Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.1 - Запорожский обком ПМГУ

Індустріальне майбутнє Європи та посилення профспілкового руху як носія гуманістичних цінностей і рушія розбудови справедливого миру – такими були наскрізні теми XXI національного Конгресу італійського профоб’єднання FIM-CISL, що проходив 28-30 травня в Неаполі.

В межах заходу обговорювалося широке коло важливих питань: політика промислового відродження Європи, методи аналізу економічних даних у профспілковій діяльності, екологічний та цифровий перехід, участь профспілок у врегулюванні конфліктів тощо.

Серед модераторів та доповідачів панельних дискусій були міністр економічного розвитку Італії Адольфо Урсо, колишній еврокомісар з економіки та фінансів Паоло Джентілоні, латинський Патріарх Єрусалиму кардинал Пьєрбатіста Піццабалла, Генеральний секретар МКП Люк Тріангл, Генеральний секретар IndustriAll Europe Джудіт Кіртон-Дарлінг, заступник голови Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан, численні представники наукової спільноти та профспілкові лідери.

Розглянувши підсумки роботи керівних органів FIM-CISL, Конгрес визнав її задовільною. Також його делегати затвердили оновлений Статут, обрали Генерального секретаря (посаду знов довірили Фердинандо Уліано), Національний секретаріат, Виконавчий комітет, Ради аудиторів та арбітрів.

FIM-CISL є давнім другом Профспілки металургів і гірників України. Об’єднані спільним сектором роботи (FIM-CISL захищає зокрема інтереси металістів та машинобудівників Італії), ми мали міцні інформаційні зв’язки, обмінювалися досвідом. Після початку повномасштабної війни італійські колеги активно підтримували ПМГУ, надавали допомогу нашим спілчанам.

За їхнім запрошенням у XXI Конгресі взяли участь головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва та головний бухгалтер Донецької обласної організації ПМГУ Оксана Застєнкіна. Спілкуючись з представниками світового профруху, вони скористались можливістю розповісти їм про проблеми працівників українського ГМК та закликали продовжувати говорити про Україну з міжнародних трибун.

На шляху до професійного становлення студенти Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ, де діє первинна організація ПМГУ, активно знайомляться з провідними підприємствами рідного міста. Нещодавно вони мали змогу побачити на власні очі роботу одного з промислових гігантів України - ПАТ «Запоріжсталь».

Цей візит став черговим кроком у програмі профорієнтаційних заходів, які регулярно проводяться в коледжі. Молодь була вражена масштабами виробництва, високим рівнем автоматизації процесів та злагодженістю роботи на підприємстві. Студенти спостерігали за сучасними технологічними процесами, дізнавалися про структуру підприємства та специфіку різних професій у металургійній сфері.

Особливо важливо, що подібні екскурсії сприяють формуванню практичного бачення майбутньої професії та мотивують до навчання. Багато хто з учасників поділився, що після візиту на «Запоріжсталь» у них з’явилося ще більше прагнення стати кваліфікованими фахівцями у своїй галузі.

Українська економіка продовжує повільне відновлення після найглибшого обвалу з часів незалежності. У 2022 році на тлі повномасштабного вторгнення рф, реальний ВВП України скоротився на 28,8%. Це — найбільше падіння за весь період спостережень.

Після рекордного падіння на 28,8% у 2022 році реальний ВВП України зріс у 2023-2024 роках. НБУ прогнозує помірне економічне відновлення в наступні роки.

У період з 1993 до 1999 року ВВП України скорочувався різними темпами. У 1993 році економіка впала на 14,2%, у 1994 році – на 22,9%, у 1995 році – на 12,2%, в 1996 році – на 10%, у 1997 році – на 3%, у 1998 році – на 1,9%, у 1999 році – на 0,2%.

Із 2000 року українська економіка почала зростати. Наприклад, у 2004 році реальній ВВП зріс на 11,8%.

Це тривало аж до світової фінансової кризи, через її вплив ВВП скоротився на 15,1% у 2009 році.

Потім було ще кілька періодів, коли реальний ВВП скорочувався: у 2014-2015 роках – через війну, у 2020 році – через пандемію і зрештою у 2022 році через повномасштабне вторгнення.

У 2023 році економіка продемонструвала зростання на рівні 5,5%, а в 2024 — на 2,9%. Це підтверджує тренд поступового відновлення після воєнного шоку, хоча темпи сповільнюються. Серед ключових факторів росту — внутрішнє споживання, підтримка міжнародних партнерів і відновлення окремих секторів експорту.

Національний банк України в інфляційному звіті зберігає обережний оптимізм. Згідно з прогнозом, у 2025-2027 роках економіка зростатиме на рівні 3-4% щороку. Зокрема, у 2025 очікується +3,1%, у 2026 – +3,7%, а у 2027 – +3,9%.

29 травня 2025 року в Дніпрі відбувся VІІІ З’їзд Профспілки металургів і гірників України. У його роботі взяли участь 229 делегатів – представники первинних і територіальних організацій Профспілки, заступник Голови Федерації профспілок України Олександр Шубін, очільник Федерації металургів України Сергій Біленький, голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Анатолій Яловий, голова Профспілки працівників космічного та загального машинобудування України Віктор Гармаш.

Делегатів З’їзду привітав заступник Генерального секретаря Глобального союзу IndustriALL Кемаль Озкан. Від Федерації профспілок України вітальне слово З’їзду передав Олександр Шубін.

Після обрання робочих органів та надання їм повноважень, делегати заслухали звіт про роботу Центральної ради Профспілки з вересня 2020 року по травень 2025 року, озвучений головою ПМГУ Олександром Рябком. Зі звітною доповіддю Контрольно-ревізійної комісії виступив її очільник Юрій Чепінський.

В обговоренні доповідей взяли участь голова ПО ПМГУ Північного ГЗК Наталія Шамрицька, голова ПО ПМГУ Нікопольського заводу феросплавів Володимир Романенко та ін.

Роботу Центральної ради Профспілки за звітний період визнано задовільною, звіт контрольно-ревізійної комісії – затверджено.

Делегати З’їзду прийняли Пріоритетні завдання ПМГУ на 2025-2030 роки та Звернення до соціальних партнерів про спільні дії щодо забезпечення прав працівників, збереження та розвитку підприємств ГМК в умовах війни та повоєнного відновлення України.

Було обрано новий склад Центральної ради, КРК (голова Юрій Чепінський) та Статутної комісії (голова Олександр Чубенко).

Головою Профспілки металургів і гірників України на новий строк обрано Богдана Миколайовича Оверковського. Першим заступником голови ПМГУ став Валерій Миколайович Гавриленко.

29 травня 2025 року, у місті Дніпро відбудеться VIII З’їзд Профспілки металургів і гірників України.

Делегати З’їзду розглянуть звіти Центральної ради, Контрольно-ревізійної та Статутної комісій за п’ятирічний період – з вересня 2020 року по травень 2025 року. Вони проаналізують результати роботи, визначать досягнення, врахують виклики, з якими зіткнулася Профспілка в умовах повномасштабної війни, сформулюють нові підходи до подальшої діяльності, визначать пріоритетні вектори розвитку ПМГУ на найближчі роки.

Також З’їзд обере новий склад Центральної ради Профспілки і лідерів, які очолюватимуть ПМГУ у наступному періоді.

– З початком війни для нашої первинної організації, як і для всіх українців, життя розділилося на «до» та «після»… Прифронтове місто, робота під обстрілами, зменшення кількості працівників (мобілізація, виїзд у безпечніші регіони), звуження соціального пакету…

Але завдяки наполегливій праці трудового колективу, активності профорганізації та соціальному діалогу з роботодавцем зараз ми маємо підвищення зарплати, поступове відновлення додаткових соціальних пільг і гарантій.

Так, попереду ще багато роботи: потрібно поліпшувати соціально-економічний стан працівників через колективні переговори, вживати заходів для збереження трудового потенціалу, сприяти адаптації колег, які повертаються з фронту, тощо.

Головне для нас – наші люди. Вони надихають: своєю відданістю країні, підприємству та ПМГУ. Бажаю всім первинним організаціям і нашій Профспілці загалом відчувати це натхнення і рішуче діяти на захист трудових прав спілчан, досягаючи всіх поставлених цілей!

Ініціатива «Укрзалізниці» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% може призвести до зниження українського ВВП на 1,18% або 95,8 млрд грн та скорочення експорту майже на 3% або 97,8 млрд грн. Такі результати показало дослідження ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

З урахуванням частки інфраструктурної складової у залізничному тарифі, її збільшення на 37% призведе до зростання вартості залізничних вантажоперевезень різних видів продукції на 26-31%.

Окрім того, індексація тарифів УЗ спричинить зменшення обсягів перевезень на 27 млн т на рік та зниження виробництва на 23 млн т різної продукції. Серед секторів економіки найбільше скорочення обсягів виробництва буде у добуванні металевих руд (-5,38%, або -30,8 млрд грн) та металургії (-6,9%, або -63,6 млрд грн). Значним буде падіння випуску продукції й у торгівлі (-0,96%, або -21,5 млрд грн) та транспорті (-1,02%, або -10,0 млрд грн).

За оцінками «Укрпромзовнішекспертизи», найбільше постраждають металургія (-6,9%), гірничодобувна промисловість (-5,3%) та виробництво будматеріалів (-4,2%). Зокрема, це стосується вугілля (постачання на ТЕС), залізорудної сировини (постачання на меткомбінати), мінбудматеріалів та цементу (міжрегіональні перевезення), а також експортних перевезень.

Через зростання тарифів українські виробники, за можливості, переорієнтуються на автотранспорт, однак для основної частини продукції залізниця є безальтернативною, або її замінність обмежена – альтернатива підходить для перевезень зерна, лісоматеріалів і нафтопродуктів. Своєю чергою перехід бізнесу на автотранспорт створить додаткове навантаження на логістичну інфраструктуру країни.

Експерти пропонують розглянути альтернативні варіанти компенсації збитків, зокрема державну субсидію, продаж непрофільних активів або перегляд податкового навантаження, щоб зменшити негативний вплив на економіку.

Розрахунки кількісного ефекту приведені станом на кінець 2024 року.

Зростання залізничних тарифів автоматично закладається в собівартість виробництва, що може призвести до погіршення конкурентоздатності українських виробників як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках. За розрахунками Національної асоціації добувної промисловості України, внаслідок індексації тарифів УЗ собівартість тонни руди може зрости щонайменше на $2-3, а тонни вугілля – на $5-7 залежно від відстані перевезення.

Нагадаємо, що такі дії «Укрзалізниці» фактично закладають спіраль промислової інфляції, оскільки будь-яке підвищення тарифів буде напряму оплачувати кінцевий споживач. Наприклад, якщо цегла продається за 10 грн, то зростання на 37% вартості перевезень означає, що вона буде коштувати вже 13,7 грн, а з ПДВ – усі 15 грн.

Під час влаштування на роботу швейцарці найперше звертають увагу не на зарплату, а на умови праці. Таку несподівану пріоритетність виявило нове дослідження, проведене кадровою компанією Swissstaffing у співпраці з інститутом GFS-Zürich. Серед 1204 опитаних працівників 68% назвали сприятливу робочу атмосферу найважливішим критерієм при виборі місця праці — навіть важливішим за рівень оплати (63%).

Це дослідження виявило і відмінність пріоритетів різних поколінь. Люди старше 30 років надають великого значення зарплаті та стабільності зайнятості. Цікаво, що представники покоління зумерів, попри стереотипи, також турбуються про фінансову безпеку. Дослідники пояснюють це досвідом економічних криз і нестабільного ринку праці, в якому зростали молоді працівники.

Натомість співробітники віком 50+ дедалі частіше шукають у роботі сенс, гнучкість і можливість самореалізації. За даними дослідження, це покоління сформувалося в період економічного зростання та соціальної стабільності й зазвичай отримувало вищі зарплати, ніж сучасна молодь.

Водночас багато роботодавців встановлюють пріоритети, які не відповідають потребам працівників. Про це свідчать результати додаткового опитування 509 швейцарських компаній. Лише трохи більше половини з них (53%) вважають сильною стороною своєї компанії сприятливу робочу атмосферу, а ще менше (44%) — гідну оплату праці.

Хронічна нестача кваліфікованих кадрів, спричинена демографічними змінами, стане серйозним викликом для швейцарських роботодавців у найближчі роки. Щоб привабити та утримати потрібних фахівців, компаніям доведеться адаптувати свої стратегії найму до нових реалій. Йдеться про інвестиції в позитивне робоче середовище, конкурентну оплату праці та гнучкі форми зайнятості. Інакше підприємства ризикують зіткнутися зі зростанням плинності кадрів і збільшенням кількості вакантних посад.

У нинішніх умовах понад 60% швейцарських компаній, у яких працює більше п’яти осіб, вже активно залучають тимчасових працівників нарівні з постійними. Тимчасова зайнятість перетворилася на ефективну кадрову стратегію: багато людей використовують її як стартову позицію для подальшого працевлаштування на постійну роботу. Це дозволяє компаніям краще оцінити потенційного працівника в реальних умовах, зменшує ризики помилок при наймі та знижує витрати на рекрутинг.

Міністерство фінансів закладає в проєкт Бюджетної резолюції на 2026-2028 роки індексацію соціальних стандартів на прогнозний рівень інфляції: 2026 – 8,6%, 2027 – 5,9%, 2028 – 5,3%, повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев із посиланням на лист Мінфіну головним розпорядникам бюджетних коштів.

«У цьому листі доведені наступні показники мінімальних соціальних стандартів: мінімальна зарплата з 1 січня 2026 року – 8 688 грн; з 1 січня 2027 року – 9 374 грн; з 1 січня 2028 року – 10 059 грн; прожитковий мінімум (загальний розмір) з 1 січня 2026 року – 3 171 грн; з 1 січня 2027 року – 3 358 грн; з 1 січня 2028 року – 3 536 грн», – написав він у телеграм у неділю.

Гетманцев нагадав, що показники мінімальних соціальних стандартів були заморожені у цьому році і не враховують прогнозну інфляцію, яка за прогноз уряду складе 9,5%, а НБУ – 8,7%.

Згідно із законом про державний бюджет на 2025 рік мінімальна зарплата, до якої, наприклад, прив’язані зарплати бюджетникам, лікарняні, деякі штрафи, середній рівень зарплати на підприємстві для права отримати бронювання від мобілізації, дорівнює 8 000 грн, а прожитковий мінімум (загальний розмір) – 2 920 грн.

Голова комітету додав, що у базовому сценарії – за покращення безпекової ситуації – уряд прогнозує суттєве прискорення економіки у наступні три роки: середні темпи зростання економіки за цей період мають скласти 5,1%, в тому числі 4,5% у 2026 році проти 2,9% у 2024 році і очікуваних 2,7% у 2025 році.

«Закликаю уряд переглянути підходи до на 2026-2028 роки… Вважаю, що за такого макроекономічного сценарію буде справедливим закласти більший перерозподіл ВВП на соціальні цілі, насамперед, на індексацію соціальних стандартів, що само по собі має підтримати споживчий попит і разом із інвестиціями (про які згадує уряд у своєму прогнозі як про головний драйвер росту) – відновлення економіки», – наголосив Гетманцев.

На його думку, ресурсом на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази. Голова комітету оцінює додаткові доходи від цих дій тільки цього року більш ніж $5 млрд.

Він нагадав, що відповідно до плану-графіку бюджетного процесу до 15 травня Мінфін мав би подати до Кабміну проект бюджетної декларації на 2026-2028 рр., який уряд має схвалити до 1 червня, а далі документ до 15 липня має розглянути Верховна Рада.

У складний воєнний час Профспілка металургів і гірників України продовжує вирішувати свої завдання щодо захисту прав та інтересів людей праці. Щоб робити це максимально ефективно, її лідери регулярно обговорюють нагальні питання та колегіально ухвалюють рішення, покликані підвищити нашу здатність адекватно відповідати на всі виклики сьогодення.

Черговою нагодою для такої «звірки годинників» став квітневий пленум ЦР ПМГУ. Захід відбувся у змішаному форматі з основною студією в Дніпрі. На порядку денному стояла низка актуальних тем. Головними доповідачами щодо них виступили голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко і заступник Богдан Оверковський.

Насамперед, в центрі уваги присутніх були численні аспекти підготовки до VІІІ З'їзду ПМГУ, який пройде вже через місяць, 29 травня. До їх обговорення активно долучилися очільники первинних організацій –  Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ольга Тихонова («Вода Донбасу»), Леонід Анісімов («Запоріжсталь»), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Володимир Романенко (Нікопольський завод феросплавів), голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц, головний технічний інспектор Донецької обласної організації ПМГУ Олександр Чубенко та інші.

Також учасники пленуму:

– розглянули інформацію про роботу над проєктом нової редакції Статуту Профспілки та її результати, озвучену головою Статутної комісії Профспілки Юрієм Дорошенком;

– продовжили повноваження керівним виборним органам організацій Профспілки (головам та їх заступникам), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або на яких ведуться (велись) бойові дії, до звітної Конференції ПМГУ;

– взяли до уваги дані щодо виконання бюджету ПМГУ за 2024 рік та затвердили бюджет Профспілки на 2025 рік, презентовані головним бухгалтером ПМГУ Євгенією Кондратьєвою;

– затвердили нову редакцію Положення про Молодіжну раду ПМГУ, яке враховує наявні можливості залучення молоді до активної роботи в Профспілці;

– підтримали рішення ЦР щодо надання матеріальної допомоги членам Профспілки, які постраждали від ворожої атаки 23 квітня в Марганці.