Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.1 - Запорожский обком ПМГУ

Американський конгресмен-демократ Ро Ханна представив законопроєкт про відродження сталеливарної промисловості – Акт про сучасну сталь (Modern Steel Act). Про це йдеться в повідомленні офісу Ханни.

Як зазначається, Modern Steel Act – трансформаційна ініціатива, що дозволить побудувати нові металургійні заводи в деіндустріалізованих містах, повернути сталь нового покоління в Америку, зміцнити внутрішнє виробництво, створити добре оплачувані робочі місця та зберегти існуючі, а також підвищити промислову конкурентоспроможність США на світовому рівні.

Ханна представив законопроєкт у Джонстауні (штат Пенсильванія) – регіоні, який має багату історію виробництва чавуну та сталі, та сильно постраждав від деіндустріалізації.

«Хоча американська сталеливарна промисловість є світовим лідером у виробництві екологічно чистої сталі, нам ще належить пройти довгий шлях, щоб досягти майже нульового рівня викидів. Ми раді підтримати законопроєкт, який створить міцне державно-приватне партнерство для надання таких податкових стимулів, які заохочуватимуть постійні та зростаючі інвестиції в проривні технології, уможливлять постійні інновації в американській сталеливарній промисловості та створять робочі місця», – зауважив Кевін Демпсі, президент і гендиректор Американського інституту чавуну і сталі (AISI).

Законопроєкт також підтримали United Steel Workers, виробник сталі Cleveland-Cliffs, ряд галузевих організацій.

Modern Steel Act, зокрема, має на меті партнерство зі сталеливарною промисловістю та робітниками для будівництва нових сучасних потужностей, що виробляють чавун або сталь з майже нульовими викидами, використовуючи найсучасніші технології, такі як пряме відновлення водню; надання $10 млрд у вигляді грантів на частку витрат, кредитів під низькі відсотки та іншого фінансування, модернізацію існуючих інтегрованих заводів та міні-заводів для використання технологій з низьким рівнем викидів тощо.

Нагадаємо, що Американські металургійні асоціації підтримали внесення до Конгресу закону, який передбачає перевірку вуглецевої інтенсивності продукції, отриманої з різних джерел, у тому числі сталі (Prove It Act).

У ЄС набув чинності закон про штучний інтелект, який називають першим подібним регуляторним документом у світі. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.

Зазначається, що закон про штучний інтелект має гарантувати безпеку і дотримання основних прав громадян у процесі розвитку технологій штучного інтелекту.

Закон передбачає, що користувачів мають зрозуміло попереджати про взаємодію з чат-ботами, а не живою людиною, і позначати контент, згенерований штучним інтелектом. Системи ШІ, які будуть визначені як ризикові, повинні будуть дотримуватися додаткових правил та забезпечувати людський нагляд за «рішеннями» ШІ. Йдеться, зокрема, про використання технології у рекрутингу, оцінці можливості надання кредиту тощо.

Також прописується заборона на системи ШІ, які становлять загрозу для фундаментальних прав, у тому числі такі, що можуть використовуватись для маніпулювання поведінкою, уможливлюють створення «соціального рейтингу» державними органами чи компаніями.

Біометричні системи можуть забороняти для деяких типів використання, зокрема, системи розпізнавання емоцій на робочому місці, а також системи, що категоризують осіб чи забезпечують біометричну ідентифікацію у реальному часі в інтересах служб правопорядку, окрім деяких винятків.

Документ передбачає, що до 2 серпня 2025 року країни-члени мають визначити орган у національній системі, який буде здійснювати нагляд за дотриманням даного законодавства.

На рівні ЄС це буде Офіс з питань штучного інтелекту (AI Office), а також три дорадчі органи — Європейське правління з питань ШІ (European Artificial Intelligence Board), рада незалежних експертів, що може подавати сигнали про ризики, які помітила, а також дорадчий форум, що включатиме широке коло зацікавлених сторін. Штрафи для компаній за ігнорування вимог законодавства можуть сягати до 7% від глобального річного обороту, за подання неточної інформації — до 1,5%.

Більшість правил почнуть застосовуватися з 2 серпня 2026 року, а заборона систем ШІ, які вважають неприйнятно ризиковими — вже через шість місяців. Правила щодо так званих моделей ШІ загального призначення почнуть застосовуватися через 12 місяців.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова.

До основних проблем, які існують наразі на ринку праці України громадяни, що приймали участь в дослідженні, відносять — мобілізацію працівників — 73%, дефіцит кадрів — 53%, відтік кваліфікованих кадрів за кордон — 48%, тінізацію економічних відносин — 26% та диспропорції у зарплатних очікуваннями кандидатів та фінансовими можливостями бізнесу — 22%. 19% повідомили про неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами, старшими 40 років.

Нові правила мобілізації суттєво вплинули на всі сектори ринку праці в Україні, але є особливо проблематичними там, де більшість робочої сили традиційно становлять чоловіки.

Тільки 28% працюючих респондентів відповіли, що їм ніколи або практично ніколи не доводиться працювати понаднормово.

Серед тих, хто працює в умовах понаднормованого часу, 13% відповіли, що працюють в таких умовах постійно, 24% — відповіли, що понаднормово працюють часто і 31% понаднормово працюють, але це трапляється рідко.

Якщо люди працюють понаднормово, то 26% отримують більшу заробітну плату, адекватну понаднормовій роботі, 29% опитаних респондентів відповіли, що отримують більшу заробітну плату, але не адекватну відпрацьованому часу, і 36,5% респондентів відповіли, що у випадках, коли їм доводиться працювати понаднормово вони взагалі не отримують винагороди за понаднормову роботу.

Головною вимогою до роботи, для респондентів, які приймали участь в дослідженні, є гідний рівень заробітної плати — на це вказала переважна більшість опитаних — 89%.

Також серед вимог називають бронювання працівників від мобілізації (24%), додаткові соціальні пільги, привілеї, бенефіти (24%), стабільність компаніях та комфортні умова праці (22%), зручність розташування — 16%, кар’єрні перспективи — 14%, страхування життя працівників — 13%, дружня атмосфера в колективі — 11%.

При цьому 53% вказали, що розмір заробітної плати не відповідає трудовим зусиллям, не враховує складність чи важливість праці, 24% вказали на важкість та надмірну інтенсивність роботи.

Про дефіцит фахівців усіх кваліфікацій (кваліфікованих та некваліфікованих) повідомили 66% чоловіків та 55% жінок, серед них 30% повідомили про існування суттєвого дефіциту фахівців усіх кваліфікацій, 24% — про дефіцит кваліфікованих фахівців. 32% відповіли, що дефіциту кадрів немає.

Щоб подолати дефіцит кадрів в Україні, 54% відповіли що необхідна перекваліфікація співробітників і перерозподіл обовʼязків у трудовому колективі, 52% — звернули увагу на необхідність поширювати програми залучення молодих фахівців та заохочення повернення до України громадян України, які зараз перебувають за кордоном, 53% вважають що доцільно розвивати програми навчання та адаптації для працівників старшого віку та пристосування робочих місць та умов зайнятості для працівників старшого віку та працівників з інвалідністю. П’ята частина (22%) висловилась за необхідність автоматизації процесів виробництва.

При цьому лише 15% схвалюють залучення жінок на чоловічі професії.

71% відповіли, що зараз не планують змінювати свою роботу, 17% мають наміри змінити роботу і 12% не можуть дати однозначну відповідь.

Серед тих хто не працює 60% відповіли, що не планують і не готові в принципі вийти на роботу. Готові до роботи лише 31% непрацюючих респондентів. 78% опитаних респондентів навіть не шукають роботу. У розрізі статі серед непрацюючих готові вийти на роботу 34% чоловіків і 29% жінок. Шукають роботу серед тих хто зараз не працюють лише 16% опитаних. Серед них шукають роботу 20,5% чоловіків і лише 14% жінок.

На питання «З якими проблемами ви стикаєтесь під час пошуку роботи» — 56% відповіли, що головною проблемою є низький рівень заробітної плати за наявними вакансіями, 52% позначили відсутність роботи за фахом і 34% — недостатність навичок та компетентностей, які потрібні роботодавцю.

Після початку повномасштабної війни в Україні на ринку праці виник дефіцит працівників робітничих спеціальностей. Аналітики OLX зазначають, що основними причинами є мобілізація та еміграція українців. Багато українців зараз шукають роботу, однак закрити попит на таких спеціалістів виявляється складно.

Рівень безробіття зараз оцінюється приблизно у 13%. Однак роботодавці відчувають значні труднощі у закритті позицій, зокрема у виробничій сфері, будівельній, в роздрібній торгівлі та логістичній сфері.

У червні 2024 року у сфері виробництва та робітничих спеціальностей найбільше отримують машиніст екскаватора (середня зарплата – 32 962 грн), конструктор (27 318 грн), зварювальник (27 867 грн), складальник меблів (25 139 грн), монтажник (26 945 грн), оператор ЧПК (24 943 грн), токар (23 479 грн), технолог (26 807 грн), механік (22 584 грн), столяр (21 976 грн)

За даними Держстату, у першому кварталі 2024 року середня зарплата в Україні зросла на 22,5% і досягла 18 903 грн. Кабінет Міністрів затвердив прогнозоване зростання середньої заробітної плати на наступні роки, яке виглядає так: у 2025 році — 25 732 грн, у 2026 році — 30 260 грн.

7 серпня під головуванням Голови Державної служби України з питань праці Ігоря Дегнери, за участі заступниці Міністра економіки України Тетяни Бережної та представників сторін соціального діалогу відбулося засідання колегії Держпраці.

У її роботі взяв участь заступник Голови ФПУ Василь Андреєв.

Як він зазначив у своєму коментарі, головними темами для обговорення стали удосконалення роботи щодо адвокації психосоціальної підтримки з боку роботодавців та результати контрольно-наглядової діяльності Держпраці за перше півріччя 2024 року.

Під час засідання також було проаналізовано підсумки діяльності Служби у першому півріччі 2024 року та окреслено пріоритетні напрями роботи на наступні місяці.

Перше питання стосувалось роботи державних інспекторів разом із роботодавцями над створенням системи психологічної допомоги працівникам в стресових ситуаціях сьогодення.

За інформацією Держпраці, за звітний період відбулося більше ніж 4 сотні інспекційних відвідувань підприємств. Відвідано 73700 роботодавців і запроваджено 450 програм психосоціальної підтримки за допомогою знань експертів, які разом з Держпраці працюють з МОП, з іншими агенціями ООН. Ця система працює, вона буде посилюватись і в наступному році.

«Профспілки тут не пасуть задніх, - акцентував В.Андреєв, - ми за допомогою міжнародних договорів, перш за все проекту, підтриманого Шведським агентством розвитку через Шведську профспілкову агенцію «You-to-You», отримали грант для проведення цієї роботи – з надання психосоціальної підтримки та навчання наданню першої психологічної допомоги для членів профспілок та профспілкових активістів з прифронтових територій. Вже відбулось три таких зібрання і останнє проходило у серпні прямо під час проведення колегії Держпраці».

У липні 2024 року Україна експортувала товарів на зовнішні ринки майже на $3 млрд. Зокрема, зафіксовано новий рекорд у металургійній галузі – 219 тисяч тонн напівфабрикатів з заліза експортувала Україна у липні, що є найкращим показником за часи війни.

«Загалом у липні, порівняно з попереднім місяцем, український експорт зріс на 9%. Найбільшим торговим партнером України залишається ЄС – 56% експорту з України припадає саме на європейські ринки. Лідируючі позиції серед країн-імпортерів продукції з України поза Європейським Союзом займають Китай, Єгипет, Туреччина та Індія, а також країни Середземномор’я. Зокрема, розвиток мережі угод про вільну торгівлю з країнами Середземномор’я – у пріоритеті Уряду», - зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка.

В аграрному секторі Україна експортувала у липні:

пшениці – 1,58 млн тонн, що майже вдвічі більше, ніж в липні минулого року;

ріпаку – 277 тис. тонн, що на 13,5% більше, ніж в липні минулого року;

ячменю – 580 тис. тонн, що майже вдвічі більше, ніж в липні минулого року;

кукурудзи – 1,56 млн тонн, що на 44,4% менше, ніж в червні.

Серед промислової продукції в структурі українського експорту переважають:

руди та концентрати залізні – $229 млн (2,5 млн тонн);

меблі – $37,9 млн (18,9 тонн);

напівфабрикати з заліза – 219 тис. тонн ($109,4 млн), що на 83,1% більше, ніж у червні.

За видами транспорту Україна поставила товарів на зовнішні ринки у липні:

морським транспортом – 6,25 млн тонн, на 0,4% менше, ніж в червні;

залізничним транспортом – 2,6 млн тонн, на 3% менше, ніж в червні;

автомобільним транспортом – 825 тис. тонн, що на 5,5% більше, ніж у червні.

Серед держав Європейського Союзу лідерами з імпорту української продукції є Польща ($358 млн), Іспанія ($190 млн), Німеччина ($178 млн), Нідерланди ($147 млн), Італія ($136 млн).

Крім ЄС, найбільше української продукції експортується до Китаю – $175 млн (- 3,1%), Єгипту – $143 млн (+ 17,5%), Туреччини – $134 млн (+32,7%), Індії – $89 млн (+137%), Республіка Молдова – $87 млн, Ліван – $44 млн, Алжир – $39,5, США – $39,2 млн, Ізраїль – $39 млн, Індонезія – $38,5 млн.

Постійна комісія Ради ФПУ з питань фінансово-бюджетної роботи у профспілках розглянула стан сплати членських внесків за 7 місяців ц.р., проаналізувала ситуацію з виконанням бюджету ФПУ у першому півріччі поточного року і обговорила заходи по залученню коштів для покриття його дефіциту.

У роботі засідання взяли участь голова ФПУ Григорій Осовий, голова Комісії, голова ПМГУ Олександр Рябко, голова Контрольно-ревізійної комісії ФПУ Віталій Бабич, керівники структурних підрозділів апарату ФПУ, члени Комісії.

Під час розгляду питання порядку денного щодо сплати членських внесків організаціями, які входять до ФПУ, зазначалось, що станом на 26.07.24 р., членські внески сплачуються не у повному обсязі. Фактично це є порушенням статутних норми діяльності профспілкових організацій, тому було вирішено передати інформацію по заборгованості до Контрольно-ревізійної комісії (КРК) ФПУ, до компетенції якої входить сплата внесків та інші фінансові питання діяльності профспілок.

- Від виконання вимог Статуту та належного фінансування залежить інституційна стійкість організації, - сказав Г.Осовий. Він закликав до обов’язкового виконання рішення Ради ФПУ стосовно порядку та норм сплати членських внесків, що забезпечить можливість виконання фахівцями основних завдань, які стоять перед профспілками. Серед них: ефективне ведення соціального діалогу, робота над вдосконаленням нормативно-правової бази з врегулювання сфери трудових відносин, співпраця з міжнародними організаціями тощо.

Олександр Рябко назвав статутну норму щодо сплати внесків основоположною. Без фінансового ресурсу ніяка організація існувати не зможе, - підкреслив голова Комісії та закликав її членів напрацювати і застосовувати додаткові інструменти для виконання зазначеної норми, бо не може бути так, щоб будь яка організація існувала за рахунок інших.

Після обговорення цього питання Комісія рекомендувала Голові ФПУ і голові КРК звернутись до організацій, які мають заборгованість по сплаті членських внесків, і після узагальнення наданих відповідей, винести це питання на розгляд найближчого засідання Ради ФПУ.

При розгляді питання щодо стану надходження доходів до бюджету ФПУ у першому півріччі поточного року, було зазначено, що під час воєнного стану дохідна частина бюджету ФПУ здебільшого формується за рахунок міжнародної фінансової допомоги від реалізації спільних проектів з Міжнародною організацією праці (МОП), а також коштів, які надходять у рамках співпраці ФПУ з Міжнародною конфедерацією профспілок (МКП), Європейською конфедерацією профспілок (ЄКП) та іншими організаціями – партнерами.

Суттєвою статтею надходжень окрім членських внесків є відрахування з дивідендів, отриманих від господарської діяльності підприємств, підпорядкованих ФПУ. Проте станом, на сьогодні існує дефіцит у дохідній частині бюджету Федерації. Після обговорення заходів по залученню додаткових коштів для його покриття, члени Комісії ухвалили рішення щодо необхідності удосконалення цієї роботи та винесення питання виконання бюджету ФПУ на розгляд Президії ФПУ.

Ще одним питанням було обрання заступника голови Комісії Ради ФПУ з питань фінансово-бюджетної роботи. За підсумками голосування на цю посаду обрано Тетяну Євдокимову – голову Сумської обласної ради профспілок.

Згідно з останніми даними Work.ua, середня зарплата в Україні наразі становить 24 500 грн. Лідером залишається столиця, а серед найвисокооплачуваніших професій військові випередили програмістів.

В моніторингу основних подій в економіці України (червень 2024) Мінекономіки повідомляють, що на рівень оплати праці у 2023−2024 роках і далі впливають чинники 2022 року — наслідки активних бойових дій на значній території України:

- тимчасова втрата значної території,

- руйнація інфраструктури та підприємств (або їх пошкодження, що зумовило призупинення їх діяльності),

- суттєві перманентні руйнування логістики,

- значна кількість людей працездатного населення за кордоном (мігрантів) та в лавах Збройних сил України, що створює значні структурні дисбаланси на ринку праці.

А от Міністерство економіки наводить дані, за якими середня зарплата в вакансіях на сайтах роботи зросла у липні 2024 року до 19 553 гривень.

Найбільші зарплати має Київ — тут в середньому платять 24 500 грн. Друге місце посідає Львів — 22 тис. грн. Третє за Одесою та Дніпром — 20 тис. грн.

Нагадаємо, за даними Держстату, середня зарплата в першому кварталі становила 18 903 гривень.

Найвищі зарплати зафіксовані у таких сферах:

- Інформація та телекомунікації — 49 473 гривні,

- Фінансова та страхова діяльність — 39 116 гривень,

- Професійна, наукова та технічна діяльність — 26 316 гривень

- Державне управління й оборона — 23 376 гривень.

Найменше платять у сфері освіти — 12 649 гривень.

При цьому згідно зі статистикою порталу, в ТОП-100 найоплачуваніших професій увійшло багато військових спеціальностей. Якщо до війни тут все рясніло вакансіями та високими зарплатами для програмістів та інших ІТ-фахівців, то сьогодні від них не сильно відстають артилеристи, снайпери та танкісти.