Публикации СМИ - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Перейти к контенту

Публикации СМИ

Публикации в СМИ
27 мая 2019г.

Засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення

Під головуванням заступника директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірини Разуваєвої 23 травня 2019 року відбулося засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості населення. У засіданні взяли участь: начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко,заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко, виконавчий директор ЗОСППР “Потенціал” Валерій Крайній, голова Запорізької обласної ради професійних спілок Віктор Сластьон та ін.

На засіданні розглянуто хід виконання у 2018 році Програми зайнятості населення на 2018-2020 роки, зокрема в частині сприяння  працевлаштуванню демобілізованих військовослужбовців – учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб та заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.

У ході засідання заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва зазначила, що Програма зайнятості приймалася у досить складних економічних та політичних умовах.

Так, внаслідок скорочення виробництва протягом 2014-2017 років чисельність зайнятого населення області, яка визначається за методологією Міжнародної організації праці, зменшилась на 102,2 тис. осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників – на 58,3 тис. осіб, а чисельність осіб, застрахованих у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – на 80,8 тис. осіб.

У такій ситуації головним завданням органів влади та соціальних партнерів було визначено стабілізацію ринку праці через відновлення економіки області.

Завдяки вжитим заходам сьогодні на ринку праці області спостерігаються позитивні зрушення.

За результатами 2018 року порівняно з 2017 роком рівень безробіття серед населення у віці 15-70 років, визначений за методологією МОП, в області зменшився на 0,8 % і склав 9,9 % (а по Україні - 8,8 %). Рівень зайнятості населення у цій віковій категорії відповідно збільшився на 1,5 відсоткових пункти і становив 56,7 % (по Україні – 57,1 %).

Однак, проблема детінізації зайнятості та заробітної плати залишається нагальною. І хоча за останні три роки рівень «тіньової» зайнятості зменшився на 3 % і склав 36,7 % працюючих, такий рівень неформальних трудових відносин залишається загрозою для ефективного соціально-економічного розвитку області.

У своїй доповіді заступник директора Запорізького обласного центру зайнятості Тетяна Кошечко більш докладно розповіла про стан справ на фіксованому ринку праці та охоплення безробітних (у т.ч. внутрішньо переміщених осіб та демобілізованих військовослужбовців - учасників АТО) активними формами сприяння зайнятості.

Під час розгляду другого питання порядку денного начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлана Жмурко та заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина Разуваєва розповіли про заходи, спрямовані на підвищення рівня оплати праці в частині мінімальної заробітної плати та легалізації відносин у сфері зайнятості населення.

Проведена робота дала певні позитивні результати у сфері оплати праці області.

За даними органів державної статистики середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника області протягом 2016-2018 років зросла в 1,7 раза від 5080 грн. до 8726 грн. За рівнем оплати праці область стабільно посідає 5 місце серед регіонів України. За січень-березень 2019 року середня заробітна плата в області зросла на 24,4 % і склала 9709 грн. При цьому, вона вперше за останні  роки перевищила середній рівень по Україні (100,8 %).

Найвищі темпи зростання середньої заробітної плати як в області, так і в Україні спостерігалися у 2017 році, що обумовлено, насамперед, дворазовим збільшенням на законодавчому рівні мінімальної заробітної плати. Тоді заробітна плата в області за рік зросла на 35,1 %, а по Україні – на 37,1 %.

При цьому, у 2018 році заробітна плата в області зростала темпами вищими за середньо українські: 127,1 % проти 124,8 %. Ця тенденція збереглася і в І кварталі 2019 року (124,4 % проти 120,8 % по Україні).

Разом з інфляцією, це обумовило відповідну динаміку індексу реальної заробітної плати в області. Так, у 2018 році індекс реальної заробітної плати в області перевищив середній по Україні показник – 114,8 % проти 112,5 %, а за  І квартал 2019 року склав 114,6 % проти 110,9 % по Україні. Наразі область за цим показником посідає перше місце серед регіонів України (за підсумками 2018 року – 4 місце, 2017 – 21 місце).

За результатами засідання обласним координаційним комітетом сприяння зайнятості населення прийняті рішення, спрямовані на покращення ситуації на ринку праці та легалізацію трудових відносин.

Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості додаються (посилання на розділ «Праця та зайнятість населення»/ «Ринок праці та зайнятість населення». «Матеріали засідання обласного координаційного комітету сприяння зайнятості 23.05.2019»).

Інформація сайту Департемент соціального захисту населення
Запорізької обласної державної адміністрації
24 мая 2019г.

Нова гарантія в оплаті праці — галузева мінімальна зарплата

15 травня 2019 року на засіданні Комітету народні депутати України — члени Комітету підтримали законодавчу ініціативу народного депутата Дроздика О. В., спрямовану на запровадження в Україні нової гарантії в оплаті праці — галузевої мінімальної заробітної плати, встановлення можливості визначення в угодах на галузевому рівні частки витрат на оплату праці в структурі витрат на виробництво, а також скасування чинного положення закону щодо можливості тимчасового застосування норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених генеральною, галузевою (міжгалузевою) або територіальною угодами.
Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4291 доопр.) дозволить підвищити рівень оплати працівників у відповідних галузях економіки, посилити правовий захист працівників на оплату праці, збільшити бюджетні надходження та сприяти подальшому розвитку соціального діалогу в країні.

Інформація сайту HR ліга

4 квітня 2019 г.
МОВЧАННЯ МІНСОЦ: ЧОМУ ПРИХОВУЮТЬ ЗАТРИМКИ ПО ЛІКАРНЯНИМ
І ЯК УРЯД ПРОВОКУЄ ДЕФІЦИТ ФОНДУ СОЦСТРАХУВАННЯ

Заборгованість Фонду соціального страхування України перед працюючим населенням на початок квітня 2019 року перевищила 1,5 млрд. гривень. Затримки по виплаті лікарняних, декретних і навіть допомог на поховання сьогодні у середньому складають 45 днів (проти затримки в 31 день у лютому), однак з кожним тижнем як загальна сума заборгованості, так і час затримок зростають. З власних джерел ми отримали внутрішні розрахунки фахівців Фонду, в яких річний дефіцит організації на кінець 2019 року прогнозується в розмірі понад 3 млрд. гривень, а термін оплати лікарняних перевищить 3-5 місяців.


Про скрутне фінансове становище Фонду відомо кожному, хто хворів або йшов у декретну відпустку з листопада минулого року – саме тоді було вичерпано залишки резервних коштів і бюджет соціального страхування вийшов у мінус. Тоді ж почались затримки із виплати допомог по тимчасовій непрацездатності, яка відповідно до закону має фінансуватись упродовж 10 днів.

Звідки дефіцит?

Бюджет Фонду соцстрахування наповнюється за рахунок частки єдиного соціального внеску (ЄСВ), який сплачується роботодавцями за кожного працівника. Наприкінці 2015 року за результатами голосування у Верховній Раді за державний бюджет на 2016 рік і супутні законопроекти, ставка ЄСВ, яка раніше складала від 36,76% до 49,7%, з 1 січня 2016 року була знижена вдвічі і приведена до єдиної ставки в 22%.

Основним мотивом такого рішення, ініційованого державною стороною, було сподівання на збільшення надходжень до бюджету за рахунок масової детінізації ринку праці, створення нових робочих місць і збільшення фонду оплати праці, які у сукупності мали б компенсувати втрати від суттєвого зменшення ставки єдиного внеску.

Але вже перші квартали після нововведення показали, що хоч в державному секторі номінальний фонд оплати праці і дійсно зріс, у приватному секторі, який складає базову частку української економіки та на детінізацію якого й розраховувала влада, фонд оплати праці зріс лише на 18%, а падіння ЄСВ склало 28%.

План Уряду від початку був популістським кроком, непрорахованим і недалекоглядним, – тож закономірно провалився. Але єдиний внесок вже було знижено, і аби не втратити підтримку електорату, навіть усвідомлюючи подальшу фінансову кризу соціальних фондів через рішення по зниженню ставки ЄСВ, уряд вже не знайшов волі відмовитись від помилкового кроку.

У результаті зафіксовано нестачу коштів від ЄСВ, невиконання плану по надходженням, що закономірно призвели до збільшення дефіциту соціальних фондів, які фінансуються з цього внеску: Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування України та Фонду соціального страхування по безробіттю. Якщо останні два Фонді після зниження ставки змогли пропрацювати без дефіциту ще 2 роки за рахунок накопичених резервних коштів, то дефіцит Пенсійного фонду за результатами 2016 року після рішення Уряду про зниження вдвічі ЄСВ склав 138 млрд. грн. проти 80 млрд. у 2015 році.

Як наслідок, для часткового покриття пенсійного дефіциту почався етапний процес зі зміни принципів розподілу ЄСВ між фондами. Якщо раніше частка Фонду соціального страхування становила 14,26% від усього єдиного внеску, то вже у 2017 році вона була зменшена на користь Пенсійного фонду до 9,14%.

Зменшення долі внеску, що йде до бюджету Фонду соцстраху, разом із скороченням загальних надходжень коштів від ЄСВ після його зменшення вдвічі призвели до нестачі бюджету, яка стала критичною на кінець 2018 року.

Але й на сьогодні орган державного нагляду за Фондом соціального страхування України – Міністерство соціальної політики – замовчує проблему. І більше того: попри затримки в півтора місяці, масові скарги українців на несвоєчасні виплати та навіть судові позови, офіційно державні посадовці, що й спровокували сьогоднішній дефіцит, декларують, що затвердили бюджет Фонду соцстрахування України, який дозволяє здійснювати всі виплати вчасно.

Мистецтво ігнорування

Бюджет Фонду соцстрахування проектно приймає правління Фонду у складі представників держави, роботодавців і профспілок та остаточно затверджує Кабінет Міністрів України. У грудні 2018 року 21 член правління, по 7 від кожної сторони соціального діалогу, за поданням Виконавчої дирекції Фонду затвердили проект бюджету на 2019 рік з дефіцитом у трохи більше 500 млн. грн.

Однак уже тоді Виконавча дирекція Фонду, хоч і показала дефіцитність бюджету, але суттєво її занизила. Проект бюджет було розраховано на рівні видатків 2018 року попри те, що всі базові виплати Фонду напряму залежать від середньої заробітної плати українців, яка зростає щомісяця. За 2018 рік середні доходи по України зросли на близько 20%. Для прикладу, розмір допомоги по вагітності і пологах від Фонду складає 100% середньоденної зарплати жінки за останні 12 місяців, помноженої на тривалість декретної відпустки.

Штучне скорочення видаткової частини в бюджеті Фонду стало результатом загальної нестачі надходжень від ЄСВ та дефіцитності Пенсійного фонду, на який направляється левова частка єдиного соціального внеску.

Тож бюджет Фонду формувався під фінансові можливості надходжень, а не реальних планових видатків на забезпечення соціальних гарантій. Соцзахист трудового населення поступився популізму державної сторони, яка пожертвувала допомогу працюючим на користь помилкового зниження ЄСВ у рекордні два рази та на порятунок залишків виборчого рейтингу і пенсійної реформи.

Проект бюджету Фонду, прийнятий правлінням, на затвердження КМУ спільно подають Міністерство соціальної політики та Міністерство фінансів. При цьому законодавчо визначено, що міністерства мають подати такий бюджет на бездефіцитній основі, навіть у разі прийняття його дефіциту правлінням Фонду.

Аби подати профіцитний бюджет, за поданням Мінсоцполітики 27 грудня 2018 року було змінено розподіл єдиного соціального внеску: до частки, яка йде у бюджет Фонду соціального страхування України, було додано +0,22% ЄСВ. Цього вистачило, тільки покрити формальний дефіцит Фонду у 500 млн. грн., озвучений Виконавчою дирекцію Фонду.

У результаті, 16 січня 2019 року КМУ затвердив поданий Міністерством соціальної політики бюджет Фонду соцстрахування: бездефіцитний, однак із все ще суттєво заниженими показниками планових видатків, що не враховують ані інфляцію, ані ріст заробітної плати та навіть передбачають скорочення чисельності хворіючих працівників і вагітних жінок. Дохідна частина бюджету Фонду (разом із залишком коштів на початок року) склала в сумі 23,29 млрд. гривень, видаткова в сумі 23,26 млрд. гривень.

Міністерство соціальної політики відзвітувалось: прийняття акта сприятиме своєчасному матеріальному забезпеченню застрахованих осіб у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, страхових виплат у зв’язку з нещасними випадками на виробництві та професійними захворюваннями, які спричинили втрату працездатності, створить умови для ефективної роботи Фонду з виконання завдань і функцій, передбачених законодавством.

На той момент затримка лікарняних і декретних вже доходила до мільярдного показника.

З моменту затвердження Кабміном поданого державною стороною «бездефіцитного» бюджету та обіцяного Мінсоцполітики своєчасного здійснення виплат заборгованість Фонду соціального страхування перед населенням продовжує зростати як в матеріальному, так і часовому виразі.

Наталія Землянська,
заступник Голови Громадської Ради
Фонду соціального страхування
3 января 2019г.

Роль профспілки у захисті соціально-економічних інтересів найманих працівників
 
Однією із передумов   забезпечення соціальної злагоди в трудовій сфері є наявність сильних і незалежних професійних спілок. Дуже важливо, щоб ці організації трудящих були   демократичними й достатньо представницькими. Ще одна умова - це визнання   державою законної діяльності та сучасної соціальної ролі профспілок,   адекватне ставлення до них роботодавців і суспільства в цілому.

Справжньою метою   діяльності профспілкових організацій є поліпшення становища працівників на основі конструктивного соціального діалогу, узгодження інтересів найманих   працівників, держави й роботодавців шляхом домовленостей, а не руйнівної   конфронтації. Профспілки виступатимуть каталізатором соціальної рівноваги   лише тоді, коли ступінь охоплення трудящих профспілковим “активним” членством   буде високий, а сам профспілковий рух добре організований, сильний і впливовий.

В Запорізькій   області, яка є одним із індустріальних регіонів країни, більшість найманих   працівників традиційно є членами профспілок. Нині об'єктивним чинником   поступового зменшення профспілкового членства є загальне скорочення кількості   робочих місць, вихід працівників із профспілок за власними мотивами, що,   переважно, пов'язано з розчаруванням у спроможності профспілок захистити   людину, яка опинилася в складних соціально-виробничих умовах.

Основною метою, яку   ставлять перед собою профспілки - це підвищення рівня заробітної плати, збереження робочих місць для членів профспілки, участь трудящих в управлінні   виробництвом і розподілі виробленого продукту, а також поліпшення умов праці.   Зважаючи на це в їхній діяльності нерідко виникають певні протиріччя. Так,   наприклад, підвищення рівня ставок заробітної плати може призвести до   збільшення рівня безробіття в країні, тому що підвищені ставки заробітної   плати, рівень яких перевищує можливості підприємств, і призводить до   звільнень працівників. Отже, робітники з гарантованою зайнятістю мимоволі   виграють від звільнення інших. Ще одне протиріччя в роботі профспілок   зумовлене їхньою боротьбою за поліпшення умов праці, згідно з якою до   колективних угод включаються норми про техніко-технологічне переозброєння   виробництва, зменшення сфери використання ручної праці тощо. Проте така   вимога нерідко призводить до скорочення чисельності працівників і суперечить вимогі   забезпечення зайнятості.

Основною метою об'єднання працівників у   профспілки є захист власних трудових і соціально-економічних прав та   інтересів. Тому, на сьогодні,  все   помітнішою є мотивація членства працівників у профспілках вже не задля традиції,   а як об'єктивна потреба.

Нині в Україні всі   основоположні профспілкові права гарантовані законами й віднесені   Конституцією до основних прав людини. Це можна вважати вагомим досягненням   українських профспілок, яким довелося докласти чимало зусиль, щоб їхні   пропозиції були враховані в Конституції. Так, відповідно до статті 36   головного закону – Конституції громадяни мають право на участь у профспілках   із метою захисту своїх трудових і соціально- економічних прав та інтересів.   Ще одне з основоположних прав профспілок, що має застосування практично в   усіх країнах світу, - право на ведення колективних переговорів і укладення   колективних договорів і угод гарантоване їм Законом України “Про колективні договори і угоди” та ратифікованими Україною Конвенціями МОП №98 “Про   застосування принципів права на організацію і на ведення колективних   переговорів” і № 154 “Про сприяння колективним переговорам”. Всеукраїнські   галузеві профспілки та обласні міжспілкові профоб'єднання є стороною переговорів та колективних угод відповідного рівня, а первинні організації   профспілок на підприємствах - стороною колективних договорів.
  
Свою захисну   функцію профспілки та їх органи широко використовують також шляхом здійснення   громадського контролю за додержанням законодавства про працю, представництва прав   працівників у судах, арбітражах, комісіях із трудових спорів, що утворюються   на підприємствах. Коли ж примирні та арбітражні процедури не дають бажаних   результатів, профспілки вдаються до колективних дій на захист інтересів своїх   членів.

Відповідно до ст. 3   Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів  (конфліктів)” однією зі сторін колективного трудового спору  конфлікту) є: на виробничому рівні -   наймані працівники (окремі категорії найманих працівників) підприємства,   установи, організації чи їх структурних підрозділів або первинна профспілкова організація;   на галузевому, територіальному рівнях – наймані працівники підприємств, установ,   організацій однієї або декількох галузей (професій) або адміністративно-територіальних   одиниць чи профспілки, їх об'єднання;   на національному рівні – наймані працівники однієї або декількох галузей   (професій) чи профспілки або їх   об'єднання. Як бачимо з цієї норми, профспілки можуть виступати   стороною у колективному трудовому спорі, при цьому виступаючи не як   самостійний суб’єкт, а представляючи інтереси працівників. Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів   та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Прикладом активного   відстоювання профспілкою колективних прав найманих працівників можна навести   роботу обласної профспілкової   організації ПАТ «Запоріжжяобленерго»   м. Запоріжжя
  
Так, 20.12.2016 з ініціативи обласної профспілкової організації ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя відбулось засідання   конференції представників найманих працівників даного підприємства, під час   якої було затверджено вимоги до роботодавця та обрано уповноважений  представницький орган найманих працівників,   який повністю складався із членів профспілкового комітету.

23.12.2016 уповноважений   представницький орган найманих працівників оформлену відповідним чином вимогу:   « У триденний строк з дня отримання вимоги найманих   працівників до роботодавця ліквідувати заборгованість із виплати заробітної   плати, що утворилась в ПАТ «Запоріжжяобленерго»» надіслав роботодавцю. 03 січня 2017 року відбулось засідання уповноваженого  представницького органу найманих   працівників, на якому  відповідно до   ст. 6 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів   (конфліктів)», було прийнято рішення про незгоду з рішенням роботодавця та   про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт).

  
Розпорядженням НСПП   від 05.01.2017 № 001-р (зі змінами внесеними Розпорядженням НСПП від 05.03.2017   № 042-р) був зареєстрований колективний трудовий спір (конфлікт) між   найманими працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя та ПАТ   «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя (Реєстраційний № 001-17/08-В).

  
Для вироблення   рішення по задоволенню вимоги по колективному трудовому спору (конфлікту) за згодою сторін 19.01.2017 було створено примирну комісію. Примирною комісією   було проведено 2 засідання (19.01.2017, 20.01.2017) по розгляду вимоги   найманих працівників та вирішенню колективного трудового спору (конфлікту).   20.01.2017 примирною комісією було прийнято Рішення задовольнити вимогу   найманих працівників, виконання даної вимоги покласти на керівника підприємства, також були надані рекомендації сторонам колективного трудового   спору. Контроль за виконанням рішення примирної комісії було покладено на   сторони колективного трудового спору (конфлікту). Також за сприянням   відділення НСПП в Запорізькій області щодо вирішення даного колективного   трудового спору (конфлікту) були проведені узгоджувальні зустрічі зі   сторонами зазначеного колективного трудового спору (конфлікту).

На початку березня   2017 року уповноважений представницький орган найманих працівників ПАТ «Запоріжжяобленерго» м. Запоріжжя повідомив відділення НСПП в Запорізькій   області про задоволення вимоги найманих працівників. Розпорядженням НСПП від   09.03.2017 № 045-р даний колективний трудовий спір (конфлікт) було знято з   реєстрації, як такий, що вирішений.

Цей позитивний   приклад вирішення колективного трудового спору (конфлікту) підкреслює, що профспілки   мають низку важелів впливу на роботодавців та можуть значно вплинути на  ефективність вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) та їх роль і   значення, в умовах ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, все   більше зростатиме.
  
  
Головний спеціаліст відділення Національної служби
посередництва і примирення в Запорізькій області                                                                     О.В.Клепач
       
 
3 января 2019г.

УЧАСТЬ ПРОФСПІЛОК В ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ

Запровадження ринкових відносин неминуче призводить до погіршення рівня соціально-правових гарантій найманих працівників, а отже, за таких умов важливого значення набуває діяльність органів і організацій, покликаних забезпечувати захист прав та інтересів людини праці. Такими організаціями традиційно вважаються профспілки.

Право всіх трудящих за своїм вибором створювати організації, а також вступати в них для захисту своїх інтересів передбачено ще Конвенції № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію, яка була прийнята в 1948  році Міжнародною організацією праці. Воно знайшло своє відображення і в ст. 36 Конституції України: «Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів».

Право на об’єднання у профспілки включає: право працівників без будь-якого дозволу державних органів створювати за своїм вибором профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначеному їх статутами, право обирати своїх представників для захисту інтересів членів профспілки, брати участь у внутрішній життя організації; право вільно здійснювати профспілкову діяльність. Це право отримало своє легальне закріплення в ст.6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року № 1045- XIV (далі – Закон про профспілки).

Право на об’єднання в профспілки є одним з найважливіших в цивілізованому суспільстві, а його реалізація – показник існування в ньому демократії. Профспілкова свобода передбачає політичну і фінансову незалежність профспілок від держави, політичних партій, підприємців, церкви, що, як правило, ретельно перевіряється при державній реєстрації профспілок в країнах з ринковою економікою.

З прийняттям Закону України «Про колективні договори і угоди», внесенням змін і доповнень до КЗпП України було ліквідовано монопольне становище профспілок у сфері трудових і пов’язаних з ними відносин. Визнавши на законодавчому рівні можливість існування інших уповноважених найманими працівниками органів, законодавець заклав основи майбутніх відносин соціального партнерства в Україні.

У відносинах соціального діалогу профспілки беруть участь по критеріям репрезентативності відповідно до Закону України «Про соціальний діалог». Оцінка відповідності критеріям репрезентативності проводиться на національному та галузевому рівнях – Національною службою посередництва і примирення, на територіальному рівні – відділеннями НСПП.

Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності, вони створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Основним завданням профспілок є захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів своїх членів. Саме трудове право концентрує абсолютну більшість прав і обов’язків профспілок, які дозволяють визначати їх правове становище, правосуб’єктність, розглядати як учасників трудових правовідносин.

Правосуб’єктність профспілки отримують за фактом легалізації, яка відповідно до ст. 16 Закону про профспілки здійснюється шляхом їх реєстрації відповідними органами Міністерства юстиції. У разі реєстрації профспілки та їх об'єднання набувають статусу юридичної особи.

Якщо виходити безпосередньо ст. 2 Закону про профспілки, то основною метою створення первинних профспілкових організацій є представництво для здійснення і захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки. Більш того, як зазначається в ст. 19 Закону про профспілки, в питаннях колективних інтересів працівників, профспілки та їх об’єднання здійснюють представництво і захист інтересів працівників незалежно від факту членства в профспілках.

І Конституція України, і Закон про профспілки визначають правосуб’єктність за профспілками та їх об’єднаннями. На таких же позиціях знаходиться і трудове законодавство. Однак поряд з правосуб’єктністю профспілок, Кодекс законів про працю окремо визначає право участі в трудових правовідносинах також і за виборними органами первинних профспілкових організацій (профспілковим представником). При цьому, як випливає з відповідних норм чинного КЗпП, в трудових правовідносинах вони мають право представляти інтереси працівників безпосередньо, а не від імені профспілки, чиї повноваження здійснюють в межах, наданих їм статутом прав.

Переважна більшість прав і обов’язків профспілки звичайно реалізують через свої органи.  Однак реалізація прав і обов’язків профспілки можуть здійснювати не тільки через свої органи, а й безпосередньо. Це, зокрема, проявляється в тих випадках, коли свої права профспілки здійснюють на зборах членів профспілки, наприклад, висування вимог, прийняття рішення про страйки тощо.

Оскільки Закон про профспілки визнає статус юридичної особи за профспілками та їх об’єднаннями, то очевидно, що виборні органи первинної профспілкової організації такого статусу вже не можуть мати. Інша справа, що, здійснюючи власні повноваження, первинні профспілкові організації набувають цивільних прав і беруть на себе цивільні зобов’язання через свої органи, які діють в межах прав, наданих їм статутами. Однак суб’єктами правовідносин потрібно визнавати профспілки і їх об’єднання, а не виборні органи первинної профспілкової організації. Останні, як виборні органи, тільки представляють інтереси первинних профспілкових організацій.

Необхідно зазначити, що прийняті за останні роки нормативні акти, які так чи інакше регламентують участь профспілок у трудових правовідносинах, орієнтовані саме на правосуб’єктність первинних профспілкових організацій. Так, Закон України «Про колективні договори і угоди» визначає, що право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод від імені найманих працівників надається профспілкам (ст. 4). А Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», однією зі сторін колективного спору називає первинної профспілкової або інша уповноважена найманими працівниками організації (ст. 3). Законом України «Про соціальний діалог» визначено критерії та порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об’єднань у відносинах соціального діалогу.

Аналогічні принципи покладені в основу діяльності первинних профспілкових організацій, що функціонують на підприємствах, в установах і організаціях. Стаття 37 Закону про профспілки надає їм право представляти інтереси членів профспілки, захищати їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації на підприємствах здійснюють через створені ними виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються – через представника (довірену особу) первинної профспілкової організації, що діє в межах прав, наданих йому цим Законом та статутом (положенням) профспілки.

Повноваження профспілок з трудового права є досить широкими і різноплановими. Вони здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян. У питаннях колективних інтересів працівників профспілки здійснюють представництво та захист інтересів працівників незалежно від їх членства в профспілках.

Представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства. Профспілки та їх об’єднання ведуть колективні переговори, здійснюють укладання колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних, міжгалузевих угод від імені працівників.

Профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробці та здійсненні державної політики в галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту.

Проекти законів, які стосуються соціально-економічних відносин, подаються відповідними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських профспілок, їх об’єднань. Проекти нормативно-правових актів, що стосуються трудових відносин або соціального захисту громадян, розглядаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням думки відповідних профспілок, об'єднань профспілок.

Профспілки, їх об’єднання мають також право вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи і відповідним органам державної влади про прийняття або внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів, що стосуються соціально-трудової сфери.

Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров’ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення причин загрози життю або здоров’ю працівників.

Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, брати участь в розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них.

Профспілки, їх об’єднання беруть участь у розробленні державної політики зайнятості населення, державних і територіальних програм зайнятості, проводять спільні консультації з цих проблем з роботодавцями, їх об’єднаннями, а також з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пропонують заходи щодо соціального захисту членів профспілок, вивільняються в результаті реорганізації або ліквідації підприємств, установ, організацій, що здійснюють контроль за дотриманням законодавства про зайнятість.

Ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання профспілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини майбутніх звільнень, про кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Роботодавець проводить консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори, а також при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів). Представники профспілок беруть участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів та інших органів, які розглядають колективний трудовий спір (конфлікт).

Вони мають право на організацію та проведення страйків, зборів, мітингів, походів і демонстрацій на захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників відповідно до закону.

Роль і значення профспілок в умовах ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, зростає все більше і більше. Важливо, щоб повноваження, які визначені Законом України «Про професійні спілки», були реалізовані в інтересах найманих працівників, це є однією з гарантій законності трудових правовідносин.
 
Головний спеціаліст
відділення НСПП в Запорізькій області                                                                               С.В. Ткачук
13 декабря 2018г.

Мінсоцполітики про обов’язковість застосування норм галузевих угод

Мінсоцполітики розглянуло окремі питання щодо колективно-договірного регулювання трудових відносин та застосування галузевих (міжгалузевих), територіальних та інших колективних угод.

1. Яким чином роботодавець може документально підтвердити обов’язковість застосування для нього норм тієї чи іншої галузевої (міжгалузевої) угоди на підставі норм чинного законодавства?

Документально підтвердити обов’язковість виконання зобов’язань у сфері соціально-трудових відносин, передбачених тією чи іншою галузевою (міжгалузевою) угодою, роботодавець може, посилаючись на відповідні документи — нормативні акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, а також статути, положення, які містять інформацію стосовно його:
1) членства в організації роботодавців, яка входить до всеукраїнського об’єднання організацій роботодавців, що є суб’єктом сторони роботодавців цієї угоди;
2) віднесення до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, який є суб’єктом сторони органів виконавчої влади цієї угоди.

2. Чи є наявність на підприємстві організації профспілки, яка є підписантом угоди, обов’язковою умовою для підтвердження підприємством (роботодавцем) поширення на нього зобов’язань за такою угодою?
Законодавством не визнається обов’язковою умовою наявність на підприємстві організації профспілки, яка є підписантом галузевої (міжгалузевої) угоди, для підтвердження підприємством (роботодавцем) поширення на нього зобов’язань за такою угодою.

3. Яким чином органи влади, уповноважені здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю, державний фінансовий контроль, захист конкуренції, а також органи місцевого самоврядування та колегіальні органи, уповноважені здійснювати встановлення державних регульованих цін/тарифів, можуть отримати інформацію про склад сторін галузевих (міжгалузевих) угод для належного застосування ними їх повноважень та чи зобов’язані сторони галузевих (міжгалузевих) угод оприлюднювати таку інформацію та надавати її за запитом?

Інформацію про склад сторін галузевих (міжгалузевих) угод (перелік суб’єктів сторін) відповідні органи влади, а також інші особи, можуть за запитом отримати від Мінсоцполітики як суб’єкта владних повноважень, оскільки зазначену інформацію міністерством отримано у процесі виконання своїх обов’язків щодо повідомної реєстрації вказаних угод.

Скановані копії галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, інформацію про суб`єктів — підписантів цих угод, розміщено на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики у рубриці «Головна / Соціальний діалог».
Обов’язку сторін галузевих (міжгалузевих) угод оприлюднювати інформацію про свій склад та надавати її за запитом законодавством не встановлено. Разом з тим така інформація, як правило, міститься у тексті цих угод та надається суб’єктами їх сторін у разі надходження відповідних запитів.
З метою отримання інформації стосовно переліку підприємств, організацій, установ, інтереси яких представлено в галузевій (міжгалузевій) угоді її сторонами, доцільно звертатись до суб’єктів сторін цієї угоди.

На думку Мінсоцполітики зазначена інформація має надаватися такими суб’єктами з урахуванням норм законодавства з метою здійснення якісного контролю за додержанням законодавства про працю, державного фінансового контролю тощо.
Мінсоцполітики надає роз’яснення щодо окремих питань стосовно сфери дії галузевих (міжгалузевих), територіальних, територіально-галузевих, регіонально-галузевих угод для використання в роботі.

4. Які норми праці (виробітку, часу, обслуговування, чисельності) згідно з вимогами чинного законодавства є обов’язковими для дотримання підприємством (роботодавцем) при укладенні колективного договору, якщо такі норми встановлені актом центрального органу виконавчої влади та галузевою (міжгалузевою) угодою?

Законодавство України передбачає самостійність підприємств, установ, організацій у питаннях нормування праці та рекомендує у колективному договорі визначати конкретні питання стосовно застосування і перегляду норм праці.
Підприємство має враховувати норми галузевої (міжгалузевої) угоди, які є для нього обов’язковими відповідно до законодавства.

Информация сайта HR Лига
22 ноября 2018г.

Новий розмір прожиткового мінімуму з 1 грудня: на що він вплине?

З 01.12.2018 року зросте прожитковий мінімум для працездатних осіб. Водночас збільшаться й інші види прожиткового мінімуму. На які ще показники це вплине?

Згідно зі ст. 7 Закону від 07.12.2017 р. № 2246 «Про Державний бюджет на 2018 рік» (далі — Закон № 2246) з 01.12.2018 р. прожитковий мінімум на одну особу збільшиться і становитиме 1853 грн. Однак це загальний показник, а для основних соціальних і демографічних груп населення прожитковий мінімум буде таким:

  • для дітей віком до 6 років — 1626 грн;
  • дітей віком від 6 до 18 років — 2027 грн;
  • працездатних осіб — 1921 грн;
  • осіб, які втратили працездатність — 1497 грн.

Проте мінімальна заробітна плата станом на 01.12.2018 р. не змінюється і становить (ст. 8 Закону № 2246):
  • у місячному розмірі — 3723 грн;
  • у погодинному розмірі — 22,41 грн.
Зазначимо, що мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

На які основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму?

Індексація зарплати
Індексації підлягає зарплата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку № 1078).
Отже, з 01.12.2018 р. індексації підлягає зарплата працівників у розмірі 1921 грн.

Аліменти
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Отже, розмір аліментів у грудні 2018 року становитиме:
  • для дітей у віці до 6 років — не менше 813,00 грн (1626 грн х 50%);
  • для дітей у віці від 6 до 18 років — не менше 1013,50 грн (2027 грн х 50%).
Що робити роботодавцю, якщо зазначений у заяві від працівника або у виконавчому листі розмір аліментів є меншим? Він автоматично змінити суму аліментів не має права і утримує їх відповідно до зазначеного в цих документах розмірі.
Зацікавлена особа має право звернутися до суду про перегляд розміру аліментів. При цьому, якщо розмір аліментів, визначений судом, у твердій грошовій сумі є меншим означеного мінімального розміру аліментів, дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Допомога на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів
Така державна допомога надається також тим дітям, батьки яких не мають можливості утримувати дитину, або їхнє місце проживання невідоме.
Її надають у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї з розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.
Таким чином, максимальна сума грошової допомоги дітям, чиї батьки не платять аліменти, з 01.12.2018 року становить:
  • дітям до 6 років — 813,00 грн (1626 грн х 50%);
  • дітям 6–18 років — 1013,50 грн (2027 грн х 50%).

Допомога з безробіття
Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону № 1533).
Отже, максимальний розмір допомоги з безробіття в грудні 2018 року становитиме 7684,00 грн (1921 грн х 4).

Декретні непрацюючим
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Проте для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Тож така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 480,25 грн (1921 грн х 25%). Мінімальний розмір усієї такої допомоги, що надається органами управління праці і соцзахисту, залежно від тривалості періоду вагітності та пологів, з 01.12.2018 р. становитиме:
  • якщо 126 календарних днів відпустки — 2017 грн;
  • якщо 140 календарних днів відпустки — 2241 грн;
  • якщо 180 календарних днів відпустки — 2881 грн.

Допомога одиноким матерям
Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом.
Якщо в результаті порівняння середньомісячний дохід на кожну дитину виявиться:
  • вищим за відповідний прожитковий мінімум — то соціальні виплати на дітей такій одинокій матері не призначаються;
  • нижчим за відповідний прожитковий мінімум — тоді одинокій матері буде призначена соціальна виплата на дітей у розмірі різниці між прожитковим мінімумом на дитину відповідного віку і середньомісячним доходом на одного члена сім’ї.

Отже, з 01.12.2018 р. максимальний розмір допомоги становитиме для дітей:
  • до 6 років — 1626 грн;
  • від 6 до 18 років — 2027 грн;
  • від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) — 1921 грн.

Допомога на дітей-інвалідів
Розмір державної допомоги встановлюється в процентному співвідношенні від прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян:
  • для інвалідів з дитинства підгрупи А І групи разом з надбавкою на догляд за ними — 3074,90 грн;
  • для інвалідів з дитинства підгрупи В І групи разом з надбавкою на догляд за ними — 2245,50 грн;
  • для інвалідів з дитинства ІІ та ІІІ групи разом з надбавкою на догляд за ними — 1497,00 грн;
  • для дітей-інвалідів підгрупи А віком до 6 років з надбавкою на догляд за ними — 2673,90 грн;
  • для дітей-інвалідів підгрупи А віком 6–18 років з надбавкою на догляд за ними — 3074,90 грн;
  • для дітей з інвалідністю без надбавки — 1497,00 грн;
  • для дітей з інвалідністю до 6 років з надбавкою — 1860,90 грн;
  • для дітей з інвалідністю 6–18 років з надбавкою — 2061,40 грн;
  • для дітей з інвалідністю віком до 18 років, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою — 1571,85 грн;
  • для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд — 3197,85 грн;
  • для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком до 6 років з надбавкою на догляд — 2384,85 грн;
  • для дітей з інвалідністю підгрупи А, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд — 3598,85 грн;
  • для дітей з інвалідністю, захворювання яких пов’язане з Чорнобильською катастрофою, віком від 6 до 18 років з надбавкою на догляд — 2585,35 грн.

Допомога на дітей опікунам та піклувальникам
Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та отримали статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, мають право на державну допомогу. Грошова допомога призначається і виплачується офіційним опікунам або піклувальникам дитини.
Сума допомоги з опіки та піклування (в т. ч. на дітей-сиріт) у 2018 році становить 2 прожиткових мінімуми:
  • для дітей до 6 років — 3252 грн (1626 грн х 2);
  • для дітей 6–18 років — 4054 грн (2 027 грн х 2).
Втім, звертаємо увагу, що при отриманні на дитину пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги (крім соцдопомоги на дітей-інвалідів), розмір виплат на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, держдопомоги.

Допомога малозабезпеченим сім’ям
У 2018 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум) для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб — 21%, для дітей — 85%, для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю 100% відповідного прожиткового мінімуму.
Розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2018 році не може бути більше ніж 75% від рівня забезпечення прожиткового мінімуму для сім’ї.
Тож, з 01.12.2018 року гарантований мінімум для працездатних осіб для нарахування цієї допомоги є таким:
  • для працездатних осіб — 403,41 грн (1921 грн х 21%);
  • для осіб, що втратили працездатність, та інвалідів — 1497,00 грн (1497 грн х 100%);
  • для дітей віком до 6 років — 1382,10 грн (1626 грн х 85%);
  • для дітей віком від 6 до 18 років — 1722,95 грн (2027 грн х 85%);
  • для дітей віком від 18 до 23 років (за умови навчання) — 1632,85 грн (1921 грн х 85%).
Також додатково розмір державної соціальної допомоги збільшується на кожну дитину віком до 13 років — на 250 грн, на кожну дитину віком від 13 до 18 років — на 500 грн.
Пенсія по втраті годувальника
Якщо в померлого годувальника не було необхідного страхового стажу для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, його дітям до досягнення ними 18 років може бути призначена державна соцдопомога.

Сума державної соцдопомоги з втрати годувальника встановлюється, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.12.2018 року вона становитиме:
  • на одну дитину померлого годувальника — 1497,00 грн (1497 грн х 100%);
  • на двох — 1796,40 грн (1497 грн х 120%);
  • на трьох і більше — 2245,50 грн (1497 грн х 150%).

Пенсія
З 1 грудня 2018 року мають перерахувати й мінімальний розмір пенсій. Він має становити 1497 грн.
Допомога особам, яким бракує стажу для виходу на пенсію
Громадяни, які досягли віку 60 років та мають страховий стаж не менше 15 років (але не мають права на пенсію відповідно до чинного законодавства), можуть розраховувати на таку соціальну допомогу.
Вона визначається як різниця між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї на одну особу за попередні 6 місяців, але не більше 100% прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян.
З 01.12.2018 року максимальний розмір соціальних виплат пенсіонерам становитиме 1497 грн.

Плата за видачу ліцензії
За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.
Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду із 01.12.2018 р. по 31.12.2018 р., то плата за її видачу становитиме 1921 грн.

Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
Суми штрафів юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тож для їх розрахунку з 01.12.2018 року використовується показник у розмірі 1921 грн.

Які показники залишаться без змін?

1. Мінімальний розмір посадового окладу. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Проте це лише мінімальний показник, і для держслужбовців він повинен застосовуватись із урахуванням коефіцієнтів, встановлених п. 14 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про державну службу». В останній раз ці коефіцієнти збільшувались 01.07.2018 р. Таким чином, у грудні 2018 року перегляд мінімальних окладів бюджетникам не планується. А ось роботодавцям приватного сектору не забороняється переглядати та підвищувати посадові оклади протягом року за їхнім самостійним рішенням.
2. Нарахування зарплати. На виконання вимоги щодо нарахування зарплати не нижче мінімальної зростання прожиткового мінімуму ніяк не вплине. Оскільки ця вимога від прожиткового мінімуму не залежить. А мінімальна зарплата протягом всього 2018 року залишається незмінною та становить 3723 грн.
3. Єдиний соцвнесок (ЄСВ). На розмір мінімального страхового внеску у 2018 році зміна прожиткового мінімуму не впливатиме, оскільки він розраховується як добуток мінімальної зарплати та ставки ЄСВ у розмірі 22%. Не змінюватиметься й розмір максимальної величини доходу, на який нараховується ЄСВ. Адже з 01.01.2018 р. цей показник прив’язали до розміру мінімальної зарплати. Зараз він становить 15 мінімальних зарплат (55845 грн), а не 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як в минулому році. Ця зміна вплинула й на наступний показник.
4. Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1105, сума допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Аналогічна норма існує і щодо допомоги в зв’язку з вагітністю та пологами (ч. 2 ст. 26 Закону № 1105). Оскільки поки що розмір мінімальної зарплати ВРУ не переглядала, цей показник з 1 січня 2018 року не змінюється.
5. Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. Тому зміна прожиткового мінімуму ніяк не вплине на розміри штрафів. Отже, при проведенні перевірок Держпраці протягом 2018 року буде застосовувати штрафи залежно від виду порушення, виходячи з розміру мінімальної зарплати, яка діятиме на час такої перевірки.
6. Граничний розмір добових — 372,30 грн (по Україні), 80 евро (за кордон).
7. Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП.
8. Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків.
9. Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги.
10. Ставки єдиного податку для І та ІІ групи:
  • для платників І групи — 176,20 грн,
  • для платників ІІ групи — 744,60 грн.
11.Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума ЄСВ становить — 819,06 грн (3723 грн х 22%), а максимальна — 12 285,90 грн (55 845 грн х 22%).
12. Ставки податку на нерухоме майно — максимум 55,84 грн (3723 грн х 1,5%) за 1 кв. м. бази оподаткування.
13. Транспортний податок — 1396 125 грн (3723 грн х 375) за легкове авто, яке є об’єктом оподаткування.
14. Збір за паркування авто — 2,79 грн (3723 грн х 0,075%) за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності.
15. Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання Звіту про контрольовані операції.
16. Судовий збір.
17. Плата за адмінпослуги та держмито.
18. Адміністративний збір та плата за надання відомостей з ЄДР.
19. Плата за відомості з Державного земельного кадастру.

Информация сайта HR Лига
7 ноября 2018г.

Билл Гейтс полагает, что налог на роботов защитит рабочие места

Американский миллиардер, основатель корпорации Microsoft Билл Гейтс уверен, что в будущем будет введен налог на роботов, причем это нужно сделать, чтобы сохранить рабочие места людей. Об этом он заявил в интервью японской газете Nikkei, передает ТАСС.

- Если вы решите закупить роботов вместо того, чтобы нанимать людей, вы сможете это сделать. Однако система налогообложения будет устроена таким образом, что вы в любом случае захотите рассмотреть возможность найма людей. Сейчас система фактически толкает нас в противоположном направлении, – сказал он.

Билл Гейтс не считает, что будут введены запреты на пользование роботами или другими механизмами, просто их приравняют к материальному капиталу и поднимут налоги именно на материальный капитал.

- Основная идея налогообложения заключается в том, что вы можете брать налоги с капитала или рабочей силы, а робот – это капитал. Сейчас существует ряд налогов на рабочую силу, к примеру, подоходный, однако со временем, поскольку люди захотят стимулировать рабочие места и их создание, мы, вероятно, будем иметь различные вычеты и субсидии, чтобы повысить спрос на обычных сотрудников, – пояснил основатель Microsoft.

При этом людям придется задуматься о том, чем занять свободное время, потому что его будет становиться все больше.

- Благодаря идее о том, что роботы помогают нам производить больше товаров и услуг с участием меньшего количества людей, мы стали определять для себя работу как не единственное, ради чего мы родились. Если нам нужно меньше работать, тогда возникает вопрос – как мы должны проводить [освободившееся] время. Конечно же, я не говорю, что мы должны искусственно замедлять процесс автоматизации, ведь робототехника по сути является формой нашей деятельности на данном этапе, – сказал он.

Ранее писатель и консультант НАСА Дэвид Брин говорил: проблемы того, что роботы вытеснят людей с работы, на самом деле нет, а есть проблема, кто будет контролировать роботов и распределять материальные блага, которые ими будут произведены.  

- Нам придется вернуться к главному вопросу марксистской философии: кто контролирует средства производства? Будут ли это политические элиты, Искусственный Интеллект или контроль будет осуществляться демократическим путем? Если же орудия производства останутся в руках капиталистов, тогда очень вероятна революция, – уверен консультант НАСА.

Информация  сайта Солидарность
5 октября 2018г.

Шукав долі в чужім полі

Причини та наслідки масової трудової міграції. Саме про це спецпроект СТБ «Шукав долі в чужім полі», у якому взяла участь і Федерація роботодавців.

Нині лише в сусідній Польщі понад два мільйони наших заробітчан. Країни-сусіди не приховують: потребують української робочої сили і боротимуться за неї й надалі. Генеральний директор Федерації Ruslan Illichov говорить про те, які шляхи вирішення проблеми бачать роботодавці і скільки часу маємо, щоб спробувати змінити ситуацію.

Дякуємо команді Вікна-новини за надзвичайно глибоку та важливу для країни тему. А ще хочемо нагадати, що вже у жовтні ФРУ презентує «Маніфест роботодавців України». Зупинення депопуляції та міграції не випадково іде у цьому документі під номером один. Адже без якісного трудового ресурсу жодні зусилля роботодавців не будуть у повній мірі реалізовані. Про те, що необхідно для цього зробити, власне, і йдеться у Маніфесті. Більше можна дізнатися, подивившись серію наших відео з хештегом #Маніфест_роботодавців_деталі

Причини та наслідки масової трудової міграції.
5 октября 2018 г.

Массовая забастовка против закона об увольнениях началась в Финляндии

Более 30 тысяч человек принимают участие в 24-часовой забастовке, которую объявили профсоюзы 3 октября, сообщает Helsingin Sanomat. Они протестуют против внесения в законодательствопоправок, упрощающих увольнение сотрудников в небольших (до 10 человек) компаниях и сокращающих срок выплаты пособия по безработице с 90 до 60 дней.

Большинство протестующих трудятся на заводах, входящих в Союз технологической промышленности. Например, это работники верфи Meyer Turku, сталелитейного завода Outokumpu и деревообрабатывающей компании UPM-Kymmene Oy. К ним присоединились работники пищевой промышленности, транспорта, школ, детских садов, поликлиник, больниц и домов престарелых.

Ожидается, что из-за забастовки возникнут проблемы в работе общественного транспорта, медучреждений и магазинов.

Информация сайта Солидарность
4 октября 2018 г.

Оперативные показатели работы ГМК Украины в сентябре и за 9 месяцев 2018 г.

По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в сентябре 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено: чугуна 1,66 млн.т (96,3% относительно августа 2018 г.), стали 1,79 млн.т (100 %), проката 1,57 млн.т (103%).


За 9 месяцев 2018 года произведено: чугуна 15,29 млн.т (105% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 109% без их учета), стали 15,77 млн.т (101% с учетом предприятий на НКТ, или 104% без их учета), проката 13,84 млн.т (103% с учетом предприятий на НКТ, или 106% без их учета).

Информация сайта Укрметалургпром


18 сентября 2018 г.

Проект Госбюджета-2019: кому и сколько «светит»?
Изучаем смету страны на следующий год

В конце прошлой недели подготовленный Кабинетом Министров проект Государственного бюджета-2019 зарегистрирован в Верховной Раде. «Тело» документа сравнительно невелико по объему – всего 15 страниц. Но приложения к законопроекту, раскрывающие конкретные статьи доходов и расходов – на тысячи листов.
Итак, чего ждать и что предлагают? Рост экономики на 3%, инфляция – 7,4%. Бюджетный дефицит 2,26% ВВП: более 1 триллиона гривень доходов, но расходы – на 86 миллиардов больше. Минимальная зарплата – 4175 грн, доллар – по 29,4 грн. Плюс «традиционные» 17 млрд от приватизации. Таковы основные параметры проекта Бюджета-2019. Информация, как говорится, для размышления. Политические оценки оставим за скобками (поскольку они редко бывают объективными). Зато поинтересуемся мнением экономистов. Как они оценивают обнародованный законопроект и что изменили бы в нем, оказавшись на месте народных избранников?

Консервативный подход. Недостаток или преимущество?

Самым большим недостатком этого документапредседатель Комитета экономистов УкраиныАндрей Новак называет абсолютную его идентичность с предыдущими сметами по структуре доходов и расходов. «Конечно же, бюджет – это не тот документ, который требует слишком креативных решений и неожиданных «ходов». Но жизнь приносит изменения, которые должны находить отражение и в основном смете государства. При этом на этапе работы над документом правительство должно инициировать законодательные и административные изменения, которые бы способствовали, прежде всего, росту доходной части бюджета. К примеру, эксперты хотели бы увидеть в новом проекте цифры, говорящие об ожидаемом росте поступлений от мер по деофшоризации страны и демонополизации отдельных отраслей экономики – в частности, энергетического комплекса. Но «снова лето пропели», и ничего в этом направлении не сделали – очевидно, откладывая до «лучших времен», – комментирует г-н Новак.

По его словам, нынешний бюджет, кажется, скопировали с принятого в 2018 году, помножив при этом цифры каждой статьи на показатель инфляции. “Вот и имеем новый «старый» документ”, – говорит экономист. При этом он обращает внимание, что в законопроекте не нашлось места прежним правительственным прогнозам о росте ВВП на 3,3% – авторы ограничились скромненькой «троечкой» (3% роста. – Ред.).

А вот председатель экспертно-аналитического Совета Украинского аналитического центра Борис Кушнирук, наоборот, считает консервативный подход к формированию проекта основного финансового документа страны его преимуществом. «Ведь это исключит (или, по крайней мере, сгладит) дисбалансы, если возникнут проблемы с выполнением доходной части. С таким дисбалансом мы столкнулись летом этого года, когда излишне оптимистичные прогнозы по наполнению государственной казны привели к определенным проблемам с выплатой пенсий», – говорит Борис Кушнирук.

Рост доходов примерно на 13% – тоже консервативный и довольно реалистичный, по его мнению, прогноз (учитывая ожидаемый экономический рост и показатель инфляции). «Если же экономика будет развиваться более высокими темпами, правительство в любой момент – по итогам первого квартала или полугодия может внести изменения, направив дополнительные средства на статьи развития», – напоминает эксперт.

Также важным он считает предусмотренное в законопроекте уменьшение соотношения объемов государственного долга к ВВП. Это означает, что в дальнейшем страна будет тратить меньше средств на обслуживание задолженности. Пока цифры не очень «оптимистичны»: долговая нагрузка на украинский бюджет будет оставаться довольно высокой – по состоянию на конец 2019-го – более 2 триллионов гривень! Причем, еще почти 399 миллиардов – долг, гарантированный государством. Только на обслуживание этих долгов в 2019 году придется потратить более 145 миллиардов гривень – вдвое больше, чем предусмотрено на образование и медицину.

«Это крайне неэффективные расходы финансового ресурса государства. И если соотношение госдолга к ВВП удастся уменьшить, то не только соответствующие расходы станут меньше, а и более дешевыми для нас будут новые займы для возможного рефинансирования задолженности, – говорит Борис Кушнирук. – В долгосрочном измерении – это залог более эффективного использования средств. Ведь мы сможем направлять их не уплату процентов, а на финансирование необходимых стране программ».

Как снизить бюджетные риски

Что же касается главных рисков для выполнения бюджета, то, по мнению Андрея Новака, это – возможно более быстрая, чем предусмотрено в законопроектов, девальвация гривны, то есть, когда доллар будет стоить больше чем 29,4 грн, и существенное повышение цен на энергоносители.

При этом эксперт считает вполне реальным воплощение именно базового сценария правительства. Дело в том, что в Пояснительной записке к законопроекту есть три возможных сценария развития событий в 2019-м. Первый предусматривает 3-процентный экономический рост, он лег в основу документа. Второй – гарантирует рост лишь на 1,1% (на фоне возможной неблагоприятной внешнеэкономической конъюнктуры и внутренних катаклизмов). Согласно третьему, самому оптимистичному, – возможен рост на 4,1% (с учетом дополнительных эффектов благодаря реализации сложных реформ).

«Оптимистичный сценарий, к сожалению, наименее вероятен, – считает Андрей Новак, – ведь для того, чтобы сказалось реформирование, им нужно было заниматься еще в этом году. А в 2018-м, как мы знаем, серьезных экономических реформ в Украине не произошло – ни в налоговой, ни в бюджетной, ни в денежно-кредитной сферах».

Вряд ли стране удастся получить и упомянутые уже 17 миллиардов гривень от приватизации. Ведь полноценная «большая» приватизация в год двух избирательных кампаний – президентской и парламентской, – по мнению Андрея Новака, невозможна. Поэтому, по его прогнозам, эта цифра снова (уже в третий раз!) «перекочует» и в бюджете 2020 года.

Говоря об основных статьях расходной части, эксперты обращают внимание на устойчивую тенденцию к росту расходов на оборону, транспортную инфраструктуру, образование и медицину. Это – неплохой задел на будущее. Одновременно снова предлагают несколько завышенные расходы на содержание госаппарата и силовых структур. Поэтому, очевидно, именно вокруг этого возникнут жаркие дискуссии при доработке Бюджета-2019.

Проект бюджета-2019 в цифрах – по секторам и отраслям

Что касается финансирования отдельных отраслей, министерств и ведомств, то распорядителем наибольшей суммы средств будет Министерство социальной политики – ему предстоит распределить более 177 миллиардов гривень (против нынешних 153,6 миллиарда). При этом 166,5 миллиардов – это прогнозируемые расходы Пенсионного фонда.

Более 101 миллиарда гривень предусмотрено для нужд Министерства обороны (в этом году – 86,6 млрд). В целом же на обеспечение обороноспособности страны планируют потратить 209 миллиардов. Ожидается, что особых претензий к размерам этих расходов у народных депутатов не будет. Наоборот, перед выборами многие будут говорить о необходимости их увеличения.

Другое дело с финансированием остальных силовых структур. Как свидетельствует практика предыдущих бюджетных процессов, вокруг этого вопроса обычно ломают много «словесных копий». Конкретные цифры таковы:
  • на нужды МВД – 82,3 млрд грн (при том, что в нынешнем бюджете эта сумма «не дотягивает» до 60 млрд!);
  • для Генеральной прокуратуры – 7,2 млрд грн. (в 2018-м – 6,7 млрд);
  • для СБУ – 9,4 млрд грн. (против 7,5 млрд в этом году).
Также в проекте Государственного бюджета Украины на 2019 год предусмотрены расходы:
  • для Национального антикоррупционного бюро – 867,5 млн. грн;
  • для Национального агентства по вопросам предотвращения коррупции – 758 млн. грн;
  • для только что созданного Государственного бюро расследований – 1,1 млрд грн;
  • для Национального агентства Украины по вопросам выявления, розыска и управления активами, полученными от коррупционных и других преступлений – 169,7 млн. грн.

В общем это немногим больше, чем в нынешнем году. За исключением ГБР. Поскольку на следующий год приходится основной период формирования нового ведомства, его финансирование выросло почти на 70%, что можно считать вполне объективным.

Теперь о расходах на содержание государственных органов, вокруг чего также, обычно, ведется много дискуссий:
  • 1,7 млрд грн предусмотрено для нужд Аппарата Верховной Рады (на 100 млн. больше, чем в 2018-м),
  • 2,3 млрд грн для Государственного управления делами (против 2 млрд в этом году),
  • 1,6 млрд грн – для Хозяйственно-финансового департамента Секретариата Кабинета Министров (в прошлом году было 1,5 млрд).

Можно считать, довольно скромно...

Также 4,6 млрд грн. предлагают предусмотреть для Центральной избирательной комиссии. Напомню, в этом году на соответствующую статью выделили почти в 30 раз меньше. Объяснение простое – в 2018-м приходится финансировать только «текущую» работу Центризбиркома. А в следующем году, кроме этого, нужно платить еще и сразу за две избирательные кампании.

Финансирование судебных органов:
  • на нужды Государственной судебной администрации – 13,6 млрд грн.;
  • для Верховного суда – 2,2 млрд грн.

Гораздо меньше – всего по несколько сотен миллионов гривен предусмотрено на финансирование деятельности Конституционного и Высшего антикоррупционного судов Украины. Также впервые предусмотрены средства для будущей новой судебной инстанции – Высшего суда по вопросам интеллектуальной собственности («скромные» 30 млн грн.).

Почти 38 млрд грн. авторы законопроекта предлагают предоставить в распоряжение Министерства образования и науки и более 37 млрд грн. – Министерства здравоохранения Украины. Отдельно предусмотрены расходы для Национальной академии наук Украины – более 4,7 млрд грн, Национальной академии аграрных наук – 1,3 млрд грн, а также по несколько сотен миллионов на другие отраслевые академии – медицинскую, педагогическую, искусств, правовую.

Также, как и в нынешнем году, значительные суммы должны пойти на дорожное строительство. Так, для Государственного агентства автомобильных дорог Украины предусмотрено почти 35 млрд грн. Еще несколько миллиардов планируется освоить в рамках реализации программ по повышению уровня безопасности на украинских дорогах. Продолжается действие так называемого «таможенного эксперимента», когда региональные и местные бюджеты получают на дорожное строительство часть средств от перевыполнения планов работы таможни. Поэтому всего на дорожное строительство могут собрать рекордные 55 миллиардов гривень.

Ресурс местных бюджетов авторы законопроекта оценили в 589 млрд грн. При этом прогнозный объем собственных доходов – чуть более 291 миллиардов. Остальные средства должны поступить за счет межбюджетных трансфертов и субвенций из Госбюджета.


Информация сайта Укринформ
13 сентября 2018 г.

Гарантії прав працівників на охорону праці
під час укладання трудового договору

При укладенні трудового договору працівник має бути поінформований роботодавцем під розписку про умови праці на підприємстві, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору (п.1 ч. 1 ст.29 Кодексу законів про працю України, ст. 5 ЗУ «Про охорону праці» ).

Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.

Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Законодавством не встановлена окрема форма документа, до якого б вносився запис про те, що працівник поінформований роботодавцем. Такі записи можуть бути внесені до особової картки (форма П-2) або до акта атестації робочого місця.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

У статті 6 Закону України «Про охорону праці прописано, працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

12 сентября 2018 г.

Уряд ініціюватиме ухвалення низки рішень щодо
захисту прав найманих працівників, – Володимир Гройсман

Кабінет Міністрів України ініціюватиме ухвалення і подальше втілення низки рішень, направлених на захист прав найманих працівників з огляду на дотримання умов праці та подальшого соціального захисту при досягненні пенсійного віку. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час спеціальної наради за участі керівництва Міністерства соціальної політики, Міністерства фінансів, Державної служби з питань праці, Державної фіскальної служби, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Асоціації міст та інших відомств.

Глава Уряду зазначив, що приводом для зібрання стали непоодинокі випадки як порушення прав працівників, так і неможливості перевірити дотримання законодавства, коли інспекторів просто не допускають на підприємства. Так, учасники наради оголосили, що найбільш проблемними галузями виявилися будівництво, торгівля, охоронні послуги та готельно-ресторанний бізнес. Саме там зафіксована найбільша кількість нелегальних і неоформлених належним чином працівників. В регіональному розрізі лідирують Харківська, Київська, Івано-Франківська, Одеська області.

«Маємо великий виклик – питання захисту прав найманих працівників. Якщо це не зробити сьогодні, через певний період часу ці люди отримають мінімальні пенсії. А ще гірше, якщо трапиться травма на виробництві, то людина не отримає компенсації, - сказав Володимир Гройсман. – Треба тут мобілізувати роботу і довести роботодавцям, що своїх працівників треба поважати і не тільки виплачувати їм зарплати, а й оформлювати належним чином».

Глава Уряду наголосив, що виконання законодавчих норм – це не тільки захист працівника, а й наповнення бюджетів різних рівнів та Пенсійного фонду, дотація якому дорівнює тим асигнуванням, які доводиться витрачати на обслуговування державного боргу. «Ми сьогодні боремося за кожну копійку - і по митниці, і по інших сферах. Так само будемо боротися із сірою зайнятістю», - додав Володимир Гройсман.

Він запропонував ухвалити вже найближчим часом рішення щодо проведення спільних міжвідомчих перевірок підприємств, опрацювати алгоритм таких перевірок і дати час роботодавцям на виконання всіх законодавчих норм. «Я не прихильник покарання – треба людям пояснити. Будь ласка, оформлюйте працівників. Ми даємо місяць. Але потім на нас не ображайтеся, - сказав Прем’єр-міністр. – Будемо знаходити спільну мову. І вже зараз прошу роботодавців – будь ласка, поважайте своїх робітників. Тоді жодних питань не буде».

Довідково
За даними Держпраці, сьогодні кількість працюючого населення в Україні перевищує 16 млн людей. Кількість безробітних за методологією Міжнародної організації праці – близько 1,7 млн. На обліку в Державній службі зайнятості зареєстровані близько 300 тис. осіб.

Інформація сайту Охорона праці і пожежна  безпека
5 сентября 2018г.

Оперативные показатели работы ГМК Украины в августе и за 8 месяцев 2018 г.

По предварительным данным ОП «Укрметаллургпром», в августе 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено:
  • чугуна 1,73 млн.т (98% относительно июля 2018 г.);
  • стали 1,81 млн.т (99,5%);
  • проката 1,52 млн.т (101%).



За 8 месяцев 2018 года произведено:
  • чугуна 13,65 млн.т (107% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 111% без их учета);
  • стали 14,0 млн.т (102% с учетом предприятий на НКТ, или 105% без их учета);
  • проката 12,27 млн.т (104% с учетом предприятий на НКТ, или 108% без их учета).

  

Информация сайта Укрметаллургпром
31 августа 2018г.

Витрати на охорону праці — відповідальність за невиконання нормативу

Підприємства (незалежно від форми власності) або фізособи-підприємці, які використовують найману працю, мають
витрачати на охорону праці не менш ніж 0.5% фонду оплати праці за попередній період. Якщо ми говоримо про бюджетників, то суми таких витрат у них встановлюються у колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей. Саме такі вимогу висуває стаття 19 Закону про охорону праці.


Які саме витрати роботодавця належать до витрат з охорони праці, визначає перелік №994. Відповідно до нього, до витрат з охорони праці, зокрема, належать:
1. приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;
2. усунення впливу на працівників впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, або приведення їх рівня на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
3. проведення атестації робочих місць;
4. проведення навчання і перевірки знань з охорони праці;
5. забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям або засобами індивідуального захисту відповідно до норм, передбачених законодавством, або до норм, визначених колективним договором;
6. забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою;
7. проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де потрібно у професійному доборі щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Отже, зазначений перелік містить лише сім позицій витрат, які належать до витрат з охорони праці. І цей перелік не містить, наприклад, витрат на питну воду, опалення та електроенергію. Адже, приміром, питна вода, це передусім щоденна фізіологічна потреба людини, а заходи та засоби охорони праці мають вужчу спрямованість, адже їхня мета зберегти життя, здоров’я і працездатність людини саме у процесі трудової діяльності.

Так само перелік №994 не містить заохочень працівників за активну участь та ініціативу у здійснені заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.
Тож користуйтеся вказаним переліком, а не підлаштовуйте будь-яке придбання під фонд на охорону праці.

Також звертаємо увагу, що Законом про охорону праці встановлено тільки мінімальну межу витрат на охорону праці. Конкретний розмір, за погодженням з профспілкою або з представником трудового колективу, встановлюється у колективному договорі або якщо у роботодавця немає колективного договору, то у Положенні про охорону праці. При цьому витрати на охорону праці визначаються за правилами бухобліку. Їхній розмір встановлюється за період, що дорівнює календарному року, з 1 січня по 31 грудня.

Показники фонду оплати праці, трудові перевіряючі можуть дізнатися з вашої статистичної звітності. Зокрема зі Звіту з праці.

Нагадуємо, що фонд оплати праці складається із трьох складових:
  • фонд основної заробітної плати,
  • фонд додаткової заробітної плати,
  • інші заохочувальні та компенсаційні витрати.
Конкретний склад виплат перелічено в Інструкції №5. І, зокрема, однією із розповсюджених помилок роботодавця є віднесення лікарняних, які сплачуються роботодавцем за власний рахунок, до фонду оплати праці. Адже будь-які лікарняні, незалежно сплачуються вони за рахунок фонду соціального страхування чи за рахунок роботодавця, до фонду оплати праці не належать.

Яка відповідальність загрожує роботодавцю, якщо він не виконає зазначений норматив?
Якщо ми звернемося до статті 43 Закону «Про охорону праці», то на роботодавця може бути накладено штраф у розмірі 25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період, проте максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік.
Крім того, за несплату або несвоєчасну сплату штрафу, передбачено нарахування пені з розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення. Виходить, якщо за час існування заборгованості облікова ставка зміниться, розрахунок пені необхідно буде робити частинами. При цьому потрібно буде виділити кількість днів, коли діяла кожна з облікових ставок НБУ.

Якщо ж підприємство у колдоговорі або у Положенні про охорону праці взяло на себе підвищені зобов’язання і, приміром, встановила рівень витрат на охорону праці у розмірі не 0.5%, а 1, 2, 3 чи 5% фонду оплати праці, то все одно розмір штрафу повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника передбаченого законом (тобто 0.5% фонду оплати праці).

Проте заспокоїмо роботодавців:
Наразі не визначено механізму накладання даної фінансової санкції. На цьому наголошує Держгірпромнагляд у своєму листі від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761, проте це роз’яснення досі лишається актуальним.

Невиконання нормативу витрат з охорони праці відноситься до порушення вимог законодавства з охорони праці.

Якщо це буде виявлено під час перевірки Держпраці, то посадовим особам підприємства, установи чи організації або приватному підприємцю може загрожувати адміністративна відповідальність. Розмір такої відповідальності відповідно до ч. 5 ст. 41 КУпАП становить від 340 до 680 грн.
Якщо ж на якусь особу буде відкрито кримінальне провадження, то тут спрацьовують норми ст. 271 ККУ.
Якщо порушення законодавства про охорону праці призвело до негативних наслідків для здоров’я або життя працівників, до посадових осіб або фізичних осіб підприємців, які використовують найману працю, можуть притягнути до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 271 ККУ. У цьому випадку штраф становить від 1700 до 3400 грн або такою відповідальністю можуть бути виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років. Проте наголошуємо, що притягнення до кримінальної відповідальності може відбуватися лише у разі відкриття кримінального провадження.

Важливі висновки
1. Підприємства незалежно від форм власності або ФОП, які використовують найману працю, мають витрачати на охорону праці не менше ніж 0,5% фонду оплати праці за попередній рік.
2. На сьогодні відсутній механізм стягнення з роботодавців штрафу за невиконання нормативу витрат на охорону праці.
3. Спроба заощадити на охороні праці може закінчитися для керівника та інших посадових осіб адміністративною або кримінальною відповідальністю.

Штраф на роботодавця за невиконання нормативу з охорони праці
№ п/п
Вид порушення
Розмір штрафу
Норма закону

Примітки

1
Порушення юридичною або фізичною особою, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, вимог, передбачених ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону праці»
25% від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці в звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за таких період*
Ч. 3 ст. 19 Закону України «Про охорону праці»
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менш як 0.5% від фонду оплати праці за попередній рік. Проте відповідальність, передбачена за порушення цієї вимоги, нині не загрожує, позаяк досі немає закону, який визначав би порядок нарахування, стягнення штрафу та пені на несплачену його суму (частину суми) (див. лист Держгірпромнагляду від 17.11.2011 р. №1/02-9.1-9/8.2/8761)
2
Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу, зазначеного в ряд. 1 цієї таблиці
Пеня на несплачену суму штрафу (його частину) з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення
Ч. 4 ст. 43 Закону України «Про охорону праці»
*Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ч. 2 ст. 43 Закону України «Про охорону праці»
№ п/п
Вид порушення
Кого притягають до відповідальності
Хто складає протокол
Хто притягає до відповідальності
Розмір штрафу
Норма КпАП
1
Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці
Посадові особи підприємств, організацій незалежно від форм власності та приватні підприємці
Уповноважені особи Держпраці (абз. Перший ч. 2 ст. 255 КпАП
Держпраці
(ч. 1 ст. 231 КпАП)
Від 20 до 40 НМДГ (від 340 до 680 грн)

Ч. 5 ст. 41
Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
№ п/п
Вид порушення
Вид санкції
Норма ККУ
1
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації або приватним підприємцем, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого
Штраф від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн);
Або виправні роботи на строк до двох років;
Або обмеження волі на строк до двох років
Ч. 1 ст. 271
2
Діяння, наведене в ряд. 1 цієї таблиці, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки
Виправні роботи на строк до двох років;
Або обмеження волі на строк до п’яти років;
Або позбавлення волі на строк до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого
Ч. 2 ст. 271
30 августа 2018 г.

Розслідуванню підлягають УСІ нещасні випадки, що стаються з працівниками під час виконання роботи в інтересах роботодавця

Держпраці у листі від 23.03.2018 р №2213/3/9.1-ДП-18 нагадує, що порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232. Саме він визначає процедуру проведення розслідування нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю та які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Розслідуванню підлягають усі нещасні випадки, що стаються з працівниками під час виконання роботи в інтересах роботодавця.

Висновок про те, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, належить до повноважень комісії (спеціальної комісії) з проведення його розслідування (спеціального розслідування), яка визначає зазначене на підставі з'ясування обставин та причин його настання.

Інформація сайту охорона праці і пожежна безпека
30 августа 2018 г.

Госстат фиксирует рост реальной зарплаты в Украине

Реальная заработная плата в Украине в июле 2018 года по сравнению с июлем 2017 года увеличилась на 14,7%, по сравнению с июнем 2018 года - на 1%, сообщила Государственная служба статистики во вторник.

Как отмечает  Госстат, средняя номинальная заработная плата штатных работников в июле 2018 года по сравнению с июнем-2018 увеличилась на 0,3%, в годовом измерении - на 24,9%, составив 9170 грн., тогда как в июне она составила 9141 грн., в мае - 8725 грн., в апреле - 8480 грн., марте -8382 грн., феврале - 7828 грн., январе - 7711 грн.

По данным статведомства, наибольший рост средней заработной платы штатных работников в июле 2018 года по сравнению с июлем 2017 года наблюдался во Львовской (на 30,4%), Тернопольской (на 28%), Полтавской (на 27,9%), Ивано-Франковской (на 27,2%), Житомирской (на 27,1%), Киевской (на 27%), Днепропетровской (на 26,9%), Закарпатской (на 26,5%), Волынской (на 26,4%), Винницкой (на 25,7%), Ривненской (на 24,9%), Одесской (на 24,7%), Черниговской (на 24,5%), Кировоградской (на 24,4%), Хмельницкой (на 23,9%), Запорожской (на 23,5%), Харьковской (на 22,7%), Черновицкой (на 22,6%), Черкасской (на 22,5%), Николаевской (на 22,4%), Сумской (на 21,4%) и Херсонской (на 20,7%) областях и г. Киеве (на 21,2%).

В Донецкой и Луганской областях (без учета части зоны проведения ООС) рост заработной платы составил 23,8% и 31,7% соответственно.

Самый высокий уровень зарплат в минувшем месяце зафиксирован в г.Киеве – 13836 грн., самый низкий - в Черновицкой области – 7168 грн.

Информация сайта МИНПРОМ
28 августа 2018 г.

Украинские металлурги увеличили экспорт проката

В январе-июле 2018 года украинские металлургические предприятия экспортировали 9,01 млн тонн металлопроката, что на 6,1% превышает показатель аналогичного периода прошлого года. Об этом говорится в информации ОП "Укрметаллургпром".

По информации объединения, всего было экспортировано 83,8% произведенного металлопроката. Это соответствует аналогичному периоду 2017 г., доля экспорта в который составила 83,3% (8,49 млн тонн при общем производстве металлопроката 10,196 млн тонн).

Доля полуфабрикатов в экспортных поставках за 7 месяцев 2018 г. составила 44,52%, что превышает показатель периода январь-июль 2017 г. (40,78%). Соизмеримым с аналогичным периодом 2017 г. являются и удельный вес плоского (34,05% и 34,44% соответственно), а доля сортового проката несколько ниже (21,43% и 24,78% соответственно).

Основными экспортными рынками украинской металлопродукции за 7 месяцев 2018 г., по данным ГП "Госаналитинформ", остаются страны Европейского союза (33,7%), Африки (16,1%), прочие страны Европы, включая Турцию (13,5%) и страны Ближнего Востока (11,2%).

Информация сайта МинПром

7 августа 2018 г.
Гарантии для лиц проходящих воинскую службу
6 августа 2018г.
Що буде, як атестації робочих місць не буде?

У разі звернення працівника до суду щодо відшкодування матеріального і морального збитку у разі погіршення стану здоров’я через дію шкідливих виробничих факторів, компенсації за шкідливі умови праці, не проведення атестації робочого місця не тільки не врятує роботодавця від відповідальності, але, навпаки, стане доказом його провини.

Якщо атестацію не проведено, а підприємство виплачує компенсації і надає гарантії працівникам (додаткові відпустки, підвищена оплата праці, спецодяг і т. д.), то при перевірці можуть виникнути питання з приводу правомірності таких виплат (для роботодавців, що перебувають на бюджетному фінансуванні), а також проблеми з оподаткуванням таких виплат.

За не проведення атестації, порушення термінів проведення керівник підприємства може бути притягнений до адміністративної відповідальності (ч. 1 ст. 41 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» – штраф 510-1 700 грн. Повторне протягом року вчинення порушення – штраф 1 700-5 100 грн. ).

Атестація робочих місць потрібна:
  • керівнику, оскільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладено на керівника підприємства;
  • працівнику, оскільки атестація робочих місць є правовою підставою отримання компенсацій та гарантій для працівників із шкідливими і небезпечними умовами праці (доплат до заробітної плати, додаткових оплачуваних відпусток, спеціального харчування тощо).                                                               
Атестація має важливе соціально-гігієнічне значення:
  • дозволяє своєчасно виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища і трудового процесу і встановити причини їх виникнення;
  • проводить комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам;
  • аналізує реалізацію технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці;
  • визначає пріоритетні напрями модернізації обладнання та технологічних процесів для розробки і впровадження цілеспрямованих санітарно-гігієнічних та медико-профілактичних заходів, виходячи із специфіки умов праці на конкретних підприємствах.                                                                                                   
Інформація сайту «Охорона праці і пожежна безпека»

19 июля 2018 г.
Європа ввела обмеження щодо 11 видів української металопродукції

Попередні заходи запроваджуються у вигляді тарифної квоти терміном на 200 днів.

Фото "Метінвест"

Європейська комісія ввела захисні заходи на металопродукцію в рамках розслідування, зокрема, й на 11 видів української сталепродукції, повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Рішення ЄК про захисні заходи вступає в силу сьогодні, 19 липня. Загалом предмет розслідуванням включає 28 видів металургійної продукції, до 23 видів з яких запроваджуються попередні заходи у вигляді тарифної квоти терміном на 200 днів.

Тарифні квоти будуть застосовуватися на основі принципу first come, first served (перший прийшов – перший отримав), а після того як квота буде вичерпана, до наступних поставок застосовуватиметься мито у розмірі 25%», – повідомляє міністерство.

Під захисні заходи ЄК потрапили українські гарячекатані листи та смуги, холоднокатані листи, заготівка сталева квадратна, прутки, нержавіюча арматура та легкі секції, катанка з нелегованої та легованої сталі, кутики й спеціальні профілі, труби для газопроводів, профільні секції, безшовні нержавіючі труби, нелегований дріт.

Ще 17 видів української металопродукції, щодо яких буде проводитися розслідування ЄС, поки не обмежені захисними заходами.

Мінекономрозвитку зазначає, що обсяг експорту українських товарів, для яких збережений безмитний доступ на європейський ринок, перевищує 12% загального експорту української металопродукції в ЄС під розслідуванням.

Нагадаємо: через нестачу локомотивів УЗ металургійна галузь втрачає сотні мільйонів валютної виручки.
16 июля 2018 г.
Запорожские металлурги получили награды от Порошенко

Президент отметил троих запорожских металлургов

Указ "О награждении государственными наградами Украины по случаю Дня работников металлургической и горнодобывающей промышленности" подписан и опубликован на официальном сайте главы государства. Об этом 061 сообщает со ссылкой на пресс-службу Порошенко.

В официальном документе говорится: "за весомый личный вклад в развитие отечественной металлургической и горнодобывающей промышленности, многолетний добросовестный труд и высокий профессионализм" орденом «3а заслуги" III степени награжден Супрун Вадим Витальевич — начальник цеха акционерного общества «Запорожкокс».

Кроме того, почетное звание Заслуженный металлург Украины" присвоено:

Богданову Сергею Петровичу - сталевару цеха акционерного общества «Электрометаллургический завод «Днепроспецсталь» имени А.М.Кузьмина», г.Запорожье,

Меньшикову Анатолию Анатольевичу - плавильщику цеха акционерного общества «Запорожский завод ферросплавов».

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №206/2018
Про відзначення державними нагородами України
з нагоди Дня працівників металургійної та гірничодобувної промисловості
9 июля 2018 г.
Оперативные показатели работы ГМК Украины в июне и за І полугодие 2018 г.

По оперативным данным ОП «Укрметаллургпром», в июне 2018 г. металлургическими предприятиями Украины произведено: чугуна 1,63 млн.т (103% относительно мая 2018 г.), стали 1,67 млн.т (98%), проката 1,52 млн.т (98%).



За 6 месяцев 2018 года произведено: чугуна 10,15 млн.т (108% относительно аналогичного периода 2017 г. с учетом работы в январе-феврале 2017 г. предприятий на НКТ, или 114% без их учета), стали 10,35 млн.т (101% с учетом предприятий на НКТ, или 105% без их учета), проката 9,25 млн.т (105% с учетом предприятий на НКТ, или 110% без их учета).



Несмотря на потерю части мощностей на неподконтрольной территории, металлургическим предприятиям, расположенным на контролируемой территории, в I полугодии 2018 г. удалось нарастить объемы производства чугуна, стали и проката до уровней, превышающих показатели за аналогичный период предыдущего года.
9 июля 2018 г.
Обзор турецкой металлургической отрасли за 5 месяцев 2018 г.

По данным SteelData, за период январь-май 2018 г. на турецком рынке наблюдается рост потребления металлопроката (110,5% относительно аналогичного периода 2017 г.), в первую очередь, собственного производства (рис.1).

Вместе с тем, данные свидетельствуют о том, что росту производства конечной металлопродукции во многом способствовало увеличение импорта полуфабрикатов, поскольку уровень повышения выплавки стали (104,3% относительно аналогичного периода 2017 г.) оказался ниже уровня указанного импорта (118%). За 5 месяцев 2018 г. Турция импортировала больше заготовки и слябов, чем за аналогичный период 2017 г.

В то же время, на фоне существенного повышения импорта металлопродукции, турецкий металлургический экспорт демонстрирует тенденцию к снижению (96,1% относительно аналогичного периода 2017 г.), что привело к значительному уменьшению чистого экспорта с 2,2 млн.т за 5 месяцев 2017 г. до 0,64 млн.т, за январь-май 2018 г.– падение составило 70%. В денежном выражении, падение составило 47% (с 1040 млн. долл. США до 550 млн. долл. США).



Соотношение экспорта/импорта металлопродукции также снизилось со 133% до 109% в товарном выражении, или со 123% до 109% в денежном выражении.
12 червня 2018 р.

Із 1 січня 2018 року разом зі зростанням мінімальної зарплати й прожиткового мінімуму зазнає підвищення й величина податків та зборів, соціальних стандартів і гарантій, розміри штрафів, які від них залежні. Розгляньмо всі ці показники та наведімо їх розміри на 2018 рік
Упродовж 2018 року мінімальна зарплата становитиме:
  • у місячному розмірі — 3723 грн;
  • у погодинному розмірі — 22,41 грн.
Її розміри встановлені ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII, а в його ст. 7 наведено показники прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (див. таблицю).
Таблиця
Прожитковий мінімум у 2018 році з розрахунку на місяць

Мінімальна місячна зарплата працівників

Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної зарплати, тобто не менш ніж 3723 грн у 2018 році (ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, далі — Закон про оплату праці). Водночас якщо працівнику, який виконав місячну норму праці, нарахували зарплату в меншому розмірі, роботодавець проводить доплату до її рівня, яку виплачує разом із зарплатою.

Про обчислення доплати до рівня мінімальної зарплати йшлося в матеріалах теми тижня «Доплата до мінзарплати».

Посадові оклади в держорганах

Мінімальний розмір посадового окладу групи 9 у держорганах, юрисдикція яких поширюється на територію одного чи декількох районів, міст обласного значення, становить суму, кратну розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року:
  • із 1 січня 2018 року — 1,5 (1762 грн х 1,5 = 2643 грн);
  • із 1 липня 2018 року — 1,75.
Посадові оклади працівників НАБУ, членів Нацагентства із запобігання корупції, прокурорів місцевих прокуратур, членів Рахункової палати, працівників Державного бюро розслідувань, суддів визначаються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідну прив’язку посадових окладів у держорганах до розміру прожиткового мінімуму встановлено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII.

Податкова соціальна пільга (ПСП)

ПСП застосовуємо до доходу (у вигляді зарплати), нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує суми, котра дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 й округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ПКУ).
Тож граничний дохід для застосування ПСП у 2018 році становитиме:
1762 грн х 1,4 = 2470 грн.
Розмір загальної ПСП на 2018 рік сягає 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ПКУ):
1762 грн х 50% = 881 грн.
Підвищена ПСП у 2018 році становитиме:
  • 100% загальної ПСП — 881 грн (881 грн х 100%) для батьків, які утримують двох або більше дітей віком до 18-ти років, — у розрахунку на кожну таку дитину (пп. 169.1.2 ПКУ);
  • 150% загальної ПСП — 1321,50 грн (881 грн х 150%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «е» пп. 169.1.3 ПКУ;
  • 200% загальної ПСП — 1762 грн (881 грн х 200%) для категорій осіб, указаних у пп.пп. «а» – «ґ» пп. 169.1.4 ПКУ.
Детальніше про застосування ПСП — у матеріалі «Податкова соціальна пільга – 2018: за ким лишилося право на неї».

Неоподатковуваний розмір добових

Добові для відряджень по Україні встановлені в розмірі не більш ніж 0,1 розміру мінзарплати, визначеної станом на 1 січня податкового року, за кожен день відрядження — у 2018 році — не більш ніж 372,30 грн за добу (пп. «а» пп. 170.9.1 ПКУ).
Із 2017 року добові для закордонних відряджень установлені в розмірі не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, у розрахунку за кожен такий день.
Неоподатковувані розміри доходів
Чимало показників у розділі IV ПКУ визначають, виходячи з розміру мінімальної зарплати. Зокрема мінзарплату використовують для визначення оподатковуваного й звільненого від обкладення ПДФО та військовим збором доходу фізосіб.
1. Від оподаткування звільняється сума, сплачена на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку в межах 3-кратного розміру мінзарплати за кожен повний або неповний місяць навчання: у 2018 році —  11 169 грн за повний або неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 ПКУ).
2. Від оподаткування звільнені внески роботодавця-резидента за власний кошт на користь фізособи-працівника до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). У 2018 році — 9307,50 грн.
3. До оподатковуваного доходу (у вигляді додаткового блага) включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (у розрахунку на рік). Тож сума, що не перевищує вказані показники, не включається в дохід (пп. 165.1.55 ПКУ; пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
4. Під час продажу власної продукції тваринництва груп 1–5, 15, 16 і 41 УКТ ЗЕД отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної зарплати (пп. 165.1.24 ПКУ). У 2018 році — 186 150 грн.
5. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків не включається вартість дарунків (а також призів переможцям і призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25% однієї мінімальної зарплати (за винятком грошових виплат у будь-якій сумі) (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2018 році — 930,75 грн.
6. Не включається до оподатковуваного доходу платника податку благодійна допомога на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ в сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної зарплати (пп. «б» пп. 170.7.8 ПКУ). У 2018 році — 1 861 500 грн.
7. Сума заборгованості за укладеним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності, у розмірі, що не перевищує 881 грн (1762 грн х 50%), не обкладають ПДФО згідно з пп. 164.2.7 ПКУ.
8. Не оподатковується сума, що сплачується роботодавцем за договорами недержавного пенсійного забезпечення (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ), — суму, що сплачується роботодавцем-резидентом за власний кошт за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15% нарахованої цим роботодавцем суми зарплати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, внески до фондів банківського управління, але не більш як 2,5 розміру мінімальної зарплати в розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків — 9307,50 грн  (3723 грн х 2,5).

Окрім того, залежно від рівня граничного доходу для застосування ПСП визначаємо на 2018 рік:
1. Неоподатковуваний розмір допомоги на поховання, наданої роботодавцем, — 4940 грн (2470 грн х 2) згідно з пп. 165.1.22 ПКУ.
2. Неоподатковуваний розмір нецільової благодійної допомоги, у т.ч. матеріальної, наданої роботодавцем, — 2470 грн згідно з пп. 170.7.3 ПКУ.
3. Неоподатковуваний розмір стипендії (включаючи суму її індексації) — 2470 грнзгідно з пп. 165.1.26 ПКУ.
4. Суму виплат або відшкодувань (окрім зарплати чи інших виплат і відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються за рішенням профспілки, її об’єднання та/або організації профспілки на користь члена такої профспілки протягом року сукупно в межах граничного розміру доходу, визначеного абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ (2470 грн), яка не обкладається ПДФО (пп. 165.1.47 ПКУ).

Максимальна база нарахування ЄСВ

Із 01.01.2018 максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 15 розмірів мінімальної зарплати замість попередніх 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 2464).
Якщо виходити з розміру мінзарплати з 01.01.2018 у сумі 3723 грн, то, відповідно, максимальна величина дорівнюватиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Про решту нововведень у справлянні ЄСВ із 2018 року йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.

Мінімальне та максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною чи хворим членом сім’ї) та допомоги по вагітності й пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ(ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, далі — Закон № 1105).
У 2018 року ця сума становитиме: 55 845 грн (3723 грн х 15).
Окрім того, згідно із ч. 2 ст. 26 Закону № 1105, сума допомоги по вагітності й пологах не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.
Також слід узяти до уваги вимоги ч. 4 ст. 19 Закону № 1105: якщо протягом 12-ти місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, застрахована особа має страховий стаж менше 6-ти місяців, тоді сума:
1) лікарняних визначається виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачується ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку, тобто у 2018 році — 3723 грн;
2) декретних — виходячи з нарахованої зарплати, із якої сплачують ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 7446 грн; та не менше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, установленої на час настання страхового випадку: у 2018 році — 3723 грн.

Індексація зарплати

Оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб (абз. 2 п. 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, далі — Порядок № 1078), який становить:
  • із 01.01.2018  — 1762 грн;
  • із 01.07.2018  —1841 грн;
  • із 01.12.2018  — 1921 грн.
Своєю чергою, у разі визначення суми індексації враховуємо норми з абзаців 3 і 4 п. 5 Порядку № 1078: якщо сума підвищення зарплати більша за суму можливої індексації в місяці підвищення, то виплату індексації припиняють, якщо менша — визначають індексацію як різницю між сумою можливої індексації та сумою підвищення.
За умови, якщо із 01.01.2018 відбувається зростання розмірів посадових окладів працівників, то індексацію зарплати у січні 2018 року не проводять. Базовим місяцем стає січень 2018 року, а починаючи із ІСЦ за лютий 2018 року заново рахуємо наростаючим підсумком коефіцієнт індексації.

Розмір ЄСВ для підприємців

Фізособи-підприємці, а також особи, котрі провадять незалежну професійну діяльність, і члени фермерського господарства, нараховують ЄСВ у сумі не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, і не менше розміру мінімального страхового внеску (п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 7 Закон № 2464).
Максимальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити зазначеним фізособам за 2018 рік, сягатиме:
  • із 01.01.2018 — 12 285,90 грн (55 845 грн х 22%).
Сума ЄСВ для такої категорії платників не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток), тому мінімальна сума ЄСВ на 2018 рік становитиме:
  • із 01.01.2018   — 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Фізособи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, до кінця 2017 року мали право сплачувати ЄСВ у сумі не меншій, ніж 0,5 мінімального страхового внеску. Проте починаючи із 2018 року такої можливості в них немає. Адже завдяки Закону № 2148 платники ЄСВ, віднесені до 1-ї групи платників єдиного податку, із 01.01.2018 за кожен місяць сплачують ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску, тобто в сумі: 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Про поквартальну сплату ЄСВ фізособами-підприємцями, членами фермерського господарства й особами, які провадять незалежну професійну діяльність, у 2018  році йшлося в матеріалі «Новації з ЄСВ, які запрацюють із 01.01.2018» газети № 246/2017.
Ставки єдиного податку для 1-ї та 2-ї груп
Ставки єдиного податку встановлюються місцевими радами (п. 293.2 ПКУ):
  • для 1-ї групи — у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму, установленого на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році сягає: 1762 грн х 10% = 176,20 грн;
  • для 2-ї групи — у межах до 20% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, що у 2018 році дорівнює: 3723 грн х 20% = 744,60 грн.
Податок на нерухомість
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, установлюються за рішенням місцевих рад залежно від місця розташування (зональності) і типів таких об’єктів нерухомості в розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м. бази оподаткування (пп. 266.5.1 ПКУ), що у 2018 році становить 55,84 грн (3723 грн х 1,5%).
Збір за паркування авто
Ставки такого збору встановлюються за кожен день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. м площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075% мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 2681.3.1 ПКУ), що у 2018 році дорівнює 2,79 грн (3723 грн х 0,075%).

Транспортний податок

Для транспортного податку об’єктом оподаткування є легкові авто, з року випуску яких минуло не більш ніж 5 років (включно) і середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 267.2.1 ПКУ), що у 2018 році сягає 1 396 125 грн (3723 грн х 375).

Допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ).
Отже, у 2018 році її максимальний розмір становитиме:
  • із 01.01.2018 — 7048 грн (1762 грн х 4);
  • із 01.07.2018  — 7364 грн (1841 грн х 4);
  • із 01.12.2018  — 7684 грн (1921 грн х 4).

Мінімальний розмір аліментів

Їх розмір на одну дитину не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України).
Тож у 2018 році така сума становитиме:
  • для дітей віком до 6-ти років:
    • із 01.01.2018 — 746,00 грн (1492 грн х 50%);
    • із 01.07.2018 — 779,50 грн (1559 грн х 50%);
    • із 01.12.2018. — 813,00 грн (1626 грн х 50%).
  • для дітей віком від 6-ти до 18-ти років:
    • із 01.01.2018 — 930,00 грн (1860 грн х 50%);
    • із 01.07.2018 — 972,00 грн (1944 грн х 50%);
    • із 01.12.2018 — 1013,50 грн (2027 грн х 50%).

Плата за видачу ліцензії

За видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 р. № 222-VIII).
Таким чином, якщо рішення про видачу ліцензії приймається протягом періоду
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018 , то плата за її видачу становитиме 1762 грн;
  • із 01.07.2018 по 30.11.2018  — 1841 грн;
  • із 01.12.2018  по 31.12.2018  — 1921 грн.

Плата за адмінпослуги та держмито

Держмито за реєстрацію випуску цінних паперів становить 0,1% номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше 50-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня поточного року, тобто не більш ніж 88 100 грн (1762 грн х 50) (пп. «п» п. 6 ст. 3 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 р. № 7-93).
У відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленому законом на 1 січня календарного року, у якому надається відповідна адміністративна послуга, справляється адміністративний збір (плата):
  • за надання відомостей із Єдиного державного реєстру (ч. 5 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV);
  • з отримання паспортних документів (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI);
  • за надання відомостей Державного земельного кадастру (ч. 3 ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. № 3613-VI);
  • за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав(ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV).
А отже, для розрахунку плати за адміністративні послуги у 2018 році братимуть показник 1762 грн.

Судовий збір

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява чи скарга подається до суду, — у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI). Тож ставки судового збору залежні від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (із 01.01.2018 — 1762 грн).

Штрафи за порушення законодавства про працю

Юридичні та фізичні особи — підприємці, котрі використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ч. 2 ст. 265 КЗпП. Розмір таких штрафів визначається в кратному розмірі мінімальної заплати, установленої законом на момент виявлення порушення. Тому під час накладання штрафу в 2018 році за порушення законодавства про працю Держпраці братиме для обчислення його розміру 3723 грн.
Отже, до юросіб і фізосіб-підприємців у 2018 році можуть застосовувати такі штрафи за порушення трудового законодавства:
  • за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) чи оформлення працівника на неповний робочий час у разі роботи повний робочий час, і виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ — 111 690 грн(за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам більш як за один місяць, виплату не в повному обсязі — 11 169 грн;
  • за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — у 10-кратному розмірі мінзарплати — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за недотримання встановлених законом гарантій і пільг працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених Законом № 2232, Законом № 1975, Законом № 3543, — 37 230 грн (за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення);
  • за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод в її проведенні — 11 169 грн;
  • якщо після недопущення до перевірки контролери виявили фактичний допуск до роботи без оформлення (чи оформлення неповної занятості в разі роботи повний час) — 372 300 грн;
  • за порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище, — 3723 грн.

Штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР визначено відповідальність юросіб і фізосіб-підприємців (суб’єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Суми штрафів визначаються кратно розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тож у 2018 році застосовуємо для їх розрахунку показники:
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018 — 1762 грн;
  • із 01.07.2018  по 30.11.2018 — 1841 грн;
  • із 01.12.2018  по 31.12.2018  — 1921 грн.

Штрафи за неподання (несвоєчасне) подання звіту про контрольовані операції

Згідно з п. 120. 3 ПКУ, неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення (далі — ТЦО) або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:
  • 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), — у разі неподання звіту про контрольовані операції;
  • 1% суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600 грн), за всі незадекларовані контрольовані операції;
  • 3% суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена пп. 39.4.6 та пп. 39.4.8 ПКУ, але не більш ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн), за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО після спливу 30 к.дн., наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (у 2018 році — 8810 грн) за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з ТЦО.
Несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції та/або документації з ТЦО чи несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, визначеному п. 120.4 ПКУ:
  • 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) —  за кожен календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600  грн);
  • 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 1762 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій у поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 528 600  грн);
  • 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 3524 грн) — за кожен календарний день несвоєчасного подання документації з ТЦО, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи (у 2018 році — 352 400 грн).

Антикорупційні обмеження

Зміна розмірів мінімальної зарплати не обійшла стороною й зміну величини окремих показників, які стосуються антикорупційних обмежень.
1. Поріг відповідальності за ст. 1726 КпАП за подання завідомо недостовірних відомостей в антикорупційній декларації стосовно майна чи іншого об’єкта декларування, що має вартість, наставатиме у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (із 01.01.2018 — від 176 200 до 440 500 грн).
2. Особи, уповноважені на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо вартість таких подарунків не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість цих подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, установлених для працездатної особи на 1 січня того року, у якому прийнято подарунки (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 р. № 1700-VII, далі — Закон про запобігання корупції).
Таким чином, у 2018 році обмеження на отримання подарунків для цих осіб становитимуть, відповідно:
  • із 01.01.2018 по 30.06.2018  — 1762 та 3524 грн;
  • із 01.07.2018 по 30.11.2018 — 1841 та 3682 грн;
  • із 01.12.2018 по 31.12.2018 — 1921 та 3842 грн.
3. В антикорупційній декларації зазначаються відомості про:
  • цінне рухоме майно, якщо його вартість перевищує 100 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності (абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 176 200 грн;
  • подарунок, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів — якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує 5 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 8810 грн;
  • грошові активи (у т.ч. готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок й інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) й активи в дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
  • фінансові зобов’язання, у т.ч. отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) і процентів за позикою (кредиту), зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичені іншим особам кошти, якщо їх розмір перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 1 п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн;
  • видатки та всі правочини, учинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у т.ч. спільної власності, на нерухоме чи рухоме майно, нематеріальні й інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 46 Закону про запобігання корупції), що у 2018 році становитиме 88 100 грн.

У разі істотної зміни в майновому стані суб’єкта антикорупційного декларування, а саме: отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у 10-денний строк із моменту отримання доходу чи придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК (ч. 2 ст. 52 Закону про запобігання корупції) — у 2018 році сума становитиме 88 100 грн.

Редакція газети
«Інтерактивна бухгалтерія»
17 мая 2018 г.
Минздрав меняет систему выписки больничных

Планируются отменить необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный. Об этом заявил заместитель министра здравоохранения Павел Ковтонюк.

«Вторая причина необходимости вызова врача на дом — это получение больничного. Мы сейчас меняем систему выписки больничных. Мне бы хотелось, чтобы до конца года мы это успели сделать. Потому что мы планируем сформировать такую систему, когда отпадет необходимость вызывать врача в первые дни болезни для того, чтобы получить больничный лист. Эти причины вызова врача на дом мы уберем и откроем дорогу для нормальных отношений врача и пациента», — сообщил Ковтонюк.

При этом Ковтонюк не уточнил, каким образом будет проводиться реформа больничных.
«Пока я не могу раскрывать все карты, поскольку над этим работают, кроме Минздрава, Министерство социальной политики и Фонд социального страхования, который выплачивает деньги по больничному. По большинству параметров мы достигли консенсуса. Это будет серьезное упрощение процедуры их получения, которая устроит и работодателей, и Фонд, и нас. Мы хотим разгрузить врача от необходимости оформления больничного, поскольку это — не вопрос лечения, а социальных выплат. Врач будет участвовать в этом процессе только для того, чтобы засвидетельствовать факт заболевания», — отметил он.
Информация сайта HR Лига
11 мая 2018 г.
Украинские металлурги обеспечили рост валютных поступлений на 32%

Украинские металлургические комбинаты в январе-апреле текущего года увеличили поступления валюты от экспорта стальной продукции на 32,2%, до 3,488 млрд долл., по данным Государственной фискальной службы Украины.

Доля украинского металлургического комплекса в экспорте страны составила 22,57%. Экспорт готовых металлоизделий увеличился на 34%, до 351,4 млн долл., и занимает 2,27% в общем экспорте страны.

При этом импорт стальной продукции в денежном выражении увеличился по сравнению с январем-апрелем 2017 года на 32,3%, до 385,3 млн долл., в т.ч. металлоизделий – на 18,2%, до 267,8 млн долл.

Напомним, Украина в 2017 г. увеличила выручку от экспорта стальной продукции на 19,6%, до 8,7 млрд долл. Валютная выручка от экспорта металлоизделий увеличилась на 30%, до 896,7 млн долл.

8 мая 2018 г.
Профсоюзы довели гендиректора Air France до отставки

Отказ работников крупнейшей французской авиакомпании Air France принять условия менеджмента по урегулированию трудового спора привели к отставке генерального директора. Об этом 4 мая сообщило информационное агентство ТАСС со ссылкой на заявление пресс-службы авиаперевозчика.

Руководитель Air France Жан-Марк Жанайяк покинет авиакомпанию после того, как большая часть персонала (55,4%) проголосовала против проекта соглашения об изменениях условий оплаты труда, внесенного генеральным директором. Предложение менеджмента состояло в повышение окладов на 2% в 2018 году, а затем на 5% в течение ближайших четырех лет. В свою очередь профсоюзы, представляющие интересы коллектива, сперва требовали единовременного повышения на 6%, а затем снизили свои ожидания до 5,1%.

«Я признаю все серьезные последствия данного голосования и в ближайшее время подам заявление об отставке советам управляющих Air France и Air France / KLM. Даже вне проблемы повышения зарплаты данный вотум указывает на неблагополучную ситуацию, существующую в компании», – цитируют СМИ заявление Жанайяка.

Как ранее сообщала «Солидарность», нежелание менеджмента авиакомпании своевременно повысить заработки сотрудников привело к серии забастовок летного состава и наземного персонала. В результате протестных действий коллектива Air France понес убытки, исчисляемые сотнями миллионов евро, а капитализация перевозчика рухнула более чем на 40%.

7 мая 2018 г.
12 дней забастовки персонала обошлись Air France в 300 млн. евро

Убытки в размере 300 млн евро понесла крупнейшая авиакомпания Франции Air France из-за серии забастовок сотрудников, начавшихся в конце февраля 2018 года. Соответствующими данными поделилось информационное агентство Regnum со ссылкой на заявление менеджмента Air France, опубликованное 4 мая.

Суммарно забастовки летного состава и наземного персонала авиаперевозчика составили 12 дней, каждый день протеста компания сокращала на треть количество авиарейсов, возвращая пассажирам средства за билеты либо перенося рейсы на другие даты.

Как ранее сообщала «Солидарность», бастующие сотрудники требуют повышения зарплаты на 5,1%. В то же время работодатель готов предложить коллективу лишь двухпроцентное увеличение заработков с последующим ростом в течение трех лет до 5%, на что не согласны представляющие работников профсоюзы. Генеральный директор Air France Жан-Марк Жанэльяк отвергает требование пилотов под предлогом того, что это будет стоить компании 240 млн евро в год, чего авиаперевозчик не может себе позволить.

Информация сайта салидарность
27 апреля 2018 г.
Украина опустилась на 14 место в рейтинге Worldsteel

В марте 2018 года Украина опустилась на 14-е месте в рейтинге 67 стран Всемирной ассоциации производителей стали (Worldsteel). Об этом свидетельствуют данные ассоциации.

На первом месте в рейтинге традиционно остается Китай, производители которого увеличили выплавку стали в марте на 4,5%, до 73,98 млн тонн. В Индии производство стали выросло на 5,3%, 9,227 млн тонн, в Японии – выросло на 2,2%, до 9,082 млн тонн, США – на 5,3%, до 7,261 млн тонн. Занявшая пятое место в рейтинге Южная Корея увеличила выплавку стали на 4,7%, до 6,095 млн тонн.

В то же время в России производство стали снизилось на 10%, до 5,7 млн тонн. Металлурги Германии увеличили выплавку на 0,6%, до 3,9 млн тонн. В Турции производство стали увеличилось на 7,6%, до 3,368 млн тонн, а в Бразилии – на 7,6%, до 3,065 млн тонн. Замыкает десятку Иран, где производство стали в марте выросло на 43,7%, до 2,35 млн тонн.

На 11-м месте в рейтинге оказалась Италия, нарастившая выплавку стали в марте на 1%, до 2,28 млн тонн. На следующем месте Тайвань, металлурги которого произвели 2 млн тонн стали, за ним следует Мексика, где производство стали выросло на 2,9%, до 1,75 млн тонн.

Украина, по данным Worldsteel, в марте увеличила производство стали на 4,7% по сравнению с АППГ, до 1,711 млн тонн.

В марте стальное производство в мире возросло по сравнению с аналогичным периодом прошлого года на 4%, до 148,33 млн тонн, тогда как к февралю выросло на 12,5%. Загрузка метмощностей в марте увеличилась на 2,2% по сравнению с АППГ, до 74,5%. По сравнению с февралем этот показатель оказался в марте на 0,9% выше.

В целом по итогам 1-го квартала 2018 года мировая выплавка стали увеличилась на 4,1%, до 426,551 млн тонн.

Информация сайта МИНПРОМ
24 апреля 2018 г.
Профсоюзы горно-металлургического сектора
стран СНГ противостоят вызовам

Представитель Запорожской обласной организации ПМГУ - председатель профкома ЧАО "Украинский графит" Псюкалов К.Г. принял участие в конференции членских организаций IndustriALL стран СНГ собравшихся 17-18 апреля в Тбилиси, Грузия, чтобы обсудить основные тенденции и проблемы в металлургическом секторе и ответные меры профсоюзов. Делегацию Профсоюза металлургов и горняков Украины возглавлял председатель ЦК ПМГУ  С.Комышев.

Среди проблем можно отметить глобальный рост избыточных производственных мощностей, цифровизацию и репрессии правительств и компаний по отношению к профсоюзам. В настоящее время доля региона СНГ в мировом производстве стали составляет 6,3 процентов.

Алексей Безымянных, председатель Горно-металлургического профсоюза России, отметил, что в России нет иностранных транснациональных корпораций. Объем производства в отрасли не растет в течение нескольких лет, что сказывается на условиях новых коллективных договоров.

Участники согласились, что новым серьезным вызовом для отрасли стало введение США пошлин на импорт стали и алюминия, особенно учитывая тот факт, что ни одна из стран СНГ не была освобождена от пошлин.

Председатель Отраслевого-горно-металлургического профессионального союза «Казпрофметалл» Асылбек Нуралин, а также председатель Профсоюза трудящихся металлургической и горнодобывающей промышленности Украины Сергей Комышев и председатель профкома первичной организации ПМГУ предприятия «АрселорМиттал Кривой Рог» Наталья Маринюк рассказали об отсутствии эффективного социального диалога с руководством Arcelor Mittal. В Казахстане шахтеры смогли добиться повышения заработной платы на 30 процентов только после проведения забастовки под землей в декабре 2017 года.

Работники в Украине провели митинг и направили обращение к генеральному директору «АрселорМиттал Кривой Рог», которое подписали 12,000 человек, с требованием повысить заработную плату, безопасность труда и наладить социальный диалог. Не получив ответа, они проголосовали за вступление в коллективный трудовой спор. Также работники настаивают на проведении комплексного обследования всех зданий и сооружений на предприятии, которые находятся в аварийном состоянии. Члены профсоюза испытывают постоянное давление со стороны руководства, которое проводит антисоциальную и антипрофсоюзную политику.

Эльдар Таджибаев, председатель Горно-металлургического профсоюзы Кыргызстана, рассказал о программе «Профсоюзный дисконт», эффективном инструменте для ведения органайзинга в ухудшающейся среде. 150 различных компаний предоставляют скидки по карте члена профсоюза. В результате удалось создать три новых профсоюза и привлечь около 4,000 новых членов.

Членские организации IndustriALL в Кыргызстане и Таджикистане используют практику утверждения председателей профкомов центральным комитетом. Это позволяет избежать случаев, когда на должность профкома избирается представитель работодателя, который в последующем подрывает деятельность профсоюза изнутри.

Тамаз Долаберидзе, председатель Профсоюза работников металлургической, горной и химической промышленности Грузии, остановился на проблеме снижения членства. В 2017 году был уничтожен профсоюз на предприятии «Руставский Азот». В 2014 году горнодобывающая компания Rich Minerals Group уничтожила профсоюз из 1,500 членов. Основная причина – от профсоюза в Грузии ждут воинственных действий, которые не всегда приносят результат.

Участники конференции подчеркнули важность темы «Индустрия 4.0» и предложили включать ее в повестку дня каждого профсоюзного мероприятия. Властям и компаниям необходимо создавать новые вакантные места и переобучать людей, чтобы через 4-5 лет они не остались без работы из-за роботизации. Профсоюзы должны вести информационную кампанию, чтобы побуждать власти и руководство к активным действиям, а членов профсоюза – к получению новых навыков.

Подводя итоги конференции, директор IndustriALL по вопросам производства черных и цветных металлов Адам Ли сказал:
«Профсоюзы горно-металлургического сектора стран СНГ имеют давнюю традицию тесного сотрудничества на региональном уровне. Мы это приветствуем и продолжим поддерживать их усилия по решению многих проблем, с которыми они сталкиваются в секторе».

Информация сайта industriall-union
21 марта 2018 г.
В Україні з'явився онлайн-ресурс для відслідкування вартості харчів

Ціни в Україні нагадують неслухняних коней, запряжених у віз: час від часу пускаються у нестримний галоп, не звертаючи уваги на лайку візника й лупцювання їх батогом.

І складається враження, що зростанню цін (причому абсолютно на все) кінця немає.

Єдине, на що спромоглося Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, аби хоч якось «втішити» співгромадян, то це створити онлайн-ресурс для відслідковування динаміки цін.

«Інструмент дозволяє в кілька кліків побачити, як змінюються ціни на популярні продукти в Україні, і вже на основі цього матеріалу робити власні висновки», — розповів голова офісу ефективного регулювання (Better Regulation Delivery Office, BRDO) Олексій Гончарук.

Наразі на сайті «Платформа ефективного регулювання», що створений Мінекономрозвитку за підтримки Державної регуляторної служби, а також Офісу ефективного регулювання (BRDO) та Ініціативи Європейського Союзу EU4Business, доступний інфляційний калькулятор, що дозволяє побачити, як із часом змінювалися ціни в країні.

За допомогою онлайн-конструктора можна підібрати продукти, з яких складається страва, обрати часовий проміжок, і програма продемонструє, як змінювалася ціна на кожен інгредієнт окремо і на всю страву в цілому.

Зазначається, що онлайн-сервіс автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) та фіксує щоденну динаміку цін на товари за даними найбільших онлайн-супермаркетів. Крім того, інформація представлена в регіональному розрізі по областях.

Свіжість даних забезпечується тим, що динаміка цін на споживчому ринку в регіонах оновлюється щодва тижні, в онлайн-магазинах — щодня, а індекси споживчих цін актуалізуються кожного тижня.
Користувач також може редагувати графік відповідно до своїх цілей i завантажувати його на свій комп’ютер. Також є можливість вбудувати окремі графіки у свій веб-сайт.

А найближчим часом Офіс ефективного регулювання (BRDO) планує також запустити індекс доступності житла.

Тож, шановні українці, «насоло­джуйтеся» тим, що знатимете фактично до найдрібніших подробиць про зміни цін на все, але, вибачайте, вплинути на них не зможете.

З матеріалів сайту Україна молода
21 марта 2018 г.
Фінансування заходів із охорони праці роботодавцем: що змінилося

Уряд удосконалив механізм фінансування заходів з охорони праці роботодавцем та ведення обліку витрат на охорону праці в системі бухгалтерського, податкового та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.

Зокрема, перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат приведено у відповідність до чинного законодавства.
Такими змінами було установлено:
  • формування витрат на охорону праці з урахуванням вимог національних П(С)БО або МСФЗ, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності. Обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді;
  • забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захистувідповідно до норм, установлених законодавством про охорону праці та колективним договором або угодою;
  • забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та колективного договору або угоди;
  • проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Також перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат приведено у відповідність до чинного законодавства. Із назви постанови та переліку заходів та засобів з охорони праці було виключено слова «витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат».

Зазначені зміни були затверджені постановою КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994» від 28.02.2018 р. № 134.

З матеріалів сайту охорона праці  і пожежна безпека
5 марта 2018 г.
ВТО обеспокоена намерением США ввести пошлины на сталь

Генеральный директор Всемирной торговой организации
Роберто Азеведо выразил обеспокоенность по поводу плана президента США Дональда Трампа ввести ввозные пошлины на сталь и алюминий в пятницу, что является крайне редким вмешательством в торговую политику члена ВТО.

"ВТО явно обеспокоена объявлением планов США по тарифам на сталь и алюминий. Потенциал эскалации реальный, как мы видели из первоначальных ответов других участников рынка", - сказал он в кратком заявлении, опубликованном ВТО.

"Торговая война никому не нужна. ВТО будет внимательно следить за ситуацией", - заявил глава ВТО.

В пятницу Д.Трамп озвучил свой план по вводу 25-процентных ввозных пошлин на импорт стали и 10% на алюминий, заявив, что торговые войны были хорошими и легкими в победе, чем вызвал глобальную критику и спад на мировых фондовых рынках.

Министр торговли Уилбур Росс попытался преуменьшить влияние тарифов в интервью CNBC в пятницу, сказав, что влияние на стоимость консервированных продуктов, таких как суп Кэмпбелла и Coca-Cola, будет всего лишь долей копейки. "Кого в мире это может беспокоить?" - спросил У. Росс.

Тем не менее практически все потребители стали и алюминия в США, а также их ассоциации, утверждают, что новые меры Вашингтона вызовут серьезные проблемы, вплоть до массовых увольнений и остановки производственных мощностей из-за резко подорожания сырья.
                                                     
19 февраля 2018 г.
ArcelorMittal преследует казахстанские
профсоюзы после протеста под землей

ArcelorMittal подал иски против двух профсоюзов и правозащитной организации в связи с забастовкой на шахтах компании в Караганде в конце 2017 года, несмотря на то, что ранее обязался не преследовать работников за их участие в забастовке.

Профсоюз металлургов «Жактау», который входит в состав IndustriALL через Отраслевой горно-металлургический профессиональный союз «Казпрофметалл», получил повестку в суд города Темиртау на 13 февраля. Профсоюз обвиняется в том, что призывал шахтеров продолжать забастовку в декабре 2017 года и настаивать на своих требованиях до их достижения. Компания утверждает, что это дестабилизировало работу шахты, препятствовало прекращению забастовки, мешало переговорам между работодателем и работниками, а также возвращению шахтеров на поверхность.

Схожая повестка поступила в правозащитную организацию «Шахтерская семья», основанную вдовами погибших шахтеров, и в Отраслевой профессиональный союз работников топливно-энергетического комплекса Карагандинской области, являющийся членской организацией Конфедерации независимых профсоюзов Казахстана (KNPRK), которая была распущена властями.

Председатель профсоюза металлургов «Жактау» Виктор Щетинин сказал:
«Иск стал для нас полной неожиданностью. Наш профсоюз представляет работников сталелитейного департамента ArcelorMittal Temirtau, в то время как забастовка проходила в угольном департаменте. Компания хочет наказать нас за моральную поддержку наших коллег, за то, что мы разово привезли протестующим продукты питания. Впервые компания подала в суд на профсоюз по вопросу профсоюзной солидарности».

Согласно профсоюзу угольщиков «Коргау», другого профсоюза на ArcelorMittal Temirtau, четверо шахтеров, работающих по срочным трудовым договорам, были уволены сразу после забастовки, компания отказалась продлевать с ними договоры. Работники обратились в профсоюз за помощью. В настоящее время «Коргау» пытается найти способ восстановить их.

Около 700 работников приняли участие в протесте под землей на всех восьми шахтах, принадлежащих ArcelorMittal в Казахстане, с 11 по 15 декабря 2017 года. Они требовали повышения заработной платы на 100 процентов, раннего выхода на пенсию и улучшения условий труда. Руководство ArcelorMittal Temirtau согласилось на 30-процентное повышение зарплаты для всех подземных работников, а также высказало готовность вести переговоры о повышении зарплаты для наземных работников. ArcelorMittal Temirtau в своем письме областному прокурору заявил, что не будет применять санкций по отношению к участникам забастовки.

Заместитель генерального секретаря Глобального союза IndustriALL Кемаль Озкан комментирует:
«Глобальный союз IndustriALL приветствовал заявление компании ArcelorMittal не преследовать работников за участие в забастовке. Компания также не должна преследовать профсоюз за акты солидарности. Мы требуем, чтобы ArcelorMittal Temirtau отозвал иски против председателей правозащитной организации «Шахтерская семья», а также профсоюза металлургов «Жактау» и Отраслевого профессионального союза работников топливно-энергетического комплекса».

19 февраля 2018 г.
Горная промышленность
должна уважать права рабочих и общин

Такое послание Глобальный союз IndustriALL передал участникам Конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность (Investing in African Mining Indaba), которая проходила с 5 по 8 февраля 2018 года в Кейптауне, Южная Африка.

В течение последних 20 лет на конференцию в Кейптауне со всего мира съезжаются представители инвесторов, горнодобывающих компаний, правительств и других заинтересованных сторон. В этом году впервые в программу мероприятия был включен День устойчивого развития под девизом “Преобразование горнодобывающей промышленности в отрасль, работающую для людей”.

Это событие пересекается с темой последних лет “Никто не останется в стороне”, которая предполагает, что между рабочей силой, гражданским обществом, промышленниками и правительствами развивается консенсус по вопросу о том, почему диалог имеет основополагающее значение для решения насущных проблем отрасли.

По всему городу были организованы мероприятия в рамках альтернативной конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность (AMI) на тему “Добыча полезных ископаемых должна приносить пользу людям: к справедливым правовым, политическим и институциональным реформам”. В конференции AMI участвовали 600 активистов, представляющих организации гражданского общества, в том числе религиозные, общинные, панафриканские сети, профсоюзы, женские, правозащитные, а также журналисты и студенты.

Участники AMI приняли петицию, призывающую горнодобывающие компании и правительства поставить интересы общин, пострадавших от деятельности горнодобывающих компаний, выше прибыли. Обеспечить выполнение этого требования можно путем закрепления государственной собственности, которое обеспечит устойчивое развитие и справедливость в отрасли. Политические реформы должны положить конец эксплуатации, отменив несправедливые законы, и заменить применение силы диалогом. Необходимо нацелиться на борьбу с коррупцией, поскольку коррумпированные горнодобывающие компании обычно работают с элитами и не хотят вести диалог с общинами.

Участники AMI призвали правительства принять Программу развития горнодобывающей промышленности Африки, нацеленную на обеспечение “устойчивого развития и результативного управления горнодобывающей отрасли, которая эффективно собирает и распределяет средства, полученные от аренды, гарантирует безопасные рабочие места, охрану труда, гендерное равенство и отсутствие этнической дискриминации, охрану окружающей среды, социально ответственное ведение бизнеса и представляет значимость для местных общин”.

Они призвали признать горняков, ведущих разработку месторождений полезных ископаемых кустарным способом или в мелких масштабах, включив их в политику правительства и законодательство. Также они потребовали наладить диалог между рабочими и общинами, с одной стороны, и правительствами и горнодобывающими компаниями, с другой.

IndustriALL был представлен на обоих мероприятиях. В качестве основной заинтересованной стороны IndustriALL получил приглашение участвовать в разных панельных дискуссиях и в заключительном заседании Конференции по инвестициям в африканскую горнодобывающую промышленность.
Выступая на панельной дискуссии по вопросу прав трудящихся и общин, заместитель генерального секретаря IndustriALL Кемаль Озкан подчеркнул важность соблюдения прав трудящихся и норм охраны труда.

“Ключевой аспект – признание и уважение прав трудящихся, в том числе прав на вступление в профсоюз и защиту коллективных договоров.
“В основе должны лежать фундаментальные права на охрану труда и гарантии безопасности – право знать, отказаться и участвовать. Рабочие являются экспертами в том, что происходит на их рабочих местах. Поэтому они должны участвовать в решении вопросов, касающихся охраны труда”.

“Кроме того, мы должны обеспечить соблюдение международных стандартов, закрепленных в Конвенции № 176 о безопасности и гигиене труда на шахтах и ​​в других рекомендациях и ратификационных грамотах МОТ”.

Озкан добавил, что большое значение имеет установление доверия между горнодобывающими компаниями, профсоюзами и общинами и проявление должной осмотрительности.

В кулуарах обеих конференций состоялось обсуждение Инициативы за гарантию ответственности горнодобывающей отрасли (IRMA), в которой IndustriALL является ключевой заинтересованной стороной, представляющей рабочих. IRMA разработала стандарты ответственной деятельности в горнодобывающей промышленности, включающие ответственный выбор поставщиков в цепочке поставок.

Информация взята с сайта Глобальный союз IndustriALL
06 февраля 2018 г.
Що з 2018 року змінилося у Списках № 1 та № 2

1 січня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 04.07.2017 р. № 479 «Про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461».

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, надано:
  • працівникам, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;
  • на гірничих роботах;
  • на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • в чорній металургії;
  • у виробництві коксопродуктів;
  • у виробництві кольорових металів;
  • в хімічному виробництві;
  • на переробленні нафти, газу, газового конденсату, вугілля та сланцю;
  • електродникам, машиністам розливних машин на виробництві сталі та феросплавів підготовці сумішей та ремонтом металургійних печей в чорній металургії;
  • працівникам, зайнятим в зоні відчуження на роботах у зоні відчуження, сумарна щільність забруднення території якої радіонуклідами становить 100 кБк/м² і більше;
  • паяльщикам, зайнятим паянням виробів припоями, що містять свинець, а також припоями, що містять шкідливі речовини 1-го або 2-го класу небезпеки чи канцерогени;
  • працівникам, зайнятим на видобуванні та збагаченні уранової руди.

Одночасно зі Списку № 1 виключено:
  • рентгенолаборантів, зайнятих у відділеннях інтервенційної радіології (рентгенохірургічний блок) в охороні здоров’я.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, надано:
  • працівникам, зайнятим ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва;
  • на гірничих роботах;
  • на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • в чорній металургії;
  • у виробництві коксопродуктів та вуглепідготовці;
  • у виробництві вогнетривів;
  • у виробництві метизів;
  • у виробництві генераторного газу і одержання газів у процесі металургійного виробництва;
  • у виробництві кольорових металів;
  • в хімічному виробництві;
  • на бурінні, видобуванні та переробленні нафти, газу та газового конденсату, перероблення вугілля та сланцю;
  • у обробленні металу;
  • вивантажувачам на відвалах на роботах з підготовки руд, збагачення, окускування (агломерації, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин;
  • робітникам, зайнятим на роботах із спаювання освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками в галузі зв’язку;
  • робітникам складів та баз зберігання і постачання пестицидів та хімічної продукції, безпосередньо зайнятим навантаженням, розвантаженням і складуванням пестицидів; — працівників, зайнятих на видобуванні та збагаченні уранової руди 50 і більше відсотків робочого часу.

Разом з тим зі Списку № 2 виключено:
  • працівників підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, зайнятих у виробництвах;
  • кінофотоплівки;
  • фотопаперу, фотопластинок і радіошкал; фотографічної та технічної желатини;
  • дубльованих матеріалів;
  • на роботах дубльованих з ремонту, профілактики та обслуговування технологічного устаткування у виробництвах кінофотоплівки, фотопаперу, фотопластинок і радіошкал;
  • заливальників компаундами, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки, на виробництві і ремонті електричних машин і апаратури;
  • карбідувальників на виробництві устаткування для радіо, телебачення та зв’язку;
  • працівників, що зайняті на видобуванні азбесту;
  • випалювачів вапна на виробництві вапна (доломіту) та силікатної цегли;
  • оброблювачів хутряних шкурок, зайнятих розбиванням шкурок, оброблюванням хутра урзольного і анілінового фарбування та намазуванням хутряних шкурок люстровальним розчином;
  • вогнетривників на будівництві;
  • працівників, зайнятих ремонтом, профілактикою та обслуговуванням контрольно-вимірювальних приладів на виробництві штучних або синтетичних волокон;
  • бакелітників (просочувальників), зайнятих на просочуванні деталей і виробів сумішами, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки;
  • вальцювальників гумових сумішей, зайнятих виготовленням та ремонтом м’яких баків і на шиноремонтних підприємствах;
  • електромонтерів з ремонту та монтажу кабельних ліній, зайнятих спаюванням освинцьованих кабелів і кабелів з поліетиленовими та поліхлорвініловими оболонками;
  • склеювачів-фарбувальників окулярних оправ із пластмас.

Якщо позиціями Списків № 1 і № 2 передбачені працівники, зайняті в певному виробництві без зазначення найменування професій (посад), як в даному випадку, такі позиції поширюються на всіх працівників, незалежно від найменування їх професій (посад), у тому числі керівників, фахівців, майстрів (роз’яснення Мінсоцполітики).

Згідно з п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями, незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Отже, до стажу роботи працівників, професії (посади) яких включено до Списків № 1 і № 2 згідно з Постановою № 479, і які продовжать працювати за цими професіями (посадами) після набрання чинності цією постановою (01.01.2018 р.), зараховується весь період їх роботи за відповідними професіями (посадами) за умови підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Окрім того, якщо таким працівникам за результатами атестації робочих місць, 5-річний термін якої не минув, підтверджено право на відповідну пільгову пенсію і умови праці за цей час докорінно не змінювались, проводити позачергову атестацію відповідних робочих місць за умовами праці не потрібно.

Андрій Тхор
Управління Держпраці

Данная информация предоставленна
на сайте Лига
01 февраля 2018 г.
Что необходимо предусмотреть в коллективном договоре

Как известно, коллективный договор заключается в интересах, прежде всего, работников, однако также и в интересах собственников и уполномоченных ими органов. Что нужно предусмотреть содержанием коллективного договора?

Регулирование производственных, трудовых, социально-экономических отношений.

Содержание и структура коллективного договора определяются сторонами в пределах их компетенции. Согласно ст. 13 КЗоТ, в коллективном договоре устанавливаются взаимные обязательства сторон по регулированию производственных, трудовых, социально-экономических отношений, в частности:
  • изменения в организации производства и труда;
  • обеспечение продуктивной занятости;
  • нормирование и оплата труда, установление форм, системы, размеров заработной платы и других видов трудовых выплат (доплат, надбавок, премий и др.);
  • установление гарантий, компенсаций, льгот;
  • участие трудового коллектива в формировании, распределении и использовании прибыли предприятия, учреждения, организации (если это предусмотрено уставом);
  • режим работы, продолжительность рабочего времени и отдыха;
  • условия и охрана труда;
  • обеспечение жилищно-бытового, культурного, медицинского обслуживания, организация оздоровления и отдыха работников;
  • гарантии деятельности профсоюзной или иных представительских организаций трудящихся;
  • условия регулирования фондов оплаты труда и установления межквалификационных (междолжностных) соотношений в оплате труда;
  • обеспечение равных прав и возможностей женщин и мужчин.

Коллективный договор может предусматривать дополнительные по сравнению с действующим законодательством и соглашениями гарантии, социально-бытовые льготы.

Оплата труда — основа коллективного договора

Соблюдение условий коллективного договора одинаково обязательно как для работников, так и для работодателя. Также положения коллективного договора распространяются на всех работников предприятия (ст. 9 Закона Украины «О коллективных договорах и соглашениях» от 01.07.1993 г. № 3356-XII, далее — Закон № 3356).

Согласно ч. 1 ст. 5 Закона Украины «Об оплате труда» от 24.03.1995 г. № 108/95-ВР (далее — Закон № 108), организация оплаты труда осуществляется на основании:
  • законодательных и других нормативных актов;
  • генерального соглашения на национальном уровне;
  • отраслевых (межотраслевых), территориальных соглашений;
  • коллективных договоров;
  • трудовых договоров.

Наиболее широкий перечень норм, требующих установления в коллективном договоре, касается оплаты труда.

Как известно, согласно ст. 97 КЗоТ, оплата труда работников может осуществляться по почасовой, сдельной или другим системам оплаты труда. Оплата может производиться по результатам индивидуальных и коллективных работ. Поэтому формы и системы оплаты труда, нормы труда, расценки, тарифные сетки, ставки, схемы должностных окладов, условия введения и размеры надбавок, доплат, премий, вознаграждений и других поощрительных, компенсационных и гарантийных выплат устанавливаются предприятиями, учреждениями, организациями самостоятельно в коллективном договоре с соблюдением норм и гарантий, предусмотренных законодательством, генеральным и отраслевыми (региональными) соглашениями.

Конкретные размеры тарифных ставок (окладов) и сдельных расценок рабочим, должностных окладов служащим, а также надбавок, доплат, премий и вознаграждений устанавливаются собственником или уполномоченным им органом.

При этом следует помнить, что собственник или уполномоченный им орган или физическое лицо не имеет права в одностороннем порядке принимать решения по вопросам оплаты труда, которые ухудшают условия, установленные законодательством, соглашениями, коллективными договорами.

Раздел коллективного договора, регулирующий оплату труда, охватывает достаточно обширный круг вопросов. Поэтому в большинстве случаев рационально оформить его в виде приложения к коллективному договору.

Определив в соответствии с требованиями действующего законодательства формы и системы оплаты труда, предприятие предусматривает в коллективном договоре вопросы оплаты труда, премирования, доплат и надбавок, вознаграждения по итогам работы за год и др., которые являются составной частью коллективного договора и основанием для начисления и выплаты заработной платы.

Приложения к коллективному договору

Отдельными приложениями к коллективному договору при необходимости могут быть оформлены:
  • Правила внутреннего трудового распорядка.
  • Положение о премировании.
  • Положения о выплате вознаграждений (по видам вознаграждений).
  • Положение о доплатах и надбавках.
  • Положение о командировках.
  • Положение об отпусках и др.

Учитывая новые требования к оплате труда, нормами коллективного договора также должно быть обеспечено установление месячной заработной платы в размере не менее минимального. Конкретные размеры минимальных ставок (окладов) заработной платы, межотраслевые и межразрядные соотношения устанавливаются в отраслевых, территориальных соглашениях и коллективных договорах.

Другие нормы, определенные коллективным договором

Кроме оплаты труда, существуют и другие нормы, которые требуют уточнения в коллективном договоре. В частности:
  • План мероприятий по охране труда и использованию средств на такие цели включается в коллективный договор (ст.ст. 161, 162 КЗоТ).
  • Дополнительные по сравнению с законодательством трудовые и социально-бытовые льготы (ст.ст. 91, 51, 179 КЗоТ, ст. 7 Закона № 3356).
  • Установление продолжительности ежегодного дополнительного отпуска за работу с вредными и тяжелыми условиями труда.
  • Установление продолжительности ежегодного дополнительного отпуска за особый характер труда.
  • Ограничения на работу по совместительству (ст. 21 КЗоТ).
  • Установление других видов отпусков (ст. 4 Закона № 504).

Конечно, это не полный перечень вопросов, которые регулируются нормами колдоговора. Каждое предприятие самостоятельно решает, какие вопросы должны быть согласованы с трудовым коллективом.

Данная информация предоставленна
на сайте Лига


26 января 2018 г.
Украина покинула первую десятку рейтинга
мировых производителей стали

Украина по итогам 2017 г. потеряла место в топ-10 рейтинга ведущих мировых производителей стали, по данным ассоциации World steel. Годовая выплавка стали в Украине упала на 6,4%, до 22,7 млн тонн, по данным ассоциации.

В целом по итогам 2017 г. глобальная выплавка стали увеличилась на 5,5%, до 1,675 млрд тонн. Декабрьское стальное производство в мире выросло на 3,9% в годовом сравнении, до 138,059 млн тонн.

Декабрьская загрузка сталеплавильных мощностей достигла 69,5%. Это на 1,8% выше по сравнению с декабрем 2016 г., а по сравнению с ноябрем 2017 г. – на 1,4% ниже.

Мировым лидером по объемам стального производства остался Китай: несмотря на закрытие устаревших метзаводов, стальная выплавка здесь выросла на 5,7%, до 831,7 млн тонн.

Далее следуют Япония и Индия с показателями 104,7 млн тонн и 101,4 млн тонн соответственно. При этом в Японии стальная выплавка за 2017 г. снизилась на 0,1%, а в Индии возросла на 6,2%.

По материалам сайта https://www.minprom.ua
28 декабря 2017 г.
Новации проекта Трудового кодекса

Не успели юристы оправиться от изменений в процессуальном законодательстве, как Верховная Рада готовит для них новые испытания. Так, уже в ближайшее время планируется рассмотрение парламентом нового Трудового кодекса.

Напомним, законопроект № 1658 (проект Трудового кодекса Украины) было подано в Верховную Раду 27.12.2014 года. Через год, 5.11.2015 года, он был принят в первом чтении. Уже в марте 2017 комитет Верховной Рады Украины по вопросам социальной политики, занятости и пенсионного обеспечения поддержал подготовленный ко второму чтению проект Трудового кодекса Украины (№ 1658) и рекомендовал парламенту принять его в целом как закон, однако по состоянию на сейчас законопроект не рассматривался.

Проект Трудового кодекса является и прогрессивным, и противоречивым одновременно. Наиболее агрессивно против принятия проекта выступают представители профсоюзов Украины. Ранее Григорий Кабанченко, и.о. президента Всеукраинского конгресса профсоюзов, обратил внимание на возможный «коллапс», что произойдет, если не предусмотреть хотя бы переходный период для вступления настоящего Кодекса в силу. К тому же, недавно, 23.11.2017 года стало известно о письме-обращении Международной конфедерации профсоюзов, которая представляет 181 миллион работников в 163 странах, включая Украину, к Президенту Украины с просьбой пересмотреть предложенный проект Трудового кодекса (далее — ТК).

Итак, что скрывает проект Трудового кодекса, и действительно ли он содержит радикальные изменения? Предлагаем ознакомиться с основными новшествами этого законопроекта, которые несомненно будут влиять и на деятельность работодателей, и на жизнь работников:

1. Предполагается перевод трудовых книжек в электронный формат, путем введения Единого реестра сведений о трудовой деятельности работников. Однако до созданию этого реестра работодатели продолжают вести трудовые книжки работников, как и сейчас.

2. Предоставляется работодателю право выдавать собственные нормативные акты в сфере труда — приказы, распоряжения, решения, которые не противоречат актам трудового законодательства. Однако правовая природа таких актов о труде, которые выдают работодатели, не определена. По общему правилу такие нормативные акты издаются работодателем самостоятельно и не требуют дополнительного согласования с работниками или профсоюзами, кроме случаев определенных Проектом.

3. Новшествами становятся тестирования и конкурсы при отборе на любую работу. В случае победы на конкурсном отборе для таких категорий работников нельзя устанавливать испытательный срок.

4. Вводится  понятие  «профессиональной  (служебной) карьеры», под которой понимается профессиональный рост или продвижение (повышение) работника по службе путем присвоения ему высшего квалификационного разряда или назначения его на более высокую и ответственную должность, возложение на него широкого круга обязанности или поручение работы более высокой квалификации, результатом чего является рост оплаты труда (вознаграждения), повышение гарантий и увеличение размера компенсаций.

5. Закрепляется возможность работать детям и до наступления 14 лет, в том числе в области кино, театра и других творческих видах деятельности.

6. Принятие новых работников будет осуществляться исключительно на основе подписанного сторонами письменного трудового договора, в то время как сейчас достаточно и выдачи приказа или распоряжения (в таком случае понимается, что трудовой договор заключен в устной форме). В то же время это положение не является обязательным для отношений, которые возникли ранее вступления в силу ТК.

7. Исключается понятие «контракта», вместо него вводится «трудовой договор на определенный срок». В то же время для работников, работающих по трудовому договору, срок которого менее 2 месяцев, устанавливается особая процедура его расторжения, например:
1) работник может его разорвать, уведомив об этом работодателя за три дня;
2) предупреждение об увольнении в связи с сокращением должно быть предоставлено работнику не позднее чем за неделю.

8. Введение возможности выполнения работником работы дома (надомный труд). Дополнительно может предусматриваться компенсация работнику за амортизацию оборудования, которое он использует для работы, и оплата коммунальных платежей.

9. Работодатель получит право контролировать выполнение работниками трудовых обязанностей, в том числе с использованием технических средств (видеокамер, диктофонов и т. п.). Работник обязательно должен быть письменно предупрежден перед этим о применении к нему таких средств.

10. Предусматривается возможность перевода работника с его согласия на работу к другому работодателю. Вместе с тем именно эта норма вызвала больше всего замечаний со стороны профсоюзов, и они даже окрестили ее «рабской».

11. В проекте Кодекса предусмотрено правопреемство в трудовых отношениях, то есть продолжения трудовых отношений с работниками в случае смены собственника юридического лица, реорганизации, ликвидации юридического лица-работодателя. В случае правопреемства трудовые отношения с работниками продолжаются.

12. Оплата труда в сверхурочное время будет осуществляться в двукратном размере, как и сейчас. Однако, если в течение года работник отработал более 120 таких сверхурочных часов, то тогда они оплачиваются в трехкратном размере.

13. В случае нарушения установленных законом сроков выплаты работодатель обязан оплатить работнику пеню (компенсацию) за каждый день задержки и всю сумму задолженности с учетом индекса инфляции и процентами годовых от просроченной суммы. В случае выплаты этих сумм до проверки Гоструда, работодатель освобождается от ответственности за эти нарушения.

14. В случае задержки заработной платы на срок более 7 календарных дней работник имеет право, предупредив о своих действиях работодателя, не выходить на работу до момента выплаты ему задолженности по заработной плате.

15. Вводится понятие «гибкого режима рабочего времени». Кроме этого предполагается специфика регламентации работы на условиях ненормированного рабочего времени (в ст. 156 ТК говорится, что работник эпизодически по указанию работодателя или без таковой обязан работать сверх нормы рабочего времени). В то же время если такой работник привлекается к работе сверх нормы систематически (а именно дважды и более в течение месяца), такая работа считается сверхурочной и ее производится доплата.

16. Устанавливается продолжительность перерыва для отдыха и питания — не более двух часов и не менее тридцати минут, и краткосрочные перерывы санитарно-гигиенического назначения, включаются в состав рабочего времени.

17. Предусматриваются дополнительные перерывы в течение дня (своеобразные сиесты) для работников, которые в теплое время года работают на жаре или в жарких помещениях или в холодное время года работают на открытом воздухе или в неотапливаемых помещениях.

18. Минимальная продолжительность ежегодного основного отпуска увеличена с 24 до 28 дней.

19. Закреплен новый вид отпусков — поощрительные отпуска, которые будут предоставляться работникам:
1) за выполнение государственных или общественных обязанностей;
2) за добросовестное выполнение трудовых обязанностей, продолжительный добросовестный труд и по другим основаниям.

20. Вводится понятие «работника с семейными обязанностями», которыми являются мать, отец, усыновитель, опекун, попечитель, приемные родители, а в отдельных случаях другой член семьи.

21. Вводятся социальные отпуска мужчинам в связи с рождением ребенка, предоставляемые после родов жены и длящиеся до 14 календарных дней.

22. В отличие от нормы, существующей в КЗоТ, и касающейся назначения отпуска лицу при усыновлении ребенка, такой отпуск возможен не только для женщин (как предусмотрено сейчас), но и для мужчин. Продолжительность такого отпуска не может превышать 56 календарных дней (или 70 в случае усыновления двух и более детей).

23. Предусматривается увеличение возможной продолжительности отпуска без сохранения заработной платы до одного месяца. Сейчас — 15 календарных дней.

24. Определен новый вид дисциплинарного взыскания, а именно замечание.

25. Определены новые основания увольнения работника:
1) за разглашение государственной тайны, коммерческой или иной охраняемой законом информации; 2) наступление чрезвычайных обстоятельств;
3) освобождение несовершеннолетнего работника по требованию его родителей или лица, их заменяющих;
4) уклонение от медосмотра.

26. Новый подход к предупреждению работника о предстоящем увольнении (два месяца для всех, и один — для субъектов малого предпринимательства; также по соглашению сторон трудового договора двухмесячный срок предупреждения может быть уменьшен до одного месяца).

27 Проект предусматривает увеличение размера выходного пособия работнику в случае сокращения, сумма которого будет зависеть от стажа работы работника.

Как видим, законопроект содержит в себе ряд положений, которые уже длительное время были обусловлены вызовами времени. Впервые на законодательном уровне предлагается закрепить возможность работать дома, иметь гибкий график работы и получать дополнительный отпуск, если ты недавно стал отцом. Собственно все то, над чем последние годы ломали голову кадровики, как правильно оформить и отразить в отчетности — все это предусмотрено и определено предложенным проектом. В то же время кроме этого предлагаются и некоторые сомнительные изменения, связанные с расширением перечня оснований для отстранения и увольнения работника, что не является положительным для работников. Однако, в каком виде будет принят законопроект пока непонятно, потому будем надеяться, что все проблемные вопросы будут устранены.

Данная информация предоставленна
на сайте Лига

27 декабря 2017 г.
З 1 січня із зміною мінзарплати зміниться і розмір фінансових санкцій
            
Згідно ухваленим Законом «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата у 2018 році становитиме з 01.01.2018 у місячному   розмірі — 3723 грн та у погодинному розмірі — 22,41 грн.
  
Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання   трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або   уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої   влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне   страхування про прийняття працівника на роботу.
  
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником   підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи   фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за   місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне   соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи   працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
  • засобами електронного зв’язку  з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з  копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи —   підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову   відповідальність у таких розмірах:
  
♦ 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 111 690 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн.) за наступні порушення:
  • фактичного допуску працівника   до роботи без оформлення трудового договору;  
  • оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час;  
  • виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.
  
♦ 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за недотримання мінімальних державних   гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу   в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати   праці).
  
♦ 3 мінімальні зарплати, — це 11 169 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за такі види порушень:
  • порушення встановлених   строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць;
  • виплата їх не в повному обсязі.
    •   
♦ 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 37 230 грн (якщо   мінімальна зарплата 3723 грн) за недотримання встановлених законом   гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків,   передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу»,   «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та   мобілізацію».
  
♦ 1 мінімальна зарплата (3723 грн) за порушення   інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.
  
Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного   оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе   визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 111 690 грн.
  
Якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило   фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення   коштуватиме підприємству 3723 грн.
  
Штрафи накладає Управління Держпраці на підставі винесених постанов у   ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов   покладається на Державну виконавчу службу.
  
Крім того, статтею 41 Кодексу України про адміністративні   правопорушення України передбачено адміністративну відповідальність на   керівника підприємства від 8500 грн до 17 000 грн за   фактичний допуск працівника без трудового договору.
  
Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору   (без наказу) може коштувати 128 690 грн (111 690 грн +  17 000 грн) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної   діяльності у регіоні у відповідному періоді.
  
Не направлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника   на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 3723 грн фінансового   штрафу і до 1700 грн адміністративного штрафу.

Данная информация предоставленна
на сайте Лига
27 декабря 2017 г.
 Производство и потребление металлопроката в Украине за 11 месяцев 2017 г.

По данным ОП «Укрметаллургпром», за 11 месяцев 2017 г. украинскими металлургами произведено 16,34 млн.т металлопроката (85% от аналогичного периода 2016 г.), из которых, согласно данным ООО «ЕТР-СПЕКТР», экспортировано 79,7% или 13,35 млн.т.  Для сравнения, за 11 месяцев 2016 г. доля экспорта была выше и составляла 83,6%.

Доля полуфабрикатов в экспорте за 11 месяцев несколько повысилась по сравнению с результатами 10 месяцев 2017 г. (42,3% против 40%), соотношение же плоского и длинномерного проката осталось на том же уровне (34,1% и 23,6% соответственно). За аналогичный период 2016 года долевое участие в экспорте для плоского проката составляло 29,1%, для длинномерного – 27,0%. Снижение удельного веса длинномерного проката в общем украинском экспорте объясняется потерей в марте 2017 г. одного из основных производителей украинского длинномерного проката – ПАО «Енакиевский металлургический завод», расположенного на неподконтрольной территории.

За 11 месяцев 2017 г.  емкость  внутреннего рынка потребления  металлопроката составила  4,59 млн.т (110% к аналогичному периоду 2016 г.). Из указанного объема, 1,196 млн.т (26,0%) импортировано. Для сравнения,   из   потребленных   за   11   месяцев   прошлого   года  на     внутреннем   рынке   4,17  млн.т металлопроката,  доля импорта составила 23,1% (0,966 млн.т). Однако,  если сравнивать  в  абсолютных величинах, то за 11 месяцев 2017 г.  относительно  того  же  периода  2016 г., металлопрокатный импорт вырос на 0,23 млн.т (+23,9%).
 
Структура импорта сохраняет тенденцию к доминированию плоского проката, но его доля по состоянию на конец ноября 2017 г. продолжает снижаться в сравнении с тем же периодом 2016 г. (56,9% против 62,20%), а вклад длинномерного проката пропорционально увеличиваться (41,6% против 36,1%).
 
Среди экспортных рынков украинской металлопродукции, по данным ООО «ЕТР-СПЕКТР», основными являются страны Европейского союза (32,7% экспорта), Ближнего Востока (14,0%) и прочие страны Европы, включая Турцию (14,4%).
 
В то же время, импортируемая металлопродукция на 37% поступает из СНГ, порядка 28% из Азии и 24% из Европейского союза.

Данная информаця опубликована
на сайте Укрметалургпром
29 Ноября 2017 г.

Відповідно до Закону про державний бюджет на 2017 рік з 1 грудня буде підвищено прожитковий мінімум. «Мінфін» пропонує читачам детальніше глянути на цю подію.



Отже, розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, з 1 грудня 2017 року збільшується з 1624 грн до 1700 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення:

- дітей у віці до 6 років – з 1426 грн до 1492 грн;

- дітей у віці від 6 до 18 років – з 1777 грн до 1860 грн;

- працездатних осіб – з 1684 грн до 1762 грн;

- осіб, які втратили працездатність, – з 1 312 грн до 1373 грн.

На які основні показники вплине таке підвищення:

Граничний розмір грошових доходів, що підлягає індексації.

Оскільки індексації підлягають грошові доходи населення в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то індексації з 1 грудня 2017 року підлягатиме дохід працівників у розмірі 1762 грн.

Максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ.

Максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, з з 1 грудня 2017 року максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ збільшиться з 42100 грн до 44050 грн (1762 х 25).

Нагадаємо, з 1 січня 2018 року максимальний розмір зарплати для нарахування ЄСВ буде обчислюватися по-іншому, «Мінфін» розповідав про це тут.

Мінімальний розмір аліментів.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Тож, розмір аліментів у грудні 2017 року становитиме для:

- дітей у віці до 6 років не менше 447,60 грн (1492 грн х 30%);

- дітей у віці від 6 до 18 років — 558 грн (1860 грн х 30%).

Виплати по безробіттю.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, максимальний розмір допомоги по безробіттю в грудні 2017 року – 7048 грн (1762 х 4).

На що підвищення прожиткового мінімуму не вплине.

Залишаться колишніми ті показники, розмір яких залежить від показників прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного року. Так, зокрема, таке збільшення не вплине на:

- розмір податкової соціальної пільги (ПСП);

- граничний розмір для отримання ПСП;

- вартість подарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), яка не обкладається ПДФО, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;

- суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році – 2240 грн);

- розмір допомоги на поховання, що виплачується юрособою-роботодавцем за останнім місцем роботи померлого працівника;

- фіксовані ставки єдиного податку для платників першої і другої груп;

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- граничні норми добових у разі відрядження;

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

- збір за місця для паркування транспортних засобів;

- ставки судового збору.

Данна інформація була надана на сайті мінфін
21 ноября 2017 г.

Уряд оприлюднив показники бюджету на 2018 рік та заявив про зміну філософії розподілу коштів. У працівників освіти та медицини – галузей, що реформуються – зростуть зарплати. Підвищиться бюджет оборони і соціальної підтримки населення. Додаткові гроші заплановані на допомогу фермерам і на будівництво доріг.
У Гройсмана впевнені, що у 2018-му році сума усіх бюджетів країни перетне позначку 1 трильйон – і це буде рекордна сума з часу проведення грошової реформи у 1996 році і впровадження гривні.

Екс-міністр економіки Богдан Данилишин упевнений, що бюджет-2018 го року року – це бюджет зростання. Адже уряд збільшує фінансування ключових галузей, не піднімаючи податки.

Данилишин не сумнівається, що уряду вдасться зберегти інфляцію на низькому рівні (7%) протягом року.

В свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук також вважає основні цифри бюджету (макропоказники) реалістичними, включно із закладеним у бюджет середнім курсом на рівні 29 гривень за долар, але не вірить у таку низьку інфляцію: "Україна має сировинну економіку, тому рівень інфляції залежить від стрибків цін. НБУ може прорахувати її рівень, але якщо ціни мінятимуться, то й інфляція теж".
 
Бюджет 2018: що нового

Вперше бюджет створений на середньострокову перспективу на основі бюджетної резолюції 2018-2020 років. Це трирічний план формування бюджету, і кошти у ньому розподіляються не між галузями і не від утримання, а орієнтуються на фінансування реальних програм і надання послуг.

 
Такий бюджет дозволяє запланувати кошти на будівництво об’єкту від початку і до кінця, а також рятує проекти від заморожування, поки депутати не проголосують за новий бюджет і не передбачать знову на нього гроші.


На що підуть бюджетні кошти?

Такі зміни ще треба провести через парламент, говорить Кушнірук, адже вони зачіпають зміни до бюджетного кодексу. Лише тоді трирічним плануванням можна користуватися.

Паралельно середньостроковому плану бюджету НБУ також сформував грошово-кредитної політику на 2018-2020 роки. Це має створити передбачувану поведінку держави і пожвавити економічне зростання, вважає Данилишин.

Уряд прогнозує, що надходження у зведений бюджет на 2018 рік мають скласти 1 трильйон 118 мільярдів гривень. Називаючи такі цифри, Кабмін спирається на теперішні надходження до бюджету.

Держава також продовжує процес передачі грошей до місцевих бюджетів. Цього разу вони отримають 521 мільярд гривень, що на 10% більше від 2017 року. Загалом доходи місцевих бюджетів зростають на 21%.
 
Слабкі місця

Виділення 40 мільярдів на будівництво доріг є великою сумою, вважають економісти. Такі суми є приводом замислитися про розбудову доріг на концесійних умовах і на державно-приватному партнерстві. З цих 40 мільярдів частина, а саме 5 мільярдів, – сума, яка залучена від міжнародних донорів.

У секторі національної оборони потрібно було більше орієнтувалися не лише на забезпечення особового складу, але й приділити увагу виробництву вітчизняного озброєння і техніки з використанням наукового потенціалу.
 
Обсяг інвестицій в Україну залишається низьким. Утім, українські приватні банки володіють капіталом у 100 мільярдів гривень. Уряд міг би теж спонукати їх фінансувати державну економіку шляхом кредитування.
 

Ключові параметри бюджету на наступний рік
 
Хвороби усіх бюджетів

Радіти зарано, принаймні так говорять економісти. Збільшення грошей у державному і місцевих бюджетах не означає автоматичного зростання економіки. В Україні бракує реальних програм розвитку. Гроші є, але на місцях не знають як їх використовувати, крім тримання на депозитах у комерційних банках. Державні гроші не працюють на розбудову інфраструктури у містах та селах, а є пасивними. Наприклад, зараз у казначействі 70 мільярдів гривень, 40 з них на місцевих казначействах, які не використовуються.

Треба змусити місцеву владу розробляти конкретні програми розвитку і використовувати ці гроші. Наприклад, програми спрямовані на малий і середній бізнес чи слабкі галузі, які в перспективі створять додану вартість,
– пояснює екс-міністр економіки Данилишин.

В Україні давно шкутильгає ефективне управління бюджетними коштами, вважають економісти. Борис Кушнірук описує іншу сторону медалі, коли перепоною є не лише відсутність державних програм.
 
Виділення коштів на проекти будівництва зазвичай розтягується. Як правило в першій половині року у держави є лише витрати. Тому реалізації багатьох проектів гальмується. Реальні надходження на державні рахунки відбувається в другій половині року і до кінця року їх просто не встигають освоїти. Кошти повертаються до казначейства. Одним з варіантів вирішення проблеми може стати випуск казначейських облігацій на термін до 90 діб – таким чином можна вирішити нерегулярні надходження і ефективно використовувати бюджетні гроші протягом року.

Експерти завжди підкреслюють корупційну специфіку верстання бюджету в Україні. Донедавна ключові посадові особи були зацікавлені, аби вписувати у бюджет статті, на які немає грошей. Тоді зацікавлені люди мали до них звертатися, щоби отримати гроші в якості дотацій на потрібні галузі. Благо, формальні показники бюджету-2018 виглядають цілком адекватними.

Чи залишиться така ганебна практика торгування бюджетом цього разу – стане зрозумілим ближче до новорічних свят.

 
Автор: Дмитро Бобрицький
16 ноября 2017 г.
 Верховна рада визнала 25 грудня державним святом

Сьогодні 238 голосами народні депутати підтримала за основу і в цілому проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів" (№ 5496). Законопроектом вносяться зміни до статті 73 Кодексу законів про працю, яким встановлюється 25 грудня, Різдво Христове, святковим днем та днем відпочинку.
 
З прийняттям цього законопроекту Різдво Христове відзначатиметься в Україні двічі, за Григоріанським календарем - 25 грудня і за Юліанським - 7 січня. Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення звернув увагу, що в світі вже є країни, які мають два вихідних дня для святкування Різдва Христового у грудні та у січні. Зазначу, що така ініціатива сприятиме об’єднанню та кращому порозумінню між християнськими релігійними громадами. Тому, ми рекомендували схвалити законопроект за основу і в цілому.
 
Водночас, Верховна Рада відмінила святковий день - 2 травня. Цю пропозицію вніс спікер Андрій Парубій. В підсумковому голосуванні цю правку було враховано. Таким чином, святковий день 2 травня - скасовано, а 1 травня перейменовано у День праці і залишено святковим.

Данна інформація була опублікована на інтернет ресурсі facebook Людмилою Денісовою
 
14 ноября 2017 г.
Принят Закон о ж/к услугах

Верховная Рада на утреннем заседании 9 ноября приняла в повторном втором чтении и в целом Закон «О жилищно-коммунальных услугах» (проект № 1581-д, который был принят за основу 2 февраля 2016 года).



Закон принят в редакции Комитета с подтвержденными правками, которые с трибуны огласила Алена Бабак. В частности, одобрена редакция части 1 статьи 26 Закона, согласно которой пеня не будет насчитываться при наличии задолженности государства перед населением по льготам и субсидиям, а также при наличии задолженности по заработной плате, подтвержденной должным образом. Кроме того, проголосованы правки № 46 (регулируемые Законом отношения не включают отношения совладельцев друг с другом и с ОСМД), № 62 (полномочия органов государственной власти и органов местного самоуправления в сфере жилищно-коммунальных услуг), № 97 (относительно прав и обязанностей потребителей).

Среди прочего, потребитель обязан:

- допускать в свое жилье (другой объект недвижимого имущества) управляющего, исполнителей коммунальных услуг или их представителей в порядке, определенном законом и договорами о предоставлении соответствующих жилищно-коммунальных услуг, для ликвидации аварий, устранения неполадок санитарно-технического и инженерного оборудования, его установки и замены, проведения технических и профилактических осмотров и проверки показаний приборов - распределителей тепловой энергии и / или узлов учета, обеспечивающих индивидуальный учет потребления соответствующей комунальной услуги в квартире (помещении) многоквартирного дома;

- соблюдать требования жилищного и градостроительного законодательства при проведении ремонта или реконструкции жилья (другого объекта недвижимого имущества), не допускать нарушения законных прав и интересов других участников отношений в сфере жилищно-коммунальных услуг;

- обеспечить своевременную подготовку объектов, находящихся в его собственности, к эксплуатации в осенне-зимний период;

- в случае несвоевременного осуществления платежей за услуги платить пеню в размерах, установленных законом или договорами.

Кроме того, вводится плата за абонентское обслуживание. Как пояснила А. Бабак, платеж вводится для того, чтобы потребитель смог выбрать экономически выгодную модель отношений с монополистом (тепло- и водопоставщиками). При установлении платы в грн за одну квартиру в месяц потребитель поймет какой договор - коллективный или индивидуальный ему выгоден.

Предусмотрен коммерческий учет потребленных услуг. В то же время, электроэнергия и газ будут оплачиваться только по индивидуальным счетчикам.

Закон вступает в силу со дня, следующего за днем его опубликования, и вводится в действие по истечении шести месяцев со дня вступления в силу настоящего Закона, кроме пункта 7 части первой, пункта 10 части второй и пунктом 2 части четвертой статьи 7, части третьей статьи 11, абзацев первого и второго части пятой статьи 18, части первой статьи 26, которые вводятся в действие с 1 января 2019 года.
ЛІГА:ЗАКОН
14 ноября 2017 г.
"СУБ'ЄКТИВНІ ПІДСУМКИ" (10.11.2017 р.)

В ході програми NEWSONE обговорили прийняту Верховною Радою реформу ЖКГ. Олексій Кучеренко заявив, що все-таки слід зазначити, що в прийнятому законі про ЖКГ є ряд позитивних речей. Колишній міністр також зізнався, що він багато і часто їздить по країні і є обізнаним споживачем. Також Кучеренко оцінив лобіювання закону про ЖКГ в кілька мільйонів доларів.



"У депутатів немає коштів, помічників і можливостей писати такі серйозні закони. Для цього обов'язково повинен з'явитися спонсор. Лобіювання трирічне цього закону, за моїми оцінками, це процес вартістю кілька мільйонів доларів. Я не помиляюся, я знаю масштаби цифр. Кілька мільйонів доларів для того, щоб запустити і обслуговувати цей закон, супроводжувати всіляких псевдоекспертів по ефірах, проводити круглі столи і так далі ", - сказав Кучеренко. Також колишній міністр додав, що у закону з'явився зовнішній замовник.

Крім цього, коментуючи введення пені за несвоєчасну оплату послуг ЖКГ, Кучеренко заявив, що вона не така велика, але погодитися з нею можна, якщо влада відповість, як можна стягнути пеню споживачам з теплокомуненерго за неякісно надані послуги.

Сьогодні "Суб'єктивні підсумки" підводимо разом з екс-міністром з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр) Олексієм Кучеренко.
10 октября 2017 г.
Бюджет Украины 2018 года
стимулирует выезд украинцев из страны, - Юрий Гаврилечко

Экономический эксперт Юрий Гаврилечко в своём интервью каналу Ukrlife.TV провёл чтения проекта бюджета Украины на 2018 год со своими комментариями, отмечая последствия тех или иных изменениях. В частности, он отметил общее ухудшение социально-экономических показателей и перенос ответственности за финансирование образования и медицины на бюджеты местных общин без дополнительной помощи со стороны государства.



"Бюджет стимулирует выезд граждан из страны в поисках лучшей жизни, потому что других перспектив просто не остаётся. Если не хотите финансировать школы и ПТУ, то не удивляйтесь, что ближайшие страны, их эмиссары прибегут в наши школы за талантливыми детьми", - заявил Юрий Гаврилечко.

Архив "Публикации СМИ"


Стр.1 Стр.2 Стр.3

Назад к содержимому