Публикации СМИ
Публикации в СМИ
24 грудня 2019р.
Заява Укрметалургпром щодо несплати ПДВ низці великих
промислових підприємств
Державна податкова служба України (ДПС) вчергове наприкінці року закриває діри в бюджеті шляхом перенесення істотної частини відшкодування ПДВ на січень 2020 року. І знов страждає, в першу чергу, реальний сектор економіки України.
Тільки підприємствам ГМК, що забезпечують 12% ВВП України, 30% валютних надходжень та порядку 700 тис. робочих місць з урахуванням суміжних виробництв, в грудні «притримали» більше 80% заявленого ними до відшкодування ПДВ, що становить понад двох мільярдів гривень. За інформацією наших джерел у ДПС, це пов’язане, в першу чергу, з нестачею грошових коштів в Бюджеті країни – і, в черговий раз, цю проблему вирішують за рахунок великого прозорого бізнесу, а не шляхом ефективної боротьби з тіньовою економікою.
І без того ситуацію, в якій опинилась провідна національна галузь, інакше як критичною, назвати важко – в умовах помітного зниження цін на світовому ринку сталі та істотного підвищення собівартості металургійного виробництва, українські гірничо-видобувні та металургійні підприємства з початку року працюють з суттєвою нестачею фінансових ресурсів. І затримка від держави більше ніж двох мільярдів гривень відшкодування ПДВ, на які металургі мають цілком законне право, викликає, м’яко кажучи, подив. Адже новий Глава ДПС Сергій Верланов неодноразово публічно підкреслював, що вони активно працюють над адмініструванням ПДВ з метою недопущення повторення типової ситуації кінця року і затримки відшкодування. В реальності ж вийшло, що обсяги «притриманого» до відшкодування ПДВ у грудні є рекордними за останні роки.
Підприємства ГМК протягом декількох місяців намагалися довести до відома , що галузь з початку 2019 року перебуває у глибокій кризі, про що свідчить падіння виробництва сталі та рекордний збиток за підсумками 3-х кварталів 2019 р. У підприємств ГМК в умовах кризи немає запасу грошей на рахунках, також немає можливості протягом кількох днів ці кошти мобілізувати. Несвоєчасне відшкодування ПДВ призведе до затримки платежів тисячам постачальників і підрядників, у яких через це можуть виникнути труднощі з виплатою зарплати напередодні новорічних свят. Адміністративне вимивання обігових коштів з галузі у вигляді несвоєчасного відшкодування ПДВ з великою часткою ймовірності призведе до подальшого скорочення виробництва на окремих підприємствах ГМК, в результаті чого Бюджет України недоотримає податкових надходжень, а країна – валютної виручки.
На жаль, галузь знов стала свідком того, що декларації влади суттєво розбігаються з реальними діями. Автоматичне відшкодування ПДВ реальному сектору економіки – це базова умова стабільного функціонування та розвитку експортно-орієнтованих галузей будь-якої країни , і ця базова умова, вчергове, грубо порушується фіскальними органами України.
Ситуація, що склалася, виглядає як диверсія проти влади, в тому числі, — проти принципів підтримки бізнесу, задекларованих Президентом України.
4 декабря 2019г.
12-часовой рабочий день и "быстрые" увольнения даже для беременных. Как у Гончарука переписывают трудовой кодекс
Украинцев заставят работать по-новому.Как стало известно "Стране", правительство спешно подговорило новый вариант Трудового кодекса, который может быть вынесен на Кабмин уже на этой неделе, после чего его подадут в парламент. Далее документ якобы планируется принять по ускоренной процедуре (специально для этого его даже сократили, оставив вместо более чем 130 статей всего 99, как того требует регламент).
При этом сам законопроект пока мало кто видел – его нет ни на сайте МЭРТ (которое якобы является разработчиком), ни на сайте Минсоцполитики.
"Хотя такие проекты должны проходить общественное обсуждение, которое обычно длится месяц, а по-хорошему – еще и профильную экспертизу", – говорит глава адвокатской компании "Кравец и партнеры" Ростислав Кравец.
"Стране" удалось найти текст законопроекта. И после его прочтения становится понятно – турборежим и строгую секретность власти включили не зря. Через парламент рассчитывают провести ряд скандальных норм, которые вряд ли понравятся общественности.
К примеру, планируется урезать больничные и пересмотреть отпуска, упросить процедуру увольнения людей, включая работников льготных категорий – беременных и матерей в декретном отпуске, специалистов предпенсионного и пенсионного возраста, инвалидов и др. В новой трудовой реальности от главы МЭРТ Тимофея Милованова, который является главным идеологом проекта, не нашлось места также профсоюзам.
"По сути, украинцам предлагают трудовое рабство. Нынешний Трудовой кодекс и так на практике часто не выполняется. Но он является для граждан некой соломинкой, за которую в трудной ситуации можно ухватиться. Теперь же забирают и ее", – отмечает аналитик института Grouford Алексей Кущ.
В то же время исполнительный вице-президент Конфедерации профсоюзов Алексей Мирошниченко считает, что действующий КЗоТ "слишком социальный" и даже "социалистический". И он якобы связывает бизнес по рукам, не позволяя развиваться. Строгое украинское трудовое законодательство, по его словам, отпугивает также иностранных инвесторов. Впрочем, Мирошниченко признал: с ними при разработке скандального законопроекта власти тоже не советовались. Не исключено, что советовались с "иностранными инвесторами", которых собираются привлечь сужением прав наемных работников.
"Страна" разбиралась, какие новые условия труда власти готовят украинцам.
Рабочая интрига
Идея переписать Трудовой кодекс у Зе возникла уже давно. Еще в сентябре глава профильного комитета по социальным вопросам Галина Третьякова собирала экспертные группы для работы над новым вариантом ТК. Основной посыл – существующий Трудовой кодекс, который был написан еще в советские времена (он датируется 70-ми годами прошлого века), заметно устарел и уже не отражают реальные трудовые взаимоотношения.
На самом деле это не совсем так, ведь за последние годы в Кодекс законов о труде были внесены сотни правок.
Впрочем, в некой модернизации ТК, конечно же, нуждается. К примеру, там не прописаны условия работы для фрилансеров, по договорам, такие понятия как аутсорсинг персонала и пр.
Но помимо "обновления" у Зе планировали и "упростить" ряд норм. К примеру, звучали идеи о сокращении отпусков и больничных за свой счет, что сразу же насторожило общественность. Хотя самого текста нового ТК у Третьяковой так и не показали.
"Я был на круглом столе по Трудовому кодексу еще в сентябре, в Одессе. Там говорили о том, что, дескать, работодателю сложно увольнять персонал, предлагали заметно сократить гарантии для работников и "забыть" о профсоюзах в вопросах регулирования трудовых отношений", – рассказал "Стране" адвокат Ростислав Кравец, который также является главой профсоюза юристов.
Позже о необходимости основательно переписать Кодекс законов о труде говорил также премьер-министр Алексей Гончарук, которого возмутил тот факт, что в Украине проще развестись, чем уволить наемного рабочего.
Но подать свой вариант ТК в парламент профильный комитет так и не успел. На волне слухов о готовящемся "закручивании гаек" для украинцев оппозиционные фракции нанесли упреждающий удар – было зарегистрировано сразу два альтернативных законопроекта, №2410 и 2410-1, которые во многом похожи (их подали ОПЗЖ и "Батькивщина") и лоббируют сохранение системы защиты прав работников.
То есть теперь принять проект Третьяковой без рассмотрения альтернативных законопроектов попросту нереально. А это как минимум затягивание времени.
Поэтому, очевидно, у Зе решили пойти обходным путем и протолкнуть новый законопроект не через профильный комитет, а через правительство, причем максимально отдалив его от альтернативных вариантов трудового кодекса (в частности, по названию, он называется "О труде").
"На прошлой неделе диким темпом развивались закулисные терки правительства Зеленского по введению рабства в Украине. Срочно, по указанию Зеленского, некто Милованов ставит задачу своим шестеркам написать текст нового Трудового Кодекса (звучит как проект закона о труде). Шестерки от Милованова делают перевод подсунутого им в МВФ текста. Этот текст Милованов шлет в МинСоц с требованием (от имени президента) стать официальными авторами проекта, где в переходных положениях вообще отменяют профсоюзы! МинСоц (к чести министрессы), прочитав это, категорически отказался это подписывать! Тогда Милованиов решает, что пусть его МинЭкономики это сделает. Но! Сотрудник, которому дали текст... написал докладную, в которой речь шла о том, что он не готов ставить свою подпись под тем, что перечеркивает надцать статей Конституции! Тогда Милованов дает этот текст какому-то в.о. ГосСекретаря МинЭкономики. Тот вообще ни в зуб ногой в этих темах. Ставит подпись, и теперь уже за авторством Минэкономики проект рассылают по министерствам на согласование. На этот раз Минсоц нагибают, и Минсоц умывает руки... авторство ж не их. Они визируют. Минюст еще определенное время решал, как поставить подпись под тем, что противоречит Конституции. Текст Милованова состоит из 99 статей. Весь Трудовой Кодекс они уместили в 99 статей! Где только в одной статье косвенно упоминается право на коллективную защиту трудовых прав! В переходных положениях отменяют закон о профсоюзах", – описывает на своей странице в Facebook интриги вокруг нового законопроекта известный политолог и правозащитник Михаил Чаплыга.
Галина Третьякова пояснила "Стране" ситуацию: "Мы уже три месяца советуемся со всеми сторонами социального диалога. Вместо этого профсоюзы по договоренности с оппозиционными фракциями внесли свои проекты. Правительство на этой неделе должно внести законопроекты относительно рынка труда. Будем рассматривать все вместе".
Все – по контракту, а кто не подпишет – увольнение
Новый законопроект от Кабмина официально нигде не опубликован. В профильных группах гуляют несколько его вариантов. И все их эксперты, с которыми пообщалась "Страна", называют "неофициальными" и дают посмотреть "строго по секрету", Впрочем, эти версии похожи между собой, за исключением разве что количества статей – в паре вариантов их 130-135, а в одном - 99. Как пояснили эксперты, текст подсократили, чтобы провести его в парламенте по сокращенной процедуре голосования.
"В сети появился проект Трудового Кодекса, якобы разрабатываемого под руководством Милованова. Если данный проект реальный, то Юлия Владимировна и Петр Алексеевич могут больше не заказывать социологию СН. Ее просто не будет. Самое интересное, никто не сможет внятно ответить, зачем разрешать увольнять беременных женщин, людей на больничном и т. д. Вот просто так надо, и всё", - написал в своем Telegram народный депутат от "Слуги народа" Макс Бужанский.
Даже беглого прочтения законопроекта достаточно, чтобы понять, почему его не торопятся выносить на всеобщее обозрение.
Так, украинцам, по сути, предлагают перейти на работу по трудовым договорам. Они могут быть краткосрочными или бессрочными, с нефиксированым рабочим временем, ученические и т. д. То есть получается, что в Украине хотят реализовать американскую модель, когда каждый работник оговаривает определенные условия и зарплату для себя. Работодатель также может сколько угодно держать сотрудника на "коротком" трудовой договоре, то есть постоянно – под угрозой потери рабочего места. Что особенно удобно, скажем, в случае с сотрудниками предпенсионного и пенсионного возраста, которых можно будет в любой момент выставить за дверь.
Срочный договор не более чем на пять лет предлагается заключать с учителями, журналистами, членами набсоветов и топ-менеджерами компаний, а также "при переводе работника на работу к другому работодателю".
Будут и более короткие договоры – до двух месяцев. И их работодатели вообще смогут разрывать по любой причине (даже если она не связана с профессиональной), уведомив работника об увольнении за три дня. Точно так же просто работодатели смогут разрывать сезонные трудовые договоры, фактически без веских причин.
Ноу-хау от Милованова – некие договоры с нефиксированным рабочим графиком. Нагрузка на специалиста, по сути, может быть любой. Норма о 8-часовом рабочем дне в проекте есть, но лишь как ориентир – указано, что это "нормальная" продолжительность рабочего дня, но могут быть и сверхурочные. Указано, что отдых между сменами должен составлять не менее 12 часов, то есть, законным будет считаться 12-часовой рабочий день.
Единственное ограничение – "ненормированных" договоров у работодателя должно быть не больше 10% от общего количества.
Также работодатели смогут разрывать трудовые договора до истечения срока их действия. К примеру, компания сможет указать на дверь сотруднику, которому "на основании медицинского заключения работа противопоказана". Также не действует (или временно не действует) договор, скажем, на время учебы работника.
В законопроект вписан целый список причин, которые позволят работодателям быстро и без лишней волокиты увольнять людей. Один из пунктов, к примеру, это увольнение по "собственной инициативе работодателя". Для этого не нужно долго объяснять причины, достаточно просто уведомить работника за 15 дней (если до этого он трудился на этом месте до шести месяцев) или 30-90 дней (если стаж от полугода до 10 лет). Далее в проекте следует интересная формулировка: "сроки предупреждения могут быть заменены денежной компенсацией". То есть реально выставить сотрудника за дверь хоть в тот же день, просто нужно дать ему немного денег. Напомним: сейчас по ТК об увольнении или сокращении должны предупреждать не меньше чем за два месяца, а при увольнении по причинам, не зависящим от работника, ему причитается двойной должностной оклад.
Если работник откажется подписываться под такими кабальными условиями, работодатель может только на этом основании разорвать договор в одностороннем порядке.
Чтобы уволить работника "по причине", искать таковую тоже долго не придется. Так, достаточно нарушения условий трудового договора более двух раз за полгода. Одной из таких причин может быть неявка на работу "по причине временной нетрудоспособности", то есть из-за длительной болезни (от 4 месяцев). Аргумент для увольнения также – неявка на работу более 10 дней.
Есть риски и для категорий работников, который сейчас защищены законом от увольнения. К примеру, женщины в декрете могут остаться без работы "в связи с ликвидацией или реорганизацией" предприятия, а по этой схеме, как рассказывает Ростислав Кравец, многие предприятия и сейчас проводят массовые сокращения – заявляют о якобы реорганизации, меняют название должности и оставляют человека без работы.
Общегосударственных праздников хотят оставить только девять: 1 января (Новый год), 25 декабря и 7 января (Рождество), 8 марта, 1 и 9 мая, 28 июня (День Конституции), 24 августа (День независимости), 14 октября (День защитника Украины).
Трудовые "решалы" вместо профсоюзов
Отдельного внимания заслуживают переходные положения нового законопроекта. Как только он вступит в силу (через шесть месяцев после принятия), сразу же аннулируются действующие законы – Кодекс законов о труде, "Об оплате труда", "Об отпусках" , "О профсоюзах" и другие.
"Мирить" работодателей и работников будет некая Национальная служба посредничества и примирения – государственный орган, который станет "гасить" трудовые конфликты. Она, в частности, будет готовить неких посредников и арбитров, которых затем станет рассылать по "проблемным" предприятиям. О роли, которая в процессе коллективных трудовых споров отводится профсоюзам, в проекте ничего не говорится.
"Работникам вместо бесплатной правовой профсоюзной помощи сразу предложат защиту в суде за деньги. Профсоюзы также будут лишены права общественного контроля за выполнением законодательства о труде. И что важно – профсоюзы лишат права участвовать в разработке государственной политики в сфере трудовых отношений, оплаты труда, социальной защиты", – пояснили "Стране" в Федерации профсоюзов.
Но у работодателей на этот счет другое мнение.
"Реальных профсоюзов сейчас нет. Это "ряженые", и их надо исключить с рынка труда и вернуть через время, когда появятся настоящие профсоюзы", – считает руководитель компании "Ярослав" Александр Барсук.
"Одно дело проинформировать профсоюзы о каком-то нововведении, а другое дело – получить от них согласование. Часто это бывает непросто, что усложняет работу бизнеса", – говорит Алексей Мирошниченко.
Готовятся к массовым сокращениям?
По словам Мирошниченко, основные замечания к действующему в Украине трудовому законодательству от иностранных партнеров и инвесторов – излишняя "защищенность" работников.
"Трудовой кодекс не должен тормозить развитие бизнеса. У нас, к примеру, более десяти льготных категорий, которые имеют приоритетное право на трудоустройство. И для них компания должна держать 4% рабочих мест или платить штрафы. Предприятие также не может уволить не только работника предпенсионного возраста, но и пенсионера, то есть нет возможности взять на это место молодого специалиста. Это тормозит модернизацию экономики. Поймите, за ценными кадрами работодатели сами будут бегать. И они готовы платить, но только – по делу. Скажем, оплачивать повышение квалификации, учебу, а не непонятные штрафы за квоты для льготников", – говорит Мирошниченко.
По его словам, для иностранных инвесторов трудовое законодательство, наряду с налоговым и таможенным, входит в список приоритетных при принятии решения об открытии бизнеса в Украине.
Хотят "упрощений" не только иностранцы, но и наши предприятия.
"Мы не так здорово живем, чтобы запрещать сверхурочные, отгуливать все мировые праздники и не иметь возможности выгнать бездельника", – говорит Александр Барсук.
По факту многие коммерческие компании уже и так давно игнорируют Трудовой кодекс – есть и сверхурочные, и работа по выходным, и дополнительные нагрузки, и увольнения "не за что". Так живет, по сути, большинство компаний мелкого и среднего бизнеса.
"Главный элемент давления на наемных сотрудников там – зарплаты в конверте. Работодатель может официально вас и не увольнять, он просто перестанет платить "серую" часть оклада. И вы сами уйдете, так как пропадет экономический смысл работы. Другое дело – крупные предприятия, где все по-белому и по Трудовому кодексу. Не исключено, что послабления лоббируют для себя финансово-промышленные группы, готовясь к новому экономическому кризису, на волне которого наверняка придется сокращать целую армию рабочих. Но одно дело увольнять их с выплатами немалых сумм, а другое – просто поставив перед фактом", – резюмировал Алексей Кущ.
28 ноября 2019г.
Украина в октябре осталась на 13-м месте
в Топ-15 мировых производителей стали
Мировое производство стали в октябре 2019 года составило 151,5 млн. тонн, что на 2,8% меньше, чем в октябре 2018 года, сообщает Worldsteel.
Производство стали в Китае в октябре 2019 года составило 81,5 млн. тонн, что на 0,6% меньше, чем в октябре 2018 года. Индия произвела 9,1 млн. тонн стали, что на 3,4% меньше, чем в октябре 2018 года. Япония произвела 8,2 млн. тонн стали, что на 4,9% меньше октября-2018. Производство стали в Южной Корее составило 6 млн. тонн, что на 3,5% меньше, чем в октябре 2018 года.
Германия произвела 3,3 млн. тонн стали в октябре 2019 года, что на 6,8% меньше, чем в октябре 2018 года. Италия сократила производство на 3,7%, до 2,2 млн. тонн. Франция выплавила 1,2 млн. тонн стали, снижение составило 10,6%. Испания произвела 1,2 млн тонн стали, что на 7,6% меньше, чем в октябре 2018 года.
США произвели 7,4 млн т стали, сократив выплавку на 2% по сравнению с октябрем 2018 года.
Производство стали в Бразилии составило 2,6 млн. тонн, что на 19,4% меньше, чем в октябре 2018 года.
Производство стали в Турции в октябре 2019 года составило 2,7 млн. тонн, что на 15% меньше, чем в октябре 2018 года.
Производство стали в Украине составило 1,6 млн. тонн, что на 12,7% меньше, чем в октябре 2018 года.
21 ноября 2019г.
Новый Трудовой кодекс Украины: может быть серьезное противостояние, если предложения профсоюзов будут проигнорированы
Новая украинская власть заявила, что работает над проектом нового Трудового кодекс (ТК), целью которого якобы является либерализация отношений между работодателями и трудящимися. Доработку и принятие ТК в новой редакции президент Владимир Зеленский поручил провести до конца года. Политический эксперт, директор Института развития профсоюзного движения Михаил Чаплыга высказал изданию «Комментарии» мнение, что в варианте ТК от Зе-команды пострадают интересы наемных работников.
«На самом деле никакого проекта либерального Трудового кодекса у правительства и Зеленского не существует. Есть набор слайдов, «хотелок», которые были спущены владельцами внешнего долга Украины. Поэтому я выступал и выступаю за то, чтобы профсоюзы разработали свой вариант ТК, который бы соответствовал международным стандартам, был сбалансирован между интересами наемного работника и работодателя.
И такой вариант ТК есть. За основу взяли то, что было разработано ко второму чтению в прошлом парламенте, доработали. Сделали это совместно профсоюзные организации и политики. Речь о вариантах ТК, которые поданы к рассмотрению фракциями «Батькивщина» и «Оппозиционная платформа – За жизнь!». По хорошему, нет большой разницы между двумя этими проектами, уже зарегистрированными в парламенте.
Правительство же спешит написать «свой» ТК. Но сделать это грамотно, профессионально, конструктивно в столько короткие сроки нереально. Разве что они возьмут на вооружение грузинский опыт, где ТК уместился на двух страницах, а суть его – работодатель всегда прав. Такое себе узаконенное рабство.
Не исключаю, что представителей новой украинской власти будут пытаться написать альтернативный вариант уже имеющимся целостным и одобренным экспертами проектам ТК. Если же у них ничего не выйдет – постараются изменить до неузнаваемости ко второму чтению уже имеющиеся варианты. Уверен, что нас ждет серьезное противостояние, если предложение профсоюзов будут проигнорированы».
15 листопада 2019р.
Про створення загальнонаціонального страйкового комітету "Заради майбутнього!"
У четвер, 14 листопада, в прес-центрі інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" розпочалась прес-конференція на тему "Про створення загальнонаціонального страйкового комітету "Заради майбутнього!". Про створення вперше в історії незалежної України спільного загальнонаціонального страйкового комітету профспілок, самозайнятих і фермерів. Учасники: заступник голови Федерації профспілок України Володимир Саєнко; правозахисник, директор Інституту профспілкового розвитку Михайло Чаплига; голова Державної регуляторної служби (січень 2015 р. - жовтень 2019 р.) Ксенія Ляпіна; голова ВГО "Союз захисту підприємництва" Сергій Доротич; голова громадської спілки "Аграрний союз України" Геннадій Новіков, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак і представники членських організацій ФПУ.14 листопада 2019р.
Солідарний протест профспілок, самозайнятих та фермерів
Звуження трудових прав українців, підрив системи соціального страхування та продаж землі в інтересах великого бізнесу – це політика влади, яка потребує негайної протидії. Федерація профспілок України виходить на солідарну акцію.
Вона розпочнеться 14 листопада о 10:00 під стінами Верховної Ради.
У цей день парламент розглядатиме проект Державного бюджету на 2020 рік. І народні депутати не врахували пропозиції профспілок щодо необхідності належного фінансування бюджетної сфери, галузей енергетики та промисловості. Профспілки наполягають, що:
– розмір мінімальної зарплати має складати – 7276 грн
– розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 5640 грн
– розмір мінімальної пенсії – 3067 грн
– розмір посадового окладу працівника І т.р. ЄТС – 5640 грн.
Профспілки також вимагають виділити з Державного бюджету України на 2020 рік не менше 7% ВВП на освіту, та не менше 5% ВВП – на охорону здоров’я. Вони наполягають на достатньому фінансуванні оборонно-промислового комплексу, авіабудування, сільгоспмашинобудування, вугільної галузі та інших секторів промисловості для створення гідних робочих місць в Україні.
На їх переконання, дії влади натомість ставлять більшість українських працівників та їхні сім’ї на межу виживання та призведуть до нової хвилі трудової міграції з країни.
Учасники акції також виходять на підтримку профспілкового Трудового кодексу. Його внесли на противагу анонсованого неоліберального проекту уряду, що має на догоду великим корпораціям урізати права найманих працівників.
В ході акції лунатимуть вимоги відмовитись від законопроектів по тотальній “фіскалізації” малого та середнього бізнесу, що позбавить його можливості конкурувати з великим транснаціональними корпораціями. А також по недопустимості руйнації системи соціального страхування, від якої залежить виплата пенсій, лікарняних та “декретних”.
Разом з аграріями та самозайнятими профспілки вимагатимуть відміни прийнятої всупереч волі та інтересам більшості українців земельної “реформи”.
14 ноября 2019г.
Игры с минимумом: Кабмин планирует повысить прожиточный минимум
Накануне, 8 ноября, президент подписал указ, которым, среди прочего, поручил Кабмину до конца 2019 года внедрить современные стандарты для расчетов прожитминимума. Этот базовый социальный показатель хронически отстает от реалий жизни. Кабмин тоже не прочь его повысить, но по какому пути пойдет эта социальная справедливость?
Эпоха бедности
Социалистический принцип «каждому по потребности» в Украине давно не соблюдается. По нормативам ООН, порог бедности для стран Восточной Европы — 5 долл. в день или 150 долл. в месяц. Тот, кто получает меньше — живет в нищете. По актуальному валютному курсу, в Украине это - все люди, которые получают меньше 3,6 тыс. грн в месяц. Но истеблишмент, оценивая глубину бедности в Украине, такой курс не жалует. Ему ближе паритет покупательной способности, то есть курс доллара применительно к определенному набору товаров и услуг. В данный момент он составляет 7-8 грн за долл., а значит официальный порог бедности для Украины — 1,1 тыс. грн в месяц.
Но оценка по паритету покупательной способности - манипулятивная и даже неприличная. Тем более, что девиз, под которым к власти пришел президент, звучит как «Конец эпохи бедности». При таком слогане повышение прожиточного минимума было вопросом времени.
Этот показатель, или цена составляющих потребительской корзины, по законодательству является главным ориентиром при оценке уровня жизни. А по нормам Основного закона, Украина — государство социальное. В итоге, целый букет причин заставил руководство страны заговорить о его новом, реальном уровне.
«Для того, чтобы 10 млн украинцев получили достойный минимальный уровень обеспечения, нам нужно, чтобы прожиточный минимум был как минимум вдвое больше. Потому что на прожиточный минимум до 2 тыс. грн сегодня прожить невозможно», - констатировал премьер-министр Алексей Гончарук.
Сейчас средний размер прожитминимума - 1936 грн. С 1 декабря он вырастет до 2027 грн. Комментируя его будущее существенное повышение, премьер каждый раз ссылается на то, что для этого нужен экономический рост (по планам Кабмина — на 40% в течение пяти лет). То есть, для повышения соцстандартов нужно где-то взять деньги. В проекте бюджета на 2020 г. базовый сценарий роста ВВП — 3,7%. Такими темпами до конца эпохи бедности можно добираться очень долго. Поэтому правительство прощупывает другой путь. Который, впрочем, многим не понравится.
Оборвать связи
Министр соцполитики Юлия Соколовская еще в середине октября анонсировала реформу прожитминимума. Она посетовала, что вместо критерия бедности он стал «фискальным индикатором». К нему привязаны 150 различных выплат, штрафов, налогов и окладов. От привязки к некоторым решили избавлять.
28 октября министерство опубликовало для общественного обсуждения законопроект со своими предложениями от чего именно можно отвязать прожитминимум. Если принять его в нынешнем виде, то прожитминимум, среди прочего, не будут учитывать при определении размеров:
- пенсий — минимальных и максимальных; окладов — членов НАПК, ГБР, НАБУ, Счетной палаты, НКРЭКУ, руководства ЦИК, судей, прокуроров, судебных экспертов, педагогов; минимального должностного оклада госслужащих и тарифной ставки;
- выплат по беременности и родам, выходного пособия при призыве на срочную службу, резервистам; дохода, подлежащего индексации и среднемесячного у семьи, претендующей на помощь малообеспеченным; минимального размера алиментов; максимального размера пособия по безработице; надбавок к военной пенсии за выслугу, инвалидность, потерю кормильца, а также за донорство и заслуги перед Родиной.
Эти показатели предлагают ежегодно согласовывать в проекте бюджета на следующий год. Подает его Кабмин. Соответственно, он и будет устанавливать размеры выплат.
Однако в законопроекте нет отрыва прожитминимума от налоговых ставок: 10% от его размера для трудоспособных лиц — это единый налог для ФЛП первой группы; от 0,4 его размера — это судебный сбор для физлиц.
То есть, выплаты правительство в ручном режиме сможет или сокращать, или незначительно повышать, без привязки к росту прожитминимума. Зато налоги останутся в спайке с базовым социальным показателем. Вырастет он — вырастут и поступления в бюджет.
«Прожитминимум нужен, как база для расчета социальной поддержки. Но законопроектом он отвязывается от понятия инструмента соцподдержки, и не имеет смысла, - констатирует директор Украинского института анализа и менеджмента политики Руслан Бортник. - Он рассчитывается в привязке к разного рода налогам, сборам, и повышение прожитминимума просто приведет к увеличению финансовых барьеров для многих украинцев».
Постановление против закона
Нынешний состав потребкорзины, на основании которой формируют прожитминимум, несколько лет оспаривает в судах кандидат юридических наук, руководитель проекта «Открытый Суд» Станислав Батрин. Шестью решениями различных инстанций — от Окружного административного суда Киева до Верховного суда — постановление Кабмина о составе корзины признали недействительным. То есть, суды подтвердили, что и с ним, и с прожитминимумом - все плохо.
Хорошо то, что есть закон, к которому можно апеллировать (как считают прожитминимум — см. Кстати). Однако если законопроект Минсоцполитики примут, то нормы многих выплат будут регулироваться только лишь постановлениями правительства, без экспертизы и обоснования.
«Сейчас есть законодательные нормы, которые вынуждают Кабмин, хотя часто он этого не хочет, соблюдать четкие пропорции, - говорит кандидат политических наук Алексей Якубин. - Видимо, правительство хочет сделать разыв, и в какой-то год оставить выплаты на прежнем уровне, пусть даже прожитминимум и будет расти. Главная цель — это оптимизация социальных выплат. Банальная экономия».
Руслан Бортник обращает внимание, что Кабмин уже около десяти лет играет в социальные игры в ручном режиме. Данный законопроект — просто легализация практики.
Но если его примут, у правительства будет больше пространства для популистского маневра и подкупа избирателей. Например, рейтинг президента идет вниз — можно раздавать социальные «плюшки», а если стабилен — можно будет придержать повышение.
«Кабмин сможет использовать этот рычаг в электоральных процессах и повышать выплаты для нужных групп избирателей, - объясняет Якубин. - И все будет подаваться именно в этом ракурсе, а не происходить автоматически. Для нас сейчас нужно, чтобы такие вопросы решались на уровне законов. Однако все переносится именно на уровень подзаконных актов».
Пока что нормативные акты Кабмина можно «заморозить». По ст. 151 Кодекса об административном производстве, подав иск в суд, можно добиться, чтобы решение Кабмина было остановлено в качестве обеспечения. Однако и на этот счет есть план. На рассмотрении парламента с середины октября лежит законопроект №2314, авторства Владимира Зеленского. Он предлагает исключить возможность приостанавливать нормативные акты Кабмина через суд.
То есть, при согласовании законопроекта о прожитминимуме в этой редакции, правительство может повысить его в скором будущем. Но для миллионов людей после этого ничего не изменится. Разве что будет еще больше непредсказуемости, и они не смогут ничего планировать. Ведь неизвестно, исходя из каких соображений Кабмин поставит в бюджет на следующий год ту или иную цифру, и в какой момент и почему захочет ее изменить.
Кстати
Откуда берется прожитминимум?
Прожитминимум — это цена составляющих потребительской корзины, которую определяет Кабмин. В соответствии с законом о прожитминимуме, состав корзины обновляют каждые пять лет на основании выводов научно-экспертной комиссии. Последний раз потребкорзину обновляли в 2016 году. Состав утвержден постановлением №780, которое признали неправомерным суды трех инстанций. Однако до сих пор переформатировать потребкорзину правительство не решилось.
Волевое определение прожитминимума не имеет ничего общего с реальной стоимостью товаров и услуг. Дважды в год показатель просто индексируют для всех групп: в июле 2019 г. - на 4,5%, в декабре — на 4,7%. Но в Кабмине знают о реальном размере прожитминимума. По нормам закона о нем, Минсоцполитики ежемесячно высчитывает его фактический размер. По данным за сентябрь 2019 года с обязательными платежами его реальный размер составил 4 218 грн.
Анна Коваленко
25 октября 2019г.
Проект Госбюджета на 2020 год: как изменятся социальные выплаты
18.10.2019 Верховная Рада Украины приняла в первом чтении проект Закона № 2000 «О Государственном бюджете Украины на 2020 год». Законопроектом предусмотрен размер минимальной заработной платы и прожиточного минимума в 2020 году. Хотя правительство заявило о своем желании не связывать размер социальных выплат с размером прожиточного минимума в будущем, исходя из действующего законодательства, большинство социальных выплат зависит от установленного размера прожиточного минимума для отдельных демографических групп.
В 2020 году прожиточный минимум на одно лицо в расчете на месяц составит:
- с 1 января 2020 года — 2027 грн, с 1 июля — 2118 грн, с 1 декабря — 2189 грн, а для основных социальных и демографических групп населения:
- детей в возрасте до 6 лет: с 1 января 2020 — 1779 грн, с 1 июля — 1859 грн, с 1 декабря — 1921 грн;
- детей в возрасте от 6 до 18 лет: с 1 января 2020 — 2218 грн, с 1 июля — 2318 грн, с 1 декабря — 2395 грн;
- трудоспособных лиц: с 1 января 2020 — 2102 грн, с 1 июля — 2197 грн, с 1 декабря — 2270 грн;
- лиц, утративших трудоспособность: с 1 января 2020 — 1638 грн, с 1 июля — 1712 грн, с 1 декабря — 1769 грн.
Интересно, что парламент поручил Кабинету Министров Украины осуществить решительные шаги по приближению в 2020 году размера прожиточного минимума к его реальной величине, которая может составлять расчетно около 4251 гривен с соответствующей корректировкой размера прожиточного минимума для основных социальных и демографических групп населения.
В 2020 году минимальная заработная плата будет составлять:
- в месячном размере: с 1 января — 4723 грн;
- в почасовом размере: с 1 января — 28,31 грн.
Помощь малообеспеченным семьям
В 2020 году несколько меняется формула для расчета пособия малообеспеченным семьям.
В 2020 году уровень обеспечения прожиточного минимума для назначения помощи согласно Закону Украины «О государственной социальной помощи малообеспеченным семьям» в процентном соотношении к прожиточному минимуму для основных социальных и демографических групп населения составит: для трудоспособных лиц — 25 процентов, для детей, лиц, утративших трудоспособность, и лиц с инвалидностью — 100 процентов соответствующего прожиточного минимума.
Размер государственной социальной помощи малообеспеченным семьям в 2020 году не может составлять более 75 процентов уровня обеспечения прожиточного минимума для семьи.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 января 2020:
- трудоспособные — 525,50 грн;
- дети до 6 лет — 1779 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2218 грн;
- нетрудоспособные — 1638 грн.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 июля 2020:
- трудоспособные — 549,25 грн;
- дети до 6 лет — 1859 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2318 грн;
- нетрудоспособные — 1712 грн.
Уровень обеспечения прожиточного минимума для расчета пособия с 1 декабря 2020:
- трудоспособные — 567,50 грн;
- дети до 6 лет — 1921 грн;
- дети от 6 до 18 лет — 2395 грн;
- нетрудоспособные — 1769 грн.
Размер государственной социальной помощи семьям с детьми равна разнице между уровнем обеспечения прожиточного минимума для семьи и среднемесячным совокупным доходом семьи.
Пособие по беременности и родам
Женщинам, которые не являются наемными работниками или предпринимателями, не платят социальные взносы в связи с временной потерей трудоспособности, пособие по беременности и родам назначается в размере 25% прожиточного минимума для трудоспособных лиц. Срок, за который выплачивается пособие, составляет 126 календарных дней при нормальном течении родов; 140 календарных дней — при осложненных родах; 190 календарных дней — для женщин-чернобыльцев.
Размер пособия по беременности и родам:
- с 1 января — 2207грн (126 дней), 2450 грн (140 дней), 3328 грн (190 дней);
- с 1 июля — 2306 грн (126 дней), 2562 грн (140 дней), 3477 грн (190 дней);
- с 1 декабря — 2383,5 грн (126 дней), 2646 грн (140 дней), 3591 грн (190 дней).
Помощь на детей, над которыми установлена опека или попечительство
Размер такой помощи равен двум прожиточным минимумам на ребенка соответствующего возраста:
- с 1 января — 3558 грн (дети до 6 лет), 4436 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 июля — 3718 грн (дети до 6 лет), 4636 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 декабря — 3842 грн (дети до 6 лет), 4790 грн (дети от 6 до 18 лет).
Помощь одиноким матерям
Выплачивается как разница между 100% прожиточного минимума на ребенка соответствующего возраста и среднемесячным совокупным доходом семьи в расчете на одного члена семьи.
Максимальный размер пособия одиноким матерям в 2020 году:
- с 1 января — 1779 грн (дети до 6 лет), 2218 грн (дети от 6 до 18 лет), 2102 грн (дети от 18 до 23 лет, обучающихся);
- с 1 июля — 1859 грн (дети до 6 лет), 2318 грн (дети от 6 до 18 лет), 2197 грн (дети от 18 до 23 лет);
- с 1 декабря — 1921 грн (дети до 6 лет), 2395 грн (дети от 6 до 18 лет), 2270 грн (дети от 18 до 23 лет).
Помощь детям, родители которых уклоняются от уплаты алиментов
Выплачивается в размере, равном разнице между 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста и среднемесячным совокупным размером дохода семьи в расчете на одного ее члена за предыдущие 6 месяцев. Государственная помощь выплачивается только детям до 18 лет.
Максимальный размер в 2020 году:
- с 1 января — 889,50 грн (дети до 6 лет), 1109 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 июля — 929,50 грн (дети до 6 лет), 1159 грн (дети от 6 до 18 лет);
- с 1 декабря — 960,5 грн (дети до 6 лет), 1197,5 грн (дети от 6 до 18 лет).
Таким же будет и минимальный размер алиментов в твердой денежной сумме, в случае его взимания с одного из родителей.
11 сентября 2019г.
Запоріжці поглиблюють соціальний діалог
На виконання заходів з нагоди відзначення Всесвітнього дня дій за гідну працю та в рамках співпраці Запорізької обласної ради профспілок та Головного управління Пенсійного фонду 10 вересня п.р. провели засідання «круглого столу» за темою «Впровадження єдиних стандартів обслуговування в сервісних центрах та дистанційне отримання пенсійних послуг громадянами через сервіси вебпорталу Фонду».В заході прийняли участь: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко, фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, зав. відділом соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників обласної ради профспілок Тамара Белескова, представники профкомів акціонерних товариств «Запоріжсталь, «Запоріжкокс», галузевих організацій профспілок: металургійної та гірничодобувної, харчової, переробної промисловості, будівництва, соціальної сфери, енергетики та електротехнічної промисловості, автомобільного транспорту, освіти та науки, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства, державних установ, заступник виконавчого директора ЗОСПП «Потенціал» Ірина Стрельбицька, начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Запорізькій області Сергій Четвертак.
Світлана Олексіївна розповіла про пріоритетні принципи обслуговування всіх категорій громадян, а саме якість, прозорість, відкритість та доступність, які реалізовані в сервісних центрах у Запорізькій області. Сервісні центри мають розумне пристосування для осіб з особливими потребами: це облаштування пандусами, табличками, з продубльованим рельєфно-крапковим шрифтом Брайля, наявність медичних аптечок, облаштування місць, призначених для паркування транспортних засобів людей з інвалідністю, засобами відеоспостереження.
На сьогодні проводиться оснащення усіх віддалених робочих місць сучасною комп'ютерною технікою, що дає можливість отримання громадянами усього спектру послуг. (подання заяв про призначення (перерахунок) пенсій, замовлення пенсійних посвідчень, видача довідок про доходи пенсіонера та інших довідок з реєстру застрахованих осіб, тощо).
Популярності набирає взаємодія громадян з Пенсійним фондом через сервіси Веб-порталу електронних послуг. На сьогодні в особистому кабінеті працює низка сервісів для пенсіонерів, громадян та страхувальників, зокрема це: налаштування послуги безплатного СМС-інформування (щодо призначення/перерахунку пенсії; сплати страхових внесків роботодавцем та страхового стажу особи); отримання довідок, достовірність яких підтверджується QR-кодом і не потребує ні підпису ні печатки (про розмір сплачених внесків (форма ОК-5), витяг із реєстру застрахованих осіб, довідка про розмір пенсії); отримання застрахованими особами через особистий кабінет інформації про страховий стаж та щомісячні відрахування єдиного соціального внеску роботодавцем, в тому числі щодо заборгованості підприємства з цього виду платежу. А також електронні «Довідки про трудовий та страховий стаж» працівників для розрахунку суми виплати за час тимчасової непрацездатності.
Крім того, з кінця липня реалізовано технологію призначення пенсії за принципом «одного відвідування», або «один дотик», що є першим етапом впровадження системи «Е-пенсія».
На Веб-порталі Фонду запрацював функціонал дистанційного подання заяви на призначення (перерахунок) пенсії та виготовлення пенсійного посвідчення із можливістю прикріплення заявником самостійно електронних копій документів. Мешканці Запорізької області відтепер можуть оформити пенсію, не виходячи із дому – в один дотик.
В чому перевага такого способу? Ані черг, ані витрат власного часу на відвідування сервісного центру.
Що для цього необхідно? Електронний цифровий підпис та наявність Інтернету.
Світлана Олексіївна та фахівці Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, відповіли на запитання, які хвилюють профспілкових активістів, а також продемонстрували на конкретних прикладах порядок реєстрації в особистому кабінеті користувача, механізми користування онлайн-сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України.
Запорізька обласна рада профспілок
10 июля 2019г.
Законопроект «О безопасности труда и здоровья работников»
На сайте Федерации профсоюзов обнародован проект Закона «О безопасности труда и здоровья работников». Закон будет определять правовые, организационные, экономические и социальные основы безопасности труда и здоровья работников в Украине и имеет целью обеспечение безопасных и здоровых условий труда, сохранение жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности. В частности, предусмотрен перечень прав и обязанностей работодателей, расширенный перечень прав инспекторов труда, а также предусмотрена ответственность за нарушение трудового законодательства. Закон может вступить в силу с 1 января 2021 года.
Стоит отметить, что действие Закона распространяется на всех работодателей и работников (за исключением домашних работников), в том числе:
- работников, работающих в рамках трудовых отношений;
- лиц, которые фактически находятся в трудовых отношениях с работодателем, без их оформления в установленном законодательством порядке;
- физических лиц, выполняющих работы или оказывающих услуги на основании гражданско-правовых договоров;
- членов фермерских хозяйств;
- соискателей образования, которые в установленном законодательством порядке проходят у работодателя производственное обучение или практику;
- осужденных, которые в установленном законодательством порядке участвуют в трудовой деятельности;
- лиц, привлеченных в установленном законодательством порядке к ликвидации чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера;
- лиц, которые по решению суда привлечены к выполнению общественных и общественно-полезных работ;
- объединения граждан, религиозные организации, представительства нерезидента-юридического лица без статуса юридического лица.
Действие Закона не распространяется на отношения безопасности труда и здоровья работников военных; правоохранительных; таких, которые связаны с защитой от катастроф или чрезвычайных ситуаций; и других сфер несения специальной службы, если другими законами определены другие требования по безопасности труда и здоровья работников в этой сфере.
Инспекторы труда будут иметь широкие права
Кодекс законов о труде хотят дополнить статьей 261, которая определяет основные права инспекторов труда.
Главный государственный инспектор Украины, главные инспекторы труда соответствующих административно-территориальных единиц, их заместители, инспекторы труда, снабженные документами, удостоверяющими их полномочия, имеют право в установленном законом порядке:
- беспрепятственно без предварительного уведомления в любое время посещать производственные, служебные и административные помещения юридических лиц независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования, физических лиц, использующих наемный труд, а также рабочие места работников, расположенные вне этих помещений, для проведения инспекционных посещений по вопросам, относящимся к их компетенции;
- доступа к зданиям, помещениям, сооружениям и другим объектам, в которых находятся физические лица, относительно которых есть достаточно оснований считать, что они выполняют трудовые обязанности, или к ним применяется принудительный труд;
- знакомиться с оригиналами и получать копии нормативных актов работодателя, коллективных договоров, коллективных или трудовых договоров, сведений, книг, реестров и других документов, ведение которых предусмотрено законодательством о труде, используемых работодателем по вопросам, отнесенным к компетенции инспектора труда;
- в одиночку или в присутствии свидетелей задавать работодателю и/или работникам, представителям работников вопросы, получать от них необходимые объяснения, отчеты, материалы, другую информацию относительно нарушений законодательства о труде и принятых мерах по их устранению;
- обязывать обнародовать объявления, которые требуются законодательством о труде;
- изымать или брать с собой для анализа образцы материалов и веществ, используемых или обрабатываемых, при условии уведомления работодателю или представителю работника о том, что материалы или вещества были изъяты или взяты с этой целью;
- вносить работодателям обязательные для исполнения письменное требование об обеспечении выполнения предоставленных полномочий и/или предписание по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, причин и условий, которые к ним приводят, в том числе с целью устранения недостатков, выявленных на сооружении, в оборудовании или методах работы, которые они имеют основание считать угрожающими здоровью или безопасности работников;
- представление об отстранении от исполнения обязанностей виновных в этих нарушениях должностных лиц или привлечения их к ответственности в соответствии с законом и другие.
Предписание по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, которое непосредственно угрожает жизни и здоровью работника подлежит немедленному исполнению.
В случае невыполнения или выполнения не в полном объеме предписания по устранению выявленных нарушений законодательства о труде, которое непосредственно угрожает жизни и здоровью работника, Главный государственный инспектор труда Украины, главный инспектор труда соответствующей административно-территориальной единицы, их заместители принимают решение о запрете, остановке, прекращении, ограничении эксплуатации предприятий, отдельных производств, цехов, участков, рабочих мест, зданий, сооружений, помещений, выпуске и эксплуатации машин, механизмов, оборудования, транспортных и других средств труда, выполнения определенных работ, применения новых опасных веществ, реализации продукции до устранения таких нарушений.
Кроме того, законопроект определяет, что следует считать абсолютно конфиденциальным источник всякой жалобы, доведенной до их сведения, на недостатки или нарушения законодательства о труде и воздерживаться от сообщения работодателю или его представителю о том, что инспекционное посещение было проведено в связи с получением такой жалобы.
Меры государственного контроля за соблюдением законодательства о труде осуществляются в форме проведения инспекционных посещений и/или невыездных инспекций. По результатам инспекционного посещения или невыездной инспекции составляются акт и в случае выявления нарушений законодательства о труде — предписание об устранении выявленных нарушений требований законодательства.
Новые штрафы за нарушение трудового законодательства
Статью 265 КЗоТ дополнят новыми абзацами следующего содержания:
- непредставление, несвоевременное представление или представление заведомо недостоверных сведений, определенных законодательством о безопасности труда и здоровья работников, — грозит штрафом в размере 1% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не меньше трехкратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- выполнение работ в условиях повышенной опасности и/или эксплуатации (применении) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности без разрешения, получение которого предусмотрено законом, осуществление хозяйственной деятельности без идентификации объектов повышенной опасности, проведение, которой предусмотрено законодательством, а также эксплуатации технологических транспортных средств без предусмотренной законодательством регистрации — штрафом в размере 3% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее пятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- невыполнение предписаний инспекторов труда — штрафом в размере 5% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее десятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения;
- причинение вреда жизни или здоровью работников в результате допущенных недостатков на сооружении, оборудовании или методах работы, по устранению которых инспекторами труда вносились предписания — штрафом в размере 25% от среднемесячного фонда оплаты труда юридического или физического лица, с которого взимается штраф за предыдущий год, но не менее пятидесятикратного размера минимальной заработной платы, установленной на момент выявления нарушения.
ГПД при тяжелых условиях труда заключаться только с предпринимателем
Статья 837 Гражданского Кодекса Украины дополнена частью следующего содержания:
Договор подряда (субподряда) о работе с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья, работе с повышенной опасностью или там, где есть потребность в профессиональном отборе, заключается с подрядчиком (субподрядчиком), осуществляющим предпринимательскую деятельность.
Статья 901 ГКУ дополнена таким абзацем:
Договор о предоставлении услуг о работе с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья, работе в условиях повышенной опасности, или там, где есть потребность в профессиональном отборе, заключается с исполнителем, который осуществляет предпринимательскую деятельность.
То есть заключать гражданско-правовой договор (договор подряда) с физическим лицом (не предпринимателем) запрещено, если работа связана с тяжелыми, вредными условиями труда, условиями повышенного риска для здоровья.
27 мая 2019г.
Засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення
Під головуванням заступника директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірини Разуваєвої 23 травня 2019 року відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. У засіданні взяли участь: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко,заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко, виконавчий директор ЗОСППР “Потенціал” Валерій Крайній, голова Запорізької обласної ради професійних спілок Віктор Сластьон та ін.На засіданні розглянуто хід виконання у 2018 році Програми зайнятості населення на 2018-2020 роки, зокрема в частині сприяння працевлаштуванню демобілізованих військовослужбовців – учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб та заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.
У ході засідання заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва зазначила, що Програма зайнятості приймалася у досить складних економічних та політичних умовах.
Так, внаслідок скорочення виробництва протягом 2014-2017 років чисельність зайнятого населення області, яка визначається за методологією Міжнародної організації праці, зменшилась на 102,2 тис. осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників – на 58,3 тис. осіб, а чисельність осіб, застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – на 80,8 тис. осіб.
У такій ситуації головним завданням органів влади та соціальних партнерів було визначено стабілізацію ринку праці через відновлення економіки області.
Завдяки вжитим заходам сьогодні на ринку праці області спостерігаються позитивні зрушення.
За результатами 2018 року порівняно з 2017 роком рівень безробіття серед населення у віці 15-70 років, визначений за методологією МОП, в області зменшився на 0,8 % і склав 9,9 % (а по Україні - 8,8 %). Рівень зайнятості населення у цій віковій категорії відповідно збільшився на 1,5 відсоткових пункти і становив 56,7 % (по Україні – 57,1 %).
Однак, проблема детінізації зайнятості та заробітної плати залишається нагальною. І хоча за останні три роки рівень «тіньової» зайнятості зменшився на 3 % і склав 36,7 % працюючих, такий рівень неформальних трудових відносин залишається загрозою для ефективного соціально-економічного розвитку області.
У своїй доповіді заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко більш докладно розповіла про стан справ на фіксованому ринку праці та охоплення безробітних (у т.ч. внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих військовослужбовців - учасників АТО) активними формами сприяння зайнятості.
Під час розгляду другого питання порядку денного начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко та заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва розповіли про заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.
Проведена робота дала певні позитивні результати у сфері оплати праці області.
За даними органів державної статистики середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника області протягом 2016-2018 років зросла в 1,7 раза від 5080 грн. до 8726 грн. За рівнем оплати праці область стабільно посідає 5 місце серед регіонів України. За січень-березень 2019 року середня заробітна плата в області зросла на 24,4 % і склала 9709 грн. При цьому, вона вперше за останні роки перевищила середній рівень по Україні (100,8 %).
Найвищі темпи зростання середньої заробітної плати як в області, так і в Україні спостерігалися у 2017 році, що обумовлено, насамперед, дворазовим збільшенням на законодавчому рівні мінімальної заробітної плати. Тоді заробітна плата в області за рік зросла на 35,1 %, а по Україні – на 37,1 %.
При цьому, у 2018 році заробітна плата в області зростала темпами вищими за середньо українські: 127,1 % проти 124,8 %. Ця тенденція збереглася і в І кварталі 2019 року (124,4 % проти 120,8 % по Україні).
Разом з інфляцією, це обумовило відповідну динаміку індексу реальної заробітної плати в області. Так, у 2018 році індекс реальної заробітної плати в області перевищив середній по Україні показник – 114,8 % проти 112,5 %, а за І квартал 2019 року склав 114,6 % проти 110,9 % по Україні. Наразі область за цим показником посідає перше місце серед регіонів України (за підсумками 2018 року – 4 місце, 2017 – 21 місце).
За результатами засідання обласним координаційним комітетом сприяння зайнятості населення прийняті рішення, спрямовані на покращення ситуації на ринку праці та легалізацію трудових відносин.
Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості додаються (посилання на розділ «Праця та зайнятість населення»/ «Ринок праці та зайнятість населення». «Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості 23.05.2019»).
24 мая 2019г.
Нова гарантія в оплаті праці — галузева мінімальна зарплата
15 травня 2019 року на засіданні Комітету народні депутати України — члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу народного депутата Дроздика О. В., спрямовану на запровадження в Україні нової гарантії в оплаті праці — галузевої мінімальної заробітної плати, встановлення можливості визначення в угодах на галузевому рівні частки витрат на оплату праці в структурі витрат на виробництво, а також скасування чинного положення закону щодо можливості тимчасового застосування норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами.Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4291 доопр.) дозволить підвищити рівень оплати працівників у відповідних галузях економіки, посилити правовий захист працівників на оплату праці, збільшити бюджетні надходження та сприяти подальшому розвитку соціального діалогу в країні.
4 квітня 2019 г.
МОВЧАННЯ МІНСОЦ: ЧОМУ ПРИХОВУЮТЬ ЗАТРИМКИ ПО ЛІКАРНЯНИМ
І ЯК УРЯД ПРОВОКУЄ ДЕФІЦИТ ФОНДУ СОЦСТРАХУВАННЯ
Заборгованість Фонду соціального страхування України перед працюючим населенням на початок квітня 2019 року перевищила 1,5 млрд. гривень. Затримки по виплаті лікарняних, декретних і навіть допомог на поховання сьогодні у середньому складають 45 днів (проти затримки в 31 день у лютому), однак з кожним тижнем як загальна сума заборгованості, так і час затримок зростають. З власних джерел ми отримали внутрішні розрахунки фахівців Фонду, в яких річний дефіцит організації на кінець 2019 року прогнозується в розмірі понад 3 млрд. гривень, а термін оплати лікарняних перевищить 3-5 місяців.
Про скрутне фінансове становище Фонду відомо кожному, хто хворів або йшов у декретну відпустку з листопада минулого року – саме тоді було вичерпано залишки резервних коштів і бюджет соціального страхування вийшов у мінус. Тоді ж почались затримки із виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, яка відповідно до закону має фінансуватись упродовж 10 днів.
Звідки дефіцит?
Бюджет Фонду соцстрахування наповнюється за рахунок частки єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачується роботодавцями за кожного працівника. Наприкінці 2015 року за результатами голосування у Верховній Раді за державний бюджет на 2016 рік і супутні законопроекти, ставка ЄСВ, яка раніше складала від 36,76% до 49,7%, з 1 січня 2016 року була знижена вдвічі і приведена до єдиної ставки в 22%.
Основним мотивом такого рішення, ініційованого державною стороною, було сподівання на збільшення надходжень до бюджету за рахунок масової детінізації ринку праці, створення нових робочих місць і збільшення фонду оплати праці, які у сукупності мали б компенсувати втрати від суттєвого зменшення ставки єдиного внеску.
Але вже перші квартали після нововведення показали, що хоч в державному секторі номінальний фонд оплати праці і дійсно зріс, у приватному секторі, який складає базову частку української економіки та на детінізацію якого й розраховувала влада, фонд оплати праці зріс лише на 18%, а падіння ЄСВ склало 28%.
План Уряду від початку був популістським кроком, непрорахованим і недалекоглядним, – тож закономірно провалився. Але єдиний внесок вже було знижено, і аби не втратити підтримку електорату, навіть усвідомлюючи подальшу фінансову кризу соціальних фондів через рішення по зниженню ставки ЄСВ, уряд вже не знайшов волі відмовитись від помилкового кроку.
У результаті зафіксовано нестачу коштів від ЄСВ, невиконання плану по надходженням, що закономірно призвели до збільшення дефіциту соціальних фондів, які фінансуються з цього внеску: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Фонду соціального страхування по безробіттю. Якщо останні два Фонді після зниження ставки змогли пропрацювати без дефіциту ще 2 роки за рахунок накопичених резервних коштів, то дефіцит Пенсійного фонду за результатами 2016 року після рішення Уряду про зниження вдвічі ЄСВ склав 138 млрд. грн. проти 80 млрд. у 2015 році.
Як наслідок, для часткового покриття пенсійного дефіциту почався етапний процес зі зміни принципів розподілу ЄСВ між фондами. Якщо раніше частка Фонду соціального страхування становила 14,26% від усього єдиного внеску, то вже у 2017 році вона була зменшена на користь Пенсійного фонду до 9,14%.
Зменшення долі внеску, що йде до бюджету Фонду соцстраху, разом із скороченням загальних надходжень коштів від ЄСВ після його зменшення вдвічі призвели до нестачі бюджету, яка стала критичною на кінець 2018 року.
Але й на сьогодні орган державного нагляду за Фондом соціального страхування України – Міністерство соціальної політики – замовчує проблему. І більше того: попри затримки в півтора місяці, масові скарги українців на несвоєчасні виплати та навіть судові позови, офіційно державні посадовці, що й спровокували сьогоднішній дефіцит, декларують, що затвердили бюджет Фонду соцстрахування України, який дозволяє здійснювати всі виплати вчасно.
Мистецтво ігнорування
Бюджет Фонду соцстрахування проектно приймає правління Фонду у складі представників держави, роботодавців і профспілок та остаточно затверджує Кабінет Міністрів України. У грудні 2018 року 21 член правління, по 7 від кожної сторони соціального діалогу, за поданням Виконавчої дирекції Фонду затвердили проект бюджету на 2019 рік з дефіцитом у трохи більше 500 млн. грн.
Однак уже тоді Виконавча дирекція Фонду, хоч і показала дефіцитність бюджету, але суттєво її занизила. Проект бюджет було розраховано на рівні видатків 2018 року попри те, що всі базові виплати Фонду напряму залежать від середньої заробітної плати українців, яка зростає щомісяця. За 2018 рік середні доходи по України зросли на близько 20%. Для прикладу, розмір допомоги по вагітності і пологах від Фонду складає 100% середньоденної зарплати жінки за останні 12 місяців, помноженої на тривалість декретної відпустки.
Штучне скорочення видаткової частини в бюджеті Фонду стало результатом загальної нестачі надходжень від ЄСВ та дефіцитності Пенсійного фонду, на який направляється левова частка єдиного соціального внеску.
Тож бюджет Фонду формувався під фінансові можливості надходжень, а не реальних планових видатків на забезпечення соціальних гарантій. Соцзахист трудового населення поступився популізму державної сторони, яка пожертвувала допомогу працюючим на користь помилкового зниження ЄСВ у рекордні два рази та на порятунок залишків виборчого рейтингу і пенсійної реформи.
Проект бюджету Фонду, прийнятий правлінням, на затвердження КМУ спільно подають Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів. При цьому законодавчо визначено, що міністерства мають подати такий бюджет на бездефіцитній основі, навіть у разі прийняття його дефіциту правлінням Фонду.
Аби подати профіцитний бюджет, за поданням Мінсоцполітики 27 грудня 2018 року було змінено розподіл єдиного соціального внеску: до частки, яка йде у бюджет Фонду соціального страхування України, було додано +0,22% ЄСВ. Цього вистачило, тільки покрити формальний дефіцит Фонду у 500 млн. грн., озвучений Виконавчою дирекцію Фонду.
У результаті, 16 січня 2019 року КМУ затвердив поданий Міністерством соціальної політики бюджет Фонду соцстрахування: бездефіцитний, однак із все ще суттєво заниженими показниками планових видатків, що не враховують ані інфляцію, ані ріст заробітної плати та навіть передбачають скорочення чисельності хворіючих працівників і вагітних жінок. Дохідна частина бюджету Фонду (разом із залишком коштів на початок року) склала в сумі 23,29 млрд. гривень, видаткова в сумі 23,26 млрд. гривень.
Міністерство соціальної політики відзвітувалось: прийняття акта сприятиме своєчасному матеріальному забезпеченню застрахованих осіб у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, страхових виплат у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, які спричинили втрату працездатності, створить умови для ефективної роботи Фонду з виконання завдань і функцій, передбачених законодавством.
На той момент затримка лікарняних і декретних вже доходила до мільярдного показника.
З моменту затвердження Кабміном поданого державною стороною «бездефіцитного» бюджету та обіцяного Мінсоцполітики своєчасного здійснення виплат заборгованість Фонду соціального страхування перед населенням продовжує зростати як в матеріальному, так і часовому виразі.
Наталія Землянська,
заступник Голови Громадської Ради
Фонду соціального страхування
3 января 2019г.
Роль профспілки у захисті соціально-економічних інтересів найманих працівників
Однією із передумов забезпечення соціальної злагоди в трудовій сфері є наявність сильних і незалежних професійних спілок. Дуже важливо, щоб ці організації трудящих були демократичними й достатньо представницькими. Ще одна умова - це визнання державою законної діяльності та сучасної соціальної ролі профспілок, адекватне ставлення до них роботодавців і суспільства в цілому.
Справжньою метою діяльності профспілкових організацій є поліпшення становища працівників на основі конструктивного соціального діалогу, узгодження інтересів найманих працівників, держави й роботодавців шляхом домовленостей, а не руйнівної конфронтації. Профспілки виступатимуть каталізатором соціальної рівноваги лише тоді, коли ступінь охоплення трудящих профспілковим “активним” членством буде високий, а сам профспілковий рух добре організований, сильний і впливовий.
В Запорізькій області, яка є одним із індустріальних регіонів країни, більшість найманих працівників традиційно є членами профспілок. Нині об'єктивним чинником поступового зменшення профспілкового членства є загальне скорочення кількості робочих місць, вихід працівників із профспілок за власними мотивами, що, переважно, пов'язано з розчаруванням у спроможності профспілок захистити людину, яка опинилася в складних соціально-виробничих умовах.
Основною метою, яку ставлять перед собою профспілки - це підвищення рівня заробітної плати, збереження робочих місць для членів профспілки, участь трудящих в управлінні виробництвом і розподілі виробленого продукту, а також поліпшення умов праці. Зважаючи на це в їхній діяльності нерідко виникають певні протиріччя. Так, наприклад, підвищення рівня ставок заробітної плати може призвести до збільшення рівня безробіття в країні, тому що підвищені ставки заробітної плати, рівень яких перевищує можливості підприємств, і призводить до звільнень працівників. Отже, робітники з гарантованою зайнятістю мимоволі виграють від звільнення інших. Ще одне протиріччя в роботі профспілок зумовлене їхньою боротьбою за поліпшення умов праці, згідно з якою до колективних угод включаються норми про техніко-технологічне переозброєння виробництва, зменшення сфери використання ручної праці тощо. Проте така вимога нерідко призводить до скорочення чисельності працівників і суперечить вимогі забезпечення зайнятості.
Основною метою об'єднання працівників у профспілки є захист власних трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Тому, на сьогодні, все помітнішою є мотивація членства працівників у профспілках вже не задля традиції, а як об'єктивна потреба.
Нині в Україні всі основоположні профспілкові права гарантовані законами й віднесені Конституцією до основних прав людини. Це можна вважати вагомим досягненням українських профспілок, яким довелося докласти чимало зусиль, щоб їхні пропозиції були враховані в Конституції. Так, відповідно до статті 36 головного закону – Конституції громадяни мають право на участь у профспілках із метою захисту своїх трудових і соціально- економічних прав та інтересів. Ще одне з основоположних прав профспілок, що має застосування практично в усіх країнах світу, - право на ведення колективних переговорів і укладення колективних договорів і угод гарантоване їм Законом України “Про колективні договори і угоди” та ратифікованими Україною Конвенціями МОП №98 “Про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів” і № 154 “Про сприяння колективним переговорам”. Всеукраїнські галузеві профспілки та обласні міжспілкові профоб'єднання є стороною переговорів та колективних угод відповідного рівня, а первинні організації профспілок на підприємствах - стороною колективних договорів.
Свою захисну функцію профспілки та їх органи широко використовують також шляхом здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю, представництва прав працівників у судах, арбітражах, комісіях із трудових спорів, що утворюються на підприємствах. Коли ж примирні та арбітражні процедури не дають бажаних результатів, профспілки вдаються до колективних дій на захист інтересів своїх членів.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” однією зі сторін колективного трудового спору конфлікту) є: на виробничому рівні - наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова організація; на галузевому, територіальному рівнях – наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних одиниць чи профспілки, їх об'єднання; на національному рівні – наймані працівники однієї або декількох галузей (професій) чи профспілки або їх об'єднання. Як бачимо з цієї норми, профспілки можуть виступати стороною у колективному трудовому спорі, при цьому виступаючи не як самостійний суб’єкт, а представляючи інтереси працівників. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).
Прикладом активного відстоювання профспілкою колективних прав найманих працівників можна навести роботу обласної профспілкової організації ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя
Так, 20.12.2016 з ініціативи обласної профспілкової організації ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя відбулось засідання конференції представників найманих працівників даного підприємства, під час якої було затверджено вимоги до роботодавця та обрано уповноважений представницький орган найманих працівників, який повністю складався із членів профспілкового комітету.
23.12.2016 уповноважений представницький орган найманих працівників оформлену відповідним чином вимогу: « У триденний строк з дня отримання вимоги найманих працівників до роботодавця ліквідувати заборгованість із виплати заробітної плати, що утворилась в ПАТ «Запоріжжяобленерго»» надіслав роботодавцю. 03 січня 2017 року відбулось засідання уповноваженого представницького органу найманих працівників, на якому відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», було прийнято рішення про незгоду з рішенням роботодавця та про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт).
Розпорядженням НСПП від 05.01.2017 № 001-р (зі змінами внесеними Розпорядженням НСПП від 05.03.2017 № 042-р) був зареєстрований колективний трудовий спір (конфлікт) між найманими працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя та ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя (Реєстраційний № 001-17/08-В).
Для вироблення рішення по задоволенню вимоги по колективному трудовому спору (конфлікту) за згодою сторін 19.01.2017 було створено примирну комісію. Примирною комісією було проведено 2 засідання (19.01.2017, 20.01.2017) по розгляду вимоги найманих працівників та вирішенню колективного трудового спору (конфлікту). 20.01.2017 примирною комісією було прийнято Рішення задовольнити вимогу найманих працівників, виконання даної вимоги покласти на керівника підприємства, також були надані рекомендації сторонам колективного трудового спору. Контроль за виконанням рішення примирної комісії було покладено на сторони колективного трудового спору (конфлікту). Також за сприянням відділення НСПП в Запорізькій області щодо вирішення даного колективного трудового спору (конфлікту) були проведені узгоджувальні зустрічі зі сторонами зазначеного колективного трудового спору (конфлікту).
На початку березня 2017 року уповноважений представницький орган найманих працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя повідомив відділення НСПП в Запорізькій області про задоволення вимоги найманих працівників. Розпорядженням НСПП від 09.03.2017 № 045-р даний колективний трудовий спір (конфлікт) було знято з реєстрації, як такий, що вирішений.
Цей позитивний приклад вирішення колективного трудового спору (конфлікту) підкреслює, що профспілки мають низку важелів впливу на роботодавців та можуть значно вплинути на ефективність вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та їх роль і значення, в умовах ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, все більше зростатиме.
Головний спеціаліст відділення Національної служби
посередництва і примирення в Запорізькій області О.В.Клепач
3 января 2019г.
УЧАСТЬ ПРОФСПІЛОК В ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ
Запровадження ринкових відносин неминуче призводить до погіршення рівня соціально-правових гарантій найманих працівників, а отже, за таких умов важливого значення набуває діяльність органів і організацій, покликаних забезпечувати захист прав та інтересів людини праці. Такими організаціями традиційно вважаються профспілки.
Право всіх трудящих за своїм вибором створювати організації, а також вступати в них для захисту своїх інтересів передбачено ще Конвенції № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію, яка була прийнята в 1948 році Міжнародною організацією праці. Воно знайшло своє відображення і в ст. 36 Конституції України: «Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів».
Право на об’єднання у профспілки включає: право працівників без будь-якого дозволу державних органів створювати за своїм вибором профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначеному їх статутами, право обирати своїх представників для захисту інтересів членів профспілки, брати участь у внутрішній життя організації; право вільно здійснювати профспілкову діяльність. Це право отримало своє легальне закріплення в ст.6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045- XIV (далі – Закон про профспілки).
Право на об’єднання в профспілки є одним з найважливіших в цивілізованому суспільстві, а його реалізація – показник існування в ньому демократії. Профспілкова свобода передбачає політичну і фінансову незалежність профспілок від держави, політичних партій, підприємців, церкви, що, як правило, ретельно перевіряється при державній реєстрації профспілок в країнах з ринковою економікою.
З прийняттям Закону України «Про колективні договори і угоди», внесенням змін і доповнень до КЗпП України було ліквідовано монопольне становище профспілок у сфері трудових і пов’язаних з ними відносин. Визнавши на законодавчому рівні можливість існування інших уповноважених найманими працівниками органів, законодавець заклав основи майбутніх відносин соціального партнерства в Україні.
У відносинах соціального діалогу профспілки беруть участь по критеріям репрезентативності відповідно до Закону України «Про соціальний діалог». Оцінка відповідності критеріям репрезентативності проводиться на національному та галузевому рівнях – Національною службою посередництва і примирення, на територіальному рівні – відділеннями НСПП.
Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, вони створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Основним завданням профспілок є захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. Саме трудове право концентрує абсолютну більшість прав і обов’язків профспілок, які дозволяють визначати їх правове становище, правосуб’єктність, розглядати як учасників трудових правовідносин.
Правосуб’єктність профспілки отримують за фактом легалізації, яка відповідно до ст. 16 Закону про профспілки здійснюється шляхом їх реєстрації відповідними органами Міністерства юстиції. У разі реєстрації профспілки та їх об'єднання набувають статусу юридичної особи.
Якщо виходити безпосередньо ст. 2 Закону про профспілки, то основною метою створення первинних профспілкових організацій є представництво для здійснення і захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Більш того, як зазначається в ст. 19 Закону про профспілки, в питаннях колективних інтересів працівників, профспілки та їх об’єднання здійснюють представництво і захист інтересів працівників незалежно від факту членства в профспілках.
І Конституція України, і Закон про профспілки визначають правосуб’єктність за профспілками та їх об’єднаннями. На таких же позиціях знаходиться і трудове законодавство. Однак поряд з правосуб’єктністю профспілок, Кодекс законів про працю окремо визначає право участі в трудових правовідносинах також і за виборними органами первинних профспілкових організацій (профспілковим представником). При цьому, як випливає з відповідних норм чинного КЗпП, в трудових правовідносинах вони мають право представляти інтереси працівників безпосередньо, а не від імені профспілки, чиї повноваження здійснюють в межах, наданих їм статутом прав.
Переважна більшість прав і обов’язків профспілки звичайно реалізують через свої органи. Однак реалізація прав і обов’язків профспілки можуть здійснювати не тільки через свої органи, а й безпосередньо. Це, зокрема, проявляється в тих випадках, коли свої права профспілки здійснюють на зборах членів профспілки, наприклад, висування вимог, прийняття рішення про страйки тощо.
Оскільки Закон про профспілки визнає статус юридичної особи за профспілками та їх об’єднаннями, то очевидно, що виборні органи первинної профспілкової організації такого статусу вже не можуть мати. Інша справа, що, здійснюючи власні повноваження, первинні профспілкові організації набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні зобов’язання через свої органи, які діють в межах прав, наданих їм статутами. Однак суб’єктами правовідносин потрібно визнавати профспілки і їх об’єднання, а не виборні органи первинної профспілкової організації. Останні, як виборні органи, тільки представляють інтереси первинних профспілкових організацій.
Необхідно зазначити, що прийняті за останні роки нормативні акти, які так чи інакше регламентують участь профспілок у трудових правовідносинах, орієнтовані саме на правосуб’єктність первинних профспілкових організацій. Так, Закон України «Про колективні договори і угоди» визначає, що право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається профспілкам (ст. 4). А Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», однією зі сторін колективного спору називає первинної профспілкової або інша уповноважена найманими працівниками організації (ст. 3). Законом України «Про соціальний діалог» визначено критерії та порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об’єднань у відносинах соціального діалогу.
Аналогічні принципи покладені в основу діяльності первинних профспілкових організацій, що функціонують на підприємствах, в установах і організаціях. Стаття 37 Закону про профспілки надає їм право представляти інтереси членів профспілки, захищати їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації на підприємствах здійснюють через створені ними виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються – через представника (довірену особу) первинної профспілкової організації, що діє в межах прав, наданих йому цим Законом та статутом (положенням) профспілки.
Повноваження профспілок з трудового права є досить широкими і різноплановими. Вони здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян. У питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства в профспілках.
Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства. Профспілки та їх об’єднання ведуть колективні переговори, здійснюють укладання колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних, міжгалузевих угод від імені працівників.
Профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробці та здійсненні державної політики в галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.
Проекти законів, які стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об’єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.
Профспілки, їх об’єднання мають також право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи і відповідним органам державної влади про прийняття або внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудової сфери.
Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення причин загрози життю або здоров’ю працівників.
Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, брати участь в розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них.
Профспілки, їх об’єднання беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних і територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об’єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ, організацій, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про зайнятість.
Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання профспілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини майбутніх звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Роботодавець проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.
Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів). Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).
Вони мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.
Роль і значення профспілок в умовах ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, зростає все більше і більше. Важливо, щоб повноваження, які визначені Законом України «Про професійні спілки», були реалізовані в інтересах найманих працівників, це є однією з гарантій законності трудових правовідносин.
Головний спеціаліст
відділення НСПП в Запорізькій області С.В. Ткачук
13 декабря 2018г.
Мінсоцполітики про обов’язковість застосування норм галузевих угод
Мінсоцполітики розглянуло окремі питання щодо колективно-договірного регулювання трудових відносин та застосування галузевих (міжгалузевих), територіальних та інших колективних угод.
1. Яким чином роботодавець може документально підтвердити обов’язковість застосування для нього норм тієї чи іншої галузевої (міжгалузевої) угоди на підставі норм чинного законодавства?
Документально підтвердити обов’язковість виконання зобов’язань у сфері соціально-трудових відносин, передбачених тією чи іншою галузевою (міжгалузевою) угодою, роботодавець може, посилаючись на відповідні документи — нормативні акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також статути, положення, які містять інформацію стосовно його:
1) членства в організації роботодавців, яка входить до всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців, що є суб’єктом сторони роботодавців цієї угоди;
2) віднесення до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, який є суб’єктом сторони органів виконавчої влади цієї угоди.
2. Чи є наявність на підприємстві організації профспілки, яка є підписантом угоди, обов’язковою умовою для підтвердження підприємством (роботодавцем) поширення на нього зобов’язань за такою угодою?
Законодавством не визнається обов’язковою умовою наявність на підприємстві організації профспілки, яка є підписантом галузевої (міжгалузевої) угоди, для підтвердження підприємством (роботодавцем) поширення на нього зобов’язань за такою угодою.
3. Яким чином органи влади, уповноважені здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю, державний фінансовий контроль, захист конкуренції, а також органи місцевого самоврядування та колегіальні органи, уповноважені здійснювати встановлення державних регульованих цін/тарифів, можуть отримати інформацію про склад сторін галузевих (міжгалузевих) угод для належного застосування ними їх повноважень та чи зобов’язані сторони галузевих (міжгалузевих) угод оприлюднювати таку інформацію та надавати її за запитом?
Інформацію про склад сторін галузевих (міжгалузевих) угод (перелік суб’єктів сторін) відповідні органи влади, а також інші особи, можуть за запитом отримати від Мінсоцполітики як суб’єкта владних повноважень, оскільки зазначену інформацію міністерством отримано у процесі виконання своїх обов’язків щодо повідомної реєстрації вказаних угод.
Скановані копії галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, інформацію про суб`єктів — підписантів цих угод, розміщено на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики у рубриці «Головна / Соціальний діалог».
Обов’язку сторін галузевих (міжгалузевих) угод оприлюднювати інформацію про свій склад та надавати її за запитом законодавством не встановлено. Разом з тим така інформація, як правило, міститься у тексті цих угод та надається суб’єктами їх сторін у разі надходження відповідних запитів.
З метою отримання інформації стосовно переліку підприємств, організацій, установ, інтереси яких представлено в галузевій (міжгалузевій) угоді її сторонами, доцільно звертатись до суб’єктів сторін цієї угоди.
На думку Мінсоцполітики зазначена інформація має надаватися такими суб’єктами з урахуванням норм законодавства з метою здійснення якісного контролю за додержанням законодавства про працю, державного фінансового контролю тощо.
Мінсоцполітики надає роз’яснення щодо окремих питань стосовно сфери дії галузевих (міжгалузевих), територіальних, територіально-галузевих, регіонально-галузевих угод для використання в роботі.
4. Які норми праці (виробітку, часу, обслуговування, чисельності) згідно з вимогами чинного законодавства є обов’язковими для дотримання підприємством (роботодавцем) при укладенні колективного договору, якщо такі норми встановлені актом центрального органу виконавчої влади та галузевою (міжгалузевою) угодою?
Законодавство України передбачає самостійність підприємств, установ, організацій у питаннях нормування праці та рекомендує у колективному договорі визначати конкретні питання стосовно застосування і перегляду норм праці.
Підприємство має враховувати норми галузевої (міжгалузевої) угоди, які є для нього обов’язковими відповідно до законодавства.
22 ноября 2018г.
Новий розмір прожиткового мінімуму з 1 грудня: на що він вплине?
З 01.12.2018 року зросте прожитковий мінімум для працездатних осіб. Водночас збільшаться й інші види прожиткового мінімуму. На які ще показники це вплине?
Згідно зі ст. 7 Закону від 07.12.2017 р. № 2246 «Про Державний бюджет на 2018 рік» (далі — Закон № 2246) з 01.12.2018 р. прожитковий мінімум на одну особу збільшиться і становитиме 1853 грн. Однак це загальний показник, а для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум буде таким:
- для дітей віком до 6 років — 1626 грн;
- дітей віком від 6 до 18 років — 2027 грн;
- працездатних осіб — 1921 грн;
- осіб, які втратили працездатність — 1497 грн.
Проте мінімальна заробітна плата станом на 01.12.2018 р. не змінюється і становить (ст. 8 Закону № 2246):
- у місячному розмірі — 3723 грн;
- у погодинному розмірі — 22,41 грн.
Зазначимо, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
На які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму?
Індексація зарплати
Індексації підлягає зарплата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078).
Отже, з 01.12.2018 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 1921 грн.
Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Отже, розмір аліментів у грудні 2018 року становитиме:
- для дітей у віці до 6 років — не менше 813,00 грн (1626 грн х 50%);
- для дітей у віці від 6 до 18 років — не менше 1013,50 грн (2027 грн х 50%).
Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим? Він автоматично змінити суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного в цих документах розмірі.
Зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому, якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів
Така державна допомога надається також тим дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину, або їхнє місце проживання невідоме.
Її надають у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Таким чином, максимальна сума грошової допомоги дітям, чиї батьки не платять аліменти, з 01.12.2018 року становить:
- дітям до 6 років — 813,00 грн (1626 грн х 50%);
- дітям 6–18 років — 1013,50 грн (2027 грн х 50%).
Допомога з безробіття
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону № 1533).
Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття в грудні 2018 року становитиме 7684,00 грн (1921 грн х 4).
Декретні непрацюючим
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 480,25 грн (1921 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.12.2018 р. становитиме:
- якщо 126 календарних днів відпустки — 2017 грн;
- якщо 140 календарних днів відпустки — 2241 грн;
- якщо 180 календарних днів відпустки — 2881 грн.
Допомога одиноким матерям
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо в результаті порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
- вищим за відповідний прожитковий мінімум — то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
- нижчим за відповідний прожитковий мінімум — тоді одинокій матері буде призначена соціальна виплата на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.
Отже, з 01.12.2018 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
- до 6 років — 1626 грн;
- від 6 до 18 років — 2027 грн;
- від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) — 1921 грн.
Допомога на дітей-інвалідів
Розмір державної допомоги встановлюється в процентному співвідношенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян:
- для інвалідів з дитинства підгрупи А І групи разом з надбавкою на догляд за ними — 3074,90 грн;
- для інвалідів з дитинства підгрупи В І групи разом з надбавкою на догляд за ними — 2245,50 грн;
- для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ групи разом з надбавкою на догляд за ними — 1497,00 грн;
- для дітей-інвалідів підгрупи А віком до 6 років з надбавкою на догляд за ними — 2673,90 грн;
- для дітей-інвалідів підгрупи А віком 6–18 років з надбавкою на догляд за ними — 3074,90 грн;
- для дітей з інвалідністю без надбавки — 1497,00 грн;
- для дітей з інвалідністю до 6 років з надбавкою — 1860,90 грн;
- для дітей з інвалідністю 6–18 років з надбавкою — 2061,40 грн;
- для дітей з інвалідністю віком до 18 років, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою — 1571,85 грн;
- для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд — 3197,85 грн;
- для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд — 2384,85 грн;
- для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд — 3598,85 грн;
- для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд — 2585,35 грн.
Допомога на дітей опікунам та піклувальникам
Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та отримали статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, мають право на державну допомогу. Грошова допомога призначається і виплачується офіційним опікунам або піклувальникам дитини.
Сума допомоги з опіки та піклування (в т. ч. на дітей-сиріт) у 2018 році становить 2 прожиткових мінімуми:
- для дітей до 6 років — 3252 грн (1626 грн х 2);
- для дітей 6–18 років — 4054 грн (2 027 грн х 2).
Втім, звертаємо увагу, що при отриманні на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги (крім соцдопомоги на дітей-інвалідів), розмір виплат на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, держдопомоги.
Допомога малозабезпеченим сім’ям
У 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21%, для дітей — 85%, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю 100% відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше ніж 75% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Тож, з 01.12.2018 року гарантований мінімум для працездатних осіб для нарахування цієї допомоги є таким:
- для працездатних осіб — 403,41 грн (1921 грн х 21%);
- для осіб, що втратили працездатність, та інвалідів — 1497,00 грн (1497 грн х 100%);
- для дітей віком до 6 років — 1382,10 грн (1626 грн х 85%);
- для дітей віком від 6 до 18 років — 1722,95 грн (2027 грн х 85%);
- для дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання) — 1632,85 грн (1921 грн х 85%).
Також додатково розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років — на 250 грн, на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 грн.
Пенсія по втраті годувальника
Якщо в померлого годувальника не було необхідного страхового стажу для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, його дітям до досягнення ними 18 років може бути призначена державна соцдопомога.
Сума державної соцдопомоги з втрати годувальника встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.12.2018 року вона становитиме:
- на одну дитину померлого годувальника — 1497,00 грн (1497 грн х 100%);
- на двох — 1796,40 грн (1497 грн х 120%);
- на трьох і більше — 2245,50 грн (1497 грн х 150%).
Пенсія
З 1 грудня 2018 року мають перерахувати й мінімальний розмір пенсій. Він має становити 1497 грн.
Допомога особам, яким бракує стажу для виходу на пенсію
Громадяни, які досягли віку 60 років та мають страховий стаж не менше 15 років (але не мають права на пенсію відповідно до чинного законодавства), можуть розраховувати на таку соціальну допомогу.
Вона визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї на одну особу за попередні 6 місяців, але не більше 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
З 01.12.2018 року максимальний розмір соціальних виплат пенсіонерам становитиме 1497 грн.
Плата за видачу ліцензії
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.
Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду із 01.12.2018 р. по 31.12.2018 р., то плата за її видачу становитиме 1921 грн.
Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Суми штрафів юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож для їх розрахунку з 01.12.2018 року використовується показник у розмірі 1921 грн.
Які показники залишаться без змін?
1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Проте це лише мінімальний показник, і для держслужбовців він повинен застосовуватись із урахуванням коефіцієнтів, встановлених п. 14 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу». В останній раз ці коефіцієнти збільшувались 01.07.2018 р. Таким чином, у грудні 2018 року перегляд мінімальних окладів бюджетникам не планується. А ось роботодавцям приватного сектору не забороняється переглядати та підвищувати посадові оклади протягом року за їхнім самостійним рішенням.
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Оскільки ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата протягом всього 2018 року залишається незмінною та становить 3723 грн.
3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2018 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, оскільки він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22%. Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ. Адже з 01.01.2018 р. цей показник прив’язали до розміру мінімальної зарплати. Зараз він становить 15 мінімальних зарплат (55845 грн), а не 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як в минулому році. Ця зміна вплинула й на наступний показник.
4. Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма існує і щодо допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105). Оскільки поки що розмір мінімальної зарплати ВРУ не переглядала, цей показник з 1 січня 2018 року не змінюється.
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2018 року буде застосовувати штрафи залежно від виду порушення, виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
6. Граничний розмір добових — 372,30 грн (по Україні), 80 евро (за кордон).
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП.
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків.
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги.
10. Ставки єдиного податку для І та ІІ групи:
- для платників І групи — 176,20 грн,
- для платників ІІ групи — 744,60 грн.
11.Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить — 819,06 грн (3723 грн х 22%), а максимальна — 12 285,90 грн (55 845 грн х 22%).
12. Ставки податку на нерухоме майно — максимум 55,84 грн (3723 грн х 1,5%) за 1 кв. м. бази оподаткування.
13. Транспортний податок — 1396 125 грн (3723 грн х 375) за легкове авто, яке є об’єктом оподаткування.
14. Збір за паркування авто — 2,79 грн (3723 грн х 0,075%) за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності.
15. Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання Звіту про контрольовані операції.
16. Судовий збір.
17. Плата за адмінпослуги та держмито.
18. Адміністративний збір та плата за надання відомостей з ЄДР.
19. Плата за відомості з Державного земельного кадастру.
7 ноября 2018г.
Билл Гейтс полагает, что налог на роботов защитит рабочие места
Американский миллиардер, основатель корпорации Microsoft Билл Гейтс уверен, что в будущем будет введен налог на роботов, причем это нужно сделать, чтобы сохранить рабочие места людей. Об этом он заявил в интервью японской газете Nikkei, передает ТАСС.
- Если вы решите закупить роботов вместо того, чтобы нанимать людей, вы сможете это сделать. Однако система налогообложения будет устроена таким образом, что вы в любом случае захотите рассмотреть возможность найма людей. Сейчас система фактически толкает нас в противоположном направлении, – сказал он.
Билл Гейтс не считает, что будут введены запреты на пользование роботами или другими механизмами, просто их приравняют к материальному капиталу и поднимут налоги именно на материальный капитал.
- Основная идея налогообложения заключается в том, что вы можете брать налоги с капитала или рабочей силы, а робот – это капитал. Сейчас существует ряд налогов на рабочую силу, к примеру, подоходный, однако со временем, поскольку люди захотят стимулировать рабочие места и их создание, мы, вероятно, будем иметь различные вычеты и субсидии, чтобы повысить спрос на обычных сотрудников, – пояснил основатель Microsoft.
При этом людям придется задуматься о том, чем занять свободное время, потому что его будет становиться все больше.
- Благодаря идее о том, что роботы помогают нам производить больше товаров и услуг с участием меньшего количества людей, мы стали определять для себя работу как не единственное, ради чего мы родились. Если нам нужно меньше работать, тогда возникает вопрос – как мы должны проводить [освободившееся] время. Конечно же, я не говорю, что мы должны искусственно замедлять процесс автоматизации, ведь робототехника по сути является формой нашей деятельности на данном этапе, – сказал он.
Ранее писатель и консультант НАСА Дэвид Брин говорил: проблемы того, что роботы вытеснят людей с работы, на самом деле нет, а есть проблема, кто будет контролировать роботов и распределять материальные блага, которые ими будут произведены.
- Нам придется вернуться к главному вопросу марксистской философии: кто контролирует средства производства? Будут ли это политические элиты, Искусственный Интеллект или контроль будет осуществляться демократическим путем? Если же орудия производства останутся в руках капиталистов, тогда очень вероятна революция, – уверен консультант НАСА.
5 октября 2018г.
Шукав долі в чужім полі
Причини та наслідки масової трудової міграції. Саме про це спецпроект СТБ «Шукав долі в чужім полі», у якому взяла участь і Федерація роботодавців.
Нині лише в сусідній Польщі понад два мільйони наших заробітчан. Країни-сусіди не приховують: потребують української робочої сили і боротимуться за неї й надалі. Генеральний директор Федерації Ruslan Illichov говорить про те, які шляхи вирішення проблеми бачать роботодавці і скільки часу маємо, щоб спробувати змінити ситуацію.
Дякуємо команді Вікна-новини за надзвичайно глибоку та важливу для країни тему. А ще хочемо нагадати, що вже у жовтні ФРУ презентує «Маніфест роботодавців України». Зупинення депопуляції та міграції не випадково іде у цьому документі під номером один. Адже без якісного трудового ресурсу жодні зусилля роботодавців не будуть у повній мірі реалізовані. Про те, що необхідно для цього зробити, власне, і йдеться у Маніфесті. Більше можна дізнатися, подивившись серію наших відео з хештегом #Маніфест_роботодавців_деталі
5 октября 2018 г.
Массовая забастовка против закона об увольнениях началась в Финляндии
Более 30 тысяч человек принимают участие в 24-часовой забастовке, которую объявили профсоюзы 3 октября, сообщает Helsingin Sanomat. Они протестуют против внесения в законодательствопоправок, упрощающих увольнение сотрудников в небольших (до 10 человек) компаниях и сокращающих срок выплаты пособия по безработице с 90 до 60 дней.
Большинство протестующих трудятся на заводах, входящих в Союз технологической промышленности. Например, это работники верфи Meyer Turku, сталелитейного завода Outokumpu и деревообрабатывающей компании UPM-Kymmene Oy. К ним присоединились работники пищевой промышленности, транспорта, школ, детских садов, поликлиник, больниц и домов престарелых.
Ожидается, что из-за забастовки возникнут проблемы в работе общественного транспорта, медучреждений и магазинов.
4 октября 2018 г.
Оперативные показатели работы ГМК Украины в сентябре и за 9 месяцев 2018 г.
По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в сентябре 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено: чугуна 1,66 млн.т (96,3% относительно августа 2018 г.), стали 1,79 млн.т (100 %), проката 1,57 млн.т (103%).
За 9 месяцев 2018 года произведено: чугуна 15,29 млн.т (105% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 109% без их учета), стали 15,77 млн.т (101% с учетом предприятий на НКТ, или 104% без их учета), проката 13,84 млн.т (103% с учетом предприятий на НКТ, или 106% без их учета).
18 сентября 2018 г.
Проект Госбюджета-2019: кому и сколько «светит»?
Изучаем смету страны на следующий год
В конце прошлой недели подготовленный Кабинетом Министров проект Государственного бюджета-2019 зарегистрирован в Верховной Раде. «Тело» документа сравнительно невелико по объему – всего 15 страниц. Но приложения к законопроекту, раскрывающие конкретные статьи доходов и расходов – на тысячи листов.
Итак, чего ждать и что предлагают? Рост экономики на 3%, инфляция – 7,4%. Бюджетный дефицит 2,26% ВВП: более 1 триллиона гривень доходов, но расходы – на 86 миллиардов больше. Минимальная зарплата – 4175 грн, доллар – по 29,4 грн. Плюс «традиционные» 17 млрд от приватизации. Таковы основные параметры проекта Бюджета-2019. Информация, как говорится, для размышления. Политические оценки оставим за скобками (поскольку они редко бывают объективными). Зато поинтересуемся мнением экономистов. Как они оценивают обнародованный законопроект и что изменили бы в нем, оказавшись на месте народных избранников?
Консервативный подход. Недостаток или преимущество?
Самым большим недостатком этого документапредседатель Комитета экономистов УкраиныАндрей Новак называет абсолютную его идентичность с предыдущими сметами по структуре доходов и расходов. «Конечно же, бюджет – это не тот документ, который требует слишком креативных решений и неожиданных «ходов». Но жизнь приносит изменения, которые должны находить отражение и в основном смете государства. При этом на этапе работы над документом правительство должно инициировать законодательные и административные изменения, которые бы способствовали, прежде всего, росту доходной части бюджета. К примеру, эксперты хотели бы увидеть в новом проекте цифры, говорящие об ожидаемом росте поступлений от мер по деофшоризации страны и демонополизации отдельных отраслей экономики – в частности, энергетического комплекса. Но «снова лето пропели», и ничего в этом направлении не сделали – очевидно, откладывая до «лучших времен», – комментирует г-н Новак.
По его словам, нынешний бюджет, кажется, скопировали с принятого в 2018 году, помножив при этом цифры каждой статьи на показатель инфляции. “Вот и имеем новый «старый» документ”, – говорит экономист. При этом он обращает внимание, что в законопроекте не нашлось места прежним правительственным прогнозам о росте ВВП на 3,3% – авторы ограничились скромненькой «троечкой» (3% роста. – Ред.).
А вот председатель экспертно-аналитического Совета Украинского аналитического центра Борис Кушнирук, наоборот, считает консервативный подход к формированию проекта основного финансового документа страны его преимуществом. «Ведь это исключит (или, по крайней мере, сгладит) дисбалансы, если возникнут проблемы с выполнением доходной части. С таким дисбалансом мы столкнулись летом этого года, когда излишне оптимистичные прогнозы по наполнению государственной казны привели к определенным проблемам с выплатой пенсий», – говорит Борис Кушнирук.
Рост доходов примерно на 13% – тоже консервативный и довольно реалистичный, по его мнению, прогноз (учитывая ожидаемый экономический рост и показатель инфляции). «Если же экономика будет развиваться более высокими темпами, правительство в любой момент – по итогам первого квартала или полугодия может внести изменения, направив дополнительные средства на статьи развития», – напоминает эксперт.
Также важным он считает предусмотренное в законопроекте уменьшение соотношения объемов государственного долга к ВВП. Это означает, что в дальнейшем страна будет тратить меньше средств на обслуживание задолженности. Пока цифры не очень «оптимистичны»: долговая нагрузка на украинский бюджет будет оставаться довольно высокой – по состоянию на конец 2019-го – более 2 триллионов гривень! Причем, еще почти 399 миллиардов – долг, гарантированный государством. Только на обслуживание этих долгов в 2019 году придется потратить более 145 миллиардов гривень – вдвое больше, чем предусмотрено на образование и медицину.
«Это крайне неэффективные расходы финансового ресурса государства. И если соотношение госдолга к ВВП удастся уменьшить, то не только соответствующие расходы станут меньше, а и более дешевыми для нас будут новые займы для возможного рефинансирования задолженности, – говорит Борис Кушнирук. – В долгосрочном измерении – это залог более эффективного использования средств. Ведь мы сможем направлять их не уплату процентов, а на финансирование необходимых стране программ».
Как снизить бюджетные риски
Что же касается главных рисков для выполнения бюджета, то, по мнению Андрея Новака, это – возможно более быстрая, чем предусмотрено в законопроектов, девальвация гривны, то есть, когда доллар будет стоить больше чем 29,4 грн, и существенное повышение цен на энергоносители.
При этом эксперт считает вполне реальным воплощение именно базового сценария правительства. Дело в том, что в Пояснительной записке к законопроекту есть три возможных сценария развития событий в 2019-м. Первый предусматривает 3-процентный экономический рост, он лег в основу документа. Второй – гарантирует рост лишь на 1,1% (на фоне возможной неблагоприятной внешнеэкономической конъюнктуры и внутренних катаклизмов). Согласно третьему, самому оптимистичному, – возможен рост на 4,1% (с учетом дополнительных эффектов благодаря реализации сложных реформ).
«Оптимистичный сценарий, к сожалению, наименее вероятен, – считает Андрей Новак, – ведь для того, чтобы сказалось реформирование, им нужно было заниматься еще в этом году. А в 2018-м, как мы знаем, серьезных экономических реформ в Украине не произошло – ни в налоговой, ни в бюджетной, ни в денежно-кредитной сферах».
Вряд ли стране удастся получить и упомянутые уже 17 миллиардов гривень от приватизации. Ведь полноценная «большая» приватизация в год двух избирательных кампаний – президентской и парламентской, – по мнению Андрея Новака, невозможна. Поэтому, по его прогнозам, эта цифра снова (уже в третий раз!) «перекочует» и в бюджете 2020 года.
Говоря об основных статьях расходной части, эксперты обращают внимание на устойчивую тенденцию к росту расходов на оборону, транспортную инфраструктуру, образование и медицину. Это – неплохой задел на будущее. Одновременно снова предлагают несколько завышенные расходы на содержание госаппарата и силовых структур. Поэтому, очевидно, именно вокруг этого возникнут жаркие дискуссии при доработке Бюджета-2019.
Проект бюджета-2019 в цифрах – по секторам и отраслям
Что касается финансирования отдельных отраслей, министерств и ведомств, то распорядителем наибольшей суммы средств будет Министерство социальной политики – ему предстоит распределить более 177 миллиардов гривень (против нынешних 153,6 миллиарда). При этом 166,5 миллиардов – это прогнозируемые расходы Пенсионного фонда.
Более 101 миллиарда гривень предусмотрено для нужд Министерства обороны (в этом году – 86,6 млрд). В целом же на обеспечение обороноспособности страны планируют потратить 209 миллиардов. Ожидается, что особых претензий к размерам этих расходов у народных депутатов не будет. Наоборот, перед выборами многие будут говорить о необходимости их увеличения.
Другое дело с финансированием остальных силовых структур. Как свидетельствует практика предыдущих бюджетных процессов, вокруг этого вопроса обычно ломают много «словесных копий». Конкретные цифры таковы:
- на нужды МВД – 82,3 млрд грн (при том, что в нынешнем бюджете эта сумма «не дотягивает» до 60 млрд!);
- для Генеральной прокуратуры – 7,2 млрд грн. (в 2018-м – 6,7 млрд);
- для СБУ – 9,4 млрд грн. (против 7,5 млрд в этом году).
Также в проекте Государственного бюджета Украины на 2019 год предусмотрены расходы:
- для Национального антикоррупционного бюро – 867,5 млн. грн;
- для Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции – 758 млн. грн;
- для только что созданного Государственного бюро расследований – 1,1 млрд грн;
- для Национального агентства Украины по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений – 169,7 млн. грн.
В общем это немногим больше, чем в нынешнем году. За исключением ГБР. Поскольку на следующий год приходится основной период формирования нового ведомства, его финансирование выросло почти на 70%, что можно считать вполне объективным.
Теперь о расходах на содержание государственных органов, вокруг чего также, обычно, ведется много дискуссий:
- 1,7 млрд грн предусмотрено для нужд Аппарата Верховной Рады (на 100 млн. больше, чем в 2018-м),
- 2,3 млрд грн для Государственного управления делами (против 2 млрд в этом году),
- 1,6 млрд грн – для Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров (в прошлом году было 1,5 млрд).
Можно считать, довольно скромно...
Также 4,6 млрд грн. предлагают предусмотреть для Центральной избирательной комиссии. Напомню, в этом году на соответствующую статью выделили почти в 30 раз меньше. Объяснение простое – в 2018-м приходится финансировать только «текущую» работу Центризбиркома. А в следующем году, кроме этого, нужно платить еще и сразу за две избирательные кампании.
Финансирование судебных органов:
- на нужды Государственной судебной администрации – 13,6 млрд грн.;
- для Верховного суда – 2,2 млрд грн.
Гораздо меньше – всего по несколько сотен миллионов гривен предусмотрено на финансирование деятельности Конституционного и Высшего антикоррупционного судов Украины. Также впервые предусмотрены средства для будущей новой судебной инстанции – Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности («скромные» 30 млн грн.).
Почти 38 млрд грн. авторы законопроекта предлагают предоставить в распоряжение Министерства образования и науки и более 37 млрд грн. – Министерства здравоохранения Украины. Отдельно предусмотрены расходы для Национальной академии наук Украины – более 4,7 млрд грн, Национальной академии аграрных наук – 1,3 млрд грн, а также по несколько сотен миллионов на другие отраслевые академии – медицинскую, педагогическую, искусств, правовую.
Также, как и в нынешнем году, значительные суммы должны пойти на дорожное строительство. Так, для Государственного агентства автомобильных дорог Украины предусмотрено почти 35 млрд грн. Еще несколько миллиардов планируется освоить в рамках реализации программ по повышению уровня безопасности на украинских дорогах. Продолжается действие так называемого «таможенного эксперимента», когда региональные и местные бюджеты получают на дорожное строительство часть средств от перевыполнения планов работы таможни. Поэтому всего на дорожное строительство могут собрать рекордные 55 миллиардов гривень.
Ресурс местных бюджетов авторы законопроекта оценили в 589 млрд грн. При этом прогнозный объем собственных доходов – чуть более 291 миллиардов. Остальные средства должны поступить за счет межбюджетных трансфертов и субвенций из Госбюджета.
13 сентября 2018 г.
Гарантії прав працівників на охорону праці
під час укладання трудового договору
При укладенні трудового договору працівник має бути поінформований роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (п.1 ч. 1 ст.29 Кодексу законів про працю України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці» ).
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Законодавством не встановлена окрема форма документа, до якого б вносився запис про те, що працівник поінформований роботодавцем. Такі записи можуть бути внесені до особової картки (форма П-2) або до акта атестації робочого місця.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
У статті 6 Закону України «Про охорону праці прописано, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.
За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
12 сентября 2018 г.
Уряд ініціюватиме ухвалення низки рішень щодо
захисту прав найманих працівників, – Володимир Гройсман
Кабінет Міністрів України ініціюватиме ухвалення і подальше втілення низки рішень, направлених на захист прав найманих працівників з огляду на дотримання умов праці та подальшого соціального захисту при досягненні пенсійного віку. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради за участі керівництва Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів, Державної служби з питань праці, Державної фіскальної служби, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Асоціації міст та інших відомств.
Глава Уряду зазначив, що приводом для зібрання стали непоодинокі випадки як порушення прав працівників, так і неможливості перевірити дотримання законодавства, коли інспекторів просто не допускають на підприємства. Так, учасники наради оголосили, що найбільш проблемними галузями виявилися будівництво, торгівля, охоронні послуги та готельно-ресторанний бізнес. Саме там зафіксована найбільша кількість нелегальних і неоформлених належним чином працівників. В регіональному розрізі лідирують Харківська, Київська, Івано-Франківська, Одеська області.
«Маємо великий виклик – питання захисту прав найманих працівників. Якщо це не зробити сьогодні, через певний період часу ці люди отримають мінімальні пенсії. А ще гірше, якщо трапиться травма на виробництві, то людина не отримає компенсації, - сказав Володимир Гройсман. – Треба тут мобілізувати роботу і довести роботодавцям, що своїх працівників треба поважати і не тільки виплачувати їм зарплати, а й оформлювати належним чином».
Глава Уряду наголосив, що виконання законодавчих норм – це не тільки захист працівника, а й наповнення бюджетів різних рівнів та Пенсійного фонду, дотація якому дорівнює тим асигнуванням, які доводиться витрачати на обслуговування державного боргу. «Ми сьогодні боремося за кожну копійку - і по митниці, і по інших сферах. Так само будемо боротися із сірою зайнятістю», - додав Володимир Гройсман.
Він запропонував ухвалити вже найближчим часом рішення щодо проведення спільних міжвідомчих перевірок підприємств, опрацювати алгоритм таких перевірок і дати час роботодавцям на виконання всіх законодавчих норм. «Я не прихильник покарання – треба людям пояснити. Будь ласка, оформлюйте працівників. Ми даємо місяць. Але потім на нас не ображайтеся, - сказав Прем’єр-міністр. – Будемо знаходити спільну мову. І вже зараз прошу роботодавців – будь ласка, поважайте своїх робітників. Тоді жодних питань не буде».
Довідково
За даними Держпраці, сьогодні кількість працюючого населення в Україні перевищує 16 млн людей. Кількість безробітних за методологією Міжнародної організації праці – близько 1,7 млн. На обліку в Державній службі зайнятості зареєстровані близько 300 тис. осіб.
5 сентября 2018г.
Оперативные показатели работы ГМК Украины в августе и за 8 месяцев 2018 г.
По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в августе 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено:
- чугуна 1,73 млн.т (98% относительно июля 2018 г.);
- стали 1,81 млн.т (99,5%);
- проката 1,52 млн.т (101%).
За 8 месяцев 2018 года произведено:
- чугуна 13,65 млн.т (107% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 111% без их учета);
- стали 14,0 млн.т (102% с учетом предприятий на НКТ, или 105% без их учета);
- проката 12,27 млн.т (104% с учетом предприятий на НКТ, или 108% без их учета).
31 августа 2018г.
Витрати на охорону праці — відповідальність за невиконання нормативу
Підприємства (незалежно від форми власності) або фізособи-підприємці, які використовують найману працю, мають
витрачати на охорону праці не менш ніж 0.5% фонду оплати праці за попередній період. Якщо ми говоримо про бюджетників, то суми таких витрат у них встановлюються у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей. Саме такі вимогу висуває стаття 19 Закону про охорону праці.
Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці, визначає перелік №994. Відповідно до нього, до витрат з охорони праці, зокрема, належать:
1. приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
2. усунення впливу на працівників впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
3. проведення атестації робочих місць;
4. проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
5. забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
6. забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
7. проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де потрібно у професійному доборі щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Отже, зазначений перелік містить лише сім позицій витрат, які належать до витрат з охорони праці. І цей перелік не містить, наприклад, витрат на питну воду, опалення та електроенергію. Адже, приміром, питна вода, це передусім щоденна фізіологічна потреба людини, а заходи та засоби охорони праці мають вужчу спрямованість, адже їхня мета зберегти життя, здоров’я і працездатність людини саме у процесі трудової діяльності.
Так само перелік №994 не містить заохочень працівників за активну участь та ініціативу у здійснені заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Тож користуйтеся вказаним переліком, а не підлаштовуйте будь-яке придбання під фонд на охорону праці.
Також звертаємо увагу, що Законом про охорону праці встановлено тільки мінімальну межу витрат на охорону праці. Конкретний розмір, за погодженням з профспілкою або з представником трудового колективу, встановлюється у колективному договорі або якщо у роботодавця немає колективного договору, то у Положенні про охорону праці. При цьому витрати на охорону праці визначаються за правилами бухобліку. Їхній розмір встановлюється за період, що дорівнює календарному року, з 1 січня по 31 грудня.
Показники фонду оплати праці, трудові перевіряючі можуть дізнатися з вашої статистичної звітності. Зокрема зі Звіту з праці.
Нагадуємо, що фонд оплати праці складається із трьох складових:
- фонд основної заробітної плати,
- фонд додаткової заробітної плати,
- інші заохочувальні та компенсаційні витрати.
Конкретний склад виплат перелічено в Інструкції №5. І, зокрема, однією із розповсюджених помилок роботодавця є віднесення лікарняних, які сплачуються роботодавцем за власний рахунок, до фонду оплати праці. Адже будь-які лікарняні, незалежно сплачуються вони за рахунок фонду соціального страхування чи за рахунок роботодавця, до фонду оплати праці не належать.
Яка відповідальність загрожує роботодавцю, якщо він не виконає зазначений норматив?
Якщо ми звернемося до статті 43 Закону «Про охорону праці», то на роботодавця може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік.
Крім того, за несплату або несвоєчасну сплату штрафу, передбачено нарахування пені з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення. Виходить, якщо за час існування заборгованості облікова ставка зміниться, розрахунок пені необхідно буде робити частинами. При цьому потрібно буде виділити кількість днів, коли діяла кожна з облікових ставок НБУ.
Якщо ж підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов’язання і, приміром, встановила рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0.5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0.5% фонду оплати праці).
Проте заспокоїмо роботодавців:
Наразі не визначено механізму накладання даної фінансової санкції. На цьому наголошує Держгірпромнагляд у своєму листі від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761, проте це роз’яснення досі лишається актуальним.
Невиконання нормативу витрат з охорони праці відноситься до порушення вимог законодавства з охорони праці.
Якщо це буде виявлено під час перевірки Держпраці, то посадовим особам підприємства, установи чи організації або приватному підприємцю може загрожувати адміністративна відповідальність. Розмір такої відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 41 КУпАП становить від 340 до 680 грн.
Якщо ж на якусь особу буде відкрито кримінальне провадження, то тут спрацьовують норми ст. 271 ККУ.
Якщо порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров’я або життя працівників, до посадових осіб або фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 271 ККУ. У цьому випадку штраф становить від 1700 до 3400 грн або такою відповідальністю можуть бути виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років. Проте наголошуємо, що притягнення до кримінальної відповідальності може відбуватися лише у разі відкриття кримінального провадження.
Важливі висновки
1. Підприємства незалежно від форм власності або ФОП, які використовують найману працю, мають витрачати на охорону праці не менше ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній рік.
2. На сьогодні відсутній механізм стягнення з роботодавців штрафу за невиконання нормативу витрат на охорону праці.
3. Спроба заощадити на охороні праці може закінчитися для керівника та інших посадових осіб адміністративною або кримінальною відповідальністю.
Штраф на роботодавця за невиконання нормативу з охорони праці
№ п/п | Вид порушення | Розмір штрафу | Норма закону | Примітки |
1 | Порушення юридичною або фізичною особою, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, вимог, передбачених ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону праці» | 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період* | Ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону праці» | Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менш як 0.5% від фонду оплати праці за попередній рік. Проте відповідальність, передбачена за порушення цієї вимоги, нині не загрожує, позаяк досі немає закону, який визначав би порядок нарахування, стягнення штрафу та пені на несплачену його суму (частину суми) (див. лист Держгірпромнагляду від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761) |
| 2 | Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу, зазначеного в ряд. 1 цієї таблиці | Пеня на несплачену суму штрафу (його частину) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення | Ч. 4 ст. 43 Закону України «Про охорону праці» | |
*Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про охорону праці» | ||||
№ п/п | Вид порушення | Кого притягають до відповідальності | Хто складає протокол | Хто притягає до відповідальності | Розмір штрафу | Норма КпАП |
| 1 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці | Посадові особи підприємств, організацій незалежно від форм власності та приватні підприємці | Уповноважені особи Держпраці (абз. Перший ч. 2 ст. 255 КпАП | Держпраці (ч. 1 ст. 231 КпАП) | Від 20 до 40 НМДГ (від 340 до 680 грн) | Ч. 5 ст. 41 |
Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
№ п/п | Вид порушення | Вид санкції | Норма ККУ |
| 1 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації або приватним підприємцем, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Штраф від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн); Або виправні роботи на строк до двох років; Або обмеження волі на строк до двох років | Ч. 1 ст. 271 |
| 2 | Діяння, наведене в ряд. 1 цієї таблиці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки | Виправні роботи на строк до двох років; Або обмеження волі на строк до п’яти років; Або позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого | Ч. 2 ст. 271 |
30 августа 2018 г.
Розслідуванню підлягають УСІ нещасні випадки, що стаються з працівниками під час виконання роботи в інтересах роботодавця
Держпраці у листі від 23.03.2018 р №2213/3/9.1-ДП-18 нагадує, що порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232. Саме він визначає процедуру проведення розслідування нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю та які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.
Розслідуванню підлягають усі нещасні випадки, що стаються з працівниками під час виконання роботи в інтересах роботодавця.
Висновок про те, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, належить до повноважень комісії (спеціальної комісії) з проведення його розслідування (спеціального розслідування), яка визначає зазначене на підставі з'ясування обставин та причин його настання.
30 августа 2018 г.
Госстат фиксирует рост реальной зарплаты в Украине
Реальная заработная плата в Украине в июле 2018 года по сравнению с июлем 2017 года увеличилась на 14,7%, по сравнению с июнем 2018 года - на 1%, сообщила Государственная служба статистики во вторник.
Как отмечает Госстат, средняя номинальная заработная плата штатных работников в июле 2018 года по сравнению с июнем-2018 увеличилась на 0,3%, в годовом измерении - на 24,9%, составив 9170 грн., тогда как в июне она составила 9141 грн., в мае - 8725 грн., в апреле - 8480 грн., марте -8382 грн., феврале - 7828 грн., январе - 7711 грн.
По данным статведомства, наибольший рост средней заработной платы штатных работников в июле 2018 года по сравнению с июлем 2017 года наблюдался во Львовской (на 30,4%), Тернопольской (на 28%), Полтавской (на 27,9%), Ивано-Франковской (на 27,2%), Житомирской (на 27,1%), Киевской (на 27%), Днепропетровской (на 26,9%), Закарпатской (на 26,5%), Волынской (на 26,4%), Винницкой (на 25,7%), Ривненской (на 24,9%), Одесской (на 24,7%), Черниговской (на 24,5%), Кировоградской (на 24,4%), Хмельницкой (на 23,9%), Запорожской (на 23,5%), Харьковской (на 22,7%), Черновицкой (на 22,6%), Черкасской (на 22,5%), Николаевской (на 22,4%), Сумской (на 21,4%) и Херсонской (на 20,7%) областях и г. Киеве (на 21,2%).
В Донецкой и Луганской областях (без учета части зоны проведения ООС) рост заработной платы составил 23,8% и 31,7% соответственно.
Самый высокий уровень зарплат в минувшем месяце зафиксирован в г.Киеве – 13836 грн., самый низкий - в Черновицкой области – 7168 грн.
28 августа 2018 г.
Украинские металлурги увеличили экспорт проката
В январе-июле 2018 года украинские металлургические предприятия экспортировали 9,01 млн тонн металлопроката, что на 6,1% превышает показатель аналогичного периода прошлого года. Об этом говорится в информации ОП "Укрметаллургпром".
По информации объединения, всего было экспортировано 83,8% произведенного металлопроката. Это соответствует аналогичному периоду 2017 г., доля экспорта в который составила 83,3% (8,49 млн тонн при общем производстве металлопроката 10,196 млн тонн).
Доля полуфабрикатов в экспортных поставках за 7 месяцев 2018 г. составила 44,52%, что превышает показатель периода январь-июль 2017 г. (40,78%). Соизмеримым с аналогичным периодом 2017 г. являются и удельный вес плоского (34,05% и 34,44% соответственно), а доля сортового проката несколько ниже (21,43% и 24,78% соответственно).
Основными экспортными рынками украинской металлопродукции за 7 месяцев 2018 г., по данным ГП "Госаналитинформ", остаются страны Европейского союза (33,7%), Африки (16,1%), прочие страны Европы, включая Турцию (13,5%) и страны Ближнего Востока (11,2%).
7 августа 2018 г.
Гарантии для лиц проходящих воинскую службу
6 августа 2018г.
Що буде, як атестації робочих місць не буде?
У разі звернення працівника до суду щодо відшкодування матеріального і морального збитку у разі погіршення стану здоров’я через дію шкідливих виробничих факторів, компенсації за шкідливі умови праці, не проведення атестації робочого місця не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але, навпаки, стане доказом його провини.Якщо атестацію не проведено, а підприємство виплачує компенсації і надає гарантії працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. д.), то при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (для роботодавців, що перебувають на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.
За не проведення атестації, порушення термінів проведення керівник підприємства може бути притягнений до адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 41 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» – штраф 510-1 700 грн. Повторне протягом року вчинення порушення – штраф 1 700-5 100 грн. ).
Атестація робочих місць потрібна:
- керівнику, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладено на керівника підприємства;
- працівнику, оскільки атестація робочих місць є правовою підставою отримання компенсацій та гарантій для працівників із шкідливими і небезпечними умовами праці (доплат до заробітної плати, додаткових оплачуваних відпусток, спеціального харчування тощо).
Атестація має важливе соціально-гігієнічне значення:
- дозволяє своєчасно виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу і встановити причини їх виникнення;
- проводить комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
- аналізує реалізацію технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці;
- визначає пріоритетні напрями модернізації обладнання та технологічних процесів для розробки і впровадження цілеспрямованих санітарно-гігієнічних та медико-профілактичних заходів, виходячи із специфіки умов праці на конкретних підприємствах.
19 июля 2018 г.
Попередні заходи запроваджуються у вигляді тарифної квоти терміном на 200 днів.
Фото "Метінвест"
Європейська комісія ввела захисні заходи на металопродукцію в рамках розслідування, зокрема, й на 11 видів української сталепродукції, повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Рішення ЄК про захисні заходи вступає в силу сьогодні, 19 липня. Загалом предмет розслідуванням включає 28 видів металургійної продукції, до 23 видів з яких запроваджуються попередні заходи у вигляді тарифної квоти терміном на 200 днів.
Тарифні квоти будуть застосовуватися на основі принципу first come, first served (перший прийшов – перший отримав), а після того як квота буде вичерпана, до наступних поставок застосовуватиметься мито у розмірі 25%», – повідомляє міністерство.
Під захисні заходи ЄК потрапили українські гарячекатані листи та смуги, холоднокатані листи, заготівка сталева квадратна, прутки, нержавіюча арматура та легкі секції, катанка з нелегованої та легованої сталі, кутики й спеціальні профілі, труби для газопроводів, профільні секції, безшовні нержавіючі труби, нелегований дріт.
Ще 17 видів української металопродукції, щодо яких буде проводитися розслідування ЄС, поки не обмежені захисними заходами.
Мінекономрозвитку зазначає, що обсяг експорту українських товарів, для яких збережений безмитний доступ на європейський ринок, перевищує 12% загального експорту української металопродукції в ЄС під розслідуванням.
16 июля 2018 г.
Президент отметил троих запорожских металлургов
Указ "О награждении государственными наградами Украины по случаю Дня работников металлургической и горнодобывающей промышленности" подписан и опубликован на официальном сайте главы государства. Об этом 061 сообщает со ссылкой на пресс-службу Порошенко.
В официальном документе говорится: "за весомый личный вклад в развитие отечественной металлургической и горнодобывающей промышленности, многолетний добросовестный труд и высокий профессионализм" орденом «3а заслуги" III степени награжден Супрун Вадим Витальевич — начальник цеха акционерного общества «Запорожкокс».
Кроме того, почетное звание Заслуженный металлург Украины" присвоено:
Богданову Сергею Петровичу - сталевару цеха акционерного общества «Электрометаллургический завод «Днепроспецсталь» имени А.М.Кузьмина», г.Запорожье,
Меньшикову Анатолию Анатольевичу - плавильщику цеха акционерного общества «Запорожский завод ферросплавов».
Про відзначення державними нагородами України
з нагоди Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості
9 июля 2018 г.
По оперативным данным ОП «Укрметаллургпром», в июне 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено: чугуна 1,63 млн.т (103% относительно мая 2018 г.), стали 1,67 млн.т (98%), проката 1,52 млн.т (98%).
За 6 месяцев 2018 года произведено: чугуна 10,15 млн.т (108% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 114% без их учета), стали 10,35 млн.т (101% с учетом предприятий на НКТ, или 105% без их учета), проката 9,25 млн.т (105% с учетом предприятий на НКТ, или 110% без их учета).
Несмотря на потерю части мощностей на неподконтрольной территории, металлургическим предприятиям, расположенным на контролируемой территории, в I полугодии 2018 г. удалось нарастить объемы производства чугуна, стали и проката до уровней, превышающих показатели за аналогичный период предыдущего года.
9 июля 2018 г.
Вместе с тем, данные свидетельствуют о том, что росту производства конечной металлопродукции во многом способствовало увеличение импорта полуфабрикатов, поскольку уровень повышения выплавки стали (104,3% относительно аналогичного периода 2017 г.) оказался ниже уровня указанного импорта (118%). За 5 месяцев 2018 г. Турция импортировала больше заготовки и слябов, чем за аналогичный период 2017 г.
По данным SteelData, за период январь-май 2018 г. на турецком рынке наблюдается рост потребления металлопроката (110,5% относительно аналогичного периода 2017 г.), в первую очередь, собственного производства (рис.1).
Вместе с тем, данные свидетельствуют о том, что росту производства конечной металлопродукции во многом способствовало увеличение импорта полуфабрикатов, поскольку уровень повышения выплавки стали (104,3% относительно аналогичного периода 2017 г.) оказался ниже уровня указанного импорта (118%). За 5 месяцев 2018 г. Турция импортировала больше заготовки и слябов, чем за аналогичный период 2017 г.В то же время, на фоне существенного повышения импорта металлопродукции, турецкий металлургический экспорт демонстрирует тенденцию к снижению (96,1% относительно аналогичного периода 2017 г.), что привело к значительному уменьшению чистого экспорта с 2,2 млн.т за 5 месяцев 2017 г. до 0,64 млн.т, за январь-май 2018 г.– падение составило 70%. В денежном выражении, падение составило 47% (с 1040 млн. долл. США до 550 млн. долл. США).
Соотношение экспорта/импорта металлопродукции также снизилось со 133% до 109% в товарном выражении, или со 123% до 109% в денежном выражении.
12 червня 2018 р.
Із 1 січня 2018 року разом зі зростанням мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму зазнає підвищення й величина податків та зборів, соціальних стандартів і гарантій, розміри штрафів, які від них залежні. Розгляньмо всі ці показники та наведімо їх розміри на 2018 рік
Упродовж 2018 року мінімальна зарплата становитиме:
- у місячному розмірі — 3723 грн;
- у погодинному розмірі — 22,41 грн.
Її розміри встановлені ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, а в його ст. 7 наведено показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (див. таблицю).
Таблиця
Прожитковий мінімум у 2018 році з розрахунку на місяць
Мінімальна місячна зарплата працівників
Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати, тобто не менш ніж 3723 грн у 2018 році (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі — Закон про оплату праці). Водночас якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі, роботодавець проводить доплату до її рівня, яку виплачує разом із зарплатою.
Про обчислення доплати до рівня мінімальної зарплати йшлося в матеріалах теми тижня «Доплата до мінзарплати».
Посадові оклади в держорганах
Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи декількох районів, міст обласного значення, становить суму, кратну розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року:
- із 1 січня 2018 року — 1,5 (1762 грн х 1,5 = 2643 грн);
- із 1 липня 2018 року — 1,75.
Посадові оклади працівників НАБУ, членів Нацагентства із запобігання корупції, прокурорів місцевих прокуратур, членів Рахункової палати, працівників Державного бюро розслідувань, суддів визначаються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідну прив’язку посадових окладів у держорганах до розміру прожиткового мінімуму встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.
Податкова соціальна пільга (ПСП)
ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).
Тож граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становитиме:
1762 грн х 1,4 = 2470 грн.
Розмір загальної ПСП на 2018 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):
1762 грн х 50% = 881 грн.
Підвищена ПСП у 2018 році становитиме:
- 100% загальної ПСП — 881 грн (881 грн х 100%) для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ);
- 150% загальної ПСП — 1321,50 грн (881 грн х 150%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ;
- 200% загальної ПСП — 1762 грн (881 грн х 200%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ.
Детальніше про застосування ПСП — у матеріалі «Податкова соціальна пільга – 2018: за ким лишилося право на неї».
Неоподатковуваний розмір добових
Добові для відряджень по Україні встановлені в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження — у 2018 році — не більш ніж 372,30 грн за добу (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).
Із 2017 року добові для закордонних відряджень установлені в розмірі не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.
Неоподатковувані розміри доходів
Чимало показників у розділі IV ПКУ визначають, виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема мінзарплату використовують для визначення оподатковуваного й звільненого від обкладення ПДФО та військовим збором доходу фізосіб.
1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку в межах 3-кратного розміру мінзарплати за кожен повний або неповний місяць навчання: у 2018 році — 11 169 грн за повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 ПКУ).
2. Від оподаткування звільнені внески роботодавця-резидента за власний кошт на користь фізособи-працівника до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). У 2018 році — 9307,50 грн.
3. До оподатковуваного доходу (у вигляді додаткового блага) включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік). Тож сума, що не перевищує вказані показники, не включається в дохід (пп. 165.1.55 ПКУ; пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
4. Під час продажу власної продукції тваринництва груп 1–5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати (пп. 165.1.24 ПКУ). У 2018 році — 186 150 грн.
5. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається вартість дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
6. Не включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної зарплати (пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ). У 2018 році — 1 861 500 грн.
7. Сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, у розмірі, що не перевищує 881 грн (1762 грн х 50%), не обкладають ПДФО згідно з пп. 164.2.7 ПКУ.
8. Не оподатковується сума, що сплачується роботодавцем за договорами недержавного пенсійного забезпечення (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ), — суму, що сплачується роботодавцем-резидентом за власний кошт за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми зарплати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків — 9307,50 грн (3723 грн х 2,5).
Окрім того, залежно від рівня граничного доходу для застосування ПСП визначаємо на 2018 рік:
1. Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданої роботодавцем, — 4940 грн (2470 грн х 2) згідно з пп. 165.1.22 ПКУ.
2. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем, — 2470 грн згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.
3. Неоподатковуваний розмір стипендії (включаючи суму її індексації) — 2470 грнзгідно з пп. 165.1.26 ПКУ.
4. Суму виплат або відшкодувань (окрім зарплати чи інших виплат і відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням профспілки, її об’єднання та/або організації профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно в межах граничного розміру доходу, визначеного абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (2470 грн), яка не обкладається ПДФО (пп. 165.1.47 ПКУ).
Максимальна база нарахування ЄСВ
Із 01.01.2018 максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість попередніх 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).
Якщо виходити з розміру мінзарплати з 01.01.2018 у сумі 3723 грн, то, відповідно, максимальна величина дорівнюватиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Про решту нововведень у справлянні ЄСВ із 2018 року йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.
Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних
Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї) та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ(ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі — Закон № 1105).
У 2018 року ця сума становитиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, сума допомоги по вагітності й пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.
Також слід узяти до уваги вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105: якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, тоді сума:
1) лікарняних визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку, тобто у 2018 році — 3723 грн;
2) декретних — виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачують ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 7446 грн; та не менше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.
Індексація зарплати
Оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, далі — Порядок № 1078), який становить:
- із 01.01.2018 — 1762 грн;
- із 01.07.2018 —1841 грн;
- із 01.12.2018 — 1921 грн.
Своєю чергою, у разі визначення суми індексації враховуємо норми з абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078: якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то виплату індексації припиняють, якщо менша — визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.
За умови, якщо із 01.01.2018 відбувається зростання розмірів посадових окладів працівників, то індексацію зарплати у січні 2018 року не проводять. Базовим місяцем стає січень 2018 року, а починаючи із ІСЦ за лютий 2018 року заново рахуємо наростаючим підсумком коефіцієнт індексації.
Розмір ЄСВ для підприємців
Фізособи-підприємці, а також особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства, нараховують ЄСВ у сумі не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і не менше розміру мінімального страхового внеску (п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закон № 2464).
Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити зазначеним фізособам за 2018 рік, сягатиме:
- із 01.01.2018 — 12 285,90 грн (55 845 грн х 22%).
Сума ЄСВ для такої категорії платників не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тому мінімальна сума ЄСВ на 2018 рік становитиме:
- із 01.01.2018 — 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, до кінця 2017 року мали право сплачувати ЄСВ у сумі не меншій, ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Проте починаючи із 2018 року такої можливості в них немає. Адже завдяки Закону № 2148 платники ЄСВ, віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, із 01.01.2018 за кожен місяць сплачують ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, тобто в сумі: 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Про поквартальну сплату ЄСВ фізособами-підприємцями, членами фермерського господарства й особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018 році йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.
Ставки єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами (п. 293.2 ПКУ):
- для 1-ї групи — у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році сягає: 1762 грн х 10% = 176,20 грн;
- для 2-ї групи — у межах до 20% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році дорівнює: 3723 грн х 20% = 744,60 грн.
Податок на нерухомість
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ), що у 2018 році становить 55,84 грн (3723 грн х 1,5%).
Збір за паркування авто
Ставки такого збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 2681.3.1 ПКУ), що у 2018 році дорівнює 2,79 грн (3723 грн х 0,075%).
Транспортний податок
Для транспортного податку об’єктом оподаткування є легкові авто, з року випуску яких минуло не більш ніж 5 років (включно) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ), що у 2018 році сягає 1 396 125 грн (3723 грн х 375).
Допомога по безробіттю
Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ).
Отже, у 2018 році її максимальний розмір становитиме:
- із 01.01.2018 — 7048 грн (1762 грн х 4);
- із 01.07.2018 — 7364 грн (1841 грн х 4);
- із 01.12.2018 — 7684 грн (1921 грн х 4).
Мінімальний розмір аліментів
Їх розмір на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Тож у 2018 році така сума становитиме:
- для дітей віком до 6-ти років:
- із 01.01.2018 — 746,00 грн (1492 грн х 50%);
- із 01.07.2018 — 779,50 грн (1559 грн х 50%);
- із 01.12.2018. — 813,00 грн (1626 грн х 50%).
- для дітей віком від 6-ти до 18-ти років:
- із 01.01.2018 — 930,00 грн (1860 грн х 50%);
- із 01.07.2018 — 972,00 грн (1944 грн х 50%);
- із 01.12.2018 — 1013,50 грн (2027 грн х 50%).
Плата за видачу ліцензії
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII).
Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду
- із 01.01.2018 по 30.06.2018 , то плата за її видачу становитиме 1762 грн;
- із 01.07.2018 по 30.11.2018 — 1841 грн;
- із 01.12.2018 по 31.12.2018 — 1921 грн.
Плата за адмінпослуги та держмито
Держмито за реєстрацію випуску цінних паперів становить 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 50-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня поточного року, тобто не більш ніж 88 100 грн (1762 грн х 50) (пп. «п» п. 6 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93).
У відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому законом на 1 січня календарного року, у якому надається відповідна адміністративна послуга, справляється адміністративний збір (плата):
- за надання відомостей із Єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV);
- з отримання паспортних документів (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI);
- за надання відомостей Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI);
- за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав(ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV).
А отже, для розрахунку плати за адміністративні послуги у 2018 році братимуть показник 1762 грн.
Судовий збір
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява чи скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI). Тож ставки судового збору залежні від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01.01.2018 — 1762 грн).
Штрафи за порушення законодавства про працю
Юридичні та фізичні особи — підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначається в кратному розмірі мінімальної заплати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час накладання штрафу в 2018 році за порушення законодавства про працю Держпраці братиме для обчислення його розміру 3723 грн.
Отже, до юросіб і фізосіб-підприємців у 2018 році можуть застосовувати такі штрафи за порушення трудового законодавства:
- за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) чи оформлення працівника на неповний робочий час у разі роботи повний робочий час, і виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ — 111 690 грн(за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
- за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць, виплату не в повному обсязі — 11 169 грн;
- за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 10-кратному розмірі мінзарплати — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
- за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, Законом № 1975, Законом № 3543, — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
- за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні — 11 169 грн;
- якщо після недопущення до перевірки контролери виявили фактичний допуск до роботи без оформлення (чи оформлення неповної занятості в разі роботи повний час) — 372 300 грн;
- за порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище, — 3723 грн.
Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР визначено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Суми штрафів визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тож у 2018 році застосовуємо для їх розрахунку показники:
- із 01.01.2018 по 30.06.2018 — 1762 грн;
- із 01.07.2018 по 30.11.2018 — 1841 грн;
- із 01.12.2018 по 31.12.2018 — 1921 грн.
Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання звіту про контрольовані операції
Згідно з п. 120. 3 ПКУ, неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦО) або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
- 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), — у разі неподання звіту про контрольовані операції;
- 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), за всі незадекларовані контрольовані операції;
- 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та пп. 39.4.8 ПКУ, але не більш ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн), за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО після спливу 30 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2018 році — 8810 грн) за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО.
Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦО чи несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, визначеному п. 120.4 ПКУ:
- 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн);
- 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн);
- 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 3524 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного подання документації з ТЦО, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн).
Антикорупційні обмеження
Зміна розмірів мінімальної зарплати не обійшла стороною й зміну величини окремих показників, які стосуються антикорупційних обмежень.
1. Поріг відповідальності за ст. 1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей в антикорупційній декларації стосовно майна чи іншого об’єкта декларування, що має вартість, наставатиме у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (із 01.01.2018 — від 176 200 до 440 500 грн).
2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість цих подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, у якому прийнято подарунки (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, далі — Закон про запобігання корупції).
Таким чином, у 2018 році обмеження на отримання подарунків для цих осіб становитимуть, відповідно:
- із 01.01.2018 по 30.06.2018 — 1762 та 3524 грн;
- із 01.07.2018 по 30.11.2018 — 1841 та 3682 грн;
- із 01.12.2018 по 31.12.2018 — 1921 та 3842 грн.
3. В антикорупційній декларації зазначаються відомості про:
- цінне рухоме майно, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності (абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 176 200 грн;
- подарунок, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 8810 грн;
- грошові активи (у т.ч. готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок й інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) й активи в дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
- фінансові зобов’язання, у т.ч. отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) і процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти, якщо їх розмір перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
- видатки та всі правочини, учинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у т.ч. спільної власності, на нерухоме чи рухоме майно, нематеріальні й інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн.
У разі істотної зміни в майновому стані суб’єкта антикорупційного декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк із моменту отримання доходу чи придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК (ч. 2 ст. 52 Закону про запобігання корупції) — у 2018 році сума становитиме 88 100 грн.
Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»
17 мая 2018 г.
Минздрав меняет систему выписки больничных
Планируются отменить необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный. Об этом заявил заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк.
«Вторая причина необходимости вызова врача на дом — это получение больничного. Мы сейчас меняем систему выписки больничных. Мне бы хотелось, чтобы до конца года мы это успели сделать. Потому что мы планируем сформировать такую систему, когда отпадет необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный лист. Эти причины вызова врача на дом мы уберем и откроем дорогу для нормальных отношений врача и пациента», — сообщил Ковтонюк.
При этом Ковтонюк не уточнил, каким образом будет проводиться реформа больничных.
«Пока я не могу раскрывать все карты, поскольку над этим работают, кроме Минздрава, Министерство социальной политики и Фонд социального страхования, который выплачивает деньги по больничному. По большинству параметров мы достигли консенсуса. Это будет серьезное упрощение процедуры их получения, которая устроит и работодателей, и Фонд, и нас. Мы хотим разгрузить врача от необходимости оформления больничного, поскольку это — не вопрос лечения, а социальных выплат. Врач будет участвовать в этом процессе только для того, чтобы засвидетельствовать факт заболевания», — отметил он.
11 мая 2018 г.
Украинские металлургические комбинаты в январе-апреле текущего года увеличили поступления валюты от экспорта стальной продукции на 32,2%, до 3,488 млрд долл., по данным Государственной фискальной службы Украины.
Украинские металлурги обеспечили рост валютных поступлений на 32%
Украинские металлургические комбинаты в январе-апреле текущего года увеличили поступления валюты от экспорта стальной продукции на 32,2%, до 3,488 млрд долл., по данным Государственной фискальной службы Украины.Доля украинского металлургического комплекса в экспорте страны составила 22,57%. Экспорт готовых металлоизделий увеличился на 34%, до 351,4 млн долл., и занимает 2,27% в общем экспорте страны.
При этом импорт стальной продукции в денежном выражении увеличился по сравнению с январем-апрелем 2017 года на 32,3%, до 385,3 млн долл., в т.ч. металлоизделий – на 18,2%, до 267,8 млн долл.
Напомним, Украина в 2017 г. увеличила выручку от экспорта стальной продукции на 19,6%, до 8,7 млрд долл. Валютная выручка от экспорта металлоизделий увеличилась на 30%, до 896,7 млн долл.
8 мая 2018 г.
Профсоюзы довели гендиректора Air France до отставки
Отказ работников крупнейшей французской авиакомпании Air France принять условия менеджмента по урегулированию трудового спора привели к отставке генерального директора. Об этом 4 мая сообщило информационное агентство ТАСС со ссылкой на заявление пресс-службы авиаперевозчика.
Руководитель Air France Жан-Марк Жанайяк покинет авиакомпанию после того, как большая часть персонала (55,4%) проголосовала против проекта соглашения об изменениях условий оплаты труда, внесенного генеральным директором. Предложение менеджмента состояло в повышение окладов на 2% в 2018 году, а затем на 5% в течение ближайших четырех лет. В свою очередь профсоюзы, представляющие интересы коллектива, сперва требовали единовременного повышения на 6%, а затем снизили свои ожидания до 5,1%.
«Я признаю все серьезные последствия данного голосования и в ближайшее время подам заявление об отставке советам управляющих Air France и Air France / KLM. Даже вне проблемы повышения зарплаты данный вотум указывает на неблагополучную ситуацию, существующую в компании», – цитируют СМИ заявление Жанайяка.
Как ранее сообщала «Солидарность», нежелание менеджмента авиакомпании своевременно повысить заработки сотрудников привело к серии забастовок летного состава и наземного персонала. В результате протестных действий коллектива Air France понес убытки, исчисляемые сотнями миллионов евро, а капитализация перевозчика рухнула более чем на 40%.
7 мая 2018 г.
12 дней забастовки персонала обошлись Air France в 300 млн. евро
Убытки в размере 300 млн евро понесла крупнейшая авиакомпания Франции Air France из-за серии забастовок сотрудников, начавшихся в конце февраля 2018 года. Соответствующими данными поделилось информационное агентство Regnum со ссылкой на заявление менеджмента Air France, опубликованное 4 мая.
Суммарно забастовки летного состава и наземного персонала авиаперевозчика составили 12 дней, каждый день протеста компания сокращала на треть количество авиарейсов, возвращая пассажирам средства за билеты либо перенося рейсы на другие даты.
Как ранее сообщала «Солидарность», бастующие сотрудники требуют повышения зарплаты на 5,1%. В то же время работодатель готов предложить коллективу лишь двухпроцентное увеличение заработков с последующим ростом в течение трех лет до 5%, на что не согласны представляющие работников профсоюзы. Генеральный директор Air France Жан-Марк Жанэльяк отвергает требование пилотов под предлогом того, что это будет стоить компании 240 млн евро в год, чего авиаперевозчик не может себе позволить.