Публикации СМИ - Запорожский обком ПМГУ

Поиск
***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Перейти к контенту

Главное меню:

×

Публикации СМИ

Публикации в СМИ
12 червня 2018 р.

Із 1 січня 2018 року разом зі зростанням мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму зазнає підвищення й величина податків та зборів, соціальних стандартів і гарантій, розміри штрафів, які від них залежні. Розгляньмо всі ці показники та наведімо їх розміри на 2018 рік
Упродовж 2018 року мінімальна зарплата становитиме:
  • у місячному розмірі — 3723 грн;
  • у погодинному розмірі — 22,41 грн.
Її розміри встановлені ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, а в його ст. 7 наведено показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (див. таблицю).
Таблиця
Прожитковий мінімум у 2018 році з розрахунку на місяць

Мінімальна місячна зарплата працівників

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати, тобто не менш ніж 3723 грн у 2018 році (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі — Закон про оплату праці). Водночас якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі, роботодавець проводить доплату до її рівня, яку виплачує разом із зарплатою.

Про обчислення доплати до рівня мінімальної зарплати йшлося в матеріалах теми тижня «Доплата до мінзарплати».

Посадові оклади в держорганах

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи декількох районів, міст обласного значення, становить суму, кратну розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року:
  • із 1 січня 2018 року — 1,5 (1762 грн х 1,5 = 2643 грн);
  • із 1 липня 2018 року — 1,75.
Посадові оклади працівників НАБУ, членів Нацагентства із запобігання корупції, прокурорів місцевих прокуратур, членів Рахункової палати, працівників Державного бюро розслідувань, суддів визначаються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідну прив’язку посадових окладів у держорганах до розміру прожиткового мінімуму встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

Податкова соціальна пільга (ПСП)

ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).
Тож граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становитиме:
1762 грн х 1,4 = 2470 грн.
Розмір загальної ПСП на 2018 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):
1762 грн х 50% = 881 грн.
Підвищена ПСП у 2018 році становитиме:
  • 100% загальної ПСП — 881 грн (881 грн х 100%) для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ);
  • 150% загальної ПСП — 1321,50 грн (881 грн х 150%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ;
  • 200% загальної ПСП — 1762 грн (881 грн х 200%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ.
Детальніше про застосування ПСП — у матеріалі «Податкова соціальна пільга – 2018: за ким лишилося право на неї».

Неоподатковуваний розмір добових

Добові для відряджень по Україні встановлені в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження — у 2018 році — не більш ніж 372,30 грн за добу (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).
Із 2017 року добові для закордонних відряджень установлені в розмірі не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.
Неоподатковувані розміри доходів
Чимало показників у розділі IV ПКУ визначають, виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема мінзарплату використовують для визначення оподатковуваного й звільненого від обкладення ПДФО та військовим збором доходу фізосіб.
1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку в межах 3-кратного розміру мінзарплати за кожен повний або неповний місяць навчання: у 2018 році —  11 169 грн за повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 ПКУ).
2. Від оподаткування звільнені внески роботодавця-резидента за власний кошт на користь фізособи-працівника до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). У 2018 році — 9307,50 грн.
3. До оподатковуваного доходу (у вигляді додаткового блага) включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік). Тож сума, що не перевищує вказані показники, не включається в дохід (пп. 165.1.55 ПКУ; пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
4. Під час продажу власної продукції тваринництва груп 1–5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати (пп. 165.1.24 ПКУ). У 2018 році — 186 150 грн.
5. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається вартість дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
6. Не включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної зарплати (пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ). У 2018 році — 1 861 500 грн.
7. Сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, у розмірі, що не перевищує 881 грн (1762 грн х 50%), не обкладають ПДФО згідно з пп. 164.2.7 ПКУ.
8. Не оподатковується сума, що сплачується роботодавцем за договорами недержавного пенсійного забезпечення (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ), — суму, що сплачується роботодавцем-резидентом за власний кошт за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми зарплати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків — 9307,50 грн  (3723 грн х 2,5).

Окрім того, залежно від рівня граничного доходу для застосування ПСП визначаємо на 2018 рік:
1. Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданої роботодавцем, — 4940 грн (2470 грн х 2) згідно з пп. 165.1.22 ПКУ.
2. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем, — 2470 грн згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.
3. Неоподатковуваний розмір стипендії (включаючи суму її індексації) — 2470 грнзгідно з пп. 165.1.26 ПКУ.
4. Суму виплат або відшкодувань (окрім зарплати чи інших виплат і відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням профспілки, її об’єднання та/або організації профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно в межах граничного розміру доходу, визначеного абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (2470 грн), яка не обкладається ПДФО (пп. 165.1.47 ПКУ).

Максимальна база нарахування ЄСВ

Із 01.01.2018 максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість попередніх 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).
Якщо виходити з розміру мінзарплати з 01.01.2018 у сумі 3723 грн, то, відповідно, максимальна величина дорівнюватиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Про решту нововведень у справлянні ЄСВ із 2018 року йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.

Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї) та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ(ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі — Закон № 1105).
У 2018 року ця сума становитиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, сума допомоги по вагітності й пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.
Також слід узяти до уваги вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105: якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, тоді сума:
1) лікарняних визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку, тобто у 2018 році — 3723 грн;
2) декретних — виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачують ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 7446 грн; та не менше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.

Індексація зарплати

Оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, далі — Порядок № 1078), який становить:
  • із 01.01.2018  — 1762 грн;
  • із 01.07.2018  —1841 грн;
  • із 01.12.2018  — 1921 грн.
Своєю чергою, у разі визначення суми індексації враховуємо норми з абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078: якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то виплату індексації припиняють, якщо менша — визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.
За умови, якщо із 01.01.2018 відбувається зростання розмірів посадових окладів працівників, то індексацію зарплати у січні 2018 року не проводять. Базовим місяцем стає січень 2018 року, а починаючи із ІСЦ за лютий 2018 року заново рахуємо наростаючим підсумком коефіцієнт індексації.

Розмір ЄСВ для підприємців

Фізособи-підприємці, а також особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства, нараховують ЄСВ у сумі не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і не менше розміру мінімального страхового внеску (п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закон № 2464).
Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити зазначеним фізособам за 2018 рік, сягатиме:
  • із 01.01.2018 — 12 285,90 грн (55 845 грн х 22%).
Сума ЄСВ для такої категорії платників не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тому мінімальна сума ЄСВ на 2018 рік становитиме:
  • із 01.01.2018   — 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, до кінця 2017 року мали право сплачувати ЄСВ у сумі не меншій, ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Проте починаючи із 2018 року такої можливості в них немає. Адже завдяки Закону № 2148 платники ЄСВ, віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, із 01.01.2018 за кожен місяць сплачують ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, тобто в сумі: 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Про поквартальну сплату ЄСВ фізособами-підприємцями, членами фермерського господарства й особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018  році йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.
Ставки єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами (п. 293.2 ПКУ):
  • для 1-ї групи — у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році сягає: 1762 грн х 10% = 176,20 грн;
  • для 2-ї групи — у межах до 20% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році дорівнює: 3723 грн х 20% = 744,60 грн.
Податок на нерухомість
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ), що у 2018 році становить 55,84 грн (3723 грн х 1,5%).
Збір за паркування авто
Ставки такого збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 2681.3.1 ПКУ), що у 2018 році дорівнює 2,79 грн (3723 грн х 0,075%).

Транспортний податок

Для транспортного податку об’єктом оподаткування є легкові авто, з року випуску яких минуло не більш ніж 5 років (включно) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ), що у 2018 році сягає 1 396 125 грн (3723 грн х 375).

Допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ).
Отже, у 2018 році її максимальний розмір становитиме:
  • із 01.01.2018 — 7048 грн (1762 грн х 4);
  • із 01.07.2018  — 7364 грн (1841 грн х 4);
  • із 01.12.2018  — 7684 грн (1921 грн х 4).

Мінімальний розмір аліментів

Їх розмір на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Тож у 2018 році така сума становитиме:
  • для дітей віком до 6-ти років:
    • із 01.01.2018 — 746,00 грн (1492 грн х 50%);
    • із 01.07.2018 — 779,50 грн (1559 грн х 50%);
    • із 01.12.2018. — 813,00 грн (1626 грн х 50%).
  • для дітей віком від 6-ти до 18-ти років:
    • із 01.01.2018 — 930,00 грн (1860 грн х 50%);
    • із 01.07.2018 — 972,00 грн (1944 грн х 50%);
    • із 01.12.2018 — 1013,50 грн (2027 грн х 50%).

Плата за видачу ліцензії

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII).
Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018 , то плата за її видачу становитиме 1762 грн;
  • із 01.07.2018 по 30.11.2018  — 1841 грн;
  • із 01.12.2018  по 31.12.2018  — 1921 грн.

Плата за адмінпослуги та держмито

Держмито за реєстрацію випуску цінних паперів становить 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 50-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня поточного року, тобто не більш ніж 88 100 грн (1762 грн х 50) (пп. «п» п. 6 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93).
У відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому законом на 1 січня календарного року, у якому надається відповідна адміністративна послуга, справляється адміністративний збір (плата):
  • за надання відомостей із Єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV);
  • з отримання паспортних документів (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI);
  • за надання відомостей Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI);
  • за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав(ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV).
А отже, для розрахунку плати за адміністративні послуги у 2018 році братимуть показник 1762 грн.

Судовий збір

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява чи скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI). Тож ставки судового збору залежні від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01.01.2018 — 1762 грн).

Штрафи за порушення законодавства про працю

Юридичні та фізичні особи — підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначається в кратному розмірі мінімальної заплати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час накладання штрафу в 2018 році за порушення законодавства про працю Держпраці братиме для обчислення його розміру 3723 грн.
Отже, до юросіб і фізосіб-підприємців у 2018 році можуть застосовувати такі штрафи за порушення трудового законодавства:
  • за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) чи оформлення працівника на неповний робочий час у разі роботи повний робочий час, і виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ — 111 690 грн(за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць, виплату не в повному обсязі — 11 169 грн;
  • за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 10-кратному розмірі мінзарплати — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, Законом № 1975, Законом № 3543, — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні — 11 169 грн;
  • якщо після недопущення до перевірки контролери виявили фактичний допуск до роботи без оформлення (чи оформлення неповної занятості в разі роботи повний час) — 372 300 грн;
  • за порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище, — 3723 грн.

Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР визначено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Суми штрафів визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тож у 2018 році застосовуємо для їх розрахунку показники:
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018 — 1762 грн;
  • із 01.07.2018  по 30.11.2018 — 1841 грн;
  • із 01.12.2018  по 31.12.2018  — 1921 грн.

Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання звіту про контрольовані операції

Згідно з п. 120. 3 ПКУ, неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦО) або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
  • 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), — у разі неподання звіту про контрольовані операції;
  • 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), за всі незадекларовані контрольовані операції;
  • 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та пп. 39.4.8 ПКУ, але не більш ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн), за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО після спливу 30 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2018 році — 8810 грн) за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО.
Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦО чи несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, визначеному п. 120.4 ПКУ:
  • 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) —  за кожен календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600  грн);
  • 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600  грн);
  • 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 3524 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного подання документації з ТЦО, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн).

Антикорупційні обмеження

Зміна розмірів мінімальної зарплати не обійшла стороною й зміну величини окремих показників, які стосуються антикорупційних обмежень.
1. Поріг відповідальності за ст. 1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей в антикорупційній декларації стосовно майна чи іншого об’єкта декларування, що має вартість, наставатиме у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (із 01.01.2018 — від 176 200 до 440 500 грн).
2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість цих подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, у якому прийнято подарунки (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, далі — Закон про запобігання корупції).
Таким чином, у 2018 році обмеження на отримання подарунків для цих осіб становитимуть, відповідно:
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018  — 1762 та 3524 грн;
  • із 01.07.2018 по 30.11.2018 — 1841 та 3682 грн;
  • із 01.12.2018 по 31.12.2018 — 1921 та 3842 грн.
3. В антикорупційній декларації зазначаються відомості про:
  • цінне рухоме майно, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності (абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 176 200 грн;
  • подарунок, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 8810 грн;
  • грошові активи (у т.ч. готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок й інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) й активи в дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
  • фінансові зобов’язання, у т.ч. отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) і процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти, якщо їх розмір перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
  • видатки та всі правочини, учинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у т.ч. спільної власності, на нерухоме чи рухоме майно, нематеріальні й інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн.

У разі істотної зміни в майновому стані суб’єкта антикорупційного декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк із моменту отримання доходу чи придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК (ч. 2 ст. 52 Закону про запобігання корупції) — у 2018 році сума становитиме 88 100 грн.

Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»
17 мая 2018 г.
Минздрав меняет систему выписки больничных

Планируются отменить необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный. Об этом заявил заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк.

«Вторая причина необходимости вызова врача на дом — это получение больничного. Мы сейчас меняем систему выписки больничных. Мне бы хотелось, чтобы до конца года мы это успели сделать. Потому что мы планируем сформировать такую систему, когда отпадет необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный лист. Эти причины вызова врача на дом мы уберем и откроем дорогу для нормальных отношений врача и пациента», — сообщил Ковтонюк.

При этом Ковтонюк не уточнил, каким образом будет проводиться реформа больничных.
«Пока я не могу раскрывать все карты, поскольку над этим работают, кроме Минздрава, Министерство социальной политики и Фонд социального страхования, который выплачивает деньги по больничному. По большинству параметров мы достигли консенсуса. Это будет серьезное упрощение процедуры их получения, которая устроит и работодателей, и Фонд, и нас. Мы хотим разгрузить врача от необходимости оформления больничного, поскольку это — не вопрос лечения, а социальных выплат. Врач будет участвовать в этом процессе только для того, чтобы засвидетельствовать факт заболевания», — отметил он.
11 мая 2018 г.
Украинские металлурги обеспечили рост валютных поступлений на 32%

Украинские металлургические комбинаты в январе-апреле текущего года увеличили поступления валюты от экспорта стальной продукции на 32,2%, до 3,488 млрд долл., по данным Государственной фискальной службы Украины.

Доля украинского металлургического комплекса в экспорте страны составила 22,57%. Экспорт готовых металлоизделий увеличился на 34%, до 351,4 млн долл., и занимает 2,27% в общем экспорте страны.

При этом импорт стальной продукции в денежном выражении увеличился по сравнению с январем-апрелем 2017 года на 32,3%, до 385,3 млн долл., в т.ч. металлоизделий – на 18,2%, до 267,8 млн долл.

Напомним, Украина в 2017 г. увеличила выручку от экспорта стальной продукции на 19,6%, до 8,7 млрд долл. Валютная выручка от экспорта металлоизделий увеличилась на 30%, до 896,7 млн долл.

8 мая 2018 г.
Профсоюзы довели гендиректора Air France до отставки

Отказ работников крупнейшей французской авиакомпании Air France принять условия менеджмента по урегулированию трудового спора привели к отставке генерального директора. Об этом 4 мая сообщило информационное агентство ТАСС со ссылкой на заявление пресс-службы авиаперевозчика.

Руководитель Air France Жан-Марк Жанайяк покинет авиакомпанию после того, как большая часть персонала (55,4%) проголосовала против проекта соглашения об изменениях условий оплаты труда, внесенного генеральным директором. Предложение менеджмента состояло в повышение окладов на 2% в 2018 году, а затем на 5% в течение ближайших четырех лет. В свою очередь профсоюзы, представляющие интересы коллектива, сперва требовали единовременного повышения на 6%, а затем снизили свои ожидания до 5,1%.

«Я признаю все серьезные последствия данного голосования и в ближайшее время подам заявление об отставке советам управляющих Air France и Air France / KLM. Даже вне проблемы повышения зарплаты данный вотум указывает на неблагополучную ситуацию, существующую в компании», – цитируют СМИ заявление Жанайяка.

Как ранее сообщала «Солидарность», нежелание менеджмента авиакомпании своевременно повысить заработки сотрудников привело к серии забастовок летного состава и наземного персонала. В результате протестных действий коллектива Air France понес убытки, исчисляемые сотнями миллионов евро, а капитализация перевозчика рухнула более чем на 40%.

7 мая 2018 г.
12 дней забастовки персонала обошлись Air France в 300 млн. евро

Убытки в размере 300 млн евро понесла крупнейшая авиакомпания Франции Air France из-за серии забастовок сотрудников, начавшихся в конце февраля 2018 года. Соответствующими данными поделилось информационное агентство Regnum со ссылкой на заявление менеджмента Air France, опубликованное 4 мая.

Суммарно забастовки летного состава и наземного персонала авиаперевозчика составили 12 дней, каждый день протеста компания сокращала на треть количество авиарейсов, возвращая пассажирам средства за билеты либо перенося рейсы на другие даты.

Как ранее сообщала «Солидарность», бастующие сотрудники требуют повышения зарплаты на 5,1%. В то же время работодатель готов предложить коллективу лишь двухпроцентное увеличение заработков с последующим ростом в течение трех лет до 5%, на что не согласны представляющие работников профсоюзы. Генеральный директор Air France Жан-Марк Жанэльяк отвергает требование пилотов под предлогом того, что это будет стоить компании 240 млн евро в год, чего авиаперевозчик не может себе позволить.

27 апреля 2018 г.
Украина опустилась на 14 место в рейтинге Worldsteel

В марте 2018 года Украина опустилась на 14-е месте в рейтинге 67 стран Всемирной ассоциации производителей стали (Worldsteel). Об этом свидетельствуют данные ассоциации.

На первом месте в рейтинге традиционно остается Китай, производители которого увеличили выплавку стали в марте на 4,5%, до 73,98 млн тонн. В Индии производство стали выросло на 5,3%, 9,227 млн тонн, в Японии – выросло на 2,2%, до 9,082 млн тонн, США – на 5,3%, до 7,261 млн тонн. Занявшая пятое место в рейтинге Южная Корея увеличила выплавку стали на 4,7%, до 6,095 млн тонн.

В то же время в России производство стали снизилось на 10%, до 5,7 млн тонн. Металлурги Германии увеличили выплавку на 0,6%, до 3,9 млн тонн. В Турции производство стали увеличилось на 7,6%, до 3,368 млн тонн, а в Бразилии – на 7,6%, до 3,065 млн тонн. Замыкает десятку Иран, где производство стали в марте выросло на 43,7%, до 2,35 млн тонн.

На 11-м месте в рейтинге оказалась Италия, нарастившая выплавку стали в марте на 1%, до 2,28 млн тонн. На следующем месте Тайвань, металлурги которого произвели 2 млн тонн стали, за ним следует Мексика, где производство стали выросло на 2,9%, до 1,75 млн тонн.

Украина, по данным Worldsteel, в марте увеличила производство стали на 4,7% по сравнению с АППГ, до 1,711 млн тонн.

В марте стальное производство в мире возросло по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 4%, до 148,33 млн тонн, тогда как к февралю выросло на 12,5%. Загрузка метмощностей в марте увеличилась на 2,2% по сравнению с АППГ, до 74,5%. По сравнению с февралем этот показатель оказался в марте на 0,9% выше.

В целом по итогам 1-го квартала 2018 года мировая выплавка стали увеличилась на 4,1%, до 426,551 млн тонн.

24 апреля 2018 г.
Профсоюзы горно-металлургического сектора
стран СНГ противостоят вызовам

Представитель Запорожской обласной организации ПМГУ - председатель профкома ЧАО "Украинский графит" Псюкалов К.Г. принял участие в конференции членских организаций IndustriALL стран СНГ собравшихся 17-18 апреля в Тбилиси, Грузия, чтобы обсудить основные тенденции и проблемы в металлургическом секторе и ответные меры профсоюзов. Делегацию Профсоюза металлургов и горняков Украины возглавлял председатель ЦК ПМГУ  С.Комышев.

Среди проблем можно отметить глобальный рост избыточных производственных мощностей, цифровизацию и репрессии правительств и компаний по отношению к профсоюзам. В настоящее время доля региона СНГ в мировом производстве стали составляет 6,3 процентов.

Алексей Безымянных, председатель Горно-металлургического профсоюза России, отметил, что в России нет иностранных транснациональных корпораций. Объем производства в отрасли не растет в течение нескольких лет, что сказывается на условиях новых коллективных договоров.

Участники согласились, что новым серьезным вызовом для отрасли стало введение США пошлин на импорт стали и алюминия, особенно учитывая тот факт, что ни одна из стран СНГ не была освобождена от пошлин.

Председатель Отраслевого-горно-металлургического профессионального союза «Казпрофметалл» Асылбек Нуралин, а также председатель Профсоюза трудящихся металлургической и горнодобывающей промышленности Украины Сергей Комышев и председатель профкома первичной организации ПМГУ предприятия «АрселорМиттал Кривой Рог» Наталья Маринюк рассказали об отсутствии эффективного социального диалога с руководством Arcelor Mittal. В Казахстане шахтеры смогли добиться повышения заработной платы на 30 процентов только после проведения забастовки под землей в декабре 2017 года.

Работники в Украине провели митинг и направили обращение к генеральному директору «АрселорМиттал Кривой Рог», которое подписали 12,000 человек, с требованием повысить заработную плату, безопасность труда и наладить социальный диалог. Не получив ответа, они проголосовали за вступление в коллективный трудовой спор. Также работники настаивают на проведении комплексного обследования всех зданий и сооружений на предприятии, которые находятся в аварийном состоянии. Члены профсоюза испытывают постоянное давление со стороны руководства, которое проводит антисоциальную и антипрофсоюзную политику.

Эльдар Таджибаев, председатель Горно-металлургического профсоюзы Кыргызстана, рассказал о программе «Профсоюзный дисконт», эффективном инструменте для ведения органайзинга в ухудшающейся среде. 150 различных компаний предоставляют скидки по карте члена профсоюза. В результате удалось создать три новых профсоюза и привлечь около 4,000 новых членов.

Членские организации IndustriALL в Кыргызстане и Таджикистане используют практику утверждения председателей профкомов центральным комитетом. Это позволяет избежать случаев, когда на должность профкома избирается представитель работодателя, который в последующем подрывает деятельность профсоюза изнутри.

Тамаз Долаберидзе, председатель Профсоюза работников металлургической, горной и химической промышленности Грузии, остановился на проблеме снижения членства. В 2017 году был уничтожен профсоюз на предприятии «Руставский Азот». В 2014 году горнодобывающая компания Rich Minerals Group уничтожила профсоюз из 1,500 членов. Основная причина – от профсоюза в Грузии ждут воинственных действий, которые не всегда приносят результат.

Участники конференции подчеркнули важность темы «Индустрия 4.0» и предложили включать ее в повестку дня каждого профсоюзного мероприятия. Властям и компаниям необходимо создавать новые вакантные места и переобучать людей, чтобы через 4-5 лет они не остались без работы из-за роботизации. Профсоюзы должны вести информационную кампанию, чтобы побуждать власти и руководство к активным действиям, а членов профсоюза – к получению новых навыков.

Подводя итоги конференции, директор IndustriALL по вопросам производства черных и цветных металлов Адам Ли сказал:
«Профсоюзы горно-металлургического сектора стран СНГ имеют давнюю традицию тесного сотрудничества на региональном уровне. Мы это приветствуем и продолжим поддерживать их усилия по решению многих проблем, с которыми они сталкиваются в секторе».

21 марта 2018 г.
В Україні з'явився онлайн-ресурс для відслідкування вартості харчів

Ціни в Україні нагадують неслухняних коней, запряжених у віз: час від часу пускаються у нестримний галоп, не звертаючи уваги на лайку візника й лупцювання їх батогом.

І складається враження, що зростанню цін (причому абсолютно на все) кінця немає.

Єдине, на що спромоглося Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, аби хоч якось «втішити» співгромадян, то це створити онлайн-ресурс для відслідковування динаміки цін.

«Інструмент дозволяє в кілька кліків побачити, як змінюються ціни на популярні продукти в Україні, і вже на основі цього матеріалу робити власні висновки», — розповів голова офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO) Олексій Гончарук.

Наразі на сайті «Платформа ефективного регулювання», що створений Мінекономрозвитку за підтримки Державної регуляторної служби, а також Офісу ефективного регулювання (BRDO) та Ініціативи Європейського Союзу EU4Business, доступний інфляційний калькулятор, що дозволяє побачити, як із часом змінювалися ціни в країні.

За допомогою онлайн-конструктора можна підібрати продукти, з яких складається страва, обрати часовий проміжок, і програма продемонструє, як змінювалася ціна на кожен інгредієнт окремо і на всю страву в цілому.

Зазначається, що онлайн-сервіс автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) та фіксує щоденну динаміку цін на товари за даними найбільших онлайн-супермаркетів. Крім того, інформація представлена в регіональному розрізі по областях.

Свіжість даних забезпечується тим, що динаміка цін на споживчому ринку в регіонах оновлюється щодва тижні, в онлайн-магазинах — щодня, а індекси споживчих цін актуалізуються кожного тижня.
Користувач також може редагувати графік відповідно до своїх цілей i завантажувати його на свій комп’ютер. Також є можливість вбудувати окремі графіки у свій веб-сайт.

А найближчим часом Офіс ефективного регулювання (BRDO) планує також запустити індекс доступності житла.

Тож, шановні українці, «насоло­джуйтеся» тим, що знатимете фактично до найдрібніших подробиць про зміни цін на все, але, вибачайте, вплинути на них не зможете.

21 марта 2018 г.
Фінансування заходів із охорони праці роботодавцем: що змінилося

Уряд удосконалив механізм фінансування заходів з охорони праці роботодавцем та ведення обліку витрат на охорону праці в системі бухгалтерського, податкового та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Зокрема, перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат приведено у відповідність до чинного законодавства.
Такими змінами було установлено:
  • формування витрат на охорону праці з урахуванням вимог національних П(С)БО або МСФЗ, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності. Обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді;
  • забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захистувідповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою;
  • забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та колективного договору або угоди;
  • проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Також перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат приведено у відповідність до чинного законодавства. Із назви постанови та переліку заходів та засобів з охорони праці було виключено слова «витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат».

Зазначені зміни були затверджені постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994» від 28.02.2018 р. № 134.

5 марта 2018 г.
ВТО обеспокоена намерением США ввести пошлины на сталь

Генеральный директор Всемирной торговой организации
Роберто Азеведо выразил обеспокоенность по поводу плана президента США Дональда Трампа ввести ввозные пошлины на сталь и алюминий в пятницу, что является крайне редким вмешательством в торговую политику члена ВТО.

"ВТО явно обеспокоена объявлением планов США по тарифам на сталь и алюминий. Потенциал эскалации реальный, как мы видели из первоначальных ответов других участников рынка", - сказал он в кратком заявлении, опубликованном ВТО.

"Торговая война никому не нужна. ВТО будет внимательно следить за ситуацией", - заявил глава ВТО.

В пятницу Д.Трамп озвучил свой план по вводу 25-процентных ввозных пошлин на импорт стали и 10% на алюминий, заявив, что торговые войны были хорошими и легкими в победе, чем вызвал глобальную критику и спад на мировых фондовых рынках.

Министр торговли Уилбур Росс попытался преуменьшить влияние тарифов в интервью CNBC в пятницу, сказав, что влияние на стоимость консервированных продуктов, таких как суп Кэмпбелла и Coca-Cola, будет всего лишь долей копейки. "Кого в мире это может беспокоить?" - спросил У. Росс.

Тем не менее практически все потребители стали и алюминия в США, а также их ассоциации, утверждают, что новые меры Вашингтона вызовут серьезные проблемы, вплоть до массовых увольнений и остановки производственных мощностей из-за резко подорожания сырья.
                                                     
19 февраля 2018 г.
ArcelorMittal преследует казахстанские
профсоюзы после протеста под землей

ArcelorMittal подал иски против двух профсоюзов и правозащитной организации в связи с забастовкой на шахтах компании в Караганде в конце 2017 года, несмотря на то, что ранее обязался не преследовать работников за их участие в забастовке.

Профсоюз металлургов «Жактау», который входит в состав IndustriALL через Отраслевой горно-металлургический профессиональный союз «Казпрофметалл», получил повестку в суд города Темиртау на 13 февраля. Профсоюз обвиняется в том, что призывал шахтеров продолжать забастовку в декабре 2017 года и настаивать на своих требованиях до их достижения. Компания утверждает, что это дестабилизировало работу шахты, препятствовало прекращению забастовки, мешало переговорам между работодателем и работниками, а также возвращению шахтеров на поверхность.

Схожая повестка поступила в правозащитную организацию «Шахтерская семья», основанную вдовами погибших шахтеров, и в Отраслевой профессиональный союз работников топливно-энергетического комплекса Карагандинской области, являющийся членской организацией Конфедерации независимых профсоюзов Казахстана (KNPRK), которая была распущена властями.

Председатель профсоюза металлургов «Жактау» Виктор Щетинин сказал:
«Иск стал для нас полной неожиданностью. Наш профсоюз представляет работников сталелитейного департамента ArcelorMittal Temirtau, в то время как забастовка проходила в угольном департаменте. Компания хочет наказать нас за моральную поддержку наших коллег, за то, что мы разово привезли протестующим продукты питания. Впервые компания подала в суд на профсоюз по вопросу профсоюзной солидарности».

Согласно профсоюзу угольщиков «Коргау», другого профсоюза на ArcelorMittal Temirtau, четверо шахтеров, работающих по срочным трудовым договорам, были уволены сразу после забастовки, компания отказалась продлевать с ними договоры. Работники обратились в профсоюз за помощью. В настоящее время «Коргау» пытается найти способ восстановить их.

Около 700 работников приняли участие в протесте под землей на всех восьми шахтах, принадлежащих ArcelorMittal в Казахстане, с 11 по 15 декабря 2017 года. Они требовали повышения заработной платы на 100 процентов, раннего выхода на пенсию и улучшения условий труда. Руководство ArcelorMittal Temirtau согласилось на 30-процентное повышение зарплаты для всех подземных работников, а также высказало готовность вести переговоры о повышении зарплаты для наземных работников. ArcelorMittal Temirtau в своем письме областному прокурору заявил, что не будет применять санкций по отношению к участникам забастовки.

Заместитель генерального секретаря Глобального союза IndustriALL Кемаль Озкан комментирует:
«Глобальный союз IndustriALL приветствовал заявление компании ArcelorMittal не преследовать работников за участие в забастовке. Компания также не должна преследовать профсоюз за акты солидарности. Мы требуем, чтобы ArcelorMittal Temirtau отозвал иски против председателей правозащитной организации «Шахтерская семья», а также профсоюза металлургов «Жактау» и Отраслевого профессионального союза работников топливно-энергетического комплекса».

19 февраля 2018 г.
Горная промышленность
должна уважать права рабочих и общин

Такое послание Глобальный союз IndustriALL передал участникам Конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность (Investing in African Mining Indaba), которая проходила с 5 по 8 февраля 2018 года в Кейптауне, Южная Африка.

В течение последних 20 лет на конференцию в Кейптауне со всего мира съезжаются представители инвесторов, горнодобывающих компаний, правительств и других заинтересованных сторон. В этом году впервые в программу мероприятия был включен День устойчивого развития под девизом “Преобразование горнодобывающей промышленности в отрасль, работающую для людей”.

Это событие пересекается с темой последних лет “Никто не останется в стороне”, которая предполагает, что между рабочей силой, гражданским обществом, промышленниками и правительствами развивается консенсус по вопросу о том, почему диалог имеет основополагающее значение для решения насущных проблем отрасли.

По всему городу были организованы мероприятия в рамках альтернативной конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность (AMI) на тему “Добыча полезных ископаемых должна приносить пользу людям: к справедливым правовым, политическим и институциональным реформам”. В конференции AMI участвовали 600 активистов, представляющих организации гражданского общества, в том числе религиозные, общинные, панафриканские сети, профсоюзы, женские, правозащитные, а также журналисты и студенты.

Участники AMI приняли петицию, призывающую горнодобывающие компании и правительства поставить интересы общин, пострадавших от деятельности горнодобывающих компаний, выше прибыли. Обеспечить выполнение этого требования можно путем закрепления государственной собственности, которое обеспечит устойчивое развитие и справедливость в отрасли. Политические реформы должны положить конец эксплуатации, отменив несправедливые законы, и заменить применение силы диалогом. Необходимо нацелиться на борьбу с коррупцией, поскольку коррумпированные горнодобывающие компании обычно работают с элитами и не хотят вести диалог с общинами.

Участники AMI призвали правительства принять Программу развития горнодобывающей промышленности Африки, нацеленную на обеспечение “устойчивого развития и результативного управления горнодобывающей отрасли, которая эффективно собирает и распределяет средства, полученные от аренды, гарантирует безопасные рабочие места, охрану труда, гендерное равенство и отсутствие этнической дискриминации, охрану окружающей среды, социально ответственное ведение бизнеса и представляет значимость для местных общин”.

Они призвали признать горняков, ведущих разработку месторождений полезных ископаемых кустарным способом или в мелких масштабах, включив их в политику правительства и законодательство. Также они потребовали наладить диалог между рабочими и общинами, с одной стороны, и правительствами и горнодобывающими компаниями, с другой.

IndustriALL был представлен на обоих мероприятиях. В качестве основной заинтересованной стороны IndustriALL получил приглашение участвовать в разных панельных дискуссиях и в заключительном заседании Конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность.
Выступая на панельной дискуссии по вопросу прав трудящихся и общин, заместитель генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан подчеркнул важность соблюдения прав трудящихся и норм охраны труда.

“Ключевой аспект – признание и уважение прав трудящихся, в том числе прав на вступление в профсоюз и защиту коллективных договоров.
“В основе должны лежать фундаментальные права на охрану труда и гарантии безопасности – право знать, отказаться и участвовать. Рабочие являются экспертами в том, что происходит на их рабочих местах. Поэтому они должны участвовать в решении вопросов, касающихся охраны труда”.

“Кроме того, мы должны обеспечить соблюдение международных стандартов, закрепленных в Конвенции № 176 о безопасности и гигиене труда на шахтах и ​​в других рекомендациях и ратификационных грамотах МОТ”.

Озкан добавил, что большое значение имеет установление доверия между горнодобывающими компаниями, профсоюзами и общинами и проявление должной осмотрительности.

В кулуарах обеих конференций состоялось обсуждение Инициативы за гарантию ответственности горнодобывающей отрасли (IRMA), в которой IndustriALL является ключевой заинтересованной стороной, представляющей рабочих. IRMA разработала стандарты ответственной деятельности в горнодобывающей промышленности, включающие ответственный выбор поставщиков в цепочке поставок.

06 февраля 2018 г.
Що з 2018 року змінилося у Списках № 1 та № 2

1 січня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 04.07.2017 р. № 479 «Про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461».

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, надано:
  • працівникам, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;
  • на гірничих роботах;
  • на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • в чорній металургії;
  • у виробництві коксопродуктів;
  • у виробництві кольорових металів;
  • в хімічному виробництві;
  • на переробленні нафти, газу, газового конденсату, вугілля та сланцю;
  • електродникам, машиністам розливних машин на виробництві сталі та феросплавів підготовці сумішей та ремонтом металургійних печей в чорній металургії;
  • працівникам, зайнятим в зоні відчуження на роботах у зоні відчуження, сумарна щільність забруднення території якої радіонуклідами становить 100 кБк/м² і більше;
  • паяльщикам, зайнятим паянням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-го або 2-го класу небезпеки чи канцерогени;
  • працівникам, зайнятим на видобуванні та збагаченні уранової руди.

Одночасно зі Списку № 1 виключено:
  • рентгенолаборантів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) в охороні здоров’я.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, надано:
  • працівникам, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;
  • на гірничих роботах;
  • на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • в чорній металургії;
  • у виробництві коксопродуктів та вуглепідготовці;
  • у виробництві вогнетривів;
  • у виробництві метизів;
  • у виробництві генераторного газу і одержання газів у процесі металургійного виробництва;
  • у виробництві кольорових металів;
  • в хімічному виробництві;
  • на бурінні, видобуванні та переробленні нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю;
  • у обробленні металу;
  • вивантажувачам на відвалах на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • робітникам, зайнятим на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками в галузі зв’язку;
  • робітникам складів та баз зберігання і постачання пестицидів та хімічної продукції, безпосередньо зайнятим навантаженням, розвантаженням і складуванням пестицидів; — працівників, зайнятих на видобуванні та збагаченні уранової руди 50 і більше відсотків робочого часу.

Разом з тим зі Списку № 2 виключено:
  • працівників підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, зайнятих у виробництвах;
  • кінофотоплівки;
  • фотопаперу, фотопластинок і радіошкал; фотографічної та технічної желатини;
  • дубльованих матеріалів;
  • на роботах дубльованих з ремонту, профілактики та обслуговування технологічного устаткування у виробництвах кінофотоплівки, фотопаперу, фотопластинок і радіошкал;
  • заливальників компаундами, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, на виробництві і ремонті електричних машин і апаратури;
  • карбідувальників на виробництві устаткування для радіо, телебачення та зв’язку;
  • працівників, що зайняті на видобуванні азбесту;
  • випалювачів вапна на виробництві вапна (доломіту) та силікатної цегли;
  • оброблювачів хутряних шкурок, зайнятих розбиванням шкурок, оброблюванням хутра урзольного і анілінового фарбування та намазуванням хутряних шкурок люстровальним розчином;
  • вогнетривників на будівництві;
  • працівників, зайнятих ремонтом, профілактикою та обслуговуванням контрольно-вимірювальних приладів на виробництві штучних або синтетичних волокон;
  • бакелітників (просочувальників), зайнятих на просочуванні деталей і виробів сумішами, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
  • вальцювальників гумових сумішей, зайнятих виготовленням та ремонтом м’яких баків і на шиноремонтних підприємствах;
  • електромонтерів з ремонту та монтажу кабельних ліній, зайнятих спаюванням освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками;
  • склеювачів-фарбувальників окулярних оправ із пластмас.

Якщо позиціями Списків № 1 і № 2 передбачені працівники, зайняті в певному виробництві без зазначення найменування професій (посад), як в даному випадку, такі позиції поширюються на всіх працівників, незалежно від найменування їх професій (посад), у тому числі керівників, фахівців, майстрів (роз’яснення Мінсоцполітики).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями, незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Отже, до стажу роботи працівників, професії (посади) яких включено до Списків № 1 і № 2 згідно з Постановою № 479, і які продовжать працювати за цими професіями (посадами) після набрання чинності цією постановою (01.01.2018 р.), зараховується весь період їх роботи за відповідними професіями (посадами) за умови підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Окрім того, якщо таким працівникам за результатами атестації робочих місць, 5-річний термін якої не минув, підтверджено право на відповідну пільгову пенсію і умови праці за цей час докорінно не змінювались, проводити позачергову атестацію відповідних робочих місць за умовами праці не потрібно.

Андрій Тхор
Управління Держпраці

01 февраля 2018 г.
Что необходимо предусмотреть в коллективном договоре

Как известно, коллективный договор заключается в интересах, прежде всего, работников, однако также и в интересах собственников и уполномоченных ими органов. Что нужно предусмотреть содержанием коллективного договора?

Регулирование производственных, трудовых, социально-экономических отношений.

Содержание и структура коллективного договора определяются сторонами в пределах их компетенции. Согласно ст. 13 КЗоТ, в коллективном договоре устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых, социально-экономических отношений, в частности:
  • изменения в организации производства и труда;
  • обеспечение продуктивной занятости;
  • нормирование и оплата труда, установление форм, системы, размеров заработной платы и других видов трудовых выплат (доплат, надбавок, премий и др.);
  • установление гарантий, компенсаций, льгот;
  • участие трудового коллектива в формировании, распределении и использовании прибыли предприятия, учреждения, организации (если это предусмотрено уставом);
  • режим работы, продолжительность рабочего времени и отдыха;
  • условия и охрана труда;
  • обеспечение жилищно-бытового, культурного, медицинского обслуживания, организация оздоровления и отдыха работников;
  • гарантии деятельности профсоюзной или иных представительских организаций трудящихся;
  • условия регулирования фондов оплаты труда и установления межквалификационных (междолжностных) соотношений в оплате труда;
  • обеспечение равных прав и возможностей женщин и мужчин.

Коллективный договор может предусматривать дополнительные по сравнению с действующим законодательством и соглашениями гарантии, социально-бытовые льготы.

Оплата труда — основа коллективного договора

Соблюдение условий коллективного договора одинаково обязательно как для работников, так и для работодателя. Также положения коллективного договора распространяются на всех работников предприятия (ст. 9 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» от 01.07.1993 г. № 3356-XII, далее — Закон № 3356).

Согласно ч. 1 ст. 5 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 г. № 108/95-ВР (далее — Закон № 108), организация оплаты труда осуществляется на основании:
  • законодательных и других нормативных актов;
  • генерального соглашения на национальном уровне;
  • отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений;
  • коллективных договоров;
  • трудовых договоров.

Наиболее широкий перечень норм, требующих установления в коллективном договоре, касается оплаты труда.

Как известно, согласно ст. 97 КЗоТ, оплата труда работников может осуществляться по почасовой, сдельной или другим системам оплаты труда. Оплата может производиться по результатам индивидуальных и коллективных работ. Поэтому формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями, учреждениями, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (региональными) соглашениями.

Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом.

При этом следует помнить, что собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, которые ухудшают условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.

Раздел коллективного договора, регулирующий оплату труда, охватывает достаточно обширный круг вопросов. Поэтому в большинстве случаев рационально оформить его в виде приложения к коллективному договору.

Определив в соответствии с требованиями действующего законодательства формы и системы оплаты труда, предприятие предусматривает в коллективном договоре вопросы оплаты труда, премирования, доплат и надбавок, вознаграждения по итогам работы за год и др., которые являются составной частью коллективного договора и основанием для начисления и выплаты заработной платы.

Приложения к коллективному договору

Отдельными приложениями к коллективному договору при необходимости могут быть оформлены:
  • Правила внутреннего трудового распорядка.
  • Положение о премировании.
  • Положения о выплате вознаграждений (по видам вознаграждений).
  • Положение о доплатах и надбавках.
  • Положение о командировках.
  • Положение об отпусках и др.

Учитывая новые требования к оплате труда, нормами коллективного договора также должно быть обеспечено установление месячной заработной платы в размере не менее минимального. Конкретные размеры минимальных ставок (окладов) заработной платы, межотраслевые и межразрядные соотношения устанавливаются в отраслевых, территориальных соглашениях и коллективных договорах.

Другие нормы, определенные коллективным договором

Кроме оплаты труда, существуют и другие нормы, которые требуют уточнения в коллективном договоре. В частности:
  • План мероприятий по охране труда и использованию средств на такие цели включается в коллективный договор (ст.ст. 161, 162 КЗоТ).
  • Дополнительные по сравнению с законодательством трудовые и социально-бытовые льготы (ст.ст. 91, 51, 179 КЗоТ, ст. 7 Закона № 3356).
  • Установление продолжительности ежегодного дополнительного отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда.
  • Установление продолжительности ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда.
  • Ограничения на работу по совместительству (ст. 21 КЗоТ).
  • Установление других видов отпусков (ст. 4 Закона № 504).

Конечно, это не полный перечень вопросов, которые регулируются нормами колдоговора. Каждое предприятие самостоятельно решает, какие вопросы должны быть согласованы с трудовым коллективом.



26 января 2018 г.
Украина покинула первую десятку рейтинга
мировых производителей стали

Украина по итогам 2017 г. потеряла место в топ-10 рейтинга ведущих мировых производителей стали, по данным ассоциации World steel. Годовая выплавка стали в Украине упала на 6,4%, до 22,7 млн тонн, по данным ассоциации.

В целом по итогам 2017 г. глобальная выплавка стали увеличилась на 5,5%, до 1,675 млрд тонн. Декабрьское стальное производство в мире выросло на 3,9% в годовом сравнении, до 138,059 млн тонн.

Декабрьская загрузка сталеплавильных мощностей достигла 69,5%. Это на 1,8% выше по сравнению с декабрем 2016 г., а по сравнению с ноябрем 2017 г. – на 1,4% ниже.

Мировым лидером по объемам стального производства остался Китай: несмотря на закрытие устаревших метзаводов, стальная выплавка здесь выросла на 5,7%, до 831,7 млн тонн.

Далее следуют Япония и Индия с показателями 104,7 млн тонн и 101,4 млн тонн соответственно. При этом в Японии стальная выплавка за 2017 г. снизилась на 0,1%, а в Индии возросла на 6,2%.

28 декабря 2017 г.
Новации проекта Трудового кодекса

Не успели юристы оправиться от изменений в процессуальном законодательстве, как Верховная Рада готовит для них новые испытания. Так, уже в ближайшее время планируется рассмотрение парламентом нового Трудового кодекса.

Напомним, законопроект № 1658 (проект Трудового кодекса Украины) было подано в Верховную Раду 27.12.2014 года. Через год, 5.11.2015 года, он был принят в первом чтении. Уже в марте 2017 комитет Верховной Рады Украины по вопросам социальной политики, занятости и пенсионного обеспечения поддержал подготовленный ко второму чтению проект Трудового кодекса Украины (№ 1658) и рекомендовал парламенту принять его в целом как закон, однако по состоянию на сейчас законопроект не рассматривался.

Проект Трудового кодекса является и прогрессивным, и противоречивым одновременно. Наиболее агрессивно против принятия проекта выступают представители профсоюзов Украины. Ранее Григорий Кабанченко, и.о. президента Всеукраинского конгресса профсоюзов, обратил внимание на возможный «коллапс», что произойдет, если не предусмотреть хотя бы переходный период для вступления настоящего Кодекса в силу. К тому же, недавно, 23.11.2017 года стало известно о письме-обращении Международной конфедерации профсоюзов, которая представляет 181 миллион работников в 163 странах, включая Украину, к Президенту Украины с просьбой пересмотреть предложенный проект Трудового кодекса (далее — ТК).

Итак, что скрывает проект Трудового кодекса, и действительно ли он содержит радикальные изменения? Предлагаем ознакомиться с основными новшествами этого законопроекта, которые несомненно будут влиять и на деятельность работодателей, и на жизнь работников:

1. Предполагается перевод трудовых книжек в электронный формат, путем введения Единого реестра сведений о трудовой деятельности работников. Однако до созданию этого реестра работодатели продолжают вести трудовые книжки работников, как и сейчас.

2. Предоставляется работодателю право выдавать собственные нормативные акты в сфере труда — приказы, распоряжения, решения, которые не противоречат актам трудового законодательства. Однако правовая природа таких актов о труде, которые выдают работодатели, не определена. По общему правилу такие нормативные акты издаются работодателем самостоятельно и не требуют дополнительного согласования с работниками или профсоюзами, кроме случаев определенных Проектом.

3. Новшествами становятся тестирования и конкурсы при отборе на любую работу. В случае победы на конкурсном отборе для таких категорий работников нельзя устанавливать испытательный срок.

4. Вводится  понятие  «профессиональной  (служебной) карьеры», под которой понимается профессиональный рост или продвижение (повышение) работника по службе путем присвоения ему высшего квалификационного разряда или назначения его на более высокую и ответственную должность, возложение на него широкого круга обязанности или поручение работы более высокой квалификации, результатом чего является рост оплаты труда (вознаграждения), повышение гарантий и увеличение размера компенсаций.

5. Закрепляется возможность работать детям и до наступления 14 лет, в том числе в области кино, театра и других творческих видах деятельности.

6. Принятие новых работников будет осуществляться исключительно на основе подписанного сторонами письменного трудового договора, в то время как сейчас достаточно и выдачи приказа или распоряжения (в таком случае понимается, что трудовой договор заключен в устной форме). В то же время это положение не является обязательным для отношений, которые возникли ранее вступления в силу ТК.

7. Исключается понятие «контракта», вместо него вводится «трудовой договор на определенный срок». В то же время для работников, работающих по трудовому договору, срок которого менее 2 месяцев, устанавливается особая процедура его расторжения, например:
1) работник может его разорвать, уведомив об этом работодателя за три дня;
2) предупреждение об увольнении в связи с сокращением должно быть предоставлено работнику не позднее чем за неделю.

8. Введение возможности выполнения работником работы дома (надомный труд). Дополнительно может предусматриваться компенсация работнику за амортизацию оборудования, которое он использует для работы, и оплата коммунальных платежей.

9. Работодатель получит право контролировать выполнение работниками трудовых обязанностей, в том числе с использованием технических средств (видеокамер, диктофонов и т. п.). Работник обязательно должен быть письменно предупрежден перед этим о применении к нему таких средств.

10. Предусматривается возможность перевода работника с его согласия на работу к другому работодателю. Вместе с тем именно эта норма вызвала больше всего замечаний со стороны профсоюзов, и они даже окрестили ее «рабской».

11. В проекте Кодекса предусмотрено правопреемство в трудовых отношениях, то есть продолжения трудовых отношений с работниками в случае смены собственника юридического лица, реорганизации, ликвидации юридического лица-работодателя. В случае правопреемства трудовые отношения с работниками продолжаются.

12. Оплата труда в сверхурочное время будет осуществляться в двукратном размере, как и сейчас. Однако, если в течение года работник отработал более 120 таких сверхурочных часов, то тогда они оплачиваются в трехкратном размере.

13. В случае нарушения установленных законом сроков выплаты работодатель обязан оплатить работнику пеню (компенсацию) за каждый день задержки и всю сумму задолженности с учетом индекса инфляции и процентами годовых от просроченной суммы. В случае выплаты этих сумм до проверки Гоструда, работодатель освобождается от ответственности за эти нарушения.

14. В случае задержки заработной платы на срок более 7 календарных дней работник имеет право, предупредив о своих действиях работодателя, не выходить на работу до момента выплаты ему задолженности по заработной плате.

15. Вводится понятие «гибкого режима рабочего времени». Кроме этого предполагается специфика регламентации работы на условиях ненормированного рабочего времени (в ст. 156 ТК говорится, что работник эпизодически по указанию работодателя или без таковой обязан работать сверх нормы рабочего времени). В то же время если такой работник привлекается к работе сверх нормы систематически (а именно дважды и более в течение месяца), такая работа считается сверхурочной и ее производится доплата.

16. Устанавливается продолжительность перерыва для отдыха и питания — не более двух часов и не менее тридцати минут, и краткосрочные перерывы санитарно-гигиенического назначения, включаются в состав рабочего времени.

17. Предусматриваются дополнительные перерывы в течение дня (своеобразные сиесты) для работников, которые в теплое время года работают на жаре или в жарких помещениях или в холодное время года работают на открытом воздухе или в неотапливаемых помещениях.

18. Минимальная продолжительность ежегодного основного отпуска увеличена с 24 до 28 дней.

19. Закреплен новый вид отпусков — поощрительные отпуска, которые будут предоставляться работникам:
1) за выполнение государственных или общественных обязанностей;
2) за добросовестное выполнение трудовых обязанностей, продолжительный добросовестный труд и по другим основаниям.

20. Вводится понятие «работника с семейными обязанностями», которыми являются мать, отец, усыновитель, опекун, попечитель, приемные родители, а в отдельных случаях другой член семьи.

21. Вводятся социальные отпуска мужчинам в связи с рождением ребенка, предоставляемые после родов жены и длящиеся до 14 календарных дней.

22. В отличие от нормы, существующей в КЗоТ, и касающейся назначения отпуска лицу при усыновлении ребенка, такой отпуск возможен не только для женщин (как предусмотрено сейчас), но и для мужчин. Продолжительность такого отпуска не может превышать 56 календарных дней (или 70 в случае усыновления двух и более детей).

23. Предусматривается увеличение возможной продолжительности отпуска без сохранения заработной платы до одного месяца. Сейчас — 15 календарных дней.

24. Определен новый вид дисциплинарного взыскания, а именно замечание.

25. Определены новые основания увольнения работника:
1) за разглашение государственной тайны, коммерческой или иной охраняемой законом информации; 2) наступление чрезвычайных обстоятельств;
3) освобождение несовершеннолетнего работника по требованию его родителей или лица, их заменяющих;
4) уклонение от медосмотра.

26. Новый подход к предупреждению работника о предстоящем увольнении (два месяца для всех, и один — для субъектов малого предпринимательства; также по соглашению сторон трудового договора двухмесячный срок предупреждения может быть уменьшен до одного месяца).

27 Проект предусматривает увеличение размера выходного пособия работнику в случае сокращения, сумма которого будет зависеть от стажа работы работника.

Как видим, законопроект содержит в себе ряд положений, которые уже длительное время были обусловлены вызовами времени. Впервые на законодательном уровне предлагается закрепить возможность работать дома, иметь гибкий график работы и получать дополнительный отпуск, если ты недавно стал отцом. Собственно все то, над чем последние годы ломали голову кадровики, как правильно оформить и отразить в отчетности — все это предусмотрено и определено предложенным проектом. В то же время кроме этого предлагаются и некоторые сомнительные изменения, связанные с расширением перечня оснований для отстранения и увольнения работника, что не является положительным для работников. Однако, в каком виде будет принят законопроект пока непонятно, потому будем надеяться, что все проблемные вопросы будут устранены.


27 декабря 2017 г.
З 1 січня із зміною мінзарплати зміниться і розмір фінансових санкцій
            
Згідно ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становитиме з 01.01.2018 у місячному   розмірі — 3723 грн та у погодинному розмірі — 22,41 грн.
  
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання   трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або   уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої   влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне   страхування про прийняття працівника на роботу.
  
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником   підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи   фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за   місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне   соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи   працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
  • засобами електронного зв’язку  з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з  копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи —   підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову   відповідальність у таких розмірах:
  
♦ 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 111 690 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн.) за наступні порушення:
  • фактичного допуску працівника   до роботи без оформлення трудового договору;  
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;  
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
  
♦ 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за недотримання мінімальних державних   гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу   в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати   праці).
  
♦ 3 мінімальні зарплати, — це 11 169 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за такі види порушень:
  • порушення встановлених   строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;
  • виплата їх не в повному обсязі.
    •   
♦ 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за недотримання встановлених законом   гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків,   передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу»,   «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та   мобілізацію».
  
♦ 1 мінімальна зарплата (3723 грн) за порушення   інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.
  
Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного   оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе   визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 111 690 грн.
  
Якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило   фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення   коштуватиме підприємству 3723 грн.
  
Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у   ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов   покладається на Державну виконавчу службу.
  
Крім того, статтею 41 Кодексу України про адміністративні   правопорушення України передбачено адміністративну відповідальність на   керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за   фактичний допуск працівника без трудового договору.
  
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору   (без наказу) може коштувати 128 690 грн (111 690 грн +  17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної   діяльності у регіоні у відповідному періоді.
  
Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника   на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3723 грн фінансового   штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.

27 декабря 2017 г.
 Производство и потребление металлопроката в Украине за 11 месяцев 2017 г.

По данным ОП «Укрметаллургпром», за 11 месяцев 2017 г. украинскими металлургами произведено 16,34 млн.т металлопроката (85% от аналогичного периода 2016 г.), из которых, согласно данным ООО «ЕТР-СПЕКТР», экспортировано 79,7% или 13,35 млн.т.  Для сравнения, за 11 месяцев 2016 г. доля экспорта была выше и составляла 83,6%.

Доля полуфабрикатов в экспорте за 11 месяцев несколько повысилась по сравнению с результатами 10 месяцев 2017 г. (42,3% против 40%), соотношение же плоского и длинномерного проката осталось на том же уровне (34,1% и 23,6% соответственно). За аналогичный период 2016 года долевое участие в экспорте для плоского проката составляло 29,1%, для длинномерного – 27,0%. Снижение удельного веса длинномерного проката в общем украинском экспорте объясняется потерей в марте 2017 г. одного из основных производителей украинского длинномерного проката – ПАО «Енакиевский металлургический завод», расположенного на неподконтрольной территории.

За 11 месяцев 2017 г.  емкость  внутреннего рынка потребления  металлопроката составила  4,59 млн.т (110% к аналогичному периоду 2016 г.). Из указанного объема, 1,196 млн.т (26,0%) импортировано. Для сравнения,   из   потребленных   за   11   месяцев   прошлого   года  на     внутреннем   рынке   4,17  млн.т металлопроката,  доля импорта составила 23,1% (0,966 млн.т). Однако,  если сравнивать  в  абсолютных величинах, то за 11 месяцев 2017 г.  относительно  того  же  периода  2016 г., металлопрокатный импорт вырос на 0,23 млн.т (+23,9%).
 
Структура импорта сохраняет тенденцию к доминированию плоского проката, но его доля по состоянию на конец ноября 2017 г. продолжает снижаться в сравнении с тем же периодом 2016 г. (56,9% против 62,20%), а вклад длинномерного проката пропорционально увеличиваться (41,6% против 36,1%).
 
Среди экспортных рынков украинской металлопродукции, по данным ООО «ЕТР-СПЕКТР», основными являются страны Европейского союза (32,7% экспорта), Ближнего Востока (14,0%) и прочие страны Европы, включая Турцию (14,4%).
 
В то же время, импортируемая металлопродукция на 37% поступает из СНГ, порядка 28% из Азии и 24% из Европейского союза.

29 Ноября 2017 г.

Відповідно до Закону про державний бюджет на 2017 рік з 1 грудня буде підвищено прожитковий мінімум. «Мінфін» пропонує читачам детальніше глянути на цю подію.



Отже, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, з 1 грудня 2017 року збільшується з 1624 грн до 1700 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей у віці до 6 років – з 1426 грн до 1492 грн;

- дітей у віці від 6 до 18 років – з 1777 грн до 1860 грн;

- працездатних осіб – з 1684 грн до 1762 грн;

- осіб, які втратили працездатність, – з 1 312 грн до 1373 грн.

На які основні показники вплине таке підвищення:

Граничний розмір грошових доходів, що підлягає індексації.

Оскільки індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то індексації з 1 грудня 2017 року підлягатиме дохід працівників у розмірі 1762 грн.

Максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з з 1 грудня 2017 року максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ збільшиться з 42100 грн до 44050 грн (1762 х 25).

Нагадаємо, з 1 січня 2018 року максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ буде обчислюватися по-іншому, «Мінфін» розповідав про це тут.

Мінімальний розмір аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тож, розмір аліментів у грудні 2017 року становитиме для:

- дітей у віці до 6 років не менше 447,60 грн (1492 грн х 30%);

- дітей у віці від 6 до 18 років — 558 грн (1860 грн х 30%).

Виплати по безробіттю.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, максимальний розмір допомоги по безробіттю в грудні 2017 року – 7048 грн (1762 х 4).

На що підвищення прожиткового мінімуму не вплине.

Залишаться колишніми ті показники, розмір яких залежить від показників прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року. Так, зокрема, таке збільшення не вплине на:

- розмір податкової соціальної пільги (ПСП);

- граничний розмір для отримання ПСП;

- вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка не обкладається ПДФО, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;

- суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році – 2240 грн);

- розмір допомоги на поховання, що виплачується юрособою-роботодавцем за останнім місцем роботи померлого працівника;

- фіксовані ставки єдиного податку для платників першої і другої груп;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- граничні норми добових у разі відрядження;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- ставки судового збору.

21 ноября 2017 г.

Уряд оприлюднив показники бюджету на 2018 рік та заявив про зміну філософії розподілу коштів. У працівників освіти та медицини – галузей, що реформуються – зростуть зарплати. Підвищиться бюджет оборони і соціальної підтримки населення. Додаткові гроші заплановані на допомогу фермерам і на будівництво доріг.
У Гройсмана впевнені, що у 2018-му році сума усіх бюджетів країни перетне позначку 1 трильйон – і це буде рекордна сума з часу проведення грошової реформи у 1996 році і впровадження гривні.

Екс-міністр економіки Богдан Данилишин упевнений, що бюджет-2018 го року року – це бюджет зростання. Адже уряд збільшує фінансування ключових галузей, не піднімаючи податки.

Данилишин не сумнівається, що уряду вдасться зберегти інфляцію на низькому рівні (7%) протягом року.

В свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук також вважає основні цифри бюджету (макропоказники) реалістичними, включно із закладеним у бюджет середнім курсом на рівні 29 гривень за долар, але не вірить у таку низьку інфляцію: "Україна має сировинну економіку, тому рівень інфляції залежить від стрибків цін. НБУ може прорахувати її рівень, але якщо ціни мінятимуться, то й інфляція теж".
 
Бюджет 2018: що нового

Вперше бюджет створений на середньострокову перспективу на основі бюджетної резолюції 2018-2020 років. Це трирічний план формування бюджету, і кошти у ньому розподіляються не між галузями і не від утримання, а орієнтуються на фінансування реальних програм і надання послуг.

 
Такий бюджет дозволяє запланувати кошти на будівництво об’єкту від початку і до кінця, а також рятує проекти від заморожування, поки депутати не проголосують за новий бюджет і не передбачать знову на нього гроші.


На що підуть бюджетні кошти?

Такі зміни ще треба провести через парламент, говорить Кушнірук, адже вони зачіпають зміни до бюджетного кодексу. Лише тоді трирічним плануванням можна користуватися.

Паралельно середньостроковому плану бюджету НБУ також сформував грошово-кредитної політику на 2018-2020 роки. Це має створити передбачувану поведінку держави і пожвавити економічне зростання, вважає Данилишин.

Уряд прогнозує, що надходження у зведений бюджет на 2018 рік мають скласти 1 трильйон 118 мільярдів гривень. Називаючи такі цифри, Кабмін спирається на теперішні надходження до бюджету.

Держава також продовжує процес передачі грошей до місцевих бюджетів. Цього разу вони отримають 521 мільярд гривень, що на 10% більше від 2017 року. Загалом доходи місцевих бюджетів зростають на 21%.
 
Слабкі місця

Виділення 40 мільярдів на будівництво доріг є великою сумою, вважають економісти. Такі суми є приводом замислитися про розбудову доріг на концесійних умовах і на державно-приватному партнерстві. З цих 40 мільярдів частина, а саме 5 мільярдів, – сума, яка залучена від міжнародних донорів.

У секторі національної оборони потрібно було більше орієнтувалися не лише на забезпечення особового складу, але й приділити увагу виробництву вітчизняного озброєння і техніки з використанням наукового потенціалу.
 
Обсяг інвестицій в Україну залишається низьким. Утім, українські приватні банки володіють капіталом у 100 мільярдів гривень. Уряд міг би теж спонукати їх фінансувати державну економіку шляхом кредитування.
 

Ключові параметри бюджету на наступний рік
 
Хвороби усіх бюджетів

Радіти зарано, принаймні так говорять економісти. Збільшення грошей у державному і місцевих бюджетах не означає автоматичного зростання економіки. В Україні бракує реальних програм розвитку. Гроші є, але на місцях не знають як їх використовувати, крім тримання на депозитах у комерційних банках. Державні гроші не працюють на розбудову інфраструктури у містах та селах, а є пасивними. Наприклад, зараз у казначействі 70 мільярдів гривень, 40 з них на місцевих казначействах, які не використовуються.

Треба змусити місцеву владу розробляти конкретні програми розвитку і використовувати ці гроші. Наприклад, програми спрямовані на малий і середній бізнес чи слабкі галузі, які в перспективі створять додану вартість,
– пояснює екс-міністр економіки Данилишин.

В Україні давно шкутильгає ефективне управління бюджетними коштами, вважають економісти. Борис Кушнірук описує іншу сторону медалі, коли перепоною є не лише відсутність державних програм.
 
Виділення коштів на проекти будівництва зазвичай розтягується. Як правило в першій половині року у держави є лише витрати. Тому реалізації багатьох проектів гальмується. Реальні надходження на державні рахунки відбувається в другій половині року і до кінця року їх просто не встигають освоїти. Кошти повертаються до казначейства. Одним з варіантів вирішення проблеми може стати випуск казначейських облігацій на термін до 90 діб – таким чином можна вирішити нерегулярні надходження і ефективно використовувати бюджетні гроші протягом року.

Експерти завжди підкреслюють корупційну специфіку верстання бюджету в Україні. Донедавна ключові посадові особи були зацікавлені, аби вписувати у бюджет статті, на які немає грошей. Тоді зацікавлені люди мали до них звертатися, щоби отримати гроші в якості дотацій на потрібні галузі. Благо, формальні показники бюджету-2018 виглядають цілком адекватними.

Чи залишиться така ганебна практика торгування бюджетом цього разу – стане зрозумілим ближче до новорічних свят.

 
Автор: Дмитро Бобрицький
16 ноября 2017 г.
 Верховна рада визнала 25 грудня державним святом

Сьогодні 238 голосами народні депутати підтримала за основу і в цілому проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів" (№ 5496). Законопроектом вносяться зміни до статті 73 Кодексу законів про працю, яким встановлюється 25 грудня, Різдво Христове, святковим днем та днем відпочинку.
 
З прийняттям цього законопроекту Різдво Христове відзначатиметься в Україні двічі, за Григоріанським календарем - 25 грудня і за Юліанським - 7 січня. Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення звернув увагу, що в світі вже є країни, які мають два вихідних дня для святкування Різдва Христового у грудні та у січні. Зазначу, що така ініціатива сприятиме об’єднанню та кращому порозумінню між християнськими релігійними громадами. Тому, ми рекомендували схвалити законопроект за основу і в цілому.
 
Водночас, Верховна Рада відмінила святковий день - 2 травня. Цю пропозицію вніс спікер Андрій Парубій. В підсумковому голосуванні цю правку було враховано. Таким чином, святковий день 2 травня - скасовано, а 1 травня перейменовано у День праці і залишено святковим.

Данна інформація була опублікована на інтернет ресурсі facebook Людмилою Денісовою
 
14 ноября 2017 г.

Верховная Рада на утреннем заседании 9 ноября приняла в повторном втором чтении и в целом Закон «О жилищно-коммунальных услугах» (проект № 1581-д, который был принят за основу 2 февраля 2016 года).



Закон принят в редакции Комитета с подтвержденными правками, которые с трибуны огласила Алена Бабак. В частности, одобрена редакция части 1 статьи 26 Закона, согласно которой пеня не будет насчитываться при наличии задолженности государства перед населением по льготам и субсидиям, а также при наличии задолженности по заработной плате, подтвержденной должным образом. Кроме того, проголосованы правки № 46 (регулируемые Законом отношения не включают отношения совладельцев друг с другом и с ОСМД), № 62 (полномочия органов государственной власти и органов местного самоуправления в сфере жилищно-коммунальных услуг), № 97 (относительно прав и обязанностей потребителей).

Среди прочего, потребитель обязан:

- допускать в свое жилье (другой объект недвижимого имущества) управляющего, исполнителей коммунальных услуг или их представителей в порядке, определенном законом и договорами о предоставлении соответствующих жилищно-коммунальных услуг, для ликвидации аварий, устранения неполадок санитарно-технического и инженерного оборудования, его установки и замены, проведения технических и профилактических осмотров и проверки показаний приборов - распределителей тепловой энергии и / или узлов учета, обеспечивающих индивидуальный учет потребления соответствующей комунальной услуги в квартире (помещении) многоквартирного дома;

- соблюдать требования жилищного и градостроительного законодательства при проведении ремонта или реконструкции жилья (другого объекта недвижимого имущества), не допускать нарушения законных прав и интересов других участников отношений в сфере жилищно-коммунальных услуг;

- обеспечить своевременную подготовку объектов, находящихся в его собственности, к эксплуатации в осенне-зимний период;

- в случае несвоевременного осуществления платежей за услуги платить пеню в размерах, установленных законом или договорами.

Кроме того, вводится плата за абонентское обслуживание. Как пояснила А. Бабак, платеж вводится для того, чтобы потребитель смог выбрать экономически выгодную модель отношений с монополистом (тепло- и водопоставщиками). При установлении платы в грн за одну квартиру в месяц потребитель поймет какой договор - коллективный или индивидуальный ему выгоден.

Предусмотрен коммерческий учет потребленных услуг. В то же время, электроэнергия и газ будут оплачиваться только по индивидуальным счетчикам.

Закон вступает в силу со дня, следующего за днем его опубликования, и вводится в действие по истечении шести месяцев со дня вступления в силу настоящего Закона, кроме пункта 7 части первой, пункта 10 части второй и пунктом 2 части четвертой статьи 7, части третьей статьи 11, абзацев первого и второго части пятой статьи 18, части первой статьи 26, которые вводятся в действие с 1 января 2019 года.
ЛІГА:ЗАКОН
14 ноября 2017 г.

В ході програми NEWSONE обговорили прийняту Верховною Радою реформу ЖКГ. Олексій Кучеренко заявив, що все-таки слід зазначити, що в прийнятому законі про ЖКГ є ряд позитивних речей. Колишній міністр також зізнався, що він багато і часто їздить по країні і є обізнаним споживачем. Також Кучеренко оцінив лобіювання закону про ЖКГ в кілька мільйонів доларів.



"У депутатів немає коштів, помічників і можливостей писати такі серйозні закони. Для цього обов'язково повинен з'явитися спонсор. Лобіювання трирічне цього закону, за моїми оцінками, це процес вартістю кілька мільйонів доларів. Я не помиляюся, я знаю масштаби цифр. Кілька мільйонів доларів для того, щоб запустити і обслуговувати цей закон, супроводжувати всіляких псевдоекспертів по ефірах, проводити круглі столи і так далі ", - сказав Кучеренко. Також колишній міністр додав, що у закону з'явився зовнішній замовник.

Крім цього, коментуючи введення пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ, Кучеренко заявив, що вона не така велика, але погодитися з нею можна, якщо влада відповість, як можна стягнути пеню споживачам з теплокомуненерго за неякісно надані послуги.

Сьогодні "Суб'єктивні підсумки" підводимо разом з екс-міністром з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр) Олексієм Кучеренко.
10 октября 2017 г.
Бюджет Украины 2018 года
стимулирует выезд украинцев из страны, - Юрий Гаврилечко

Экономический эксперт Юрий Гаврилечко в своём интервью каналу Ukrlife.TV провёл чтения проекта бюджета Украины на 2018 год со своими комментариями, отмечая последствия тех или иных изменениях. В частности, он отметил общее ухудшение социально-экономических показателей и перенос ответственности за финансирование образования и медицины на бюджеты местных общин без дополнительной помощи со стороны государства.



"Бюджет стимулирует выезд граждан из страны в поисках лучшей жизни, потому что других перспектив просто не остаётся. Если не хотите финансировать школы и ПТУ, то не удивляйтесь, что ближайшие страны, их эмиссары прибегут в наши школы за талантливыми детьми", - заявил Юрий Гаврилечко.
3 октября 2017 г.

  • С 2015 года самые богатые 1% имеют больше богатства, чем остальная часть планеты (Oxfam).
  • 71% людей говорят, что правительства должны работать над повышением заработной платы для работников ( МКП Global Poll 2017 ).
  • 80% людей говорят, что минимальная заработная плата в их стране слишком низкая (
    )
В этом году отмечается 10-я годовщина Всемирного дня достойного труда (WDDW), который приходится на  7 октября. Миллионы людей приняли участие в мероприятиях WDDW с 2008 года, и этот год также станет днем ​​глобальной мобилизации: все профсоюзы в мире будут поддерживать достойную работу.

Достойная работа должна быть в центре действий правительства, чтобы вернуть экономический рост и построить новую глобальную экономику, которая  людей ставит на передний план. Любые действия не будут слишком велики или слишком малы для Всемирного дня достойного труда - будь то обсуждение данных в таблицах, огромная демонстрация, письмо протеста, действие флеш-моба или что-то совершенно иное.



В этом году глобальное внимание уделяется мировой борьбе за минимальную заработную плату и повышение заработной платы для всех работников. Правительствам следует прислушаться к призыву работающих женщин и мужчин о достойной заработной плате, безопасных условиях труда и безопасных рабочих местах, окончанию жадности корпораций, устанавливающих правила в экономиках. Это означает, что минимальный уровень заработной платы должен быть достаточным для обеспечения достойного уровня жизни, и что все работники должны иметь право вступать в профсоюз и вести коллективные переговоры.



В этом году 7 октября приходится на субботу, что означает, что некоторые организации могут принять решение о проведении мероприятий в течение недели до или после этой даты.



Независимо от того, какие темы выбирает ваша организация для проведения мероприятий Всемирного дня достойного труда, пожалуйста, сообщите нам об этом, отправив вашу информацию на wddw@ituc-csi.org . Если у вас есть какие-либо вопросы, пожалуйста, отправьте электронное письмо по этому адресу.

В скором времени мы предоставим дополнительные материалы о материалах, которые вы можете использовать для Всемирного дня достойного труда, социальных сетей и информации о веб-сайте, включая примеры мероприятий, запланированных различными организациями.
29 сентября 2017 г.

В новом спецпроекте 061 продолжает рассказывать, как на запорожских предприятиях создают те или иные продукты. Ранее наши корреспонденты показывали производства кваса, пива и шифера. В этот раз 061 побывал на металлургическом комбинате «Запорожсталь» и увидел, как железная руда превращается в рулоны и листы стали.

Производство металлопроката на «Запорожстали», если очень упростить, работает по следующей схеме. Сначала на аглофабрике из обогащенного железорудного концентрата, железной руды и других материалов изготавливают агломерат. Его загружают с другими материалами в доменные печи для получения чугуна. Чугун вместе с добавками переплавляют в сталь в мартеновском цехе.

Затем полученную плавку разливают в слитки и отправляют в прокатное производство. Там горячий многотонный слиток на станах раскатывают до необходимых размеров. После охлаждения сталь упаковывают в рулоны или режут на листы, а затем — отправляют потребителю. Корреспонденты 061 посетили цеха «Запорожстали» и увидели все этапы производства.

Доменная печь: из руды – в чугун

Ежегодно «Запорожсталь» выплавляет больше 4 миллиона тонн чугуна. На металлургическом комбинате – 4 доменные печи. Домна, в которой происходит процесс выплавки, представляет собой вертикальную плавильную печь высотой около 70 метров.



Во время работы домны в печь регулярно добавляют новые порции железорудного агломерата вместе с коксом, окатышами и другими материалами.

Агломерат «готовят» в агломерационном цехе комбината. Его привозят к домнам железнодорожными составами и загружают в большие емкости – бункера доменной печи. Аналогично сюда привозят тонны еще одного ингредиента – кокса.









Шихту – смесь агломерата, окатышей, известняка и железной руды в определенных пропорциях, и кокса – слоями загружают в доменную печь с помощью движущейся 25-тонной вагонетки – скипа. В сутки для производства более 3 тысяч тонн чугуна приблизительно тратят 4,3 тысяч тонн агломерата, 1,5 тысячи тонн окатышей и 1,2 тысяч тонн кокса.



Плавка материалов происходит в нижней части печи благодаря выделению большого количества тепла при горении кокса в потоке нагретого до температуры 1100 градусов дутья – сжатого воздуха, обогащенного кислородом и углеводородным топливом. Горячий воздух подается внутрь через расположенные по радиусу доменной печи отверстия – фурмы. В качестве дополнительного топлива в доменном производстве «Запорожстали» в связи с экономией сейчас используют не природный газ, а пылеугольное топливо.





Расплавленные продукты плавки – чугун и шлак – накапливаются в нижней части доменной печи – горне. Когда приходит время, бригада горновых при помощи специальной машины вскрывает чугунную лётку – отверстие в печи: через него жидкий чугун и шлак стекают в желоб.





Затем плавка разделяется на чугун и шлак, которые разливается в разные ковши. Чугун отправляется в мартеновский цех, чтобы стать сталью.





За работой доменной печи следят в диспетчерской. Здесь на огромном экране отображается информация со всех датчиков и приборов: температура, состояние системы охлаждения, онлайн контроль за выбросами, показатели дутья, уровень расходуемого материала в печи и т.д.





Мартеновская печь: миксер, завалка и разливка

В мартеновском цехе чугун попадает в миксерное отделение. Здесь в огромной 1300-тонной бочке смешиваются плавки из разных доменных печей комбината – для усреднения температуры и химического состава.





Сначала в сталеплавильную печь загружают металлолом, затем заливают жидкий чугун. Химическая реакция нагревает металл и расплавляет лом в течении нескольких часов.









Когда плавка готова, происходит выпуск стали в сталеразливочные ковши – емкостью 250 тонн. Из ковшей сталь разливают в слитки массой до 18,6 тонн каждый. Горячим металлом наполняют специальные емкости – изложницы, в которые добавляют алюминий для улучшения качества продукта.







После этого изложницы со сталью отправляются на следующий этап производства – в обжимной цех.

За день в мартеновском цеху производят в среднем 11 тысяч тонн стали. Ежегодное производство составляет около 4 миллионов тонн.



Обжимной цех: нагрев и слябинг

В обжимном цехе слитки снимают с железнодорожных составов и отправляют их в специальные печи – нагревательные колодцы.



В нагревательных колодцах остывшие во время транспортировки слитки нагреваются до нужной температуры перед прокаткой на обжимном стане – «Слябинге-1150».







На стане «Слябинг-1150» 16-тонный слиток стали размером 780 (толщина) на 1400 (ширина) миллиметров «обжимают» до нужных размеров. С помощью четырех прокатных валков слиток «прокатывают» по вертикали и горизонтали. Почти за две минуты слиток превращается в сляб – плиту толщиной 150 мм, шириной до 1500 мм и длиной до 12 метров.





В обжимном цехе за час могут «раскатать» порядка 600 тонн стали. После этого горячие слябы направляются в цех горячей прокатки тонкого листа.

Цех горячей прокатки: 700-метровая полоса горячего металла

В цехе горячей прокатки тонкого листа на прокатном стане непрерывно производят горячекатаные полосы толщиной от 1,5 мм до 10 мм, шириной от 860 до 1500 мм.





Горячая полоса проходит 10 клетей черновой и чистовой группы для обжатия. В каждой клети по четыре валка. С каждой парой валков раскат после обжатий становится тоньше и длиннее при той же ширине. 4 клети черновой группы раскат проходит при температуре около 1100 градусов Цельсия.





На финальном этапе полосу после охлаждения водой сматывают в рулоны. Даже после охлаждения и смотки температура рулона – порядка 600 градусов. Масса рулона металла может составлять до 16 тонн.





На наших глазах сляб массой 14 тонн «раскатали» в полосу и толщиной 2 миллиметра и длиной около 600 метров. Максимально длина полосы стали на этом стане может достигать 700 метров.
В среднем, каждый час в этом цеху «прокатывают» 480 тонн стали. Годовое производство – порядка 3,6 миллиона тонн.

Цех холодной прокатки: удалить окалину и сделать металл тоньше

Поступающие в цех холодной прокатки горячекатаные рулоны направляются на склад для остывания до необходимой температуры. Во время горячей прокатки и остывания на поверхности металла образуется окалина – соединение оксида железа. Задача травильного отделения цеха холодной прокатки – удалить эту окалину: сначала механическим способом, а потом – химическим (соляной кислотой).









Для непрерывности производственного процесса рулоны в травильной линии разматывают и сваривают в «бесконечную» полосу. Затем «бесконечная» полоса попадает в ванны с кислотой, после чего моется, сушится и снова сматывается в рулоны.

Новые технологии позволили полностью ликвидировать сбросы химии в Днепр: сейчас кислоты рециркулируются и повторно используются в производстве.





После травильного отделения рулоны металла в холодном состоянии прокатывают до нужной толщины: например, с 2-х мм до 0,6 мм. Затем рулоны подвергают смягчающему отжигу в печах и дрессировке – холодной прокатке с маленьким обжатием, чтобы улучшить свойства. Дрессированный металл распускают на ленту или листы. После этого полученную металлопродукцию упаковывают и отправляют потребителю.





В цехе холодной прокатки с металлом так работают две недели. Технологический цикл производства продукции на комбинате – от поступления железорудного сырья до упакованного холоднокатаного металла – составляет 29 суток.

Центральная диспетчерская: контроль за всеми процессами

В центральной диспетчерской комбината в режиме реального времени наблюдают за работой «Запорожстали» – от подготовки железорудного сырья для аглофабрики до отгрузки готовой продукции потребителям. Система также следит за выбросами и возможными внештатными ситуациями, для принятия мер по их исключению.







Система контроля и визуализации, аналогов которой нет на других украинских металлургических предприятиях, – собственная разработка «Запорожстали».

За работой цехов завода удаленно могут следить руководители подразделений с помощью своих мобильных устройств.





Отправка и реализация

Сегодня «Запорожсталь» отгружает порядка 70% экспорта через речные и морские порты Украины. За последние пять лет по воде клиентам комбината отправлено более 2,5 миллиона тонн металлопроката.

ПАО «Запорожсталь» реализует свою продукцию в 60 странах мира. Около 35% продукции комбината продается в Европе.

Текст – Андрей Вавилов, фото – Слава Чиженок
25 сентября 2017 г.

20.09.2017 Профсоюз металлургов «Жактау» и профсоюз угольщиков «Коргау» предприятия «АрселорМиттал Темиртау» в Казахстане обратились в суд, обвиняя руководство в бездействии по не заключению нового коллективного договора и не включению в него прежних социальных льгот и гарантий работникам.

1 сентября срок прежнего коллективного договора закончился. Проект нового договора не сформирован, несмотря на то, что переговоры между представителями профсоюзов и руководством предприятия длятся с февраля. По данным профсоюза «Жактау», руководство компании намеренно затягивало переговорный процесс, а сейчас оказывает давление на активистов, настаивая на их выходе из профсоюза.

Профсоюзы передали дело в Карагандинский областной суд с требованием защитить права работников и обязать компанию соблюдать коллективный договор. 31 августа суд поддержал заявления профсоюзов, которые входят в состав Глобального союза IndustriALL через Отраслевой горно-металлургический профессиональный союз «Казпрофметалл». Руководству «АрселорМиттал Темиртау» запрещено прекращать и приостанавливать социальные выплаты до рассмотрения дела по существу. Также суд обязал руководство предприятия исполнять обязательства по колдоговору от 2014 года. Коллективный договор затрагивает более 27,000 работников предприятия.

В процессе переговоров было согласовано 70 процентов проекта колдоговора, за исключением основных разделов, которые содержат значительную долю выплат и доплат. Первым камнем преткновения стала компенсация семье в случае смерти работника. Однако руководство в конце концов заявило о выплате компенсации родственникам жертв взрыва на шахте «Казахстанская» предприятия «АрселорМиттал Темиртау».

Руководство компании объявило о своем намерении в будущем определять все выплаты, гарантии и доплаты отдельной политикой предприятия.

Председатель профсоюза металлургов «Жактау» Виктор Щетинин сказал:

«Нас это ни в коей мере не устроило: сегодня политика есть, а завтра, с приходом нового руководителя, ее просто не будет. Поэтому мы однозначно заявили о том, что все выплаты и доплаты, которые были в прежнем колдоговоре, должны быть сохранены и включены в новый коллективный договор».

Конфликт в очередной раз обострился после проведения в начале августа конференции трудового коллектива, на которой было принято и направлено в адрес руководства решение о повышении с 1 июля тарифных ставок и должностных окладов работникам стального и угольного департаментов на 30 процентов с 500-600 долларов США до 650-780 долларов США в месяц. Почти 400 участников конференции отметили снижение покупательской способности работников, а также рост цен на продукты питания, товары и услуги, вызванной высокой инфляцией (13.6 процентов в 2015 году и 8.5 процентов в 2016 году). Кроме того, тенге за последние два года упал более чем в два раза по отношению к доллару США, после перехода Казахстана к свободно плавающему обменному курсу своей валюты. Отличные результаты работы компании в последние два года позволяют выполнить требование работников о повышении заработной платы.    

В настоящее время профсоюзы готовятся к судебному заседанию в конце сентября. Председатель Отраслевого горно-металлургического профессионального союза «Казпрофметалл» Асылбек Нуралин направил письмо властям Казахстана с просьбой разрешить трудовой спор и обеспечить соблюдение прав работников.

Председатель профсоюза угольщиков «Коргау» Марат Миргаязов заявил:

«Работодатель намерен сэкономить, в то время как ситуация в компании улучшается. Мы хотим, чтобы наши шахтеры работали и жили в лучших условиях, чем в прошлом. Мы уверены в сврей правоте и дойдем, если нужно, до Верховного суда».
21 сентября 2017 г.

Нещодавно Кабмін вніс до Верховної Ради проект Держбюджету на 2018 рік, у якому пропонує зробити наголос на фінансуванні пріоритетних сфер та урізати другорядні витрати. Ми вирішили розібратися, які основні показники закладені в документі та скільки коштів планують виділити на різні галузі.

Згідно з документом, наступного року планується витратити 948,1 мільярда гривень, а доходи заплановані на рівні в 877 мільярдів – приблизно на 7,5% менше. З огляду на те, що в першому півріччі поточного року доходи бюджету перевищили заплановані приблизно на 10%, такий дефіцит виглядає не дуже страшним.

За прогнозами уряду, загальне зростання валового внутрішнього продукту України в 2018 році складе більше 3%.

При цьому прогнозований рівень інфляції в документі виглядає досить оптимістичним і заявлений на рівні в 7%. У бюджеті-2017 інфляція прогнозувалася на рівні 8,2%, проте до кінця 2017 року може перевищити цей показник майже в півтора раза й скласти близько 12%.

Одночасно ймовірний курс гривні щодо долара оцінили в уряді на рівні в 30,1 гривні за долар, хоча ще 11 вересня голова Мінфіну Олександр Данилюк озвучив цифру в 29,3 гривні за долар, що не набагато вище початкового, але, на думку низки експертів, може свідчити про наявність факторів ризику в оцінці можливих іноземних інвестицій.



При цьому в документі з початку 2018 року мінімальна зарплата в країні закладена на рівні в 3,7 тисячі гривень, а прожитковий мінімум з 1 січня встановлений в 1,7 тисячі гривень, причому до початку липня українці відчують турботу уряду й він зросте ще на цілих 7 гривень. Щоправда, ці гроші навіть не компенсують втрати від інфляції: за той же час лише прогнозована інфляція «з'їсть» близько 3,5% від цієї суми, або приблизно 60 гривень.

Щодо статей видатків, то витрати на сектор оборони виглядають досить скромно й за своїм обсягом порівняні з витратами на медицину: вони йдуть на п'ятому та четвертому місцях відповідно з витратами у 83,3 та 86 мільярдів.

Перше місце з витрат в 2018 році належить Мінфіну, який має витратити близько 291 мільярдів гривень. Друге місце за бюджетним фінансуванням у 2018 році посядуть соціальні виплати, на які передбачено 153,6 мільярда гривень, а третє – витрати на освіту і науку (94 мільярди).

Детальніше про статті витрат бюджету – в нашій інфографіці.



20 ментября 2017 г.
ZAXID.NET
Назарій Тузяк, 18 вересня

У світі розпочалася революція, яка встановить новий економічний порядок. У ньому вже перебувають Вікіпедія, Facebook, Uber, Airbnb, але більшість людей охоплені страхом перед майбутнім. Вони опираються і обирають політиків, які обіцяють відсутність змін.

Чи можна порахувати майбутнє і підготуватися до нього? На основі досліджень київських think tank підприємець та член Національної ради реформ Валерій Пекар під час конференції TEDx UCU розповів, яким буде майбутнє і як у ньому вижити.

ZAXID.NET публікує розшифровку лекції Валерія Пекаря «Ойкумена чи околиця: доля націй у XXI столітті».
***
Давайте поговоримо про майбутнє. Чи можна порахувати майбутнє? Чи можна взяти величезний комп'ютер, завантажити всі дані про теперішнє і минуле, і він нам порахує все, що можна сказати про майбутнє? Більшість вважає, що майбутнє порахувати не можна, тому що тут діє людина, яка є ірраціональною істотою, і тут діють моделі, які ми не можемо вважати досконалими.
Я буду грунтуватися на моделі взаємної пов'язаності всіх речей у нашому світі – економіки, політики, культури, релігії, мови і так далі. І в цій інтегральній моделі ми вже бачимо тренди, які точно можуть показати майбутнє. Те, що є вам далі покажу, є результатом роботи двох київських think tank, фабрик думки, яких наприкінці грудня минулого року вдалося вивезти за місто і там вони напрацювали таку картинку на базі вже існуючих, невідворотних трендів.

Ми бачимо зараз певну кризу теперішнього світу, кризу світу сучасного капіталізму, кризу світу сучасної індустрії, сучасної демократії, міжнародної і внутрішньої політики. І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу. Щось нове народжується і спробуємо уявити, що це таке буде. Але спершу нам потрібно подивитися на те, що таке фазовий перехід. Фазовий перехід – поняття, яке прийшло з фізики, і означає дуже рідкісну подію в історії людства, коли повністю змінюється економіка, політика, культура, релігія, мислення, управління – все.

Коли людина з'явилася на Землі – це був такий нульовий фазовий перехід. Потім був перший фазовий перехід – неолітична революція, коли з'явилося сільське господарство, релігія, перші міста, розшарування суспільства, перша держава. Згодом від 600 року до н.е. до 600 року нашої ери був осьовий час, коли світ повністю змінився. І не лише через появу християнства чи грецької філософії, а й через появу римського права, ісламу, буддизму, конфуціанства. І останній фазовий перехід нам добре відомий, тому що це добре описано в літературі як модернізація, як реформація, як науково-технічна революція – це індустріалізація, поява лібералізму, індивідуалізму, капіталізму, націоналізму та інших «ізмів» добрих та поганих.
Ми зараз бачимо кризу теперішнього світу.
І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу

Зараз ми переживаємо новий фазовий перехід. І важливо, що не лише проміжок між цими переходами скорочується, а скорочується також тривалість цих самих переходів. Що змінюється? Змінюється усе. Неолітична революція тривала тисячу років, осьовий час тривав 1200, модернізація тривала десь років 400. Скільки буде тривати наш перехід? Ми не знаємо. Можливо, 100 років, а це означає, що більшість із нас не доживе, а, можливо, 30 років і більшість доживе до кінця. Але ми вже в ньому.

І перше, що я маю сказати важливе: «Майбутнє настає не для всіх». Тому що стосовно майбутнього можна зайняти різні позиції. Можна активно йти вперед, вітаючи майбутнє і якомога більше перетягнути з майбутнього в теперішнє, а можна трошки зачекати і стати успішним послідовником. Або бути неуспішним послідовником – як Україна, яка ще не завершила модернізацію і лише починаючи від Майдану її проходить. Можна бути жертвою катастрофи, коли ніби намагався, намагався, але впав і лежиш. Можна бути лінивцем, який нікуди не поспішає, а можна бути ізольованим.

Кожен фазовий перехід веде до щоразу більшого розчарування. Коли всі спільноти людські на Землі жили однаково – збирали горішки і корінці і полювали на те, що вдасться вполювати – тоді всі були на одному рівні. Після першого фазового переходу були ті, хто перейшов, і ті, хто не перейшов. Після другого – ті, хто два рази перейшов, один раз перейшов і жодного разу не перейшов. І так далі.

Відтак стає все більше розчарування. Подивіться, яка фантастична різниця між Швецією, яка вже зробила крок у майбутнє, і Польщею, яка стоїть в активному модерні. Подивіться на різницю в усіх показниках – ВВП на душу населення, індексу людського розвитку та інших. Або на величезний розрив між Польщею та Китаєм, який ще не наздогнав [модернізацію], і Україна десь на тому ж рівні. Між Китаєм і Кенією також величезний розрив, тому що Кенія гальмує. А ще більше гальмує Зімбабве, тому що вона нікуди не поспішає. Але це ще не дно, тому що є Афганістан, де держава ще не застановилася і уряд реально керує лише тим, що перебуває навколо його палацу. І це ще не дно, бо є спільноти, які навіть країни власної не мають, оскільки їх багато сотень років назад витіснили зі своїх країн.
Зараз з'являються два нові класи – пасіонарії та конс'юмтаріат

Я не буду говорити про різні технології, зверну лише увагу на те, що дуже дешевшає електроенергія. Уже навіть є країна, в якій значну частину року електроенергія коштує нуль [йдеться про Чилі – ZAXID.NET]. Я хочу більше поговорити про економічні та соціальні речі. І тут головним результат великого розчарування (оскільки майбутнє настає не для всіх) є розшарування на дві великі страти – на тих, хто перейшов в майбутнє хоча б на трішки, і тих, хто зовсім не перейшов. На їх позначення я використовую старі терміни ойкумена і околиця – там, де живуть цивілізовані люди, і там, де живуть нецивілізовані.

Що таке ойкумена 2030 року? Це світ без кордонів, це дешеві та якісні блага, тому що є роботи, тому що є дешева електроенергія, яка складає величезну частку собівартості будь-яких товарів і послуг. І там є два класи.

Кожен фазовий перехід змінює класи. Так, як рабовласники і раби змінилися на феодалів і кріпаків, а потім феодали і кріпаки змінилися на буржуа і пролетарів, а тепер буржуа і пролетарі – на два нових класи. І один із них – активні пасіонарії. Це люди, які працюють у світі, в якому можна не працювати. Це люди, які працюють заради самореалізації, заради того, щоб стати кимось більшим, заради задоволення. Хай їх буде 10-15% – ми не знаємо поки що. Ці люди займаються креативом в усіх сферах – інновації, підприємництво, журналістика, скульптура, музика, охорона, турбота, навчання інших. Їхнім капіталом є знання та репутація.

А пасивний клас називається конс'юмтаріатом, споживтаріатом. Це люди, які отримують мінімальний гарантований дохід. Ви знаєте, що зараз дуже багато країн експериментують з мінімальним гарантованим доходом. Умовно кажучи – пиво, чіпси і телевізор в обмін на те, щоб нічого не чіпати. Я не даю етичних оцінок, просто показую, куди йде світ зараз.

Більше не треба «втюхувати» товар, важливо, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма

А що околиця у 2030 році? А околиця у 2030 році така сама, як околиця у 2017 році. Нічого не змінилося – бідність, неграмотність, інституційна неспроможність, а це означає, що якщо голодує мільйон людей, а потім вони отримують від багатих країн їжу на мільйон людей, то все одно голодує мільйон людей, тому що немає інституції розподілити ту їжу. Дешеві блага недоступні, страшна заздрість, радикалізм, фанатизм і карго-культи.

Усього лише дві речі відрізняють ойкумену від околиці – освіта та інституції. Освіта «виробляє» людей, які здатні щось робити нове, а це головне. А інституції створюють для них умови.

Складне розселення. Є території ойкумени з анклавами околиці, як передмістя Парижу. Є території околиці з анклавами ойкумени, як Бангалорський технологічний центр і Гоа. І є сіра зона – як Сан-Паулу, де є різні квартали, в яких живуть освічені, багаті і включені або бідні, неосвічені і нещасні.

Економіка ойкумени. У нас для цього немає слова. Хтось називає це посткапіталізм, хтось sharing-economy, хтось економікою дарування, вікіномікою. Це все одночасно і це новий економічний лад, в якому сьогодні живуть Вікіпедія, Facebook, Uber, Instagram, Airbnb, WeWork і багато інших систем, які самі є просто точкою, центром підключення величезних мас людей, які є і виробниками, і споживачами, які вкладають, дарують і обмінюються. І тут треба сказати, що нас чекає величезний прорив у гуманітарних технологіях. Гуманітарні технології зараз відсталі: ми запускаємо кораблі в космос, добуваємо ядерну енергію і маємо високошвидкісний інтернет, але не вміємо керувати собою, творчістю, комунікацією, сном.

Дуже важливо, що мислення ойкумени – це нова парадигма, де гармонія, спільний розвиток, взаєморозуміння, свобода, духовність і толерантність є найголовнішими речами. Більше не буде загрози екологічної кризи, тому що це розумне і помірковане споживання не лише через мислення, а й через інші причини, зокрема через те, що закінчується епоха капіталізму, що побудована на кредитному проценті. Кредитний процент стає не позитивним, а нульовим або негативним, а це означає, що не треба більше продавати, не треба «втюхувати» товар, а треба, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма.

Знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але вам пригодиться спосіб мислення, який ви отримуєте під час навчання

Ці люди дуже терпимі до розбіжностей, вони не здатні до агресії, тому спрямовують її часто на себе. Ці люди готові до захисту, це космополіти, толерантофіли, прихильники постійних змін, вони живуть дуже рефлексивним і усвідомленим життям. Немає брехні в цьому світі, тому що в мобільному телефоні є ріалтайм детектор і коли ви дзвоните своїй подрузі і питаєте: «Ну що, ти вже готова?», а вона каже, що тільки туфлі одягнути, то індикатор на вашому телефоні блимає і ви знаєте, що вона ще голову навіть не помила.

На жаль, ці люди не будуть янголами. Людям дуже важко стати янголами, бо це дуже індивідуальна робота, але це суспільство уможливлює для людей їх духовний розвиток. Люди будуть жити довго, активно, щасливо і без болю завдяки трьом головним речам – через здоровий спосіб життя, ранню діагностику хвороб (це мінус 70-80% проблем зі здоров'ям) та індивідуалізоване неруйнівне медичне втручання. Поки ви це слухаєте, то нанороботи, яких ін'єкцією ввели у ваш організм минулого тижня, уже дісталися того місця, де знайшли небезпечний тромб, і почали його розбирати на частини.

Освіта. Абсолютно інші зараз навички потрібні. Є величезна проблема – освіта наступного покоління. Єдине, що можна сказати, що будь-які знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але спосіб мислення, який ви отримуєте, це він вам знадобиться і він уможливить ваше успішне життя у фазовому переході і після нього.

Сім'я. Уявіть собі сім'ю, в якій дуже сильно зменшується управління власністю, а сьогодні це, на жаль, головна складова будь-якої сім'ї сучасної. Уявіть собі, що квартиру можна легко зняти, легко поміняти за невеликі гроші. Автомобіль також не треба – пальцем клацнув і під'їхав невеликий безпілотний автомобільчик на два місця. Історія вашого життя – у невеликій коробочці, книжки – електронні і так далі. Зменшується вага управління власністю, значить збільшується щось інше. Що? Я думаю, що збільшується вага любові і турботи.

Перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, – вони голосують за політиків, які обіцяють, що майбутнє швидко не настане

Соціальна структура. Сім'я – найменша структура, після сім'ї йде громада. Тут центр прийняття рішень: громада вирішує всі питання, які може вирішити, а що не може – передає нагору. І це є одна з базових ідей української децентралізації, яка зроблена за європейськими мірками. Громада є центром. Вище громади є міста, вище міста – агломерації, вище агломерацій – кільця міст, тобто міста, поєднані спільним інтересом (як Одеса поєднана зі Стамбулом, Салоніками, Варною та Батумі). А держава сильно зменшує свій вплив, тому що знизу її під'їдають громади, а згори її під'їдають міжнародні організації.

Держава перетворюється просто на набір публічних послуг. Вже сьогодні можна мати віртуальне громадянство Естонії, а завтра це будуть десятки віртуальних громадянств, які ви можете мати на чіпі у вас на руці. І це означає, що наша ідентичність перетворюється на віру: я вірю в Україну і тому я українець. Але ви можете собі вірити у що хочете.

І дуже важливі речі на кінець. Футурошок. Це страшна штука, люди бояться майбутнього і кажуть: «Майбутнє, будь ласка, не наставай так швидко». І перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, а зараз в усьому світі епідемія футурошоку, вони голосують за політиків, які обіцяють: «При мені майбутнє швидко не настане. Я обіцяю». У всіх країнах навколо України є такі політики. А деякі політики кажуть: «При мені майбутнє взагалі не настане. Голосуйте за мене і все буде гаразд». Головне, щоб ми, українці, не зробили такої самої помилки.

Стратегії різних країн, різних народів. Можна бути першопрохідцем або розвиватися навздогін. Але треба розвиватися навздогін із випередженням – не можна доганяти Польщу 2017 року, бо вона сама піде вперед. Або жертви розвитку – як Китай, що створює перекоси і напруження. Або консервація – майбутнє не настане, давайте законсервуємося. Або архаїзація – давайте по осі часу рухатися назад, в минуле. І ми бачимо на прикладі однієї великої сусідньої країни, що можна дуже швидко рухатися в минуле.

Є ще й персональні стратегії – хто ви? Чи ви пасіонарій, активний, освічений, включений і багатий, чи ви є частиною індустріального суспільства, чи ви просто людина без майбутнього?
20 сентября 2017 г.

Украинские трудовые мигранты стали весомым экономическим фактором в Польше. В соседней стране уже неоднократно говорили, что сейчас у них работает около миллиона украинцев (правда, путая их с беженцами), причем без их работы Польша столкнулась бы с резким торможением темпов экономического роста.

В Национальном банке Польши пошли дальше. Там считают украинских работников весомым фактором влияния как на рынок труда, так и на платежный баланс и темпы инфляции.

Именно поэтому польский центробанк совместно с Варшавским университетом подготовили исследование об украинских трудовых мигрантах. Его выводы были представлены на экономическом форуме в Крынице-Здруй.

ЕвроПравда получила копию исследования и решила поделиться его основными выводами.
* * * * *
Судя по количеству полученных "карт побыту" и национальных виз, количество граждан Украины, задействованных в польской экономике по состоянию на 2016 год, можно оценить на уровне 770 тысяч человек. А это значит, что в течение трех последних лет количество таких работников выросло почти в четыре раза.

Есть все основания говорить, что такая динамика сохранится и в этом году. В частности, если в прошлом году на основании приглашений от работодателей было выдано 127 тысяч национальных виз, то только за первое полугодие 2017 года – 94,8 тысяч.

Характерно, что еще в 2013 году более половины (56%) украинских работников работали в Мазовецком воеводстве (включая Варшаву). По результатам же 2016 года доля столичного региона упала до 28%. Украинцы стали чаще работать в других воеводствах.

Сейчас большинство (58,7%) украинских трудовых мигрантов в Польше – это опытные работники, в среднем уже 9 раз выезжавшие на заработки, посещая Польшу по 2-3 раза в год.

Особенностью же последних трех лет стало появление новых мигрантов. 41,3% приехали в Польшу впервые в 2014 году или позже. Более того, исследования показывают увеличение процента людей, впервые приезжающих на работу в эту страну.

Новшество последних лет – рост числа молодых работников с высшим образованием. В частности, в Люблинском воеводстве средний возраст украинских работников составляет 21,8 (среди них много студентов, обучающихся в Люблине), в Мазовецком – 38,7 лет. 32,4% работников имеют высшее образование, еще 37,2% – среднее специальное образование.

Еще одно изменение – в 2013 году 93,7% украинских работников прибыли из Западной и Центральной Украины.
А за последние годы доля украинцев с Востока и Юга выросла с 6,3% до 28,4%.

Соответственно, увеличилось число тех, кто объясняет свой переезд политической ситуацией – с 3% до 13%. Впрочем, подавляющее большинство (50% в 2013 году и 60% в 2016 году) объясняют такой шаг более высоким уровнем оплаты труда в Польше.

Большинство украинцев – 38% – работают в домохозяйствах. За небольшим исключением это женская работа – соотношение женщин и мужчин в этой сфере составляет 37 к 1.

24% украинцев работают в строительстве (соотношение 23 мужчины на 1 женщину). Еще 13% украинских мужчин и 7% женщин работают в сельском хозяйстве.

Наибольший уровень оплаты труда – в строительстве (2729 злотых в месяц). Наименьший – в домохозяйствах (1826 злотых). При этом в домохозяйствах и в сфере услуг работают дольше всего. Украинцы, задействованные в этих секторах, в среднем трудятся 58 часов в неделю, тогда как в целом этот показатель составляет 54 часа в неделю.

Помимо зарплаты, 26% работников дополнительно получают бесплатное жилье и питание.

Суммарно объем зарплат украинских работников в 2016 году составил 12,6 млрд злотых. Для сравнения, в 2013 году этот показатель был всего 3,6 млрд злотых.

Из этих денег украинцы тратят в Польше "на жизнь" в среднем 34,2% своих доходов,
а остальное отправляют домой.

Нацбанк фиксирует стремительный рост таких переводов. В частности, по результатам 2016 года эта цифра составила 8,1 млрд злотых. Это не только в 2,5 раза больше, чем в 2013 году. Это ровно половина переводов всех работающих в Польше мигрантов.

И напоследок – о плохом. О планах насовсем вернуться в Украину говорят лишь 2,4% студентов, обучающихся в Польше. При этом 36,6% респондентов хотят остаться в Польше навсегда, а 32,5% – ездить туда подзаработать. Еще 22% студентов хотят сменить Польшу на другие страны
15 сентября 2017 г.



«Це ж не догма, все воно буде мінятись, і ви будете приймати в цьому процесі участь», – запевнив Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час зустрічі із профспілковими лідерами з питань проекту бюджету на 2018 рік. У заході також взяли участь міністр соціальної політики Андрій Рева, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, Голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль, Голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталя Землянська, Голова Профспілки працівників держустанов Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників суднобудування України Микола Бутенко, Голова Профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, голова Профспілки працівників вугільної промисловості України Віктор Турманов та інші. Зустріч пройшла на виконання положень Генеральної угоди, що була підписана минулого року трьома сторонами соціального діалогу.

Проект бюджету України на 2018 рік розроблено Міністерством фінансів України спільно з іншими відомствами Кабміну на основі трирічної резолюції. Сьогодні, 15 вересня документ мають подати на розгляд Парламенту. Проект уже був розглянутий Радою національної безпеки і оборони.

«Ми продовжуємо формування бюджету на рівні макростабілізації та економічного зростання», – зазначив Степан Кубів.

Бюджет буде прийматись щонайменше в двох читаннях. За цей час планується відкоригувати документ із врахуванням позицій сторін соціального діалогу. Так, Степан Кубів наголошує, що доопрацювання бюджету на наступний рік буде відбуватись за участі профспілок, а одним з пріоритетів у цьому процесі залишиться підняття соціальних стандартів.

«Мова йде про те, що потрібен діалог. Ті цифри бюджету, які там передбачені в різних напрямках, вони мають бути, на мій погляд, узгоджені», – наголосив міністр соцполітики Андрій Рева.

Водночас нагадаємо, що нещодавно було напрацьовано фінальну версію законопроекту пенсійної реформи до другого читання – документ не містить жодної з базових вимог профспілок попри запевнення Андрія Реви, що пропозиції представників трудового класу будуть враховані.


Ключові параметри проекту бюджету

Основні сфери, на які проектом виділяють кошти, це оборона і безпека, освіта, медицина, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт та будівництво доріг та інші.

Передбачається, що рівень інфляції буде знижуватись, а соціальні видатки – зростати.

Відповідно до статті 7 проекту бюджету передбачено, що прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу з 01.01.2018 складатиме 1700 гривень, з 01.07.2018 – 1777, з 01.12.2018 – 1853 гривні.

На кінець 2018 року мінімальна пенсія в Україні складе близько 1500 грн.

Мінімальна заробітна плата, яка закладена в проект бюджету, передбачається в розмірі 1723 грн на місяць з 1 січня, в погодинному розрізі 22 гривні 41 копійка.

«Ми сподіваємось, що упродовж 2–3 років, ми вийдемо на рівень середньої заробітної плати по Україні не менше 500 євро», – зазначив Андрій Рева.

Проект бюджету передбачає також зростання заробітних плат в бюджетній сфері. Зокрема, в освітян – на 25%, та в медичних працівників – для цієї категорії робітників відсотки підняття зарплат не визначені, за словами представників Кабміну, позиція з цього питання уточнюється.

Зазначимо, затверджена освітня реформа, зокрема, прив’язує мінімальну ставку до мінімальної заробітної плати замість прожиткового мінімуму. На думку А.Реви, це, навпаки, призведе до погіршення ситуації з оплатою праці, оскільки законодавчими актами щорічно «буде зупинятись дія цієї статті і фактично в ручному режимі регулюватись зарплата освітян (…) Якби прописали 4 прожиткових мінімуми, то кожен раз, коли б прожитковий мінімум мінявся, мінялась би ставка, по грошам це було б те саме. Те, що прописали зараз, вилезе боком», – говорить міністр соціальної політики.

Також представники Кабміну звернули увагу на потребі у впровадженні державної програми стимулювання працевлаштування вимушено переміщених осіб: «Потрібно, щоб держава стимулювала переселенців переїжджати на Захід країни, де зараз відкриваються підприємства. Зокрема, за рахунок кредитування житла».


Профспілкові пропозиції
Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що чи не вперше обговорення документу проводилось на рівні міністерств ще на початку літа, тобто під час розробки проекту, проходили консультації по основним напрямках бюджетної політики тощо.

Однак попри паритетний старт і оптимістичні наміри урядовців прийняти бюджет, який буде погоджений зі сторонами соціального діалогу та врахує профспілкові пропозиції, вже зараз деякі вагомі пропозиції СПО об’єднань профспілок не були підтримані Мінфіном.

Зокрема, Міністерством фінансів не було підтримано такі профспілкові пропозиції до бюджету:
– встановлення розміру затвердженого прожиткового мінімуму (який є базовим соціальним стандартом та впливає на визначення розміру більшої частини видатків соціального спрямування) на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Наприклад, сьогодні прожитковий мінімум затверджено на рівні 1624 грн, у той час як фактичний, за даними Мінсоц, складає 3035 грн.
– Встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС вище розміру мінімальної заробітної плати.
– Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та державних підприємств (з урахуванням компенсаційних виплат відповідно до чинного законодавства). Зокрема, зараз лише серед працівників медицини спостерігається заборгованість по заробітній платі на рівні 107 млн грн.
– Скасування практики застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум)» для призначення допомоги малозабезпеченим сім’я, у тому числі, багатодітнім сім’ям, де обидва батьки не працюють.

Зазначимо, цей показник є значно меншим за розмір прожиткового мінімуму та складає для працездатних осіб 353,64 грн. «Я вважаю принциповим збереження цього обмеження по виплаті тим, хто не працює – повинні йти працювати! Все! Не треба їх ще годувати, щоб вони сиділи на шиї у держави, і не хотіли працювати», – говорить Андрій Рева.

Нагадаємо, за 25 років незалежності України населення нашої держави скоротилося на понад 9 млн осіб. У цьому році, за даними Держстату, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: сьогодні на 100 померлих – 58 народжених.

Обговорення проекту бюджету триває, профспілкова сторона направила Уряду свої пропозиції до проекту та наполягає на врахуванні в документі вимог представників трудового населення України.
Степан Кубів запевнив, що з 25 вересня проведе близько 5 галузевих нарад з профспілками.
15 сентячбря 2017 г.



Предприятия группы "Метинвест" в Запорожье – "Запорожсталь", "Запорожогнеупор", "Запорожкокс" и Запорожский литейно-механический завод – примут на работу 250 молодых специалистов - выпускников высших и средних учебных учреждений.
Всего за последние 5 лет запорожские предприятия "Метинвеста" трудоустроили более 2000 выпускников высших и средних учебных заведений Запорожья.
На предприятиях реализуют комплекс обучающих и мотивационных программ для повышения профессиональных и личностных компетенций, раскрытия научно-технического потенциала молодых специалистов и их карьерного роста.
Программа сотрудничества с учебными заведениями Запорожья предусматривает профориентационные встречи учащихся и студентов с ведущими специалистами по направлениям, ознакомительные экскурсии.
Также комбинат "Запорожсталь" учредил именные стипендии 30 лучшим студентам Запорожского национального университета, Запорожского национального технического университета, Запорожской государственной инженерной академии и металлургического колледжа ЗГИА. На эти цели комбинат направляет 230 тыс. грн.
Ежегодно около 2000 студентов вузов, учащихся колледжей и профессиональных лицеев проходят на запорожских предприятиях "Метинвеста" ознакомительную, производственную и преддипломную практики. С начала текущего года практику на предприятиях компании прошли более 1000 студентов и учащихся.
14 сентября 2017 г.


Як повідомляло наше видання, нещодавно Професійна спілка працівників охорони здоров’я України висунула вимоги до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Згодом медична профспілка визначила дату проведення Всеукраїнської акції протесту — 19 вересня 2017 р.

Солідарно підтримуючи вимоги медиків, представники Профспілки працівників агропромислового комплексу України також візьмуть участь в акції протесту 19 вересня, що проводитиме Профспілка працівників охорони здоров’я України, із додатковими вимогами щодо забезпечення конституційних прав мешканців сільської місцевості на якісну і доступну медичну допомогу, а також на гідний соціальний захист працівників сільгосппідприємств у разі втрати працездатності внаслідок хвороби.

Нагадаємо, Професійна спілка працівників охорони здоров’я України висловила обурення несправедливими, дискримінаційними підходами в оплаті праці та порушенням трудових прав медичних працівників, встановлених законодавством України: невиплата заробітної плати, допомоги на оздоровлення, скасування та обмеження виплат доплат і надбавок; переведення на роботу на умовах неповного робочого часу, відправлення у відпустки без збереження заробітної плати, скорочення персоналу, збільшення навантаження, переведення на строкові трудові договори (контракти); звуження обсягу професійних пільг та гарантій (скасування пенсій за вислугу років та безплатного користування житлом з освітленням та опаленням тощо).

Не погоджуючись із безсистемною, науково та економічно не обґрунтованою реформою системи охорони здоров’я, яка не відповідає Конституції України та законодавству України, не передбачає необхідного фінансування для забезпечення конституційного права громадян на безоплатну, якісну та доступну медичну допомогу, гідних умов та оплати праці працівників галузі,
Профспілка вимагає:
1. Призначити міністра охорони здоров’я України (з метою посилення відповідальності за діяльність галузі в умовах впровадження медичної реформи).
2. Збільшити обсяг медичної субвенції на 2017 р. не менше ніж на 3,9 млрд грн. для забезпечення:
  • своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я з урахуванням диференціації згідно із вимогами законодавства;
  • виплати допомоги на оздоровлення;
  • погашення заборгованості з виплати заробітної плати.
3. Ліквідувати «зрівнялівку» в оплаті праці шляхом підвищення з 1 вересня 2017 р. на два тарифних розряди ЄТС посадові оклади лікарів, медичних сестер, у тому числі спеціалістів із вищою немедичною освітою, для забезпечення єдиних підходів в оплаті праці працівників бюджетної сфери.
4. Встановити медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я надбавку за престижність праці.
5. Забезпечити в повному обсязі видатки на оплату праці співробітників державних установ Національної академії медичних наук України.
6. Розпочати до 15 вересня поточного року:
  • роботу примирної комісії із врегулювання колективного трудового спору між Профспілкою працівників охорони здоров’я України та Кабінетом Міністрів України;
  • колективні переговори щодо укладання Галузевої угоди на новий термін.
7. Здійснювати реформу системи охорони здоров’я з дотриманням Конституції України та законодавства України, з урахуванням позиції Профспілки та думки медичної спільноти.
8. Не допустити руйнації та комерціалізації системи охорони здоров’я, зберегти кадровий потенціал у галузі, забезпечити конституційне право громадян на доступну та якісну медичну допомогу.
9. Виконати рішення судів щодо скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 (в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) України) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1024 (скорочення ліжкового фонду).
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами medprof.org.ua та profapk.org.ua
13 сентября 2017 г.


Перебои с транспортом, в работе образовательных и медицинских госучреждений, пробки в центре и на периферии крупных городов – во Франции проходит общенациональный день протеста против реформы трудового кодекса. Всего было подано более 180 заявок на проведение манифестаций по всей стране, в которых, как ожидается, примут участие десятки тысяч человек.

Ведущие профсоюзы едины в неприятии самой идеи того, что новое трудовое законодательство будет проведено в обход парламента, исключительно указами исполнительной власти. Вот основные пункты реформы, вызывающие критику:
1. Уже с конца сентября в судах по трудовым спорам размер компенсации за незаконное увольнение не будет превышать 20 месячных окладов, какой бы ни была выслуга лет. По мнению профсоюзов, это “скандально мало”. У трудящихся отныне будет лишь год на то, чтобы оспорить увольнение, тогда как до сих пор им отводилось 2 года.
2. Профсоюзам также не нравится, что теперь компании смогут разрабатывать планы масссовых сокращений рабочих мест, параллельные существовавшим до сих пор и четко регламентированным “социальным планам”. К тому же они смогут самостоятельно устанавливать размер отступных для тех, кто хочет уйти добровольно.
3. Увольнения во французских филиалах международных компаний уже с конца сентября необходимо будет оправдыдвать исходя из национальной и местной конъюнктуры. Профсоюзам больше не удастся блокировать подобные решения, аргументируя тем, что данная группа приносит прибыль в других странах мира.
4. И наконец, профсоюзы выступают единым фронтом против решения слить три разных профсоюзных инстанции, представленные на каждом предприятии, в одну. По их мнению, это свяжет руки представителям трудящихся и приведет к сокращению бюджета, который до сих пор выделялся профсоюзам.

Предыдущие попытки реформировать трудовое законодательство, предпринятые правительством социалистов (в которое входил и нынешний президент Республики Эммануэль Макрон), также вызвали волну протестов. С февраля по декабрь прошлго года буквально месяца не обходилось без массовых акций протеста, многие из которых завершились беспорядками и задержаниями.
29 серпня 2017 р.


Как сообщила Государственная служба статистики Украины, во втором квартале 2017 года ВВП Украины вырос на 0,6% по отношению к первому кварталу 2017 года (с учетом сезонного фактора) и на 2,4% по отношению ко второму кварталу 2016 года. Эти данные говорят о том, что экономика Украины продолжила свой рост вопреки прогнозам и ожиданиям. Очевидно, что рост во втором квартале 2017 года замедлился, в основном из-за ситуации в промышленности, но замедлялся он не так быстро, как это прогнозировалось. Однако экономический рост в первом полугодии 2017 года состоялся во многом благодаря всплеску активности на сырьевых рынках. Перефразирую старую китайскую пословицу: "Если долго сидеть на берегу реки, то в конце-концов можно увидеть, как растет украинская экономика". Под зонтиком финансовой стабилизации правительство Украины таки дождалось, хотя и очень скромного, но роста.

Дрейвер – сырьевые рынки

Сюрпризом для Украины стало поведение цен на рынках стального проката и железорудного сырья (ЖРС). Цены на ЖРС достигли своего пика на мировых рынках в феврале 2017 года на уровне $83,12 за тонну. Затем на рынке ЖРС начался провал, когда вплоть до 14.06.2017 г. цены на ЖРС падали, опустившись примерно до $53 за тонну. Этот сценарий был даже хуже того, что ожидал в апреле 2017 Мировой банк, который посчитал, что средняя цена на ЖРС в 2017 году будет примерно $65 за тонну. Однако внезапно, с середины июня, цена на ЖРС начала восстанавливаться, и уже 21 августа перевалила за $74 за тонну.

Очень похожее движение цен было и на рынках стального проката, где ценовую динамику не так хорошо видно из-за сложного ассортимента готовой продукции. И хотя доля металлургов в украинском экспорте последние 3 года уменьшалась, они все равно оставались заметными поставщиками валюты на рынок и, кроме того, были менее подвержены влиянию сезонного фактора, чем аграрии.

Аграриям также повезло, хоть в меньшей степени. Если, к примеру, цены на пшеницу во втором полугодии 2016 года колебались около $4 за бушель, то в июле 2017 года они достигли отметки в $5,6 за бушель. Рост почти на 40% обеспечил терпеливым аграриям возможности для сбыта прошлогоднего урожая, правда за минусом затрат на его хранение и транспортировку. Далее, уже в августе цены на пшеницу обвалились до $4,38 за бушель, вероятно из-за ожиданий на рынке нового урожая. Новый же урожай в европейском регионе бедным назвать нельзя: он будет меньше чем в 2016 году, но ненамного. Очень может быть, что ценовая динамика в 2017 году повторит историю 2016 года, когда производители не стремились расстаться с пшеницей моментально, а ждали удобного момента.

Аграриям, которые выращивают кукурузу, повезло больше. Если в сентябре 2016 года кукуруза шла по $3 за бушель, то в июле ее цена поднялась до $4 за бушель, а потом чуть опустилась до $3,65. Цены на кукурузу почему-то были менее подвержены колебаниям и имели более яркую тенденцию к росту.

Июльский скачок цен на зерновые и уверенный рост цен на стальной прокат и ЖРС в июле-августе привели к росту выручки, которую экспортеры должны продавать в Украине. Эффект от этого был усилен необходимостью завершения в августе налоговых и других обязательных платежей, что стимулировало компании к продаже валюты. В итоге у НБУ появился шанс пополнить свои золотовалютные резервы (ЗВР). Но, даже несмотря на то, что НБУ скупал валюту, гривна на межбанке немного укреплялась, а на наличном рынке ушла в праздничное плаванье.

Международные отношения

Спекуляций вокруг зависимости сотрудничества Украины и МВФ, а также зависимости от этого сотрудничества курса гривны к доллару США довольно много. Можно бесконечно долго гадать, когда Фонд выделит Украине очередной транш, поскольку в подвешенном состоянии находятся многие вопросы: пенсионная реформа, цена на газ для населения, реформа рынка земли и т.д.

Однако, по прозвучавшей в августе информации от первого вице-премьера по экономике С. Кубива, Украина вскоре может рассчитывать на новый источник валюты. Так, специальную программу для Украины от ЕС готовят в Литве. Эта программа предусматривает ежегодное финансирование реформ в Украине на сумму примерно 5 млрд. евро в год. Из контекста сообщения ясно, что программу готовят в литовском парламенте (сейме) и она будет обсуждаться в ЕС на межправительственном уровне и в международных организациях.

Тем не менее, пока нет никаких гарантий, что программа будет принята и поддержана политическим руководством ЕС на 2017-2020 гг. 5 млрд. евро для бюджета ЕС – это микро-сумма, и если литовцам удастся убедить политиков в Брюсселе, что данная помощь будет действенной, то это очень небольшая цена за “спокойствие” на Восточных границах ЕС. Скорее всего, до конца 2017 года евробюрократы не смогут принять подобную программу. По сути, на ее обсуждение будет всего три месяца, что очень мало для стартовой версии прототипа “плана Маршалла”. Также важно, как эту литовскую инициативу воспримут в Берлине, Париже и Варшаве.

В принципе, ежегодные вливания по 5 млрд. евро на более мягких условиях, чем это делают в МВФ, отодвинут проблему валютного курса на задний план, что снизит риски инвестиций в Украину в глазах нерезидентов. А нерезиденты очень внимательно следят за тем, что происходит в Украине. Так, первым из знаковых спекулянтов оказался американский инвестиционный банк Goldman Sachs, который взялся прогнозировать курс гривны до 2020 года, что в условиях военного конфликта и смен тренда на сырьевых рынках очень неблагодарное занятие. Goldman Sachs ничего не говорил о “плане Маршалла”, однако его выводы как раз наводят на размышления о том, что аналитики банка делали заявление, уже зная о закулисных переговорах.

Приватизация и конфискат

Напомню, что в конце весны этого года Украина получила в бюджет ценности семьи Януковича, которые изъяли из Ощадбанка. Можно спорить о том, насколько это большой плюс, и не будет ли он впоследствии отсужен, но часть этого конфиската пошла в ЗВР, а большая часть была направлена в бюджет, в т.ч. и на военные нужды. Прогнозировать, какие еще приятные сюрпризы Минфину и НБУ приготовила Генеральная прокуратура, сложно, так как ее действия иногда бывают неожиданными и стремительными. В Украине очень много говорят и пишут о расследованиях, связанных с бывшими правительственными чиновниками, но по-существу пока было проведено только одно крупное "изъятие".

Приватизационные планы в Украине всегда были "Наполеоновскими", однако реализовать на практике их очень трудно. Конечно шутка о том, что каждый украинский премьер-министр мечтает в третий раз успешно продать "Криворожсталь", так и остается шуткой, однако раскрывает идею, что для государства, у которого очень много собственности и есть проблемы с ликвидностью, приватизация – это очень хороший выход из положения.

И тут вспоминается история приватизации Одесского припортового завода (точнее попытки его приватизации) и другие провалы в работе ФГИУ. Понятно, что кроме плохой организации чиновников свою роль сыграла и война, поскольку инвесторы не хотят вкладывать средства в страну, где идут военные действия. Однако как они отнесутся к стране, где снят с повестки дня вопрос о валютном курсе, и которая получила от ЕС "план Маршала"? Технически мы видим сейчас, что оба эти вопроса (полноценная помощь от ЕС и успешная приватизация) увязываются в один позитивный сценарий для Украины, однако пока они находятся в разряде прожектов.

Таким образом, риск негативного сценария во втором полугодии 2017 года остается, но он значительно снижен из-за ситуации на сырьевых рынках, которые развернулись к нашу сторону.

Очень многое будет зависеть от того, как поведут себя наши Западные партнеры. Думаю, что прототип "плана Маршалла" может стать серьезным фактором для притока капитала в Украину и для успешной приватизации. Не уверен, что при позитивном сценарии НБУ пойдет на существенное укрепление гривны, поскольку идея восстановления собственных ЗВР все еще актуальна. Поэтому во втором полугодии гривна будет колебаться в диапазоне 25-29 грн за доллар, как и ранее реагируя на: ситуацию на сырьевых рынках, действия наших международных партнеров, динамику притока капитала. Большой разброс в прогнозе определяется степенью "подвешенности" многих важных вопросов, в т.ч. в отношениях с международными партнерами Украины.
Виталий Шапран
член исполкома УОФА

29 серпня 2017 р.


Швейцария занимает первое место в мире по стоимости мяса. Килограмм говядины обойдется швейцарцу в $49,68, сообщает агентство Bloomberg, ссылаясь на индекс цен на мясо (Meat Price Index) от британской компании Caterwings, которая проанализировала ценники в 52 крупных странах.

Стоимость мяса в Швейцарии примерно на 150% выше, чем в среднем по миру. С другой стороны, если стоимость этого продукта сопоставить с минимальной заработной платой в стране, то цены уже не покажутся астрономическими.

Гражданину Швейцарии, причем неквалифицированному работнику, потребуется всего 3,1 часа, чтобы заработать на 1 кг говядины.

Иными словами, мясо стоит дорого в долларах, но дешево в минутах. И швейцарец может позволить себе чаще покупать мясо и мясопродукты, чем жители многих других стран. В Швейцарии в прошлом году было употреблено почти 75 кг мяса, птицы и рыбы на душу населения.

При том, что по всем суммарным позициям рейтинга (говядина, рыба, курица, свинина и мясо ягненка) цены в Швейцарии самые высокие.

И если смотреть на доступность мяса с точки зрения минимального размера зарплаты, то получится, что больше всего повезло жителям развитых богатых стран, где ценники в супермаркетах высокие. Так, гражданам Дании, Швеции, Австралии, Норвегии, Новой Зеландии, Ирландии и Великобритании придется работать менее двух часов, чтобы обеспечить себя килограммом мяса.

Стоит уточнить, что «мясной индекс» градуирует этот продукт на три части: мясо голени, вырезка и фарш (или измельченная говядина) с добавлением 10–20% жира. И конечно, вырезка – это самый дорогой продукт.

В свою очередь, курица посчитана по ценам за грудку и за ножку. Под рыбой подразумевается рыба белых пород (тиляпия, трески или филе пангасиуса), а также отдельно были взяты на анализ цены на лососевые породы (стейк или филе) и креветки (белые креветки, коралловые, тигровые), обработанные и необработанные.

Обманчивая дешевизна

В Украине мясо самое дешевое – килограмм голени обойдется всего в $3,7. Однако, чтобы купить его, украинцу придется отработать 10,8 часа.

Но сравнивая с другими странами, выясняется, что это не предел. И один из худших показателей по всем категориям товаров у России.

С одной стороны, кусок говядины обойдется россиянину в $7,65 (почти в 7 раз дешевле, чем в Швейцарии). С другой, исходя из минимальной зарплаты, которая в России составляет 7800 рублей в месяц, потратить на его добычу придется не 3 часа рабочего времени, как швейцарцу, а почти 22 часа.

Больше только в Индонезии (23,6 часа) и ОАЭ (22,1 часа). А еще в Индии (22,8 часа) — правда, там корова считается священным животным.

Куриная грудка обойдется в российском магазине примерно в $3,9, однако работать для этого россиянину придется практически полный стандартный рабочий день – почти 7 часов. Для сравнения, малоквалифицированный датчанин управится за 18 минут.

Чтобы купить килограмм рыбы жителю Египта нужно отработать чуть более 44 часов. У швейцарца на «улов» уйдет всего час.
10 августа 2017 г.
Инфляция в Украине в июле замедлилась до 0,2%, в годовом измерении составила 15,9%



Инфляция в Украине в июле замедлилась до 0,2% по сравнению с 1,6% в июне, 1,3% в мае и 0,9% в апреле, сообщила Государственная служба статистики Украины во вторник.

Согласно ее данным, в годовом измерении (по отношению к аналогичному периоду прошлого года) рост потребительских цен по итогам июля ускорился до 15,9% с 15,6% в июне, 13,5% по итогам мая и 12,2% – по итогам апреля.

С начала текущего года инфляция составила 8,2%, уточнил Держстат Украины.

На потребительском рынке в июле цены на продукты питания и безалкогольные напитки выросли на 0,3%. Более всего (на 5,9% и 5,1%) подорожали сало, мясо и мясопродукты. На 2,4-0,8% повысились цены на рис, масло, хлеб, макаронные изделия. В то же время существенно (на 9,2% и 9,0%) подешевели овощи и яйца, на 4,3-0,2% - гречневая крупа, фрукты, сахар, рыба и продукты из рыбы, подсолнечное масло.

Цены на алкогольные напитки и табачные изделия повысились на 1,6%, что в первую очередь связано с подорожанием табачных изделий на 3,3%.

Одежда и обувь подешевели на 4,4%, в частности, обувь - на 4,6%, одежда - на 4,3%.

Рост цен (тарифов) на жилье, воду, электроэнергию, газ и другие виды топлива на 0,6% произошло главным образом за счет повышения тарифов на содержание домов и придомовых территорий на 8,5%, канализацию - на 1,4%, водоснабжение - на 1,1%.

Цены на транспорт в целом не изменились. При этом топливо и масла подешевели на 1,1%, транспортные услуги подорожали на 1,6%.

Как сообщалось, Нацбанк в конце января скорректировал прогноз инфляции на текущий год с 8% до 9,1% и в настоящее время сохраняет его на этом уровне. «Инфляция в годовом измерении будет оставаться высокой в течение первых трех кварталов благодаря действию эффекта базы сравнения. Она вернется к однозначному уровню в четвертом квартале 2017 года», - заявил НБУ.

Правительство в конце мая ухудшило прогноз инфляции на 2017 год с 8% до 11,2%.

Рост потребительских цен в Украине в 2016 году замедлился до 12,4% с 43,3% в 2015 году и 24,9% в 2014 году, совпав с прогнозами Нацбанка и правительства.

(По материалам сайта http://interfax.com.ua)
8 августа 2017 г.


Экскурсия по промышленному гиганту, не отходя от компьютера: на электронной карте Запорожья скоро появится результат не легкого труда специалистов компании Гугл, которые на этой неделе работали на комбинате «Запорожсталь».

Николай Онищенко, один из сотен специалистов по визуализации компании Гугл. Назвать его просто фотографом сложно. Работа Николая гораздо более сложнее. Ему нужно не просто сделать сотни снимков, но и объединить и в круговые панорамы. А съемка с десятков точек позволяет в итоге получить полный эффект присутствия и буквально пройтись по основным цехам Запорожстали. Вот цех горячей прокатки. Длина стана, где рождается листовой металл — несколько сот метров. Николай быстро переходит от точки к точке. На каждой — четыре кадра. Из них потом будет сшиваться панорама.

После фотоаппарата в дело вступает самый продвинутый в мире штатив для селфи. На его конце — круговая видео-камера. Управляется через телефон. Кроме фотографий интернет пользователям будут доступны и двухминутные видеоролики снятые там, где рождается металл. Аналогичный процесс и в доменом цехе и рядом с новыми объектами, построенными на предприятии в последние годы. Например — на новой градирне, где охлаждается вода используемая в доменных печах.

Желательно, что бы во время работы в кадре не было людей. Любое движение будет выглядеть смазанным. Следить надо и за тенями, которые могут попасть в кадр.

Работа по визуализации основных объектов Запорожстали заняла у Николая Онищенко и его помощников целый день. Затем обработка и размещение фотографий. Для пользователей сервисов Гугл конечные результаты роботы будут доступны примерно через две недели.
2 августа 2017 г.




В пресс-конференции приняли участие:
- Сергей Украинец - заместитель председателя Укрнафтогазпрофсоюза, сопредседатель рабочей группы по подготовке Трудового кодекса ко второму чтению;
- Михаил Волынец- глава Конфедерации вольных профсоюзов;
- Юрий Кузовой - директор Департамента соцполитики Федерации работодателей Украины;
- Елена Михальченко - юрист, директор ОО «Трудовые инициативы».

Пресс-конференция состоялась по адресу: г. Киев, ул. Бастионная 5/13 (вход с ул. Кургановская).


31 июля 2017 г.

Пресс- конференции: «Пенсионная реформа: что «спрятал» «Кабмин»?»

4 июля 2017 г. в 13:00 информационное агентство ГолосUA провёл пресс-конференцию  на тему: «Пенсионная реформа: что «спрятал» «Кабмин»?»
В пресс-конференции примут участие:
- Кирилл Молчанов – политолог,
- Юрий Гаврилечко – эксперт Фонда общественной безопасности,
- Андрей Павловский — эксперт по социальным вопросам,
- Олег Пендзин — директор Экономического дискуссионного клуба.

Ю. Гаврилечко о пенсионной реформе: "умри молодым — спаси Пенсионный фонд"



31 июля 2017 г.

Складено рейтинг зарплат в країнах - колишніх республіках СРСР



Телеканал «Теперішній час» вивчив, скільки по статистиці заробляють у пострадянських країнах сьогодні і на підставі цього склав рейтинг. Україна зайняла 11-е місце з 15 представлених в рейтингу країн. Цікаво, що найвища і найнижча середні зарплати в країнах колишнього СРСР різняться більше ніж в 10 разів.

Як свідчить рейтинг, найвища середня зарплата з колишніх країн СРСР в Естонії - 1313 доларів.
На другій і третій позиціях Латвія з середньою зарплатою в 1009 доларів і Литва з середньою зарплатою 903 долара.
Росія, яка вважається найбагатшою в регіоні, займає в даному списку лише четверте місце, забезпечуючи своїм громадянам середній заробіток у 657 доларів.
Далі в рейтингу йдуть Казахстан із середньою зарплатою 432 долара і Грузія - з аналогічним показником в 413 доларів.
Білорусь розташувалася в середині рейтингу і посідає 7-му позицію з середньою зарплатою 402 долара. Тобто до середньої естонської зарплати білорусам треба працювати ще три.
Втім, іншим середньостатистичним громадянам колишніх радянських республіках це доведеться робити ще довше. Адже середні статки в Вірменії - 397 доларів, в Азербайджані - 299 доларів, в Молдові - 288 доларів, в Киргизії - 204 долари, в Туркменії - 198 доларів, в Узбекистані - 177 доларів.

Україна зайняла 12-е місце з середньою зарплатою 263 долара. Це найнижчий рівень заробітної плати в європейській частині колишнього СРСР.

Аутсайдером пострадянського простору за середніми заробітками є Таджикистан. Там зарплати людей складають 120 доларів.

Источник - "Наше время"
20 июля 2017 г.

АВТОР

Володимир Саєнко
Заступник голови Федерації профспілок України


Щойно проект Трудового кодексу реєстраційний №1658  було ухвалено в першому читанні, почався тривалий процес його розгляду, підготовки до другого читання та ухвалення, внесення поправок. Для цього при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення було створено Робочу групу з підготовки проекту кодексу до другого читання.

Федерація профспілок України під час роботи над Трудовим кодексом свідомо йшла проти його надмірної лібералізації за зразком інших країн, наприклад Грузії, Литви, Казахстану тощо. В цих державах фактичне панування роботодавця, закріплене в трудовому законодавстві, пояснювалося турботою про «свободу розвитку бізнесу та залучення інвестицій». Проте українські профспілки вирішили, що нам такий Трудовий кодекс не потрібен. У ньому насамперед мають бути захищені права працівника.

ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ НЕ ТІЛЬКИ НЕ ЗВУЖЕНО, А Й РОЗШИРЕНО!

Як відомо, проект Трудового кодексу в першому читанні Верховна Рада ухвалила ще у листопаді 2015 року. Для доопрацювання законопроекту була створена спеціальна парламентська робоча група, до якої ввійшли представники Уряду, профспілок, об’єднань роботодавців, громадськості, а також експерти та науковці. Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення завершив підготовку проекту Трудового кодексу України (№ 1658, доопрацьований) до другого читання.

В ході підготовки проекту Трудового кодексу України до другого читання  репрезентативними всеукраїнськими профспілковими об’єднаннями – суб’єктами Угоди про утворення Спільного представницького органу об’єднань профспілок, висловлено 112 постатейних поправок до проекту, що затверджені його рішенням від 09.11.2015 №27-1 і були направлені народним депутатам – суб’ єктам права законодавчої ініціативи.

У результаті активної роботи включено положення, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) та інших міжнародно-правових актів: Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці (недопущення дискримінації у сфері праці, тягар доказування дискримінації лежить на роботодавцеві, заборона примусової праці, основні права працівника, основні права роботодавця тощо).

ЗВІЛЬНИТИ ЧИ ЗАТРИМАТИ ЗАРПЛАТУ ВІДТЕПЕР НЕ ТАК ПРОСТО

Для українських працівників стала звичною ситуація, коли роботодавець затримує зарплату і при цьому не несе ніякої економічної відповідальності. Після ухвалення Трудового кодексу цьому буде покладено край. Адже проектом ТК встановлюється матеріальна відповідальність роботодавця за порушення встановлених законом, колективним договором строків виплати заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат. У такому випадку роботодавець зобов’язаний сплатити працівнику пеню (компенсацію) у розмірі облікової ставки Національного банку у розрахунку на рік за кожен день затримки та сплатити всю суму заборгованості із заробітної плати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Крім того, за наполяганням Федерації профспілок, вдалося внести поправку (а фактично – окрему статтю), яка стосується права працівника відмовитися від виконання роботи у зв’язку з невиплатою заробітної плати в установлений строк або не в повному розмірі. Згідно з поправкою, у разі затримки зарплат и на строк понад 7 календарних днів працівник має право, попередивши про це роботодавця в письмовій формі, припинити тимчасово виконання роботи на весь період до виплати затриманої суми. І в такому разі працівник має право не просто припинити роботу, а й не з’являтися на робочому місці. Але одразу ж після виплати затриманої плати він зобов’язаний приступити до роботи. Роботодавець, своєю чергою, повинен компенсувати робітнику час вимушеної затримки роботи. Ні відсторонити, ні звільнити його він права не має.

Про перебіг роботи над Трудовим кодексом розповідають  учасники робочої групи, члени Спільного представницького органу профспілок. Це представники різних професійних спілок, спеціалісти з кадрової роботи, юристи. Вони провели колосальну роботу, аналізуючи представлений до першого читання документ, а потім наполегливо працювали над внесенням, а головне – відстоюванням численних поправок.

За словами заступника голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, члена робочої групи Верховної Ради України Павла Прудникова, основні дискусії щодо обговорення Трудового кодексу тривали між профспілками, роботодавцями та міністерством. «Ми мали досить довгі та жорсткі дискусії з багатьох питань. І від того, наскільки професійні та вагомі аргументи надавали представники тієї чи іншої сторони, залежала підтримка більшої частини робочої групи», – зазначив він.

Григорій ОСОВИЙ, Голова Федерації профспілок України:
«Профспілки в переговорному процесі чітко зазначили свою позицію, щоб у новому Трудовому кодексі не було порушено чинні права працівників та обмежено повноваження профспілок у представництві і захисті їх інтересів. Малий та середній бізнес вимагали для себе більшої свободи, зокрема не попереджати працівника про звільнення за 2 місяці. Ми достатньо добре захистили ці позиції: відокремили, де е обов'язок роботодавця погоджувати з профспілкою свої рішення, а де – проводити консультації, завчасно інформувати працівника про можливі зміни в організації виробництва. Нам було важливо, щоб у Трудовому кодексі були особливо ретельно прописані колективні договори, з якими повинні узгоджуватися будь-які акти керівників підприємств. У своєму виступі на щорічній Конференції Міжнародної організації праці 9 червня ц.р. я звернувся до керівництва цієї авторитетної установи з проханням провести верифікацію цього законопроекту на предмет відповідності міжнародним нормам праці до його голосування в парламенті. Ми  маємо пересвідчитися, що наш кодекс відповідає європейським соціальним стандартам в сфері праці, Європейській соціальній хартії. І якщо це буде підтверджено, тоді його можна ухвалювати».

ПРОФІЛЬНИЙ КОМІТЕТ ГОВОРИТЬ КОДЕКСУ «ТАК!»

Людмила Денісова, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Голова робочої групи ВРУ з доопрацювання  проекту Трудового кодексу України до другого читання. «Робота над Трудовим кодексом тривала майже 2 роки, і за цей час до комітету надійшли висновки експертів Міжнародної організації праці, переважну більшість яких враховано в документі».

За словами Людмили Денісової, сторонам вдалося значно осучаснити трудове законодавство та наблизити його до норм міжнародного права.

«У проекті кодексу багато новел, але й залишилися положення, які зараз містяться у Кодексі законів про працю України. Проект оновлює понятійний апарат трудового права, зокрема вводяться поняття «працівник», «роботодавець», «працівники із сімейними обов’язками», «гігієна праці» тощо», – зазначила голова комітету.

За її словами, суттєвим позитивом для учасників трудових відносин є норма проекту щодо обов’язкового укладення трудового договору між роботодавцем і працівником у письмовій формі.
А також заборона змінювати умови трудового договору без згоди працівника. Тобто роботодавець не матиме права вимагати від особи виконувати іншу роботу, змінювати умови праці та визначати меншу зарплату.

Людмила Денісова нагадала, що проект містить положення, які забороняють роботодавцю без аргументації відмовляти особам у прийнятті на роботу. Встановлено чіткий перелік осіб, які не проходитимуть випробування при прийнятті на роботу, зокрема це стосується вагітних жінок, неповнолітніх тощо. Попри чутки про 70-годинний робочий тиждень, у проекті кодексу збережено тривалість робочого часу, яка становить 40 годин на тиждень.

Також голова профільного комітету перерахувала новації Трудового кодексу, які сприятимуть розширенню категорій працюючих. «У законопроекті передбачено можливість окремих категорій працівників працювати вдома. Така організація роботи в низці установ фактично мала місце і раніше, але не була врегульована на законодавчому рівні. У проекті передбачено, що під час укладення трудового договору або пізніше сторони можуть домовитися про виконання працівником роботи вдома (надомну працю), що дасть змогу роботодавцям ефективніше використовувати працю жінок, що мають дітей, осіб із зниженою працездатністю, яким у встановленому порядку рекомендована праця в надомних умовах, пенсіонерів, осіб, що доглядають за інвалідом або хворим членом сім’ї», – зазначила Людмила Денісова.

Голова комітету згадала і про норми Трудового кодексу, які деякі зацікавлені сторони називають «підігруванням роботодавцям».

«Зокрема, говорять, що роботодавець буде проводити за працівником відеоспостереження, чим втручатиметься у його приватне життя. Проте, спостереження буде здійснюватися в тих галузях нашого виробництва, які потребують цього. Наприклад, це друкування коштів, виробництво ювелірних виробів тощо. Крім того, обов’язковою умовою для роботодавця буде зобов’язання попередити особу, яка працевлаштовується, що на її робочому місці здійснюватиметься відеоспостереження. А якщо людина не погоджується на це, то вона може відмовитися від підписання трудового договору з цим роботодавцем. У разі запровадження відеоспостереження до вже працюючої особи та її незгоди з такою умовою праці, працівник може бути переведений на іншу посаду або виконувати іншу роботу», – підкреслила Людмила Денісова

Сергій УКРАЇНЕЦЬ, співголова парламентської Робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу України до другого читання, заступник голови Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України:
«Головна зміна Трудового кодексу правове положення працівника стало більш стійким і захищеним. Новий кодекс вмістив у собі основні норми понад 60 ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної хартії, директив Європейського союзу у сфері праці.

Роботодавці сьогодні скаржаться, що замість очікуваної ними рівності прав сторін даний проект встановлює «презумпцію вини роботодавця», тобто ставить працівника у більш вигідне, захищене становище. Це дійсно так, бо саме такої підтримки працівник потребує як об'єктивно економічно слабша і адміністративно залежна сторона трудових відносин. Саме захисні норми є переважаючими в проекті. Вперше законом, а не постановою Уряду, легалізуються повноваження органів державного нагляду за додержанням трудового законодавства. На підставі Конвенції МОП № 81 державні інспектори праці матимуть законне право проводити перевірки роботодавця в будь-який час без попереднього його повідомлення. Це дозволить швидше усунути мільйони наявних порушень трудових прав та нелегального використання праці і попередити їх виникнення надалі, розширити співпрацю державних і громадських інспекторів профспілок.

Ірина ЖИТКОВА, експерт-трудовик, спеціаліст по кадрах, член робочої групи Верховної Ради України:
«Я вважаю, що це абсолютно збалансований документ. У ньому прописано покрокову процедуру, що і як робити. Він вирішує нагальні питання, яких не вирішує старий радянський кодекс. Прописали гнучкий графік, врегулювали статус дистанційної та надомної роботи. Дуже добре прописали робочий час, у тому числі ненормований. Підвищено оплату за понаднормові години, за поділ робочого дня на частини, збільшилася тривалість відпустки з 24 до 28 днів, з’явилися оплачувані відпустки при народженні дитини».
Півторарічну роботу над Трудовим кодексом завершено. Проект пройшов широке обговорення, всі зацікавлені сторони мали можливість його проаналізувати та внести відповідні поправки. Наразі слово за депутатами. Чекаємо наступної сесії і віримо в перемогу!
16 мая 2017 г.


https://www.facebook.com/andre.mrost/posts/10155191644403257
Andre Mrost
Вчера в 3:22 ·
Про принципы, ценности и деньги...
Для завершения дискуссии и в награду Sergey Leykand за неуступчивость))) расскажу две истории на обсуждавшуюся тему.
Вот первая. Начну с констатации очевидного. Если в течение последних 20 лет неизменная система социального диалога в России, основанная на всех этих минимумах - МИНИМАЛЬНОМ размере оплаты труда (МРОТ), прожиточном МИНИМУМЕ (ПМ), МИНИМАЛЬНОМ потребительском бюджете (МПБ), а так же на нынешнем алгоритме: трехстороннее Соглашение (ТС) - отраслевое тарифное соглашение (ОТР) - колдоговор (КД, который заключает самое слабое звено профсоюза, по пресловутому закону о профсоюзах) НЕ ПРИНЕСЛА адекватного роста зарплат наемных работников, на фоне непомерного роста доходов бизнеса, и государственных инвестиций в бизнес же, значит эта система, по крайней мере для профсоюзов, НИКУДА НЕ ГОДИТСЯ! ЖДАТЬ ОТ НЕЕ НЕЧЕГО, ЕЕ НАДО МЕНЯТЬ!
В 2007 такая попытка была сделана. ЕС ("заграница нам поможет") предложил РФ свое финансирование проекта по повышению эффективности социального диалога, в рамках программы ТАСИС (TACIS - Technical Assistance for CIS - техническая помощь Странам СНГ), причем не TACIS - Democracy, где финансирование ограничивается тысячами евро и бенефициаром могут быть НГО (включая профсоюзы), а так называемый "большой - big" TACIS, подразумевавший миллионы евро, государственную структуру в качестве основного партнера и бенефициара (в том случае Минтруд во главе с Зурабовым) и, самое главное - с целью проведения СТРУКТУРНОЙ РЕФОРМЫ на выходе. МКП, где я тогда работал, вместе с МОТ (Туринский учебный центр МОТ) попали в консорциум консультантов, с большой долей вероятности претендовавший на выигрыш тендера по этому проекту ТАСИС. Необходимо было быстренько доработать и представить концепцию проекта. На встрече в Турине мне удалось убедить коллег в низкой результативности существующей системы социального диалога, СД. (Концепцию "социального партнерства" сразу выбросили на помойку, как камуфляж неравноправия и диктата со стороны государства и бизнеса: социальное партнерство козла с капустой) и в необходимости полного демонтажа старой системы СД и разработке принципиально новой концепции. Окончательный вариант на английском готовила Sandra Vermuyten, мы с ней целый месяц напряженно работали и сделали отличную программу... И вдруг, ЕС отменил весь проект целиком, не объясняя причин... Нашему разочарованию не было конца...
В кулуарах назывались две рабочие версии. Первая - что Зурабов, в соответствии с павловским условным рефлексом (это когда лампочка зажигается или произносят слово "контракт" и начинается слюноотделение) попытался "выдоить" из ЕС… откат (или европейцы, кое-что разузнав о г-не Зурабове из многочисленных публикаций в российской прессе, сами не захотели иметь дело с человеком с подобной репутацией в качестве основного партнера). Вторая - что "старшие" социальные партнеры, правительство и работодатели, прочитав проект, поняли, новая схема может реально способствовать серьезному росту зарплат наемных работников в стране, и нельзя будет больше сколачивать мгновенно огромные состояния за счет дешевой рабочей силы и ресурсов в России и продажи потом произведенных по дешевке товаров (включая нефть и газ) на зарубежных рынках по хорошим мировым ценам, поняли и "утопили" проект: пусть лучше профсоюзы продолжают барахтаться в "минималках".
Как бы то ни было, реформа не состоялась. "Социальные партнеры" с удовольствием продолжают размазывать острыми клювами по тарелке манную кашу "социального партнерства", а народ, в массе, остается в позорной бедности, то бишь на разных уровнях разных "минималок". И за МРОТ никогда не последует бмПРОТ (более-менее Приличный размер оплаты труда), а уж о ДРОТ (достойный размер оплаты труда) профсоюзы, кажется, вообще не задумываются, оглядываясь назад и видя в своей новейшей истории, в графе массовых профсоюзных действий, только лишь бодро-радостные проходы мимо трибун с вождями на 1 мая, с невнятными или непонятными лозунгами, и поэтому этот самый ДРОТ не рассчитывают и не публикуют...
Второй случай (специально для Сережи, утверждающему, что мол все профсоюзы мира борются за минимальный уровень оплаты труда) произошел в январе 2016 г. в Женеве на трехсторонней встрече МОТ по нефтегазовым проектам в полярной зоне Северного полушария. На внутреннем обсуждении, в Группе Трудящихся, параметров Кодекса Практик (Code of Practice) для нефтегазовых проектов на Северах, НГСП (Нефтегазстройпрофсоюз России) вышел с предложением специально оговорить в КП повышенные зарплаты для работников, которые трудятся и будут трудиться в сложных климатических условиях: холода, ветра, шторма, полярная ночь и т.д. Ну казалось бы - справедливо! У нас же всегда так было: специальные надбавки северянам "за вредность". А тут, вдруг, все участники обсуждения, - канадские, американские, французские, голландские, британские и норвежские профсоюзы, которые до этого очень благосклонно воспринимали все наши предложения, да и саму то тему КП предложил НГСП, не сговариваясь, но разом воспротивились такой постановке вопроса. Как же так???!!!
-- "Мы здоровьем членов наших профсоюзов торговать не можем", - объяснили они нам свой принцип.
-- "Но ведь есть же вредные условия работы? Не только холод и полярная ночь, но например, сильные шумы, вибрация?" - не сдавались мы.
-- "Есть, - отвечают они, - но во-первых, мы требуем и боремся за то, чтобы технологии развивались в направлении удаления вредного воздействия вообще, во-вторых, под нашим нажимом постоянно совершенствуются средства индивидуальной защиты; и в третьих, самое главное, на переговорах с работодателем мы с самого начала договариваемся о принципе: ущерб здоровью человека недопустим, и не может компенсироваться деньгами, и только потом, после этого договора, мы начинаем говорит о деталях и цифрах..."
-- "Но как же быть с холодами, ветрами и полярной ночью, мы же не можем их технологически отменить?", - не сдавались мы.
-- "Не можем, - отвечают нам они, - но это значит только то, что, во-первых, пребывание человека в этих условиях должно быть МАКСИМАЛЬНО комфортно, и работодатель не должен жалеть на это средств; а во-вторых, длительность пребывания человека в этих условиях, должна быть такая, чтобы работнику не был нанесен физический или психический или какой-либо еще вред".
-- "Ну а зарплата то?" - не унимались мы.
-- "Да вы не волнуйтесь, - успокаивали нас они, - для нас, так же, как и для вас, ценны и значимы ВСЕ члены профсоюза! И те, которые работают на северах, и на морских платформах, и те, которые работают в менее сложных условиях, они все должны получать достойные зарплаты и не подвергать риску свое здоровье. Это будет означать, например, что на северах мы будем договариваться о таких вахтовых графиках, которые не нанесут ущерб здоровью. Когда мы будем обсуждать уровень зарплат, мы будем говорить о том, чтобы человек имел возможность вести такой образ жизни, который снивелирует возможные минусы, типа вахтового графика работы в тяжелых условиях (а сюда входит много чего: качественное питание; качественное, просторное и удобное жилье; возможность заниматься спортом и профилактикой здоровья; возможность хорошего отдыха с семьей; культурного досуга и развития и т.д, - а это все стоит денег, значит деньги должны быть!). А потом, продолжают они, уже по своей инициативе развивая этот интересный диалог, со временем все равно усталость накапливается, и работник может достичь состояния, когда ему больше нельзя будет продолжать работать в тяжелых условиях, и он должен будет сменить образ жизни. Это как в атомной энергетике: там есть предельно допустимые нормы как бы "разового" облучения, а есть суммарные допустимые нормы. Так вот за тот период, что работник трудится в тяжелых условиях, он не только не должен причинить вред своему здоровью, но и должен иметь в том числе и финансовую возможность изменить свой образ жизни..."
-- "Ну а если кто-то, привыкший получать большие деньги и вести такой образ вахтовый образ жизни захочет так работать как можно дольше, несмотря даже на реальную угрозу здоровья?" - провоцируем мы.
-- "Ну, запретить мы никому не можем, на это есть определенные медицинские показатели и проверки (и мы за этим тоже следим), но в целом профсоюз будет против: еще раз повторим: мы не хотим, чтобы кто-то торговал своим здоровьем. Это подрывает наш подход и наши усилия."
-- "Но почему же вы против того, чтобы что-то из того, что вы сказали, записать в Кодексе?!" - не унимаемся мы.
-- "Совсем нет, не против. Зафиксировать подходы и принципы очень важно. Что мы вместе с вами собственно и делаем. Но никаких показателей. У нас в каждой стране есть свои традиции коллективных переговоров, свои подходы, свои параметры, и их какое-либо усреднение, или фиксация подорвут возможности эффективных коллективных переговоров в каждой стране и с каждым работодателем отдельно. Мы верим в силу коллективных договоров!"
Такой вот диалог по памяти.
А теперь давайте мысленно вернемся к нынешней ситуации, опять ко всем этим российским минималкам. Что сейчас происходит? А происходит то, что и должно происходить при данном "минималистическом подходе": бесчестные чиновники из правительства, сговорившись с работодателем, пытаются засунуть "северные" льготы и надбавки в подставленную им нынешней схемой "социального партнерства" лоханку, на которой написано: "МРОТ". И тем самым просто снивелировать их, и по сути, обмануть работников: отнять у них здоровье и качество жизни, не компенсировав это деньгам. То есть нашим профсоюзам не удается добиться того, от чего западные профсоюзы вообще отказались: "мы здоровьем своих не торгуем!".
И что же в этой ситуации делают российские профсоюзы? А они разворачивают кампанию против складывания "северных" льгот и надбавок в лоханку с надписью "МРОТ"... То есть они "де факто" и "де юре" принимают правила игры "наперсточника"! - вместо того, чтобы вообще убрать эту лоханку, тогда бы не было куда складывать...
Вот как описывает российская пресса диалог лидера профсоюзов и президента страны:
"... - Ущерб в том, что у тех работников, которые получают заработную плату, близкую к минимальному размеру оплаты труда, в этот минимальный размер оплаты труда погружают все надбавки. Хотя в принципе минимальный размер оплаты труда - это минимальная заработная плата в нормальных условиях работы, - разъяснил Шмаков".
(http://kremlin.ru/events/president/news/54487)
Прочитайте этот текст внимательно и не торопясь... Не всякий и разберется... без поллитры... во всех этих минималках...
Оказывается, что в нормальных условиях работы можно платить минимальную зарплату, и что это есть некий принцип...
Дальше размышляя, понимаешь, что и эту принципиально минимальную заплату за нормальную работу получить будет нельзя, потому что туда собираются погрузить.., а по закону Архимеда при погружении происходит вытеснение...
И дальше ты понимаешь, что поскольку речь идет в том числе и о северных надбавках, то оказывается что на северах, в тяжелых условиях, оказывается есть люди, которые получают заработную плату, "близкую к минимальному размеру оплаты труда", и даже еще меньше минимальной, потому что туда погружают... Приплыли...
После этого диалога (полностью поссылке:
http://kremlin.ru/events/president/news/54487) можно снова вернуться к описанному мной выше по памяти диалогу в МОТ: там люди, выросшие при капитализме - про принципы и человеческие ценности, а здесь, люди, выросшие при социализме - про деньги. Причем, как всегда, когда речь идет о российских наемных работниках, про минимальные деньги...
Пора заканчивать... напоследок вспомнился вдруг один эпизод. Кажется, весной 2006 года я был модератором в миссии ЕБРР (Европейский банк реконструкции и развития, EBRD) на о. Сахалин по проекту "Сахалин -2". Как и все банкиры, ЕБРР летает бизнес классом, ну и я с ними. И вот на обратном пути, на рейсе Трансаэро "Южно-Сахалинск - Москва" со мной рядом, в бизнес-классе, оказался шотландец, электрик, с проекта компании ExxonMobil "Сахалин - 1", работавший на морской платформе Molikpaq. Времени до Москвы было полно, шотландец рассказывал о себе под коньячок (на платформе жесткий "сухой" закон). Он уже больше 10 лет работал на морских платформах, в Северном море (на Сахалине лучше); хороший дом, семья, двое детей-школьников старших классов, собираются в университеты.
Работа - вахтовая, кажется, типа, 30 дней на платформе (дорога включается в рабочее время) и почти столько же дома. Собирался скоро завязывать с этой работой и начинать новую жизнь, деньги на это есть.
Тогда подумалось: как же это компания каждые 30 дней оплачивает ему бизнес класс по маршруту шотландский городок - Лондон - Москва - Ю. Сахалинск и обратно, да еще и крутую зарплату? И на пенсию отчисляет, и на медицинскую страховку... Как же так? ExxonMobil - совсем не лидер в корпоративной социальной ответственности... После третьей (или четвертой) я его обо всем откровенно спросил...
"А у нас, в Шотландии, профсоюз крутой, - был ответ, - я как пришел только, сразу в профсоюз вступил. Знаешь - это круто... Компания разве что просто так даст? Я три раза в забастовках участвовал - кайф! Мы как вернемся все из командировок, так обязательно с мужиками из моего профсоюза в паб закатимся... А здесь, в Сахалинэнерджи, почему-то профсоюза нет...?"
Так почему же бизнес классом? А чтобы человек сразу, уже в самолете, по дороге домой отдыхать начал, восстанавливаться. Шотландский профсоюз выбил бизнес класс?
Не предвижу много комментариев... Вот если бы я про спаржу или щи из крапивы написал...
Хотя я знаю, что прочтут многие... Но молча...
Об этом еще, помнится, Алексей Константинович Толстой писал в "Истории государства Российского...":
"Ходить бывает склизко,
По камешкам иным.
Итак, о том, что близко,
Мы лучше умолчим... "
5 апреля 2017 г.




МВФ обнародовал Меморандум об экономической и финансовой политике Украины в рамках третьего пересмотра программы расширенного финансирования EFF. Немного позже Минфин предоставил перевод документа на украинский язык.

Материалы МВФ содержат в том числе письмо от 29 марта, подписанное президентом, премьером, министром финансов и главой Нацбанка Украины. В этом письме описывается влияние на ситуацию в стране в связи с блокадой ОРДЛО и решением фонда отложить рассмотрение вопроса о выделении 4-го транша.

Кроме того, в МВФ опубликовали исследования о коррупции в Украине, необходимости реформирования пенсионной системы Украины с рекомендацией постепенно повысить пенсионный возраст до 63-65 лет к 2026 и 2031 гг. и о переходе к инфляционному таргетированию и улучшению денежно-кредитной политики.

Пенсионная реформа

Украина должна принять пенсионную реформу до конца апреля 2017 года. Вступить в силу пенсионная реформа должна с 1 января 2018 года.

Согласно данным, изложенным в документе, пенсионная реформа будет включать в себя новый перечень вариантов выхода на пенсию с широким диапазоном пенсионного возраста. Ожидается, что человек, который выходит на пенсию, будет сам выбирать сроки и условия выхода на пенсию, что будет зависеть от общего трудового стажа.

Также реформа должна предусматривать дополнительные пенсионные выплаты. Такая мера, как ожидается, будет стимулировать продолжительность занятости и более поздний выход на пенсию.

Кроме того, реформа будет содействовать долгосрочной экономии не менее 3% ВВП.

В опубликованных МВФ документах говорится, что средний эффективный возраст выхода на пенсию в Украине составляет 58,5 лет для мужчин и 55,9 года для женщин.

НАБУ: Прослушка и следствие под прикрытием
НАБУ до конца мая 2017 года должно получить право прослушки и проведения следственных действий под прикрытием. В документе указано, что это условие должно было быть выполнено еще в конце ноября 2016 года, а новый срок был назначен на конец мая 2017 года.

Контрольным показателем сотрудничества с МВФ определено, что изменения должны быть внесены в парламент и приняты к концу мая нынешнего года. Эти изменения должны гарантировать возможность для НАБУ проводить операции под прикрытием, перехватывать сообщения, получить доступ к компьютерным системам и контролировать корреспонденцию. Сейчас, напомним, НАБУ пользуется при необходимости помощью, в частности, СБУ для проведения подобных следственных действий.

Также в меморандуме сказано, что дела НАБУ и постановления следственных судей нужно защитить от утечки. Этого нужно добиться путем ограничения доступа к ней офицеров НАБУ и Специальной антикоррупционной прокуратуры до тех пор, пока расследование дела не завершено или закрыто.

НАБУ также должно продолжать публиковать статистические данные, касающиеся расследований актов коррупции со стороны высокопоставленных должностных лиц на своей странице в свободном доступе.

Земельная реформа
Украина должна принять закон об обороте сельскохозяйственных земель до конца мая 2017 года. Отмечено также, что это новый предельный срок для выполнения структурного маяка, который остается с конца сентября 2016 года.

Итак, действующий мораторий на продажу земель сельскохозяйственного назначения должен потерять силу с конца 2017 года, позволяя таким образом продажу земли, находящейся в государственной и частный собственности, сразу же после этого.

Украина же обязуется запустить кампанию по информированию общественности и разъяснению преимуществ этой реформы.

Антикоррупционный суд
Закон об Антикоррупционном суде должны быть приняты до середины июня 2017 года. Закон необходим для того, чтобы обеспечить преследование коррупционных действий со стороны высоких должностных лиц специализированным и приоритетным судебным разбирательством. Напомним, что антикоррупционный суд образован в соответствии с принятым в июне 2016 года Законом Украины "О судоустройстве и статусе судей", а его деятельность будет соответствовать Европейской конвенции по правам человека и другим стандартам Совета Европы.

"Для этого мы (Украина, - ред.) подадим до середины апреля 2017 в Верховную Раду соответствующие проекты законодательных актов для их принятия к середине июня 2017", - сказано в документе. Антикоррупционные суды должны начать работу до конца марта 2018 года.

Отмечается, что  законопроект будет содержать положения, обеспечивающие бюджетную автономию и соответствующее обеспечение системы антикоррупционных судов и определять процесс отбора антикоррупционных судей.

Отмечается, что в соответсвии со статьей 33.2 Закона Украины "О судоустройстве и статусе судей", особые требования будут введены в предлагаемом законопроекте, чтобы обеспечить соответствие кандидатов на позиции антикоррупционных судей требованиям не только образцовой репутации и высокопрофессиональных качеств, но и требованиям по владению соответствующими определенными навыками, необходимыми для рассмотрения уголовных дел, связанных с коррупцией.

"Учитывая это, закон будет предусматривать процедурные нормы, включая такие экзамены и задания для оценки определенных профессиональных навыков кандидатов, которые будут опираться на прозрачную оценку кандидатов Высшей квалификационной комиссии судей Украины с привлечением уважаемых специалистов по общепризнанными этическими стандартами и опытом в ведении антикоррупционного судопроизводства, включая возможное задействование експертиз и соответствующий опыт, приобретенный в других странах", - сказано в меморандуме.

Приватизация
Украина подтвердила свои обязательства по приватизации "Одесского припортового завода" и будет внедрять необходимые меры, включая урегулирование идентифицированных балансовых недостатков, для привлечения авторитетных международных инвесторов и завершения его приватизации в первой половине 2017 года.

Параллельно Украина будет инициировать приватизацию большого количества госпредприятий для приватизации до конца сентября 2017 года. В спике: ПАО "Центрэнерго" и "Турбоатом", чьи доли были уже переведены в ФГИУ, и региональные энергораспределительные компании, облэнерго, чьи доли будут переведены в ФГИУ до конца апреля 2017. Аналогичным образом ожидается утверждение законодательства, которое позволит полную приватизацию ГП "Укрспирт", государственного производителя алкоголя в Украине, в состав которого входит около 150 связанных ГП, к концу марта 2017 г. с той целью, чтобы конкурсная продажа была завершена до конца сентября 2017 года.

Новые фискалы, пересмотр и монетизация субсидий
Кроме того, в Меморандуме определены новые так называемые структурные маяки для Украины. В частности, Верховная Рада должна принять законодательство о создании новой гражданской службы, ответственной за расследование финансовых преступлений против государства, под управлением Минфина для замены нынешней налоговой милиции и консолидации всех полномочий по борьбе с финансовыми преступлениями против государства в одном агентстве, избегая при этом дублирования функций, до конца апреля 2017 года.

До конца июля 2017 года должны быть пересмотрены параметры системы коммунальных субсидий для улучшения адресности, введены корректировки социальных норм в непиковые месяцы в течение отопительного сезона, применены тарифы на доставку газа и отопление на основе мощности, что позволит перенести некоторую часть стоимости на летние месяцы. Все изменения должны вступить в силу с 1 мая 2017 г.

До конца августа 2017 года правительство должно принять постановление о монетизации коммунальных субсидий на уровне предприятий, предоставляющих коммунальные услуги.

До конца декабря в Минфине должна быть создана централизованная база данных получателей социальной помощи.

(перевод документа на украинский язык)



6 марта 2017 г.


Сергій Следзь 3 березня, 23:01

Нині ВВП на душу населення України становить 21% від відповідного показника ЄС.

Відносно США — це ще менше: 14%; нарешті, порівняно з Норвегією — 12%. Такі цифри прозвучали цього тижня на Київському міжнародному економічному форумі. За 25 років "реформ" перспективна Україна перетворилася на економічного аутсайдера. За цей час країна втратила одну третину свого ВВП (у натуральному вимірі) і близько 10 млн населення.

Що нас чекає в далекосяжній перспективі, якщо не буде змінено економічну політику? Аналітичний підрозділ групи The Economist прогнозує Україні до 2050 р. середньорічний темп зростання ВВП усього на 1% і зменшення чисельності населення до 32 млн чоловік.

Але це не фатум, Україна ще може зламати руйнівну тенденцію і перетворитися на багату країну. Ба більше, нинішній новий цикл розвитку світової економіки дає їй для цього реальну можливість. Про це в інтерв'ю DT.UA люб'язно розповів всесвітньо відомий норвезький економіст, професор Ерік РАЙНЕРТ, автор бестселера "Як багаті країни стали багатими, і чому бідні країни залишаються бідними". Цю книжку Всесвітня асоціація економістів включила в ТОП-50 найбільш економічно важливих книжок останнього століття.



— Пане професоре, наскільки мені відома ваша думка, то нині починається новий економічний цикл, і світова торгівля поринає у стан колапсу. Чи є шанс в України вирватися зі стану економічного аутсайдерства в цей перехідний для всієї світової економіки період?

—Це ключове питання. Як ви знаєте, саме країні-гегемону завжди вигідна вільна торгівля. У 20-х рр. XIX ст. гегемоном була Англія. Після неї, вже у XX ст., ним були США.

— Тобто економічна теорія підлаштовувалася під гегемона?

—Так. Насправді так звана "класична" економічна теорія представляє інтереси багатих країн і, власне, створюється ними. Теорія Давида Рікардо 1817 г. про вигідність торгівлі між країнами була створена на основі бартеру робочих годин, тобто йдеться про обмін не товарами, а робочими годинами. Американці не купилися на цю теорію. Вони заявили, що будь-який продукт із Англії годиться тільки для експорту, тому Англія як найбільш індустріальна країна (на той момент) створила її для власної вигоди. Мовляв, індустріальна Англія вироблятиме промислові товари, а решта країн — сировину. Фактично, американці сказали, що це блеф, абсолютно непідходяща їм теорія. Але головне, що, по суті, те ж саме відбувається й тепер, коли ЄС заявляє Україні — мовляв, ви виробляйте сировину, а ми — продукти на її основі. Звісно, це теж блеф, і так не може бути.

Цікаво, що в 1900-х рр. англійці (втративши промислову першість) самі стали сумніватися в своїй теорії. Вони визнали, що її більше не можна застосовувати до Великобританії, оскільки Німеччина і США стали гегемонами. Прикметно й те, що в наш час саме поняття вільної торгівлі постраждало як від лівих, так і від правих, оскільки і Берні Сандерс, і Дональд Трамп атакували поняття "вільна торгівля", вважаючи, що воно більше не годиться для застосування. Процес повторної індустріалізації неймовірно важливий зараз для України, саме тому Д.Трамп — це хороша можливість для вас. Адже він розбиває лицемірство, яке відбувається в Європі, і його поняття про вільну торгівлю можуть допомогти Україні розвиватися. Індустріалізація для України необхідніша, ніж для США, тому факт президентства Трампа для США — новина погана, а для України — навпаки.

Те, що відбувається сьогодні у світовій економіці, дуже схоже на момент 1848 р., бо тоді, як і тепер, і праві, і ліві атакували поняття "вільна торгівля". І це дало поштовх розвитку, наприклад, скандинавських країн (включно з Норвегією), інших невеликих європейських держав.

— Це означає, що в даний історичний момент і в України є хороший шанс?

—Саме так. По суті, вам випала політична можливість переконати неолібералів і лібертаріанців в Україні, що нинішня система не працює. Якщо вона не спрацювала у США, чому вона має спрацювати в Україні? Якщо у США розуміють необхідність захисту своєї промисловості, то аналогічно маєте робити й ви. І заявляти про це треба якомога голосніше, бо стандарти життя в Україні неймовірно швидко падають.

— Ми мусимо заявити про це Європі, яка допомагає нам будувати щось інше?

—Гадаю, що так.

— Той шлях, яким зараз рухається Україна, — це реалізація плану Моргентау чи плану Маршалла, якщо провести аналогію з післявоєнною Німеччиною?

—Нинішня політика Євросоюзу розчаровує, бо, фактично, вони намагаються ввести план Моргентау для України. Як раніше був переможений комунізм? Був створений певний пояс із країн, котрі межують із комуністичним режимом, і ці країни стали багатшими. Так відгородилися від комунізму. А тепер через політику ЄС країни, котрі межують із Росією, стають біднішими. В цьому помилка.

— Чому ж Європа не хоче допомогти Україні стати багатшою?

—Тому що це циклічний процес. Країни ЄС так довго живуть у достатку і без якихось особливих проблем, що вони забули, як самі розбагатіли. Цикли ми можемо спостерігати й тепер. Це стосується будь-якої країни. Вона стає багатшою і забуває про те, як цього досягла. Але я не думаю, що в Європі так чинять, бажаючи зла, просто вони не в курсі. Я переконаний, що 99% (коли не всі 100) громадян ЄС дуже здивуються, дізнавшись, що в Росії пенсії вдвічі-втричі вищі, ніж в Україні. Вони й уявлення не мають про ту відчайдушну ситуацію, в якій ви зараз перебуваєте. Саме тому про це варто заявляти якомога голосніше.

— Квотована торгівля з Європою врятує Україну, зробить її багатою?

—Жодні квоти вас не врятують. По-перше, тому, що вони недосить великі для вас. Наскільки мені відомо, важлива для вас квота на пшеницю була вичерпана вже в лютому, а квота на томатний сік — ще раніше. Аграрний сектор привертає багато політичної уваги й забирає багато ресурсів. За парламентаріїв ЄС голосують громадяни Євросоюзу. Ні в України, ні в Норвегії немає права голосу. А чого бояться всі парламентарії — то це злих фермерів. Найстрашніше для них, коли прийдуть фермери й кидатимуться гнилими помідорами.

У мене таке враження, що ЄС тримає перед вами морквину, намагаючись вас привабити. Точно так само, як тримають морквину перед віслюком, щоб він рухався вперед. Але навіть сама ця морквина в даному разі несправжня. Вони кажуть вам: позбувайтеся промисловості й займайтеся виключно сільським господарством. Даруйте, але це не вихід. Я навіть не знаю, наскільки грубе слово потрібне, щоб пояснити, що ця морква несправжня.

— Що треба робити насправді?

—Вам треба звернути увагу на країни, котрі перебувають в аналогічній ситуації. Вони не є членами ЄС. Це Грузія, Білорусь (певною мірою), Вірменія, Молдова… Вам треба створити зону вільної торгівлі з цими країнами, тоді у вас будуть взаємні преференції.

— Тобто вони — наші торговельні партнери.

—Так. А ще зверніть увагу на Туреччину, Азербайджан… І вам слід більше концентруватися на місцевому ринку. Зрозумійте, що ви самі. Я розумію, що вас близько 44 млн, але ви все одно самі. І вихід мусите знаходити самостійно. Концентруйтеся на місцевому ринку, оскільки ви самі по собі — досить великий ринок, і жителям вашої країни потрібна різноманітна місцева продукція.

— Але як концентруватися на внутрішньому ринку із зарплатами в населення 150— 200 дол. на місяць?

—На жаль, це порочне коло, з якого ви не можете вирватися: промисловість згортається, зарплати знижуються, люди не можуть собі нічого дозволити і їдуть… Серед політиків часто поширена думка, що треба позбутися держави, послабити її значення (це лібертаріанці) як такої. Насправді не треба мати велику державу, треба, щоб вона була сильною і могла приймати правильні рішення. Я сподіваюся, Брексіт і результат виборів у США відкриють очі українським політикам, і вони почнуть приймати правильні рішення. До речі, раджу звернути увагу на адміністрацію з підтримки малого бізнесу у США.

— Є й така адміністрація?

—Так, у Вашингтоні. Допомагає малому бізнесу. Правда, за два квартали від її будівлі розміщуються МВФ і Світовий банк, яким це не подобається. І тому я вам раджу: "Не робіть те, що вам кажуть робити американці, а робіть те, що американці робили самі". Саме так говорили й самі американці у 1820-х: "Не робіть те, що вам кажуть робити англійці, а робіть те, що англійці робили самі".

— Річ у тому, що коли нам кажуть, що треба робити, то дають і кредити. Хоча дедалі частіше лунають застереження, що це шлях у боргове рабство…

—Це справді так. Україна майже "на голці". Ви звикли вже до цього боргового рабства, — виник значний торговельний дефіцит, тому знову й знову потрібні кредити… Європейці помічають, що такі проблеми актуальні для Іспанії, Португалії, Греції, але не помічають, що такі ж вони злободенні і для України, просто тому, що Україна — не на їхньому порядку денному. Біда в тому, що ЄС настільки зайнятий порятунком самого себе, що в нього просто немає часу дивитися поза свої кордони.

— Що на практиці означає "боргове рабство" для країни, і чи траплялися вам такі приклади?

—Історія свідчить, що борги, виплатити які неможливо, — не виплачуються. Навіть у Старому Заповіті згадуються ювілейні роки списання боргів. Єдина країна, яка пережила неймовірне полегшення, коли їй списали борги з Європи, — це Німеччина. Латиноамериканські країни постійно перебувають у цьому циклі: борги — дефолт — борги. Так уже було п'ять-шість разів від часу здобуття ними незалежності в 1930-х рр. Єдиний вихід із таких боргів — оголошення дефолту. Але проблема в тому, що Європейський центральний банк, наприклад, не хоче, щоб Греція визнавала свій дефолт.

— Однак така боргова практика привела латиноамериканські країни до примітивізації.

— Я сам спостерігав примітивізацію в Аргентині. Раніше в них були і легкові автомобілі, і вантажівки, а потім вони почали їздити на конях і мулах. За 1990-ті роки, після втрати країною промисловості, зарплата там упала на 40%. До речі, земля в Аргентині, як і в Україні, дуже родюча.

— Щоб Україна не повторила "успіхів" Аргентини, мабуть, самої тільки світової торгівлі мало. Щось потрібне ще?

—Крім світової торгівлі, зокрема агропродукцією, потрібен ще достатній рівень індустріалізації країни. Тому слід звертати увагу на країни, котрі не є членами ЄС, наприклад на Туреччину чи навіть Саудівську Аравію. І, звісно ж, як я вже казав, працювати з внутрішнім ринком. Тут, в Україні, людям потрібні продукти й промислові товари. Так, у них немає грошей усе це купувати, отож вам треба подумати про мінімальну зарплату і пенсію.

— Але мінімальну зарплату й пенсію не підвищиш просто так. Вона має відповідати економіці країни.

—Проте мінімальна зарплата дуже важлива. Якщо її зробити занадто високою, з'являються ризики створення тіньової економіки. Тому регулювати слід дуже виважено.

Для реіндустріалізації вам також потрібен банк розвитку, який би підтримував відродження промисловості, як це було в Бразилії. А ще — адміністрація малого бізнесу, як у США.

— На жаль, складається враження, що в нас у країні намагаються потіснити малий бізнес із ринку на догоду великому. Це теж може вилитися у проблему.

—Це неправильно. Малий бізнес потребує підтримки. У тому числі й через податкову політику. Наприклад, у Норвегії був (а може, й зараз є) такий закон: якщо підприємець, отримавши прибуток, залишає його на розвиток підприємства, то цей прибуток не оподатковується.

— А що нам робити з імпортом, треба його контролювати?

—Корисно ретельно проаналізувати основні статті імпорту й зрозуміти, що ви можете виробляти самостійно. Є повчальний приклад із курячим м'ясом. Під час кризи 1990-х у Росії виробництво курячого м'яса практично зникло. І тоді країні довелося імпортувати "ніжки Буша" зі США. З допомогою таких зовсім незначних інтервенцій державі вдалося відродити місцеве виробництво курячого м'яса. Треба шукати сфери, де невелика інтервенція матиме найбільший вплив, коли ви вже майже конкурентоспроможні.

— Як подолати тенденцію відпливу мізків і робочої сили з України?

—Сумно, що основним експортним товаром є молодь. Норвегія теж переживала такий період у XIX ст. Тоді молодь пливла у США. Проблема в тому, що мігрують не ті люди. Тобто, в принципі, міграція — це непогано, але саме люди, котрі мігрують, могли б створювати підприємства, розвивати бізнес і таким чином піднімати країну. З погляду індивідуума, така міграція логічна й правильна, а з погляду суспільства — на жаль, ні. Однак є багато прикладів, коли відплив мізків із країни врешті-решт обертається повторним їх набуттям. Їх поверненням. Найкращий приклад — аграрна Ірландія, яка у 80-х минулого століття поставила перед собою завдання досягти першості в інформаційних технологіях. Держава вклала кошти у відповідну освіту. І перший випуск коледжу, який навчав студентів інформаційних технологій, повністю виїхав із країни. З другого випуску залишилося тільки два випускники. Однак, коли минуло 6—8 років, випускники почали повертатися в Ірландію, бо там з'явилися робочі місця і вони хотіли ростити своїх дітей в Ірландії. Мізки повернулися у країну.

— Тобто Україні, щоб стати багатою, потрібно створити умови для повернення мізків. Але як стати багатими без їхньої допомоги?

—Якщо ви не почнете нарешті приймати рішення, ви ставатимете все біднішими й біднішими. Але якщо Україні вдасться диверсифікувати промисловість, ви навчитеся додавати додану вартість до виробленої сировини, тоді зростатимуть зарплати, і ваші люди, звісно ж, повернуться. Я впевнений. — Отже, в нас усе-таки залишився шанс. —Я виїхав із Норвегії, коли мені було 19, а повернувся, коли мені був 41…



1 марта 2017 г.

Падший экспорт: рейтинги и рецепты спасения (инфографика)

По большинству товарных позиций украинский экспорт падает,
рост демонстрируют только несколько направлений

Экономисты и политики бьют тревогу. Структура украинского экспорта ухудшается, его объем падает, в итоге возникает большой дефицит торгового баланса с негативными последствиями для экономики и для граждан. Недавно председатель комитета Верховной Рады по вопросам промышленной политики и предпринимательства Виктор Галасюк в интервью Hubs заявил, что в торговом балансе образуется настолько крупная дыра, и что ее «не перекрыть никакими миллиардами валютных кредитных заимствований». К тому же, со слов политика, вместе с искусственными источниками финансирования, такими как кредиты МВФ, «нам навязывают обязательства, противоречащие национальным интересам Украины».  

Последние сводки Госстата о показателях внешнеэкономической деятельности действительно свидетельствуют о существенном сокращении объема экспорта украинских товаров. В итоге за 2016 г. он «усох» на 4,6%. На первый взгляд может показаться, что это заурядный шажок вниз по экономической лестнице, коих Украина делает множество в последнее время и что к таким «шалостям» у страны уже выработался иммунитет.

Однако экспорт сейчас – это основная составляющая ВВП страны, их абсолютные величины уже становятся сопоставимыми. И недоработки в несколько процентов на внешних рынках могут быть губительными для национальной экономики.

Фактически страна за прошлый год потеряла на экспорте $1,764 млрд (см. ниже «Основные показатели ВЭД в 2016 г.»). Экономике нанесен урон, размер которого почти в 2 раза больше кредита, за который Нацбанк и все правительство бьются с МВФ уже почти полгода и все никак не могут получить. А за «потерю» экспортных почти $1,8 млрд никого даже не пожурили. Хотя, по большому счету, пора, наконец, опрокидывать тренд и наращивать поставки за рубеж, восстанавливая утраченные позиции Украины на мировых рынках.

Основные показатели ВЭД в 2016 г.



Нынешняя ситуация удручает еще и тем, что объемы экспорта украинских товаров падают уже 4 года подряд – с $68,8 млрд в 2012 г. до $36,4 млрд в 2016 г. Весьма симптоматично, что за эти 4 года отечественный экспорт обвалился уже в 2 раза и полет вниз продолжается (см. ниже «Динамика экспорта товаров»).

Обнадеживает лишь то, что темпы этого падения немного замедлились – с ежегодных 8-29% (на протяжении 2013-2015 гг.) до нынешних 4,6%. В этой ситуации выход из пике экспорта услуг, зафиксированное по итогам прошлого года, можно расценивать не более как отсутствие отягчающих обстоятельств.

Динамика экспорта товаров



Падение экспорта, конечно же, негативно сказалось на формировании сальдо внешней торговли. Процесс усугубился ассиметричным ростом импорта товаров на $1,73 млрд за 2016 г. В итоге товарное сальдо резко ухудшилось и стало отрицательным. Во внешнеторговом балансе образовалась «дыра» размером $2,89 млрд (см. ниже «Торговое сальдо»). Председатель Комитета Верховной Рады по вопросам налоговой и таможенной политики Нина Южанина в комментарии Hubs утверждает, что из-за негативного внешнеторгового сальдо в стране уменьшается количество валюты и формируется давление на гривну. «Но если ее удерживать ручным путем, дефицит валюты все равно наступит и вызовет массу процессов, которых боится вся страна. Вот говорили, что доллар может быть по цене от 40 до 80 гривен. Представляете, что будет твориться с населением, его настроениями. Это очень опасно», – заявляет Южанина.

Торговое сальдо



Временно «дыру» в торговом балансе прикрыло положительное сальдо по услугам во внешнеэкономической деятельности. Но как только спрос на услуги украинского трубопроводного транспорта упадет, к чему уже имеются предпосылки, сразу же обнажится дыра из-за перекосов в торговле товарами. К слову, трубопроводный транспорт нынче обеспечивает, по данным Госстата, положительную прибавку к сальдо размером $2,3 млрд. И «порожняк» в трубе может крайне негативно сказаться на состоянии внешнеэкономической деятельности Украины.

Главной угрозой для внешнеторгового баланса, все же, является нынешний тренд по сокращению объемов экспорта товаров. Остановить падение украинского экспорта, начиная с 2013 г., пытается уже третий состав Кабмина. Однако результат прежний. По мнению многих законодателей, нынешнее правительство продолжает бездействовать. Как говорит Нина Южанина, она уже второй год подряд ждет «программу правительства, в которой была бы четко обозначена экономическая политика нашей страны».

Пока же, по оценкам политика, Украина просто теряет время и никуда не двигается. «Все в экономике происходит стихийно или само собой. Мы, как государство, не регулируем и не знаем, как в дальнейшем, например, ликвидировать дефицитный баланс во внешнеэкономической деятельности. Я все-таки надеялась, что у нас новое правительство должно ознакомиться с делами, все должны понять, какие у них новые обязанности, функции. Сейчас у меня менее радужные ожидания. Не знаю, почему у нас не доходят руки до более глубоко понимания, разбора всего по косточкам. Возможно, я чего-то не знаю, возможно, в Минэкономразвития активно работают над тем, как ликвидировать внешнеторговый дефицит», – заявляет Южанина.

Hubs решил не дожидаться, пока какое-то ведомство соизволит предпринять попытку проанализировать негативную ситуацию с экспортом отечественной продукции, и сделал это самостоятельно.

Экспорт по косточкам

Структура экспорта отечественных товаров по итогам 2016 г. в целом получилась похожей на расклады прошлых лет. Более 45% экспорта – продукция двух товарных групп: металлы и изделия из них, а также продукты растительного происхождения (см. ниже «Товарная структура экспорта в 2016 г.»).

Незыблемыми лидерами в этих группах являются черные металлы и зерновые культуры, на их долю соответственно приходится 19,9% и 16,7% от совокупного украинского экспорта.

Товарная структура экспорта в 2016 г.



В то же время, объемы поставок в денежном выражении по многим видам продукции существенно изменились, по сравнению с предыдущим периодом. Упал экспорт металлургической продукции, машин и оборудования, транспортных средств, химической и многой другой продукции. Отрицательную динамику продемонстрировали 12 товарных групп из 20-ти проанализированных нами, согласно классификатору УКТВЭД.

«Антирейтинг товаров по падению экспорта», составленный Hubs (см. ниже), возглавили: черные металлы; реакторы ядерные, котлы и машины; продукты неорганической химии. Совокупное падение поставок за рубеж товаров-призеров этого рейтинга составило $1,6 млрд – почти столько же, сколько потеряла вся Украина на зарубежных рынках за прошлый год. В совокупности по 15 позициям антирейтинга экспортеры недополучили $2,8 млрд валюты из-за зарубежных стран, если сравнивать с показателями за 2015 г.

Антирейтинг товаров по падению экспорта в 2016 г.



В то же время экспортерам некоторых товаров в 2016 г., по сравнению с 2015 г., удалось нарастить поставки за рубеж своей продукции. Однако прирост выручки по такой продукции получился небольшой, и он не смог покрыть потери неудачников года. Наибольшее увеличение доходов продемонстрировали экспортеры сахара и кондитерских изделий из него – плюс $0,2 млрд.  В числе призеров также – поставщики электромашин и семян. Совокупный прирост по 10 самым результативным видам товаров – $0,5 млрд.

На фоне общего сокращения украинского экспорта на $1,8 млрд такой результат представляется достойным подражания. К сожалению, в перечне счастливчиков слабо просматривается высокотехнологичная продукция с большой добавленной стоимостью (см. ниже «Топ-10 товаров по приросту экспорта в 2016 г.»). Овощи, древесина, мука и зерновые культуры – яркие представители сырьевой направленности даже наиболее динамичных сегментов украинского экспорта.

Топ-10 товаров по приросту экспорта в 2016 г.



Крупнейшие направления экспорта в 2016 г. остались практически те же, что и годом ранее. Однако позиции Египта и Польши среди них заметно улучшились. Теперь эти 2 страны – уже в тройке призеров рейтинга крупнейших-импортеров товаров из Украины (годом ранее они занимали 4-ю и 6-ю позиции соответственно). Турция же и Китай по итогам прошлого года выпали из первой тройки и опустились в рейтинге вниз (см. «10 крупнейших стран-импортеров украинских товаров в 2016 г.»). В целом на рейтинговую десятку стран приходится более половины украинского экспорта – $19,2 млрд.

10 крупнейших стран-импортеров украинских товаров в 2016 г.



При этом наиболее динамично отечественным экспортерам удавалось наращивать поставки своей продукции в другую группу стран (см. «15 наиболее динамичных импортеров украинской продукции в 2016 г.»). В эту группу вошло много государств, еще не являющихся (в абсолютных величинах) крупнейшими импортерами наших товаров. Но в ближайшие годы, по прогнозам Hubs, часть из них вполне может оказаться в Топ-10. В первую очередь это такие страны как Нидерланды, Иран и Румыния.

15 наиболее динамичных импортеров украинской продукции в 2016 г.



Самым податливым для украинских экспортеров оказался рынок Индии – украинский экспорт в эту страну за 2016 г., по сравнению с 2015 г., вырос на $0,5 млрд. А совокупный прирост во все 15 стран за аналогичный период превысил $2,1 млрд. Отрадно, что среди 15 наиболее динамичных импортеров оказалось и 5 стран из Евросоюза – Польша, Румыния, Венгрия, Германия и Нидерланды. Кстати, темпы роста поставок украинских товаров в половину стран из «гостеприимной» 15-ки превысили в среднем 30% за год. При этом в Индонезию экспорт вырос в 2 раза, а в Шри-Ланку – в 10 раз.

За счет чего же экспортерам из Украины удавалось в 2016 г. столь интенсивно наращивать поставки своей продукции в эти заманчивые 15 стран. Анализ показывает, что украинцы и здесь не блистали особой оригинальностью. И увеличивали объемы поставок на рынки этих государств традиционных в последнее время для украинского экспорта товаров – зерна, растительного масла, металла и руды, семян, сахара и кондитерских изделий. Правда, на некоторые рынки удалось увеличить экспорт даже электрических машин (подробнее по каждой из стран – см. крайнюю правую графу таблицы «15 наиболее динамичных импортеров украинской продукции в 2016 г.»).

К сожалению, достижения украинских экспортеров в «податливых» странах оказались полностью перечеркнутыми результатами (их же и их коллег) в так называемых «негостеприимных» странах. Десятку наиболее ярких представителей этой категории стран возглавляет Россия. Причины продолжающегося падения экспорта в эту страну – не совсем рыночные. Во многом они военно-политические. Результат налицо – сокращение поставок в Россию за 2016 г., по сравнению с 2015 г., на $1,2 млрд, темп падения – более 25%.

В тройке самых негостеприимных оказались, к сожалению, еще 2 страны из десятки крупнейших импортеров украинских товаров – Турция и Китай. Причем падение объемов нашего импорта сюда весьма существенное – по $0,6-0,7 млрд. Отрадно констатировать, что в десятке неудачных направлений только 1 страна из Евросоюза – Португалия. Совокупное падение экспорта по провальным 10 географическим направлениям – $3,5 млрд. Это в 2 раза больше, нежели общее сокращение всего украинского экспорта на мировые рынки.

Как показывает анализ, пострадали поставки за рубеж по 10 странам как промышленной, так и аграрной продукции. В частности, сократился экспорт недрагоценных металлов и изделий из них, котлов и машин, руды, удобрений, мебели, зерновых культур, семян, молочных продуктов и др. (см. ниже крайнюю правую графу таблицы «Десятка провальных направлений экспорта украинской продукции в 2016 г.»).

Десятка провальных направлений экспорта украинской продукции в 2016 г.



Показательным моментом, демонстрирующим серьезность проблем с экспортом, является и то, что по итогам 2016 г., 14 из 25 регионов Украины сократили поставки товаров за рубеж. Среди них оказались в том числе и те 4 региона, которые являются лидерами в Украине по экспорту – г. Киев, а также Днепропетровская, Донецкая и Запорожская области (см. ниже «Регионы Украины, сократившие экспорт товаров в 2016 г.»). При этом на эти 14 регионов сейчас приходится около 74% всех поставок отечественных товаров за рубеж.

Регионы Украины, сократившие экспорт товаров в 2016 г.



Рейтинг регионов Украины по приросту экспорта товаров в 2016 г.



Варианты спасения экспорта

Можно ли улучшить положение в экономике. И в частности, за счет каких мер можно остановить падение экспорта и индустриализовать его структуру?

Три способа реанимации экспорта от народного депутата Виктора Галасюка Hubs недавно уже представлял своим читателям. Глава промышленного комитета парламента считает, что комплексная система поддержки и развития украинского экспорта, должна включать: создание экспортно-кредитного агентства и действенной системы продвижения украинских производителей за рубеж, а также введение налоговых стимулов для компаний, занимающихся производством и экспортом, в частности создание индустриальных парков.

Четвертой составляющей, по версии Галасюка, должно стать снятие искусственных барьеров и регуляторных норм, стоящих на пути экспортера, которые навязаны некоторыми международными организациями и Национальным банком Украины. «Искусственные нормы, например, об обязательной продаже 60% валютной выручки – ты заработал деньги, обязан их продать, а потом бегать и просить купить себе их опять, но уже по иному курсу, с рисками – это серьезный недостаток. Люди вообще не хотят заводить средства в Украину. Думаю, падение экспорта обусловлено не только объективными обстоятельствами. Надо убрать барьеры на пути притока валюты в страну и провести либерализацию », – считает депутат Галасюк. И уточняет, что уже предложен законопроект, который снижает планку максимально возможного объема продажи валюты. По мнению главы промышленного комитета ВР, «валютная либерализация – это еще один важный элемент комплексной системы поддержки экспорта». По версии Галасюка, реализация 4 вышеназванных компонент непременно поможет Украине добиться лучших результатов в экспорте.

Глава налогово-таможенного комитета парламента Нина Южанина, говорит, что она бы сейчас «настаивала на развитии собственной экономики, на развитии собственных экспортно-ориентированных производств. Чем лучше начнет работать бизнес, тем у нас более реальные есть шансы экспорта продукции и привлечения валюты в Украину». В то же время, законодатель заявляет, что если поговорить с политиками в зале Верховной Рады, то там неоднозначные настроения. «У нас же были определенные преференции для экспортеров. Мы их убираем. Мы считаем, что все должны быть равны. Проблема в том, что все эти шаги развития все-таки должно диктовать правительство, которое разбиралось и формировало всю эту политику. Потому что веяния в зале Рады, которые сейчас происходят, они не к лучшему», – говорит Южанина.

Согласно рецепту реанимации экспорта от члена Комитета Верховной Рады по вопросам экономической политикиАлександра Романовского, законодатели должны принять законы о поддержке производства в части финансирования.

Создание экспортно-кредитного агентства могло бы в этом плане помочь, считает депутат. Один из важных моментов, по его мнению – государственная поддержка должна осуществляться в рамках целевой программы, в которой бы указывались конкретные результаты для промышленности. Непременное требование – создание условий для привлечения инвестиций. «Надо создавать такой климат, чтобы инвестор пришел в Украину и не переживал за свои инвестиции. Поэтому нужна стабильность в законодательстве. У нас, к сожалению, не совсем так получается: принимаем один закон, второй – против первого», – говорит депутат.

По мнению Романовского, правительству следует выбрать отрасли, которые должны стать локомотивом развития. Такими отраслями, как считает законодатель, являются машиностроение и космическая промышленность, которые создают высокую добавленную стоимость. «Имея такие хорошие позиции на внешнем рынке, как в авиационной промышленности, почему бы не сосредоточить усилия по производству тех же «Русланов», которых вообще кроме нас никто в мире не делает? И можно здесь вырваться вперед. Самое главное иметь – политическую волю и желание», – считает представитель экономического комитета парламента.

Александр Цыганок, Константин Макульский
22 февраля 2017 г.


Польша привлекает украинцев высокими зарплатами и лёгкостью трудоустройства. Однако всё не так радужно. Собрав истории трудовых мигрантов и предпринимателей, Фокус выяснил, что стоит за объявлениями "работа в Польше"

Евгений Гордейчик - 17.02.17



В Польше сейчас работает 1,3 млн украинцев. Местные работодатели считают, что это очень мало — население стареет и сокращается. Чтобы сохранить темпы развития экономики, нужно привлечь как минимум 5 млн иностранцев трудоспособного возраста. Единственная проблема в том, что для пришельцев из-за Буга практически не работают социальные лифты. Влиться в польское общество смогут разве что дети трудовых мигрантов.

Ваши наши

Польский предприниматель Ян, которому принадлежит небольшой швейный цех под Жешувом, набирает швей исключительно из числа украинок. "Я могу заплатить швее максимум 1,2 тыс. злотых на руки (276 евро), больше не получается. Это меньше, чем официальная минимальная зарплата, поэтому вынужден оформлять людей на частичную занятость. Польки на таких условиях работать не хотят", — говорит бизнесмен. По его словам, ситуация усугубилась в прошлом году, когда правительство ввело программу "500+" — выплату по 500 злотых в месяц на каждого ребёнка. "Местным женщинам, если учесть оплату садика и проезд до места работы, проще сидеть дома. Для украинок же тысяча злотых и бесплатное жильё — нормальные условия. Когда заканчивается виза, спрашивают меня, понравилось ли, как они работали, и возьму ли я их в следующем году", — гордится своей кадровой политикой Ян.

И польские власти, и бизнес понимают, что без украинцев им не выжить. Дело в том, что Польша столкнулась с массовым оттоком рабочих в государства "старой Европы" — по данным национальной статистики, с момента вступления в ЕС из страны с населением 38 млн уехали 2,4 млн человек. Отток продолжается и сейчас, ведь средняя зарплата в Польше (980 евро в 2016 году) в 3,2 раза меньше средней зарплаты в Великобритании.

Теоретически около 9% поляков из 23 млн трудоспособных людей сидят без работы. Но более половины из них — это "профессиональные" безработные, которые ничего не делали более 20 лет. Помимо прочего, польское население стареет. По официальным прогнозам, к 2060 году трудоспособное население сократится с нынешних 60% до 48%. На рост рождаемости здесь, как и в прочих странах Европы, надеяться не приходится.

Польские власти уже начали активно привлекать украинцев в страну. С 2017 года вступили в силу изменения в законе "О карте поляка". Отныне владельцы этого документа, который выдают проживающим на территории бывшего СССР людям с польскими корнями, смогут переселиться в Польшу вместе с семьями (ранее семья обладателя "Карты поляка" не имела права получить долгосрочную визу). А поселившись в Польше, обладатель карты будет получать помощь — по 1 тыс. злотых первые три месяца, и по 600 злотых с четвёртого по девятый месяц пребывания в стране. Каждому несовершеннолетнему ребёнку правительство будет выплачивать половину этой суммы. Кроме того, обладателям "Карты поляка" государство предоставит возможность бесплатно посещать языковую школу и поможет в приобретении востребованной на рынке труда специальности.

Наконец, украинец с польскими корнями, переехав в Польшу, может сразу же получить постоянный вид на жительство. А написав президенту страны просьбу о предоставлении гражданства, в течение года стать обладателем польского паспорта. По официальной версии, власти Польши инициировали эти изменения в законодательстве для того, чтобы помочь украинцам польского происхождения, подвергающимся опасности из-за идущей на востоке Украины войны. Но истинные мотивы поляков несколько иные.

Только этого мало

По словам президента Союза предпринимателей и работодателей Польши Цезария Казьмирчака, 100 тысяч новых работников с польскими корнями, которых поможет привлечь новый закон "О карте поляка", — это крайне мало. Чтобы Польша смогла сохранить темпы развития экономики, стране нужно принять на постоянное жительство 5 млн украинцев, причём не меньше 1 млн в течение ближайших пяти лет.

Пока это не позволяют сделать правила трудоустройства. Относительно просто, по одному лишь заявлению работодателя, украинцы могут получить разрешение лишь на временную работу — до 6 месяцев в году. "Сейчас украинец в Польше живёт, как аскет, экономит на всём. За полгода он должен накопить средства для содержания своей семьи весь год. Если бы "бумажные" процедуры упростились, работники забирали бы в Польшу семьи и оставались тут насовсем", — говорит Казьмирчак. Кстати, по его подсчётам, если бы украинские работники окончательно переселились в Польшу, это позволило бы получать бюджету дополнительно 9 млрд злотых в год — за счёт их налогов, социальных платежей и НДС с приобретаемых ими товаров.

Польские власти уже думают над облегчением бюрократических правил. "Мы интересуемся возможностями включения миграционной политики в стратегию экономического развития", — говорит вице-министр развития Польши Ежи Квечиньски. По его словам, существующая система выдачи разрешений на работу сроком более чем на 6 месяцев может быть смягчена для людей моложе 35 лет с востребованной на польском рынке труда профессией.

Кроме того, польские чиновники собираются отменить нынешние правила, согласно которым иностранец может работать лишь у того работодателя, по инициативе которого ему выдали визу. По словам Квечиньского, такая практика породила масштабный рынок торговли разрешениями на работу. Обещает польское правительство позаботиться и о детях мигрантов — они получат доступ к бесплатному образованию, включая высшее, наравне с поляками.

Что дадите?

Польский рынок труда весьма привлекателен для украинцев. Средняя зарплата в Украине в 5,4 тыс. грн (180 евро) почти вдвое меньше даже по сравнению с минимальными 1500 злотыми (345 евро), которые польский работодатель обязан выдать на руки работнику. Неудивительно, что количество украинских работников в Польше стремительно растёт с 2014-го, когда началась девальвация гривны. Если в 2014 году украинцы получили 373 тысячи разрешений на работу, то в 2015-м — уже 517 тысяч, а за 2016 год на работу в Польшу въехало 1,3 млн соотечественников.

Однако несмотря на нехватку кадров, найти достойную работу украинцам не так просто. Главная проблема, с которой сталкиваются мигранты, — оплата труда ниже установленной законом минимальной зарплаты и отсутствие гарантий со стороны работодателя.

Польское законодательство надёжно защищает права работников — досрочно расторгнуть трудовой договор по инициативе работодателя практически невозможно. Поэтому компании предпочитают не вступать с рядовыми сотрудниками в трудовые отношения, а нанимать их по гражданско-правовым договорам, так называемой "умове злеценя". Такой документ формально предполагает лишь выполнение эпизодической, почасовой работы и не защищает работника. В реальности трудиться приходится и более 200 часов в месяц, а почасовая ставка составляет менее 8 злотых в час на руки, гарантированных законом. Но доказать нарушение своих прав практически нереально. По бумагам работник отработал лишь несколько часов в день, а после первой же жалобы его просто не допустят на производство.

За примерами далеко ходить не нужно. В декабре прошлого года на одном из крупнейших колбасных производств Польши, в компании Animex под Щецином, разразился скандал. Украинские работники пожаловались польской прессе, что работают по 350 часов в месяц, но получают в итоге лишь 1 тыс. злотых. После вмешательства украинских дипломатов компанию проверила трудовая инспекция. Но нарушений не нашла — инспекторы по труду не занимаются гражданско-правовыми договорами. Чиновники только порекомендовали украинцам подать на работодателя в суд.

Подобные нарушения повсеместны — по официальной статистике, лишь 14% украинских работников имеют трудовой договор, который защищает их права.

Отдельный разговор о многочисленных "агентствах временного трудоустройства", которые поставляют работодателям сотрудников, формально трудоустроенных в агентской структуре. Их услугами чаще всего пользуются международные компании, которым нужна дешёвая рабсила, но которые не хотят пятнать свою репутацию сомнительными схемами трудоустройства. При этом зачастую оказывается, что необходимые для работы вещи такому сотруднику нужно покупать на свои деньги — помимо того, что агент удерживает в качестве комиссии часть его зарплаты.

"Через польскую фирму-посредника я устроился работать на склад. Поначалу казалось, что условия хорошие — 10 злотых в час, при переработке больше 8 часов в день и в выходные выплачивают дополнительные 20%. Фирма предоставляет бесплатное жильё и транспорт к месту работы. Денег с меня не требовали, помогли сделать визу", — рассказывает Василь Ратич из Львовской области.

"Сложившаяся на рынке труда ситуация ясно показывает, что в Польше начинает не хватать рабочих рук"

Министр семьи,  труда и социальной политики Польши Эльжбета Рафальская о привлечении в страну украинских работников

Но после приезда в Польшу выяснилось, что всё не так радужно. Жильё оказалось комнатой на шесть человек в доме, расположенном в селе за 20 км от места работы. А транспорт — месячным проездным на пригородный автобус, который ему купил работодатель. Смена начиналась в 7 утра, а автобус отъезжал от села, в котором жил Василь, в 5:15, приходилось вставать ни свет ни заря и приезжать на работу на час раньше. Иначе добраться в срок было нереально — автобус ходил раз в два часа, а в случае опоздания рабочих просто не пускали на склад. Кроме того, выяснилось, что работникам, нанятым через агентство, работодатель не выдаёт спецодежду и расходные материалы — их обязан предоставить посредник. А в договоре с ним мелкими буквами было прописано, что спец­одежду работник должен арендовать у работодателя. "Заставляли покупать даже ножи для разрезания упаковок и скотч. При этом стоили они в фирме в несколько раз дороже, чем в магазине", — вспоминает Ратич.

В итоге сумма, которую он получал, была почти на треть меньше обещанной.

Твоё дело маленькое

Хоть польские работодатели и говорят о необходимости привлекать украинских работников на ПМЖ, но создавать им условия для комфортной работы и предоставлять социальные гарантии не спешат.

Непросто и с ведением малого бизнеса. Особенно если он связан со сферой услуг. У Вячеслава Беликова до 2014 года в Донецке был небольшой, но прибыльный бизнес по ремонту бытовой техники. Работал он "семейным подрядом": жена размещала объявления и вела бухгалтерскую отчётность, а он с сыном ездил по вызовам и чинил стиральные машины и холодильники.

Когда в Донецке появились первые адепты "русского мира" с автоматами, Вячеслав, отставной офицер, сразу понял, чем это закончится, и решил переехать с семьёй в более спокойное место. Бабушка его жены была полькой, и супруга недавно сделала "Карту поляка". Перебраться решили во Вроцлав.

Поначалу казалось, что жизнь на новом месте складывается хорошо. На свои сбережения семья Беликовых купила во Вроцлаве двухкомнатную квартиру. А на средства, полученные в Украине от продажи авто, в Польше удалось приобрести машину получше. Спустя три месяца после переезда жена Вячеслава получила разрешение на постоянное жительство, а он с сыном как члены семьи оформили временный вид на жительство с правом работы. За три месяца ожидания документов Беликовы подтянули свой польский, и с трудоустройством проблем не возникло.

Вячеслав нанялся в фирму, занимающуюся ремонтом техники на дому, а его сын Александр — в крупную компанию, которая обслуживала холодильники и кондиционеры в супермаркетах. Единственная проблема — им обоим предложили весьма скромную зарплату: по 1800 злотых. Денег впритык хватало на текущие расходы, о путешествиях и мелких радостях жизни вроде посещения ресторана в выходной можно было забыть.

Беликовы отнеслись к этому с пониманием — их на новом месте никто не знал, и было ясно, что придётся начинать всё сначала. Вячеслав согласился работать за деньги, на порядок меньшие, чем он зарабатывал в Донецке, и доказать свою пользу для бизнеса. Это ему удалось. "Владелец фирмы уже через пару недель стал называть меня лучшим другом и каждую пятницу тянул в бар "пропустить по рюмке", — рассказывает Вячеслав. — Польские мастера учились в официальных сервисных центрах и умеют менять только забарахливший блок целиком. Мы же ремонтировали технику, от которой отказывались конкуренты. Напарник, с которым я ездил на вызовы, на то, что я делаю, смотрел с открытым ртом".

Поток заказов вырос, благодаря рационализаторству Вячеслава снизилась себестоимость услуг, доходы фирмы увеличились. Вячеслав решил, что доказал свою незаменимость, и предложил шефу дальше работать на партнёрских началах — за процент от прибыли. Тот отказал. Конкуренты, к которым решил перейти Вячеслав, тоже не хотели платить ему большую ставку. Похожая ситуация сложилась и у сына. Тогда Беликов решил, что достаточно освоил местный рынок и может начать собственный бизнес. Он зарегистрировал фирму и собрался работать, как и раньше, — семьёй. И тут Беликовых ждало разочарование: клиенты отказывались вызывать мастера, услышав в трубке голос с восточным акцентом. "Стало понятно, что работать в Польше возможно, лишь наняв двух человек из местных — диспетчера и мастера-напарника, который будет общаться с клиентом. В этом я смысла не видел". В итоге после года в Польше Беликовы вернулись на родину и обосновались в Трускавце. Там дела у Вячеслава пошли неплохо. По крайней мере на ежегодную поездку в Европу деньги есть.

История Беликова не уникальна. "Польша — это не Израиль, где даже если у тебя всего четверть еврейской крови, тебя поблагодарят за алию (возвращение на родину. — Фокус) и помогут как можно скорее влиться в социум. Ты можешь иметь польские корни, получить гражданство, но навсегда останешься при этом чужаком. Даже если ты вращаешься в кругу образованных людей, где ксенофобия не так сильна, как среди низов польского общества, с тобой будут общаться подчёркнуто корректно, но внутренне никогда не признают соотечественником. Украинский акцент — это своего рода приговор", — жалуется биохимик Евгений Сосновский из Черновцов, который прожил в Польше несколько лет, сумел устроиться на высокооплачиваемую работу в одной из фармкомпаний, но в итоге вернулся домой по причине всё той же социальной изоляции.


Причины настороженного отношения к украинцам — вопрос отдельный. Справедливости ради стоит отметить, что во многом истоки этого объяснимы — свою роль сыграл и низкий культурный уровень большинства украинских мигрантов, и большое число украинских проституток в Польше, и увлечение наших соотечественников контрабандой алкоголя и сигарет. И даже готовность браться за самую грязную и низкооплачиваемую работу — трудно относиться как к равному к человеку, который считает за счастье получить место, на которое твоя родня и соседи смотрят с отвращением. Но самое смешное, что бытующие в Польше стереотипы отношения к украинцам в точности такие же, какие сложились у коренных британцев в отношении эмигрировавших на острова поляков. Им тоже не доверяют и крайне неохотно берут на должности выше мойщика посуды в ресторане. И точно так же, если поляку в Англии удаётся перейти с работы через "агентство временного труда" на прямой контракт с работодателем, он считает это неслыханной удачей.

О причинах этого явления пусть рассуждают психологи. Но надо принять как данность, что украинцу, который решил не просто подзаработать денег в Польше, а начать новую жизнь, будет непросто подняться хотя бы до уровня среднего класса. Скорее всего, это получится лишь у его детей. И лучше, если они родятся от смешанного брака.

Кто нужен

Фокус выяснил, какие профессии наиболее востребованы в Польше и сколько получают их обладатели

Квалифицированные рабочие
(Электрики, механики, сварщики, печатники, сантехники, каменщики)
Зарплата в Польше*: 1,8–3,1 тыс. злотых (410–713 евро)
Чего ждут работодатели:
  • диплом о профильном образовании
  • опыт работы от двух лет
  • желательно коммуникативный польский
Формальные требования: для некоторых производств требуется сертификат международного образца

Водители для грузоперевозок
Зарплата в Польше: 1,8–2,8 тыс. злотых (414–644 евро)
Чего ждут работодатели:
  • права категории СЕ
  • опыт работы от двух лет
  • коммуникативный польский
Формальные требования к украинским работникам: отсутствуют


Инженеры
(Электромеханики, инженеры по автоматизации, судостроители, конструкторы)
Зарплата в Польше: 2,3–3,6 тыс. злотых (466–828 евро)
Чего ждут работодатели:
  • диплом о профильном образовании
  • опыт работы от пяти лет
  • свободный польский
  • коммуникативный английский
Формальные требования к украинским работникам: для некоторых должностей нужна нострификация диплома и получение лицензии

Операторы машин
(Операторы производственных линий и станков с ЧПУ)
Зарплата в Польше: 1,7–2,7 тыс. злотых (391–621 евро)
Чего ждут работодатели:
  • диплом о профильном образовании
  • опыт работы от двух лет
  • коммуникативный польский
Формальные требования к украинским работникам: для некоторых производств требуется сертификат международного образца

Средний технический персонал
(Мастера участков и цехов)
Зарплата в Польше: 2–3,3 тыс. злотых (460–759 евро)
Чего ждут работодатели:
  • диплом о профильном образовании
  • опыт работы от двух лет
  • коммуникативный польский
  • желательно коммуникативный английский
Формальные требования к украинским работникам: для неко­торых производств требуется сертификат международного образца

IT-специалисты
(Программисты, администраторы баз данных, фронт-энд-девелоперы, тестировщики)
Зарплата в Польше: 3–5,8 тыс. злотых (690–1334 евро)
Чего ждут работодатели:
  • опыт работы от двух лет
  • свободный английский
Формальные требования к украинским работникам: отсутствуют


Руководители отделов продаж
Зарплата в Польше: 2,8–5,2 тыс. злотых (644–1334 евро)
Чего ждут работодатели:
  • опыт работы от пяти лет
  • свободный польский
  • свободный английский
  • желательно знание второго европейского либо азиатского языка
Формальные требования к украинским работникам: отсутствуют

Семейные врачи
Зарплата в Польше: 2–3,2 тыс. злотых (460–736 евро)
Чего ждут работодатели:
  • диплом о профильном образовании, окончание интернатуры и ординатуры
  • практика от двух лет
  • свободный польский, включая медицинскую терминологию, подтверждённый сертификатом
Формальные требования к украинским работникам: необходима нострификация диплома, получение лицензии на практику


Персонал ресторанов и отелей
(Повара, официанты, бармены, горничные, рецепционисты)
Зарплата в Польше: 1,5–2,1 тыс. злотых (345–483 евро)
Чего ждут работодатели:
  • желателен опыт работы
  • желателен коммуникативный польский
  • желателен коммуникативный английский
Формальные требования к украинским работникам: отсутствуют

Неквалифицированные рабочие
Зарплата в Польше: 1,5–2,3 тыс. злотых (345–590 евро)
Чего ждут работодатели:
  • желательно начальный уровень польского
Формальные требования к украинским работникам: отсутствуют
22 февраля 2017 г.


Європейська конфедерація профспілок розпочала компанію за підвищення заробітних плат по всій Європі, для забезпечення економічного зростання та подолання соціальної нерівності.



«Повышение оплаты труда за счет роста покупательной способности является движущей силой экономического спроса, роста и создания рабочих мест. Повышение заработной платы необходимо для того, чтобы вытащить Европу из почти нулевого роста». – заявив Генеральний секретар ЄКП Лука Вісентіні.

Підтримку профспілкам вже висловили Міністр зайнятості Люксембургу, Державні секретарі з питань зайнятості Португалії та Словаччини. Адже, зарплати в Європі відстають від продуктивності праці, прибутки не розподіляються справедливо, а колективні переговори необхідно посилювати. Європейська політика повинна відображати позитивний ефект підвищення зарплат для соціальної справедливості та економічного зростання.

Перші ластівки такої політики профспілок вже є. Минулого тижня нарешті закінчилась багаторічна боротьба між керівництвом авіакомпанії Lufthansa та профспілкою пілотів. З 2012 року робітники вимагали підвищення зарплат, а з 2014 влаштовували регулярні страйки, внаслідок яких було скасовано майже 10 тис. рейсів. Тепер профспілка відзначає перемогу. Керівники авіакомпанії погодились підвищити зарплату пілотам на 8,7%.

Також, перемогою закінчився страйк польських металургів. Через два тижні з початку страйку, вимогу профспілок, щодо підвищення зарплати було задовільнено.

Ці приклади дають ЄКП надію, що і інші роботодавці підуть назустріч працівникам, та підвищать заробітну плату на своїх підприємствах. Якщо ні – профспілки готові до рішучих дій.
3 февраля 2017 г.


Что такое международные трудовые нормы и механизм контроля МОТ? В чем состоят правовые концепции свободы объединения и коллективных переговоров? Как противостоять дискриминации и определить размер минимальной заработной платы?



Коротко о курсе

Права трудящихся являются неотъемлемой частью основных прав человека. Тем не менее, нарушения прав человека в сфере труда широко распространены во всем мире: каждый день миллионы людей сталкиваются с эксплуататорской продолжительностью рабочего времени, нищенскими зарплатами, унижением и плохим обращением на рабочем месте. Вместе с экспертами из Беларуси, России и Украины международная команда Глобального университета труда разработала этот Массовый открытый онлайн-курс (МООC) по правам трудящихся. В данном курсе обсуждается, что такое международные права трудящихся, а также те инструменты и стратегии, которые могут быть использованы для их реализации. На основе тщательного сочетания видео-лекций, материалов для чтения, интернет-ресурсов и интервью с активистами и экспертами в сфере труда из разных стран, вы получите знания и практические навыки для дальнейшего продвижения прав трудящихся.




Чтобы записаться на этот курс, сначала вы должны зарегестрироваться на учебной платформе iversity.org. Нажмите на клавишу "sign up", расположенную в верхней части этой страницы. Вам нужно будет заполнить краткую форму, указав имя, фамилию, адрес электронной почты и ввести пароль для авторизации. После этого вы получите сообщение от iversity, в котором вам будет нужно подтвердить ваш адрес электронной почты, нажав на ссылку в тексте сообщения. Пожалуйста, проверьте также папку со спамом. После того как вы зарегистрируетесь, вы сможете войти на iversity.org, указав вашу электронную почту и пароль, и начать курс.

Чему я научусь?

К концу курса вы ознакомитесь с концепцией международных трудовых норм и их практическим применением, ознакомитесь с концепциями таких основополагающих прав как свобода объединения и ведение коллективных переговоров, будете понимать институциональную структуру Международной организации труда (МОТ) - ключевого игрока в установлении международных трудовых норм. Вы сможете присоединиться к экономической дискуссии об установлении минимальной заработной платы, научитесь определять типы дискриминации и противостоять им.

Что мне необходимо знать?

В теоретическую основу данного курса заложены знания в области политологии, экономики и права на уровне, соответствующем уровню магистратуры. Однако, теоретические концепции представлены в доступной для понимания форме и хорошо проиллюстрированы, поэтому участвовать в обучении можно используя знания и навыки, приобретенные и за пределами специального профессионального образования.

Учебная платформа Iversity, на которой размещен курс, является международной. Поэтому навигационное меню платформы оформлено на английском языке. Для того, чтобы вам было удобнее пользоваться меню курса - был разработан специальный подробный глоссарий.

Структура курса
Модуль 1: Введение в международные трудовые нормы

Каковы типы международных трудовых норм и как они устанавливаются? Кто основные участники этого процесса и как они взаимодействуют между собой? В этом модуле представлен обзор международных трудовых норм МОТ, а также заложена основа для понимания механизма их установления.

Модуль 2: Контроль за соблюдением международных трудовых норм

Данный модуль предназначен для ознакомления с контрольным механизмом МОТ и способами его использования для защиты прав трудящихся. Этот сложный процесс представлен в краткой и удобной форме, и дополнен практической информацией от экспертного сообщества.

По завершении модуля вам будет предложено выполнить промежуточное задание и применить полученные знания для анализа практического случая из вашей страны. Задание должно быть выполнено к моменту завершения Модуля 3, а затем прорецензировано вашими однокурсниками. Метод взаимного рецензирования позволит вам учиться друг у друга и углубить знания о ситуации в других странах.

Модуль 3: Свобода объединения, коллективные переговоры и право на забастовку

Свобода объединения и коллективные переговоры - это «неотъемлемые права», лежащие в основе достойного труда. Но в чем заключается правовая концепция свободы объединения согласно Конвенции №87, и почему она является фундаментальной для соблюдения международных трудовых норм? В этом модуле также рассказывается о существующей полемике вокруг права на забастовку, представлены материалы, иллюстрирующие примеры реализации права на свободу объединения и на ведение коллективных переговоров.

Модуль 4: Дискриминация в сфере труда

Какие виды дискриминации существуют в сфере труда? Какие инструменты МОТ следует использовать, чтобы противостоять дискриминации и отстаивать равенство на рабочем месте? В данном модуле обсуждаются проблемы гендерной дискриминации, дискриминации в связи с членством профсоюзе, дискриминации по отношению к работникам-мигрантам. Основной лекционный материал дополнен примерами успешного опыта борьбы профсоюзов из разных стран.

Модуль 5: Минимальная заработная плата

В этом модуле представлена концепция минимальной заработной платы как одного из прав человека, рассматриваются инструменты МОТ по установлению минимальной заработной платы и обсуждается ее экономическая роль и проблемы эффективного применения.

Заключительный экзамен ( письменный тест)

Студенты, выбравшие сертифицированный курс, будут иметь неделю на подготовку к экзамену по материалам обучения. Экзамен будет проходить в форме теста с множественным выбором ответа.

Команда курса

Елена Герасимова (Заведующая кафедрой трудового права и права социального обеспечения факультета права, Национальный исследовательский университет “Высшая школа экономики”, Россия)
Павло Кутуев (Профессор, заведующий кафедрой социологии Национального технического университета Украины «Киевский политехнический институт» имени Игоря Сикорского, Украина)
Анна Андреева (Специалист по политическим вопросам и кампаниям Интернационала работников строительства и деревообработки (BWI)
Оксана Балашова (Международный центр для развития и достойного труда при университете Касселя, Германия)
Арина Граженская (Координатор проекта, тьютор учебного курса, Глобальный университет труда)
Захар Попович (Центр социальных и трудовых исследований, Украина)
Франк Хоффер (Специалист по исследовательской работе Бюро по деятельности трудящихся, МОТ; Международный координатор Глобального университета труда)
Международные эксперты и соавторы курса
Пол Уайтхед (Профессор Университета штата Пенсильвания, США) Автор материалов видео-лекций Модуля 1 “Введение в международные трудовые нормы”
Беатрис Вакотто (Департамент по международным трудовым нормам, МОТ) Автор материалов видео-лекций Модуля 2 “Контроль за соблюдением международных трудовых норм”
Стефани Лоренцен (Профессор Берлинской школы экономики и права, Германия) Автор материалов видео-лекций Модуля 3 “Свобода объединения, коллективные переговоры и право на забастовку”
Джеффри Вогт (Директор по правовым вопросам Международной конфедерации профсоюзов (МКП)
Александр Ярошук (Председатель Белорусского конгресса демократических профсоюзов (БКДП), Беларусь)
Василь Андреев (Председатель профсоюза работников строительства и промышленности строительных материалов Украины, Украина)
Петр Тулей (Заместитель председателя Конфедерации свободных профсоюзов Украины, председатель Киевского городского объединения КСПУ, Украина)
Михаил Чесалин (Председатель профсоюза работников наемного труда Калининградской области «Трудовые бригады», Россия)
Елена Еськова (Национальный юрист БКДП, Беларусь)
Лизавета Мерляк (Специалист по международной работе, Белорусский Независимый профсоюз, Беларусь)
Олеся Брязгунова (Менеджер по связям с общественностью, Конфедерация свободных профсоюзов Украины, Украина)
Вениамин Тимошенко (Председатель независимого профсоюза бортпроводников авиокомпании “АэроСвит”, Украина)
Нина Потарская (Директор Центра социальных и трудовых исследований, Украина)
Сергей Стынко (Председатель первичной профсоюзной организации Всеукраинского профсоюза “Защита справедливости” Измаильского морского торгового порта, Украина)
Катерина Ярмолюк-Крьок (Глобальный университет труда)
Михаил Ромась (Председатель Свободного профсоюза студентов, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Украина)

Image Copyright (above): Принев П. / КТР

Архив "Публикации СМИ"


Стр.1

 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Top
Copyright 2015. All rights reserved.
Назад к содержимому | Назад к главному меню