Промислові профспілки закликають ЄС пом’якшити процес впровадження СВАМ для України - Запорожский обком ПМГУ

Для України, яка вже чотири роки чинить опір російським загарбникам, введення вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) на загальних засадах може стати нищівним ударом. Працюючи в умовах активних воєнних дій, розірваних ланцюгів постачання, тотального браку кадрів, українська промисловість не має запасу міцності, який би дозволив впоратись з його впровадженням. Для галузей, що втратили активи через війну, зокрема, для ГМК, де зруйновано близько 40% потужностей, це – непосильне завдання.

У Національній добувній асоціації України прогнозують, що втрати національної економіки вже в перший рік повноцінної дії СВАМ можуть сягнути понад 200 мільйонів доларів США. У Федерації металургів кажуть про перспективу занепаду всього гірничо-металургійного сектору, який є одним з економічних локомотивів країни та запорукою її обороноздатності. Профспілка ж традиційно ставить на чільне місце соціальну складову проблеми і наголошує: застосування СВАМ під час повномасштабної війни загрожує втратою робочих місць та посилює напругу у прифронтових регіонах, в тому числі у стратегічних для утримання лінії фронту містах: Запоріжжі, Нікополі, Павлограді, Кривому Розі та Дніпрі.

Перші наслідки вже наявні. На минулому тижні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» анонсувало вимушену зупинку роботи цеху блюмінг прокатного департаменту. Голова ПО ПМГУ підприємства Наталя Маринюк зазначає:

Впровадження CBAM в період воєнного стану в Україні становить серйозну загрозу для української металургії, яка є експортоорієнтованою та має високу вуглецеємність. Основні наслідки включають втрату конкурентоспроможності через додаткові витрати на CBAM-сертифікати та зростання собівартості продукції, потенційне скорочення експорту, зупинку потужностей та, як наслідок, скорочення робочих місць, а на рівні держави – зниження ВВП та податків.

Так, для «АрселорМіттал Кривий Ріг» додаткові витрати на доступ до ринку ЄС складуть 60-90 доларів США за тонну, що зробить продукцію неконкурентоспроможною порівняно з європейськими або менш вуглецеємними виробниками. Через це європейські клієнти підприємства вже зупинили всі замовлення, що призвело до втрати 1,25 млн тонн експорту, запланованого на 2026 рік.

Єврокомісія не взяла до уваги доводи представників Уряду України щодо застосування статті 30.7 Регламенту CBAM (ЄС) 2023/956, яка передбачає можливість відтермінування або коригування застосування CBAM для країн, що постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, які завдають серйозної шкоди економічній та промисловій інфраструктурі. Ця норма є інструментом для звільнення українського експорту від CBAM на час воєнного стану.

Якщо Єврокомісія не прийме рішення щодо пільгового або перехідного періоду для українських виробників, то зокрема на «АрселорМіттал Кривий Ріг» це може призвести, крім зупинки експлуатації цеху блюмінг прокатного департаменту, ще й до зупинки доменної печі та частини передільних виробничих потужностей, наслідком чого стане скорочення робочих місць та виведення частини персоналу у простій.

ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», з метою захисту інтересів працівників цеху блюмінг, які підлягають вивільненню, наразі проводить консультації з менеджментом підприємства щодо працевлаштування цих працівників в інших підрозділах всередині підприємства з можливістю перенавчання за рахунок компанії та збереження для них соціальних пільг та гарантій, передбачених чинним законодавством України. В умовах кадрової кризи в Україні збереження кваліфікованого персоналу є надважливим.

У прагненні захистити людей, які працюють в галузі, ПМГУ запропонувала звернутися до європейської сторони із закликом вжити заходів для пом’якшення процесу впровадження СВАМ в Україні. Серед них можуть бути: продовження терміну перехідного періоду, запровадження окремих інструментів підтримки українських виробників, створення спеціальних фондів фінансової допомоги та переоснащення виробничих потужностей, а також залучення представників профспілок до діалогу стосовно практичної реалізації механізму вуглецевого коригування.

Ініціативу підтримали ФПУ, профспілки вугільної, хімічної промисловості, енергетики, виробництва будівельних матеріалів та агропромислового комплексу. Відповідний лист направлений Послу Європейського Союзу в Україні Катаріні Матерновій.