Новости ФПУ - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорожский облсовет ПМГУ
Официальный сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Новости ФПУ

Новости
22 вересня 2021 р.

БОРОТЬБА ТРИВАЄ - № 5388, ВІДПОВІДДЮ СТАНУТЬ СОЛІДАРНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК

Незважаючи на жорстку позицію, висловлену на засіданні Парламенту представниками профспілок у Верховній Раді України - народними депутатами України Івченком В.Є., Рудиком С.Я. та Волинцем М.Я., а також іншими народними депутатами України проти прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (реєстр. № 5388 від 16.04.2021), законопроект за рахунок голосів провладної більшості (240 голосів) прийнято у першому читанні. Проти законопроекту виступили 23, а утрималися чи не голосували 113 народних депутатів України.
Політична фракція чи група
«За»
«Проти»
«Утрималися»
«Не голосували»
СЛУГА НАРОДУ
223006
ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ
001519
Європейська солідарність
00213
Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»
01653
Партія «За майбутнє»4474
ДОВІРА
7163
Позафракційні
6051
ГОЛОС
02141
240237340
Позиція СПО об’єднань профспілок та міжнародних профспілкових організацій  щодо недопущення прийняття законопроектів, які порушують фундаментальні права людини, звужуючи трудові права працівників та нівелюючи правозахисну функцію профспілок, так і не була почута.

Відповіддю профспілок владі мають стати солідарні дії щодо проведення 7 жовтня 2021 року у Всесвітній день дій за гідну працю в м. Києві широкомасштабної попереджувальної всеукраїнської акції протесту профспілок проти просування владою таких законодавчих ініціатив!

Профспілка Запорізької обласної організації профспілки металургів і гірників України стурбована черговою спробою звуження обсягу трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, та нівелюванням представницької і захисної функції профспілок завдяки просуванню законопроектів: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин" за № 5371 і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" №5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок. Направили Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., Головам фракцій Верховної Ради України та народним депутатам України від Запорізької області звернення що до неприйняття законопроектів №5371 та №5388.  На що депутати Верховної Ради України від Запорізької області відреагували наступним чином.
Фракція політичної партії "СЛУГА НАРОДУ"
   
Бондаренко
Олег Володимирович
 
За
Касай
Геннадій Олександрович
За
Крячко Михайло Валерійович
За
Нікітіна Марина Вікторівна
За
Соха Роман Васильович
За
Яцик Юлія Григорівна
Не голосувала
Фракція політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА-ЗА ЖИТТЯ"
Кальцев Володимир Федорович
Не голосував
Пономарьов
Олександр Сергійович
Не голосував
Королевська Наталія Юріївна
Відсутня


Депутатська група "Партія "За майбутнє"
Мінько Сергій Анатолійович
Утримався


Позафракційні
Шевченко
Євгеній Володимирович
За


21 вересня 2021 р.

ЗАЯВА ПРЕЗИДІЇ ФПУ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ДІЙ ЗА ГІДНУ ПРАЦЮ ТА МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З БІДНІСТЮ

«Якісні робочі місця, гарантовані трудові права,  гідна зарплата та належний соціальний захист»

7 жовтня за ініціативою Міжнародної конфедерації профспілок щорічно відзначається Всесвітній день дій за гідну працю. У цей день профспілки всіх країн єдиним фронтом виступають на захист гідної праці задля визначення найкритичніших проблем у сфері трудових відносин та їх ефективного врегулювання разом із соціально відповідальними владою та бізнесом. У 2021 році Міжнародна конфедерація профспілок затвердила тематику заходів до Дня гідної праці: «Новий соціальний договір і РОБОЧІ МІСЦЯ! Уряди мають мати плани з підтримки та створення робочих місць».

Водночас Генеральна Асамблея ООН оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби з бідністю і закликала усі держави присвячувати цей День проведенню конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів і бідності.

Запровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід її на провідні позиції у світі задекларовано в стратегічних документах країни: Національній економічній стратегії на період до 2030 року, Цілях сталого розвитку 2030 Україна та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Національні пріоритети у забезпеченні гідної праці визначаються у Програмі гідної праці МОП для України на 2020–2024 роки, яка є інструментом надання підтримки МОП державам-членам та передбачає досягнення трьох результатів, а саме:
– покращений соціальний діалог,
– інклюзивна та продуктивна зайнятість,
– поліпшені умови праці та соціальний захист.

Підписавши Програму Гідної праці, Уряд, роботодавці та профспілки підтвердили свою готовність до забезпечення гідної праці задля покращення життя українського народу. Однак, розпочаті Урядом реформи поки не дають бажаних результатів у покращенні життя і добробуту людей. Соціально-економічна криза, спричинена пандемією COVID-19, генерувала зростання нерівності і поширення бідності в суспільстві, загострення проблем на ринку праці, підвищення тарифів на комунальні послуги, зростання цін на енергоресурси та найнеобхідніші товари і послуги.

Як наслідок, в Україні:
– рівень безробіття населення зріс до 10,5%;
заборгованість з виплати заробітної плати збільшилась до 4,0 млрд грн;
рівень бідності населення, зокрема серед працюючих, сягнув 15,8% (доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму) та 41,3% (витрати нижче фактичного прожиткового мінімуму);
– погіршилась фінансова ситуація у системі соціального страхування, що призвело до несвоєчасності отримання застрахованими особами страхових виплат (2,5 млрд грн – заборгованість Фонду соціального страхування з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах, 2 млрд грн – Фонду соціального страхування на випадок безробіття з виплати допомоги по безробіттю і частковому безробіттю);
– поширюється захворюваність на COVІD-19, зокрема найбільше серед медпрацівників (захворіли майже 90 тис. осіб);
– відбувається суттєве погіршення умов і рівня безпеки праці, що призвело у 2020 році до збільшення кількості нещасних випадків на виробництві майже на 60%. Зазначена тенденція спостерігається і цього року.

Незважаючи на рішучий протест національних профспілок і експертні висновки міжнародних профспілкових структур, українська влада не полишила намірів ухвалити закони, що звужують трудові права та гарантії працівників, позбавляючи їх права на гідну працю в Україні, а профспілки – права представляти та захищати ці права. Це спонукає профспілки усіх рівнів вжити активних заходів з протидії просуванню таких законопроєктів, організації масових протестних дій та широкої інформаційної кампанії.

Федерація профспілок України закликає владу та роботодавців відмовитися від політики обмеження соціальних і трудових прав працівників. Основними засадами політики Уряду з відновлення економічного зростання та побудови нової ефективної економіки, в якій людей поставлено на перше місце, мають стати гідна праця та робочі місця.

Питання збереження існуючих та створення нових, сучасних та безпечних для клімату та працівників робочих місць з гідною оплатою праці та гарантованими трудовими правами перебувають у центрі уваги профспілок поряд з необхідністю забезпечення належного соціального захисту, рівності та інклюзивності. Це визначено Стратегією діяльності Федерації профспілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін». Саме ці питання мають бути серед першочергових пріоритетів Уряду.

ФПУ вітає підтримку Урядом низки профспілкових пропозицій, які лягли в основу вже прийнятих рішень, зокрема щодо підвищення мінімальної заробітної плати понад фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, активізації роботи щодо радикального скорочення заборгованості із заробітної плати, встановлення додаткових «ковідних» доплат медикам, соціальним працівникам та іншим працюючим, соціальних виплат на підтримку вразливих категорій населення.

Разом з тим, задля вирішення існуючих проблем у трудовій і соціально-економічній сферах, досягнення злагоди в суспільстві необхідно об’єднати зусилля та налагодити реальний та ефективний соціальний діалог. Дієвою площадкою для обговорення та вироблення узгоджених рішень з найбільш суспільно значущих законопроєктів, державних стратегічних та програмних документів має стати Національна тристороння соціально-економічна рада, відновлення роботи якої підтримують профспілки.

Тільки через реалізацію принципів гідної праці – створення якісних робочих місць з гідною заробітною платою, гарантованими трудовими правами, на засадах соціального діалогу з належним соціальним захистом, можна створити умови для економічного відродження країни, викорінення бідності та зростання добробуту населення, побудови нової людиноцентричної економіки, яка виведе Україну на європейський рівень.
20 вересня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ СЕРПНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 965,12 грн (без урахування платежів – 4 333,71 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 983,40 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 892,73 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 621,58 грн (без урахування платежів -4 525,37 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 658,93 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на серпень 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 671 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 243 гривень.

13 вересня 2021 р.

ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС НЕ ПІДТРИМАВ ОДІОЗНИЙ АНТИТРУДОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ

8 вересня відбулося засідання Комітету з питань інтеграції до ЄС Верховної Ради України, на якому розглядався Проект Закону України 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Мета його прийняття, як сказав один з авторів законопроекту, «надати максимальну свободу роботодавцю». У дискусії узяв участь   заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.

У своєму виступі Олександр Шубін, зокрема, зазначив, що Проект не підтримується профспілками, оскільки всупереч Рекомендаціям МОП № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах проект обговорювався лише з представниками суб’єктів малого і середнього підприємництва без участі профспілок.

Ним не беруться до уваги:
·  ст.ст.296, 419 та 420 Угоди про асоціацію Україна – ЄС, зокрема ст.296, якою передбачено, що жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її законодавстві;
· Рекомендація МОП № 189, зокрема в частині сприяння зайнятості на малих підприємствах шляхом впровадження політики недискримінаційного застосування трудового законодавства.

Крім того:
· запропоновані положення статей 21, 49-5. 49-8 КЗпП  не відповідають міжнародним зобов'язанням України, зокрема: Директиві Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; статті 24 Європейської соціальної хартії (переглянутої), статті 4 Конвенції МОП № 158 та Рекомендації №166, статтям 1, 2 Конвенції МОП № 135, які передбачають, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства.

Отже, звільнення працівника за одноособовим необґрунтованим бажанням роботодавця зводить нанівець будь-які гарантії трудових прав в Україні, унеможливлює ефективну профспілкову роботу (адже профспілкових діячів можна буде звільняти без пояснення причин) та боротьбу із порушенням трудових прав на робочому місці;
· запропоновані положення до статті 49-6:
· звужують імперативну норму щодо інформування працівників про будь-які зміни умов праці, що протирічить ст. 6(1) Директиви (ЄС) 2019/1152, згідно з якою у випадку будь-яких змін в основних аспектах трудових відносин (а не тільки такої, «яка тягне за собою погіршення умов праці»), роботодавець має інформувати працівника;
· перенесення з закону до індивідуального трудового договору регулювання низки істотних аспектів трудових відносин, які повинні регламентуватися законом і (або) колективними договорами або підпадати під дію встановлених у них мінімальних вимог не лише перешкоджають створенню адекватних механізмів захисту працівників від зловживань, особливо працівників, які перебувають у ненадійних або непередбачуваних трудових відносинах, а й у деяких випадках суперечать застосовним міжнародним і європейським трудовим нормам – зокрема Директиві 2003/88/ЄС, а також порушують статтю 92 Конституції України в частині регулювання саме законами питання праці, а не індивідуальними трудовими договорами;
· нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника шляхом виключення норми щодо надання згоди профспілки на звільнення працівника за ініціативою роботодавця та інші питання, пов’язані з представництвом та захистом трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями. Це в свою чергу протирічить положенням статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

«Впровадження запропонованого проектом договірного режиму регулювання трудових відносин на малих та середніх підприємствах суттєво ускладнить колективно-договірне регулювання, реалізацію працівниками цих підприємств конституційних прав на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже позбавить права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів, - наголосив Олександр Шубін.

Враховуючи численні порушення проектом Закону міжнародних стандартів, положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, комітет не підтримав даний законопроєкт.  Залишається сподіватися, що ця Рада не захоче себе заплямувати прийняттям найбільш одіозного антитрудового законопроекту за всю 30 річну історію незалежної України.

8 вересня 2021 р.

ЗАЯВА ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Як стало відомо, на Погоджувальній раді Верховної Ради України до порядку денного першого осіннього засідання парламенту внесені антитрудові законопроекти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин" за № 5371 і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" №5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок.

ФПУ і національні профоб’єднання, які представляють 6.5 млн. членів, своєчасно і офіційно доводили до Президента, Уряду України, керівників  парламентських фракцій і груп свою позицію щодо не сприйняття працівниками крайніх форм лібералізації трудових відносин. З цих питань безпосередньо зверталися до народних депутатів України місцеві профспілкові осередки.

Соціально-економічний комітет ООН, Міжнародна організація праці в своїх офіційних зверненнях неодноразово застерігали керівництво української держави від беззастережної лібералізації трудових відносин, які порушують  права людини і міжнародні зобов’язання України.

Наукові експерти, відомі правовики у своїх висновках теж вказують на окремі положення законопроектів  №№ 5371 і 5388, які суперечать Конституції України, Конвенціям МОП, що регулюють соціально-трудові відносини та призведуть до нівелювання ролі профспілок як законних представників людей праці.

Результатом запровадження зазначених законопроектів стане подальше зростання безробіття та трудової міграції, запровадження повного диктату роботодавця по відношенню до працівника, усунення профспілок від захисту працюючої людини, що зруйнує і так хиткий баланс інтересів сторін трудових відносин.

Повна лібералізація трудових відносин категорично не сприймається трудящими і обов’язково призведе до масових трудових конфліктів. ФПУ застерігає Верховну Раду України, народних депутатів від хибних рішень, наслідком яких стане дестабілізація трудових колективів, вуличні протести і страйки.

Профспілки України вимагають повернути вищезазначені законопроекти на розгляд Національної тристоронньої ради при Президентові України, діяльність якої Глава держави поновив напередодні 30-річчя Незалежності України. Він наголосив при цьому, що діалог працівників, їхніх профспілкових представників, роботодавців та органів виконавчої влади й місцевого самоврядування через пошук компромісу має забезпечувати досягнення максимального результату і суспільної злагоди.

Голова ФПУ, Голова СПО профспілок,
Співголова НТСЕР                                                                    Григорій Осовий

1 вересня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИПНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах липня 2021 року становив 5 637,14 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 258 грн. Мінімальна заробітна плата у липні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 363 грн.

Середня заробітна плата в Україні у липні 2021 року порівняно із червнем ц.р. зросла на 0,2% та становила 14345 грн. Порівняно із липнем 2020 року вона зросла на 21,5% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 445,8 євро.

Протягом липня 2021 року найбільшими темпами заробітна плата підвищилася у наступних сферах: наземного і трубопровідного транспорту (120,7%), складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (120,5%), сільського господарства (109,6%).

Проте порівняно з попереднім місяцем найбільше зниження середньої заробітної плати відбулося у сфері освіти (на 16%), поштової та кур’єрської діяльності (на 9,2%), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 7,6%) (Додаток 3).

Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11175 грн (77,9% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11895 грн (82,9% від середньої по економіці) .

За регіональною ознакою у липні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20956 грн), Донецькій (15287 грн) та Київській (14543 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (11350 грн).

Індекс реальної заробітної плати у липні 2021 року порівняно із червнем 2021 року  становив 100,1%, а відносно липня 2020 року  – 110,2%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у липні 2021 року незначно зменшився (на 0,4%) відносно попереднього місяця та перевищив показник липня 2020 року на 18,2% (Додаток 4).

За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно липня 2020 року. При цьому, найбільшими темпами зростав ФОП у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 72%), авіаційного транспорту (на 38,5%).

За даними Держстату, станом на 01.08.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 154,1 тисячам працівників економічно-активних підприємств зросла до 3 961,4 млн грн, з яких 1 687,5 млн грн – борги державних підприємств. За рахунок бюджетних коштів утворено 48,5 млн грн. заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 3 002,8 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

25 серпня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИПНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4980,52грн (без урахування платежів – 4 347,36 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 997,68 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 907,45 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 637,14 грн (без урахування платежів -4 537,90 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 674,54 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2021 року (2 294 грн) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 687 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 258 гривень.


20 серпня 2021 р.

ПРОФСПІЛКОВИЙ ДИСКУРС «30 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ БУДУЄМО СОЦІАЛЬНУ І ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ РАЗОМ»

Напередодні 30 річниці Незалежності України в Будинку профспілок пройшов дискурс, на якому присутні обговорили перспективи майбутнього України і національного профспілкового руху, зокрема.
У форматі  дискусії профспілковці, роботодавці, науковці, експерти, представники впливових громадських організацій обговорили головні перемоги і поразки України за роки Незалежності, роль і місце профспілок у процесах державотворення, проблеми і виклики на шляху побудови правової, соціальної держави. Зроблено об’єктивний аналіз  діяльності ФПУ за 30-річний період впродовж якого організація послідовно захищає трудові та соціальні права людини праці.

Відкрив захід Голова ФПУ Григорій Осовий. Він виступив з промовою, у якій окреслив і дав характеристику періодам, які пройшла у своєму розвитку Федерація профспілок України від створення до теперішнього часу. Він наголосив, що «рішення про утворення Федерації незалежних профспілок України було прийнято 6 жовтня 1990 року на Установчому з’їзді за рік до проголошення незалежності. І ми, ніби відчували віяння часу і настрої громадян, їх прагнення до змін, отже ми йшли в ногу з епохою».

А також зробив історичний екскурс щодо становлення і розвитку профспілкового руху в новітній Україні. І сьогодні ФПУ є визнаним лідером всього профспілкового руху України та впливовою стороною соціального діалогу на національному рівні, Міжнародною організацією праці, є членом Міжнародної конфедерації профспілок України.

Незмінною залишається місія профспілок «Захищати права працівників в процесі їх трудової діяльності.

Про необхідність подальшого розвитку соціального діалогу у своєму виступі говорив і співголова НТСЕР від сторони роботодавців України Анатолій Кінах. Він підкреслив, що соціальний діалог не повинен бути  імітацією, суб’єкти що беруть в ньому участь не повинні бути «кишеньковими». Основа соціального діалогу: всі на рівних умовах, але з великою відповідальністю: «У нас з профспілками спільні позиції. Ми вважаємо, що саме цінне, що є в країні, це людський потенціал».

У ході панельної дискусії «ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ» виступила Ганна Добровольська, доктор історичних наук, доцент, перший проректор Академії праці, соціальних відносин і туризму, яка розкрила тему; «Роль науки у вивченні профспілкового руху України». У дискусії взяв участь  доцент, проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Качмар. Він  зупинився на таких ключових моментах:  процес 30-річної історії становлення  профспілкового руху  у Львівському університеті ім. Івана Франка та тенденції розвитку руху на сучасному етапі.  Володмир Качмар пригадав  імена студентів, загиблих на Майдані під час революції Гідності.

Учасники вшанувати їх пам'ять хвилиною мовчання.

Під час панельної дискусії «ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ТА СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» слово взяли: Світлана Запара, доктор юр. наук, професор кафедри приватного та соціального права Сумського національного аграрного університету (у режимі відеоконференції)на тему: «Трудові спори», Галина Лопушняк, зав. кафедри соціоекономіки та управління персоналом Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана (у режимі відеоконференції)розкрила тему: «Державні гарантії забезпечення соціальних прав: тенденції та перспективи».

Георгій Сандул, керівник ГО «Трудові ініціативи» виступив за темою: «Реформа трудового законодавства як пріоритет на наступне десятиліття».

Наступним взяв слово  Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук. Він, зокрема, зазначив: «Нині у світі на перший план ставляться особливості і завдання національного характеру. Негативним є те, що цей процес нівелює міжнародні стандарти, яких треба дотримуватися. Це, на мій погляд, не є корисним для України, яка хоче приєднатися до народів, які  поділяють ключові людські міжнародні цінності. І завдання профспілок стояти на захисті міжнародних стандартів. Адже ці стандарти допомагають Україні покращувати умови паці працівників. Здійснювати  їх соціальний захист».

На панельній дискусії «СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ – ПАРТНЕРСТВО В ІМ’Я ІНТЕРЕСІВ ПРАЦІВНИКІВ, РОБОТОДАВЦІВ І ВЛАДИ» Тетяна Семигіна, докт. політ. наук, професор Академії праці, соціальних відносин і туризму, член Національного агентства кваліфікацій розповіла про діяльність цієї інституції її цілі та завдання. Участь профспілок і роботодавців.


Руслан Іллічов, Генеральний директор Федерації роботодавців України у своєму виступі наголосив на необхідності ефективного захисту національного виробника і зміну парадигми економічного розвитку держави з акцентом на розвиток та створення належних умов для роботи національного бізнесу. Він зазначив, що соціальний захист можливий лише в економічно сильній державі , де працює соціально відповідальний бізнес.  

У дискусії взяв участь Микола Шершун, голова Федерації профспілок Рівненської області (у режимі відеоконференції), який розповів про проблеми взаємодії зі сторонами соціального діалогу на територіальному рівні.

Після  промов і обміну думками  присутні дійшли висновку, що  ФПУ, яка є ровесницею Незалежної України, рухається у вірному напрямку, поділяючи міжнародні стандарти, відстоюючи  право людей на гідну працю та соціальний захист  та рішуче демонструючи свою принципову позицію під час захисту прав трудящих . Всі зійшлись на думці, що організації є, що святкувати, адже, вона продовжує лишатися однією з найчисельніших в України. А щодо майбутнього, то попереду у ФПУ є чіткий план дій, який викладений у Стратегії діяльності Федерації профспілок України на 2021-2026 роки під назвою «Час дій та якісних змін», що була  прийнята 25 травня 2021 року VIII  з’їздом ФПУ.

 

17 серпня 2021 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ ПИЛЬНО КОНТРОЛЮЮТЬ СИТУАЦІЮ З ЦІНАМИ ТА ТАРИФАМИ НА ЕНЕРГОНОСІЇ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОГІРШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ"»

Однією з гострих проблем, що зачіпає інтереси населення України є неузгодженість політики доходів з ціновою політикою в енергетичному секторі та сфері комунальних послуг. Після запровадження повномасштабних ринків електричної енергії та природного газу відбувається значне підвищення цін на енергоресурси та тарифів на комунальні послуги. Які кроки здійснюють профспілки, щоб не допустити погіршення становища працівників у зв’язку з коливанням цін та тарифів. З цим запитанням ми звернулися до Голови СПО обєднань профспілок, Голови Федерації профспілок України Григорія Осового.  

- Це дійсно суспільно важливе та чутливе для людей питання, - зазначив Григорій Осовий . – І профспілки пильно контролюють ситуацію з цінами та тарифами, на енергоносії щоб не допустити погіршення соціально-економічного захисту працівників та членів їх сімей. Це питання було і серед цілей, визначених Стратегією діяльності ФПУ на 2021-2026 роки, затвердженою на VIII З’їзді ФПУ. СПО об’єднань профспілок, Федерація профспілок України в діалозі із соціальними партнерами в Уряді та роботодавцями постійно обговорюють ці питання, вносять їх в угоди на національному рівні. Зокрема, це стосується таких питань, як субсидії, пільги,  заборгованості по оплаті житлово - комунальних послуг.     

Профспілки, як представники найманих працівників, активно відстоюють їх інтереси і в цьому питанні. Ситуація з цінами та тарифами на енергоносії неодноразово розглядалось на засіданнях СПО об’єднань профспілок, Ради та Президії ФПУ. Досить нагадати постанову Президії ФПУ від 14 січня 2021 року «Про позицію Федерації професійних спілок України щодо неприпустимості підвищення цін на природній газ, тарифів на електроенергію та комунальні послуги в умовах пандемії та низького рівня доходів населення»» та протокольне рішення Ради ФПУ від 30 червня цього року.

- А що конкретно передбачається цими рішеннями?

- Президія і Рада, проаналізувавши ситуацію, дали конкретні доручення. Так після розгляду зазначеного питання на засіданні Ради ФПУ було запропоновано Профспілці працівників атомної енергетики та промисловості України, Профспілці працівників газових господарств України, Профспілці працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, Профспілці працівників нафтової і газової промисловості України визначитись з кандидатурами на обрання до Громадської ради при НКРЕКП та підготовки та подання відповідних документів. Від СПО об'єднань профспілок теж делегуються представники для обстоювання іеикпксів споживачів послуг.

Одночасно, з метою недопущення невілювання росту середньої заробітної плати ростом цін на природний газ та електроенергію та житлово-комунальних тарифів ФПУ були відправлені листи до Прем’єр-Міністра України Дмитра Шмигаля та Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з низькою відповідних пропозицій.

Однією з пропозицій профспілок є створення у державних сховищах національного резерву природного газу власного видобутку для мінімізації негативних впливів ринкових цінових піків на населення та суб’єктів господарювання, які надають послуги громадянам з постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення.  

- А влада реагує на пропозиції профспілок, прислухається до них?

- Ось вам самий останній приклад, який свідчить, що непохитна та послідовна позиція профспілок щодо стримання необґрунтованого росту цін та підтримка громадськості вимусила Уряд вжити відповідні кроки. Так на засідання Кабінету Міністрів України 11 серпня цього року прийнято рішення згідно, з яким з 1 жовтня для населення, що споживає електроенергію менше 250 кВт*год на місяць, тариф знизиться на 14% - до 1,44 грн. Одночасно компанія «Нафтогаз України» зафіксовала на весь опалювальний сезон ціну на газ у тарифному плані «Комфортний Сезон» на рівні  ― 7,96 грн/куб. м із ПДВ без вартості розподілу (доставки).

Урядом було також враховано профспілкову пропозиції, яка полягає у тому, що при наданні житлової субсидії на період карантину збільшені у 2020 році на 50 відсотків соціальні нормативи будуть і надалі діяти в регіонах з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки. де існують певні обмеження на пересування в транспорті, широко використовується дистанційна робота.  

Але, на нашу думку, такі заходи не вирішують проблеми. Необхідні більш ефективні підходи. Тому робота у зазначеному напрямку триває.  Є декілька шляхів стабілізації ситуації на енергетичному ринку По-перше, це глибока модернізація виробництва і докорінне зменшення втра, які потім  лягають додатковим тягарем в платіжках споживачів. Досить сказати, що втрати електроенергії в мережах досягають 10 відсотків або 20 млрд. гривень. По-друге, збільшення видобутку газу АТ "Укргазвидобування", щоб обійтися без його імпорту по високим цінам. По-третє, масштабне впровадження енергозбереження по всій системі споживання енергоресурсів і кожній домівці. І, нарешті, виским ринковим цінам на енергоносії мають віжповідати високі європейські зарплати і пенсії.        

- Григорію Васильовичу, відомо, що зараз, відповідно до  Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», більш питань цін і тарифів, регуляції відносин між постачальниками та споживачами електроенергії, газу, житлово-комунальних послуг передаються на місця. Як, на вашу думку, мають діяти в цієї ситуації територіальні обєднання профспілок?    

- Це питання особливо актуально у зв’язку з наближенням  опалювальний сезон. На ринку комунальних послуг повноваження щодо встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги (зокрема, на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) розподілені між НКРЕКП, та органами місцевого самоврядування. На теперішній час органи місцевого самоврядування мають повноваження встановлювати тарифи для 1421 підприємства сфери теплопостачання (98%) та 2495 підприємств сфери водопостачання та водовідведення (98%). Чинне законодавство дозволяє профспілкам відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці співпрацювати з місцевими органами. На цьому ми акцентуємо увагу обласних профоб'єднань, які є членськими організаціями ФПУ.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування» і відповідно «місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради». Крім того, відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» (статті 4 та 8) профспілки та органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть взаємодіяти шляхом укладання колективних договорів і угод.

Впевненний, що наші спільні зусилля щодо вирішення проблемних питань встановлення соціально доступних цін і тарифів на електроенергію, природний газ та житлово-комунальні послуги на загальнодержавному та місцевих рівнях, призведе до довго очікуваних результатів.

16 серпня 2021 р.

ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СІЧНІ-ЧЕРВНІ 2021 РОКУ

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення у цілому по Україні та в розрізі регіонів.

За даними Держстату за І квартал 2021 року номінальні доходи населення склали 983,6 млрд грн, що становило 111,2 % порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг зріс на 8,5 %, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, - на 1 відсоток.

Наявний дохід у розрахунку на одну особу у І кварталі 2021 року становив 18 010 грн, що становило 109,0 % порівняно з відповідним періодом попереднього року.

Спостерігається зменшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у І кварталі 2021 року становила 48,4 % проти 49,8 % у відповідному періоді 2020 року.

За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-червень 2021 року становила 13 310, грн, що на 21,8 % більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.

Найнижчим рівень середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих тимчасовим розміщуванням й організацією харчування, – 7 859 грн (59,0 % до середнього рівня по економіці), а найвищим – у працівників авіаційного транспорту – 25 541 грн (191,9 %).

У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень-червень 2021 року у порівнянні з відповідним періодом 2020 року зросла на 16,6 % і склала 14 172 гривні.

У регіональному розрізі найнижчий рівень заробітної плати за цей період спостерігався у Кіровоградській області – 10 599 грн (79,6 % до середнього рівня по економіці), найвищий – у Донецькій області – 14 374 грн (108,0 %). У м. Києві її розмір становив 19 387 грн (145,7 %).

Індекс реальної заробітної плати за січень-червень 2021 року по відношенню до відповідного періоду 2020 року становив 112,4 відсотка.

У червні 2021 року середня заробітна плата штатних працівників становила 14 313 грн, що порівняно з травнем 2021 року склало 106,0 %, а відносно червня 2020 року – 123,6 % (у промисловості заробітна плата працівників становила 14 710 грн, або 118,3 % в порівнянні з червнем 2020 року).

На регіональному рівні найнижча заробітна плата у червні 2021 року була у працівників Кіровоградської області – 11 497 грн (80,3 % до середнього рівня по економіці), а найвища – у працівників Донецької області – 14 988 грн (104,7 %). У м. Києві – 20 455 грн (142,9 %).

За даними Пенсійного фонду України (Звіт про розподіл пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій на 01.07.2021, форма № 5-ПФ квартальна) середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою з урахуванням індексації станом на 1 липня 2021 року становив 3 778,78 грн, що на 11,4 % перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2020 року.
Ціни на споживчому ринку за даними Держстату у липні 2021 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,1 %, а з початку року – на 6,5 відсотка.

З початку року зросли ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 9,7 %), продукти харчування та безалкогольні напої (на 8,6 %), транспорт (на 8,1 %), алкогольні напої та тютюнові вироби (на 6,6 %), ресторани та готелі (на 5,0 %), охорону здоров’я (на 3,6 %), зв’язок (на 3,6 %), освіту (на 2,9 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 2,7 %) та відпочинок і культуру (на 2,5 %).

Знизились ціни на одяг і взуття (на 3,5 %) та різні товари та послуги ( на 0,8 %).

За даними Держстату середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства за 2020 рік склали 12 248 грн (за 2019 рік – 11 851 грн). Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 12 620 грн, сільське – 11 470 грн (за 2019 рік відповідно – 12 317 грн та 10 884 грн).

Серед усіх витрат домогосподарств 91,4 % становили споживчі сукупні витрати (за 2019 рік – 91,3 %).

Структура витрат домогосподарств (за даними 2020 року):
-         продовольчі товари – 51,6%;
-         непродовольчі товари – 24,7%;
-         послуги – 15,1%;
-         неспоживчі сукупні витрати – 8,6%.

12 серпня 2021 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОЗВОЛЯТЬ ПЕРЕСТУПИТИ «ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ» У ПИТАННЯХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ»

На засіданні Уряду 11 серпня вже традиційно більшість питань було розглянуто у режимі «без обговорення», оскільки вони пройшли попередній розгляд на засіданнях урядових комітетів і по деяким проектам, де залишалися розбіжності, були проведені узгоджувальні процедури, у тому числі за участі представників СПО об’єднань профспілок.

Але були і такі питання, до яких профспілки подали свої зауваження та пропозиції.

«Це стосується тих рішень, які, на думку профспілок, можуть привести до погіршення соціально-економічного становища працівників, порушити їх права та принцип соціальної справедливості, - зазначив у коментарі нашому кореспонденту Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий. – Так на  період локдауну та введення обмежувальних заходів  Кабінет Міністрів встановив підвищені норми на соціальні послуги, які надаються для відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг. Кабмін підготував проект постанови у зв’язку з тим, що нібито ситуація покращилася. Тому вже розглядалася пропозиція про те, щоб скасувати цю підвищену норму. З чим СПО об’єднань профспілок категорично не погодився. З цього приводу в Міністерстві соцполітики відбулася дискусія. І за  підсумками засідання урядового комітету відбулися узгоджувальні процедури. Було досягнуто компромісу, якій полягає у тому, що при наданні житлової субсидії на період карантину збільшені на 50 відсотків соціальні нормативи будуть діяти лише в регіонах з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки, де існують певні обмеження на пересування в транспорті, широко використовується дистанційна робота, в регіонах з іншим її рівнем така норма буде відсутня. Таким чином частково були враховані пропозиції профспілок. Підкреслю, що попередня редакція постанови не визначала такі зони».

Серед інших важливих питань, до яких СПО об’єднань профспілок запропонувала принципові зауваження та пропозиції Григорій Осовий назвав проект постанови Уряду «Деякі питання страхових виплат, передбачених статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Постатейні зауваження до цього проекту  надала Профспілка працівників охорони здоровя України.  

За підсумками узгоджувальних процедур, сказав профспілковий лідер, одне зауваження було знято, враховуючи аргументацію Мінсоцполітики. Але залишилось інше принципове зауваження. Профспілки вважають, що пропозиція щодо подання до Фонду соціального страхування України та Мінсоцполітики декількох примірників оригіналу одного й того ж документу акту розслідування нещасного випадку , гострого професійного захворіння (отруєння) аварії є недоцільною. Особливо, якщо враховувати на той факт, що Президент України 6 серпня ц.р. підписав Закон «Про особливості надання публічних (електронних) послуг», положення якого спрямовані на переведення публічних послуг в електронну форму. Тому треба мати єдину інформаційну базу для запобігання такої бюрократизації процесу.

Не менш важливе, на думку Голови СПО об’єднань профспілок, питання, яке розглядалося на засіданні Уряду, і стосується фінансування оснащення закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. Мова йде про бюджетні субвенції в розмірі 400 млн. грн., які плануються на переобладнання їдалень закладів освіти.

«Застереження СПО об’єднань профспілок та Профспілки працівників освіти і науки України стосуються того, що проектом розпорядження Кабміну передбачається, що перевагу щодо забезпечення обладнанням їдалень (харчоблоків) надано закладам загальної середньої освіти з контингентом не менш 400 учнів, для опорних закладів – не менш 200 учнів, розташованих у гірських пунктах – не менш 200, - сказав Григорій Осовий. -  Ми вважаємо, що зазначені обмеження щодо контингенту учнів потребують вилучення з проекту розпорядження. Крім того, запропонували в пункті 1 проекту розпорядження наголосити на необхідності першочергово використовувати залишки освітньої субвенції на цілі, передбачені у самих розпорядженнях Уряду».

«Хочу підкреслити, що і надалі профспілки не дозволять переступити «червоні лінії» у питаннях соціально-економічного захисту працівників», - наголосив профспілковий лідер.   
 
9 серпня 2021 р.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК: УМОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПОГІРШУВАТИ НЕ МОЖНА!

У столичному Будинку спілок відбулась робоча зустріч  представників Мінекономіки зі сторонами соціального діалогу щодо наближення позицій до редакції законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», яка проводилась на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Любченка О.М. за результатами його зустрічі з профспілками 20 липня 2021 року. На зустрічі обговорювалися пропозиції сторін соціального діалогу щодо останньої станом на 19 липня.2021 року редакції Мінекономіки до законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», яку було отримано для офіційного опрацювання.

На зустрічі були присутні:
-  від МінекономікиЮрій Кузовой - заступник генерального директора - керівник експертної групи директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці з групою експертів;
-   від Держпраці - Ігор Дегнера в.о. Голови Державної служби України з питань праці з групою фахівців;
-   від СПО об’єднань профспілок –– Григорій Осовий - Голова СПО об’єднань профспілок - Голова ФПУ, Василь Андреєв - заступник Голови ФПУ – Голова профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, Павло Прудніков – заступник голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України,  Олександр Рябко – Голова Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Сергій Українець – заступник Голови Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України, Вікторія Коваль –Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України, Наталія Левіцька – заступник Голови Конфедерації Вільних профспілок України, Олександр Мушенок - Перший заступник Голови Профспілка залізничників і транспортних будівельників України та інші фахівці;
-   від СПО роботодавців - Сергій Біленький - заступник Голови СПО роботодавців, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України, Голова «Федерації металургів України», Наталія Гостєва - директор Департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ та інші фахівці.

Також у зустрічі приймали участь фахівці Державної регуляторної служби
Відкриваючи зустріч, Григорій Осовий зазначив, що сторони соціального діалогу, перш за все, мають визначити, наскільки законопроект відповідає вимогам міжнародних, європейських стандартів безпечної праці, охорони праці та забезпеченню гідних умов для працівників.  Тому, підкреслив він, ми повинні пересвідчитися що його концептуальні засади чітко базуються на Директивах ЄС, конвенціях МОП, і таким чином ми через ці інструменти дійсно підсилюємо захист працівників.. «Ми маємо бути впевнені, що всі три сторони знайшли тут взаєморозуміння. І що сам законопроект відповідає цьому завданню», - підкресли він. Не менш важливо і те, щоб запропонований законопроект не погіршував  існуючі умови праці, рівень її безпеки. Тому, виходячи з необхідності реформування ринку праці, системи хорони праці, профспілки завжди будуть відстоювати право працівників на гідні та безпечні умови праці, проти будь-яких спроб їх погіршити.

Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв наголосив на тому, що на думку експертів апарату ФПУ, законопроект не готовий для прийняття, він не відповідає вимогам міжнародного законодавства у сфері охорони праці. Василь Андреєв зазначив, що головною проблемою у діалозі з владою є агресивність з якою просуваються суспільноважливі законопроекти про безпеку та здоров’я працівників на роботі і трудова реформа, що об’єктивно викликає у профспілок і працівників спротив. Це стосується, зокрема, таких питань, як дитяча праця, праця у шкідливих умовах. Він поінформував, що готується новий спрощений пакет профспілкових пропозицій. «Ми спростимо і згуртуємо за позиційними моментами  заперечення профспілок до позиції Мінекономіки щодо законопроектів», – зазначив він.

Сергій Українець у своєму виступі акцентував на необхідності всім сторонам соціального діалогу шукати і находити шляхи вирішення таких проблем, як безпека праці, гігієна праці та безпека виробнчого середовища. А Олександр Рябко наголосив на тому, що запропонованний законпроект може погіршити умови забезпечення охорони праці на великих підприємствах, яких чимало саме в металургійної галузі. Він зазначив, що не можна за рахунок безпеки праці, за рахунок здоровя та життя працівників розвивати промисловість, отримувати прибутки.

Взагалі Сторона профспілок висловила свою позицію про чергове непогодження законопроекту і в цій редакції Мінекономіки законопроекту, озвучила основні зауваження до нього, наголосила на загрозах і неприпустимих ризиках, які можуть виникнути у разі прийняття, зокрема таких положень законопроекту, як скасування 11 статей глави XI Кодексу законів про працю України щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та інших заходів, спрямованих на захист життя і здоров’я працівників, зокрема, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умова праці, порушення їх прав, які не передбачено законопроектом, і зниження рівня їх захисту у порівняні з чинним законодавством, скасування всіх нормативно-правових актів, прийнятих на виконання Закону України “Про охорону праці”, з дати набрання чинності цим законопроєктом,  не визначення повноважень прав представників працівників у сфері безпеки праці щодо безперешкодного здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства у цій сфері, здійснення ефективного і повноцінного захисту інтересів і прав працівників тощо. Також, всіма присутніми було відмічено про суттєву невідповідність законопроекту міжнародним нормам і угодам, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, якими встановлено відмінне від законопроекту регулювання, зокрема головним цілям та зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, «рамковій» Директиві Ради ЄС №89/391/ЄС, положенням Конвенції МОП №135, 155, 161 та іншим, які ратифіковано законами України.

Було відмічено недостатній соціальний діалог з боку Мінекономіки стосовно узгодження позицій профспілкової сторони до цього законопроекту протягом 2020 року та першого півріччя 2021 року. Більшість пропозицій СПО об’єднань профспілок, надіслані листом від 22.02.2021 № 01-12/135-СПО до попередньої редакції законопроекту, не враховано, а жодних узгоджувальних процедур з цих питань не було проведено.

Сергій Біленкький, інші представники сторони роботодавців також заявили про не погодження законопроекту в такій редакції, висловила свої основні зауваження, відмітила норми, які призведуть до значного навантаження та посилення тиску на бізнес, зокрема занадто великі штрафні фінансові санкції беж жодних економічних механізмів заохочення та підтримку бізнесу щодо поліпшення умов праці та модернізації виробництва, посилення дозвільного та ліцензійного навантаження, виключення декларативного принципу ведення робіт тощо. Сторона роботодавців відмітила також не достатній соціальний діалог та не врахування більшості їх зауважень до попередньої редакції законопроекту.

Про суттєві недоліки законопроекту наголосили і фахівці Державної регуляторної служби. Вони відмітили, що не проведено аналіз регуляторного впливу введення нових норм, а також не проведено дослідження впливу відміни норм чинного законодавства у сфері охорони праці, які пропонуються законопроектом, регулювання діяльності інспекції праці тощо без належних обґрунтувань, розрахунків та можливих негативних наслідків, як для бізнесу, так і для працюючих.

Також сторони, як профспілок так і роботодавців, відмітили спільну позицію щодо необхідності приведення нормативно-правової бази з охорони праці до вимог «рамкової» Директиви Ради ЄС №89/391/ЄС, «окремих» спеціальних Директив ЄС та Конвенцій МОП, але здійснювати це необхідно виважено та поступово, а не відміняти одночасно всі  НПАОП, яких на сьогодні в Покажчику налічується близько 470, що призведе до колапсу у сфері безпеки праці, призведе до не визначення відповідальності роботодавця, унеможливить здійснення державного нагляду та розслідування нещасних випадків і профзахворювань, а працівників лишить права на безпечні умови праці і соціальний захист, зокрема у разі ушкодження їх здоров’я, внаслідок нещасного випадку або профзахворювань.

А ось Юрій Кузовой від Мінекономіки наполегливо відстоював свою позицію і редакцію цього законопроекту, однак не заперечив про подальше обговорення позицій сторін соціального діалогу та пошуку шляхів узгодження цих позицій.

Сторона роботодавців та Державної регуляторної служби підтримали ініціативу СПО об’єднань профспілок щодо необхідності активізації соціального діалогу і кращого узгодження позицій щодо законопроекту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», а також направлення звернення до Кабінету Міністрів України щодо перенесення терміну подання цього законопроекту у вересні цього року щонайменше на півроку.  

2 серпня 2021 р.

Прожитковий мінімум, динаміка середньої заробітної плати та фонду оплати праці, стан виплати зарплати у червні 2021 року

За розрахунками Мінсоцполітики  фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах червня 2021 рокустановив 5 710,47 грн (Додаток 1).

Таким чином,законодавчо встановлений на червень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн) заниженопорівняно з його фактичним розмірому 2,5 рази або на 3440 грн. Мінімальна заробітна плата у травні ц.р.(6000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 290грн.
Середня заробітна плата в Україніу червні 2021 року порівняно із травнем ц.р.зросла на 6% та становила 14313грн. Порівняно із червнем 2020 року вона зросла на 23,6% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна платазросла до 434 євро з 402,9 євро у травні ц.р.

Протягом червня 2021 року найбільшими темпами заробітна плата підвищиласяу наступних сферах:освіти (на 22,3%), надання інших видів послуг (на 13,8%). Проте порівняно з травнем 2021 року зниженнясередньої заробітної плати відбулося у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності ( на 1,4%) (Додаток 3).

Заробітна плата працівників сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги залишається нижчою ніж середня по економіці–12090 грн (або 84,5% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у червні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20455грн), Донецькій (14 988 грн) та Київській (14679грн) областях, найнижчою – у Кіровоградській області (11497 грн).

Індекс реальної заробітної плати у червні 2021року порівняно із травнем 2021року становив 105,8%, а відносно червня 2020року – 112,9%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у червні 2021 року збільшився на 6% відносно попереднього місяця таперевищив показникчервня2020 рокуна 20,9% (Додаток 4).

За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно травня 2020 року: найбільшими темпамивідбулося зростання ФОП у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (78,2%), авіаційного транспорту (на 40%).

За даними Держстату, станом на 01.07.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 157,6 тисячам працівникі векономічно-активних підприємств склала понад 3 592,6млн грн, з яких 1 577,2млн грн – борги державних підприємств.Працівникам промисловості заборговано 2 688,1 млн грн заробітної плати.

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково:до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
7 липня 2021 р.

ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЇ

Якщо ти найманий працівник, приєднуйся до протесту трудівників і підпиши петиції проти антитрудових законопроєктів № 5371 та № 5388 за посиланнями:
Саме від твого голосу може залежати твоя доля і доля твоєї родини.
Не будь байдужим – захистисвою честь, гідність і право на працю! Увага дата завершення збору підписів 28 липня 2021 року.


7 липня 2021 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: НЕДОПУСТИМО ЗВУЖЕННЯ ПРАВ ПРОФСПІЛОК, ЯКІ Є ГАРАНТІЄЮ ЗАХИСТУ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ

За дорученням керівників голова СПО Григорій Осовий звернувся до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з приводу можливого розгляду на пленарному тижні 13-16 липня 2021 рокузаконопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин» (№ 5388 від 16.04.2021).

У зверненні голова СПО, зазначив, що законопроєкт № 5388в порушення норм статей 9, 22,36 Конституції України, міжнародно-правових актів, містить низку вкрай загрозливих положень, що встановлюють дискримінаційні норми для працівників, які значно послаблюють їх рівень захисту, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, нівелює представницьку і захисну функцію профспілок.

Зазначене суперечить зобов’язанням України, визначеним статтями 296,419, 420 Угоди про асоціацію, та не відповідає Директивам Європейського Парламенту і Ради ЄС, судовим рішенням ЄСПЛ щодо вимог «якості» закону та правової визначеності, іншим міжнародним актам, а отже запропоновані проєктом зміни до законодавства не кореспондуються з європейським курсом України та взятими на себе нашою державою міжнародними зобов'язаннями.

Зокрема, в частині другій статті 23 та пункті 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) проєкту, надається можливість роботодавцеві встановлювати у строкових трудових договорах, укладених в письмовій формі, додаткові підстави для його припинення достроково, що протирічить Директиві Ради 1999/70/ЄC від 28 червня 1999 року щодо рамкової угоди про роботу на визначений термін, укладеної ETUC, UNICE та CEEP, Конвенції МОП 1982 року про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (№ 158) та заходам, передбаченим у пп. 5(1) і 5(2) Додатку до Директиви Ради 1999/70/ЄC, спрямованим на запобігання зловживанню, що є результатом використання послідовних трудових договорів або відносин на визначений термін.

Нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника. Запропоновані законопроєктом виключення статей 43, 43-1 КЗпП та статей 38, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» значно знижують правовий захист найманих працівників, звужуючи можливості профспілок захищати трудові і соціально-економічні права трудящих, а також не відповідають статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.

Звуження прав профспілок, які є основними інструментами реалізації прав працівників, наголосив Григорій Осовий, позбавляє останніх дієвих механізмів, за допомогою яких працівники можуть захищати свої інтереси.

Крім того, аргументація щодо виключення статті 43 та статті 43-1 КЗпП не витримує жодної критики, оскільки в якості підстави наводяться норми Конвенції МОП № 158, яка й передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників.

Впровадження законопроєктом № 5388 договірного режиму регулювання трудових відносин:
  • нівелює баланс прав та інтересів між сторонами трудових відносин, надає значні переваги для роботодавців, тоді як трудові права і гарантії працівників, передбачені КЗпП України, можуть бути суттєво обмеженими і залежатимуть від волі роботодавця;
  • значно знижуючи правовий захист працівників, реалізація законопроєкту створить передумови для підвищеної експлуатації працівників і навіть використання роботодавцями рабської праці, призведе до масових порушень гарантованих Конституцією України та міжнародними актами прав працівників;
  • зменшиться ефективність державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю;
  • сприятиме подальшому виїзду українців на роботу за кордон та погіршенню соціально-економічного становища в державі.

Зважаючи на зазначене, Голова СПО звернувся до спікеру парламенту з проханням не виносити на розгляд п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання законопроєкт № 5388.

Звертаємо увагу, що винесення нарозгляд напередодні Дня незалежності України законодавчих ініціатив, які передбачають суттєве обмеження прав працівників і гарантій профспілок, визначених національним та міжнародним законодавством, зумовить соціальну напругу у трудових колективах та акції членів профспілок в м. Києві та регіонах України, наголосив він.

5 липня 2021 р.

Прожитковий мінімум, динаміка середньої заробітної плати та фонду оплати праці, стан виплати зарплати у травні 2021 року

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах травня 2021 року становив 5 553,98 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на травень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 283,98 грн. Мінімальна заробітна плата у травні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 446 грн.

Середня заробітна плата в Україні у травні 2021 року порівняно із квітнем ц.р. знизилася на 0,3% та становила 13 499 грн. Порівняно із травнем 2020 року вона зросла на 28,1% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 402,9 євро (у квітні ц.р. вона складала 406,3 євро).
Протягом травня 2021 року найбільшими темпами зросла заробітна плата у наступних сферах: тимчасове розміщування й організація харчування (на 27,2%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (на 9,1%). Проте порівняно з квітнем 2021 року за більшістю видів економічної та промислової діяльності відбулося зниження середньої заробітної плати; відносно ж травня 2020 року в усіх сферах економіки заробітна плата зросла (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11 579 грн (або 85,8% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11 526 грн (або 85,4% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у травні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (19 287 грн), Донецькій (14 457 грн) та Київській (13 850 грн) областях, найнижчою – у Волинській області (10 890 грн).

Індекс реальної заробітної плати у травні ц.р. порівняно з квітнем ц.р. становив 98,4%, а відносно травня 2020 року – 116,8%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у травні 2021 року зменшився на 0,8% відносно попереднього місяця та перевищив показник травня 2020 року на 24,9% (Додаток 4).

За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно показника травня 2020 року: найменше зростання відбулось у сфері державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування (13,1%), найбільше – у сфері  тимчасового розміщування й організації харчування (125,4%).

За даними Держстату, станом на 01.06.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 144,2 тисячам працівників економічно-активних підприємств склала 3 350,7 млн грн, з яких 1 357,03 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 506,4 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
2 липня 2021 р.

ДІЯТИ ЕФЕКТИВНО ТА РЕЗУЛЬТАТИВНО, ЗАХИЩАЮЧИ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ

Рада ФПУ 30 червня 2021 року затвердила заходи з реалізації Стратегії діяльності Федерації професійних спілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін», прийнятої VІІІ-м З’їздом ФПУ. Схвалила план з реалізації зауважень та пропозицій делегатів З’їзду, обговорила напрями розвитку майнового комплексу ФПУ, а також ухвалила низку інших актуальних для профспілок рішень.
Звертаючись до членів Ради, Голова ФПУ Григорій Осовий зокрема зазначив, що час від проведення 8-го з’їзду – 25 травня ц.р. видався для профспілкового руху динамічним та насиченим.

Було розроблено: План заходів щодо реалізації Стратегії діяльності Федерації на 2021-2026 роки» «Час дій та якісних змін», заходи щодо реалізації зауважень та пропозицій делегатів з’їзду, підготовлено зміни до Положення про постійні Комісії Ради ФПУ, сформовано пропозицію щодо персонального складу та створення Робочої групи Ради ФПУ з напрацювання змін до Статуту ФПУ тощо.

Він поінформував, що документи з’їзду (як визначено його постановою) були направлені Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, керівникам центральних органів виконавчої влади, депутатським фракціям, соціальним партнерам для врахування в їх діяльності.

Голова ФПУ наголосив, що заходи на виконання Стратегії діяльності ФПУ мають стати для усіх профспілкових організацій  Дорожньою картою реалізації стратегічних завдань, насамперед щодо посилення економічного, правового і соціального захисту спілчан в умовах реформ, розвитку профспілкового руху та зміцнення потенціалу всіх ланок  профспілок, щоб діяти ефективно та результативно.

Вони передбачають низку завдань направлених на посилення захисної функції  профспілок

Важливим залишається питання реформування трудових і соціальних відносин. Профспілки визнають необхідність реформування законодавства про працю, але не шляхом просування неоліберальних законопроектів. Реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов'язковим урахуванням інтересів працюючих.

Президією ФПУ 24 червня ц.р. було схвалено План заходів ФПУ, спрямованих на недопущення просування згаданих законодавчих ініціатив, а також Алгоритм реагування ФПУ на законодавчі ініціативи, які суттєво звужують права та інтереси працівників і профспілок.

У цьому контексті було наголошено на необхідності активізувати голосування спілчан за петиції по законопроектам №5371 і 5388.

Також члени Ради були поінформовані про створення Робочої групи ФПУ з питань опрацювання законопроектів, які суттєво звужують права та інтереси працівників і профспілок, для представлення позиції ФПУ у профільних комітетах Верховної Ради України, а також засобах масової інформації, та утворення Організаційного комітету ФПУ з проведення всеукраїнських акцій протесту профспілок у разі розгляду Верховною Радою України законопроектів, які порушують права працівників та профспілок.
- Саме на осінь може припасти пік нашої боротьби проти анти трудових ініціатив влади, - наголосив Григорій Осовий, - ми маємо бути максимально готові і відмобілізовані до таких дій по всій країні.

Після виступу Голови ФПУ відбулась презентація заступників Голови щодо напрямів діяльності Федерації з досягнення її стратегічних цілей і виконання завдань.

Олександр Шубін зосередився на удосконаленні діалогових відносин ФПУ з соціальними партнерами, напрямках діяльності по захисту  економічних, соціальних і трудових прав працівників. Він зазначив, що основною ціллю нашої діяльності є створення нових робочих місць, збільшення доходів населення і темпів зростання зарплат, а також ліквідація заборгованості по зарплатах.

Подальшому реформуванню діяльності ФПУ у найближчий період з метою підвищення ефективності та досягнення нової якості профспілкової роботи був присвячений виступ Євгена Драп’ятого. Він підкреслив, що ФПУ – це фундамент працездатної України, тому що ми представляємо інтереси 4,5 найманих працівників. Люди мають бути поінформованими про щоденну кропітку діяльність профспілок усіх рівнів. Тому потрібно йти до трудових колективів, постійно звітувати про зроблене, а також боротись за профспілкове членство та його мотивацію.

У доповіді Василя Андреєва, заступника Голови ФПУ на громадських засадах, йшлося про організацію і методичне забезпечення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, спираючись на пріоритетний напрямок діяльності ФПУ щодо безпечної праці та посиленні охорони здоров’я на робочих місцях, включаючи запобігання COVID-19. Ще одним важливим напрямом у діяльності ФПУ стане запровадження міжнародного досвіду в роботу організацій профспілок усіх рівнів.

Оновлену Стратегію і напрями розвитку майнового комплексу ФПУ презентував Володимир Саєнко. Він зупинився на нових програмах та перспективних напрямках діяльності «Укрпрофтуру», «Укрпрофоздоровниці» і ФПУ, спрямованих на збереження та відновлення здоров’я працівників.

Із словом до членів Ради ФПУ звернувся голова  Об’єднання профспілок Грузії, президент Всеєвропейської Регіональної Ради МКП Іраклій Петріашвілі, поінформувавши присутніх про реальність грузинських «ліберальних» реформ, які привели до збідніння широких верств населення, соціальної несправедливості, безробіття та трудової міграції, звуження прав людини праці у Грузії.

Після обговорення виступів члени Ради ухвалили з питань порядку денного відповідні постанови.

На засіданні ради Федерації профспілок України було затверджено склад постійних комісій Ради Федерації профспілок України. Заступником голови комісії з питань соціально-економічного захисту працівників та ринку праці було обрано голову Запорізької обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Сєдова Валерія Миколайовича.

23 червня 2021 р.

ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРВНЕВИЙ ЕТАП 109-Ї СЕСІЇ
МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРАЦІ

Перед учасниками саміту з відеозверненнями виступили світові лідери: Президент США Джо Байден, Папа Римський Франциск, Президент Південної Кореї Мун Чже Ін, Прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта та ін.

У роботі конференції, як вже повідомлялося  брала участь тристороння делегація України, делегатом від трудящих в якій був представлений Голова ФПУ Григорій  Осовий.

Червневий етап МКП завершився 19 червня.

Після 4-місячної перерви пройде другий етап Конференції з 25 листопада по 11 грудня. Протягом листопада і на початку грудня 2021 року в комітетах намічено два тематичних обговорення: одне буде присвячено дискримінації в галузі праці, друге - безперервному навчанню і підвищенню кваліфікації. Закривається МКТ 11 грудня. У день закінчення сесії з підсумковим зверненням виступить гендиректор МОП.

У рамках Конференції 17-18 червня 2021 року відбувся саміт «Світ праці» на тему: «Міжнародна протидія COVID-19, орієнтована на інтереси людини». У рамках саміту відбулося засідання на високому рівні за участю глав держав і урядів, а також дискусійний форум, на якому виступили представники тристоронніх учасників МОП.

17 червня Папа Франциск звернувся з відеопосланням до учасників 109-ї сесії Міжнародної конференції праці, яка, за його словами, проходить «у переломний момент соціальної та економічної історії, що ставить перед усім світом серйозні і великі завдання». Святіший Отець зазначив, що в останні місяці Міжнародна організація праці (МОП) виконала «похвальну роботу, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим братам і сестрам». Пандемія привела до безпрецедентної втрати робочих місць, багато підприємств опинилися під загрозою повного або часткового банкрутства. Однак, виходячи з кризи, необхідно уникати «фіксації на вигоді, ізоляції, націоналізмі, сліпому споживанні» і дискримінації найслабших членів суспільства.

Новий світ праці повинен ґрунтуватися на гідних умовах праці, сприяючи загальному благу і стаючи найважливішим компонентом турботи про суспільство і творінні. «У цьому сенсі праця є істинно і по суті людською», - підкреслив Єпископ Риму. Особливою турботою необхідно охопити працівників на околицях світу праці, які страждають від пандемії: низькокваліфікованих і поденно робітників, працівників неформального сектору, мігрантів та біженців, тих, хто виконує «небезпечну, брудну і принизливу роботу». Багато мігрантів і вразливі працівники разом зі своїми родинами позбавлені доступу до національних програм фінансового захисту, а також до охорони здоров'я, що підвищує серед них ризик спалахів захворювань COVID-19. Відсутність соціальних гарантій перед лицем пандемії призвело до зростання бідності, безробіття (особливо серед молоді), неповної та неформальної зайнятості, зростання дитячої праці та торгівлі людьми, беззахисності хворих і людей похилого віку перед коронавірусом.

Папа Франциск підкреслив, що фундаментальна місія Католицької Церкви полягає в заклику до співпраці урядів, багатосторонніх організацій і громадянського суспільства, щоб вони служили загальному благу і зміцненню миру: в цьому діалозі покликані брати участь всі - молодь, незаможні, мігранти, корінні громади, працівники та роботодавці, всі релігійні конфесії, причому всі учасники діалогу повинні знаходитися на одному рівні прав і обов'язків. Церква прагне, щоб «кожна людина отримувала необхідний їй захист у залежності від своєї вразливості: хвороби, віку, інвалідності, місцезнаходження, маргіналізації або залежності». Необхідно підтримувати системи соціального захисту, щоб забезпечити людям доступ до медичних послуг, продовольства і основних людських потреб, особливо під час пандемії. Захист працівників і найбільш уразливих верств населення повинен забезпечуватися шляхом дотримання їх основоположних прав, включаючи право об'єднуватися в професійні спілки. Крім того, для відновлення економіки не можна керуватися одним лише прагненням до високих показників: потрібна глибока реформа самого економічного укладу і способу управління економікою.

Папа закликав Світовий банк і МВФ до фінансової солідарності.

Розмірковуючи над міжнародної порядком денним після пандемії, зазначив Папа, не можна забувати про тих, хто залишився позаду: «Вони ризикують піддатися атаці вірусу ще більш страшного, ніж COVID-19: вірусу егоїстичного байдужості», що приносить найслабших у жертву на так званий «вівтар прогресу». Необхідно протистояти створенню «нових еліт», які стверджуються ціною відкидання багатьох людей і народів, а також теоріям, які «розглядають вигоду і споживання в якості незалежних елементів або автономних змінних економічного життя, які виключають працівників»: протистояння ситуації несправедливості в світі праці - це загальна задача Церкви і Міжнародної організації праці.

«Часом, кажучи про приватну власність, ми забуваємо, що це вторинне право, яке залежить від права первинного, тобто від загального призначення благ».

Папа Франциск запропонував профспілковим активістам і лідерам робочих асоціацій зосередитися на конкретних ситуаціях там, де вони працюють, і в той же час вирішувати питання, пов'язані з більш широкою економічною політикою і «макровідносинами». Перед профспілковим рухом стоять два дуже важливих завдання, і перше з них - пророцтво, пов'язане з їхнім справжнім покликанням: профспілки народжуються і відроджуються кожен раз, коли, подібно біблійним пророкам, вони надають голос тим, у кого його немає; коли викривають владу імущих, що зневажає права найбільш вразливих працівників, захищають іноземців, найслабших і знедолених. Якщо ж профспілка піддається корупції, то вона вже не в змозі виконувати свою місію, набуває статусу псевдороботодавця і віддаляється від народу. Покликання профспілок, наголосив Папа, - в соціальних інноваціях, які захищають тих, хто позбавлений прав, можливості працювати і демократії.

В кінці звернення Святіший Отець запевнив учасників 109-й сесії Міжнародної конференції праці у всебічній підтримці Церкви: «Пандемія навчила нас тому, що ми всі перебуваємо в одному човні і тільки разом ми зможемо вийти з кризи».

На 109-й Міжнародній конференції праці МОП виступив президент США Джозеф Байден. Особливу увагу в своїй промові він приділив автократичним режимам, які, за його словами, скидають з рахунків демократію. Байден підкреслив, що лідери недемократичних держав зазіхають на права трудящих і міжнародні трудові стандарти МОП. «Вони роблять ставку на те, що ми не зможемо допомогти працюючим людям, але вони помиляються, сказав Байден: «Ми опинилися в умовах пандемії, яка посилила нерівність і стала ще більшим тягарем для працюючих сімей, ми повинні довести, що демократія може принести користь». Серед кроків, які вживає керівництво США, президент Байден назвав розширення прав робітників і побудову економік і торгової політики, зосередженихї на їх правах, підвищенні заробітної плати, захисті прав профспілок та залучення зловмисників до відповідальності. Байден різко засудив примусову і дитячу працю, особливо в країнах, які прагнуть до світового лідерства.

18 червня відбувся дискусійний форум, в якому взяли участь міністри праці Мексики, Кот-д'Івуару, Шрі-Ланки та Португалії, а також  Махмуд Мохіельдін - Спеціальний посланник Генсека ООН по фінансуванню Порядку денного в сфері сталого розвитку на період до 2030 р, і представники трудящих і роботодавців.

Учасники форуму обговорили серйозні проблеми ринку праці, зумовлені впливом пандемії, а також озвучили необхідні дії для побудови сфери праці з нормальними умовами, гідною оплатою та соціальними гарантіями без будь-якої дискримінації.

Делегати Міжнародної конференції праці одноголосно прийняли Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення після кризи COVID-19, пріоритетами якого є створення гідних робочих місць для всіх та усунення нерівностей, породжених кризою.

Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення окреслює всеосяжний порядок денний. Він зобов'язує країни забезпечити, щоб їхнє економічне та соціальне відновлення після кризи було «повністю інклюзивним, сталим та стійким».

Угода включає два напрямки узгоджених дій. Перший охоплює заходи, які мають вжити національні уряди у співпраці з «соціальними партнерами» - роботодавцями та профспілками, щоб досягти відновлення на основі створення робочих місць, в результаті якого суттєво посилиться захист працівників та соціальний захист та будуть підтримані сталі підприємства.

Другий комплекс заходів охоплює міжнародну співпрацю та роль багатосторонніх установ, у тому числі МОП, з метою підвищення рівня їхньої підтримки та її узгодженості з національними стратегіями відновлення після пандемії, орієнтованими на людину.

Угода закликає МОП – з її мандатом у сфері соціальної справедливості та гідної праці – відігравати провідну роль та використовувати всі засоби для підтримки розробки та реалізації стратегій відновлення, які нікого не залишають позаду, в тому числі шляхом посилення співпраці з іншими установами багатосторонньої системи.

Заклик до дії базується на Декларації століття МОП про майбутнє сфери праці, прийнятій на Міжнародній конференції праці у 2019 році. Він окреслює шлях до прискорення практичного впровадження Декларації через розширення політики та інвестицій, що підтримують широкомасштабне, всеохоплююче відновлення. Він також закликає до термінових, скоординованих дій у пов’язаних сферах, включаючи міжнародну співпрацю та солідарність з метою забезпечення глобального та рівного доступу до вакцин, лікування та профілактичних заходів.

Генеральний директор МОП Гай Райдер привітав угоду: «Забезпечення всеохоплюючого, сталого та стійкого відновлення має стати головним пріоритетом державної політики. У цьому документі окреслено чіткий і всеохоплюючий шлях вперед, який дозволить країнам перетворити моральні та політичні прагнення не залишати нікого позаду на конкретні дії».

Він додав: «Ефективність та стійкість відновлення від COVID-19 значною мірою залежатимуть від того, наскільки обширним і соціально інклюзивним воно буде. Якщо ми не займемося вирішенням конкретних нерівностей, які поглибилися під час цієї кризи, існуватиме цілком реальний ризик довгострокових негативних соціально-економічних наслідків, особливо для тих груп, які непропорційно постраждали, таких як молодь та жінки, а також малі та мікропідприємства, які забезпечують значну частину світової зайнятості».

Як завжди, особлива увага була привернута до роботи Комітету по нормах. На його засіданнях розглядалася ситуація в країнах, що потрапили до так званого  «короткого списку» МОП, де на цей момент склалася найгірша ситуація з профспілковими та трудовими правами. Серед цих країн найбільший інтерес для ФПУ представляв розгляд випадку з порушенням Конвенції № 87 «Про свободу об'єднань і захист права об'єднуватися в профспілки» Білоруссю. Адже саме ця конвенція найчастіше порушується в Україні. Якби не  розглядалася ситуація з правами профспілок в Білорусі, на її місці могла би бути Україна.

Білоруський випадок має давню історію. У 2003 році Адміністративна рада МОП почала розслідування відносно Білорусі в зв'язку зі скаргою незалежних профспілок на порушення урядом основоположних конвенцій МОП - про свободу асоціації та захист права на організацію, а також про право на організацію та ведення колективних переговорів.

У 2004 році комісія з розслідування МОП підтвердила факти порушень прав трудящих в Білорусі і прийняла 12 рекомендацій, спрямованих на виправлення ситуації. Уряд Білорусі заявив про готовність їх виконати, однак тиск на незалежні профспілки, за їх заявами,  ніколи не припинявся.

Під час сесії відбулися 2 засідання Адміністративної ради - одне у травні - 21, друге в червні - 25.
23 червня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ТРАВНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах травня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 932,83 грн (без урахування платежів – 4 304,67 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 993,76 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 915,59 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 553,98 грн (без урахування платежів -4 470,95 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 667,34 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на травень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,3 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 744 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,4 рази або на 3 284 гривні.

10 чнрвня 2021 р.

В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛПРОФРАДІ ВІДБУЛОСЬ ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ

7 червня п.р. відбулось чергове засідання президії Запорізької облпрофради. На ньому розглядались нагальні питання розвитку профспілкового руху області, зокрема:
1. Про колдоговірну кампанію у 2020 році та організацію виконання взятих зобов’язань на 2021 рік.
2. Про звернення Президії Запорізької обласної ради профспілок щодо проекту Закону України (реєстр № 3515 від 20.05.2020).
3. Про план роботи Запорізької обласної ради професійних спілок на друге півріччя 2021 року та ін.
З інформацією з основного питання виступила завідуюча відділом соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників Тамара Белескова, яка зокрема зазначила, що колективний договір, як  нормативно-правовий документ, залишається найважливішим інструментом захисту трудових прав і гарантій працівників Запорізької області, основним чинником забезпечення соціальної справедливості у трудових колективах.

В умовах подальшого  поглиблення кризи в економіці та на ринку праці, особливо в період обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу, призупинення роботи низки підприємств падіння життєвого рівня працівників, відсутності їх соціальної захищеності на державному рівні,  головним завданням профспілок залишається недопущення згортання колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на всіх рівнях.

Первинні профспілкові організації продовжують залишатися ініціаторами ведення переговорного процесу з роботодавцями, формування норм та зобов’язань колективних договорів.

Проте, слід констатувати, що останнім часом спостерігається негативна і стійка тенденція до зменшення колективних договорів як в цілому по області, так і серед членських організацій. Згідно профспілкової статистики  - в регіоні укладено та діє – 1889 колдоговорів, в 2019р -2041 (скоротилася на 152 од.)

Згідно останніх статданних  в області на 31. 12. 2020 – укладено – 1924, за даними моніторингу місцевих органів влади з урахуванням підприємств малого бізнесу станом на 01.01.2020 в області укладено та діє  6015 колективних договори.

В результаті проведеної роботи, в Запорізькій облпрофраді відсутні профспілкові організації, роботодавці яких відмовляються від колективно-договірного регулювання трудових відносин.

Основними ж причинами відсутності колективних договорів є: малочисельність організацій, реорганізація та реформування установ і організацій бюджетного сектора, не діє  профспілкова організація. Найпоширенішими порушеннями умов колективних договорів залишаються несвоєчасна виплата заробітної плати та сплата ЄСВ. Лише дев’ята  частина профспілкових організацій отримує від роботодавця кошти на культурно-масову роботу. Особливо неприйнятна ситуація у бюджетних організаціях, де незначна кількість  організацій отримали кошти в розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці.

Актуальним залишається питання покращення якості колдоговорів. При вибіркових перевірках діючих колдоговорів виявляються випадки не включення до них позицій, уже закріплених в генеральній, галузевих та територіальній угодах, зокрема, зростання заробітної плати, тарифних ставок, перерахування коштів первинним профорганізаціям бюджетної сфери в розмірах не менше ніж від 0,3% фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.

До обговорення основного питання порядку денного долучились соціальні партнери: Ірина Разуваєва - заступник директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Олександр Головко - Голова ради Запорізької обласної федерації роботодавців, Тетяна Циганок - начальник відділу праці Управління з питань праці Запорізької міської ради та голови обласних профспілкових організацій: Валерій Сєдов – голова обласної ради профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Ірина Бальченко – голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України, Алла Малигіна - голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення.
Вони поділились досвідом з вказаного питання порядку денного, визначили пріоритетні напрямки діяльності організації на найближчий час.

Учасники зібрання прийняли звернення до Голови  Верховної Ради України Разумкова Д.О, народних депутатів від Запорізької області з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», внесеного народним депутатом України Г.М. Третьяковою та іншими народними депутатами України, реєстр № 3515 від 20.02.2021, прийнятого 02.06.2021 в першому читанні, щодо неприпустимості прийняття зазначеного законопроекту, як такого, що  руйнує підвалини розбудови соціальної держави та значно звужує права працівників. У разі ігнорування позиції профспілок готові вдатися до протестних дій.
2 червня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У КВІТНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах квітня 2021 року становив 5 492,43 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на квітень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 222,43 грн. Мінімальна заробітна плата у квітні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 508 грн.

Середня заробітна плата в Україні у квітні 2021 року порівняно із березнем ц.р. знизилася на 0,5% та становила 13 543 грн. Порівняно із квітнем 2020 року вона зросла на 29,8% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 406,3 євро (у березні ц.р. вона складала 410,7 євро).

Протягом квітня 2021 року найбільшими темпами зросла заробітна плата у сферах професійної, наукової та технічної діяльності (16,6%), а також сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства (на 16,5%). Проте порівняно з березнем 2021 року за більшістю видів економічної та промислової діяльності відбулося зниження середньої заробітної плати; відносно ж квітня 2020 року в усіх сферах економіки заробітна плата зросла (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10 859 грн (або 80,2% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11 735 грн (або 86,6% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у квітні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20 422 грн), Київській (13 908 грн) та Донецькій (13 886 грн) областях, найнижчою – у Херсонській області (10 647 грн).

Індекс реальної заробітної плати у квітні ц.р. порівняно із березнем ц.р. становив 98,8%, а відносно квітня 2020 року – 119,7%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у квітні 2021 року зменшився на 0,3% відносно попереднього місяця та перевищив показник квітня 2020 року на 26,6% (Додаток 4).

За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно показника квітня 2020 року: найменше зростання відбулось у сфері державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування (9,3%), найбільше – у сфері  тимчасового розміщування й організації харчування (88,7%).

За даними Держстату, станом на 01.05.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 151,4 тисячам працівників економічно-активних підприємств склала 3 567,6 млн грн, з яких 1 605,4 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 772,4 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
27 травня 2021 р.

ВІДБУВСЯ VIIІ-Й З’ЇЗД ФПУ

Черговий VIIІ-й З’їзд найчисельнішого національного профоб’єднання - Федерації професійних  спілок України відбувся 25 травня 2021 року у Києві у Міжнародному центрі культури та мистецтв профспілок України «Жовтневий палац».
У роботі З’їзду взяли участь 340 делегатів від 45 всеукраїнських профспілок та 25 територіальних профоб’єднань, керівники центральних органів державної влади та управління, соціальні партнери, представники громадських організацій, засобів масової інформації.

У режимі відеоконференції  до учасників форуму з вітальним словом звернулися керівники міжнародних профспілкових об’єднань та національних профцентрів зарубіжних країн Лука Вісентіні, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок, Генеральний секретар Пан’європейської регіональної ради МКП, Шаран Барроу, Генеральний  секретар Міжнародної конфедерації профспілок, Марія Хелена Андре, директор Бюро Міжнародної організації праці з питань діяльності трудящих та ін.

Члени діючого складу Ради ФПУ, Статутної та Контрольно-ревізійних комісій, яких  не було обрано делегатами З’їзду, а також усі члени профспілок та бажаючи мали змогу спостерігати за засіданням у режимі он-лайн завдяки прямій трансляції.

Від Верховної Ради України до учасників З’їзду з вітальним словом звернулись народні депутати України, представники ФПУ у парламенті Вадим Івченко та Сергій Рудик, а також голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.

Від роботодавців: Дмитро Олійник, Голова Ради Федерації роботодавців України, голова СПО роботодавців на національному рівні, а також Анатолій Кінах, Президент УСПП, голова Об’єднання організацій роботодавців України, співголова НТСР. Свої вітання передали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, голова  Національної служби посередництва і примирення Олександр Окіс.



На адресу VIII  З’їзду вітальні листи надійшли від: Європейської федерації профспілок громадського обслуговування, Об'єднання профспілок Австрії, Конфедерації профспілок Азербайджану, Конфедерації незалежних профспілок Болгарії,  Конфедерації праці «Подкрепа»,  Болгарія, Конфедерації профспілок Вірменії, Конфедерації профспілок Данії, Загальної федерація праці Ізраїлю   ГІСТАДРУТ,  Робітничої комісії Іспанії, Загальної конфедерації праці  Італії, Італійської конфедераціі робітничих профспіло, Італійського союза праці, Конгресу праці Канади, Конфедерації вільних профспілок Латвії, Конфедерації профспілок Норвегії, Національної конфедерації профспілок Молдови, Всепольського порозуміння профспілок, Конфедерації профспілок Словаччини, Загальної конфедерації праці Франції, Конфедерації праці Форс Уврієр, Франція, Чесько-Моравської конфедерації профспілок.

З доповідями про роботу Ради ФПУ за останні п’ять років та Стратегією діяльності ФПУ на наступний період виступив Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий.

Стратегія діяльності визначає політику розвитку профспілок на весь міжз’їдівський період і спрямована на забезпечення гідних умов праці, захисту трудових прав і соціальних гарантій. Рішення про розроблення такого програмного документа у формі Стратегії було прийнято Радою ФПУ у листопаді минулого року.

Документ зорієнтований на досягнення конкретних результатів на шляху до євроінтеграції в економіці, сфері праці, досягнення соціального добробуту, де головною цінністю виступає людина праці, творець матеріальних і суспільних благ для суспільства.

У доповіді наголошується, що для захисту економічних інтересів працівників ФПУ разом з об’єднаннями роботодавців активно обстоювала позиції щодо пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва. Важливим завданням було і залишається створення умов для гідної праці та справедливої оплати, боротьба з заборгованістю із заробітної плати сотень тисяч працівників.

Проведення справедливої трудової реформи.

Успішність вирішення порушених соціально-економічних і трудових проблем значною мірою залежить від того, наскільки ФПУ, її членські організації будуть сильними і спроможними активно впливати на ці процеси.

Значну частину Стратегії присвячено розвитку профспілкового руху в сучасних умовах, зміцненню потенціалу Федерації профспілок як національного профцентру, який вибудовує найпершу лінію захисту прав працівників і профспілок. Адже ФПУ виконує місію представництва інтересів працівників і спілчан у відносинах з Урядом, Верховною Радою, всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців.

У нинішні складні часи, які переживає Україна і світ,  зокрема долаючи наслідки пандемії, викликаною COVID-19, як ніколи потрібні злагода, солідарність суспільства і порозуміння влади, бізнесу й профспілок для того, аби подолати кризу й крок за кроком будувати краще майбутнє для людей.

Федерація профспілок завжди перебувала на державницьких позиціях щодо розбудови в Україні демократії, правової, соціальної держави, протидії корупції і несправедливості. У буремні роки Революції гідності 2013-14 рр. ФПУ була активним учасником народного спротиву, боролась за рівність, деолігархізацію, побудову справедливого суспільства.

Голова ФПУ наголосив: - Щоб профспілкам діяти ефективно й результативно, Федерація потребує організаційного, фінансового та кадрового зміцнення. Ми виходимо з усвідомлення того, що «сильна Федерація – захищені членські організації», і навпаки, «Сильні членські організації – потужна Федерація».

Наше завдання – трансформувати діяльність організації зверху донизу, в напрямі становлення її як правозахисної організації, де основною цінністю для нас є людина праці і її гідний рівень життя.

ФПУ й надалі братиме участь у діяльності Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, Східного партнерства, об’єднанні зусиль з іншими громадськими організаціями, коли йдеться про захист громадянських прав і свобод, протидію корупції, прийняття законів «Про референдум», «Про мирні зібрання», «Про публічні консультації» тощо.

Це наша позиція і наша готовність до дій. Незмінним залишається наш лозунг: «Гідність людині, працю Україні, добробут родині!»

У обговоренні взяли участь делегати З’їзду Тетяна Ясько, голова Всеукраїнської профспілки працівників та підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, Валерій Сєдов – голова Запорізької обласної організації Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Роман Дацько, голова профспілок Львівщини, Сергій Романюк та Ольга Чабанюк, представники профспілки працівників освіти і науки України та ін..

З’їзд заслухав звітні доповіді Ради, Статутної та Контрольно-ревізійної комісій ФПУ та обговоривши їх прийняв відповідні постанови.

Після цього було обговорено питання про обрання Голови ФПУ.

За повідомленням Статутної комісії щодо відповідності кандидатур на посаду Голови Федерації профспілок України статутним вимогам до списку кандидатур на голосування було включено Григорія Осового, Голову ФПУ та Володимира Саєнка, заступника Голови ФПУ.
Заслухавши виступи претендентів на посаду Голови ФПУ, шляхом відкритого голосування 271 голосами на посаду Голови ФПУ обрано Григорія Осового.

З’їзд ухвалив із зазначеного питання постанову.

Новообраний Голова ФПУ подякував за підтримку та висловив готовність працювати разом з усіма спілчанами над втіленням у життя рішень З’їзду, спрямованих на вирішення найбільш актуальних соціально-економічних та трудових питань.

Наступним питанням порядку денного було розглянуто «Про зміни до Статуту Федерації професійних спілок України». З цього питання доповідав заступник Голови ФПУ  Євген Драп’ятий.

Було прийнято постанову З’їзду щодо затвердження звіту Статутної комісії ФПУ.
Ще одним своїм рішенням З’їзд затвердив Стратегію діяльності ФПУ на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін».

За рекомендацією Ради ФПУ делегати прийняли Заяву про припинення наступу на трудові права працівників і профспілок» та Резолюцію «Новому поколінню – нові можливості».

Також було розглянуто питання про Положення про Статутну комісію ФПУ, «Про Положення про Контрольно-ревізійну комісію ФПУ», обрано склад Контрольно-ревізійної комісії ФПУ та її голову.

З’їздом прийнято постанову «Про підтвердження повноважень нового складу Ради ФПУ та скликання першого організаційного засідання Ради», постанову З’їзду «Про підтвердження повноважень нового складу Ради ФПУ, набуття Радою статутних повноважень і скликання першого організаційного засідання Ради ФПУ».

Одразу по завершенню З’їзду відбулося перше організаційне засідання нового складу Ради ФПУ. На ньому було обрано заступників Голови ФПУ: Євгена Драп’ятого, Володимира Саєнка, Олександра Шубіна. Василя Андреєва – голову Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України обрано заступником Голови ФПУ на громадських засадах.

Також затверджено перелік Комісій Ради ФПУ та їх персональний склад.
21 травня 2021 р.

ПІДПИСАНО ОНОВЛЕНУ УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ МІЖ СОЦІАЛЬНИМИ ПАРТНЕРАМИ

На робочій зустрічі, яка відбулась 19 травня у «малій залі» Запорізької облпрофради, під головуванням голови обласної ради профспілок Віталія Каплія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлани Жмурко були розглянуті актуальні питання пенсійного забезпечення в області.

У вирішенні всіх завдань дотримання соціальних прав і гарантій найманих працівників в пенсійному страхуванні, формуванні громадської думки дуже важливою є співпраця органів пенсійного фонду та профспілок.

З 2003 року ця взаємодія має системний характер і спирається на укладену Угоду між Головним управлінням Пенсійного фонду в області та обласною радою профспілок.
Але час йде вперед і вимагає її оновлення відповідно до вимог часу з метою подальшого розвитку співпраці у досягненні спільних цілей.

19 травня відбулась робоча зустріч представників Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Запорізької обласної ради професійних спілок під головуванням начальника Головного управління Світлани Жмурко та голови обласної ради профспілок Віталія Каплія.

Керівник Фонду в області розповіла соціальним партнерам про пріоритетні напрямки у роботі Головного управління, новини пенсійного законодавства, форми обслуговування громадян, сучасні онлайн-сервіси Пенсійного фонду України.

Після виступу Світлана Олексіївна відповіла на численні запитання присутніх.
На завершення очільники сторін соціального партнерства підсумували результати спільної діяльності, визначили основні напрямки подальшої роботи та підписали Регіональну Угоду про співпрацю.
19 травня 2021 р.

СЕМІНАР. ОХОРОНІ  ПРАЦІ – УВАГУ ТА ЕФЕКТИВНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК

Питання надійного та ефективного захисту прав людини праці, у тому числі і права на гідну і безпечну працю, будуть  у центрі  уваги делегатів VIII з’їзду Федерації профспілок України, що відбудеться 25 травня цього року. Про це заявив Голова ФПУ Григорій Осовий, виступаючи 18 травня на відкритті семінару-наради  «Підсумки роботи технічних інспекторів праці членських організацій ФПУ з 2020 рік, сучасні виклики та пріоритетні завдання на 2021 – 2022 роки», яка присвячена 103-річниці з дня утворення технічної інспекції праці профспілок України.

Григорій Осовий подякував тим, хто щоденно несе важку та відповідальну службу, домагаючись чіткого забезпечення та дотримування на практиці принципів безпечної праці, охорони єиття та здоров’я працівників/ Він зазначив, що багато вже зроблено фахівцями апарату ФПУ, представниками членських організацій для забезпечення цих принципів, у тому числі і на законодавчому рівні. Ще раз підкресливши необхідність та важливість діяльності технічних інспекторів праці, всіх, хто має відношення до забезпечення безпеки праці, Голова ФПУ наголосив, що зараз необхідно ефективно пройти шлях трансформації системи охорони праці. На цьому шляху дуже важливо відстоювати принципові  позиції профспілкової сторони у справі надійного і ефективного захисту прав та інтересів працівників у тому числі і в праві на гідну і безпечну працю.

Дуже цікаво та хвилююче привітав учасників семінару ветеран технічної інспекції праці профспілок Микола Міленький.


Про підсумки роботи технічних інспекторів праці членських організації ФПУ за 2020 рік та необхідність змін проінформувала провідний інспектор з питань охорони праці Департаменту охорони праці ФПУ Діана Казакова.


На семінарі також виступили представники членських організацій ФПУ. Про позицію Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України щодо законопроекту Мінекономіки «Про безпеку та  здоров’я працівників» проінформував головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, а з питання «COVID-19 – як лакмусовий папір кризового стану у сфері охорони праці та захисту працюючих» виступив головний інспектор Профспілки працівників охорони здоровя України Володимир Фесан.

Підсумки обговорення актуальних і важливих тем охорони праці під час семінару-наради підбив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.

18 травня 2021 р.

АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ТУРИЗМУ ОГОЛОШУЄ НАБІР НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

Ексклюзивні пропозиції для профспілковців, членів профспілок та членів їхніх родин:
- знижки на оплату навчання до 30%;
- альтернатива ЗНО – навчання по польській програмі;
- спеціальні освітні програми для профспілковців «Соціальний менеджмент», «Профспілковий правник».
Наші контакти:
03187, м. Київ, Кільцева дорога, 3А
(станція метро "Теремки")
(044) 526 06 64 (Приймальна комісія)
(044) 522 49 40 (Ректорат)
Консультанти зі вступу:
(096) 718 88 86 (Право)
(097) 513 20 01 (Туризм)
(093) 700 47 32 ( Менеджмент, Підприємництво)
(097) 525 34 15 (Маркетинг)
(067) 403 42 55 ( Фінанси)
(067) 220 09 95 ( Соціальна робота)
Наш сайт:
www.socosvita.kiev.ua
17 травня 2021 р.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ В СІЧНІ-КВІТНІ 2021 РОКУ

Упродовж січня-квітня 2021 року в результаті заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 244,6 млн грн від загальної суми боргу (751,4 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

За цей період Службою проведено 1421 примирну процедуру, спрямовану на сприяння вирішенню КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема 1347 узгоджувальних зустрічей та 74 засідання примирних комісій.

В січні-квітні п.р. НСПП сприяла вирішенню 213 КТС(К) (3 – на національному, 4 – на галузевому, 4 – на територіальному, 202 – на виробничому рівнях), у яких взяли участь понад 1,6 млн працівників 7667 суб'єктів господарювання.

У зазначених 213 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 463 вимоги, з яких: 244 (53%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 102 (22%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 94 (20%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 23 (5%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

Зокрема, з початку року зареєстровано 57 КТС(К), з яких майже 37% – у закладах охорони здоров'я, 23% – у сфері державного управління, 16% – на підприємствах транспорту.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року суттєво підвищилась питома вага КТС(К), у яких найманими працівниками висувалися вимоги щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї. Так, якщо у минулому році питома вага таких спорів складала 15,6% від загальної кількості зареєстрованих КТС(К), то у поточному році вона сягнула 42%.

За сприяння НСПП упродовж звітного періоду вирішено і знято з реєстрації 60 КТС(К) та 107 вимог, з яких 30% – щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї, 19% – щодо дотримання законодавства з питань охорони праці, організації робочих місць та виробничого побуту. Із загальної кількості вирішених КТС(К) 40% склали спори у закладах охорони здоров'я, 12% – на підприємствах машинобудівної галузі.

З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціально-трудових відносин (далі – СТВ) упродовж січня-квітня п. р. НСПП здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 422 конфліктних ситуацій (1 – на територіальному, 421 – на виробничому рівнях) на 434 підприємствах, з яких 18% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства, 16,8% – у закладах освіти та охорони здоров'я.

За зазначений період врегульовано 162 конфліктні ситуації (1 – на територіальному, 161 – на виробничому рівнях) на 178 підприємствах, з яких 18,6% у закладах освіти та охорони здоров'я, 18,5% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства.

Завдяки превентивним заходам НСПП лише 15 конфліктних ситуацій (3,6% від загальної кількості) стали предметом виникнення КТС(К).

У рамках реалізації заходів щодо сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) працівники НСПП брали участь у 97 засіданнях комісій (обласних, місцевих, районних) адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 575 підприємств у сумі понад 1 млрд 629 млн грн.

Відповідно до повноважень НСПП продовжувала здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надавати консультації та роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей у рамках чинного законодавства України.

Так, у квітні поточного року наймані працівники провели 7 акцій соціального протесту, у яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Упродовж звітного періоду проведено 16 засідань Комісій з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб'єктів сторін профспілок і організацій роботодавців.

Упродовж січня-квітня п. р. працівниками НСПП підготовлено та розміщено в ЗМІ 658 публікацій, організовано та проведено 433 заходи (семінари, наради, круглі столи) з питань забезпечення реалізації в Україні правового механізму вирішення КТС(К) та здійснення соціального діалогу, взято участь у 266 заходах, організованих сторонами соціального діалогу та соціальними партнерами.

                                                    
14 травня 2021 р.

ВИЗНАЧЕНО ДАТУ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФСПІЛКОВОГО ФОРУМУ

VIII з’їзд Федерації профспілок України відбудеться 25 травня 2021 року в Києві. Таке рішення прийнято 13 травня, на засіданні Ради ФПУ.

З інформацією з цього питання виступив Голова ФПУ Григорій Осовий. Він нагадав, що рішенням Ради Федерації профспілок України від 18 березня ц.р. з’їзд ФПУ, запланований на 24 березня 2021 року, було відтерміновано у зв’язку з карантинними обмеженнями і забороною на проведення масових заходів. Враховуючи, що з 1 травня послаблено карантинні обмеження в м. Києві, зокрема знято заборону на проведення масових заходів, прийнято рішення скликати VIII з’їзд ФПУ 25 травня 2021 року. Засідання проходитиме в приміщенні Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок. Початок роботи профспілкового Форуму о 10.00.

Голова ФПУ також проінформував про Бюджет ФПУ на 2021 рік та про  стан реалізації апаратом Федерації профспілок України заходів, визначених постановою Президії ФПУ від 20 квітня 2021 року «Про схвалення Заяви Президії Федерації профспілок України щодо зареєстрованих у Верховній Раді України законодавчих ініціатив влади, спрямованих на «дерегуляцію» трудових відносин» та рішеня СПО від 21.04.2021 № 22-1 «Про позицію СПО об’єднань профспілок до законодавчих ініціатив влади у сфері трудових відносин». Григорій Осовий зазначив, що у зв'язку з підготовкою владою антитрудових, антисоціальних законопректів Федерація профспілок України вживає рішучі конструктивні кроки щодо недопущення погіршення ситуації з дотриманням законних прав та інтересів людини праці.

З інформаціією про роботу  постійних комісій Ради ФПУ в період після VII з"їзду ФПУ виступив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.

У засіданні Ради ФПУ від Запорізької обласної Ради профспілок взяли участь: Каплій В.М. – голова Запорізької обласної ради профспілок, Сєдов В.М. – голова Запорізької обласної організації ПМГУ, Пастушенко М.М. – голова ПО ПМГУ Запорізький залізорудний комбінат, а також члени Ради ФПУ від Запорізьких профорганізацій.



6 травня 2021 р.

ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ! ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ !!!

Якщо ти найманий працівник,  приєднуйся до ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ  і ПІДПИШИ ПЕТИЦІЮ  владі проти поданих  нею антитрудових законопроектів №№ 5371 та 5388 і підтримай    ініціаторів  петиції профспілкових правозахисників  Орловську  Ірину  Григорівну за посиланням:
та Зайцеву  Оксану Олександрівну  за посиланням:
НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ - захисти свою ЧЕСТЬ,  ГІДНІСТЬ І ПРАВО НА ПРАЦЮ!
6 травня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У БЕРЕЗНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах березня 2021 року становив 5 444,06 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на березень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 174 грн. Мінімальна заробітна плата у лютому ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 556 грн.

Середня заробітна плата в Україні у березні 2021 року становила 13 612 грн та перевищила показник попереднього місяця на 8,5%. Порівняно із березнем 2020 року вона зросла на 18,9% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 410,7 євро та перевищила аналогічний показник березня 2020 року (392,5 євро).

За переважною більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом березня 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами за цей період зросла заробітна плата у сферах промислової діяльності: металургійне виробництво, виробництво готових металевих  виробів, крім машин і устатковання (на 22,1%), виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (на 20,9%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 18,2 %) тощо.

Також, в усіх сферах економіки зросла заробітна плата відносно лютого 2020 року (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10959 грн (або 80,5% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 12246 грн (або 90,0% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у лютому 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (15907 грн) та м. Києві (20132 грн), найнижчою – у Житомирській області (10675 грн).

Індекс реальної заробітної плати в березні 2021 року порівняно з лютим 2021 року становив 106,7%, а відносно березня 2020 року – 109,5%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у березні 2021 року збільшився на 9,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого 2020 року на 19,8% (Додаток 4).

Водночас, найбільшими темпами відбулося падіння фонду оплати праці відносно показника лютого 2020 року у сферах авіаційного транспорту (- 7,1%), тимчасового розміщування й організації харчування (- 17,2%).

За даними Держстату, станом на 01.04.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 148,8 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (на 49% більше ніж на початку року) склала 3384,5 млн грн, з яких 1543,3 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2626,9 млн грн заробітної плати. За рахунок бюджетних коштів утворено 36,8 млн грн боргів. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
27 квітня 2021 р.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ: ЩО НЕСЕ УКРАЇНЦЯМ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

В організованій Національною спілкою журналістів України і Федерацією профспілок України  Всеукраїнській онлайн конференції «Атаки на права працівників: позиція профспілок» узяли участь більше 230 редакторів, члени правління і секретарі НСЖУ, керівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань ФПУ, І це була найбільша за числом учасників з усіх всеукраїнських онлайн нарад, які проводилися НСЖУ.

До спілкування з представниками засобів масової інформації приєдналися голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, провідні спеціалісти ФПУ, юристи, науковці. Вони поінформували про тенденції та результати лібералізації трудового законодавства у світі і в Україні, надали консультації з актуальних питань трудових відносин.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко, звертаючись до спікерів, наголосив:
– Ми розглядаємо цю конференцію як майданчик для інформування наших колег про ініціативи Федерації профспілок у справі захисту прав працівників, а також для отримання відповідей на актуальні питання в роботі медіа.

Щодо ініціатив НСЖУ в справі захисту прав журналістів і редакційних колективів ЗМІ Сергій Томіленко нагадав, що нині формується щорічний антирейтинг «Вороги преси», куди вносяться імена чиновників, які перешкоджають роботі редакцій і несуть загрозу свободі слова. Також НСЖУ активно співпрацює з податковим та профільними комітетами Верховної Ради, з урядовими структурами в справі напрацювання пільгового законодавства для медіа та впровадження антикризових заходів у період карантинних обмежень у наслідок поширення короно вірусної хвороби COVID-19.

– У захисті прав творчих колективів друкованих ЗМІ позиція ФПУ проявляється в діалозі з «Укрпоштою», де профспілки намагаються вплинути на національного поштового оператора, адвокатуючи інтереси друкованої преси, відтермінувавши чергове підвищення поштових тарифів. Ми вдячні профспілкам за таку підтримку і чекаємо позитивного результату, – стверджує Сергій Томіленко.

«ПРАВА ПРАЦІВНИКІВТА ПРОФСПІЛОК ПІД ЗАГРОЗОЮ» –
лейтмотив виступу Голови Федерації професійних спілок України Григорія ОСОВОГО.
У своєму виступі Голова ФПУ, зокрема зазначив, що реформування законодавства у справі трудових відносин безпосередньо вплине на життєвий рівень практично кожної української сім’ї. За статистикою на українському ринку праці налічується 10 млн. 900 тис. найманих працівників, решта – підприємці, трудові мігранти, 1млн. 700 тис. осіб становлять офіційні безробітні. І якщо в країнах ЄС зайнятість населення становить до 75 відсотків, то в Україні ця цифра сягає тільки близько 57 відсотків. Сьогодні на одне вакантне робоче місце претендують шестеро осіб як мінімум.

Пояснюючи переваги профспілкових організацій, він наголосив, що:
– Трудові відносини формуються через укладення трудових договорів між працівником і роботодавцем. Є також колективні договори – коли згуртовані в організаціях профспілок працівники мають двовекторну систему захисту: через особистий трудовий договір і колективну угоду. Нині колективні договори діють у 98 відсотках підприємств, установ, організацій країни.

Якщо радянська система була більше спрямована на захист найманих працівників, то нинішня ринкова економіка ставить питання про збалансованість трудових відносин  працівника і роботодавця. І тут Григорій Осовий застерігає, що така рівність в умовах високого безробіття може призвести до диктату роботодавця. А також слід враховувати, що нинішня владна політична сила, декларуючи себе як неоліберальна, проводить повну ревізію чинного трудового законодавства. Викликають тривогу, наміри провладної більшості повністю демонтувати систему трудових відносин, що забезпечує права працівників протягом десятиліть. Нещодавно під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука група нардепів подала законопроєкт, що також спрямований  на демонтаж норм і стандартів трудових відносин.

Професійні спілки, як особливо наголошується, виступають проти погіршення існуючих умов праці, проти послаблення трудових прав і трудових гарантій. Минулого року були проведені акції профспілок із залученням міжнародних організацій, що дало можливість призупинити турборежим зміни трудового законодавства.

Але на сьогодні профспілки відзначають другу хвилю атак на права працівників і відсторонення профспілок від процесу їхнього захисту. У відповідь ФПУ напрацювала комплексний покроковий план дій щодо захисту трудових прав українців.

– Економічні вигоди не повинні превалювати над трудовими правами і гарантіями. Профспілки готуються до рішучих протестних дій на захист трудящих і водночас ми готові до діалогу із законотворцями і урядовцями, – завершив свій виступ голова ФПУ Григорій Осовий.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА – ЗАГРОЗИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПРОФСПІЛОК, –
стверджує юрист, керівник ГО «Трудові ініціативи» Георгій САНДУЛ.
Зі своєю командою він постійно моніторить реформи в сфері соціальних і трудових відносин, активно розкриває позицію профспілок у ЗМІ.

Георгій САНДУЛ зазначає, що з початком пандемії до профспілок звертається велика кількість журналістів, котрі втратили свою роботу і стикаються з величезною кількістю проблем. Це й неофіційне працевлаштування на телеканалах і в газетах, невиплата заробітних плат тощо. А лібералізація трудового законодавства – перехід від колективних договорів лише на індивідуальні – може боляче вдарити по всіх працюючих. І це, на думку юриста,  дуже актуальна проблема, зважаючи на нинішній високий рівень безробіття в Україні.

Аналізуючи загрозливі, як він вважає, законопроєкти, Георгій Сандул підкреслює:
– Встановлюється дискримінаційний правовий режим регулювання праці на малих та середніх підприємствах, де працюють до 250 людей. А у нас, за статистикою, 70 відсотків населення зайняті на малих і середніх підприємствах. Нинішні законопроєкти  передбачають можливість звільняти працівника без пояснень причини звільнення, що порушує норми міжнародної практики. Водночас з ухваленням цих законопроектів профспілки втрачають механізми захисту працюючих. І сьогодні нам треба дивитися на кращі світові практики, які в період пандемії спрямовані на посилення гарантій працівників і посилення колективного трудового захисту.
Георгій Сандул проаналізував законопроєкти, що врегульовують норми дистанційної роботи. Їх він відзначив як позитив в українському законодавстві.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА  ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ – тема, яку презентувала доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України Яна СІМУТІНА.

Вона звертає увагу, що в контексті реформування трудового законодавства та очікування його результатів з вуст наших можновладців найчастіше звучать терміни «дерегуляція», «дебюрократизація», «децентралізація» тощо. І каже, що Україна не перша в світі країна, де реформування трудового законодавства стоїть на порядку денному тривалий час.

Наймані працівники, як правило, не мають інших джерел доходів, тому, вважає Яна Сімутіна, все, що пов’язано з їхніми умовами праці – надзвичайно важливе. До цього потрібно підходити дуже виважено, з урахуванням як позитивного, так і негативного досвіду інших країн.

Вона звертається до європейського досвіду, коли підкреслюється необхідність розвитку гнучких форм трудових відносин та реформування трудового права в такий спосіб, щоб це сприяло економічному розвитку держави. Це так званий золотий трикутник: більш мобільна робоча сила, більш гнучка державна політика на ринку праці, більш ефективні системи соціального захисту. Зрештою так  в розвинених країнах підтримується  економічна ефективність і зберігається низький рівень безробіття. Класичні приклади такої політики – Данія, США, деякі інші країни, де є значний простір для дій роботодавців, але водночас є підкріплена нормами законодавства та судовою практикою захищеність працівників, відсутня сваволя роботодавців у питаннях звільнення.

– Чи має ставитися за мету в нинішніх українських реаліях саме лібералізація чи дерегуляція трудових відносин? – зазначає Яна Сімутіна. –  Адже метою будь якої реформи має бути створення збалансованого правового регулювання, щоб законодавство не було суперечливим, а було стабільним і мало б повноцінно реалізовуватися на практиці. На жаль, як сумнозвісний законопроєкт  «Про працю», так і точкові зміни до чинного  Кодексу законів про працю, що вносяться, можуть негативно відобразитися на правозастосуванні, що й так на сьогодні є складним і не прогнозованим.

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр ШУБІН, який представляє позицію ФПУ в парламентських комітетах, говорив  про

ВПЛИВ ЗМІН ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ.
Зокрема, Олександр Шубін відзначає, що в законопроєктах
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» і  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» однією з проблем зазначено необхідність дерегуляції трудових відносин як основного з бар'єрів розвитку бізнесу, доступу інвестицій та розвитку економіки України.

Проте він вважає, що це не зовсім так і посилається на авторитетні джерела інформації:
– У 2019 році експерти Світового банку презентували своє дослідження щодо бар'єрів розвитку України. На диво, поряд із корупцією, засиллям олігархату, не реформуванням судової влади, хаотичності податкової системи та проблемами захисту інвестицій і приватної власності проблеми із ринком праці були поставлені на шостому місці. Але не з причин його зарегульованості, а з причин масового відтоку працівників з України за кордон, елементарного браку робочої сили.

Посилаючись на опублікований на сайті Федерації роботодавців України індекс впевненості бізнесу-2020, Олександр Шубін зазначає, що й тут про зарегульованість трудових відносин не йдеться. Також на сайті Європейської бізнес асоціації в опублікованому  дослідженні інтересів малого бізнесу відзначається вплив на розвиток малого бізнесу  низької купівельної спроможності, високих податків, проблем з владними інституціями, коронавірусної пандемії і аж ніяк не йдеться про зарегульованість.

– Тобто реальні опитування засвідчують, що проблема,  яку намагаються вирішити, насправді майже не існує, – підсумовує Олександр Шубін.

Заступника голови ФПУ бентежить позиція розробників законопроєктів, які намагаються  запевнити, що індивідуальний трудовий договір, в який може бути внесено будь-яке положення (навіть якщо воно суперечить законодавству) не буде вважатися таким, що погіршує становище найманого працівника і дасть можливість працівникові вибороти на переговорах для себе кращі умови договору.  Він зазначає:

– Коли сьогодні людина приходить влаштовуватися на роботу, вона ладна підписати будь-що, тільки б отримати цю роботу. А якщо, наприклад, у договорі буде написано, що в період локдауну роботодавець втрачає будь-які обов'язки перед працівником, людина не зможе планувати з таким трудовим договором своє майбутнє.

Також було сказано:
– Законодавець пише про те, що мінімальна заробітна плата не є константою і не виступатиме тригером для підвищення середньої заробітної плати. Нові законопроекти пропонують узаконити те негативне, що є вже й на сьогоднішній момент – неформальні трудові відносини, коли на цілком законних підставах можна буде офіційно платити менше мінімальної зарплати , не платити за надурочну роботу чи компенсації за шкідливі умови праці, частину заробітку виплачувати в конвертах. Відповідно фонди соціального страхування, Пенсійний фонд недоотримають необхідних надходжень.

Нові законодавчі ініціативи, на думку профспілок, не стимулюють до легалізації заробітних плат, створення споживчого попиту, залучення інвестицій. Проте вони абсолютно чітко дають сигнал найманому працівникові, що в цій законодавчій юрисдикції йому вже більше очікувати нічого.  А зовсім поруч є Польща, Словаччина, інші країни Східної Європи, які не дозволяють собі знижувати рівень захисту найманих працівників і куди будуть виїжджати на роботу  наші співгромадяни.

– Це нові бар'єри для розвитку вітчизняного бізнесу – брак кваліфікованих кадрів в Україні і мільярди доларів, які, за оцінками уряду, українці заробляють для країн, де вони працюють, – наголошує заступник голови ФПУ Олександр Шубін.

Василь АНДРЕЄВ, член платформи ГС Україна-ЄС, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України  розкрив тему «РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ»

Він звернув увагу на великий розрив із зобов’язаннями України щодо Угоди про  Асоціацію Україна-ЄС і апроксимації українського законодавства до європейського. Зокрема щодо тривалості робочого часу, щодо безпеки праці, щодо трудових прав, а також щодо рівності у трудових правах між чоловіками і жінками, де існує певна дискримінація  жінок, виходячи з сімейних зобов’язань, які вони несуть перед своїми дітьми.

Василь Андреєв як голова всеукраїнської профспілки будівельників,  застерігає, що законодавчі зміни, які намагаються протягнути тим чи іншим способом Уряд або окремі народні депутати, мають три основні складові, які турбують. По-перше, це безпечні умови праці, принаймні, раніше ми використовували усі заходи,  у т.ч. і юридичні, для того, щоб тиснути на роботодавця, який наймає наших працівників, і не дає їм формальних контрактів, для того, щоб вони слідували національному законодавству, і стандартам. І це дуже важливо, виходячи з тих несприятливих факторів, які впливають на життя і здоров’я наших людей на робочому місці.

Після впровадження свободи трудового договору для малих і середніх підприємств, яких у будівельній галузі абсолютна більшість, усі їх працівники залишаться без трудових прав в частині безпеки праці.

Друге, що нас турбує, це тривалість робочого часу. Замість оцих фарисейських розмов, що люди, нібито, хочуть перепрацьовувати, бо вони хочуть заробляти і тому їм потрібно дати таку можливість, а 120 годин на рік позанормових, це вже архаїка, яку потрібно знищити, насправді, люди не хочуть працювати по 400 годин на місяць,  люди хочуть заробляти за годину стільки, щоб вистачало гідно утримати і себе, і членів своєї сім’ї.

І трете, що нас турбує, це формалізація трудових відносин. Василь Андреєв застерігає, що на 1 січня 2022 року таких формалізованих відносин не стане більше, якщо будуть прийняті ліберальні трудові законопроекти.

За результатами нашої дискусії з організаціями роботодавців можна зробити висновок, що не болить їм трудове законодавство. Воно їм не потрібно. Вони вже навчились працювати з існуючими законами.

Він переконаний, що не в інтересах працівників прийняття ліберальних трудових законопроектів нав’язуємих провладною більшістю. Це призведе  до відчутного погіршення умов праці і змусить їх швидше прийняти рішення залишити України, стати трудовим імігрантом.

22 квітня 2021 р.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК. ПОВЕРНУТИ ЛЮДЯМ ЗАРОБЛЕНЕ – СПОСІБ УБЕЗПЕЧИТИ ЇХ ВІД БІДНОСТІ

На засіданні Уряду 21 квітня 2021 року  Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий взяв слово і привернув увагу Прем’єр-міністра України та членів Уряду до критичної ситуації зі збільшення заборгованості по зарплаті працівникам.

Під час виступу представник профспілок в Уряді зазначив, що до ФПУ, профспілкових організацій усіх рівнів останнім часом значно збільшилось надходження звернень від трудових колективів та працівників, які повідомляють про наявність зарплатних боргів, не вирішення протягом тривалого часу цієї проблеми. За деякими даними, з початку цього року борги по зарплатах зросли, і станом на 1 березня 2021 року заборгованість вже перевищує  3 млрд 200 млн грн.

Як наголосив Г.Осовий, це лихо охопило більшість секторів  економіки, через що на сьогодні порушено права більш ніж 158 тис. працівників, які не отримують зарплату. Особливо страждає промисловий сектор, на який припадає більша частина заборгованості. Це, насамперед: шахтарі, машинобудівники, транспортники, а також працівники інших сфер, в яких держава є власником, або володіє корпоративними правами.

Голова СПО профспілок закликав урядовців активізувати роботу, насамперед, Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), створеної КМУ наприкінці жовтня минулого року для врегулювання питань з погашення заборгованості із зарплати. Було акцентовано на необхідності найближчим часом розглянути ситуацію, що склалась, та зробити усе можливе, щоб вже до 1 травня – Дня праці, люди отримали б зароблене.

Г.Осовий наголосив, що потрібно особливу увагу зосередити на питанні повернення зарплатних боргів шахтарям, де борг перевищує 1 млрд. грн. Невиплати у цій галузі збільшуються також через існуюче непорозуміння між Міненерго і Мінфіном, що потребує як найшвидшого розв'язання.

Прем’єр-міністр України Д.Шмигаль підтримав профспілкову пропозицію і погодився, що порушене профспілками питання, є дуже актуальним і своєчасним. Глава Уряду доручив оформити його як окреме протокольне рішення і закликав міністрів розглянути цю ситуацію по своїх напрямках роботи. Він окремо звернувся до Міністра з регіонального розвитку із закликом спільно з керівниками територіальних органів державної влади активізувати роботу місцевих комісій з повернення зарплатних боргів та зробити все, що від них залежить для погашення заборгованості із зарплати.

Таке оперативне реагування глави Уряду на профспілкові пропозиції свідчить про те, що діалог можливий. Г. Осовий нагадав, що у жовтні минулого року, коли профспілки звернулись до Прем’єра з питанням щодо погашення заборгованості по зарплаті, було активізовано роботу Міжвідомчої робочої групи і, справді,  до кінця 2020 року приблизно на 30% було зменшено зарплатні борги.

- Коли влада втручається оперативно та рішуче у цю справу, це дає результат, - зазначив Г.Осовий. - Сподіваємось, що і у даному випадку буде все зроблено, особливо у цих складних умовах, в яких знаходяться громадяни, - коли зростають ціни і тарифи, падає рівень життя. Зараз повернути людям зароблене – це є спосіб убезпечити людей від бідності, - підкреслив Голова СПО профспілок.
21 квітня 2021 р.

СПРОЩЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ЧИ ЗНИЩЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ?

Центральна рада ПМГУ розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (№ 5371 від 13.04.2021) та вважає його неприйнятним для найманих працівників. Про це йдеться в листі, який голова ПМГУ О.Рябко направив до Федерації профспілок України для напрацювання спільної обґрунтованої позиції щодо антисоціальних ініціатив урядовців у сфері трудового законодавства.

Зокрема, голова Профспілки звернув увагу на те, що вперше у трудовому законодавстві пропонується до застосування термін «Договірний режим регулювання трудових відносин», але чіткого визначення, що це за режим, немає. До того ж, законопроєктом взагалі не передбачено регулювання трудових відносин колективними договорами. Всі норми та гарантії відображені у трудовому договорі з кожним працівником окремо. Такий підхід до трудових відносин надає значну перевагу роботодавцю, адже працівникам за однакову роботу можна встановлювати різну тривалість робочого часу, часу перерви, тривалість відпустки, заробітну плату. Відсутній контроль за дотриманням гідних умов праці та оплати праці.


21 квітня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ БЕРЕЗНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах березня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
-  з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 839,58 грн (без урахування платежів – 4 223,85 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 927,45 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 833,24 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 444,06 грн (без урахування платежів - 4 382,47 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 602,30 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на березень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 651 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,4 рази або на 3 174 гривень.

14 квітня 2021 р.

ПРОФСПІЛКОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ СОЦСТРАХУ

13 квітня ц.р. відбулась нарада за участі Голови ФПУ Осового Г.В., заступника Голови ФПУ Шубіна О.О., голови Комісії Ради ФПУ з питань соціального захисту членів профспілок і соціального страхування Шевченка П.В., членів правління фондів соціального страхування України від сторони застрахованих осіб Ольховця Г.А., Тулея П.П., Мушенка О.М., Максимчука В.С., представників профспілок-членів СПО об’єднань профспілок Колосюк Г.В., Левицької Н.А. та ін.

Мета – узгодження позиції профспілкової сторони щодо розробленого Мінсоцполітики законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України».

Цим документом пропонується багато вкрай негативних змін:
- значне звуження соціального захисту застрахованих осіб за рахунок коштів соціального страхування;
- перекладання фінансових зобов’язань державного соціального страхування на роботодавців та застрахованих осіб;
- звуження повноважень правління Фонду соцстрах, одержавлення Фонду шляхом зміни його юридичного статусу і розпорядження його майном тощо.

Учасники наради зазначили, що неможна дозволити державі, яка своїми недолугими діями фактично привела до фінансової неспроможності, до того стабільно працюючий Фонд, – перекласти свої гарантовані зобов’язання по соціальному страхуванню на інших. При цьому перебираючи управлінські та розпорядчі функції від тристороннього органу управління Фондом одноособово на себе.

А намагання державної сторони вирішувати фінансові проблеми Фонду під час пандемії за рахунок інтересів застрахованих осіб – є безвідповідальним антисоціальним кроком.
За результатами обговорення буде підготовлено та направлено лист від СПО об’єднань профспілок до розробника законопроекту – Міністерства соціальної політики України. Крім того, позиція профспілок буде представлена на консультаціях сторін соціального діалогу з обговорення законопроекту у Мінсоцполітики 15 квітня 2021 року.
13 квітня 2021 р.

ІНФОРМАЦІЯ  ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ В УКРАЇНІ В СІЧНІ-БЕРЕЗНІ 2021 РОКУ

Упродовж січня-березня 2021 року в результаті заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 193,4 млн грн від загальної суми боргу (694,7 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

За цей період Службою проведено 1028 примирних процедур, спрямованих на вирішення КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема 976 узгоджувальних зустрічей та 52 засідання примирних комісій, сприяла вирішенню 201 КТС(К) (3 – на національному, 4 – на галузевому, 4 – на територіальному, 190 – на виробничому рівнях), у яких взяли участь понад 1,6 млн працівників 7662 суб'єктів господарювання.

У зазначених 201 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 444 вимоги, з яких: 225 (51%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 102 (23%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 94 (21%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 23 (5%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

Зокрема, в березні зареєстровано 29 КТС(К), з яких майже 35% – у закладах охорони здоров'я, понад 24% – у сфері державного управління, 21% – на підприємствах транспорту.

Упродовж трьох місяців вирішено і знято з реєстрації 47 КТС(К) та 82 вимоги, з яких понад 30% – щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї, 23% – щодо охорони праці, організації робочих місць та виробничого побуту. Із загальної кількості вирішених КТС(К) 43% склали спори у закладах охорони здоров'я, 15% – на підприємствах машинобудівної галузі.

Здійснено заходи, спрямовані на врегулювання 369 конфліктних ситуацій (1 – на територіальному, 368 – на виробничому рівнях) на 382 підприємствах, з яких понад 17% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства, 16,5% – у закладах освіти та охорони здоров'я.
Відповідно до повноважень НСПП продовжує здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надає консультації та роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей у рамках чинного законодавства України.

У березні поточного року наймані працівники провели 8 акцій соціального протесту, у яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Більш детальні данні містяться в Інформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-березні 2021 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення.

8 квітня 2021 р.

МІНСОЦПОЛІТИКИ ПРОПОНУЄ ЗНИЗИТИ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ І ЗБІЛЬШИТИ ФІНАНСОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СТРАХУВАЛЬНИКІВ

Підготовленим Мінсоцполітики законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України» пропонується вирішити проблеми Фонду соціального страхування за рахунок самих застрахованих осіб і страхувальників.

Фонд уже тривалий час знаходиться у фінансово кризовій ситуації. Починаючи з 2018 року постійно існує борг перед застрахованими особами з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах, який нині складає більше 2 млрд. грн.

Протягом всього цього періоду сторони соціального діалогу постійно порушували питання про необхідність термінового вирішення проблеми дефіциту бюджету Фонду. Чому немає державної підтримки для Фонду у цей складний час, як це робиться в інших країнах? Адже неодноразово надсилалися звернення до Уряду про виділення необхідних коштів із спеціального створеного для таких цілей коронавірусного фонду. Але, незважаючи на заперечення представницьких сторін профспілок і роботодавців, Урядом затверджується бездефіцитний бюджет Фонду соціального страхування на 2021 рік. І це при існуючому дефіциті бюджету Фонду більше 2 млрд. грн!

Мінсоцполітики пропонує вирішити проблему дефіциту іншим шляхом – шляхом урізання виплат застрахованим особам і ще більш фінансовим навантаженням на роботодавців, які і так потерпають від локдаунів.

Насамперед законопроектом пропонується значно збільшити необхідний страховий стаж для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Якщо нині для призначення допомоги в розмірі 100% заробітку потрібно мати 8 років страхового стажу, то вже пропонується надавати допомогу в такому розмірі при наявності більше 20 років. При стажі до 5 років пропонується оплачувати лікарняні листки в розмірі 50%, при стажі від 5 до 10 років – 60%, від 10 до 15 – 70%, від 15 до 20 років – 80% заробітку. Таким чином за рахунок зменшення розміру допомоги для застрахованих осіб Мінсоцполітики пропонує зменшити видатки Фонду на оплату лікарняних листків орієнтовно на 20%.

Таке звуження прав застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що суперечить нормам Конституції України, призведе до того, що все більше працівників не братимуть лікарняні листки, а продовжуватимуть працювати, що потягне за собою погіршення їх стану здоров'я та в цілому здоров'я населення країни.

Передбачається не оплачувати лікарняні листки працівникам, які захворіли в період простою підприємства, що послабить їх соціальний захист в період, коли вони не працюватимуть.

Законопроектом пропонується значно збільшити видатки роботодавців на оплату лікарняних листків шляхом збільшення оплати ними за рахунок власних коштів перших днів непрацездатності з 5 до 10 днів. Безперечно, це значно вдарить по роботодавцям, які і так другий рік знаходяться у вкрай складних фінансово-економічних умовах.

Законопроектом вносяться пропозиції, які і раніше вже вносилися, наприклад, законопроектом № 2275, відхиленому Верховною Радою України, щодо нівелювання участі сторін соціального діалогу в управлінні Фондом соціального страхування, обмеження функцій правління Фонду. Зокрема, передбачається передати функції призначення директора Виконавчої дирекції Фонду, його заступників, керівників обласних управлінь, схвалення проекту бюджету Фонду від правління Фонду до Мінсоцполітики та Кабінету Міністрів України.
Проектом передбачаються й інші негативні пропозиції.

Федерація профспілок України категорично не підтримує розроблений законопроект і наполягатиме:
- терміново прийняти рішення Уряду про виділення Фонду соціального страхування коштів для ліквідації заборгованості з виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах;
- розробити напрацювання дієвих механізмів для ліквідації заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;
- провести зустріч із сторонами соціального діалогу для обговорення існуючих проблем у сфері соціального страхування і шляхів їх вирішення.
2 квітня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛЮТОМУ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах лютого 2021 року становив
5 267,50 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 998 грн. Мінімальна заробітна плата у лютому ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 732 грн.

Середня заробітна плата в Україні у лютому 2021 року становила 12 549 грн та перевищила показник січня ц.р. лише на 1,7%. Порівняно із лютим 2020 року вона зросла на 15,7% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 371,9 євро та не досягла аналогічного показника лютого 2020 року (404,1 євро) через девальвацію національної валюти.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом лютого 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами за цей період зросла заробітна плата у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 18,7%), мистецтва, спорту, розваги та відпочинку (на 13,9%) тощо.

Разом з тим, не відновила рівня лютого 2020 року заробітна плата у сферах авіаційного транспорту (-8,8%), складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (-1,8%) (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11026 грн (або 87,9% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10 960 грн (або 87,3% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у лютому 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (13 224 грн) та м. Києві (18 504 грн), найнижчою – у Кіровоградській області (9 903 грн).

Індекс реальної заробітної плати у лютому ц. р. порівняно із січнем 2021 року  становив 100,7%, а відносно лютого 2020 року – 107,6%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у лютому 2021 року збільшився на 2,3% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого 2020 року на 9,8% (Додаток 4). Найбільше відставання фонду оплати праці від показника лютого 2020 року  зберігається у сферах авіаційного транспорту (- 16,9%), тимчасового розміщування й організації харчування (- 16,1%).

За даними Держстату, станом на 01.03.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 158 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (на 58,2% більше ніж на початку року) склала 3213,9 млн грн, з яких 1 385,2 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 436,5 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

29 березня 2021 р.

ПЕРЕГОВОРИ З ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ МІНІМАЛЬНОЇ
ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА 2022 РІК РОЗПОЧАТО

Відповідно до чинного законодавства та домовленостей Генеральної угоди на 2019-2021 рік, 25 березня 2021 року розпочато колективні переговори щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.

Під час першого засідання Сторони озвучили можливі підходи щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії та представили свої позиції.

Як повідомила представниця Мінсоцполітики, за прогнозними розрахунками середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням обов’язкових платежів у 2022 році становитиме 5835 грн. Водночас, поінформовано, що міністерством розроблено законопроект (реєстр. № 5045), яким передбачено, зокрема, удосконалення методології формування прожиткового мінімуму.

Урядова сторона повідомила, що наразі згідно з попередніми прогнозними макроекономічними показниками, наданими Мінекономіки, здійснюється обрахунок мінімальної заробітної плати на 2022 рік на рівні 6500 грн та 6700 грн.

Визнаючи необхідність підвищення рівня заробітної плати задля збереження кваліфікованих кадрів, в той же час представники Сторони роботодавців наполягали на збереженні у 2022 році мінімальної заробітної плати на рівні 6500 грн, враховуючи складності та негативний вплив на економіку країни внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних з поширенням пандемії COVID-19.

Співголова робочої Комісії повноважних представників від профспілкової Сторони – перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок Олександр Шубін представив профспілкову позицію.

За розрахунками, здійсненими відповідно до п. 2.2 Генугоди на основі норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо врахування витрат на придбання/оренду житла, медичне обслуговування, освіту (Конвенція МОП № 117, Закон України «Про прожитковий мінімум») та сімейної складової (Конвенція МОП № 131), розмір мінімальної заробітної плати на 2022 рік має складати 8403 грн.

Разом з тим, враховуючи:
- складну економічну ситуацію в країні;
- домовленості сторін у пункті 2.6. Генугоди щодо забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної заробітної плати на рівні 50% на кінець року;
- прогнозні показники щодо середньомісячної заробітної плати (13632 грн у 2021 році, 15414 грн у 2022 році) та індексу споживчих цін, альтернативним варіантом запропоновано встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2022 року на рівні 6900 грн з її підвищенням на кінець року щонайменше до 7700 грн.

Сторони домовилися провести наступне засідання після отримання від Мінекономіки уточнених прогнозних макроекономічних показників та надання сторонами переговорів офіційної позиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.

Профспілкова позиція щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік буде обговорена на засіданні Президії ФПУ в квітні ц.р. в рамках розгляду питання про проект Бюджетної декларації на 2022-2024 роки.
 
19 березня 2021 р.

ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Рада ФПУ на своєму засіданні у Києві розглянула проекти документів VIІІ-го З’їзду Федерації профспілок України та ухвалила низку постанов щодо його проведення.
Прийнято рішення про склад робочих органів, редакційних комісій та проект порядку денного VIІІ З’їзду ФПУ, схвалено проект Регламенту З’їзду та внесено його на розгляд делегатів форуму.
Після обговорення члени Ради затвердили Звіт Ради Федерації профспілок України про роботу у період з березня 2016 по березень 2021 рр. та ухвалили рішення про внесення проекту відповідної постанови на розгляд VIIІ З’їзду ФПУ.
Рада постановила схвалити зміни до Статуту ФПУ, взявши до відома таблицю розбіжностей. Також схвалено проєкти постанов VIII З’їзду ФПУ:
- «Про зміни до Статуту Федерації професійних спілок України»,
- «Про затвердження Стратегії діяльності Федерації професійних спілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін»,
- «Про Положення про Статутну комісію ФПУ», а також «Про обрання Статутної комісії ФПУ та її голови»,
- «Про Положення про Контрольно-ревізійну комісію ФПУ», «Про обрання Контрольно-ревізійної комісії ФПУ та її голови» тощо.
Прийнято постанову про резолюції і заяви VIII З’їзду ФПУ. Рада схвалила Заяву делегатів VIII З’їзду «Припинити наступ на трудові права працівників та профспілок» та Резолюцію З’їзду «Новому поколінню – нові можливості».
Зазначені документи також внесено на розгляд VIII З’їзду ФПУ.
Перед членами Ради виступили кандидати на посаду Голови ФПУ, висунуті членськими організаціями.
Після тривалого обговорення Радою прийнято рішення:
- продовжити повноваження членів Ради, Президії та керівництва ФПУ до обрання їх нового складу;
- провести З’їзд ФПУ протягом одного місяця після завершення карантинних заходів за окремим рішенням Ради ФПУ.

18 березня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛЮТОГО 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах лютого 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 678,92 грн (без урахування платежів – 4 083,17 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 793,23 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 671,08 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 267,50 грн (без урахування платежів -4 240,34 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 474,41 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 490 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,3 рази або на 2 998 гривень.

17 березня 2021р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ. ОБГОВОРЕНО ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО VIII З’ЇЗДУ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Актуальні питання, перш за все, стосовно порядку денного VIII з’їзду Федерації профспілок України розглянули 16 березня на своєму засіданні у режимі відео конференції у столичному Будинку профспілок члени Президії ФПУ. Ця нарада відбулась напередодні засідання Ради Федерації профспілок України, що відбудеться 18 березня.

Вів засідання Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

Президія зокрема розглянула питання «Про робочі органи, порядок денний та редакційні комісії VIII з’їзду ФПУ», постанови Ради ФПУ щодо профспілкового форуму, якій відбудеться у Києві 24 березня 2021 року.

Під час обговорення було запропоновано внести відповідні зміни та доповнення у проекти постанов та інші документи порядку денного засіданні Президії ФПУ. Ці пропозиції рекомендовані для розгляду на засідання Ради Федерації профспілок України.

Членів Президії було також проінформовано про висунення кандидатур на посаду Голови ФПУ і про реагування органів влади на факти порушення прав працівників у процесі адміністративно-територіальної реформи.

5 березня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У СІЧНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах січня 2021 року становив 5 301,32 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 3 031 грн. Мінімальна заробітна плата у січні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 699 грн.

Середня заробітна плата в Україні у січні 2021 року становила 12 337 грн, знизившись порівняно з груднем попереднього року на 13%. Порівняно із січнем 2020 р. вона зросла на 15%(Додаток 2).

Разом з тим, не відновила рівня січня 2020 року заробітна плата у сферах авіаційного транспорту (-14,8%) та тимчасового розміщення й організації харчування (-10,1%).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 359 євро та не досягла аналогічного показника січня 2020 року (400 євро) через девальвацію національної валюти.

За переважною більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом січня 2021 року відбулося падіння середньої заробітної плати. Водночас, зросла заробітна плата у сферах металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів (на 7%), фінансової та страхової діяльності (на 5,5%) тощо (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10 310 грн (або 83,6% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10 573 грн (або 85,7% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у січні 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (13 786 грн) та м. Києві (17 533 грн), найнижчою – у Чернівецькій області (9 696 грн).

Індекс реальної заробітної плати у січні 2021 року порівняно із груднем 2020 року  становив 85,9%, а відносно січня 2020 року – 108,3%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у січні 2021 року зменшився на 15,4% відносно попереднього місяця та перевищив показник січня 2020 року на 8,8% (Додаток 4). Падіння фонду оплати праці протягом січня ц.р. відбулося майже у всіх галузях економіки, крім сфер фінансової та страхової діяльності (+ 6,5%), інформації та телекомунікації (+ 0,1%).

За даними Держстату, станом на 01.02.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 148,3 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (майже на 50% більше ніж на початку року) склала 2 971,8 млн грн, з яких 1 179,8 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 221,6 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

23 лютого 2021 р.

ПЕРЕХІД НА ЕЛЕКТРОННІ ТРУДОВІ КНИЖКИ - ТЕМА
«КРУГЛОГО СТОЛУ» НА ЗАПОРІЖЖІ

На виконання Угоди про співпрацю між Запорізькою обласною радою профспілок та Головним управлінням Пенсійного Фонду у Запорізькій області в залі засідань Головного управління Фонду в області 19 лютого 2021 року відбулось засідання «круглого столу» за участі голів обласних профспілкових галузевих організацій, профспілкових активістів та фахівців профспілок, на якому обговорювалось питання переходу від паперових до  електронних трудових книжок.
У засіданні взяв участь голова Запорізької обласної ради профспілок Віталій Каплій.
Начальник Головного управління Світлана Жмурко пояснила, що скановані копії передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням страхувальником або застрахованою особою кваліфікованого електронного підпису подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів Анастасія Лозицька розповіла присутнім про зручність користування онлайн-сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України, порядок реєстрації в особистому кабінеті користувача та підкреслила, що ведення трудової діяльності працівника в електронній формі забезпечить необхідні умови для автоматичного призначення пенсій на підставі наявних відомостей про стаж та сплачені внески, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Учасники заходу отримали тематичні інформаційні матеріали, ознайомилися із відомчою газетою «Пенсійний кур’єр», а фахівці Головного управління відповіли на численні запитання присутніх та домовились про подальшу співпрацю.

23 лютого 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ СІЧНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 713,99 грн (без урахування платежів – 4 114,41 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 838,18 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 704,76 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 301,32 грн (без урахування платежів -4 267,56 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 511,15 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 525 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,3 рази або на 3 031 гривню.

11 лютого 2021 р.

УРЯД ПРОІГНОРУВАВ ПРОПОЗИЦІЇ СПО
ПРОФСПІЛОК ДО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні опрацьовано проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» і поінформовано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що він потребує доопрацювання з урахуванням зауважень, висловлених як СПО об’єднань профспілок, так і Міністерством юстиції України до проекту Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708), який є фрагментом зазначеного проекту, та був відкликаний у зв’язку із зміною Уряду.
Про це зазначено у листі СПО об’єднань профспілок, де пропонується:

1. Частиною другою статті 3 проекту визначити, що трудові відносини осіб, які відбувають кримінальне покарання у виді виправних робіт, обмеження або позбавлення волі регулюються законодавством про працю з урахуванням особливостей, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України.
Слід зазначити, що Законом України «Про попереднє ув’язнення» встановлюються особливості праці осіб, взятих під варту. Так, відповідно до статті 16 цього закону взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув'язнення за їх згодою і з дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою.
Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня.
Враховуючи зазначене, доцільно до частини другої статті 3 проекту включити осіб, взятих під варту, а слова «з урахуванням особливостей, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України» замінити словами «з урахуванням особливостей, встановлених законом».
2. У статті 21 проекту пропонується викласти в такій редакції, що буде кореспондуватися із визначенням поняття «трудові відносини»:
«Трудовий договір ‑ це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу в інтересах роботодавця визначену цією угодою, з додержанням законодавства про працю, під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець обов’язується надати працівникові роботу за цією угодою, своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.».

3. У цілому не заперечуємо про необхідність визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та ознак їх наявності з метою приведення національного законодавства до вимог Рекомендації МОП № 198 про трудові правовідносини.
Одночасно не можна погодитися з приписами частини другої статті 21-1 проекту в частині можливості існування інших ознак трудових відносин, ніж тих, що передбачені приписами частини першої цієї статті, з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь (в інтересах) яких виконуються роботи, оскільки із запропонованого не вбачається, яким чином визначатимуться інші ознаки. Така невизначеність норми закону може привести до широкого тлумачення поняття «трудових відносин», що створить умови для зловживання контролюючими органами.
Пропонуємо частину другу цієї статті виключити, замість неї доповнити статтю частиною другою такого змісту:
«Укладення цивільно-правових договорів, що фактично регулюють трудові відносини між працівником і роботодавцем, не допускається.».
4. В абзаці першому частини четвертої статті 36-1 проекту слід визначити термін, протягом якого роботодавець зобов’язаний до здійснення правонаступництва письмово або в електронній формі поінформувати працівників та їх представників. Пропонуємо встановити тижневий строк для такого повідомлення.

           Приписи частини п’ятої статті 36-1 проекту в частині строків надання правонаступником інформації працівникам (їх представникам) про початок дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси працівників (не пізніше ніж до початку дій), необхідно узгодити з чинними положеннями частини другої статті 494 КЗпП України (не пізніше трьох місяців з часу прийняття відповідного рішення).
Посилання у частині п’ятій статті 36-1 проекту на частину третю цієї статті необхідно замінити посиланням на частину четверту цієї статті.

5. Крім того, з метою удосконалення та уніфікації понятійного апарату Кодексу законів про працю України пропонуємо одночасно замінити за текстом КЗпП термін «трудящі» на термін «працівники» в усіх відмінках (статті 1, 10, 13, пункт 3 частина третя статті 62), а в новій частині статті 42-1 слова «власником або уповноваженим органом власника підприємства, установи, організації» замінити на слово «роботодавцем» - якщо вже здійснюється прийом на роботу, то юридична особа вже зареєстрована і тому по визначенню є роботодавцем.

Однак, при схваленні КМУ проекту Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» на позачерговому засіданні Уряду 8 лютого ц.р. профспілкові пропозиції було проігноровано.

Як повідомлялось раніше, на переконання профспілок легалізація заробітної плати має бути головним завданням держави для забезпечення соціальної захищеності працюючого населення, розвитку економіки держави в цілому та декриміналізації суспільства.
Саме тому, Федерація профспілок України неодноразово  зверталася  до  сторін  соціального  діалогу з комплексними пропозиціями  щодо  консолідації  зусиль  у  боротьбі  з  «тіньовою»  економікою  на шляху  євроінтеграції  України.

8 лютого 2021 р.

ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ЗУПИНИТИ ТАРИФНУ ВАКХАНАЛІЮ.
ЧИ Є РЕЗУЛЬТАТ?

Про реакцію влади на вимоги Федерації профспілок України стабілізувати ситуацію з цінами і тарифами для населення та подальші дії профспілок – в інтерв’ю Голови СПО об’єднань профспілок, голови ФПУ Григорія ОСОВОГО.

- Григорію Васильовичу, реакцією ФПУ на катастрофічне для більшості українців збільшення з 1 січня 2021 року цін на газ і плати за комуналку, стало рішення Президії ФПУ з конкретними пропозиціями владі, як діяти в ситуації, коли обурені люди виходять з протестами на вулиці, навіть блокують рух транспорту. ФПУ заявляла: якщо до 1 лютого не буде належної реакції, спілчани мобілізуються та проведуть масові акції спротиву по всій країні. Якою є ситуація на сьогодні?


- Дійсно, явно непідготовлене запровадження так званого «ринку енергоносіїв», що обернулось для людей підвищенням плати за комірне, впало на них як «сніг на голову».  Такого, відверто кажучи, нахабного кроку влади, люди  не стерпіли, а тому рішуче виступили проти. Про це свідчать масові протести у регіонах України. Профспілки приєднались до цієї спонтанної хвилі людського гніву і однозначно заявили: державна політика в енергетичному секторі проводиться не на користь громадян і потребує кардинального перегляду.
Як сторона соціального діалогу свою позицію ми відразу донесли до Уряду і до парламентарів, запропонувавши шляхи, як не допустити у нинішній складній ситуації подальшого зубожіння населення України, де за результатами досліджень міжнародних організацій, рівень бідності станом на кінець 2020 року зріс до 50%. Отже, за межею бідності опинилося близько 19 мільйонів українців! Куди ж далі?

- А чи потрібно нам запроваджувати ринок енергетики?
- Хочу зазначити, що за всі роки незалежності ця сфера завжди була найбільш корумпована і  там не можна було навести лад. У ній підкуповувалися чиновники, формувалися великі статки, акумулювалися ресурси на утримання політичних партій. Кошти з цих джерел й нині йдуть на збагачення певних каст та груп людей, а населення повинно розраховуватись за постійно зростаючі ціни своїми мізерними зарплатами і пенсіями.
ДО ПРИКЛАДУ, десять років тому підприємливі бізнесмени та деякі високопосадовці фактично за кошти державного банку збудували на півдні країни вітро- і сонячну енергетику. А держава зобов’язалася купувати цю енергію по 5 грн. за кіловат, тобто в десятки разів більше, ніж собівартість електроенергії з традиційних джерел. Наразі сума боргу держави перед власниками компаній зеленої енергетики вже становить біля 20 млрд. грн., а за оцінками в. о. міністра енергетики Юрія Вітренка до 2029 року такі платежі можуть становити до 20 млрд.$.
Тому, щоб подолати корупцію на цьому ринку, дійсно, потрібно рішуче змінювати правила. Приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства змусило владу це робити, було прийнято закони про ринки газу і електроенергії. Але, потрібно визнати, що час для їх ВПРОВАДЖЕННЯ обрано дуже невдало. Збільшувати фінансове навантаження на громадян в період, коли вони й так матеріально постраждали внаслідок скорочень, безробіття, згортання підприємницької діяльності внаслідок обмежень підчас коронавірусноі пандемії означає прирікати людей на ще більше збідніння.
Влада не могла не знати, що навіть при діючих цінах і тарифах вони вже не можуть вчасно розраховуватись за надані послуги, і на початок цього року заборгованість населення за газ, електроенергію, комунальні послуги досягла 73.6 млрд. грн.!
Тому для упередження збідніння людей  треба посилювати соціальний захист, як це роблять інші держави. Спочатку відновити економічну діяльність, зайнятість, забезпечити підвищення зарплат, пенсій, інших доходів громадян, а вже потім встановлювати ринкові ціни. А то у нас виходить, що ціни і тарифи за послуги ЖКГ нам пропонують європейські, а зарплати лишаються українські. Так не може бути, бо це призведе лише до поглиблення кризи.
Крім того, в Україні ще не сформований цивілізований ринок енергозабезпечення, як у Європі. На це потрібні роки. Хіба ми знаємо як формуються ціни, які складові витрат закладаються, зокрема на мільйонні зарплати менеджерів державних компаній? Чому маючи достатні запаси вітчизняною українського газу і низьку ціну електроенергії, що виробляється вітчизняною атомною енергетикою, нам нав’язують ціни на якихось європейських хабах, плюс ще плата за їх доставку? І подібних питань чимало. Тому Федерація профспілок зажадала від парламенту невідкладно заслухати звіт Уряду і спільно взятися за вирішення цих проблем. На цей час відновити державне регулювання цін як на ринку природного газу, так і на ринку електроенергії. Посилити взаємодію з органами місцевої влади по стримуванню зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.
Як повідомлялось, зокрема у столиці вже ухвалено рішення про недопущення підвищення плати для киян на деякі комунальні послуги.
Що на даний час вже зроблено?
Як відомо, 26 січня у Верховній Раді Прем’єр-міністром було представлено інформацію з питання тарифів, а 27 січня на засіданні КМУ прийнято рішення про надання компенсації окремими категоріям споживачів електричної енергії, в тому числі домогосподарствам, для яких було скасовано пільговий тариф на електроенергію. Парламентом  внесено відповідні зміни до Державного бюджету для виплати цих компенсацій. Однак нашу пропозицію, яку я висловив на засіданні Уряду, щодо надання компенсації також домогосподарствам, де люди проживають у багатоквартирних будинках з електро плитами, на жаль, не було підтримано.
Ще одним рішенням Уряд встановив граничну ціну на газ для населення – 6.99 грн. за 1 м.куб. (до кінця березня ц.р.), ціна на доставку газу також зафіксовано на рівні 1,79 грн.
Крім цього своїми останніми рішеннями Уряд визначив природний газ і електроенергію як соціально значущі товари. Це дає підстави сподіватися, що держава у подальшому має намір контролювати формування цін на енергоносії.
- Як Ви оцінюєте перспективи розвитку цієї ситуації та якими будуть дії спілчан?
- Більшість рішень, про які йдеться, прийняті на короткий період часу, лише до весни, а далі ситуація може знову загостритись, тим більше, що країна переходить на ринкові принципи функціонування та конкуренції у енергетичному секторі. Про це декларує влада, відповідні «посили» йдуть від МВФ, європейських інституцій.
Тому варто нагадати, що для недопущення хаосу на ринку енергоносіїв існують визнані і вже опробуванні у світових економіках суто ринкові механізми. Наразі ми говоримо про запровадження державного регулювання цін, як одного з адміністративних способів стримування ситуації. Образно кажучи, пожежу нам вдалося на деякий час загасити, а що ж далі?
Як один зі способів вирішення проблеми з цінами на газ профспілки пропонують створити «національний запас природного газу». Це спрацювало б наступним чином – коли ціни на ринку зростають, держава, маючи цей запас, закуплений по прийнятній ціні у національного виробника, здійснює інтервенцію на ринок, таким чином стримуючи зростання тарифів для населення.
Ще одна пропозиція – увесь газ, здобутий в Україні, спрямовувати виключно на потреби населення, але для цього потрібно вносити зміни до існуючого законодавства.
Щодо електроенергії, у Європі існує практика, коли запроваджується диференціація оплати за електроенергію, враховуючи соціальний статус споживачів, - чи це пенсіонери, або працюючі, а також - від типу чи категорії будинків, де мешкають споживачі послуг. Тобто, інструментів для коригування ринкових механізмів є чимало, їх лише потрібно правильно застосовувати.
Ще одне важливе питання - встановлення рівнозначних правил як для надавачів послуг, так і споживачів. Поки що тут гра, як кажуть, «в одні ворота».Тому профспілки і громадські організації - члени Платформи громадянського суспільства зажадали від сторін Угоди Україна-ЄС невідкладного застосування Директиви ЄС 219/ 944 щодо підтримки споживачів при впровадженні в Україні правил Єдиного енергоринку.

Члени СПО об’єднань профспілок 2 лютого ц.р. також проаналізували стан справ з виконанням профспілкових вимог і пропозицій до влади. Реакція на наші звернення була - владою вжито певних дій, але  запропоновані нею заходи здебільшого мають тимчасовий характер.
Проте, для встановлення стабільних і довготривалих відносин на енергетичному ринку, які б забезпечили збалансування інтересів держави, населення і суб’єктів господарювання, цього явно не достатньо.
Тому ми будемо і надалі здійснювати моніторинг дій влади, стану виконання профспілкових пропозицій, за результатом чого вже наприкінці березня - у квітні ц.р. визначимось щодо подальших дій.
Потрібна солідарність громадян та велика відповідальність урядовців і народних обранців, які мають чути голос людей.
8 лютого 2021 р.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СВОЇМ РІШЕННЯМ ЗВУЗИВ ПРАВА ПРОФСПІЛОК
 
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2020 року в справі № 201/10081/19 було прийнято рішення, яким було обмежено право профспілок щодо розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи або організації в разі порушення ним трудового чи профспілкового законодавства на вимогу профспілкових органів шляхом застосування статті 45 Кодексу законів про працю України в редакції Закону від 19 січня 1995 року. Стара редакція передбачала, що така вимога може бути заявлена лише профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.

Але Законом № 2343-III від 05.04.2001 вищенаведена норма була змінена, та викладена в її теперішній редакції, згідно якої право профспілкового органу первинної профспілкової організації  на пред’явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації за порушення трудового та профспілкового законодавства не залежить від укладення відповідною профспілковою організацією колективного договору.

Прийняття вищенаведеного рішення Верховним Судом України суперечить як статті 45 Кодексу законів про працю України в його чинній редакції, такі статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

У зв’язку із цим, 19 січня 2021 року Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до Голови Верховного Суду Валенитини Данішевської щодо неприпустимості застосування ВСУ законів та інших правових актів, які втратили чинність та обмежують законні права профспілок.

3 лютого 2021 року надійшла відповідь Секретаря Пленуму Верховного Суду України Дмитра Луспеника, що наведена інформація проаналізована, взята до відома та буде використана під час здійснення Верховним Судом своїх повноважень.

8 лютого 2021 р.

ЗАСІДАННЯ СПО. ЗДОРОВ’Я, ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ – ПІД НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ!

2 лютого 2021 року у Будинку профспілок відбулось засідання Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (Угода про утворення СПО від 08.09.2017). Вів засідання Голова СПО обєднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

Розглянувши стан  опрацювання  стороною профспілок проєкту Закону України  «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який надійшов на погодження від Мінекономіки, члени Спільного представницького органу об’єднань профспілок відмітили, що запропонованим проектом, у порівнянні з чинним законом України «Про охорону праці», значно звужується зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників та профспілок, а деякі взагалі скасовуються.
Так, не передбачено право працівників, що працюють у важких і шкідливих умовах праці,  на відповідні пільги та компенсації, здійснення представниками профспілок громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства про охорону праці, їх соціальний захист, участь профспілок у питаннях регулювання охорони праці у колективному договорі, угодах та ряд інших важливих прав і гарантій працівників і профспілок, закріплених у чинному законі «Про охорону праці» та ін.

При опрацюванні проєкту закону у тристоронній робочій групі, представники профспілок звертали на це увагу і пропонували  свою редакцію відповідних правових норм, але  їхні пропозиції не були підтримані.

З урахуванням значного обсягу роботи та важливості детального опрацювання проєкту закону, від норм якого залежатимуть безпека, життя, здоров’я і соціальні права працівників в Україні, СПО об’єднань профспілок поінформував Мінекономіки про те, що висновки і пропозиції профспілкової сторони до нього будуть підготовані до 15 лютого 2021 року. В них буде враховано пропозиції і зауваження членських організацій СПО об’єднань профспілок та представників профспілок у міжвідомчій робочій групі з підготовки проекту закону.

Другим рішенням СПО внесено змін до складу Робочої комісії об’єднань профспілок для ведення колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на новий строк та контролю за її виконанням у зв’язку із кадровими змінами у складі ФПУ.
На засіданні було проаналізовано, як влада відреагувала на вимоги і пропозиції профспілок, громадянського суспільства після введення ринкового регулювання цін на газ і електроенергію та підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Як відомо, 14 січня ц.р. Президією ФПУ було прийнято постанову з пропозиціями щодо першочергових дій для недопущення подальшого погіршення життя більшості людей.

- На жаль, реакція на наші звернення з боку влади була формальною, - зазначив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий. - Не зважаючи на те, що Урядом і Верховною Радою вже ухвалено низка рішень, спрямованих на послаблення тарифного тиску для громадян, а саме, - внесено зміни до Держбюджету з метою виділення коштів на компенсації окремим категоріям у зв’язку із підвищенням тарифів, встановлена гранична ціна на газ для населення – 6.99 грн. (до кінця березня поточного року), ціна на доставку газу також зафіксовано.

Однак, для встановлення стабільних і довготривалих відносин на енергетичному ринку, спрямованих  на збалансування інтересів: держави, населення і суб’єктів господарювання, цього явно не достатньо. Ми будемо і надалі здійснювати моніторинг дій влади, враховуючи реакцію на виконання профспілкових пропозицій, за результатом чого вже наприкінці березня - у квітні визначимось щодо наших подальших дій.

Також підбито підсумки роботи Спільного представницького органу об’єднань профспілок у 2020 році і розглянуто проект Плану роботи Спільного представницького органу об’єднань профспілок на 2021 рік. Заслухано інформацію про перебіг переговорів щодо внесення змін та доповнень до Генеральної угоди на 2019-2021 роки, про фінансову ситуацію у фондах соціального страхування і Пенсійному фонді України, про стан та результати діяльності Національного агентства кваліфікації за підсумками 2020 року.
Більш детальну інформацію читайте на офіційному веб-порталі ФПУ.

3 лютого 2021р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ГРУДНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах грудня 2020 року становив 5 112,73 грн. (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 843 грн. Мінімальна заробітна плата у грудні ц.р. (5000 грн.) була нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 113 грн.
Середня заробітна плата в Україні у грудні  2020 року порівняно із листопадом зросла на 18,3% до 14179 грн., що  на 30,7% перевищує показник докарантинного рівня – лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 414 євро та перевищило аналогічний показник лютого 2020 р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 35,3%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.
За всіма видами економічної та промислової діяльності протягом грудня 2020 року відбулося зростання середньої заробітної плати (Додаток 3).
Відставання зарплати у грудні у порівнянні з лютим 2020 р. залишається лише у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (7,7%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11632 грн. (або 82,0% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 12833 грн. (або 90,5% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у грудні 2020 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (14720 грн.) та м. Києві (21812 грн.), найнижчою – у Чернігівській області (10921 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у грудні 2020 р. порівняно із листопадом 2020 р.  становив 117,2%, а відносно грудня 2019 р. – 110,1%.
За результатами аналізу офіційної статистики у грудні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився на 17,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 26,8% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом грудня зріс у всіх галузях економіки, крім сфери сільського, лісового та рибного господарств (знизився на 4%).
На 21,8% протягом грудня 2020 р. знизилася заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 січня 2021 року склала 3136,7 млн. грн. (Додаток 5).
73,7 тисячам працівників економічно активних підприємств  заборговано 1878,4 млн. грн., з яких 648,1 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 2298,9 млн. грн. або 73,3% від загальної суми заборгованості.
29 січня 2021 р.

ПРОФСПІЛКИ ПРАЦЮЮТЬ НАД ЗАПРОВАДЖЕННЯМ В УКРАЇНІ НОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ОБЧИСЛЕННЯ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

Кабінет Міністрів схвалив для внесення до Верховної Ради проект закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору).

Це один із законопроектів, який попередньо розглядався СПО об’єднань профспілок, і до якого профспілки вносили свої зауваження і пропозиції, а також висловлювали їх на засіданнях урядових комітетів.

Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУГригорій Осовий, як представник профспілок висловив позицію профспілок щодо цього документу під час засідання Уряду 27 січня. Він зазначив, що в країні назріла необхідність запровадження нової, більш сучасної системи обчислення величини прожиткового мінімуму.

Так, профспілками підтримується підхід, який пропонується у законопроекті і полягає у тому, щоб відв’язати прожитковий мінімум від штрафів, пені та інших адміністративних норм, оскільки збільшення прожиткового мінімуму автоматично тягне за собою додаткове податкове навантаження: збільшення розмірів штрафів зборів, платежів і стягнень, що зазвичай викликає певні суперечності.

Проте, прожитковий мінімум має застосовуватися виключно для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів: мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям та інші види державної соціальної допомоги.

Щодо розрахунків прожиткового мінімуму, у профспілок є певні розбіжності з тим, що запропоновано Міноцполітики.

Зокрема, СПО висловив своє заперечення стовно звуження сфери застосування прожиткового мінімуму, який не застосовується для встановлення величини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, розмірів соціальних допомог у сфері загальнообов’язкового соціального страхування, стипендій тощо.

На наш погляд, зазначена пропозиція звужує зміст та обсяг існуючих прав та свобод громадян, які гарантовані ст. 46 Конституції України. Зазначені  види виплат для тих, хто їх отримує, зазвичай є основним і єдиним джерелом доходів, тому їх розмір має бути не меншим за величину прожиткового мінімуму.

Друге проти чого виступають профспілки - законопроектом скасовується норма щодо встановлення прожиткового мінімуму лише після проведення науково-громадської експертизи.
Ми вважаємо, що така експертиза надає підстави говорити про об’єктивність та неупередженість розрахунків основної державної соціальної гарантії, якою є прожитковий мінімум. А так, її відміна, як це наразі передбачено у законопроекті, усуває соціальних партнерів, зокрема і профспілки, а також і громадянське суспільство від контролю над визначенням розміру прожиткового мінімуму. Це також суперечить і ст.. 421 Угоди про асоціацію України з ЄС щодо залучення усіх зацікавлених сторін до впровадження та встановлення відповідних соціальних стандартів і гарантій.

Профспілки наполягали на тому, щоб питома вага продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму була зменшена з 60% до 40%, зокрема для працездатних осіб, що відповідає показнику у країнах ЄС. Пропозиції щодо цього відповідають змісту Рекомендацій парламентських слухань, які відбулися минулого року, і були присвячені темі прожиткового мінімуму.

У даному питанні розробник законопроекту – Мінсоцполітики частково пішов на зустріч профспілкам і знизив питому вагу продовольчої складової для основних соціальних і демографічних груп населення з 60 до 50%.

Разом з тим, розробник законопроекту врахував зауваження СПО об'єднань профспілок щодо необхідності визначення алгоритму обрахунку «базової величини», оскільки його відсутність унеможливлювала надання оцінки обґрунтованості зазначеного показника.
Встановлення базових величин також передбачається у законі про Державний бюджет України. Наразі пропонується з 1 січня 2022 року:
-        базової величини для соціальних виплат населенню в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 грудня 2021 року;
-        базової величини для соціальних виплат на дітей у розмірі прожиткового мінімуму для дітей;
- базової величини для грошових платежів і стягнень та адміністративних зборів - у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також передбачено щорічне збільшення базової величини для соціальних виплат з урахуванням показника зростання споживчих цін.

20 січня 2021 р.

АНОНС. В УНІАН ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

21 січня о 12.00 в УНІАН  відбудеться прес-конференція  на тему: "Профспілки за справедливі ціни на газ та тарифи на електроенергію і комунальні послуги для людей".
Спікери:
- Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий;
- голова Федерації транспортників України, голова Профспілки залізничників і транспортних    будівельників Вадим Бубняк;
-  заступник Голови ФПУ Олександр Шубін;
- голова Профспілки виробничників і підприємців України Наталья Землянська;
- представник ГО "Соціальний рух"  Олексій Громов,
- представники профспілкових і громадських організацій.
Прес-конференція відбудеться за адресою: М.Київ, вул.Хрещатик, 4, конференц-зал.
Онлайн-трансляція розпочнеться о  12.00 і буде доступна за посиланнями:
Youtube-канал  УНІАН:  https://www.youtube.com/unian
Питання до учасників можна поставити за ел. поштою: //presszal@unian.net/">presszal@unian.net (з темою листа «Питання на прес-конференцію  21.01 о 12.00»).

20 січня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ГРУДНЯ 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
-  з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 546,14 грн (без урахування платежів – 3 967,89 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 714,72 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 560,99 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 112,73 грн (без урахування платежів -4 115,75 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 370,19 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2020 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 357 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,2 рази або на 2 843 гривень.

15 січня 2021 р.

ЗУПИНИМО ПІДВИЩЕННЯ ЦІН І КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ!

Дії профспілок, спрямовані на недопущення зростання цін на газ і тарифів на електроенергію та комунальні послуги для населення, визначила Президія ФПУ 14 січня 20201 року.
На початку засідання Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив, що ще у листопаді минулого року Президією ФПУ було прийнято рішення «Про протидію черговому наступу влади на права працівників та профспілок», а також під час грудневих акцій протесу та пікетування Верховної Ради України профспілки виступили проти неконтрольованого та економічно необґрунтованого зростання цін на природний газ, тарифів на електрику та послуги ЖКГ.
ФПУ вже тоді засудила такі кроки влади, назвавши їх провокацією проти людей, що потребуватиме відповідальності перед суспільством.
З цього питання було звернення ФПУ до Голови Верховної Ради України, Уряду, профільного парламентського комітету і виконавчих органів влади. Нажаль, вони були проігноровані.
З 1 січня ц.р. Уряд підвищив ціни на газ, комунальні послуги, скасував пільги на споживання електроенергії. Як реакція на антисоціальні дії влади по всій України люди вийшли на вулиці з вимогою зниження тарифів за комірне. Більшість громадян у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств та зниження власних доходів просто не в змозі оплачувати за новою ціною газ і  тарифи ЖКГ.
ФПУ, її членські організації в чергове звернулись до Президента України і Уряду з вимогою зупинити безконтрольне зростання оплати комуналки для населення та переглянути необґрунтовані ціни і тарифи. Невідкладно скасувати рішення, які привели до підвищення цін і тарифів. Верховній Раді, Антимонопольному комітету, НКРЕ, депутатським фракціям направлені конкретні пропозиції щодо здешевлення ціни на газ і комунальні послуги та підвищення доходів населення.
Профорганізаціям рекомендовано долучитися до протестних акцій громадських організацій на місцях, які виникли шляхом самоорганізації громадян, з своїми вимогами.
Територіальним осередкам ФПУ доручено ініціювати проведення засідань територіальних тристоронніх соціально-економічних рад з метою вирішення питання стабілізації ситуації з тарифами на регіональному рівні.
У разі не реагування влади на пропозиції профспілок 1 лютого 2021 року прийняти рішення про подальші протестні дії профспілок.
Президія ФПУ також розглянула низку організаційних питань з підготовки до VIII з’їзду ФПУ.

14 січня 2021 р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ РОЗГЛЯНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ

Останніми днями, починаючи з 11 січня 2021 року, в областях України: на Буковині, Харківщині, Миколаївщині, Львівщині, Вінниччині, у Полтаві, Чернігові, Івано-Франківську, інших регіонах відбулись акції протесту проти підвищення тарифів на електроенергію, газ і воду.
Люди  перекривали дороги, блокуючи рух транспорту, виходили на головні площі міст, пікетували будівлі обленерго та органи місцевої влади.
Профспілки Дніпропетровщини, Полтавщини, Рівненщини, Київщини, Кіровоградщини, Херсонщини, Закарпаття, Запоріжжя та ін. звернулись з листами до КМУ, Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з вимогою зупинити тарифну вакханалію та забезпечити державне регулювання в цій сфері.
У своїх зверненнях профспілки наголошують - державна цінова політка в енергетичному секторі має обути узгоджена з політикою у сфері доходів та оплатою праці. Не можна перекладати на населення не вирішені проблеми економіки та господарювання в країні, які мають розв’язувати урядовці. Профспілки  вважають, що в період карантину влада має підтримати бізнес і населення та встановити мораторій на підвищення будь яких тарифів.
Під час енергетичної наради щодо питання з тарифами на газ для населення, Президент України В.Зеленський поставив Кабміну завдання терміново розв'язати питання з тарифами на газ для населення, заявивши, що "ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян".
На нараді повідомлялось, що Кабмін "готує системні рішення щодо вибудовування балансу на енергетичному ринку", а т.в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко представив попередній план із суттєвого зниження тарифів на газ та встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача.
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГ у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо і вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.
Питання про дії ФПУ в ситуації, що склалась, розгляне Президія ФПУ на засіданні 14 січня цього року.
12 січня 2021 р.

У РЯДІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ

У неділю, 10 січня, в ряді регіонів України пройшли акції протесту проти підвищення комунальних тарифів.
Як повідомила поліціяХарківської області,акції протесту проти зростання тарифів пройшли у Харкові та 13 районах: Балаклійському, Харківському, Зміївському, Вовчанському, Нововодолазькому, Чугуївському, Дергачівському, Лозівському, Богодухівському, Ізюмському, Золочівському, Валківському і Барвінківському.    
Так, близько 50 мешканців Балаклеї перекрили рух транспорту на пішохідному переході в районі перехрестя вулиць Центральної та Соборної.
У місті Люботин на площі Соборній майже 150 учасників акції підписали петицію проти підвищення тарифів. Також 15 місцевих мешканців майже пів години перекривали рух транспорту по  пішохідному переходу на трасі "Київ – Харків – Довжанський".
У Зміївському райони акції протесту пройшли у місті Зміїв, селищі Слобожанське та селах Таранівка і Лиман.
Біля Вовчанської РДА в мітингу проти підвищення цін на комунальні послуги взяли участь понад 70 громадян. Близько сорока хвилин рух транспорту по вулиці Соборній був обмежений.
Також акції протесту біля райдержадміністрацій пройшли у Новій Водолазі, Чугуєві, Дергачах, Лозовій, Богодухові, Ізюмі, Золочеві, на майданчику перед ЦНАП у Мерефі, на центральній площі у Валках, перед міською радою у місті Барвінкове, а також біля Харківської міської ради.
Загалом у масових заходах взяли участь понад 1000 учасників. Охорону публічного порядку здійснювали понад 220 поліцейських.
Інформація про події зареєстрована в Єдиному обліку територіальних підрозділів поліції.
Разом з тим, у Полтаві через акцію протесту проти зростання тарифів перекрито рух трасою Київ-Харків, пише місцеве видання "Полтавщина".
Поліція частково обмежила рух трасою близько 11:00 – проїзд заборонений вулицею Київське Шосе зі сторони Харкова до вулиці Грушевського.
Як пояснив прес-секретар патрульної поліції Полтавщини Руслан Возниця, рух обмежили через акцію протесту, яка проходить на вул. Київське Шосе.
Близько 20 мітингувальників протестують проти нових тарифів на газ та за його транспортування. Учасники мітингу перманентно пересуваються по пішохідному переході.
9 січня на площі перед Полтавською ОДА та поблизу Полтавської міськради також відбулися мітинги проти тарифів на газ, в яких взяли участь близько 200 мітингувальників. 11 січня зібрання перед ПОДА відновиться для вручення вимог представникам президентської вертикалі.
Водночас на головній площі Миколаєва в неділю також пройшла акція протесту проти підвищення тарифів на електроенергію, газ і воду, пише "Новости N".
Біля входу до будівлі Миколаївської міської ради зібралося понад 100 місцевих жителів, які вимагають не підвищувати ціни на комунальні послуги.
Постоявши півгодини біля мерії, учасники акції протесту вирішили перекрити Інгульський міст. На проспекті Героїв України (Сталінграда) з боку мікрорайону Тернівка утворився автомобільний затор.
Пізніше поліцейським вдалося розігнати натовп мітингувальників, які перекрили міст. Однак люди повернулися на Соборну площу, щоб зібрати підписи і домовитися про подальші акції протесту.
Що передувало: З 1 січня в Україні зросли тарифи на тепло таелектроенергію. Також у 2021 році українці платитимуть більше не тільки за газ як товар, але і за його постачання.
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГу ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо. І вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.

5 січня 2021 р.

НОВОРІЧНИЙ СЮРПРИЗ

З першого січня для населення зміняться тарифи на електроенергію, тепло, водопостачання та водовідведення, а також на природний газ.
Буде скасовано пільговий тариф на електроенергію. Відтепер усі платитимуть по 1,68 грн/кВт год - незалежно від споживання.
Таке рішення ухвалив Кабмін на засіданні 28 грудня 2020 р.
У новому році населенню доведеться більше платити і за газ.
"Нафтогаз" підвищує вартість палива у своєму місячному тарифі на січень до 7,22 грн. за кубометр. У грудні ціна складала 6,33 грн.
Проте це не кінцева вартість газу, адже після реформи потрібно окремо платити за користування мережами і доставку палива. Тому у більшості компаній, що доставляють газ до споживачів, також подорожчає ця послуга. Наприклад, тариф "Київоблгазу" зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр, а "Київгазу" - з 0,28 грн до 0,32 грн за куб (без ПДВ).
На загал середня вартість газу з урахуванням доставки складатиме не менше 8-9 гривень за кубометр.
Слід очікувати і на певне подорожчання вартості централізованого опалення.
У грудні 2020 року оптова ціна на природний газ для виробників теплової енергії, який постачає Нафтогаз, зросла до 6103,1 грн за тисячу кубів з 5375,37 грн (без урахування ПДВ та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Ця ціна вплине на вартість опалення у січні 2021 року.
А мешканців Києва у новому році чекає подорожчання холодної води. У середньому тариф збільшиться на 15-20%, до 14,74 грн за водопостачання та 12,61 грн за "куб" за водовідведення. Що стане мультиплікатором для інших регіонів країни. Вже відомо що тарифи зміняться також в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Запоріжжі та більшості інших обласних центрів. Також прописані зміни в тарифах для деяких водоканалів у райцентрах (Біла Церква, Бровари, Ірпінь, Кривий Ріг, Умань та ін.).
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГ у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо. І вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.  
4 січня 2021 р.

1 СІЧНЯ МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ЗРОСЛА ДО 6000 ГРИВЕНЬ. ЩО ДАЛІ?

1 січня 2021 року мінімалка в Україні зросла на 1 тисячу гривень – від 5000 до 6000 гривень. А з 1 грудня 2021 року цей показник має становити 6,5 тисяч гривень з відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.

Це лише незначна частина профспілкових пропозицій, які знайшли відображення у Державному бюджеті на 2021 рік.
Питання підвищення рівня мінімальної зарплати,- це реалізація гарантованого Конституцією України права громадян на достатній життєвий рівень, зокрема шляхом підвищення рівня оплати праці та забезпечення європейських стандартів життя, постійно знаходиться у фокусі уваги ФПУ, її членських організацій.

Як зазначають експерти Міжнародної організації праці (МОП), підвищення добробуту працівників відбувається, в першу чергу, за рахунок зростання мінімальної заробітної плати до економічно обґрунтованого розміру. За розрахунками профспілок, проведеними відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань України з урахуванням витрат на освіту, медичне обслуговування, забезпечення житлом  та сімейної складової, розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році мав би становити 8212 гривень.

Разом з тим, враховуючи складну економічну ситуацію, яка склалася в країні  внаслідок поширення пандемії COVID-19, а також відповідно до домовленості Сторін за Генеральною угодою (п. 2.1, 2.2, 2.6) щодо досягнення розміру мінімальної заробітної плати розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 50 % до  середньомісячної заробітної плати на кінець року, розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році має бути не нижче 6500 грн.

Профспілкова позиція щодо розміру мінімальної заробітної плати була затверджена Рішенням СПО об’єднань профспілок та направлена Мінекономіки, Мінфіну, Мінсоцполітики, НТСЕР, СПО сторони роботодавців на національному рівні.

Одночасно у Кабміні вирішили відтермінувати на грудень 2021 року заплановане на липень підвищення «мінімалки» до 6,5 тисяч гривень через застереження щодо потенційних «інфляційних небезпек». Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко. «Зміни мінімальної зарплатні пов’язані із багатьма «суміжними» чинниками, які впливають на соціально-економічну ситуацію. Ми прорахували можливість підвищити цей показник до 6000 гривень з початку року і до 6500 – з 1 липня.

Але в процесі перемовин із міжнародними партнерами пролунали застереження щодо потенційних «інфляційних небезпек». Звідси – побажання «підстрахуватися», перенісши нововведення на кінець року. Адже йдеться не тільки про вплив на державний, а й на місцеві бюджети», - розповів Міністр.

За словами голови Мінфіну, остаточне рішення щодо підвищення ухвалять в середині наступного року.

ФПУ не зупиниться на досягнутому і буде робити все що від неї залежить, щоб прискорити підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 6500 грн. і продовжити позитивну динаміку щодо її зростання захищаючи права працівників.

4 січня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИСТОПАДІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах листопада 2020 року становив 5 058,55 грн грн.

Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 862 грн. Мінімальна заробітна плата у листопаді ц.р. (5000 грн.) була нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 59 грн.
Середня заробітна плата в Україні у листопаді  2020 року порівняно із жовтнем знизилася на 1,5% до 11987 грн., що  на 10,5% перевищує показник докартинного рівня – лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 358 євро, що складає лише 88,6% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,7%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.
За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом листопада 2020 року відбулося зниження середньої заробітної плати (Додаток 3).
Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах авіаційного транспорту (10,3%), тимчасового розміщування й організації харчування (14,6%), фінансової та страхової діяльності (7,9%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 9400 грн. (або 78,4% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10424 грн. (або 87% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у листопаді ц.р.:
- відбулося зниження заробітної плати в переважній більшості регіонів;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (12781 грн.) та м. Києві (17582 грн.), найнижчою – у Чернігівській області (9615 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у листопаді ц.р. порівняно із жовтнем  становив 97,2%, а відносно листопада 2019 року – 108,1%.
За результатами аналізу офіційної статистики у листопаді 2020 року фонд оплати праці в Україні знизився  на 1,4% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 8,2% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом листопада зменшився у більшості галузей економіки. При цьому, найбільше падіння зазначеного показника відносно лютого ц.р. зберігається у сфері тимчасового розміщування й організації харчування – на 30,8%.
На 5,8% протягом листопада ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 грудня 2020 року склала 4010,5 млн. грн. (Додаток 5).
132,1 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 22,8% більше ніж на початку року) заборговано 2725,4 млн. грн., з яких 866,7 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 3099,6 млн. грн. або 77,3% від загальної суми заборгованості.

30 грудня 2020 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: VIII З’ЇЗД ФПУ СПІЛЧАНИ МАЮТЬ ЗУСТРІТИ КОНКРЕТНИМИ СПРАВАМИ НА КОРИСТЬ ЛЮДЕЙ ПРАЦІ

Робоча нарада керівників всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань 29 грудня  дала старт підготовці до VIII З’їзду Федерації профспілок України, окресливши етапи підготовки форуму.

Нарада розпочалася з вшанування ряду науковців та фахівців за значний вклад у відбудову Будинку профспілок, яким було вручено почесні державні і профспілкові нагороди.  Грамоту Верховної Ради України отримав голова інженерного центру асоціації «Український центр сталевого будівництва» Артем Білик. Нагрудним знаком ФПУ «Профспілкова відзнака» нагороджено завідуючого кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури Сергія Білика.

Григорій Осовий також вручив Почесні грамоти ФПУ працівникам Підприємства «Господарське управління ФПУ» Олені Лоскутовій, Миколі Здоренку, Олександру Глушенку, Дмитру Пилипенку.

У виступах Голови ФПУ Григорія Осового та його заступника Євгена Драп’ятого, керівників членських організації йшлося про те, що у сучасних умовах необхідно підвищувати ефективність роботи всіх профспілкових ланок структури Федерації, і найбільшу увагу слід  приділити роботі первинок. А свій профспілковий форум спілчани мають зустріти конкретними справами, спрямованими на захист прав та інтересів працюючої людини.

Було поінформовано, що дату, порядок та регламент З’їзду ФПУ буде обговорено та затверджено на засіданні Президії ФПУ 14 січня та засіданні Ради ФПУ 16 лютого.

Виходячи з того, що у нараді взяли участь більшість членів Президії ФПУ, було вирішено перевести нараду у статус засідання президії ФПУ. З питань, які обговорювалися, були прийняти відповідні рішення.

Григорій Осовийпобажав всім учасникам засідання у Новому році здоров’я, успіхів та нових досягнень у справі захисту прав та інтересів людини праці.

29 грудня 2020 р.

КРУГЛИЙ СТІЛ. ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН?

Така головна тема круглого столу, що відбувся 24 грудня у Будинку профспілок у Києві. Його організатор - ГС «Конгрес українських громад «ЗаРади майбутнього».   

До участі у заході були запрошені: Григорій Осовий - Голова Федерації профспілок України, Елла Лібанова - академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Юрій Єхануров - Прем'єр-міністр України в 2005-2006 р., Яна Сімутіна - співр. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, Галина Філюк - зав. кафедрою економіки підприємства КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Костянтин Надутий - член Координаційної Ради Української медичної експертної спільноти, заступник Голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, член Президії Національної лікарської ради України.

Під час дискусії учасники круглого столу обговорили стан правового забезпечення трудових відносин в Україні, напрями змін, світові тренди у захисті трудових прав, роль держави та профспілок у гармонізації трудових відносин.

Про дії та завдання профспілок щодо захисту законних прав та інтересів працюючої людини у сфері трудових відносин поінформував присутніх Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Голова ФПУ нагадав історію роботи сторін соціального діалогу при величезній підтримці Міжнародної організації праці над удосконаленням трудового законодавства. Він підкреслив, що з 2001 року було підготовлено 11 версій проекту Трудового кодексу. Згодом було підготовлено компромісний варіант. Але рік тому, напередодні новорічних свят Урядом України, без широкої публічної дискусії і фахового обговорення цілей, завдань і очікуваних результатів для суспільства було зареєстровано у Верховній Раді України проект закону «Про працю», який втілював ідею неоліберальної, а насправді антисоціальної реформи трудового законодавства.

Повну версію виступу можна подивитися тут:

Відповідаючи на запитання модератора Голова ФПУ зазначив: «Останній рік ми спостерігаємо боротьбу державної влади одночасно на двох фронтах – трудове право та права профспілок. Чому це відбувається і чи пов’язані ці проблеми?». Він наголосив, що захист трудових прав та прав працівників і профспілок є основним завдання ФПУ. А мета трудового законодавства - це створення умов для дотримання балансу інтересів як найманих працівників так і роботодавців. Тому профспілки знаходяться в авангарді цієї боротьби.
Профспілки вже не раз наголошували, що будь-яке реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов’язковим урахуванням інтересів працюючих людей. Ідеальною платформою для проведення професійної дискусії і пошуку взаємоприйнятних рішень та узгодження інтересів держави, працівників і роботодавців має стати Національна тристороння соціально-економічна рада.

Тільки за таких умов можна отримати справедливе і збалансоване законодавство, яке буде дієвим механізмом у врегулюванні інтересів усіх сторін соціального діалогу.

Повну версію відповіді дивиться тут:
Відеотрансляцію круглого столу можна подивитися тут:

21 грудня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах листопада 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 494,15 грн (без урахування платежів – 3 922,03 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 676,01 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 504,52 грн;
-   для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 058,55 грн (без урахування платежів -4 072,13 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 322,66 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2020 року (2 118 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 376 грн, а для працездатної особи (2 197 грн) - у 2,3 рази або на 2 862 гривень.


17 грудня 2020 р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ РОЗГЛЯНУЛА НИЗКУ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ

16 грудня 2020 року у Будинку профспілок у Києві у режимі відео-конференції відбулось засідання Президії Федерації профспілок України.
Головував на засіданні Голова ФПУ Григорій Осовий.
Члени Президії своєю постановою затвердили бюджет Федерації профспілок України на 2021 рік, а також ухвалили План роботи ФПУ на І півріччя 2021 року.
Одним з основних пунктів Плану є підготовка до проведення VІІІ-го з’їзду ФПУ, де серед інших питань будуть обговорені стратегічні напрями діяльності ФПУ.
Президія заслухала інформацію про участь ФПУ, її членських організацій в роботі органів соціального діалогу на всіх рівнях, про Угоду про співробітництво між Федерацією профспілок України і Всепольським порозумінням профспілок за участі Міжгалузевої профспілки українських працівників у Польщі, про стан виконання постанови Президії ФПУ від 27.11.2020 № П-28-1 «Про протидію Федерації профспілок України черговому наступу влади на права працівників та профспілок» тощо.
На цьому Президія завершила свою роботу.

На адресу Голови СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового надійшов лист від Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
У ньому, зокрема, зазначено, що  Комітет ВР  розглянув звернення СПО профспілок з пропозицією провести Спільне засідання Комітетів Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і Комітету  з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, ключовою темою якого  мали б бути видатки на житлові субсидії у 2021 році та перерахування субсидій з урахуванням  нової ціни на природній газ.
В листі також повідомляється, що Комітетом підтримується позиція Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні  щодо необхідності  негайного відновлення гарантованого Конституцією України права працівників  на отримання винагороди за свою працю.
У зв’язку з цим поінформовано, що у Комітеті  11 березня поточного року відбулися слухання на тему: «Стан погашення заборгованості з виплати  заробітної плати», за результатами яких було схвалено низку рекомендацій.
З їх переліком можна ознайомитися у листі (додається).
14 грудня 2020 р.

ПОЗИЦІЯ ПМГУ: ЗА ОСНОВУ ТРЕБА ВЗЯТИ ЧИННИЙ ЗАКОН

Фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запропоновано до розгляду проєкт Закону України «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі».
Профспілка металургів і гірників України у листі, надісланому до Федерації профспілок України, виражає свою жорстку позицію щодо законопроєкту.
Ми пропонуємо при реформуванні законодавства з питань охорони праці брати за основу чинний Закон та осучаснити окремі його статті згідно з Європейськими нормами та стандартами.
Наголошуємо, що нині діючий Закон «Про охорону праці» є одним з найбільш соціально-орієнтованих у світі.


Профспілка металургів і гірників України

11 грудня 2020 р.

ГОЛОВА СПО ОБ'ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК ЗВЕРНУВСЯ З ЛИСТОМ ДО ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ У З’ЯЗКУ З ПРОДОВЖЕННЯМ УРЯДОМ ПОЛІТИКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

До СПО об’єднань профспілок протягом трьох останніх місяців поточного року від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла на опрацювання низка законопроектів України, направлених на дерегуляцію трудових відносин, які є новою тактикою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України після активного солідарного протистояння профспілок тотальній лібералізації трудових відносин та критики сумнозвісного законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708), як на національному, так і  на міжнародному рівні, що зупинило його просування. Відтепер значну частину цього законопроекту подано як окремі законопроекти щодо внесення змін до Кодексу законів про працю України, проте без зміни по суті.

Також у листі зазначається, що внесені законопроекти: «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання праці домашніх працівників», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів», які розроблені на виконання пунктів 104 та 106 Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2020 № 534, мають суттєві зауваження і ніяким чином не пов’язані з подоланням негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням пандемії.

Фактично вони є продовженням реформи  лібералізації законодавства про працю шляхом дерегуляції на користь роботодавця через пряму дискримінацію трудових прав працівників, позбавлення їх права на профспілковий захист, що є прямим  шляхом до запровадження в Україні рабської праці. Крім того, більшість нововведень, що пропонуються зазначеними проектами можуть мати, особливо під час пандемії COVID-19, вкрай згубні наслідки для ринку праці, охорони праці і безпеки людей на робочому місці.

Визнаючи необхідність реформування законодавства про працю, СПО об’єднань профспілок наголошує, що таке реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов'язковим урахуванням інтересів працюючих людей, а не шляхом просування неоліберальних законопроектів, положення яких є нащадком Урядового законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708). Тільки за таких умов можна отримати справедливе і збалансоване для працівників та роботодавців законодавство про працю, яке буде не тільки гарантом від незаконних звільнень, але й дієвим механізмом у врегулюванні інтересів сторін.

Також у листі звернено особливу увагу, що наразі несистемний підхід до розробки низки законопроектів, направлених на врегулювання трудових відносин, без врахування положень Конституції України, міжнародних стандартів у сфері праці призведе до розбалансування цих відносин в бік ще більшої влади роботодавця, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені. Тим самими посилюватиметься конфліктогенна ситуація в трудових колективах і протестні дії.

СПО об’єднань профспілок, який представляє 6 мільйонів працівників, вимагає від Кабінету Міністрів України зупинити просування законопроектів, як таких, що суперечать Конституції України, актам міжнародного права, ратифікованим Україною, та Директивам Європейського союзу та запропонував розробку і розгляд законопроектів щодо впорядкування норм права у сфері праці як однієї з фундаментальних складових суспільних відносин, здійснювати  на площадці Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де є можливість проведення професійної дискусії і пошуку взаємоприйнятних рішень та узгодження інтересів держави, працівників і роботодавців. Лише після цього проекти законодавчих актів подавати на розгляд Уряду і Верховної Ради України.

Таку саму спільну позицію висловила Президія Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка своїм рішенням від 27.11.2020 утворила тристоронню робочу групу з напрацювання законодавчих ініціатив.
9 грудня 2020 р.

МІЖНАРОДНІ ПРОФСПІЛКИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ПОРУШЕННЯ
ПРИНЦИПІВ СВОБОДИ АСОЦІАЦІЇ В УКРАЇНІ

У Міжнародній конфедерації профспілок (МКП) серйозно стурбовані нещодавнім арештом за рішенням суду майна Федерації профспілок України та її членських організацій, включаючи Будинок профспілок у Києві, побудований за рахунок членських внесків у 1980 році та відновлений профспілками після пожежі під час Революції гідності за фінансової підтримки профспілок світу.
Про це зазначається у листі Генерального секретаря МКП Шаран Барроу до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова.
МКП, яка представляє понад 200 мільйонів працівників 163 країн та територій у складі 332 національних профцентрів, у тому числі України, наголошує, що дії щодо відчуження профспілкового майна суперечать рішенню Європейського суду з прав людини, у якому чітко підкріплено принцип недоторканності профспілкової власності, а також зазначається, що вилучення профспілкової власності в інтересах держави суперечить статті 1 Європейської конвенції з прав людини.
Україна - є важливим членом міжнародного співтовариства і повинна вжити всіх можливих кроків для дотримання своїх міжнародних зобов’язань, включаючи міжнародні трудові стандарти, права людини та громадянські свободи, - підкреслює міжнародний профспілковий лідер.
Копія листа додається
4 грудня 2020 р.

ВИСТУП ГОЛОВИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ГРИГОРІЯ ОСОВОГО НА АКЦІЇ ПРОТЕСТУ 3 ГРУДНЯ 2020 РОКУ


3 грудня 2020 р.

ФЕДЕРАЦІЯ  ПРОФСПІЛОК  УКРАЇНИ
ВІД ІМЕНІ  ПОНАД 4  МІЛЬЙОНІВ СПІЛЧАН ВИМАГАЄ  ВІД  ВЛАДИ

1. Забезпечити в умовах карантину конституційне право на працю кожному громадянину. Зберегти та примножити робочі місця в реальному секторі економіки, промисловості, підприємництві. Ухвалити закони на підтримку працівників, підприємців та безробітних в умовах пандемії шляхом надання кредитів, компенсацій економічних втрат, забезпечення соціальної підтримки.

2. Підвищити у Держбюджеті-2021 розміри державних соціальних стандартів і гарантій до законодавчо гарантованого рівня, встановити мінімальну заробітну плату на рівні 6000 грн
з 1 січня та 6500 грн з 1 липня 2021 року.

3. Забезпечити в Держбюджеті-2021 достатнє фінансування бюджетних галузей відповідно до норм галузевих законів задля реального підвищення заробітної плати медикам, освітянам, недопущення замороження зарплати держслужбовцям. Забезпечити кожного працівника необхідними засобами захисту від коронавірусної хвороби (COVID-19), а громадян – безкоштовним тестуванням.

4. Зупинити просування у Верховній Раді законопроєктів, які порушують трудові та соціально-економічні права та інтереси працівників, посилюють фіскальне навантаження, руйнують систему соціального захисту. Спрямувати їх на попереднє обговорення сторонами соціального діалогу, зокрема Національною тристоронньою соціально-економічною радою.

5. Не допускати зростання цін на енергоносії та тарифів на комунальні послуги під час дії карантину з метою запобігання подальшому зубожінню населення та збільшення кількості енергетично бідних громадян.

6. Погасити заборгованість у майже 4 млрд грн з виплати заробітної плати. Запровадити економічну відповідальність за затримку виплат  працівникам, створити гарантійну установу для погашення боргів збанкрутілих підприємств.

7. Зупинити тотальний наступ на права профспілок, покласти край рейдерству профспілкового майна.

3 грудня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЖОВТНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах жовтня 2020 року становив 4 867,18 грн. (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,2 рази або на 2 670 грн. Мінімальна заробітна плата (5000 грн.) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 133 грн.
Середня заробітна плата в Україні у жовтні  2020 року порівняно із вереснем зросла на 1,5% до 12174 грн., що  на 12,2% перевищує показник лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 365 євро, що складає лише 90% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,1%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом жовтня 2020 року відбулося незначне зростання середньої заробітної плати (Додаток 3). Найбільшими темпами у жовтні ц.р. зросла заробітна плата у галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – на 20,7%, сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 17,3%.
Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах авіаційного транспорту (7,4%), тимчасового розміщування й організації харчування (6,1%), фінансової та страхової діяльності (5,1%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 9559 грн. (або 78,5% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10782 грн. (або 88,6% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою:
- відбулося зростання заробітної плати в переважній більшості регіонів;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (13544 грн.) та м. Києві (17494 грн.), найнижчою – у Волинській області (9861 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2020 року порівняно із вереснем 2020 року  становив 100,5%, а відносно жовтня 2019 року – 110,6%.
За результатами аналізу офіційної статистики у жовтні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився лише на 1,6% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 9,7% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом жовтня збільшився у більшості галузей. При цьому, найбільше зростання зазначеного показника відбулося у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – на 20,5%, сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 17,7%.
На 6,5% протягом жовтня ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 листопада 2020 року склала 3791,7 млн. грн. (Додаток 5).
127,9 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 18,9% більше ніж на початку року) заборговано 2525,9 млн. грн., з яких 843,6 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 2894,0 млн. грн. або 76,3% від загальної суми заборгованості.
1 грудня 2020 р.

ПРОФСПІЛКИ ВИХОДЯТЬ НА ПРОТЕСТ!

Влада спільно з правоохоронними органами  цілеспрямовано порушують конституційні та міжнародні норми щодо забезпечення захисту трудових й соціально-економічних прав працівників і профспілок.
Головною причиною таких дій є принципова позиція Федерації профспілок, яка повстала проти проведення антисоціальних реформ, наступу на права працівників і профспілок.
Влада користуючись карантинними обмеженнями на масові зібрання та акції протесту, знову просуває цілу низку законопроектів, якими хоче змінити трудові норми, зробити їх ліберальними на користь роботодавців.
Не досягнувши зміни трудового законодавства через спротив людей влада  вдалася  до тиску на профспілки через правоохоронні органи, прокуратури і суди. Днями заарештовано окремі майнові об’єкти Федерації профспілок України. У ЗМІ почали тиражуватися різні неправдиві історії щодо профспілкової власності.
При тому, що правова позиція ФПУ  в правовідносинах з державою щодо визнання  права власності  на майно профспілок є незмінною і підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 09.10.2020.
Все це розцінюється як спроби залякування, переслідування професійних спілок за активну  правозахисну роботу, організований  спротив лібералізації трудового законодавства та ліквідації основних трудових і профспілкових прав громадян України.
Закликаємо всіх членів профспілок 2 і 3 грудня 2020 року прийти до Верховної Ради, щоб захистити свої конституційні права.
Акції розпочинаються о 10.00.                               
                                                                             Прес-центр ФПУ
26 листопада 2020 р.

СУД НАКЛАВ АРЕШТ НА БУДИНОК ПРОФСПІЛОК
ТА ІНШУ НЕРУХОМІСТЬ ФПУ Й НИЗКИ КОМПАНІЙ

Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12020000000000878 від 14.09.2020. в рамках якого, як зазначається в судових матеріалах, встановлено, що "відповідно Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України», службовими особами Федерації професійних спілок України та інших суб'єктів господарської діяльності привласнено ряд об'єктів нерухомого майна державної власності в особливо великих розмірах" (цитата).

 
03.11.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання прокурора та кількома своїми ухвалами (1.2. 3.4) наклав арешт на низку об'єктів нерухомості, які належать Федерації профспілок та іншим суб'єктам господарювання, в т.ч.
 
-    будівлю (літ.А) за адресою: м. Київ. Майдан Незалежності. 2 в цілому, яка розділена на два об'єкти - групу нежитлових приміщень площею 11 967.4 кв.м.. що перебуває у власності Федерації профспілок, та групу нежитлових площею 6790.3 кв.м.. що перебуває у володінні ТОВ "Майдан Плаза";
 
-    комплекс будівель площею 17 597.7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Інститутська. 1;
 
-    нежитлову групу приміщень площею 777.3 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Хрещатик. 16- А;
 
-    нежитлову будівлю площею 2470.2 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Хрещатик. 16- А;
 
-    будівлю (літ. В) площею 438.7 кв.м. за адресою: м. Київ, площа Контрактова. 10;
 
-    ресторанний комплекс (літ. А) площею 1352 кв. м. за адресою: м. Київ, вулиця Труханівська. 4-А:
 
-    нежилі будівлі та споруди площею 1171.4 кв.м. за адресою: м. Київ. Паркова дорога. 18 (Труханів острів);
 
-    об'єкти нерухомого майна площею 2382.00 кв.м. за адресою: м. Київ. Паркова дорога. 28;
 
-    учбово-спортивну базу «Святошин» площею 5803.9 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Оборони Києва (уточнюється, що власник - Федерація профспілок);
 
-    гараж багатоповерховий площею 7669.2 кв. м за адресою: м. Київ. Залізничне шосе, 21 (власник - Федерація профспілок);
 
-    групи нежитлових приміщень площею 379.8 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Сім'ї Кульженків, 14-Б (власник - Федерація профспілок);
 
-    комплекс будівель площею 2245.40 кв.м. за адресою: м.Київ. вулиця Лодигіна. 2;
 
-    нежилі приміщення готельного комплексу площею 1169.27 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної. 2 (літера "А");.
 
-    будівлю площею 1898, 5 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Медова, 5-Б (наразі у власності ТОВ "Амаркорд-Алекс");
 
-    нежитловий будинок по літері "А" площею 2767.1 кв.м (адреса та власник не уточнюється);
 
-    готельно оздоровчий-комплекс площею 3259,2 кв.м за адресою: Львівська обл.. м. Трускавець, вул. Мазепи. 21 (як зазначається, наразі у власності ГОВ "Золота Корона Хотелс”);
 
-    будівлі санаторно-оздоровчих закладів за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 2 (власник - ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздравниця”);
 
-    частину будівель та споруд санаторію "Зірка" (І відділення) площею 5705.7 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель. вул. Великого Жовтня, 54 (власник - “Укрпрофздравниця ”);
 
-    частину будівель та споруд санаторію "Зірка" (11 відділення) площею 6319.2 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель. вул. Великого Жовтня. 54 (власник - “Укрпрофздравниця ”);
 
-    майновий комплекс - санаторій «Жовтень» (Конча-Заспа. Столичне шосе. 27 км.) площею 22 762,9 кв.м., за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок БН (власник - "Укрпрофздравниця ”);
 
-    домоволодіння площею 11 804.5 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6 (власник - ТОВ «Будлайф Інвест»);
 
-    об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті Куяльник за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, вул. Лиманна. 170 (власник - “Укрпрофоздоровниця”);
 
-    будівлі клінічного санаторію ім. Горького площею 15 117.5 кв.м. за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, Фон ганська дорога. 165 (власник - "Укрпрофоздоровниця”):
 
-    будівлю та споруди літ.А.А'А".Ж.3.1.К.М за адресою: Закарпатська обл.. м. Ужгород, вулиця Проектна, 3 (наразі у власності ТОВ "Закарпатековторсировина");
 
-    бібліотеку /А-9/ площею 1100.4 кв.м. за адресою: м. Луцьк, проспект Молоді. 4 (власник
 
-    Федерація профспілок);
 
-    приміщення №2 площею 449.2 кв.м за адресою: м. Луцьк, проспект Молоді, 4-е (наразі у власності ТОВ «Праймсервіс-Плюс»).
24 листопада 2020 р.

ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ТА РІВЕНЬ БІДНОСТІ

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення та бідності у цілому по Україні та в розрізі регіонів.
За даними Держстату за II квартал 2020 року номінальні доходи населення склали 867,5 млрд грн, що становило 95,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг становив 94,7%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, зменшився на 7,3%.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу у II кварталі 2020 року складав 15 566 грн, що становило 95,2% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Спостерігається зменшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у II кварталі 2020 році становила 45,5% проти 48,6% у відповідному періоді 2019 року.
За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-вересень 2020 року становила 11 199 грн, що на 9,2% більше, ніж у відповідному періоді 2019 року.
Індекс реальної заробітної плати за січень-вересень 2020 року по відношенню до відповідного періоду 2019 року становив 106,6 відсотка.
У вересні 2020 року середня заробітна плата штатних працівників становила 11 998 грн, що порівняно з серпнем 2020 року склало 104,8%, а відносно вересня 2019 року – 112,3% (у промисловості заробітна плата працівників становила 13 188 грн, або 109,0% в порівнянні з вереснем 2019 року).
Ціни на споживчому ринку, за даними Держстату, у жовтні 2020 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 1,0%, а з початку року - на 2,7 відсотка.
З початку року зросли ціни на освіту (на 13,8%), охорону здоров’я (на 6,6 %), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 5,0%), зв’язок (на 3,9%), продукти харчування та безалкогольні напої (на 1,8%), транспорт (на 1,0%), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 0,6%).
Знизились ціни на відпочинок і культуру (на 0,7%), одяг і взуття (на 0,3%).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за даними 2019 року склали 9 670 грн (у 2018 році – 8 309 грн), міського – 10 062 грн, сільського – 8 857 грн (у 2018 році відповідно – 8 643 грн та 7 619 грн).
Серед усіх витрат домогосподарств 91,3% становили споживчі сукупні витрати (у 2018 році – 92,0%), з них на:
-         продовольчі товари – 49,8%;
-         непродовольчі товари – 25,3%;
-         послуги – 16,2%.
За I квартал 2020 року спостерігається суттєве збільшення показників бідності за основними абсолютними критеріями. Так, рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився з 38,1% у I кварталі 2019 року до 43,8%, а за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму – з 25,5% до 28,3%. Рівень абсолютної бідності, розрахований на основі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, збільшився і склав 2,9% проти 2,8% за I квартал 2019 року.
Що стосується показників відносної бідності за I квартал 2020 року, то рівень бідності за критерієм за витратами (75% медіани сукупних витрат) залишився на рівні I кварталу 2019 року і склав 25,4%, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60 % медіани сукупних доходів) зменшився на 0,1 в. п. і склав 12,8 відсотка.
Рівень бідності серед:
- працюючих за відносним критерієм за витратами зменшився на 1,3 в.п. і склав 18,9% (за I квартал 2019 року – 20,2%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 1,2 в.п. і склав 16,8% (за I квартал 2019 року – 15,6%);
- осіб пенсійного віку (непрацюючих) за відносним критерієм за витратами збільшився на 5,6 в.п. і склав 31,7% (за I квартал 2019 року – 26,1%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 8,8 в.п. і склав 39,6% (за I квартал 2019 року – 30,8%).
24 листопада 2020 р.

ЗАБЕЗПЕЧИМО КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ПРАЦІВНИКІВ
НА СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ ЗАРПЛАТИ!

Федерація профспілок України, як найчисельніша громадська організація, що представляє та захищає соціально-трудові інтереси найманих працівників, звернулась листом до Президента України Володимира Зеленського як Глави держави та гаранта додержання Конституції України, прав і свобод громадянин з приводу забезпечення конституційного права працівників на своєчасне отримання зарплати.
У листі наголошується, що у порушення гарантій і норм Конституції України, міжнародного й національного законодавства протягом усіх років незалежності в Україні не вирішується питання забезпечення своєчасного отримання працівниками заробітної плати та ліквідації заборгованості з її виплати, обсяг якої продовжує невпинно зростати.
На виконання постанови Президії ФПУ від 04.11.2020 № П-27-9 «Про дії ФПУ, її членських організацій щодо вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати» ФПУ звертається до Глави держави з проханням сприяти вирішенню проблеми заборгованості з виплати заробітної плати та прийняти рішення, зокрема, щодо:
- внесення до Верховної Ради України та визначення як невідкладної законодавчої ініціативи стосовно ратифікації частини ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;
- надання доручення Раді національної безпеки і оборони України розглянути на своєму засіданні проблему заборгованості з виплати заробітної плати з метою упередження виникнення кризової ситуації, що загрожуватиме національній безпеці України;
- надання доручення Кабінету Міністрів України стосовно розробки законодавчих пропозицій щодо посилення економічного захисту працівника, утворення гарантійної установи для захисту грошових вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та визнання заробітної плати позачерговим пріоритетним платежем порівняно з іншими зобов’язаннями роботодавця, зокрема за кредитами, перед Пенсійним фондом та фондами соціального страхування.
Лист підписав Голова ФПУ Григорій Осовий.


23 листопада 2020 р.

УРЯДОМ ДАНО СТАРТ НОВІЙ СИСТЕМІ
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК

18 листопада 2020 року на засіданні  Уряду підтримано законопроект „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи".
Цим актом передбачається запровадження в державі нової системи пенсійного забезпечення. Стосуватиметься вона працівників, що працюють у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці, і на початковому етапі охоплюватиме 135 тис. працюючих віком до 35 років.
У своєму виступі в онлайн-форматі Голова ФПУ Григорій Осовий підкреслив, що проблема нормативного врегулювання пільгового пенсійного забезпечення потребує вирішення, оскільки на сьогодні ситуація у цій сфері є критичною. Часто-густо лунають думки щодо необхідності скасування пільгового пенсійного забезпечення, як пережитку попередньої, ще радянської системи. Це, безумовно, турбує як пенсіонерів, так і самих працівників, які працюють у цій сфері.
У ході обговорення законопроекту зазначалось, що з урахуванням змін, які відбулися останніми роками у процесі становлення незалежної держави Україна, багато вітчизняних підприємств вже припинили свою діяльність, пройшли реструктуризацію, або стали економічно неактивними. Заборгованість таких підприємств перед Пенсійним фондом України за пільговівків протягом останніх 10 років зросла більш ніж у 5 разів і на сьогодні становить понад 14 млрд.грн.
Виникає майже патова ситуація: бізнес за цих працівників грошей до ПФ не перераховує. Але люди, які мають право на пенсію, повинні її отримувати! Якщо цього не відбувається, з ними має розраховуватись держава. Це може здійснюватись або за рахунок коштів з Держбюджету, або шляхом  перерозподілу коштів Пенсійного фонду.
Профспілки вбачають в цьому несправедливість, тому що це зменшує можливості підвищення пенсій для усіх інших пенсіонерів. Фактично одні пенсіонери мають собі у збиток забезпечувати пенсією інших, адже, це робиться за рахунок коштів Пенсійного фонду, і зазначені кошти могли би бути спрямовані на підвищення пенсій для пенсіонерів не пільгових категорій.
Чому за роботодавця мають розраховуватись держава, або ПФ?
Зважаючи на це, під час тривалих дискусій щодо розв’язання зазначеної проблеми соціальні партнери ще 2017 року прийшли до спільної думки, що за тих працівників, які працюють у шкідливих умовах праці, роботодавець має сплачувати більш високу ставку ЄСВ. І це було би справедливим.
- А хто ж має забезпечити ось ці додаткові виплати за своїх працівників, як не роботодавець? – запитує Григорій Осовий. - Змінюй умови праці, усувай шкідливі фактори на виробництві і ти не будеш сплачувати додаткові гроші у вигляді підвищеного соціального внеску.  Отже, тоді було вирішено, що додатковим (до встановленого ЄСВ – 22%) для роботодавця внеском за пільгових працівників має бути - 15% за тих, хто працює в особливо шкідливих умовах (Список №1), і 7% - для тих, хто працює у шкідливих і небезпечних умовах праці (так званий список №2). Саме з цього додаткового ресурсу могли б бути здійснені виплати пенсіонерам-пільговикам. Такий законопроект було підготовно і підтримано трьома сторонами соціального діалогу, але попереднім складом ВР він так і не був прийнятий. Тепер нова владна команда знову повернулась до цього питання, тому що борги перед ПФ у зв’язку з невідшкодуванням пільгових пенсій роботодавцем лише зростають, і ця проблема потребує негайного вирішення.
Що ж наразі запропоновано Урядом?
Для працівників, які не досягли віку 35 років та працюють у шкідливих і особливо шкідливих умовах праці, створюється нова - накопичувальна професійна пенсійна система, до якої роботодавець буде перераховувати відповідну суму грошей (згідно зі списком 1, або списком 2). Для цього буде створено недержавний пенсійний фонд, де для працівників буде відкрито накопичувальні  рахунки, з яких вони згодом отримуватимуть гроші.
Фактично, це пілотний проект, свого роду, експеримент. Бо така система пропонується лише для окремої категорії працівників. За законопроектом деякі категорії мають обов’язково перейти до такої системи, але у працівника є можливість добровільно обрати іншу систему пенсійного забезпечення, зокрема, солідарну, що може бути закріплено у колективному договорі. І тут зростає роль профспілок.
- Під час дискусій та опрацюванні цього законопроекту профспілки вбачали інший механізм функціонування накопичувальної професійної пенсійної системи, - акцентує Голова ФПУ. - Внески мали б акумулюватись у Пенсійному фонді, який мав би створювати державні професійні пенсійні системи. Таким чином держава брала би під свій патронат нову систему і виступала би певним її гарантом, чого наразі, на жаль, немає.
Через це у своєму виступі на засіданні Уряду Григорій Осовий висловив застереження з приводу того, якою буде пенсія для вказаної категорії працівників? Якщо зараз у існуючій солідарній системі роботодавець сплачує за працівника 22 відсотки ЄСВ, то у новій системі розмір внесків буде набагато меншим. І виходить, що цих грошей може виявитись недостатньо, щоб названі категорії осіб отримували пенсії хоча б у розмірах, які наразі гарантовані солідарною пенсійною системою. Тому мотивація переходити на нову систему поки відсутня.
Представник профспілок також зосередив увагу на гарантіях зазначених пенсійних накопичень. У законопроекті прописано, що держава має забезпечувати контроль за діяльністю згаданих фондів, вести регуляторну політику. Але будь-яких гарантій, чи відшкодувань у випадку форс-мажорів, банкрутства недержавних пенсійних фондів, або шахрайських дій, на жаль, не передбачено.
І також немає гарантій від інфляційного знецінення цих активів, адже, вони, мають вкладатись у прибуткові фінансові  інструменти, щоб це забезпечувало їх збереження. Також потрібно враховувати вартість управління активами, тут повинні бути високодохідні джерела розміщення зазначених накопичень.
І ще одне, на що звернув увагу представник профспілок, – надто швидко планується запровадження нової пенсійної системи (у другому кварталі 2021 року), тоді, як сама її інфраструктура на сьогоднішній день ще не визначена. Таке прискорене її впровадження може створити багато проблем. Доречи, міжнародні експерти з Міжнародної організації праці також вважають, що в Україні запровадження другого рівня обов’язкової накопичувальної пенсійної системи є передчасним. Для цього насамперед необхідна економічна стабільність.
Наприкінці обговорення Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував профспілкам за  конструктивні пропозиції до законопроекту і висловив впевненість, що при подальшому його опрацюванні у Комітетах ВРУ, усі вони будуть ретельно вивчені депутатами.

13 листопада 2020 р.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ В СІЧНІ-ЖОВТНІ 2020 РОКУ

Упродовж січня-жовтня 2020 року в результаті заходів, здійснених Національною службою посередництва і примирення у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 494,3 млн грн від залишку загальної суми боргу (1 млрд 152,5 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

За цей період Службою проведено 3819 примирних процедур, спрямованих на сприяння вирішенню КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема, 3588 узгоджувальних зустрічей, 223 засідання примирних комісій та 8 засідань трудового арбітражу.

Упродовж звітного періоду НСПП сприяла вирішенню 360 КТС(К)      (3 – на національному, 3 – на галузевому, 6 – на територіальному, 348 – на виробничому рівнях), в яких брали участь понад 1,4 млн працівників 6771 суб'єкта господарювання.

Загалом, у зазначених 360 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 740 вимог, з яких: 438 (59,2%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 150 (20,2%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 136 (18,8%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 16 (2,2%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

Упродовж січня-жовтня п.р. НСПП зареєстровано 183 КТС(К): 2 – на територіальному, 181 – на виробничому рівнях (у 1,2 рази або на 22% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року), в яких найманими працівниками висунуто 324 вимоги (у 1,4 рази або на 40,3% більше, ніж у січні-жовтні минулого року).

Так у ІІ півріччі 2020 року найбільш конфліктна ситуація склалася у галузі охорони здоров’я, зокрема, із загальної кількості КТС(К), зареєстрованих в жовтні, майже 70,6% склали спори саме в медичних закладах.

За сприяння НСПП упродовж звітного періоду вирішено та знято з реєстрації 198 КТС(К): 2 – на територіальному, 196 - на виробничому рівнях (на 24,5% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року) та 377 вимог (на 54,5% більше, ніж у січні-жовтні минулого року). Із загальної кількості вирішених спорів, 28,3% - у закладах охорони здоров’я та 10,6% - у сфері державного управління.

З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціально-трудових відносин (далі – СТВ) упродовж січня-жовтня п. р. НСПП здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 778 розбіжностей між сторонами СТВ (далі – розбіжності) на 719 підприємствах у 713 конфліктних ситуаціях (5 – на територіальному, 708 – на виробничому рівнях), з яких 15% - у закладах охорони здоров’я, майже 10% - у закладах освіти.

Упродовж десяти місяців Службою взято на облік 545 конфліктних ситуацій (3 – на територіальному, 542 – на виробничому рівнях) та 594 розбіжності на 539 підприємствах. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість конфліктних ситуацій в сфері державного управління збільшилась у 5 разів, на підприємствах сільського, лісового та рибного господарства – у 2,8 рази, в транспортній галузі – у 1,4 рази.
За сприяння НСПП врегульовано 436 конфліктних ситуацій (4 – на територіальному, 432 – на виробничому рівнях), з яких майже 17% - в закладах охорони здоров’я, та усунуто 466 розбіжностей між сторонами СТВ на 466 підприємствах.

Завдяки превентивним заходам НСПП лише 27 конфліктних ситуацій (3,8% від загальної кількості) стали предметом виникнення КТС(К).
У рамках реалізації заходів щодо сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) працівники НСПП брали участь у 242 засіданнях комісій (обласних, місцевих, районних) адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 1012 підприємств у сумі майже   1 млрд 856 млн грн.

Відповідно до повноважень НСПП продовжувала здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надавати консультації та  роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей відповідно до чинного законодавства України.

Так, в жовтні п.р. понад 300 найманих працівників провели 1 страйк та 2 акції соціального протесту, в яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Загалом з початку 2020 року відбулось 7 страйків та 91 акція соціального протесту, в яких взяли участь понад 35,6 тис найманих працівників підприємств, установ, організацій.

13 листопада 2020 р.

ФПУ РОЗПОЧАТО НОВИЙ ПРОЄКТ ЩОДО ЗАХИСТУ
ТРУДОВИХ ПРАВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

В рамках програми «Людяність та взаємодопомога» спільної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» і Представництва Європейського Союзу в Україні, Департамент правового захисту і Департамент охорони праці апарату ФПУ та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) розпочали реалізацію проєкту «Захист трудових прав працівників під час епідемії коронавірусу».

Метою проекту є розширення знань юристів та технічних інспекторів праці членських організацій ФПУ щодо можливостей захисту трудових прав членів профспілок під час епідемії коронавірусу в Україні.

11 листопада цього року Департамент правового захисту і Департамент охорони праці апарату ФПУ та команда LHSI провела першу установчу зустріч для узгодження технічних питань проєкту, графіку виконання поставлених завдань та необхідну зовнішню експертизу.

Під час обговорення було визначено, що експерти проєкту проведуть вивчення типових випадків порушення прав працівників або дискримінації на робочому місці, пов’язану з епідемією коронавірусу, а також буде розроблено посібник  з захисту трудових прав працівників під час епідемії коронавірусу, а саме з правових питань та  рекомендацій щодо основних дій профспілок стосовно захисту безпеки і здоров’я працівників під час карантину та запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19).
12 листопада 2020 р.

ПРОВОКАЦІЯ ПРОТИ ПРОФСПІЛОК – НЕ ПРОЙДЕ!

Нещодавно в соціальних мережах було поширено Звернення голів окремих громадських рад до Президента України, Голови Верховної Ради України та голів фракцій Парламенту з вимогою вирішити на законодавчому рівні питання проведення реституції майна, що належить Федерації профспілок України на законних підставах.
На офіційних веб-сайтах цих органів, де відповідно до пункту 25 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р., мали б публікуватися всі протоколи громадських рад, не було жодного  ухваленого рішення щодо майна профспілок, їх об’єднань та надання повноважень головам громадських рад підписувати зазначене Звернення.
Для з’ясування обставин його появи ФПУ звернулася до органів виконавчої влади, при яких створено згадані громадські ради. У відповідях на запити ФПУ повідомляється про відсутність у них іншої інформації, ніж та, що розміщена громадськими радами на їх офіційних сайтах.
Отже, можна стверджувати, що жодна з осіб, які підписали Звернення, не уповноважувалася на це громадськими радами. Підписанти діяли виключно як фізичні особи, висловлюючи свою особисту думку і керувалися при цьому власними суб’єктивними інтересами.
Також слід зауважити, що шість з восьми підписантів є членами Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Серед них і колишній голова Громадської ради при Держпраці Анатолій Владичанський, термін повноважень якого закінчився ще в квітні 2020 року.
На переконання ФПУ, дане Звернення є умисною провокацією, спрямованою на дискредитацію профспілкового руху в Україні.
Про це Федерація у своїх листах повідомила Президента України і Голову Верховної Ради України.
12 листопада 2020 р.

КЕРІВНИКІВ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ШТРАФУВАТИМУТЬ ЗА ТЕ, ЩО ЇХНІ ВІДВІДУВАЧІ НЕ НОСЯТЬ ЗАХИСНІ МАСКИ

Народними депутататми Верховної Ради України 6 листопада ц.р. підтримано законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски.


Депутатами схвалено законопроєкт №3891 про обов'язкове носіння масок чи респіраторів в громадських місцях і транспорті. Відтепер на час карантину з громадян стягуватимуть штрафи за відсутність у них маски у громадських місцях та транспорті. Штраф становитиме від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 170 до 255 гривень.

Доречи, глава МОЗ Максим Степанов і головний санітарний лікар Віктор Ляшко попередньо оголошували про те, що правоохоронці будуть складати протоколи і штрафувати порушників маскового режиму відразу на місці. Оштрафувати можуть не тільки за відсутність маски, а й за її неправильне носіння. Важливо пам’ятати, що захисна маска має щільно закривати ніс і рот, а не висіти на підборідді.

Окрім цього, Рада попередньо підтримала законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски. Згідно із цим законопроєктом, штрафувати будуть за пропуск людей під час карантину в громадські будинки, споруди, громадський транспорт без вдягнутих респіраторів, захисних масок, що закривають ніс та рот.

Розмір штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 грн.

8 листопада 2020 р.

У РЕЖИМІ ВІДЕО-КОНФЕРЕНЦІЇ ВІДБУЛАСЬ РАДА ФПУ

Важливі питання щодо захисту прав працівників усіх галузей економіки та бюджетної сфери, зокрема в умовах карантинних обмежень, введених Урядом через пандемією СОVID-19, обговорено  5 листопада 2020 року на засіданні Ради Федерації профспілок України.
Члени Ради ФПУ брали участь у засіданні в  онлайн-режимі в студіях, які були організовані як у Києві, так в усіх обласних центрах України. Дехто з них підключились до відео-конференції в індивідуальному порядку.
У роботі Ради взяв участь та виступив заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Віталій Немилостивий. Він наголосив на послідовій та принциповій позиції профспілок щодо необхідності розвитку реального сектору промисловості в Україні і подякував за це присутніх.
У доповіді про соціально-економічний стан у вітчизняній економіці та захист прав працівників заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що надзвичайно тривожним проявом погіршення соціально-економічної ситуації в Україні у період карантину є суттєве зростання бідності населення, що спричинене:
- падінням ВВП (у II кварталі п.р. на 11,4%);
- скороченням промислового виробництва (за 8 місяців п.р. на 7,4%);
- зниженням рівня зайнятості населення до 50,3% та підвищенням рівня безробіття до 9,2%;
- зменшенням утричі кількості вакансій, зареєстрованих у Державному центрі зайнятості, та зменшенням на понад 800 тис. чисельності застрахованих осіб;
- падінням середньої заробітної плати (у квітні ц.р. - на 8,9%) та уповільненням її зростання в подальшому, а також
- зростанням заборгованості з виплати заробітної плати.
Профспілки констатують, що протягом останніх десятиліть відбувалась деіндустріалізація України, занепад її промисловості та інфраструктури, перетворення економічної структури країни від індустріальної до аграрної.
Сьогоднішня криза у світовій економіці вимагає оперативних заходів з підтримки внутрішнього виробництва. Тому Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) у своїй позиції щодо нової промислової стратегії для Європи закликала до формування засад нового соціального та стійкого порядку денного промислової політики, спрямованого на зміцнення зайнятості та інклюзивного управління, посилення його соціального виміру.
Промислова стратегія має бути переглянута і в Україні з метою вирішення нових викликів, спричинених спалахом пандемії коронавірусу, а також необхідністю значних інвестицій та вжиття заходів із справедливого оподаткування.
Закликати Парламент України, Раду національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України до вжиття невідкладних заходів, спрямованих на:
- вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати та недопущення її виникнення в подальшому;
- збереження зайнятості населення та створення умов для підвищення її рівня;
- дотримання та збереження соціальних гарантій в трудових колективах і для населення України в період пандемії, а також посилення заходів безпеки для працівників.
На засіданні також були розглянуті питання та прийняті рішення про зміни до Регламенту Ради ФПУ та Статуту ФПУ, про підготовку до проведення VIII З’їзду ФПУ і фінансове забезпечення статутної діяльності ФПУ у 2021 році.
Зміни до Стратегії управління профспілковим майном презентував заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко.

Із заключним словом до членів Ради звернувся Голова ФПУ Григорій Осовий.
3 листопада 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ВЕРЕСНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах вересня 2020 року становив 4 865,23 грн. (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,2 рази або на 2 668 грн. Мінімальна заробітна плата (5000 грн.) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 135 грн.

Середня заробітна плата в Україні у вересні  2020 року порівняно із серпнем зросла на 4,8% до 11998 грн., що  на 10,6% перевищує показник лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 363,6 євро, що складає лише 90% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).

Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,7%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом вересня 2020 року відбулося незначне зростання середньої заробітної плати (Додаток 3). Найбільшими темпами у вересні ц.р. зросла заробітна плата у галузі освіти – на 24%, сферах професійної, наукової та технічної діяльності – на 10,1% та сільського, лісового, рибного господарства – на 9,7%.

Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (11,5%), фінансової та страхової діяльності (10,5%) та авіаційного транспорту (9,4%).

Заробітна плата працівників галузі охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, незважаючи на прийняті рішення щодо її підвищення в умовах карантину, складає 8931 грн. або 74,4% від середньої по економіці.

За регіональною ознакою:
- відбулося зростання заробітної плати в усіх регіонах;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (12981 грн.) та м. Києві (17253 грн.), найнижчою – у Волинській області (9766 грн.).

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2020 року порівняно із серпнем 2020 року  становив 104,3%, а відносно вересня 2019 року – 109,7%.

За результатами аналізу офіційної статистики у вересні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився на 5,5% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 8,0% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом вересня збільшився у більшості галузей. При цьому, найбільше падіння зазначеного показника відбулося у сфері поштової та кур'єрської діяльності – на 11,3%.

На 4,1% протягом вересня ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 жовтня 2020 року склала 3560,9 млн. грн. (Додаток 5).

130,3 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 21,1% більше ніж на початку року) заборговано 2318,7 млн. грн., з яких 788,3 млн. грн. – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості не виплачено 2666,8 млн. грн. або 74,9% від загальної суми заборгованості.
Найбільшими темпами у серпні ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати у сфері мистецтва, спорту, розваги та відпочинку – на 202,7%.
2 листопада 2020 р.

ВЛАДА ХОЧЕ ЗАПРОВАДИТИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ РОБОТУ «ЗА ВИКЛИКОМ»

Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», який надійшов на розгляд СПО об’єднань профспілок.
Законопроектом пропонується врегулювати у Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП) одну з форм нестандартної зайнятості шляхом запровадження трудового договору з нефіксованим робочим часом, що є фактично виконанням роботи за викликом. Роботодавцю, як передбачено проектом, можна тримати 10% працівників на умовах, коли вони реально можуть бути забезпечені роботою не менше ніж 8 годин на місяць, а виконувати її мають у будь-який час, коли їх викличуть. Оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час.
Проаналізувавши законопроект, СПО об’єднань профспілок наполягає на встановленні на законодавчому рівні працівникам з нефіксованим робочим часом підвищених соціальних гарантій, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що трудові договори із нефіксованим робочим часом, коли час виконання трудових функцій заздалегідь не встановлено, а встановлюється в односторонньому порядку – роботодавцем, порушують інтереси працівника, оскільки працівник не може планувати свій час і доходи, стає повністю залежним від роботодавця. У зв’язку з цим такі працівники потребують більших соціальних гарантій, ніж ті, які працюють у звичайному режимі.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, ним враховується досвід Великобританії, Бельгії, Нідерландів, Угорщини тощо, в яких на сьогодні на законодавчому рівні врегульовано і широко застосовується такий вид трудового договору як «zero-hours contract», до юридичної природи якого за аналогією можна віднести трудовий договір із нефіксованим робочим часом. Але не взято до уваги, що в законодавстві зарубіжних країн, на які йдеться посилання, існують два типи роботи за викликом.
• Договір «Нуль годин» (zero-hours contraсts), сутність якого полягає в тому, що за його умовами роботодавець не зобов’язаний надати працівникові роботу та не несе відповідальність (наприклад, у вигляді виплати визначеної компенсації) за її ненадання. При цьому ні мінімальна тривалість робочого часу, ні режим роботи сторонами не узгоджуються. Можливо, робота не буде надана зовсім, що позбавляє працівника гарантій зайнятості та отримання заробітної плати.
• Договір «Мінімум-максимум» (minmax contraсts). У даному випадку встановлюється нижча межа робочого часу, відпрацювання якої повинен забезпечити роботодавець, а також верхня межа робочих годин, яку зобов’язаний відпрацювати працівник за наявності виклику. У разі, якщо роботодавець залучає працівника до роботи, яка є меншою ніж мінімальна межа, працівникові повинна бути виплачена така винагорода, яка була б виплачена, якщо працівник відпрацював би встановлений мінімум часу.
           Крім того, слід зазначити, що відсутність чіткого графіку роботи та невизначеність моменту початку та закінчення її виконання, змушують працівників із нефіксованим робочим часом більшу частину часу перебувати у режимі очікування, поки вони не запрошені на роботу. Ці працівники, як правило, можуть працювати, як неповний робочий день, так і можуть бути штатними працівниками, коли необхідна їхня присутність до виклику, хоча інші працівники, що працюють на виклику, працюють тільки тоді, коли їм зателефонують. Залежно від організації праці роботодавці можуть вимагати від працівників залишатися на час очікування до виклику у приміщенні роботодавця або неподалік від нього.
Виходячи з цього, вважаємо, що обмеження прав працівника у період очікування виклику має бути компенсовано виплатою певної винагороди, розмір якої може коливатися в залежності від жорсткості обмежень, що встановлюються роботодавцем.
           Крім того, виходячи з практик зарубіжних країн, на які йдеться посилання у пояснювальній записці до проекту, на роботодавця має бути покладено обов’язок оплачувати певний мінімум робочих годин, незалежно від факту використання праці працівника.
Слід зазначити, що законопроект не дає відповіді яким чином будуть забезпечуватися базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо), як це задекларовано у пояснювальній записці до нього, оскільки відсутні певні норми у статті, що регулює такий режим роботи, навіть на кшталт нормі статті 56 КЗпП, так і механізм їх реалізації в частині настання страхового випадку, пов’язаного з тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві, безробіттям, а також обчислення стажу роботи, який дає право працівнику на щорічну відпустку, та страхового стажу для  призначення пенсії.
Висновок СПО об’єднань профспілок
Законопроект потребує суттєвого доопрацювання і не може бути погодженим, оскільки ним не гарантуються права на соціальний захист працівників, визначений статтею 46 Конституції України, та не повою мірою відповідає Директиві ЄС 2019/1152 від 20.06.2019 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі в частині договорів з нефіксованим робочим часом.
Прийняття цього законопроекту дестабілізує зайнятість в Україні, унеможливить ефективний захист трудових прав працівників, що в свою чергу матиме негативні наслідки для національної економіки.

Архив "Новостей ФПУ"

© Запорожский обком ПМГУ 2012
Назад к содержимому