Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.1
Новини > Архив Новости ЦС ПМГУ
8 травня 2023 р.
Європейський експорт металопрокату у 2022 році скоротився на 14%
Згідно з звітом Економічного комітету Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER) «Перспективи економічного розвитку та ринку стали на 2023—2024 роки/другий квартал 2023 року», загальний обсяг експорту сталевої продукції з ЄС до третіх країн у четвертому кварталі минулого року скоротився на 20 відсотків у річному порівнянні.У звітний період експорт плоского прокату з ЄС скоротився на 18%, а експорт сортового прокату зменшився на 29%, повідомляє Steel Orbis.
У 2022 році експорт сталевого прокату з ЄС скоротився на 14% внаслідок скорочення експорту як плоского, так і сортового прокату, що впав на 10% та 22% відповідно. EUROFER повідомила, що Велика Британія, США, Туреччина, Швейцарія та Єгипет були найбільшими експортними напрямками для експорту стали з ЄС у четвертому кварталі минулого року. На ці п'ять країн разом припадало 58% всього експорту сталевого прокату ЄС у зазначений період.
У цьому кварталі експорт готової продукції до Бразилії та Індії зріс на 44% та 7% відповідно, а експорт до Китаю, Туреччини, Швейцарії, Єгипту та Великобританії скоротився на 31%, 36%, 25%, 17% та 14%, відповідно, протягом усього року. Згідно з звітом EUROFER, у четвертому кварталі 2022 року на експорт плоского прокату припадало 71% експорту готової продукції, а на експорт сортового прокату припадало 29%, що залишилися.
8 травня 2023 р.
НБУ очікує на значне зниження інфляції вже в першому півріччі
Під впливом жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та стриманого внутрішнього попиту, інфляція в Україні цього року сповільниться до 14,8%. Про це свідчить щоквартальний звіт регулятора за квітень 2023 року.Водночас, за прогнозами НБУ, наступного року інфляція сповільниться до 9,6%, а 2025 року — до 6%. Ослаблення інфляційного тиску очікується з урахуванням припущення про зниження ризиків безпеки з початку 2024 року, закладене у прогноз, подальше відновлення логістики та виробничих потужностей та послідовну монетарну політику Нацбанку.
При цьому, зазначає регулятор, монетарні умови ще довго залишатимуться досить жорсткими навіть за зниження облікової ставки з четвертого кварталу 2023 року. «Це обумовлюється очікуваним уповільненням інфляції та відповідно зростанням реальної прибутковості гривневих інструментів. Послідовна монетарна політика, спрямована на підтримку привабливості гривневих заощаджень, дозволить зберегти курсову стійкість, у тому числі на етапі пом'якшення валютних обмежень», — йдеться у звіті.
Як повідомлялося, Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3 до 2%.
28 березня 2023 р.
Україна: битва за відновлення
Україна веде запеклу боротьбу за свою незалежність проти російських загарбників, у якій має перемогти. Але державі треба виграти ще одну битву - за відновлення власної економіки, яка зазнала і зазнає від ворога нищівної руйнації. Іншого шляху немає – українську економіку потрібно не тільки відновити, а й побудувати її сильною та конкурентною, в першу чергу розвинувши внутрішній ринок.
24 березня на платформі Zoom відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку «План відновлення України від наслідків війни». На заході виступили, зокрема, Голова Комітету з питань економічного розвитку Д. Наталуха, Перший заступник Голови Комітету С.Тарута, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Ю.Свириденко, Президент Українського союзу промисловців і підприємців А.Кінах, Директор «Укрпромзовнішекспертиза» В.Власюк, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Е.Лібанова та інші.
На слуханнях були присутні Голова ПМГУ О.Рябко, заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський та провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.
Виступи учасників згідно Програми заходу були присвячені проблемам вітчизняної економіки сьогодні та тим, з якими зіткнеться країна в повоєнний час і до вирішення яких вже необхідно готуватися, зокрема:
- налагодженню продуктивної роботи підприємств після війни,
- виконанню стратегічних завдань бізнесу та ролі його структурованих об’єднань в реалізації Плану відновлення України,
- підтримці інвестиціями переробної промисловості - основи відновлення України та джерела високої доданої вартості,
- складнощам вирішення демографічних завдань держави, пов’язаних з величезною міграцією переселенців, у тому числі за кордон, та їх поверненням та інші.
Профспілка металургів і гірників України сьогодні співпрацює з соціальними партнерами, вирішуючи важливі соціальні питання та підтримуючи власними зусиллями членів Профспілки під час війни.
ПМГУ готова сьогодні долучитися до відбудови країни, яку треба забезпечувати вже зараз, не гаючи часу. Трудові ресурси є основою економіки та добробуту нації. Влада, роботодавці і профспілки мають бути відповідальні та докласти всіх зусиль, щоб їх зберегти. Розвиток і майбутнє нашої країни творять люди, і працівники гірничо-металургійного комплексу держави – запорука міцності цієї стратегічної галузі, з якою пов’язане майбутнє України.
23 березня 2023 р.
Сучасній профспілці – сучасний Статут
Які б не були часи, головне завдання нашої Профспілки залишається незмінним – всебічно захищати права та інтереси людей праці. Однак конкретні цілі, пріоритетні напрями діяльності ПМГУ залежать від нагальних потреб металургів і гірників України. Тож Профспілка ніколи не перебуває в статиці, вона живе, розвивається.
Цей процес неодмінно знаходить відображення і у головному документі Профспілки – її Статуті. Доречну та своєчасну актуалізацію його норм забезпечує робота Статутної комісії ПМГУ. У її складі, визначеному на грудневій звітній Конференції ПМГУ, – 12 осіб, представників профорганізацій різного рівня, на чолі з головою комісії, лідером первинки МК «Азовсталь» Юрієм Дорошенком.
Перед цією командою фахівців наразі стоїть непросте завдання: привести наш Статут у відповідність до сучасних реалій, враховуючи, що його зміст визначає «правила гри» для всієї Профспілки і для кожної з її первинок (які суттєво відрізняються одна від одної за складом, географією, чисельністю).
«Ваша місія – дуже відповідальна, її виконання потребує не лише ґрунтовних знань у сфері трудового законодавства і практики профспілкової діяльності, але й максимально виваженого підходу, вміння розрізняти головне і другорядне», – зазначив перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко у короткій промові до відкриття березневого засідання Статутної комісії в місті Дніпрі. Звертаючись до членів комісії, він побажав їм натхнення у спільній роботі з перегляду статутних норм і висловив переконання, що її результати підуть на користь членам Профспілки.
21 березня 2023 р.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримує позицію європейських профспілок щодо необхідності дотримання міжнародних трудових
стандартів в Україні
Про це зазначено у її відповіді Генеральному секретарю Європейської федерації профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО - EPSU) Яну Гудріаану, який звернувся до ЄК з огляду на Саміт Україна-ЄС 3 лютого ц.р.
«Шановний пане Генеральний секретар!
Я хотіла б подякувати Вам за Ваш лист і привітати підтримку, надану Європейською федерацією профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО) Україні та її народу. Я також високо ціную зусилля, які докладають українські профспілки для допомоги населенню в нинішніх надзвичайно складних умовах, і визнаю важливість участі соціальних партнерів у відновленні країни.
Я належним чином узяла до відома занепокоєння, висловлені у Вашому листі щодо поточних реформ трудового законодавства, загального функціонування соціального діалогу та становища профспілок в Україні.
Я високо ціную зусилля, які докладають українські профспілки для допомоги населенню в нинішніх надзвичайно складних умовах, і визнаю важливість участі соціальних партнерів у відновленні країни.
Я належним чином узяла до відома занепокоєння, висловлені у Вашому листі щодо поточних реформ трудового законодавства, загального функціонування соціального діалогу та становища профспілок в Україні.
Дозвольте мені ще раз наголосити на важливості, яку Комісія надає ролі соціального діалогу як важливого та корисного інструменту ефективно функціонуючої соціальної ринкової економіки. Нещодавно це було ще раз підтверджено у Повідомленні Комісії «Зміцнення соціального діалогу в Європейському Союзі: використання його повного потенціалу для управління справедливими перехідними процесами» та у пов’язаній з ним пропозиції щодо Рекомендації Ради, яка визначає шляхи подальшого зміцнення країнами соціального діалогу та колективних переговорів на національному рівні.
У Повідомленні чітко вказано на необхідність сприяння соціальному діалогу та колективним переговорам як складовим процесу розширення ЄС. Повноправне членство українських профспілок в ЄФПГО сприяє підготовці їх до участі в соціальному діалозі на рівні ЄС.
Під час зустрічей з українською владою, як на міністерському, так і на технічному рівнях, Комісія систематично наголошує на необхідності покращення та просування соціального діалогу. У зв’язку з цим ми належним чином враховуємо результати міжнародних розглядів, зокрема, пов’язаних з імплементацією конвенцій Міжнародної організації праці про свободу асоціації та сприяння колективним переговорам, у тому числі щодо відчуження майна.
Що стосується конкретно проекту Закону «Про працю», то з Україною продовжується технічний обмін думками з метою надання їй підтримки в досягненні мети розробки законодавства відповідно до законодавства ЄС, а також заохочення та поваги до соціального діалогу.
Нещодавно опублікований робочий документ Комісії, який містить аналітичний звіт для України у відповідь на її заявку на членство в ЄС, також вказує на необхідність усунення Україною значних недоліків у трудовому законодавстві та покращення соціального діалогу.
ЄС буде продовжувати стежити за розвитком трудового законодавства України та заохочуватиме належне залучення соціальних партнерів до його підготовки.
Дозвольте мені подякувати Вам за участь ЄФПГО у вирішенні цих важливих питань та запросити Вас і надалі ділитися будь-якими конкретними занепокоєннями зі службами Європейської комісії.
З повагою,
Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської комісії".
17 березня 2023 р.
Україна у січні-лютому 2023 року експортувала металу на 568 млн доларів
Металургійні підприємства України за підсумками січня-лютого 2023 року експортували метали та вироби з них на $568 млн. За аналогічний період 2022 року було експортовано відповідної продукції на $2,26 млрд. Про це йдеться у прес-релізі Державної митної служби.
Загалом товарообіг України за підсумками січня-лютого 2023 року становив $16,5 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022-го.
У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, а експортували — на $6,5 млрд. При цьому оподатковуваний імпорт склав $8,1 млрд, що становить 80% загальних обсягів товарів, що імпортуються.
Країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай — $1,7 млрд, Польща — $1 млрд і Туреччина — $760 млн. Серед категорій товарів, якою найбільше ввозили:
машини, обладнання та транспорт - $2,9 млрд;
паливно-енергетичні товари - $2,6 млрд;
продукція хімічної промисловості - $1,7 млрд.
Найбільшими споживачами української продукції за цей період стали: Польща — $953 млн, Румунія — $609 млн, Китай — $605 млн. До трійки товарів, що найбільше експортуються з України, крім металів і виробів з них, увійшли продовольчі товари ($4,3 млрд), а також машини, обладнання та транспорт ($521 млн).
При митному оформленні експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.
Зазначимо, за підсумками 2022 року з України було експортовано товарів на $44,1 млрд, а імпорт становив $55,2 млрд. У лютому 2023 року відвантаження української продукції за кордон зросло на 7,1% м/м. - до $3,32 млрд. Вартість імпорту в лютому поточного року склала $5,03 млрд.
Українські металурги 2022 року зменшили експорт залізняку на 45,9% порівняно з 2021 роком — до 23,98 млн т. Експорт чавуну за рік упав на 59% р./р. - до 1,32 млн т. Відвантаження напівфабрикатів скоротилися на 72% р/р, до 1,89 млн т.
23 лютого 2023 р.
Україна – на 19-тій позиції у світовому виробництві чавуну
За даними Worldsteel, у січні 2023 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 112,94 млн т чавуну, з яких 104,03 млн т доменним способом і 8,91 млн т методом прямого відновлення. Це на 0,36% вище за показник січня 2022 р. (112,53 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні 2023 р. виплавили 69,44 млн т чавуну, що на 5,40% вище показника січня 2022 р. (65,88 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні 2023 р. становить 61,5%.
Україна (0,38 млн т або 21,50% відносно січня 2022 р.) обіймає 19-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
23 лютого 2023 р.
Україна в січні посіла 35 місце серед країн-виробників сталі
Світова виплавка сталі у січні 2023 р. становить 145,25 млн т, що на 3,29% нижче показника січня 2022 р. (150,20 млн т).
Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 79,45 млн т, що на 2,28% вище показника січня 2022 р. (77,68 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,7%.
Україна (0,28 млн т або 15,34% відносно січня 2022 р.) обіймає 35-те місце серед 64 країн-виробників сталі.
9 лютого 2023 р.
Голова ПМГУ Олександр Рябко надіслав листа зі словами співчуття нашим колегам – турецьким металургам з приводу загибелі людей та величезних втрат внаслідок землетрусу:«Президенту МЄФМ, Президенту Türk Metal, Певрулу Кавлаку.
Шановний Певрул Кавлак !
Шановні колеги!
Прийміть щирі слова співчуття та підтримки у зв'язку з потужним землетрусом у Вашій країні, який спричинив численні жертви та великі руйнування.
Профспілка металургів та гірників України поділяє біль турецького народу. Ми сумуємо разом з Вами за тисячами загиблих людей. І з великою надією бажаємо пораненим та постраждалим якнайшвидшого одужання.
Ми віримо, що турецький народ завдяки своїй силі та стійкості подолає наслідки цього стихійного лиха, відновить зруйновані будинки та об'єкти інфраструктури.
Наші думки та наші серця – з вами, дорогі брати та сестри.
З глибокою повагою
Голова ПМГУ Олександр Рябко».
2 лютого 2023 р.
«Запоріжкокс» підтвердив відповідність міжнародним стандартам ISO
Наприкінці минулого року «Запоріжкокс» успішно пройшов наглядові аудити інтегрованої системи менеджменту на відповідність вимогам міжнародних стандартів якості, екології, охорони праці й енергетичного менеджменту (ISO 9001:2015, ISO 45001:2018, ISO 50001:2018 та ISO 14001:2015). Позитивні висновки фахівців, підтверджені відповідними сертифікатами, свідчать про ефективність застосовуваних підприємством бізнес-процесів та зміцнюють репутацію компанії на вітчизняних і зарубіжних ринках.В інформації з цього приводу, оприлюдненій пресслужбою групи «Метінвест», зазначається, що аудитори компанії «Технічні та управлінські послуги» і корпоративного партнера ТUV AVSTRIA провели перевірки в усіх підрозділах підприємства, зокрема у вуглепідготовчому, коксовому цеху, цехах сіркоочищення, уловлювання та інших. За підсумками оцінки вони констатували системну роботу над поліпшенням якості продукції, ефективне впровадження заходів з енергозаощадження, високий рівень безпеки праці й дотримання міжнародних екологічних норм, і рекомендували «Запоріжкокс» до продовження сертифікатів на відповідність стандартам якості, охорони здоров’я та безпеки праці, енергетичного й екологічного менеджменту.
30 грудня 2022 р.
Як для українців з 1 січня зміняться податки, тарифи та пенсії
Мінімальна зарплатаУ 2023 році в Україні не підвищуватимуть мінімальну зарплату. Весь рік вона залишатиметься на рівні грудня 2022 року – 6 700 грн на місяць або 40,46 грн у погодинному розмірі.
Податки
ФОПи першої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних, другої групи – 20%. Для ФОПів третьої групи ставки незмінні: 5% – для неплатників ПДВ, 3% – для платників ПДВ. На час дії воєнного стану діє пільгова ставка 2% (неплатники ПДВ). Від розміру мінімальної зарплати залежить і розмір єдиного соціального внеску. Ставка ЄСВ становить 22%. Оскільки мінімалка не зміниться, то й ЄСВ залишиться тим самим: мінімальний за місяць – 1 474 грн, максимальний (15 мінімальних зарплат) – 22,11 тис грн на місяць.
Тарифи
Взимку в Україні тарифи на комунальні послуги не мінятимуть. У липні Кабмін продовжив дію фіксованої ціни на газ для виробників тепла (7,4 грн за куб м) до 31 травня 2023 року. Від ціни на газ залежать ціни й тарифи на тепло та гарячу воду.
Схожа ситуація і з електроенергією. Згідно з постановою уряду, до 31 березня 2023 року ціна для побутових споживачів становитиме 1,44 грн за кВт-год за споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн за кВт-год – понад 250 кВт-год.
Земельний податок
З 1 січня 2023 року починають діяти зміни до Податкового кодексу, які були ухвалені 30 листопада 2021 року. Вони передбачають введення нового збору – мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки. Податок необхідно сплатити за користування або володіння земельною ділянкою.
Пенсії
З 1 грудня мінімальна пенсія зросла на 66 грн до 2 093 грн. На наступний рік запланована індексація пенсій. Так, березнева індексація становитиме 5,4%.
Субсидії
Нараховувати субсидії тепер буде Пенсійний фонд. Прогнозується, що середній розмір субсидії становитиме близько 1 800 грн на місяць.
Фінансова звітність лише в електронній формі
Згідно з новим законом представники держорганів, ФОПи, юридичні особи та фізичні особи можуть подати фінансову звітність лише в електронній формі.
21 листопада 2022 р.
Страхувальник подає відомості про працівника щодо належності або неналежності до професійних спілок
6 листопада набрав чинності Закон України 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682).
Законом № 2682 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон про ЄСВ).
Отже, частину 1 статті 17 Закону про ЄСВ викладено в новій редакції, відповідно до якої інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених Законом про ЄСВ та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:
- призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
- виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;
- моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;
- обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;
- накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Законом, зокрема, внесено зміни до частини 2 ст. 20 Закону про ЄСВ, якими передбачено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо:
- переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору;
- про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги;
- належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
21 листопада 2022 р.
Україна зосередиться на моделі експортного зростання:
металургія в числі пріоритетів
Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за напрямком експортної моделі зростання. Про це під час виступу на Kyiv International Economic Forum заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляється на сайті відомства.Наразі ключовими напрямками роботи уряду в економічній сфері є стабілізація економіки і закладання основ для відбудови України та поствоєнного розвитку. Вже нині ведеться робота над залученням інвестицій, забезпеченням страхування ризиків, створенням відповідної нормативної бази тощо.
За словами Юлії Свириденко, відбудова відбуватиметься через архітектуру та інституції, які потрібно створювати зараз, зокрема, через Фонд відновлення. Окрім того, йдеться про структуризацію фонду приватних інвестицій.
Перший віцепрем’єр-міністр підкреслила, що важливим питанням з точки зору залучення інвестицій залишається страхування воєнних ризиків, механізм має поширюватись як на іноземних, так і на внутрішніх інвесторів. Зокрема, уряд працює над страхуванням військових ризиків з MIGA та IFC. Ці структури покриватимуть військові ризики до 90% від суми реалізації проекту. Агенція MIGA вже виділило Україні $30 млн на реалізацію пілотних проєктів поточного року, у 2023-му Україна прагне залучити ще до $1 млрд саме на страхування інвестицій.
Важливим є забезпечення верховенства права та ствердження експортної моделі зростання. Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за цим напрямком: металургія, сільське господарство з високим рівнем переробки, військова та аерокосмічна технології, ІТ та military-tech.
Як зауважила Юлія Свириденко, Україна має бути приваблива своєю конкурентною податковою системою та швидкою логістикою. Потрібно розвивати оборонний комплекс, military-tech, аграрну переробку, металургію, але теж на базі переробки.
«Україна повинна отримати сталий доступ на ринки Європи і США. Бо сировина – це одна історія, а продукція переробки завжди була іншою, тут працювали тарифні та інші бар’єри. Тому ми стоїмо на позиції, що ЄС має продовжити дію Угоди про скасування мит для українських товарів. І минулого тижня в США ми порушували питання щодо продовження дії окремої угоди на сталь», – зазначила перший віце-прем’єр.
28 жовтня 2022 р.
Україна - на 14 позиції серед 40 країн-виробників чавуну
За даними Worldsteel, за 9 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1054,36 млн т чавуну, з яких 971,83 млн т доменним способом і 82,53 млн т методом прямого відновлення. Це на 3,57% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (1093,41 млн т).Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-вересні 2022 р. виплавили 656,10 млн т чавуну, що на 2,50% нижче показника 9 місяців 2021 р. (672,92 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 9 місяців 2022 р. становить 62,2%.
Україна (5,46 млн т або 35,81% відносно січня-вересня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.
28 жовтня 2022 р.
Світова виплавка сталі впала на 4,25%
Світова виплавка сталі за 9 місяців 2022 р. становить 1405,19 млн т, що на 4,25% нижче показника січня-вересня 2021 р. (1467,62 млн т).Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 780,83 млн т, що на 3,40% нижче показника 9 місяців 2021 р. (808,31 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,6%.
Україна (5,53 млн т або 33,92% відносно січня-вересня 2021 р.) обіймає 23-тє місце серед 64 країн-виробників сталі.
28 вересня 2022 р.
Про ліквідацію Фонду соціального страхування України
Верховною Радою України 21 вересня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який було внесено (реєстр. №3663) до Верховної Ради ще у червні 2020 року (народний депутат України Папієв М.М.).
Законопроект категорично не підтримали профспілки, об’єднання роботодавців і громадськість. Проект також не підтримували Мінсоцполітики (яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування), і Пенсійний фонд. Мінюстом та іншими органами вносилися суттєві зауваження, які свідчили про неможливість його прийняття.
Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було створено робочу групу для опрацювання пропозицій, внесених народними депутатами до цього законопроекту, яка засідала двічі і учасники робочої групи висловились проти прийняття законопроекту.
Про необхідність відхилення законопроекту СПО об’єднань профспілок звертався до Голови Верховної Ради України, а також неодноразово до депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України, Прем’єр-міністра України. Були відповідні звернення від Національної тристоронньої соціально-економічної ради до Президента України, голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України.
На жаль, у вересні 2022 року позиція Мінсоцполітики та інших державних органів змінилась – виступили на підтримку законопроекту №3663 і як було зазначено вище, 21 вересня Верховною Радою закон прийнято у другому читанні і в цілому. Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року.
Згідно з цим Законом:
- ліквідовується Фонд соціального страхування України, а управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку покладено на Пенсійний фонд України;
- Законом не передбачено комісій із соціального страхування на підприємствах і в організаціях, а рішення про призначення страхової виплати прийматиметься страхувальником або уповноваженими ним особами;
- скасовується для застрахованих осіб оплата за рахунок коштів соціального страхування лікування у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
- погіршуються умови соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Чинним законом чітко визначено право потерпілих за рахунок коштів соціального страхування на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. При цьому Законом передбачені конкретні розміри виплат та здійснення відповідних заходів.
Прийнятим Законом передбачено лише право потерпілих на послуги відповідно до інших законодавчих актів. Наприклад, зазначено, що потерпілі забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, необхідними під час професійного навчання чи перекваліфікації, відповідно до законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»: мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров'я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я»; мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
Проте незрозуміло яким чином це буде забезпечено і в якому обсязі. Адже як передбачається, реалізація прийнятого Закону зменшить видатки за рахунок коштів соціального страхування на 2-3 млрд грн у рік.
Прийнятим Законом вносяться зміни і доповнення до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до статті 61 - стосовно розширення повноважень правління Пенсійного фонду, до статей 65 і 68 - щодо наглядової ради Пенсійного фонду. Проте зазначені статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на сьогодні не діють, а наберуть чинності лише після перетворення Пенсійного фонду у неприбуткову самоврядну організацію. А для цього має бути прийнято окремо закон (але невідомо коли це може бути і чи будуть загалом такі зміни).
Законом передбачено припинення Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України доручено у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; які повинні набрати чинності одночасно з набранням чинності цим Законом.
Звісно, детальний аналіз прийнятої редакції Закону буде проведено після його підписання та опублікування.
28 вересня 2022 р.
Верховна Рада погіршила умови та тривалість
виплати допомоги по безробіттю в Україні
Це передбачає ухвалений в цілому законопроєкт №6067 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці.
Так, відтепер в Україні збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю, з 6 до 7 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної.
Також встановлюється тривалість виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи.
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу:
до 3 років – 50 відсотків;
від 3 до 6 років – 55 відсотків;
від 6 до 12 років – 60 відсотків;
від 12 до 18 років – 65 відсотків;
від 18 до 24 років – 70 відсотків;
від 24 до 30 років – 75 відсотків;
понад 30 років – 80 відсотків.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю – 100 відсотків;
надалі – 50 відсотків.
При цьому, як передбачає проєкт державного бюджету на 2023 рік, в Україні відбудеться зростання рівня безробіття в країні фактично втричі порівняно з попереднім роком.
Як передбачають в уряді, наступного року без роботи залишатимуться майже третина українців - 28%, що є безпрецедентним показником в історії країни.
Ці показники розраховувалися за методологією МОП, і враховують кількість безробітних громадян у віці 15 – 70 років у відсотках до робочої сили відповідного віку.
Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 9,9%. А у 2022 році уряд планував знизити безробіття до 8,5%.
Нагадаємо також, що 21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану».
Законом зменшено виплати допомоги по безробіттю.
Так, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежала від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати із безробіття прив’язані до мінімальної зарплати.
Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер становитиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
26 вересня 2022 р.
Звітувала Запорізька обласна рада ПМГУ
На тлі руйнівної війни думки про профспілкову звітну кампанію відійшли на другий план навіть у лідерів та активістів, не то що у пересічних членів ПМГУ. Однак принцип обов’язкового звітування перед тими, хто тебе обрав, є ключовим в діяльності Профспілки металургів і гірників України. Він забезпечує відповідність дій різних ланок профспілкової структури потребам та інтересам людей праці. Тож, попри численні складнощі сьогодення, вчасне та організаційно досконале проведення звітних заходів має лишатися одним із наших пріоритетів.
Саме такими міркуваннями керувалися у запорізькому осередку ПМГУ, готуючись до Звітної конференції обласної організації Профспілки. Вона відбулася 22 вересня, за участі 95 обраних у первинках делегатів. Частина делегатів приймала участь у конференції в режимі онлайн. У такий же спосіб до обговорення питань її порядку денного долучився очільник ПМГУ Олександр Рябко.
Як і належно, з інформацією про роботу обласної ради Профспілки за період з 20 грудня 2019 року по 22 вересня 2022 року присутніх ознайомив голова територіальної організації Валерій Сєдов. В першу чергу, профлідер охарактеризував ситуацію в регіоні. Вона, на жаль, несприятлива: 60% Запорізької області окуповано, 20% знаходиться в зоні бойових дій, підприємства ГМК на підконтрольній Україні території потерпають від цілого комплексу економічних та логістичних проблем, які призводять до скорочення виробництва, і, як наслідок, до падіння рівня життя працівників. І так скрутне положення трударів погіршується діями влади щодо просування антисоціальних реформ в законодавчому полі, які також мають на меті послаблення позицій профспілкового руху.
Працюючи в таких умовах, Запорізька обласна організація ПМГУ закономірно стикнулася із цілою низкою нових викликів, але продовжила сумлінно вирішувати поставлені перед нею завдання у сферах соціально-економічного та правового захисту членів Профспілки, колективно-договірного регулювання трудових відносин, здійснення громадського контролю охорони праці, підтримки мобілізованих до лав ЗСУ, молоді, ветеранів, підвищення кваліфікації активу, інформування та інших.
Оприлюднивши конкретні дані щодо результатів роботи по кожному з наведених напрямів, Валерій Сєдов завершив свій виступ словами вдячності: профспілковому активу та первинним організаціям підприємств регіону, Центральній раді ПМГУ та обласній раді профспілок, фахівцям апарату Запорізької обласної ради – всім, хто у такий скрутний час знаходив у собі сили стояти на варті трудових прав та гарантій металургів і гірників України.
Дані щодо фінансового боку діяльності облорганізації (порушень у якій не виявлено) делегатам конференції представила голова контрольно-ревізійної комісії Тетяна Поцілуйко.
В обговоренні доповідей взяли участь голови первинок: О.Логунова (ПО ПМГУ «Запоріжвогнетрив»), І.Аскольдов (ПО ПМГУ «Дніпроспецсталь»), О.Ільїн (ПО ПМГУ «Запорізький завод феросплавів»).
У свою чергу можливістю поспілкуватися з учасниками Конференції скористався і Олександр Рябко. Він розповів про роботу Профспілки в умовах воєнного часу, про допомогу, що надається спілчанам, які через російську агресію втратили роботу і можливість нормального життя, про значну волонтерську підтримку наших воїнів з боку первинних, територіальних організацій ПМГУ та Федерації профспілок України. Також Олександр Іванович дав високу оцінку тій сутужній і ефективній роботі, яку виконує Запорізька обласна організація Профспілки в надскладних умовах сьогодення.
За підсумками всіх виступів звіт КРК було затверджено, роботу Запорізької обласної ради ПМГУ в звітному періоді – визнано задовільною. Всі ухвалені конференцією рішення знайшли відображення у відповідних постановах.
19 вересня 2022 р.
Через війну без роботи залишилося понад 40% українців
Про це йдеться у прес-релізі кадрового порталу grc.ua.
Зазначається, що лише кожен п'ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. Така сама кількість (22,5%) українців продовжують працювати, отримуючи зменшену заробітну плату.
За результатами дослідження, понад 40% українців залишилися без роботи: через припинення діяльності компанії втратили роботу 19% опитаних, ще 10,9% опитаних повідомили про скорочення їхніх посад, 11,3% втратили роботу внаслідок переміщення до іншого регіону.
Серед тих українців, які продовжують працювати, половина (52%) перебувають в активному пошуку нової роботи через незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії або умовами праці.
Раніше повідомлялося, що безробіття в Україні досягло рекордних масштабів. Зазвичай рівень безробіття тримається в районі 9-10%, але через війну він зріс до 35%, і це не межа.
16 вересня 2022 р.
Право на страйк під загрозою в новому законодавстві ЄС
Право на страйк може бути підірвано новим законодавством ЄС, покликаним забезпечити здатність єдиного ринку протистояти кризам, таким як пандемія Covid, виявив юридичний аналіз, проведений ЄКП.
У вівторок Європейська комісія має намір прийняти свою пропозицію щодо Регламенту про надзвичайний інструмент єдиного ринку (SMEI), який запровадить надзвичайні заходи, щоб гарантувати вільне пересування, а також доступність основних товарів та послуг під час будь-якої майбутньої кризи.
Однак в рамках реформи Комісія планує скасувати існуючий регламент* про функціонування єдиного ринку, який чітко захищає право на страйк. У проекті пропозиції Комісії щодо Єдиного ринку не передбачено жодних таких гарантій.
Профспілки занепокоєні тим, що це означатиме, що страйк може розглядатися як «криза» і що заходи, ініційовані SMEI, можуть підірвати колективні дії, порушуючи міжнародні права, такі як Хартія основних прав ЄС.
Наразі ЄКП звернулася до Європейської Комісії із закликом забезпечити захист права на страйк у новому законодавстві.
Конфедеративний секретар ЄКП Ізабель Шьоманн заявила:
«Пандемія Covid-19 і війна в Україні продемонстрували важливість колективних договорів, керованих профспілками, для забезпечення стійкої економіки, що враховує потреби працівників і громадян під час таких криз.
Право на страйк є невід'ємним від права працівників на колективні переговори і як таке не може бути обмежене надзвичайними заходами. Готовність до кризових ситуацій та реагування на них ніколи не повинні використовуватися як засіб для підриву або відсторонення від основних прав.
Повага до трудових прав є фундаментальною для соціальної ринкової економіки ЄС і ніколи не може розглядатися як перешкода для функціонування єдиного ринку.
Саме тому ЄКП закликає Комісію посилити гарантії дотримання основних прав у цьому законодавстві, зокрема, коли йдеться про соціальні, трудові та профспілкові права».
Примітка
*Стаття 2 «Полуничного Регламенту» 2679/98 про функціонування внутрішнього ринку держав:
«Цей Регламент не може тлумачитися як такий, що будь-яким чином впливає на здійснення основних прав, визнаних у державах-членах, включаючи право або свободу страйку. Ці права можуть також включати право або свободу здійснювати інші дії, що охоплюються конкретними системами промислових відносин у державах-членах».
16 вересня 2022 р.
Про подальшу долю галузі та соціальний діалог
14 вересня у Києві відбулася зустріч Голови ПМГУ Олександра Рябка з Президентом Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), головою НТСЕР Анатолієм Кінахом, передумовою якої стало Звернення Пленуму ЦР ПМГУ до органів влади щодо ситуації в гірничо-металургійній галузі України.
А.Кінах та О.Рябко обговорили ряд питань, зокрема:
1. Збереження та у подальшому розвиток потенціалу галузі, враховуючи зростаючі потреби у металопродукції для підприємств оборонної промисловості, а також на відновлення житла, інфраструктури, інших об’єктів, зруйнованих рф внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.
2. Сприяння соціальному діалогу на національному рівні між профспілками, роботодавцями та владою на належному рівні. Вони зазначили, що діалог було розпочато, але багато ініціатив та пропозицій залишились поза увагою посадовців, хоча вже давно назріла нагальна потреба у вирішенні болючих питань роботи в умовах війни.
3. Законодавчі ініціативи органів влади та депутатів Верховної Ради України.
У продовження цієї розмови стало запрошення Олександра Рябка до участі в засіданні Антикризового штабу УСПП, яке відбудеться у Києві 21 вересня. До напрацювання антикризових рішень щодо збереження і розвитку базових промислових галузей долучаться представники Уряду, НБУ, Верховної Ради, роботодавців. Анатолій Кінах зазначив, що багато проблем в умовах воєнного стану викликають ускладнена транспортна логістика, значне подорожчання енергоресурсів, брак обігових коштів та інше.
15 вересня 2022 р.
Росія має відшкодувати втрати від війни!
9 вересня в Міністерстві економіки відбулася узгоджувальна нарада з розгляду проєктів постанови та розпорядження Кабміну щодо відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.
У нараді брали участь керівники та фахівці центральних органів виконавчої влади (Мінекономіки, Державної служби з питань праці, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду та інших); представники роботодавців та об’єднань роботодавців України; від Спільного представницького органу об’єднань профспілок – перший заступник голови СПО, заступник голови ФПУ О.Шубін, заступник керівника департаменту з питань економічного розвитку, ціноутворення, завідувач відділу з питань цін і тарифів ФПУ Л.Гребеннікова, завідувач відділу з питань оплати праці департаменту з питань бюджету та оплати праці ФПУ І.Живолуп. Профспілку металургів і гірників України, майже всі зауваження якої до вищезазначеного проєкту постанови ввійшли до пропозицій СПО об’єднань профспілок, представляла провідний експерт з питань регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.
Нараду вів генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України Ю.Кузовой. Учасники провели фахове обговорення проєктів стосовно підходів до розрахунків грошових втрат роботодавців та працівників у війні, які пов’язані з трудовими відносинами та мають бути компенсовані агресором.
Переважну більшість пропозицій, які відстоювала на засіданні Профспілка металургів і гірників України, було враховано. Зокрема:
– узгоджено, що на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, мають право не тільки ті працівники, з якими було припинено трудові відносини, а й ті, з якими було призупинено дію трудового договору в період дії воєнного стану;
– враховано, що не мають права на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, особи, визнані винними (саме в судовому порядку) у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
– із проєкту порядку відшкодування виключена норма щодо незастосування положень порядку до працівників, яких допущено до роботи без оформлення трудового договору (погоджено: якщо працівника допущено до роботи, то факт його роботи встановлено, а відсутність оформлення трудових відносин є провиною роботодавця, а не працівника);
– перелік сум, які належать до відшкодування працівнику, доповнено сумами невиплаченої середньої заробітної плати мобілізованим працівникам на час призову на військову службу внаслідок внесення зміни до статті 119 КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року №2352-IX щодо звільнення роботодавця від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу;
– для забезпечення дотримання та виконання процедур проєкту фахівцями Держпраці та роботодавцями збільшені строки подання та опрацювання заявок на відшкодування від роботодавців та працівників;
– досягнуто згоди стосовно необхідності доопрацювання порядку розрахунку компенсації за роботу понад нормальну тривалість робочого часу;
– розширено перелік документів, які підтверджуватимуть розрахунок грошових сум, та обставини, що спричинили втрату цих грошових сум.
Учасниками наради також були обговорені проблеми, які обов’язково мають бути вирішені при подальшому опрацюванні розглянутих «компенсаційних» проєктів. Робота над ними триває.
15 вересня 2022 р.
Українські металурги у серпні скоротили експорт чавуну на 30%
Українські металургійні компанії у серпні 2022 року скоротили експорт чавуну на 29,9% порівняно з попереднім місяцем — до 100,4 тис. т. У грошовому еквіваленті постачання чавуну за кордон за цей період знизилися на 41,4% м/м. — до $51,7 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.
У річному обчисленні постачання чавуну за кордон у серпні 2022 року впали на 71,4% у натуральному вираженні та на 74,4% — у грошовому.
За підсумками січня-серпня 2022 року Україна експортувала 877,6 тис. т чавуну. Це на 59,6% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Дохід металургів від експорту становив $475,5 млн, що на 57,8% менше, ніж у січні-серпні 2021 року.
Основним споживачем українського чавуну у січні-серпні 2022 року були США (40,4%). Частка Польщі у загальному обсязі експорту чавуну становила 33,2%. На третьому місці Італія – 9,3%. До війни США споживали більше половини чавуну, що експортувався з України.
У січні-серпні металургійні підприємства України скоротили виплавку чавуну на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 5,15 млн. т. У серпні 2022 року українські металурги випустили 335 тис. т чавуну.
Виробництво продукції ГМК у серпні 2022-го знизилося, зокрема, через погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, дозволяло вітчизняним експортерам частково компенсувати втрати, пов'язані зі збільшенням витрат через війну.
Гострою стала проблема зростання собівартості виробництва, і навіть логістики продукції. У зв'язку з цим компанії почали масово анонсувати скорочення завантаження або зупинки потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.
За підсумками 2021 року експорт чавуну з України зріс на 4% порівняно з 2020-м — до 3,24 млн т. У грошовому вираженні постачання чавуну за кордон у 2021 році збільшилося на 78,1% р./р. - До $ 1,64 млрд.
2021 року більше половини чавуну Україна продала в США (53,6%). На другому місці за обсягом постачання українського чавуну у 2021 році була Італія (22,1%), на третьому — Туреччина (9,7%).
12 вересня 2022 р.
Міжнародна солідарність. Профспілкові партнери з Німеччини,
Польщі та України об'єднали зусилля
6 вересня 2022 року відбулась друга онлайн-нарада по спільній проектній роботі «GERMAN – POLISH - UKRAINIAN SOCIETIES FOR COOPERATION».Сторони обговорили організаційні питання проектного заходу в м.Люблін (Польща) 21 вересня 2022р., та порядок денний: соціальний діалог; демократія на робочому місці; переговори з питань тарифів і ставок; діяльність виробничих рад – досвід європейських партнерів. Також, створення комунікаційної платформи і інформаційної довідки, щодо діяльності українських профспілок.
Окремим питанням стало обговорення презентації сторін проекту під час проведення «Дня Профспілок» Профспілки IG BAU, Німеччина (IG BAU активно працює в секторах будівництва та машинобудування, будівельних матеріалів, прибирання будівель, управління об'єктами, садівництва, лісового господарства та сільського господарства).
Учасники обговорення: Europäischer Verein für Wanderarbeiterfragen e.V. (EVW) - Thomas Hentschel, Ileana Pfingstgräf-Borsos; Yana Stepaniuk; Профспілка працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України – Василь Андреєв, Голова Профбуд; Олег Борисов, Заступник Голови Профбуд, експерт; Polskie Stowarzyszenie Pracowników Migracyjnych - Agata Żuraw. Про проект: партнери з Німеччини, Польщі, та України об’єднали зусилля, щоб просувати культуру інтеграції трудових мігрантів зі східних країн-партнерів та їхніх сімей і забезпечити гідні умови праці. Мета: створити діалогову платформу для профспілок, яка сприяє культурній інтеграції мігрантів у приймаючих країнах і захищає гідні умови праці трудових мігрантів.