внесків установу накопичувального пенсійного забезпечення до якої будуть перераховуватися сплачені ним або на користь нього накопичувальні внески, шляхом укладення з нею договору (пенсійного контракту).

Водночас буде створений Державний накопичувальний пенсійний фонд, який є установою накопичувального пенсійного забезпечення для осіб які не визначились з вибором такої установи, та осіб які свідомо обрали цю установу.
28 жовтня 2024 р.

Україна зазнає значних втрат через європейське мито СВАМ, потрібно вести переговори про відстрочку

Україна втрачатиме мільярди, якщо для українських експортерів застосовуватимуть механізми вуглецевого мита СВАМ (додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві), які зараз працюють у ЄС у тестовому режимі. Тому керівництву країни необхідно провести переговори з Євросоюзом про відтермінування запровадження мита через війну в Україні, йшлось на круглому столі «Як СВАМ послабить економіку України».

Як зазначив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко, для української економіки витрати на СВАМ зростатимуть щороку, і можуть її значно послабити. Так, лише у перший рік дії податку втрати економіки становитимуть $202 млн, а до 2030 р зростуть до $1,44 млрд.

На думку аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, влада України має провести переговори із ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM, згідно з яким «Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури».

Експерт підкреслив, що в Україні уже три роки триває війна.

У свою чергу директорка проєктів зі сталого розвитку «ArcelorMittal Кривий Ріг» (АМКР) Ольга Семків зазначила, що наразі у підприємців немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напрямку, а також немає відповідної експертизи для складання звітів у рамках СВАМ.

«Ми очікуємо відстрочки зобов'язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав», - підкреслила вона.
У свою чергу представник парламентського підкомітету із промполітики Комітету з економічного розвитку Муса Магомедов вказав, що Україні потрібно проявити ініціативу в діалозі з ЄС у питанні відтермінування відстрочення зобов'язань зі СВАМ.

Директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська вважає, що наразі СВАМ не стільки додає користі навколишньому середовищу, як є варіантом впливу на торгівлю.

Зазначимо, що відповідно до дослідження GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат. Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то в 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд. на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.
28 жовтня 2024 р.

Глава МВФ попередила про уповільнення економічного зростання: чим це загрожує світу

Світ ризикує ув'язнути у ситуації низького зростання та високого рівня заборгованості, внаслідок чого в урядів залишиться менше ресурсів для покращення можливостей для свого населення та вирішення проблем. Результатом стає невдоволення населення.
Про це заявила глава МВФ Крісталіна Георгієва, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію під час щорічних засідань МВФ та Світового банку у Вашингтоні.

«Ми очікуємо, що світова економіка зростатиме на 3,2% за рік і сповільниться до 3,1% за рік протягом п'яти років. Це найнижчий середньостроковий прогноз за десятиліття», - сказала вона.

Як зазначила Георгієва, зростання залишається на позитивній території, а відсоткові ставки знижуються.

«Для більшості країн світу м'яка посадка вже не за горами. Але люди не почуваються добре щодо своїх економічних перспектив. Усіх, кого я тут питаю, як ваша економіка, відповідь – добре. Як настрій ваших людей, відповідь – не дуже. Сім'ї по - як і раніше, страждають від високих цін, а глобальне зростання слабке», - додала глава МВФ.

За її словами, торгівля більше не є потужним двигуном зростання, і ми живемо у більш фрагментованій світовій економіці.

«Тим часом державний борг на шляху до того, щоб перевищити 100 трильйонів доларів цього року, що є історичним максимумом та еквівалентно 93% відсотків світового ВВП.

МВФ очікує, що 2030 року, що ця цифра наблизиться до 100% ВВП.

«Світова економіка ризикує застрягти в ситуації низького зростання та високого боргу. Це означає нижчі доходи та менше робочих місць. Це також означає нижчі доходи уряду, а отже, менше інвестицій для підтримки сімей та боротьби з довгостроковими проблемами, такими як зміна клімату. Це тривожні часи», - сказала вона.

Шляхи вирішення проблем Георгієва зазначив, що порядок денний МВФ фокусується на двох пріоритетах: забезпечити м'яку посадку та вирватися з низького зростання та високого боргу
За її словами, по-перше, необхідно забезпечити, щоб інфляція повернулася до цільового рівня скрізь. «Найбільші центральні банки, включаючи США, правильно стали на шлях пом'якшення. Тепер головне - закінчити роботу з інфляції, не завдаючи непотрібної шкоди ринку праці», - сказала вона.

По-друге, зараз саме час діяти щодо боргу та дефіциту. Після багатьох років такої необхідної фіскальної підтримки у відповідь на потрясіння саме час відновити фіскальні буфери. У більшості країн це можна зробити поступово, але треба починати вже зараз, заявила Георгієва.

«Третє і найважливіше, вкрай важливо, щоб країни проводили реформи, що сприяють зростанню, від скорочення бюрократичної тяганини до покращення управління. Ми бачили, як реформи стали джерелом значних вигод у всіх країнах. Наш аналіз показує, що ці реформи можуть підвищити обсяг виробництва до 8% за 4 роки в країнах, що розвиваються», - повідомила Георгієва.

Нагадаємо, у жовтні 2024 року МВФ оновив прогноз, згідно з яким світова економіка продовжить зростати на рівні 3,2% у 2024 та 2025 роках, майже такими ж темпами, як і у 2023 році (3,3%). Середньострокове зростання протягом п'яти років уповільниться до «посередніх» 3,1%, що значно нижче за допандемічний тренд за 2000-2019 роки в 3,8%.

Крім того, згідно з прогнозом МВФ, глобальний державний борг перевищить 100 трильйонів доларів цього року. За нинішніх темпів відношення світового боргу до ВВП наблизиться до 100% до кінця десятиліття, перевищивши пік пандемії.
28 жовтня 2024 р.

Gensol і Matrix Gas запустять перший в Індії сталеливарний
завод на водневому паливі

Gensol Engineering і Matrix Gas & Renewables запускають перший в Індії екологічний сталеливарний завод на водневому паливі.

Завод використовуватиме 100% зелений водень, отриманий з відновлюваної енергії, та усуне викиди CO2 при виробництві губчастого заліза.

Як зазначається, проєкт схвалений у рамках Національної місії з зеленого водню за підтримки MECON, міністерства сталі та міністерства нових та відновлюваних джерел енергії.

З інвестиціями в $38 млн, проєкт отримує 50% урядове стимулювання. Потужність пілотної установки – 50 тонн на день (TPD). Завод застосує технологію вертикального валу прямого відновлення заліза (DRI), адаптовану для індійської руди.

Індія планує виробляти 5 млн тонн зеленого водню до 2030 року, а також значно скоротити викиди CO2, які в сталеливарній галузі становлять близько 7% від загального обсягу.

Замінивши традиційні водневі методи, можна скоротити вуглецевий слід виробництва сталі на 50% і більше, що відповідає кліматичним цілям країни.
3 жовтня 20024 р.

Підвищення кваліфікації для профспілкових переговірників

Члени ПМГУ обізнані, що якісний колективний договір на підприємстві є запорукою гідних умов їхньої праці. Однак далеко не кожен з них усвідомлює, наскільки складно розробити проєкт цього документу і провести ефективні колективні переговори з роботодавцем, дотримуючись всіх необхідних формальностей, щоб дійти компромісу у спірних питаннях з метою укладення колдоговору.

Всі труднощі й підводні камені колективних переговорів повною мірою уявляють лише ті представники профспілкових організацій, які безпосередньо беруть в них участь. Ці люди з власного досвіду знають, скільки зусиль треба докласти задля досягнення бажаного результату. Тому вони дуже серйозно ставляться до навчання і користуються всіма нагодами для підвищення своєї кваліфікації.

Восени таку можливість їм запропонувала Федерація профспілок України, запустивши нову освітню програму «Стандарт – профспілковий переговірник». До першого набору її слухачів організатори запросили саме практиків – три десятки профспілкових фахівців, лідерів та активістів, які особисто задіяні у колективних переговорах. У навчальну групу увійшли і представники нашої Профспілки: Сергій Крамарчук, голова ПО ПМГУ ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», Олена Логунова, очільниця ПО ПМГУ на «Запоріжвогнетрив», та Ольга Гончарук, начальниця відділу соціально-економічної роботи апарату ПМГУ.

Інтенсивні заняття розпочалися наприкінці серпня і триватимуть до листопада. Їхньою координаторкою і ведучою виступає керівниця управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ Ірина Орловська. З переговірниками працюють юристка, експертка у сфері колективно-договірного регулювання Валентина Приходько; завідувачка кафедри фінансів факультету економіки, соціальних технологій та туризму Академії праці, соціальних відносин і туризму Яніна Ткаченко; експертка у сфері комерційних та міжнародних переговорів, викладачка Інституту переговорів Західноукраїнського національного університету Яніна Амельчиць. Учасники від ПМГУ раді бачити спікером курсу й колегу-галузевика – заступника голови «Атомпрофспілки» Павла Пруднікова.

Програма занять, розділена на логічні блоки, охоплює широкий спектр питань: від нормативної бази ведення колективних переговорів (національної та міжнародної) – до засад формування команди переговірників, від порядку збору й аналізу інформації – до методології переговірного процесу, від маніпулятивних технік та методів роботи з ними за столом переговорів – до інструментів вирішення конфліктів.

Представники нашої Профспілки позитивно оцінюють організацію навчального процесу та системність викладення матеріалу лекторами. Спілкуючись з колегами-профспілковцями, вони охоче обговорюють різні аспекти колдоговірної роботи. Так, Сергій Крамарчук ділиться з колегами власним досвідом підготовки та проведення колективних переговорів і участі у колективному трудовому спорі, через які нещодавно пройшла його первинка. Відверто кажучи про проблеми, з якими стикнулася профспілкова сторона, він надихає колег позитивним фіналом історії, адже завдяки наполегливості переговірників профспілкової сторони та підтримці спеціалістів апаратів Профспілки та Дніпропетровської територіальної організації ПМГУ працівники ДМЗ таки отримали підвищення заробітної плати.

Має про що розповісти і Олена Логунова: у первинці, яку вона очолює, також є гідні напрацювання щодо дієвих положень колективного договору.

Як зазначає Ольга Гончарук, навчання за програмою «Стандарт – профспілковий переговірник» безумовно є корисним для представників ПМГУ, оскільки воно дозволяє збагатити знання щодо колективно-договірної роботи для застосування на практиці.
3 жовтня 20024 р.

Міжнародна співпраця. Відновлення українських профспілок та посилення соціального діалогу

У рамках програми «Відновлення українських профспілок та посилення соціального діалогу», ініційованої Union to Union – 26-27 вересня в місті Чернівці, відбулася стратегічна сесія для голів всеукраїнських галузевих профспілкових організацій.

Union to Union – організація, що займається розвитком міжнародного співробітництва шведського профспілкового руху і зосереджена на створенні сильних демократичних профспілок та гідних робочих місць у всьому світі.

Основною метою стратегічної сесії було обговорення викликів та потреб галузевих профспілок з урахуванням процесу євроінтеграції та особливостей роботи в умовах воєнного стану. Основні акценти були зроблені на посиленні співпраці та солідарній підтримці між українськими та шведськими профспілковими організаціями, зокрема з Union to Union.

Враховуючи багаторічну співпрацю та партнерство, Union to Union було запропоновано Профспілці працівників державних установ України, стати співорганізатором і модератором заходів з української сторони.

Сесію відкрили: голова Профспілки працівників державних установ України Юрій Піжук, генеральна секретарка Union to Union Марія Нюберг, менеджерка зі стратегічного планування Union to Union Лана Віллебранд, голова Чернівецької облпрофради Володимир Барабах.

Також від Union to Union була присутня Оксана Гузь, координаторка програми «Відновлення українських профспілок та посилення соціального діалогу». Оксана Гузь виступила з презентацією про особливості роботи шведського профспілкового руху та основні завдання Union to Union.

Крім того у заході взяла участь Наталія Сабліна, голова ГО «Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів», яка разом з учасниками обговорювала питання командоутворення та лідерства в умовах війни.

Робота учасників стратегічної сесії була зосереджена на чотирьох тематичних напрямках діяльності Union to Union:
1. Незалежні та демократичні профспілки;
2. Соціальний діалог та справедливий перехід;
3. Профспілковий вплив на вразливі сектори;
4. Гендерна рівність та різноманіття.

Під час обговорення цих напрямків учасники стратегічної сесії зосередилися на потребах і викликах галузевих профспілкових організацій у контексті зміцнення спроможності профспілок, євроінтеграції та відновлення країни у післявоєнний період.

Учасники також обговорили низку питань, які є спільними для більшості галузевих профспілок, зокрема щодо органайзингу, мотиваційних сервісів, дотримання внутрішньої демократії в профспілковому середовищі, розвитку соціального діалогу, використання глобальних галузевих угод та міжнародних стандартів, а також залучення жінок, молоді та працівників у неформальному секторі економіки.
2 жовтня 2024 р.

Найбільшими боржниками із зарплат виявилися держпідприємства


«Найбільшими боржниками виявилися державні підприємства та акціонерні товариства, на їх рахунку понад 11 і 9 тисяч судових проваджень відповідно, що становить 33,8% і 28,8% усіх боргів», - йдеться в повідомленні.

Слідом за ними йдуть товариства з обмеженою відповідальністю - 4,9 тис. випадків або 14,2%.

На дочірні та комунальні підприємства припадає 12,5% та 4,3% усіх заборгованостей.

«Ці цифри говорять про глибоку кризу у державному секторі. Коли підприємства, які належать державі, не спроможні виплатити зарплати своїм працівникам, це не просто проблема — це сигнал тривоги для всієї економіки», — додали у Центрі Разумкова.

Загалом, за даними сервісу «Опендатабот» із посиланням на дані Міністерства юстиції України, в Україні станом на серпень зареєстровано понад 34 тис. боргів із зарплати.
2 жовтня 2024 р.

Італія може стати світовим лідером у виробництві зеленої сталі

Італія має всі шанси стати світовим лідером у виробництві «зеленої» сталі, але їй необхідно вирішити проблему підвищення цін на електроенергію, що ставить її сталеливарні компанії в невигідне становище. Про це заявив президент Federacciai Антоніо Гоцці на конференції Італійської асоціації виробників сталі, передає SBB Daily Briefing.

Італія є другим за величиною виробником сталі в Європі після Німеччини, і 85% її виробництва сталі припадає на електропечі.

За словами Гоцці, італійські компанії продовжують платити вищі ціни на електроенергію, ніж їхні європейські конкуренти. У 2023 році енергоємні німецькі компанії платили в середньому 65 євро/МВт-год, тоді як в Італії витрати перевищували 110 євро/МВт-год.

Причини включають національний енергетичний баланс, державні стимули та відсутність взаємопов’язаного європейського ринку електроенергії.

Federacciai запропонував уніфікований підхід до використання коштів від аукціонів системи торгівлі квотами на викиди, зазначивши, що такі країни, як Німеччина та Франція, виділили набагато більше коштів, ніж Італія, на підтримку декарбонізації промисловості. Єдина європейська ціна для енергоємних секторів могла б зменшити ці відмінності.

«Щоб досягти мети чистого нуля або навіть бути вуглецево-негативними, нам потрібна ще третина електроенергії з нульовими викидами вуглецю, – сказав Гоцці. - Багато наших компаній вже інвестували й продовжують інвестувати у заводи з виробництва відновлюваної енергії».

З цієї причини Federacciai нещодавно підписав меморандум про взаєморозуміння з Edison-Edf і Ansaldo Nucleare, щоб підтримати майбутні установки малих модульних реакторів і мікромодульних реакторів в Італії й привести до довгострокової угоди про закупівлю ядерної енергії, яка стане мостом до ядерної енергетики нового покоління.

Другий проєкт, про який згадав Гоцці, – це кабель потужністю 600 МВт з Тунісом та інвестиції у відновлювану енергетику в цій країні. За його словами, кабель може бути готовий у 2028 році.

Він також згадав ще один проєкт, який запустив Federacciai: консорціум CEIP, до якого приєдналися практично всі італійські сталеливарні компанії, що використовують електродугові печі, і який вивчає можливість створення одного або декількох заводів з виробництва чавуну прямого відновлення в Італії або за кордоном для обслуговування італійських компаній.

Нагадаємо, що у 2023 році італійська сталеливарна промисловість виробила 21,1 млн тонн сталі, що на 2,5% менше, ніж у 2022 році.
1 жовтня 2024 р.

Іспанські профспілки вимагають скорочення робочого часу

У минулий четвер профспілкові активісти очолили акції протесту по всій Іспанії з вимогами про скорочення робочого часу.

Дві основні іспанські профспілки вимагають скорочення робочого часу з 40 до 37,5 години на тиждень. Роботодавці виступають проти, оскільки це призведе до зростання витрат.

Ініціаторами виступили Загальний союз трудящих (UGT) та Профспілкова конфедерація робітничих комісій (CCOO).

«Іспанська економіка та компанії цілком можуть змиритися із загальним скороченням робочого часу. Технологічні досягнення в наших методах роботи та виробництва дозволяють це зробити, при цьому зберегти ту ж заробітну плату та підвищивши продуктивність», – заявив лідер профспілки CCCO Унаї Сордо сотням протестувальників, які зібралися перед штаб-квартирою асоціації роботодавців Мадриді.

Прем'єр-міністр Педро Санчес та його союзники також намагаються переконати бізнес підтримати план зі скорочення робочого тижня на 2,5 години.

За словами джерела, яке брало участь у переговорах, щоб заручитися підтримкою роботодавців, уряд запропонував бонус при наймі для малих підприємств із чисельністю співробітників менше 10 осіб. Він повинен компенсувати скорочення робочого часу за збереження колишнього рівня обслуговування.

Теоретично уряд Іспанії може схвалити скорочення і без згоди бізнес-сектору. Це можуть зробити до кінця 2024 року.

Працівники в секторах, де складно впровадити такі зміни, наприклад, у готельному бізнесі, можуть накопичувати «зайві» години і згодом використовувати їх у вигляді відпусток.

Іспанці працюють більше, ніж більшість європейців. За даними Євростату, середній робочий тиждень в Іспанії у 2023 році склав 36,4 години порівняно із середнім показником щодо ЄС у 36,1 години.

Міністр праці Іоланда Діас заявила, що скорочення робочого часу призведе до підвищення продуктивності праці. В цьому показнику Іспанія традиційно відстає від своїх європейських колег.

Ефективність скорочення робочого тижня в інших країнах поки що складно оцінити. Так, у 2000 році Франція запровадила 35-годинний робочий тиждень, очікуючи, що це створить сотні тисяч робочих місць. Але дані показують лише зростання вартості робочої сили, що робить французьких працівників дорожчими у відносному вираженні, а компанії менш конкурентоспроможними.
1 жовтня 2024 р.

Промвиробництво в Україні у І півріччі зросло на 8,1% р./р.

Обсяг промислового виробництва в Україні за підсумками січня-червня 2024 року зріс на 8,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. У червні показник скоротився на 0,3% у порівнянні з відповідним місяцем попереднього року та на 6,2% м./м. Про це свідчать дані Державної служби статистики.

Протягом I півріччя виробництво у металургії та випуску готових металевих виробів зросло на 29,8% порівняно І півріччям 2023-го, а у видобуванні металевих руд – на 27,6% р./р.

Виробництво в гірничо-металургійній галузі України продовжив висхідну тенденцію. Цьому сприяє низька база порівняння, а також підвищення завантаженості металургійних та добувних підприємств завдяки відкриттю морського експорту для вантажів ГМК. Водночас у другому півріччі, ймовірно, темпи відновлення сповільняться через низку факторів, зокрема підвищення цін на електроенергію, логістику, та сповільнення глобального ринку сталі та сировини.

У червні поточного року виробництво у металургії зросло на 34% в порівнянні з червнем 2023-го та скоротилось на 4,5% порівняно з попереднім місяцем. У видобуванні залізних руд показник підвищився на 30,1% р./р. та на 7,5% м./м.

Як повідомлялося, за підсумками 2023 року обсяг промислового виробництва в Україні зріс на 5,9% в порівнянні з 2022 роком. У грудні показник зріс на 22,6% у порівнянні з відповідним місяцем попереднього року та на 7,9% м./м.

Виробництво у металургії та випуску готових металевих виробів зросло на 8% порівняно 2022-м, а у видобуванні металевих руд – скоротилось на 10,2% р./р.

Річний показник в металургії зріс завдяки покращенню ситуації в четвертому кварталі 2023-го, оскільки протягом січня-вересня результати були від’ємними. При цьому, зростання є результатом низької бази порівняння через слабкий стан галузі у жовтні-грудні 2022-го, коли промисловість України страждала від проблем з постачанням електроенергії внаслідок обстрілів російськими військами української енергоінфраструктури.

Видобувна галузь також значно покращила результати наприкінці року, що скоротило темпи падіння річного показника. Цьому сприяло відкриття морського експортного коридору для вантажів ГМК й, відповідно, збільшення завантаження гірничо-збагачувальних комбінатів.
1 жовтня 2024 р.

Високі зарплати не рятують: керівники бідкаються,
кадровики – розводять руками

За даними НБУ, ситуація на ринку праці в першому півріччі 2024 року дедалі більше загострювалася. Як йдеться у інфляційному звіті регулятора, хоча в другому кварталі зростання кількості вакансій на сайтах пошуку роботи дещо сповільнилося, попит на робочу силу залишався суттєво вищим, ніж рік тому, та все ще нерівномірним за професіями.

«Хоча скорочена пропозиція робочої сили стримує діяльність підприємств, обмежуючи економічне відновлення, складна ситуація на ринку праці зумовлює поліпшення зайнятості, зокрема шляхом більшого залучення жінок, та стимулює зростання заробітних плат», - зауважив регулятор.

Зазначається, що лише в І кварталі 2024 року в середньому реальні заробітні плати збільшилися на 17,7% в річному вимірі, високі темпи зростання зарплат збереглися й у ІІ кварталі.

В цілому НБУ прогнозує, що надалі, навіть за умов нормалізації стану економіки, рівень безробіття хоча і знижуватиметься, однак залишатиметься вищим, ніж до початку великої війни.
25 вересеня 2024 р.

В Україні зросте мінімальний розмір допомоги по безробіттю

В Україні з 1 жовтня на 500 гривень зросте мінімальний розмір допомоги по безробіттю - з 2500 до 3000 гривень.

Відповідне рішення ухвалив Державний центр зайнятості, повідомляє народна депутатка, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у своєму Telegram-каналі. Вона зазначає, що на підвищення варто розраховувати не всім.

«Підвищення стосуватиметься осіб, які мають щонайменше 7 місяців страхового стажу за останні12 місяців, а також зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Для людей без страхового стажу розмір допомоги залишиться на рівні 1500 гривень», - пояснила Южаніна.

До повномасштабної війни тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим людям не перевищувала 360 календарних днів, а українцям передпенсійного віку - не більше 720.

Під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, а людям передпенсійного віку – не більше 360.

У січні Державна служба зайнятості України повідомляла, що в країні понад 96 тисяч людей мають статус безробітних. За рік до цього налічувалося 186 508 таких людей.
25 вересеня 2024 р.

Індекс цін виробників промисловості зріс за рік на 31%

Індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у серпні зріс на 2,2%, порівняно з липнем.

Насамперед, це сталося внаслідок зростання цін на постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, які за місяць зросли ще на 3,6% після стрибка на 16,9% у липні та на 28,3% – у червні, свідчать дані Державної служби статистики.
Водночас упродовж місяця оптові ціни у добувній промисловості зросли на 0,4%, у переробній – на 1,1%.

У річному вимірі (порівняно з аналогічним місяцем минулого року) зростання індексу цін виробників у серпні уповільнилося до 31,2%, порівняно із 33,3% за підсумками липня. В енергетиці цей показник сягнув 56,2%, у добувній промисловості – 7,4%, у переробній – 9,2%.
Як повідомлялося, інфляція в Україні у річному вимірі за підсумками серпня прискорилася до 7,5%.

Нагадаємо, у липні Національний банк погіршив прогноз інфляції у 2024 році до 8,5%, а на 2025 рік – до 6,6%. Середи причин Нацбанк назвав заплановане урядом підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, та поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року інфляція в Україні становила 5,1%.
25 вересеня 2024 р.

Чудовий вибір для тих, хто прагне отримати перспективну професію

Наші наймолодші спілчани – здобувачі освіти у навчальних закладах, що готують робітничі кадри для підприємств галузі, – зазвичай активні та веселі. Однак одразу збагнути всю серйозність і важливість профспілкової роботи їм важко. Тож запорукою успіху студентських первинок ПМГУ стає поєднання двох «стихій»: бурхливої енергії юнацтва та зрілої мудрості дорослих наставників.

Саме на такій синергії будується профспілкова робота у Запорізькому металургійному коледжі ЗНУ. Тому зі стін цього навчального закладу щороку виходять не просто кваліфіковані сталевари, прокатники, механіки, електрики з ремонту і монтажу металургійного обладнання, тепловозники та організатори руху залізничного транспорту, запитані на всіх підприємствах ГМК Запорізького краю, а люди, повною мірою готові до дорослого життя. Вони легко адаптуються у виробничих колективах, вміють навчатися та прагнуть зростати професійно, знають свої права і ціну трудової солідарності.

На чолі коледжу стоїть Лариса Тютюнник – досвідчений педагог і профспілковий лідер (до директорської посади багато років очолювала первинну організацію ПМГУ викладачів). Її соціальними партнерами наразі є Наталія Бобровська (голова первинки викладачів) та Катерина Сіра (голова первинки студентів). Разом із високопрофесійним колективом співробітників вони опікуються якісною організацією навчального та виховного процесів, забезпечують здобувачам освіти можливість отримати актуальні знання й навички, закріпити їх у межах оплачуваної практики на підприємствах, залучають молодь до цікавої громадської та профспілкової діяльності, дбають про гарантоване працевлаштування випускників.

З огляду на такий підхід, Запорізький металургійний коледж ЗНУ – чудовий вибір для абітурієнтів, які прагнуть отримати перспективну та завжди потрібну професію ГМК. Зараз у них є можливість дізнатися про навчальний заклад більше, взявши участь у Дні відкритих дверей, який пройде 26 вересня у змішаному форматі, та, не відкладаючи, записатися на підготовчі курси.
25 вересня 2024 р.

Всесвітній день дій за гідну працю:
«Працівники заслуговують на мир і демократію»

Під цим гаслом 7 жовтня пройде Всесвітній день дій за гідну працю. В умовах ескалації конфліктів і продовження придушення авторитарними режимами прав мільйонів людей, світовий профспілковий рух об'єднується, щоб вимагати миру і демократії як основних прав трудящих у всьому світі.

МКП підтверджує свою відданість справі сприяння миру як наріжному каменю соціальної справедливості. Без миру не може бути соціальної справедливості, а без демократії працівники не можуть забезпечити собі гідну працю і гідність, на яку вони заслуговують.

В умовах посилення військових протистоянь по всьому світу, робітники опинилися на передовій кризи. Вони щодня стикаються з несправедливістю, втратою засобів до існування і придушенням своїх прав. Уряди повинні перенаправити величезні ресурси, що витрачаються на військову діяльність, на роззброєння та інвестиції в гідну працю, освіту, охорону здоров'я і перехід до зеленої економіки.

Цього року Всесвітній день боротьби за гідну працю буде присвячений ініціативам миру і демократії, особливо в зонах конфліктів, де працівники страждають найбільше:
- У М'янмі військова диктатура продовжує жорстоко пригнічувати працівників та їхні сім'ї, позбавляючи їх основних прав. Народ М'янми закликає до визнання Уряду національної єдності та відновлення демократії.
- Незаконне вторгнення Росії в Україну, що триває з 2022 року, спричинило широкі людські страждання і втрату тисяч життів. Світовий профспілковий рух твердо солідарний з народом України і продовжує закликати до миру і відновлення суверенітету України.
- У Палестині та Ізраїлі загострення конфлікту призвело до переміщення та загибелі тисяч людей. Ми закликаємо до негайного припинення вогню, звільнення всіх заручників і всіх затриманих без належного судового процесу, безпечного повернення всіх працівників, які опинилися в пастці конфлікту, збільшення гуманітарної допомоги та довготривалого вирішення конфлікту за принципом двох держав.

МКП закликала всі членські організації проявити солідарність з працівниками, які є жертвами конфліктів і авторитаризму в усьому світі.

У цей Всесвітній день дій за гідну працю МКП підтверджує відданість миру і демократії. Ми закликаємо всі наші членські організації приєднатися до нас у цій глобальній мобілізації та підняти свій голос на захист справедливого, мирного та демократичного світу, - зазначив Генеральний секретар МКП Люк Тріангл.
25 вересня 2024 р.

Європейські металурги вимагають обмежити імпорт китайської сталі

Європейські виробники сталі звернулися до торгових чиновників з проханням розв’язувати проблему різкого зростання китайського експорту сталі. Про це повідомляє Financial Times.

Європейські ціни на сталь падають нижче собівартості виробництва, оскільки світовий ринок переповнений.

За словами виробників сталі, необхідна нова, комплексна система тарифів, щоб усунути наслідки глобального надлишку потужностей, спотворюючі ринок, і захистити вітчизняних виробників, які страждають від слабкого попиту і високих цін на енергоносії.

Очікується, що Китай, найбільший у світі виробник сталі, цього року експортує понад 100 млн тонн металу – більше, ніж будь-коли з 2016 року. Таке зростання вже призвело до посилення торговельної напруженості і спонукало кілька країн запровадити тарифи на імпорт.

Прямий китайський експорт до Європи невеликий після запровадження захисних заходів щодо певних видів сталевої продукції у 2018 році, але галузь зазначає, що страждає від негативних наслідків зростання імпорту з інших країн.
20 вересня 2024 р.

«Запоріжсталь»: особлива увага - кадрам

Голова первинної організації ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов провів нараду з профспілковим активом. Перед профспілковцями виступив директор з персоналу Максим Педь.

Він розповів за яких умов доводиться працювати підприємству під час воєнного стану та наголосив, що тільки від ефективності праці трудового колективу, збереження енергоресурсів та якості продукції буде залежати рентабельність підприємства, і, як результат, заробітна плата та соціальні пільги запоріжсталівців.

«В цей важкий час необхідно утримати досвідчених спеціалістів, навчити молодь та адаптувати її в колективі», - сказав Максим Педь в своїй промові.

Учасники наради обговорили актуальні питання кадрової політики та руху персоналу всередині підприємства.

Профактив підтримав намагання адміністрації зберегти виробництво та посилити кадровий склад основних цехів.
9 вересня 2024 р.

Зростання ВВП України в липні прискорилося

Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в липні 2024 року порівняно з липнем минулого року становило приблизно 2,7%, що краще за червневий показник 1,1%, але гірше за травневий та квітневий - 3,7% та 4,3% відповідно, таку попередню оцінку Мінекономіки оприлюднила перша віцепрем'єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко.

«Економіка України продовжує демонструвати стійкість. Сумарно за січень-липень цього року маємо зростання на рівні 4,0%», - написала вона в соцмережі X у четвер.

Свириденко зазначила, що прискоренню зростання в липні сприяв ранній початок збирання врожаю в сільському господарстві та стабільна робота морського коридору.

За оцінками Мінекономки, у першому півріччі 2024 року економіка України зросла на 4,1%, що нижче за 4,3% за підсумками чотирьох місяців і 4,5% - за підсумками п'яти. Основним чинником уповільнення економічного зростання в червні вона називала дефіцит електроенергії.

Як повідомлялося, Нацбанк України наприкінці липня поліпшив прогноз зростання ВВП на цей рік із 3% до 3,7%, при цьому НБУ очікує його уповільнення в третьому кварталі до 3,1% і в четвертому до 2,3%. На наступний рік НБУ погіршив прогноз з 5,3% до 4,1%.

Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цьогоріч на 4,6%, проте в травні в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.

За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), зростання реального ВВП України в липні 2024 року прискорилося до 4,4% із 3,1% у червні та 3,5% у травні через більш швидке, ніж торік, збирання врожаю.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF наприкінці червня погіршив прогноз зростання ВВП України на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%.
9 вересня 2024 р.

Понад 500 тисяч працівників Volkswagen готові до масштабного страйку вже у жовтні

Volkswagen Group, один із найбільших автовиробників світу, може зіткнутися з кризовою ситуацією, якщо його плани щодо перегляду угод про безпеку робочих місць та скорочення виробничих потужностей у Німеччині стануть реальністю. Вже у жовтні понад 500 000 співробітників компанії можуть розпочати масштабний страйк, щоб висловити протест проти потенційного закриття двох заводів.

За словами представників профспілки, ситуація у компанії досягла межі, і працівники готові відстоювати свої права. В умовах невизначеності та страху за своє майбутнє основні питання стосуються не тільки скорочення робочих місць, а й стійкості самих заводів, які відіграють ключову роль в економіці регіону.

Найпотужніша у Німеччині профспілка IG Metall заявила про готовність підтримати співробітників у їхньому прагненні до більш стабільних умов праці. Профспілка має намір організувати акції протесту, які можуть розпочатися в найближчі тижні. Крім того, профспілка також наголошує на важливості діалогу між керівництвом компанії та працівниками.

Ситуація, що склалася, ставить під сумнів не тільки майбутнє заводів та їхніх співробітників, а й позиції Volkswagen на світовому ринку. Якщо страйк все ж таки відбудеться, це може призвести до значних збитків як для компанії, так і для її партнерів. Експерти попереджають, що такий розвиток подій матиме далекосяжні наслідки для всього автомобільного сектора.

Висновок

Питання про виробничу політику Volkswagen Group стоїть на порядку денному і його рішення визначить вектор розвитку компанії на найближчі роки. За станом справ у найбільшому автовиробнику Німеччини уважно стежать не лише працівники та їхні профспілки, а й увесь світ, сподіваючись, що сторони зможуть дійти компромісу.
9 вересня 2024 р.

Металургія ЄС невідкладно потребує угоди про чисту промисловість – EUROFER

Угода про чисту промисловість (Clean Industrial Deal), включно зі швидкими та радикальними заходами в промисловій, енергетичній та торговій політиці ЄС, є останнім шансом забезпечити процвітання Європи та захистити європейську промисловість від дешевого імпорту. Про це попередила Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER).

Як йдеться у заяві асоціації, останні події в сталеливарному секторі та в критично важливих ланцюжках виробництва та збуту є тривожними ознаками стійкого погіршення. Це ставить під загрозу виживання й екологічний перехід металургійних компаній та їхніх ключових клієнтів в Європі, таких як автомобілебудування.

Як зауважив Аксель Еггерт, гендиректор асоціації, ризик деіндустріалізації в Європі ще ніколи не був таким очевидним. Він попередив: або Європа отримає надійну угоду про чисту промисловість, або неминуче перетвориться на «промисловий музей», що живиться коштом китайських і американських чистих технологій.

Він перелічив кілька ключових вимог, аби металургія ЄС залишилася в Європі:
- негайні та всеосяжні торговельні заходи, що зупинять несправедливу торговельну практику і глобальні надлишкові потужності, які вивантажуються на ринок сталі ЄС і руйнують його;
- «водонепроникний» CBAM, який не дозволить імпортувати сталь з країн, що обходять захист клімату, експортуючи до ЄС сталь з кількох «чистих» заводів і продаючи «брудну» металопродукцію на внутрішніх ринках і ринках за межами блоку;
- доступна чиста енергія і провідні ринки для екологічно чистої продукції, виробленої в ЄС, щоб підтримати перехідний період.

У 2023 році виплавка сталі в ЄС склала 126 млн т, підкреслюють в EUROFER. Це є найнижчим рівнем за всю історію спостережень, окрім того, показник на 25 млн т нижче середнього за останнє десятиліття (150 млн т).

«Низький попит і дешевий імпорт знищили маржу європейських виробників сталі, інвестиції зупиняються або відкладаються. Перспективи попиту на сталь в ЄС до 2024 року залишаються дуже похмурими. Велика кількість металургійних потужностей в Євросоюзі простоює з ризиком того, що це може стати остаточним закриттям, що загрожує тисячам робочих місць», – йдеться в заяві асоціації.

Після економічної кризи сталь із Китаю за демпінговими цінами, нагадує EUROFER, заполонила основні ринки. Дешевий експорт не лише з цієї країни, але й з інших регіонів світу перенаправляється до ЄС. Частка імпорту сталі в загальній пропозиції ринку Євросоюзу постійно зростає, досягнувши майже 30% для г/к прокату.

Європейський сталеливарний сектор – лакмусовий папірець здоров’я всієї промисловості ЄС, зазначив Аксель Еггерт. Хоча асоціація забила на сполох кілька років тому, наразі симптоми деіндустріалізації поширилися на ланцюжок створення вартості. Тож потрібні радикальні зміни в політиці ЄС, щоб перезавантажити конкурентоспроможність блоку.

28 серпня 2024 р.

Світове виробництво сталі у липні впало на 4,7%

Глобальна виплавка сталі у липні скоротилася на 4,7% відносно липня 2023 року і склала 152,8 млн тонн, повідомила Всесвітня асоціація виробників сталі. За сім місяців з початку року в світі виплавили 1,107 млрд тонн сталі, що відображає скорочення на 0,7% в річному вимірі. Worldsteel посилається на дані від 71 країни-учасниці асоціації, на які припадає понад 98% світового виробництва сталі.

У розрізі регіонів виробництво сталі у липні виглядало наступним чином:
- Африка – 2,0 млн тонн (+4,0% р/р)
- Азія та Океанія – 112,7 млн тонн (-6,4% р/р)
- ЄС (27) -10,8 млн тонн (+5,7% р/р)
- Європа (інші країни) – 3,7 млн тонн (+0,6% р/р)
- Близький Схід – 3,7 млн тонн (-10,1% р/р)
- Північна Америка – 8,8 млн тонн (-2,4% р/р)
- Росія, інші країни СНД+Україна – 7,5 млн тонн (-0,8% р/р)
- Південна Америка – 3,7 млн тонн (+6,0% р/р)

Серед найбільших країн-виробників сталі перше місце традиційно займає Китай, який у липні виробив 82,9 млн тонн, що на 9,0% менше, ніж у липні 2023 року. До топ-10 увійшли й інші країни. Зокрема, Індія виробила 12,3 млн тонн, що на 6,8% більше. Японія виробила 7,1 млн тонн, що на 3,8% менше. Сполучені Штати виробили 6,9 млн тонн, що на 2,1% більше. За оцінками, Росія виробила 6,3 млн тонн, що на 3,1% менше. Південна Корея виробила 5,5 млн тонн, що на 3,4% менше. За оцінками, Німеччина виробила 3,1 млн тонн, що на 4,8% більше. Туреччина виробила 3,1 млн тонн, що на 4,0% більше. Бразилія виробила 3,1 млн тонн, що на 11,6% більше. Іран виробив 1,8 млн тонн, що на 18,7% менше.

Нагадаємо, у червні світове виробництво сталі становило 161,4 млн тонн, що на 0,5% більше, ніж у червні 2023 року.
28 серпня 2024 р.

Прем'єр-міністр назвав кількість робочих місць,
яка потрібна для виживання України

З початком повномасштабного вторгнення Україна втратила 3,5 мільйона робочих місць. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на форумі «‎Україна 2024. Незалежність»‎.

«Ми фактично втратили в 2022 році 30 відсотків нашої економіки, нашого ВВП. Сьогодні, для того, щоб підтримувати наших військових, ми маємо мати не менше 10 мільйон робочих місць», – заявив державний діяч.

За словами прем'єр-міністра, зараз в Україні офіційно можна бачити менше 8 мільйонів робочих місць.

«Ми розуміємо, що в економіці є цілий ряд професій, робочих місць, які працюють в тіні і не сплачують офіційно податки, які сьогодні критично потрібні нашому бюджету, нашим збройним силам», – зазначив Шмигаль.

Прем'єр додав, що підтримує принцип «Воюй або працюй», який передбачає низку заходів, що повинні вивести ринок праці із тіні. Цей принцип також покликаний збільшити кількість робочих місць і підвищити середні зарплати в різних галузях.

Однією з головних задач на даний момент Шмигаль вважає повернення людей з-за кордону, щоб вони могли працювати і сплачувати податки в Україні. Від цього залежить здатність України захищатись від агресії.
27 серпня 2024 р.

Корисні знання для успішної роботи

Під час цьогорічної звітно-виборчої кампанії когорта профактиву ПМГУ поповнилася великою кількістю нових облич. Тепер перед вперше обраними профспілковцями стоїть непросте завдання – виправдати кредит довіри, наданий їм товаришами: якнайшвидше навчитися успішно виконувати обов’язки, передбачені їхніми новими профспілковими посадами. На щастя, робити це виключно власними силами їм не доведеться, адже за доброю традицією їх навчанням опікуються профкоми первинних організацій.

Так, нещодавно обрані громадські інспектори з охорони праці первинки ПМГУ «Інтерпайп-Дніпро» вже пройшли базовий «курс молодого бійця», організований їхнім профспілковим комітетом. Захід у форматі одноденного інтенсиву відбувся 22 серпня в рідкісному сьогодні режимі офлайн.

Першим з навчальною групою в кількості 30 слухачів поспілкувався очільник профорганізації Юрій Гандзюк. Коротко охарактеризувавши ситуацію в країні, вітчизняному ГМК та на підприємстві, він підкреслив значення охорони праці для виробничників та закликав присутніх серйозно поставитися до засвоєння корисних знань у цій сфері.

Далі увагою аудиторії заволодів запрошений в якості лектора головний технічний інспектор праці Профспілки Володимир Білик. У межах першого лекційного блоку він розповів про роботу зі збереження життя та здоров’я трудящих, проведену ПМГУ та її Технічною інспекцією, озвучив показники травматизму та профзахворюваності в галузі із наведенням конкретних прикладів нещасних випадків, які мали місце на підприємствах, проаналізував вже наявні та ще тільки пропоновані владою зміни у нормативній базі з охорони праці (вони, на жаль, переважно негативні), а також законодавчі ініціативи, спрямовані на підвищення захисту працівників, які наразі відстоює наша Профспілка.

У другому лекційному блоці В.Білик зупинився на ключових аспектах проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах ГМК. У цьому вкрай важливому для працівників процесі завжди було багато складних моментів, які Профспілка незмінно тримає на контролі, а тепер, в умовах воєнного часу – й поготів.

Наступний спікер, технічний інспектор праці ПМГУ Анатолій Тертишний, спочатку зосередився на практиці застосування «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», а потім висвітлив найбільш принципові питання щодо здійснення профспілкою громадського контролю, зокрема – алгоритм організації роботи громадського інспектора праці профспілки.

Лекційну програму доповнили практичними заняттями. Одне з них, на тему «Визначення ризиків під час виконання робіт», провели В.Білик та А.Тертишний, друге, присвячене актуальній в умовах війни темі мінної безпеки, – експерти міжнародної гуманітарної організації, досвідченого оператора протимінної діяльності «The Halo Trust».

Завершальним етапом інтенсиву став іспит. Давши відповіді на низку досить складних запитань, всі представники навчальної групи підтвердили своє право на отримання посвідчень громадських інспекторів з охорони праці Профспілки.

Підбиваючи підсумки навчання, В.Білик подякував профкому «Інтерпайп-Дніпро» за якісну організацію заходу, а слухачам – за уважність і активність. Він сказав: «Робота громадського інспектора з охорони праці ПМГУ – дуже непроста. Вона вимагає розуміння технологічних процесів, знань у сфері охорони праці та профільного законодавства, яке до того ж весь час змінюється, вміння спілкуватися з людьми, пильності й відповідальності. Але ви впораєтесь. Якщо ваші колективи вас обрали, значить, вони бачать, що у вас є для цього всі необхідні компетенції».
23 серпня 2024 р.

Шановні спілчани!
 
Від імені Центральної ради ПМГУ вітаю вас з Днем Незалежності України!

Вже два з половиною роки наша держава дає гідну відсіч підступному агресору, демонструючи цілому світу свою силу, мужність та єдність у боротьбі. Ворог не здатен зламати наш дух і віру у щасливе майбутнє України.

Сьогодні, в часи важких випробувань, українці об’єднані спільною метою – захистити рідну землю, зберегти її свободу та самостійність.

Вірю, що разом ми здолаємо всі труднощі та обов’язково виборемо Перемогу.
 
Україна була, є і буде вільною та незалежною!
 
Слава Україні та її Героям!
 
Голова ПМГУ                                                           Олександр Рябко
20 серпня 2024 р.

Кабмін планує скасувати прожитковий мінімум в Україні: що готують на заміну

Прожитковий мінімум в Україні планують замінити спеціальною соціальною виплатою. Її розмір визначатиметься індивідуально. На суму впливатиме склад родини. Про це заявила міністр праці та соціальної політики Оксана Жолнович.

«Ми хочемо відійти від прожиткового мінімуму. До цього прив'язані штрафи, посадові оклади тощо. Для нас дуже важливо це роз'єднати», - пояснила Жолнович.

Міністр уточнила, що нова базова виплата буде надаватися у двох випадках:
- через втрату працездатності;
- для допомоги в разі відсутності необхідного фінансового забезпечення або, інакше кажучи, через бідність.

За її словами, нинішній прожитковий мінімум не відповідає дійсності, оскільки його розмір занадто малий. Крім того, міністр зазначила, що впровадження спеціальної соціальної виплати позитивно вплине на усю соціальну систему та економіку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум становить: загальний показник - 2920 гривень, для дітей до 6 років - 2563 гривні, для неповнолітніх у віці від 6 до 18 років - 3196 гривень, для працездатних осіб - 3028 гривень, для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.
20 серпня 2024 р.

Рейтинг 20 найбільших країн за ВВП у 2024 році

Світовий ВВП у 2023 році сягнув $105,4 трлн, збільшившись на 3,2% за рік. США зберігають лідерство у світовій економіці, підтверджуючи свій статус найбагатшої країни з 1960 року: зараз на неї припадає майже 26% глобального ВВП. Проте найбільше зростання мали Індія та Індонезія – +7,8% та +5% відповідно.

Рейтинг країн з найвищим ВВП
1. США
ВВП: $27,36 трлн;
ВВП на душу населення: $81 630;
річний темп зростання ВВП: +2,5%.

Економіка США вирізняється неймовірною різноманітністю та динамізмом. Вона розвивається завдяки кільком ключовим секторам, як-от технології, фінанси, виробництво, охорона здоров'я та послуги. Країна має потужний споживчий ринок, що стимулює інновації та підприємництво, а також розвинену інфраструктуру та сприятливий бізнес-клімат.

2. Китай
ВВП: $17,66 трлн;
ВВП на душу населення: $12 040;
річний темп зростання ВВП: +5,2%.
Китай залишається другою за величиною економікою світу, демонструючи дивовижні темпи зростання протягом останніх десятиліть. Економіка Китаю значною мірою залежить від виробництва, експорту та інвестицій. Країна має величезну робочу силу, розвинену інфраструктуру та споживчий ринок, що стрімко зростає. Проте Китай стикається з викликами, такими як нерівність у доходах, демографічні проблеми та борг, що зростає.

3. Німеччина
ВВП: $4,46 трлн;
ВВП на душу населення: $52 730;
річний темп зростання ВВП: -0,3%.
Німеччина залишається однією з найпотужніших економік світу, проте за підсумками 2023 року ВВП країни знизився на 0,3%. Падіння відбулося через високу інфляцію, зростання відсоткових ставок, спаду економічної активності — як всередині країни, так і за кордоном, а також через здорожчання електроенергії, яку у великих кількостях споживають промислові підприємства. Однак країна має міцний фундамент завдяки висококваліфікованій робочій силі, інноваційному потенціалу та надійній політичній системі. Німецька економіка традиційно спирається на експорт високотехнологічної продукції, а також має потужний сектор послуг та промисловий сектор.

4. Японія
ВВП: $4,21 трлн;
ВВП на душу населення: $33 810;
річний темп зростання ВВП: +1,9%.
Японія, четверта економіка світу, продемонструвала стабільне зростання – на 1,9%. Країна відома своїми високотехнологічними компаніями у сфері електроніки, автомобілебудування та робототехніки. Японія також має розвинений фінансовий сектор та потужну інфраструктуру. Водночас країна стикається з демографічними викликами, як-от старіння населення та низька народжуваність.

5. Індія
ВВП: $3,57 трлн;
ВВП на душу населення: $2500;
річний темп зростання ВВП: +7,8%.
Індія продовжує свій стрімкий економічний розвиток. Країна має величезний внутрішній ринок, молоду та динамічну робочу силу, а також сектор інформаційних технологій, що зростає. Індія також активно інвестує в інфраструктуру та проводить економічні реформи. Проте країна стикається з викликами, такими як бідність, нерівність та корупція.

6. Велика Британія
ВВП: $3,34 трлн;
ВВП на душу населення: $49 100;
річний темп зростання ВВП: +0,1%.
Велика Британія демонструє мінімальне зростання ВВП, що може бути пов'язано з наслідками Brexit та глобальними економічними викликами. Фінансовий сектор, особливо у Лондоні, залишається ключовим драйвером економіки разом з промисловістю та сферою послуг. Країна активно розвиває відновлювальні джерела енергії та інвестує в інфраструктуру.

7. Франція
ВВП: $3,03 трлн;
ВВП на душу населення: $43 780;
річний темп зростання ВВП: +0,9%.
Французька економіка за підсумками 2023-го показала помірне зростання – майже на 0,9%, насамперед завдяки підвищенню внутрішнього попиту. Франція має одну з найбільших економік у світі і є другою за величиною економікою в ЄС, поступаючись лише Німеччині. Проте високий державний борг, інфляція залишаються актуальними проблемами країни.

8. Італія
ВВП: $2,25 трлн;
ВВП на душу населення: $38 330;
річний темп зростання ВВП: +0,9%.
Італія показала значне зростання, подолавши попередні економічні труднощі. Виробництво, особливо у сфері моди, дизайну та харчової промисловості, є ключовими секторами економіки. Туризм також відіграє важливу роль, приваблюючи мільйони відвідувачів щороку.

9. Бразилія
ВВП: $2,17 трлн;
ВВП на душу населення: $11 350;
річний темп зростання ВВП: +2,9%.
Бразилія продовжує відновлюватися після рецесії. Сільське господарство, особливо виробництво сої та цукрової тростини, є важливим сектором економіки. Видобуток корисних копалин та промисловість також відіграють значну роль.

10. Канада
ВВП: $2,14 трлн;
ВВП на душу населення: $52 730;
річний темп зростання ВВП: +1,1%.
Канада, попри незначне зростання ВВП у 2024 році, залишається стабільною та розвиненою економікою. Країна багата на природні ресурси, такі як нафта, газ та деревина, що є важливими експортними товарами. Виробництво та сфера послуг також відіграють значну роль в економіці Канади. Проте у країни наявні проблеми — наприклад, дороге житло, неконтрольована імміграція, завдяки якій, зокрема, відбулося зростання економіки.
19 серпня 2024 р.

Промислове виробництво в єврозоні у червні знизилось

У червні поточного року промислове виробництво в єврозоні з поправкою на сезонні зміни знизилося на 0,1% у порівнянні із травнем, у ЄС воно залишилося незмінним. Про це свідчать дані Євростату.

У порівнянні з червнем 2023 року промвиробництво в єврозоні скоротилося на 3,9%, у ЄС – на 3,2%.

Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у червні спостерігався у Румунії (+4%), Фінляндії (+3,6%) і Словаччині (+2,1%). Найбільше зниження зафіксоване в Ірландії (-7,8%), Бельгії (-6,5%), Хорватії та Португалії (обидві -3,7%).

У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у червні поточного року найбільше зросло в Греції (+9,5%), Кіпрі (+8,8%) і Мальті (+6,3%).

Ірландія (-17,4%), Хорватія (-8,3%) та Латвія (-5,5%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з червнем 2023-го.

Виробництво енергії в єврозоні у червні 2024 року зросло на 1,9% м./м. та 2,6 р./р. У ЄС виробництво енергії у зазначений період збільшилось на 1,4% м./м. та 2,6% р./р.

Згідно з уточненими даними, у травні промислове виробництво в єврозоні впало на 0,9% у порівнянні з попереднім місяцем, у ЄС – на 1,2%
15 серпня 2024 р.

На руднику Суха Балка стартував проєкт з підтримки випускників профільних навчальних закладів

Перше місце роботи – це дуже важливо. Кожен пам’ятає хвилюючи миттєвості, коли розпочав своє трудове життя. Запам’ятовується усе – колектив, керівник, як зустріли, чи стало перше враження позитивним.

Щоб підтримати молодих працівників та створити незабутнє перше враження, на руднику Суха Балка започаткували проєкт для випускників профільних навчальних закладів.

Тим з них, хто закінчив навчання саме у 2024 році та має чисту трудову книжку, тобто раніше ніде не працював, підприємство виплатить «підйомні» 60 тисяч гривень. Вони будуть виплачуватися частинами та стануть відчутною підтримкою молодому працівнику у перші місяці його роботи.
Суха Балка запрошує випускників взяти участь в акції та розпочати трудовий шлях на підприємстві.
15 серпня 2024 р.

ФРУ закликає надати можливість 100% бронювання для підприємств у прифронтових територіях

Федерація роботодавців України закликала уряд розширити перелік підприємств, які можуть бронювати до 100% працівників, на компанії, що знаходяться у прифронтових територіях.

У своєму зверненні ФРУ відзначила, що на сьогодні неможливо виокремити жодний регіон, де був би відсутній взаємозв’язок між економічною діяльністю підприємств та мобілізацією населення, втім особливої уваги заслуговують так звані «прифронтові території».

«По суті, «прифронтові території», це території, які виконують своєрідну роль буферу між зоною бойових дій та умовно мирним життям, перебуваючи у безпосередній близькості до лінії фронту. В силу свого розташування, ці території є мішенню для постійних обстрілів ворогом, при цьому з цих же причин вони є просто беззахисними. Саме тому населення з населених пунктів, розташованих в таких зонах, невпинно скорочується з кожним днем», – йдеться у повідомленні

Разом з тим, в цих зонах розташовані десятки українських підприємств, які об’єктивно не можуть бути релоковані у будь-яке інше місце України через свої глобальні розміри та фізично непорушне устаткування і обладнання. І ці підприємства продовжують працювати та сплачувати податки до бюджетів усіх рівнів України, забезпечуючи тисячі робочих місць та підтримуючи не лише працівників та членів їх сімей, а й забезпечуючи регіони присутності соціально-економічною стабільністю, а Сили оборони України необхідною підтримкою та допомогою.

Зважаючи на необхідність збереження робітників на підприємствах, компанії вживають усіх можливих зусиль для збереження працівників на їх робочих місцях як в безпековому плані (додатково до звичайних стаціонарних зон укриття прямо в цехах підприємств встановлюються мобільні бетонні комплекси-укриття), так і шляхом збільшення рівня їх фінансового забезпечення, а також вживають заходів з підтримки населених пунктів, у тому числі, допомагають з відновленням пошкодженої інфраструктури.

При цьому, заміщення чоловіків жінками у значній кількості компаній є вкрай ускладнено через специфіку роботи, наприклад, гірничо-металургійного комплексу та машинобудівної галузі, відзначили в асоціації.

ФРУ звертає увагу на те, що діяльність підприємств у прифронтових регіонах з кожним днем наближається до критичної межі, коли компанії будуть змушені припинити свою роботу через фактичний брак кадрів. А це – без перебільшення мільярдні надходження до бюджетів України.

«Вважаємо, що одним з принципових важелів, які допоможуть зберегти велике промислове виробництво, розташоване у прифронтових зонах, а отже і в цілому зберегти внесок цього виробництва в національну економіку України, є розширення переліку підприємств, до яких не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню підприємствами, що знаходяться у прифронтових територіях, визнані територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії», – йдеться у зверненні.

ФРУ закликало Мінекономіки ініціювати перегляд відповідних положень Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану». Також асоціація надала запропоновану редакцію змін.

Зі свого боку ФРУ готова до участі в узгоджувальних консультаціях та експертному обговоренні з метою якнайшвидшого внесення відповідних змін до згаданої постанови.
15 серпня 2024 р.

Федерація профспілок – захисникам України

Для ФПУ стратегічним напрямом діяльності є допомога ЗСУ у захисті Вітчизни.

На прохання військових профспілки на постійній основі збирають кошти на засоби захисту та обладнання для потреб української армії. 13 серпня за кошти, зібрані Федерацією профспілок України, всеукраїнськими профспілками і територіальними профоб’єднаннями, було придбано та передано на Східний фронт (Донецький напрямок) 12 дронів Victon 7 super.

«Бойові пташки» стануть у нагоді нашим військовослужбовцям у боротьбі з російським агресором.

Звертаючись до військових, яким передаються дрони Голова ФПУ Григорій Осовий наголосив: «Шановні наші воїни, захисники, ми знаємо, що вам сьогодні нелегко на передньому краї боротьби за незалежність української держави. ФПУ як найчисельніше профоб’єднання країни, завжди вважало своїм пріоритетом допомогу ЗСУ. А отже, всі наші організації: первинки, районні, міські, обласні комітети профспілок роблять усе можливе, щоб допомогти вам боронити нашу країну. І сьогодні на кошти, зібрані членами профспілок, ми придбали дрони, які, ми переконані, в ваших умілих руках зроблять необхідну справу на передовій у ході бойових дій».

Слава військовим і подяка всім, хто сьогодні допомагають ЗСУ!
14 серпня 2024 р.

Виробництво та споживання металопрокату в Україні за 7 місяців 2024 року

За даними ОП «Укрметалургпром», у січні-липні 2024 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 3728 тис т металопрокату (128,4% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2405 тис. т, або 64,5%. В січні-липні 2023 р. частка експорту становила 51,3% (1490 тис т при загальному виробництві металопрокату 2903 тис т).

Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2024 р. становить 46,90%, що співпадає з показником січня-липня 2023 р. (46,11%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 7 місяців 2024 помітно перевищує показник січня-липня 2023 р. (39,83% та 34,77% відповідно). Частка ж сортового прокату значно нижча за показник січня-липня 2023 р. (13,26% у 2024 р. проти 19,13% у 2023 р.).

Структура імпорту за 7 місяців 2024 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,38% та 19,04% відповідно); в січні-липні 2023 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 78,83% та 20,13%).

За 7 місяців 2024 р. ємність внутрішнього ринку становила 2034,6 тис. т металопрокату, з яких 711,6 тис. т або 34,97% припадає на імпорт. В січні-липні 2023 р. ємність внутрішнього ринку була 2001,2 тис. т, з яких 588,2 тис. т або 29,39% імпортовано. Таким чином, за 7 місяців 2024 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно 7 місяців 2023 р. на 1,67%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,58%.

Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні 2024 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (74,3%), Африки (8,8%) та іншої Європи (7,6%).

Серед металургійних імпортерів за 7 місяців 2024 р. перше місце обіймають інші країни Європи (47,1%), на другому ЄС-27 (29,8% ), на третьому – країни Азії (21,2%).
14 серпня 2024 р.

Ринок праці: хто в липні шукав роботу найчастіше

У липні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 330 522 резюме. Найбільше шукачів прибуло у прифронтових регіонах, а саме на Харківщині (+14% до червня), Миколаївщині (+14%), Дніпропетровщині (+10%), Одещині (+5%).

Про це свідчать дані дослідження Work.ua.
Помітно побільшало на ринку праці рекрутерів, керівників і юристів.

Натомість стало менше шукачів у категоріях «Сфера обслуговування» і «Готельно-ресторанний бізнес, туризм». Імовірно, це пов’язано з тим, що для цих сфер літо — гаряча пора найму, тож кандидатів меншає.
Ключовою зміною демографічного портрет шукача є зменшення кількості неповнолітніх на ринку праці. У липні працівників віком до 18 років поменшало на 24%. Знову ж таки, для підлітків літо — сезон підробітків. Тож у травні кількість їхніх резюме різко зросла, а тепер органічно зменшується. Суміжна тенденція — зменшення кількості людей без досвіду на 3%.

У липні жінки активізувалися у військовому рекрутингу. Кількість підрозділів, що мали хоча б одну вакансію на work.ua/zsu/, майже не змінилася від червня — 651. А от вакансій стало більше на 6% — 5 472 пропозиції.

Найчастіше підрозділи розміщують вакансії у категоріях «Охорона, безпека», «Транспорт, автобізнес», «Медицина, фармацевтика», «Телекомунікації та зв’язок», «Робочі спеціальності, виробництво».

Кількість відгуків на вакансії Сил оборони зменшилася на 6%. Високу конкуренцію серед шукачів бачимо у категоріях «Маркетинг, реклама, PR», «Юриспруденція», «Продаж, закупівля».
Зміни бачимо у гендерному балансі серед шукачів, що відгукувалися на вакансії Сил оборони. У липні 38% відгуків надіслали жінки, 62% — чоловіки. Частка жінок зросла.
14 серпня 2024 р.

У США представили законопроєкт про трансформацію сталеливарної промисловості

Американський конгресмен-демократ Ро Ханна представив законопроєкт про відродження сталеливарної промисловості – Акт про сучасну сталь (Modern Steel Act). Про це йдеться в повідомленні офісу Ханни.

Як зазначається, Modern Steel Act – трансформаційна ініціатива, що дозволить побудувати нові металургійні заводи в деіндустріалізованих містах, повернути сталь нового покоління в Америку, зміцнити внутрішнє виробництво, створити добре оплачувані робочі місця та зберегти існуючі, а також підвищити промислову конкурентоспроможність США на світовому рівні.

Ханна представив законопроєкт у Джонстауні (штат Пенсильванія) – регіоні, який має багату історію виробництва чавуну та сталі, та сильно постраждав від деіндустріалізації.

«Хоча американська сталеливарна промисловість є світовим лідером у виробництві екологічно чистої сталі, нам ще належить пройти довгий шлях, щоб досягти майже нульового рівня викидів. Ми раді підтримати законопроєкт, який створить міцне державно-приватне партнерство для надання таких податкових стимулів, які заохочуватимуть постійні та зростаючі інвестиції в проривні технології, уможливлять постійні інновації в американській сталеливарній промисловості та створять робочі місця», – зауважив Кевін Демпсі, президент і гендиректор Американського інституту чавуну і сталі (AISI).

Законопроєкт також підтримали United Steel Workers, виробник сталі Cleveland-Cliffs, ряд галузевих організацій.

Modern Steel Act, зокрема, має на меті партнерство зі сталеливарною промисловістю та робітниками для будівництва нових сучасних потужностей, що виробляють чавун або сталь з майже нульовими викидами, використовуючи найсучасніші технології, такі як пряме відновлення водню; надання $10 млрд у вигляді грантів на частку витрат, кредитів під низькі відсотки та іншого фінансування, модернізацію існуючих інтегрованих заводів та міні-заводів для використання технологій з низьким рівнем викидів тощо.

Нагадаємо, що Американські металургійні асоціації підтримали внесення до Конгресу закону, який передбачає перевірку вуглецевої інтенсивності продукції, отриманої з різних джерел, у тому числі сталі (Prove It Act).
12 серпня 2024 р.

У Євросоюзі набув чинності закон про штучний інтелект

У ЄС набув чинності закон про штучний інтелект, який називають першим подібним регуляторним документом у світі. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.

Зазначається, що закон про штучний інтелект має гарантувати безпеку і дотримання основних прав громадян у процесі розвитку технологій штучного інтелекту.

Закон передбачає, що користувачів мають зрозуміло попереджати про взаємодію з чат-ботами, а не живою людиною, і позначати контент, згенерований штучним інтелектом. Системи ШІ, які будуть визначені як ризикові, повинні будуть дотримуватися додаткових правил та забезпечувати людський нагляд за «рішеннями» ШІ. Йдеться, зокрема, про використання технології у рекрутингу, оцінці можливості надання кредиту тощо.

Також прописується заборона на системи ШІ, які становлять загрозу для фундаментальних прав, у тому числі такі, що можуть використовуватись для маніпулювання поведінкою, уможливлюють створення «соціального рейтингу» державними органами чи компаніями.

Біометричні системи можуть забороняти для деяких типів використання, зокрема, системи розпізнавання емоцій на робочому місці, а також системи, що категоризують осіб чи забезпечують біометричну ідентифікацію у реальному часі в інтересах служб правопорядку, окрім деяких винятків.

Документ передбачає, що до 2 серпня 2025 року країни-члени мають визначити орган у національній системі, який буде здійснювати нагляд за дотриманням даного законодавства.

На рівні ЄС це буде Офіс з питань штучного інтелекту (AI Office), а також три дорадчі органи — Європейське правління з питань ШІ (European Artificial Intelligence Board), рада незалежних експертів, що може подавати сигнали про ризики, які помітила, а також дорадчий форум, що включатиме широке коло зацікавлених сторін. Штрафи для компаній за ігнорування вимог законодавства можуть сягати до 7% від глобального річного обороту, за подання неточної інформації — до 1,5%.

Більшість правил почнуть застосовуватися з 2 серпня 2026 року, а заборона систем ШІ, які вважають неприйнятно ризиковими — вже через шість місяців. Правила щодо так званих моделей ШІ загального призначення почнуть застосовуватися через 12 місяців.
09 серпня 2024 р.

Лише третина українців ніколи не перепрацьовують — дослідження

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

До основних проблем, які існують наразі на ринку праці України громадяни, що приймали участь в дослідженні, відносять — мобілізацію працівників — 73%, дефіцит кадрів — 53%, відтік кваліфікованих кадрів за кордон — 48%, тінізацію економічних відносин — 26% та диспропорції у зарплатних очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу — 22%. 19% повідомили про неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами, старшими 40 років.

Нові правила мобілізації суттєво вплинули на всі сектори ринку праці в Україні, але є особливо проблематичними там, де більшість робочої сили традиційно становлять чоловіки.

Тільки 28% працюючих респондентів відповіли, що їм ніколи або практично ніколи не доводиться працювати понаднормово.

Серед тих, хто працює в умовах понаднормованого часу, 13% відповіли, що працюють в таких умовах постійно, 24% — відповіли, що понаднормово працюють часто і 31% понаднормово працюють, але це трапляється рідко.

Якщо люди працюють понаднормово, то 26% отримують більшу заробітну плату, адекватну понаднормовій роботі, 29% опитаних респондентів відповіли, що отримують більшу заробітну плату, але не адекватну відпрацьованому часу, і 36,5% респондентів відповіли, що у випадках, коли їм доводиться працювати понаднормово вони взагалі не отримують винагороди за понаднормову роботу.

Головною вимогою до роботи, для респондентів, які приймали участь в дослідженні, є гідний рівень заробітної плати — на це вказала переважна більшість опитаних — 89%.

Також серед вимог називають бронювання працівників від мобілізації (24%), додаткові соціальні пільги, привілеї, бенефіти (24%), стабільність компаніях та комфортні умова праці (22%), зручність розташування — 16%, кар’єрні перспективи — 14%, страхування життя працівників — 13%, дружня атмосфера в колективі — 11%.

При цьому 53% вказали, що розмір заробітної плати не відповідає трудовим зусиллям, не враховує складність чи важливість праці, 24% вказали на важкість та надмірну інтенсивність роботи.

Про дефіцит фахівців усіх кваліфікацій (кваліфікованих та некваліфікованих) повідомили 66% чоловіків та 55% жінок, серед них 30% повідомили про існування суттєвого дефіциту фахівців усіх кваліфікацій, 24% — про дефіцит кваліфікованих фахівців. 32% відповіли, що дефіциту кадрів немає.

Щоб подолати дефіцит кадрів в Україні, 54% відповіли що необхідна перекваліфікація співробітників і перерозподіл обовʼязків у трудовому колективі, 52% — звернули увагу на необхідність поширювати програми залучення молодих фахівців та заохочення повернення до України громадян України, які зараз перебувають за кордоном, 53% вважають що доцільно розвивати програми навчання та адаптації для працівників старшого віку та пристосування робочих місць та умов зайнятості для працівників старшого віку та працівників з інвалідністю. П’ята частина (22%) висловилась за необхідність автоматизації процесів виробництва.

При цьому лише 15% схвалюють залучення жінок на чоловічі професії.

71% відповіли, що зараз не планують змінювати свою роботу, 17% мають наміри змінити роботу і 12% не можуть дати однозначну відповідь.

Серед тих хто не працює 60% відповіли, що не планують і не готові в принципі вийти на роботу. Готові до роботи лише 31% непрацюючих респондентів. 78% опитаних респондентів навіть не шукають роботу. У розрізі статі серед непрацюючих готові вийти на роботу 34% чоловіків і 29% жінок. Шукають роботу серед тих хто зараз не працюють лише 16% опитаних. Серед них шукають роботу 20,5% чоловіків і лише 14% жінок.

На питання «З якими проблемами ви стикаєтесь під час пошуку роботи» — 56% відповіли, що головною проблемою є низький рівень заробітної плати за наявними вакансіями, 52% позначили відсутність роботи за фахом і 34% — недостатність навичок та компетентностей, які потрібні роботодавцю.
09 серпня 2024 р.

Спеціалістам яких робітничих професій пропонують найвищі зарплати

Після початку повномасштабної війни в Україні на ринку праці виник дефіцит працівників робітничих спеціальностей. Аналітики OLX зазначають, що основними причинами є мобілізація та еміграція українців. Багато українців зараз шукають роботу, однак закрити попит на таких спеціалістів виявляється складно.

Рівень безробіття зараз оцінюється приблизно у 13%. Однак роботодавці відчувають значні труднощі у закритті позицій, зокрема у виробничій сфері, будівельній, в роздрібній торгівлі та логістичній сфері.

У червні 2024 року у сфері виробництва та робітничих спеціальностей найбільше отримують машиніст екскаватора (середня зарплата – 32 962 грн), конструктор (27 318 грн), зварювальник (27 867 грн), складальник меблів (25 139 грн), монтажник (26 945 грн), оператор ЧПК (24 943 грн), токар (23 479 грн), технолог (26 807 грн), механік (22 584 грн), столяр (21 976 грн)

За даними Держстату, у першому кварталі 2024 року середня зарплата в Україні зросла на 22,5% і досягла 18 903 грн. Кабінет Міністрів затвердив прогнозоване зростання середньої заробітної плати на наступні роки, яке виглядає так: у 2025 році — 25 732 грн, у 2026 році — 30 260 грн.
09 серпня 2024 р.

У суспільстві має сформуватись культура гідної та безпечної праці, - колегія Державної служби України з питань праці

7 серпня під головуванням Голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнери, за участі заступниці Міністра економіки України Тетяни Бережної та представників сторін соціального діалогу відбулося засідання колегії Держпраці.

У її роботі взяв участь заступник Голови ФПУ Василь Андреєв.

Як він зазначив у своєму коментарі, головними темами для обговорення стали удосконалення роботи щодо адвокації психосоціальної підтримки з боку роботодавців та результати контрольно-наглядової діяльності Держпраці за перше півріччя 2024 року.

Під час засідання також було проаналізовано підсумки діяльності Служби у першому півріччі 2024 року та окреслено пріоритетні напрями роботи на наступні місяці.

Перше питання стосувалось роботи державних інспекторів разом із роботодавцями над створенням системи психологічної допомоги працівникам в стресових ситуаціях сьогодення.

За інформацією Держпраці, за звітний період відбулося більше ніж 4 сотні інспекційних відвідувань підприємств. Відвідано 73700 роботодавців і запроваджено 450 програм психосоціальної підтримки за допомогою знань експертів, які разом з Держпраці працюють з МОП, з іншими агенціями ООН. Ця система працює, вона буде посилюватись і в наступному році.

«Профспілки тут не пасуть задніх, - акцентував В.Андреєв, - ми за допомогою міжнародних договорів, перш за все проекту, підтриманого Шведським агентством розвитку через Шведську профспілкову агенцію «You-to-You», отримали грант для проведення цієї роботи – з надання психосоціальної підтримки та навчання наданню першої психологічної допомоги для членів профспілок та профспілкових активістів з прифронтових територій. Вже відбулось три таких зібрання і останнє проходило у серпні прямо під час проведення колегії Держпраці».
07 серпня 2024 р.

Експортний рекорд у металургії: Україна поставила на зовнішні ринки 219 тис. тонн напівфабрикатів з заліза

У липні 2024 року Україна експортувала товарів на зовнішні ринки майже на $3 млрд. Зокрема, зафіксовано новий рекорд у металургійній галузі – 219 тисяч тонн напівфабрикатів з заліза експортувала Україна у липні, що є найкращим показником за часи війни.

«Загалом у липні, порівняно з попереднім місяцем, український експорт зріс на 9%. Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% експорту з України припадає саме на європейські ринки. Лідируючі позиції серед країн-імпортерів продукції з України поза Європейським Союзом займають Китай, Єгипет, Туреччина та Індія, а також країни Середземномор’я. Зокрема, розвиток мережі угод про вільну торгівлю з країнами Середземномор’я – у пріоритеті Уряду», - зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

В аграрному секторі Україна експортувала у липні:
пшениці – 1,58 млн тонн, що майже вдвічі більше, ніж в липні минулого року;
ріпаку – 277 тис. тонн, що на 13,5% більше, ніж в липні минулого року;
ячменю – 580 тис. тонн, що майже вдвічі більше, ніж в липні минулого року;
кукурудзи – 1,56 млн тонн, що на 44,4% менше, ніж в червні.
Серед промислової продукції в структурі українського експорту переважають:
руди та концентрати залізні – $229 млн (2,5 млн тонн);
меблі – $37,9 млн (18,9 тонн);
напівфабрикати з заліза – 219 тис. тонн ($109,4 млн), що на 83,1% більше, ніж у червні.
За видами транспорту Україна поставила товарів на зовнішні ринки у липні:
морським транспортом – 6,25 млн тонн, на 0,4% менше, ніж в червні;
залізничним транспортом – 2,6 млн тонн, на 3% менше, ніж в червні;
автомобільним транспортом – 825 тис. тонн, що на 5,5% більше, ніж у червні.

Серед держав Європейського Союзу лідерами з імпорту української продукції є Польща ($358 млн), Іспанія ($190 млн), Німеччина ($178 млн), Нідерланди ($147 млн), Італія ($136 млн).

Крім ЄС, найбільше української продукції експортується до Китаю – $175 млн (- 3,1%), Єгипту – $143 млн (+ 17,5%), Туреччини – $134 млн (+32,7%), Індії – $89 млн (+137%), Республіка Молдова – $87 млн, Ліван – $44 млн, Алжир – $39,5, США – $39,2 млн, Ізраїль – $39 млн, Індонезія – $38,5 млн.
05 серпня 2024 р.

Фінансова робота у ФПУ потребує новітніх підходів, - висновок Комісії Ради ФПУ з питань фінансово-бюджетної роботи

Постійна комісія Ради ФПУ з питань фінансово-бюджетної роботи у профспілках розглянула стан сплати членських внесків за 7 місяців ц.р., проаналізувала ситуацію з виконанням бюджету ФПУ у першому півріччі поточного року і обговорила заходи по залученню коштів для покриття його дефіциту.

У роботі засідання взяли участь голова ФПУ Григорій Осовий, голова Комісії, голова ПМГУ Олександр Рябко, голова Контрольно-ревізійної комісії ФПУ Віталій Бабич, керівники структурних підрозділів апарату ФПУ, члени Комісії.

Під час розгляду питання порядку денного щодо сплати членських внесків організаціями, які входять до ФПУ, зазначалось, що станом на 26.07.24 р., членські внески сплачуються не у повному обсязі. Фактично це є порушенням статутних норми діяльності профспілкових організацій, тому було вирішено передати інформацію по заборгованості до Контрольно-ревізійної комісії (КРК) ФПУ, до компетенції якої входить сплата внесків та інші фінансові питання діяльності профспілок.

- Від виконання вимог Статуту та належного фінансування залежить інституційна стійкість організації, - сказав Г.Осовий. Він закликав до обов’язкового виконання рішення Ради ФПУ стосовно порядку та норм сплати членських внесків, що забезпечить можливість виконання фахівцями основних завдань, які стоять перед профспілками. Серед них: ефективне ведення соціального діалогу, робота над вдосконаленням нормативно-правової бази з врегулювання сфери трудових відносин, співпраця з міжнародними організаціями тощо.

Олександр Рябко назвав статутну норму щодо сплати внесків основоположною. Без фінансового ресурсу ніяка організація існувати не зможе, - підкреслив голова Комісії та закликав її членів напрацювати і застосовувати додаткові інструменти для виконання зазначеної норми, бо не може бути так, щоб будь яка організація існувала за рахунок інших.

Після обговорення цього питання Комісія рекомендувала Голові ФПУ і голові КРК звернутись до організацій, які мають заборгованість по сплаті членських внесків, і після узагальнення наданих відповідей, винести це питання на розгляд найближчого засідання Ради ФПУ.

При розгляді питання щодо стану надходження доходів до бюджету ФПУ у першому півріччі поточного року, було зазначено, що під час воєнного стану дохідна частина бюджету ФПУ здебільшого формується за рахунок міжнародної фінансової допомоги від реалізації спільних проектів з Міжнародною організацією праці (МОП), а також коштів, які надходять у рамках співпраці ФПУ з Міжнародною конфедерацією профспілок (МКП), Європейською конфедерацією профспілок (ЄКП) та іншими організаціями – партнерами.

Суттєвою статтею надходжень окрім членських внесків є відрахування з дивідендів, отриманих від господарської діяльності підприємств, підпорядкованих ФПУ. Проте станом, на сьогодні існує дефіцит у дохідній частині бюджету Федерації. Після обговорення заходів по залученню додаткових коштів для його покриття, члени Комісії ухвалили рішення щодо необхідності удосконалення цієї роботи та винесення питання виконання бюджету ФПУ на розгляд Президії ФПУ.

Ще одним питанням було обрання заступника голови Комісії Ради ФПУ з питань фінансово-бюджетної роботи. За підсумками голосування на цю посаду обрано Тетяну Євдокимову – голову Сумської обласної ради профспілок.
05 серпня 2024 р.

Зростання зарплат в Україні: кому платять найбільше

Згідно з останніми даними Work.ua, середня зарплата в Україні наразі становить 24 500 грн. Лідером залишається столиця, а серед найвисокооплачуваніших професій військові випередили програмістів.

В моніторингу основних подій в економіці України (червень 2024) Мінекономіки повідомляють, що на рівень оплати праці у 2023−2024 роках і далі впливають чинники 2022 року — наслідки активних бойових дій на значній території України:
- тимчасова втрата значної території,
- руйнація інфраструктури та підприємств (або їх пошкодження, що зумовило призупинення їх діяльності),
- суттєві перманентні руйнування логістики,
- значна кількість людей працездатного населення за кордоном (мігрантів) та в лавах Збройних сил України, що створює значні структурні дисбаланси на ринку праці.

А от Міністерство економіки наводить дані, за якими середня зарплата в вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 гривень.

Найбільші зарплати має Київ — тут в середньому платять 24 500 грн. Друге місце посідає Львів — 22 тис. грн. Третє за Одесою та Дніпром — 20 тис. грн.

Нагадаємо, за даними Держстату, середня зарплата в першому кварталі становила 18 903 гривень.

Найвищі зарплати зафіксовані у таких сферах:
- Інформація та телекомунікації — 49 473 гривні,
- Фінансова та страхова діяльність — 39 116 гривень,
- Професійна, наукова та технічна діяльність — 26 316 гривень
- Державне управління й оборона — 23 376 гривень.
Найменше платять у сфері освіти — 12 649 гривень.

При цьому згідно зі статистикою порталу, в ТОП-100 найоплачуваніших професій увійшло багато військових спеціальностей. Якщо до війни тут все рясніло вакансіями та високими зарплатами для програмістів та інших ІТ-фахівців, то сьогодні від них не сильно відстають артилеристи, снайпери та танкісти.
30 липня 2024 р.

Працівники, які постраждалі від війни під час виконання трудових обов’язків, мають бути законодавчо захищені

Центральна рада Профспілки металургів і гірників України звернулась до голови Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової із проханням підтримати проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Профспілка наполягає на тому, що працівники, які через ракетні та артилерійські обстріли зазнали ушкоджень здоров’я під час виконання своїх трудових обов’язків, стали особами з інвалідністю, а також сім’ї загиблих працівників мають бути законодавчо захищені. На них повинні поширюватись права та гарантії, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
«З початком широкомасштабної збройної агресії російської федерації металурги і гірники України масово пішли боронити Батьківщину в лавах ЗСУ, - йдеться у зверненні ЦР Профспілки. - Про силу та міць захисників «Азовсталі» та «Авдіївського коксохімічного заводу», серед яких до останнього знаходились працівники ГМК та члени їхніх родин, знає кожен громадянин нашої держави.

Надзвичайну стійкість виявляють також ті, хто залишився нести трудову варту на підприємствах галузі, підтримувати національну економіку. Їм доводиться виконувати виробничі завдання за себе і за мобілізованих колег, потерпаючи при цьому від численних ворожих атак».

Саме проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №11367, який наразі знаходиться на розгляді в Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, має забезпечити справедливість у важливому питанні забезпечення соціального захисту тих, хто постраждав від ворожих обстрілів на робочих місцях, та сімей загиблих працівників.

23 червня 2024 р.

Профспілка наполягає: травмовані на виробництві мають
отримувати лікування за рахунок коштів ФСС

Технічна інспекція праці ПМГУ за підтримки Центральної ради нашої Профспілки не припиняє боротьбу за відновлення права працівників, як застрахованих осіб, на відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві та надання їм допомоги під час лікування і реабілітації за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Кількість звернень до посадових осіб із закликом врешті вирішити цю вкрай серйозну проблему скоро піде на десятки. Так, у червні відповідний лист було відправлено на адресу міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка. У ньому в якості конкретного прикладу наводилася ситуація, в яку потрапив представник трудового колективу ПАТ «Запоріжсталь» Роман Тарасюк.

У 2021 році чоловік отримав виробничу травму – впав з висоти, зазнавши численних ушкоджень. Йому встановлено ІІІ групу інвалідності. Для відновлення функції лівої кінцівки постраждалий потребує багатоетапного реконструктивного лікування та реабілітації. Відповідно до законодавства, ці медичні послуги він має отримати безкоштовно. Однак всі його звернення – до Пенсійного фонду в Запорізькій області, до «Адміністрації з питань охорони здоров’я» Запорізької міської ради та Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, не призвели до позитивного результату. Людина майже припинила сподіватися на можливість хоча б частково відновити здоров’я і вести гідне життя в рідній країні.

Однак після профспілкового звернення до міністра охорони здоров’я процес «зсунувся з мертвої точки». Романа Тарасюка було запрошено до відділення ортопедії, артрології та спортивної травми Запорізької обласної клінічної лікарні, а звідти – направлено на додаткові обстеження та консультацію в один з медично-реабілітаційних закладів у Києві.

Як зазначив головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, «Такий розвиток подій – ознака того, що нас, принаймні, почули. Сподіваюсь, Роман Тарасюк отримає належну допомогу. Ми тримаємо його випадок на контролі і зробимо для цього все можливе. Однак Профспілка прагне, щоб проблема була вирішена не тільки для конкретної людини, але й для всіх працівників, які отримали чи можуть отримати травми на виробництві. Такі люди не мають платити за лікування та реабілітацію з власної кишені, за них вже заплатили їхні роботодавці – шляхом внесків до Фонду соціального страхування в межах ЄСВ».

17 липня 2024 р.

Час висловити повагу і подякувати

У надскладних воєнних реаліях в українців немає ані часу, ані настрою на свята. Однак на те, щоб підтримати один одного, висловити повагу і подякувати тим, хто боронить Батьківщину на фронті та самовіддано працює в тилу, час знаходиться неодмінно. А настрій в процесі покращується сам собою – від довгоочікуваних зустрічей та приємного спілкування. Саме в такій атмосфері 16 липня пройшли урочисті збори в Дніпрі, організовані Центральною радою ПМГУ з нагоди Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України.

Основним модератором камерного, але душевного заходу виступив перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. З професійним святом учасників – найактивніших представників профорганізацій різного рівня з усіх куточків країни – вітали голова Профспілки Олександр Рябко, очільник Дніпропетровського облпрофоб’єднання Анатолій Яловий, свої найдобріші побажання працівникам галузі передав лідер Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Попри оптимістичний привід для зборів, їхнім лейтмотивом очікувано була тема війни. Так, на початку присутні з сумом вшанували пам’ять колег, які віддали свої життя за Україну, хвилиною мовчання.

У кожній промові відзначалася стійкість нашого народу у спротиві агресору, а також звучали слова щирої вдячності за захист, за щоденний героїзм на адресу металургів і гірників, членів Профспілки, які захищають рідну землю в лавах ЗСУ. Одному з них – представнику первинки ПМГУ в АТ «Нікопольський завод феросплавів» Сергію Страколісту на заході був вручений сертифікат на портативний радіоелектронний засіб протидії безпілотним літальним апаратам КВЕРТУС AD KRAKEN COUNTER FPV F4 M30 та акумуляторну батарею до нього, придбані за кошти спілчан.

Олександр Рябко, у свою чергу, прийняв з рук очільника Запорізької облорганізації ПМГУ Валерія Сєдова Подяку від командування військової частини, якій Профспілка допомогла у відновленні після ракетного обстрілу приміщень для ремонту озброєння та військової техніки.

Завершальним акордом зустрічі в Дніпрі за традицією стала церемонія нагородження. Почесні грамоти, Подяки голови ПМГУ, Нагрудні знаки «Заслужений працівник ПМГУ», «За активну роботу в ПМГУ», «За вагомий внесок у розвиток соціального партнерства», «Ветеран ПМГУ» та «Молодий лідер ПМГУ» отримали понад три десятки активістів і лідерів. Загалом цьогоріч до професійного свята своїх героїв знайдуть понад 200 відзнак Центральної ради Профспілки і більше 500 нагород від територіальних і первинних організацій ПМГУ.
5 липня 2024 р.

«Мистецтво, що рятує життя»

На початку року Запорізька облрада профспілок та її членські організації, зокрема й Запорізька обласна організація ПМГУ, підтримали ініціативу Державної служби з питань праці щодо проведення онлайн-конкурсу «Мистецтво, що рятує життя», присвяченого Дню охорони праці (відзначається 28 квітня).

До участі в ньому приймалися будь-які візуальні твори на теми охорони праці, здорового робочого місця, безпечного виконання робіт: постери, плакати, фото, малюнки, відеоролики.

За нещодавно підведеними підсумками першого, обласного етапу творчого змагання перемогу здобули п’ять робіт: «Охорона праці» (авторка Варвара Гурджій, 7 років), «Пам’ятай про безпеку праці!» (Єсенія Сотула, 11 років), «Застосовуй спецодяг та ЗІЗ» (Ілля Давиденко, 16 років), «Бережи себе» (Вероніка Дуюн, Артем Гуров, Олена Нічіпорук, 14 років), «Пам’ятай, що тебе чекає вдома родина!» (Олена Пазюк, 46 років). Саме вони представлятимуть Запорізьку область на всеукраїнському етапі конкурсу, який триватиме з 1 липня по 31 серпня.

Примітно, що одна з робіт-переможців обласного етапу – малюнок Іллі Давиденка – присвячена непростій, небезпечній, але важливій праці металурга.
02 липня 2024 р.

«Метінвест» збільшив витрати на промислову безпеку
до 59 мільйонів доларів США

Гірничо-металургійна група «Метінвест» за підсумками діяльності у 2023 році наростила витрати на промислову безпеку на своїх підприємствах на 31,1% порівняно з попереднім роком – до 59 млн з 45 млн доларів США.

Загалом витрати на охорону праці, безпеку та медичне обслуговування працівників компанії у 2023 році становили 104 млн доларів США. Водночас на промислову безпеку спрямовано 74% цієї суми, на гігієну праці – 13%, на безпечну експлуатацію будівель, споруд і комунікації – 6%, на запобігання надзвичайним ситуаціям і пожежну безпеку – 5%, медичне обслуговування – 2%.

Згідно з презентацією «Метінвесту» на Barclays ESG Emerging Markets Corporate Day, чисельність співробітників компанії у 2023 році становила 70134 особи (у 2022-му – 74416 осіб, у 2021-му – 86955 осіб). Серед них – приблизно 23,5 тисячі працівників у 2023 році та приблизно 24,2 тисячі працівників у 2022 році, трудові відносини з якими були припинені через наслідки війни – керівництво прагнуло підтримувати з ними контакт і утримувати робочу силу для потенційного майбутнього працевлаштування на активах групи.

При цьому співвідношення чоловіків і жінок у 2023 році становило 70% і 30%, у 2022-му – 69% і 31%, у 2021-му – 68% і 32% відповідно.

Структура співробітників у 2023 році – із 70134 осіб 53% є активними працівниками, з 34% трудові відносини припинено, 9% мобілізовано на службу в ЗСУ, ще 5% – інші форми трудових відносин.
02 липня 2024 р.

Україна та UNIDO підписали програму зеленого відновлення української промисловості

Україна та UNIDO підписали програму зеленого відновлення української промисловості на 2024-2028 роки. Як повідомляється на сайті Міністерства економіки України, урочиста церемонія підписання відбулася у Відні 28 червня.

«Україна має великий потенціал промислового розвитку. І ми вдячні UNIDO за можливість реалізувати цей потенціал та розвивати більш екологічну та сталу індустріалізацію. Ми високо цінуємо постійну підтримку UNIDO та вітаємо подальше посилення нашої співпраці в рамках нової програми і започаткування нових спільних заходів для підтримки України в ці складні часи», – зазначила під час церемонії заступниця міністра економіки Надія Бігун, яка підписувала програму від імені Уряду України.

Програма визначає стратегічне бачення трансформаційного та стійкого відновлення промисловості України. Для виконання мандату UNIDO в унікальних обставинах в Україні Організація розробила спеціальний план для зеленого відновлення промисловості, який охоплює три ключові сфери діяльності: створення можливостей для людей, підтримка бізнесу та залучення інвестицій і сприяння зеленій економіці.

Від UNIDO програму підписував заступник генерального директора та керуючий директор директорату корпоративних послуг та операцій Юко Ясунага. Він зазначив: «Ми дуже раді мати таке міцне партнерство з Міністерством економіки України. Ми впевнені, що ця співпраця забезпечить справді трансформаційні зміни в промисловості країни, сприяючи зростанню та процвітанню під час відновлення від руйнівних наслідків війни, що триває».

В інформації Мінекономіки також зазначається, що протягом останнього року UNIDO активізувала свої зусилля в Україні та досягла важливих результатів, що дозволило швидко та ефективно розширити спільну діяльність. Зокрема, UNIDO виконала комплексне діагностичне дослідження промисловості України, яке надає важливі вихідні дані та унікальний аналіз на мікро-, мезо- та макрорівнях.

За підтримки різних партнерів з розвитку та фінансування UNIDO розпочала нову діяльність у таких напрямах, як виробництво протезів за допомогою 3D друку, розширення економічних можливостей жінок та молоді, розбудова інституційної спроможності, інфраструктура якості, енергозабезпечення, циркулярна економіка, харчова промисловість, роботизація і штучний інтелект.
02 липня 2024 р.

Щодо встановлення доплат працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці

При проведенні перевірок контрольно-ревізійні органи (Держфінінспекція, аудиторські служби тощо) час від часу наголошують, що роботодавець не має підстав для встановлення доплат працівникам за шкідливі умови праці від 4% до 24% у зв’язку з втратою чинності або незастосуванням постанови Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 р. №387/22-78. Такі ситуації призводять до втрати частини заробітної плати працівниками, зайнятими в шкідливих умовах, погіршення соціального захисту та створення соціальної напруги в трудових колективах.

На звернення членських організацій ФПУ Держпраці підготувала роз’яснення з цього питання.

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці у відповідь на лист ФП Хмельницької області від 06.06.2024 №01-19-49 повідомляє наступне.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 №1545-XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Типовим положенням про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умовами праці, затвердженим постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.1986 №387/22-78 (далі – Типове положення), визначено, що доплати за умови праці застосовуються на робочих місцях, на яких виконуються роботи, передбачені галузевим переліком робіт з важкими та шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці. При цьому вказані доплати передбачені лише за неможливості усунення шкідливих виробничих чинників.

Згідно з підпунктами 1.1, 2.1 Типового положення міністерствами і відомствами мають бути розроблені та погоджені з ЦК профспілок відповідні галузеві переліки робіт, на яких можуть встановлюватися доплати працівникам за умовами праці.

Конкретні розміри доплат за роботу в шкідливих і важких умовах праці 2 встановлюються на основі атестації робочих місць пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці (згідно з підпунктом 1.7 Типового положення). За умови раціоналізації робочих місць та покращенні умов праці доплати зменшуються або відміняються повністю.

Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці здійснюється за результатами атестації відповідних робочих місць за умовами праці в Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442, та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним державним санітарним лікарем України від 01.09.1992 №41.

Відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств, що визначено статтею 7 Закону.

На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, розмір витрат на охорону праці встановлюється у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей підприємства, установи, організації.

Відповідно до вимог статті 13 КЗпП України колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Згідно з частинами другої та третьої статті 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
1 липня 2024 р.

Профспілки Запорізької області широким колом обговорили
тему колдоговірної роботи

Представники Запорізької обласної організації ПМГУ взяли участь у розгляді низки актуальних питань в межах розширеного засідання президії Запорізької обласної ради профспілок, яке відбулося 27 червня. Зокрема, обговорили стан укладання і виконання колективних договорів у 2023 році та завдання облради профспілок, її членських організацій щодо активізації соціального діалогу у 2024 році. До дискусії з цієї теми, разом з колегами з інших галузевих профспілок, активно та по-діловому долучилася голова ПО ПМГУ «Запоріжвогнетрив» Олена Логунова.

Крім профспілковців (голів первинних та територіальних профорганізацій, районних координаційних рад членських організацій Запорізької облпрофради, членів Ради і Президії Федерації профспілок України), до предметної розмови з важливого питання були запрошені соціальні партнери: начальник Управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Андрій Адамчук, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Запорізькій області Михайло Волков, виконуюча обов’язки начальника відділення Національної служби посередництва і примирення в Запорізькій області Оксана Клепач, заступник директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Марина Нотанова, начальники відділів Управління з питань праці Запорізької міської ради Юлія Трещук та Тетяна Циганок, голова Запорізького обласного союзу роботодавців Олександр Головко.

Також учасники розширеного засідання ухвалили рішення за іншими пунктами порядку денного: затвердили план основних заходів Запорізької обласної ради професійних спілок на друге півріччя 2024 року та обрали заступника голови облпрофради на громадських засадах – ним став очільник Запорізької обласної організації Профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України Микола Палієнко.
19 червня 2024 р.

Брак робочої сили може стати ключовим фактором для української
економіки в наступні місяці

У травні 2024 року вперше за два роки відсоток промислових компаній, які працюють на повну потужність, перевищив 15%. Показник сягнув 18%, тоді як у квітні дорівнював 13%. Про це свідчать дані опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

Також зменшилася частка компаній, яким важко передбачити, що буде з діяльністю підприємства через два роки: з 38,2% у квітні до 30,9% у травні.

«Показник невизначеності у дворічній перспективі поступово знижується з лютого цього року. Тоді він становив 50,6%, тепер – 30,9%, і це найнижче значення з жовтня 2022-го. Водночас ми бачимо чітку тенденцію також до стагнації або зниження позитивних очікувань на дворічний період.

Тобто бізнес розуміє, що буде робити за два роки, але не бачить це майбутнє позитивним. Швидше за все, тому що він все більше звикає до думки, що війна триватиме довго», – зазначила представниця ІЕД Оксана Кузяків.

Вона додала, що, разом з тим, оцінки фінансово-економічної ситуації на підприємствах та загальноекономічного середовища у піврічній перспективі зростають. Респонденти не очікують погіршення ситуації ані на власних підприємствах, ані загалом в економіці країни. Це можна назвати оптимістичною адаптованістю бізнесу до поточних умов.

При цьому підприємства вже майже рік стабільно мають портфель замовлень на більш ніж три місяці.

Водночас у бізнесі продовжується, з одного боку, скорочення кількості працівників, а з іншого – погіршення проблеми з пошуком кваліфікованих кадрів.

Загалом брак робочої сили може стати ключовим фактором для української економіки у наступні місяці.

Наголошується, що рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав. Трійка лідерів серед перешкод лишається незмінною вже декілька місяців: це – небезпека працювати, брак робочої сили та зростання цін.

«56% зазначили, що небезпека ведення ділової активності є найбільшою перешкодою – і такого високого показника не було навіть на початку війни. Найбільше на це скаржиться великий бізнес.

Також знову актуалізувалася проблема електропостачання – порівняно з квітнем на неї скаржаться вдвічі більше підприємств (21% – у квітні, 41% – у травні)», – відзначив експерт ІЕД Євген Ангел.
19 червня 2024 р.

Окремі положення Закону України №2136-ІХ можуть бути визнані неконституційними

За результатами розгляду звернення Голови ФПУ Г.Осового Уповноважений Верховної Ради України з прав людини 07.06.2024 звернувся до Конституційного Суду України із конституційним поданням про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремих положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» від 22.11.2023 №3494-IX.

Зокрема, Уповноважений констатував, що виплати за щорічні (основну та додаткові) відпустки є складовими заробітної плати. Невикористані дні щорічних відпусток не можуть надаватись за рішенням роботодавця без збереження заробітної плати, адже відповідно до статті 45 Конституції України щорічні відпустки є оплачуваними та їх тривалість визначається законами.

Більше того, відповідно до статті 64 Конституції України допускається обмеження прав на період воєнного стану, але не їх скасування. Відтак, строк дії обмежень, що встановлені у зв’язку з воєнним станом, повинен бути строково визначений і передбачений законом, а не діями роботодавця.

Тому Уповноважений вважає, що оспорювані положення Закону №2136-ІХ, якими змінено порядок надання невикористаних днів щорічної основної відпустки на період дії, а також після припинення або скасування воєнного стану, є такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) – частині першій статті 8, частинам другій та третій статті 22, статті 45 та статті 64 Конституції України.

З текстом конституційного подання, в якому наведено детальне обґрунтування неконституційності конкретних положень вказаного Закону, можна ознайомитися на офіційному сайті Уповноваженого у розділі «Про нашу роботу/Конституційні подання Омбудсмена».
19 черваня 2024 р.

Феросплавні заводи втрачають ринок України через простої

Феросплавні заводи продовжують втрачати ринок України через простої, різко зріс імпорт за значного зниження експорту, передає Інтерфакс-Україна.

Так, у січні-травні Україна скоротила експорт феросплавів у 38,4 раза, до 6,670 тис. т, у грошовому вираженні – у 23,4 раза, до 9,552 млн доларів США.

При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (43,22% поставок у грошовому вираженні), Румунію (35,49%) та Молдову (5,32%).

Крім того, у січні-травні Україна імпортувала 48,225 тис. т (зростання у 16,2 раза).

У грошовому вираженні імпорт зріс у 5,5 раза – до 78,315 млн з 14,183 млн доларів США. Ввезення здійснювалося в основному з Польщі (45,74%), Казахстану (13,71%) та Норвегії (12,91%).

Нагадаємо, що українські феросплавні підприємства поки що не мають чітких планів щодо відновлення виробництва у найближчій перспективі.
11 червня 2024 р.

Результати діяльності металургійної галузі України за 5 місяців 2024 року

За даними ОП «Укрметалургпром», в січні-травні 2024 року вироблено:
- чавуну 2,84 млн т (120,8% відносно січня-травня 2023 р.);
- сталі 3,14 млн т (131,2%);
- прокату 2,57 млн т (129,5%).

11 червня 2024 р.

Акція солідарності із Україною у Женеві за участі українських профспілок і глобальних профспілкових об’єднань

Учасники найбільшого щорічного глобального форуму в світі праці та соціальної політики – Міжнародної конференції праці – забрались на Площі Націй в Женеві для того, щоб в третій рік війни, через 836 днів після початку брутального кровавого вторгнення росії в Україну, привернути увагу глобального дипломатичного корпусу до продовження насильства, вбивств та геноциду, що продовжується з боку путінського війська на фронті протяжністю 3800 км.

У акції солідарності взяли участь: делегат від трудящих України на 112-й сесії Міжнародної конференції праці Голова ФПУ Григорій Осовий, радник делегата від трудящих України заступник Голови ФПУ Василь Андреєв, а також Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок, керівники найбільших глобальних профспілкових об’єднань, представники дружніх профспілкових конфедерацій країн-сусідок України та ін.

Українські делегати закликали глобальні профспілки продовжувати піднімати в своїх парламентах питання важливості військового співробітництва іноземних урядів із ЗСУ, збільшення надходжень протиповітряної та протиракетної оборони в Україну, підтримки обороноздатності українського війська та ефективної санкційної політики проти російського агресора, а також відновлення енергетичної та цивільної інфраструктури як і відбудові в цілому України.

Мешканці із української громади Женеви та навколишніх кантонів Швейцарії мали можливість доєднатись до вуличної акції українських профспілкових обʼєднань – ФПУ та КВПУ, поспілкуватись із українськими делегатами, із представниками українського дипломатичного корпусу та подякувати учасникам мітингу за допомогу та солідарність із українцями, які борються із ворогом на фронті чи користуються захистом і допомогою закордоном від урядів та народів демократичних країн по всьому світу.

Глобальні профспілки підтвердили спрямованість своїх зусиль на підтримку України в боротьбі проти росії стільки, скільки необхідно, очікування про надходження нових конвоїв із допомогою для працівників і профспілок в Україні.
7 червня 2024 р.

Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади

Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 05.06.2024р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.
5 червня 2024 р.

Нестача співробітників і зростання зарплат:
яка ситуація з персоналом у ГМК України

В умовах повномасштабної російської агресії компанії українського ГМК вжили комплекс заходів для підтримки своїх співробітників і збереження трудових колективів – від фінансової та психологічної допомоги до сприяння в релокації та новому працевлаштуванні. І це навіть попри 70%-ве падіння обсягів виробництва у 2022 році та втрату 40% усіх сталеплавильних потужностей.

Навіть працюючи у збиток, компанії галузі робили все для того, щоб персонал мав стабільну зайнятість і дохід – зарплати платили вчасно, простої оплачували згідно з вимогами законодавства, співробітників залучали до допоміжних робіт.

«Наші підприємства різними способами, зокрема й через поступове збільшення зарплат та інших соціальних гарантій, намагаються зберегти трудові колективи. За несприятливих умов, коли ціни на продукцію ГМК дуже далекі від історичних максимумів, а витрати українського бізнесу на логістику зростають, навіть мінімальне збільшення витрат дається нашим підприємствам непросто», – каже Сергій Біленький, голова Федерації металургів України.
5 червня 2024 р.

Експорт продукції металургійної галузі в травні значно збільшися

Експорт товарів з України в травні 2024 року становив $3,34 млрд, що менше порівняно з квітнем лише на 0,5%, незважаючи на скорочення його фізичних обсягів на 6,9% – до 12,2 млн тонн, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
«Це насамперед пов’язано з тим, що в травні традиційно зменшується експорт зернової продукції минулорічного врожаю. Так, у травні цього року експорт кукурудзи на 452 тис. тонн менший, ніж у квітні (3,6 млн тонн), і пшениці – на 285 тис. тонн менше (1,6 млн тонн)», – написав він у фейсбуці.

За його словами, імпорт товарів скоротився в травні на 7% порівняно з квітнем і становив $5,1 млрд.

Качка зазначив істотний приріст експорту металургії: напівфабрикатів – 184 тис. тонн, або 40% порівняно з квітнем; плоского прокату – 117 тис. тонн, або +17%, безшовних труб – 51 тис. тонн, або 50,2%.

Торгпред України у зв’язку з цим наголосив на важливості ухваленої 31 травня цього року президентом Байденом прокламації, якою він продовжив звільнення української сталі від мит на основі статті 232.

«Звільнення також застосовується до сталі виготовленої в ЄС з української сировини. До речі автономні заходи ЄС також передбачають звільнення української сталі від захисного мита в ЄС. Це дає нам великі можливості для інтеграції українського ГМК з промисловістю ЄС та США», – зазначив Качка, наголосивши на надзвичайній важливості цієї складової української торговельної політики.

Він додав, що експорт за видами транспорту відображає загальні тенденції щодо товарів: морським транспортом у травні було експортовано 8,5 млн тонн, що на 1 млн менше, ніж у квітні, тоді експорт автомобільним транспортом зріс на 10,7% – до 0,896 млн тонн.

Торгпред також звернув увагу і на географічні тенденції, зокрема, зростання експорту до ЄС на 1,7% до квітня – до $1,867 млрд, зокрема до Польщі – на 12%, до $365,8 млн, тоді як експорт до Китаю в травні був на 30% меншим, ніж у квітні, – $256 млн. Качка пояснив, що це пояснюється тим, що основним експортним товаром до Китаю є кукурудза.

За його словами, експорт до Індії зріс на 85% – до $148 млн, і левова частка експорту в цю країну – соняшникова олія. Експорт цього товару в травні збільшився на 13,7% і склав 714 тис. тонн, уточнив Качка.
3 червня 2024 р.

У Києві відбулось 8-е засідання ради ФПУ

На початку роботи Голова ФПУ Григорій Осовий повідомив, що до участі у засіданні Ради ФПУ запрошений Герой України Святослав Паламар (позивний «Калина»), підполковник, заступник командира по роботі з особовим складом 12 бригади спецпризначення Нацгвардії «Азов».

Святослав Паламар подякував ФПУ, членським організаціям за підтримку сил оборони, фінансову і гуманітарну допомогу, проведення реабілітації військових, використовуючи майновий комплекс профспілок.

Голова ФПУ подякував Калині за високу оцінку діяльності профспілок під час війни, героїзм і відвагу українських воїнів, які вони демонструють на передовій, захищаючи мирну працю наших співгромадян на підприємствах і в організаціях, які роблять все від них залежне, щоб задовольнити потреби фронту та наповнити бюджет країни. Г.Осовий зазначив, що для профспілок допомога ЗСУ і силам оборони стали важливим напрямом роботи.

«Віримо у ЗСУ, й надалі допомагаємо ЗСУ!»- закликав він присутніх у залі.

Далі з інформаційним повідомленням виступив Голова ФПУ Григорій Осовий, в якому окреслив основні підсумки та завдання поточного року. Зокрема, він зазначив, що для профспілок є важливою робота над реформуванням законодавчої бази, що забезпечує трудові відносини в країні, а також безпека праці на робочих місцях під час воєнного стану. Він розповів про роботу ФПУ з реабілітації військових, які після поранень повертаються з війська   і будуть масового повертатися в трудові колективи після завершення війни, про залучення додаткових коштів для проведення роботи з допомоги ВПО і членським організаціям ФПУ та інше.

З питання порядку денного «Про безпеку працівників підприємств установ, організацій в умовах війни та дії ФПУ в процесі реформування нормативно-правої бази з безпеки праці та охорони здоров’я працюючих» доповів заступник Голови ФПУ Василь Андреєв.

Далі члени Ради заслухали інформаційні звіти органів управління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур» щодо збереження та використання ними профспілкового майна у період воєнного стану, згідно з рішеннями колективних органів ФПУ. З цих питань виступили Голова Правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» Микола Субота і Голова Наглядової ради Вікторія Коваль і Президент ПрАТ «Укрпрофтур» Сергій Стрілець та голова Наглядової ради Ярема Жугаєвич.

Про виконання Бюджету ФПУ за 2023 рік, встановлення розміру членських внесків і затвердження Бюджету ФПУ на 2024 рік членів Ради поінформував Голова ФПУ Григорій Осовий.

З усіх розглянутих питань Рада ухвалила відповідні постанови.
20 травня 2024 р.

«Профспілки світу спільно з народом України: на захисті від агресії, заради життя, свободи і демократії»

Така тема була висвітлена на пресконференції, яку 15 травня організували і провели Федерація профспілок України і Конфедерація вільних профспілок України в Інформаційній агенції «Укрінформ».

На питання журналістів відповідали Голова ФПУ Григорій Осовий, Голова КВПУ Михайло Волинець, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок (ITUC) Люк Тріангл (Luc Triangle), Генеральний секретар Глобальної профспілки IndustriAll Атле Хойє (Atle Høie), Генеральний секретар Глобальної профспілки UNI Крісті Хоффман (Christy Hoffman), Генеральний секретар Британського конгресу тред-юніонів Пол Новак (Paul Nowak).

Серед проблем, на які найбільше скаржаться профспілки керівництву Федерації профспілок України, — порушення трудових прав і колективних договорів та втрата робочих місць.

Про це під час пресконференції заявив Григорій Осовий, відповідаючи на питання кореспондента агентства.

«Перше — це втрата робочих місць. Близько 5 млн робочих місць було втрачено. Далі — високий рівень безробіття - майже 20%. І поки що тенденція до його зменшення є надто слабкою, щоб говорити, що ми повернемо всіх, хто бажає працювати, щоб надати таку можливість людям. Третє — це надзвичайно низький рівень зарплати», - зазначив він.

Голова ФПУ заявив, що держгарантія мінімальної зарплати станом на сьогодні у перерахунку по курсу долара становить лише 180 доларів на місяць, за повну норму робочого часу. За його словами, при цьому українські біженці, які перемістилися у країни Європи, отримують на місяць фінансової, матеріальної допомоги на суму від 800 до 1000 євро.

«Є і борги по зарплаті в силу різних причин: десь є розбиті підприємства і немає економіки, і така заборгованість висить уже роками, є і ситуації, де є працююча економіка, але бізнес насамперед сплачує за електроенергію, сплачує податки, а робітника ставить у чергу щодо виплати зарплати. І звичайно, йдеться безпосередньо про порушення трудових прав і колективних договорів», - поінформував Осовий.

За його словами, в умовах війни стоять величезні виклики, і потрібно створити ресурс життєзабезпечення для тих людей, які втратили свою роботу і засоби існування.

«І це ми маємо робити спільно - у діалозі з урядом, роботодавцями - і шукати цю подушку безпеки і спроможності втримати наші ресурси, які є в Україні. Виклики у нашій країні перед владою і бізнесом, роботодавцями, профспілками наразі є надзвичайно великими. І, звичайно, (потрібно — ред.) задіяти той ресурс допомоги, який є можливий на сьогодні», - сказав він.

Окремо голова ФПУ зазначив, що приїзд в Україну місії високого рівня, а саме — представників Міжнародної конфедерації профспілок, Глобальної профспілки IndustriAll і одного з найбільших національних профцентрів Великобританії - Британського конгресу тред-юніонів, є підтвердженням того, що (світовий — ред.) профспілковий рух поділяє українські виклики і турботи та готовий разом з Україною обстоювати і захищати права працівників, права на гідну працю, достойну оплату праці тощо.

Як повідомлялося, генеральна секретарка Європейської конфедерації профспілок (ITUC) Естер Лінч поінформувала, що інвестори у відбудову України мають гарантувати робочі місця із належною зарплатою.

У Міжнародній конфедерації профспілок вважають, що фундаментальні права робітників мають залишатися недоторканими попри воєнний стан в Україні і висловлюють занепокоєння їхнім звуженням у трудовому законодавстві.

Про це заявив генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок (ITUC) Люк Тріангл. Він зазначив, що глобальний профспілковий рух від початку повномасштабного вторгнення РФ стоїть на боці народу України і не змінюватиме своєї позиції ані зараз, ані в майбутньому.
Він поінформував, що члени делегації під час дводенного візиту в України мали зустрічі з політичним керівництвом і роботодавцями.

«Я мушу сказати, що при тому, що у нас є певне розуміння, що у таких ситуаціях країна застосовує правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, але це ніяким чином не є виправданням того, що урізуються і гранично обмежуються права робітників і профспілок», - сказав Тріангл.
Він наголосив, що права робітників мають залишатися недоторканими попри воєнний «чи якийсь інший» стан, тому що вони є універсальними, і їх треба поважати.

«Право на колективний договір і повага до колективних договорів, які відповідають ключовим стандартам Міжнародної організації праці, теж мають поважатися урядом. І в цьому сенсі зменшення рівня колективного договору до індивідуальних договорів між роботодавцем та робітником і неповага до колективних договорів, які підписуються на рівні компаній, це неприйнятно ані у стані війни, ані в стані миру», - наголосив генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок.

За його словами, право на мирні зібрання, на страйки теж є універсальними фундаментальними правилами, прийнятими цивілізованим людством, і у нинішніх виняткових умовах війни вони теж мають діяти.

За словами Тріангла, очолювана ним організація чітко підтримує вступ України до ЄС. Водночас він зауважив, що приєднуватися до Євросоюзу потрібно з високими стандартами життя і законодавства.

«Якщо в Україні є політики, які можуть вважати, що це добре – прийти в ЄС із найслабшим законодавством щодо соціальних стандартів, із найнижчим рівнем мінімальної зарплатні, то я вам скажу з нашого досвіду, що це абсолютно неправильний шлях, який не веде до приєднання до ЄС… Якщо ви хочете досягти прогресу в ЄС, ви маєте подбати про те, щоб вступити до ЄС із хорошими зарплатами та гідними умовами праці… Інакше ті українці, які поїхали, не повернуться», - зауважив Тріангл.

Генеральний секретар МКП також підкреслив, що українські профспілки мають бути залучені і до процесу відбудови України.

«Ми знаємо, на які ризики може наражатися відбудова, куди вливаються сотні мільярдів, якщо не поставити це на правильні рейки. Цю роботу треба відповідно координувати, має бути соціальний діалог, і роль профспілок дуже важлива у період відбудови», - переконаний він.

Захід транслювався на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Запис можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=iDnmg3iLFbQ

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом.
13 травня 2024 р.

Тримаючи руку на пульсі інформаційних справ

У сучасному світі всі суспільно значущі процеси мають інформаційну складову. Кожна подія, кожне рішення, кожна ініціатива сьогодні є джерелом інформації, яка при правильному підході здатна впливати на думки та змінювати життя людей. У Профспілці металургів і гірників України про це знають. Не дарма ж інформаційна робота вже багато років є одним з пріоритетних напрямів діяльності ПМГУ.

Визначати загальний вектор такої роботи, а також дієво сприяти підвищенню її ефективності покликана відповідна Постійна комісія ЦР Профспілки. У її складі – представники профорганізацій різних рівнів, члени Центральної ради. Тримаючи руку на пульсі інформаційних справ кожного дня, вони завжди в курсі найбільш актуальних питань з теми – і двічі на рік неодмінно збираються разом, щоб їх обговорити.

От і на початку травня комісія провела своє чергове засідання. Відкрив його перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. Привітавши присутніх, він нагадав їм про особливе значення інформування спілчан у важких умовах війни та економічної кризи, а також закликав до активізації інформаційного супроводження подій в усіх ланках Профспілки – від профгрупи до Центральної ради.

Модератором засідання традиційно виступила голова комісії – очільниця первинки ПМГУ «Запоріжвогнетрив» Олена Логунова. Вона ж поділилася з колегами практичним досвідом запуску та ведення Viber-груп для профактиву первинки. Головними секретами успішного застосування месенджерів на рівні первинної організації, цехкомів та профгруп, за її словами, є грамотна організація інформаційної вертикалі та виконавча дисципліна.

Начальник ІЦ ПМГУ Варвара Смірнова озвучила підсумки опитування щодо інформресурсів Профспілки, проведеного Інформаційним центром. У добровільному анкетуванні взяли участь 73 профорганізації. Як показали його результати, всі вони приділяють увагу інформуванню, застосовуючи різні канали комунікацій. Попри технічний прогрес, найпопулярнішим з них все ще залишаються інформаційні стенди (їх використовують 82% опитаних організацій). У вжиток 54% опитаних організацій активно увійшли месенджери. Соціальні мережі менш популярні: у них присутні 22% опитаних організацій. Деякі організації зберігають добру традицію плідної співпраці з інформаційними ресурсами підприємств. А от випуск друкованих профспілкових ЗМІ на тлі подій останнього часу фактично не відбувається.

Провідний фахівець ІЦ Елеонора Сіліверстова ознайомила членів комісії з результатами конкурсу «Інформація. Знання. Дія» – 2023 році, зазначивши, що цьогоріч на конкурс надійшло 13 заявок. Найбільша кількість робіт були представлені у номінаціях: «Публікація про ефективну реалізацію основних напрямів роботи ПМГУ», «Публікація про захисників України – працівників підприємств, членів ПМГУ», «Публікація про профспілкового лідера, активіста», «Публікація, спрямована на створення позитивного іміджу Профспілки», «Публікація про творчий підхід до профспілкової роботи», «Публікація про волонтерський рух у первинних і територіальних організаціях ПМГУ» та «Фотосупровід інформації про роботу Профспілки».

Взявши до уваги докладну інформацію про надані матеріали та їх авторів, члени комісії затвердили проєкт Постанови про підсумки конкурсу «Інформація. Знання. Дія» на краще висвітлення в ЗМІ діяльності Профспілки металургів і гірників України та її організаційних ланок у 2023 році, та рекомендували його до розгляду Президією ЦР Профспілки, засідання якої відбудеться наприкінці травня. Крім того, вони обмінялись думками щодо перспектив практичного застосування мобільного додатку «Профспілка цифрова», розробленого з ініціативи Федерації профспілок України, та ухвалили план роботи комісії на ІІ півріччя 2024 року.

22 квітня 2024 р.

На черзі денній – звіти і вибори

На початку цього року у Профспілці металургів і гірників України стартувала звітно-виборча кампанія. Деякі первинки, такі як ПО ПМГУ Криворізького залізорудного комбінату (голова Юрій Деркач) та ПО ПМГУ «Інтерпайп-Дніпро» (голова Юрій Гандзюк) та ін, вже провели Конференції, на яких делегати заслухали і обговорили звітні доповіді про роботу первинної організації, профкому та ревізійної комісії, оновили склад профспілкового комітету, обрали лідера, якому довіряють.

Утім у більшості первинок звітно-виборча кампанія наразі у самому розпалі. Проходять збори у профгрупах, цехових організаціях, йде підготовка до Конференцій первинних організацій ПМГУ.

Саме в цей час корисною та своєчасною є тема «Підготовка та проведення звітів і виборів», якій було присвячене розширене засідання Постійної комісії з внутрішньопрофспілкової роботи ЦР ПМГУ (голова Юрій Шапчіц).

До профспілковців, які змогли бути особисто присутніми на засіданні у Дніпрі, за допомогою відеозв’язку приєдналися представники первинок з усіх територіальних організацій ПМГУ. Загалом у роботі комісії взяла участь 51 особа.

У розширеному засіданні комісії взяли участь представники Запорізької обласної організації ПМГУ у наступному складі: Шапчіц Ю.В. - заступник голови ЗОО ПМГУ, Коростильов І.О. голова ПО ПМГУ в ПрАТ "Укрграфіт", Павловський Є.А.- заступник голови ПО ПМГУ в АТ  "Запорізький завод феросплавів", Горбачов О.А. - голова комісії з організаційної, внутрішньо профспілкової роботи, Кучеренко А.П. - спеціаліст організаційного відділу.

Відкрив засідання Комісії перший заступник Голови Профспілки Валерій Гавриленко. Він акцентував увагу присутніх на особливостях звітно-виборчої кампанії в сучасних умовах і важливості її проведення у повній відповідності до статутних норм.

Начальник відділу організаційної та профспілкової роботи Олексій Горбулін та провідний фахівець з діяльності профспілок Роман Тарасенко ознайомили учасників засідання з документами, що регулюють початок і строки проведення звітно-виборчої кампанії в Профспілці, разом з головою організаційної комісії профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Олександром Горбачовим надали рекомендації щодо організації, підготовки та проведення звітів і виборів у первинних організаціях ПМГУ, інформували про правила оформлення протоколів звітно-виборчих конференцій ПО та першого засідання новообраного профспілкового комітету.

Організаторами були запропоновані деякі лайфхаки щодо якісного проведення зборів/конференцій. До їх обговорення підключилися і деякі учасники зі значним досвідом роботи в цьому питанні.

З професійною зацікавленістю профспілковці взяли участь у тренінгу «Імітація проведення звітно-виборчої конференції», який, на їхню думку, буде мати для них практичну користь у подальшій діяльності.

На завершення розширеного засідання Постійної комісії з внутрішньопрофспілкової роботи ЦР ПМГУ його учасники обмінялися думками щодо теми заходу та отримали відповіді на свої запитання.

Фотогалерея                                                                                          Інформкація сайту ЦР ПМГУ
17 квітня 2024 р.

Питання колективно-договірного регулювання –
пріоритет профспілкової роботи

Численні важливі питаннями колективно-договірного регулювання були обговорені сьогодні на розширеному засіданні Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи, в якому взяли участь голови територіальних організацій Профспілки, первинних профспілкових організацій, фахівці з питань соціально-економічної роботи та правового захисту. Засідання, яке проходило у очно-заочному форматі (з основною студією в Дніпрі), відкрив голова комісії Володимир Максак. Він окреслив теми порядку денного, наголосив на важливості якісного і вправного ведення колективних переговорів з роботодавцями в надто складній поточній ситуації з метою ефективного захисту трудових прав та інтересів працівників підприємств гірничо-металургійного комплексу України.

Голова ПМГУ Олександр Рябко, привітавши учасників розширеного засідання Постійної комісії, підкреслив, що питання колективно-договірного регулювання, вміння знаходити ґрунтовні аргументи для діалогу з роботодавцем та принципово відстоювати свою позицію є найважливішими в профспілковій роботі. Адже саме цим шляхом можна вирішити більшість питань щодо захисту нашого основного капіталу - людей праці.

Як приклад він навів складні, але успішні колективні переговори, які були проведені первинними організаціями ПМГУ Дніпровського металургійного заводу (голова ПО Сергій Крамарчук) та металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» (голова ПО «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк).

Саме про досвід вдалого виборювання своїх законних вимог, про нелегкий шлях перемовин з роботодавцями присутнім розповіли голова ПО ПМГУ ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Сергій Крамарчук та головний спеціаліст з економічних питань ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау.

Про особливості та проблеми застосування законодавства України у колективно-договірному процесі в умовах воєнного стану розповів заступник Голови ПМГУ Богдан Оверковський. Він презентував проект Довідника голови первинної організації ПМГУ з питань колективних переговорів, розроблений фахівцями Центральної ради Профспілки, і запросив всіх присутніх до обговорення цього корисного документу.

Провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин Валентина Броннікова розкрила тему використання у соціальному діалозі з роботодавцями інформації про їхню діяльність. Увагу присутніх на окремих аспектах та показниках економічного аналізу, доцільних для використання при підготовці та веденні колективних переговорів, акцентувала начальник відділу соціально-економічної роботи Ольга Гончарук.

На думку учасників розширеного засідання Постійної комісії ЦР ПМГУ із соціально-економічної роботи, теми, що були обговорені у колі фахівців, надважливі для успішної роботи Профспілки, а отримана інформація має суто практичну цінність, і тому безперечно стане у нагоді у роботі профспілкових лідерів і працівників.
16 квітня 2024 р.

Європа скорочує робочий час

Починаючи з лютого 2024 року 45 німецьких компаній працюють не п'ять днів, а чотири дні протягом шести місяців – і все це за збереження повної оплати праці та збереження 100% ефективності. Одним із ініціаторів експерименту є організація 4 Day Week Global, яка вже реалізувала подібні проекти у США, Канаді та Великій Британії. Результати скрізь були однакові. Співробітники показали велику продуктивність та задоволеність своїми обов'язками.

«Результати дослідження, яке щойно розпочалося в Німеччині, можуть стати ще одним будівельним блоком, який сприятиме зміні правил. Майже вся Європа повільно прямує до скорочення робочого часу», - коментує експерт з мовних та міжкультурних навичок Сільвія Джонсон.

Експерименти 4 Day Week Global не є винятком. Наприклад, Microsoft протестувала чотириденний робочий тиждень у своїх японських офісах. Продуктивність праці працівників зросла на 40 відсотків.

Згідно з дослідженням, проведеним Кембриджським університетом та Бостонським коледжем у кількох десятках британських компаній, скорочення кількості робочих годин на 20 відсотків призвело майже до 40 відсотків збільшення продуктивності. Крім того, працівники помітили значне зниження рівня стресу.

Як зазначають експерти, скорочення робочого часу поступово стає новим стандартом, що регулюється законодавством у Європі. У січні Іспанія оголосила про введення 38,5-годинного робочого тижня, який до 2025 року планується скоротити ще на годину. Уряд Іспанії вказує на бажання зберегти баланс між роботою та особистим життям як одну з причин таких змін.
16 квітня 2024 р.

Цього року ринок металоконструкцій зросте до 85 тис тонн

За прогнозом Українського центру сталевого будівництва 2024 році український ринок металоконструкцій зросте на 7%, до 85 тис. тонн

«Досягнення прогнозованого зростання забезпечуватиметься зростанням обсягів відновлення, збільшення попиту внаслідок використання металоконструкцій насамперед у нежитловому будівництві, на реалізацію інфраструктурних проєктів та будівництво великих логістичних та індустріальних об’єктів», – вважають в УЦСБ.

За даними УСЦБ, у 2023 році попит на металоконструкції відновився і за підсумками року ринок зріс на 19% до 79 тис. тонн.

«Це зростання насамперед пов’язане з реалізацією проєктів по захисту критичної інфраструктури, а також відновленню інфраструктурних та комерційних об’єктів», – йдеться в огляді.

Як повідомлялось, обсяг споживання металоконструкцій в Україні у 2022 році склав 64 тис. тон, що на 59% менше показників 2021 року.

4 квітня 2024 р.

Як зростатиме економіка України у 2024 році: НБУ вказав на ризики

За даними Державної служби статистики, у 2023 році реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України зріс на 5,3%. Економіка продовжить зростати і у 2024 році, але є певні ризики.

«З одного боку, доволі високе зростання ВВП вдалося досягти після глибокого спаду у 2022 році (на 28,8%). З іншого - відновлення економіки в умовах активних бойових дій, високих безпекових ризиків та терористичних атак з боку росіян є значним результатом», - йдеться в коментарі НБУ.

Як зазначили в НБУ, упродовж 2023 року повномасштабна війна продовжувалася, Україна зазнавала ще більших втрат і руйнувань. Зокрема, на початку минулого року тривали обстріли енергетичної інфраструктури та зберігався дефіцит електроенергії.

Водночас з другої половини лютого ситуація в енергетиці стабілізувалася, передусім завдяки швидким ремонтам та посиленому захисту ППО. Це разом із високою адаптивністю бізнесу та населення, а також м'якою фіскальною політикою зумовило суттєве скорочення падіння ВВП у І кварталі 2023 року до 10,3% порівняно з 30,6% у ІV кварталі 2022 року, а надалі - зростання ВВП, зазначили в НБУ.

Улітку росіяни зруйнували Каховську ГЕС, що призвело до затоплення значних територій та перебоїв з водопостачанням у південних регіонах. Помітний негативний вплив упродовж усього року мало й зупинення діяльності бізнесу на час повітряних тривог. Проте, попри усі виклики війни, з ІІ кварталу 2023 року реальний ВВП повернувся до зростання, йдеться в коментарі.

Надсприятливі погодні умови в минулому році зумовили рекордну врожайність більшості сільськогосподарських культур і відповідно збільшення врожаїв порівняно з 2022 роком. У результаті валова додана вартість сільського господарства повернулася до зростання.

Фактичні темпи зростання реального ВВП виявилися дещо нижчими за оцінку НБУ у січні (5,7%). Це, зокрема, може пояснюватися консервативнішими оцінками урожаїв зернових і зернобобових Державною службою статистики, пояснили в НБУ.

За прогнозом НБУ, зростання реального ВВП триватиме впродовж цього року. Відновлення економіки підтримуватимуть збереження м'якої фіскальної політики завдяки значній міжнародній допомозі, поліпшення ділових очікувань та зростання доходів домогосподарств, заходи НБУ та уряду з підтримання макрофінансової стабільності.

Обмежити економічне зростання можуть, зокрема, довше, ніж припускається, збереження безпекових ризиків та вища інтенсивність військових дій, подальші руйнування енергетичної інфраструктури та посилення міграційних тенденцій. Відчутний вплив може мати також зменшення врожайності основних сільськогосподарських культур, якщо погодні умови повернуться до середніх кліматичних норм, - йдеться в коментарі.

Ці та інші чинники враховуватимуться в оновленому макроекономічному прогнозі НБУ, який буде оприлюднено 25 квітня.
3 квітня 2024 р.
Три жіночі історії

У гірничо-металургійній галузі, яку традиційно називають «чоловічої» сферою, насправді працює багато жінок. Серйозне «жіноче лобі» є і в когорті профспілкового активу ПМГУ на підприємствах. За статистикою ще до війни понад 50% очільників профгруп складали жінки. А зараз, з урахуванням мобілізаційних процесів, цифра тільки зростає.

Які ж вони – жінки ГМК, жінки Профспілки металургів і гірників України? «Про всіх не розповім, – каже наш колега, провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Гліб Гончаров. – Але про тих, хто працює на нашому комбінаті, скажу із впевненістю: вони добрі, щирі, чуйні, але при цьому рішучі та ініціативні. От вам на доказ три жіночі історії».
1 квітня 2024 р.

Охорона праці потребує комплексного підходу

Питання охорони праці і безпеки на робочому місці – одне з основних в діяльності ПМГУ. Воно ніколи не втрачає своєї важливості, при цьому в його вирішенні не обійтися без об'єднання зусиль Профспілки, органів державного нагляду і роботодавців.

Саме такому комплексному підходу до створення безпечних умов праці на виробництві сприяє підписана торік Угода про співпрацю між Державною службою України з питань праці та Профспілкою металургів і гірників України. У межах її дії 28 березня у Запоріжжі відбулася спільна робоча нарада представників Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці, ПМГУ та керівників служб з охорони праці підприємств ГМК Запорізькій області.

Учасників зустрічі привітали голова Запорізької обласної ради ПМГУ Валерій Сєдов та перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко.

«Як показує досвід попередніх років, такі заходи є дуже корисними, - сказав Валерій Гавриленко. - Вони дають позитивний ефект не тільки для людей праці, але й для роботодавців. Їх проведення сприяє запобіганню порушень і нещасних випадків на виробництві, а також зниженню виробничих витрат, пов’язаних з травматизмом. Останнє, в свою чергу, веде до покращення економічних показників підприємств. У складних умовах сьогодення це дуже важливо».

Робота наради розпочалася з доповіді начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці Валерія Тригубенко. У своєму виступі він розглянув стан виробничого травматизму в Україні, регіоні та галузях нагляду у 2023 році, та ознайомив присутніх із завданнями Державної служби з питань праці на 2024 рік.

Про стан охорони праці на підприємствах ГМК України та підсумки роботи Технічної інспекції праці ПМГУ в 2023 році учасникам наради розповів головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик. Проаналізувавши рівень і причини виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах ГМК, він підкреслив необхідність виконання роботи щодо запобігання та профілактики нещасних випадків і профзахворювань, акцентував на актуальності проведення періодичних медоглядів працівників, важливості якісного проведення атестації робочих місць та посилення контролю за організацією і проведенням навчання з питань охорони праці.

«Зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань, зміна застарілих технологій, обладнання та покращення умов праці працівників можливо тільки через відкритий діалог між роботодавцями, профспілками та урядом», - підсумував Володимир Білик.

З інформацією щодо недопущення випадків травмування працівників сталеплавильних цехів з причин викиду розплавленого металу виступив директор з охорони праці та пожежної безпеки ПрАТ «Дніпроспецсталь» Сергій Хижняк, про заходи безпеки під час проведення аварійно-відновлюваних робіт після ракетних обстрілів та атак БПЛА доповів голова профкому заступник начальника ЗКСВАРС «Кобра» Едуард Нехорошев, про підготовку до проведення Всесвітнього дня охорони праці в 2024 році розповів начальник відділу охорони праці ПАТ «Запоріжсталь» Кирило Гаврилюк.

Учасники зустрічі підтримали впевненість першого заступника голови ПМГУ Валерія Гавриленка в тому, що ця нарада стане першою у низці спільних заходів Державної служби України з питань праці та Профспілки металургів і гірників України, спрямованих на збереження життя та здоров’я і зниження ризиків травмування працівників ГМК. Реалізація подібних ініціатив буде доречною не тільки в Запорізькій області, а й в інших регіонах, де працюють члени нашої Профспілки.

Фотогалерея                                                                                             Інформація Сайту Цр ПМГУ
28 лютого 2024 р.

ПМГУ и ЗСУ: ми разом!

27 лютого в Дніпрі у змішаному форматі відбулося засідання Президії Центральної ради ПМГУ. Свою роботу учасники засідання розпочали з найважливішого питання порядку денного: «Про допомогу Збройним силам України».

«Допомога ЗСУ, підтримка спілчан, які були мобілізовані і наразі захищають Батьківщину на фронті, стали пріоритетними напрямами діяльності ПМГУ з самого початку широкомасштабного вторгнення агресора на нашу землю, – підкреслив Голова ПМГУ Олександр Рябко. – Два роки тому Президія Центральної ради Профспілки прийняла рішення направити 1 млн гривень від ПМГУ до фонду «Повернись живим». І сьогодні я дякую нашим первинним і територіальним організаціям, які продовжують і розширюють роботу в цьому напрямі, активно займаються волонтерською діяльністю, дієво допомагають нашим воїнам».

Центральна рада ПМГУ ухвалила рішення придбати п’ять квадрокоптерів та набори батарей до них і відправити їх в одну з військових частин, де воюють наші хлопці, члени Профспілки.

І вже сьогодні, в ході засідання Президії, придбані безпілотники були передані безпосередньо нашому захиснику, колишньому гірнику шахти Козацька Криворізького залізорудного комбінату Дмитру Дворку та його побратимам.

Бійці запевнили, що ці дрони стануть їм у нагоді у стримуванні ворога та щиро подякували Профспілці за допомогу і відчутну підтримку.

Після зворушливої зустрічі з героями-фронтовиками Президія ЦР Профспілки приступила до обговорення важливих робочих питань черги денної.

Перший заступник Голови ПМГУ Валерій Гавриленко доповів про статистичні дані щодо про профспілкового членства в ПМГУ у 2023 році, про правозахисну роботу ПМГУ минулого року розповіла головний правовий інспектор праці Ольга Зубець, підсумки роботи з охорони праці на підприємствах ГМК України підбив головний технічний інспектор праці Володимир Білик, про виконання зведеного бюджету ПМГУ за 2023 рік звітувала головний бухгалтер Євгенія Кондратьєва.

Зі щирою зацікавленістю учасники засідання слухали виступ голови ПО ПМГУ ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» Сергія Крамарчука про складну, але успішну боротьбу первинки за підвищення заробітної плати працівникам підприємства. За результатами переговорів та КТС була підписана Угода між роботодавцем (ПрАТ ДМЗ) та профспілковим комітетом первинної організації ПМГУ, якою передбачено з 1 березня 2024 року підвищення рівня заробітної плати працівникам заводу шляхом збільшення фонду оплати праці на 22,2% та згідно диференціації в оплаті праці між працівниками підрозділів підприємства станом на 1 грудня 2023 року.

Сергій Леонідович подякував спеціалістам Дніпропетровської обласної ради та Центральної ради Профспілки за підтримку профкому у колективно-договірному процесі та фахове супроводження в ході колективного трудового спору з роботодавцем.

На завершення засідання члени Президії ухвалили відповідні постанови з усіх розглянутих питань.
26 лютого 2024 р.


24 лютого пішов з життя Президент Міжнародної Євроазіатської Федерації Металістів, заступник голови TÜRK-İŞ, почесний голова профспілки Türk Metal Певрул Кавлак.

Пройшовши шлях від пересічного працівника та профактивіста до очільника одного з найвпливовіших галузевих профцентрів світу, Певрул Кавлак був уособленням фахового профспілкового лідера.

Відстоюючи інтереси людей праці в непростих умовах сьогодення, він ніколи не зраджував ідеалам солідарності та трудового братерства.

І навіть ведучи боротьбу з невиліковною хворобою, не полишав присутності духу, тримав руку на пульсі всіх подій світового профруху, не відмовляв товаришам, і зокрема нам, українцям, у підтримці та пораді.

Справжній профспілковець за посадою та за покликанням, людина видатних особистих якостей, обдарований керівник та організатор, харизматичний, палкий оратор - добра пам'ять про Певрула Кавлака назавжди залишиться у наших серцях.
26 лютого 2024 р.

Трудовий спір вирішений: працівники ДМЗ з 1 березня отримуватимуть підвищену зарплату

23 лютого відбулось друге засідання примирної комісії по вирішенню колективного трудового спору (конфлікту) на ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».

В приміщенні відділення НСПП в Дніпропетровській області було підписано Угоду про вирішення колективного трудового спору між роботодавцем (ПрАТ ДМЗ) та профспілковим комітетом ПО ПМГУ Дніпровського металургійного заводу.
Угодою передбачено підвищити рівень заробітної плати працівникам підприємства шляхом збільшення фонду оплати праці на 22,2% та згідно диференціації в оплаті праці між працівниками підрозділів підприємства станом на 1 грудня 2023 року з 1 березня 2024 року.

Сторони дійшли згоди про диференційований підхід з підвищення заробітної плати, а саме: у працюючих підрозділах зарплата буде підвищена в середньому на 25%, у непрацюючих підрозділах – в середньому на 10%, у підрозділах категорії «Управління» - в середньому на 15%.
Сторони домовились про те, що колективний трудовий спір є вирішеним.
26 січня 2024 р.

Проблема зарплатних боргів потребує рішучих дій, а не формальних обговорень

23 січня в Міністерстві економіки України відбулась нарада за результатами вжитих заходів щодо скорочення заборгованості з виплати заробітної плати у 2023 році та недопущення її виникнення на підприємствах-боржниках у 2024 році. До обговорення важливої теми долучилися представники центральних та місцевих органів влади, Федерації профспілок України, її членських організацій. ПМГУ представляв голова Профспілки О.Рябко.

З інформацією про загальні тенденції зміни заборгованості із заробітної плати та діяльність органів влади, спрямовану на вирішення цієї проблеми, виступили заступник Міністра економіки Т.Бережна, голова Держпраці І.Дегнера, інші доповідачі урядової сторони соціального діалогу. (З аналітичними даними у форматі інтерактивної панелі можна ознайомитися на сайті Держпраці)

Як зазначив О.Рябко: «Представники влади оперують цифрами, які справляють більш-менш оптимістичне враження – розміри зарплатних боргів потроху знижуються. Але ми в ГМК бачимо іншу картину. Працівники деяких підприємств галузі роками не можуть отримати чесно зароблені гроші. Найгірша ситуація – на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті та на Нікопольському трубному заводі «ВСМПО ТИТАН Україна», які перебувають в управлінні Фонду державного майна.

У прагненні домогтися погашення заборгованості з виплати заробітної плати нашим спілчанам ПМГУ направила до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та Голови комітету ВРУ з питань соціальної політики Г.Третьякової низку пропозицій. (Пропозиції ПМГУ – у повному тексті виступу голови ПМГУ)

Також ми закликаємо урядову Міжвідомчу робочу групу з даного питання, очолювану міністром економіки України Ю.Свириденко, започаткувати практику запрошення на засідання групи представників менеджменту підприємств-боржників, в першу чергу тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Крім того, результати роботи Міжвідомчої групи, з нашої точки зору, мають розглядатися Кабінетом Міністрів України з прийняттям відповідних рішень.

Дана проблема потребує рішучих дій, а не формальних обговорень. Наявність зарплатного боргу в розмірі майже 3 мільйони гривень, за офіційними даними, – ганьба для країни, яка рухається у напрямі євроінтеграції. Держава має зробити все для якнайскорішого вирішення цього питання в інтересах людини праці».
4 січня 2024  р.

Подарували дітям радість

Важке завершення 2023 року, важкий початок 2024-го: війна, економічні негаразди, велика кількість проблем…. З усім цим щоденно мають справу дорослі. Діти, звісно, теж розуміють, у який складний час живемо. Але їхня природна здатність радіти дозволяє їм отримувати позитивні емоції попри всі фактори стресу – дай тільки привід.

У новорічні свята профкоми первинок ПМГУ підприємств галузі зробили все можливе, аби привід для радості в дітей спілчан був. Навіть за умови жорсткого браку фінансів, вони спромоглися закупити для малечі солодкі подарунки, а подекуди – і розповсюдити серед батьків квитки на казкові шоу.

У невеличкій фотопідбірці – дитячі емоції та новорічні сюрпризи від профкомів ПМГУ «Запоріжвогнетрив», «Запоріжсталь», КАМЕТ-СТАЛЬ, Покровського та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів.
Фотогалерея                                                                                          Інформація сайту ЦР ПМГУ
21 грудня 2023 р.

ПМГУ проти звуження права працівників на відпочинок

Верховна Рада України 22 листопада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX.

Цей Закон, під виглядом осучаснення існуючих норм щодо надання відпусток, вносить зміни, які звужують права працівників у цьому питанні, у деяких моментах суперечать вимогам Європейської конвенції з прав людини та Конституції України.

Наразі цей закон очікує підпису Президента України.

Профспілка металургів і гірників стурбована можливістю введення в дію цього законодавчого акту.
Проаналізувавши всі положення Закону №3494 та спрогнозувавши вірогідні наслідки їхнього практичного застосування, Профспілка звернулася з листом до Президента України Володимира Зеленського з проханням застосувати право вето до прийнятого ВРУ Закону України №3494 та відхилити його в цілому, як такий, що порушує права працівників.


8 грудня 2023 р.

Підготовка до звітів і виборів у Профспілці та нагальні проблеми працівників галузі в умовах війни

Ці дві теми стали центральними в роботі Х Пленуму ПМГУ. Захід відбувся 7 грудня у змішаному очно-заочному форматі, з основною студією в Дніпрі.

Перед учасниками виступали голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко, головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва. Представники різних ланок ПМГУ з різних куточків України активно включилися в обговорення питань порядку денного. Зокрема, узгодили зміни до складу Центральної ради та її Постійних комісій, визначилися з терміном початку і строками проведення звітно-виборчої кампанії в Профспілці (вона стартує вже 2 січня 2024 року), взяли до відому інформацію про виконання бюджету ПМГУ за 10 місяців 2023 року та затвердили бюджет на 2024 рік, узагальнили дані про роботу ЦР ПМГУ в період з 1 листопада 2022 року по 1 листопада 2023 року.

Крім того, з ініціативи первинної організації металургійного комбінату «Запоріжсталь» відбулася серйозна розмова про проблемні аспекти оздоровлення спілчан та членів їхніх родин. У складних реаліях воєнного часу потреба у відновленні сил для трудящих і реабілітації для тих, хто постраждав від бойових дій, є дуже актуальною. Та первинки ПМГУ не мають змоги задовольнити її самостійно. У вирішенні цього питання вони потребують допомоги від власників і керівників підприємств галузі, а також сприяння з боку представників державної влади. Також  у засіданні брали участь голова Запорізьікої обласної організації ПМГУ Сєдов Валерій Миколайович та його заступник Шапчіц Юрій Валерійович.


21 лисопада 2023 р.

Сталевий характер

На минулому тижні, 16 листопада, комбінату «Запоріжсталь» та його профспілковій організації виповнилося 90 років. Хоча в умовах жорстокої війни українцям не до свят, урочиста дата стала непересічною подією для всіх причетних. Звісно, головним героєм дня (а вірніше, досить масштабної триденної програми заходів) був трудовий колектив підприємства.

Згуртовану команду, яка протягом багатьох десятиліть, долаючи труднощі й перешкоди, пише славну історію «Запоріжсталі», вітали генеральний директор комбінату Роман Слободянюк, голова первинки ПМГУ Леонід Анісімов, очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Валерій Сєдов. Численні добрі побажання ювілярам адресували представники місцевої влади і громади. Особисто подякувати металургам за сумлінну роботу та профспілкову активність приїхали очільник ПМГУ Олександр Рябко та його перший заступник Валерій Гавриленко.

Звертаючись до запоріжсталівців з вітаннями, промовці констатували особливу роль підприємства у підтримці вітчизняної економіки, розвитку галузі та регіону, відзначали сталевий характер працівників комбінату, які в надскладні воєнні часи продовжують з честю виконувати виробничі завдання, висловлювали захоплення мужністю представників трудового колективу, що наразі захищають рідний край у лавах Збройних сил України, дякували та зичили здоров’я шановним ветеранам.

Внесок окремих працівників у спільний результат відзначили низкою високих нагород. Вручаючи їх у сховищі, однак, попри це, в урочистій атмосфері, соціальні партнери «Запоріжсталі» вкотре наголошували на тому, що в усі часи головною цінністю підприємства були люди – досвідчені, відповідальні, висококваліфіковані фахівці, справжні патріоти. Саме вони з покоління в покоління створюють підґрунтя успішної виробничої діяльності рідного комбінату, гідних соціальних гарантій для його колективу – і продовжать це робити і в майбутньому, після нашої Перемоги.
Фотогалерея                                                                                           Інформація сайту ЦР ПМГУ

31 жовтня 2023 р.

Кількість вакансій на ринку праці збільшується

Починаючи з цьогорічної весни відбувається поступове зростання кількості вакансій. Зокрема, у вересні 2023 року у базі даних Державної служби зайнятості налічувалося 103 тис. вакансій (у липні – 83 тисячі). Зростання попиту роботодавців на працівників є наслідком поступового відновлення економічної активності.

У регіональному розрізі, найбільша кількість вакансій зареєстрована в службі зайнятості:
м. Києва – 11 тис. вакансій
Львівській області – 11 тис. вакансій
Дніпропетровській області – 5 тис. вакансій
Київській області – 4 тис. вакансій,
Одеській – 4 тис. вакансій.
Найбільший попит на ринку праці, як і до війни, зберігається на представників робітничих професій та сфери торгівлі.
За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалася:
на підприємствах переробної промисловості (20%);
в оптовій та роздрібній торгівлі (16%);
у сфері освіти (10%);
на транспорті та пошті (10%);
у сфері охорони здоров'я та наданні соціальної допомоги (8%).

Минулого року Державною службою зайнятості спільно з провідними сайтами з пошуку роботи (work.ua, robota.ua, novarobota.ua, pidbir.com, grc.ua, ua.jooble.org) було створено «Єдиний портал вакансій», на якому щоденно налічується близько 200 тис. пропозицій роботи. База вакансій оновлюється в режимі онлайн.

Сьогодні на 1 вільне робоче місце в середньому по Україні претендує 2 шукачі роботи (на цю ж дату минулого року – 9 осіб).

Наразі, у Львівській області та м. Києві кількість вакансій суттєво перевищує чисельність осіб, які шукають роботу за сприяння служби зайнятості. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається у переробній промисловості та будівництві.

Зі зростанням кількості вакансій поступово загострюється дефіцит кадрів за окремими професіями. Враховуючи значні обсяги міграції населення за кордон, ринок праці вже найближчим часом зіткнеться з дефіцитом робочої сили.
19 жовтня 2023 р.

Найкращі та найгірші у світі пенсійні системи
У 2023 році пенсійні системи в більшості країн світу зазнавали стресу через старіння населення, зростання державного боргу та високу інфляцію.

Про це йдеться в щорічному Глобальному пенсійному індексі Інституту Mercer CFA, який оцінює системи на основі їх адекватності, стабільності та цілісності.
У рейтингу 2023 року досліджувалися 47 країн.

Як стверджують експерти Mercer, проблема, яка зачепила практично всі досліджені пенсійні системи в світі, полягає в тому, що тепер люди похилого віку повинні піклуватися про своє утримання навіть після виходу на пенсію.

«Ми більше не можемо покладатися лише на соціальне забезпечення чи державні пенсії», - заявив один з авторів звіту Mercer за 2023 рік Девід Нокс.

Згідно зі щорічним глобальним індексом, Нідерланди повернули собі звання найкращої у світі пенсійної системи.

Зазначається, що наразі Нідерланди реформують свою пенсійну програму з колективної структури на більш індивідуальний підхід. Проте, попри зміну системи в цій країні, вона все одно забезпечуватиме хороші переваги у порівнянні з іншими країнами, які досліджувалися.

Крім того, найвищий індекс отримала пенсійна система Ізраїлю.

Ісландія, яка минулого року була першою, посіла друге місце, а Данія – третє.

Австралія посіла 5 місце, Велика Британія – 10, США - 22.

Японія посіла 30 місце, а Китай – 35 місце.

При цьому, у звіті виділено кілька азійських систем, включаючи Китай, Корею, Сінгапур і Японію, які провели реформи, щоб покращити свої показники за останні п'ять років.

Також у звіті Mercer зазначається, що падіння рівня народжуваності спричинило тиск на економіку кількох країн і пенсійні системи в довгостроковій перспективі. Це, наприклад, негативно вплинуло на пенсійні показники таких країн, як Італія та Іспанія.

Останню 47 сходинку рейтингу посіла пенсійна система Аргентини.

Україна в рейтингу 2023 року не досліджувалася.

Водночас рейтинг 2023 року містить особливості, які були відсутні у попередніх рейтингах і стосуються впливу штучного інтелекту на пенсійні системи в світі.

Так, на думку аналітиків, ШІ спроможний зробити пенсійні системи в світі більш ефективними. Йдеться насамперед про накопичувальні пенсійні системи. У цій галузі штучний інтелект може допомогти обирати найбільш ефективні, наприклад, пенсійні фонди.

«Штучний інтелект має потенціал для покращення пенсійних систем, сприяючи більш ефективному та більш обґрунтованому прийняттю рішень, що потенційно може призвести до вищих реальних інвестиційних прибутків», - зазначив Девід Нокс.

На думку експерта, технологія штучного інтелекту спроможна допомогти людям приймати вдалі довгострокові фінансові рішення.
© Запорізька облрада ПМГУ 2012
Назад к содержимому