Архів новин ФПУ стр.1 - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Запоріжжя - це Україна! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорізька облрада ПМГУ
Офіційний сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Архів новин ФПУ стр.1

Новини > Архив Новости ФПУ
15 лютого 2023 р.

ЗУСТРІЧ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРОНИ ПРОФСПІЛОК З НЕЗАЛЕЖНИМ ЕКСПЕРТОМ З ОЦІНЮВАННЯ ПРОЄКТУ МОП "НА ШЛЯХУ ДО БЕЗПЕЧНОЇ, ЗДОРОВОЇ ТА ЗАДЕКЛАРОВАНОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ"

У рамках  процедури незалежного Оцінювання Проєкту Міжнародної організації праці (МОП)  "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні" сьогодні 14 лютого 2023 р. відбулася  зустріч представників сторони профспілок з незалежним експертом Тома Васер, оскільки таке Оцінювання, серед іншого, передбачає двосторонні зустрічі із партнерами Проєкту.

У зустрічі взяли участь: Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ Василь Андреєв, представники: департаментів охорони праці та правового захисту апарату ФПУ Юрій Андрієвський, Діана Казакова, Дмитро Лях, представники окремих членських організацій ФПУ і СПО.

       У своєму вітальному слові-виступі Григорій Осовий акцентував увагу на тому, що Проєкт МОП закінчується а дискусія навколо законопроекту «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі ( БЗР) продовжується. Сторони мають різне бачення щодо продовження і формату роботи над документом.  В той час як закон, що готується, є одним із базових законів, які повинні бути синхронізовані із законодавством ЄС, оскільки Україна взяла курс на підготовку до переговорного процесу щодо набуття членства. Це означає що настав час цю роботу виконати. Тому, фінальний звіт Проєкту ми маємо надіслати  всім трьом Сторонам соціального діалогу, зазначивши позитивні напрацювання і в котре запропонувати  їм  визначитися щодо закінчення цієї важливої роботи.

Тома Васер  задавав запитання, а учасники зустрічі відповідали на них, а також висловлювали свою думку щодо окремих аспектів діяльності Проєкту . В такому режимі  виступили  Василь Андреєв, Дмитро Лях, Діана Казакова, Сергій Сименко, Богдан Вінницький, Юрій Андрієвський.

Загальний висновок:
Сторона профспілок надала об’єктивні чесні відповіді на запитання Тома Васера, в цілому позитивно оцінивши масштаб і якість проведеної Проєктом роботи та її значення для успішного набуття Україною членства в ЄС.

Очікується, що після подібних зустрічей з іншими Сторонами  результати оцінювання, ключові висновки і рекомендації будуть представлені 14 квітня під час заходу з офіційного закриття Проєкту МОП.

3 лютого 2023 р.

ЗАЯВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОФСПІЛОК ДО САМІТУ УКРАЇНА-ЄС У КИЄВІ

Цього тижня в Києві відбувається головна планова подія року у відносинах України та ЄС. Точніше, навіть дві події: саміт Україна-ЄС та спільне засідання Єврокомісії та Уряду.

Федерація профспілок України ще з початком Революції Гідності підтримала вибір українського народу, і найбільш передової її частини – молоді, в боротьбі за європейський вибір України.

Будинок профспілок в ті буремні часи став прихистком для мітингувальників, де можна було обігрітися, отримати їжу та медичну допомогу. Саме в ньому розміщувався і діяв штаб Революції Гідності. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будинком профспілок під час телевізійних трансляцій на провідних телевізійних вітчизняних каналах та за кордоном, демонструючи велич і незламність національного духу.

Зараз у Будинку профспілок створено Музей Революції Гідності, експозиції якого розповідають про той час, коли народ України без перебільшення можна сказати виборював свою незалежність остаточно розриваючи пута, які залишалися від комуністичного тоталітарного режиму, його авторитарних лідерів та їх наступників. Європейский вибір став лакмусовою смужкою на зрілість нації, її здатність до консолідації, спроможність чинити організований опір захищаючи свої громадянські права. Висловлюючи прагнення членів профспілок 7-й з’їзд ФПУ прийняв Стратегія діяльності федерації професійних спілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір».

ФПУ як впливова сила громадянського суспільства виступає за забезпечення гармонії інтересів громадянина і суспільства, наближення європейського членства України, співпрацює з іншими громадськими організаціями щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації європейських стандартів до національного законодавства. У грудні 2022 року офіційно отримала членство в Європейській конфедерації профспілок.

Напередодні Саміту Україна-ЄС, який розпочав свою роботу 3 лютого в Києві, Європейська конфедерація профспілок та її членські організації зробили «ЗАЯВУ ПРОФСПІЛОК ДО САМІТУ УКРАЇНА-ЄС». У якій висловили всебічну підтримку Україну у її боротьбі з російською агресією, а також  закликали «Уряд України до негайного дотримання принципів міжнародних трудових стандартів, припинення наступу на права трудящих і профспілок та повного виконання своїх міжнародних зобов’язань, у тому числі за Угодою про асоціацію та ПВЗВТ. Це буде правильним кроком на шляху до ЄС, а не жертвуванням правами трудящих та залякуванням представників трудящих.

Ми закликаємо Уряд відкликати законопроект щодо профспілкового майна, зупинити будь-які процеси відчуження профспілкового майна та зловживання з боку слідчих органів, а також відновити соціальний діалог. Нещодавні зміни до трудового законодавства мають бути негайно відкликані. Уряд повинен проводити змістовні консультації з соціальними партнерами щодо всіх реформ трудового законодавства та залучати профспілки до всіх програм, спрямованих на відновлення та реконструкцію України. Це в інтересах України та її народу, а також в інтересах Європейського Союзу та його народів.
ЄС має чітко заявити українському Уряду, що процес вступу до ЄС має ґрунтуватися на дотриманні фундаментальних цінностей ЄС – соціальної ринкової економіки, соціального діалогу та ролі соціальних партнерів, а також на забезпеченні повної поваги до прав профспілок та соціальних прав.

Атаки на профспілки та соціальні права повинні припинитися!
Ми вимагаємо від українського Уряду поважати конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та захищати права всіх трудящих незалежно від розміру підприємства, на якому вони працюють.
Ми вимагаємо від роботодавців України поважати права своїх працівників, включаючи справедливу заробітну плату, безпечні умови праці та право на колективні переговори.
Ми закликаємо Європейський Союз підтримати трудящих та профспілки в Україні та сприяти забезпеченню гідної праці, заснованої на колективних переговорах та повазі до прав трудящих.
Ми закликаємо міжнародну спільноту забезпечити захист працівників у зонах бойових дій та підтримати їхні права і добробут.
Ми закликаємо уряди забезпечити права біженців.»
Федерація профспілок України закликає всіх  українців об’єднатися навколо спільної мети – відстоювання незалежності України від зовнішньої агресії, її стабільного розвитку в європейському співтоваристві, досягнення гідного рівня життя.
                                  Пресцентр Федерації профспілокУкраїни
19 січня 2023 р.

ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДМИТРА ЛУБІНЦЯ ЩОДО НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ФПУ З ІНСТИТУЦІЄЮ ОМБУДСМЕНА

17 січня 2023 року Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця  щодо налагодження взаємодії  Федерації професійних спілок України з  інституцією Омбудсмена, спрямованої на захист соціально-економічних і трудових прав та свобод людини,  а також із пропозицією  укласти  відповідний меморандум про співпрацю.

У своєму зверненні Григорій Осовий зазначив , що з часу запровадження у 1998 році законом інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини усталена практика укладання та виконання таких меморандумів про співпрацю показує їх ефективність, як механізм організації взаємодії Секретаріату Уповноваженого з ФПУ, її членськими організаціями в частині попередження, виявлення, недопущення порушень соціально-економічних і трудових прав та свобод членів професійних спілок, інших працівників, а також сприяння дотриманню таких прав і свобод у своїй діяльності посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.
12 січня 2023 р.

КЕТІ ФАЙНГОЛЬД: ПІДТРИМУЮЧИ УКРАЇНУ,
США ПОВИННІ НАПОЛЯГАТИ НА ПРАВАХ ТРУДЯЩИХ

Український уряд згортає захист трудових прав в той час, як країна продовжує боротьбу з російським вторгненням, вважає міжнародний директор AFL-CIO Кеті Файнголд, яка закликає Офіс торгового представника США допомогти забезпечити, щоб права трудящих займали центральне місце в остаточному відновленні України.

"Антипрофспілкова напруженість ... існувала і до війни, і я думаю, що люди використовують поточну кризу для подальшого підриву прав трудящих", - сказала Файнгольд в інтерв'ю виданню Inside U.S. Trade.

Нещодавні кроки українського уряду, спрямовані на послаблення захисту трудових прав, включають новий закон, який скасував колективні переговори для працівників компаній з 250 або менше працівниками та запровадив так звані "нульові" контракти, які не вимагають від роботодавців надавати працівникам мінімальну кількість робочих годин. Президент AFL-CIO Ліз Шулер описала цей закон, серед інших змін, у своєму блозі минулого місяця. Хоча закон запроваджує зміни лише на час дії воєнного стану в Україні, вона зазначила, що урядовий план відновлення передбачає прагнення зробити такі зміни постійними.

Нові пропозиції, тим часом, включають одну, яка дозволить уряду конфіскувати майно профспілок, включаючи зали, які профспілки перетворили на житло для людей, переміщених з їхніх домівок, як описано в блозі.

"Ми вважаємо, що вони намагаються знищити профспілковий рух, забрати активи, які вони мають, щоб уряд міг контролювати ці об'єкти нерухомості для реконструкції", - сказав Файнгольд.

Файнголд висловив такі занепокоєння під час листопадового засідання Американсько-української ради з торгівлі та інвестицій - структури, яку USTR називає "основним міжурядовим механізмом для обговорення торговельних та інвестиційних відносин між двома країнами" відповідно до Угоди про торговельне та інвестиційне співробітництво, підписаної між двома країнами у 2008 році. Представники бізнес-груп, а також профспілок представили свої зауваження під час засідання, яке було зосереджене на "шляхах допомоги у створенні фундаменту для сталого економічного відновлення та довгострокової реконструкції", згідно з повідомленням USTR від 9 листопада.

Під час зустрічі представник USTR Кетрін Тай та перший віце-прем'єр-міністр і міністр економіки України Юлія Свириденко оголосили про початок переговорів щодо оновлення угоди 2008 року, яка охоплює низку питань, включаючи доступ до ринку, інтелектуальну власність, працю та навколишнє середовище.

Представник Міністерства торгівлі США повідомив Inside U.S. Trade в електронному листі, що відомство "продовжує працювати з Україною" над цими переговорами. США "віддані підтримці зусиль України з відновлення", продовжив чиновник, додавши, що обидві сторони під час зустрічі в листопаді обговорили, "як створити середовище, яке заохочує компанії та приватних осіб жити, працювати та інвестувати в Україну".

Файнгольд стверджує, що згортання захисту працівників перешкоджатиме зусиллям української бізнес-спільноти щодо повернення професіоналів, які шукають притулку в інших країнах.

"Ви не зможете залучити людей назад до вашої країни, якщо вони не матимуть базового захисту та прав", - сказала вона.

У довгостроковій перспективі, додала пані Файнгольд, забезпечення економічної стабільності для працюючих людей буде ключовим для забезпечення стабільності в країні - переконання, яке, як вона зазначила, відображено в місії Міжнародної організації праці.

"Якщо США збираються відігравати таку важливу роль" у відновленні України, сказала вона, вони повинні "гарантувати, що це відповідає нашому баченню торгівлі, орієнтованої на працівників".

10 січня 2023 р.

ЗМІ ПРО ФПУ. ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ЗАКЛИКАЄ ВЛАДУ ПРИПИНИТИ НАСТУП НА ПРОФСПІЛКИ

Інтернет- сайт OBOZREVATEL.com. поінформував, що Голова ФПУ Григорій Осовий направив Заяву, прийняту Радою ФПУ 22 грудня 2022 року у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок Голові Верховної Ради України Р.Стефанчуку, Президенту України В.Зеленському, Прем'єр-міністру України Д.Шмигалю.
У повідомленні зокрема зазначено: "ФПУ нагадала, що з початку військової агресії вона надала фінансову допомогу ЗСУ та ТРО на суму понад 300 млн грн, підняла на захист України міжнародний профспілковий рух і прогресивну громадськість через багатотисячні демонстрації солідарної підтримки України в Брюсселі, Лондоні, Берліні, Варшаві та інших європейських столицях.

З початку повномасштабної війни саме профспілки стали прихистком для 140 тисяч українців з зон активних бойових дій. Завдяки міжнародним партнерам та власним коштам профінансовано понад 120 млн грн допомоги тимчасово переміщеним особам. Федерація профспілок України відкрила двері 14 своїх санаторіїв, 8 туристичних закладів, а також гуртожитки навчально-методичних центрів профспілок та інші об’єкти, де щоденно перебуває понад 6 тисяч осіб.

В профспілкових закладах проходять також реабілітацію після бойових поранень військові.

Профспілки залучили до допомоги Україні міжнародних донорів, Європейську та Міжнародну конфедерацій профспілок, низку профспілкових центрів європейських країн. Втім, попри ці зусилля, окремі політики намагаються знищити профспілки, проштовхуючи в Раду антисоціальні закони та переслідуючи профспілкових лідерів, на чому, до речі, у своїх зверненнях до України акцентували увагу чисельні міжнародні інституції.
Повний текст Звернення Голови ФПУ тут.

04 січня 2023 р.

ЗАМІСТЬ ПРИНЦИПІВ ЄС: ЧОМУ АТАКА НА ПРОФСПІЛКИ СТАВИТЬ
ПІД ЗАГРОЗУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ?

Український парламент готується ухвалити закон про конфіскацію майна профспілок у той час, як правоохоронні органи України заарештували профспілкового лідера.

На тлі заяв української влади про прогрес в ухваленні євроінтеграційних законів президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала “поважати соціальний діалог”.

Шлях до ЄС: Україна заявляє про виконання “домашнього завдання”
Вже у 2023 році Україна має розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу. Таке завдання у п’ятницю, 23 грудня, поставив своїм дипломатам президент України Володимир Зеленський.
Із цієї та низки інших заяв українських чиновників може скластися враження, що загалом Україна вже відповідає більшості критеріїв для членства у ЄС і залишилося лише зробити “косметичний ремонт” – ухвалити низку змін до законодавства.
14 грудня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прозвітував, що парламент, як законодавчий орган, за його словами, вже ухвалив всі законопроекти, яких вимагав Євросоюз. Проте вже зараз стає зрозуміло, що навіть формально низка умов ЄС залишаються невиконаними: відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів не завершено, директора Національного антикорупційного бюро України не призначено, не запрацював Реєстр олігархів, не ухвалено закону про телерекламу, а новий закон про Конституційний Суд України забракувала Венеційська комісія.

Дискримінація та калька з російських законів: неоліберальні ініціативи українського парламенту у трудовій сфері
Тривожні дзвіночки лунають і з інших сфер. Як відомо, одним із пріоритетів розвитку Європейського Союзу, згідно з Римською декларацією, підписаною лідерами країн ЄС 25 березня 2017 року, є рух до “соціальної Європи”. Ключову роль у цьому процесі відіграють профспілки. Профспілковий рух часто називають каталізатором формування громадянського суспільства. У Європі він має тривалу історію, тоді як в Україні незалежні від партійних і державних органів профспілки зародилися з набуттям Україною незалежності. Тим не менш, здобутки українських профспілок визнають у всьому світі. В жовтні цього року Виконавчий комітет Європейської конфедерації профспілок ухвалив рішення про прийняття до своїх лав Федерації профспілок України. Це – приклад успішної та кропіткої роботи профспілок, такий собі “вступ до ЄС”, лише у розрізі профспілкового руху.
Відносини між профспілками та представниками державної влади в Україні ніколи не були простими. З одного боку, це позитивно, оскільки свідчить про те, що профспілки в Україні є справді незалежними від держчиновників. Проте в останні роки це протистояння як ніколи загострилося, коли профспілки виступили проти неоліберальних реформ у сфері трудових відносин, які взялися активно впроваджувати деякі народні депутати, серед інших – голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова. У вересні 2019 року, виступаючи на форумі Національної бізнес-асоціації у Києві, вона заявила, що має на меті лібералізувати трудові відносини, щоб стимулювати бізнес створювати в Україні нові робочі місця. При цьому відверто зазначила: “Ми будемо трішки “наїжджати” на права та дискримінувати найманого працівника”.
https://www.opendemocracy.net/en/odr/moves-against-workers-rights-reveal-blind-spot-in-ukraines-reform-agenda/
Федерація профспілок України оцінила 35 законопроектів, внесених у парламент, які прямо зачіпають права та інтереси робітників. Дійшли висновку, що 23 з них спрямовані на звуження їхніх прав.
У липні український парламент ухвалив суперечливий закон №5371, який фактично позбавляє частину працівників права на трудовий захист. Для тих, хто працює на приватних підприємствах середнього та малого бізнесу з чисельністю до 250-ти осіб, документ встановив договірний режим регулювання трудових відносин. Де-факто, законодавець допустив можливість надурочної роботи, дозволив звільнення з ініціативи роботодавця без пояснення причин тощо. Окремі норми документа порушують Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (статті 296, 419, 420).
21 вересня українські народні депутати підтримали іншу суперечливу законодавчу ініціативу – про ліквідацію Фонду соціального страхування через його приєднання до Пенсійного фонду України. https://www.opendemocracy.net/en/odr/ukraine-social-insurance-pension-fund-merger-unions/

У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що він покликаний зекономити для державного бюджету до 2 – 3 млрд гривень щороку. Заощадять кошти за рахунок працівників, що постраждали від нещасних випадків на виробництві або тимчасово втратили працездатність (у тому числі, у зв’язку з пологами чи вагітністю). Вони більше не зможуть отримувати виплати своєчасно та у повному обсязі. Закон набере чинності 1 січня. За дивним збігом обставин, у той же день у Російській Федерації – країні, що веде проти України загарбницьку війну – вступить у силу аналогічна ініціатива – про злиття Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування у так званий “Соціальний фонд”.
Такий наступ на права робітників викликав реакцію у Європейської та Міжнародної конфедерацій профспілок. Вони висловили своє занепокоєння у листі до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. У відповіді на цей лист від 30 листопада голова вищого органу виконавчої влади ЄС повідомила, що взяла зауваження профспілок до уваги. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що “відповідність трудових реформ європейським та міжнародним трудовим стандартам, а також необхідність просування та поваги до соціального діалогу, були регулярними темами в дискусіях з українською владою протягом останніх років”.
Конфіскація майна та арешт лідера: українські профспілки під ударом
Проте замість соціального діалогу посилився наступ вже на самі українські профспілки.
https://www.opendemocracy.net/en/odr/ukraine-trade-unions-property-soviet-confiscation/

4 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, внесений Кабінетом міністрів України, про фактичну експропріацію державою профспілкового майна. Йдеться, зокрема, про просторі будівлі у самому центрі Києва – Будинок профспілок і Жовтневий палац. Окрім них, уряд хоче отримати право конфіскувати у профспілок ще десятки офісних будівель, санаторіїв, оздоровниць і культурно-спортивних комплексів.

В уряді, тим часом, стверджують, що планують розмістити у вилучених санаторіях і готелях людей, переміщених унаслідок російського вторгнення, виділивши їм не менше 10-20% місць. Але, як з’ясувалося, профспілки вже це зробили – не питаючи дозволу в Кабміну. У Федерації профспілок України заявили, що з початком повномасштабної війни розконсервували 17 профспілкових санаторіїв, 8 туристичних об’єктів, близько десяти об’єктів галузевих профспілок і територіальних профоб’єднань – саме для потреб переселенців. Деякі з цих закладів на 90% заповнені людьми, що втратили житло через російські обстріли чи окупацію.
Загалом Федерація профспілок України після 24 лютого надала тимчасовий або постійний притулок приблизно пів мільйону українців, які опинилися в біді. На базі профспілкових об’єктів також лікують і реабілітують українських військових. Все це стало можливим, у тому числі, й завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Міжнародна організація праці, благодійні фонди, профспілкові центри Данії, Ізраїлю, Литви, Німеччини, Норвегії, США та Франції допомагають українським профспілкам піклуватися про переселенців. Від першого дня повномасштабної війни Федерація профспілок України щотижня відправляє гуманітарні вантажі та іншу допомогу для Збройних сил України, а також – для мешканців прифронтових регіонів.
Натомість, ілюстрація “ефективності” державного управління майном, – це доля приблизно 70-ти об’єктів, які були вилучені у профспілок за каденції проросійського президента Віктора Януковича. Відібрані рішеннями судів колишні санаторії та оздоровчі центри нині, здебільшого, стоять пусткою. Ці рішення не переглянуті, попри те, що у 2018 році Європейський суд з прав людини визнав неправомірним зазіхання держави на профспілкове майно.
Наразі законопроект про конфіскацію профспілкових об’єктів готують до розгляду у другому читанні. За збігом обставин, 12 грудня в Києві відбулося гучне затримання профспілкового лідера – заступника голови Федерації профспілок України Володимира Саєнка. Офіс генерального прокурора підозрює його в тому, що він як голова наглядової ради прийняв рішення про продаж об’єкту нерухомого майна – Київської курортної бальнеолікарні. Але схоже забув зауважити, що такі рішення не ухвалюються одноосібно. Лише колегіально – всією наглядовою радою.

В Україні, формально, профспілки володіють майном за правом приватної власності. У чому ж незаконність розпоряджання власником своїм приватним майном? Справа в тому, що українські правоохоронці трактують законодавство по-своєму та оголошують будь-яке майно профспілок “незаконно виведеним” із власності держави.
Сам Володимир Саєнко назвав своє кримінальне переслідування “намаганням знищити незручні профспілки, відібрати у них інструменти статутної діяльності”. У пості на Facebook від 22 грудня він наголосив, що, перебуваючи на посаді, лише виконував свої функціональні обов’язки та колегіальні рішення органів Федерації профспілок України. https://www.facebook.com/vladimir.sayenko/posts/pfbid0iaefk1XyK3dempTNgjrkR5yeHSJhBiB5fQDVoc3S5CoMt14vTCdhvHTr6gqYocLPl
Наразі заступник голови Федерації профспілок України перебуває за ґратами. Для нього обрали запобіжний захід тримання під вартою і поставили непідйомну заставу у 124 мільйони гривень (майже 3 мільйони євро), щоб натякнути іншим профспілковим лідерам – висовуватися не варто.  До затримання Саєнко активно виступав у пресі, критикуючи законодавчий наступ на соціальні та трудові права українців. А також плани законодавців вилучити майно у профспілок. Він, зокрема, порівняв політику українського уряду щодо профспілок з політикою уряду Бразилії за каденції президентів Мішела Темера та Жаїра Болсонару.

Бразилія та Білорусь: неприємні паралелі
У 2017 році в латиноамериканській країні було проведено трудову реформу, що зробила фактично безправними найманих працівників і зруйнувала профспілки. Такі зміни були покликані подолати економічну кризу, зробивши ринок праці “більш гнучким”. Президент Бразилії Мішел Темер обіцяв, що це допоможе створити шість мільйонів робочих місць протягом десяти років. За п’ять років ефект виявився зворотнім – економічний спад і повальне безробіття. У 2022 році Міжнародна конфедерація профспілок внесла Бразилію до десяти “найгірших країн світу для працівників”. Серед іншого, реформа 2017 року спростила процедуру їхнього звільнення, позбавила гарантованого мінімального доходу. Водночас профспілки, що раніше частково фінансувалися з федерального бюджету, були позбавлені державної підтримки та почали масово припиняти свою діяльність. Оцінку реформі нещодавно дали бразильські виборці: на цьогорічних президентських виборах чинного президента Болсонару переміг колишній голова держави та профспілковий лідер Лула да Сілва.
Інший приклад знищення незалежних профспілок – дії диктаторського режиму Лукашенка в Білорусі. У липні цього року Верховний суд Білорусі заборонив діяльність низки профспілкових організацій, деякі з яких висловлювалися проти вторгнення в Україну та закликали вивести з Білорусі російські окупаційні війська. Впродовж останніх місяців у Білорусі регулярно відбуваються судилища над профспілковими лідерами. Так, 20 грудня розпочався процес над керівниками Білоруського конгресу демократичних профспілок – Аляксандром Ярашуком, Сяргєєм Антусєвічем і Іриною Бут-Гусаїм. Які ще до рішення суду, з квітня місяця знаходяться під вартою. Чи не схожий сценарій хочуть застосувати й до українського профспілкового лідера?

У сусідній Російській Федерації, яка веде агресивну війну проти України, профспілки 24 оприлюднили комюніке, у якому заявила про підтримку “рішення президента Росії Володимира Путіна про проведення операції з денацифікації України”. Після чисельних звернень Федерації профспілок України російську організацію виключили з усіх поважних міжнародних інституцій.
“Бразильський” чи “білоруський” сценарії – це не те, чого прагне український народ і чого він заслуговує. Це українці довели під час Євромайдану у 2014 році, коли відстояли європейський вектор розвитку своєї країни, а також – доводять щодня нині, стримуючи російську агресію та захищаючи як свій народ, так і весь демократичний світ. Важливо, щоб Гарант Конституції та Головнокомандувач вчасно звернув увагу на дії окремих своїх представників, які ставлять під загрозу майбутнє України, нехтуючи європейськими принципами побудови держави – правової, соціально орієнтованої, з розвинутим громадянським суспільством.

3 січня 2022 р.

ЗАКОНОДАВЧІ ПРОПОЗИЦІЇ ПРОФСПІЛОК ВЗЯТО ДО УВАГИ

У Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики розглянуто звернення Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні від 12.12.2022 року № 01-12/632-спо із пропозиціями та зауваженнями до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (реєстр. № 7588 від 25.07.2022). який опрацьовується до другого читання, та зауваження Профспілки працівників науки і освіти України від 07.12.2022 № 02-7/558 до зазначеного законопроекту.

Голова Комітету О.Гайду повідомив Голову СПО об’єднань профспілок Г.Осового про те, що надіслані профспілками зауваження та пропозиції доведені до відома народних депутатів України - членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Шановні спілчани!
Щиро вітаю вас із новорічними святами!
Вони приходять незважаючи на всі випробування, що випали на долю українського народу, який мужньо захищає свою Батьківщину на фронті воєнному і економічному.
Ми відзначаємо це свято з надією у Перемогу, наближаючи її власною працею, надаючи допомогу ЗСУ, людям, які потерпають від російської агресії, консолідуючи зусилля на захисті прав і свобод людей праці під час воєнного стану.
Бажаю всім нам мирного неба і спокійних днів, щоб у кожній домівці було світло і тепло, а радісний сміх дітей наповнював вірою у краще майбутнє.
Із глибокою повагою,
Голова ФПУ
Григорій Осовий
29 грудня 2022 р.

ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУВСЯ
ЛИСТОМ ДО ВИЩИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВИ

Голова ФПУ Григорій Осовий направив Заяву, прийняту Радою ФПУ 22 грудня 2022 року у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок, Голові Верховної Ради України Р.Стефанчуку, Президенту України В.Зеленському, Прем'єр-міністру України Д.Шмигалю.
У листі Голови зокрема зазначено: "Федерація профспілок України - найчисельніше профспілкове та громадське об’єднання країни, яке представляє інтереси понад 3,4 млн членів профспілок, послідовно відстоює демократичні цінності та захищає права працівників у відносинах з органами влади й організаціями роботодавців.

Останні роки ознаменувались потрясіннями для всього світу та, зокрема, України. Спочатку нищівного удару по економіці та добробуту людей завдав СОУГО-19, а зараз - повномасштабна збройна агресія росії проти України.

Все це не могло не позначитися на діяльності профспілок, які швидко переорієнтувалися на протистояння російській агресії, підтримку працюючих людей і надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які були змушені покинути свої оселі, тікаючи від постійних бомбардувань. ФПУ відкрило двері для тих, хто потребує допомоги. Профспілкові об'єкти стали центрами прихистку для понад 140 тисяч наших співгромадян із територій, де ведуться активні бойові дії.

З початку воєнної агресії росії проти України ФПУ надала фінансову допомогу ЗСУ і ТРО на суму понад 300 млн грн, організовує разом з роботодавцями і державою економічний фронт; підняла на захист України міжнародний профспілковий рух і прогресивну громадськість через багатотисячні демонстрації солідарної підтримки в Брюселі, Лондоні, Берліні, Варшаві та інших європейських столицях.

У своїй діяльності ФПУ послідовно підтримує курс на євроінтеграцію України. Вона надала прихисток мітингувальникам під час Революції гідності в Будинку профспілок, затвердила Стратегію «Європейський вибір». Цей курс підтримується нею на всіх міжнародних громадських і профспілкових форумах, у виборних органах Європейської та Міжнародної конфедерацій профспілок, через проекти Міжнародної організації праці тощо.

В профспілкових закладах проходять реабілітацію після бойових поранень військові.

Прикро, що Урядом було ініційовано розгляд Верховною Радою в першому читанні проектів законів України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» №6420 від 10.12.2021 та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» №6421 від 10.12.2021, згідно з якими все майно Федерації профспілок України має відійти державі. Слід уточнити, що ФПУ засновано у жовтні 1990 року і вона ніколи не мала статусу загальносоюзної громадської організації, а законопроектами пропонується не націоналізація профспілкового майна, бо не передбачається компенсація за майно, а фактично його експропріація протиправними методами, заснованими не на законі, а на припущеннях, що це майно нібито є державним.

Зазначені нормативно-правові акти суперечать міжнародним актам, які раніше ратифікувала Україна, і прямо суперечать рішенням Міжнародної організації праці, що визнають заходи щодо конфіскації майна профспілок суттєвим порушенням свободи об’єднання. Антипрофспілкове законодавство також суперечить заявленій політичній меті України щодо подальшої інтеграції в структури та норми Європейського Союзу, де профспілковий рух залишається затребуваним у багатьох країнах, а права працівників є надійно захищеними. Санаторно-курортний комплекс ФПУ якраз і є чи не єдиним в країні надавачем лікувально-оздоровчих послуг працівникам, які постраждали на виробництві або працюють у шкідливих для здоров’я умовах.

Профспілки відіграють важливу роль у відбудові країни, і український Уряд не може піти шляхом знищення міжнародно визнаних прав працівників через ідеологічну програму кількох окремих осіб, які наполегливо лобіюють ліберальні відносини у сфері праці, та використовують війну, щоб проштовхувати свою ідею ліквідації профспілок. Також і війна не повинна використовуватися як прикриття для лобіювання чиїхось інтересів в Україні, щоб отримати якнайбільше прибутків з українських робітників, значна кількість яких приносить у жертву своє життя та здоров’я, захищаючи свою країну.

Саме за таких обставин, 22 грудня 2022 року на черговому засіданні Ради Федерації профспілок України схвалено Заяву Ради ФПУ у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок (додається).

Враховуючи вищевикладене, просимо вжити заходів щодо припинення наступу на майнові права профспілок та тиску на профспілкових лідерів, зняти незаконні обвинувачення, відкликати антипрофспілкові законопроекти та перейти до конструктивного соціального діалогу, об’єднання зусиль на благо народу України та Перемоги над ворогом!".
27 грудня 2022 р.

В ЗАПОРІЖЖІ ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ ОБЛАСНОЇ
СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ

23 грудня за ініціативою Запорізької обласної ради профспілок відбулося засідання Територіальної тристоронньої соціально-економічної ради з порядком денним:
1.     «Про ситуацію на підприємствах промислового комплексу Запорізької області. Стан та особливості соціального діалогу в умовах реалізації Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
2.     Затвердження плану роботи Запорізької обласної тристоронньої соціально-економічної ради на I півріччя 2023 року.

В засіданні взяли участь: члени ТСЕР, виконуюча обов’язки Голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара БЕЛЕСКОВА, голова  Запорізької ОВА Олександр Старух, голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександр Головко, заступник начальника ЗОВА Віталій Сиволап,  голови профспілкових комітетів промислових підприємств:на Запоріжвогнетрив, ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ПрАТ «Дніпроспецсталь»; керівники профільних Департаментів ЗОВА, а також представники органів Державної служби України з питань праці, Запорізького обласного центру зайнятості й промислових підприємств.

Керівник  ЗОВА Олександр Старух в своєму виступі зазначив, що Запорізька область з перших днів війни взяла на себе велике навантаження та до сьогодні продовжує захищати свої території. Ці фактори значно вплинули на соціально-економічний розвиток регіону.

       З 24 лютого Запорізька область невпинно воює. Пов’язана з цим ситуація не могла не позначитися на виробничому секторі. Певні підприємства призупинили свою діяльність, разом з тим знизилося безпосередньо й виробництво. Крім того, значна частина чоловіків - працівників підприємств вступили до лав Збройних сил України. Проблем також додає й рішення Європейського союзу щодо обмеження проведення економічних операцій з підприємствами та бізнесом Запорізької області, які вважають, що наші території є повністю окупованими. У відповідь на це були надіслані листи з роз’ясненнями про те, що Запорізька громада - вільна, - підкреслив Олександр Старух.

Начальник Управління стратегічних галузей виробництва ЗОВА Євген Чаплигін додав, що збройна агресія російської федерації проти України також призвела до значних втрат внаслідок знищення та пошкодження майна, створила проблеми з логістикою постачання сировини, матеріалів та готової продукції.  Так, з 24 лютого поточного року близько 300 обʼєктів на 16 промислових підприємствах області зазнали руйнувань та ушкоджень від ракетних ударів. Крім цього, зменшилася чисельність персоналу. Негативний вплив на промисловий сектор також мають відключення електроенергії.
Заступник голови Запорізької облпрофради Тамара Белескова у своєму виступі, зокрема зазначила, що незважаючи на воєнний стан, не повинні роботодавці порушувати законодавство про працю, а повинні піклуватися про своїх працівників. З цього приводу розгорнулася дискусія навколо ПрАТ “Дніпроспецсталь”, де було прийняте управлінське рішення щодо припинення трудових відносин з більшістю робітників та оплати праці за роботу в вихідний день. У складних умовах війни бізнес має обирати більш м’які моделі нівелювання власних економічних труднощів і не за рахунок своїх працівників! Підприємці повинні піклуватися про своїх робітників. Адже Запорізька громада - вільна територія, яка все ще має величезний промисловий потенціал, і найважливіший його елемент це  люди, кваліфіковані кадри, яких треба зберегти!

За результатами засідання члени тристоронньої обласної соціально - економічної ради прийняли низку рішень та внесли пропозиції щодо можливих шляхів розв’язання проблемних питань у промисловій сфері.

23 грудня 2022 р.

РАДА ФПУ. «НАША МІСІЯ – БУТИ З ЛЮДЬМИ В ЦЕЙ СКЛАДНИЙ ЧАС» - ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ

22 грудня 2022 року у Києві у Будинку профспілок відбулось засідання Ради Федерації профспілок України, на якому підбито підсумки піврічного періоду роботи ФПУ, визначені пріоритети її подальшої діяльності.
Відкриваючи засідання Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив: «Насамперед ми всі звертаємо свої погляди і сподівання на те, що робиться сьогодні на фронті нашими ЗСУ та всіма, хто сьогодні на передовій, і ризикуючи своїм здоров’ям і життям намагається уберегти усіх нас від рашиської навали. Також героїчно на своїх робочих місцях тримають фронт економічний наші колеги спілчани, не зважаючи на бомбардування, обстріли, працюють на робочих місцях, випускають продукцію, виробляють енергію і все те, що сьогодні вкрай необхідно для життєзабезпечення. На жаль, маємо втрати».
Члени Ради вшанували пам'ять загиблих на війні хвилиною мовчання.

У вступному слові Голова ФПУ поінформував щодо напрямів, над якими працювала ФПУ у період від попереднього засідання Ради – червня ц.р. Він наголосив, що членські організації усіх рівнів профактив сконцентрувались на тому, щоб гідно представляти та захищати інтереси працівників – членів профспілок.

Як пріоритетне завдання для нас було – підтримка ЗСУ і сил територіальної оборони, усіх, хто боронить нашу країну. Ми надавали їм і фінансову і гуманітарну допомогу. Це наш і громадський обов’язок, і вклад у перемогу. Всього за період, як почалася активна фаза бойових дій, обсяги наданої нами допомоги вимірюються сотнями мільйонів грн. У ФПУ працює штаб Гумдопомоги, який мобілізує необхідні ресурси як всередині країни, так і допомогу наших партнерів із закордону. Ці гроші ми виділяємо для тих громадян, членських організацій ФПУ, які найбільш постраждали від війни на територіях, де йдуть активні бойові дії. Також ми допомагаємо нашим співвітчизникам – ВПО. Сума наданої нами допомоги на сьогоднішній день вже оцінюється у 120 млн грн. Цю роботу ми будемо продовжувати.
Основним для ФПУ як і у мирний час лишається захист прав та інтересів членів профспілок на національному рівні. Ми працюємо разом з Урядом і парламентом над підготовкою нормативно-правових актів, які стосуються соціальних проблем. На жаль, не припиняється наступ на права профспілок та трудівників, лібералізація трудового законодавства, чому ми чинимо спротив, щоб не допустити зниження існуючого рівня прав і гарантій для людини праці. Наша позиція непохитна і вона полягає у тому, що закони в Україні мають відповідати міжнародним нормам, прагненню нашої держави щодо набуття членства у ЄС, де верховенство права є пріоритетом.
Ми не маємо давати приводу сказати, що профспілки в тяжких умовах воєнного стану втратили свої позиції, або дієвість. Наша місія – бути з людьми в цей складний час.
Основне питання порядку денного, яке розглянула Рада: «Про зміцнення потенціалу і посилення діяльності ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань в умовах воєнного стану».
Доповідав з цього питання заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
Він наголосив на тому, що відповідно до Стратегії діяльності ФПУ на 2021-2026 роки «Час дій та якісних змін», затвердженої VIII З’їздом ФПУ, одним з пріоритетних завдань нашої діяльності є зміцнення потенціалу ФПУ, тому метою розгляду цього питання на засіданні Ради ФПУ є визначення, як в умовах війни посилити організаційні спроможності, віднайти нові можливості для допомоги членам профспілок і профспілковим організаціям, а також зміцнити обороноздатність країни проти рф та разом із соціальними партнерами взяти участь у її післявоєнній відбудові.
Основна цінність для профспілок – людина праці, - акцентував спікер, - тому в умовах воєнного стану ФПУ не тільки продовжує виконувати свої статутні завдання, а й розширила спектр обов’язків. З перших днів військової агресії багато спілчан були призвані до лав Збройних Сил України, вступили до підрозділів територіальної оборони. Профспілкові організації усіх рівнів надають допомогу як ЗСУ так і силам тероборони, підтримують членів профспілок та профспілкові організації, які найбільш постраждали через війну. Також ми допомагаємо ВПО, яким надаємо прихисток у профспілкових закладах та санаторіях.

Після завершення бойових дій виникне потреба у робочій силі, фахівцях і спеціалістах, висококваліфікованих кадрах, а також в їх перепідготовці згідно з вимогами часу. У цьому неабияку роль мають відіграти профспілки, зокрема, у наданні профспілкового захисту, якого потребуватимуть учасники бойових дій і працівники, які через війну втратять робочі місця або будуть працювати на умовах, що порушують їхні права.
Після представлення доповіді (презентація додається) та її обговорення Рада ухвалила з цього питання Постанову, в якій визначено пріоритетні напрями діяльності профспілкових організацій у нинішній період та рекомендації, яким чином їм організовувати і проводити свою роботу в умовах сьогодення.

Рада також обговорила і затвердила Бюджет ФПУ на 2023 рік. З інформацією про стан виконання постанови Ради ФПУ від 30.06.2022 № Р4/2 «Про виклики і завдання ФПУ, її членських організацій щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав, працівників в умовах воєнного стану в Україні» виступив заступник Голови ФПУ Олександр Шубін (презентація додається).
Члени Ради ФПУ обговорили інформацію Департаменту корпоративних прав та майна ФПУ про порушення майнових прав профспілок та схвалили текст Заяви Ради Федерації профспілок України до вищих органів влади у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок.

28 листопада 2022 р.

КОЛДОГОВІР МОЖЕ ПЕРЕДБАЧАТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗА МОБІЛІЗОВАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ

Згідно зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX за працівником, який призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, не зберігається збереження роботодавцем середнього заробітку.

Однак, відповідно до статті 9-1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Згідно із статтею 13 КЗпП та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Колдоговір може передбачати збереження за мобілізованими працівниками середнього заробітку і з цього приводу Держпраці надала відповідні роз’яснення.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ від 28.07.2022 № 2498/4/4.1-ЗВ-22а
Про розгляд запиту Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув Ваш запит […] та повідомляє.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з підпунктом 46 пункту 4 Положення Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” , який набув чинності 19.07.2022 (далі – Закон № 2352-IX), внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Враховуючи вищевикладене, з дня набрання чинності Закону № 2352-IX за працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання чинності Законом № 2352 на військову службу, слід зберігати лише місце роботи (посаду). Водночас статтею 91 КЗпП визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Згідно із частиною другою та третьою статті 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Одночасно повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.

Директор Володимир ГОНЧАРУК
21 листопада 2022 р.

ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРИЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУЛСЯ ДО
ДЕЛЕГАТОВ ВСЕСВІТНЬОГО КОНГРЕСУ ПРОФСПІЛОК

На 5-му Всесвітньому съезду Межнародної конфедерации профспілок, проходивший в Австралії, виступів очільник делегата ФПУ, член Генеральної Ради МКП Григорій Осовий.

Звените до делегатов в разговоре, который передусім говоритиме о питании війни и мире. Тому, что тільки в разумах мира можно забезпечити гідну працю и добробуты людей, а головне зберегти їм життя. Розповши учасникам про колоссальные втраты, как несе український народ и держава, у цинично розвязаній росією війни, заявив, що це зло чини проти людяності. І в такой ситуации ніхто не може залишатися байдужим.

Григорий Осовий запропоновав Конгресу у своей резолюции выпросил судити ФНПР за то, что вона поддержала війну Росії проти України и доручити комісії из рослідування подати новообраній Генеральній радій пропозиції про дальнее перебування склада цієї Міїї.

Щодо высловлювань про швидке припинення війни, він відреагував, таким чином; українці звісно прагнутъ миру, але не ціною відмови від части своїх територій, незалежності и права сами значати свою долю. ТОЛЬКО ПОВНЕ ИХ СОСТОЯНИЯ, ВИДШКОДУВАННЯ РОССИИ ЗАВЕДЕНИЙ ЗБИТКИ И НАДАННЯ МИРЖНАРОДНЫХ ГАРАНТИЙ БЕЗПЕКИ України могут быть стати основoю для досягнення справедливого мира.

Украинский профсоюзный лидер подъявил усім країнам и народам, что поддержи- вает справедливую борьбу против российского агресора. І, передусім, присутсвием на Конгресі представиникам национальных профцентров и межнародних об'єднань профспілок, за солидарність и допомогу.
Говорячи о необходительности нового Громадского договора, отчет української делегaції зазначив, що потрібно вызнати, що в наступлении житти в ша стороне соціального контракту прекращена іого выкупати. Це видно по глобальным индексам МКП дотримання прав трудящихся. Это глобальный виклик для российского профспилкового руху, который торкается в Украине, в какой-то транснациональный капитал через свои лоббисты протягивает антитрудовые и антипрофспилковские законы на корость бизнеса. Неолиберализм ставить под загрозу колишні соціальні завоювання трудящихся. Профспилки України роблять усе можливе в умовах воєнного стану, щоб захистити працівников. Неоцинтимную подпитку в этом украинском профспилке отримують от МКП и ЕКП.

Потрібно підштовхнути українську владу переглянути социально-трудовую политику и покажетъїї у відповідність із стандартами соціальної Європи як країни-кандидата в члени ЄС, – вважає він.
В соответствии с принятым протоколом МКП и обнародованием утвержденного стандарта його команд, Голова ФПУ согласовывается с подтипом кандидатуры стандарта стандарта ЕКП Луки Висентина. Подъявил Шаран Барроу, который принял заявление об утверждении принципов МКП, являющихся авторитетными организаторами.

Завершив свою промову Григорий Осовий фразой: «Згуртовані и мобілізовані рішеннями Конгресу ми продовжимо справедливо боротьбу! Хай живе профспілкова солидарність! Слава героическому народу України!».
26 жовтня 2022 р.

Відповідь від Мінекономіки на звернення ФПУ стосовно здійснення Держпраці позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці

Мінекономіки поінформувало ФПУ про розгляд звернення Федерації професійних спілок України від 05.10.2022 №06/01-16/499 щодо застосування статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині здійснення Держпраці позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці.

У відповідь міністерство повідомило: пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом.

Водночас згідно з пунктом 2 зазначеної постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України:
- за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- з метою виконання міжнародних зобов’язань України. Наразі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони праці, не прийнято.

Також слід зауважити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022) передбачено, що в період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, у частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний та рекомендаційний характер.

19 жовтня 2022 р.

СПО ОБ'ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК ЗВЕРНУВСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В.ЗЕЛЕНСЬКОГО З ПРОХАННЯМ СКОРИСТАТИСЯ ПРАВОМ ВЕТО ЩОДО ЗАКОНІВ ПРО ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні звернувся до Президента України В.Зеленського з проханням у відповідності до статті 106 Конституції України скористатися правом вето щодо прийнятого Верховною Радою України Закону України №2620-IX «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Лист на адресу Глави держави підписав 14 жовтня 2022 року Голова СПО об'єднань профспілок Григорій Осовий.
Мова йде про законопроєкт авторства М.Папієва щодо злиття Фонду соціального страхування України та Пенсійного Фонду.

«Розгляд цього законопроекту та ухвалення щодо нього рішення відбулося із порушеннями вимог Конституції України та Регламенту Верховної Ради України. Зокрема, проект всупереч вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України доповнено положенням, яке не було предметом розгляду в першому читанні. Так, у тексті законопроекту, підготовленого до другого читання, з’явився новий пункт Прикінцевих та перехідних положень із внесенням змін до законодавства про пенсійне страхування.

Закон №2620 повністю дублює модель та організацію системи соціальних та страхових виплат, а також управління нею через єдиний державний фонд, що впроваджується в російській федерації з 1 січня 2023 року. Це викликає занепокоєння щодо реалізації подібної моделі в Україні, яка пропонується з 01.01.2023 р.» - зазначено в листі.

Також профспілки наполягають на тому, що за прийнятим Законом багато послуг і виплат буде скасовано:
- право працівника на лікування та реабілітацію у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм;
- надання допомоги, яку працівники отримують під час перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
- обов’язок оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовувати потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет в разі затвердження програм фінансування);
- обов’язок фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.
Працівників, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляють:
- можливості отримати безоплатно путівку на санаторно-курортне лікування або самостійно придбати її з подальшим компенсуванням її вартості. Замість цього, залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування;
- права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування;
- права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.
Під час невизначеного періоду реорганізації затримка виплат, їх скасування призведуть до соціального колапсу.

05 жовстня 2022 р.

Шановні спілчани!

Федерації профспілок України 6 жовтня 2022 року виповнюється 31 рік.
Багато це чи мало? В історичному проміжку часу це лише мить, а для становлення найчисельнішого профоб’єднання країни, - це вік зрілості.   
З перших днів від утворення в основу її діяльності було закладено  співпрацю і взаємодію з усіма державними, господарськими, політичними та громадськими організаціями, спілками, товариствами, які виступали за побудову правової і соціальної держави, в ідеї якої закладено соціальні гарантії громадян та незалежна економіка.
Слід зазначити, що під час становлення Української держави профспілки опанували інструменти роботи, необхідні для ефективної діяльності у сучасних соціально-економічних умовах.
І в години важких випробувань з початку військової агресії росії проти України ФПУ, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання  знаходяться в авангарді спротиву окупантам, надаючи багатомільйонну фінансову і матеріальну допомогу Збройним силам України, гуманітарну допомогу і безкоштовний прихисток та харчування внутрішньо переміщеним особам в оздоровницях, туристських об’єктах у гуртожитках навчально-методичних центрів.
Вони докладають значних зусиль до організації і забезпечення функціонування економічного фронту, через Антикризовий штаб допомагають вирішенню проблем окремих галузей економіки від яких залежить випуск суспільно значимої продукції, зокрема оборонного характеру та забезпечення нормального життя мільйонів українців.  
ФПУ активно діє на міжнародній арені та є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок, тісно співпрацює з Європейською конфедерацією профспілок, національними центрами інших держав. Більшість членських організацій ФПУ є безпосередніми учасниками міжнародного профспілкового руху та працюють у складі провідних профспілкових інституцій.
Все це дає змогу організувати підтримку України у світі і залучити міжнародну допомогу для українців, які потерпають від наслідків російської агресії.
В умовах лібералізації трудового законодавства та спроб влади під час воєнного стану звузити права працівників, зупинити правозахисну діяльність профспілок, Федерація профспілок України наполегливо продовжує захищати права та інтереси людей праці в законодавчому полі, використовуючи всі доступні майданчики для проведення соціального діалогу. Залучає широку міжнародну підтримку.
Нині кожен з нас повинен докласти максимум зусиль, щоб захистити демократичні суспільні цінності та надбання. У ці нелегкі часи ми маємо стати пліч-о-пліч задля боротьби за гідну працю, збереження соціальних стандартів якості умов праці, рівня заробітної плати та життя.
Поки профспілки солідарні й об’єднані, вони залишаються впливовим захисником людини праці.
Перед нами відповідальний та складний шлях, і тільки разом ми  його подолаємо!
Шановні спілчани, з нагоди відзначення 31-ї річниці  Федерації профспілок України висловлюємо щиру вдячність усім працівникам, об’єднаним у профспілковий рух країни, за копітку щоденну працю та захист власної держави. Дякуємо усім вам за віру у Перемогу і силу нашої єдності, за спільні й солідарні дії на захист Вітчизни, з відстоювання гідності людей праці, їх  права на достойне життя і  справедливість!
Бажаємо міцного здоров’я вам і вашим рідним, миру й добробуту вашим сім’ям і трудовим колективам, віри у краще майбутнє нашої України!
21 вересня 2022 р.

ПРАВО НА СТРАЙК ВСЕ ЩЕ НЕ ЗАХИЩЕНЕ

Право на страйк все ще не захищене в пропозиції Європейської Комісії щодо надзвичайного інструменту єдиного ринку (SMEI).

На початку цього місяця ЄКП звернулася до Комісії з листом, в якому висловила занепокоєння з приводу планів Комісії скасувати положення*, яке захищає право на страйк в рамках її нового плану щодо захисту єдиного ринку від кризових явищ.

В опублікованому сьогодні законопроекті Комісія включила посилання на право на колективні переговори та дії - але лише в необов'язкових деклараціях, а не в реальному законодавстві, як це було раніше.

Про це під час прес-конференції заявив Тьєррі Бретон, Комісар з питань внутрішнього ринку: "Право на страйк є фундаментальним правом, і цей інструмент жодним чином не втручається в це право".

Якщо це так, то Комісія не повинна мати жодних проблем з перенесенням захисту права на страйк з декларацій до конкретної статті законодавства.

Конфедеральний секретар ЄКПО Ізабель Шьоманн:
Було приємно почути сьогодні роз'яснення Комісії про те, що вони не мають наміру підривати право на страйк через це законодавство.
Але, якщо це так, то Комісія повинна без вагань включити в законодавство положення, що захищає право на страйк.
Профспілки працюють на основі закону, а не політичних обіцянок, і ми не приймемо послаблення гарантій права на страйк в законодавстві ЄС.
Ми повністю усвідомлюємо необхідність забезпечення функціонування єдиного ринку під час надзвичайних ситуацій, але це не повинно відбуватися за рахунок фундаментальних прав".

Примітки
Повний текст листа до Комісії на сайті
*Стаття 2 "Полуничного Регламенту" 2679/98 про функціонування внутрішнього ринку держав:
"Цей Регламент не може тлумачитися як такий, що будь-яким чином впливає на здійснення основних прав, визнаних у державах-членах, включаючи право або свободу на страйк. Ці права можуть також включати право або свободу здійснювати інші дії, що охоплюються конкретними системами виробничих відносин у державах-членах".

19 вересня 2022 р.

РЕКОРДНЕ ПАДІННЯ РОЗМІРУ ЗАКОНОДАВЧО
ВСТАНОВЛЕНОЇ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Найменш оплачувані працівники Європи цього року зазнали падіння вартості своєї заробітної плати на 19%, що є найбільшим падінням реальної мінімальної заробітної плати в цьому столітті, як показав аналіз даних Євростату, проведений ЄКП.
У 21 країні ЄС, які мають законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату, вона зросла в середньому на 7,6% за останній рік. Але в цих же країнах рівень інфляції зріс в середньому на 12,4%.

Це означає, що реальна вартість встановленої законом мінімальної заробітної плати знизилася в середньому на 4,8%, в результаті чого мільйони працівників не можуть дозволити собі найнеобхідніші витрати на харчування, оренду житла та енергоносії.

Вдруге з 2000 року зростання реальної мінімальної заробітної плати опустилося нижче нуля, і це падіння є значно більшим - у розпал жорсткої економії у 2012 році зростання реальної мінімальної заробітної плати становило -0,7%.

Реальна мінімальна заробітна плата найбільш різко впала з літа минулого року в Латвії (-19%), Чехії та Естонії (-10%) і Словаччині (-8%).

Ці події серйозно погіршили умови праці працівників з мінімальною заробітною платою по всій Європі, які і без того занадто часто не могли звести кінці з кінцями. Вже до початку кризи вартості життя майже кожен десятий працівник в ЄС-27 перебував під загрозою бідності, а 7 з 10 працівників з мінімальною заробітною платою повідомляли про труднощі у зведенні кінців з кінцями.

18 країн-членів ЄС, де реальна мінімальна заробітна плата знизилася в період з 2 кварталу 2021 року по 2 квартал 2022 року.

13 вересня 2022 р.

СПОРТ, ЯК І АРМІЯ, БЕЗПЕРЕЧНО МАЄ БУТИ В АВАНГАРДІ НАШОЇ БОРОТЬБИ!

10 вересня 2022 року у Будинку спілок в центрі Києва Федерація профспілок і  Всеукраїнська профспілка спортсменів, працівників сфери фізичної культури і спорту, молодіжної політики та національно патріотичного виховання провели урочисте зібрання присвячене Дню фізичної культури і спорту.
У заході взяли участь відомі спортсмени, заслужені тренери, працівники організацій та установ фізичної культури і спорту, народні депутати, ветерани, молодь  та шанувальники спорту.

З вітальним словом до учасників звернувся заступник Голови ФПУ
Володимир Саєнко,
який відзначив заслуги спортсменів, які і у воєнний час продовжують тренування, примножують спортивні здобутки беручи участь у національних змаганнях різного рівня, здобуваючи призові місця для України на міжнародних аренах.

Війна зламала плани і внесла корективи в життя кожного з нас, – зазначив він, – тому багатьом довелося змінити боксерські рукавиці на автомат. Спортсмени, які ще вчора  
відстоювали честь України на світовій арені, сьогодні – боронять рідну землю на передовій. Кожен другий з них – легенда.

Це зараз про Україну всі знають через війну. А раніше, державу прославляли спортсмени. Україна не сходила з перших шпальт топових міжнародних видань саме завдяки нашим борцям, боксерам, футболістам. Звучав український гімн, звивався жовто-блакитний прапор, коли наші призери піднімалися на п’єдестал. Світ аплодував і захоплювався українцями.

При тому, що всередині країни були свої проблеми, економічні негаразди, -  наші спортсмени завжди показували чудові результати на чемпіонатах та олімпіадах. Привозили в Україну медалі та призи і завжди були в топі світового спорту.

Проти такого запалу та волі до перемоги, як у наших спортсменів-воїнів, у ворога просто немає шансів! Ми обов’язково виженемо його з рідної землі.

Але чому сьогодні ми всі зібралися саме тут, у Будинку профспілок?  Війна дуже скоро закінчиться і перемога буде за нами. А після війни доведеться розбудовувати і ставити на ноги державу, вирішувати дуже багато побутових проблем.

Гострі моменти виникатимуть у кожного з нас. І дуже складно відстоювати свої права поодинці. У всьому світі немає більш ефективного інструменту захисту трудових прав громадян, ніж профспілка. Що в США, що в Європі без узгодження з профспілками не розглядається жоден соціально важливий закон.

Попри критику, українським профспілкам вдалося об’єднати разом представників практично всіх галузей – від шахтарів до освітян. І сьогодні наші лави поповняться новими талановитими людьми - вами.

Тут зібралися представники різних видів спорту – і ви розумієте, як важливо діяти однією командою. А коли ми всі - спортсмени, медики, шахтарі та представники інших галузей згуртуємося навколо одного центру – то створимо таку потужну силу, яку не здолає ніхто. З якою будуть рахуватися і депутати, і міністри, і президент.

Разом ми зможемо захистити наші права і відстоювати інтереси і в Україні, і в світі. В об’єднанні – ми велика сила.

В урочистій атмосфері відбулося вшанування українських спортсменів, тренерів, ветеранів спорту.

У церемонії нагородження взяли участь голова  Всеукраїнської профспілки спортсменів, працівників сфери фізичної культури і спорту молодіжної політики та національно патріотичного виховання Сергій Бизов, голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна. Відомі спортсмени Стела Захарова, олімпійська чемпіонка, віце-президент федерації спортивної гімнастики, Андрій Мельник, олімпійський чемпіон, президент федерації гандболу, Руслан Машуренко, срібний призер олімпійських ігор з дзюдо.

Солодуха Ольга, чемпіон олімпійських ігор, народний депутат України.
Видатні представники спорту отримали подяки, грамоти, гроші винагороди.
© Запорізька облрада ПМГУ 2012
Назад к содержимому