Публикации СМИ
Публікації ЗМІ
16 жовтня 2024 р.
Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
«Боротьба за ліквідацію бідності - один із головних моральних викликів нашого часу - не може залишатися метою одиниць; вона повинна стати покликанням для багатьох. У цей Міжнародний день боротьби за ліквідацію бідності я закликаю всіх приєднатися до цієї боротьби. Разом ми можемо досягти реального і значного прогресу у справі ліквідації убогості ".(Витяг з послання Генерального секретаря ООН з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію бідності, 17 жовтня 2006 року.)
Історія проведення Міжнародного дня боротьби з бідністю нерозривно пов’язана з датою 17 жовтня 1987 року. В той день більше ста тисяч чоловік зібралися на площі Трокадеро в Парижі, де в 1948 році була підписана Загальна декларація прав людини, щоб віддати данину пам’яті жертв убогості, насильства і голоду. Присутні заявили, що убогість є порушенням прав людини, і підтвердили необхідність спільними зусиллями добиватися дотримання цих прав. Відповідні заяви накреслені на пам’ятному камені, який був відкритий в той день.
З того часу люди самих різних станів, переконань і соціального походження щорічно збираються 17 жовтня, для того щоб підтвердити незмінність своєї позиції і продемонструвати солідарність з незаможними. Такі ж пам’ятні камені були встановлені у багатьох країнах світу, і вони є місцем зібрання для проведення Дня. Один такий камінь знаходиться в саду Центральних установ Організації Об’єднаних Націй, і саме біля нього проводиться урочиста церемонія, щорічно організована Секретаріатом Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку.
Своєю резолюцією, прийнятою 22 грудня 1992 року, Генеральна Асамблея оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби за ліквідацію убогості і закликала всі держави присвячувати цей День пропаганді і проведенню, в залежності від специфіки країни, конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів та бідності.
В резолюції Асамблея закликала міжурядові і неурядові організації надавати країнам, на їх прохання, сприяння в організації національних заходів у зв’язку з проведенням Дня і просила Генерального секретаря вживати необхідних заходів в рамках наявних ресурсів для забезпечення успішного проведення Дня Організацією Об’єднаних Націй.
День 17 жовтня - це день, коли світ може активно привернути увагу до тягот і лих осіб, що живуть у злиднях, коли вони можуть привселюдно заявити про свої проблеми, і коли можна визнати, що незаможним належить головна роль у справі боротьби з убогістю. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/47/196. З самого початку проведення Дня його найважливішою складовою частиною була участь в ньому самих представників бідних верств населення. Проведення Дня 17 жовтня свідчить також про прагнення людей, що живуть у злиднях, використовувати свій досвід і знання з метою сприяння викорінення бідності.
23 вересня 2024 р.
Відбулася зустріч з представниками профспілок
Секретар Запорізької міської ради Регіна Харченка зустрілася з представниками обласної ради професійних спілок.
Ця робоча зустріч стала першим кроком у налагодженні подальшої партнерської співпраці міської влади з профспілками задля вирішення нагальних проблемних питань соціального захисту та безпеки праці в Запоріжжі.
У своєму вступному слові пані Регіна зазначила, що відносини між міською владою та профспілками мають бути партнерськими та подякувала представникам цієї сфери за їхню роботу.
- Маємо спільно, як соціальні партнери, працювати над розвитком міста. Кожен з нас на своєму місці. Міська влада та профспілки можуть створювати спільні проєкти. Це потрібно робити вже зараз, навіть в умовах війни, - підкреслила Регіна Харченко.
Під час зустрічі обговорили шляхи посилення співпраці міської ради та профспілок, визначили нові напрямки спільної роботи. Відбувся конструктивний діалог, під час якого обговорили питання, які сьогодні найбільше турбують представників профспілок та їхні колективи. Зокрема, ветеранської політики, безбар’єрності, освіти, транспорту, підприємництва та ЖКГ, ситуації з вимушеними переселенцями та надання гуманітарної допомоги.
Секретар міськради також наголосила, що органи міського самоврядування працюють відкрито та прозоро. Двері Запорізької міської ради завжди відкрити для представників профспілок. Вони можуть відвідувати постійні депутатські комісії, погоджувальні ради, звертатися до виконавчого комітету тощо.
30 липня 2024 р.
ОТРИМАТИ БРОНЮВАННЯ ЗА ГОДИНУ ТЕПЕР МОЖЛИВО В ДІЇ
Усі критично важливі підприємства можуть забронювати своїх працівників через Дію. Про це повідомив заступник голови Запорізької ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Володимир Чередніченко під час брифінгу в медіацентрі ОДА. Як працює механізм бронювання? Керівник підприємства звертається до порталу «Дія» та надає дані відповідальної особи, наприклад керівника кадрової служби. Кадровик вносить всю необхідну інформацію. Після цього керівник своїм електронним цифровим підписом підтверджує необхідність бронювання працівника.
– Коли заявки оформлені правильно, статус надається автоматично протягом години. Якщо військовозобов’язаний співробітник не уточнив дані в ТЦК, знаходиться в розшуку або підприємство не сплачує необхідні податки, надходить відмова в бронюванні зі вказанням причини. Інформація в реєстрі «Оберіг» оновлюється також автоматично, – повідомив заступник голови Запорізької ОДА Володимир Чередніченко.
Для підприємства бронювання діє протягом 12 місяців з моменту, коли воно отримало статус критично важливого. Також бронювання працює протягом строку дії контракту підприємства з Міністерством оборони.
– Якщо необхідно збільшити кількість заброньованих працівників або оновився персонал, строк бронювання все одно не змінюється, – зазначив Володимир Чередніченко.
Посадовець нагадав, що статус «критично важливий» для установ надає профільне міністерство, у сфері управління якого провадить свою діяльність підприємство, або обласна військова адміністрація. Таке підприємство має бути необхідним для підтримки життєдіяльності області або обороноздатності країни.
29 липня 2024 р.
Ситуація на ринку праці України:
Мобілізація, нестача кадрів, полювання за талантами
Команда robota.ua регулярно аналізує тенденції ринку праці. У своїх дослідженнях ми спираємось на дані, отримані з резюме та вакансій, розміщених на порталі. Зараз це понад 5,3 мільйона резюме та 106 тисяч вакансій.
Ринок праці у першому кварталі 2024 року продовжив залишатись ринком пошукача. Проте розбиратися будемо поступово.Кількість вакансій та динаміка заробітних плат
Ще наприкінці 2023 року на порталі щодня публікувалося понад 90 тисяч вакансій. Незначний спад був у січні, але це типово для першого місяця нового року. Зараз активність роботодавців збільшилась. У березні найбільша цифра опублікованих вакансій за день склала 106 215.
Бажаний та реальний рівень зарплатЯкщо говорити про заробіток, то на рівні пропозиції істотних змін немає. Протягом 2023 року середній рівень зарплат при первинному найманні коливався між 18,5 та 19 тисячами гривень.
У березні 2024 року як середню цифру зафіксували 19 603 гривень. При цьому бажаний заробіток все ж більший. Зараз розрив становить близько 3 тисяч гривень, тобто середній рівень очікуваної заробітної платні на robota.ua становить близько 22 000 грн. Намагаючись бути більш конкурентоздатними у боротьбі за пошукачів, велика частка роботодавців повернула «плюшки» на кшталт страхування, покриття навчання, спортзалу, обідів у офісі тощо.
Віддалена робота: Чи готові роботодавці до онлайну?На щастя багатьох кандидатів — так. Ми порівнювали структуру віддаленої роботи з довоєнною. Якщо у 2022 році лише 5% роботодавців пропонували ремоут, зараз це вже 8%. Кількість віддалених вакансій постійно зростає. Зараз це понад 8 тисяч пропозицій з-поміж загальної кількості.
Звичайно, цифра змінюється залежно від регіону. Найбільше віддалених позицій пропонують київські компанії. За столицею йде Харків, Львів, Одеса та Дніпро відповідно. Це пов’язано з тим, що у великих містах зосереджено найбільше діджитал, креативних, маркетингових та інших схожих бізнесів, яким не так важлива присутність фахівців у офісі.
Ситуація у компаніях: Зростання команд, подолання дефіциту кадрів та зарплатні можливостіКоманди зростають — це ще один позитивний факт. Серед наших опитуваних 47,7% підприємств зазначили, що вже у першому кварталі 2024 року встигли розширити штат як мінімум на 1−5 співробітників, а хтось навіть більше.
Під час опитування у квітні 2024 року ми спитали компанії, із якими найбільшими труднощами вони стикнулись у першому кварталі 2024 року. 75% наших опитуваних зазначили, що відчувають помітний дефіцит кадрів.
Чи можна щось із цим робити? Безумовно, скажу більше — роботодавці вже роблять. Наприклад:- Займаються перекваліфікацією співробітників та перерозподілом обов’язків — 53,5% опитуваних.
- Пропонують навчальні програми для молодих фахівців — 32,6%.
- Автоматизують робочі процеси — 23,9%.
Деякі з бізнесів знаходять вихід в аутсорсингу. Тобто замість того, щоб шукати людей всередину команди, звертаються до зовнішніх підрядників.
Що із заробітними платами?Тільки 27,9% компаній, які взяли участь у нашому досліджені, зазначили що ще не підвищували зарплати. Інші збільшили ставку співробітників в діапазоні 5−20%:
- Підвищення на 5−10% — 40,9% компаній.
- Підвищення на 11−20% — 25% компаній.
- Підвищення на понад 20% — 6,2% компаній.
Фактори впливу на потенціал бізнесу: Операційні витрати, бронювання співробітників та оподаткуванняЩе одне питання, яке ми поставили бізнесу під час опитування: куди компанії найбільше інвестують як в плані фінансів, так і в робочому часі та зусиллях.
У топ 5 напрямів інвестицій увійшли:
- Розширення команди — 45,2%.
- Формування та запуск нових продуктів — 40,2%.
- Реклама й маркетинг — 38%.
- Навчання команди — 35,7%.
- Розширення продажів у інших регіонах — 23,5%.
До речі цікаво, що більше ніж 10% компанії інвестують у міжнародні продажі. Зазначу, що в опитуванні взяли участь більше ніж 600 компаній як великого, так і малого і середнього бізнесу. Тому 10% — це великий відсоток.
Зміни у зв’язку з новим мобілізаційним закономНа плани компаній також впливатиме хід мобілізації співробітників. Зокрема новий закон, що набув чинності 18 травня цього року. Тому у червні ми опитали 200 роботодавців про бронювання, оновлення військово-облікових документів співробітників та думки щодо дій держави. Маємо такі результати:
~46% компаній уже мають заброньованих співробітників, 32% планують розпочати процес протягом 2024 року. Інші — не планують займатися бронюванням.
Для 44% роботодавців обов’язковою вимогою для кандидатів є наявність військово-облікових документів. 32% — просять документи, однак не ставляться категорично.
Понад 90% компаній зазначають потребу в покращенні інформування з боку держави щодо мобілізації, вказуючи на необхідність чітких інструкцій та контактів для консультацій.
Вплив податкового навантаженняОстаннє, про що хочеться розповісти — це оподаткування.
Помітне збільшення податкового навантаження відчуває 18,8% компаній. У той час як помірні зміни або ж очікувані відчуває 37,7% та 40,4% опитуваних відповідно.
Цікавим є те, що 3% компаній чекають навіть на зниження податкового навантаження.
Висновок. Очевидно, що зараз на ринку праці є нестача кваліфікованих кадрів. Також новий закон про мобілізацію вносить свої корективи у взаємодію з кандидатами. Перед компаніями гостріше постало питання бронювання співробітників та перевірки військово-облікових документів. Більшість роботодавців вже забронювали своїх працівників або планують бронювати тих, хто підлягає. А наявність обліково-військових документів стала обов’язковою вимогою для нових кандидатів у більшості опитаних компаній. До того ж роботодавці вбачають велику проблему у комунікації держави з бізнесами.
З іншого боку, ми бачимо як компанії інвестують все більше у своїх співробітників: від навчання, страхування тощо до покращення бренду роботодавця в цілому, намагаючись залучити найкращі таланти на ринку праці України.
29 липня 2024 р.
Українські роботодавці відмовляються від старих зарплат:
чому змінюють рівень оплати працівників
Про це йдеться у Макроекономічному та монетарному огляді Національного банку України (НБУ). Зазначається: разом із підвищенням соціальних виплат та низькою інфляцією "це сприяє подальшому зростанню реальних доходів населення".
"Нестача працівників залишається значною. І продовжує тиснути на зарплати у бік збільшення", – розповіли у регуляторі.
Водночас, наголошується, кількість тих, хто шукає роботу, незначно зросла, що переважно відбивало вплив сезонності. Проте загалом, зазначається, кількість нових вакансій на сайтах пошуку роботи в червні практично не змінилася – хоча зазвичай вони "сезонно ростуть, зокрема завдяки старту жнив".
Яких фахівців Україні потрібно буде одразу 1,5 мільйона
За словами директора Науково-технічного центру Академії будівництва України Івана Перегінця, для того, щоб максимально швидко – протягом 5-10 років – відновити руйнування, заподіяні війною, Україні знадобиться близько 1,5 млн будівельників. Адже Росія вже зруйнувала в країні понад 60 млн кв. м житла. Він зазначив: до повномасштабної війни у нас було 300 тис. будівельників.
При цьому він наголосив: проводити відновлення за прикладом того, як це робилося після Другої світової війни, не можна. Адже економічна формація змінилася.
25 липня 2024 р.
«КАР'ЄРНИЙ СТАРТ»: НОВА ПРОГРАМА ДАЄ ШАНС МОЛОДІ НА ПЕРШЕ ОФІЦІЙНЕ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ
Кар’єрні очікування молоді та доступність робочих місць. Про це йшла мова на регіональному форумі «Кар'єрний старт. Програма молодіжної гарантії». До нього долучилася студентська молодь, фахівці Управління молоді, фізичної культури і спорту Запорізької ОДА, представники бізнесу та Державної служби зайнятості.
Відкрила форум т. в. о начальника Управління молоді, фізичної культури та спорту ЗОДА Інна Киник. Подякувала молоді та бізнесу, що не полишили Запорізький край та продовжують навчатпся і працювати.
Серед учасників – третьокурсниця Економіко-правового коледжу ЗНУ Ангеліна, яка вже шукає місце для практики та подальшого працевлаштування.– Мене зацікавила тема кар’єрного зростання. Я ще навчаюся, але розумію, що після випуску потрібно працювати. Цей форум вважаю можливістю почути поради від фахівців, а може навіть знайти собі роботу, – розповіла студентка.
У Марини є невеликий досвід роботи. Але свою історію працевлаштування вона вважає невдалою.
– Коли я влаштувалася на роботу, витримала лише місяць. Колектив складався з представників старшого покоління. На мене перекладали як роботу, так і провину за невдачі. Коли зрозуміла, що не витримую, – звільнилась. Тому прийшла послухати спеціалістів, щоб не помилитися знову, – розповіла дівчина.
Як зауважила директорка обласного центру зайнятості Зінаїда Бойко, постійна міграція населення в умовах війни призвела до трансформації ринку праці.– Більше половини працездатного населення – молодь. Вони мобільні, ініціативні, володіють новими знаннями. З іншого боку, вони мають певні соціальні проблеми – в них немає досвіду. Роботодавці шукають собі фахівця, який вже розуміється на тій чи іншій діяльності, – пояснила посадовиця.
До дискусії долучився і засновник бізнес-клубу «Південь» Сергій Чертопляс. Розповів про свій кар’єрний шлях та дав поради студентам.
– Є багато вакансій, куди підприємці готові брати як студентів, так і фахівців без досвіду. Головна проблема – відсутність бажання працювати. Молодь хоче стати одразу генеральним директором, але це насправді довгий кар’єрний шлях від найнижчих посад. Вони не розуміють, наскільки це складно. Я сам пройшов такий шлях, працював підсобним робітником, вантажником, торгівельним представником. І тільки завдяки наполегливості став тим, ким сьогодні є. Перший шлях до мети – працювати та не здаватися, – поділився з молоддю бізнесмен.
Представник Українського молодіжного фонду розповів молодим спеціалістам та роботодавцям про ініціативу «Кар'єрний старт. Програма молодіжної гарантії». Вона передбачає компенсації за стажування молодих спеціалістів. Випускники та студенти отримають можливість офіційного працевлаштування, а роботодавці – перспективних працівників. Партнерами програми є ЮНІСЕФ та Федеральне міністерство економічного співробітництва і розвитку Німеччини (BMZ) через німецький державний банк розвитку KfW.
12 березня 2024 р.
Вірю, що Україна буде вільною
Більше року на захисті України стоїть співробітник Запорізького ливарно-механічного заводу, член Профспілки металургів військовослужбовець на псевдо «Лєвша».
Вже майже півтора роки військовий на псевдо «Лєвша» – на службі у Збройних Силах України, оберігає своїх близьких і рідний дім, виборює незалежність України і свободу для своїх нащадків.
За час служби йому довелося стояти на захисті на двох напрямках – Запорізькому і Луганському. На фронті захисник зустрів і співробітників запорізьких підприємств. Сьогодні побратими проходять службу в одному підрозділі, підтримують одне одного і допомагають долати труднощі.
Колеги по роботі, побратими по війську – вони досить часто спілкуються по службі, і поза нею, хоча познайомились уже у лавах ЗСУ. Їхні колеги, що зараз працюють на підприємствах і підтримують економіку країни, постійно на зв’язку, і готові допомогти, коли це потрібно.
Родина підтримала сина, попри велику стурбованість, батьки вірять у перемогу України і чекають на героя вдома.
Спочатку Лєвші, як і будь-якій людині, було трохи страшно, бо це крок у невідомість, і неможливо спрогнозувати, що буде далі. Але у день призову він познайомився зі своїми побратимами, разом вони проходили медкомісію, і тим же складом згодом, після навчання, відправилися на «нуль».
Хлопці розуміли, що на них чекає. Підготуватися і фізично, і морально допомогли тренування. До того ж, у більшості в пам’яті ще були свіжі навички зі строкової служби.
Побратими Лєвші хочуть, як і він сам, якнайшвидше завершити цю війну і повернути мир в країну. Але війна сама себе не закінчить, тож військові ЗСУ запевняють, що стоятимуть до останнього, бо мають віру і переконання у Перемозі, а також будують плани на мирне, вільне і перспективне майбутнє України.
31 січня 2024 р.
Україна - на останньому місці в Європі за рівнем зарплат і пенсій
За його словами, Президент України оперативно зреагував на рішучий протест бізнесменів, яких безпідставно «кошмарять » силовики і паралізують роботу на перемогу. На зустрічі з ними Урядовці і РНБО запропонували створити Раду з підтримки підприємництва. При цьому В. Зеленський наголосив:
«Важливо, щоб і кожен із підприємців в Україні виконав свою частину домовленостей: бізнес сплачує податки, працює легально, «в білу», поважає працівників і працівниць».
«Поділяючи сказане, профспілки сподіваються, що в кожній компанії і підприємстві права та інтереси працюючих по найму так само будуть відповідально забезпечувалися працедавцями, а державні органи це контролювати! Адже на практиці ще чимало протилежного , зокрема у розподілі спільних результатів праці, коли бізнесу «все», а працівникам «те, що залишилося».
Відтак, Украіна тривай час перебуває на останньому місці в Європі за рівнем заробітної плати і пенсійного забезпечення! А кількість мільйонерів і мультиміліонерів в бізнесі невпинно зростає. Сумнівно, що з такою деформованою соціальною політикою нас чекають в ЄС», - сказав Григорій Осовий.
Тому, на думку голови ФПУ, в Україні потрібно реформувати систему заробітної плати і впровадити справедливу політику доходів учасників ринку праці.
24 січня 2024 р.
Был в плену. Кто такой Иван Федоров, который возглавит Запорожскую ОВА
Кабинет министров на сегодняшнем заседании согласовал назначение Ивана Федорова главой Запорожской областной военной администрации. До этого он был мэром Мелитополя и прошел российский плен.
РБК-Украина рассказывает, что известно о будущем главе Запорожской ОВА.
Кто такой Иван Федоров
Иван Федоров – 35-летний украинский политик и общественный деятель. С декабря 2020 года был мэром Мелитополя.
В 2010 году Федоров прошел в Мелитопольский городской совет от "Партии Регионов".
С 2014 по 2019 - занимал должность заместителя мэра Мелитополя по вопросам деятельности исполнительных органов совета. В 2015 году Федорова избрали в Запорожский областной совет от партии "Блок Петра Порошенко".
В 2019 году несколько месяцев работал директором Департамента транспортной инфраструктуры КГГА, а затем заместителем главы Запорожской ОГА.
Российский плен
После оккупации Мелитополя в марте 2022 Федоров отказался сотрудничать с россиянами, за что его похитили и взяли в плен. После этого в оккупированном городе прошли протесты с требованием освободить Федорова, а через шесть дней плена его обменяли на девятерых российских срочников.
Как заявлял президент Украины Владимир Зеленский, россияне пытали мэра Мелитополя. А помочь с его освобождением президент просил лидеров Польши, Германии и Франции.
"Я позвонил трем лидерам и попросил позвонить по телефону тому человеку, который сидит в Москве, и проговорить: мэра надо отпустить", - говорил Зеленский.
За мужество и самоотверженные действия, проявленные при организации обороны населенных пунктов от российских захватчиков, Федоров получил от Зеленского орден "За мужество".
Деятельность после плена
После освобождения из плена Федоров не прекратил свою общественную деятельность. В эфирах телеканалов, а также в своем Telegram-канале Федоров рассказывал о ситуации в оккупированном Мелитополе и других населенных пунктах Запорожской области.
Также после освобождения из плена Федоров вместе с украинской делегацией посетил Елисейский дворец по приглашению французского президента Эммануэля Макрона.
"Похищенный российской армией, трудно представить, что пришлось пережить мэру Мелитополя. На свободе он дает показания. Его история глубоко трогательна. Я выразил наше восхищение и поддержку ему и украинским парламентариям вместе с ним. Мы стоим на стороне Украины, решительны, как всегда ", - говорил после встречи лидер Франции.
После согласования Федорова на должность главы Запорожской ОВА соответствующий указ должен быть издан президентом Украины. На данный момент такой указ на официальном портале президента не публиковался.
Срочные и важные сообщения о войне России против Украины читайте на канале РБК-Украина в Telegram
7 вересня 2023 р.
Трьом кораблям із продукцією українського ГМК
вдалося прорвати морську блокаду
Трьом кораблям із продукцією українських металургів уперше від початку повномасштабної війни вдалося прорвати морську блокаду України, влаштовану країною-агресором. Про це повідомляє компанія «Метінвест».З портів Одеси та «Південний» вийшли судна Primus, Anna Tereza та Ocean Courtesy, які було заблоковано в українських портах із 24 лютого 2022 року. Ці судна стали відповідно другим, третім та четвертим кораблями, яким вдалося вийти з українських портів після припинення дії «зернової угоди».
На борту деблокованих суден – продукція українських металургів та гірників, яку виготовили ще до початку повномасштабної війни. А саме, це понад 76 тисяч тонн металопрокату виробництва комбінатів «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Каметсталь» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», а також 172 тисячі тонн залізорудного концентрату, виробленого на ГЗК Групи Метінвест. Зараз український метал та залізорудний концентрат прямують до закордонних покупців, які оплатили продукцію ще до початку російської агресії.
Визволити кораблі з півторарічного полону українському бізнесу вдалося завдяки спільним зусиллям Офісу президента, Міністерства інфраструктури, ВМС ЗСУ та інших причетних силових відомств України.
«Прорив морської блокади кораблями з українською сталлю – це історична мить, перший крок до повного розблокування морського експорту для всієї номенклатури української продукції: добрив, металу, руди, продовольства, труб, обладнання тощо. А, значить, і до прискореного відновлення економіки України, що зазнала колосальних втрат, зокрема через протизаконну блокаду портів України з боку рф. Хотілося б подякувати всім причетним, а особливо Офісу президента, Міністерству інфраструктури та, звичайно, ВМС ЗСУ, нашим хоробрим морякам. Повне розблокування портів для всіх видів вантажів дасть змогу не лише повернути Україні статус морської держави, а й принесе українській економіці додаткові десятки мільярдів доларів валютної виручки на рік, державному бюджету – сотні мільярдів гривень додаткових податкових надходжень, а сотням тисяч українців – робочі місця та стабільні доходи до сімейного бюджету», – прокоментував подію керівник проєктного офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз.
7 вересня 2023 р.
Шмигаль назвав пріоритети держбюджету-2024
Уряд до 15 вересня ухвалить проект державного бюджету на 2024 рік, його розробка вже на фінальній стадії.Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, передає прес-служба Кабінету міністрів України.
«Пріоритетом номер один — як і цьогоріч — буде сектор безпеки й оборони. Техніка, зброя, дрони, ракети, снаряди, — усе це максимально для нас важливо», — наголосив очільник уряду.
Другий акцент бюджету — зарплати лікарів, вчителів та соціальні виплати.
«Плануємо наступного року двоетапне збільшення мінімальної заробітної плати. Закладаємо індексацію пенсій, будуть фінансуватися субсидії, допомоги ВПО й інші виплати», — зазначив Шмигаль.
Третій пріоритет — відновлення.
Також Шмигаль додав, що в січні-серпні цього року до загального і спеціального фондів держбюджету зібрано 1,6 трлн грн. Це податки, акцизи, мита, гранти від міжнародних партнерів.
21 липня 2023 р.
Трудові спори-2023: актуальна судова практика
Скасування обов’язку роботодавця виплачувати середній заробіток мобілізованим працівникам
Виключення норми з ст. 119 КЗпП України про обов’язок роботодавця (гарантії) о збереженні за працівниками, призваними на військову службу середнього заробітку призвело до непорозумінь з боку таких працівників. Через це виникли випадки позовів до установ та організацій з вимогою поновити виплату середнього заробітку. Але рішення суду є одностайними. Посилаючись на статтю Кодексу, до якої було внесено зміни, суд відмовляє працівникам у поновленні виплати середнього заробітку. У справі № 181/313/23 позивач спирається на факт, що наказ про виплату йому середнього заробітку було видано до введення в дію норми КЗпП від 19 липня 2022 року та те і норми права не мають зворотної дії у часі. Суд таке твердження відхиляє та вважає, що рішення роботодавець є правомірним на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX. Тобто зміни, зокрема, у частині третій статті 119 КЗпП України, де слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада» судом сприймаються як такі, що звільняють роботодавця від обов’язку виплачувати мобілізованим працівникам середній заробіток. Аналогічне ж рішення на користь роботодавця було винесено за результатами розгляду справи № 748/244/23.
Строки виплати середнього заробітку у разі невчасного розрахунку при звільненні
У рішеннях суду щодо виплати середнього заробітку у разі, якщо розрахунок при звільненні працівнику не був здійснений з вини роботодавця, прослідковується певна закономірність. Суд, керуючись нормами ст. 116 КЗпП, здебільшого встає на бік працівника, якому при звільненні не було виплачено всіх сум, що належать йому від підприємства. Нагадаємо, що з 1 липня 2022 року з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» було внесено зміни у редакцію ст. 117 КЗпП. Наразі ця норма законодавства обмежує строк виплати, за який провадиться виплата середнього заробітку на рівні шести місяців за умови відсутності спору про розмір таких виплат. Це підтверджує рішення № 462/5977/22.
Варто звернути увагу, що таким рішенням також підкреслюється, що у визначенні строку, за який провадиться виплата середнього заробітку, потрібно керуватися тією нормою, що діяла на момент виникнення зобов’язань про виплату (наприклад, це може бути рішення суду, як у випадку вищезазначеної справи). Тобто, якщо рішення про виплату середнього заробітку на користь працівника за час затримки було прийнято до змін, внесених до ст. 114 КЗпП від 1 липня 2022 року, то й обмеження у шість місяців не застосовується.
Розглядаючи тему розрахунку під час звільнень, хотіли б також нагадати, що поряд з важливістю застосування такої норми законодавства як розрахунок в день звільнення постає обов’язковість попереднього письмового повідомленням працівника про розмір нарахованих сум. Суди в своїх рішеннях (№ 559/1083/23, № 635/2708/23) неодноразово звертаються до цієї норми ст. 116 КЗпП, що підкреслює важливість її виконання.
Поновлення працівника на роботі за рішенням суду Час від часу в практиці суду зустрічаються рішення про поновлення працівників на роботі, та частіше суд стає в таких справах на бік працівників (справа № 490/6883/21).
Зазначимо, що суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати накази (розпорядження) роботодавця, проте може визнати звільнення незаконним і зобов’язати роботодавця поновити працівника на роботі. В той самий час це не заважає роботодавцям оскаржувати на власний розсуд такі рішення. Проте подальші плани роботодавця щодо оскарження рішення суду, не мають впливати на виконання рішення про поновлення. Варто наголосити, що таке рішення підлягає негайному виконанню та має відбуватися саме в той день, коли воно було винесено, на що вказує ст. 235 КЗпП України. В пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, чітко визначено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання роботодавцем про це наказу (розпорядження), що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків. Таким чином, законодавство передбачає обов’язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі шляхом видання відповідного наказу, незалежно від того, чи буде дане рішення суду в подальшому оскаржуватися.
Попередження про істотні зміни в умовах праці під час дії військового стану Багато роботодавців у зв’язку з введенням в Україні військового стану вдаються до певних заходів з метою оптимізації та раціоналізації робочих процесів. Якщо такі зміни стосуються трудових обов’язків працівників, це трактуватиметься як істотні зміни в умовах праці та підлягатиме під дію норми пункту 3 ст. 32 КЗпП України. Нагадаємо, що ця норма зобов’язує роботодавця попереджати працівників не пізніше ніж за два місяці до введення таких змін. Водночас після набуття чинності Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ визначено, що у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються. Судова практика, зокрема рішення по справі № 229/65/22 ще раз доводить правомірність підходу, коли роботодавці під час дії військового стану не дотримуються двомісячного терміну інформування працівників у разі істотних змін в умовах праці.
21 липня 2023 р.
Відповідальність роботодавця за затримку заробітної плати можуть посилити
У Раді зареєстрували законопроект № 9510 щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати, в тому числі у випадку неплатоспроможності роботодавця.
Законопроектом пропонується:
- зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати зарплати на строк більше 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню в розмірі та на умовах, визначених трудовим або колективним договором, але не менше облікової ставки НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки, та виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати»;
- надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк більше 15 календарних днів;
- розширити підстави для видання судових наказів, зокрема у разі, якщо заявлено вимогу не лише про стягнення заборгованої заробітної плати, а також нарахованої на день виплати суми компенсації втрати частини заробітної плати та пені у зв’язку з порушенням строків її виплати;
- закладення законодавчих підстав для створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця;
- виплата працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року;
- включення до Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування періоду, за який виплачено вищезазначену компенсацію заробітної плати, як періоду, за який сплачено ЄСВ із виплаченої суми компенсації заробітної плати, та врахування такого періоду при обчисленні страхового стажу.
Законопроектом передбачається виплата працівнику компенсації у разі неплатоспроможності роботодавця лише для боргів, заявлених в господарському процесі щодо роботодавця, день відкриття провадження у справі про банкрутство якого настав не раніше дня набрання чинності запропонованим законом.
31 травня 2023 р.
ЗТМК та ЗАлК погасили борги із зарплати на 34 млн
Запорізький титано-магнієвий комбінат та Запорізький алюмінієвий комбінат погасили зарплатні борги майже 1200 працівникам на 33,5 млн грн. Про це повідомляє пресслужба Фонду держмайна.Зокрема, «Запорізькому титано-магнієвому комбінату» (51% акцій належить державі) вдалося частково розблоковувати виплату депозиту в банку «Альянс». Це дало можливість спрямувати додаткові 18,3 млн грн на виплату заборгованості із заробітної плати. Завдяки цьому загалом з початку 2023 року комбінат погасив 30,1 млн грн зарплатних боргів перед 1088 працівниками.
Ще 3,4 млн грн виплатив 98 співробітникам «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (68% акцій належить державі). Це стало наслідком прийнятого на початку 2023 року рішення про зміну менеджменту товариства та вжиття антикризових управлінських рішень.
20 квітня 2023 р.
У Раді зареєстровано новий законопроект про пенсійну реформу
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 9212 «Про накопичувальне пенсійне забезпечення».
Його метою є надання громадянам можливості вже з 1 січня 2023 року формувати обов’язкові особисті пенсійні накопичення, за рахунок яких вони у майбутньому одержать додаткове, до їх пенсій із солідарної системи, джерело пенсійних виплат.
Законопроектом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.
Так, роботодавці сплачуватимуть 1% у 2023, 1,5% у 2024, 2% у 2025 роках від розміру заробітної плати працівників, а держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах за рахунок коштів державного бюджету. При цьому, розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.
За бажанням працівника, розмір його самостійних внесків може бути збільшено. Держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах в межах 3 відсотків від розміру середньої заробітної плати за видами економічної діяльності у середньому по економіці.
Такі ж умови державного співфінансування пропонуються для участі в системі для фізичних осіб — підприємців та самозайнятих осіб, яка є добровільною.
Кошти накопичувальної системи будуть власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їх індивідуальних накопичувальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходять до її спадкоємців.
Запропонована комбінована модель функціонування системи накопичувального пенсійного забезпечення передбачає акумулювання внесків в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою, на період до 31.12.2025 року.
З 2026 року учасники системи зможуть обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди будуть сплачувати внески та формувати свої пенсійні накопичення.
Управління активами недержавний пенсійних фондів буде здійснюватися авторизованими компаніями з управління активами.
Зберігання пенсійних накопичень здійснюватиметься авторизованими 4 банками-зберігачами, допущеними до діяльності в другому рівні пенсійної системи шляхом авторизації.
Пенсійні накопичення учасників пенсійних фондів зберігатимуться від знецінення та інфляційного впливу за рахунок їх інвестування в переважно консервативні фінансові інструменти. Інвестиційні обмеження щодо інвестування пенсійних накопичень визначені законопроектом виходячи з консервативної інвестиційної стратегії.
Крім того передбачається створення системи гарантування пенсійних накопичень у обов’язковій системі пенсійного забезпечення, що дозволить забезпечити сталість цієї системи та впевненість її учасників у збереженні власних накопичень.
На думку ініціаторів законопроекту, його прийняття створить правове підґрунтя для запровадження другого рівня пенсійної системи — загальнообов’язкової накопичувальної складової пенсійного забезпечення, функціонування якої поступово призводитиме до підвищення рівня соціального захисту людей пенсійного віку, та залучення потужного внутрішнього довгострокового інвестиційного ресурсу, що сприятиме збільшенню інвестицій в національну економіку.
8 лютого 2023 р.
Роботизация заводов состоится через 5—10 лет. Билл Гейтс в интервью для Forbes об OpenAI, Microsoft и будущем искусственного интеллекта
Сооснователь Microsoft поговорил с американским Forbes о своей работе с единорогом OpenAI, возвращении к работе в Microsoft, потенциальном влиянии ИИ на рынок труда и медицины и многом другом.
В 2020 году Билл Гейтс ушел из совета директоров Microsoft, техногиганта, которого он основал в 1975-м. Но около 10% своего времени он все еще проводит в штаб-квартире компании в Редмонде, Вашингтон, на собраниях с командами по разработке продуктов.
По его словам, основной темой обсуждений является искусственный интеллект и то, как он изменит нашу работу и как мы используем для этого продукты Microsoft.
Летом 2022-го Гейтс встретился с соучредителем и президентом OpenAI Грегом Брокманом, чтобы обсудить продукты генеративного ИИ, которые выпускает стартап-единорог. Тот самый единорог, недавно объявивший о “многослойном, многомиллиардном” соглашении о сотрудничестве с Microsoft.
Недавно вышло интервью гендиректора OpenAI Сэма Альтмана, в котором он рассказал о своем отношении к успеху ChatGPT, OpenAI и развитию ИИ. Сейчас — очередь интервью с Биллом Гейтсом.
Очевидец технологических измененийАлекс Конрад: Кажется, что впервые вы начали с восторгом говорить о том, что делает OpenAI, в 2018 году. Верно?
Я заинтересовался ИИ еще с того дня, когда узнал о технологии. Идея того, что компьютер видит, слышит и пишет, давно увлекает умы всей индустрии. Меня это всегда ужасно интересовало. Как и все эти техники машинного обучения, которые с каждым годом работают все лучше и лучше, особенно распознавание речи и изображений.
Именно развитие машинного обучения помогло мне осознать, насколько еще много изобретений нам нужно сделать, прежде чем ИИ станет действительно разумным, то есть сможет сдавать тесты и писать произведения.
Я хорошо знаю Сэма Альтмана. И я познакомился с Грегом Брокманом благодаря работе с OpenAI и с некоторыми другими людьми, как Илья Суцкевер, другой соучредитель OpenAI и главный ученый компании. Я сказал им: “Думаю, нам не достичь вершины, если у нашей технологии не будет представления знаний и форм математической логики”. Многие поднимали эти вопросы, не только я.
Но они смогли убедить меня, что с масштабированием этих крупных языковых моделей наблюдается эмерджентность, и сами они добавили некоторые инновационные детали, дополнительно усиливающие обучение. Теперь они занимаются коллаборацией, особенно с сохранением огромного количества данных, необходимых для этой технологии, и с этим помогает Microsoft.
“Я хорошо знаю Сэма Альтмана. И я познакомился с Грегом Брокманом благодаря работе с OpenAI” Фото Getty Images Вам, наверное, лично приятно, что ваше наследие помогает их наследию?
Да, мне очень приятно, потому что я люблю такие вещи. Кроме того, с точки зрения основателя благотворительного фонда меня очень радует идея того, что репетитор по математике будет доступен для малообеспеченных студентов или медицинский совет — для людей в Африке, которые за всю свою жизнь и врача никогда не видели.
У нас нет достаточного количества белых воротничков для большого количества важных дел. Поэтому прошлогодний успех в развитии технологии ИИ очень радует меня.
Немногим людям удалось вблизи увидеть такое большое количество технологических изменений, как вам. Могли бы вы сравнить ИИ с некоторыми из этих судьбоносных моментов в истории технологий?
Конечно. Поначалу у нас был ПК без графического интерфейса. Потом появился графический интерфейс, например Windows и Mac. Разработка графического интерфейса для меня началась тогда, когда я проводил время с Чарльзом Симони в Xerox PARC.
Демоверсия сильно повлияла на меня и вдохновила на план того, что я буду делать в Microsoft, и того, что будет происходить в индустрии в целом.
Далее, конечно, интернет выходит на совершенно новый уровень. Когда я был гендиректором Microsoft, то разослал всем в компании внутреннее письмо о том, что “надвигается огромная волна” интернета. Удивительно, что то, что я вижу сейчас в мире ИИ за последние 12 месяцев, столь же важно, как ПК, ПК с графическим интерфейсом или интернет. Думаю, ИИ может присоединиться четвертым к тройке важнейших открытий в цифровых технологиях.
Я знаком с работой OpenAI лучше, чем с другими аналогичными компаниями. Я не утверждаю, что она одна-единственная в своей области. На самом деле прекрасно то, что в этой области много игроков. Но именно OpenAI проделала очень, очень впечатляющую работу, и в определенных вопросах ИИ она впереди всех остальных, о чем свидетельствует ChatGPT.
Будущее рынке труда
Как вы представляете изменения в том, как люди работают либо ведут свои дела? Они должны быть в восторге от потенциальной производительности? Им следует беспокоиться о том, что они потеряют работу? Что людям следует знать о том, как это повлияет на их работу?
Большинство футурологов, предполагавших приход ИИ, сказали, что однообразный синеворотничный и физический труд первым испытает влияние ИИ. И это действительно происходит, поэтому людям нужно быть осмотрительными. Правда, это влияние медленнее, чем я ожидал.
Знаете, Родни Брукс (преподаватель МИТ и предприниматель-робототехник) предложил, на мой взгляд, очень консервативный прогноз того, как быстро будет происходить распространение ИИ. Автомобили на автопилоте — особенно сложная технология, но роботизация фабрик и заводов состоится в следующие 5—10 лет.
Впечатляет тот факт, что большие языковые модели уже могут выполнять задачи, включающие чтение и письмо (аннотация больших документов или написать текст в стиле какого-либо автора).
Летом я бросил Грегу вызов: “Сможет ли модель OpenAI сдать тест по биологии? Если сможет, тогда можно будет сказать, что она может презентовать очень абстрактные вещи, а не просто статистические данные”.
Когда я впервые занялся программированием, то мы создавали генераторы случайных предложений, в которые закладывали синтаксис типичных английских предложений, типа: подлежащее, сказуемое, приложение. Затем из наборов подлежащих, сказуемых и приложений генераторы выбирали по слову и выдавали смешные предложения. Это было так, будто обезьяна училась писать.
Так и здесь. Возьмем способность ИИ сдать тест по биологии. Когда человек читает учебник по биологии, что остается у него в голове после? Мы не можем описать это на неврологическом уровне. Но летом OpenAI показала действительно поразивший меня прогресс.
“Однообразный синеворотничковый и физический труд первым испытает влияние ИИ… Роботизация фабрик и заводов состоится в последующие 5—10 лет” Фото Michael Prince for Forbes
Сатья Наделла терпеливо относится к моему вмешательству в технологические штуки компании. Примерно 10% своего времени я провожу с командами продуктов Microsoft. Я наслаждаюсь этим временем, и это помогает держать руку на пульсе для работы в фонде, который занимается здоровьем, образованием и сельским хозяйством.
Поэтому мне очень повезло испытать летом продукт OpenAI и дать свой отзыв. (Люди уже увидели большинство того, что видел я, но я еще видел несколько новее.) Этот прогресс, способность помогать писать и читать, а дальше будет еще больше. OpenAI еще и не приблизилась к пределу технологии, как и ее конкуренты.
Что это означает для юридической области, финансовой или медицинской? Многие играли с ChatGPT, чтобы проверить возможность применения модели в этих областях, а также в поиске.
ChatGPT действительно несовершенен. Никто не утверждает, что он не ошибается, а еще ему не хватает интуитивности. И в математике он очень часто ошибается. Но его понимание того, что ответ неверный, просто поражал.
Мы учили эту модель играть в судоку, и когда она ставила неправильную цифру, говорила: “Ой, я не ту цифру напечатала”. Да ведь у тебя нет клавиатуры и пальцев! Вау! Но такому ее научили, так что она это и воспроизводит.
Безопасность и развлечения
Общаясь с Грегом и Сэмом, вы уверены, что они ответственно относятся к разработке ИИ и что им можно доверить стать проводниками этой технологии? Особенно, если мы приближаемся к AGI ?
Что ж, OpenAI основана с мыслью об этом. Они не руководствуются исключительно желанием заработать, хотя и хотят иметь ресурсы для того, чтобы создавать большие-большие машины, которые помогали бы им двигаться вперед. А для этого нужны десятки миллиардов долларов — сначала на “железо”, а потом и на обучение.
Наиболее насущный вопрос для ИИ — это производительность. Она будет способствовать производительности в применении ИИ, и она повлияет на рынок труда.
Вопрос на перспективу — это контроль, и он больше всех волнует. Что если те, кто контролируют ИИ, направят его в ложном направлении? А если человек потеряет контроль, что это значит? Думаю, об этом нужно говорить.
Ребята заботятся о безопасности ИИ. Они первыми скажут, что не решили этот вопрос. Microsoft тоже разделяет это беспокойство как партнер компании, занимающейся ИИ. Конечно, ИИ будут обсуждать, и немало. Он будет самой горячей темой 2023-го, и не без причин.
ИИ изменит знакомый нам рынок труда. И он заставит нас задуматься о своем применении. К примеру, ИИ еще очень далеко до научного открытия. Но, учитывая, что мы сейчас видим, не удивлюсь, если это будет реальностью через 5—10 лет.
Что вам больше всего понравилось из того, что создали такие инструменты в последнее время?
Мне нравится играть с этими инструментами — это так весело. Кажется странным, но даже я иногда использую ChatGPT для развлечений, хотя мне предоставили к нему доступ для серьезных задач. Я иногда прошу его написать мне стихотворение, как бы это сделал, например, Шекспир. Я бы так точно не написал.
27 грудня 2022 р.
Роботодавці продовжують знижувати
зарплати українців – дослідження
Майже в усіх професійних сферах в Україні триває зниження заробітних плат.
Про це йдеться у прогнозі експертів аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.
"Ринок праці пройшов нульову позначку повного падіння, коли на початку війни не було ані нових вакансій, ані нових резюме", – йдеться в повідомленні.
Наразі ринок праці перебуває у стані ринку роботодавця. Роботодавці зазнали негативного впливу війни, тому бізнес оптимізує витрати та дуже часто скорочує розмір заробітних плат як діючим, так і новим працівникам.
Зниження зарплат не завжди залежить від затребуваності професій. Наприклад, сфера продажів, будівельники, фахівці сфери транспорту та робітничий персонал зараз серед найзатребуваніших спеціалістів, проте середній рівень зарплат для них теж знизився.
Лише кілька професійних сфер поки не зачепила загальна тенденція зниження. Серед них вищий менеджмент, сільське господарство, медицина та фармацевтика, маркетинг, реклама та PR. На зарплати в ІТ-сфері війна майже не вплинула.
"В умовах невизначеності та нестабільно діючої економіки повернення до довоєнного рівню зарплат в усіх професійних сферах поки неможливе. Чим довше триватиме війна, тим складніше буде відновлювати й комерційну діяльність бізнесу, й економіку загалом.
За найоптимістичнішими прогнозами, відновлення доходів до довоєнного рівня триватиме 3-5 років", – йдеться у прогнозі експертів.
Умовно позитивним моментом є те, що подальше зниження заробітних плат не очікується.
23 грудня 2022 р.
Кому з роботодавців чекати інспектора праці під час війни?
19 липня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Цим Законом внесені зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Наразі проводиться робота щодо приведення підзаконних законодавчих актів до внесених змін.
Зокрема, внесені зміни передбачають, що у період дії воєнного стану інспектори праці можуть здійснювати інспектування роботодавців з питань:
- додержання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»;
- законності припинення трудових договорів;
- виявлення неоформлених трудових відносин.
Слід зазначити, що з початку війни до Держпраці надійшли тисячі звернень громадян щодо порушення їх трудових прав. Найчастіше працівники звертаються з питань оплати праці, незаконного звільнення або призупинення дії трудового договору, примусового надання відпусток без збереження заробітної плати тощо.
З метою запобігання порушенням та враховуючи зміни, які відбулися в трудовому законодавстві у період воєнного стану, Держпраці проводить активну інформаційно-роз’яснювальну роботу як з роботодавцями, так і з працівниками. Це і підтримка роботодавців через консультації безпосередньо на підприємствах, яких з початку війни надано вже більше 33 тисяч.
Також це і дистанційне консультування як роботодавців, так і працівників через сервіс «Інтерактивний інспектор». З 24.02.2022 майже 120 тисяч осіб звернулися за отриманням консультацій з питань праці. Найбільше звернень надходило з питань оплати праці — 40 тисяч, надання відпусток, у тому числі щодо відпусток без збереження заробітної плати — 15 тисяч, оформлення трудових відносин — 15 тисяч, звільнення — 10 тисяч.
Водночас, не у всіх випадках роботодавці дослухаються до порад та роз’яснень. Саме в таких випадках інспектори мають реагувати на кожне з таких порушень.
Вчергове наголошуємо, що дотримання законодавства та недопущення порушень прав працівників — гарантія відсутності перевірок і штрафів!
Дотримання законодавства про працю — це повага до кожного працівника, до кожного українця.
23 грудня 2022 р.
Виплати мобілізованим працівникам за рахунок коштів підприємства
Які законодавчі підстави для здійснення роботодавцем виплат мобілізованим працівникам? Як правильно обчислювати розмір таких виплат? Які чинники потрібно при цьому враховувати?
Частиною першою статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Частиною п’ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні законодавчі та нормативно-правові акти, відповідно до яких працівникам підприємств, установ та організації (далі — підприємство), котрі залучаються до виконання військового обов’язку, надаються гарантії та пільги:
- Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)
- Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504)
- Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон № 2232)
- Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
- Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011)
- Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551)
- Закон України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі — Закон № 1932)
07.09.2022Виплати мобілізованим працівникам за рахунок коштів підприємства
Які законодавчі підстави для здійснення роботодавцем виплат мобілізованим працівникам? Як правильно обчислювати розмір таких виплат? Які чинники потрібно при цьому враховувати?
Частиною першою статті 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу.
Частиною п’ятою статті 17 Конституції України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні законодавчі та нормативно-правові акти, відповідно до яких працівникам підприємств, установ та організації (далі — підприємство), котрі залучаються до виконання військового обов’язку, надаються гарантії та пільги:
- Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП)
- Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі — Закон № 504)
- Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі — Закон № 2232)
- Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
- Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі — Закон № 2011)
- Закон України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі — Закон № 3551)
- Закон України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (далі — Закон № 1932)
Трудові гарантії для мобілізованих працівників
Збереження місця роботи й посади
Згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП та частиною 2 статті 39 Закону № 2232 за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у т. ч. шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби (далі — мобілізовані працівники), під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону № 2011.
Таким чином, працівники, призвані на військову службу, не можуть бути звільнені на підставі пункту 3 частини першої статті 36 КЗпП. Такі працівники звільняються від виконання роботи (посадових обов’язків), передбачених трудовим договором, що має бути оформлено відповідним наказом керівника підприємства.
Переважне право на залишення на роботі у разі скорочення чисельності або штату працівників
Відповідно до частини першої статті 42 КЗпП при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці переважне право залишитися на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
За однакової продуктивності праці і кваліфікації перевагу в залишенні на роботі мають, зокрема, працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом 2 років із дня звільнення їх зі служби (п. 9 частини другої ст. 42 КЗпП).
Гарантії щодо надання відпусток
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі — Закон № 2352) було внесено зміни до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 504. Цими змінами скасовано зарахування часу перебування працівників на військовій службі до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Водночас для працівників, звільнених з військової служби, передбачено надання за їх бажанням щорічної відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві у разі, якщо такі працівники після звільнення зі служби були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (п. 5 частини сьомої ст. 10 Закону № 504).
Українським законодавством також передбачено гарантії щодо надання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначено Законом № 3551 (ст. 162 Закону № 504).
Учасники війни також мають право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів щорічно (абзац перший п. 4 частини першої ст. 25 Закону № 504).
Неперервність стажу роботи
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (ч. 1 ст. 2 Закону № 2232 та абзац другий п. 1 ст. 8 Закону № 2011).
Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932, особа працювала за професією або обіймала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (абзац другий п. 1 ст. 8 Закону № 2011).
Скасування обов’язкового збереження середньої заробітної плати для мобілізованих працівників
Законом № 2352 було внесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП, якими скасовано збереження роботодавцем середньої заробітної плати для мобілізованих працівників. Тобто законодавство гарантує таким працівникам збереження лише місця роботи й посади.
Закон № 2352 набув чинності 19 липня 2022 року. Підставою для припинення нарахування середньої заробітної плати мобілізованим працівникам має бути відповідний наказ керівника підприємства про внесення змін до наказу, яким працівників звільнили від виконання посадових обов’язків (роботи) на період військової служби та зберегли їм середню заробітну плату.
Відповідні зміни має бути також унесено до колективного договору підприємства та, за потреби, до інших внутрішніх документів (положення про оплату праці, матеріальне заохочення тощо).
Незважаючи на скасування обов’язкового збереження середньої заробітної плати мобілізованим працівникам, роботодавець може продовжувати здійснювати відповідні виплати.
Законодавчі підстави для здійснення роботодавцем виплат мобілізованим працівникам
Згідно з частиною другою статті 97 КЗпП та частиною першою статті 15 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі — Закон № 108) форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. Якщо колективного договору на підприємстві не укладено, роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а в разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Частиною першою статті 91 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Отже, роботодавець може самостійно запроваджувати виплати мобілізованим працівникам з урахуванням норм статей 91 і 97 КЗпП та статті 15 Закону № 108. У зв’язку із цим розмір та порядок нарахування виплат мобілізованим працівникам має регламентуватися колективним договором підприємства. Якщо колективного договору не укладено, то ці питання має бути врегульовано наказом керівника, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
За своїм характером добровільні виплати, які здійснюються підприємством мобілізованим працівникам, є нарахуваннями за невідпрацьований час, котрі не передбачені чинним законодавством, й належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат (частина третя ст. 2 Закону № 108 та підп. 2.3.1 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5).
Підходи до визначення розміру добровільних виплат мобілізованим працівникам
Визначення розміру добровільних виплат мобілізованим працівникам можна здійснювати на основі середньої заробітної плати виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувалася мобілізація працівника, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі — Порядок № 100).
Крім зазначеного підходу, підприємство може запровадити й інші підходи до встановлення розміру виплат, наприклад:
- у розмірі 50% (будь-якого іншого відсотка) від середньої заробітної плати;
- у розмірі посадового окладу (тарифної ставки, окладу) чи 50% (будь-якого іншого відсотка) від його розміру;
- у розмірі мінімальної заробітної плати чи прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;
- у фіксованому розмірі в грошових одиницях.
Визначення розміру добровільних виплат мобілізованим працівникам на основі середньої заробітної плати
У разі визначення розміру добровільних виплат мобілізованим працівникам на основі середньої заробітної плати можна скористатися, як уже зазначалося, правилами, передбаченими Порядком № 100.
Оскільки ідеться про добровільні виплати мобілізованим працівникам, то підприємство може самостійно розробити порядок обчислення середньої заробітної плати й включити його до колективного договору.
Розглянемо основні правила визначення розміру добровільних виплат мобілізованим працівникам на основі середньої заробітної плати відповідно до Порядку № 100.
Середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувалася мобілізація працівника (абзац третій п. 2 Порядку № 100).
Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні 2 місяці роботи (абзац четвертий п. 2 Порядку № 100).
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігалася заробітна плата або зберігалася частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).
Відповідно до абзацу першого пункту 3 Порядку № 100 під час визначення середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.
Виплати, які не враховуються під час визначення середньої заробітної плати:
- виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
- одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
- компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);
- премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об’єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати діяльності);
- грошові та речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;
- пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
- літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;
- вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
- дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;
- виплати, пов’язані зі святковими та ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
- вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування;
- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середньої заробітної плати передбачено чинним законодавством);
- суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- доходи (дивіденди, відсотки), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;
- компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати;
- заробітна плата, яка нарахована за час роботи у виборчих комісіях, комісіях всеукраїнського референдуму;
- винагороди державним виконавцям;
- грошова винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків;
- виплати за час, протягом якого зберігалася середня заробітна плата працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.
Якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розмір виплат визначається виходячи з установлених йому в трудовому договорі посадового окладу (тарифної ставки, окладу) (абзац двадцять перший п. 4 Порядку № 100).
Розмір виплат визначається множенням середньоденної (годинної) заробітної плати на кількість робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середньою заробітною платою. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом 2 місяців робочі дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) (абзац перший п. 8 Порядку № 100).
Розмір виплат = середньоденна (годинна) заробітна плата х
кількість робочих днів (годин), які мають бути оплачені
Приклад 1
Працівник був мобілізований із 15 серпня 2022 року.
Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати: червень — липень 2022 року.
Протягом розрахункового періоду працівник відпрацював 43 робочих дні.
Розмір заробітної плати за розрахунковий період становить 40 000 грн.
Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати: червень — липень 2022 року.
Протягом розрахункового періоду працівник відпрацював 43 робочих дні.
Розмір заробітної плати за розрахунковий період становить 40 000 грн.
Розмір середньоденної заробітної плати становить:
40 000 грн : 43 = 930,23 грн.
40 000 грн : 43 = 930,23 грн.
Розмір добровільних виплат мобілізованому працівникові за 13 робочих днів за період із 15 по 31 серпня 2022 року становить:
930,23 х 13 = 12 092,99 грн.
930,23 х 13 = 12 092,99 грн.
Приклад 2
Працівник був мобілізований із 1 серпня 2022 року.
Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати: червень-липень 2022 року.
За цей період працівник відпрацював 35 із 43 робочих днів. 8 днів працівник перебував у щорічній основній відпустці.
Розмір заробітної плати (без урахування оплати відпустки) за розрахунковий період становить 48 000 грн.
Розрахунковий період для визначення середньої заробітної плати: червень-липень 2022 року.
За цей період працівник відпрацював 35 із 43 робочих днів. 8 днів працівник перебував у щорічній основній відпустці.
Розмір заробітної плати (без урахування оплати відпустки) за розрахунковий період становить 48 000 грн.
Розмір середньоденної заробітної плати становить:
48 000 грн : 35 = 1371,43 грн.
48 000 грн : 35 = 1371,43 грн.
Розмір добровільних виплат мобілізованому працівникові за 23 робочих дні у серпні 2022 року становить:
1371,43 х 23 = 31 542,89 грн.
1371,43 х 23 = 31 542,89 грн.
23 грудня 2022 р.
Суд розпочав справу про банкрутство маріупольських меткомбінатів
Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Металургійний комбінат Азовсталь", який входить до групи "Метінвест". Про це повідомляється в реєстрі YouControl.
Так, 21 грудня було оприлюднене повідомлення про відкриття судом провадження у справі про банкрутство "Азовсталі".
Зазначається, що строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження.
Як відомо, господарський суд Запорізької області відкрив справу про банкрутство ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", який входить до групи "Метінвест".
Раніше 16 підприємств групи "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського подали позови до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Росії за шкоду, заподіяну Росією майну і власності групи в Маріуполі і на інших територіях України з 24 лютого. Зокрема, позови щодо маріупольських металургійних підприємств подали комбінати "Азовсталь" та ММК імені Ілліча.
23 грудня 2022 р.
З початку року світова виплавка сталі скоротилась майже на 4%
За 11 місяців 2022 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року світова виплавка сталі знизилася на 3,72%, до 1691,40 млн тонн, повідомляє Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" із посиланням на дані Worldsteel
Лідером з виробництва сталі є Китай, який виплавив 935,11 млн тонн, що на 1,40% нижче показника 11 місяців 2021 року (948,39 млн тонн). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,3%.
Україна (6,16 млн т або 31,38% відносно січня-листопада 2021 року) посідає 24 місце серед 64 країн-виробників сталі.
В той же час металургійними підприємствами країн світу вироблено 1277,87 млн тонн чавуну, з яких 1176,53 млн тонн доменним способом і 101,34 млн тонн методом прямого відновлення. Це на 2,63% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (1312,42 млн т).
Перше місце належить КНР, металурги якої в січні-листопаді 2022 р. виплавили 795,06 млн т чавуну, що на 0,40% нижче показника 11 місяців 2021 р. (798,25 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 11 місяців 2022 р. становить 62,2%.
Україна (6,14 млн т або 31,61% відносно січня-листопада 2021 р.) обіймає 15-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
25 жовтня 2022 р.
Науковці та профспілки пропонують оновлений Трудовий кодекс
замість закону «Про працю»
В Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана 19.10.2022 під головуванням д.е.н., професора Колота Анатолія Михайловича відбувся круглий стіл з обговорення підготовленого Мінекономіки України та винесеного на громадське обговорення 23.09.2022 проєкту Закону України «Про працю».
Засідання круглого столу об'єднало представників освітянської та наукової спільноти Київського університету імені Вадима Гетьмана, Інституту економіки промисловості НАН України, Інституту держави і права імені В. Корецького, Національного інституту стратегічних досліджень, Національного авіаційного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, які безпосередньо здійснюють наукове забезпечення розвитку соціально-трудової сфери України та підготовку майбутньої еліти нації.
Від Профспілки металургів і гірників України участь в засіданні взяв заступник Голови Богдан Оверковський.
Учасники засідання круглого столу, які неодноразово були безпосередніми розробниками, співавторами численних нормативно-правових актів у сфері праці та зайнятості, досконало знаючи соціально-трудову проблематику України та кращі світові практики і тренди розвитку сфери праці висловили занепокоєння глибоко помилковим курсом на беззастережну лібералізацію українського трудового законодавства в разі прийняття проєкту Закону України «Про працю».
В Резолюції круглого столу зокрема відзначено, що намагання авторів проєкту Закону України «Про працю» зруйнувати механізми та інструменти регулювання сфери праці і зайнятості не ґрунтуються на запиті суспільства та відсутні з боку суб’єктів соціально-трудових відносин України (Резолюція опублікована на сайті ПМГУ у стрічці новин 21 жовтня).
Учасники круглого столу дійшли одностайного рішення і звернулися до Першого віце-прем'єр-міністра України – Міністра економіки України Свириденко Ю. А. з пропозицією щодо відновлення широкого соціального діалогу та створення робочої групи за участі соціальних партнерів, науковців і фахівців у сфері трудового права для підготовки нового проєкту Трудового кодексу України. Він має бути створений на основі норм європейського і міжнародного законодавства у сфері праці, що забезпечуватимуть гідну та продуктивну працю для жінок і чоловіків в умовах свободи, справедливості, безпеки та людської гідності.
17 травня 2022 р.
Из-за войны на предприятиях Украины пострадал 281 работник
С начала полномасштабного военного вторжения России на предприятиях Украины зафиксировано 132 случая травмирования и смерти работников, большинство из которых групповые. Об этом сообщил Фонд социального страхования Украины.
Во время исполнения трудовых обязанностей из-за вооруженной агрессии России пострадал 281 работник (плюс 19 за последнюю неделю), 96 из них погибли.
Наибольшее количество пострадавших зарегистрировано в Николаевской области — 54 пострадавших, 24 из которых травмированы смертельно, Киеве — 51 пострадавший, 19 смертельно, в Донецкой области — 31 пострадавший, 7 смертельно, а также в Сумской области — 22 пострадавших, 8 смертельно.
Все пострадавшие работники снабжаются страховыми выплатами и медико-социальными услугами.
Пострадавшие с устойчивой утратой трудоспособности в течение жизни или до полного восстановления здоровья кроме единовременных пособий также обеспечиваются ежемесячными страховыми выплатами. Также единовременные денежные пособия и ежемесячные страховые выплаты предназначаются для членов семей погибших работников.
В сведения о количестве пострадавших не включаются военнослужащие, полицейские, рядовой и начальствующий состав органов внутренних дел, органов и подразделений гражданской защиты ГСЧС и т.д.
15 квітня 2022 р.
Стимул для промисловості:
українські металургійні гіганти відновлюють роботу
Великі металургійні компанії України, після місяця простою через війну, знову збираються запустити.Як повідомило видання The Wall Street Journal, перезапускають свої потужності компанії групи Метінвест і ArcelorMittal, попри ряд логістичних проблем.
Перезапуск металургійних гігантів є довгоочікуваним стимулом для української промисловості, яка зазнала великих втрат внаслідок російського вторгнення. Із метою безпеки та через труднощі з поставками й експортом продукції, сталеливарна промисловість була законсервована.
Зараз потужності частково відновлюють роботу. Метінвест запустила дві з чотирьох доменних печей на комбінаті "Запоріжсталь". Однак потужності в Маріуполі та Авдіївці зазнали збитків через бойові дії.
«Доки активна фаза російської військової агресії не припиниться, а надійні канали зв’язку із заводами не відновляться, оцінити масштаби втрат неможливо», – зауважили в Метінвесті.
Окрім цього, в Кривому Розі запрацювала доменна піч ArcelorMittal, до 2 травня планують запустити в роботу домну №8. Компанія планує до середини наступного місяця відновити експорт залізорудного концентрату.
Війна в Україні вплинула не просто на промисловий сектор, а на ситуацію в світі. У Європі за останній місяць на 43% піднялася ціна на гарячекатані рулони. За метричну тонну тепер просять по 1348 євро замість 943 євро станом на 24 лютого.
Великі промислові підприємства України частково відновлюють роботу. Особливо це помітно в Запоріжжі, де в роботі вже частина потужностей «Запоріжсталі», «Запоріжвогнетриву» і «Запоріжкоксу».
«Ми готові працювати й дати відсіч ворогам нашою головною зброєю – мирною працею», – наголосив гендиректор «Запоріжсталі» Олександр Мироненко.
11 квітня 2022 р.
Трудова реформа під час війни-2: новий законопроект
У Верховній Раді зареєстровано законопроект № 7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин».Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є вирішення проблем, які виникають на сьогодні в частині організації трудових відносин в умовах воєнного стану, подолання старих законодавчих прогалин та усунення колізій, які на сьогодні створюють суттєві перешкоди як для роботодавців, так і для працівників в частині побудови та ефективного функціонування ефективної системи управління трудовими ресурсами.
Документ покликаний суттєво оптимізувати, зробити більш простою та зрозумілою у застосуванні сучасну систему законодавства про працю, усунути потенційне виникнення трудових спорів у зв’язку з наявними законодавчими прогалинами у регулюванні трудових відносин.
У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Які зміни пропонуються?
1. Установити, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу.
2. Запровадити додаткову підставу для звільнення працівника — неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника, або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедура вивільнення таких працівників.
3. Жахливі наслідки війни та наявність великої кількості її жертв зумовлюють введення додаткової підстави для розірвання трудового договору — відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
4. Усувається стара законодавча прогалина щодо порядку припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими.
5. Вводяться норми, покликані прискорити перехід до обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, визначається поняття сумісництва, що забезпечить можливість працівникам, які були вимушені покинути свої робочі місця, працевлаштуватися на іншій роботі.
6. Враховуючи ймовірні труднощі з виплатою заробітної плати, компенсаційних та гарантійних виплат у період дії воєнного стану, коли окремі категорії службовців перебувають у простої, відпустках без збереження заробітної плати, або з ними можуть бути призупинені трудові договори, скасовуються на цей період окремі обмеження, передбачені законодавством у сфері запобігання корупції щодо зайняття іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.
7. Врегульовується питання оплати додаткової відпустки окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності, а саме за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. Також у зв’язку зі збільшенням категорій осіб, які мають право на використання зазначеної відпустки, пропонується зменшити її тривалість з 14 до 7 календарних днів.
Оскільки додаткову відпустку окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності передбачається оплачувати за рахунок коштів роботодавця, то відповідно потребує внесення змін пункт 12 статті 12 та пункт 17 статті 13 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
8. З метою справедливого підходу щодо нарахування компенсації за невикористану відпустку пропонується виключити із КЗпП статтю 81 та частину третю статті 83, якими передбачається право працівника при переведенні на інше підприємство, перевести грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної відпустки на інше підприємство, в установу, організацію. Аналогічні зміни також пропонується внести до Закону «Про відпустки».
Частину шосту статті 83 КЗпП пропонується викласти в редакції, яка б відповідала статті 1227 Цивільного кодексу України, а саме виплати грошової компенсації за не використані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину -інваліда з дитинства підгрупи А I групи, яка не була ним одержана за життя, членам його сім’ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини.
Аналогічні змінам статті 83 КЗпП пропонуються і зміни до частини шостої статті 24 Закону «Про відпустки».
9. Встановлюється чітко визначений строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки (з урахуванням норм Конвенції МОП № 132).
10. Статтю 9 Закону «Про відпустки» (в частині зарахування стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку) доцільно привести у відповідність до статті 119 КЗпП, щодо працівників, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, оскільки стаття 119 КЗпП не містить норми щодо збереження в період військової служби щорічної основної відпустки за вказаними працівниками.
11. Врегульовано окремі питання виплати грошової компенсації за невикористані працівником дні щорічних відпусток, а також додаткової батьківської відпустки у разі його смерті, а саме — входження до складу спадщини таких виплат, у разі відсутності спадкоємців.
12. З метою усунення юридичних невизначеностей та подолання практичних прогалин у правозастосуванні, вносяться зміни до Закону № 2136-ІХ. Конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема, відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, відновлено механізм оплати праці за роботу у вихідний день, уточнено порядок надання щорічної основної відпустки. Також акцентовано увагу на тому, що запровадження подовженої тривалості роботи є правом, а не обов’язком роботодавця.
13. Передбачається відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних з трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії. З цією метою заплановано розроблення окремого механізму.
14. Уточнено порядок та умови застосування механізму призупинення дії трудового договору, враховуючи виявлені непорозуміння щодо підстав та мети його впровадження, а також уникнення можливих ризиків зловживань з боку роботодавців та забезпечення трудових гарантій працівників в умовах воєнного стану.
15. З метою захисту трудових прав працівників вносяться зміни до Закону № 2136-ІХ, які дозволять здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю.
11 квітня 2022 р.
Закон № 2136: роз’яснення від Мінекономіки
Мінекономіки виклало на сайті постатейний коментар до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ, щоб роз'яснити, «що законотворці мали на увазі». Редакційний коментар до Закону — тут.
Однак кількість запитань не зменшується, навпаки — збільшується. Тому звертаємося до передплатників журналів «Кадровик України», «Заробітна плата», «Консультант Кадровика» : надсилайте свої запитання до редакції через особистий кабінет, ставте їх у групі «Заробітна плата» в соціальній мережі "Фейсбук" чи на сторінках журналів «Заробітна плата» і «Кадровик України».
Коментар Мінекономіки до Закону України
«Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ
Стаття 1. Дія норм законодавства про працю в умовах воєнного стану
1. Цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”.
2. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
3. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Норми Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП) та інше законодавство про працю, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Норми законодавства про працю, які суперечать положенням цього Закону, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Водночас інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону, також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Норми законодавства про працю, які суперечать положенням цього Закону, на період дії воєнного стану не застосовуються.
Водночас інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону, також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
Стаття 2. Особливості укладення трудового договору в умовах воєнного стану
1. У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
2. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.
З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
1. За загальним правилом трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Статтею 24 КЗпП визначено обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі.
Водночас положення цієї частини дозволяють відступити від цих норм та самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору.
2. Згідно з положеннями цієї частини норми частини третьої статті 23 КЗпП, якими визначено перелік категорій працівників, з якими у трудовому договорі заборонено встановлювати умову про випробування, не застосовуються.
Норма абзацу другого частини другої статті 2 надає право роботодавцю приймати нових працівників за строковими трудовими договорами на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, незалежно від причин його відсутності.
Водночас положення цієї частини дозволяють відступити від цих норм та самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору.
2. Згідно з положеннями цієї частини норми частини третьої статті 23 КЗпП, якими визначено перелік категорій працівників, з якими у трудовому договорі заборонено встановлювати умову про випробування, не застосовуються.
Норма абзацу другого частини другої статті 2 надає право роботодавцю приймати нових працівників за строковими трудовими договорами на період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника, незалежно від причин його відсутності.
Стаття 3. Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу
1. У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
2. У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.
1. Для здійснення такого переведення з ініціативи роботодавця мають бути дотримані наступні умови:
1) переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
2) переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії необхідна згода працівника);
3) оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
2. Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
Водночас вважаємо, що працівники, які прямо не відмовилися від такої зміни істотних умов праці, але не можуть у зв’язку з воєнними діями переїхати у нове місцезнаходження підприємства, установи, організації — не можуть бути звільнені відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП.
Такі працівники можуть бути направлені у простій, відпустку без збереження заробітної плати або призупинити дію трудового договору.
1) переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
2) переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії необхідна згода працівника);
3) оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
2. Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці — систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Таким чином працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.
Водночас вважаємо, що працівники, які прямо не відмовилися від такої зміни істотних умов праці, але не можуть у зв’язку з воєнними діями переїхати у нове місцезнаходження підприємства, установи, організації — не можуть бути звільнені відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП.
Такі працівники можуть бути направлені у простій, відпустку без збереження заробітної плати або призупинити дію трудового договору.
Стаття 4. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника
1. У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
1. Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Крім цього, у статті 38 КЗпП наводяться випадки, коли працівник може просити розірвати трудовий договір у строк, який про це просить працівник. Водночас такої підстави, як ведення бойових дій, у цьому переліку немає.
Положення статті надають право працівникові розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, за наявності таких умов:
1) ведення бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника;
2) робота за трудовим договором не зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або залученням до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Положення статті надають право працівникові розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві, за наявності таких умов:
1) ведення бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника;
2) робота за трудовим договором не зумовлена примусовим залученням до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або залученням до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Стаття 5. Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
1. У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
2. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
1. Нормою закону обмежується дія частини четвертої статті 40 КЗпП, відповідно до якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
При цьому особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.
2. Статтею 43 КЗпП встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Водночас розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41, як і раніше, потребують отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
При цьому особливу увагу варто звернути на те, що таке звільнення відбувається за наявності законних підстав для звільнення працівника з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП), а не з підстав самої тимчасової непрацездатності або перебування працівника у відпустці.
2. Статтею 43 КЗпП встановлено випадки, коли роботодавцю для розірвання трудового договору необхідно отримати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Водночас розірвання трудового договору з працівниками, обраними до профспілкових органів з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41, як і раніше, потребують отримання попередньої згоди первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об'єднання профспілок).
Стаття 6. Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку
1. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.
2. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень.
3. П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення).
4. Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
5. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
6. У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої — п'ятої статті 67 та статей 71-73 (святкові і неробочі дні) Кодексу законів про працю України.
1. Дана норма у період воєнного стану підлягає застосуванню замість положень частини першої статті 50 КЗпП, якою визначалося, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Водночас не суперечить нормам Закону положення частини другої статті 50 КЗпП, згідно з яким підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Варто врахувати, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця.
У зв’язку з вищевикладеним вважаємо, що таке збільшення повинно бути обгрунтованим перш за все потребою ефективної діяльності відповідного підприємства, установи, організації в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення.
При цьому відповідно до статті 2 Закону України “Про оплату праці” основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Отже, тарифна ставка (оклад) оплати праці встановлюється виходячи зі встановлених роботодавцем норм тривалості робочого часу, які можуть сягати 60 годин на тиждень.
2. Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочена тривалість робочого відповідно до положень статті 51 КЗпП встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул);
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу.
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.
3.,4. Частинами третьою, четвертою статті 6 Закону визначено особливий порядок встановлення п'ятиденного і шестиденного робочого тижня та тривалості щоденної роботи, ніж це передбачено статтею 52 КЗпП.
5. Відповідно до статті 70 КЗпП Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. Водночас скорочення щотижневого безперервного відпочинку до 24 годин це право, а не обов’язок працівника.
6. На період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо:
- скорочення роботи на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
- тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
- обмеження граничних норм надурочних робіт;
- перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
- перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації Кабінету Міністрів України;
- заборони залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні;
- компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні.
Водночас не суперечить нормам Закону положення частини другої статті 50 КЗпП, згідно з яким підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині першій цієї статті.
Варто врахувати, що збільшення на період воєнного стану нормальної тривалості робочого часу до 60 годин на тиждень є правом, а не обов’язком роботодавця.
У зв’язку з вищевикладеним вважаємо, що таке збільшення повинно бути обгрунтованим перш за все потребою ефективної діяльності відповідного підприємства, установи, організації в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення.
При цьому відповідно до статті 2 Закону України “Про оплату праці” основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Отже, тарифна ставка (оклад) оплати праці встановлюється виходячи зі встановлених роботодавцем норм тривалості робочого часу, які можуть сягати 60 годин на тиждень.
2. Скорочена тривалість робочого часу означає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов'язки, скорочується, однак працівник має право на оплату праці в розмірі повної тарифної ставки, повного окладу. Скорочена тривалість робочого відповідно до положень статті 51 КЗпП встановлюється:
1) для працівників віком від 16 до 18 років, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул);
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу.
2) для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;
Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
Законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватися за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій для працівників, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, а також для одиноких матерів та батьків, які виховують дитину без батька (матері), у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікарняному закладі.
3.,4. Частинами третьою, четвертою статті 6 Закону визначено особливий порядок встановлення п'ятиденного і шестиденного робочого тижня та тривалості щоденної роботи, ніж це передбачено статтею 52 КЗпП.
5. Відповідно до статті 70 КЗпП Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години. Водночас скорочення щотижневого безперервного відпочинку до 24 годин це право, а не обов’язок працівника.
6. На період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо:
- скорочення роботи на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
- тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
- обмеження граничних норм надурочних робіт;
- перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
- перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації Кабінету Міністрів України;
- заборони залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні;
- компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні.
Стаття 7. Особливості організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця
1. У період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
1. З метою мінімізації витрат кадрових, фінансових та часових ресурсів на ведення всього обсягу документації, що стосується кадрової роботи, законом пропонується роботодавцю самостійно визначати порядок роботи кадрових служб на підприємстві, а також перелік кадрових документів, які будуть вестися на період воєнного стану.
Водночас, для забезпечення дотримання прав працівників обов’язковою залишається вимога до роботодавця стосовно ведення достовірного обліку виконаної працівником роботи та витрат на оплату праці.
Водночас, для забезпечення дотримання прав працівників обов’язковою залишається вимога до роботодавця стосовно ведення достовірного обліку виконаної працівником роботи та витрат на оплату праці.
Стаття 8. Робота в нічний час
1. У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
2. У період дії воєнного стану норми частин першої і другої статті 54 Кодексу законів про працю України не застосовуються.
1. Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.
Нормою статті на період воєнного стану знімаються обмеження статті 55 КЗпП, відповідно до яких забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176).
При цьому вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року можуть бути залучені до роботи в нічний час лише після отримання їх згоди.
Згода на залучення до роботи в нічний час вимагається також і для особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
2. Відповідно до частин першої, другої статті 54 КЗпП при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Вищезгадані обмеження на період воєнного стану не застосовуються.
Нормою статті на період воєнного стану знімаються обмеження статті 55 КЗпП, відповідно до яких забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176).
При цьому вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року можуть бути залучені до роботи в нічний час лише після отримання їх згоди.
Згода на залучення до роботи в нічний час вимагається також і для особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.
2. Відповідно до частин першої, другої статті 54 КЗпП при роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51).
Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.
Вищезгадані обмеження на період воєнного стану не застосовуються.
Стаття 9. Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників
1. У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок (крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року) за їхньою згодою на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
2. Працівники, які мають дітей (крім випадків, визначених статтею 8 цього Закону), у період дії воєнного стану можуть залучатися за їхньою згодою до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлятися у відрядження.
1. Нормою вносяться виключення до статті 174 КЗпП, якою, зокрема, передбачено повну заборону застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню).
На період дії воєнного стану застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах дозволяється за їхньою згодою.
При цьому зберігається заборона на залучення до таких робіт для вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року.
2. Незважаючи на те, що частиною шостою статті 6 цього Закону знімається заборона на залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, нормою статті встановлюються гарантії щодо залучення працівників, які мають дітей до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження.
Для залучення таких працівників до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження необхідно отримати їх згоду.
На період дії воєнного стану застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах дозволяється за їхньою згодою.
При цьому зберігається заборона на залучення до таких робіт для вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року.
2. Незважаючи на те, що частиною шостою статті 6 цього Закону знімається заборона на залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, нормою статті встановлюються гарантії щодо залучення працівників, які мають дітей до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження.
Для залучення таких працівників до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові і неробочі дні, направлення у відрядження необхідно отримати їх згоду.
Стаття 10. Оплата праці
1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
1, 2. Роботодавець повинен дотримуватися вимог законодавства щодо оплати праці та вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
3, 4. У випадку порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Якщо вищезгадані обставини не доведено — роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.
Звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.
Звертаємо увагу, що Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 р. № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі — ТПП України) на підставі статетй 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 р. № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
3, 4. У випадку порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, роботодавець повинен довести, що це порушення сталося саме внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Якщо вищезгадані обставини не доведено — роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.
Звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від виконання самого зобов’язання.
Таким чином після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.
Звертаємо увагу, що Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.
Так, згідно з листа ТПП від 28.08.2022 р. № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України (далі — ТПП України) на підставі статетй 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» вiд 02.12.1997 р. № 671/97-BP, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022.
Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Стаття 11. Зупинення дії окремих положень колективного договору.
1. На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
1. Разом з тим вважаємо, що з метою забезпечення захисту трудових прав працівників, роботодавцю доцільно перед прийняттям такого рішення провести відповідні консультації зі стороною працівників та поінформувати її про прийняте рішення.
Стаття 12. Відпустки
1. У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
3. Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки».
1. З дати набрання чинності Законом і до закінчення дії воєнного стану максимальна тривалість щорічної основної відпустки становитиме 24 календарних дні. При цьому працівникові можуть бути надані щорічні додаткові відпустки, соціальні та інші відпустки відповідно до Закону України “Про відпустки”. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) особам з інвалідністю;
3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
За узгодженням сторін трудового договору може бути проведена зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку.
3. На період дії воєнного стану скасовуються обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Як і раніше, відпустка без збереження заробітної плати надаватиметься виключно з ініціативи працівника.
2. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до статті 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
1) особам віком до вісімнадцяти років;
2) особам з інвалідністю;
3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
9) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
За узгодженням сторін трудового договору може бути проведена зміна термінів надання відпусток, відображених у графіку.
3. На період дії воєнного стану скасовуються обмеження щодо 15-денного терміну надання відпустки без збереження заробітної плати за погодженням між працівником та роботодавцем. Як і раніше, відпустка без збереження заробітної плати надаватиметься виключно з ініціативи працівника.
Стаття 13. Призупинення дії трудового договору
1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
2. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
3. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
1. У зв’язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов’язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов’язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.
Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.
2. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
Водночас з метою усунення правової невизначенності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
3. Оскільки призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо, що при призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).
Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.
При цьому вважаємо, що роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.
Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором.
2. Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник.
Водночас з метою усунення правової невизначенності, рекомендуємо сторонам повідомляти один одного про призупинення трудового договору письмово або в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій.
3. Оскільки призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов’язків, передбачених трудовим договором, вважаємо, що при призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ).
Оскільки під час призупинення трудового договору виплата заробітної плати роботодавцем не буде здійснюватися, то відсутня база нарахування ЄСВ, а відповідно ЄСВ не сплачується.
При цьому вважаємо, що роботодавець також повинен фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які б виплачувалися працівникові, якщо такого призупинення трудового договору не було б.
Відшкодування цих платежів на час призупинення дії трудового також буде покладено на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Стаття 14. Діяльність профспілок
1. У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
2. На період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів.
1. В умовах воєнного стану, розширення повноважень роботодавців та мораторію на проведення перевірок діяльності суб’єктів господарювання особлива роль за дотриманням трудових прав громадян відводиться професійним спілкам.
Так, наприклад, професійні спілки можуть виявляти та ініціювати перед правоохоронними органами питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у грубому порушенні законодавства про працю.
2. На період дії воєнного стану роботодавці не зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду.
При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості.
Так, наприклад, професійні спілки можуть виявляти та ініціювати перед правоохоронними органами питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у грубому порушенні законодавства про працю.
2. На період дії воєнного стану роботодавці не зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду.
При цьому законодавством не заборонено проводити такі відрахування у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості.
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (з 24.03.2022 р.)
2. Главу XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) доповнити пунктом 2 такого змісту:
«2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
3. Цей Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
Закон діє виключно на період воєнного стану.
Незважаючи на те, що воєнний стан введено в Україні указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022, положення даного Закону застосовуються виключно з дня, наступного за днем його опублікування.
Після припинення воєнного стану залишається чинною тільки норма частини третьої статті 13 цього Закону, якою встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Незважаючи на те, що воєнний стан введено в Україні указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022, положення даного Закону застосовуються виключно з дня, наступного за днем його опублікування.
Після припинення воєнного стану залишається чинною тільки норма частини третьої статті 13 цього Закону, якою встановлено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
10 января 2022 г.
Запорожская область вошла в топ- 5 регионов по уровню зарплат
Средняя заработная плата в регионе в ноябре составила 13 760 гривны. Если сравнить данные по стране, то Запорожская область по уровню средней зарплаты находится на четвертом месте среди всех регионов Украины.
Об этом передает 061 со ссылкой на данные Госстата
Согласно информации областного ведомства, при подсчете данных оказалось, что средние зарплаты в регионе (по сравнению с октябрем) увеличились на 2% и остановились на отметке в 13 760 гривны, что на 16% больше, чем в ноябре 2020 года.
Возглавляет зарплатный рейтинг в Украине (помимо Киева с показателем в 21,1 тысячу гривен), Донецкая область со средней зарплатой в 14 809 гривен, затем идет Киевская область с зарплатой в 14 754 гривны, затем Днепропетровская область со средними зарплатами в 13 853 гривны, Запорожская область с показателем в 13 760 гривен и, наконец, замыкает рейтинг Николаевская область со средней зарплатой в 13 568 гривен.
При этом средний результат по Украине составляет 14 282 гривны
А вот самая низкая средняя зарплата в Черновицкой (11 340 гривен) и Кировоградской области (11 450 гривен).
Напомним, что среднесписочная численность штатных работников, занятых на предприятиях Запорожской области с численностью работающих 10 и более в конце 2021 года составила 328 тысяч человек.
Как ранее сообщал 061, кредитные компании и фабрики попали в топ предприятий - минимизаторов зарплат по Запорожской области.
10 января 2022 г.
В Запорожской области выросла средняя зарплата:
сколько получают горожане
В Запорожской области за период январь-ноябрь 2021, выросла среднемесячная заработная плата одного работника. Теперь эта сума составляет 13 482 гривен.
Об этом сообщает ГУ статистики в Запорожской области
В 2020 году за январь-ноябрь средняя зарплата выросла на 19%. А на сегодняшний день, за тот же период, средняя зарплата выросла на 8%.
Больше всего получают работники:
- предприятий по снабжению электроэнергией, газом, паром и кондиционированным воздухом — 22 781 грн;
- добывающие промышленности и разработки карьеров — 20 235 грн;
- металлургического производства, производства готовых металлических изделий, кроме машин и оборудования — 189 074 грн;
- производства мебели, другой продукции, ремонта и монтажа машин и оборудования — 18136 грн.
Как ранее писал Inform.zp.ua, в этом году в Украине может появиться нововведение. Теперь автомобилистам в обязательном порядке нужно походить техосмотр.
20 грудня 2021 р.
Дітям співробітників запорізького
підприємства передали новорічні подарунки
Традиційно до новорічних свят діти співробітників «Запоріжсталі» отримують подарунки. І цей рік не став винятком. По цехам вже почали розвозити пакунки з подарунками і роздавати їх працівникам. Після робочої зміни металурги понесуть яскраві подарункові коробочки своїм дітям. Цього року, окрім солодощів, в новорічні пакунки поклали ще й набори для творчості.Подарунки до Нового року отримають всі працівники підприємства, у яких є діти віком до 16 років. А таких співробітників на «Запоріжсталі» дуже багато. Наприклад, у цеху холодної прокатки подарунки для дітей отримають приблизно 400 працівників.
— Традиційно комбінат «Запоріжсталь» для дітей всіх працівників вручає новорічні солодкі подарунки. Сьогодні лише для одного цеху холодної прокатки ми отримали 594 подарунки. Їх отримають діти наших співробітників, яким ще не виповнилося 16 років, — розповів голова профспілкового комітету цеху холодної прокатки ПАТ «Запоріжсталь» Сергій Безуменко.
Як розповідають працівники «Запоріжсталі», новорічні подарунки — це завжди приємний сюрприз для їхніх дітей. Кожного року малеча чекає їх з нетерпінням.
— Я працюю на «Запоріжсталі» вже 13 років. Перед кожним Новим роком я отримую від підприємства подарунки для моїх двох донечок. Це і солодощі, і набори для творчості, і навіть гаджети для старшої дитини. Кожного разу, коли я приношу з роботи ці подарунки, діти дуже радіють цьому приємному сюрпризу. Для них завжди цікаво, що всередині цих яскравих святкових коробочок, — зазначив вальцювальник цеху холодної прокатки ПАТ «Запоріжсталь» Дмитро Коломієць.
Раніше окрім солодких подарунків діти співробітників «Запоріжсталі» отримували квитки на новорічну виставу. Але вже другий рік поспіль через пандемію коронавірусу підприємство не проводить масових заходів та святкувань ні для дітей, ні для їхніх батьків.
Проте новорічні традиції, які раніше запровадили в різних цехах, існують і до сьогодні. Є вона і в робітників цеху холодної прокатки.
— Близько 5 років тому в нашому цеху заснували справжню новорічну традицію. Щороку діти працівників своїми руками роблять іграшки на новорічну ялинку, яку ми встановлюємо в цеху. За старання дітей начальник цеху вручає їм подарунки. А іграшки дітей кожного року прикрашають нашу ялинку. Продовжиться ця традиція і цього року, — зазначив Сергій Безуменко.
20 грудня 2021 р.
Колективний договір "Запоріжсталі" визнали
найкращим серед промислових підприємств України
На V пленумі Запорізької обласної ради Профспілки металургів і гірників України нагородили переможців всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір за 2019-2020 роки. Переможцем у номінації «Кращий колективний договір у виробничій сфері» став комбінат «Запоріжсталь». Основні критерії, які враховувалися при виборі переможця, — виробництво, соціальний пакет, рівень заробітної плати, охорона праці і здоров’я співробітників.
За перемогу в конкурсі колектив «Запоріжсталі» отримав диплом та пам’ятний знак. Їх вручили начальнику відділу взаємодії з персоналом ПАТ «Запоріжсталь» Володимиру Рибачонку та першому заступнику голови профспілкового комітету ПАТ «Запоріжсталь» Володимиру Максаку.
— Нагорода за кращий колективний договір серед промислових підприємств України — це заслужена оцінка труда всього 10-тисячного колективу комбінату «Запоріжсталь». Попри складну економічну ситуацію, пов’язану з пандемією, комбінату вдалося виконати всі соціальні гарантії колективного договору по заробітній платі, медичному страхуванню, розвитку персоналу, оздоровленню та підтримці ветеранів. Заробітна плата одного працівника лише за перше півріччя поточного року зросла на 6,7% і складає, в середньому, 23 384 гривні. На комбінаті успішно розроблений та працює індивідуальний соцпакет «Мій вибір». Бюджет проєкту складає більше 70 мільйонів гривень. Охоплення персоналу проєктом складає більше 95%, — розповів начальник відділу взаємодії з персоналом ПАТ «Запоріжсталь» Володимир Рибачонок.
4 серпня 2021 р.
Письмові попередження про перевірки скасують
Уряд прийняв низку законопроектів, покликаних перезавантажити систему перевірок бізнесу та створити сприятливий бізнес-клімат в Україні.
Зокрема, йдеться про реалізацію законопроекту «Про основні засади державного нагляду (контролю)». Цей законопроект сприятиме зменшенню регуляторного навантаження на доброчесний бізнес та впровадженню додаткових інструментів забезпечення прав громадян.
Даним законопроектом виключено обов’язок органу контролю письмово повідомляти суб’єкта господарювання про планову перевірку. Натомість, органи контролю зобов’язані оприлюднювати плани перевірок на поточний плановий рік на власних офіційних сайтах, а також в Інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю). Більше того, в Інтегрованій системі розміщується план комплексних заходів контролю.
Відтак, суб’єкти господарювання вже у грудні поточного року можуть побачити всі заплановані відносно себе перевірки на весь наступний рік та не залежати в частині обізнаності про майбутні планові перевірки від результатів роботи пошти.
Крім того, в межах удосконалення роботи Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) планується впровадження функціоналу автоматичного сповіщення суб’єктів господарювання про планові перевірки через електронний кабінет.
Такі заходи роблять державний нагляд (контроль) більш прозорим та зручним за рахунок цифровізації процесів.
Паралельно з цим держава заощадить близько 1 млн грн бюджетних коштів на рік за рахунок відмови від паперового листування.
4 серпня 2021 р.
Спека є фактором ризику настання нещасного випадку на виробництві
Робота при дії високих температур у літній період є фактором ризику настання нещасного випадку — характерні для перегрівання головний біль, нудота, втома, млявість, сонливість можуть спровокувати необережність при роботі з технікою, неуважне водіння автотранспортних засобів тощо.
Фонд соціального страхування України звертається до керівників підприємств та організацій з проханням вжити усіх необхідних заходів із попередження нещасних випадків під час виконання робіт при дії високих температур повітря.
Керівникам робіт в умовах підвищення температури повітря необхідно ретельніше планувати виробничі завдання для кожного працівника, а також забезпечити належний контроль за дотриманням вимог законодавства щодо створення безпечних умов праці під час виконання робіт при дії високих температур навколишнього середовища, а саме:
- перевірити забезпечення (забезпечити) працівників спеціальним одягом відповідних розмірів (у т. ч. головними уборами — бажано з натуральних тканин), здійснювати контроль за їх використанням;
- обмежити допуск до роботи в умовах підвищеної температури осіб молодше 25 і старше 40 років;
- не допускати до роботи працівників у хворобливому або втомленому стані;
- доукомплектувати медичні аптечки та забезпечити ними робочі місця;
- провести позапланові інструктажі з працівниками щодо дотримання вимог безпечного ведення робіт та надання долікарської допомоги у разі сонячного та теплового удару;
- за можливості не проводити роботи на відкритому повітрі при температурі повітря вище 37 °С;
- скласти розклад роботи так, щоб працівники регулярно відпочивали в охолоджуваних приміщеннях або у тіні. При виконанні важких робіт збільшувати перерви, регулювати графік роботи, зміщуючи час роботи у більш прохолодний період доби, додати кількість технологічних перерв;
- зменшити фізичне навантаження працівників, по можливості механізувати виробничий процес або залучати додаткових робітників;
- забезпечити працівників на робочих місцях охолодженою питною водою, вітамінізованими напоями (разом з потом з організму людини виводяться солі та мікроелементи, тому слід дотримуватися питного режиму — пити часто і невеликими порціями);
- проводити медичні огляди на початку робочої зміни працівників, які виконують роботи, що віднесені до робіт з підвищеною небезпекою;
- проводити постійний моніторинг погодних умов і при їх погіршенні негайно вживати відповідних заходів для поліпшення умов праці працюючих на відкритому повітрі.
Згідно підпункту 8 пункту 3 розділу 4 «Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві» затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 р. № 1240 відпочинок працівників у полі дозволено тільки в спеціально відведених місцях, які обладнуються добре помітними віхами вдень і освітленими ліхтарями в темний період доби. Не дозволено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.
Місця відпочинку рекомендовано облаштувати ємкостями з питною водою та спеціальними навісами для захисту від сонця.
Згідно Санітарних норм мікроклімат виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99 (від 01.12.1999 р. № 42 м. Київ) повинен відповідати вимогам наданим у таблиці:
Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря робочій зоні виробничих приміщень
При отриманні теплового або сонячного удару слід вчасно і правильно надати домедичну допомогу.
Тепловий удар — це перегрів організму, пов’язаний з високою температурою, підвищеною вологістю повітря, дуже теплим одягом.
Ознаки: шкіра обличчя червоніє, слизові оболонки стають сухими, настає різка слабкість, погіршується дихання, слабшає пульс.
Сонячний удар — прямий вплив на тіло людини сонячного проміння.
Ознаки: загальна слабкість, головний біль, нудота, блювота, іноді втрата свідомості.
Домедична допомога: розстебнути одяг, покласти в тіні з трохи піднятими ногами, на голову і ділянку серця покласти холодний компрес, дати склянку холодного напою, краще чаю. При порушенні дихання — штучне дихання.
Виконання цих заходів допоможе працівникам організацій найбільш комфортно перенести високі температури під час літньої спеки.
17 червня 2021 р.
Голова Верховної Ради закликає Уряд внести до Парламенту законопроект щодо державної промислової політики
Голова Парламенту Дмитро Разумков звернувся до Кабінету Міністрів України із закликом внести на розгляд Верховної Ради України законопроект «Про державну промислову політику». Про це він заявив під час Погоджувальної ради депутатських фракцій та груп.
“Під час відрядження до мене звернулися представники бізнесу щодо законопроекту «Про державну промислову політику». Кілька місяців тому було заявлено, що цей документ буде внесений Кабінетом Міністрів. Однак станом на сьогодні його немає в стінах Парламенту”, - наголосив Дмитро Разумков.
Він також заявив, що Верховна Рада в разі необхідності готова долучитися до розробки документу. “Якщо є проблеми в Кабінеті Міністрів, то ми можемо це зробити через депутатський корпус. Я впевнений, що колеги будуть готові долучитися. Давайте докладемо зусиль, щоб законопроект з'явився”, - наголосив Голова Парламенту.
Водночас він повідомив, що передасть Президенту України та Прем’єр-міністру звернення від працівників низки підприємств на підтримку законопроектів щодо промисловості.
Дмитро Разумков поінформував присутніх, що під час відвідання заводу “Електронмаш” у Львові йому передали 150 тис. підписів за ухвалення законопроекту "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості" (реєстр № 3739).
“Паралельно попросили звернутися і до Президента держави, і до Прем’єр-Міністра України з проханням допомогти українській промисловості. Йдеться не лише про цей законопроект, але й про низку інших ініціатив, які сьогодні перебувають на розгляді в Парламенті, щоб ми швидко та якісно допомогли українській промисловості та бізнесу”, - сказав Голова Парламенту.
Він зазначив, що виконає прохання представників українського бізнесу звернутися до Президента України та Голови Уряду.
8 червня 2021 р.
Мінфін: Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки
31 травня, на позачерговому засіданні Уряду вперше було схвалено Бюджетну декларацію.
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки – це бачення Урядом бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проекту Державного бюджету на 2022 рік.
Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
Під час розробки Бюджетної декларації були враховані цілі та пріоритети, визначені Програмою Президента України, Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, прогнозними та програмними документами економічного й соціального розвитку, зокрема, Національною економічною стратегією до 2030 року.
У середньостроковому періоді зусилля Уряду будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами у зв’язку із COVID-19.
У Бюджетній декларації передбачений фіскальний простір, який розподілятиметься в рамках державного бюджету на пріоритетні напрями.
Серед пріоритетів бюджетної політики, визначених Бюджетною декларацією, є:
- посилення обороноздатності і безпеки держави;
- розвиток агропромислового комплексу;
- формування чистого та безпечного довкілля;
- розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація;
- посилення енергонезалежності;
- створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення;
- забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти;
- забезпечення якісного рівня медицини;
- підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.
У схваленій Урядом Бюджетній декларації надано пропозиції щодо змін до Податкового кодексу України, що стануть ресурсною базою для збільшення доходів держбюджету в середньостроковий період.
Бюджетна декларація разом із фінансово-економічним обґрунтуванням буде подана у строк, визначений статтею 33 Бюджетного кодексу, на розгляд до Верховної Ради України.
30 квітня 2021р.
Профсоюзы
отстояли справедливость оплаты больничных листов
Федерацией профсоюзов Украины было направлено обращение к Председателю Верховной Рады Украины Разумкову Д.А. по восстановлению нарушенных прав работников на получение пособия по временной потере трудоспособности.
На основании вышеизложенного Президент Украины Владимир Зеленский подписал закон №1380-IX о социальной защите в случае наступления временной нетрудоспособности, который парламент принял 13 апреля текущего года.
Как сообщается на сайте главы Украинского государства, закон возвращает гражданам право на получение материальной помощи из Фонда социального страхования Украины в период временной нетрудоспособности вследствие заболевания или травмы, не связанной с несчастным случаем на производстве (т.н. больничных).
"Из-за законодательной коллизии эти выплаты были отменены после внесения изменений в закон Украины "Об общеобязательном государственном социальном страховании", которые вводятся в действие с 30 июня 2021 года. Это могло привести к недополучению больничных 2 млн 500 тыс. человек. Закон, который подписал президент, исправляет коллизию и восстанавливает право на получение этой материальной помощи", - говорится в сообщении.
Подписанным законом вносятся изменения в ст.22 закона "Об общеобязательном государственном социальном страховании".
Документ вступает в силу с 30 июня - со дня вступления в силу закона "О реабилитации в сфере здравоохранения".
29 квітня 2021 р.
Кращий колективний договір за 2020 рік
28 квітня в ОДА за результатами обласного конкурсу на кращий колективний договір за 2020 рік, проведеного серед підприємств, установ та організацій Запорізької області було проведено нагородження. Підприємства гірничо-металургійного комплексу Запорізької області стали переможцями в номінаціях:"Кращий колективний договір підприємств металургійної та гігничодобувної промислолвості"
Серед підприємств з чисельністю працюючих більше 10 тисяч працівників:
ПАТ "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"
Генеральний директор - Мироненко Олександр Григорович
Голова профкому - Анісімов Леонід Олександрович
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 5 тисяч працівників:
ПрАТ "ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ"
Генеральний директор - Гоман Сергій Володимирович
Голова профкому - Логунова Олена Сергіївна
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 2 тисяч працівників:
ПрАТ "ЗАПОРІЖКОКС"
В.о. Генерального директора - Третьяков Олександр Борисович
Голова профкому - Бессонов Сергій Володимирович
19 квітня 2021 р.
Реєстр е-лікарняних вестиме Пенсійний фонд. Уряд затвердив новий порядок
Нагадаємо,
що КМУ постановою від 17.04.2019 № 328 затвердив Порядок
організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання
інформації з нього (далі — Порядок ведення реєстру е-лікарняних). Нова
редакція Порядку ведення реєстру е-лікарняних затверджена постановою КМУ від
31.03.2021 № 323 (далі — Постанова КМУ № 323).
Електронний реєстр
листків непрацездатності ведуть з метою забезпечення накопичення, зберігання,
обліку та використання інформації про сформовані (видані), продовжені листки
непрацездатності для реалізації прав застрахованих осіб на отримання допомоги
по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, оплату перших 5 днів
тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а
також для проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків
непрацездатності.
Реєстр
формує та веде Пенсійний фонд, який є володільцем інформації, що міститься в
ньому.
Суб'єкти інформаційного обміну — НСЗУ, Пенсійний фонд, Фонд соціального
страхування.
Ведення
Реєстру передбачає:
- створення записів;
- обробку
інформації про листки непрацездатності та інформації, що надходить із джерел,
визначених пп. 1 —
5 п. 8 Порядку;
- формування єдиного реєстраційного номера листка непрацездатності; пошук
відомостей;
- внесення змін;
- передачу інформації між суб'єктами інформаційного обміну, інформаційну
взаємодію їх інформаційно-телекомунікаційних систем;
- формування повідомлень суб'єктам інформаційного обміну, застрахованим особам,
страхувальникам;
- надання
відомостей з Реєстру застрахованим особам, страхувальникам, Держпраці;
-
використання довідників і класифікаторів державних реєстрів, а також
Національного класифікатора НК 025:2019 "Класифікатор хвороб та
споріднених проблем охорони здоров'я", україномовного варіанта Міжнародної
класифікації первинної медичної допомоги ICPC-2-E;
- функціонування порталу послуг для забезпечення доступу до інформації, що
обробляється в Реєстрі, отримання відомостей з Реєстру, періодичне оприлюднення
інформації з Реєстру.
Реєстр накопичуватиме, зберігатиме та
використовуватиме електронні дані з реєстру застрахованих осіб Державного
реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що надходять: ✦ з
електронної системи охорони здоров’я — про медичні висновки, на підставі яких
формують листки непрацездатності;
✦ із Фонду соціального
страхування про:
- результати перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків
непрацездатності застрахованим особам;
- суми допомоги, які
виплачено на підставі листків непрацездатності;
- відмову в наданні
застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках,
визначених законодавством;
- зміни причини
непрацездатності та їх підстави;
- направлення на лікування
та/або надання реабілітаційної допомоги у відділенні санаторно-курортного
закладу;
✦ від
страхувальників, — про суму оплати перших п’яти днів тимчасової
непрацездатності та суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, які
нараховано та виплачено на підставі листків непрацездатності; про відмову в
оплаті перших п’яти днів тимчасової непрацездатності та/або наданні
застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності у випадках,
передбачених законодавством; про наявність у застрахованої особи статусу,
зазначеного в пункті 5 частини першої статті 24 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне соціальне страхування»; про наявність у членів
сім’ї застрахованої особи, які потребують догляду, статусу постраждалого
внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідності;
✦ від
органів опіки та піклування, — відомості про факт усиновлення дитини
застрахованими особами протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у
свідоцтві про народження;
✦ від
централізованого банку даних з проблем інвалідності, — про встановлення
медико-соціальною експертною комісією групи інвалідності (зміни групи
інвалідності, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності),
невстановлення групи інвалідності при повторному огляді.
Реєстр
складатиметься із записів про тимчасову непрацездатність, що створюються
автоматично програмними засобами.
Постанова № 323 була
опублікована в «Урядовому кур’єрі» від 09.04.2021 № 68 та почне діяти з 1
травня 2021 року.
19 квітня 2021 р.
Оновлено правила призначення пільгових пенсій
Пенсійний фонд вніс зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до постанови КМУ від 18.07.2007 № 937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці». Зміна Порядку передбачена відповідною постановою правління ПФУ.У документі визначено механізм подання та оформлення документів для призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють або працювали в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за рахунок коштів підприємств, організацій та перерахування коштів на її виплату.
Так, фінансуванню підлягають абсолютно усі витрати на виплату і доставку пільгової пенсії. Для отримання пільгової пенсії, на додачу до документів, які подаються у ПФУ для одержання пенсії за віком, потрібно мати:
- довідки про підтвердження стажу роботи для призначення пільгової пенсії за рахунок коштів підприємств, організацій за результатами атестації робочих місць за умовами праці за формою;
- копії наказу про атестацію відповідного робочого місця (робочих місць);
- гарантійний лист про перерахування коштів на рахунок територіального органу Пенсійного фонду України за формою.
Підприємства, організації до 20-го числа кожного місяця, що передує місяцю виплати пільгових пенсій, перераховують до територіальних органів Пенсійного фонду України за місцем розташування зазначені в повідомленні місячні суми коштів, необхідні для фінансування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Витрати на розрахунково-касове обслуговування у разі повернення надлишково сплачених коштів здійснюються за рахунок коштів підприємства, організації.
Джерело: Пенсійний фонд України
15 квітня 2021 р.
Запорізька обласна рада профспілок підвела підсумки обласного конкурсу на кращий колективний договір за 2020 рік
З метою підвищення ефективності колективно-договірної роботи та широкого розповсюдження кращого досвіду цієї роботи Запорізька облпрофрада щорічно, починаючи з 2011 року, разом із соціальними партнерами, проводить обласний Конкурс на кращий Колективний договір.Для цього відповідно до Положення про Конкурс формується робоча група з представників профспілок та соціальних партнерів (Запорізької ОДА та Запорізької федерації роботодавців) щодо підведення підсумків Конкурсу.
Прийняте рішення про переможців Конкурсу оформлюється протоколом, а Дипломи підписуються керівниками трьох Сторін соціального діалогу обласного рівня від: профспілок, роботодавців та влади.
Організаційний комітет на засіданні прийняв рішення про визнання переможцями в номінаціях наступні колективи:
Номінація1. «Кращий колективний договір підприємств металургійної та гірничодобувної промисловості»
Серед підприємств з чисельністю працюючих більше 10 тис. працівників:
Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 5 тис. працівників:
Приватне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив»
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 2 тис. працівників:
Приватне акціонерне товариство «Запоріжкокс»
Номінація 2. «Кращий колективний договір підприємств житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення»
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 500 працюючих:
Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»
Серед підприємств з чисельністю працюючих до 200 працюючих:
Комунальне підприємство «Чисте місто Приморськ» Приморської міської ради Приморського району
Серед підприємств з чисельністю до 100 працюючих:
Комунальне підприємство «Центр досугу «Промінь» Енергодарської міської ради
Номінація 3. «Кращий колективний договір закладів освіти»
Енергодарська загальноосвітня школа I - III ступенів № 4 Енергодарської міської ради Запорізької області
Номінація4. «Кращий колективний договір закладів охорони здоров’я»
Комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області
Номінація 5. «Кращий колективний договір закладів культури»
Комунальний заклад «Запорізький академічний обласний театр юного глядача» Запорізької обласної ради
Номінація 6. «Кращий колективний договір державних установ»
Виконавчий комітет Кам’янсько - Дніпровської міської ради Запорізької області
Участь у конкурсі мотивує роботодавців, профспілкові комітети до суперництва в питаннях підвищення заробітної плати, покращання умов праці, проведення оздоровчої роботи та інше.
Нагородження переможців планується провести напередодні Першотравневих свят.
29 березня 2021 р.
МОП: Провідні експерти з усього світу закликають вважати
охорону праці безпекою праці основним правом
Провідні світові експерти з питань охорони праці закликали Міжнародну організацію праці (МОП) визнати охорону праці основним правом напередодні дебатів з цього питання в Адміністративному органі МОП, яка була проведена 23 березня.
Профспілки закликають Конференцію МОП у червні 2021 року поставити охорону праці на найвищий рівень міжнародних трудових стандартів, щоб підвищити відповідальність урядів та роботодавців за порятунок життя на виробництві та `` отримати ратифікацію Основних конвенцій у цій галузі охорони праці більшою кількістю країн.
Це було б виконано зобов’язання, що містяться в Декларації МОП про річницю сторіччя 2019 року, ухваленій одноголосно урядами, працівниками та роботодавцями, щодо забезпечення охорони праці всіх працівників та робітників.
Collegium Рамаццині , головний незалежний міжнародний орган , що складається з експертів в області охорони праці та екологічної медицини, закликав МОП терміново реалізувати, в ідеалі на Конференції в 2021 році, рішення , ухвалені Міжнародною організацією праці в 2019 році.
За словами колегіуму Рамацціні : «Сотні мільйонів людей у всьому світі щороку отримують травми на виробництві. І ще мільйони втрачають життя. Цього бійні можна уникнути за умови, що найвищий пріоритет відводиться захисту працівників та охорона праці та безпека праці визнаються основним правом людини. МОП повинна діяти якомога швидше, визнаючи охорону праці та безпеку праці одним із основних прав на роботі ”.
Рятуйте життя на роботі
Нік Пол, генеральний директор Товариства медицини праці, що базується у Великобританії, міжнародного органу з питань охорони здоров'я, сказав: "Товариство медицини праці рішуче підтримує визнання здоров'я та безпеки у Великобританії. Робота як одне з основних прав у робота МОП ”. Ми закликаємо Адміністративний орган МОП терміново діяти, виконуючи рішення, прийняте на Столітній конференції МОП (108-а сесія) у 2019 році, щоб закріпити визнання охорони праці та безпеки праці як одне з основних прав на роботі в порядку денному Міжнародна конференція праці в 2021 році ”.
Генеральний секретар МКП Шаран Берроу заявив: «Уряди та роботодавці повинні слухати цих видатних експертів. Занадто довго захист працівників від травм та захворювань, пов’язаних з виробництвом, отримав нижчий статус порівняно з іншими основними правами на роботі. Деякі роботодавці і навіть уряди, здається, вважають, що витрати на ведення бізнесу можуть мати пріоритет над життям робітників. Надання правового статусу охороні здоров'я та безпеки, які вони заслуговують, допомогло б виправити історичну помилку та подвоїти зусилля з метою контролю пандемії Covid-19. "
17 березня 2021р.
Інтерв’ю голови ПМГУ Олександра Рябка інтернет-виданню GMK Center
Глава Центрального совета Профсоюза металлургов и горняков – о диалоге с властью и работодателями
Многие молодые украинцы, наверное, даже не знают, что означает это понятие. Многим кажется, что профсоюзы – это реликт времен СССР с членскими взносами и путевками в санатории. Хотя с тех времен значение профсоюзов несколько снизилось, они всё равно остаются силой и выступают третьей стороной в трудовых отношениях вместе с работником и работодателем.
Далеко не весь украинский бизнес соблюдает стандарты корпоративной социальной ответственности, поэтому и возникает необходимость защиты трудовых, социально-экономических прав и интересов работников. При правильном построении работы бизнес в лице профсоюза может получить надежного партнера, а работники – защитника интересов.
О текущих задачах, практике взаимоотношений и диалоге с отраслевыми работодателями и представителями власти корреспонденту GMK Center рассказал Александр Рябко, председатель Центрального совета Профсоюза металлургов и горняков Украины.
Какие основные задачи стоят сейчас перед Профсоюзом металлургов и горняков Украины?
– Задачи Профсоюза особо не меняются с течением времени, к тому же они общие для всех профсоюзов мира. Наш главный приоритет – человек труда и его трудовые гарантии: достойная заработная плата, эффективная занятость и наличие современных рабочих мест, здоровые и безопасные условия труда.
Сегодня среди текущих задач хочу отметить инициативу правительства реформировать Закон «Об охране труда». В свое время (1990-е – начало 2000-х) этот закон хорошо и профессионально проработали все стороны социального диалога. Но сейчас настало время «креативных решений».
Какие именно решения вы имеете в виду?
– Минэкономики быстро подготовило новый законопроект «О безопасности и здоровье работников на работе» без привлечения к этому процессу профсоюзов, представителей науки и экспертов, компетентных в данной сфере. Этот законопроект нарушает баланс прав и интересов в сфере охраны труда в пользу работодателей и демонтирует существующую систему охраны труда, лишая работников права получать льготы и компенсации за работу во вредных и тяжелых условиях труда. А профсоюзы лишаются права осуществлять общественный контроль за охраной труда на производстве. Кроме того, демонтируется коллективно-договорная работа в сфере охраны труда. А ведь практика доказывает, что сегодня это очень важный и эффективный инструмент на производственном уровне.
Возможно, в работе ФЛП охрана труда и не имеет такого важного значения, но на предприятиях горно-металлургической отрасли – с непрерывным производством и сложными технологическими процессами, с тяжелыми и вредными условиями труда, в которых работает около 40% персонала, – это очень важно. Ведь, согласно Конституции Украины, жизнь и здоровье человека являются наивысшей ценностью. А попытка разработчиков нового закона отказаться от обеспечения здоровых и безопасных условий труда несет угрозу жизни и здоровью людей.
Мы категорически против такого подхода. Сейчас этот документ авторства Минэкономики находится на стадии согласования. Но мы занимаем активную аргументированную позицию, чтобы не допустить его принятия в предложенной редакции. Профсоюз предлагает взять за основу действующий Закон «Об охране труда» и закрепить в нем все современные новации, не снижая при этом достигнутого уровня трудовых гарантий в этой сфере.
Как обстоят дела с зарплатами в отрасли?
– Вопрос повышения зарплат работникам горно-металлургической отрасли является второй важнейшей задачей Профсоюза. Тут есть ряд проблем. С одной стороны, предприятия нашей отрасли во время карантина не останавливались и, несмотря на кризис, сработали в 2020 году практически не хуже, чем в 2019-м. Конечно, вся эта ситуация с коронавирусом привела бизнес к дополнительным расходам на создание безопасных условий труда. Тем не менее мы активно и настойчиво поднимаем перед работодателями вопрос увеличения зарплат. По нашим данным, примерно 40-50% работников отрасли получают зарплату ниже средней (по итогам 2020 года по металлургии она составила 15,6 тыс. грн).
Но бизнес имеет свои аргументы, ведь более 40% работников получают зарплату выше 20 тыс. грн. Более того, ведущие специалисты, бригадиры и мастера получают и по 40-45 тыс. грн. В первую очередь я имею в виду предприятия группы «Метинвест», где действительно уровень оплаты труда сегодня выше, чем в целом на предприятиях отрасли.
Понятно, что переговоры об увеличении зарплат таких категорий работников будут проходить непросто. Бизнес готов рассмотреть возможность дифференцированно поднять зарплаты на больший процент для низкооплачиваемых работников. Мы предлагаем повышение не менее чем на 20%.
У нас достигнута предварительная договоренность с Федерацией металлургов Украины о создании двустороннего совета для обсуждения актуальных вопросов деятельности предприятий отрасли, перспектив их развития, а также вопросов в сфере социально-трудовых отношений. Будем надеяться, что такая площадка поможет сторонам быстрее находить решения сложных и актуальных проблем для отрасли и работников.
Компании ГМК согласовывают с вами свои намерения по изменению зарплат и численности персонала?
– Не всегда такие согласования на уровне предприятий идут должным образом – так, как нам этого хотелось бы. Там, где хорошо работает первичная организация, боевой председатель, профсоюзный актив, эта работа проводится и, как правило, есть позитивный результат. На некоторых предприятиях мнение профсоюзов не всегда учитывается – руководство самостоятельно принимает какое-то решение и ставит профсоюзную организацию перед фактом. И если профсоюзный актив не занял твердую и активную позицию, предложения и замечания постфактум уже не принимаются.
Как в целом вы оцениваете уровень зарплат в отрасли и системы мотивации в компаниях ГМК?
– Коллективные договоры в ГМК обеспечивают достаточно неплохой уровень дополнительных трудовых и социальных льгот и гарантий. Анализ показывает – это в два и более раз выше, чем в других отраслях экономики. ГМК имеет такие возможности: несмотря на кризис, на мировых рынках есть спрос на металл и руду, на руду в большей степени.
Могу отметить некоторые интересные инициативы бизнеса, когда работодатели пытаются перейти от каких-то обезличенных социальных гарантий к индивидуальным социальным пакетам.
В чем отличие таких практик?
– Как было раньше? Работники получали выплаты, приуроченные к определенным событиям: дети пошли в школу, свадьба и др. Такая практика распространялась на всех.
Сейчас бизнес пошел по другому пути. Прописывается множество опций-возможностей, которые работник выбирает на свое усмотрение и на определенную сумму баллов – семейная путевка на отдых, оздоровление ребенка, занятие спортом, посещение учебных и культурных заведений и др. Я думаю, это правильно и справедливо, ведь потребности и интересы у людей разные.
Что касается уровня заработных плат работников отрасли, скажу просто – он низкий, и труд металлурга и горняка недооценен, особенно на фоне высоких заработных плат менеджмента компаний. Глубоко убежден, что одним из основных оценочных показателей эффективной работы бизнеса должен быть уровень заработных плат работников.
Какие основные сложности во взаимоотношениях с отраслевыми работодателями вы можете отметить?
– В процессе переговоров очень непросто даются те или иные решения, а особенно в вопросах оплаты труда. Прошли те времена, когда на эмоциях можно было что-то требовать. Сейчас Профсоюзу необходимо аргументировать свою позицию. Например, если мы говорим о повышении зарплаты, то мы должны четко и на конкретных цифрах показать, почему это необходимо сделать.
Для этого нужна серьезная аналитика, которую могут сделать только хорошо подготовленные специалисты. У работодателей мощные экономические департаменты, сильные юридические службы. Противостоять им очень сложно, но мы работаем над усилением Профсоюза по всей его вертикали, от цехового комитета до Центрального совета.
Как еще задачи ставит перед собой профсоюз?
– Нас интересуют вопросы нормирования труда на предприятиях отрасли. Раньше вопросы нормирования труда находили отражение в Генеральном и отраслевых соглашениях, сейчас такой практики нет. И мы видим, что на самих предприятиях отрасли этому вопросу уделяют недостаточное внимание. А ведь нормирование – это один из важнейших элементов производства, и для эффективной организации производственного процесса бизнесу необходимо четко знать, сколько и какого ему необходимо оборудования, сколько работников и каких профессий, квалификаций будет задействовано. Мы видим, что интенсивность труда рабочего увеличивается, но при этом эффективность труда не растет. В результате люди получают заниженную заработную плату.
Поэтому мы хотим поднять эту тему и планируем в скором времени провести такое обсуждение с привлечением представителей власти, работодателей и науки.
Какова позиция профсоюза в вопросах урегулирования трудовых споров?
– Закон о коллективных трудовых спорах и конфликтах («Про порядок вирішення колективних трудових спорів…»), а точнее, сама процедура – это еще одна серьезная проблема, которую необходимо решать. Она достаточно бюрократическая, сложная и продолжительная во времени: выдвижение требований, проведение примирительных процедур и объявление забастовки.
Если, например, имеет место факт невыплаты зарплаты, то это – прямое нарушение Конституции и трудового законодательства. В таком случае работник должен иметь право отказаться от выполнения трудовых обязанностей, уведомив об этом работодателя. И всё время простоя должно быть оплачено работнику. Или же, по договоренности сторон, работнику будет выплачена соответствующая компенсация за невыплату зарплаты.
Согласно данному закону, необходимо оформить и выдвинуть требования, передать их для рассмотрения работодателю, договориться о проведении примирительных процедур. И только после того, как вы пройдете все эти этапы, у вас появляется право на забастовку, которое также необходимо правильно оформить.
Согласитесь – это несправедливо, когда человека незаконно лишают средств к существованию, он должен придерживаться процедур, не гарантирующих ему положительного решения вопроса. В демократическом, правовом и социальном государстве такого не может быть! Мы уже давно пытаемся в этом направлении исправить закон, упростить данную процедуру, но пока профсоюзам Украины это не удается.
С какими проблемами вы сталкиваетесь на уровне первичных организаций?
– Профсоюз – это живой организм, это люди, а не вывеска в профкоме или на проходной. Профсоюз в наше время – едва ли не единственный инструмент защиты трудовых прав для большого сообщества людей, которые трудом зарабатывают себе на жизнь, обеспечивают экономический рост и независимость страны.
С большим уважением отношусь к нашим членам профсоюза, но понимаю: нас «сдерживает» давняя проблема, или же ее можно назвать ложной идеологией. Это превалирование потребительских интересов (путевка, материальная помощь и т.д.). Мировоззрение и психология людей меняются очень медленно, поэтому необходимо постоянно объяснять, что первичная цель профсоюзной работы – бороться за достойную заработную плату и безопасные условия труда, а путевка и помощь – это производное от первичного.
Свои права надо знать, уметь ими пользоваться и, при необходимости, активно их защищать. Сейчас в нашей стране мы видим, что власть игнорирует позицию профсоюзов. Можно вести бесконечные разговоры с чиновниками, а дело не сдвинется с места. Но практика показывает, что должностные лица становятся более ответственными на переговорах, когда под профсоюзными знаменами на улицы столицы и областных центров выходят десятки тысяч людей. В наше время будничная работа профактивиста в одно мгновение может превратиться в настоящую профсоюзную борьбу. От этого только растет влияние профсоюза на решение актуальных социально-экономических и трудовых проблем.
11 февраля 2021 г.
Тема дня 2021 года: Социальная справедливость
в условиях цифровой экономики
Цифровая экономика кардинальным образом изменяет сферу труда. За последнее десятилетие распространение широкополосной связи, облачных вычислений и больших данных привело к внедрению в ряде секторов экономики цифровых платформ, которые существенным образом влияют на жизнь общества. В условиях пандемии COVID-19 благодаря электронным средствам была возможность бесперебойно осуществлять многие виды деятельности дистанционно, что свидетельствует о важнейшей роли цифровых технологий. Но пандемия также обнажила и усугубила растущий цифровой разрыв как в самих развитых и развивающихся странах, так и между ними, особенно в том, что касается наличия, доступности и степени использования информационно-коммуникационных технологий и доступа к Интернету, углубляя существующее неравенство.Для Организации Объединенных Наций стремление к социальной справедливости для всех лежит в самом центре нашей глобальной миссии по поощрению развития и уважению человеческого достоинства. Принятие Международной организацией труда Декларации о социальной справедливости в целях справедливой глобализации является лишь одним из примеров, свидетельствующих о приверженности системы Организации Объединенных Наций обеспечению социальной справедливости. В Декларации делается упор на гарантии достижения справедливых результатов для всех через посредство обеспечения занятости, социальной защиты, социального диалога и основополагающих принципов и прав на рабочем месте.Хотя цифровые платформы предоставляют возможность применять гибкий рабочий график, что является благоприятным фактором для женщин, инвалидов, молодежи и трудящихся-мигрантов, они также создают ряд сложностей. Это прежде всего касается возможностей получения стабильного дохода, а также таких важнейших вопросов, как право на нормальные условия труда, социальную защиту и приемлемый жизненный уровень, право на использование профессиональных навыков, а также право создавать профсоюзы или вступать в них. Растущую обеспокоенность вызывает также практика алгоритмического мониторинга, в некоторых случаях применяемая в дополнение к существующим мерам контроля на рабочем месте. Пандемия COVID-19 обнажила риски и неравенство работников, привязанных к определенному рабочему месту. Для традиционных предприятий к числу проблем относится недобросовестная конкуренция со стороны предприятий, использующих новейшие платформы, некоторые из которых не подлежат обычному налогообложению и не связаны другими обязательствами, в том числе в отношении их собственных работников. Традиционные предприятия, особенно малые и средние предприятия, также сталкиваются с проблемой отсутствия средств, необходимых для постоянной адаптации к изменениям в цифровой сфере. Предприятия глобального Юга страдают от отсутствия надежной цифровой инфраструктуры.
Регулирующие органы многих стран начали заниматься некоторыми из вопросов, связанных с условиями труда работников, занятых в цифровой сфере. Однако необходим диалог на международном уровне по вопросам политики и координации, поскольку цифровые платформы функционируют во многих юрисдикциях. Поощрение многостороннего диалога на национальном, региональном и международном уровнях по вопросам политики и координации также имеет жизненно важное значение для обеспечения единообразных подходов в сфере регулирования и внедрения универсальных трудовых стандартов с учетом разнообразия ответных мер, принимаемых странами и предприятиями.
Усилия международного сообщества должны быть направлены на поиск решений для достижения устойчивого развития, искоренения нищеты, содействия обеспечению полной занятости и достойной работы, всеобщей социальной защиты, гендерного равенства, также достижения социального благополучия и справедливости для всех. Государства — члены ООН подчеркивают важность диалога о действиях, необходимых для преодоления «цифрового разрыва», обеспечения возможностей получения достойной работы, а также защиты труда и прав человека в современную эпоху цифровых технологий.
Основные сведения
10 июня 2008 года Международная организация труда единогласно приняла Декларацию МОТ о социальной справедливости в целях справедливой глобализации. Это третье важнейшее заявление относительно принципов и политики, которое было принято Международной конференцией труда после того, как в 1919 году МОТ приняла свой Устав. В этой Декларации нашли отражение принципы, заложенные в Филадельфийской декларации 1944 года и в Декларации об основополагающих принципах и правах в сфере труда 1998 года. В Декларации 2008 года излагается современное видение МОТ своего мандата в эпоху глобализации.
Эта имеющая историческое значение Декларация является новым энергичным подтверждением ценностей МОТ. Она явилась результатом трехсторонних консультаций, начавшихся сразу же после принятия доклада Всемирной комиссии по социальным аспектам глобализации. Приняв этот документ, представители правительств и организаций работодателей и работников 182 государств — членов МОТ подчеркнули ведущую роль нашей трехсторонней Организации в деле обеспечения прогресса и социальной справедливости в контексте глобализации. Совместно они приняли на себя обязательства расширять потенциальные возможности МОТ во имя достижения этих целей посредством Программы достойного труда. Декларация институционализирует концепцию достойного труда, разработанную МОТ в период после 1999 года, используя ее в качестве стержневого элемента политики Организации в целях решения своих уставных задач.
Декларация принята в решающий политический момент и отражает сложившийся широкий консенсус относительно необходимости придания процессу глобализации сильного социального звучания во имя обеспечения более широких и справедливых результатов для всех. Она является компасом, указывающим путь обеспечения справедливой глобализации, основанной на принципах достойного труда; кроме того, данная Декларация — это практическое средство обеспечения ускоренного прогресса с точки зрения выполнения Программы достойного труда на страновом уровне. В ней также нашли отражение реальные перспективы развития благодаря выдвижению на передний план аспектов важности жизнеспособных предприятий в деле расширения занятости и создания возможностей получения доходов для всех.
В своей резолюции 62/10 от 26 ноября 2007 года, Генеральная Ассамблея признала, что социальное развитие и социальная справедливость необходимы для обеспечения и поддержания мира и безопасности внутри стран и в отношениях между ними и что, в свою очередь, социальное развитие и социальная справедливость не могут быть достигнуты в отсутствие мира и безопасности или в условиях отсутствия уважения всех прав человека и основных свобод.
Ассамблея также признала, что глобализация и взаимозависимость благодаря торговле, инвестициям и потокам капитала, а также достижениям в технологии, включая информационную технологию, открывают новые возможности для роста мировой экономики и подъема и улучшения уровня жизни во всем мире, хотя в то же время сохраняются серьезные проблемы, включая серьезные финансовые кризисы, отсутствие безопасности, нищету, отчуждение и неравенство внутри обществ и между ними, и значительные препятствия на пути дальнейшей интеграции в глобальную экономику и полного участия в ней развивающихся стран, а также некоторых стран с переходной экономикой.
26 ноября 2007 года Генеральная Ассамблея провозгласила 20 февраля Всемирным днем социальной справедливости, который отмечается ежегодно начиная с 2009 года.
11 лютого 2021 р.
Україна в світовому металургійному виробництві за 12 місяців 2020 р.
ЧавунЗа даними Worldsteel, за 12 місяців 2020 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1385,01 млн т чавуну, з яких 1299,35 млн т доменним способом і 86,59 млн т методом прямого відновлення. Це на 0,93% нижче за показник аналогічного періоду 2019 р. (1399,00 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-грудні 2020 р. виплавили 887,52 млн т чавуну, що на 4,26% перевершує показник 12 місяців 2019 р. (851,26 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 12 місяців 2020 р. становить 64,0%.
Україна (20,42 млн т або 101,8% відносно січня-грудня 2019 р.) обіймає 9-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
Скорочення загальносвітового виробництва чавуну викликано, в першу чергу, пандемією COVID-19.
СтальСвітова виплавка сталі за 12 місяців 2020 р. становить 1829,14 млн т, що на 0,93% нижче показника січня-грудня 2019 р. (1846,39 млн т).
Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 1053,00 млн т, що на 5,16% перевищує показник 12 місяців 2019 р. (1001,31 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 57,6%.
Україна (20,62 млн т або 98,9% відносно січня-грудня 2019 р.) обіймає 11-те місце серед 62 країн-виробників сталі.
Скорочення загальносвітового виробництва сталі викликано, в першу чергу, пандемією COVID-19.
08 лютого 2021 р.
Перехід на електронні трудові книжки: прийнято закон
5 лютого Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» (законопроект № 3623), яким запроваджено електронні трудові книжки і можливість автоматичного призначення пенсії.Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім пункту 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» (стосовно обов’язку Кабміну привести акти у відповідність), який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.
Установлено, що включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою у порядку та строки, встановлені Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати належно оформлену трудову книжку працівнику, з яким укладено трудовий договір до набрання чинності цим Законом та який звільняється до завершення процедури включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність, у день звільнення.
Установлено, що до завершення включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників дані трудової книжки використовуються для врахування відомостей про трудову діяльність за період до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж будуть обчислювати за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди, в тому числі даними про трудову діяльність працівників, внесених відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а за які не внесені дані до реєстру, — у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Автоматично пенсія(без звернення особи) призначатиметься з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі відомостей про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку.
Вважатиметься, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку, якщо:
- документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку;
- особа, якій пенсія за віком, призначається автоматично, протягом трьох місяців не повідомила територіальний орган Пенсійного фонду про обраний нею спосіб виплати пенсії, у тому числі через особистий електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду.
27 січня 2021 р.
В Запорізькій обласній раді профспілок на засіданні круглого столу обговорили питання підвищення цін на газ, електроенергію та комунальні послуги
Запорізька обласна рада профспілок 26 січня провела засідання круглого столу з питань зростання цін на природний газ, тарифів на електроенергію, комунальні послуги в умовах пандемії і низького рівня доходів населення та подальших дій профспілок. До участі в засіданні круглого столу були запрошені представники Запорізької облдержадміністрації, федерації роботодавців, ТОВ «Запоріжгаззбут», ТОВ «Запоріжелектропостачання», голови галузевих та первинних профспілкових організацій.
Відкрив засідання голова Запорізької облпрофради Віталій Каплій, який охарактеризував останні дії профспілок щодо ситуації в питаннях ціни на газ, електроенергію та комунальні послуги. Лідер профспілок відмітив, що профспілки Запоріжжя вкрай стурбовані ситуацією через недостатньо продумане запровадження ринків природного газу та електричної енергії, яке відбувається в умовах, які характеризуються падінням доходів працівників внаслідок втрати ними роботи, зростанням заборгованості із заробітної плати, зниженням ділової активності суб’єктами господарювання у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Населення обурено ціновою політикою на монополізованих ринках, адже не в змозі оплатити комунальні послуги за надмірно високими цінами та вимагають від профспілок більш активних дій.
В обговоренні прийняли участь: Світлана Мулл - начальник управління енергетики та енергозбереження Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури Запорізької ОДА, Володимир Поляков – заступник виконавчого директора ЗОФР «Потенціал», Валерій Сєдов - голова обласної організації профспілки металургійної та гірничодобувної промисловості, Сергій Лоцман – заступник голови профкому ПАТ «Мотор-Січ», Надія Гринь – голова обласної організації профспілки працівників освіти та науки, Марія Волковецька – голова обласної організації профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, Надія Пшенична – зав відділом соціально-економічного захисту трудящих обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування, Віктор Щербак – головний правовий інспектор обласної організації профспілки металургійної та гірничодобувної промисловості.
Учасниками прийнято рішення в черговий раз звернутись до Голови Запорізької ОДА з вимогою донести до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України позицію працівників регіону щодо регулювання цін для населення як на ринку природного газу, так і на ринку електроенергії до моменту виходу економіки з кризової ситуації, відновлення роботи всіх галузей економіки, стабілізації ринку праці, зростання рівня доходів, зміни роботи НКРЕКП щодо прозорості в формуванні тарифів, створення конкурентних умов постачальникам.
Запорізька обласна рада профспілок
13 січня 2021 р.
ЗАПОРІЖЦІ ПРОТИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ НА ГАЗ ТА ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ
На звернення профспілок регіону Президія Запорізької обласної ради профспілок прийняла звернення до Президента України, Верховної Ради, народних депутатів, Кабінету Міністрів України, депутатів Запорізької обласної ради з пропозицією про внесення та терміновий розгляд законопроєкту про призупинення підвищення тарифів та введення мораторію на час пандемії коронавірусу на підвищення цін і тарифів.Епідемія коронавірусної хвороби вкрай негативно вплинула на стан економіки Запорізької області. Призупинена робота багатьох підприємств у різних сферах діяльності. Погіршилась ситуація на ринку праці. Середня облікова чисельність штатних працівників на підприємствах області у 2020 році зменшилася на 11,5 тис. осіб, або на 3 %, і на 01 листопада склала 341 тис. осіб. В області постійно зростає заборгованість з виплати заробітної плати, яка у 2020 році збільшилась на 29 млн. грн., або на 29 %.
На 01 грудня 2020 року вона склала 129 млн. грн. у т.ч. борги економічно активних підприємств досягли 67 млн. грн.. Рівень безробіття за підсумками ІІІ кварталу 2020 року склав 10,5 % або 83.4 тис. осіб. Загальний розмір пенсійного забезпечення залишається досить низьким. Пенсії, які не перевищують фактичний розмір прожиткового мінімуму отримують близько 70 % пенсіонерів.
Профспілки Запоріжжя вважають неприпустимим, що під лозунгом ринкових реформ та розвитку конкурентного середовища влада в черговий раз виконує забаганки олігархів на шкоду інтересам простих українців.
Ігнорування вимог населення України загрожує суспільною нестабільністю і непередбачуваними наслідками, наголошено у Зверненні, яке направлено Президенту України Володимиру Зеленському, Голові Верховна Рада України Дмитру Разумкову, Народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, депутатам Запорізької обласної ради.
Запорізька обласна рада профспілок
12 січня 2021 р.
«Реальные герои страны — те руководители, которые стараются максимально сохранить бизнес и выплачивают сотрудникам зарплаты вовремя»
Карантинные ограничения во всех сферах общественной деятельности стали нашей новой реальностью. С одной стороны, перед бизнес-лидерами сейчас стоит задача не только удержать и продолжать развивать свой бизнес, в том числе сохраняя сотрудников, с другой — проанализировать, насколько сам руководитель психологически способен переносить испытания, выдерживать колоссальную нагрузку конкуренции ограничений — и при этом аккумулировать внутренние силы и энергию для работы на результат.Профессионал, который состоялся как личность в спортивной деятельности, как никто другой умеет мобилизоваться в сложных ситуациях, видеть конечную цель, не обращая особого внимания на отвлекающие маневры соперников, а самое главное — нести ответственность за свои действия. Однако спортивная карьера, как правило, завершается, когда человек только-только созрел как личность, полон сил, энергии и жажды продолжать путь победителя, но уже в новых сферах деятельности. Путь чемпионов, которые нашли себя по завершении выступлений — замечательный пример того, как можно начать профессиональную жизнь снова, «с нуля» — и продемонстрировать яркий результат.
Стелла Захарова, олимпийская чемпионка, президент Федерации гимнастики Украины, основательница и организатор Ukraine Іnternational Cup, или Кубок Стеллы Захаровой, — одного из самых престижных традиционных турниров по спортивной гимнастике в Украине. Проведение международного турнира Ukraine Іnternational Cup-2020 в уходящем году — огромная личная победа Стеллы Георгиевны. Победа и над препятствиями, спровоцированными коронавирусом, и над чиновничьим равнодушием, и над самой ситуацией, из которой, казалось, невозможно выйти победителем. А Стелла Захарова достигла поставленной цели! На турнир, состоявшийся 26 сентября, в Киев приехали спортсмены из10-ти стран, имеющих лучшие гимнастические традиции в мире, в том числе из Израиля и Германии. Несмотря на то что из-за карантина соревнования проводились в отсутствие зрителей непосредственно на трибунах киевского Дворца спорта, это была настоящая победа и настоящий праздник!При подготовке предновогоднего выпуска журнала «Управление персоналом» главный редактор Ольга Макогон пообщалась со Стеллой Захаровой о лидерстве, силе воли, ценностях, стремлении к совершенству и о роли руководителя, который смотрит на управление персоналом в контексте вовлеченности в работу на общий результат. Акценты, которые расставляет наша прославленная гимнастка и руководитель собственной сети спортивных школ, позволят управленцам посмотреть на свою работу со стороны руководителя олимпийской величины.
Журнал «Управление персоналом»: Стелла Георгиевна, большое спасибо за то, что Вы согласились дать интервью нашему изданию. Предлагаю начать с определения того, что означает «спортивный соревновательный дух»? Как он проявляется в Вашей жизни общественного деятеля и бизнес-вумен, как помогает Вам в ежедневной работе?
Стелла Захарова: Спортивный соревновательный дух, конечно же, есть, и проявляется он прямо с детства. Когда начинаешь заниматься спортом, ты уже чувствуешь, что даже в каких-то маленьких победах, в первых соревнованиях проявляется дух борьбы. Спортсмены — очень дисциплинированные люди по жизни. Последовательно, из года в год: постановка цели — путь к цели — достижение цели. Постановка новой цели — и движение к ней. Маленькому ребенку это очень сложно, он еще многого не понимает, вначале просто шаг за шагом следует за тренером. И вот эта последовательность и настойчивость воспитывают людей, достижениями которых восхищаются миллионы. В них рождается дух, позволяющий упорно двигаться к цели. Спорт выковывает личность.
Притом человек, который движется к спортивным вершинам, знает, что им дается всего 10–15 лет, в зависимости от вида спорта. Но воля крепнет, дух преодоления закаляется, и когда спортсмен заканчивает свою спортивную карьеру, у него остается «золото» характера — мужество, стойкость, умение не сдаваться. Я желаю многим-многим нашим политикам иметь именно такое «золото».
«УП»: Наверное, этого же можно пожелать и руководителям компаний?
С. З.: Конечно. Хочу посоветовать тем людям, которые начинают свою карьеру в бизнесе, быть порядочными по отношению к другим. Честное имя идет впереди человека. У меня в голове не укладывается, как можно унизить своих сотрудников, обидеть их, не выплатить зарплату... Это же твоя команда, которая играет вместе с тобой! От плохого руководителя нужно сразу уходить. Если же по каким-то критериям люди ему не подходят, что-то не выполняют по работе, руководитель не должен унижаться до базарных «разборок». В основе любого успеха лежит уважительное отношение к каждому человеку. Нужно провести собеседование, поговорить с сотрудником и в любом случае выплатить зарплату — вознаградить его за проделанную работу. Если взаимопонимание не найдено, результат тебя не устраивает, тогда ты можешь расстаться с сотрудником. Тем более, если договоренности оформлены в виде контракта, их необходимо соблюдать.
«УП»: Вы реализовали себя в спорте высших достижений и сейчас остаетесь спортивным и общественным деятелем мирового уровня. В этом аспекте хотелось бы спросить: какое качество необходимо человеку, чтобы не останавливаться, когда все вершины, казалось бы, покорены?
С. З.: Самоуважение и самокритика. Одного без другого не бывает. Я в жизни всегда недовольна собой, потому, наверное, и не вижу поводов для остановки. Мне кажется, что до тех пор, пока я остаюсь самокритичной, я развиваюсь. Когда я остановлюсь и скажу, что все умею и все знаю, тогда... На пенсию выходить, идти к внукам, сидеть дома? А буду ли я интересна им, если остановлюсь? Нет, жизнь не стоит на месте, и человек должен двигаться вперед. Когда приходит новое поколение, ты понимаешь, что оно более энергично, более сильно, более активно… А ты уже прошел часть жизненного пути, добился определенных результатов. Вот тут-то и подстерегает опасность — расслабиться и сказать себе: «Я — имя, я могу, я достиг всего». И вдруг р-раз — появляются новые люди, которые начинают тебя подталкивать к развитию. На самом деле для руководителя это очень хорошо, хочешь не хочешь, а приходится идти в ногу со временем.«УП»: А есть что-то общее или, наоборот, какие-то отличия, между качествами руководителя, лидера, победителя?
С. З.: Со спортсменом на его результат работает большая команда: тренеры, хореографы, массажисты, психологи — огромное количество людей, которые верят в него и поддерживают. Спортсмен находится будто в коконе, в вакууме, он устремлен к цели и, по большому счету, живет ради нее. Когда мы в спорте, то не думаем, что надо добежать или прыгнуть, чтобы с кем-то договориться, например, насчет рекламы. Нужно просто добежать.
А вот собственники бизнеса мыслят по-другому: не просто «добежать», а еще по дороге не растерять хороших специалистов, нарастить знакомства, договориться с партнерами... Когда ты руководитель, у тебя голова каждый день болит о том, где и как заработать деньги, как не упустить достигнутое, создать привлекательный продукт. У спортсмена вызов один — добиться победы. А у руководителя компании вызовов сотни!
Но если человек думает: «Я хочу открыть бизнес, чтобы быстро заработать денег, иметь 100% прибыли и поскорее разбогатеть» — тогда лучше даже не начинать. С такими мыслями ничего не получится. Потому что, когда ты начинаешь какое-либо дело, заработать много и сразу невозможно. Ты должен идти последовательно, вкладывать, вкладывать и вкладывать, прежде всего, свой труд. Постоянно идти в ногу со временем, знать свой рынок и своих клиентов, модернизировать и реструктуризировать свой бизнес, видеть новые цели. И только через года три-четыре есть шанс потихонечку зарабатывать. «Сразу», «быстро» и «громко» — так не бывает. Бизнес так не работает. А самое главное — это порядочность по отношению к своим партнерам. Если не будешь думать о тех, кто рядом с тобой и с кем придется работать и дальше, ты долго не продержишься. Поэтому, отвечая на заданный вопрос, скажу, что руководитель, лидер, победитель — это разные грани одного человека, который ориентирован на результат.
Когда я училась в бизнес-школе в Швеции, преподаватель привел пример, который мне запомнился: как годами человек создает себе имя, так и имидж бизнеса создается годами. Проходит время, прежде чем из маленького человека вырастает личность, а из бизнес-идеи — известная организация.
«УП»: Правильно ли я понимаю, что в связке «тренер — спортсмен» именно тренер является лидером? Потому что это человек, который приложил огромные усилия для взращивания чемпиона?
С. З.: Тренер — это учитель, ступенька для подъема в профессии. А лидером должен быть сам спортсмен, который выбирает направление и движется по своей тропе к цели. Тренер — это тот, кто идет рядом, как хороший старший товарищ и наставник. Он знает тебя практически как самого себя, но на помосте выступаешь ты, а не он.
Бывает, что спортсмен добивается определенных результатов — и вдруг думает, что он звезда, и тренер ему уже не нужен. Или меняет тренера. На мой взгляд, это глубокое заблуждение. Как правило, сменив тренера, спортсмен скатывается вниз, потому что новый человек не чувствует его изнутри, как чувствовал тот, кто вел его с самого начала.
«УП»: А руководитель компании может выступать тренером для своих сотрудников?
С. З.: Думаю, да. Потому что руководитель не может делать все сам. Это неправильно. Его задача — создать такую атмосферу в коллективе, благодаря которой к нему подтянутся люди, чтобы всем вместе идти к его цели.
«УП»: То есть главное — это элемент доверия при делегировании полномочий?С. З.: Не столько доверия, сколько хорошего менеджмента. Руководитель должен расставить всех сотрудников на нужные места, чтобы каждый отлично выполнял свою работу на том или ином участке. Выстроить такую систему, чтобы организация работала как часы. Главное, чтобы люди доверяли своему лидеру. Да, когда сталкиваешься с «человеческим фактором», тут все сложно. Очень сложно найти тех людей, которым ты можешь доверять. Особенно в нашей стране.
«УП»: Возвращаясь к спортивной теме: а есть ли что-то общее между построением спортивной команды и созданием эффективного бизнеса? Есть ли какие-то общие правила подбора персонала, по Вашему опыту?
С. З.: Бизнес-команда собирается вокруг лидера. Мои сотрудники знают, что я их никогда не обману. Я всегда говорю: «Ребята, вы должны прекрасно понимать то, что мы единое целое и работаем на один результат. Я — руководитель, вы — моя команда. Если кто-то тоже хочет быть руководителем — пожалуйста, открывайте свое дело, ищите свой путь, включайтесь, рискуйте! Рискуйте своими деньгами, здоровьем, будущим — и работайте! А если не хотите этого делать, то давайте работать вместе». Так же и в спорте. Если выступает команда, то люди с эгоистическими мыслями не станут олимпийскими чемпионами. Даже в индивидуальных видах спорта победа спортсмена — это работа многих людей.
«УП»: А как в работе в команде совмещается конкуренция между ее членами и ориентация на общий результат?
С. З.: Это жизнь, и все мы живые люди, кто-то может выйти в финал, а кто- то нет, кто-то может получить повышение, а кто-то нет. Задача каждого человека — выбрать тот жизненный путь, который ему подходит. Если люди хотят обычной размеренной жизни, просто получать зарплату, вовремя уходить домой, ни за что не отвечать — они имеют на это право. Но лидера такая жизнь не устраивает, он стремится к большему. Люди разные, и это прекрасно. Кто-то предпочитает спокойствие — хорошо. Кто-то активный, мощный, любит рисковать — тоже хорошо.
«УП»: И руководитель всегда должен быть лидером?
С. З. Да, руководитель — это лидер в своей компании. Причем быть лидером не означает запугивать сотрудников, как-то прессовать их. По моему глубокому убеждению, если в коллективе присутствует страх перед руководителем, из такой компании надо уходить, потому что ни о какой эффективности не будет идти и речи. От страха не бывает ничего хорошего. Правда, встречается и обратный перекос: есть такие люди, которые проработали очень долгое время с руководителем, и в какой-то момент начинают считать себя выше его. Уже высокомерно смотрят на того, кто в них поверил, обучил, вложил немало денег в их развитие... Вот это неправильно. Думаю, что с такими людьми надо расставаться.
«УП»: Очень часто руководители встают перед дилеммой, когда принимают решение, что для них более правильно: взрастить свою команду, нанимая людей и развивая из них профессионалов «с нуля» — или брать с рынка готовых, сформировавшихся специалистов. Какого подхода придерживаетесь Вы сами?
С. З.: Дело в том, что в нашей стране это очень сложно. Многие люди еще не понимают, что если в тебя вкладывают, тебя развивают, дают зарабатывать — и вдруг ты разворачиваешься и уходишь, это не будет продолжаться долго. Да, мне как руководителю жаль тратить время — очень много времени и здоровья! — и получать неблагодарность. Но даже не это самое опасное для развития личности и государства. Беда в том, что современные молодые люди не желают работать, а хотят сразу много денег. А так не бывает. Есть закон физики: что в одном месте прибудет, то в другом месте убудет. Если ты хочешь зарабатывать много денег, иди и вкладывай деньги сам. Вкладывай свой труд, свой талант, свое время. Если не хочешь выкладываться, то ничего и не получишь. Это, повторяю, закон физики, его не перехитришь.
Я знаю, что сейчас найти хорошего специалиста очень сложно. К счастью, есть люди, которые не носят розовых очков, будто им кто-то что-то должен, они работают рядом с тобой и растут вместе с тобой, приносят тебе результат. Ценить таких людей должно быть естественно для каждого руководителя.
«УП»: Исходя из каких психологических характеристик Вы формируете свою команду? Какими чертами должен обладать член Вашей команды?
С. З.: Во-первых, понимать и принимать тот факт, что я достаточно взрывной человек и люблю правду. Если меня что-то не устраивает, я говорю об этом прямо. Не люблю, когда крысятничают, назовем это таким откровенно грубым словом. Если отношения честные, тогда все можно исправить, даже если люди где-то серьезно напортачили. За своих сотрудников, честных хороших специалистов, я несу ответственность, я даю им право на ошибку.
Во-вторых, я хочу, чтобы меня уважали и слышали. Прекрасно понимаю, что я не все знаю и умею, мне многому надо учиться, и я всегда к этому готова, искренне благодарю за подсказки. Но я категорически не приемлю, когда человек начинает переходить границы в иерархии и ведет себя по-хамски.
«УП»: А как вы добиваетесь от своей команды результата, который хотите получить? Как вы мотивируете людей?
С. З.: Стараюсь проводить очень много бесед с людьми, чтобы внушить им, что в наше сложное время мы должны быть вместе. Если мы идем вместе и зарабатываем вместе, это будет реально — не просто выживать в Украине, но и развиваться, жить интересной и насыщенной профессиональной жизнью, иметь возможность состояться как личности. Но если кто-то делает иной выбор и уходит, то пусть идет по своей собственной дороге. Возврата не будет, в одну реку дважды не входят.
«УП»: Как часто Вы проводите со своей командой подобные беседы? У Вас для них есть какая-либо периодичность?
С. З.: Раз в месяц. Мы собираемся вместе с тренерами спортивных школ, и я стараюсь говорить откровенно о том, что происходит сейчас и каковы перспективы работы и жизни. Я сама прошла через очень большие трудности, и очень хочу, чтобы мои люди не совершили непоправимых ошибок. Молодежи нужно многое объяснять. Как я уже говорила, сейчас никто не хочет работать, все хотят сразу стать звездами и получать большие деньги. Проблема в том, что люди не желают понять: и в спорте, и в бизнесе есть не только победы, но и поражения. В целом, поражения — это всего лишь один из этапов жизни. За поражением возможна победа, за победой — поражение. Но поскольку молодые люди еще не понимают, что в жизни не все проходит гладко и прекрасно, что яблочный сад не цветет круглый год, мы имеем проблемы с кадрами в бизнесе, мы имеем серьезные проблемы в обществе. Вот почему я так ценю сотрудников, которые проходят трудности вместе со мной.
«УП»: То, что лидер берет на себя ответственность, — это пример для команды, как нужно с достоинством принимать вызов...
С. З.: В любом случае руководитель должен быть всегда готов к удару. В своей компании он отвечает за все. И если случился провал, нет денег на зарплату — что ж, вынимаешь их из своего кармана и платишь, чтобы спасти компанию. Кризисы помогают руководителю стать еще сильнее. Во всяком случае, те удары, которые приходилось выдерживать мне, меня закалили. Я считаю, что человеку нужны испытания. Если ты выдерживаешь удар, ты становишься очень сильным человеком, и тебе не страшно ничего. Главное, чего следует избегать — провокаций и предательства. Но это уже зависит от того, как лидер формирует команду, куда он ее ведет. Всегда появляются «звоночки», свидетельствующие о непорядочности сотрудников, и руководителю их нужно научиться замечать. С людьми, которые могут предать, следует расставаться.
«УП»: А какие вызовы стимулируют Вас трудиться, бороться, отстаивать свои позиции, стремиться к своим целям?
С. З.: Человек, который создает свой бизнес, должен идти до конца. Я считаю, что моя работа, школа, которую я создала, — это мой двигатель, который дает мне стимул к жизни, не дает опускать руки. Я не гонюсь за миллионами, мне не нужна десятая машина или сотый предмет роскоши. Слава Богу, я радуюсь восходу и закату солнца, у меня прекрасная семья, но для меня моя работа — это символ жизни. Безусловно, мне хочется быть привлекательной и красивой женщиной, общаться с людьми, которые мне интересны, жить в уютном доме. Я не представляю себя бабушкой в домашних тапках на кухне с пирожками. Я хочу заниматься своим любимым делом. Если вы активный деловой человек, особенно женщина, — а женщины всегда намного сильнее, чем мужчины, — то остановиться на полпути будет отчасти поражением.
«УП»: А какие особенности работы со спортивной командой Вы бы рекомендовали перенести руководителям в бизнес-среду?
С. З.: Вообще-то это очень разные вещи, поскольку первое, о чем думает тренер, — это чтобы спортсмен не получил травмы. Для спортивной команды гимнастов главное — подготовиться к выходу на помост. Условно говоря, чтобы команда пришла к выступлению без травм и прошла без травм, выступила достойно. Что касается бизнеса, то руководителю не нужно 24 часа в сутки думать о том, чтобы его сотрудники прошли рабочий процесс без травм, и это облегчает его жизнь. (Улыбается.)
«УП»: А психологические травмы не в счет?
С. З. Психологическую травму получить в жизни может каждый — спортсмен и не спортсмен, на работе и не на работе. Это зависит не от руководителя, а от некоего «психологического иммунитета» самого человека. Если кто-то постоянно ноет, что ему плохо, то хорошо ему не будет нигде и никогда, пока он из этого состояния не выйдет. Есть же психологи, пускай идет и лечится. Такая работа над собой может стать залогом сохранения места в команде, но это не значит, что ответственность за психическое здоровье сотрудника — это забота руководителя.«УП»: Стелла Георгиевна, вернемся к вопросу o работе руководителя с членами своей команды. По каким признакам можно понять, что тот или иной сотрудник размышляет об уходе? И нужно ли руководителю как-то бороться и удерживать такого человека?
С. З.: Если это хороший специалист, то можно побороться, но... Если сотрудник уже поставил для себя какую-то новую цель в жизни, поможет ли это? Видно же, что у человека снижается работоспособность, он уже «не здесь»... Зачем? Лично я с такими людьми стараюсь быстро расстаться. Незаменимых нет. Если человек принял решение уйти, если последние полмесяца он занят только тем, что сидит в интернете и ищет себе другую работу, если он готов получать на тридцать копеек больше, не думая о том, что может быть завтра... Где гарантия, что через полгода ему не скажут на том новом месте «извини, до свидания», и он останется безработным? Но это его ответственность за свою жизнь. Если человек ушел, то ко мне он вернуться уже не сможет.
«УП»: Сейчас в сфере управления персоналом очень много компаний делают акцент именно на удержании своих сотрудников. Ведь в их развитие были вложены средства...
С. З.: Если человек уже не видит себя в компании, зачем? Он больше не будет эффективным. Удерживает только интерес к работе. Нужно, чтобы команда работала с удовольствием — это и есть мастерство руководителя. Чтобы люди «горели» своим любимым делом, работали на результат.
«УП»: А как лидеру подойти к разговору с членом команды, если расставание неизбежно? Как сохранить взаимное уважение, если пути расходятся? К сожалению, нередко увольнение проходит очень агрессивно с обеих сторон...
С. З.: А зачем ругаться? Какой смысл? Ушел — и ушел. Если люди не хотят работать здесь, почему должна быть агрессия? Да, можно в процессе работы покричать друг на друга, из-за чего-то даже, как говорится, «психануть» — это бывает со всеми. У меня тоже бывали эмоциональные моменты, когда разговаривала с определенными людьми… Все поправимо, если есть взаимоуважение, желание добиться цели в команде. Если же такой цели нет, то нужно просто быть взрослым человеком и идти туда, где тебе интересно.
«УП»: А коронавирусная эпидемия как-то изменила парадигму Вашей работы? Насколько эта проблема отразилась на Вашей команде? Не повысился ли уровень стресса? И если повысился, то как Вы боретесь со стрессовым состоянием?
Каждый человек должен знать простую истину: чем меньше у него агрессии, тем крепче его иммунная система. Мы приходим на работу, чтобы идти к цели. Для этого мы должны быть в отличной форме. В спортивной команде люди каждый день выкладываются на тренировке. Спортивный психолог настраивает их на результат, это нужно для победы. Если же говорить о бизнесе, то каждый взрослый здравомыслящий человек должен уметь держать себя в руках. Если у него проблемы дома или какие-то панические атаки, один раз можно понять. Но если нытье входит в систему, тогда страдают люди, которые работают рядом, и компания катится вниз.Что касается карантина, то он, наверное, просто вскрыл психологические проблемы, которые были у людей. Конечно, очень плохо, что многие болеют и умирают. Но мы начали ценить важные вещи, о которых раньше не задумывались. Еще недавно все ходили в рестораны, ездили на отдых, работали в офисах — а сейчас огромное количество безработных, некоторые отрасли «легли», и неизвестно что будет впереди.
Реальные герои страны — те руководители, которые стараются максимально сохранить бизнес и, несмотря ни на что, выплачивают сотрудникам зарплату. Глубину проблемы проиллюстрирую разговором с моей знакомой, она ресторатор. Один из ее поваров попросил выплачивать ему зарплату не в конце месяца, а каждый день. Объяснял это так: «Я работал в одном ресторане месяц, меня уволили, зарплату не выплатили. Во втором — то же самое. Я без денег работать больше не могу, все мои ресурсы закончились». Люди стали бояться, что практика невыплаты зарплаты станет еще хуже, чем в 1990-х. А многих даже не оформляют на работу. Представьте, в каком обществе и в какое время мы живем... У людей, наконец, происходит переоценка ценностей.
Кроме того, если говорить о западных странах, то там есть государственная поддержка бизнеса, есть кассы взаимопомощи, помощь профсоюзов. В нашей стране, к сожалению, никакой поддержки нет, за исключением отдельных программ службы занятости. Вспоминаю, что когда я была год безработной в Швеции, пока не подтвердился мой спортивный диплом, то получала 80% от средней зарплаты через так называемую А-кассу. Я могла спокойно жить, изучала язык, пошла на бизнес-курсы...
«УП»: Стелла Георгиевна, а как вообще произошел ваш переход от спортивной карьеры к роли собственника бизнеса?
С. З.: Каждый спортсмен понимает, что его карьера рано или поздно закончится. Когда ты в спорте, вокруг тебя находятся люди, которые тебя ведут, и у тебя только одна цель — выиграть те или иные соревнования. Когда же спортивная жизнь заканчивается, многие спортсмены не знают, чем заниматься дальше. Я сразу поняла: необходима перезагрузка мышления. Полная перезагрузка — от режима дня до мировоззрения. Это мне очень помогло. Я не боялась никакой работы, никаких трудностей, хваталась за все, что давало возможность выжить и достичь цели. Новой цели в другой жизни.
«УП»: Как и в бизнесе: если ты потерял свое детище, нужно начинать «с нуля»...С. З.: Совершенно верно. И у спортсмена, закончившего свою карьеру в спорте, и у бизнесмена, который обанкротился и вынужден начинать все сначала, происходит переосмысление мировоззрения и определение новой цели. Человек должен оценить, что он делал неправильно, что нужно делать сейчас, что изменить. И если он может измениться, то становится сильнее.
«УП»: Подводим итог нашей замечательной беседы. Итак, сейчас лучшим доказательством того, что лидер заботится о своей команде, доверяет людям, уважает их — это в первую очередь своевременная выплата заработной платы?
С. З.: Да, совершенно верно. И сотрудники должны очень ценить такого лидера. Очень-очень ценить!
«УП»: Стелла Георгиевна, большое Вам спасибо за интервью! Искренне желаю Вашей команде и Вам лично пережить карантин с наименьшими потерями, чтобы мы могли и впредь наслаждаться прекрасными спортивными соревнованиями, которыми славится Ваш бренд!
Справка
Стелла Захарова — советская и украинская спортивная гимнастка, олимпийская чемпионка (1980). Заслуженный мастер спорта СССР (1980). В 1981 году стала абсолютной чемпионкой мира в своем виде спорта. Президент украинской Федерации гимнастики (с 2004 года).
Первая женщина-гимнаст, которая включила в свои вольные упражнения три двойных обратных прыжка кувырком. После завершения спортивной карьеры работала судьей на соревнованиях. С 1989-го по 1997 год — тренер частной спортивной школы в Швеции. В настоящее время руководит сетью школ олимпийского резерва по спортивной гимнастике. Кубок Стеллы Захаровой, проводимый под эгидой Международной федерации гимнастики, ежегодно собирает в Украине сильнейших спортивных гимнастов мира.
Первая женщина-гимнаст, которая включила в свои вольные упражнения три двойных обратных прыжка кувырком. После завершения спортивной карьеры работала судьей на соревнованиях. С 1989-го по 1997 год — тренер частной спортивной школы в Швеции. В настоящее время руководит сетью школ олимпийского резерва по спортивной гимнастике. Кубок Стеллы Захаровой, проводимый под эгидой Международной федерации гимнастики, ежегодно собирает в Украине сильнейших спортивных гимнастов мира.
8 січня 2021 р.
НА ЗАПОРІЖЖІ НАЛАГОДЖУЄТЬСЯ СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ
МІЖ ВЛАДОЮ ТА ПРОФСПІЛКАМИ
5 січня 2021 року відбулась робоча зустріч голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха з головою Запорізької обласної ради профспілок Віталієм Каплій.На зустрічі були присутні голови обласних організацій профспілок працівників освіти і науки Надія Гринь, охорони здоров’я Ірина Бальченко, працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення Алла Малигіна.
В ході зустрічі були обговорені питання розвитку соціального діалогу в Громадах області, підведення підсумків виконання Територіальної угоди на 2017 – 2020 роки за 2020 рік та проведення переговорів з укладання нової Територіальної угоди, активізації роботи обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення, погашення заборгованості по заробітній платі на підприємствах комунальної сфери та повноти її сплати в закладах бюджетної сфери.
В ході зустрічі сторони акцентували увагу на необхідності посилення контрою за виконанням трудового законодавства, діючих колективних договорів.
Запорізька обласна рада профспілок
4 січня 2021 р.
В ОБЛАСТІ БУДЕ ВІДНОВЛЕНО СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ МІЖ ВЛАДОЮ, РОБОТОДАВЦЯМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ ПРОФСПІЛОК
Голова облдержадміністрації Олександр Старух провів нараду з керівниками структурних підрозділів облдержадміністрації, де були обговорені актуальні питання реалізації державної політики у сфері праці.
Як доповіла директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана Абдурахманова, епідемія коронавірусної хвороби негативно вплинула на стан економіки Запорізької області. Призупинена робота багатьох підприємств у різних сферах діяльності, також погіршилась ситуація на ринку праці.
Середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємствах області у 2020 році зменшилась на 11,5 тис. осіб (або на 3%) та становить 341 тис. осіб.
Рівень зайнятості населення в області відповідно зменшився на 1,8% і склав 56,4%. По Україні цей показник становить 56,5%.
Незважаючи на складне економічне становище, за рівнем середньомісячної заробітної плати Запорізька область стабільно зберігає п’яту позицію серед регіонів України. За даними органів статистики, за 11 місяців 2020 року в регіоні середня зарплата склала 11 тис. 373 грн. По Україні – 11 тис. 359 грн.
Водночас, зростає сума заборгованості з виплати заробітної плати. На 01 грудня 2020 заборгованість становить 129 млн грн. Найбільші борги накопичені на 16 підприємствах державного сектору економіки.
- Головним інструментом розв’язання проблем, що є у сфері праці та зайнятості, має бути соціальний діалог між владою, роботодавцями та організаціями профспілок. Цю співпрацю необхідно відновити. Найближчим часом буде підписано новий меморандум про трьохсторонню угоду. Також до організації роботи необхідно долучати громади, які мають вплив на місцях. В країні продовжуються реформи, триває децентралізація. Ми обов'язково будемо допомагати громадам у різних питаннях, щоб всі вони були дієвими та спроможними, могли на місцях вирішувати проблемні питання, такі як проблеми зайнятості та трудових відносин, - зазначив Олександр Старух.
16 грудня 2020 р.
Профспілки просять владу зупинити просування змін у трудове законодавство
До СПО об’єднань профспілок протягом трьох останніх місяців від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла на опрацювання низка законопроектів України, направлених на дерегуляцію трудових відносин, які є новою тактикою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України після активного солідарного протистояння профспілок тотальній лібералізації трудових відносин та критики сумнозвісного законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708), як на національному, так і на міжнародному рівні, що зупинило його просування. Відтепер значну частину цього законопроекту подано як окремі законопроекти щодо внесення змін до Кодексу законів про працю України, проте без зміни по суті.
Також у листі зазначається, що внесені законопроекти: «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання праці домашніх працівників», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів», які розроблені на виконання пунктів 104 та 106 Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2020 № 534, мають суттєві зауваження і ніяким чином не пов’язані з подоланням негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням пандемії.
Фактично вони є продовженням реформи лібералізації законодавства про працю шляхом дерегуляції на користь роботодавця через пряму дискримінацію трудових прав працівників, позбавлення їх права на профспілковий захист, що є прямим шляхом до запровадження в Україні рабської праці. Крім того, більшість нововведень, що пропонуються зазначеними проектами можуть мати, особливо під час пандемії COVID-19, вкрай згубні наслідки для ринку праці, охорони праці і безпеки людей на робочому місці.
Визнаючи необхідність реформування законодавства про працю, СПО об’єднань профспілок наголошує, що таке реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов’язковим урахуванням інтересів працюючих людей, а не шляхом просування неоліберальних законопроектів, положення яких є нащадком Урядового законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708). Тільки за таких умов можна отримати справедливе і збалансоване для працівників та роботодавців законодавство про працю, яке буде не тільки гарантом від незаконних звільнень, але й дієвим механізмом у врегулюванні інтересів сторін.
Також у листі звернено особливу увагу, що наразі несистемний підхід до розробки низки законопроектів, направлених на врегулювання трудових відносин, без врахування положень Конституції України, міжнародних стандартів у сфері праці призведе до розбалансування цих відносин в бік ще більшої влади роботодавця, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені. Тим самими посилюватиметься конфліктогенна ситуація в трудових колективах і протестні дії.
СПО об’єднань профспілок, який представляє 6 мільйонів працівників, вимагає від Кабінету Міністрів України зупинити просування законопроектів, як таких, що суперечать Конституції України, актам міжнародного права, ратифікованим Україною, та Директивам Європейського союзу та запропонував розробку і розгляд законопроектів щодо впорядкування норм права у сфері праці як однієї з фундаментальних складових суспільних відносин, здійснювати на площадці Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де є можливість проведення професійної дискусії і пошуку взаємоприйнятних рішень та узгодження інтересів держави, працівників і роботодавців. Лише після цього проекти законодавчих актів подавати на розгляд Уряду і Верховної Ради України.
Таку саму спільну позицію висловила Президія Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка своїм рішенням від 27.11.2020 утворила тристоронню робочу групу з напрацювання законодавчих ініціатив.
9 грудня 2020 р.
Комісія з питань охорони праці підприємства
Комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом. Метою створення Комісії на підприємстві є забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.Рішення про доцільність створення Комісії, її кількісний та персональний склад приймається трудовим колективом на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця і професійної спілки.
На підставі Типового положення за участі представників кожної сторони розробляється Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке затверджується ухвалою загальних зборів трудового колективу.
Комісію очолює голова, який обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу. На засіданні Комісії обирається заступник голови та секретар Комісії. Не допускається обирати головою Комісії роботодавця. На посаду секретаря може бути обраний працівник служби охорони праці.
Члени Комісії виконують свої обов’язки на громадських засадах. У разі залучення до окремих перевірок вони можуть увільнятись від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.
Комісія здійснює свою діяльність на основі планів, що розробляються на певний період (квартал, півріччя, рік) і затверджуються головою Комісії. Комісія проводить засідання в міру необхідності, але не рідше одного разу на квартал.
Засідання Комісії вважається правочинним, якщо на ньому присутні не менше половини її членів від кожної сторони. Якщо під час голосування кількість голосів «за» та «проти» однакова, голова Комісії має право вирішального голосу.
Рішення Комісії оформлюється протоколом і має рекомендаційний характер. У випадку незгоди роботодавця з рішенням Комісії він повинен надати протягом 5 днів з дня одержання зазначеного рішення письмове аргументоване пояснення. Комісія раз на рік звітує про виконану роботу на загальних зборах трудового колективу.
1 декабря 2020 г.
Международный день инвалидов 3 декабря
Тема дня 2020 года: на пути к инклюзивному и устойчивому миру после пандемии с учетом потребностей инвалидов.Вовлечение инвалидов в жизнь общества является важнейшим условием обеспечения прав человека, достижения устойчивого развития, установления мира и безопасности. Это также является одной из главных задач Повестки дня в области устойчивого развития на период до 2030 года. Защита прав инвалидов — это не только вопрос справедливости, но и инвестиция в общее будущее.
Глобальный кризис COVID-19 обнажил масштабы существующего в мире неравенства и отчуждения, подчеркнув, что работа по интеграции инвалидов является нашей важнейшей задачей. Инвалиды — их в мире порядка одного миллиарда человек — являются одной из наиболее маргинализированных групп нашего общества, в наибольшей степени пострадавшей в результате пандемии.
Даже при обычных обстоятельствах инвалиды имеют меньше шансов получить доступ к здравоохранению, образованию, занятости и участию в жизни общества. Для обеспечения того, чтобы инвалиды не оставались в стороне, необходимы комплексные меры.
Интеграция инвалидов будет служить интересам всего общества. Это поможет нам справиться с пандемией и вернуться к нормальной жизни. Это позволит нам создать более гибкие системы, способные реагировать на сложные ситуации, с оказанием помощи в первую очередь самым нуждающимся группам населения.
В этом году с 30 ноября по 3 декабря будет также проходить Конференция государств — участников Конвенции о правах инвалидов.
История
Международный день инвалидов отмечается во всем мире ежегодно 3 декабря в соответствии с резолюцией 47/3 Генеральной Ассамблеи от 14 октября 1992 года. Его цель — продвижение прав инвалидов во всех сферах общественной жизни, а также привлечение внимания широкой общественности к проблемам инвалидов.
Принятие Конвенции о правах инвалидов в 2006 году стало логическим продолжением многолетней работы ООН в этой области. А Повестка дня в области устойчивого развития до 2030 года, и ряд основных глобальных стратегий в области развития закрепляют основы деятельности по дальнейшему продвижению прав инвалидов.
Стратегия Организации Объединенных Наций по интеграции инвалидов
11 июня 2019 года Генеральный секретарь Антониу Гутерриш объявил о начале реализации Стратегии ООН по интеграции инвалидов.
В основе устойчивого и преобразующего прогресса в деле учета вопроса интеграции инвалидов в рамках всех компонентов работы Организации Объединенных Наций лежит Стратегия Организации Объединенных Наций по интеграции инвалидов. Посредством Стратегии организации системы Организации Объединенных Наций подтверждают, что полное и всестороннее осуществление прав человека всех инвалидов является неотъемлемым, целостным и неделимым элементом всех прав человека и основных свобод.
Мероприятия
С 25 ноября по 3 декабря 2020 года
ЮНЕСКО отметит Международный день людей с ограниченными возможностями недельной программой с 25 ноября по 3 декабря 2020 года. Тема этого года — «Строить снова лучше: к инклюзивному, доступному и устойчивому миру после COVID-19 с помощью лиц с ограниченными возможностями, для людей с ограниченными возможностями и вместе с ними». ЮНЕСКО также организует глобальную кампанию по повышению осведомленности «Рассказывайте ваши истории, реализуйте ваши права» в своих официальных каналах социальных сетей, уделяя особое внимание влиянию пандемии COVID-19 на людей с ограниченными возможностями и немедленному реагированию на кризис посредством использования цифровых решений, инструментов и ресурсов. Присоединяйтесь!
9 листопада 2020 р.
Ринок праці-2020: до та після введення карантину
Карантинний рік умовно поділив діяльність служби зайнятості на «до» і «після» запровадження жорстких обмежень. Але й в умовах особливого режиму роботи фахівці служби продовжували дистанційно підбирати для безробітних підходящі вакансії, а для роботодавців — персонал.З 12 березня центри зайнятості працювали з клієнтами спочатку в онлайн-режимі, а з послабленням обмежень — відповідно до епідеміологічної ситуації в регіоні, якщо це було дозволено — відновлювали особистий прийом громадян.
Тож про роботу служби зайнятості за дев’ять місяців у цифрах.
Упродовж січня-вересня 2020 року:
- 1,0 млн українців мали статус зареєстрованого безробітного;
- 473 тис. громадян знайшли роботу за сприяння служби зайнятості, з них — 291 тис. зареєстрованих безробітних;
- 888 тис. осіб отримували допомогу по безробіттю;
- 146 тис. роботодавців співпрацювали з центрами зайнятості;
- 673 тис. вакансій було в базі даних служби зайнятості.
Лідером за кількістю працевлаштованих протягом 9 місяців поточного року громадян традиційно є сільське господарство (35%), далі — переробна промисловість та торгівля (16% та 15% відповідно).
Зокрема, з початку дії карантину, з 12 березня по 30 вересня 2020 року:
- 504 тис. українців отримали статус зареєстрованого безробітного;
- 324 тис. громадян було працевлаштовано, з них — 223 тис. — безробітних;
- 428 тис. осіб почали отримувати допомогу по безробіттю;
- 119 тис. роботодавців співпрацювали з центрами зайнятості;
- 396 тис. вакансій було в базі даних служби зайнятості.
Станом на 21 жовтня 2020 року:
- 410 тис. безробітних перебувають на обліку в службі зайнятості;
- 347 тис. з них отримують допомогу по безробіттю;
- 67 тис. вакансій є в базі даних служби зайнятості.
Під час карантинних обмежень, аби максимально зберегти робочі місця, Урядом було напрацьовано алгоритм підтримки малого та середнього бізнесу, зокрема ФОП-ів, шляхом надання допомоги по частковому безробіттю.
Ці кошти виплачуються роботодавцям, які змушені були зупинили (скоротили) свою діяльність через карантин, для покриття витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено тривалість робочого часу.
Допомога встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові, але не більше розміру мінімальної заробітної плати (до 1 вересня це — 4723 грн, після 1 вересня — 5000 грн).
Допомога надається на період зупинення чи скорочення діяльності та впродовж 30 календарних днів після завершення карантину.
Станом на 20 жовтня 2020 року до центрів зайнятості підприємці подали майже 223,7 тис. пакетів документів, з них 195,45 тис. — ФОП-и, які є застрахованим особами. Це дозволило здійснити виплати та зберегти робочі місця для 370,7 тисяч громадян, з них 181,6 тис. — ФОП-и.
Кого сьогодні шукають роботодавці?
Насамперед, кваліфікованих робітників з інструментом — швачок, електромонтерів, електрогазозварників, слюсарів. Залишається попит на робітників з обслуговування та експлуатації машин — водіїв, трактористів, операторів заправних станцій, а також на працівників сфери торгівлі та послуг. Є пропозиції роботи і для професіоналів: учителів, вихователів, інженерів, економістів, лікарів, психологів. Затребуваними у роботодавців є також некваліфіковані працівники: двірники, підсобні робітники, вантажники.
Усі актуальні пропозиції роботи є на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості www.dcz.gov.ua, послугами якого з початку року скористалися понад 3 млн громадян. База вакансій оновлюється щодня.
6 листопада 2020 р.
Зарплати, пенсії та соцвиплати по-новому: як це буде
Близько 2 тисяч гривень на місяць достатньо, щоб прожити в Україні за законом.
Ця цифра є суттєво заниженою. Яким буде прожитковий мінімум у 2021 та чи зміниться його формування?
Прожитковий мінімум у 2021
З 1 грудня прожитковий мінімум зросте з подальшими змінами у липні 2021 та грудні 2021. Відповідні цифри заклали у державному бюджеті-2021, який прийняли у першому читанні на засіданні Ради 5 листопада. За відповідне рішення проголосували 275 парламентарів.
Яким буде прожитковий мінімум з грудня 2020:
- Для дітей віком до 6 років – 1 921 гривня;
- Для дітей віком 6 – 18 років – 2 395 гривень;
- Для працездатних осіб – 2 270 гривень;
- Для осіб, які втратили працездатність – 1 769 гривень;
- Загалом – 2 189 гривень.
Яким буде прожитковий мінімум з липня 2021:
- Для дітей віком до 6 років – 2 013 гривень;
- Для дітей віком 6 – 18 років – 2 510 гривень;
- Для працездатних осіб – 2 379 гривень;
- Для осіб, які втратили працездатність – 1 854 гривні;
- Загалом – 2 294 гривні.
Яким буде прожитковий мінімум з грудня 2021:
- Для дітей віком до 6 років – 2 100 гривень;
- Для дітей віком 6 – 18 років – 2 618 гривень;
- Для працездатних осіб – 2 481 гривня;
- Для осіб, які втратили працездатність – 1 934 гривні;
- Загалом – 2 393 гривні.
Який прожитковий мінімум є зараз.
Наразі прожитковий рівень – це 2 118 гривень, а з 1 грудня його піднімуть до 2 189 гривень.
Чому прожитковий мінімум не відповідає дійсності
Прожитковий мінімум в Україні занижений. Він не передбачає реальних потреб людей на одяг, транспорт, засоби гігієни, не кажучи вже про оренду житла та сплату комунальних послуг. Його вистачає хіба що на харчування і то не завжди.
"Прожитковий мінімум в Україні став низьким стандартом якості життя, оскільки внаслідок заниження його розмірів були встановлені низькі розміри мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, допомоги малозабезпеченим сім’ям та інших соціальних виплат", – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №3515.
В Україні існує ще поняття "фактичний прожитковий мінімум", який щомісяця визначає Міністерство соціальної політики. У липні 2020 фактичний прожитковий мінімум становив 3 895 гривень (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 466 гривень), для дітей віком до 6 років – 3 620 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років – 4 435 гривень, для працездатних осіб – 4 068 гривень (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 054 гривень), для осіб, які втратили працездатність, – 3 267 гривень.
Що залежить від прожиткового мінімуму
Прожитковий мінімум – це основа, від якої відштовхуються при формуванні розміру пенсій, стипендій, мінімальних зарплат та соціальних виплат. Зрозуміло, що коли занижений прожитковий мінімум, то й інші виплати занижені також.
Справедливий прожитковий мінімум зробить роботу в державній службі більш конкурентоспроможною на ринку праці, адже зарплати у держсекторі відносно низькі, оскільки формуються з урахуванням прожиткового мінімуму.
На що та як впливає прожитковий мінімум
- Мінімальна пенсія за віком – це прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.
- Поріг на отримання податкової соціальної пільги – 1,4 прожиткових мінімуми;
- Базова податкова соціальна пільга – половина прожиткового мінімуму;
- Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування – 2,5 прожиткові мінімуми;
- Допомога одиноким матерям – різниця між 100% прожиткового мінімуму та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одного члена сім’ї;
- Поріг оподаткування пенсій – 10 прожиткових мінімумів (при перевищенні порогу оподатковується сума перевищення);
- Розмір нецільової благодійної допомоги від благодійника, яка підлягає декларуванню – 1,4 прожиткових мінімуми;
- Сума боргу по цивільноправовим договорам, яка підлягає декларуванню – половина прожиткового мінімуму;
- Гарантований розмір аліментів – 50% прожиткового мінімуму;
- Рекомендований розмір аліментів – 100% прожиткового мінімуму;
- Пенсія по втраті годувальника – на одну дитину померлого годувальника – 100% прожиткового мінімуму, на двох – 120%, на трьох і більше – 150%;
- Єдиний податок 1 група (10% прожиткового мінімуму працездатної людини) – це один з небагатьох випадків, коли підняття прожиткового мінімуму не на руку населенню, адже в такому випадку збільшиться розмір податків ФОПів на першій групі;
- Деякі штрафи прив'язані до прожиткового мінімуму.
Як зміниться мінімальна пенсія
Зараз мінімальна пенсія за віком становить 1 712 гривень. У грудні її піднімуть до 1 769 гривень.
З 1 липня наступного року мінімальну пенсію можуть підняти до 1 854 гривень, а з 1 грудня 2021 – до 1 934 гривень.
Як зміниться мінімальна зарплата
У 2021 році також зросте розмір мінімальної зарплати – до 6 тисяч у січні та 6,5 тисяч у липні. Проте завдяки підвищенню прожиткового мінімуму, підвищення можуть відчути багато працівників держсектору, в якому заробітні плати формуються на основі прожиткового мінімуму.
Альтернативний прожитковий мінімум
Ще у травні в Україні профільний комітет зареєстрував законопроєкт №3515, який передбачає нове формування прожиткового мінімуму та його підвищення.
Прожитковий мінімум має бути щонайменше 40-50% від розміру середньої зарплати. Тобто у 2021 – це щонайменше 40% від середньої зарплати за 2019 з урахуванням прогнозованої інфляції за 2020.
Законопроєктом передбачають, що у 2021 році прожитковий мінімум становитиме не менше 40% від середньої зарплати й щороку цей відсоток зростатиме на 1 пункт, допоки у 2031 не досягне не менше 50% від середньої зарплати.
Розрахуємо приблизно як збільшиться прожитковий мінімум у 2021. У 2019 році середня зарплата була 9 205 гривень. Припустимо, що рівень інфляції у 2020 буде на рівні 5,9% (це новий прогноз від Кабміну). В такому випадку на 2021 прожитковий мінімум зафіксують на рівні 3 900. Це майже вдвічі більше, ніж зараз.
Як зміниться розрахунок мінімальної пенсії
Наразі мінімальна пенсія дорівнює 100% прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб – 1 638 гривень. Проте за умови прийняття законопроєкту мінімальні пенсії не збільшаться у два рази.
У законопроєкті вказали, що у 2021 при формуванні розміру пенсій врахують 44% прожиткового мінімуму і щороку цей відсоток збільшуватимуть на 2 допоки у 2041 мінімальна пенсія не становитиме всі 100% від прожиткового мінімуму.
Як зміниться розмір соцвиплат
У законопроєкті пропонують не змінювати формування розміру соцвиплат малозабезпеченим. Їх розмір формуватимуть у щорічному держбюджеті. Таким чином, цей законопроєкт не вплине на розмір соціальних виплат малозабезпеченому населенню.
Це також стосується штрафів.
Як зміниться посадовий оклад
У законопроєкті пропонують змінити підхід до встановлення розмірів посадових окладів, а саме не в залежності від прожиткового мінімуму, а від мінімального розміру посадового окладу для відповідних категорій працівників. Його пропонують затверджувати щороку у держбюджеті.
Юлія Поскробок
5 ноября 2020г.
Минэкономики оценивает падение ВВП Украины с начала года в 5,5%
Министерство развития экономики, торговли и сельского хозяйства оценивает спад валового внутреннего продукта Украины (ВВП) по итогам третьего квартала 2020 года на уровне 3,6% к аналогичному периоду 2019 года (г/г), а за январь-сентябрь текущего года — на 5,5% г/г.“По итогам девяти месяцев 2020 года сокращение сводного индекса производства (СИП) замедлилось и составило 6,2% (6,5% за восемь месяцев 2020 года). Соответственно уменьшение объемов ВВП Минэкономики оценивает на уровне 5,5% (на уровне 3,6% в третьем квартале 2020 года)”, — цитирует Минэкономики Интерфакс-Украина.
Минэкономики напоминает, что ранее по итогам девяти месяцев 2020 года ожидалось падение ВВП на 6,5% в годовом выражении.
Министерство оставило неизменным прогноз падения ВВП по итогам 2020 года — на уровне 4,8% г/г, а также прогноз снижения ВВП в четвертом квартале на 3% г/г.
Указывается, что соответствующие прогнозы сохраняются при условии, что ситуация с уровнем заболеваемости до конца года как в Украине, так и в мире значительно не ухудшится, а также не произойдет усиление превентивных мер, в частности не будет установлен жесткий длительный карантин на значительной территории Украины.
Отмечается, что отдельным фактором воздействия на ВВП до конца года является нисходящая динамика в сельском хозяйстве, в том числе в растениеводстве, на фоне низкого урожая зерновых и масличных культур, а также овощей и фруктов.
Минэкономики указало, что при условии длительного локдауна в Украине и мире падение ВВП в четвертом квартале может оказаться значительно хуже прогнозного и составить 6% г/г. Как следствие, при таких условиях сокращение экономики по итогам года может достичь 5,6% г/г.
29 жовтня 2020 р.
До Закону України «Про охорону праці» внесено зміни
16 жовтня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про стандартизацію», затверджений 20 вересня 2019 року № 124-ІХ (далі — Закон № 124-ІХ).
Пунктом 68 зазначеного закону внесені зміни до Закону України «Про охорону праці», зокрема до статей 27 та 28. Змінами виключено стандарти з нормативно-правових актів з охорони праці.
Положення Закону № 124-ІХ спрямовані на приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародної та європейської практики, зокрема:
- встановлено добровільність застосування національних стандартів;
- недопущення погодження проектів національних стандартів з державними органами;
- недопущення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов;
- відміну галузевої стандартизації, у зв’язку з чим, протягом 15 років центральні органи виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності та в межах своїх повноважень перевіряти, переглядати свої галузеві стандарти з метою переведення їх на національний рівень або на рівень підприємств чи скасовування.
15 жовтня 2020 р.
ДІЮ АДАПТИВНОГО КАРАНТИНУ ПРОДОВЖЕНО ДО КІНЦЯ 2020 РОКУ
Урядом було прийняте рішення щодо подовження карантинних обмежень до 31 грудня 2020 року. Про це заявив Міністр охорони здоров'я Максим Степанов.
На засіданні Кабміну було розглянуто низку питань, зокрема щодо внесення змін до постанови, яка регламентує умови карантину на території України. Перше: дію карантину подовжено до 31 грудня 2020 року. Крім того, були внесені зміни до відповідних індикаторів та критеріїв щодо умов карантину. А саме: вдвічі було збільшено цільові показники охоплення тестуванням. Раніше це було 24 на 100 тисяч населення за 7 днів. Зараз цей показник збільшено у два рази - до 48 на 100 тисяч населення. Це пов'язано з тим, що ми постійно збільшуємо кількість тестувань, - зазначив очільник МОЗ.
За його словами, також було внесено додаткові зміни до критеріїв відповідності “червоному” рівню епідемічної небезпеки. За новими правилами, райони можуть потрапити на “червоний рівень” за показником інцидентності. Це показник щодо захворюваності на 100 тисяч населення за останні 14 днів. Він також змінений і зараз встановлений на рівні 320 на 100 тисяч населення.
Окрім того, рішенням Уряду посилено протиепідемічні заходи на різних рівнях адаптивного карантину. Перш за все, вводиться обмеження щодо роботи ресторанів та інших закладів громадського харчування після 22:00. Це правило діятиме на всіх рівнях епіднебезпеки. Вводиться також обмеження щодо проведення масових заходів.
Одним з головних чинників розповсюдження хвороби є саме масові заходи. Чимало прикладів, коли саме після масових заходів ми фіксуємо різке зростання кількості хворих в місті або в районі. Тому вводяться обмеження: для “зеленого” рівня максимальна кількість осіб - не більше 50, для “жовтого” рівня - 30, для “помаранчевого” - 20 осіб. Також вводиться заборона щодо відвідування глядачами спортивних заходів, окрім міжнародних змагань. Рішення про їх проведення буде прийматися в окремому порядку, - зазначив Максим Степанов.
Також на засіданні Уряду було прийнято рішення щодо розмежування відповідальності стосовно забезпечення контролю за виконанням карантинних норм. Відтак посилення контролю з дотримання самоізоляції відбуватиметься із залученням Національної поліції. Контроль за дотриманням протиепідемічних заходів у сфері обслуговування (робота ринків, ресторанів, інших громадських місць) - за Держспоживслужбою. Контроль за правилами перевезення та виділенням додаткового транспорту - за органами місцевого самоврядування. Крім цього, органи місцевого самоврядування також будуть присутні на всіх рівнях контролю.
Додатково усім школам рекомендовано проведення канікул з 15 по 30 жовтня з подальшим переходом на дистанційне навчання. Іншим закладам освіти рекомендовано перейти на дистанційне навчання вже зараз. Роботодавцям запропоновано організувати позмінну роботу, а в тих випадках, де є можливість, - забезпечити дистанційну роботу зі збереженням рівня заробітної плати.
10 сентября 2020 г.
Турки разбили чашу терпения
Турецкие металлурги восстали против системы квот на импорт стали в ЕС и пытаются ее разрушить, обратившись во Всемирную торговую организацию. Процесс вряд ли будет быстрым, но он тронулся. И Турция уже имеет опыт побед в подобных спорах.
Резанули пополам
28 августа работающий в структуре ВТО Орган по разрешению споров создал комиссию для рассмотрения жалобы, поданной Турцией в отношении защитных мер ЕС относительно импорта стальной продукции. В Анкаре назвали эти меры «несовместимыми с правилами ВТО», поскольку они недостаточно обоснованы.
Чашу терпения турецких металлургов переполнили недавние изменения в механизме распределения квот. Как известно, с 1 июля Евросоюз установил квоты на импорт горячекатаной стали для конкретных стран вместо глобальной квоты, а также решил определять размеры квот не на весь год вперед, а ежеквартально. Подобные новации больше всего ударили именно по интересам Турции. Эта страна отправляет в страны Евросоюза около 40% своего стального экспорта. Но за прошлый год, по оценкам турецких сталеваров, было потеряно около половины рынка горячекатанных рулонов – одного из ключевых экспортных продуктов. Ввиду пересмотра системы квот в 2020 и 2021 гг., они могут потерять еще 40% от того, что осталось. Теперь турецкие комбинаты имеют право отгрузить в регион ЕС лишь 1,37 млн тонн горячекатаной стали в рулонах за период с июля 2020 г. по июль 2021 г. Это почти вдвое меньше, чем позволялось ранее.
Согласно прогнозу председателя Ассоциации экспортеров стали Турции (CIB) Аднана Аслана, в связи с новым регулированием квот турецкий экспорт стали в ЕС может сократиться на 58% в годовом исчислении. За первую половину 2020 г. он упал на 10% – до 9,7 млн т из-за торговых барьеров и пандемии. Вице-президент CIB и глава компании Çolakoğlu Metalurji Угур Далбелер заявил, что лоббируя подобные решения, европейский сталелитейный сектор продемонстрировал свое отчаяние и негативное отношение к Турции. И высказал мнение, что внутренний рынок страны остается слишком открытым для глобальной торговли, тогда как большинство ключевых для турецких металлургов рынков, наоборот, закрываются.
Тут стоит добавить, что в середине июня текущего года Еврокомиссия по инициативе ассоциации Eurofer начал антисубсидиарное расследование по импорту г/к проката из Турции, обвинив турецких поставщиков, в частности компанию Eregli Demir в государственном субсидировании экспортных поставок. В Eurofer были напуганы резким скачком импорта горячекатаного проката из Турции в июне. По сравнению с показателями мая он вырос на 229% – до 341,3 тыс. т. Хотя это явление имело вполне ситуативный характер. До начала действия июльских новаций потребители поспешили сделать складские запасы турецкого рулона.
По всем правовым фронтам
Анкару должно вдохновлять, что несколько предыдущих обращений к ВТО окончились успехом турецких юристов, уже поднаторевших в подобных процессах. В частности, они подавали несколько жалоб на США – относительно защитных пошлин на алюминий, трубы, стальную продукцию – и все они были удовлетворены. Правда, не всегда это вылилось в отмену санкций. Но, например, размер пошлин на импорт турецкой стали в США в прошлом году был уменьшен вдвое – с 50% до 25%. Ранее правительство Турции отстояло в ВТО интересы своих металлургов в спорах против антидемпинговых санкций, введенных Марокко и Египтом. При этом в защите своих импортеров стали оно не ограничивается только механизмами Всемирной торговой организации, но и использует другие возможности, в т. ч. недовольство конечных потребителей, которым приходится переплачивать за турецкий продукт.
Показательным примером может служить дело, выигранное в июле 2020 г. в Суде международной торговли США компанией Transpacific Steel LLC, импортером турецкой стали. Последняя подготовила иск о незаконности решения администрации Дональда Трампа о двойном повышении ставок пошлин на турецкую сталь, принятого в 2018 г. Как уже упоминалось выше, это решение было отменено еще в прошлом году. Но обращение в Суд международной торговли и его окончательный вердикт стали дополнительным рычагом давления на Белый Дом и прецедентом, который будет сдерживать американскую администрацию от подобных решений впредь.
Как считает народный депутат Дмитрий Кисилевский, турецкий опыт может быть весьма полезен и Украине. "Официальная Анкара медленно, но неотвратимо идет по пути защиты национального производителя, даже в таком сложном кейсе, как торговая война с ЕС, – написал он на своей FB-страничке. – В общем, турки молодцы, а Украине нужно внимательно понаблюдать за опытом своего южного соседа. Ведь украинские металлурги также страдают от защитных мер ЕС. Поэтому в случае успеха Турции Киев также мог бы инициировать разбирательства в ВТО, если не будет достигнут прогресс в двусторонних консультациях по данному вопросу".
Предчувствие торговой войны
Пока что Украина зарезервировала свое участие в разбирательстве в качестве третьего лица. Как и еще 12 других стран, торгующих сталью на рынках Евросоюза, в т. ч. Китай, США, Россия, Индия, Корея, Япония. Такой статус не требует каких-либо активных действий в процессе, но позволяет быть в курсе происходящего. Следующее заседание Органа по разрешению споров ВТО запланировано на 28 сентября. Тогда, возможно, прояснится и ситуация с временными рамками предстоящего разбирательства. В самом оптимальном случае на это уйдет полгода. Тем временем настанет и 31 июня 2021 г., когда Брюсселю придется решать, продлевать ли стальные квоты и в каком виде. Разбирательство в СОТ к тому времени вряд ли закончится, но его ход может повлиять на позицию Еврокомиссии.
Но специфическая особенность данного разбирательства в том, что оно воспринимается, не как обособленный процесс, а как один из элементов более масштабной торговой (если не "холодной") войны между Турцией и ЕС. Как раз в августе обострился конфликт между турками и греками за спорные территории в Средиземном море, после того как Турция начала поиски нефти и газа в этом районе. К противостоянию даже подключились военно-морские силы двух стран. Евросоюз, как и следовало ожидать, встал на сторону Греции. Главный дипломат ЕС Жозеп Боррель уже пригрозил Анкаре, что если ситуация не нормализуется, то уже в сентябре против Турции могут быть введены новые санкции. Что в свою очередь вызовет зеркальные меры.
Еще весной этого года в Анкаре грозили в ответ на дискриминацию своих экспортеров применить пошлины к некоторым товарам из ЕС, в т. ч. и в стальном секторе. Например, плоскокатанные изделия из железа обложить пошлиной в пределах – 9-15%, прутки – 14-15%, изделия из чугуна и нелегированной стали – 17%. Впрочем, до сих пор Турция так и не привела свою угрозу в исполнение. Хоть если это случится сейчас, то определенную фору могут получить украинские экспортеры стальной продукции в Турцию. По крайней мере, в краткосрочной перспективе. Спрогнозировать, куда срикошетят осколки глобальной турецко-европейской торговой войны сложнее.
При этом открытым остается вопрос, стоит ли Украине идти по турецким стопам и пытаться выбить в кабинетах ВТО более выгодные условия торговли на европейских рынках для национальных производителей. Например, в феврале 2019-го, когда Евросоюз только объявил о введении страновых квот на импорт стали, Украина даже не потребовала консультаций с Еврокомиссией, как это сделали другие государства, которых коснулись ограничения. Очевидно, в Киеве не захотели усложнять отношения со стратегическим партнером, понимая, что консультации вряд ли помогут изменить уже принятое решение. Но с другой стороны, если Украина не будет демонстрировать на международной арене готовность более самоотверженно защищать своих товаропроизводителей, то и считаться с ними будут факультативно.
7 вересня 2020 р.
Мінімальну зарплату збільшено: які наслідки для роботодавців
З 1 вересня почав діяти Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 25.08.2020 р. № 822-ІХ. Саме з 1 вересня цим Законом передбачається збільшення розміру мінімальної зарплати:
- у місячному розмірі — 5000 грн (було 4723 гривні);
- у погодинному розмірі — 29,2 грн (було 28,31 гривні).
Водночас розмір прожиткового мінімуму цей Закон не змінює. Востаннє він змінився 1 липня. Подальше зростання планується з 1 грудня.
Проаналізуємо, як вплине зростання мінімальної зарплати на розмір оплати праці, лікарняних та декретних, а також на сплату податків за них.
Оплата праці
Що зміниться з 1 вересня? Правила застосування мінімальної зарплати залишаться незмінними, а її розмір — зросте. В Законі про оплату праці, коли встановлюються гарантії того, яку зарплату має отримати працівник, немає прив’язки до розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня певного року. Отже, з вересня 2020 р.:
- Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за 5000 грн. При цьому місячний оклад може бути меншим (але не менш за 2102 грн), та в такому випадку працівнику доведеться доплачувати різницю. У результаті нараховано йому може бути не менше, ніж 5000 грн за місяць.
- За годину тарифна ставка не може бути меншою за 29,20 грн. Отже, якщо в штатному розкладі, трудовому договорі, положенні про оплату праці тощо, передбачено меншу ставку — в ці документи треба буде вносити зміни.
- Понад мінімальний розмір оплати праці працівнику можуть нараховуватися лише доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
- Якщо працівник не виконав місячну норму праці, то така гарантія, як мінімальна заробітна плата, надається йому пропорційно фактично відпрацьованому часу.
- Будь-які суми середнього заробітку не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня.
Лікарняні і декретні
Сума лікарняних та декретних виплат прив’язана до мінімальної зарплати.
І тут треба розрізняти два нюанси:
- Коли ми рахуємо лікарняні або декретні, то місячна сума доходу, яку можна взяти до розрахунку, має верхню межу — 15 мінімальних зарплат. За попередні періоди 2020 року вона, звісно, не зміниться і становитиме 70 845 грн, а ось починаючи з вересня вже становитиме 75 000 грн. Не забувайте й про те, що, працівники мають право на отримання лікарняних та декретних за всіма місцями роботи. Але максимальний розмір доходу, який береться до розрахунку таких виплат, застосовується сумарно за всіма такими місцями роботи. Тобто, наприклад, якщо у вересні 2020 р. працівник на основному місці роботи заробляє 60 000 грн, а за сумісництвом — 25 000 грн, то за основним місцем роботи за такий місяць до розрахунку лікарняних або декретних потраплять усі 60 тис. грн, а за сумісництвом — лише 15 тис. грн (різниця між 75 тис. грн та 60 тис. грн).
- Мають лікарняні та декретні й мінімальний розмір, і він теж прив’язаний до мінімальної зарплати. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 1105 сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. З лікарняними ситуація дещо інша: мінімальна зарплата як гарантія застосовується, якщо працівник захворів в перший робочий день і тарифна ставка (посадовий оклад) йому не були встановлені (п. 28 Порядку № 1266). Проте на практиці така ситуація трапляється нечасто, а ось виплата декретних — так.
Слід зазначити, що декретні ми рахуємо наперед. Але оскільки сума декретних за місяць порівнюється із мінімальною зарплатою у місяці, коли розпочався період вагітності та пологів, зазначений у листку непрацездатності, то незважаючи на те, що сам такий період може тривати і у вересні-грудні 2020 р. і мінімальна зарплата зросте до 5000 грн, донараховувати декретні до цього розміру не потрібно. Якщо цей період розпочався до 1 вересня — мінімальний розмір декретних в розрахунку на місяць становитиме 4723 грн.
Якщо у працівника немає 6 місяців страхового стажу за 12 місяців, які передують страховому випадку, тоді пам’ятайте:
- лікарняні обчислюються, виходячи з нарахованої працівнику зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної зарплати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку,
- допомога по вагітності та пологах (декретні) обчислюється, виходячи з нарахованої працівниці зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але з розрахунку на місць не вище від двократного розміру мінімальної зарплати, встановленого законом у місяці настання страхового випадку. І звісно ж, сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Увага! Хоча в цьому випадку розмір лікарняних і декретних прив’язаний до мінімальної зарплати, такі виплати (навіть, якщо вони є «перехідними», тобто страховий випадок триває до вересня і після) перераховувати у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати з 1 вересня не потрібно.
Оподаткування зарплати, лікарняних і декретних
Щодо ПДФО та ВЗ не зміниться нічого. Ставка ПДФО буде 18%, розмір податкової соцпільги та порогу її застосування не зміниться. Військовий збір стягуватиметься з будь-якої оподаткованої ПДФО суми доходу працівника за ставкою 1,5%.
А ось щодо ЄСВ — будьте уважні. Адже існує таке явище, як мінімальний страховий внесок. Який обраховується за формулою: мінімальна зарплата х 22%. І оскільки розмір мінімальної зарплати зріс, то зросте і розмір мінімального страхового внеску. З вересня по грудень 2020 р. він дорівнюватиме 5000 х 22% = 1100 грн.
Нагадуємо, що обов’язок сплати мінімального страхового внеску встановлено для роботодавців щодо працівників, які працюють в нього за основним місцем роботи. Навіть якщо в певному місяці такі працівники не виконали норму робочого часу — через лікарняний, відпустку, прогули, неповний робочий час тощо.
Проте він не стосується працівників:
- з інвалідністю;
- які працюють за цивільно-правовим договором;
- які прийняті на роботу не з першого числа календарного місяця (у такому місяці);
- які звільнені з роботи не останнього числа календарного місяця (у такому місяці);
- які не отримували зарплати, лікарняних або декретних у певному місяці (щодо такого місяця). Наприклад, якщо працівник під час карантину цілий місяць перебував у відпустці без збереження зарплати. Навіть якщо такий працівник отримує за такий місяць допомогу по частковому безробіттю.
Тепер розглянемо усе, зазначене вище, на прикладах.
Приклад 1. Працівник виконав місячну норму праці
Працівнику встановлено оклад 4000 грн. У вересні 2020 р. він виконав норму робочого часу повністю. Крім окладу, працівнику нараховується індексація зарплати у сумі 100 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?
По-перше, йому буде нараховано оклад 4000 грн і індексацію 100 грн.
А далі загальну суму такого доходу слід порівняти з мінімальною зарплатою і нарахувати доплату: 5000 – 4000 – 100 = 900 грн.
Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 5000 грн.
З цього доходу буде утримано:
- ПДФО: 5000 х 18% = 900 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується).
- ВЗ: 5000 х 1,5% = 75 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 2. Працівник не виконав місячну норму праці (неповний робочий час).
Працівнику встановлено оклад в розмірі 5000 грн, але він працює за зовнішнім сумісництвом в режимі неповного робочого часу. Таким чином, він виконав 25% від звичайної норми робочого часу. Яку зарплату слід нарахувати такому працівнику за вересень?
Такому працівнику за окладом буде нараховано зарплату 5000 х 25% = 1250 грн. При цьому доплату до мінімальної зарплати у місячному розмірі працівник не отримає, адже його оклад не менший за розмір такої мінімальної зарплати.
А далі суму такого доходу треба оподаткувати:
- ПДФО: 1250 х 18% = 225 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується).
- ВЗ: 1250 х 1,5% = 18,75 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 1250 х 22% = 275 грн.
Приклад 3. Працівник півмісяця був у відпустці.
У працівника оклад 4000 грн і це основне місце роботи. При цьому у вересні він 15 днів був в оплачуваній відпустці (з встановленої йому норми робочого часу він відпрацював рівно половину). Сума відпускних становить 2000 грн. Яку зарплату працівнику треба нарахувати працівнику за вересень?
По-перше, йому буде нараховано половину окладу 4000 х 0,5 = 2000 грн.
А далі суму такого доходу слід порівняти із мінімальною зарплатою (пропорційно виконаній нормі робочого часу) і нарахувати доплату: 5000 х 0,5 – 2000 = 500 грн.
Таким чином, усього за вересень такому працівнику буде нараховано 4500 грн.
З цього доходу буде утримано:
- ПДФО: 4500 х 18% = 810 грн (вважаємо, що ПСП не застосовується).
- ВЗ: 4500 х 1,5% = 67,50 грн.
На цей дохід буде нараховано ЄСВ: 5000 х 22% = 1100 грн.
Приклад 4. Працівник півмісяця був на лікарняному.
У працівника оклад 5000 грн і це основне місце роботи. У вересні він надає листок непрацездатності за серпень, коли він хворів 10 днів. Які суми будуть нараховані працівнику у вересні?
З окладом все зрозуміло — працівнику за вересень буде нараховано 5000 грн.
З лікарняними так: вони розраховуються, виходячи з доходів, які працівник отримував за вересень 2019 — серпень 2020 р.
І хоча такі лікарняні нараховуються у вересні, це дохід серпня. Отже, з метою нарахування ЄСВ треба зарплату серпня додати до таких серпневих лікарняних. Якщо загальна сума доходу буде менша за 4723 грн — ЄСВ за серпень у вересні все рівно доведеться доплатити до мінімального рівня 4723 х 22% = 1039,06 грн. Якщо ж загальна сума серпневого доходу буде більшою, то ЄСВ у вересні за серпень треба буде нарахувати, виходячи з суми серпневих лікарняних.
Наприклад, якщо зарплата за серпень становила 4000 грн, а сума серпневих лікарняних — 1500 грн, то ЄСВ у вересні треба буде нарахувати в розмірі: (5000 + 1500) х 22% = 1430 грн.
- ПДФО: (5000 + 1500) х 18% = 1170 грн.
- ВЗ: (5000 + 1500) х 1,5% = 97,50 грн.
Приклад 5. Працівниця йде у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами
Працівниця у серпні надала листок непрацездатності з діагнозом «вагітність та пологи» і з 10 серпня пішла у декретну відпустку. У серпні їй нараховуються декретні, як вони оподатковуються?
ПДФО та ВЗ з їх суми не утримуються.
А ось з ЄСВ треба бути уважними та обережними. Якщо це основне місце роботи, то за кожен місяць декретної відпустки за таку працівницю треба сплатити ЄСВ у розмірі не меншому за мінімальний. При цьому це має бути мінімальний страховий внесок, який діє у місяці, за який нараховано дохід!
Отже, нарахування ЄСВ відбувається в тому ж місяці, коли нараховуються декретні (тобто в серпні і за правилами серпня). Але оскільки у вересні розмір мінімальної зарплати зріс, то якщо місячна сума декретних менша за 5000 грн, за такі місяці у вересні слід донарахувати ЄСВ.
Наприклад, якщо сума допомоги у вересні 4800 грн, то ЄСВ треба донарахувати за цей місяць у розмірі: (5000 – 4800) х 22% = 44 грн. І це треба зробити у вересні 2020 р. за кожний наступний місяць відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у 2020 році.
При цьому в таблиці 6 Звіту з ЄСВ за вересень 2020 р. такий донарахований ЄСВ треба буде показати щодо такої працівниці зі зазначенням коду типу нарахувань «13» та місяців 2020 року, за які здійснено таке донарахування.
19 серпня 2020 р.
Заробітна плата: базові знання
Як встановлюється основна заробітна плата?Заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки).
Вона встановлюється:
- для робітників — у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок;
- для службовців — посадових окладів.
Що включає додаткова заробітна плата?
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.
Вона включає:
- доплати;
- надбавки;
- гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством;
- премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Що належить до заохочувальних та компенсаційних виплат?
До заохочувальних та компенсаційних виплат належать:
- виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік;
- премії за спеціальними системами і положеннями;
- виплати в рамках грантів;
- компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Що враховувати при встановленні мінімальної заробітної плати?
Мінімальна заробітна плата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
При невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.
Що не враховувати при обчисленні розміру заробітної плати?
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати:
- за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
- за роботу в нічний та надурочний час;
- роз’їзний характер робіт;
- премії до святкових і ювілейних дат.
Що робити, якщо розмір заробітної плати є нижчим за мінімальну заробітну плату?
Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Як виплачується мінімальна заробітна плата на умовах неповного робочого часу?
У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.
Де застосовується мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі?
Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
7 августа 2020 г.
Украинская экономика упала за полгода на 6,5%. Во втором квартале — на 11%
Валовой внутренний продукт Украины в первой половине 2020 сократился на 6,5% против аналогичного периода 2019 года, в частности, во втором квартале падение составило 11%, что меньше, чем ожидалось ранее (14%). Об этом сообщает Минэкономики в обзоре экономической деятельности за первое полугодие 2020 года, передает Интерфакс-Украина.
“Помесячная динамика видов экономической деятельности свидетельствует, что экономика прошла пик и преодолела рубеж максимально негативного эффекта от жестких противоэпидемических мероприятий как внутри страны, так и за ее пределами, который больше всего ощущался в апреле-мае 2020 года. И пока на фоне смягчения карантина постепенно начинает восстанавливаться”, — отмечает Минэкономики.
Согласно данным министерства, по итогам января-июля сокращение сводного индекса производства составило 7,7% (на 7,3% — в январе-мае-2020). “В июне 2020 года смягчение карантинных ограничений, как средине страны, так и за ее границами, способствовали замедлению падения промышленного производства — до 5,6% (по сравнению с -12,2% в мае 2020 года), с учетом эффекта календарных дней — до 7,1% (11,7% соответственно)”, — указало Минэкономики.
В частности, сезонно скорректированный индекс промышленной продукции в июне к маю 2020 года вырос на 3,4% (+2,8% май к апрелю 2020 года), уточнило министерство.
Уменьшение глубины падения в июне наблюдалось в добывающей промышленности — до 4,9% (спад на 8,9% в мае 2020 года) и в перерабатывающей — до 6,2% (падение на 15,6% соответственно), свидетельствуют данные министерства.
В июне темпы падения производства в металлургии существенно замедлились до -3,9 по сравнению с -19% в мае, чему поспособствовало оживление экономической активности. В частности, возобновил работу после семимесячной паузы Днепровский металлургический завод.
Машиностроение сохранило в июне темпы сокращения производства — проседание на 22,5% по сравнению с -22,4% в мае.
“В то же время в снабжении электроэнергии, газа, пара и кондиционированного воздуха произошло углубление падения до — 4% (-1,9% соответственно)”, — отметило министерство.
Строительство в июне благодаря дорожным работам выросло на 0,1% по сравнению с -2,6% в мае, а за первое полугодие сократилось на 5,5% (25,3% за аналогичный период прошлого года), указало министерство.
Рост показало в июне производство продуктов, напитков и табачных изделий — на 0,8% против -5,4% в мае этого года, что министерство поясняет высокой сырьевой базой со стороны сельскохозяйственного производства семян подсолнечника и улучшения мировой конъюнктуры на подсолнечное масло.
Однако, в целом сельское хозяйство по итогам минувшего месяца показало сокращение объемов производства на 40,6% по сравнению с ростом на 12,2% в июне 2019-го и -18,7% по итогам первого полугодия этого года по сравнению с +5,8% за январь-июнь-2019.
7 августа 2020г.
Заготовка металлолома в Украине снизилась на 18,4%
В январе-июле 2020 года заготовка металлолома в Украине снизилась на 18,4% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года, до 1,642 млн тонн. Об этом говорится в сообщении ассоциации УАВтормет.
За семь месяцев экспорт металлолома снизился на 53,3% по сравнению с январем-июлем 2019 года – до 17,2 тыс. тонн.
В то же время импорт металлолома снизился на 73% – до 10,6 тыс. тонн.
Как сообщалось, за первые семь месяцев текущего года поставки металлолома на предприятия снизились на 17,7% по сравнению с аналогичным периодом прошлого года, до 1,538 млн тонн. Потребности металлургов в ломе были обеспечены на 103,7%.
3 липня 2020 р.
«Мінімалка» зросте: Кабмін ухвалив рішення
Кабінет Міністрів ухвалив рішення підвищити рівень мінімальної заробітної плати, як раніше доручив Уряду Президент Володимир Зеленський.
Міністр соціальної політики Марина Лазебна на брифінгу за підсумками засідання Кабінету міністрів повідомила, що уряд знайшов ресурс для підвищення мінімальної заробітної плати вже з 1 вересня і спланував графік такого зростання зарплати. Йдеться про підвищення «мінімалки» в три етапи:
- з 1 вересня 2020 року — до 5000 гривень;
- з 1 січня 2021 року — до 6000 гривень;
- з 1 липня 2021 року — до 6500 гривень.
«Сьогоднішні рішення є важливими тому, що підвищення мінімальної заробітної плати це: підвищення рівня життя, насамперед, працюючих людей, які отримують маленькі доходи; боротьба з бідністю; боротьба з нерівністю за статками в суспільстві; детінізація зарплат в конвертах», — сказала чиновниця.
З січня 2020 року мінімальна зарплата в Україні становить 4723 гривні. 2019 року «мінімалка» була на рівні 4173 грн, 2018 року — 3723 грн.
Перед ухваленням рішення про підвищення мінімальної зарплати Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що таке зростання в умовах скорочення імпорту повинно збільшити споживання української продукції.
«Це матиме позитивний ефект для бізнесу, для бюджету, для країни загалом і для кожного громадянина», — вважає Шмигаль.
За даними Євростату, мінімальна зарплата в Україні в 9–12 разів менше, ніж у найбагатших країнах Європейського Союзу.
3 июля 2020 г.
Еврокомиссия утвердила изменения квот на импорт стали в ЕС
30 июня Европейская Комиссия объявила об изменениях в своих квотах на импорт стали, которые вступили в силу с 1 июля 2020 г.
Все квоты для каждой страны теперь будут вводиться ежеквартально, а не ежегодно, чтобы избежать накопления в начале каждого периода, как это было ранее с арматурой в Турции до первого пересмотра гарантий, пишет Metaltorg.ru.
“Эта корректировка обеспечит более стабильный поток импорта и минимизирует существующий очень высокий риск того, что оппортунистическое поведение экспортеров будет противоречить законным интересам других участников рынка в течение следующего периода мер — с 1 июля 2020 года по 30 июня 2021 года”, — отмечает ЕК.
Несмотря на слухи об изменениях, комиссия решила не прекращать перенос неиспользованных объемов в квартальных квотах с одного квартала на следующий.
Возможно, изменение с наиболее значительными последствиями связано с квотой на г/к рулон , которая до сих пор была единственной квотой без распределения по конкретной стране, а скорее с глобальным объемом, к которому имел доступ каждый экспортер. Это будет изменено в соответствии с остальными квотами на продукты — страны, которые поставили более 5% объема, импортируемого в 2015-17 годах, теперь будут иметь квоты для каждой страны. Когда они исчерпают свои собственные ограничения, их доступ к остаточной квоте будет ограничен 30%.
Комиссия также ввела три различных режима, чтобы избежать так называемого вытеснения традиционных торговых потоков, когда доступ к остаточной квоте открывается для всех стран, которые исчерпали свою собственную страновую квоту, и в результате были вытеснены более мелкие поставщики.
Первый режим не позволит получить дальнейший доступ к остаточным квотам в последнем квартале каждого периода для листов с покрытием, катанки, газовых труб и прутков холодного проката. Второй режим будет иметь ограниченный доступ к неиспользованным объемам для нержавеющих листов, сортового проката, арматурных стержней, нержавеющих стержней, нержавеющей катанки, полых секций, нержавеющих труб и стальных труб и проволоки. Третий режим будет применяться ко всем другим продуктам и не изменится, предоставляя неограниченный доступ к квотам для тех, у кого исчерпаны страновые ассигнования.
Существует четыре особых случая — г/к рулоны, оцинкованные рулоны, сварные трубы большого размера из третьих стран и нержавеющие листы и полосы. Как упоминалось ранее, у г/к рулонов будет ограничение в 30% на использование остаточной квоты в любой стране, но также будет и у оцинкованных рулонов с автоматическим уравновешиванием, подпадающих под категорию 4B. Комиссия решила не вводить пункт о конечном использовании в квоте 4В, так как он был бесполезен, когда он действовал в октябре-декабре 2019 года и январе-марте 2020 года.
Комиссия также пересмотрела свой исключенный список развивающихся стран. В настоящее время в Бразилии действуют меры в отношении листов из электростали, в Северной Македонии — сортовой прокат и профили, в Тунисе — листы с металлическим покрытием, в Турции — изделия из жести, в ОАЭ — для полых профилей, а во Вьетнаме — листы с органическим покрытием. В частности, Египет был добавлен в список стран, на которые не распространяются гарантии для г/к рулона.
1 липня 2020 р.
РОЗГЛЯД АНТИНАРОДНИХ ЗАКОНІВ ВІДКЛАДЕНО!!!
Багатотисячні протести в столиці та обласних центрах України змусили парламентську більшість відкласти розгляд антинародних, антисоціальних законопроектів № 2681, 2275, 3115, внесених «слугами народу»!!!Сьогодні під час акції протесту, коли ми всі разом стояли під стінами Офісу Президента, Представник ФПУ у Парламенті Сергій Рудик зачитав парламентарям спільну заяву Федерації профспілок України та Федерації роботодавців України щодо недопущення прийняття ганебних законопроектів, якими працівників кидають на призволяще без соціальних гарантій в кращих традиціях лебертаріанства, та законопроектів, якими запроваджуються корупційні схеми у Фонді соціального страхування України шляхом позбавлення контролю та впливу на рішення правління Фонду з боку представників застрахованих осіб та роботодавців.
Але ні профспілки, ні роботодавці сидіти, склавши руки не будуть! Будь-які спроби під покровом карантину позбавити робітників соціальних прав та гарантій викличуть ще більш рішучий спротив!
29 травня 2020 р.
Заробітна плата у квітні 2020 року
Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у квітні 2020р. становила 10430 грн, що у 2,2 раза вище рівня мінімальної заробітної плати (4723 грн).
Порівняно із березнем розмір середньої номінальної заробітної плати зменшився на 8,9%, а за останні 12 місяців (відносно квітня 2019р.) збільшився на 1,6%.
Динаміка середньої заробітної плати у 2019–2020 роках
Індекс реальної заробітної плати у квітні 2020р. порівняно із березнем 2020р. становив 90,4%, а відносно квітня 2019р. – 99,6%.
Більше інформації щодо середньої заробітної плати наведено в додатках.
Географічне охоплення
Усі регіони України, крім тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
Методологія та визначення
Номінальна заробітна плата включає тарифні ставки (посадові оклади), премії, доплати, надбавки, оплату за невідпрацьований час, а також обов’язкові відрахування: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір.
Реальна заробітна плата характеризує купівельну спроможність номінальної заробітної плати під впливом змін споживчих цін на товари і послуги та рівня податків й обов’язкових платежів.
Індекс реальної заробітної плати розраховується шляхом ділення індексу нарахованої номінальної заробітної плати (без урахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору) на індекс споживчих цін.
Інформація підготовлена на підставі даних державного статистичного спостереження "Обстеження підприємств із питань статистики праці", яке охоплює юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб із кількістю найманих працівників 10 і більше осіб.
Інформація щодо номінальної заробітної плати формується по Україні в цілому та по регіонах за видами економічної діяльності на рівні секцій і розділів відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/nac_kls/dc_009.rar). Інформація щодо індексу реальної заробітної плати розраховується по Україні в цілому та по регіонах.
Методологічні положення: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2016/117/mp_op_sp.zip
Інструкція зі статистики заробітної плати: http://www.ukrstat.gov.ua/norm_doc/2004/5/inst_st_zarplat.zip
Методика розрахунку індексів реальної заробітної плати: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2012/378/metod.zip29 травня 2020 р.
В Україні прискорилося падіння промвиробництва
Зниження зафіксували в переробній і видобувній промисловості, а також у постачанні електроенергії та газу.
У квітні промислове виробництво в Україні знизилося на 16,2% порівняно з аналогічним місяцем 2019 року. При цьому в березні воно становило 7,7%, у лютому — 1,5%, у січні — 5,1%, повідомила Державна служба статистики.
Як зазначили у відомстві, з корекцією на ефект календарних днів падіння промвиробництва у квітні було навіть трохи більшим — 16,7% проти 8,6% у березні.
Щодо березня цього року промислове виробництво у квітні скоротилося на 12,8%, однак з урахуванням сезонного коригування — на 6%.
У Держстаті відзначили, що падіння у переробній промисловості у квітні 2020 року становило 20,3% порівняно з аналогічним періодом 2019 року, у добувній промисловості і розробці кар’єрів — 11,2%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря — 7,2%.
За першу третину цього року промвиробництво в Україні скоротилося порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7,9%. У тому числі у добувній промисловості і розробці кар’єрів — на 6%, у переробній промисловості — на 8,7%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря — на 8%.
Нагадаємо, у 2019 році промислове виробництво в Україні знизилося на 0,5% порівняно із 2018 роком.
19 травня 2020 р.
Діють нові правила видачі лікарняних
МОЗ наказом від 27.04.2020 р. № 963 (далі — Наказ № 963) внесло зміни до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455), зокрема щодо можливості дистанційного відкриття лікарняного листка. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ № 963 було опубліковано в Офіційному віснику України № 37 від 15.05.2020 р. Відповідно зміни до Інструкції № 455 чинні з 15 травня.Внесеними змінами передбачається, що на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв’язку або інтернет-телефонії з обов’язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.
Водночас, на період тимчасового відсторонення від роботи осіб, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення, які були в контакті з інфекційними хворими або є бактеріоносіями, у разі неможливості здійснення тимчасового переведення за згодою на іншу роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб, листок непрацездатності видається лікарем-інфекціоністом або лікуючим лікарем на підставі результатів досліджень лабораторних центрів Міністерства охорони здоров’я України.
Крім того, наведеним вище Наказом № 963 встановлюється і порядок видачі лікарняних листків особам, що знаходяться на самоізоляції та обсервації.
Так, на період перебування застрахованої особи в самоізоляції, обсервації, в тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до постанови КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 р. № 211, крім хворих осіб, листок непрацездатності видається лікуючим лікарем на строк, визначений законодавством та галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я.
8 травня 2020 р.
Представники металургійного комбінату «Запоріжсталь»
вшанували пам’ять героїв, які звільнили світ від нацизму
Напередодні 9 травня представники ПАТ «Запоріжсталь» традиційно вшанували пам’ять визволителів Запоріжжя від фашистських загарбників — поклали квіти. Все проходило душевно і камерно. Адже через карантин мітинги до 75-річчя Перемоги над нацизмом проводити не будуть.
Квіти від імені трудового колективу поклали до пам’ятника героям-танкістам, визволителям Запоріжжя 14 жовтня 1943 року «Башта танка» і пам’ятника робітникам «Запоріжсталі», загиблим у боротьбі з фашистськими загарбниками (обидва розташовані біля «Запоріжсталі») та до пам’ятника героям-підпільникам групи Миколи Гончара на території комбінату. А також на Алеї Бойової Слави міста Запоріжжя та в меморіальному комплексі в селищі Скворцово Заводського району обласного центру.
— Важливо пам’ятати, що 75 років тому закінчилися така трагічна подія, — зазначив генеральний директор ПАТ «Запоріжсталь» Олександр Мироненко. — Ця війна торкнулася практично кожної сім’ї, залишила свій відбиток. У тому числі, торкнулася і нашої запоріжсталівської сім’ї. Ми повинні пам’ятати й шанувати пам’ять героїв, які віддали свої життя, щоб ми могли мирно жити і працювати. Окремо хотів би віддати належне нашим воїнам-металургам. У мирний час вони працювали біля печей, створювали і зміцнювали економіку країни. А коли потрібно було взятися за зброю і відстоювати свободу рідної землі, вони з честю виконали свій обов’язок.
Голова ради ветеранів війни та праці ПАТ «Запоріжсталь», депутат Запорізької міської ради Микола Сілін нагадав, що боротьба з ворогом проходила не тільки на франті, а й у тилу.
— Так, ми поклали квіти біля скульптурної групи героям-підпільникам Миколи Гончара, які билися з ворогом на території нашого міста, комбінату «Запоріжсталь», — каже Микола Сілін. — Завдяки їм, завдяки учасникам бойових дій, самовідданості нашого народу ми живемо в прекрасному місті. Тому що повернувшись з фронту, вони відновлювали заводи, будували будинки. І ми схиляємо голови перед героями, які загинули і які ще живі.
— Запоріжсталівці активно билися на фронті, в тому числі на трудовому, наближаючи перемогу, — віздначив голова профкому ПАТ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов. — І ця найбільша перемога дала життя і Європі, і всьому світу. Разом з генеральним директором та адміністрацією комбінату ми сьогодні виконали важливу місію — вшанували переможців. Впевнений, що ця традиція продовжиться.
8 травня, як писала «Индустриалка», на телеканалі TV5 відбудеться онлайн-марафон з великою святковою програмою «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Її підготували запорізькі підприємства Метінвесту. Онлайн-марафон дивіться 9.00 до 12.00.
23 квітня 2020 р.
Як роботодавцям не потрапити до суду після карантину
Впровадження карантину та пов’язані з ним подальші події та обмеження стали несподіванкою практично для всіх роботодавців. За березень-квітень цього року стрімко змінились не лише положення законодавства, але і ситуація всередині компаній — зміни в структурі штатного розпису, зміни в організації режиму та способів роботи, скорочення витрат, у тому числі на персонал.
Проте перед прийняттям будь-яких оптимізаційних рішень варто не забувати про законодавчі вимоги щодо оформлення кожного кроку, зокрема, якщо такі рішення стосуються прав працівників — навіть незначне недотримання законодавчо встановленої процедури може вилитись у довготривалу судову тяганину і чималі фінансові витрати.
І хоча далі ми поговоримо саме про ризики, пов’язані з оскарженням дій роботодавців працівниками до суду, слід пам’ятати, що від відповідальності за порушення законодавства про працю, навіть допущених під час дії карантину, роботодавці не звільняються — тому у майбутньому існує також ризик наразитись на штрафи внаслідок перевірок Держпраці.
Строки для звернення працівників до суду у разі порушення їх прав
Перш ніж ми поговоримо про типові помилки роботодавців під час карантину, що можуть стати причиною для подання працівниками позовів до суду, ми рекомендуємо звернути увагу на строки для таких звернень. Відповідно до ст. 233 КЗпП працівники мають право звернутись за захистом порушених прав у такі строки:
- у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки;
- у разі порушення законодавства про оплату праці — без обмеження будь-яким строком;
- у інших випадках — в тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Також у разі пропуску вказаних строків з поважних причин — суд може поновити ці строки (ст. 234 КЗпП), а відповідно до п. 1 Прикінцевих положень КЗпП (доданих Законом № 540-ІХ від 30.03.2020) вказані строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню COVID-19.
Тобто, навіть якщо одразу після завершення карантину або протягом найближчих місяців роботодавець не відчує жодної «судової загрози» з боку працівників та екс-працівників, неприємні сюрпризи у вигляді судових ухвал про відкриття провадження у трудових спорах можуть надійти значно пізніше не лише на адресу недобросовісних роботодавців, а й тих, хто через поспіх знехтував формальними правилами щодо оформлення тих чи інших способів оптимізації трудових ресурсів та способів організації роботи.
А далі ми вже власне перейдемо до тих помилок, яких не варто було б допускати роботодавцями протягом карантину (і не тільки).
Помилки при оформленні та організації дистанційної роботи
До 17 березня 2020 року питання дистанційної або віддаленої роботи на рівні законодавства було врегульовано лише в плані регулювання надомної роботи — Положенням про умови праці надомників (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 № 275).
Проте вказане Положення не враховує актуальні потреби бізнесу та містить чимало вимог, які складно виконати (наприклад, необхідність обстеження житлово-побутових умов працівника), особливо враховуючи характер роботи сучасних «дистанційників». Вочевидь, автори вказаного Положення в далекому 1981 році ніяк не могли передбачити роботу на особистих чи робочих ноутбуках, адже виписували правила про організацію надомної праці саме для робітничих професій.
Саме 17.03.2020 був прийнятий та набув чинності Закон України № 530-ІХ, яким в п. 1 Прикінцевих положень була передбачена можливість оформлення дистанційної роботи саме наказом роботодавця (роботодавцям надали змогу «доручити» працівникам виконання завдань вдома), а вже 30.03.2020 Закон України № 540-ІХ врегулював дистанційну роботу саме на рівні КЗпП — причому не лише на період карантину, а й на всі інші випадки за угодою сторін (за умови оформлення письмового трудового договору — ст. 24 та 60 КЗпП у відповідній редакції). Відповідно, роботодавцю наразі достатньо на час карантину видати відповідний наказ і ознайомити з ним працівників, а заяви працівників саме в період карантину не потрібні.
Проте власне в перші дні карантину такі чіткі опції у роботодавців були відсутні, тому в перший тиждень карантину (з 12 по 17 березня — до моменту опублікування та набрання чинності Законом України № 530-ІХ) дистанційна робота частіше не оформлювалась зовсім. Частина роботодавців оформила таке переведення на дистанційну роботу виключно наказом по підприємству, тобто без заяв працівників. Втім, складно наразі сказати, чи достатнім у вказаний період був саме такий наказ — судова практика покаже.
З нашої точки зору, оформлювати дистанційну роботу протягом перших днів карантину слід було не лише наказом (окремим на кожного працівника або загальним — з переліком працівників, на яких він поширюється), а й на підставі відповідних заяв від працівників — враховуючи правову невизначеність, що існувала у вказаний час, «надмірний» формалізм не завадить.
«Домашній травматизм»
Втім не лише оформленням єдиним. При переході на дистанційну працю варто пам’ятати, що обов’язки роботодавця щодо охорони праці нове законодавство на працівника не перекладає, навіть враховуючи той факт, що роботодавець по суті не має змоги контролювати цей аспект. У майбутньому цілком ймовірний окремий судовий виток щодо справ про виробничий травматизм «під час походу до холодильника», — адже при використанні дистанційної роботи провести грань між виробничою та побутовою травмою досить важко. Провести розслідування таких випадків без згоди працівника також буде неможливо, адже ст. 30 Конституції України гарантує недоторканість житла.
Сподіваємось, що законодавець згодом змінить Закон України «Про охорону праці» та Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337 відповідним чином — задля врахування специфіки дистанційної роботи.
«Дистанційна дисципліна»
Окремо також варто звернути увагу на контроль за виконанням працівниками роботи дистанційно — роботодавці наразі шукають різні способи для контролю та моніторингу діяльності працівників, адже складно у такій ситуації відслідкувати, чи дійсно працівник проводить свій час за виконанням доручених завдань чи ж переглядає серіали на робочому ноутбуці. Слід також не забувати про вимоги щодо приватності та повідомляти працівників про такий моніторинг.
Задуматись над цим питанням варто було б ще на стадії оформлення наказу про переведення на дистанційну роботу — вказати способи контролю та звітування, а також комунікації з працівниками (електронною поштою, через месенджери та веб-чати, спеціальні програми) та зобов’язати працівників дотримуватись відповідних правил. Адже без чіткого оформлення обов’язку працівників дотримуватись нових правил притягнути працівників до дисциплінарної відповідальності за невиконання/неналежне виконання трудових обов’язків чи інші порушення буде практично неможливо, а відповідні заходи дисциплінарного впливу працівник з високою долею ймовірності зможе успішно оскаржити у суді.
Разом з тим слід максимально обережно підходити і до вибору моніторингових програм, адже деякі з них можуть бути кваліфіковані як спеціальні технічні засоби (СТЗ). Адже можуть виникнути ситуації, коли використання таких програм матиме наслідком притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 359 Кримінального кодексу України «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації»).
Помилки при оформленні переходу на неповну зайнятість
Загалом існує два варіанти переходу на неповну зайнятість — за ініціативою працівника та угодою сторін (за ст. 56 КЗпП) або за ініціативою роботодавця (у цьому випадку мова про впровадження змін істотних умов праці з 2-місячним повідомленням про відповідні зміни за ч. 3–4 ст. 32 КЗпП).
Основна помилка при використанні першої опції — нехтування правилом щодо отримання згоди працівників. Переведення на неповний робочий час за ст. 56 КЗпП не можна оформлювати без наявності згоди та волевиявлення працівників (оформлюється саме заявою працівника).
Якщо ж працівник відмовляється надати таку заяву — не варто примушувати його, самовільно видавати відповідний наказ та зменшувати заробітну плату пропорційно тому часу роботи, який власне роботодавець визначив самостійно, адже такий тиск незаконний та може бути визнаний грубим порушенням законодавства про працю із відповідними наслідками (аж до кримінальної відповідальності за ст. 172 КК).
Друга опція, яка не вимагає угоди з працівниками — зміна істотних умов праці за ч. 3–4 ст. 32 КЗпП, як вже було вказано вище. Втім, для цієї процедури є інші обов’язкові вимоги, які, всупереч очікуванням багатьох роботодавців, на період карантину не були ні скасовані, ні спрощені. Однією з такою вимог, зокрема, є наявність змін в організації виробництва та праці, що стали причиною для скорочення годин зайнятості працівників. На нашу думку, самого факту встановлення карантину буде недостатньо, адже карантин обмежує роботу далеко не всіх роботодавців, а деяких він міг взагалі не торкнутись. Тому не радимо «прикриватись» виключно карантином задля оптимізації витрат та ресурсів — слід мати належне обґрунтування відповідних змін та докази їх впливу на роботу підприємства/компанії.
Окрім того, недотримання будь-якої з вимог вказаної процедури може призвести до судового спору не лише щодо оскарження таких змін, а й поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу до дати фактичного поновлення на роботі.
Помилки при оформленні відпусток/простою
Типова помилка в оформленні відпусток на період карантину (неоплачуваних або відпусток поза графіком) — це примушування працівників або оформлення відпусток виключно наказом без отримання відповідних заяв від працівників. Якщо працівник відмовляється від відпустки, а роботи для нього немає — оформіть простій. Радимо оформлювати простій не лише наказом, а й актом простою, в якому будуть зафіксовані його причини. І не варто забувати про оплату у розмірах, передбачених для відповідних причин простою — за ст. 113 КЗпП та положеннями колективного договору/трудових договорів (не нижче від 2/3 ставки, якщо причиною є тільки оголошення карантину).
Якщо ж відпустка на період карантину передбачена графіком відпусток (має обов’язково бути погоджений з профспілкою чи представником трудового колективу) — роботодавець має не забувати про свій обов’язок повідомити працівника про відпустку за 2 тижні та виплатити відпускні не пізніше, ніж за 3 дні (ст. 10 та ст. 21 Закону України «Про відпустки»).
Якщо ж виплатити відпускні до початку відпустки, що надається поза графіком, неможливо через її раптовість — їх слід виплатити за першої змоги.
Помилки при оформленні звільнення
Останнім часом у пресі пролунало чимало новин про те, що Уряд заборонив звільняти працівників під час карантину. Однак, це не зовсім так — Уряд та окремі чиновники лише рекомендували утриматись від звільнень, проте власне законодавчих змін у плані встановлення нових обмежень на звільнення не відбулось. За наявності підстав та при дотриманні процедури звільнення роботодавець та працівники можуть скористатись цією опцією. Тим більше, що для працівників, що втратили роботу під час карантину та звернулись за отриманням допомоги по безробіттю, на період карантину були спрощені правила по її отриманню — Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020.
Не було в законодавстві жодних змін і власне щодо процедур звільнення за різними підставами, передбаченими КЗпП. Тому нехтування будь-якими з вимог і розрахунок на поблажки від судів у майбутньому саме через карантин може призвести до дуже небажаних наслідків — зокрема, до фінансових втрат через виплату середнього заробітку за вимушений прогул у випадку поновлення працівників через технічні помилки або у випадку неповного розрахунку в день звільнення та затримки видачі заповненої трудової книжки.
Звісно, залежно від обставин наразі іноді складно дотриматись всіх вимог щодо оформлення кадрових змін. Проте все ж якщо роботодавець оформлює звільнення, слід забезпечити у тому числі і технічну сторону процедури (організувати присутність працівника в офісі в день звільнення для вручення йому відповідних документів тощо — якщо потрібно, то й шляхом оплати таксі за рахунок компанії). Варто зауважити, що не тільки звільнення, а й оформлення всіх інших кадрових дій має відбуватись письмово (іноді рекомендується і присутність свідків), тому карантин ускладнює процес ознайомлення працівників з документами та їх передачу працівникам. На жаль, трудове законодавство у нас ще досить формалізоване, тому оформити звільнення повністю дистанційно неможливо. Відповідно, в судовій практиці акцент може зміститись на аспект таких процедурних помилок.
Висновки
Як зазначено вище, роботодавцю не слід нехтувати існуючими правилами щодо оформлення різних способів організації роботи чи відсутності працівника на робочому місці. Не слід забувати й про передбачені законодавством гарантії для різних категорій працівників та обмеження й заборони. Адже навіть незначна «процедурна» помилка може призвести до кількарічної судової тяганини. До того ж є сумніви щодо того, чи будуть суди взагалі враховувати період карантину та пов’язані з ним обмеження як виключні підстави для недотримання формальних процедур.
Алеся Павлинська, Ксенія Лотош
15 апреля 2020 г.
Рада приняла изменения в госбюджет
Верховная Рада на внеочередном заседании 13 апреля поддержала в целом "антикризисный" бюджет.
За это решение проголосовали 249 нардепов.
Изменения в госбюджет поддержали депутаты из "Слуги народа" (226 голосов), группы "За будущее" (5 голосов), группы "Доверие" (15 голосов) и 3 внефракционных.
В то же время ни одного голоса за это решение не дали "Батькивщина", "Европейская солидарность", "Голос" и "ОПЗЖ".
На каких прогнозах построен бюджетВВП - минус 3,9% (ранее предполагалось, что экономика вырастет на 3,7%)Инфляция - 8,7%Безработица - 9,4% (вместо предусмотренных ранее 8,1%)Среднегодовой курс гривни - 29,5 за доллар (ранее - 27 за долл)Основные параметры "антикризисного бюджета"Доходы бюджета уменьшились на 119,7 млрд грн или на 11% и составляют 975,8 млрд грнРасходы увеличились на 82,4 млрд грн или на 7% до 1 266,4 млрд грнПредельный объем дефицита возрастет более чем в три раза до 298,4 млрд грн
Наиболее существенно увеличиваются расходы на выплату пенсий и государственную программу медицинских гарантий - на 29,7 млрд грн и 15,7 млрд грн соответственно.
Изменились планы государства и по финансированию отдельных дотаций или субвенций. Больше всего пострадают расходы на образование и региональное развитие.
9 апреля 2020 г.
Кабмин внес изменения в карантинные ограничения
В правительстве разъяснили, какие объекты могут работать на карантине, и кому из лиц 60 лет и старше разрешено покидать самоизоляцию
Кабинет министров внес изменения в постановление о предотвращении распространения коронавируса COVID-19, которым вводятся более жесткие ограничения на период карантина. Об этом сообщил премьер-министр Денис Шмыгаль в Facebook.
Как отметил премьер, изменениями уточняет перечень объектов, которые могут работать во время карантина, а также категории людей 60 лет и старше, которые не подлежат самоизоляции.
Согласно изменениям во время карантина разрешена работа объектов:
- Почтовой и курьерской деятельности;
- Строительных работ;
- По сбору и заготовке отходов;
- Учреждения торговли строительными материалами;
- Химчистки.
Также в Кабмине разъяснили, какие категории людей 60 лет и старше не нуждаются в самоизоляции:
- Госчиновники, депутаты всех уровней, мэры, судьи и другие лица, на которых
распространяется действие закона "О противодействии коррупции";
- Военнослужащие, сотрудники Вооруженных сил Украины и другие правоохранители;
- Лица, которые участвуют в мероприятиях по борьбе с распространением коронавируса;
- Лица, которые обеспечивают деятельность критических предприятий.
Кроме этого правительство утвердило порядок обязательного помещения на обсервацию (самоизоляцию) лиц, въехавших на территорию Украины. При этом органы местного самоуправления имеют право совершать расходы на проживание граждан в обсерваторах за счет средств местных бюджетов.
6 апреля 2020 г.
Как запорожцам дистанционно встать на учет
в центре занятости и получить пособие
Для всех тех запорожцев, которые сейчас временно находятся без работы и желают встать на учет в центр занятости и получить пособие, теперь это можно сделать онлайн не выходя из дому.
Об этом сообщили в Запорожском областном центре занятости, передает 061.
Подать заявление и сканированные копии документов можно в три способа:
- по электронной почте центра занятости;
- в электронном виде через вебсайт ГСЗ с подтверждением электронной цифровой подписи;
- через ящик для приема корреспонденции, размещенный в центре занятости (в бумажном виде – копии с подписью);
Какие именно документы подавать?
Копии: паспорта, ИНН, трудовой книжки (гражданско-правовой договор или документ, подтверждающий период занятости), документа об образовании диплом или другой документ об образовании, военный билет (в случае необходимости)
заявление о предоставлении статуса безработного
заявление о назначении пособия по безработице
Все документы, полученные дистанционно, в этот же день обрабатываются. Если возникнет необходимость, специалисты связываются через телефон, чтобы уточнить информацию.
Как ранее сообщал 061, в Запорожской области увеличилось число безработных: на одну вакансию претендовали 11 человек.
13 березня 2020 р.
У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ ВВОДИТЬСЯ НИЗКА ОБМЕЖУВАЛЬНИХ
ЗАХОДІВ ДЛЯ НЕДОПУЩЕННЯ ПОШИРЕННЯ КОРОНАВІРУСУ
Введення обмежувальних заходів щодо запобігання поширенню коронавірусу на території Запорізької області обговорили учасники позачергового засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке відбулось під керівництвом заступника голови облдержадміністрації Андрія Антонова. Участь у засіданні також взяв народний депутат України Павло Мельник.
Щоб мінімізувати проникнення і розповсюдження вірусу, в країні вводяться попереджувальні та профілактичні заходи. У Запорізькій області прийнято рішення щодо введення низки обмежувальних заходів.
Зокрема, на три тижні (до 3 квітня) призупиняється навчальний процес у школах, дитячих садочках та вищих навчальних закладах, у період зупинки занять враховуються канікулярні дні; також до 3 квітня рекомендовано обмежити проведення масових заходів (політичних, культурних, спортивних), у яких запланована участь 200 і більше людей. Проведення спортивних заходів можливе, проте без глядачів чи вболівальників. Карантинні заходи мають вживатися на всіх рівнях у закладах всіх типів власності, це стосується великих кінотеатрів, торгово-розважальних центрів тощо. Також рекомендовано обмежити всі інші масові заходи будь то екскурсії, вистави, концерти тощо. Також рекомендовано перенести всі заходи за участю іноземних делегацій.
У містах скупчення людей, таких як громадський транспорт, магазин, ринок, заклади громадського харчування, необхідно проводити додаткову дезінфекцію.
Керівникам підприємств, установ та організацій рекомендовано запровадити щоденний температурний скринінг персоналу, за можливості перевести роботу на віддалений доступ, у разі необхідності змінити графік відпусток працівникам, діти яких перебувають на карантині.
25 лютого 2020 р.
Суд відкрив провадження у справі за позовом
про відкликання законопроекту «Про працю»
Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження у справі щодо визнання дій Кабінету Міністрів України протиправними в частині порушення процедури погодження із СПО об’єднань профспілок проекту Закону України «Про працю», який в подальшому зареєстрований у Верховній Раді України за №2708 від 28.12.2019. Про це повідомляє прес-служба суду.
Відповідний позов до суду подала Федерація профспілок України. Серед вимог позову — зобов’язати КМУ, як суб’єкта законодавчої ініціативи, відкликати вказаний законопроект.
ОАСК ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 8 квітня 2020 року.
19 февраля 2020 г.
Всемирный день социальной справедливости
20 февраля отмечается Всемирный день социальной справедливости (World Day of Social Justice).
Всемирный день социальной справедливости отмечается ежегодно, начиная с 2009 года. Генеральная ассамблея ООН провозгласила об установлении этого праздника в специальной резолюции № A/RES/62/10 от 26 ноября 2007 года.
Предпосылкой для возникновения новой даты — 20 февраля — стала всемирная встреча на высшем уровне, которая прошла в Копенгагене в марте 1995 года, и на которой были провозглашены задачи социального развития современного общества.
Государства-члены Организации Объединенных Наций посвящают день 20 февраля проведению на национальном уровне мероприятий, способствующих укреплению социальной справедливости, которые каждый год посвящены определенной теме. По замыслу организаторов, международная дата должна способствовать искоренению нищеты, обеспечению людей полной занятостью и достойной работой, достижению равноправия мужчин и женщин, а также установлению социального благосостояния и социальной справедливости для всех. ООН считает стремление к социальной справедливости одной из своих главных миссий. Организация поддерживает принципы справедливости, устраняя барьеры, возникающие перед людьми в силу их пола, возраста, расовой, этнической или религиозной принадлежности, культуры или наличия инвалидности.
Один из основных документов, работающих в этом направлении, — Декларация о социальной справедливости в целях справедливой глобализации. В ней делается упор на гарантии достижения справедливых результатов для всех посредством обеспечения занятости, социального диалога и основополагающих принципов и прав на рабочем месте.
30 января 2020 г.
В Запорожье прошла акция профсоюза «Волна гнева»
Волна профсоюзных протестов дошла до Запорожья. Сегодня на площади перед зданием ОГА митинговали представители профсоюзных организаций области. Люди возмущены принятыми Кабмином проектами законов «О труде» и профсоюзной деятельности, авторами которых являются министр экономики Тимофей Милованов и нардеп Галина Третьякова. Митингующие требовали отправить авторов антиукраинских законопроектов в отставку.
Как проходила «Волна протеста» в Запорожье — смотрите в нашем фоторепортаже.
Сказать свое «нет» новому трудовому законодательству вышло около 2000 человек. По словам главы Запорожского областного совета профсоюзов Виктора Сластена, проект Закона «О труде» лишает сотрудников конституционных прав и гарантий, а профсоюзы — возможности их защищать.
Законопроекты, которые были одобрены Правительством 29 декабря, не были согласованы с профсоюзами и не обсуждались с объединением работодателей. В предложенных проектах говорится, что работодатель может уволить сотрудника по собственной инициативе, без оснований, может уменьшить уровень зарплаты, нормы рабочего времени, перевести на другую работу и сократить оплату за работу в выходные.
«Сьогодні по всій території України під егідою Федерації профспілок України прокотиться «Хвиля гніву». Ми, гірники та металурги, зібрались, щоб сказати своє рішуче «ні» антинародним ініціативам міністра Тимофія Милованова та народної депутатки Галини Третякової. Ми говоримо «ні» антинародному законопроекту «Про працю» № 2708 . Грубо порушуючи Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, вперто ігноруючи публічні обговорення з профспілками, Уряд України одноосібно схвалив та направив на розгляд ВР законопроект №2708. Його офційно розкритикували більше 50 міжнародних профоб`єднань. Законопроект 2708 майже повністю знищує права та гарантії найманих працівників. Роботодавець буде мати законну можливість для звільнення працівника без причини. Трудові договори позбавляють людей, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах, право на пільгове пенсійне забезпечення. Ми розуміємо, що в умовах тотальної приватизації, продажу землі дешева робоча сила є найсприятливішим фактором для залучення інвестицій. Вимагаємо: відкликання законопроектів та звернення до Міжнародних організацій за допомогою», - сказав представник профспілки металургів і гірників Владислав Політанський видео.
К акции присоединился и студенческий профсоюз «Запорожской политехники». Студенты отмечают, что в новом законопроекте Третьяковой слово «профсоюз» вообще не вспоминается. «Спочатку влада заборонила нам преміювати студентів, закрили пофілакторії, а тепер вона забороняє нам об“єднуватись у профспілки. В проекты слово «Профспілка» взагалі не згадується. Ми, студенти, виступаємо за негайний відклик народної депутатки та звільнення Тимофія Милованова за просування антинародних законопроектів», - сказал глава профсоза Юнель Сафарова. Участники акции, которые представляют госучреждения, подтвердили, с нового года они не получают премий и надбавок. Говорят, что возмущены новыми изменениями и предложенными законопроектами. В ходе митинга была принята резолюция, которую направят на имя руководства области, а также передадут в Офис Президента.
24 грудня 2019р.
Заява Укрметалургпром щодо несплати ПДВ низці великих
промислових підприємств
Державна податкова служба України (ДПС) вчергове наприкінці року закриває діри в бюджеті шляхом перенесення істотної частини відшкодування ПДВ на січень 2020 року. І знов страждає, в першу чергу, реальний сектор економіки України.
Тільки підприємствам ГМК, що забезпечують 12% ВВП України, 30% валютних надходжень та порядку 700 тис. робочих місць з урахуванням суміжних виробництв, в грудні «притримали» більше 80% заявленого ними до відшкодування ПДВ, що становить понад двох мільярдів гривень. За інформацією наших джерел у ДПС, це пов’язане, в першу чергу, з нестачею грошових коштів в Бюджеті країни – і, в черговий раз, цю проблему вирішують за рахунок великого прозорого бізнесу, а не шляхом ефективної боротьби з тіньовою економікою.
І без того ситуацію, в якій опинилась провідна національна галузь, інакше як критичною, назвати важко – в умовах помітного зниження цін на світовому ринку сталі та істотного підвищення собівартості металургійного виробництва, українські гірничо-видобувні та металургійні підприємства з початку року працюють з суттєвою нестачею фінансових ресурсів. І затримка від держави більше ніж двох мільярдів гривень відшкодування ПДВ, на які металургі мають цілком законне право, викликає, м’яко кажучи, подив. Адже новий Глава ДПС Сергій Верланов неодноразово публічно підкреслював, що вони активно працюють над адмініструванням ПДВ з метою недопущення повторення типової ситуації кінця року і затримки відшкодування. В реальності ж вийшло, що обсяги «притриманого» до відшкодування ПДВ у грудні є рекордними за останні роки.
Підприємства ГМК протягом декількох місяців намагалися довести до відома , що галузь з початку 2019 року перебуває у глибокій кризі, про що свідчить падіння виробництва сталі та рекордний збиток за підсумками 3-х кварталів 2019 р. У підприємств ГМК в умовах кризи немає запасу грошей на рахунках, також немає можливості протягом кількох днів ці кошти мобілізувати. Несвоєчасне відшкодування ПДВ призведе до затримки платежів тисячам постачальників і підрядників, у яких через це можуть виникнути труднощі з виплатою зарплати напередодні новорічних свят. Адміністративне вимивання обігових коштів з галузі у вигляді несвоєчасного відшкодування ПДВ з великою часткою ймовірності призведе до подальшого скорочення виробництва на окремих підприємствах ГМК, в результаті чого Бюджет України недоотримає податкових надходжень, а країна – валютної виручки.
На жаль, галузь знов стала свідком того, що декларації влади суттєво розбігаються з реальними діями. Автоматичне відшкодування ПДВ реальному сектору економіки – це базова умова стабільного функціонування та розвитку експортно-орієнтованих галузей будь-якої країни , і ця базова умова, вчергове, грубо порушується фіскальними органами України.
Ситуація, що склалася, виглядає як диверсія проти влади, в тому числі, — проти принципів підтримки бізнесу, задекларованих Президентом України.
4 декабря 2019г.
12-часовой рабочий день и "быстрые" увольнения даже для беременных. Как у Гончарука переписывают трудовой кодекс
Украинцев заставят работать по-новому.Как стало известно "Стране", правительство спешно подговорило новый вариант Трудового кодекса, который может быть вынесен на Кабмин уже на этой неделе, после чего его подадут в парламент. Далее документ якобы планируется принять по ускоренной процедуре (специально для этого его даже сократили, оставив вместо более чем 130 статей всего 99, как того требует регламент).
При этом сам законопроект пока мало кто видел – его нет ни на сайте МЭРТ (которое якобы является разработчиком), ни на сайте Минсоцполитики.
"Хотя такие проекты должны проходить общественное обсуждение, которое обычно длится месяц, а по-хорошему – еще и профильную экспертизу", – говорит глава адвокатской компании "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец.
"Стране" удалось найти текст законопроекта. И после его прочтения становится понятно – турборежим и строгую секретность власти включили не зря. Через парламент рассчитывают провести ряд скандальных норм, которые вряд ли понравятся общественности.
К примеру, планируется урезать больничные и пересмотреть отпуска, упросить процедуру увольнения людей, включая работников льготных категорий – беременных и матерей в декретном отпуске, специалистов предпенсионного и пенсионного возраста, инвалидов и др. В новой трудовой реальности от главы МЭРТ Тимофея Милованова, который является главным идеологом проекта, не нашлось места также профсоюзам.
"По сути, украинцам предлагают трудовое рабство. Нынешний Трудовой кодекс и так на практике часто не выполняется. Но он является для граждан некой соломинкой, за которую в трудной ситуации можно ухватиться. Теперь же забирают и ее", – отмечает аналитик института Grouford Алексей Кущ.
В то же время исполнительный вице-президент Конфедерации профсоюзов Алексей Мирошниченко считает, что действующий КЗоТ "слишком социальный" и даже "социалистический". И он якобы связывает бизнес по рукам, не позволяя развиваться. Строгое украинское трудовое законодательство, по его словам, отпугивает также иностранных инвесторов. Впрочем, Мирошниченко признал: с ними при разработке скандального законопроекта власти тоже не советовались. Не исключено, что советовались с "иностранными инвесторами", которых собираются привлечь сужением прав наемных работников.
"Страна" разбиралась, какие новые условия труда власти готовят украинцам.
Рабочая интрига
Идея переписать Трудовой кодекс у Зе возникла уже давно. Еще в сентябре глава профильного комитета по социальным вопросам Галина Третьякова собирала экспертные группы для работы над новым вариантом ТК. Основной посыл – существующий Трудовой кодекс, который был написан еще в советские времена (он датируется 70-ми годами прошлого века), заметно устарел и уже не отражают реальные трудовые взаимоотношения.
На самом деле это не совсем так, ведь за последние годы в Кодекс законов о труде были внесены сотни правок.
Впрочем, в некой модернизации ТК, конечно же, нуждается. К примеру, там не прописаны условия работы для фрилансеров, по договорам, такие понятия как аутсорсинг персонала и пр.
Но помимо "обновления" у Зе планировали и "упростить" ряд норм. К примеру, звучали идеи о сокращении отпусков и больничных за свой счет, что сразу же насторожило общественность. Хотя самого текста нового ТК у Третьяковой так и не показали.
"Я был на круглом столе по Трудовому кодексу еще в сентябре, в Одессе. Там говорили о том, что, дескать, работодателю сложно увольнять персонал, предлагали заметно сократить гарантии для работников и "забыть" о профсоюзах в вопросах регулирования трудовых отношений", – рассказал "Стране" адвокат Ростислав Кравец, который также является главой профсоюза юристов.
Позже о необходимости основательно переписать Кодекс законов о труде говорил также премьер-министр Алексей Гончарук, которого возмутил тот факт, что в Украине проще развестись, чем уволить наемного рабочего.
Но подать свой вариант ТК в парламент профильный комитет так и не успел. На волне слухов о готовящемся "закручивании гаек" для украинцев оппозиционные фракции нанесли упреждающий удар – было зарегистрировано сразу два альтернативных законопроекта, №2410 и 2410-1, которые во многом похожи (их подали ОПЗЖ и "Батькивщина") и лоббируют сохранение системы защиты прав работников.
То есть теперь принять проект Третьяковой без рассмотрения альтернативных законопроектов попросту нереально. А это как минимум затягивание времени.
Поэтому, очевидно, у Зе решили пойти обходным путем и протолкнуть новый законопроект не через профильный комитет, а через правительство, причем максимально отдалив его от альтернативных вариантов трудового кодекса (в частности, по названию, он называется "О труде").
"На прошлой неделе диким темпом развивались закулисные терки правительства Зеленского по введению рабства в Украине. Срочно, по указанию Зеленского, некто Милованов ставит задачу своим шестеркам написать текст нового Трудового Кодекса (звучит как проект закона о труде). Шестерки от Милованова делают перевод подсунутого им в МВФ текста. Этот текст Милованов шлет в МинСоц с требованием (от имени президента) стать официальными авторами проекта, где в переходных положениях вообще отменяют профсоюзы! МинСоц (к чести министрессы), прочитав это, категорически отказался это подписывать! Тогда Милованиов решает, что пусть его МинЭкономики это сделает. Но! Сотрудник, которому дали текст... написал докладную, в которой речь шла о том, что он не готов ставить свою подпись под тем, что перечеркивает надцать статей Конституции! Тогда Милованов дает этот текст какому-то в.о. ГосСекретаря МинЭкономики. Тот вообще ни в зуб ногой в этих темах. Ставит подпись, и теперь уже за авторством Минэкономики проект рассылают по министерствам на согласование. На этот раз Минсоц нагибают, и Минсоц умывает руки... авторство ж не их. Они визируют. Минюст еще определенное время решал, как поставить подпись под тем, что противоречит Конституции. Текст Милованова состоит из 99 статей. Весь Трудовой Кодекс они уместили в 99 статей! Где только в одной статье косвенно упоминается право на коллективную защиту трудовых прав! В переходных положениях отменяют закон о профсоюзах", – описывает на своей странице в Facebook интриги вокруг нового законопроекта известный политолог и правозащитник Михаил Чаплыга.
Галина Третьякова пояснила "Стране" ситуацию: "Мы уже три месяца советуемся со всеми сторонами социального диалога. Вместо этого профсоюзы по договоренности с оппозиционными фракциями внесли свои проекты. Правительство на этой неделе должно внести законопроекты относительно рынка труда. Будем рассматривать все вместе".
Все – по контракту, а кто не подпишет – увольнение
Новый законопроект от Кабмина официально нигде не опубликован. В профильных группах гуляют несколько его вариантов. И все их эксперты, с которыми пообщалась "Страна", называют "неофициальными" и дают посмотреть "строго по секрету", Впрочем, эти версии похожи между собой, за исключением разве что количества статей – в паре вариантов их 130-135, а в одном - 99. Как пояснили эксперты, текст подсократили, чтобы провести его в парламенте по сокращенной процедуре голосования.
"В сети появился проект Трудового Кодекса, якобы разрабатываемого под руководством Милованова. Если данный проект реальный, то Юлия Владимировна и Петр Алексеевич могут больше не заказывать социологию СН. Ее просто не будет. Самое интересное, никто не сможет внятно ответить, зачем разрешать увольнять беременных женщин, людей на больничном и т. д. Вот просто так надо, и всё", - написал в своем Telegram народный депутат от "Слуги народа" Макс Бужанский.
Даже беглого прочтения законопроекта достаточно, чтобы понять, почему его не торопятся выносить на всеобщее обозрение.
Так, украинцам, по сути, предлагают перейти на работу по трудовым договорам. Они могут быть краткосрочными или бессрочными, с нефиксированым рабочим временем, ученические и т. д. То есть получается, что в Украине хотят реализовать американскую модель, когда каждый работник оговаривает определенные условия и зарплату для себя. Работодатель также может сколько угодно держать сотрудника на "коротком" трудовой договоре, то есть постоянно – под угрозой потери рабочего места. Что особенно удобно, скажем, в случае с сотрудниками предпенсионного и пенсионного возраста, которых можно будет в любой момент выставить за дверь.
Срочный договор не более чем на пять лет предлагается заключать с учителями, журналистами, членами набсоветов и топ-менеджерами компаний, а также "при переводе работника на работу к другому работодателю".
Будут и более короткие договоры – до двух месяцев. И их работодатели вообще смогут разрывать по любой причине (даже если она не связана с профессиональной), уведомив работника об увольнении за три дня. Точно так же просто работодатели смогут разрывать сезонные трудовые договоры, фактически без веских причин.
Ноу-хау от Милованова – некие договоры с нефиксированным рабочим графиком. Нагрузка на специалиста, по сути, может быть любой. Норма о 8-часовом рабочем дне в проекте есть, но лишь как ориентир – указано, что это "нормальная" продолжительность рабочего дня, но могут быть и сверхурочные. Указано, что отдых между сменами должен составлять не менее 12 часов, то есть, законным будет считаться 12-часовой рабочий день.
Единственное ограничение – "ненормированных" договоров у работодателя должно быть не больше 10% от общего количества.
Также работодатели смогут разрывать трудовые договора до истечения срока их действия. К примеру, компания сможет указать на дверь сотруднику, которому "на основании медицинского заключения работа противопоказана". Также не действует (или временно не действует) договор, скажем, на время учебы работника.
В законопроект вписан целый список причин, которые позволят работодателям быстро и без лишней волокиты увольнять людей. Один из пунктов, к примеру, это увольнение по "собственной инициативе работодателя". Для этого не нужно долго объяснять причины, достаточно просто уведомить работника за 15 дней (если до этого он трудился на этом месте до шести месяцев) или 30-90 дней (если стаж от полугода до 10 лет). Далее в проекте следует интересная формулировка: "сроки предупреждения могут быть заменены денежной компенсацией". То есть реально выставить сотрудника за дверь хоть в тот же день, просто нужно дать ему немного денег. Напомним: сейчас по ТК об увольнении или сокращении должны предупреждать не меньше чем за два месяца, а при увольнении по причинам, не зависящим от работника, ему причитается двойной должностной оклад.
Если работник откажется подписываться под такими кабальными условиями, работодатель может только на этом основании разорвать договор в одностороннем порядке.
Чтобы уволить работника "по причине", искать таковую тоже долго не придется. Так, достаточно нарушения условий трудового договора более двух раз за полгода. Одной из таких причин может быть неявка на работу "по причине временной нетрудоспособности", то есть из-за длительной болезни (от 4 месяцев). Аргумент для увольнения также – неявка на работу более 10 дней.
Есть риски и для категорий работников, который сейчас защищены законом от увольнения. К примеру, женщины в декрете могут остаться без работы "в связи с ликвидацией или реорганизацией" предприятия, а по этой схеме, как рассказывает Ростислав Кравец, многие предприятия и сейчас проводят массовые сокращения – заявляют о якобы реорганизации, меняют название должности и оставляют человека без работы.
Общегосударственных праздников хотят оставить только девять: 1 января (Новый год), 25 декабря и 7 января (Рождество), 8 марта, 1 и 9 мая, 28 июня (День Конституции), 24 августа (День независимости), 14 октября (День защитника Украины).
Трудовые "решалы" вместо профсоюзов
Отдельного внимания заслуживают переходные положения нового законопроекта. Как только он вступит в силу (через шесть месяцев после принятия), сразу же аннулируются действующие законы – Кодекс законов о труде, "Об оплате труда", "Об отпусках" , "О профсоюзах" и другие.
"Мирить" работодателей и работников будет некая Национальная служба посредничества и примирения – государственный орган, который станет "гасить" трудовые конфликты. Она, в частности, будет готовить неких посредников и арбитров, которых затем станет рассылать по "проблемным" предприятиям. О роли, которая в процессе коллективных трудовых споров отводится профсоюзам, в проекте ничего не говорится.
"Работникам вместо бесплатной правовой профсоюзной помощи сразу предложат защиту в суде за деньги. Профсоюзы также будут лишены права общественного контроля за выполнением законодательства о труде. И что важно – профсоюзы лишат права участвовать в разработке государственной политики в сфере трудовых отношений, оплаты труда, социальной защиты", – пояснили "Стране" в Федерации профсоюзов.
Но у работодателей на этот счет другое мнение.
"Реальных профсоюзов сейчас нет. Это "ряженые", и их надо исключить с рынка труда и вернуть через время, когда появятся настоящие профсоюзы", – считает руководитель компании "Ярослав" Александр Барсук.
"Одно дело проинформировать профсоюзы о каком-то нововведении, а другое дело – получить от них согласование. Часто это бывает непросто, что усложняет работу бизнеса", – говорит Алексей Мирошниченко.
Готовятся к массовым сокращениям?
По словам Мирошниченко, основные замечания к действующему в Украине трудовому законодательству от иностранных партнеров и инвесторов – излишняя "защищенность" работников.
"Трудовой кодекс не должен тормозить развитие бизнеса. У нас, к примеру, более десяти льготных категорий, которые имеют приоритетное право на трудоустройство. И для них компания должна держать 4% рабочих мест или платить штрафы. Предприятие также не может уволить не только работника предпенсионного возраста, но и пенсионера, то есть нет возможности взять на это место молодого специалиста. Это тормозит модернизацию экономики. Поймите, за ценными кадрами работодатели сами будут бегать. И они готовы платить, но только – по делу. Скажем, оплачивать повышение квалификации, учебу, а не непонятные штрафы за квоты для льготников", – говорит Мирошниченко.
По его словам, для иностранных инвесторов трудовое законодательство, наряду с налоговым и таможенным, входит в список приоритетных при принятии решения об открытии бизнеса в Украине.
Хотят "упрощений" не только иностранцы, но и наши предприятия.
"Мы не так здорово живем, чтобы запрещать сверхурочные, отгуливать все мировые праздники и не иметь возможности выгнать бездельника", – говорит Александр Барсук.
По факту многие коммерческие компании уже и так давно игнорируют Трудовой кодекс – есть и сверхурочные, и работа по выходным, и дополнительные нагрузки, и увольнения "не за что". Так живет, по сути, большинство компаний мелкого и среднего бизнеса.
"Главный элемент давления на наемных сотрудников там – зарплаты в конверте. Работодатель может официально вас и не увольнять, он просто перестанет платить "серую" часть оклада. И вы сами уйдете, так как пропадет экономический смысл работы. Другое дело – крупные предприятия, где все по-белому и по Трудовому кодексу. Не исключено, что послабления лоббируют для себя финансово-промышленные группы, готовясь к новому экономическому кризису, на волне которого наверняка придется сокращать целую армию рабочих. Но одно дело увольнять их с выплатами немалых сумм, а другое – просто поставив перед фактом", – резюмировал Алексей Кущ.
28 ноября 2019г.
Украина в октябре осталась на 13-м месте
в Топ-15 мировых производителей стали
Мировое производство стали в октябре 2019 года составило 151,5 млн. тонн, что на 2,8% меньше, чем в октябре 2018 года, сообщает Worldsteel.
Производство стали в Китае в октябре 2019 года составило 81,5 млн. тонн, что на 0,6% меньше, чем в октябре 2018 года. Индия произвела 9,1 млн. тонн стали, что на 3,4% меньше, чем в октябре 2018 года. Япония произвела 8,2 млн. тонн стали, что на 4,9% меньше октября-2018. Производство стали в Южной Корее составило 6 млн. тонн, что на 3,5% меньше, чем в октябре 2018 года.
Германия произвела 3,3 млн. тонн стали в октябре 2019 года, что на 6,8% меньше, чем в октябре 2018 года. Италия сократила производство на 3,7%, до 2,2 млн. тонн. Франция выплавила 1,2 млн. тонн стали, снижение составило 10,6%. Испания произвела 1,2 млн тонн стали, что на 7,6% меньше, чем в октябре 2018 года.
США произвели 7,4 млн т стали, сократив выплавку на 2% по сравнению с октябрем 2018 года.
Производство стали в Бразилии составило 2,6 млн. тонн, что на 19,4% меньше, чем в октябре 2018 года.
Производство стали в Турции в октябре 2019 года составило 2,7 млн. тонн, что на 15% меньше, чем в октябре 2018 года.
Производство стали в Украине составило 1,6 млн. тонн, что на 12,7% меньше, чем в октябре 2018 года.
21 ноября 2019г.
Новый Трудовой кодекс Украины: может быть серьезное противостояние, если предложения профсоюзов будут проигнорированы
Новая украинская власть заявила, что работает над проектом нового Трудового кодекс (ТК), целью которого якобы является либерализация отношений между работодателями и трудящимися. Доработку и принятие ТК в новой редакции президент Владимир Зеленский поручил провести до конца года. Политический эксперт, директор Института развития профсоюзного движения Михаил Чаплыга высказал изданию «Комментарии» мнение, что в варианте ТК от Зе-команды пострадают интересы наемных работников.
«На самом деле никакого проекта либерального Трудового кодекса у правительства и Зеленского не существует. Есть набор слайдов, «хотелок», которые были спущены владельцами внешнего долга Украины. Поэтому я выступал и выступаю за то, чтобы профсоюзы разработали свой вариант ТК, который бы соответствовал международным стандартам, был сбалансирован между интересами наемного работника и работодателя.
И такой вариант ТК есть. За основу взяли то, что было разработано ко второму чтению в прошлом парламенте, доработали. Сделали это совместно профсоюзные организации и политики. Речь о вариантах ТК, которые поданы к рассмотрению фракциями «Батькивщина» и «Оппозиционная платформа – За жизнь!». По хорошему, нет большой разницы между двумя этими проектами, уже зарегистрированными в парламенте.
Правительство же спешит написать «свой» ТК. Но сделать это грамотно, профессионально, конструктивно в столько короткие сроки нереально. Разве что они возьмут на вооружение грузинский опыт, где ТК уместился на двух страницах, а суть его – работодатель всегда прав. Такое себе узаконенное рабство.
Не исключаю, что представителей новой украинской власти будут пытаться написать альтернативный вариант уже имеющимся целостным и одобренным экспертами проектам ТК. Если же у них ничего не выйдет – постараются изменить до неузнаваемости ко второму чтению уже имеющиеся варианты. Уверен, что нас ждет серьезное противостояние, если предложение профсоюзов будут проигнорированы».
15 листопада 2019р.
Про створення загальнонаціонального страйкового комітету "Заради майбутнього!"
У четвер, 14 листопада, в прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розпочалась прес-конференція на тему "Про створення загальнонаціонального страйкового комітету "Заради майбутнього!". Про створення вперше в історії незалежної України спільного загальнонаціонального страйкового комітету профспілок, самозайнятих і фермерів. Учасники: заступник голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко; правозахисник, директор Інституту профспілкового розвитку Михайло Чаплига; голова Державної регуляторної служби (січень 2015 р. - жовтень 2019 р.) Ксенія Ляпіна; голова ВГО "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич; голова громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак і представники членських організацій ФПУ.14 листопада 2019р.
Солідарний протест профспілок, самозайнятих та фермерів
Звуження трудових прав українців, підрив системи соціального страхування та продаж землі в інтересах великого бізнесу – це політика влади, яка потребує негайної протидії. Федерація профспілок України виходить на солідарну акцію.
Вона розпочнеться 14 листопада о 10:00 під стінами Верховної Ради.
У цей день парламент розглядатиме проект Державного бюджету на 2020 рік. І народні депутати не врахували пропозиції профспілок щодо необхідності належного фінансування бюджетної сфери, галузей енергетики та промисловості. Профспілки наполягають, що:
– розмір мінімальної зарплати має складати – 7276 грн
– розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 5640 грн
– розмір мінімальної пенсії – 3067 грн
– розмір посадового окладу працівника І т.р. ЄТС – 5640 грн.
Профспілки також вимагають виділити з Державного бюджету України на 2020 рік не менше 7% ВВП на освіту, та не менше 5% ВВП – на охорону здоров’я. Вони наполягають на достатньому фінансуванні оборонно-промислового комплексу, авіабудування, сільгоспмашинобудування, вугільної галузі та інших секторів промисловості для створення гідних робочих місць в Україні.
На їх переконання, дії влади натомість ставлять більшість українських працівників та їхні сім’ї на межу виживання та призведуть до нової хвилі трудової міграції з країни.
Учасники акції також виходять на підтримку профспілкового Трудового кодексу. Його внесли на противагу анонсованого неоліберального проекту уряду, що має на догоду великим корпораціям урізати права найманих працівників.
В ході акції лунатимуть вимоги відмовитись від законопроектів по тотальній “фіскалізації” малого та середнього бізнесу, що позбавить його можливості конкурувати з великим транснаціональними корпораціями. А також по недопустимості руйнації системи соціального страхування, від якої залежить виплата пенсій, лікарняних та “декретних”.
Разом з аграріями та самозайнятими профспілки вимагатимуть відміни прийнятої всупереч волі та інтересам більшості українців земельної “реформи”.
14 ноября 2019г.
Игры с минимумом: Кабмин планирует повысить прожиточный минимум
Накануне, 8 ноября, президент подписал указ, которым, среди прочего, поручил Кабмину до конца 2019 года внедрить современные стандарты для расчетов прожитминимума. Этот базовый социальный показатель хронически отстает от реалий жизни. Кабмин тоже не прочь его повысить, но по какому пути пойдет эта социальная справедливость?
Эпоха бедности
Социалистический принцип «каждому по потребности» в Украине давно не соблюдается. По нормативам ООН, порог бедности для стран Восточной Европы — 5 долл. в день или 150 долл. в месяц. Тот, кто получает меньше — живет в нищете. По актуальному валютному курсу, в Украине это - все люди, которые получают меньше 3,6 тыс. грн в месяц. Но истеблишмент, оценивая глубину бедности в Украине, такой курс не жалует. Ему ближе паритет покупательной способности, то есть курс доллара применительно к определенному набору товаров и услуг. В данный момент он составляет 7-8 грн за долл., а значит официальный порог бедности для Украины — 1,1 тыс. грн в месяц.
Но оценка по паритету покупательной способности - манипулятивная и даже неприличная. Тем более, что девиз, под которым к власти пришел президент, звучит как «Конец эпохи бедности». При таком слогане повышение прожиточного минимума было вопросом времени.
Этот показатель, или цена составляющих потребительской корзины, по законодательству является главным ориентиром при оценке уровня жизни. А по нормам Основного закона, Украина — государство социальное. В итоге, целый букет причин заставил руководство страны заговорить о его новом, реальном уровне.
«Для того, чтобы 10 млн украинцев получили достойный минимальный уровень обеспечения, нам нужно, чтобы прожиточный минимум был как минимум вдвое больше. Потому что на прожиточный минимум до 2 тыс. грн сегодня прожить невозможно», - констатировал премьер-министр Алексей Гончарук.
Сейчас средний размер прожитминимума - 1936 грн. С 1 декабря он вырастет до 2027 грн. Комментируя его будущее существенное повышение, премьер каждый раз ссылается на то, что для этого нужен экономический рост (по планам Кабмина — на 40% в течение пяти лет). То есть, для повышения соцстандартов нужно где-то взять деньги. В проекте бюджета на 2020 г. базовый сценарий роста ВВП — 3,7%. Такими темпами до конца эпохи бедности можно добираться очень долго. Поэтому правительство прощупывает другой путь. Который, впрочем, многим не понравится.
Оборвать связи
Министр соцполитики Юлия Соколовская еще в середине октября анонсировала реформу прожитминимума. Она посетовала, что вместо критерия бедности он стал «фискальным индикатором». К нему привязаны 150 различных выплат, штрафов, налогов и окладов. От привязки к некоторым решили избавлять.
28 октября министерство опубликовало для общественного обсуждения законопроект со своими предложениями от чего именно можно отвязать прожитминимум. Если принять его в нынешнем виде, то прожитминимум, среди прочего, не будут учитывать при определении размеров:
- пенсий — минимальных и максимальных; окладов — членов НАПК, ГБР, НАБУ, Счетной палаты, НКРЭКУ, руководства ЦИК, судей, прокуроров, судебных экспертов, педагогов; минимального должностного оклада госслужащих и тарифной ставки;
- выплат по беременности и родам, выходного пособия при призыве на срочную службу, резервистам; дохода, подлежащего индексации и среднемесячного у семьи, претендующей на помощь малообеспеченным; минимального размера алиментов; максимального размера пособия по безработице; надбавок к военной пенсии за выслугу, инвалидность, потерю кормильца, а также за донорство и заслуги перед Родиной.
Эти показатели предлагают ежегодно согласовывать в проекте бюджета на следующий год. Подает его Кабмин. Соответственно, он и будет устанавливать размеры выплат.
Однако в законопроекте нет отрыва прожитминимума от налоговых ставок: 10% от его размера для трудоспособных лиц — это единый налог для ФЛП первой группы; от 0,4 его размера — это судебный сбор для физлиц.
То есть, выплаты правительство в ручном режиме сможет или сокращать, или незначительно повышать, без привязки к росту прожитминимума. Зато налоги останутся в спайке с базовым социальным показателем. Вырастет он — вырастут и поступления в бюджет.
«Прожитминимум нужен, как база для расчета социальной поддержки. Но законопроектом он отвязывается от понятия инструмента соцподдержки, и не имеет смысла, - констатирует директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник. - Он рассчитывается в привязке к разного рода налогам, сборам, и повышение прожитминимума просто приведет к увеличению финансовых барьеров для многих украинцев».
Постановление против закона
Нынешний состав потребкорзины, на основании которой формируют прожитминимум, несколько лет оспаривает в судах кандидат юридических наук, руководитель проекта «Открытый Суд» Станислав Батрин. Шестью решениями различных инстанций — от Окружного административного суда Киева до Верховного суда — постановление Кабмина о составе корзины признали недействительным. То есть, суды подтвердили, что и с ним, и с прожитминимумом - все плохо.
Хорошо то, что есть закон, к которому можно апеллировать (как считают прожитминимум — см. Кстати). Однако если законопроект Минсоцполитики примут, то нормы многих выплат будут регулироваться только лишь постановлениями правительства, без экспертизы и обоснования.
«Сейчас есть законодательные нормы, которые вынуждают Кабмин, хотя часто он этого не хочет, соблюдать четкие пропорции, - говорит кандидат политических наук Алексей Якубин. - Видимо, правительство хочет сделать разыв, и в какой-то год оставить выплаты на прежнем уровне, пусть даже прожитминимум и будет расти. Главная цель — это оптимизация социальных выплат. Банальная экономия».
Руслан Бортник обращает внимание, что Кабмин уже около десяти лет играет в социальные игры в ручном режиме. Данный законопроект — просто легализация практики.
Но если его примут, у правительства будет больше пространства для популистского маневра и подкупа избирателей. Например, рейтинг президента идет вниз — можно раздавать социальные «плюшки», а если стабилен — можно будет придержать повышение.
«Кабмин сможет использовать этот рычаг в электоральных процессах и повышать выплаты для нужных групп избирателей, - объясняет Якубин. - И все будет подаваться именно в этом ракурсе, а не происходить автоматически. Для нас сейчас нужно, чтобы такие вопросы решались на уровне законов. Однако все переносится именно на уровень подзаконных актов».
Пока что нормативные акты Кабмина можно «заморозить». По ст. 151 Кодекса об административном производстве, подав иск в суд, можно добиться, чтобы решение Кабмина было остановлено в качестве обеспечения. Однако и на этот счет есть план. На рассмотрении парламента с середины октября лежит законопроект №2314, авторства Владимира Зеленского. Он предлагает исключить возможность приостанавливать нормативные акты Кабмина через суд.
То есть, при согласовании законопроекта о прожитминимуме в этой редакции, правительство может повысить его в скором будущем. Но для миллионов людей после этого ничего не изменится. Разве что будет еще больше непредсказуемости, и они не смогут ничего планировать. Ведь неизвестно, исходя из каких соображений Кабмин поставит в бюджет на следующий год ту или иную цифру, и в какой момент и почему захочет ее изменить.
Кстати
Откуда берется прожитминимум?
Прожитминимум — это цена составляющих потребительской корзины, которую определяет Кабмин. В соответствии с законом о прожитминимуме, состав корзины обновляют каждые пять лет на основании выводов научно-экспертной комиссии. Последний раз потребкорзину обновляли в 2016 году. Состав утвержден постановлением №780, которое признали неправомерным суды трех инстанций. Однако до сих пор переформатировать потребкорзину правительство не решилось.
Волевое определение прожитминимума не имеет ничего общего с реальной стоимостью товаров и услуг. Дважды в год показатель просто индексируют для всех групп: в июле 2019 г. - на 4,5%, в декабре — на 4,7%. Но в Кабмине знают о реальном размере прожитминимума. По нормам закона о нем, Минсоцполитики ежемесячно высчитывает его фактический размер. По данным за сентябрь 2019 года с обязательными платежами его реальный размер составил 4 218 грн.
Анна Коваленко
25 октября 2019г.
Проект Госбюджета на 2020 год: как изменятся социальные выплаты
18.10.2019 Верховная Рада Украины приняла в первом чтении проект Закона № 2000 «О Государственном бюджете Украины на 2020 год». Законопроектом предусмотрен размер минимальной заработной платы и прожиточного минимума в 2020 году. Хотя правительство заявило о своем желании не связывать размер социальных выплат с размером прожиточного минимума в будущем, исходя из действующего законодательства, большинство социальных выплат зависит от установленного размера прожиточного минимума для отдельных демографических групп.
В 2020 году прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц составит:
- с 1 января 2020 года — 2027 грн, с 1 июля — 2118 грн, с 1 декабря — 2189 грн, а для основных социальных и демографических групп населения:
- детей в возрасте до 6 лет: с 1 января 2020 — 1779 грн, с 1 июля — 1859 грн, с 1 декабря — 1921 грн;
- детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января 2020 — 2218 грн, с 1 июля — 2318 грн, с 1 декабря — 2395 грн;
- трудоспособных лиц: с 1 января 2020 — 2102 грн, с 1 июля — 2197 грн, с 1 декабря — 2270 грн;
- лиц, утративших трудоспособность: с 1 января 2020 — 1638 грн, с 1 июля — 1712 грн, с 1 декабря — 1769 грн.
Интересно, что парламент поручил Кабинету Министров Украины осуществить решительные шаги по приближению в 2020 году размера прожиточного минимума к его реальной величине, которая может составлять расчетно около 4251 гривен с соответствующей корректировкой размера прожиточного минимума для основных социальных и демографических групп населения.
В 2020 году минимальная заработная плата будет составлять:
- в месячном размере: с 1 января — 4723 грн;
- в почасовом размере: с 1 января — 28,31 грн.
Помощь малообеспеченным семьям
В 2020 году несколько меняется формула для расчета пособия малообеспеченным семьям.
В 2020 году уровень обеспечения прожиточного минимума для назначения помощи согласно Закону Украины «О государственной социальной помощи малообеспеченным семьям» в процентном соотношении к прожиточному минимуму для основных социальных и демографических групп населения составит: для трудоспособных лиц — 25 процентов, для детей, лиц, утративших трудоспособность, и лиц с инвалидностью — 100 процентов соответствующего прожиточного минимума.
Размер государственной социальной помощи малообеспеченным семьям в 2020 году не может составлять более 75 процентов уровня обеспечения прожиточного минимума для семьи.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 января 2020:
- трудоспособные — 525,50 грн;
- дети до 6 лет — 1779 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2218 грн;
- нетрудоспособные — 1638 грн.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 июля 2020:
- трудоспособные — 549,25 грн;
- дети до 6 лет — 1859 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2318 грн;
- нетрудоспособные — 1712 грн.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 декабря 2020:
- трудоспособные — 567,50 грн;
- дети до 6 лет — 1921 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2395 грн;
- нетрудоспособные — 1769 грн.
Размер государственной социальной помощи семьям с детьми равна разнице между уровнем обеспечения прожиточного минимума для семьи и среднемесячным совокупным доходом семьи.
Пособие по беременности и родам
Женщинам, которые не являются наемными работниками или предпринимателями, не платят социальные взносы в связи с временной потерей трудоспособности, пособие по беременности и родам назначается в размере 25% прожиточного минимума для трудоспособных лиц. Срок, за который выплачивается пособие, составляет 126 календарных дней при нормальном течении родов; 140 календарных дней — при осложненных родах; 190 календарных дней — для женщин-чернобыльцев.
Размер пособия по беременности и родам:
- с 1 января — 2207грн (126 дней), 2450 грн (140 дней), 3328 грн (190 дней);
- с 1 июля — 2306 грн (126 дней), 2562 грн (140 дней), 3477 грн (190 дней);
- с 1 декабря — 2383,5 грн (126 дней), 2646 грн (140 дней), 3591 грн (190 дней).
Помощь на детей, над которыми установлена опека или попечительство
Размер такой помощи равен двум прожиточным минимумам на ребенка соответствующего возраста:
- с 1 января — 3558 грн (дети до 6 лет), 4436 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 июля — 3718 грн (дети до 6 лет), 4636 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 декабря — 3842 грн (дети до 6 лет), 4790 грн (дети от 6 до 18 лет).
Помощь одиноким матерям
Выплачивается как разница между 100% прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста и среднемесячным совокупным доходом семьи в расчете на одного члена семьи.
Максимальный размер пособия одиноким матерям в 2020 году:
- с 1 января — 1779 грн (дети до 6 лет), 2218 грн (дети от 6 до 18 лет), 2102 грн (дети от 18 до 23 лет, обучающихся);
- с 1 июля — 1859 грн (дети до 6 лет), 2318 грн (дети от 6 до 18 лет), 2197 грн (дети от 18 до 23 лет);
- с 1 декабря — 1921 грн (дети до 6 лет), 2395 грн (дети от 6 до 18 лет), 2270 грн (дети от 18 до 23 лет).
Помощь детям, родители которых уклоняются от уплаты алиментов
Выплачивается в размере, равном разнице между 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста и среднемесячным совокупным размером дохода семьи в расчете на одного ее члена за предыдущие 6 месяцев. Государственная помощь выплачивается только детям до 18 лет.
Максимальный размер в 2020 году:
- с 1 января — 889,50 грн (дети до 6 лет), 1109 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 июля — 929,50 грн (дети до 6 лет), 1159 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 декабря — 960,5 грн (дети до 6 лет), 1197,5 грн (дети от 6 до 18 лет).
Таким же будет и минимальный размер алиментов в твердой денежной сумме, в случае его взимания с одного из родителей.
11 сентября 2019г.
Запоріжці поглиблюють соціальний діалог
На виконання заходів з нагоди відзначення Всесвітнього дня дій за гідну працю та в рамках співпраці Запорізької обласної ради профспілок та Головного управління Пенсійного фонду 10 вересня п.р. провели засідання «круглого столу» за темою «Впровадження єдиних стандартів обслуговування в сервісних центрах та дистанційне отримання пенсійних послуг громадянами через сервіси вебпорталу Фонду».В заході прийняли участь: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко, фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зав. відділом соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників обласної ради профспілок Тамара Белескова, представники профкомів акціонерних товариств «Запоріжсталь, «Запоріжкокс», галузевих організацій профспілок: металургійної та гірничодобувної, харчової, переробної промисловості, будівництва, соціальної сфери, енергетики та електротехнічної промисловості, автомобільного транспорту, освіти та науки, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, державних установ, заступник виконавчого директора ЗОСПП «Потенціал» Ірина Стрельбицька, начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Запорізькій області Сергій Четвертак.
Світлана Олексіївна розповіла про пріоритетні принципи обслуговування всіх категорій громадян, а саме якість, прозорість, відкритість та доступність, які реалізовані в сервісних центрах у Запорізькій області. Сервісні центри мають розумне пристосування для осіб з особливими потребами: це облаштування пандусами, табличками, з продубльованим рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, наявність медичних аптечок, облаштування місць, призначених для паркування транспортних засобів людей з інвалідністю, засобами відеоспостереження.
На сьогодні проводиться оснащення усіх віддалених робочих місць сучасною комп'ютерною технікою, що дає можливість отримання громадянами усього спектру послуг. (подання заяв про призначення (перерахунок) пенсій, замовлення пенсійних посвідчень, видача довідок про доходи пенсіонера та інших довідок з реєстру застрахованих осіб, тощо).
Популярності набирає взаємодія громадян з Пенсійним фондом через сервіси Веб-порталу електронних послуг. На сьогодні в особистому кабінеті працює низка сервісів для пенсіонерів, громадян та страхувальників, зокрема це: налаштування послуги безплатного СМС-інформування (щодо призначення/перерахунку пенсії; сплати страхових внесків роботодавцем та страхового стажу особи); отримання довідок, достовірність яких підтверджується QR-кодом і не потребує ні підпису ні печатки (про розмір сплачених внесків (форма ОК-5), витяг із реєстру застрахованих осіб, довідка про розмір пенсії); отримання застрахованими особами через особистий кабінет інформації про страховий стаж та щомісячні відрахування єдиного соціального внеску роботодавцем, в тому числі щодо заборгованості підприємства з цього виду платежу. А також електронні «Довідки про трудовий та страховий стаж» працівників для розрахунку суми виплати за час тимчасової непрацездатності.
Крім того, з кінця липня реалізовано технологію призначення пенсії за принципом «одного відвідування», або «один дотик», що є першим етапом впровадження системи «Е-пенсія».
На Веб-порталі Фонду запрацював функціонал дистанційного подання заяви на призначення (перерахунок) пенсії та виготовлення пенсійного посвідчення із можливістю прикріплення заявником самостійно електронних копій документів. Мешканці Запорізької області відтепер можуть оформити пенсію, не виходячи із дому – в один дотик.
В чому перевага такого способу? Ані черг, ані витрат власного часу на відвідування сервісного центру.
Що для цього необхідно? Електронний цифровий підпис та наявність Інтернету.
Світлана Олексіївна та фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповіли на запитання, які хвилюють профспілкових активістів, а також продемонстрували на конкретних прикладах порядок реєстрації в особистому кабінеті користувача, механізми користування онлайн-сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України.
Запорізька обласна рада профспілок
10 июля 2019г.
Законопроект «О безопасности труда и здоровья работников»
На сайте Федерации профсоюзов обнародован проект Закона «О безопасности труда и здоровья работников». Закон будет определять правовые, организационные, экономические и социальные основы безопасности труда и здоровья работников в Украине и имеет целью обеспечение безопасных и здоровых условий труда, сохранение жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности. В частности, предусмотрен перечень прав и обязанностей работодателей, расширенный перечень прав инспекторов труда, а также предусмотрена ответственность за нарушение трудового законодательства. Закон может вступить в силу с 1 января 2021 года.
Стоит отметить, что действие Закона распространяется на всех работодателей и работников (за исключением домашних работников), в том числе:
- работников, работающих в рамках трудовых отношений;
- лиц, которые фактически находятся в трудовых отношениях с работодателем, без их оформления в установленном законодательством порядке;
- физических лиц, выполняющих работы или оказывающих услуги на основании гражданско-правовых договоров;
- членов фермерских хозяйств;
- соискателей образования, которые в установленном законодательством порядке проходят у работодателя производственное обучение или практику;
- осужденных, которые в установленном законодательством порядке участвуют в трудовой деятельности;
- лиц, привлеченных в установленном законодательством порядке к ликвидации чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера;
- лиц, которые по решению суда привлечены к выполнению общественных и общественно-полезных работ;
- объединения граждан, религиозные организации, представительства нерезидента-юридического лица без статуса юридического лица.
Действие Закона не распространяется на отношения безопасности труда и здоровья работников военных; правоохранительных; таких, которые связаны с защитой от катастроф или чрезвычайных ситуаций; и других сфер несения специальной службы, если другими законами определены другие требования по безопасности труда и здоровья работников в этой сфере.
Инспекторы труда будут иметь широкие права
Кодекс законов о труде хотят дополнить статьей 261, которая определяет основные права инспекторов труда.
Главный государственный инспектор Украины, главные инспекторы труда соответствующих административно-территориальных единиц, их заместители, инспекторы труда, снабженные документами, удостоверяющими их полномочия, имеют право в установленном законом порядке:
- беспрепятственно без предварительного уведомления в любое время посещать производственные, служебные и административные помещения юридических лиц независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования, физических лиц, использующих наемный труд, а также рабочие места работников, расположенные вне этих помещений, для проведения инспекционных посещений по вопросам, относящимся к их компетенции;
- доступа к зданиям, помещениям, сооружениям и другим объектам, в которых находятся физические лица, относительно которых есть достаточно оснований считать, что они выполняют трудовые обязанности, или к ним применяется принудительный труд;
- знакомиться с оригиналами и получать копии нормативных актов работодателя, коллективных договоров, коллективных или трудовых договоров, сведений, книг, реестров и других документов, ведение которых предусмотрено законодательством о труде, используемых работодателем по вопросам, отнесенным к компетенции инспектора труда;
- в одиночку или в присутствии свидетелей задавать работодателю и/или работникам, представителям работников вопросы, получать от них необходимые объяснения, отчеты, материалы, другую информацию относительно нарушений законодательства о труде и принятых мерах по их устранению;
- обязывать обнародовать объявления, которые требуются законодательством о труде;
- изымать или брать с собой для анализа образцы материалов и веществ, используемых или обрабатываемых, при условии уведомления работодателю или представителю работника о том, что материалы или вещества были изъяты или взяты с этой целью;
- вносить работодателям обязательные для исполнения письменное требование об обеспечении выполнения предоставленных полномочий и/или предписание по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, причин и условий, которые к ним приводят, в том числе с целью устранения недостатков, выявленных на сооружении, в оборудовании или методах работы, которые они имеют основание считать угрожающими здоровью или безопасности работников;
- представление об отстранении от исполнения обязанностей виновных в этих нарушениях должностных лиц или привлечения их к ответственности в соответствии с законом и другие.
Предписание по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, которое непосредственно угрожает жизни и здоровью работника подлежит немедленному исполнению.
В случае невыполнения или выполнения не в полном объеме предписания по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, которое непосредственно угрожает жизни и здоровью работника, Главный государственный инспектор труда Украины, главный инспектор труда соответствующей административно-территориальной единицы, их заместители принимают решение о запрете, остановке, прекращении, ограничении эксплуатации предприятий, отдельных производств, цехов, участков, рабочих мест, зданий, сооружений, помещений, выпуске и эксплуатации машин, механизмов, оборудования, транспортных и других средств труда, выполнения определенных работ, применения новых опасных веществ, реализации продукции до устранения таких нарушений.
Кроме того, законопроект определяет, что следует считать абсолютно конфиденциальным источник всякой жалобы, доведенной до их сведения, на недостатки или нарушения законодательства о труде и воздерживаться от сообщения работодателю или его представителю о том, что инспекционное посещение было проведено в связи с получением такой жалобы.
Меры государственного контроля за соблюдением законодательства о труде осуществляются в форме проведения инспекционных посещений и/или невыездных инспекций. По результатам инспекционного посещения или невыездной инспекции составляются акт и в случае выявления нарушений законодательства о труде — предписание об устранении выявленных нарушений требований законодательства.
Новые штрафы за нарушение трудового законодательства
Статью 265 КЗоТ дополнят новыми абзацами следующего содержания:
- непредставление, несвоевременное представление или представление заведомо недостоверных сведений, определенных законодательством о безопасности труда и здоровья работников, — грозит штрафом в размере 1% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не меньше трехкратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- выполнение работ в условиях повышенной опасности и/или эксплуатации (применении) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности без разрешения, получение которого предусмотрено законом, осуществление хозяйственной деятельности без идентификации объектов повышенной опасности, проведение, которой предусмотрено законодательством, а также эксплуатации технологических транспортных средств без предусмотренной законодательством регистрации — штрафом в размере 3% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее пятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- невыполнение предписаний инспекторов труда — штрафом в размере 5% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее десятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- причинение вреда жизни или здоровью работников в результате допущенных недостатков на сооружении, оборудовании или методах работы, по устранению которых инспекторами труда вносились предписания — штрафом в размере 25% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее пятидесятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения.
ГПД при тяжелых условиях труда заключаться только с предпринимателем
Статья 837 Гражданского Кодекса Украины дополнена частью следующего содержания:
Договор подряда (субподряда) о работе с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья, работе с повышенной опасностью или там, где есть потребность в профессиональном отборе, заключается с подрядчиком (субподрядчиком), осуществляющим предпринимательскую деятельность.
Статья 901 ГКУ дополнена таким абзацем:
Договор о предоставлении услуг о работе с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья, работе в условиях повышенной опасности, или там, где есть потребность в профессиональном отборе, заключается с исполнителем, который осуществляет предпринимательскую деятельность.
То есть заключать гражданско-правовой договор (договор подряда) с физическим лицом (не предпринимателем) запрещено, если работа связана с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья.
27 мая 2019г.
Засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення
Під головуванням заступника директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірини Разуваєвої 23 травня 2019 року відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. У засіданні взяли участь: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко,заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко, виконавчий директор ЗОСППР “Потенціал” Валерій Крайній, голова Запорізької обласної ради професійних спілок Віктор Сластьон та ін.На засіданні розглянуто хід виконання у 2018 році Програми зайнятості населення на 2018-2020 роки, зокрема в частині сприяння працевлаштуванню демобілізованих військовослужбовців – учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб та заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.
У ході засідання заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва зазначила, що Програма зайнятості приймалася у досить складних економічних та політичних умовах.
Так, внаслідок скорочення виробництва протягом 2014-2017 років чисельність зайнятого населення області, яка визначається за методологією Міжнародної організації праці, зменшилась на 102,2 тис. осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників – на 58,3 тис. осіб, а чисельність осіб, застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – на 80,8 тис. осіб.
У такій ситуації головним завданням органів влади та соціальних партнерів було визначено стабілізацію ринку праці через відновлення економіки області.
Завдяки вжитим заходам сьогодні на ринку праці області спостерігаються позитивні зрушення.
За результатами 2018 року порівняно з 2017 роком рівень безробіття серед населення у віці 15-70 років, визначений за методологією МОП, в області зменшився на 0,8 % і склав 9,9 % (а по Україні - 8,8 %). Рівень зайнятості населення у цій віковій категорії відповідно збільшився на 1,5 відсоткових пункти і становив 56,7 % (по Україні – 57,1 %).
Однак, проблема детінізації зайнятості та заробітної плати залишається нагальною. І хоча за останні три роки рівень «тіньової» зайнятості зменшився на 3 % і склав 36,7 % працюючих, такий рівень неформальних трудових відносин залишається загрозою для ефективного соціально-економічного розвитку області.
У своїй доповіді заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко більш докладно розповіла про стан справ на фіксованому ринку праці та охоплення безробітних (у т.ч. внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих військовослужбовців - учасників АТО) активними формами сприяння зайнятості.
Під час розгляду другого питання порядку денного начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко та заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва розповіли про заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.
Проведена робота дала певні позитивні результати у сфері оплати праці області.
За даними органів державної статистики середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника області протягом 2016-2018 років зросла в 1,7 раза від 5080 грн. до 8726 грн. За рівнем оплати праці область стабільно посідає 5 місце серед регіонів України. За січень-березень 2019 року середня заробітна плата в області зросла на 24,4 % і склала 9709 грн. При цьому, вона вперше за останні роки перевищила середній рівень по Україні (100,8 %).
Найвищі темпи зростання середньої заробітної плати як в області, так і в Україні спостерігалися у 2017 році, що обумовлено, насамперед, дворазовим збільшенням на законодавчому рівні мінімальної заробітної плати. Тоді заробітна плата в області за рік зросла на 35,1 %, а по Україні – на 37,1 %.
При цьому, у 2018 році заробітна плата в області зростала темпами вищими за середньо українські: 127,1 % проти 124,8 %. Ця тенденція збереглася і в І кварталі 2019 року (124,4 % проти 120,8 % по Україні).
Разом з інфляцією, це обумовило відповідну динаміку індексу реальної заробітної плати в області. Так, у 2018 році індекс реальної заробітної плати в області перевищив середній по Україні показник – 114,8 % проти 112,5 %, а за І квартал 2019 року склав 114,6 % проти 110,9 % по Україні. Наразі область за цим показником посідає перше місце серед регіонів України (за підсумками 2018 року – 4 місце, 2017 – 21 місце).
За результатами засідання обласним координаційним комітетом сприяння зайнятості населення прийняті рішення, спрямовані на покращення ситуації на ринку праці та легалізацію трудових відносин.
Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості додаються (посилання на розділ «Праця та зайнятість населення»/ «Ринок праці та зайнятість населення». «Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості 23.05.2019»).
24 мая 2019г.
Нова гарантія в оплаті праці — галузева мінімальна зарплата
15 травня 2019 року на засіданні Комітету народні депутати України — члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу народного депутата Дроздика О. В., спрямовану на запровадження в Україні нової гарантії в оплаті праці — галузевої мінімальної заробітної плати, встановлення можливості визначення в угодах на галузевому рівні частки витрат на оплату праці в структурі витрат на виробництво, а також скасування чинного положення закону щодо можливості тимчасового застосування норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами.Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4291 доопр.) дозволить підвищити рівень оплати працівників у відповідних галузях економіки, посилити правовий захист працівників на оплату праці, збільшити бюджетні надходження та сприяти подальшому розвитку соціального діалогу в країні.
4 квітня 2019 г.
МОВЧАННЯ МІНСОЦ: ЧОМУ ПРИХОВУЮТЬ ЗАТРИМКИ ПО ЛІКАРНЯНИМ
І ЯК УРЯД ПРОВОКУЄ ДЕФІЦИТ ФОНДУ СОЦСТРАХУВАННЯ
Заборгованість Фонду соціального страхування України перед працюючим населенням на початок квітня 2019 року перевищила 1,5 млрд. гривень. Затримки по виплаті лікарняних, декретних і навіть допомог на поховання сьогодні у середньому складають 45 днів (проти затримки в 31 день у лютому), однак з кожним тижнем як загальна сума заборгованості, так і час затримок зростають. З власних джерел ми отримали внутрішні розрахунки фахівців Фонду, в яких річний дефіцит організації на кінець 2019 року прогнозується в розмірі понад 3 млрд. гривень, а термін оплати лікарняних перевищить 3-5 місяців.
Про скрутне фінансове становище Фонду відомо кожному, хто хворів або йшов у декретну відпустку з листопада минулого року – саме тоді було вичерпано залишки резервних коштів і бюджет соціального страхування вийшов у мінус. Тоді ж почались затримки із виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, яка відповідно до закону має фінансуватись упродовж 10 днів.
Звідки дефіцит?
Бюджет Фонду соцстрахування наповнюється за рахунок частки єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачується роботодавцями за кожного працівника. Наприкінці 2015 року за результатами голосування у Верховній Раді за державний бюджет на 2016 рік і супутні законопроекти, ставка ЄСВ, яка раніше складала від 36,76% до 49,7%, з 1 січня 2016 року була знижена вдвічі і приведена до єдиної ставки в 22%.
Основним мотивом такого рішення, ініційованого державною стороною, було сподівання на збільшення надходжень до бюджету за рахунок масової детінізації ринку праці, створення нових робочих місць і збільшення фонду оплати праці, які у сукупності мали б компенсувати втрати від суттєвого зменшення ставки єдиного внеску.
Але вже перші квартали після нововведення показали, що хоч в державному секторі номінальний фонд оплати праці і дійсно зріс, у приватному секторі, який складає базову частку української економіки та на детінізацію якого й розраховувала влада, фонд оплати праці зріс лише на 18%, а падіння ЄСВ склало 28%.
План Уряду від початку був популістським кроком, непрорахованим і недалекоглядним, – тож закономірно провалився. Але єдиний внесок вже було знижено, і аби не втратити підтримку електорату, навіть усвідомлюючи подальшу фінансову кризу соціальних фондів через рішення по зниженню ставки ЄСВ, уряд вже не знайшов волі відмовитись від помилкового кроку.
У результаті зафіксовано нестачу коштів від ЄСВ, невиконання плану по надходженням, що закономірно призвели до збільшення дефіциту соціальних фондів, які фінансуються з цього внеску: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Фонду соціального страхування по безробіттю. Якщо останні два Фонді після зниження ставки змогли пропрацювати без дефіциту ще 2 роки за рахунок накопичених резервних коштів, то дефіцит Пенсійного фонду за результатами 2016 року після рішення Уряду про зниження вдвічі ЄСВ склав 138 млрд. грн. проти 80 млрд. у 2015 році.
Як наслідок, для часткового покриття пенсійного дефіциту почався етапний процес зі зміни принципів розподілу ЄСВ між фондами. Якщо раніше частка Фонду соціального страхування становила 14,26% від усього єдиного внеску, то вже у 2017 році вона була зменшена на користь Пенсійного фонду до 9,14%.
Зменшення долі внеску, що йде до бюджету Фонду соцстраху, разом із скороченням загальних надходжень коштів від ЄСВ після його зменшення вдвічі призвели до нестачі бюджету, яка стала критичною на кінець 2018 року.
Але й на сьогодні орган державного нагляду за Фондом соціального страхування України – Міністерство соціальної політики – замовчує проблему. І більше того: попри затримки в півтора місяці, масові скарги українців на несвоєчасні виплати та навіть судові позови, офіційно державні посадовці, що й спровокували сьогоднішній дефіцит, декларують, що затвердили бюджет Фонду соцстрахування України, який дозволяє здійснювати всі виплати вчасно.
Мистецтво ігнорування
Бюджет Фонду соцстрахування проектно приймає правління Фонду у складі представників держави, роботодавців і профспілок та остаточно затверджує Кабінет Міністрів України. У грудні 2018 року 21 член правління, по 7 від кожної сторони соціального діалогу, за поданням Виконавчої дирекції Фонду затвердили проект бюджету на 2019 рік з дефіцитом у трохи більше 500 млн. грн.
Однак уже тоді Виконавча дирекція Фонду, хоч і показала дефіцитність бюджету, але суттєво її занизила. Проект бюджет було розраховано на рівні видатків 2018 року попри те, що всі базові виплати Фонду напряму залежать від середньої заробітної плати українців, яка зростає щомісяця. За 2018 рік середні доходи по України зросли на близько 20%. Для прикладу, розмір допомоги по вагітності і пологах від Фонду складає 100% середньоденної зарплати жінки за останні 12 місяців, помноженої на тривалість декретної відпустки.
Штучне скорочення видаткової частини в бюджеті Фонду стало результатом загальної нестачі надходжень від ЄСВ та дефіцитності Пенсійного фонду, на який направляється левова частка єдиного соціального внеску.
Тож бюджет Фонду формувався під фінансові можливості надходжень, а не реальних планових видатків на забезпечення соціальних гарантій. Соцзахист трудового населення поступився популізму державної сторони, яка пожертвувала допомогу працюючим на користь помилкового зниження ЄСВ у рекордні два рази та на порятунок залишків виборчого рейтингу і пенсійної реформи.
Проект бюджету Фонду, прийнятий правлінням, на затвердження КМУ спільно подають Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів. При цьому законодавчо визначено, що міністерства мають подати такий бюджет на бездефіцитній основі, навіть у разі прийняття його дефіциту правлінням Фонду.
Аби подати профіцитний бюджет, за поданням Мінсоцполітики 27 грудня 2018 року було змінено розподіл єдиного соціального внеску: до частки, яка йде у бюджет Фонду соціального страхування України, було додано +0,22% ЄСВ. Цього вистачило, тільки покрити формальний дефіцит Фонду у 500 млн. грн., озвучений Виконавчою дирекцію Фонду.
У результаті, 16 січня 2019 року КМУ затвердив поданий Міністерством соціальної політики бюджет Фонду соцстрахування: бездефіцитний, однак із все ще суттєво заниженими показниками планових видатків, що не враховують ані інфляцію, ані ріст заробітної плати та навіть передбачають скорочення чисельності хворіючих працівників і вагітних жінок. Дохідна частина бюджету Фонду (разом із залишком коштів на початок року) склала в сумі 23,29 млрд. гривень, видаткова в сумі 23,26 млрд. гривень.
Міністерство соціальної політики відзвітувалось: прийняття акта сприятиме своєчасному матеріальному забезпеченню застрахованих осіб у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, страхових виплат у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, які спричинили втрату працездатності, створить умови для ефективної роботи Фонду з виконання завдань і функцій, передбачених законодавством.
На той момент затримка лікарняних і декретних вже доходила до мільярдного показника.
З моменту затвердження Кабміном поданого державною стороною «бездефіцитного» бюджету та обіцяного Мінсоцполітики своєчасного здійснення виплат заборгованість Фонду соціального страхування перед населенням продовжує зростати як в матеріальному, так і часовому виразі.
Наталія Землянська,
заступник Голови Громадської Ради
Фонду соціального страхування
3 января 2019г.
Роль профспілки у захисті соціально-економічних інтересів найманих працівників
Однією із передумов забезпечення соціальної злагоди в трудовій сфері є наявність сильних і незалежних професійних спілок. Дуже важливо, щоб ці організації трудящих були демократичними й достатньо представницькими. Ще одна умова - це визнання державою законної діяльності та сучасної соціальної ролі профспілок, адекватне ставлення до них роботодавців і суспільства в цілому.
Справжньою метою діяльності профспілкових організацій є поліпшення становища працівників на основі конструктивного соціального діалогу, узгодження інтересів найманих працівників, держави й роботодавців шляхом домовленостей, а не руйнівної конфронтації. Профспілки виступатимуть каталізатором соціальної рівноваги лише тоді, коли ступінь охоплення трудящих профспілковим “активним” членством буде високий, а сам профспілковий рух добре організований, сильний і впливовий.
В Запорізькій області, яка є одним із індустріальних регіонів країни, більшість найманих працівників традиційно є членами профспілок. Нині об'єктивним чинником поступового зменшення профспілкового членства є загальне скорочення кількості робочих місць, вихід працівників із профспілок за власними мотивами, що, переважно, пов'язано з розчаруванням у спроможності профспілок захистити людину, яка опинилася в складних соціально-виробничих умовах.
Основною метою, яку ставлять перед собою профспілки - це підвищення рівня заробітної плати, збереження робочих місць для членів профспілки, участь трудящих в управлінні виробництвом і розподілі виробленого продукту, а також поліпшення умов праці. Зважаючи на це в їхній діяльності нерідко виникають певні протиріччя. Так, наприклад, підвищення рівня ставок заробітної плати може призвести до збільшення рівня безробіття в країні, тому що підвищені ставки заробітної плати, рівень яких перевищує можливості підприємств, і призводить до звільнень працівників. Отже, робітники з гарантованою зайнятістю мимоволі виграють від звільнення інших. Ще одне протиріччя в роботі профспілок зумовлене їхньою боротьбою за поліпшення умов праці, згідно з якою до колективних угод включаються норми про техніко-технологічне переозброєння виробництва, зменшення сфери використання ручної праці тощо. Проте така вимога нерідко призводить до скорочення чисельності працівників і суперечить вимогі забезпечення зайнятості.
Основною метою об'єднання працівників у профспілки є захист власних трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Тому, на сьогодні, все помітнішою є мотивація членства працівників у профспілках вже не задля традиції, а як об'єктивна потреба.
Нині в Україні всі основоположні профспілкові права гарантовані законами й віднесені Конституцією до основних прав людини. Це можна вважати вагомим досягненням українських профспілок, яким довелося докласти чимало зусиль, щоб їхні пропозиції були враховані в Конституції. Так, відповідно до статті 36 головного закону – Конституції громадяни мають право на участь у профспілках із метою захисту своїх трудових і соціально- економічних прав та інтересів. Ще одне з основоположних прав профспілок, що має застосування практично в усіх країнах світу, - право на ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів і угод гарантоване їм Законом України “Про колективні договори і угоди” та ратифікованими Україною Конвенціями МОП №98 “Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів” і № 154 “Про сприяння колективним переговорам”. Всеукраїнські галузеві профспілки та обласні міжспілкові профоб'єднання є стороною переговорів та колективних угод відповідного рівня, а первинні організації профспілок на підприємствах - стороною колективних договорів.
Свою захисну функцію профспілки та їх органи широко використовують також шляхом здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, представництва прав працівників у судах, арбітражах, комісіях із трудових спорів, що утворюються на підприємствах. Коли ж примирні та арбітражні процедури не дають бажаних результатів, профспілки вдаються до колективних дій на захист інтересів своїх членів.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” однією зі сторін колективного трудового спору конфлікту) є: на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова організація; на галузевому, територіальному рівнях – наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання; на національному рівні – наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання. Як бачимо з цієї норми, профспілки можуть виступати стороною у колективному трудовому спорі, при цьому виступаючи не як самостійний суб’єкт, а представляючи інтереси працівників. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).
Прикладом активного відстоювання профспілкою колективних прав найманих працівників можна навести роботу обласної профспілкової організації ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя
Так, 20.12.2016 з ініціативи обласної профспілкової організації ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя відбулось засідання конференції представників найманих працівників даного підприємства, під час якої було затверджено вимоги до роботодавця та обрано уповноважений представницький орган найманих працівників, який повністю складався із членів профспілкового комітету.
23.12.2016 уповноважений представницький орган найманих працівників оформлену відповідним чином вимогу: « У триденний строк з дня отримання вимоги найманих працівників до роботодавця ліквідувати заборгованість із виплати заробітної плати, що утворилась в ПАТ «Запоріжжяобленерго»» надіслав роботодавцю. 03 січня 2017 року відбулось засідання уповноваженого представницького органу найманих працівників, на якому відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», було прийнято рішення про незгоду з рішенням роботодавця та про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт).
Розпорядженням НСПП від 05.01.2017 № 001-р (зі змінами внесеними Розпорядженням НСПП від 05.03.2017 № 042-р) був зареєстрований колективний трудовий спір (конфлікт) між найманими працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя та ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя (Реєстраційний № 001-17/08-В).
Для вироблення рішення по задоволенню вимоги по колективному трудовому спору (конфлікту) за згодою сторін 19.01.2017 було створено примирну комісію. Примирною комісією було проведено 2 засідання (19.01.2017, 20.01.2017) по розгляду вимоги найманих працівників та вирішенню колективного трудового спору (конфлікту). 20.01.2017 примирною комісією було прийнято Рішення задовольнити вимогу найманих працівників, виконання даної вимоги покласти на керівника підприємства, також були надані рекомендації сторонам колективного трудового спору. Контроль за виконанням рішення примирної комісії було покладено на сторони колективного трудового спору (конфлікту). Також за сприянням відділення НСПП в Запорізькій області щодо вирішення даного колективного трудового спору (конфлікту) були проведені узгоджувальні зустрічі зі сторонами зазначеного колективного трудового спору (конфлікту).
На початку березня 2017 року уповноважений представницький орган найманих працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя повідомив відділення НСПП в Запорізькій області про задоволення вимоги найманих працівників. Розпорядженням НСПП від 09.03.2017 № 045-р даний колективний трудовий спір (конфлікт) було знято з реєстрації, як такий, що вирішений.
Цей позитивний приклад вирішення колективного трудового спору (конфлікту) підкреслює, що профспілки мають низку важелів впливу на роботодавців та можуть значно вплинути на ефективність вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та їх роль і значення, в умовах ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, все більше зростатиме.
Головний спеціаліст відділення Національної служби
посередництва і примирення в Запорізькій області О.В.Клепач