Архив "Публикации СМИ" - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Перейти к контенту

Архив "Публикации СМИ"

Публикации в СМИ > Архив "Публикации СМИ"
3 октября 2017 г.

  • С 2015 года самые богатые 1% имеют больше богатства, чем остальная часть планеты (Oxfam).
  • 71% людей говорят, что правительства должны работать над повышением заработной платы для работников ( МКП Global Poll 2017 ).
  • 80% людей говорят, что минимальная заработная плата в их стране слишком низкая (
    )
В этом году отмечается 10-я годовщина Всемирного дня достойного труда (WDDW), который приходится на  7 октября. Миллионы людей приняли участие в мероприятиях WDDW с 2008 года, и этот год также станет днем ​​глобальной мобилизации: все профсоюзы в мире будут поддерживать достойную работу.

Достойная работа должна быть в центре действий правительства, чтобы вернуть экономический рост и построить новую глобальную экономику, которая  людей ставит на передний план. Любые действия не будут слишком велики или слишком малы для Всемирного дня достойного труда - будь то обсуждение данных в таблицах, огромная демонстрация, письмо протеста, действие флеш-моба или что-то совершенно иное.



В этом году глобальное внимание уделяется мировой борьбе за минимальную заработную плату и повышение заработной платы для всех работников. Правительствам следует прислушаться к призыву работающих женщин и мужчин о достойной заработной плате, безопасных условиях труда и безопасных рабочих местах, окончанию жадности корпораций, устанавливающих правила в экономиках. Это означает, что минимальный уровень заработной платы должен быть достаточным для обеспечения достойного уровня жизни, и что все работники должны иметь право вступать в профсоюз и вести коллективные переговоры.



В этом году 7 октября приходится на субботу, что означает, что некоторые организации могут принять решение о проведении мероприятий в течение недели до или после этой даты.



Независимо от того, какие темы выбирает ваша организация для проведения мероприятий Всемирного дня достойного труда, пожалуйста, сообщите нам об этом, отправив вашу информацию на wddw@ituc-csi.org . Если у вас есть какие-либо вопросы, пожалуйста, отправьте электронное письмо по этому адресу.

В скором времени мы предоставим дополнительные материалы о материалах, которые вы можете использовать для Всемирного дня достойного труда, социальных сетей и информации о веб-сайте, включая примеры мероприятий, запланированных различными организациями.
29 сентября 2017 г.

В новом спецпроекте 061 продолжает рассказывать, как на запорожских предприятиях создают те или иные продукты. Ранее наши корреспонденты показывали производства кваса, пива и шифера. В этот раз 061 побывал на металлургическом комбинате «Запорожсталь» и увидел, как железная руда превращается в рулоны и листы стали.

Производство металлопроката на «Запорожстали», если очень упростить, работает по следующей схеме. Сначала на аглофабрике из обогащенного железорудного концентрата, железной руды и других материалов изготавливают агломерат. Его загружают с другими материалами в доменные печи для получения чугуна. Чугун вместе с добавками переплавляют в сталь в мартеновском цехе.

Затем полученную плавку разливают в слитки и отправляют в прокатное производство. Там горячий многотонный слиток на станах раскатывают до необходимых размеров. После охлаждения сталь упаковывают в рулоны или режут на листы, а затем — отправляют потребителю. Корреспонденты 061 посетили цеха «Запорожстали» и увидели все этапы производства.

Доменная печь: из руды – в чугун

Ежегодно «Запорожсталь» выплавляет больше 4 миллиона тонн чугуна. На металлургическом комбинате – 4 доменные печи. Домна, в которой происходит процесс выплавки, представляет собой вертикальную плавильную печь высотой около 70 метров.



Во время работы домны в печь регулярно добавляют новые порции железорудного агломерата вместе с коксом, окатышами и другими материалами.

Агломерат «готовят» в агломерационном цехе комбината. Его привозят к домнам железнодорожными составами и загружают в большие емкости – бункера доменной печи. Аналогично сюда привозят тонны еще одного ингредиента – кокса.









Шихту – смесь агломерата, окатышей, известняка и железной руды в определенных пропорциях, и кокса – слоями загружают в доменную печь с помощью движущейся 25-тонной вагонетки – скипа. В сутки для производства более 3 тысяч тонн чугуна приблизительно тратят 4,3 тысяч тонн агломерата, 1,5 тысячи тонн окатышей и 1,2 тысяч тонн кокса.



Плавка материалов происходит в нижней части печи благодаря выделению большого количества тепла при горении кокса в потоке нагретого до температуры 1100 градусов дутья – сжатого воздуха, обогащенного кислородом и углеводородным топливом. Горячий воздух подается внутрь через расположенные по радиусу доменной печи отверстия – фурмы. В качестве дополнительного топлива в доменном производстве «Запорожстали» в связи с экономией сейчас используют не природный газ, а пылеугольное топливо.





Расплавленные продукты плавки – чугун и шлак – накапливаются в нижней части доменной печи – горне. Когда приходит время, бригада горновых при помощи специальной машины вскрывает чугунную лётку – отверстие в печи: через него жидкий чугун и шлак стекают в желоб.





Затем плавка разделяется на чугун и шлак, которые разливается в разные ковши. Чугун отправляется в мартеновский цех, чтобы стать сталью.





За работой доменной печи следят в диспетчерской. Здесь на огромном экране отображается информация со всех датчиков и приборов: температура, состояние системы охлаждения, онлайн контроль за выбросами, показатели дутья, уровень расходуемого материала в печи и т.д.





Мартеновская печь: миксер, завалка и разливка

В мартеновском цехе чугун попадает в миксерное отделение. Здесь в огромной 1300-тонной бочке смешиваются плавки из разных доменных печей комбината – для усреднения температуры и химического состава.





Сначала в сталеплавильную печь загружают металлолом, затем заливают жидкий чугун. Химическая реакция нагревает металл и расплавляет лом в течении нескольких часов.









Когда плавка готова, происходит выпуск стали в сталеразливочные ковши – емкостью 250 тонн. Из ковшей сталь разливают в слитки массой до 18,6 тонн каждый. Горячим металлом наполняют специальные емкости – изложницы, в которые добавляют алюминий для улучшения качества продукта.







После этого изложницы со сталью отправляются на следующий этап производства – в обжимной цех.

За день в мартеновском цеху производят в среднем 11 тысяч тонн стали. Ежегодное производство составляет около 4 миллионов тонн.



Обжимной цех: нагрев и слябинг

В обжимном цехе слитки снимают с железнодорожных составов и отправляют их в специальные печи – нагревательные колодцы.



В нагревательных колодцах остывшие во время транспортировки слитки нагреваются до нужной температуры перед прокаткой на обжимном стане – «Слябинге-1150».







На стане «Слябинг-1150» 16-тонный слиток стали размером 780 (толщина) на 1400 (ширина) миллиметров «обжимают» до нужных размеров. С помощью четырех прокатных валков слиток «прокатывают» по вертикали и горизонтали. Почти за две минуты слиток превращается в сляб – плиту толщиной 150 мм, шириной до 1500 мм и длиной до 12 метров.





В обжимном цехе за час могут «раскатать» порядка 600 тонн стали. После этого горячие слябы направляются в цех горячей прокатки тонкого листа.

Цех горячей прокатки: 700-метровая полоса горячего металла

В цехе горячей прокатки тонкого листа на прокатном стане непрерывно производят горячекатаные полосы толщиной от 1,5 мм до 10 мм, шириной от 860 до 1500 мм.





Горячая полоса проходит 10 клетей черновой и чистовой группы для обжатия. В каждой клети по четыре валка. С каждой парой валков раскат после обжатий становится тоньше и длиннее при той же ширине. 4 клети черновой группы раскат проходит при температуре около 1100 градусов Цельсия.





На финальном этапе полосу после охлаждения водой сматывают в рулоны. Даже после охлаждения и смотки температура рулона – порядка 600 градусов. Масса рулона металла может составлять до 16 тонн.





На наших глазах сляб массой 14 тонн «раскатали» в полосу и толщиной 2 миллиметра и длиной около 600 метров. Максимально длина полосы стали на этом стане может достигать 700 метров.
В среднем, каждый час в этом цеху «прокатывают» 480 тонн стали. Годовое производство – порядка 3,6 миллиона тонн.

Цех холодной прокатки: удалить окалину и сделать металл тоньше

Поступающие в цех холодной прокатки горячекатаные рулоны направляются на склад для остывания до необходимой температуры. Во время горячей прокатки и остывания на поверхности металла образуется окалина – соединение оксида железа. Задача травильного отделения цеха холодной прокатки – удалить эту окалину: сначала механическим способом, а потом – химическим (соляной кислотой).









Для непрерывности производственного процесса рулоны в травильной линии разматывают и сваривают в «бесконечную» полосу. Затем «бесконечная» полоса попадает в ванны с кислотой, после чего моется, сушится и снова сматывается в рулоны.

Новые технологии позволили полностью ликвидировать сбросы химии в Днепр: сейчас кислоты рециркулируются и повторно используются в производстве.





После травильного отделения рулоны металла в холодном состоянии прокатывают до нужной толщины: например, с 2-х мм до 0,6 мм. Затем рулоны подвергают смягчающему отжигу в печах и дрессировке – холодной прокатке с маленьким обжатием, чтобы улучшить свойства. Дрессированный металл распускают на ленту или листы. После этого полученную металлопродукцию упаковывают и отправляют потребителю.





В цехе холодной прокатки с металлом так работают две недели. Технологический цикл производства продукции на комбинате – от поступления железорудного сырья до упакованного холоднокатаного металла – составляет 29 суток.

Центральная диспетчерская: контроль за всеми процессами

В центральной диспетчерской комбината в режиме реального времени наблюдают за работой «Запорожстали» – от подготовки железорудного сырья для аглофабрики до отгрузки готовой продукции потребителям. Система также следит за выбросами и возможными внештатными ситуациями, для принятия мер по их исключению.







Система контроля и визуализации, аналогов которой нет на других украинских металлургических предприятиях, – собственная разработка «Запорожстали».

За работой цехов завода удаленно могут следить руководители подразделений с помощью своих мобильных устройств.





Отправка и реализация

Сегодня «Запорожсталь» отгружает порядка 70% экспорта через речные и морские порты Украины. За последние пять лет по воде клиентам комбината отправлено более 2,5 миллиона тонн металлопроката.

ПАО «Запорожсталь» реализует свою продукцию в 60 странах мира. Около 35% продукции комбината продается в Европе.

Текст – Андрей Вавилов, фото – Слава Чиженок
29 серпня 2017 р.


Как сообщила Государственная служба статистики Украины, во втором квартале 2017 года ВВП Украины вырос на 0,6% по отношению к первому кварталу 2017 года (с учетом сезонного фактора) и на 2,4% по отношению ко второму кварталу 2016 года. Эти данные говорят о том, что экономика Украины продолжила свой рост вопреки прогнозам и ожиданиям. Очевидно, что рост во втором квартале 2017 года замедлился, в основном из-за ситуации в промышленности, но замедлялся он не так быстро, как это прогнозировалось. Однако экономический рост в первом полугодии 2017 года состоялся во многом благодаря всплеску активности на сырьевых рынках. Перефразирую старую китайскую пословицу: "Если долго сидеть на берегу реки, то в конце-концов можно увидеть, как растет украинская экономика". Под зонтиком финансовой стабилизации правительство Украины таки дождалось, хотя и очень скромного, но роста.

Дрейвер – сырьевые рынки

Сюрпризом для Украины стало поведение цен на рынках стального проката и железорудного сырья (ЖРС). Цены на ЖРС достигли своего пика на мировых рынках в феврале 2017 года на уровне $83,12 за тонну. Затем на рынке ЖРС начался провал, когда вплоть до 14.06.2017 г. цены на ЖРС падали, опустившись примерно до $53 за тонну. Этот сценарий был даже хуже того, что ожидал в апреле 2017 Мировой банк, который посчитал, что средняя цена на ЖРС в 2017 году будет примерно $65 за тонну. Однако внезапно, с середины июня, цена на ЖРС начала восстанавливаться, и уже 21 августа перевалила за $74 за тонну.

Очень похожее движение цен было и на рынках стального проката, где ценовую динамику не так хорошо видно из-за сложного ассортимента готовой продукции. И хотя доля металлургов в украинском экспорте последние 3 года уменьшалась, они все равно оставались заметными поставщиками валюты на рынок и, кроме того, были менее подвержены влиянию сезонного фактора, чем аграрии.

Аграриям также повезло, хоть в меньшей степени. Если, к примеру, цены на пшеницу во втором полугодии 2016 года колебались около $4 за бушель, то в июле 2017 года они достигли отметки в $5,6 за бушель. Рост почти на 40% обеспечил терпеливым аграриям возможности для сбыта прошлогоднего урожая, правда за минусом затрат на его хранение и транспортировку. Далее, уже в августе цены на пшеницу обвалились до $4,38 за бушель, вероятно из-за ожиданий на рынке нового урожая. Новый же урожай в европейском регионе бедным назвать нельзя: он будет меньше чем в 2016 году, но ненамного. Очень может быть, что ценовая динамика в 2017 году повторит историю 2016 года, когда производители не стремились расстаться с пшеницей моментально, а ждали удобного момента.

Аграриям, которые выращивают кукурузу, повезло больше. Если в сентябре 2016 года кукуруза шла по $3 за бушель, то в июле ее цена поднялась до $4 за бушель, а потом чуть опустилась до $3,65. Цены на кукурузу почему-то были менее подвержены колебаниям и имели более яркую тенденцию к росту.

Июльский скачок цен на зерновые и уверенный рост цен на стальной прокат и ЖРС в июле-августе привели к росту выручки, которую экспортеры должны продавать в Украине. Эффект от этого был усилен необходимостью завершения в августе налоговых и других обязательных платежей, что стимулировало компании к продаже валюты. В итоге у НБУ появился шанс пополнить свои золотовалютные резервы (ЗВР). Но, даже несмотря на то, что НБУ скупал валюту, гривна на межбанке немного укреплялась, а на наличном рынке ушла в праздничное плаванье.

Международные отношения

Спекуляций вокруг зависимости сотрудничества Украины и МВФ, а также зависимости от этого сотрудничества курса гривны к доллару США довольно много. Можно бесконечно долго гадать, когда Фонд выделит Украине очередной транш, поскольку в подвешенном состоянии находятся многие вопросы: пенсионная реформа, цена на газ для населения, реформа рынка земли и т.д.

Однако, по прозвучавшей в августе информации от первого вице-премьера по экономике С. Кубива, Украина вскоре может рассчитывать на новый источник валюты. Так, специальную программу для Украины от ЕС готовят в Литве. Эта программа предусматривает ежегодное финансирование реформ в Украине на сумму примерно 5 млрд. евро в год. Из контекста сообщения ясно, что программу готовят в литовском парламенте (сейме) и она будет обсуждаться в ЕС на межправительственном уровне и в международных организациях.

Тем не менее, пока нет никаких гарантий, что программа будет принята и поддержана политическим руководством ЕС на 2017-2020 гг. 5 млрд. евро для бюджета ЕС – это микро-сумма, и если литовцам удастся убедить политиков в Брюсселе, что данная помощь будет действенной, то это очень небольшая цена за “спокойствие” на Восточных границах ЕС. Скорее всего, до конца 2017 года евробюрократы не смогут принять подобную программу. По сути, на ее обсуждение будет всего три месяца, что очень мало для стартовой версии прототипа “плана Маршалла”. Также важно, как эту литовскую инициативу воспримут в Берлине, Париже и Варшаве.

В принципе, ежегодные вливания по 5 млрд. евро на более мягких условиях, чем это делают в МВФ, отодвинут проблему валютного курса на задний план, что снизит риски инвестиций в Украину в глазах нерезидентов. А нерезиденты очень внимательно следят за тем, что происходит в Украине. Так, первым из знаковых спекулянтов оказался американский инвестиционный банк Goldman Sachs, который взялся прогнозировать курс гривны до 2020 года, что в условиях военного конфликта и смен тренда на сырьевых рынках очень неблагодарное занятие. Goldman Sachs ничего не говорил о “плане Маршалла”, однако его выводы как раз наводят на размышления о том, что аналитики банка делали заявление, уже зная о закулисных переговорах.

Приватизация и конфискат

Напомню, что в конце весны этого года Украина получила в бюджет ценности семьи Януковича, которые изъяли из Ощадбанка. Можно спорить о том, насколько это большой плюс, и не будет ли он впоследствии отсужен, но часть этого конфиската пошла в ЗВР, а большая часть была направлена в бюджет, в т.ч. и на военные нужды. Прогнозировать, какие еще приятные сюрпризы Минфину и НБУ приготовила Генеральная прокуратура, сложно, так как ее действия иногда бывают неожиданными и стремительными. В Украине очень много говорят и пишут о расследованиях, связанных с бывшими правительственными чиновниками, но по-существу пока было проведено только одно крупное "изъятие".

Приватизационные планы в Украине всегда были "Наполеоновскими", однако реализовать на практике их очень трудно. Конечно шутка о том, что каждый украинский премьер-министр мечтает в третий раз успешно продать "Криворожсталь", так и остается шуткой, однако раскрывает идею, что для государства, у которого очень много собственности и есть проблемы с ликвидностью, приватизация – это очень хороший выход из положения.

И тут вспоминается история приватизации Одесского припортового завода (точнее попытки его приватизации) и другие провалы в работе ФГИУ. Понятно, что кроме плохой организации чиновников свою роль сыграла и война, поскольку инвесторы не хотят вкладывать средства в страну, где идут военные действия. Однако как они отнесутся к стране, где снят с повестки дня вопрос о валютном курсе, и которая получила от ЕС "план Маршала"? Технически мы видим сейчас, что оба эти вопроса (полноценная помощь от ЕС и успешная приватизация) увязываются в один позитивный сценарий для Украины, однако пока они находятся в разряде прожектов.

Таким образом, риск негативного сценария во втором полугодии 2017 года остается, но он значительно снижен из-за ситуации на сырьевых рынках, которые развернулись к нашу сторону.

Очень многое будет зависеть от того, как поведут себя наши Западные партнеры. Думаю, что прототип "плана Маршалла" может стать серьезным фактором для притока капитала в Украину и для успешной приватизации. Не уверен, что при позитивном сценарии НБУ пойдет на существенное укрепление гривны, поскольку идея восстановления собственных ЗВР все еще актуальна. Поэтому во втором полугодии гривна будет колебаться в диапазоне 25-29 грн за доллар, как и ранее реагируя на: ситуацию на сырьевых рынках, действия наших международных партнеров, динамику притока капитала. Большой разброс в прогнозе определяется степенью "подвешенности" многих важных вопросов, в т.ч. в отношениях с международными партнерами Украины.
Виталий Шапран
член исполкома УОФА

29 серпня 2017 р.


Швейцария занимает первое место в мире по стоимости мяса. Килограмм говядины обойдется швейцарцу в $49,68, сообщает агентство Bloomberg, ссылаясь на индекс цен на мясо (Meat Price Index) от британской компании Caterwings, которая проанализировала ценники в 52 крупных странах.

Стоимость мяса в Швейцарии примерно на 150% выше, чем в среднем по миру. С другой стороны, если стоимость этого продукта сопоставить с минимальной заработной платой в стране, то цены уже не покажутся астрономическими.

Гражданину Швейцарии, причем неквалифицированному работнику, потребуется всего 3,1 часа, чтобы заработать на 1 кг говядины.

Иными словами, мясо стоит дорого в долларах, но дешево в минутах. И швейцарец может позволить себе чаще покупать мясо и мясопродукты, чем жители многих других стран. В Швейцарии в прошлом году было употреблено почти 75 кг мяса, птицы и рыбы на душу населения.

При том, что по всем суммарным позициям рейтинга (говядина, рыба, курица, свинина и мясо ягненка) цены в Швейцарии самые высокие.

И если смотреть на доступность мяса с точки зрения минимального размера зарплаты, то получится, что больше всего повезло жителям развитых богатых стран, где ценники в супермаркетах высокие. Так, гражданам Дании, Швеции, Австралии, Норвегии, Новой Зеландии, Ирландии и Великобритании придется работать менее двух часов, чтобы обеспечить себя килограммом мяса.

Стоит уточнить, что «мясной индекс» градуирует этот продукт на три части: мясо голени, вырезка и фарш (или измельченная говядина) с добавлением 10–20% жира. И конечно, вырезка – это самый дорогой продукт.

В свою очередь, курица посчитана по ценам за грудку и за ножку. Под рыбой подразумевается рыба белых пород (тиляпия, трески или филе пангасиуса), а также отдельно были взяты на анализ цены на лососевые породы (стейк или филе) и креветки (белые креветки, коралловые, тигровые), обработанные и необработанные.

Обманчивая дешевизна

В Украине мясо самое дешевое – килограмм голени обойдется всего в $3,7. Однако, чтобы купить его, украинцу придется отработать 10,8 часа.

Но сравнивая с другими странами, выясняется, что это не предел. И один из худших показателей по всем категориям товаров у России.

С одной стороны, кусок говядины обойдется россиянину в $7,65 (почти в 7 раз дешевле, чем в Швейцарии). С другой, исходя из минимальной зарплаты, которая в России составляет 7800 рублей в месяц, потратить на его добычу придется не 3 часа рабочего времени, как швейцарцу, а почти 22 часа.

Больше только в Индонезии (23,6 часа) и ОАЭ (22,1 часа). А еще в Индии (22,8 часа) — правда, там корова считается священным животным.

Куриная грудка обойдется в российском магазине примерно в $3,9, однако работать для этого россиянину придется практически полный стандартный рабочий день – почти 7 часов. Для сравнения, малоквалифицированный датчанин управится за 18 минут.

Чтобы купить килограмм рыбы жителю Египта нужно отработать чуть более 44 часов. У швейцарца на «улов» уйдет всего час.
25 сентября 2017 г.

20.09.2017 Профсоюз металлургов «Жактау» и профсоюз угольщиков «Коргау» предприятия «АрселорМиттал Темиртау» в Казахстане обратились в суд, обвиняя руководство в бездействии по не заключению нового коллективного договора и не включению в него прежних социальных льгот и гарантий работникам.

1 сентября срок прежнего коллективного договора закончился. Проект нового договора не сформирован, несмотря на то, что переговоры между представителями профсоюзов и руководством предприятия длятся с февраля. По данным профсоюза «Жактау», руководство компании намеренно затягивало переговорный процесс, а сейчас оказывает давление на активистов, настаивая на их выходе из профсоюза.

Профсоюзы передали дело в Карагандинский областной суд с требованием защитить права работников и обязать компанию соблюдать коллективный договор. 31 августа суд поддержал заявления профсоюзов, которые входят в состав Глобального союза IndustriALL через Отраслевой горно-металлургический профессиональный союз «Казпрофметалл». Руководству «АрселорМиттал Темиртау» запрещено прекращать и приостанавливать социальные выплаты до рассмотрения дела по существу. Также суд обязал руководство предприятия исполнять обязательства по колдоговору от 2014 года. Коллективный договор затрагивает более 27,000 работников предприятия.

В процессе переговоров было согласовано 70 процентов проекта колдоговора, за исключением основных разделов, которые содержат значительную долю выплат и доплат. Первым камнем преткновения стала компенсация семье в случае смерти работника. Однако руководство в конце концов заявило о выплате компенсации родственникам жертв взрыва на шахте «Казахстанская» предприятия «АрселорМиттал Темиртау».

Руководство компании объявило о своем намерении в будущем определять все выплаты, гарантии и доплаты отдельной политикой предприятия.

Председатель профсоюза металлургов «Жактау» Виктор Щетинин сказал:

«Нас это ни в коей мере не устроило: сегодня политика есть, а завтра, с приходом нового руководителя, ее просто не будет. Поэтому мы однозначно заявили о том, что все выплаты и доплаты, которые были в прежнем колдоговоре, должны быть сохранены и включены в новый коллективный договор».

Конфликт в очередной раз обострился после проведения в начале августа конференции трудового коллектива, на которой было принято и направлено в адрес руководства решение о повышении с 1 июля тарифных ставок и должностных окладов работникам стального и угольного департаментов на 30 процентов с 500-600 долларов США до 650-780 долларов США в месяц. Почти 400 участников конференции отметили снижение покупательской способности работников, а также рост цен на продукты питания, товары и услуги, вызванной высокой инфляцией (13.6 процентов в 2015 году и 8.5 процентов в 2016 году). Кроме того, тенге за последние два года упал более чем в два раза по отношению к доллару США, после перехода Казахстана к свободно плавающему обменному курсу своей валюты. Отличные результаты работы компании в последние два года позволяют выполнить требование работников о повышении заработной платы.    

В настоящее время профсоюзы готовятся к судебному заседанию в конце сентября. Председатель Отраслевого горно-металлургического профессионального союза «Казпрофметалл» Асылбек Нуралин направил письмо властям Казахстана с просьбой разрешить трудовой спор и обеспечить соблюдение прав работников.

Председатель профсоюза угольщиков «Коргау» Марат Миргаязов заявил:

«Работодатель намерен сэкономить, в то время как ситуация в компании улучшается. Мы хотим, чтобы наши шахтеры работали и жили в лучших условиях, чем в прошлом. Мы уверены в сврей правоте и дойдем, если нужно, до Верховного суда».
20 сентября 2017 г.

Украинские трудовые мигранты стали весомым экономическим фактором в Польше. В соседней стране уже неоднократно говорили, что сейчас у них работает около миллиона украинцев (правда, путая их с беженцами), причем без их работы Польша столкнулась бы с резким торможением темпов экономического роста.

В Национальном банке Польши пошли дальше. Там считают украинских работников весомым фактором влияния как на рынок труда, так и на платежный баланс и темпы инфляции.

Именно поэтому польский центробанк совместно с Варшавским университетом подготовили исследование об украинских трудовых мигрантах. Его выводы были представлены на экономическом форуме в Крынице-Здруй.

ЕвроПравда получила копию исследования и решила поделиться его основными выводами.
* * * * *
Судя по количеству полученных "карт побыту" и национальных виз, количество граждан Украины, задействованных в польской экономике по состоянию на 2016 год, можно оценить на уровне 770 тысяч человек. А это значит, что в течение трех последних лет количество таких работников выросло почти в четыре раза.

Есть все основания говорить, что такая динамика сохранится и в этом году. В частности, если в прошлом году на основании приглашений от работодателей было выдано 127 тысяч национальных виз, то только за первое полугодие 2017 года – 94,8 тысяч.

Характерно, что еще в 2013 году более половины (56%) украинских работников работали в Мазовецком воеводстве (включая Варшаву). По результатам же 2016 года доля столичного региона упала до 28%. Украинцы стали чаще работать в других воеводствах.

Сейчас большинство (58,7%) украинских трудовых мигрантов в Польше – это опытные работники, в среднем уже 9 раз выезжавшие на заработки, посещая Польшу по 2-3 раза в год.

Особенностью же последних трех лет стало появление новых мигрантов. 41,3% приехали в Польшу впервые в 2014 году или позже. Более того, исследования показывают увеличение процента людей, впервые приезжающих на работу в эту страну.

Новшество последних лет – рост числа молодых работников с высшим образованием. В частности, в Люблинском воеводстве средний возраст украинских работников составляет 21,8 (среди них много студентов, обучающихся в Люблине), в Мазовецком – 38,7 лет. 32,4% работников имеют высшее образование, еще 37,2% – среднее специальное образование.

Еще одно изменение – в 2013 году 93,7% украинских работников прибыли из Западной и Центральной Украины.
А за последние годы доля украинцев с Востока и Юга выросла с 6,3% до 28,4%.

Соответственно, увеличилось число тех, кто объясняет свой переезд политической ситуацией – с 3% до 13%. Впрочем, подавляющее большинство (50% в 2013 году и 60% в 2016 году) объясняют такой шаг более высоким уровнем оплаты труда в Польше.

Большинство украинцев – 38% – работают в домохозяйствах. За небольшим исключением это женская работа – соотношение женщин и мужчин в этой сфере составляет 37 к 1.

24% украинцев работают в строительстве (соотношение 23 мужчины на 1 женщину). Еще 13% украинских мужчин и 7% женщин работают в сельском хозяйстве.

Наибольший уровень оплаты труда – в строительстве (2729 злотых в месяц). Наименьший – в домохозяйствах (1826 злотых). При этом в домохозяйствах и в сфере услуг работают дольше всего. Украинцы, задействованные в этих секторах, в среднем трудятся 58 часов в неделю, тогда как в целом этот показатель составляет 54 часа в неделю.

Помимо зарплаты, 26% работников дополнительно получают бесплатное жилье и питание.

Суммарно объем зарплат украинских работников в 2016 году составил 12,6 млрд злотых. Для сравнения, в 2013 году этот показатель был всего 3,6 млрд злотых.

Из этих денег украинцы тратят в Польше "на жизнь" в среднем 34,2% своих доходов,
а остальное отправляют домой.

Нацбанк фиксирует стремительный рост таких переводов. В частности, по результатам 2016 года эта цифра составила 8,1 млрд злотых. Это не только в 2,5 раза больше, чем в 2013 году. Это ровно половина переводов всех работающих в Польше мигрантов.

И напоследок – о плохом. О планах насовсем вернуться в Украину говорят лишь 2,4% студентов, обучающихся в Польше. При этом 36,6% респондентов хотят остаться в Польше навсегда, а 32,5% – ездить туда подзаработать. Еще 22% студентов хотят сменить Польшу на другие страны
20 сентября 2017 г.
ZAXID.NET
Назарій Тузяк, 18 вересня

У світі розпочалася революція, яка встановить новий економічний порядок. У ньому вже перебувають Вікіпедія, Facebook, Uber, Airbnb, але більшість людей охоплені страхом перед майбутнім. Вони опираються і обирають політиків, які обіцяють відсутність змін.

Чи можна порахувати майбутнє і підготуватися до нього? На основі досліджень київських think tank підприємець та член Національної ради реформ Валерій Пекар під час конференції TEDx UCU розповів, яким буде майбутнє і як у ньому вижити.

ZAXID.NET публікує розшифровку лекції Валерія Пекаря «Ойкумена чи околиця: доля націй у XXI столітті».
***
Давайте поговоримо про майбутнє. Чи можна порахувати майбутнє? Чи можна взяти величезний комп'ютер, завантажити всі дані про теперішнє і минуле, і він нам порахує все, що можна сказати про майбутнє? Більшість вважає, що майбутнє порахувати не можна, тому що тут діє людина, яка є ірраціональною істотою, і тут діють моделі, які ми не можемо вважати досконалими.
Я буду грунтуватися на моделі взаємної пов'язаності всіх речей у нашому світі – економіки, політики, культури, релігії, мови і так далі. І в цій інтегральній моделі ми вже бачимо тренди, які точно можуть показати майбутнє. Те, що є вам далі покажу, є результатом роботи двох київських think tank, фабрик думки, яких наприкінці грудня минулого року вдалося вивезти за місто і там вони напрацювали таку картинку на базі вже існуючих, невідворотних трендів.

Ми бачимо зараз певну кризу теперішнього світу, кризу світу сучасного капіталізму, кризу світу сучасної індустрії, сучасної демократії, міжнародної і внутрішньої політики. І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу. Щось нове народжується і спробуємо уявити, що це таке буде. Але спершу нам потрібно подивитися на те, що таке фазовий перехід. Фазовий перехід – поняття, яке прийшло з фізики, і означає дуже рідкісну подію в історії людства, коли повністю змінюється економіка, політика, культура, релігія, мислення, управління – все.

Коли людина з'явилася на Землі – це був такий нульовий фазовий перехід. Потім був перший фазовий перехід – неолітична революція, коли з'явилося сільське господарство, релігія, перші міста, розшарування суспільства, перша держава. Згодом від 600 року до н.е. до 600 року нашої ери був осьовий час, коли світ повністю змінився. І не лише через появу християнства чи грецької філософії, а й через появу римського права, ісламу, буддизму, конфуціанства. І останній фазовий перехід нам добре відомий, тому що це добре описано в літературі як модернізація, як реформація, як науково-технічна революція – це індустріалізація, поява лібералізму, індивідуалізму, капіталізму, націоналізму та інших «ізмів» добрих та поганих.
Ми зараз бачимо кризу теперішнього світу.
І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу

Зараз ми переживаємо новий фазовий перехід. І важливо, що не лише проміжок між цими переходами скорочується, а скорочується також тривалість цих самих переходів. Що змінюється? Змінюється усе. Неолітична революція тривала тисячу років, осьовий час тривав 1200, модернізація тривала десь років 400. Скільки буде тривати наш перехід? Ми не знаємо. Можливо, 100 років, а це означає, що більшість із нас не доживе, а, можливо, 30 років і більшість доживе до кінця. Але ми вже в ньому.

І перше, що я маю сказати важливе: «Майбутнє настає не для всіх». Тому що стосовно майбутнього можна зайняти різні позиції. Можна активно йти вперед, вітаючи майбутнє і якомога більше перетягнути з майбутнього в теперішнє, а можна трошки зачекати і стати успішним послідовником. Або бути неуспішним послідовником – як Україна, яка ще не завершила модернізацію і лише починаючи від Майдану її проходить. Можна бути жертвою катастрофи, коли ніби намагався, намагався, але впав і лежиш. Можна бути лінивцем, який нікуди не поспішає, а можна бути ізольованим.

Кожен фазовий перехід веде до щоразу більшого розчарування. Коли всі спільноти людські на Землі жили однаково – збирали горішки і корінці і полювали на те, що вдасться вполювати – тоді всі були на одному рівні. Після першого фазового переходу були ті, хто перейшов, і ті, хто не перейшов. Після другого – ті, хто два рази перейшов, один раз перейшов і жодного разу не перейшов. І так далі.

Відтак стає все більше розчарування. Подивіться, яка фантастична різниця між Швецією, яка вже зробила крок у майбутнє, і Польщею, яка стоїть в активному модерні. Подивіться на різницю в усіх показниках – ВВП на душу населення, індексу людського розвитку та інших. Або на величезний розрив між Польщею та Китаєм, який ще не наздогнав [модернізацію], і Україна десь на тому ж рівні. Між Китаєм і Кенією також величезний розрив, тому що Кенія гальмує. А ще більше гальмує Зімбабве, тому що вона нікуди не поспішає. Але це ще не дно, тому що є Афганістан, де держава ще не застановилася і уряд реально керує лише тим, що перебуває навколо його палацу. І це ще не дно, бо є спільноти, які навіть країни власної не мають, оскільки їх багато сотень років назад витіснили зі своїх країн.
Зараз з'являються два нові класи – пасіонарії та конс'юмтаріат

Я не буду говорити про різні технології, зверну лише увагу на те, що дуже дешевшає електроенергія. Уже навіть є країна, в якій значну частину року електроенергія коштує нуль [йдеться про Чилі – ZAXID.NET]. Я хочу більше поговорити про економічні та соціальні речі. І тут головним результат великого розчарування (оскільки майбутнє настає не для всіх) є розшарування на дві великі страти – на тих, хто перейшов в майбутнє хоча б на трішки, і тих, хто зовсім не перейшов. На їх позначення я використовую старі терміни ойкумена і околиця – там, де живуть цивілізовані люди, і там, де живуть нецивілізовані.

Що таке ойкумена 2030 року? Це світ без кордонів, це дешеві та якісні блага, тому що є роботи, тому що є дешева електроенергія, яка складає величезну частку собівартості будь-яких товарів і послуг. І там є два класи.

Кожен фазовий перехід змінює класи. Так, як рабовласники і раби змінилися на феодалів і кріпаків, а потім феодали і кріпаки змінилися на буржуа і пролетарів, а тепер буржуа і пролетарі – на два нових класи. І один із них – активні пасіонарії. Це люди, які працюють у світі, в якому можна не працювати. Це люди, які працюють заради самореалізації, заради того, щоб стати кимось більшим, заради задоволення. Хай їх буде 10-15% – ми не знаємо поки що. Ці люди займаються креативом в усіх сферах – інновації, підприємництво, журналістика, скульптура, музика, охорона, турбота, навчання інших. Їхнім капіталом є знання та репутація.

А пасивний клас називається конс'юмтаріатом, споживтаріатом. Це люди, які отримують мінімальний гарантований дохід. Ви знаєте, що зараз дуже багато країн експериментують з мінімальним гарантованим доходом. Умовно кажучи – пиво, чіпси і телевізор в обмін на те, щоб нічого не чіпати. Я не даю етичних оцінок, просто показую, куди йде світ зараз.

Більше не треба «втюхувати» товар, важливо, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма

А що околиця у 2030 році? А околиця у 2030 році така сама, як околиця у 2017 році. Нічого не змінилося – бідність, неграмотність, інституційна неспроможність, а це означає, що якщо голодує мільйон людей, а потім вони отримують від багатих країн їжу на мільйон людей, то все одно голодує мільйон людей, тому що немає інституції розподілити ту їжу. Дешеві блага недоступні, страшна заздрість, радикалізм, фанатизм і карго-культи.

Усього лише дві речі відрізняють ойкумену від околиці – освіта та інституції. Освіта «виробляє» людей, які здатні щось робити нове, а це головне. А інституції створюють для них умови.

Складне розселення. Є території ойкумени з анклавами околиці, як передмістя Парижу. Є території околиці з анклавами ойкумени, як Бангалорський технологічний центр і Гоа. І є сіра зона – як Сан-Паулу, де є різні квартали, в яких живуть освічені, багаті і включені або бідні, неосвічені і нещасні.

Економіка ойкумени. У нас для цього немає слова. Хтось називає це посткапіталізм, хтось sharing-economy, хтось економікою дарування, вікіномікою. Це все одночасно і це новий економічний лад, в якому сьогодні живуть Вікіпедія, Facebook, Uber, Instagram, Airbnb, WeWork і багато інших систем, які самі є просто точкою, центром підключення величезних мас людей, які є і виробниками, і споживачами, які вкладають, дарують і обмінюються. І тут треба сказати, що нас чекає величезний прорив у гуманітарних технологіях. Гуманітарні технології зараз відсталі: ми запускаємо кораблі в космос, добуваємо ядерну енергію і маємо високошвидкісний інтернет, але не вміємо керувати собою, творчістю, комунікацією, сном.

Дуже важливо, що мислення ойкумени – це нова парадигма, де гармонія, спільний розвиток, взаєморозуміння, свобода, духовність і толерантність є найголовнішими речами. Більше не буде загрози екологічної кризи, тому що це розумне і помірковане споживання не лише через мислення, а й через інші причини, зокрема через те, що закінчується епоха капіталізму, що побудована на кредитному проценті. Кредитний процент стає не позитивним, а нульовим або негативним, а це означає, що не треба більше продавати, не треба «втюхувати» товар, а треба, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма.

Знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але вам пригодиться спосіб мислення, який ви отримуєте під час навчання

Ці люди дуже терпимі до розбіжностей, вони не здатні до агресії, тому спрямовують її часто на себе. Ці люди готові до захисту, це космополіти, толерантофіли, прихильники постійних змін, вони живуть дуже рефлексивним і усвідомленим життям. Немає брехні в цьому світі, тому що в мобільному телефоні є ріалтайм детектор і коли ви дзвоните своїй подрузі і питаєте: «Ну що, ти вже готова?», а вона каже, що тільки туфлі одягнути, то індикатор на вашому телефоні блимає і ви знаєте, що вона ще голову навіть не помила.

На жаль, ці люди не будуть янголами. Людям дуже важко стати янголами, бо це дуже індивідуальна робота, але це суспільство уможливлює для людей їх духовний розвиток. Люди будуть жити довго, активно, щасливо і без болю завдяки трьом головним речам – через здоровий спосіб життя, ранню діагностику хвороб (це мінус 70-80% проблем зі здоров'ям) та індивідуалізоване неруйнівне медичне втручання. Поки ви це слухаєте, то нанороботи, яких ін'єкцією ввели у ваш організм минулого тижня, уже дісталися того місця, де знайшли небезпечний тромб, і почали його розбирати на частини.

Освіта. Абсолютно інші зараз навички потрібні. Є величезна проблема – освіта наступного покоління. Єдине, що можна сказати, що будь-які знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але спосіб мислення, який ви отримуєте, це він вам знадобиться і він уможливить ваше успішне життя у фазовому переході і після нього.

Сім'я. Уявіть собі сім'ю, в якій дуже сильно зменшується управління власністю, а сьогодні це, на жаль, головна складова будь-якої сім'ї сучасної. Уявіть собі, що квартиру можна легко зняти, легко поміняти за невеликі гроші. Автомобіль також не треба – пальцем клацнув і під'їхав невеликий безпілотний автомобільчик на два місця. Історія вашого життя – у невеликій коробочці, книжки – електронні і так далі. Зменшується вага управління власністю, значить збільшується щось інше. Що? Я думаю, що збільшується вага любові і турботи.

Перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, – вони голосують за політиків, які обіцяють, що майбутнє швидко не настане

Соціальна структура. Сім'я – найменша структура, після сім'ї йде громада. Тут центр прийняття рішень: громада вирішує всі питання, які може вирішити, а що не може – передає нагору. І це є одна з базових ідей української децентралізації, яка зроблена за європейськими мірками. Громада є центром. Вище громади є міста, вище міста – агломерації, вище агломерацій – кільця міст, тобто міста, поєднані спільним інтересом (як Одеса поєднана зі Стамбулом, Салоніками, Варною та Батумі). А держава сильно зменшує свій вплив, тому що знизу її під'їдають громади, а згори її під'їдають міжнародні організації.

Держава перетворюється просто на набір публічних послуг. Вже сьогодні можна мати віртуальне громадянство Естонії, а завтра це будуть десятки віртуальних громадянств, які ви можете мати на чіпі у вас на руці. І це означає, що наша ідентичність перетворюється на віру: я вірю в Україну і тому я українець. Але ви можете собі вірити у що хочете.

І дуже важливі речі на кінець. Футурошок. Це страшна штука, люди бояться майбутнього і кажуть: «Майбутнє, будь ласка, не наставай так швидко». І перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, а зараз в усьому світі епідемія футурошоку, вони голосують за політиків, які обіцяють: «При мені майбутнє швидко не настане. Я обіцяю». У всіх країнах навколо України є такі політики. А деякі політики кажуть: «При мені майбутнє взагалі не настане. Голосуйте за мене і все буде гаразд». Головне, щоб ми, українці, не зробили такої самої помилки.

Стратегії різних країн, різних народів. Можна бути першопрохідцем або розвиватися навздогін. Але треба розвиватися навздогін із випередженням – не можна доганяти Польщу 2017 року, бо вона сама піде вперед. Або жертви розвитку – як Китай, що створює перекоси і напруження. Або консервація – майбутнє не настане, давайте законсервуємося. Або архаїзація – давайте по осі часу рухатися назад, в минуле. І ми бачимо на прикладі однієї великої сусідньої країни, що можна дуже швидко рухатися в минуле.

Є ще й персональні стратегії – хто ви? Чи ви пасіонарій, активний, освічений, включений і багатий, чи ви є частиною індустріального суспільства, чи ви просто людина без майбутнього?
21 сентября 2017 г.

Нещодавно Кабмін вніс до Верховної Ради проект Держбюджету на 2018 рік, у якому пропонує зробити наголос на фінансуванні пріоритетних сфер та урізати другорядні витрати. Ми вирішили розібратися, які основні показники закладені в документі та скільки коштів планують виділити на різні галузі.

Згідно з документом, наступного року планується витратити 948,1 мільярда гривень, а доходи заплановані на рівні в 877 мільярдів – приблизно на 7,5% менше. З огляду на те, що в першому півріччі поточного року доходи бюджету перевищили заплановані приблизно на 10%, такий дефіцит виглядає не дуже страшним.

За прогнозами уряду, загальне зростання валового внутрішнього продукту України в 2018 році складе більше 3%.

При цьому прогнозований рівень інфляції в документі виглядає досить оптимістичним і заявлений на рівні в 7%. У бюджеті-2017 інфляція прогнозувалася на рівні 8,2%, проте до кінця 2017 року може перевищити цей показник майже в півтора раза й скласти близько 12%.

Одночасно ймовірний курс гривні щодо долара оцінили в уряді на рівні в 30,1 гривні за долар, хоча ще 11 вересня голова Мінфіну Олександр Данилюк озвучив цифру в 29,3 гривні за долар, що не набагато вище початкового, але, на думку низки експертів, може свідчити про наявність факторів ризику в оцінці можливих іноземних інвестицій.



При цьому в документі з початку 2018 року мінімальна зарплата в країні закладена на рівні в 3,7 тисячі гривень, а прожитковий мінімум з 1 січня встановлений в 1,7 тисячі гривень, причому до початку липня українці відчують турботу уряду й він зросте ще на цілих 7 гривень. Щоправда, ці гроші навіть не компенсують втрати від інфляції: за той же час лише прогнозована інфляція «з'їсть» близько 3,5% від цієї суми, або приблизно 60 гривень.

Щодо статей видатків, то витрати на сектор оборони виглядають досить скромно й за своїм обсягом порівняні з витратами на медицину: вони йдуть на п'ятому та четвертому місцях відповідно з витратами у 83,3 та 86 мільярдів.

Перше місце з витрат в 2018 році належить Мінфіну, який має витратити близько 291 мільярдів гривень. Друге місце за бюджетним фінансуванням у 2018 році посядуть соціальні виплати, на які передбачено 153,6 мільярда гривень, а третє – витрати на освіту і науку (94 мільярди).

Детальніше про статті витрат бюджету – в нашій інфографіці.



15 сентября 2017 г.



«Це ж не догма, все воно буде мінятись, і ви будете приймати в цьому процесі участь», – запевнив Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів під час зустрічі із профспілковими лідерами з питань проекту бюджету на 2018 рік. У заході також взяли участь міністр соціальної політики Андрій Рева, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, Голова Профспілки працівників охорони здоров’я Вікторія Коваль, Голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталя Землянська, Голова Профспілки працівників держустанов Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників суднобудування України Микола Бутенко, Голова Профспілки працівників лісового господарства України Степан Кривов’язий, голова Профспілки працівників вугільної промисловості України Віктор Турманов та інші. Зустріч пройшла на виконання положень Генеральної угоди, що була підписана минулого року трьома сторонами соціального діалогу.

Проект бюджету України на 2018 рік розроблено Міністерством фінансів України спільно з іншими відомствами Кабміну на основі трирічної резолюції. Сьогодні, 15 вересня документ мають подати на розгляд Парламенту. Проект уже був розглянутий Радою національної безпеки і оборони.

«Ми продовжуємо формування бюджету на рівні макростабілізації та економічного зростання», – зазначив Степан Кубів.

Бюджет буде прийматись щонайменше в двох читаннях. За цей час планується відкоригувати документ із врахуванням позицій сторін соціального діалогу. Так, Степан Кубів наголошує, що доопрацювання бюджету на наступний рік буде відбуватись за участі профспілок, а одним з пріоритетів у цьому процесі залишиться підняття соціальних стандартів.

«Мова йде про те, що потрібен діалог. Ті цифри бюджету, які там передбачені в різних напрямках, вони мають бути, на мій погляд, узгоджені», – наголосив міністр соцполітики Андрій Рева.

Водночас нагадаємо, що нещодавно було напрацьовано фінальну версію законопроекту пенсійної реформи до другого читання – документ не містить жодної з базових вимог профспілок попри запевнення Андрія Реви, що пропозиції представників трудового класу будуть враховані.


Ключові параметри проекту бюджету

Основні сфери, на які проектом виділяють кошти, це оборона і безпека, освіта, медицина, соціальна сфера, децентралізація, підтримка фермерів, ремонт та будівництво доріг та інші.

Передбачається, що рівень інфляції буде знижуватись, а соціальні видатки – зростати.

Відповідно до статті 7 проекту бюджету передбачено, що прожитковий мінімум у розрахунку на одну особу з 01.01.2018 складатиме 1700 гривень, з 01.07.2018 – 1777, з 01.12.2018 – 1853 гривні.

На кінець 2018 року мінімальна пенсія в Україні складе близько 1500 грн.

Мінімальна заробітна плата, яка закладена в проект бюджету, передбачається в розмірі 1723 грн на місяць з 1 січня, в погодинному розрізі 22 гривні 41 копійка.

«Ми сподіваємось, що упродовж 2–3 років, ми вийдемо на рівень середньої заробітної плати по Україні не менше 500 євро», – зазначив Андрій Рева.

Проект бюджету передбачає також зростання заробітних плат в бюджетній сфері. Зокрема, в освітян – на 25%, та в медичних працівників – для цієї категорії робітників відсотки підняття зарплат не визначені, за словами представників Кабміну, позиція з цього питання уточнюється.

Зазначимо, затверджена освітня реформа, зокрема, прив’язує мінімальну ставку до мінімальної заробітної плати замість прожиткового мінімуму. На думку А.Реви, це, навпаки, призведе до погіршення ситуації з оплатою праці, оскільки законодавчими актами щорічно «буде зупинятись дія цієї статті і фактично в ручному режимі регулюватись зарплата освітян (…) Якби прописали 4 прожиткових мінімуми, то кожен раз, коли б прожитковий мінімум мінявся, мінялась би ставка, по грошам це було б те саме. Те, що прописали зараз, вилезе боком», – говорить міністр соціальної політики.

Також представники Кабміну звернули увагу на потребі у впровадженні державної програми стимулювання працевлаштування вимушено переміщених осіб: «Потрібно, щоб держава стимулювала переселенців переїжджати на Захід країни, де зараз відкриваються підприємства. Зокрема, за рахунок кредитування житла».


Профспілкові пропозиції
Заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що чи не вперше обговорення документу проводилось на рівні міністерств ще на початку літа, тобто під час розробки проекту, проходили консультації по основним напрямках бюджетної політики тощо.

Однак попри паритетний старт і оптимістичні наміри урядовців прийняти бюджет, який буде погоджений зі сторонами соціального діалогу та врахує профспілкові пропозиції, вже зараз деякі вагомі пропозиції СПО об’єднань профспілок не були підтримані Мінфіном.

Зокрема, Міністерством фінансів не було підтримано такі профспілкові пропозиції до бюджету:
– встановлення розміру затвердженого прожиткового мінімуму (який є базовим соціальним стандартом та впливає на визначення розміру більшої частини видатків соціального спрямування) на рівні фактичного прожиткового мінімуму. Наприклад, сьогодні прожитковий мінімум затверджено на рівні 1624 грн, у той час як фактичний, за даними Мінсоц, складає 3035 грн.
– Встановлення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС вище розміру мінімальної заробітної плати.
– Погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам бюджетної сфери та державних підприємств (з урахуванням компенсаційних виплат відповідно до чинного законодавства). Зокрема, зараз лише серед працівників медицини спостерігається заборгованість по заробітній платі на рівні 107 млн грн.
– Скасування практики застосування показника «рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум)» для призначення допомоги малозабезпеченим сім’я, у тому числі, багатодітнім сім’ям, де обидва батьки не працюють.

Зазначимо, цей показник є значно меншим за розмір прожиткового мінімуму та складає для працездатних осіб 353,64 грн. «Я вважаю принциповим збереження цього обмеження по виплаті тим, хто не працює – повинні йти працювати! Все! Не треба їх ще годувати, щоб вони сиділи на шиї у держави, і не хотіли працювати», – говорить Андрій Рева.

Нагадаємо, за 25 років незалежності України населення нашої держави скоротилося на понад 9 млн осіб. У цьому році, за даними Держстату, залишається суттєвим перевищення кількості померлих над кількістю народжених: сьогодні на 100 померлих – 58 народжених.

Обговорення проекту бюджету триває, профспілкова сторона направила Уряду свої пропозиції до проекту та наполягає на врахуванні в документі вимог представників трудового населення України.
Степан Кубів запевнив, що з 25 вересня проведе близько 5 галузевих нарад з профспілками.
15 сентячбря 2017 г.



Предприятия группы "Метинвест" в Запорожье – "Запорожсталь", "Запорожогнеупор", "Запорожкокс" и Запорожский литейно-механический завод – примут на работу 250 молодых специалистов - выпускников высших и средних учебных учреждений.
Всего за последние 5 лет запорожские предприятия "Метинвеста" трудоустроили более 2000 выпускников высших и средних учебных заведений Запорожья.
На предприятиях реализуют комплекс обучающих и мотивационных программ для повышения профессиональных и личностных компетенций, раскрытия научно-технического потенциала молодых специалистов и их карьерного роста.
Программа сотрудничества с учебными заведениями Запорожья предусматривает профориентационные встречи учащихся и студентов с ведущими специалистами по направлениям, ознакомительные экскурсии.
Также комбинат "Запорожсталь" учредил именные стипендии 30 лучшим студентам Запорожского национального университета, Запорожского национального технического университета, Запорожской государственной инженерной академии и металлургического колледжа ЗГИА. На эти цели комбинат направляет 230 тыс. грн.
Ежегодно около 2000 студентов вузов, учащихся колледжей и профессиональных лицеев проходят на запорожских предприятиях "Метинвеста" ознакомительную, производственную и преддипломную практики. С начала текущего года практику на предприятиях компании прошли более 1000 студентов и учащихся.
14 сентября 2017 г.


Як повідомляло наше видання, нещодавно Професійна спілка працівників охорони здоров’я України висунула вимоги до Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України. Згодом медична профспілка визначила дату проведення Всеукраїнської акції протесту — 19 вересня 2017 р.

Солідарно підтримуючи вимоги медиків, представники Профспілки працівників агропромислового комплексу України також візьмуть участь в акції протесту 19 вересня, що проводитиме Профспілка працівників охорони здоров’я України, із додатковими вимогами щодо забезпечення конституційних прав мешканців сільської місцевості на якісну і доступну медичну допомогу, а також на гідний соціальний захист працівників сільгосппідприємств у разі втрати працездатності внаслідок хвороби.

Нагадаємо, Професійна спілка працівників охорони здоров’я України висловила обурення несправедливими, дискримінаційними підходами в оплаті праці та порушенням трудових прав медичних працівників, встановлених законодавством України: невиплата заробітної плати, допомоги на оздоровлення, скасування та обмеження виплат доплат і надбавок; переведення на роботу на умовах неповного робочого часу, відправлення у відпустки без збереження заробітної плати, скорочення персоналу, збільшення навантаження, переведення на строкові трудові договори (контракти); звуження обсягу професійних пільг та гарантій (скасування пенсій за вислугу років та безплатного користування житлом з освітленням та опаленням тощо).

Не погоджуючись із безсистемною, науково та економічно не обґрунтованою реформою системи охорони здоров’я, яка не відповідає Конституції України та законодавству України, не передбачає необхідного фінансування для забезпечення конституційного права громадян на безоплатну, якісну та доступну медичну допомогу, гідних умов та оплати праці працівників галузі,
Профспілка вимагає:
1. Призначити міністра охорони здоров’я України (з метою посилення відповідальності за діяльність галузі в умовах впровадження медичної реформи).
2. Збільшити обсяг медичної субвенції на 2017 р. не менше ніж на 3,9 млрд грн. для забезпечення:
  • своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати працівникам закладів охорони здоров’я з урахуванням диференціації згідно із вимогами законодавства;
  • виплати допомоги на оздоровлення;
  • погашення заборгованості з виплати заробітної плати.
3. Ліквідувати «зрівнялівку» в оплаті праці шляхом підвищення з 1 вересня 2017 р. на два тарифних розряди ЄТС посадові оклади лікарів, медичних сестер, у тому числі спеціалістів із вищою немедичною освітою, для забезпечення єдиних підходів в оплаті праці працівників бюджетної сфери.
4. Встановити медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я надбавку за престижність праці.
5. Забезпечити в повному обсязі видатки на оплату праці співробітників державних установ Національної академії медичних наук України.
6. Розпочати до 15 вересня поточного року:
  • роботу примирної комісії із врегулювання колективного трудового спору між Профспілкою працівників охорони здоров’я України та Кабінетом Міністрів України;
  • колективні переговори щодо укладання Галузевої угоди на новий термін.
7. Здійснювати реформу системи охорони здоров’я з дотриманням Конституції України та законодавства України, з урахуванням позиції Профспілки та думки медичної спільноти.
8. Не допустити руйнації та комерціалізації системи охорони здоров’я, зберегти кадровий потенціал у галузі, забезпечити конституційне право громадян на доступну та якісну медичну допомогу.
9. Виконати рішення судів щодо скасування Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 (в частині реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби (СЕС) України) та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1024 (скорочення ліжкового фонду).
Прес-служба «Українського медичного часопису»
за матеріалами medprof.org.ua та profapk.org.ua
13 сентября 2017 г.


Перебои с транспортом, в работе образовательных и медицинских госучреждений, пробки в центре и на периферии крупных городов – во Франции проходит общенациональный день протеста против реформы трудового кодекса. Всего было подано более 180 заявок на проведение манифестаций по всей стране, в которых, как ожидается, примут участие десятки тысяч человек.

Ведущие профсоюзы едины в неприятии самой идеи того, что новое трудовое законодательство будет проведено в обход парламента, исключительно указами исполнительной власти. Вот основные пункты реформы, вызывающие критику:
1. Уже с конца сентября в судах по трудовым спорам размер компенсации за незаконное увольнение не будет превышать 20 месячных окладов, какой бы ни была выслуга лет. По мнению профсоюзов, это “скандально мало”. У трудящихся отныне будет лишь год на то, чтобы оспорить увольнение, тогда как до сих пор им отводилось 2 года.
2. Профсоюзам также не нравится, что теперь компании смогут разрабатывать планы масссовых сокращений рабочих мест, параллельные существовавшим до сих пор и четко регламентированным “социальным планам”. К тому же они смогут самостоятельно устанавливать размер отступных для тех, кто хочет уйти добровольно.
3. Увольнения во французских филиалах международных компаний уже с конца сентября необходимо будет оправдыдвать исходя из национальной и местной конъюнктуры. Профсоюзам больше не удастся блокировать подобные решения, аргументируя тем, что данная группа приносит прибыль в других странах мира.
4. И наконец, профсоюзы выступают единым фронтом против решения слить три разных профсоюзных инстанции, представленные на каждом предприятии, в одну. По их мнению, это свяжет руки представителям трудящихся и приведет к сокращению бюджета, который до сих пор выделялся профсоюзам.

Предыдущие попытки реформировать трудовое законодательство, предпринятые правительством социалистов (в которое входил и нынешний президент Республики Эммануэль Макрон), также вызвали волну протестов. С февраля по декабрь прошлго года буквально месяца не обходилось без массовых акций протеста, многие из которых завершились беспорядками и задержаниями.
10 августа 2017 г.
Инфляция в Украине в июле замедлилась до 0,2%, в годовом измерении составила 15,9%



Инфляция в Украине в июле замедлилась до 0,2% по сравнению с 1,6% в июне, 1,3% в мае и 0,9% в апреле, сообщила Государственная служба статистики Украины во вторник.

Согласно ее данным, в годовом измерении (по отношению к аналогичному периоду прошлого года) рост потребительских цен по итогам июля ускорился до 15,9% с 15,6% в июне, 13,5% по итогам мая и 12,2% – по итогам апреля.

С начала текущего года инфляция составила 8,2%, уточнил Держстат Украины.

На потребительском рынке в июле цены на продукты питания и безалкогольные напитки выросли на 0,3%. Более всего (на 5,9% и 5,1%) подорожали сало, мясо и мясопродукты. На 2,4-0,8% повысились цены на рис, масло, хлеб, макаронные изделия. В то же время существенно (на 9,2% и 9,0%) подешевели овощи и яйца, на 4,3-0,2% - гречневая крупа, фрукты, сахар, рыба и продукты из рыбы, подсолнечное масло.

Цены на алкогольные напитки и табачные изделия повысились на 1,6%, что в первую очередь связано с подорожанием табачных изделий на 3,3%.

Одежда и обувь подешевели на 4,4%, в частности, обувь - на 4,6%, одежда - на 4,3%.

Рост цен (тарифов) на жилье, воду, электроэнергию, газ и другие виды топлива на 0,6% произошло главным образом за счет повышения тарифов на содержание домов и придомовых территорий на 8,5%, канализацию - на 1,4%, водоснабжение - на 1,1%.

Цены на транспорт в целом не изменились. При этом топливо и масла подешевели на 1,1%, транспортные услуги подорожали на 1,6%.

Как сообщалось, Нацбанк в конце января скорректировал прогноз инфляции на текущий год с 8% до 9,1% и в настоящее время сохраняет его на этом уровне. «Инфляция в годовом измерении будет оставаться высокой в течение первых трех кварталов благодаря действию эффекта базы сравнения. Она вернется к однозначному уровню в четвертом квартале 2017 года», - заявил НБУ.

Правительство в конце мая ухудшило прогноз инфляции на 2017 год с 8% до 11,2%.

Рост потребительских цен в Украине в 2016 году замедлился до 12,4% с 43,3% в 2015 году и 24,9% в 2014 году, совпав с прогнозами Нацбанка и правительства.

(По материалам сайта http://interfax.com.ua)
8 августа 2017 г.


Экскурсия по промышленному гиганту, не отходя от омпьютера: на электронной карте Запорожья скоро появится результат не легкого труда специалистов компании Гугл, которые на этой неделе работали на комбинате «Запорожсталь».

Николай Онищенко, один из сотен специалистов по визуализации компании Гугл. Назвать его просто фотографом сложно. Работа Николая гораздо более сложнее. Ему нужно не просто сделать сотни снимков, но и объединить и в круговые панорамы. А съемка с десятков точек позволяет в итоге получить полный эффект присутствия и буквально пройтись по основным цехам Запорожстали. Вот цех горячей прокатки. Длина стана, где рождается листовой металл — несколько сот метров. Николай быстро переходит от точки к точке. На каждой — четыре кадра. Из них потом будет сшиваться панорама.

После фотоаппарата в дело вступает самый продвинутый в мире штатив для селфи. На его конце — круговая видео-камера. Управляется через телефон. Кроме фотографий интернет пользователям будут доступны и двухминутные видеоролики снятые там, где рождается металл. Аналогичный процесс и в доменом цехе и рядом с новыми объектами, построенными на предприятии в последние годы. Например — на новой градирне, где охлаждается вода используемая в доменных печах.

Желательно, что бы во время работы в кадре не было людей. Любое движение будет выглядеть смазанным. Следить надо и за тенями, которые могут попасть в кадр.

Работа по визуализации основных объектов Запорожстали заняла у Николая Онищенко и его помощников целый день. Затем обработка и размещение фотографий. Для пользователей сервисов Гугл конечные результаты роботы будут доступны примерно через две недели.
2 августа 2017 г.




В пресс-конференции приняли участие:
- Сергей Украинец - заместитель председателя Укрнафтогазпрофсоюза, сопредседатель рабочей группы по подготовке Трудового кодекса ко второму чтению;
- Михаил Волынец- глава Конфедерации вольных профсоюзов;
- Юрий Кузовой - директор Департамента соцполитики Федерации работодателей Украины;
- Елена Михальченко - юрист, директор ОО «Трудовые инициативы».

Пресс-конференция состоялась по адресу: г. Киев, ул. Бастионная 5/13 (вход с ул. Кургановская).


Назад к содержимому