Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.1 - Запорожский обком ПМГУ

За останні шість місяців обсяг державних грантів на проєкти декарбонізації металургійної промисловості в Європі зріс на €500 млн, сягнувши загальної суми €15,1 млрд.

Слід також відзначити фінансування проєктів декарбонізації через інструмент пільгових кредитів. Так Європейський Інвестиційний Банк (ЄІБ) видав €700 млн для трьох проєктів сталевих компаній у 2024-2025 рр.

Майже 90% державних грантів виділені на проєкти DRI-EAF, що є основним шляхом європейських компаній для зеленого переходу.

Найбільш активною у підтримці металургів є Німеччина, частка якої у сумі грантів складає 46% або €7 млрд, що перевищує 35% частку країни у випуску конвертерної сталі у Європі (ЄС-27+Британія). Друге місце по сумах виданих грантів займатимуть Нідерланди, після очікуваного затвердження €3 млрд гранту для Tata SteelIjmuiden.

За грудень 2024-червень 2025 було виділено або анонсовано грантове фінансування 4 проєктів:

Із 30 проєктів декарбонізації сталевих компаній, що анонсовані у ЄС-27 та Британії, тільки 7 не отримували державних грантів (не враховуючи грантів на R&D), серед них 3 грін-філд проєкти.

В процесі обговорення так і залишається фінансування двох великих проєктів Tata Steel Ijmuiden та Acciaieried’Italia. Рішення по італійському заводу може бути прийняте тільки після підтвердження планів нового власника щодо шляху декарбонізації заводу.

Але не дивлячись на активне державне фінансування європейські металурги відтерміновують початок реалізації проєктів, більшість з яких DRI-EAF. Будівельні роботи ведуться лише на 8-ми із 23-х, для яких прийняте рішення про державне фінансування.

Обмежуючими факторами для європейських компаній стали слабкий ринок, низькі ціни на сталь, високі ціни на електроенергію, недостатній попит на низьковуглецеву продукцію. Ці фактори поставили під питання ефективність бізнес-моделі DRI-EAF у Європі у найближчі 10 років, зважаючи на відсутність конкурентних переваг порівняно з країнами Півдня і Сходу та неготовність ринку.

The Action Plan on Steel and Metals представлений Єврокомісією у березні 2025 передбачає заходи щодо ефективного захисту європейського ринку сталі, енергетичне субсидування, удосконалення механізму СВАМ, обмеження експорту брухту, стимули для ринку низьковуглецевої продукції, що мають сприяти підвищенню ефективності проєктів декарбонізації.

Велика кількість людей, яка зараз отримує соціальні виплати вказує на проблеми на ринку праці. До 3−3,5 мільйона українців, зокрема людей з інвалідністю, переселенців, жінок, які доглядають за рідними, і людей 55+ можна залучити до роботи. Для цього необхідно створити систему, яка допоможе людині не втрачати зв’язок з економічним життям і не залишитися наодинці з проблемами. Головна мета - не списувати людину з життя, а підтримати її повернення до повноцінної діяльності.

Про це під час презентації Стратегії розвитку економічної спроможності населення України сказала Дарина Марчак, заступниця міністра соціальної політики України.

«Для мене як для представника Міністерства соціальної політики велика когорта людей, які є нашими клієнтами, бенефіціарами соціальних виплат допомог, є наслідком недосконалості ринку праці. Чим краще в нас буде працювати ринок праці, чим більше збалансованим і інклюзивним буде ринок праці, тим менше роботи буде у нас, як Мінсоцполітики. Я сподіваюсь, що колись у нас буде набагато менше роботи», - заявила вона.

Одна з головних виключених груп, за словами Марчак - це особи з інвалідністю, зокрема ветерани. Працюють лише 16% таких громадян, що суттєво нижче за міжнародні стандарти.

«Я думаю, що статистика всім відома. У нас 16% осіб з інвалідністю до повномасштабного вторгнення працювали. Це особи з інвалідністю працездатного віку. При тому, що міжнародний бенчмарк - це приблизно мінімум 50%. Є країни, у яких рівень працевлаштування осіб з інвалідністю - 60−70 і вище відсотків. У нас 16. При тому, що більшість цих людей з інвалідністю - це насправді інвалідність третьої групи, яка є так звана робоча», - пояснила вона.

З війною змінилася структура осіб з інвалідністю - це вже не лише літні люди. Як підкреслила Марчак, сьогодні серед таких людей багато молодих людей до 45 років.

Майже мільйон ВПО не працевлаштовані «У нас 900 000 внутрішньопереміщених осіб працездатного віку, які не працевлаштовані. Це офіційні дані реєстру застрахованих осіб. Це люди не є пенсіонерами, не отримують пенсію, не є особами з інвалідністю», - повідомила Марчак.

Вона також додала, що лише 27% українців віком від 55 до 65 років працевлаштовані.

«Тому що у нас дуже часто людиною старшого віку починають називати людину вже там 50 плюс. І от щойно ми були на дослідженні, яке показує, що у нас лише 27% людей віком від 55 років працевлаштовані. Від 55 до 65. Менше третини людей, які абсолютно ще потенційно здорові, могли б бути активними учасниками ринку праці, але з різних причин не є учасниками ринку праці», - зазначила вона.

Також, за її оцінками, чисельною є група з жінок, які доглядають за дитиною або за родичами з інвалідністю.

«За нашими оцінками, ну, принаймні мільйона 3−3,5 можна активізувати до ринку праці. Це близько до тієї цифри, яку теоретично нам, ну, наш ринок праці сьогодні потребує», - пояснила Марчак.

«Ми бачимо дуже багато прикладів неінклюзивної політики. Обмеження за віком, за статтю, обмеження за вимогами до робочого місця. Наприклад, коли людина могла би працювати частину робочого дня віддалена, без шкоди для якості роботи, але чомусь є вимога з дев’ятої до шостої. І це, наприклад, може бути дуже суттєвим обмеженням для жінок, які доглядають дітей», - пояснила Марчук одну із проблем політики компаній.

Вона додала, що навіть прогресивні компанії подекуди мають купу обмежень. Тому перше, що потрібно робити - «системно працювати над HR політиками для того, щоби, ну, не словом, закликами, робіть, ставайте більш інклюзивними».

«Ключове, на наш погляд, - це забезпечити ефективне поєднання зусиль всіх органів влади на державному і місцевому рівні для того, щоби супроводжувати людину і через всі наявні інструменти повертати людину на той самий ринок праці до економічної і соціальної спроможності», - зазначила Марчак.

Вона додала, що у Міністерства економіки, ветеранів та соцполітики є велика кількість програм, які спрямовані на повернення людей до самостійності. Але є суттєве «провисання» у тому, що немає системи цілісної підтримки, коли «через яке б вікно не потрапила людина в систему державної підтримки, Нацпол, система освіти, ветеранський помічник, соціальний працівник, сфера охорони здоров’я, щоби ми включали одночасно всі інструменти».

«Тому ключове над чим ми зараз працюємо, крім розвитку окремих інструментів, - це побудова системи електронного кейс-менеджменту, яка має працювати як система входу», - пояснила вона.

«Ми вже розробили таку систему для осіб з інвалідністю. Нам потрібно тільки ухвалити законопроект і запустити. Якщо запустимо, то це буде з 1 липня 2026-го року. Зараз ми починаємо працювати, щоб запустити таку ж систему для внутрішньопереміщених осіб. І за великим рахунком, ключове, що ми маємо зробити, що якби людина не стикнулася з потребою держави, не вона буде бігати за державними органами, а державні органи автоматично будуть включатися і надавати комплекс інструментів, який буде потрібен конкретно цій людині для повернення до нормального життя. Оце наше завдання», - підсумувала вона.

Соціальний діалог народжується з відкритості до спілкування. Тож, маючи на меті максимально повно та ефективно захищати інтереси спілчан, Запорізька обласна організація ПМГУ традиційно підтримує контакти з представниками роботодавців – як на рівні окремих підприємств, так і на рівні асоціацій.

Зокрема, вчора в.о. голови Запорізької облради профспілок Тамара Белескова та голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц завітали до Запорізької обласної федерації роботодавців. Гостей зустрічали її очільник Олександр Головко та виконавчий директор ЗОСППР «Потенціал» Валерій Крайній.

Обговорювали різні теми: соціально-економічну ситуацію в регіоні, проблеми промислових підприємств, шляхи збереження та розвитку людського капіталу, напрацювання спільних заходів для посилення соціального діалогу, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема робітничих професій, тощо. Крім того, йшлося про відзначення професійного свята – Дня металурга і гірника (цьогоріч він випадає на 20 липня).

21 червня в Італії пройшла загальнонаціональна хвиля протестів, у якій центральну роль відіграли працівники металургійної галузі. На знак протесту проти зволікання з підписанням нового колективного договору тисячі металургів припинили роботу й вийшли на демонстрації в десятках міст по всій країні.

Профспілки Fiom, Fim Cisl та Uilm виступили з вимогою негайного поновлення переговорів із Італійською федерацією роботодавців металообробної промисловості Federmeccanica, оскільки чинний національний колективний договір втратив силу ще 11 місяців тому. Переговори перебувають у глухому куті, що змусило працівників знову вдатися до масової мобілізації.

Основні вимоги профспілок:

- Поновлення дії національного контракту

- Підвищення заробітної плати

- Скорочення тривалості робочого часу

- Гарантії для працівників у нестабільних умовах праці

У протестах узяли участь металурги з усіх регіонів — від Мілана, Турина та Болоньї до Генуї, Удіне, Неаполя й Сицилії. У Болоньї понад 10 тисяч учасників утворили живий ланцюг і тимчасово перекрили частину кільцевої дороги. В Анконі демонстранти символічно заблокували вхід до порту, привертаючи увагу до проблем зайнятості та безпеки праці.

«Країна зупиниться, якщо Federmeccanica, Assital і Unionmeccanica не відновлять переговори про продовження національного контракту з металургами. Робітники вимагають певного підвищення заробітної плати, скорочення робочого часу і більшої визначеності для працівників, зайнятих у нестабільних умовах. будь-коли», — заявили у Fiom.

Обраний на VIII З’їзді головою ПМГУ Богдан Оверковський працює в Профспілці багато років. Він достеменно знає реалії галузі та її окремих підприємств, постійно спілкується з лідерами первинних організацій. Завжди з цікавістю сприймає нові ідеї, підтримуючи тих представників профспілкової спільноти, які хочуть діяти, шукати ефективні, сучасні шляхи вирішення проблем спілчан.

Ми з профактивом відверто розповіли про наші проблеми. Це і складнощі з нарахуванням премій, і ситуація щодо забезпечення працівників гарячого виробництва необхідною кількістю питної води, і нюанси взаємодії з іншими профспілками – загалом їх на підприємстві чотири.

Також для нас дуже актуальна тема мотивації профчленства. З урахуванням тих, хто приїхав з інших регіонів і працевлаштувався на комбінат, ми наразі маємо майже 5 тисяч потенційних спілчан, і, звісно, хочемо залучити їх до лав ПМГУ.

Богдан Миколайович, в свою чергу, поділився баченням перспектив розвитку Профспілки, висловив кілька ідей щодо того, чим він може допомогти нам у нашій роботі. Його позиція – виважена і водночас прогресивна. Думаю, спілчанам ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ» вона буде близька. Перевіримо це під час наступного, вже офіційного, візиту голови ПМГУ на наше підприємство: в його програмі неодмінно будуть зустрічі з представниками роботодавця та профспілковим активом.

Запропонована класифікація не є чіткою й однозначною, оскільки країни можуть одночасно висловлювати різні реакції. Наприклад, Індія та Китай критикують європейський CBAM, одночасно просуваючи власні системи торгівлі викидами. Щоб все було просто і зрозуміло, ми відносили країну лише до однієї класифікаційної групи.

До країн, які протидіють європейському CBAM, належать Південна Африка, Індія, Росія, Китай. Разом на ці країни припадає 26,5% імпорту з третіх країн (з поза меж ЄС) у 2024 р. Ці країни вирішили протистояти CBAM безпосередньо через дипломатичні канали або юридичні дії.

Зокрема, Індія попередила, що CBAM може стати причиною зриву поточних переговорів про укладення угоди про вільну торгівлю з ЄС, і натякнула на можливі дії в рамках СОТ. Південна Африка також розглядає можливість подання офіційної скарги до Світової організації торгівлі. Росія в травні 2025 року ініціювала офіційну справу в СОТ проти CBAM. Китайська асоціація виробників сталі називає CBAM новим торгівельним бар’єром і вимагає подальших переговорів про можливі винятки.

Польський уряд наразі оскаржує введення CBAM у Суді Європейського Союзу, стверджуючи, що CBAM є по суті фіскальним механізмом, а затвердження фіскальних механізмів вимагає одностайної згоди всіх держав-членів ЄС. Справа була подана 8 серпня 2023 року і все ще перебуває на розгляді в Суді. Дані про зовнішню торгівлю Польщі не використовувалися для розрахунку частки країн, які протидіють CBAM, в імпорті з-поза меж ЄС, оскільки Польща є членом ЄС.

Декілька економік вивчають або розробляють власне СВАМ регулювання, як для вирівнювання умов конкуренції, так і для захисту вітчизняних галузей. На частку таких країн прийшлося 29,7% імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Велика Британія запровадить власний CBAM з 2027 року, який охоплюватиме ті самі сектори, що й CBAM у ЄС. Норвегія також готується до запровадження CBAM у 2027 році. У Сполучених Штатах законодавці запропонували «іноземний збір за забруднення», який передбачатиме введення мит на основі вуглецевої інтенсивності імпортованих товарів. Канада та Австралія перебувають на початкових етапах розробки CBAM. Тайвань має намір розробити проєкт правил CBAM у другій половині 2025 року.

Іншим можливим заходом є запровадження або посилення національних механізмів ціноутворення на вуглець. Вони створюють передумови для того, щоб вуглецеві платежі залишалися в країні-експортері, а не сплачувалися до ЄС. На країни з цієї групи припало 15,1 % імпорту з поза меж ЄС у 2024 році.

Наприклад, Туреччина запустить національну пілотну ETS, узгоджену з правилами ЄС, у 2025 році, для компенсації зобов’язань, які виникатимуть за СВАМ у ЄС. Індонезія готує національну ETS і вже запустила добровільну біржу вуглецю. Бразилія у травні 2025 року прийняла закон про створення регульованого ринку вуглецю. Японія розробляє свою добровільну схему торгівлі вуглецем (GX-ETS), яка дозволяє компаніям торгувати квотами на викиди. Ізраїль планує ввести акцизний податок на вуглець для палива. Уряд Марокко розглядає можливість введення податку на викиди вуглецю і планує опублікувати дорожню карту його впровадження наступного року.

Країни також безпосередньо взаємодіють з Брюсселем для укладення індивідуальних угод. Наприклад, Україна готує звернення до ЄС з проханням відкласти CBAM. Південна Корея створила спеціальну робочу групу з CBAM і веде технічні переговори, щоб досягти визнання її системи ціноутворення на викиди вуглецю такою, що відповідає нормам ЄС.

З введенням податку на викиди вуглецю (CBAM) у ЄС потенційні втрати інвестицій в українську економіку в 2026-2030 роках можуть скласти 2,7 млрд доларів. Потенційні втрати від експорту протягом цього періоду складуть 4,7 млрд доларів. Європейський Союз наразі є головним торгівельним партнером України, і введення CBAM створить додаткові перешкоди для вітчизняних компаній, що постачають товари до блоку.

Згідно з поточним прогнозом Нацбанку в 2025 році реальний ВВП зросте на 3,1% - це дещо повільніше, ніж очікувалося на початку року. Стримує економіку передусім невизначеність і тривала війна. Про це йдеться у Звіті про фінансову стабільність, який НБУ опублікував 17 червня.

Як зазначає регулятор у звіті, зберігається значний дефіцит кваліфікованої робочої сили.

Окрім того, дедалі більше дається взнаки обмеженість виробничих потужностей, зокрема через руйнування, тоді як капітальні інвестиції на розширення виробництва бізнеси здійснюють обережно.

«До того ж на економічну активність негативно вплинули руйнування об'єктів газової інфраструктури внаслідок російських обстрілів, що призвело до значного скорочення обсягів видобування газу та збільшення його імпорту», — йдеться у звіті.

Нові ризики для українського експорту — завершення дії торгових преференцій ЄС та наслідки світових торговельних протистоянь.

Рушієм зростання економіки залишається споживчий попит, підтримуваний збільшенням реальних зарплат. Інший чинник — збереження високих бюджетних видатків на оборону, значна частина яких спрямовується на закупівлю продукції вітчизняних підприємств.

Інвестиційні настрої стримані, проте протягом року приватний сектор надалі інвестував у відбудову й енергозабезпечення. Індекс ділових очікувань підприємств (ІДО) свідчить про позитивні прогнози обсягів реалізації, інвестицій та фінансового стану підприємств у цілому.

Ліпші настрої бізнесу підживлюють попит на кредити, у тому числі на реалізацію необхідних інвестицій.

З огляду на продовження активних бойових дій Україна залишається критично залежною від міжнародної допомоги. Потенційне зменшення її обсягів з 2026 року потребуватиме суттєвої фіскальної консолідації, що призведе до зниження внеску державного споживання у ВВП.

Щоб підтримувати зростання економіки, цей внесок має бути компенсований збільшенням приватного споживчого та інвестиційного попиту.

У січні - квітні 2025 року експорт товарів з України становив 13,31 млрд дол., або 93,1% відповідного показника за минулий рік. Про це повідомляє Державна служба статистики.

«За січень–квітень 2025 р. експорт товарів становив 13 311,8 млн дол. США, або 93,1% порівняно із січнем – квітнем 2024 р., імпорт – 24 823,5 млн дол., або 112,6%», - йдеться в повідомленні.

За даними Держстату, негативне сальдо склало $11,51 млрд. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,54 (за січень – квітень 2024 року – 0,65).

Наголошується, що зовнішньоторговельні операції Україна проводила із партнерами із 217 країн світу.

Найактивніше протягом звітного періоду Україна нарощувала експорт фармацевтичної продукції - на 27,2% проти січня - квітня торік, маси з деревини та целюлози - на 20,9%, живих тварин та продукції тваринного походження - на 20,8%.

Водночас експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти січня - квітня 2024 року (до $2,77 млрд).

Основний приріст імпорту до показника минулого року продемонструвало постачання електричних машин - на 69,3% (до $3,46 млрд), палива мінерального, нафти і продуктів переробки - на 23,2% (до $3,31 млрд), ядерних реакторів, котлів і машин - на 2,8% (до $2,05 млрд).

Як повідомлялося, за даними Державної митної служби, товарообіг України за січень - травень 2025 року становить 48,2 млрд дол. США.

Попри стабільно високий попит на робітничі спеціальності, багато українців стикаються з труднощами у пошуку роботи, що відповідає їхній кваліфікації та очікуванням. Про це повідомила заступниця директора департаменту реалізації політики зайнятості Державної служби зайнятості Олена Мельник.

За її словами, проблема набуває особливої актуальності на тлі значної кількості чоловіків, залучених до Сил оборони України. Це призвело до браку кадрів у низці технічних та інфраструктурних сфер. Серед найбільш дефіцитних — слюсарі, робітники комунального і транспортного господарства, де потрібні певна кваліфікація та професійна підготовка.

У відповідь на цей виклик держава запустила експериментальний проєкт з перенавчання жінок на спеціальності, що традиційно вважалися «чоловічими». Серед них — трактористки, слюсарки, токарки, фрезерувальниці, верстатниці деревообробного обладнання. Загалом програма охоплює близько 30 робітничих професій.

Паралельно залишається невизначеність у статистичних оцінках рівня безробіття: так, Інститут демографії оцінював його на рівні 9% у 2024 році, а Національний банк — близько 16%. Через воєнний стан Держстат не публікує офіційні дані з 2022 року.

Станом на кінець травня 2025 року на обліку в центрах зайнятості перебувало 40,7 тисячі українців. Розмір допомоги з безробіття коливається від 3,6 до 8 тисяч гривень.

«Ми працюємо над тим, щоб допомогти людям опанувати нові професії та повернутися на ринок праці», — підсумувала Мельник.

В столиці Угорщини пройшов 4-й Конгрес IndustriAll Europe, у роботі якого взяла участь українська делегація. Профспілку металургів і гірників України представляв Юрій Деркач, голова первинної організації ПМГУ «Кривбасзалізрудком».

Про деталі події він розповів  головному фахівцю з інформаційної роботи Криворізької міської організації Оксані Шахмоть.

- Цей масштабний форум для українців став ще одним майданчиком, де можна було твердо та голосно озвучити позицію України щодо війни з росією. Представники нашої делегації у своїх виступах наголошували, що росія повинна відповісти за всі злочини та понести відповідальність за всі наслідки розв’язаної нею війни. Говорили про те, що промислові регіони стали зоною активних бойових дій, що наші працівники трудяться в умовах постійної небезпеки, щодня гине квіт нації. Турбують питання здоров’я населення, нестабільної роботи підприємств, екологічної катастрофи тощо.

Українська делегація подала резолюцію «Ситуація в Україні під час воєнної агресії російської федерації», яку підтримали всі 500 учасників Конгресу з понад 40 країн. Резолюція закликає до солідарності з Україною, відновлення її економіки, інтеграції українських підприємств до європейських промислових та оборонних систем.

Конгрес закликав міжнародну спільноту посилити санкції проти росії, а також збільшити підтримку України в її боротьбі за незалежність та європейські цінності.

Представники українських профспілок підтримали також інші резолюції щодо миру та демократії.

Цьогорічний Конгрес працював під гаслом: «Об'єднуємо працівників для промислового майбутнього». Він був присвячений ключовим викликам, що постали перед європейськими профспілками. У центрі уваги – посилення профспілкового впливу для створення надійних та стійких робочих місць у промисловості Європи, справедлива ​​оплата та безпечні умови праці, зміцнення солідарності заради миру, захист прав працівників, членів профспілок.

У травні 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 1,3% проти показника у 0,7% місяцем раніше. В річному вимірі вони збільшилися вже на 15,9%. Про це повідомила Державна служба статистики України.

«Інфляція на споживчому ринку у травні 2025 р. порівняно із квітнем 2025 р. становила 1,3%, з початку року – 5,6%. Базова інфляція у травні 2025 р. порівняно із квітнем 2025 р. становила 0,5%, з початку року – 4,4%», - йдеться в повідомленні.

Водночас, за даними Держстату, споживчі ціни рік до року зросли на 15,9%, тоді як місяць тому цей показник дорівнював 15,1%.

На споживчому ринку у травні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 2,8%. Найбільше (на 17,6%) подорожчали фрукти. За рік ціни на них піднялися на 33,5%.

На 8,3-0,7% зросли ціни на свинину, м’ясо птиці, яловичину, безалкогольні напої, рибу та продукти з риби, хліб, сало, овочі, макаронні вироби, цукор. Водночас на 8,7% подешевшали яйця, при цьому річний показник зростання цін на яйця залишається найбільшим серед усіх груп товарів – 86%. Також у травні на 0,8–0,5% знизилися ціни на масло, молоко і рис.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,4%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 2,0%.

Одяг і взуття подешевшали на 1,9%, зокрема, взуття – на 2,4%, одяг – на 1,5%.

Ціни на транспорт знизилися на 0,1% в основному через здешевлення палива та мастил на 1,3% і проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 0,7%. Водночас на 0,5% подорожчав проїзд в автодорожньому пасажирському транспорті.

Як повідомлялося, у квітні 2025 року споживчі ціни в Україні зросли на 0,7%, в річному вимірі вони збільшилися на 15,1%.

В Женеві (Швейцарія) з 2 червня проходить 113-та сесія Міжнародної конференції праці, яка об’єднала представників урядів, профспілок і роботодавців із 187 країн світу - членів Міжнародної організації праці (МОП). Подія традиційно стала платформою для обговорення глобальних викликів у сфері праці, соціального захисту та прав людини.

Серед ключових тем цьогорічної конференції:

- біологічні ризики на робочих місцях (друга дискусія щодо нових стандартів),

- умови праці в платформній економіці,

- перехід до формальної зайнятості,

- отримання міжнародних трудових стандартів,

- ухвалення бюджету МОП на 2026–2027 роки.

Звертаючись до учасників заходу, Генеральний директор МОП Гілберт Ф. Хунгбо наголосив на особливому значенні місії Організації в часи стрімких змін у світі праці: «Нормативний мандат МОП сьогодні актуальний як ніколи. Ми повинні діяти сміливо й послідовно, просуваючи соціальну справедливість через гармонійне поєднання економічного, соціального та екологічного розвитку».

Хунгбо також закликав до модернізації МОП, аби вона могла ефективно реагувати на нові виклики: «МОП має мати мужність, здатність чути, гнучко адаптуватися й дивитися у майбутнє з вірою. Робочі місця — не наслідок розвитку, а його рушій».

9 червня зі зверненням до конференції виступив заступник голови ФПУ Василь Андреєв. У своїй промові він зосередився на викликах, з якими стикається сьогодні наша країна та українські профспілки, підкреслив важливість міжнародної солідарності та спільного прагнення до миру, справедливості та гідної праці в кожному куточку світу. «Об’єднавшись, ми сильніші, щоб забезпечити сталий мир - в Україні та по всьому світу», - зазначив Андреєв.

Конференція триватиме до 13 червня. Її підсумки можуть визначити нові вектори глобальної політики в сфері праці на найближчі роки.

Розмір середньомісячної заробітної плати в Україні за перший квартал 2025 року зріс на 24,1% порівняно з аналогічним періодом попереднього року і становив 23 460 грн. Про це повідомила Державна служба статистики.

За розрахунками видання, в I кварталі зростання реальних зарплат становило на 9,2%, що нижче за зростання на 17,8% торік. У доларовому еквіваленті середня зарплата становила $562 в першому кварталі 2025 року проти $495 у першому кварталі 2024 року, відповідно доларовому еквіваленті середня зарплата за рік зросла на 13,4%.

Сповільнення динаміки реальних зарплат зумовлено прискоренням споживчої інфляції в Україні. Так, якщо в I кварталі 2024 року інфляція у розрахунку до відповідного кварталу попереднього року становила 4%, то в I кварталі 2025 року – 13,6%.

Найвищі зарплати у сфері інформації та телекомунікацій – 65 579 грн (+32,6% до показника першого кварталу 2024 року). Друге місце посідає авіаційний транспорт – 52 561 грн (+51,5%). Третє місце за рівнем зарплати займає фінансова та страхова діяльність – 50 289 грн (+28,6%).

Найнижчі зарплати в освіті – 14 307 грн (+13,1%), у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 16 101 грн (+17,8%) та охороні здоров’я – 17 070 грн (+12,6%).

Єдиною галуззю, яка продемонструвала скорочення зарплат був водний транспорт – зниження на 6,1% до 24 504 грн. Це перше скорочення зарплат за агрегованими галузями з початку 2024 року.

Фонд державного майна України розглянув звернення Профспілки металургів і гірників України щодо ситуації навколо державного підприємства «Державний інститут по проектуванню підприємств коксохімічної промисловості» («Гипрококс») та поінформував про вжиті заходи.

Фонд, як уповноважений орган управління ДП «Гипрококс», повідомив, що 25 квітня 2025 року Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі про банкрутство підприємства за заявою ТОВ «Трейдторг Продакшн», яка висунула вимоги до ДП «Гипрококс» в обсязі 10,8 млн грн.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Фонд 12 травня 2025 року подав апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду та Господарського суду Харківської області. У скарзі Фонд просить скасувати ухвалу про відкриття справи про банкрутство та прийняти нове рішення - відмовити у задоволенні вимог ТОВ «Трейдторг Продакшн».

Цей крок спрямований на збереження для України стратегічно важливого державного підприємства, яке має працювати на конкурентоздатну вітчизняну економіку.

Ми живемо в часи несподіванок і перетворень. Світ змінюється швише, ніж люди встигають звикнути до його чергової «версії». В таких умовах немає жодного сенсу будувати далекосяжні плани, розробляти масштабні теоретичні концепції розвитку – вони миттєво розбиваються об реальність.

Тому в Профспілці металургів і гірників України вирішили: тримаємо в голові ключові вектори нашої роботи – і працюємо, вирішуючи конкретні проблеми спілчан найбільш ефективними методами.

Щодо векторів: вони напряму витікають з потреб та запитів членів ПМГУ. Їх окреслено у пріоритетних завданнях Профспілки металургів і гірників України на 2025-2030 роки, ухвалених VIII З’їздом. Це:

Європейська асоціація виробників сталі EUROFER закликає Єврокомісію негайно впровадити обіцяний «високоефективний торговельний захід» у відповідь на рішення США підвищити загальне мито на імпорт сталі до 50%. В організації попереджають: без термінових дій європейський ринок можуть захлиснути потоки дешевої сталі, раніше призначеної для американського ринку.

За оцінками EUROFER, близько 27 млн т сталі, які мали йти до США, тепер можуть бути перенаправлені в ЄС, де імпорт уже становить до 30% ринку на тлі ослабленого попиту. Ситуація нагадує події 2018 року, коли Сполучені Штати вперше запровадили тарифи на імпорт сталі, що призвело до різкого зростання імпорту в Європу.

«З подвоєнням загального мита США на сталь до 50% без жодних винятків ми очікуємо масового перенаправлення 27 млн т сталі, які раніше призначалися для США, на європейський ринок – так само, як це вже було у 2018 році після запровадження перших американських тарифів. У ситуації, коли глобальні потужності значно перевищують попит, а імпорт у ЄС вже досяг 30% на тлі низького внутрішнього попиту, нас буквально заливає дешева іноземна сталь. Без швидких дій ми будемо не просто під водою – ми потонемо. Нам потрібен обіцяний Комісією «високоефективний торговельний захід» як рятівне коло – і ми потребуємо його вже зараз. Якщо ми чекатимемо до 2026 року, коли завершиться чинний захисний механізм ЄС щодо сталі, значна частина нашої галузі вже буде втрачена безповоротно», – заявив директор EUROFER Аксель Еггерт.

Крім того, під загрозою опинилися 3,8 млн т експорту сталі з ЄС до США. За словами Еггерта, навіть найякісніша європейська продукція за такого мита стане неконкурентоспроможною.

В EUROFER закликають ЄС і США відновити переговори, зупинені у 2024 році, щоб разом протидіяти глобальному надвиробництву сталі.

Нагадаємо, що 30 травня президент США Дональд Трамп на заводі US Steel у Пенсільванії оголосив, що встановить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, подвоївши нинішню ставку, аби захистити металургів країни. Пізніше у соцмережах він уточнив, що вони підвищена тарифна ставка набуде чинності 4 червня.

WV Stahl наголошує, що цей крок створить величезний тиск на металургійну промисловість Європи, й знаменує собою новий рівень ескалації трансатлантичного торгового конфлікту.

Volkswagen досяг важливого етапу у своїй програмі скорочення витрат: за даними правління, вже 20 тисяч співробітників погодилися залишити компанію достроково. Приблизно дві третини з них йдуть на пенсію.

Програма була погоджена з профспілками наприкінці минулого року і припускає, що до 2030 року на німецьких заводах концерну буде скорочено 35 тисяч робочих місць. Співробітникам, які погодилися на звільнення, виплачуються компенсації - залежно від стажу, вони можуть досягати 400 тисяч євро.

Крім звільнень, VW планує скоротити кількість місць для стажувань: з 2026 замість 1400 на рік пропонуватиметься лише 600. Ці заходи, за розрахунками концерну, дозволять економити до 1,5 мільярда євро на рік на оплаті праці.

Також приблизно 130 тисяч співробітників погодилися на заморожування зарплат. Замість підвищення п'ять відсотків підуть у спеціальний фонд, з якого фінансуватимуться, наприклад, гнучкі графіки роботи. Крім того, скасовується виплата збільшеної відпускної допомоги.

У профспілці IG Metall стверджують, що завдяки цим крокам вдалося поки що уникнути закриття заводів.

У первинних організаціях ПМГУ з величезною повагою та вдячністю ставляться до ветеранів. Зберігаючи членство у Профспілці, ці заслужені люди, навіть завершивши трудову діяльність, залишаються невід’ємною частиною колективів – з ними спілкуються, у них просять поради, їм допомагають.

Тож не дивно, що профкоми ПО ПМГУ підприємств компанії Метінвест радо підтримали ініціативу роботодавця щодо відзначення найдосвідченіших та найактивніших пенсіонерів корпоративною нагородою «Корифей Метінвесту».

В урочистих церемоніях її вручення, які відбулися в різних містах напередодні дня народження компанії (6 червня), взяли участь керівники підприємств і профспілкові лідери.

Загалом високе звання Корифея отримали 40 пенсіонерів Метінвесту, чий спільний стаж роботи на активах компанії налічує понад 1500 років. Зараз вони – наставники молоді та активні волонтери, якими пишаються колективи.

Президент США Дональд Трамп підвищив мита на сталь і алюміній з 25% до 50%, виконавши обіцянку підвищити податки на імпорт в США, щоб допомогти вітчизняним виробникам, підписаний у вівторок указ набув чинності в середу, повідомляє Bloomberg.

В указі йдеться про те, що попередні мита «ще не дозволили» вітчизняним підприємствам «розвивати і підтримувати рівень завантаження виробничих потужностей, необхідний для стабільного функціонування галузей і задоволення прогнозованих потреб національної оборони».

«Підвищення раніше запроваджених тарифів надасть більшу підтримку цим галузям і зменшить або усуне загрозу національній безпеці, яку становить імпорт сталевих і алюмінієвих виробів та їхніх похідних», - йдеться в розпорядженні, яке Білий дім розмістив в соцмережі X.

Український ринок праці переживає значну трансформацію. Через повномасштабне вторгнення та демографічну кризу скорочується і кількість працездатного населення. Про це повідомила персслужба Міністерства соціальної політики.

Якщо у 2024 році чисельність населення у віці 15−59 років на території, підконтрольній уряду Україні, становила 18,6 млн осіб, то вже за рік вона скоротилася на пів мільйона.

Згідно з прогнозами, надалі також очікується зміншення кількості працездатних українців — до 17,5 млн осіб у 2030 році.

Пошук кваліфікованих кадрів ставатиме справжнім викликом.

Як зазначають у Мінсоцполіткии, все частіше на співбесідах зустрічатимуться досвідчені фахівці віком 45−55+ та старші, а кількість молодих спеціалістів зменшуватиметься. Співвідношення 60+ до 20-річних+ становитиме 3 до 1. А до 2040 року частка людей 60+ зросте до 28,4%.

Інфляція в єврозоні в травні 2025 року зросла на 1,9% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник сповільнив темпи зростання після +2,2% у квітні. Про це свідчать попередні дані Євростату.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав показник на рівні +2%.

Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, у травні зросла на 2,3% порівняно з 2,7% у квітні. Ціни на енергоносії знизились на 3,6% (-3,6% у квітні).

Протягом місяця країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Естонія (+4,6%), Хорватія й Словаччина (по +4,3%). Найнижчі були зафіксовані у Франції (+0,6%), на Кіпрі (+0,4%), й в Португалії (+1,7%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 2,1%, Італії – на 1,9%.

Нагадаємо, що Європейський центробанк продовжує проводити політику монетарного стимулювання. В середині квітня ЄЦБ втретє з початку року знизив усі три основні процентні ставки на 25 базисних пунктів. Базова ставка за депозитами становить 2,25%, ставка основних операцій рефінансування – 2,4%, ставка за маржинальними кредитами – 2,65%.

ВВП Євросоюзу за підсумками 2024 року, згідно з попередніми оцінками Євростату, зріс на 0,8% у порівнянні з 2023 роком. В єврозоні цей показник збільшився на 0,7% р./р. У IV кварталі сезонно скоригований ВВП ЄС зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, та на 1,1% до аналогічного періоду 2023-го. В єврозоні показник залишився на рівні III кварталу, та зріс на 0,9% р./р.

Подвоєння тарифів США на імпорт сталі створить величезний тиск на металургійну промисловість Європи. Про це йдеться у заяві німецької сталеливарної асоціації WV Stahl.

Як зауважила Марія Ріппель, виконавчий директор WV Stahl, цей крок знаменує собою новий рівень ескалації трансатлантичного торгового конфлікту.

За її словами, з одного боку, ці заходи покладуть більший тягар на європейський прямий експорт на ринок США. Ще більш проблематичним є непрямий вплив, оскільки традиційні країни-постачальники ризикують втратити доступ до американського ринку через непомірні тарифи й, як наслідок, переорієнтують свою сталь на ринок ЄС.

«Це ще більше посилить і без того значний імпортний тиск на Європу. Кожна третя тонна сталі вже сьогодні імпортується. На жаль – і про це мало хто знає – в тому числі з Росії, яка постачає до ЄС від 3 до 4 млн т сталі щороку», – зазначила Ріппель.

У WV Stahl зауважили – дуже важливо, аби Єврокомісія знайшла баланс між жорстким торгівельним захистом і розумними переговорами. Зокрема, своєчасно потрібен ефективний інструмент захисту торгівлі для європейської сталеливарної промисловості – наразі ведеться інтенсивна робота над цим. З іншого боку, важливі переговори щодо двосторонньої угоди про сталь зі США, і галузева асоціація підтримує зусилля Єврокомісії. Німецькі металурги також зауважують необхідність підтримки з боку федерального уряду в Брюсселі.

30 травня президент США Дональд Трамп на заводі US Steel у Пенсільванії оголосив, що встановить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, подвоївши нинішню ставку, аби захистити металургів країни. Пізніше у соцмережах він уточнив, що вони підвищена тарифна ставка набуде чинності 4 червня.

29 травня в межах роботи VIII З’їзду ПМГУ був обраний новий очільник Профспілки металургів і гірників України. Цю відповідальну посаду обійняв Богдан Оверковський – його кандидатуру підтримали 208 з 229 делегатів.

Богдан Миколайович – представник когорти лідерів середнього віку, чиї цінності і підходи формувалися вже у сучасних умовах і при цьому встигли підкріпитися значним досвідом реальної профспілкової роботи та роботи на державній службі. Довіра, яку йому висловили на З’їзді, базується не на обіцянках та планах, а на багаторічному успішному вирішенні соціально-економічних питань спілчан, якими Богдан Оверковський безпосередньо опікувався на позиції заступника голови Профспілки.

Щодо його стратегічного бачення подальшого розвитку ПМГУ, окресленого у короткому, але змістовному виступі на З’їзді, воно припало до душі і активу старшого віку, і молодіжному крилу, адже об’єднало в собі вірність добрим профспілковим традиціям і відкритість до інновацій.

Наводимо цей програмний виступ повністю.

Індустріальне майбутнє Європи та посилення профспілкового руху як носія гуманістичних цінностей і рушія розбудови справедливого миру – такими були наскрізні теми XXI національного Конгресу італійського профоб’єднання FIM-CISL, що проходив 28-30 травня в Неаполі.

В межах заходу обговорювалося широке коло важливих питань: політика промислового відродження Європи, методи аналізу економічних даних у профспілковій діяльності, екологічний та цифровий перехід, участь профспілок у врегулюванні конфліктів тощо.

Серед модераторів та доповідачів панельних дискусій були міністр економічного розвитку Італії Адольфо Урсо, колишній еврокомісар з економіки та фінансів Паоло Джентілоні, латинський Патріарх Єрусалиму кардинал Пьєрбатіста Піццабалла, Генеральний секретар МКП Люк Тріангл, Генеральний секретар IndustriAll Europe Джудіт Кіртон-Дарлінг, заступник голови Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан, численні представники наукової спільноти та профспілкові лідери.

Розглянувши підсумки роботи керівних органів FIM-CISL, Конгрес визнав її задовільною. Також його делегати затвердили оновлений Статут, обрали Генерального секретаря (посаду знов довірили Фердинандо Уліано), Національний секретаріат, Виконавчий комітет, Ради аудиторів та арбітрів.

FIM-CISL є давнім другом Профспілки металургів і гірників України. Об’єднані спільним сектором роботи (FIM-CISL захищає зокрема інтереси металістів та машинобудівників Італії), ми мали міцні інформаційні зв’язки, обмінювалися досвідом. Після початку повномасштабної війни італійські колеги активно підтримували ПМГУ, надавали допомогу нашим спілчанам.

За їхнім запрошенням у XXI Конгресі взяли участь головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва та головний бухгалтер Донецької обласної організації ПМГУ Оксана Застєнкіна. Спілкуючись з представниками світового профруху, вони скористались можливістю розповісти їм про проблеми працівників українського ГМК та закликали продовжувати говорити про Україну з міжнародних трибун.

На шляху до професійного становлення студенти Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ, де діє первинна організація ПМГУ, активно знайомляться з провідними підприємствами рідного міста. Нещодавно вони мали змогу побачити на власні очі роботу одного з промислових гігантів України - ПАТ «Запоріжсталь».

Цей візит став черговим кроком у програмі профорієнтаційних заходів, які регулярно проводяться в коледжі. Молодь була вражена масштабами виробництва, високим рівнем автоматизації процесів та злагодженістю роботи на підприємстві. Студенти спостерігали за сучасними технологічними процесами, дізнавалися про структуру підприємства та специфіку різних професій у металургійній сфері.

Особливо важливо, що подібні екскурсії сприяють формуванню практичного бачення майбутньої професії та мотивують до навчання. Багато хто з учасників поділився, що після візиту на «Запоріжсталь» у них з’явилося ще більше прагнення стати кваліфікованими фахівцями у своїй галузі.

Українська економіка продовжує повільне відновлення після найглибшого обвалу з часів незалежності. У 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення рф, реальний ВВП України скоротився на 28,8%. Це — найбільше падіння за весь період спостережень.

Після рекордного падіння на 28,8% у 2022 році реальний ВВП України зріс у 2023-2024 роках. НБУ прогнозує помірне економічне відновлення в наступні роки.

У період з 1993 до 1999 року ВВП України скорочувався різними темпами. У 1993 році економіка впала на 14,2%, у 1994 році – на 22,9%, у 1995 році – на 12,2%, в 1996 році – на 10%, у 1997 році – на 3%, у 1998 році – на 1,9%, у 1999 році – на 0,2%.

Із 2000 року українська економіка почала зростати. Наприклад, у 2004 році реальній ВВП зріс на 11,8%.

Це тривало аж до світової фінансової кризи, через її вплив ВВП скоротився на 15,1% у 2009 році.

Потім було ще кілька періодів, коли реальний ВВП скорочувався: у 2014-2015 роках – через війну, у 2020 році – через пандемію і зрештою у 2022 році через повномасштабне вторгнення.

У 2023 році економіка продемонструвала зростання на рівні 5,5%, а в 2024 — на 2,9%. Це підтверджує тренд поступового відновлення після воєнного шоку, хоча темпи сповільнюються. Серед ключових факторів росту — внутрішнє споживання, підтримка міжнародних партнерів і відновлення окремих секторів експорту.

Національний банк України в інфляційному звіті зберігає обережний оптимізм. Згідно з прогнозом, у 2025-2027 роках економіка зростатиме на рівні 3-4% щороку. Зокрема, у 2025 очікується +3,1%, у 2026 – +3,7%, а у 2027 – +3,9%.

29 травня 2025 року в Дніпрі відбувся VІІІ З’їзд Профспілки металургів і гірників України. У його роботі взяли участь 229 делегатів – представники первинних і територіальних організацій Профспілки, заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, очільник Федерації металургів України Сергій Біленький, голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Анатолій Яловий, голова Профспілки працівників космічного та загального машинобудування України Віктор Гармаш.

Делегатів З’їзду привітав заступник Генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан. Від Федерації профспілок України вітальне слово З’їзду передав Олександр Шубін.

Після обрання робочих органів та надання їм повноважень, делегати заслухали звіт про роботу Центральної ради Профспілки з вересня 2020 року по травень 2025 року, озвучений головою ПМГУ Олександром Рябком. Зі звітною доповіддю Контрольно-ревізійної комісії виступив її очільник Юрій Чепінський.

В обговоренні доповідей взяли участь голова ПО ПМГУ Північного ГЗК Наталія Шамрицька, голова ПО ПМГУ Нікопольського заводу феросплавів Володимир Романенко та ін.

Роботу Центральної ради Профспілки за звітний період визнано задовільною, звіт контрольно-ревізійної комісії – затверджено.

Делегати З’їзду прийняли Пріоритетні завдання ПМГУ на 2025-2030 роки та Звернення до соціальних партнерів про спільні дії щодо забезпечення прав працівників, збереження та розвитку підприємств ГМК в умовах війни та повоєнного відновлення України.

Було обрано новий склад Центральної ради, КРК (голова Юрій Чепінський) та Статутної комісії (голова Олександр Чубенко).

Головою Профспілки металургів і гірників України на новий строк обрано Богдана Миколайовича Оверковського. Першим заступником голови ПМГУ став Валерій Миколайович Гавриленко.

29 травня 2025 року, у місті Дніпро відбудеться VIII З’їзд Профспілки металургів і гірників України.

Делегати З’їзду розглянуть звіти Центральної ради, Контрольно-ревізійної та Статутної комісій за п’ятирічний період – з вересня 2020 року по травень 2025 року. Вони проаналізують результати роботи, визначать досягнення, врахують виклики, з якими зіткнулася Профспілка в умовах повномасштабної війни, сформулюють нові підходи до подальшої діяльності, визначать пріоритетні вектори розвитку ПМГУ на найближчі роки.

Також З’їзд обере новий склад Центральної ради Профспілки і лідерів, які очолюватимуть ПМГУ у наступному періоді.

– З початком війни для нашої первинної організації, як і для всіх українців, життя розділилося на «до» та «після»… Прифронтове місто, робота під обстрілами, зменшення кількості працівників (мобілізація, виїзд у безпечніші регіони), звуження соціального пакету…

Але завдяки наполегливій праці трудового колективу, активності профорганізації та соціальному діалогу з роботодавцем зараз ми маємо підвищення зарплати, поступове відновлення додаткових соціальних пільг і гарантій.

Так, попереду ще багато роботи: потрібно поліпшувати соціально-економічний стан працівників через колективні переговори, вживати заходів для збереження трудового потенціалу, сприяти адаптації колег, які повертаються з фронту, тощо.

Головне для нас – наші люди. Вони надихають: своєю відданістю країні, підприємству та ПМГУ. Бажаю всім первинним організаціям і нашій Профспілці загалом відчувати це натхнення і рішуче діяти на захист трудових прав спілчан, досягаючи всіх поставлених цілей!

Ініціатива «Укрзалізниці» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% може призвести до зниження українського ВВП на 1,18% або 95,8 млрд грн та скорочення експорту майже на 3% або 97,8 млрд грн. Такі результати показало дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

З урахуванням частки інфраструктурної складової у залізничному тарифі, її збільшення на 37% призведе до зростання вартості залізничних вантажоперевезень різних видів продукції на 26-31%.

Окрім того, індексація тарифів УЗ спричинить зменшення обсягів перевезень на 27 млн т на рік та зниження виробництва на 23 млн т різної продукції. Серед секторів економіки найбільше скорочення обсягів виробництва буде у добуванні металевих руд (-5,38%, або -30,8 млрд грн) та металургії (-6,9%, або -63,6 млрд грн). Значним буде падіння випуску продукції й у торгівлі (-0,96%, або -21,5 млрд грн) та транспорті (-1,02%, або -10,0 млрд грн).

За оцінками «Укрпромзовнішекспертизи», найбільше постраждають металургія (-6,9%), гірничодобувна промисловість (-5,3%) та виробництво будматеріалів (-4,2%). Зокрема, це стосується вугілля (постачання на ТЕС), залізорудної сировини (постачання на меткомбінати), мінбудматеріалів та цементу (міжрегіональні перевезення), а також експортних перевезень.

Через зростання тарифів українські виробники, за можливості, переорієнтуються на автотранспорт, однак для основної частини продукції залізниця є безальтернативною, або її замінність обмежена – альтернатива підходить для перевезень зерна, лісоматеріалів і нафтопродуктів. Своєю чергою перехід бізнесу на автотранспорт створить додаткове навантаження на логістичну інфраструктуру країни.

Експерти пропонують розглянути альтернативні варіанти компенсації збитків, зокрема державну субсидію, продаж непрофільних активів або перегляд податкового навантаження, щоб зменшити негативний вплив на економіку.

Розрахунки кількісного ефекту приведені станом на кінець 2024 року.

Зростання залізничних тарифів автоматично закладається в собівартість виробництва, що може призвести до погіршення конкурентоздатності українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. За розрахунками Національної асоціації добувної промисловості України, внаслідок індексації тарифів УЗ собівартість тонни руди може зрости щонайменше на $2-3, а тонни вугілля – на $5-7 залежно від відстані перевезення.

Нагадаємо, що такі дії «Укрзалізниці» фактично закладають спіраль промислової інфляції, оскільки будь-яке підвищення тарифів буде напряму оплачувати кінцевий споживач. Наприклад, якщо цегла продається за 10 грн, то зростання на 37% вартості перевезень означає, що вона буде коштувати вже 13,7 грн, а з ПДВ – усі 15 грн.

Під час влаштування на роботу швейцарці найперше звертають увагу не на зарплату, а на умови праці. Таку несподівану пріоритетність виявило нове дослідження, проведене кадровою компанією Swissstaffing у співпраці з інститутом GFS-Zürich. Серед 1204 опитаних працівників 68% назвали сприятливу робочу атмосферу найважливішим критерієм при виборі місця праці — навіть важливішим за рівень оплати (63%).

Це дослідження виявило і відмінність пріоритетів різних поколінь. Люди старше 30 років надають великого значення зарплаті та стабільності зайнятості. Цікаво, що представники покоління зумерів, попри стереотипи, також турбуються про фінансову безпеку. Дослідники пояснюють це досвідом економічних криз і нестабільного ринку праці, в якому зростали молоді працівники.

Натомість співробітники віком 50+ дедалі частіше шукають у роботі сенс, гнучкість і можливість самореалізації. За даними дослідження, це покоління сформувалося в період економічного зростання та соціальної стабільності й зазвичай отримувало вищі зарплати, ніж сучасна молодь.

Водночас багато роботодавців встановлюють пріоритети, які не відповідають потребам працівників. Про це свідчать результати додаткового опитування 509 швейцарських компаній. Лише трохи більше половини з них (53%) вважають сильною стороною своєї компанії сприятливу робочу атмосферу, а ще менше (44%) — гідну оплату праці.

Хронічна нестача кваліфікованих кадрів, спричинена демографічними змінами, стане серйозним викликом для швейцарських роботодавців у найближчі роки. Щоб привабити та утримати потрібних фахівців, компаніям доведеться адаптувати свої стратегії найму до нових реалій. Йдеться про інвестиції в позитивне робоче середовище, конкурентну оплату праці та гнучкі форми зайнятості. Інакше підприємства ризикують зіткнутися зі зростанням плинності кадрів і збільшенням кількості вакантних посад.

У нинішніх умовах понад 60% швейцарських компаній, у яких працює більше п’яти осіб, вже активно залучають тимчасових працівників нарівні з постійними. Тимчасова зайнятість перетворилася на ефективну кадрову стратегію: багато людей використовують її як стартову позицію для подальшого працевлаштування на постійну роботу. Це дозволяє компаніям краще оцінити потенційного працівника в реальних умовах, зменшує ризики помилок при наймі та знижує витрати на рекрутинг.

Міністерство фінансів закладає в проєкт Бюджетної резолюції на 2026-2028 роки індексацію соціальних стандартів на прогнозний рівень інфляції: 2026 – 8,6%, 2027 – 5,9%, 2028 – 5,3%, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на лист Мінфіну головним розпорядникам бюджетних коштів.

«У цьому листі доведені наступні показники мінімальних соціальних стандартів: мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року – 8 688 грн; з 1 січня 2027 року – 9 374 грн; з 1 січня 2028 року – 10 059 грн; прожитковий мінімум (загальний розмір) з 1 січня 2026 року – 3 171 грн; з 1 січня 2027 року – 3 358 грн; з 1 січня 2028 року – 3 536 грн», – написав він у телеграм у неділю.

Гетманцев нагадав, що показники мінімальних соціальних стандартів були заморожені у цьому році і не враховують прогнозну інфляцію, яка за прогноз уряду складе 9,5%, а НБУ – 8,7%.

Згідно із законом про державний бюджет на 2025 рік мінімальна зарплата, до якої, наприклад, прив’язані зарплати бюджетникам, лікарняні, деякі штрафи, середній рівень зарплати на підприємстві для права отримати бронювання від мобілізації, дорівнює 8 000 грн, а прожитковий мінімум (загальний розмір) – 2 920 грн.

Голова комітету додав, що у базовому сценарії – за покращення безпекової ситуації – уряд прогнозує суттєве прискорення економіки у наступні три роки: середні темпи зростання економіки за цей період мають скласти 5,1%, в тому числі 4,5% у 2026 році проти 2,9% у 2024 році і очікуваних 2,7% у 2025 році.

«Закликаю уряд переглянути підходи до на 2026-2028 роки… Вважаю, що за такого макроекономічного сценарію буде справедливим закласти більший перерозподіл ВВП на соціальні цілі, насамперед, на індексацію соціальних стандартів, що само по собі має підтримати споживчий попит і разом із інвестиціями (про які згадує уряд у своєму прогнозі як про головний драйвер росту) – відновлення економіки», – наголосив Гетманцев.

На його думку, ресурсом на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази. Голова комітету оцінює додаткові доходи від цих дій тільки цього року більш ніж $5 млрд.

Він нагадав, що відповідно до плану-графіку бюджетного процесу до 15 травня Мінфін мав би подати до Кабміну проект бюджетної декларації на 2026-2028 рр., який уряд має схвалити до 1 червня, а далі документ до 15 липня має розглянути Верховна Рада.

У складний воєнний час Профспілка металургів і гірників України продовжує вирішувати свої завдання щодо захисту прав та інтересів людей праці. Щоб робити це максимально ефективно, її лідери регулярно обговорюють нагальні питання та колегіально ухвалюють рішення, покликані підвищити нашу здатність адекватно відповідати на всі виклики сьогодення.

Черговою нагодою для такої «звірки годинників» став квітневий пленум ЦР ПМГУ. Захід відбувся у змішаному форматі з основною студією в Дніпрі. На порядку денному стояла низка актуальних тем. Головними доповідачами щодо них виступили голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко і заступник Богдан Оверковський.

Насамперед, в центрі уваги присутніх були численні аспекти підготовки до VІІІ З'їзду ПМГУ, який пройде вже через місяць, 29 травня. До їх обговорення активно долучилися очільники первинних організацій –  Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ольга Тихонова («Вода Донбасу»), Леонід Анісімов («Запоріжсталь»), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Володимир Романенко (Нікопольський завод феросплавів), голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц, головний технічний інспектор Донецької обласної організації ПМГУ Олександр Чубенко та інші.

Також учасники пленуму:

– розглянули інформацію про роботу над проєктом нової редакції Статуту Профспілки та її результати, озвучену головою Статутної комісії Профспілки Юрієм Дорошенком;

– продовжили повноваження керівним виборним органам організацій Профспілки (головам та їх заступникам), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або на яких ведуться (велись) бойові дії, до звітної Конференції ПМГУ;

– взяли до уваги дані щодо виконання бюджету ПМГУ за 2024 рік та затвердили бюджет Профспілки на 2025 рік, презентовані головним бухгалтером ПМГУ Євгенією Кондратьєвою;

– затвердили нову редакцію Положення про Молодіжну раду ПМГУ, яке враховує наявні можливості залучення молоді до активної роботи в Профспілці;

– підтримали рішення ЦР щодо надання матеріальної допомоги членам Профспілки, які постраждали від ворожої атаки 23 квітня в Марганці.