Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.1 - Запорожский обком ПМГУ

Члени Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи (голова Женя Зейналова, ПО ПМГУ студентів Дніпровського фахового транспортно-економічного коледжу) знають, що у сфері, якою вони опікуються, – найголовніше. І це не творчий підхід. Це системність, яка дозволяє не лише генерувати ідеї, але й втілювати їх на практиці, створюючи інформаційний продукт, що буде цікавим та корисним спілчанам.

З огляду на таке ставлення на своїх засіданнях комісія традиційно розпочинає з того, як іде реалізація вже запущених проєктів. От і на березневій зустрічі учасники вже традиційно обговорили поточну роботу інформаційних ресурсів Центральної ради Профспілки, ухвалили підсумки конкурсу «Інформація. Знання. Дія» на краще висвітлення в ЗМІ діяльності ПМГУ та її організаційних ланок у 2025 році. А тільки потім перейшли до нових ініціатив: узгодили текстовий блок простої та зручної листівки зі «стартового пакету» для нових членів ПМГУ, намітили проведення навчального заходу у форматі круглого столу для профспілкових інформаційників, а також інших заходів комісії, які знайшли відображення у її плані роботи на ІІ півріччя.

Працювали злагоджено та оперативно, адже час – цінний ресурс. Коли спільне бачення сформоване, а подальші завдання зрозумілі, справа – за їх виконанням.

Якось так у світі повелося: чим масштабніші питання вирішуються, тим менше в процесі зважають на долі людей. Так, на жаль, відбувається і у випадку Полтавського гірничодобувного комбінату. Поки держава превентивно б’є санкціями, виробництво завантажене лише на чверть. Значна частина працівників перебуває у простої та під загрозою скорочення. І тільки їхня первинна організація ПМГУ раз по раз піднімає голос на їх захист.

Так, минулої п’ятниці голова ПО Дмитро Вінівітін виступив на пленарному засіданні Полтавської обласної ради. Він каже: «Останнім часом про ситуацію на ГЗК з’являється багато різної інформації. Тож я хотів донести до депутатів реальний стан речей. Підприємство наразі відновило 25% від загальної потужності. Через скорочений режим роботи та простої гостро стоїть проблема обігових коштів. Її посилює неповернення ПДВ через державне блокування. Йдеться про загальну суму понад 2 млрд грн.

Що примітно, за висновком Верховного суду неповернення ПДВ є незаконним. Держава має відшкодувати комбінату 230 млн 600 тис. грн податку за лютий 2025 року. Однак судове рішення не виконується.

Економічний тиск негативно відображається на виплаті заробітної плати. Закономірно зменшилися надходження до обласного та державного бюджетів: якщо раніше ПГЗК сплачував близько 9 млрд грн податків, то за останній рік – 2 млрд грн.

При цьому підприємство спроможне повноцінно працювати – тільки для цього необхідно створити відповідні умови».

Вислухавши розповідь профлідера, його позицію підтримав голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. На пресконференції після пленарного засідання він зазначив: «Різниця в сумах сплачених підприємством податків колосальна. Повноцінні надходження від Полтавського ГЗК допомогли б не тільки у реалізації обласних соціальних програм, а й військовим. Дуже хочеться, щоб питання було вирішено. Щоб не страждали люди, щоб не страждав бюджет. Щоб місто Горішні Плавні знов показувало одну з найкращих ефективностей в Україні».

Профспілки – це завжди про єдність. Спільна справа – захист трудових інтересів людей праці, спільний пошук шляхів вирішення проблем. Саме на таких принципах ґрунтується взаємодія галузевиків на рівні територіальних профцентрів, і саме в такій атмосфері пройшла березнева звітно-виборна конференція Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок.

ПМГУ на цьому заході представляла досить чисельна делегація на чолі з головою Дніпропетровської обласної організації Профспілки Андрієм Чайкою та першим заступником голови ПМГУ Валерієм Гавриленком.

Підсумки роботи профоб’єднання за звітний період озвучив його очільник Анатолій Яловий. Він пройшовся по всіх напрямах діяльності – від колективно-договірного регулювання до правого захисту спілчан, від розвитку соціального партнерства до контролю в сфері охорони праці, детально зупинився на питаннях підтримки спілчан в умовах воєнного часу та допомоги Силам оборони України.

У виступах делегатів цю інформацію було розширено та доповнено, озвучено гострі проблеми територіальних осередків профспілок та їхніх первинних організацій. Також на трибуну піднімався голова ФПУ Сергій Бизов – він розповів про головні питання, над вирішенням яких працює зараз всеукраїнський профцентр. Серед них, зокрема, пожвавлення соціального діалогу на національному рівні та посилення профспілкових позицій в ході обговорення проєкту нового Трудового кодексу.

За результатами обговорення конференція ухвалила відповідні рішення та сформувала керівні органи на новий термін. Головою обласного об’єднання знов обрали Анатолія Ялового.

Для кожної профспілки мотивація членства у ній – питання екзистенціальне. Від того, наскільки вмотивовані її спілчани, залежить ефективність роботи, а від здатності залучати нових людей – розвиток, перспективи на майбутнє.

Але справа мотивації на практиці – досить складна. Її методи – на стику психології, менеджменту, інформування. У ній – безліч «підводних каменів», пов’язаних як з об’єктивними зовнішніми обставинами (для нас сьогодні це війна, економічна та галузева криза, відтік кадрів з підприємств, соціальна напруженість в колективах, складність ведення соціального діалогу з роботодавцями тощо), так і з суб’єктивними можливостями профлідерів і активістів: далеко не кожному з них легко дається навичка образно, емоційно та переконливо розповідати про переваги профчленства.

Шляхи покращення мотиваційної складової у Профспілці наразі шукає Постійна комісія ЦР ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи. Саме цим питанням було присвячено її чергове засідання, яке пройшло сьогодні в онлайн-форматі з центральною студією в Дніпрі. Головним доповідачем виступив голова комісії – очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц. Він презентував проєкт матеріалів, покликаних допомогти із заохоченням до профчленства ще неохоплених ним працівників та первинною інтеграцією «новачків» – тих, кого тільки-но прийняли до лав Профспілки.

Учасники заходу – члени комісії і запрошені – активно долучилися до обговорення, висловлювали свої пропозиції щодо змісту та форми, вказували на аспекти, яким варто приділити особливу увагу. Кожен мав нагоду поділитися власним баченням підходів до мотивації, але всі присутні зійшлися у думці, що мотиваційні матеріали, насамперед, мають бути дійсно корисними профактиву в його щоденній роботі. Саме на це комісія орієнтуватиметься в процесі їх доопрацювання.

Щороку навесні земля оновлюється. Може саме тому Всесвітній день водних ресурсів, а також День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, які забезпечують цими ресурсами людей, відзначають у березні.

Як би не було, у КП «Компанія «Вода Донбасу» вважають ці свята своїми професійними та вбачають у них гідну нагоду, щоб подякувати працівникам за їхню роботу. Добру традицію не порушують навіть у неймовірно складні воєнні роки. От і тепер адміністрація і профком ПО ПМГУ підприємства знайшли можливість привітати трудовий колектив та вручити його кращим представникам нагороди за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток та відновлення житлово-комунального господарства Донецької області.

Почесними грамотами від соціальних партнерів відзначили 100 працівників. Ще два десятки співробітників Компанії отримали грамоти Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та Асоціації «Укрводоканалекологія». До того ж, вперше за багато років, 30 спілчан заохотили цінними подарунками – наручними годинниками. Таким чином, з нагоди свят був нагороджений кожен п’ятий працівник підприємства. Основна частина урочистостей пройшла у Слов’янську, однак з огляду на воєнну ситуацію приїхати туди змогли не всі, декому відзнаки вручили на робочих місцях.

Голова ПО ПМГУ Ольга Тихонова зазначає: «Для нашої первинної організації це велике досягнення, що, попри непростий фінансовий стан підприємства, спілчани отримали знаки вдячності та пошани до їх професіоналізму. «Вода Донбасу» вже 12-й рік працює у надзвичайно важких умовах, обумовлених військовою агресією росії у Донецькій області. Виконуючи свої виробничі завдання, її працівники щодня виявляють справжній героїзм. Земний уклін їм всім – кожному, причетному до видобутку, переробки, виготовлення, розподілу води, збору та очищення стічних вод у Донецькій області. Дякую вам, колеги! Бажаю всім нам вистояти, витримати, вижити та дочекатися омріяної Перемоги! З вірою у майбутнє, з надією на завтрашній день продовжуємо працювати на благо українського народу».

За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, у січні-лютому 2026 року металургійними підприємствами країн світу вироблено 222,75 млн т чавуну, з яких 203,66 млн т доменним способом і 19,09 млн т – методом прямого відновлення. Це на 1,18% нижче за показник січня-лютого 2025 р. (225,40 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-лютому 2026 року виплавили 137,70 млн т чавуну, що на 2,70% нижче показника січня-лютого 2025 року (141,52 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-лютому 2026 року становить 61,8%.

Україна (1,01 млн т або 88,82% відносно січня-лютого 2025 року) спустилася з 14 позиції на 15 серед 40 країн-виробників чавуну.

Щодо виплавки сталі: світові обсяги у січні-лютому 2026 року сягнули 298,21 млн т, що на 1,46% нижче показника січня-лютого 2025 року (302,63 млн т). Лідером з виробництва також залишається КНР: 160,34 млн т, що на 3,60% нижче показника січня-лютого 2025 року (166,33 млн т); частка у світовому виробництві – 53,8%.

Україна (1,03 млн т або 86,7% відносно січня-лютого 2025 р.) піднялася з 25 на 24 місце серед 71 країни-виробника сталі.

Аналітики платформи «OLX Робота» з’ясували, які професії мали найвищі медіанні зарплати в Україні станом на лютий 2026 року. У центрі дослідження – робітничі спеціальності, де заробітки зростають найшвидше.

Так, найвищу медіанну зарплату у лютому 2026 року зафіксували серед стоматологів – 150 тис. грн (+20% за рік). Далі йдуть фахівці автосервісу: рихтувальники отримують близько 70 тис. грн (+27%), а автомаляри та автоелектрики – по 60 тис. грн.

У категорії будівництва до переліку високооплачуваних увійшли фасадники (67,5 тис. грн), штукатури (66,3 тис. грн) та муляри (65 тис. грн), причому останні показали приріст одразу на 30%.

У логістиці найвищі доходи мають далекобійники – близько 60 тис. грн (+33%).

У діапазоні 40-50 тис. грн також домінують робітничі професії. Будівельники та малярі отримують близько 50 тис. грн, виконроби – стільки ж, плиточники – 47 тис. грн (+39%), монтажники – 45 тис. грн.

У сфері автосервісу механікам пропонують близько 45 тис. грн, а водіям у логістиці – у середньому 42,5 тис. грн.

Також у цьому сегменті з’являються виробничі спеціальності – зокрема зварювальники та монтажники із зарплатами 41-42 тис. грн.

У межах 35-40 тис. грн переважають вакансії у виробництві. Електрики заробляють у середньому 38,8 тис. грн (+41%), підсобники та малярі – близько 37,5 тис. грн, токарі – 35 тис. грн.

Загалом середня зарплата за роки повномасштабної війни зросла майже на 94%. Кількість вакансій збільшилася на 13%, а ось число охочих працювати скоротилось на 3,5%.

Робота контрольно-ревізійних комісій ланок ПМГУ – надзвичайно відповідальна. Якщо бухгалтерам профорганізацій потрібно знати про матеріальне забезпечення діяльності Профспілки все, то членам КРК – все і трішки більше. Адже їхнє завдання – прискіпливо аналізувати облік членства, діловодство, архівну справу, правомочність прийняття рішень виборними органами, а також - численні фінансово-господарські процеси на предмет вчасності, законності, відповідності нормам Статуту та виявляти недоліки з метою їхнього оперативного виправлення.

Виконуючи свою справу, представники КРК спираються на методичні матеріали загальнопрофспілкового вжитку, які визначають облікову політику в ПМГУ, правила і принципи підтвердження повноважень осіб, що здійснюють контроль, проведення перевірок, оформлення звітів тощо. А щоб відповідні положення були актуальними – час від часу опікуються їхнім осучасненням.

Наразі, згідно з планом заходів Постійної комісії ЦР ПМГУ з фінансової роботи та Контрольно-ревізійної комісії ПМГУ, спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань Профспілки на 2025-2030 роки, таку роботу як раз розпочато. Створено робочу групу для повного оновлення методичних матеріалів щодо діяльності контрольно-ревізійних комісій. Вчора вона провела своє перше засідання.

Нарада відбулася в онлайн-режимі, її модератором виступила головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва. Разом з нею учасники – члени КРК ПМГУ та територіальних організацій Профспілки – обговорювали проєкти оновлених матеріалів, дискутували про доцільність тих чи інших змін, обмінювалися ідеями. Працювали кільки годин, акцентуючись не на швидкості, а на якості результату. Бо від того, наскільки чіткими, зрозумілими та практично корисними будуть нові методичні матеріали, залежатиме ефективність подальшої роботи КРК всіх організацій ПМГУ.

До числа заходів, організованих нею в межах співпраці з ФПУ, увійшов триденний тренінг «Безпека праці та охорона здоров’я працівників: Норвезька модель та український досвід», що відбувся в середині березня у Чернівцях. Участь в ньому взяли три десятки українських профспілковців, які за родом своєї діяльності опікуються питаннями охорони праці, зокрема – фахівці Технічної інспекції ПМГУ Володимир Білик, Анатолій Тертишний та Ігор Скороходов.

Перед присутніми виступали експерти Федерації профспілок України, Державної служби України з питань праці, ГО «Трудові ініціативи». Модераторами більшості занять були представники норвезької сторони. Вони охоче розповідали про свої реалії: про сутність та принципи роботи Норвезької соціально-економічної моделі, її історію, побудову соціального діалогу та стійкості профспілок у ній; про правову основу охорони та безпеки праці в їхній країні; про роботу профспілкових представників з цих питань; про охорону праці в контексті роботи з молоддю тощо.

Учасники, в свою чергу, говорили про стан охорони праці та рівень травматизму в Україні, поділилися проблемами: головна з них, безумовно, – вплив війни, а також неадекватна адаптація національного законодавства до умов воєнного стану, яскравим прикладом якої є сумнозвісний проєкт Закону «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі».

Крім того, в межах тренінгу активно обговорювався процес імплементації європейських Директив з безпеки праці та охорони здоров’я працівників, робота міжнародних проєктів у сфері. Досить емоційно проходила дискусія щодо реального стану громадського контролю охорони праці в регіонах та галузях, можливостей та перешкод для представників профспілок у здійсненні відповідних функцій.

Представники ПМГУ відзначили, що захід був цікавим та пізнавальним. Умови існування норвезьких та українських профспілок дуже відрізняються, але у колег є певні практики, які були б ефективними і у нас – їх необхідно запозичати. Особливої уваги заслуговують норми норвезького законодавства, що передбачають обов’язкове проведення спільних заходів профспілок і роботодавців в межах соціального діалогу, зокрема – семінарів та тренінгів, покликаних навчити сторони знаходити прийнятні компроміси у вирішенні питань безпеки та здоров’я працівників. Це дозволяє напрацювати досвід домовленостей та звести до мінімуму конфліктні ситуації.

13 березня відбулася зустріч міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.

Серед основних тем розмови – українсько-німецька співпраця за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).

«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», - зазначив Олексій Соболев.

Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.

Міністр наголосив, що відновлення виробничих потужностей є не лише економічним завданням для України, а й питанням європейської економічної безпеки та стійкості ланцюгів поставок. В цьому контексті важливим масштабування архітектури фінансування «Промислового Рамштайну» за допомогою інструментів KfW, включаючи гранти, пільгові кредити та гарантії.

Сторони обговорили й інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.

Присутні також наголосили на важливості подальшого розвитку НУР, та полегшення доступу малого і середнього бізнесу до фінансування. Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.

Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро фінансування від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.

Довідково: Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк Уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.