Новини ФПУ
Новини
31 травня 2023 р.
НОВИНИ КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЄФПГО

Новини європейських профспілок працівників громадського обслуговування про переговори, оплату та умови праці, права профспілок, страйки і протести
Травень 2023 року, № 11
Нідерланди: додаткове підвищення зарплат у сфері охорони психічного здоров’я
Румунія: протест працівників охорони здоров’я забезпечив зустріч з урядом
Фінляндія: профспілки проводять страйк у приватному секторі соціальної допомоги
Хорватія: зарплатні кампанії у сфері охорони здоров’я та правосуддя
Франція: профспілки готуються до 6 червня напередодні голосування щодо пенсій
Іспанія: сильна підтримка тотального страйку в міністерстві юстиції
Ірландія: водопровідники та пожежники визначили дати страйку
Німеччина: профспілка веде переговори про нову угоду для працівників Червоного Хреста
Великобританія: профспілки відхиляють пропозицію місцевої влади щодо підвищення зарплат, оскільки тривають інші суперечки
Швеція: медіація допомогла уникнути страйку працівників садівництва
Європа: ЄКП закликає до дій щодо низької оплати праці для подолання дефіциту робочої сили
Чехія: профспілки готуються до страйку, оскільки уряд погрожує жорсткою економією
Членські організації ЄФПГО та інші профспілки конфедерації CMKOS перебувають у стані страйкової готовності у відповідь на низку урядових пропозицій щодо консолідації державних фінансів, які становлять загрозу для державних службовців, а також для податкових пільг та інших виплат для всіх працівників. Потенційне скорочення витрат на персонал у державному секторі на 2% може мати серйозні наслідки для заробітної плати та робочих місць, оскільки інфляція за два роки сягнула 30%, а цього року заробітна плата державних службовців не підвищувалася. Профспілки громадського сектору, в тому числі OSSOO та OSZSP, висловили занепокоєння з приводу нездатності уряду вести соціальний діалог і проштовхувати значні зміни в законодавстві з вкрай обмеженими консультаціями.
Нідерланди: додаткове підвищення зарплат у сфері охорони психічного здоров’я
Профспілка FNV провела переговори про підвищення заробітної плати на 10% для 100 тисяч працівників сфери охорони психічного здоров’я на додаток до підвищення заробітної плати, вже встановленого в чинному колективному договорі. Самі працівники охорони психічного здоров’я підтримали вимоги профспілки, розпочавши петицію, яка за дуже короткий проміжок часу зібрала понад 10 тисяч підписів. У 2023 році відбудеться додаткове підвищення заробітної плати на 5% (мінімум 150 євро) на додаток до раніше узгоджених 2% (мінімум 60 євро). У 2024 році відбудеться підвищення заробітної плати на 2% (мінімум 60 євро), а потім ще на 5%, 4% з яких є структурними (мінімум 120 євро), а 1% – одноразовим і базується на кількості відпрацьованих годин у місяці виплати. Додаткове підвищення заробітної плати також буде перенесено на надбавки, такі як відпускні та премії за підсумками року.
Румунія: протест працівників охорони здоров’я забезпечив зустріч з урядом
Пікетування міністерства охорони здоров’я 23 травня, організована федерацією охорони здоров’я Sanitas, був ключовим для того, щоб змусити уряд зустрітися з профспілкою для обговорення низки питань, пов’язаних з оплатою праці, преміями, дотаціями на харчування та фінансуванням системи охорони здоров’я та соціальної допомоги. Зустрічі відбулися 24 та 25 травня, під час яких профспілка виклала свої ключові вимоги, а уряд пообіцяв відповісти на них на початку червня. Sanitas продовжить мобілізацію своїх членів і не виключає попереджувальних страйків і, можливо, національного страйку, якщо уряд не знайде рішення щодо її вимог.
Фінляндія: профспілки проводять страйк у приватному секторі соціальної допомоги
Профспілки медсестер і доглядальниць Tehy і SuPer разом з ЄФПГО проводять кампанію страйків, щоб чинити тиск на приватних роботодавців у секторі соціального забезпечення і вимагати від них покращення умов оплати праці. Профспілки наклали заборону на понаднормову роботу та позмінну роботу, а також організовують страйки з ключовою метою зменшити розрив між рівнями оплати праці в приватному та державному секторах. Tehy та SuPer стверджують, що працівники сфери догляду за людьми похилого віку, дітьми та інвалідами отримують на 150-400 євро на місяць менше, ніж їхні колеги в державному секторі. Вони стверджують, що на поточних переговорах пропозиція роботодавців не відповідає існуючим зобов’язанням щодо скорочення розриву. Тим часом профспілка JHL організовує страйк серед персональних помічників, які надають послуги інвалідам. Профспілка заявляє, що заробітна плата та умови праці для 20 тисяч працівників значно нижчі за середні в секторі охорони здоров’я та соціальної допомоги.
Хорватія: зарплатні кампанії у сфері охорони здоров’я та правосуддя
Нещодавня кампанія протестів профспілок охорони здоров’я HSSMS-MT та SSZSSH «Ми – це охорона здоров’я» призвела до зустрічі з урядом, на якій обговорювалися питання оплати праці та шляхи забезпечення того, щоб медсестри та інші працівники охорони здоров’я не програвали у порівнянні з лікарями та іншими медичними фахівцями. Обіцянки уряду, що нова угода про оплату праці у 2024 році вирішить це питання, виявилося недостатньо, щоб переконати профспілки, які заявили, що вони не можуть чекати на прогрес до наступного року. Наразі заплановані подальші переговори. Тим часом профспілка SDLSN закликала до посередництва щодо своєї вимоги про підвищення заробітної плати на 400 євро для працівників Міністерства юстиції. Профспілка стверджує, що вимога про підвищення заробітної плати для працівників міністерства існує вже давно, і що вона не виключає страйку, якщо медіація не дасть результатів.
Франція: профспілки готуються до 6 червня напередодні голосування щодо пенсій
Профспілковий рух, включаючи CGT, CFDT, FO, UNSA та CGC-CFE, продовжує об’єднану опозицію до урядової пенсійної реформи. Наразі вони готуються до акції протесту та страйку 6 червня напередодні 8 червня, коли законопроект про скасування реформ буде винесено на голосування в Національні збори. Профспілки підтвердили свою рішучість домогтися скасування реформ після двосторонніх зустрічей з урядом. Вони також створили вебсайт, щоб полегшити людям можливість писати своїм депутатам, щоб ті підтримали голосування 8-го числа.
Іспанія: сильна підтримка тотального страйку в міністерстві юстиції
Профспілки FSC-CCOO та FeSP-UGT повідомляють про збереження високого рівня підтримки загального страйку в Міністерстві юстиції. Профспілки закликають до переговорів з міністром юстиції щодо рівня оплати праці та впровадження закону про організаційну ефективність, який має серйозні наслідки для оплати праці та кар’єрного розвитку працівників. Поки що міністр відмовився від переговорів, і профспілки розпочали тотальну акцію після двох триденних страйків на початку цього місяця. Тим часом FSC-CCOO та FeSP-UGT продовжують свою акцію в Інспекції праці та соціального забезпечення, де вони оскаржують неспроможність роботодавця належним чином виконувати колективний договір, підписаний у 2021 році. Якщо поточна кампанія протестів і зупинок не призведе до прогресу, федерації розглядають можливість проведення тотальної акції в червні.
Ірландія: водопровідники та пожежники визначили дати страйку
Профспілка SIPTU оголосила дати проведення страйків працівників водного господарства та збережених (неповний робочий день) пожежників у червні. Працівники водоканалів, які наразі працюють у місцевих органах влади, стикаються з реструктуризацією у зв’язку зі створенням нової національної компанії з водопостачання. Суперечка пов’язана з нездатністю місцевої влади гарантувати збереження всіх умов оплати праці, якщо працівники вирішать залишитися в органах місцевої влади. Пожежники протестують через низьку заробітну плату та серйозну нестачу кадрів у секторі, що створює додатковий тиск на наявний персонал, який часто відмовляється від відпусток, щоб забезпечити покриття.
Німеччина: профспілка веде переговори про нову угоду для працівників Червоного Хреста
Після двох раундів колективних переговорів профспілка ver.di погодила нову 26-місячну угоду з Німецьким Червоним Хрестом, яка охоплює близько 50 тисяч працівників. Члени профспілки мають час до 15 червня, щоб проголосувати за угоду, яка триватиме до 31 травня 2025 року. З 1 серпня цього року буде запроваджено неоподатковуваний платіж у розмірі 1200 євро, який роботодавці можуть здійснити п’ятьма частинами до кінця року. Крім того, працівники отримуватимуть 200 євро на місяць з вересня 2023 року до травня 2024 року включно. У червні 2024 року відбудеться підвищення зарплати на 200 євро плюс 6%. Різноманітні надбавки зростуть на 12%, а також передбачено підвищення заробітної плати для стажерів та практикантів. Для того, щоб збільшити набір кваліфікованого персоналу, угода гарантує вищу стартову зарплату для парамедиків швидкої допомоги.
Великобританія: профспілки відхиляють пропозицію місцевої влади щодо підвищення зарплат, оскільки тривають інші суперечки
Страйк може стати реальністю в органах місцевого самоврядування Англії та Уельсу, оскільки члени основних профспілок – UNISON, GMB та Unite – відкинули пропозицію щодо фіксованої заробітної плати у розмірі 1925 фунтів стерлінгів (2215 євро). Тим часом, в Національній службі охорони здоров’я Англії триває боротьба за підвищення заробітної плати, де профспілка Unite продовжує кампанію за відновлення переговорів з оплати праці, проводячи цільові страйки в лікарнях та службі швидкої допомоги. Профспілка медсестер RCN проводить голосування серед своїх членів в Англії щодо подальших дій, в той час як члени RCN в Уельсі також відкинули пропозицію про окрему оплату праці. У центральному уряді триває страйк профспілки PCS з питань оплати праці, робочих місць і пенсій, останньою метою якого є податковий департамент HMRC.
Швеція: медіація допомогла уникнути страйку працівників садівництва
Після медіації профспілка Kommunal підтримала нову угоду з організацією роботодавців Gröna Arbetsgivare, яка охоплює близько 3000 працівників садівництва. Профспілка планувала страйк після того, як роботодавці спочатку відмовилися підвищити мінімальну заробітну плату в угоді відповідно до загальної тенденції на ринку праці. Заробітна плата зросте на 4,1% з 1 травня 2023 року та на 3,3% з 1 травня 2024 року. Мінімальна заробітна плата буде збільшена на 1330 шведських крон (115 євро) до 1350 шведських крон (117 євро) у перший рік, а у 2024 році також буде здійснена додаткова виплата.
Європа: ЄКП закликає до дій щодо низької оплати праці для подолання дефіциту робочої сили
Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) закликає роботодавців пропонувати більш високооплачувану роботу, щоб покласти край дефіциту робочої сили в Європі. Аналіз кількості вакансій та заробітних плат у 22 країнах ЄС, проведений Європейським інститутом профспілок (ЄІП), показує, що в галузях з найбільшим дефіцитом робочої сили заробітна плата в середньому на 9% нижча, ніж у секторах, де легше найняти працівників. ЄКП стверджує, що брак навичок часто розглядається як основна проблема, але новий аналіз показує, що низька заробітна плата є одним з головних чинників дефіциту робочої сили. Дослідження ЄІП показало, що в ЄС у галузях, де найважче найняти працівників, заробітна плата в середньому на 9% нижча, ніж у найменш постраждалих від дефіциту робочої сили, а в 13 з 22 держав-членів ЄС, щодо яких є дані, сектори, де дефіцит робочої сили найбільше зріс у період з 2019 по 2022 рік, також пропонували найнижчу заробітну платню.
31 травня 2023 р.
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО РІШЕНЬ ОРГАНІВ ВЛАДИ, ЗОКРЕМА, З ПИТАНЬ БЮДЖЕТУ, ОПЛАТИ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ (29.05.2023)

1). Мінреінтеграції інформує:
- Триває робота Координаційного штабу з питань деокупованих територій, який опікується відновленням звільнених населених пунктів. Робота штабу охоплює 953 звільнених міста, села та селища 5 областей: Харківської, Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської.
В деокупованих населених пунктах проживає орієнтовно понад 370 тисяч людей; поступово відновлюються об’єкти критичної інфраструктури. Окрім того, на звільнених територіях триває процес надання грошової допомоги від міжнародних організацій: вже виплачено понад 441 млн гривень.
- Яку допомогу на час оформлення паспортних документів можуть отримати громадяни України, що виїхали з тимчасово окупованих територій: http://surl.li/hitgr
- Урядова програма «Прихисток» дуже допомогла в перші місяці повномасштабної війни. Про це Віцепрем’єр-міністр Ірина Верещук повідомила під час прямого включення на телеканалі ICTV.
Завдяки «Прихистку» понад 1 мільйон внутрішніх переселенців знайшли безкоштовне тимчасове житло. Понад 800 тисяч власників житла – подали заяви на компенсацію комунальних послуг. Загалом за цією програмою на сьогодні профінансовано більше мільярда гривень.
Нагадаємо, відповідно до рішення Уряду Мінреінтеграції визначено відповідальним виконавцем проєкту «Прихисток». Відомство вестиме відповідний облік та координуватиме компенсацію витрат за прихисток переселенців.
- З 6 травня в Україні запрацював закон про звільнення від сплати податку на нерухоме майно, яке було знищене чи пошкоджене внаслідок агресії росії (Закон від 11 квітня 2023 року № 3050-IX).
2). Пенсійний фонд України: Фінансування пенсій, житлових субсидій та пільг у травні завершено. На житлові субсидії та пільги спрямовано 3,1 млрд грн.
https://www.kmu.gov.ua/news/pfu-finansuvannia-pensii-zhytlovykh-subsydii-ta-pilh-u-travni-zaversheno
3). Мінекономіки: Данія відкрила спеціальний інвестиційний фонд для України на суму в 1 млрд датських крон, що становить приблизно $133 млн.
Про це оголосили в рамках Українського інвестиційного форуму у Копенгагені, який відкрила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.
В рамках форуму було оголошено про затвердження фінансування для двох пілотних проектів у сфері сільського господарства та агропереробки. Йдеться про постраждалі компанії південного регіону – Нібулон, якому дадуть кредит на 25 млн євро, та Агрофьюжн – 15 млн євро. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві, які відновлюватимуть зруйновані виробничі потужності, закуповуючи обладнання у датських експортерів. https://cutt.ly/OwqAairI
- Відбулось шосте засідання промдіалогу Україна – ЄС високого рівня з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. У ході засідання Українська сторона представила позицію щодо стану української промисловості в умовах повномасштабної війни рф проти України. Зокрема відбулося обговорення:
· проблемних питань української видобувної промисловості та можливості залучення інвестицій ЄС;
· можливостей для відновлення металургійної галузі України, яка зазнала значних втрат внаслідок повномасштабної війни рф проти України;
· існуючих та потенційних інструментів ЄС для підтримки вітчизняних малих та середніх підприємств. Детальніше: https://cutt.ly/nwqUMxrg
4). Мінфін інформує:
- У рамках зборів МВФ та Світового банку в Чорногорії, Міністр фінансів України Сергій Марченко провів ряд зустрічей з представниками МВФ та Групи Світового банку. В ході дискусій обговорювався стан економіки в країнах, які приймають мігрантів та біженців; фінансування на відбудову України, а також для підтримки українського бізнесу.
«Швидке відновлення та відбудова України – це наші ключові завдання у співпраці з партнерам. Адже важливо створити умови, за яких українські громадяни будуть готові повернутись в Україну та почувати себе в безпеці та комфорті», – зазначив Сергій Марченко під час панельних дискусій.
- 26 травня відбулось третє засідання Керівного комітету міжвідомчої Координаційної Платформи донорів України. Співголовами Платформи є Міністр фінансів України Сергій Марченко, заступник радника Білого дому з національної безпеки з міжнародної економіки Майкл Пайл від Сполучених Штатів та Генеральний директор з питань сусідства та переговорів щодо розширення Герт-Ян Купман від Європейської Комісії. У зустрічі також взяли участь представники країн G7, Європейської Комісії та міжнародних фінансових організацій.
Сторони обговорили питання мобілізації ресурсів на швидке відновлення України у 2023 році, а також підготовку Конференції з питань відновлення України-2023 (URC), яка планується у Лондоні наприкінці червня цього року.
5). Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України:
- Уряд затвердив правила створення Комісій з розгляду питань компенсації за знищене житло. Основні функції і завдання Комісії:
· розгляд заяв про надання компенсації за знищене майно,
· надання консультацій щодо отримання компенсації,
· встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації,
· перевірка наявних документів та/або інформації,
· обстеження об'єктів компенсації та допомога в поновленні або отриманні втрачених документів власності на майно,
· забезпечення підготовки рішень про виплату (або відмові у наданні) компенсації для подальшого затвердження органів місцевого самоврядування,
· (у разі прийняття рішення про надання компенсації) виготовлення за допомогою Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ) та направлення заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі тощо.
Деталі за посиланням: https://mtu.gov.ua/news/34348.html
6). Департамент комунікацій Секретаріату КМУ: Під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулася нарада щодо завершення 2022/23 навчального року та підготовки закладів освіти до 2023/24 навчального року.
Прем’єр-міністр назвав п’ять пріоритетних напрямків у підготовці до наступного навчального року: безпека, максимум очного навчання там, де це можливо, доступність, відбудова зруйнованого, продовження реформи Нової української школи. http://surl.li/hgveo
7). МОН: 24 травня відбулася стратегічна сесія щодо напрацювання Дорожньої карти європейської інтеграції освіти і науки. bit.ly/3C07UBK
8). МОЗ: За кошти, зібрані через UNITED24, відбудовується рентгенвідділення Чернігівської міської лікарні № 3. https://moz.gov.ua/article/news/za-koshti-zibrani-cherez-united24-vidbudovuetsja-rentgenviddilennja-chernigivskoi-miskoi--likarni--3-
За підсумками засідання КМУ від 26 травня 2023 року, зокрема:
- !!! КМУ продовжує розподіл резерву освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2023 році – затверджено розпорядження, що передбачає розподіл резерву освітньої субвенції в обсязі 3 102,9 тис. грн, що дасть змогу погасити кредиторську заборгованість із оплати праці з нарахуваннями педагогічних працівників, що утворилася на кінець 2022 року в бюджеті Виноградівської сільської ради Херсонської області.
Також нагадаємо, що розпорядженням від 16 травня 2023 року № 432-р передбачено розподіл резерву освітньої субвенції, мета якого погасити кредиторську заборгованість із оплати праці з нарахуваннями педагогічних працівників, що утворилася на кінець 2022 року в місцевих бюджетах Харківської та Херсонської областей. http://surl.li/hiraa
- Затверджено порядок розподілу субвенції на виплату грошової компенсації особам з інвалідністю I-II групи внаслідок АТО/ООС та членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України. За рахунок розподілених коштів грошову компенсацію орієнтовно отримають 774 особи зазначеної категорії, які перебувають у черзі на її виплату і включені в потребу на 01.03.2023. http://surl.li/hirmd
- Уряд удосконалив механізм використання коштів із Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури – внесено зміни до Порядку використання коштів, зібраних у межах ініціативи Президента Володимира Зеленського United24. Зокрема, надано можливість передавати ресурси іншому головному розпоряднику бюджетних коштів та зобов’язано розпорядників та Мінінфраструктури щомісяця на сайті оприлюднювати звіти про надходження та про витрати. http://surl.li/hirev
- Затверджено план заходів щодо реформування медико-соціальної експертизи в Україні та зміни оцінки і забезпечення потреб для людей з обмеженням повсякденного функціонування. Повноцінний запуск усіх складових реформи триватиме до 2025 року включно.
Серед ключових змін, що плануються:
1) використання Міжнародної класифікації функціонування (МКФ), обмеження життєдіяльності та здоров’я для фіксації стану людини та її потреб, а також дій, необхідних для відновлення, адаптації в соціум, повернення якості життя;
2) впровадження набору пакетів послуг у медичній, реабілітаційній, соціальній, освітній сферах, працевлаштуванні відповідно до визначених потреб людей з обмеженнями життєдіяльності;
3) прозорі, доступні та зручні для людини інструменти отримання таких послуг, зокрема цифрові.
МОЗ зазначає, що необхідність такої реформи набуває особливого значення в контексті повномасштабної війни, адже все більше людей зазнають поранень.
Використання МКФ у різних сферах дозволить розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутись до звичайного життя.
Докладніше: http://surl.li/hircg; http://surl.li/hishe
31 травня 2023 р.
Переговори з визначення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік розпочато

Довідково: Профспілковою стороною листом від 04.04.2023 № 01-12/263-спо ініційовано перед Мінекономіки та СПО сторони роботодавців початок переговорів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2024 рік з метою своєчасної підготовки та подання консолідованих пропозицій до проекту Держаного бюджету України на 2024 рік.
Під час засідання Сторони озвучили свої пропозиції щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах воєнної агресії рф та завданого величезного удару економіці України.
Так, заступник Міністра економіки України Тетяна БЕРЕЖНА озвучила пропозиції Мінекономіки на 2024 рік, надані Мінфіну для попередніх обрахунків:
- розмір мінімальної заробітної плати – 7 651 грн (наразі 6 700 грн відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»);
- розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС – 3 443 грн (наразі цей показник складає 2893 грн; станом на сьогодні його «заморожено» на рівні 1грудня 2021 року).
Разом з тим, за інформацією Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року склав 7 782 гривні.
Наразі Мінекономіки знаходиться в процесі перегляду попередніх показників макропрогнозу на наступний бюджетний період.
Міністерство фінансів очікує від Міністерства економіки уточнений макропрогноз до 19 червня 2023 року, щоб здійснити розрахунки необхідних бюджетних видатків, в тому числі щодо забезпечення у 2024 році запропонованих Мінекономіки розмірів мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС.
Василь Андреєв, заступник Голови ФПУ, Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України та Світлана Макагонюк, керівник департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ зазначили, що враховуючи складну економічну ситуацію в країні, негативний вплив на економіку внаслідок російської масштабної агресії, необхідність підтримувати реальну купівельну спроможність працівника, забезпечення встановлення мінімальної зарплати на рівні, що стимулюватиме повернення людей на український ринок праці та легалізацію зайнятості, профспілки пропонують встановити мінімальну заробітну плату на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 грн).
Крім того, учасники засідання від Профспілкової сторони звернули увагу, що також слід враховувати прискорений рух України в ЄС, а отже і Директиву (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати мінімальну заробітну плату на рівні 50% від середньої заробітної плати.
У той же час заступник Голови СПО роботодавців Сергій Біленький зазначив, що розраховує у 2024 році на підвищення мінімальної заробітної плати від 10 до 15 % від поточного рівня.
24 травня 2023 р.
ВИСТУП ГОЛОВИ ФПУ ГРИГОРІЯ ОСОВОГО НА 15-МУ КОНГРЕСІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК У М. БЕРЛІН

15-й Конгрес Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) відкрився 23 травня у Берліні (Німеччина).
У заході беруть участь близько 600 профспілкових делегатів, серед яких генеральні секретарі та/або президенти 93 національних профоб’єднань з 41 європейської країни, представники 10 європейських галузевих профспілкових федерацій, а також запрошені високі гості.
З вітальними промовами на відкритті Конгресу до його учасників звернулися Президент Об'єднання профспілок Німеччини Ясмін Фахімі, Мер Берліну Кай Вегнер, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Перед делегатами та гостями Конгресу виступив Голова ФПУ Григорій Осовий.
Шановний пане канцлере, шановні делегати та гості!
Нинішній Конгрес є знаковою подією не лише для європейського, але й для міжнародного профспілкового руху.
Адже Європейська конфедерація профспілок йде в авангарді боротьби за права та інтереси працівників в усьому світі.
Прийміть щирі вітання з нагоди цього чудового Ювілею!
Ми пишаємося тим, що стали членською організацією ЄКП. Здійснилося давнє прагнення наших спілчан, яке виборювалися на майданах, увійти до єдиної європейської родини.
Однак і сьогодні українцям доводиться проходити через жахливі випробування війною, платити надвисоку ціну, віддаючи життя кращих своїх синів і дочок за свободу, незалежність і європейські цінності.
Брутальна війна російської федерації проти України стала найбільш масштабною після Другої світової війни і призвела до колосальних руйнувань, безробіття, інфляції, міграції, кризи вартості життя. Остання не обійшла і Європу
Немає і не може бути прощення агресору за цілеспрямовані обстріли й бомбардування житлових будинків, лікарень, шкіл, церков, гуманітарних коридорів, об’єктів критичної інфраструктури. Людство ніколи не забуде трагедій у Бучі, Ізюмі, Маріуполі, які продемонстрували звіряче обличчя агресора.
Однак війна не зламала волю українського народу до свободи. Україна має найбільшу глобальну підтримку у своїй історії — в антиросійську коаліцію увійшли держави з усіх континентів, кожна країна Європейського союзу . Адже українці захищають не лише свою незалежність, а й безпечне майбутнє всієї Європи та світовий порядок !
Тому відкриття Україні шляху до членства в ЄС — це справедлива відповідь українському народу. Створення Офісу з підтримки адаптації українського законодавства до acquis (аквіс) ЄС безумовно прискорить впровадженню європейських стандартів.
Ми також високо цінуємо включення до Програми дій Європейської конфедерації профспілок заходів щодо допомоги українським профспілкам у проведенні внутрішніх реформ, трудовому і соціальному законодавстві.
Ми вдячні Генеральному секретарю Естер Лінч за підтримку нашої ініціативи з проведення профспілкової «Конференції друзів України» з питань миру та євроінтеграції. Пропоную провести її в Києві.
Зараз європейські держави визначаються, хто і як буде допомагати у відбудові України. Створено Європейський альянс по відновленню міст і регіонів України. Україна повинна стати, завдяки спільним зусиллям, країною з конкурентною ринковою соціальною економікою, «зеленими» робочими місцями і гідною працею та умовами життя.
Важливо, щоб українські мігранти в країнах перебування, отримавши нові професійні навички, змогли після повернення застосувати їх на Батьківщині.
Маю також приємне доручення від членських організацій ФПУ та майже трьох мільйонів членів профспілок, які на своїх робочих місцях в Україні наближають Перемогу, передати слова вдячності ЄКП, усім національним профцентрам за допомогу і солідарну підтримку в цей важкий час .
Попереду - втілення в життя Берлінського маніфесту і Програми дій ЄКП, як відповідь на виклики, що стоять перед профспілковим рухом. Спільна боротьба за новий Соціальний договір.
І хоч війна ще продовжується, ми впевненні що буде реалізована формула миру, запропонована Президентом України Володимиром Зеленським, і зовсім скоро прийде мир, який ми разом відзначимо в Києві, столиці звільненої України, повноправного члена Європейського Союзу
З СОЛІДАРНІСТЮ І ПОВАГОЮ ДО ВАС ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
8 травня 2023 р.
ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА РАДА ПРОФСПІЛОК ВИЗНАЧИЛА
ШЛЯХИ ДІЯЛЬНОСТІ У ВОЄННИЙ ЧАС

4 травня 2023 року у Запоріжжі за участю Голови Федерації професійних спілок України Григорія Осового відбулося чергове пленарне засідання Ради Запорізької обласної ради профспілок, на якому було розглянуто питання „Про зміцнення потенціалу і посилення діяльності Запорізької обласної ради професійних спілок та її членських організацій в умовах воєнного стану”.
З інформацією щодо зазначеного питання виступила виконуюча обов’язки Голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара Белескова.
Вона поінформувала членів Ради про ситуацію з профспілковою діяльністю в регіоні, зокрема зазначила, - сьогодні на порядку денному кожного профспілкового органу немає важливішого питання, ніж участь профспілок у підтримці Збройних Сил України, наближенні Перемоги.
Багато працівників підприємств, організацій, установ наразі захищають Україну на фронтах війни, серед них є і загиблі та поранені спілчани.
Але з нас не знята й статутна відповідальність за дотримання інтересів та прав членів профспілок, хоч вона суттєво обмежена можливостями воєнного стану.

– підтримка Збройних сил України та органів територіальної оборони, в тому числі, волонтерська робота. Це наш громадянський обов’язок і конкретний внесок у Перемогу!;
- надання допомоги членам профспілок і організаціям профспілок, а також внутрішньо переміщеним особам;
- аналіз стану та відновлення соціального діалогу з органами місцевої влади і організаціями роботодавців з питань зайнятості, оплати праці, збереження соціальних гарантій, колективно-договірного регулювання;
- навчання профспілкового активу;
- проведення інформаційної роботи серед членів профспілки у період збройної агресії росії проти України та ін.

З перших днів війни Запорізька облпрофрада, галузеві профспілки та первинні організації профспілок долучилися до підтримки Збройних сил України та сил територіальної оборони. Зокрема це: забезпечення захисників засобами індивідуального захисту, приладами нічного бачення, ліками, придбанням плитоносок територіальній обороні м. Запоріжжя, збір коштів на придбання балаклав, постільної білизни та легкого взуття для поранених в Запорізький військовий госпіталь, допомоги внутрішньо переміщеним особам, постраждалим сім’ям. Ця підтримка продовжується і тепер.
Так, на допомогу Збройним Силам України та місцевим підрозділам Самооборони Облпрофрадою та її членськими організаціями було перераховано понад 4 млн.55 тис. грн. Також на звернення Запорізької обласної ради профспілок до Облпрофради від Федерації професійних спілок України надходила декілька разів гуманітарна допомога:

- у червні 2022 року до Облпрофради від Федерації професійних спілок України надійшла гуманітарна допомога, яка була надана профспілками Італії у вигляді продуктових наборів та предметів гігієни і предметів першої необхідності була передана для вручення 629 членам профспілок первинних, районних і міських профспілкових організацій області.
- було надано разову фінансову допомогу за рахунок коштів, які надійшли від Датського агентства профспілкового розвитку в сумі 150 тис. грн. для матеріальної підтримки 31 члену профспілок, які постраждали від російської агресії.
- у серпні 2022р. від Федерації профспілок України, під час візиту Голови ФПУ Осового Г.В., до Запорізької обласної ради профспілок була доставлена гуманітарна допомога 500 продуктових наборів для надання її членам профспілок, постраждалим від агресії.
- у грудні 2022 року ще одна гуманітарна допомога від Федерації профспілок України 600 продуктових наборів, придбаних на кошти Данських профспілок.

Вночі 02 березня 2023 року місто Запоріжжя було атаковане ворожою ракетою, вибухом якої зруйнований житловий будинок № 67 по вул. Незалежної України, у якому проживали 8 членів членських організацій Запорізької обласної ради професійних спілок, внаслідок чого вони були тяжко травмовані та втратили житло, майно і кошти рішенням президії ФПУ виділено Запорізькій облпрофраді 32500 грн. для перерахування їх як одноразову безповоротну фінансову допомогу постраждалим, яка вже перерахована постраждалим членам профспілки.
Сьогодні теж ми отримали підтримку від ФПУ для ведення Уставної діяльності облпрофради та Профспілкових курсів.
На жаль, на цей час на ринку праці області спостерігаються негативні тенденції, які обумовлені збройною агресією з боку російських військ та тимчасовою окупацією значної частини території області. У зв’язку із цим, значна кількість підприємств працює не на повну потужність, а деякі підприємства взагалі повністю припинили свою діяльність. Суттєвою проблемою залишається наявність заборгованості із заробітної плати на підприємствах області, сума якої станом на 01.04.2023 склала 117,6 млн грн. Найбільші борги накопичені на 5 підприємствах державного сектору економіки області в сумі 96,8 млн грн (або 82 % від загальної суми заборгованості по області).
Не найкращим чином на ринок праці впливає встановлений мораторій щодо здійснення перевірок (постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303).

Так з 24 лютого минулого року органами Держпраці перевірки підприємств щодо додержання законодавства про працю не проводилися. В таких умовах працівник не здатний самостійно захиститись від неправомірних дій окремих роботодавців і тому йому необхідна підтримка.
На жаль, сьогодні органи влади, профспілки не мають важелів впливу на суб’єкти господарювання, тому дуже важливим є соціальний діалог між владою, профспілками і роботодавцями для пошуку оптимальних шляхів розвитку подій та мінімізації втрат для мешканців нашого регіону.
На сьогодні наша задача – пом’якшити ситуацію та допомогти роботодавцям зберегти кваліфіковані кадри. Обласна рада профспілок приймає активну участь в роботі спеціальної комісії для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час масового вивільнення. Завдяки активній участі в роботі комісії вдається сприяти зменшенню обсягів масового вивільнення працівників. Надано допомогу окремим підприємствам в оформленні часткового безробіття, що дало змогу зберегти трудові колективи. Так разом з Головою профспілки АСМУ Палієнко М.І. домоглись виплати по частковому безробіттю - 400працівникам ПрАТ«ЗАЗ», з профспілкою металургійної та гірничодобувної промисловості - працівникам ПрАТ «Дніпрспецсталь».

Під час воєнного стану профспілки продовжують здійснювати громадський контроль за додержанням законодавства про працю та охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, за навчанням.
Це роблять штатні і обрані виборними профспілковими органами представники з охорони праці. Громадський контроль профспілок є потужним механізмом своєчасного виявлення небезпек, попередження виробничих, соціально-економічних ризиків.
Під час обговорення питання порядку денного виникла цікава дискусія щодо критичного стану в трудових колективах підприємств, установ і організацій Запорізької області та в профспілкових організаціях, що виникла в наслідок повномасштабної агресії та окупації значної частини регіону.

В обговорення зазначеного питання порядку денного взяли участь:
- Надія ГРИНЬ, голова Запорізької обласної організації Профспілки працівників освіти і науки України;
- Геннадий КОЧЕВ, голова Первинної профспілкової організації профспілки металургів і гірників України ТОВ „Запорізький титано-магнієвий комбінат”;
- Марина НОТАНОВА, директор Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації;

- Оксана ДУДКА, перший заступник начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці;
- Світлана ДРИГА, голова Первинної профспілкової організації Запорізького комунального підприємства міського електротранспорту „Запоріжелектротранс”;
- Андрій ІВАНЧЕНКО, голова профкому Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів та докторантів Національного університету „Запорізька політехніка”;

- Людмила ОТРАЩЕНКО, голова Запорізької обласної профспілкової організації працівників агропромислового комплексу України;
Перед учасниками засідання виступив Григорій Осовий, Голова Федерації професійних спілок України. Він нагородив профактив області нагородами ФПУ.
За результатами обговорення була прийнята відповідна постанова Ради Запорізької облпрофради.
25 квітня 2023 р.
ЄС : ОСНОВНІ ВИТРАТИ НА ЖИТТЯ ЗРОСТАЮТЬ В ЧОТИРИ РАЗИ ШВИДШЕ,
НІЖ ЗАРПЛАТА

Українські біженці теж відчувають на собі.
Згідно з новими даними Євростату, основні витрати на життя, як-от житло та комунальні послуги, минулого року зросли в чотири рази швидше, ніж зарплати в Європейському союзі .
Так, згідно даних, опублікованих статистичним агентством ЄС, у 2022 році середня заробітна плата зросла на 4,4% у всьому ЄС.
Зважаючи на рівень інфляції в ЄС минулого року на рівні 9,2%, це означає, що зростання зарплати минулого року становило лише половину зростання вартості життя.
Розрив ще більший, коли йдеться про найнеобхідніші витрати на життя: витрати на житло та комунальні послуги (18%) зростали в чотири рази швидше, ніж зарплати, а транспорт і продукти харчування (12%) зростали втричі швидше. Нижче наведено дані для всіх країн-членів ЄС.
РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА після врахування інфляції, впала в кожній країні-члені ЄС цього року на 9%.
Для порівняння : реальні прибутки бізнесу зросли на 1%.
Крім того, дані Єропейського центрального банку показують, що зростання норми прибутку в 2021 і 2022 роках було більшим, ніж зростання витрат на робочу силу на одиницю продукції, що означає, що зміни норми прибутку приносять більшу значущість у стимулюванні інфляції.
Коментуючи ці цифри, ГЕНЕРАЛЬНИЙ СЕКРЕТАР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОФЕДЕРАЦІІ ПРОФСПІЛОК ЕСТЕР ЛІНЧ сказала:
«Сьогоднішні цифри є ще одним доказом того, що працівники є жертвами інфляції, а не її причиною.
«За цими цифрами стоять справжні люди, яким важко надати їх на стіл, обігріти свої домівки і навіть дозволити собі транспорт до власного місця роботи.
«Це результат того, що компанії, особливо в енергетичному та харчовому секторах, скористалися проблемами з постачанням, щоб підвищити свої ціни та отримати рекордні прибутки.
«Настав час політикам перестати карати жертву інфляції, стримуючи заробітну плату, і боротися зі справжньою причиною інфляції за допомогою додаткових податків на надприбутки».
12 квітня 2023 р.
СОЛІДАРНІСТЬ В ДІЇ. ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ОТРИМАЛА ЧЕРГОВИЙ ГУМАНІТАРНИЙ ВАНТАЖ ВІД ІТАЛІЙСЬКОЇ ЗАГАЛЬНОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРАЦІ

1-2 квітня в Одесі Федерація профспілок України отримала черговий гуманітарний вантаж від Італійської загальної конфедерації праці. Цього разу італійські колеги: Серджіо Бассолі (міжнародний департамент ІЗКП), Федеріко Лібертіно (організаційний департамент ІЗКП) і Карло Руджієро (журналіст ІЗКП) передали 5 генераторів для потреб українських профспілок, що постраждали внаслідок війни, у тому числі для підтримки ВПО у центрах прийому переміщених осіб, якими опікуються профспілки.
Урочиста церемонія передачі генераторів відбулася на Куликовому полі за участю заступника голови ФПУ Євгена Драп’ятого, голови Федерації профспілок Одеської області В'ячеслава Буратинського та близько сотні представників громадських організацій Італії. Під час імпровізованого мітингу Євген Драп’ятий висловив вдячність народу Італії за незмінну всебічну підтримку України, профспілкам Італії за солідарність з українськими працівниками, та наголосив на неминучості перемоги України над окупантом.
У рамках перебування в Україні відбулася зустріч делегації Італійської загальної конфедерації праці з профактивом Федерації профспілок Одеської області, під час якої було презентовано діяльність профспілок Одещини в умовах воєнного стану, наслідки війни для працівників, зокрема в сфері освіти та державної служби.
На високому професійному рівні пройшла зустріч у Профспілці робітників морського транспорту України. Перший заступник Голови ПРМТУ Михайло Кірєєв детально ознайомив представників ІЗКП з роботою профспілки, зокрема з підсумками гуманітарної, соціальної, правової допомоги, що надавалася членам профспілки з самого початку російської агресії. Італійські гості відзначили високий рівень проведеної роботи, а також професіоналізм підготовлених інформаційних та відеоматеріалів.
Під час інтенсивних двосторонніх перемовин досягнуто домовленостей щодо напрямків подальшої співпраці між ФПУ та ІЗКП з метою наближення Перемоги та підтримки українських працівників.

Довідково:
Італійська загальна конфедерація праці (італ. Confederazione Generale Italiana del Lavoro; CGIL) - національний профспілковий центр Італії, найважливіше італійське профоб’єднання з моменту свого створення у 1944 році. До складу ІЗКП входить 12 галузевих профспілок, що об’єднують понад 5,5 мільйонів членів. Наразі ІЗКП є другим за чисельністю профоб’єднанням в Європі після Об'єднання профспілок Німеччини.
На міжнародному рівні ІЗКП є членом Міжнародної конфедерації профспілок, Європейської конфедерації профспілок, а також Профспілкового консультативного комітету при ОЕСР.
З перших днів повномасштабної війни ІЗКП засудила агресію росії проти України. Спільно з іншими італійськими профоб’єднаннями у Римі декілька разів будо проведено багатотисячні демонстрації проти війни, перша з яких відбулася вже 26 лютого 2022 року. ІЗКП активно долучилася до ініціатив МКП та ЄКП із солідарної підтримки України.
30 березня 2022 року ФПУ отримала перший гуманітарний вантаж (продукти), зібраний ІЗКП. 20 травня – другий вантаж. У серпні 2022 року ІЗКП передала ФПУ вантажну автомашину «Фіат» разом з третьою партією гуманітарного вантажу.
У липні 2022 року було укладено Меморандум про взаєморозуміння між ФПУ, ІЗКП та неурядовою організацією NEXUS щодо реалізації проекту «Солідарність: надзвичайна ситуація і солідарність з народом України», у рамках якого з липня по грудень 2022 року було профінансовано перебування 240 ВПО протягом 28 днів на профспілкових об’єктах.
12 квітня 2023 р.
НА ЧАСІ. ПРЕЗИДІЯ ФПУ АКТУАЛІЗУВАЛА ПИТАННЯ ПРОФСПІЛКОВОЇ РОБОТИ

30 березня 2023 року у Будинку профспілок у Києві відбулось засідання Президії ФПУ, на якому було розглянуто низку актуальних питань.
Члени Президії своєю постановою затвердили «Зведені статистичні дані всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань за 2022 рік».
Під час обговорення цього питання було зазначено, що за даними Департаменту профспілкового руху та зв’язків з громадськими організаціями ФПУ, наразі до складу Федерації профспілок України входить 71 членська організація, із них 46 всеукраїнських профспілок і 25 територіальних профоб’єднань.
У минулому році до складу ФПУ прийнято Всеукраїнську профспілку спортсменів, працівників сфер фізичної культури і спорту, молодіжної політики та національно-патріотичного виховання, чисельністю 11 тис членів профспілки.

Серед членів профспілок, що входять до ФПУ, станом на 1 січня 2023 року майже 70% осіб від загальної чисельності - працюючі члени профспілок. Робітнича, студентська та учнівська молодь складає 34,3%, непрацюючі пенсіонери, які перебувають на профспілковому обліку, - 6,84%, жінки становлять 57,16% від загальної чисельності членів профспілок.
Організаційна структура всеукраїнських профспілок складається з майже 34 тис первинних профорганізацій, 540 об’єднаних організацій, 374 міських організацій (крім м. Києва), 773 районних, 43 територіальних, 459 обласних організацій.
За підсумками 2022 року, в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України та внутрішньопрофспілкових чинників чисельність членів профспілок у порівнянні з 2021 роком зменшилася на 15,4%. Головною причиною скорочення профспілкового членства стало ведення активних бойових дій на частині території країни, окупація Луганської, а також частини Донецької, Запорізької, Херсонської областей. Також значний вплив на падіння профспілкового членства, мало прискорення міграційних процесів, як всередині країни так і виїзд громадян за кордон.

За рішенням Президії, після звернення ФПУ до Постійної комісії Ради ФПУ з питань інституційного розвитку профспілок і молодіжної політики Департаментом профспілкового руху та зв’язків з громадськими організаціями ФПУ спільно з комісією буде проаналізовано статистичні данні та підготовано аналітичні матеріали щодо стану та проблем профспілкового руху країни.
На основі цього будуть напрацьовані пропозиції щодо зміцнення потенціалу профспілок, інституційного розвитку ФПУ та її членських організацій
з урахуванням вимог членства в МКП, ЄКП, глобальних профспілках та кращих практик профспілкової діяльності в країнах ЄС, а також завдань визначених VIII З’їздом ФПУ у Стратегії діяльності на 2021-2026 рр. «Час дій та якісних змін».

Також заплановано проведення профспілкової дискусії на рівні виборних органів та в первинних профспілкових організаціях щодо бачення трансформаційних змін в організаціях профспілок усіх рівнів та мотивації профспілкового членства.
За сприяння ЄКП буде організовано і проведено навчальні семінари для керівників постійних комісій Ради ФПУ, спеціалістів апарату ФПУ з метою ознайомлення з діяльністю національних профцентрів-країн ЄС, їх організаційної побудови та забезпечення внутрішньої діяльності.

Були також розглянуті майнові питання: про проведення дистанційних річних загальних зборів ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та загальних зборів ПрАТ «Укрпрофтур», з яких Президія ухвалила відповідні рішення.
Заслухано інформацію про збір підписів членів профспілок та їх участь у демонстрації в м.Лозанна (Швейцарія) проти допуску до участі російських і білоруських спортсменів в Олімпійських іграх 2024 року та інших міжнародних змаганнях.
Ще одним питанням, якому було приділено увагу Президії, став аналіз участі ФПУ, її членських організацій в опрацюванні проектів законів та інших нормативно-правових актів у 2022 році.
07 квітня 2023 р.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ У СІЧНІ-БЕРЕЗНІ 2023 РОКУ

Упродовж січня-березня 2023 року Національна служба посередництва і примирення (далі - НСПП) сприяла вирішенню 140 колективних трудових спорів (конфліктів) (далі - КТС(К)) (3 - на національному, 4 - на галузевому, 2 - на територіальному, 131 - на виробничому рівнях), у яких взяли участь понад 1,6 млн працівників 7643 суб’єктів господарювання.
У зазначених спорах найманими працівниками було висунуто 316 вимог, з яких: 142 (45%) - щодо невиконання вимог законодавства про працю; 101 (32%) - щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 46 (15%) - щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 27 (8%) - щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.
За сприяння НСПП упродовж звітного періоду вирішено та знято з реєстрації 26 КТС(К) та 29 вимог, з яких 86% склали вимоги, що виникли у зв’язку з розбіжностями щодо невиконання норм законодавства про працю.
Упродовж звітного періоду за сприяння НСПП проведено 531 примирну процедуру, спрямовану на вирішення КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема, 528 узгоджувальних зустрічей та 3 засідання примирних комісій.
Так, за результатом заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню КТС(К) та запобігання їх виникненню, підприємствами погашено заборгованість із виплати заробітної плати у сумі 155 млн грн від загальної суми боргу (майже 1,2 млрд грн), що стала причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.
З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціально-трудових відносин (далі - СТВ) НСПП здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 289 конфліктних ситуацій (1 - на територіальному, 288 - на виробничому рівнях) на 300 підприємствах, насамперед, Дніпропетровської та Рівненської (по 28), Одеської та Тернопільської (по 23) та Закарпатської (22) областей.
За сприяння НСПП врегульовано 92 конфліктні ситуації (1 - на територіальному, 91 - на виробничому рівнях) на 104 підприємствах.
Завдяки превентивним заходам НСПП жодна конфліктна ситуація не стала предметом виникнення КТС(К).
З метою сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) працівники НСПП взяли участь у 43 засіданнях комісій (обласних, місцевих, районних) адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 222 підприємств.
Упродовж січня-березня проведено 19 засідань Комісій з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок і організацій роботодавців.
Упродовж трьох місяців працівниками НСПП підготовлено та розміщено в ЗМІ 255 публікацій, організовано та проведено 299 заходів (семінари, наради, круглі столи) з питань забезпечення реалізації в Україні правового механізму вирішення КТС(К) та здійснення соціального діалогу, взято участь у 178 заходах, організованих сторонами соціального діалогу та соціальними партнерами.
Більш детальні данні містяться в Інформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-березні 2023 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення.
28 березня 2023 р.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРАКТИЧНОЇ КОЛЕКТИВНО-ДОГОВІРНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Уже рік, з моменту повномасштабного вторгнення росії в Україну, наносяться нищівні удари не лише по об’єктах критичної інфраструктури, цивільних об’єктах та мирних жителях, але й по розвиткові існуючої системи колективно-договірної роботи.
З метою більш активного використання основного інструменту захисту прав працівників – колективних договорів та угод, ФПУ реагуючи на виклики воєнного стану розробила, на допомогу своїм членським організаціям та їхнім організаційним ланкам, Основні завдання колективно-договірної роботи на 2023 рік (постанова Президії ФПУ від 31.10.2022 № П12/1г).
Активізація колективно-договірної роботи в умовах воєнного стану є незамінним інструментом регулювання соціально-трудових відносин, який надає можливість пом’якшити негативні соціальні наслідки для працівників.
На допомогу профспілковим працівникам та активістам Федерація профспілок України підготували низку відеороликів із рекомендаціями щодо практичної колективно-договірної роботи в умовах воєнного стану. Пропонуємо ознайомитися з ними:
Згідно із статтею 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.
Таким чином, роботодавець має право виступити ініціатором зупинення окремих норм колективного договору, але не може прийняти рішення в односторонньому порядку.
У рамках соціального діалогу профспілка може запропонувати роботодавцю прописати порядок реалізації зазначеної ініціативи в колективному договорі, зокрема шляхом включення положення, що з метою прийняття рішення щодо конкретних положень колективного договору, дія яких припиняється за ініціативою роботодавця, роботодавець проводить попередні консультацій з профспілкою (усі домовленості мають бути оформлені протоколом та сторони обов'язково інформують про прийняте рішення працівників).
Це може бути реальним внеском роботодавців і профспілок в посилення стійкості підприємства, збереження кадрів і соціальної згуртованості працівників під час воєнного стану.
Відповідно до статті 601 Кодексу законів України про працю надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.
У разі запровадження надомної роботи наказом (розпорядженням) роботодавця у колективному договорі доцільно передбачити і врегулювати наступні питання щодо надомної роботи:
- спосіб, у який роботодавець доручає працівникові роботу;
- порядок здійснення роботодавцем контролю виконання дорученої роботи та забезпечення достовірного обліку виконаної роботи;
- категорії працівників, для яких може бути запроваджена надомна робота; практичні навички, якими мають володіти надомні працівники;
- умови та форми навчання працівників практичним навичкам, необхідним для виконання надомної роботи;
- порядок проведення роботодавцем інструктажу (дистанційно або очно) щодо безпечного використання обладнання та засобів, наданих працівнику;
- час роботи і відпочинку;
- способи комунікації між працівником і роботодавцем;
- особливості роботи за умови оголошення повітряної тривоги, при відключенні світла (облік робочого часу, оплата праці, терміни виконання робіт, зв’язок з роботодавцем, звітування тощо);
- забезпечення працівників технічними засобами для підтримки можливості зв’язку з роботодавцем (павербанки, акумуляторні станції, джерела безперебійного живлення тощо).
Відповідно до статті 602 Кодексу законів України про працю, дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Під час воєнного стану така форма організації праці, як дистанційна, є особливо актуальною. У разі її запровадження наказом (розпорядженням) роботодавця, у колективному договорі доцільно передбачити і додатково врегулювати наступні питання щодо дистанційної роботи:
- категорії працівників, які можуть працювати дистанційно;
- перелік робіт, які можуть виконуватися дистанційно за межами підприємства;
- умови запровадження змішаної форми організації праці (дистанційна робота та робота, яку працівник виконує на робочому місці);
- способи комунікації між працівником і роботодавцем;
- тривалість робочого часу;
- час, протягом якого дистанційному працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку й харчування — період відключення (у цей час працівник може не відповідати на повідомлення чи телефонні дзвінки роботодавця);
- порядок проведення роботодавцем інструктажу (дистанційно або очно) щодо безпечного використання обладнання та засобів, рекомендованих або наданих працівнику;
- порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, в тому числі технічними засобами для підтримки можливості зв’язку з роботодавцем (павербанки, акумуляторні станції, джерела безперебійного живлення тощо);
- порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу (у разі необхідності);
- розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів; витрат на їх використання (електроенергія, інтернет, заміна витратних матеріалів);
- порядок та строки технічного обслуговування обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації, у разі забезпечення працівника роботодавцем цими засобами;
- матеріальну відповідальність працівника за нестачу або пошкодження обладнання та засобів для виконання професійних обов’язків, наданих роботодавцем;
- умови відновлення звичайного режиму роботи;
- особливості роботи за умови оголошення повітряної тривоги, при відключенні світла (облік робочого часу, оплата праці, терміни виконання робіт, зв’язок з роботодавцем, звітування тощо).
Статтею 113 Кодексу законів України про працю, яка регулює порядок оплати часу простою, передбачено два види простою: з вини працівника та не з вини працівника.
Час простою не з вини працівника, зокрема через відключення на підприємстві електроенергії, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за таким працівником зберігається середній заробіток. Саме такою можна визначити час перебування працівників в укритті під час оголошення повітряної тривоги
Колективними договорами можуть бути встановлені більш високі розміри фінансового забезпечення працівників в умовах запровадження роботодавцем простою.
Частиною другою статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено, що на період дії воєнного стану призупиняється дія статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та відповідні норми колективних договорів. Тому на період дії воєнного стану роботодавці не зобов’язані відраховувати кошти відповідно до вимог статті 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
При цьому, нормою статті 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не передбачено заборону роботодавцям здійснювати відрахування на будь-які цілі, у тому числі визначені статтею 44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Отже, роботодавці, які не ініціювали призупинення відповідних положень колективного договору, мають право самостійно розпоряджатися власними коштами (не належать до бюджетних організацій або суб’єктів господарювання державного сектору економіки), не позбавлені такої можливості.
Частиною третьою статті 113 Кодексу законів України про працю встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Зважаючи на фінансові можливості підприємства та бажання зберегти кадровий потенціал на період післявоєнної відбудови України до колективного договору можуть бути включені положення щодо збереження середнього заробітку або виплати щомісячної матеріальної допомоги вище зазначеним категоріям працівників.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено зупинення індексації грошових доходів населення на поточний рік.
Нагадаємо, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Водночас, соціально відповідальні роботодавці через колективний договір можуть передбачити соціальну виплату для працівників на випадок зростання інфляції в країні.
Сторонами чинної Генеральної угоди рекомендовано під час укладання галузевих (міжгалузевих), територіальних угод і колективних договорів включення до них зобов’язань щодо:
- додаткового соціального захисту ветеранів праці та людей похилого віку, малозабезпечених та інших вразливих категорій осіб (пункт 3.46.);
- консультацій з представниками профспілкових організацій підприємств з питань фінансування та розвитку соціальної сфери підприємства (пункт 3.47).
Як свідчить практика колективно-договірної роботи, передбачаються додаткові соціальні, трудові та інші гарантії і пільги для працівників, пенсіонерів, ветеранів праці, малозабезпечених та інших вразливих категорій осіб, а також учасників бойових дій, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, визначених сторонами, порівняно із законодавством і колективними угодами, положення яких є обов’язковими відповідно до сфери їх дії.
Так, особливу увагу під час здійснення колективно-договірної роботи варто віднести соціальному захисту працівників шляхом передбачення в колективних договорах додаткових заходів:
- забезпечення працівників та членів їх сімей оздоровленням та санаторно-курортним лікуванням з метою зміцнення їх здоров'я, зниження епідемічних захворювань;
- забезпечення матеріальної підтримки працівників підприємств, які мають статус учасників бойових дій вже в цій війні, та/або втратили члена сім’ї в ході бойових дій/воєнного стану в Україні, внутрішньо переміщених осіб (там, де це ще не передбачено);
- передбачення можливості фінансування заходів з медичної профілактики епідемічних захворювань серед працівників підприємств для запобігання виникнення епідемії;
- забезпечення надання допомоги працівникам підприємств та родинам працівників, які загинули в лавах ЗСУ, для відновлення та ремонту житла, пошкодженого внаслідок бойових дій;
- передбачення положень щодо забезпечення матеріальної підтримки працівників підприємств, які мають статус ветеранів війни, ветеранів праці, учасників бойових дій, учасників бойових дій на території інших держав (афганців), учасників ООС (АТО), постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та ліквідаторів аварії на ЧАЕС, внутрішньо переміщених осіб; працівників підприємств, які втратили члена сім’ї внаслідок ООС (АТО) на сході України та/або під час дії воєнного стану в Україні; працівників підприємств, які мають статус багатодітних та/або малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій осіб тощо.
Вітчизняні компанії ще до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну переймали закордонний досвід використання мотивації в управлінні персоналом, зокрема спрямованого на кардинальне відновлення кадрового потенціалу підприємства. Враховуючи, що Україну залишило 7 млн жителів, у т.ч. велика частка молодого працездатного населення, у взаємних зобов’язаннях сторін колективного договору для підтримки молодих працівників варто передбачити:
- організацію наставництва на виробництві для професійної адаптації та сприяння професійному розвитку молодих працівників, яких уперше прийнято на роботу, здійснення її силами роботодавця за допомогою безпосереднього керівника робіт на підприємстві, в установі, організації, передбачивши при цьому відповідну доплату останньому за виконання даного виду робіт;
- укладання договорів із закладами освіти про проходження учнями/ студентами професійно-практичної підготовки за дуальною формою навчання та надання для цього робочих місць, навчально-виробничих ділянок і призначення координаторів від суб’єкта господарювання з урахуванням вимог законодавства у сфері праці та освіти;
- укладання договорів із закладами освіти про замовлення на підготовку необхідних кадрів та забезпечення проведення професійного навчання молоді на виробництві, передбачивши обов’язок роботодавця щодо забезпечення роботою за напрямом отриманої освіти та обов’язок працівника відпрацювати певний час або повернути кошти, витрачені на оплату його навчання;
- сприяння молодим працівникам у продовженні професійного навчання без відриву від виробництва (у т.ч. шляхом співфінансування чи надання безоплатної позики для оплати);
- сприяння молодим працівникам у забезпеченні їх житлом (надання службового житла чи безпроцентної позики на будівництво житла або оплати роботодавцем першого внеску на придбання житла, оренди житла тощо);
- використання всіх заходів щодо максимального залучення до роботи молодих працівників в умовах повного робочого тижня на підприємствах;
- надання допомоги та/ або безпроцентної позики для відновлення житла працівників, пошкодженого під час бойових дій, та необхідних предметів побуту.
Можливо, під час проведення консультацій сторін колективного договору буде досягнуто консенсусне рішення щодо визначення додаткових заходів щодо підтримки працівників у цих складних умовах. Тому первинним профспілковим організаціям необхідно в повному обсязі використовувати механізми колективного договору для максимальної підтримки та соціального захисту членів профспілок та працівників.
Пропонуємо також ознайомитися з іншими матеріалами на дану тему:
- статтею на сайті ФПУ "Актуально. Чи можлива ефективна колективно-договірна робота в умовах війни?"
Ірина Орловська, керівник управління соціального діалогу та колективно-договірного регулювання апарату ФПУ
Олена Степаненко, експерт з трудового законодавства, трудовий арбітр
Відеоролики та матеріали підготовлено у рамках співпраці ФПУ з Проєктом МОП «Інклюзивний ринок праці для створення робочих місць в Україні», що фінансується Міністерством закордонних справ Данії. За погляди, відображені в опублікованих авторських статтях, дослідженнях та в інших матеріалах, відповідають виключно їхні автори, а публікація не означає погодження з цими поглядами з боку Міжнародного бюро праці.
17 березня 2023 р.
СОЛІДАРНІСТЬ ІЗ НАРОДОМ УКРАЇНИ ТА ПРОФСПІЛКАМИ УКРАЇНИ

Заява Виконкому Всеєвропейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок (ВЕРС-МКП)
Європейський профспілковий рух відкидає війну і насильство, засуджує агресію Російської Федерації проти України, що триває, і висловлює повну підтримку і солідарність українському народу в боротьбі за демократію, суверенітет і територіальну цілісність.
Працівники завжди є постраждалими у конфліктах, вони щонайменше втрачають роботу та засоби підтримки добробуту сімей. Прагнення до світу є фундаментальною профспілковою цінністю, необхідною умовою досягнення безпеки, соціальної справедливості та дотримання прав людини та прав трудящих. Ми продовжуємо закликати уряди, міжнародні організації нарощувати тиск для того, щоб агресія Росії проти України закінчилася.
Ми повністю підтримуємо вибір України Європейського майбутнього. Але ми надзвичайно стурбовані, що в умовах війни, коли зусилля українських підприємців, трудящих та населення спрямовані на підтримку економіки, коли профспілки надають життєво необхідну підтримку на постраждалих територіях та підприємствах, у тимчасових притулках чи на робочих місцях, українська влада ініціює ухвалення законів, що звужують права трудящих, які експропріюють профспілкову власність, не поважають соціальний діалог, - все це підриває національну єдність, демократію та довіру людей.
Процес інтеграції в ЄС має базуватися на прихильності до фундаментальних цінностей соціального діалогу та ролі соціальних партнерів, дотримання прав трудящих та поваги до їхніх представницьких профспілкових організацій.
Ми закликаємо владу України:
- відкликати антипрофспілкове та антитрудове законодавство , що приймається під прикриттям військового стану;
- припинити атаки на профспілки та їхніх лідерів, зловживання наглядових органів та дискредитуючі інформаційні кампанії;
- відновити національний соціальний діалог та консультації із соціальними партнерами на національному рівні з питань структурних реформ, гармонізації трудового законодавства та національної соціально-економічної політики з вимогами членства в ЄС;
- забезпечити співпрацю з профспілками з питань розробки національних, галузевих та регіональних планів поточного та післявоєнного відновлення.
Ми закликаємо Європейський Союз та країни-члени забезпечити, щоб фундаментальні принципи верховенства закону, поваги до прав трудящих і профспілок, рівності та соціального діалогу неухильно дотримувалися, зокрема через переговорний процес.
Ми закликаємо МВФ та всіх донорів ставити гідну працю та соціальний діалог у центр програм відновлення.
Ми висловлюємо повну підтримку народу та профспілковому руху України у боротьбі проти зовнішнього агресора.
Ми також висловлюємо повну підтримку народу та профспілковому руху України у боротьбі за соціальні, трудові та профспілкові права.
Війна має бути зупинена!
Порушення прав трудящих мають бути припинені!
Хай живе вільна, демократична, суверенна Україна!
Солідарність назавжди!
15 березня 2023 р.
У РОБОТІ ГЕНЕРАЛЬНОЇ РАДИ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ТА ЗАСІДАННІ ПАНЄВРОПЕЙСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ РАДИ МКП ВЗЯВ УЧАСТЬ ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ

Генеральна рада МКП зібралася в суботу, 11 березня, у м. Брюссель (Бельгія), щоб розглянути звіт Спеціальної комісії, створеної Генеральною радою в січні для розслідування обставин, пов'язаних зі звинуваченнями висунутими проти Генерального секретаря МКП Луки Вісентіні, включаючи результати зовнішнього аудиту, а також інші питання, в тому числі фінансові правила і процедури МКП, проведення виборів тощо.
У роботі Генеральної ради взяв участь і виступив титулярний член МКП, Голова ФПУ Григорій Осовий.
Звіт Спеціальної комісії та звіт зовнішніх аудиторів були одноголосно прийняті Радою в повному обсязі.
"Звинувачення проти нещодавно обраного Генерального секретаря МКП Луки Вісентіні є загрозою для фундаментальних цінностей демократії, справедливості та солідарності, які відстоює профспілковий рух», - заявила голова комісії Єва Нордмарк, колишній міністр зайнятості, колишній міністр з питань гендерної рівності, колишній президент Конфедерації професійних робітників та колишній член парламенту Швеції.
Комісія не знайшла жодних доказів того, що пожертви з Катару або Марокко позначилися на політиці або програмі МКП , схваленої Конгресом МКП в Мельбурні.
Тим не менш учасники засідання більшістю голосів висловили недовіру Луці Вісентіні як Генеральному секретарю МКП.
Рада вирішила провести позачерговий Всесвітній конгрес МКП, як тільки це стане можливим. На цьому Конгресі буде обрано нового Генерального секретаря.
Наступне засідання Генеральної ради відбудеться на початку травня для обрання виконуючого обов'язки Генерального секретаря, який займеться підготовкою позачергового Конгресу. Тим часом політичне керівництво здійснюватимуть Президент і заступники Президента МКП, а щоденне управління - заступник Генерального секретаря Оуен Тюдор у тісній співпраці з ними.
Генеральна рада також вирішила створити спеціальні робочі групи для вивчення можливих поправок до Статуту МКП, затвердити правила фінансування кампаній з виборів керівництва МКП та дотримання фінансових норм. Ці робочі групи повинні будуть представити рекомендації Раді, а також розглянути висновки Спеціальної комісії та зовнішнього аудиту, щоб вжити відповідні заходи для усунення недоліків. Рада також має вирішити які саме зміни необхідно внести до Статуту, правил і процедур МКП, і представити їх для затвердження на наступному Всесвітньому конгресі МКП. Засідання Виконавчого бюро МКП у травні та Генеральної ради 10 червня мають схвалити відповідні пропозиції для прийняття рішення на Конгресі.
Рада також погодилась з рекомендацією Спеціальної комісії щодо необхідності вироблення чіткої антикорупційної політики та кодексу поведінки.
"Події останніх кількох місяців завдали значної шкоди репутації МКП. Важливі уроки були засвоєні, і Генеральна рада підтвердила абсолютну опозицію МКП до корупції в будь-якій формі. Вона прийняла рішення про ключові кроки, які мають бути здійснені за допомогою нових і посилених правил і процесів. Ми сповнені рішучості захистити МКП від будь-якої форми неналежного впливу, або навіть видимості такого впливу. Ми будемо інтенсивно працювати над необхідними змінами, продовжуючи боротися за права трудящих, соціальну справедливість і рівність у кожному куточку світу", - заявила Президент МКП Акіко Гоно.
Напередодні засідання Генеральної ради Григорій Осовий узяв участь у засіданні Панєвропейської регіональної ради МКП, де також виступив і, зокрема, взяв участь в обговоренні Заяви Виконавчого комітету ПЕРР щодо солідарності з українським народом та його профспілками. «Європейський профспілковий рух, - говориться в Заяві, - відкидає війну і насильство, засуджує триваючу агресію російської федерації проти України і висловлює повну підтримку і солідарність українському народу в його боротьбі за демократію, суверенітет і територіальну цілісність. Учасники засідання закликали уряди, міжнародні організації посилити свій вплив на припинення військової агресії росії в Україні і заявили про повну підтримку європейського майбутнього, яке обрала Україна. Разом з тим вони висловили стурбованість, що в умовах війни, коли всі зусилля українських підприємців, робітників і населення спрямовані на забезпечення стійкості економіки, коли профспілки відіграють життєво важливу роль у наданні гуманітарної підтримки - у постраждалих районах і на підприємствах, у тимчасових притулках або на робочих місцях - українська влада ініціює прийняття законів, які звужують права трудящих, експропріацію профспілкової власності, не поважає соціальний діалог, що підриває національну єдність, демократію і довіру людей».
Було підкреслено, що процес вступу України до ЄС має ґрунтуватися на дотриманні фундаментальних цінностей ЄС щодо соціального діалогу та ролі соціальних партнерів, а також на забезпеченні дотримання прав працівників та повної поваги до їхніх репрезентативних профспілкових організацій.
3 березня 2023 р.
АКТУАЛЬНО. ПРОФСПІЛКИ ВИСТУПАЮТЬ ЗА СПРАВЕДЛИВЕ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПРОФСПІЛКОВОГО МАЙНА

28 лютого 2023 року відбулося засідання робочої групи сформованої Президією ФПУ для проведення комунікацій з органами держаної влади, парламентською Тимчасовою слідчою комісією з питань розслідування фактів можливих порушень законодавства України у сфері отримання, розпорядження, транспортування, зберігання, використання за цільовим призначенням гуманітарної та іншої допомоги, а також неефективного використання державного майна, яке може бути використано для тимчасового розміщення ВПО та забезпечення інших потреб держави.
Федерація профспілок України та утворені нею у 1992 році акціонерні товариства «Укрпрофоздоровниця» і «Укрпрофтур» набули майно в законний спосіб, що засвідчено державними актами та відповідними свідоцтвами про власність. Тим не меньше, владою ініційовані кримінальні справи про начебто незаконне набуття профспілками цієї власності. Рада ФПУ 22 грудня 2022 року визначила свою правову позицію з цього питання, оприлюднила її і направила відповідні звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Президенту України. Отримано формальні відповіді, що не передбачають будь-якого діалогу з власником майна ФПУ, ПрАТ «Укрпрофоздровниця» та «Укрпрофтур» .
Президія ФПУ 15 лютого 2023 року в черговий раз засвідчила підтримку задекларованою Радою майнової позиції, створивши робочу групу, яка готує відповідні матеріали та працює над доказовою базою.
Нажаль, користуючись воєнним станом в Україні, правоохоронці з метою вилучення профспілкової власності, вдаються до порушення основних профспілкових прав та громадських свобод. Порушуються кримінальні справи, проводяться обшуки як в профспілкових офісах, так і по місцю проживання працівників без відповідної ухвали, вилучаються особисті мобільні телефони та комп’ютерна техніка, що є свідченням тиску на профспілки.
Як наголошує Комітет МОП зі свободи об’єднання: «Будь-який обшук профспілкових приміщень або приміщень, в яких проживають члени профспілки, без розпорядження суду, є надзвичайно серйозним порушенням свободи об'єднання»; «Обшуки в профспілкових приміщеннях повинні проводитися тільки після видання припису звичайним судовим органом, коли цей орган вважає, що є розумні підстави припускати, що в зазначених приміщеннях є речові докази, пов'язані з переслідуванням за скоєння кримінально карного діяння, і за умови, що обшук буде обмежений тією метою, для якої виданий ордер».
Комітет МОП роз’яснює, що затримання профспілкового лідера має обмежуватися максимально коротким терміном, а заступник голови ФПУ з майнових питань Володимир Саєнко вже майже 3 місяці перебуває під вартою з умовою внесення ним неспівмірної застави у сумі 124 млн. грн., що у перерахунку до середньомісячної української зарплати в 10 тис. грн. за період більше ніж 1000 років. А його судова справа щодо апеляції так і не розглядається.
Серед основних питань на засіданні Робочою групою було розглянуто хід опрацювання запиту ТСК від 25.01.2023 щодо надання ФПУ інформації за переліком питань та виконання постанови Президії ФПУ «Про загострення ситуації з наступом влади на майнові права профспілок та дії ФПУ на їх захист».
Поінформовано членів Робочої групи про результати опрацювання судових рішень у справах за позовами прокуратури в інтересах держави в особі ФДМУ про визнання права власності за державою на майно профспілок, практику Вищого господарського суду та Верховного Суду, ЄСПЛ у справі «Фонд «Батьківська турбота» проти України».
Робоча група також розглянула проєкти листів до КМУ як сторони соціального діалогу та до Президента України.
1 березня 2023 р.
ВІЙНА РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ - ЗАЯВА МКП

Через рік після початку незаконного і жорстокого вторгнення в Україну росія продовжує кампанію вбивств і терору проти українського народу за співучасті білорусі.
"За останній рік десятки тисяч цивільних осіб були вбиті і ще більше поранені, оскільки російські війська націлилися на міста, селища та об'єкти критичної інфраструктури, включаючи лікарні та енергетичні об'єкти. Майбутньому незліченної кількості людей завдано непоправної шкоди. Щодня гинуть сотні військових.
Кілька мільйонів біженців були змушені тікати до сусідніх країн, зокрема Польщі, і щонайменше шість мільйонів були переміщені всередині України.
"Війна повинна закінчитися. Влдімір Путін повинен зупинити це безглузде варварство і вивести всі російські війська з української території. Потрібен справедливий і стійкий мир, заснований на міжнародному праві, а винні у воєнних злочинах повинні бути притягнуті до відповідальності.
Ми вітаємо мужність українського народу, ми сумуємо разом з ним через втрату рідних і близьких, і ми будемо продовжувати залишатися з ним солідарними. Завдання реконструкції та відновлення після руйнувань буде величезним, а нагальні гуманітарні потреби зростають з кожним днем", - сказав заступник Генерального секретаря МКП Оуен Тюдор.
Солідарність
Членські організації МКП національні профспілкові центри ФПУ і КВПУ мобілізувалися для надання гуманітарної допомоги за підтримки МКП, яка звернулася з публічним закликом про збір коштів, а також ЄКП і багатьох інших організацій, в тому числі профспілок з Європи та інших країн.
Це включало надання підтримки сім'ям, які втратили годувальника, забезпечення житлом, продуктами харчування, медикаментами та іншими предметами першої необхідності для переміщених осіб, ремонт пошкоджених будівель та надання психосоціальної та іншої підтримки сім'ям. Профспілкові організації продовжують виконувати свої основні профспілкові функції у надзвичайно складних умовах.
Профспілки в сусідніх країнах активно надають консультації та підтримку біженцям. Це включає в себе розміщення біженців, задоволення їхніх потреб, допомогу в доступі до послуг і пільг, забезпечення їхніх трудових та інших законних прав, інтеграцію дітей в систему освіти, створення інформаційних і комунікаційних мереж та багато інших форм підтримки. Сусідні профспілки також продовжують збирати і транспортувати життєво необхідні товари в Україну.
«Російське вторгнення мало серйозні наслідки і в багатьох інших країнах. Спіралеподібне зростання цін на продукти харчування та паливо, посилене збільшенням корпоративних прибутків, продовжує боляче бити по людях і збільшувати бідність, особливо в багатьох менш заможних країнах.
Дефіцит добрив та іншої сировини, яку традиційно постачають Росія та Україна, а також Білорусь, порушив виробництво продуктів харчування, а також ланцюги поставок, які вже постраждали від пандемії Covid-19.
"Вторгнення Росії, коли Володимир Путін здійснює абсолютний контроль над країною, є кричущим порушенням Статуту Організації Об'єднаних Націй. Вплив на народ України є руйнівним, а більш широкі наслідки для міжнародних відносин і перспектив мирного співіснування та співробітництва в усьому світі є величезними. Солідарність МКП з народом і профспілками України є абсолютною і залишатиметься такою, поки ми продовжуємо пошук миру, заснованого на спільній безпеці, справедливості та повній повазі прав людини і міжнародного права», - заявив Оуен Тюдор.
Міжнародна конфедерація профспілок (МКП) представляє 200 мільйонів членів 338 членських організацій у 168 країнах і територіях".
За більш детальною інформацією, будь ласка, звертайтеся до прес-служби МКП за телефоном +32 2 224 02 53 або електронною поштою: press@ituc-csi.org
24 лютого 2023 року ITUC
24 лютого 2023 року ITUC
1 березня 2023 р.
ЗАЯВА АМЕРИКАНСЬКИХ ПРОФСПІЛОК З НАГОДИ РІЧНИЦІ ПОВНОМАСШТАБНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНІ

Президент Американської федерації праці – Конгресу виробничих профспілок AFL-CIO Ліз Шулер та Секретар-скарбник AFL-CIO Фред Редмонд заявили про незмінну підтримку робітничого руху України:
"Відзначаючи рік від початку неспровокованого нападу Росії на Україну, робітничий рух Америки продовжує залишатися солідарним з народом України. Ми повторюємо наш заклик до припинення насильницького вторгнення в суверенну державу і залишаємося відданими відновленню миру і демократії в Україні та регіоні.
Трудовий народ і сім'ї України продемонстрували ніщо інше, як мужність навіть перед обличчям такої жорстокої агресії. Ми високо цінуємо їхню хоробрість і будемо продовжувати працювати разом з нашими профспілковими партнерами та союзниками на місцях, надаючи критично важливу гуманітарну підтримку, яка рятує життя людей".
24 лютого 2023 року AFL-CIO
1 березня 2023 р.
МОП ПРОПОНУЄ ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ПІДТРИМКИ ДЛЯ УКРАЇНИ, ОСКІЛЬКИ ВІЙНА ТРИВАЄ ВЖЕ ДРУГИЙ РІК

Новий план МОП щодо підтримки сектору праці та зайнятості в Україні спрямований на задоволення гуманітарних потреб, а також потреб у відновленні після року війни, яка призвела до значних економічних втрат та втрат робочих місць і загрожує мільйонам людей злиднями.
Оскільки війна в Україні триває вже другий рік, МОП пропонує план з шести пунктів для підтримки країни, спрямований на вирішення гуманітарних питань, питань раннього відновлення та розвитку.
План був розроблений після консультацій з тристоронніми партнерами МОП в Україні - урядом, організаціями працівників та роботодавців. Він включає продовження надання гуманітарної допомоги там, де МОП може бути корисною, допомогу біженцям і внутрішньо переміщеним особам (ВПО) у доступі до ринків праці та освіти, а також сприяння реалізації низки заходів з підтримки доходів. Інші пропозиції включають заходи економічної стабілізації в більш безпечних частинах країни, підтримку пріоритетних реформ у сфері розвитку, а також фінансову допомогу профспілкам і організаціям роботодавців.
Детальна інформація про план міститься в новій аналітичній записці МОП щодо реагування Організації на кризу в Україні "Вплив кризи на зайнятість, доходи та соціальний захист". У ньому також підсумовується широкий спектр допомоги, пов'язаної з ринком праці, яку МОП вже надала Україні, а також Молдові - найбільш вразливій країні, що приймає українських біженців. Це включає надання 3,6 мільйонам переміщених осіб інформації щодо протидії торгівлі людьми та примусовій праці; навчання 400 українських інспекторів праці та представників соціальних партнерів з питань надання першої психосоціальної допомоги; навчання всіх інспекторів праці Молдови з питань протидії торгівлі людьми та примусової праці; надання 76 000 підприємств інформації про ведення бізнесу в умовах воєнного стану.
План був розроблений після консультацій з тристоронніми партнерами МОП в Україні - урядом, організаціями працівників та роботодавців. Він включає продовження надання гуманітарної допомоги там, де МОП може бути корисною, допомогу біженцям і внутрішньо переміщеним особам (ВПО) у доступі до ринків праці та освіти, а також сприяння реалізації низки заходів з підтримки доходів. Інші пропозиції включають заходи економічної стабілізації в більш безпечних частинах країни, підтримку пріоритетних реформ у сфері розвитку, а також фінансову допомогу профспілкам і організаціям роботодавців.
Детальна інформація про план міститься в новій аналітичній записці МОП щодо реагування Організації на кризу в Україні "Вплив кризи на зайнятість, доходи та соціальний захист". У ньому також підсумовується широкий спектр допомоги, пов'язаної з ринком праці, яку МОП вже надала Україні, а також Молдові - найбільш вразливій країні, що приймає українських біженців. Це включає надання 3,6 мільйонам переміщених осіб інформації щодо протидії торгівлі людьми та примусовій праці; навчання 400 українських інспекторів праці та представників соціальних партнерів з питань надання першої психосоціальної допомоги; навчання всіх інспекторів праці Молдови з питань протидії торгівлі людьми та примусової праці; надання 76 000 підприємств інформації про ведення бізнесу в умовах воєнного стану.
МОП також допомогла Міністерству освіти і науки України запустити нову онлайн-платформу, яка допоможе 225 000 учням професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) продовжити навчання.
Федерація роботодавців України (ФРУ) також отримала підтримку МОП у виробництві та розподілі гуманітарної допомоги. Українські компанії виготовили понад 4 135 сімейних продуктових та гігієнічних наборів. За оцінками, допомогу отримали близько 15 000 ВПО, а місцеве виробництво товарів сприяло збереженню робочих місць і бізнесу в Україні, а також забезпечило податкові надходження до бюджету. Ця ініціатива ґрунтується на аналогічному проекті МОП/ФЄС, який за фінансування Данії вже охопив понад 3 550 осіб у Харкові та Миколаєві - двох регіонах, які найбільше постраждали від війни.
МОП також підтримує нову послугу FEU, яка сприятиме налагодженню ділових контактів та просуванню української продукції на ринок ЄС.
Україна зазнала масштабних втрат зайнятості та доходів через російське вторгнення, і ще мільйони українців можуть опинитися за межею бідності, оскільки бойові дії тривають, йдеться в аналітичній записці МОП.
За оцінками МОП, зайнятість у жовтні 2022 року була на 15,5% (2,4 мільйона робочих місць) нижчою за довоєнний рівень 2021 року. Цей прогноз виявився нижчим за оцінку МОП від квітня 2022 року, зроблену невдовзі після початку війни, яка передбачала втрату 4,8 мільйона робочих місць. Ця зміна пояснюється тим, що з весни 2022 року більші території країни повернулися під контроль України, що сприяло зростанню економічної активності.
Існують побоювання, що масовані ракетні удари та удари безпілотників, завдані російськими збройними силами по цивільній інфраструктурі України з жовтня 2022 року, можуть звести нанівець часткове відновлення ринку праці, яке спостерігалося в середині 2022 року і яке у звіті описується як "скромне і дуже крихке". Останні дані Центрального банку України свідчать про зниження попиту на робочу силу, що вимірюється кількістю вакансій, розміщених на ключових онлайн-порталах з працевлаштування. Прогнози МОП щодо зайнятості, які ґрунтуються на поточних макроекономічних прогнозах, свідчать про стагнацію у 2023 році, оскільки військові дії продовжують стримувати українську економіку та ринок праці. Економіка в цілому зазнала серйозного спаду: за оцінками, в останньому кварталі 2022 року падіння ВВП становило 35% у річному обчисленні.
Бойові дії також суттєво вплинули на систему соціального захисту країни, яка зіткнулася зі збільшенням витрат і зменшенням надходжень. Велика кількість ВПО та біженців також створює надзвичайні соціальні та економічні виклики, йдеться в аналітичній записці МОП.
"Підтримка України має включати паралельно гуманітарну, бюджетну допомогу та допомогу в цілях розвитку, але не повинна бути поетапною, коли допомога в цілях розвитку розпочинається на більш пізньому етапі", - сказав Маркус Пілгрім, директор МОП у справах Центральної та Східної Європи. "Збереження робочих місць та економічна стабілізація необхідні зараз для забезпечення засобів до існування. Крім того, уряд, організації працівників та роботодавців мають амбітний порядок денний модернізації країни, починаючи від діджиталізації державних служб зайнятості і закінчуючи новим трудовим кодексом. Вони хочуть почати закладати основи для якнайшвидшого відновлення та реконструкції вже зараз".
27 лютого 2023 р.
ПРОФСПІЛКОВА СПІВДРУЖНІСТЬ СОЛІДАРНА З УКРАЇНОЮ ТА УКРАЇНСЬКИМИ ПРОФСПІЛКАМИ

24 лютого прогресивна світова громадськість, яка сповідує ідеали миру, процвітання та добра, провела заходи, присвячені річниці початку російської агресії проти України, демонструючи таким чином свою підтримку українському народу.
Цей день став для нас ще одним доказом профспілкової солідарності з Україною та українськими профспілками. Щоб продемонструвати своє відношення та підтримку Міжнародна конфедерація профспілок і Європейська конфедерація профспілок, до яких входить Федерація профспілок України, зібрала представників своїх членських організацій з п’яти континентів, в режимі онлайн-конференції, щоб відобразити руйнівні наслідки російської агресії для життя працівників, а також для економічної, соціальної, енергетичної сфер та екологічної ситуації в Україні, вшанувати пам’ять жертв, а також зосередитися на нагальних викликах, з якими стикаються українські профспілки, і побудувати подальші дії солідарності на підтримку українських трудящих та біженців в інших країнах, використовуючи свідчення з України та всього світу.

Модераторами на онлайн-заході: "День профспілкової солідарності з Україною та українськими профспілками, 24 лютого 2023 року" були Оуен Тюдор, заст. Генсекретаря МКП та Естер Лінч, Генсекретар ЄКП. А на підключенні майже 300 профспілкових активістів, які з зацікавленістю сприйняли інформативні ролики підготовлені Федерацією профспілок України і Конфедерацією вільних профспілок України. Перед присутніми в етері виступили Павло Прудніков, заст. голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, який добровольцем із зброєю в руках став на захист країни, отримав бойову травму і проходить курс лікування в Німеччині, Юрій Дорошенко, голова профкому «Металургійного комбінату «Азовсталь», Євген Бураков, інженер турбіни РАЕС, голова молодіжної ради Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України, Анатолій Добровольський, голова Херсонської обласної міжгалузевої ради профспілок. Кожний з них розповів, чим для нього особисто є російська агресія, скільки горя і сліз вона принесла рідним їм людям, тим з яким вони працювали і працюють, взагалі всім українцям, які колосальні втрати понесла держава. І не зважаючи на це всі вони переконані, що настане день великої Перемоги України та її відбудови як частини європейської спільноти.

З підтримкою України виступили представники національних профцентрів: Польщі, Молдови, Франції, Швейцарії, Німеччини, Італії, США, Турції.
На завершення голова ФПУ Григорій Осовий у своєму виступі подякував за прекрасну ініціативу керівникам МКП і ЕКП, за можливість ще раз відчути неймовірну солідарність, яка відчувалась протягом усього року війни, підтримки, співчуття і реальної допомоги, яку вони надавали на політичній арені, економічному сенсі, гуманітарній допомозі і просто добрим словом. Він наголосив, що «Така підтримка надихає і налаштовує на впевненість в тому, що ми обов’язково подолаємо всі виклики, які постали перед нашою країною і нам залишилося зробити ще один важливий крок, – це перемогти, і Перемога обов’язково буде за українським народом. Ми хочемо бути в цивілізованій європейській сім’ї народів і країн світу і будемо!».
Григорій Осовий закликав профспілковців із різних країн світу не боятися приїжджати до України, навівши як приклад робочі візити Урсули фон дер Ляєн і президента США Джозефа Байдена та керівників інших держав до м. Києва. Він запросив керівників національних профцентрів, МКП і ЕКП на зустріч профспілок до України, яку планується провести у квітні ц.р. у м. Києві, щоб поспілкуватися не лише в онлайн режимі, а наживо, в змістовній дискусії, обмінятися думками та накреслити плани майбутньої співпраці.
23 лютого 2023 р.
СПІВПРАЦЯ З ПРОФСПІЛКАМИ НОРВЕГІЇ ВІДКРИВАЄ НОВЕ ВІКНО МОЖЛИВОСТЕЙ

Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий 21 лютого 2023 року провів робочу зустріч в режимі відеоконференції з Міжнародним секретарем Конфедерації профспілок Норвегії Лів Торрес, в якій взяла участь і голова об’єднаної організації Профспілки працівників освіти і науки України Великохутірської, Драбівської, Шрамківської територіальних громад Черкаської області Любов Бут.
Під час зустрічі голова ФПУ поінформував про роботу українських профспілок, спрямовану на підтримку Збройних сил України, гуманітарну допомогу, яка надається ФПУ внутрішньо переміщеним особам, захист соціально-економічних і трудових прав працівників під час воєнного стану, боротьбу за справедливу трудову реформу в Україні. А також розповів про основні завдання, які поставлені VIII з’їздом ФПУ в Стратегії діяльності ФПУ «Час дій та якісних змін» та окреслив шляхи їх реалізації з урахуванням російської військової агресії.
Учасники зустрічі обговорили і визначили основні напрями співпраці між ФПУ та КПН спрямовані на підтримку профспілкового руху в Україні в умовах війни.

Після завершення зустрічі Григорій Осовий відповів на запитання журналістів норвезької газети «Вільні профспілки». Він наголосив, що війна вплинула в той чи інший спосіб на життя кожного українця, ускладнила ситуацію для працівників та профспілкових організацій, адже вона призвела до зниження рівня зайнятості та збільшення соціальних проблем. І не зважаючи на всі існуючі проблеми та виклики воєнного періоду, профспілки продовжують активно працювати, надаючи підтримку своїм членам, послідовно захищають їхні права та інтереси.

20 лютого 2023 р.
ДО ДНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Всесвітній день Соціальної Справедливості в усьому світі відзначається щороку 20 лютого.
Вперше Всесвітній день соціальної справедливості був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН в резолюції A/RES/62/10 від 26 листопада 2007 року. Став відзначатися міжнародним співтовариством щорічно з 2009 року. Прагнення передати динаміку здорового процесу формування принципів побудови успішного суспільства і благополуччя його громадян лягло в основу Указу Президента України № 1021, що вийшов 4-го листопада 2011-го року. Цим Указом в Україні встановлено нове загальнодержавне свято - День соціальної справедливості, який відзначається щороку 20-го лютого.
Ця дата вибрана не випадково, саме в цей день за підтримки Організації Об’єднаних Націй проводиться Всесвітній день соціальної справедливості. Метою цього міжнародного свята є привернення уваги суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань соціальної справедливості та необхідності спільної побудови в Україні суспільства соціальної справедливості та активного впровадження в життя політики і стратегії, спрямованих на її забезпечення.
Соціальна справедливість – є основним принципом мирного та успішного життя, в умовах масових порушень прав і основних свобод людини. Рівні можливості, солідарність і повага прав людини вкрай важливі для повноцінного освоєння продуктивного потенціалу націй і народів.
Держави-члени Організації об’єднаних націй присвячують день 20 лютого проведенню на національному рівні заходів, що сприяють зміцненню соціальної справедливості. Ця міжнародна дата повинна сприяти викоріненню бідності, забезпеченню людей повною зайнятістю і гідною роботою, рівноправності чоловіків і жінок, а також встановлення соціального добробуту і соціальної справедливості для всіх. ООН вважає прагнення до соціальної справедливості однієї з головних своїх місій.
Сприяючи стратегії та політиці побудови економічного благополуччя і стабільності на основі соціальної справедливості, ми впевнено можемо дивитися в день завтрашній, які б випробування і труднощі не застали нас у нашому майбутньому.
17 лютого 2023 р.
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР МОП ЖІЛЬБЕР УНГБО: «ДОПОМОГА УКРАЇНІ СЕРЕД НАШИХ ПРІОРИТЕТІВ»

За ініціативи Генерального директора Міжнародної організації праці в онлайн форматі відбулася зустріч з сторонами соціального діалогу Національної тристоронньої соціально-економічної комісії та Спільного представницького органу профспілок.
Метою зустрічі було оновлення найбільш важливих пріоритетів, які стоять перед українським урядом, профспілками та роботодавцями в умовах війни, яка триває майже рік, та посилення допомоги соціальним партнерам з боку МОП.
У зустрічі взяли участь співголова НТСЕР, голова ФПУ Григорій Осовий, заст. Голови ФПУ Олександр Шубін, заст. Голови КВПУ Наталія Левицька, співголова НТСЕР Анатолій Кінах, заст. Міністра економіки України Тетяна Бережна, Генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов, Президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошніченко та Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук.
Під час свого виступу Генеральний директор підкреслив, що агресія російської федерації проти України призвела до руйнівної гуманітарної кризи, яка спричинила великі людські жертви, масове руйнування інфраструктури та величезні страждання. Він заявив про непохитну підтримку України. Наразі керівні структури МОП готують нараду, на якій будуть визначати обсяги та механізми допомоги нашій країні. Пропозиції, висловлені під час зустрічі з соціальними партнерами, взяті до уваги.
Водночас Жільбер Унгбо відзначив, що оскільки тепер Україна набула статусу країни-кандидата в члени ЄС – необхідні реформи в сфері трудового законодавства і соціального діалогу в бік його посилення. МОП готова консультувати соціальних партнерів в Україні в процесі розробки відповідних кодексів та законопроєктів. Зокрема, він підкреслив, що МОП найближчим часом розширить свою присутність в Україні.
Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна подякувала МОП за підтримку та поінформувала про основні виклики, які стоять перед українською економікою в умовах воєнного стану. Вона поінформувала про масштабні руйнування, зокрема критичної інфраструктури, та дії уряду щодо запобіганню безробіття, надання допомоги постраждалим та безробітним.
«Уряд, роботодавці та профспілки вживають всіх заходів, щоб поліпшити становище на ринку праці. Функціонують програми «ЄРобота», кредитування для малого і середнього бізнесу, допомоги переміщеним підприємствам», - повідомила пані Бережна.
На пріоритетах спільної роботи України і МОП щодо збереження і розвитку людського потенціалу зупинився Голова Об’єднання організацій роботодавців України (ООРУ) Анатолій Кінах. За його словами, окрім 4,8 млн. українців за кордоном, ще 7 млн. стали внутрішніми переселенцями, 60% з них втратили роботу.
Він запропонував МОП об’єднати зусилля по адаптації чинної програми «Гідна праця» щодо професійної реабілітації та створення умов для зайнятості осіб із інвалідністю, а також психосоціальної реабілітації працюючих через організацію роботи відповідних центрів.
Анатолій Кінах також подякував Міжнародній організації праці, зокрема Офісу в Будапешті, за організацію спільного проєкту по підвищенню стійкості бізнесу в умовах війни. В його рамках триває проведення циклу семінарів, згодом почнеться навчальна програма для підприємців із залученням сертифікованих тренерів МОП з програми SURE.
Він також звернувся до МОП із закликом виключити із своїх членів країну-агресора росію та закрити відповідне регіональне представництво в москві, перенісши його в іншу країну.
Представник ФРУ Руслан Іллічов розповів, що за підтримки МОП роботодавці в 2023 році планують провести або взяти участь у 10 міжнародних виставкових заходах.
Голова ФПУ Григорій Осовий висвітив низку актуальних питань, які стоять перед соціальними партнерами, а також поінформував про поточні завдання, які реалізують профспілки.

Зокрема Г. Осовий привернув увагу учасників зустрічі до Програми гідної праці для України, яка була підписана, узгоджена з МОП, соціальними партнерами і розрахована на реалізацію на період до 2024 року. Він зазначив: «Ми були всі сповнені оптимізму і рішучості неухильно рухатися по шляху імплементації міжнародного законодавства у сфері трудових і соціальних відносин і досягати кращого успіху для добробуту людей. Але нажаль війна перекреслила багато з того, що ми хотіли б зробити. Тим не менше, ми не відступимо від цілей створення достатньої кількості робочих місць, забезпечення гідної праці, соціального захисту безпеки і охорони здоров’я на робочих місцях, ефективності соціального діалогу. Всі ці питання залишаються наразі актуальними, а деякі з них взагалі стали домінуючими, зокрема потреба в консолідації дій влади, громадянського суспільства, профспілок і роботодавців задля потужного протистояння російській агресії і перемоги українського народу за незалежність і право вибору самих українців стати членами великої європейської сімї.
Очільник ФПУ підкреслив, що існує низка питань, які потребують обговорення і посилення співпраці задля досягнення кращих результатів: «Україна визначила для себе курс на євроінтеграцію, отримала статус кандидата і має тверді наміри до того щоб у короткий час набути членства у ЄС, а для цього потрібно виконати велику «домашню» роботу з гармонізації національного законодавства до законодавства ЄС. Якщо виходити з оцінок цієї роботи, то європейські колеги, які нещодавно брали участь у саміті Україна-ЄС констатували, що Україна знаходиться ще на початковому етапі в реалізації необхідних реформ у сфері праці і соціальної політики. Хоча на сьогоднішній день прийнято достатньо багато законодавчих актів і рішень, нам конче потрібна взаємодія і допомога МОП, а також експертного середовища ЄС для того, щоб ці законодавчі акти безпосередньо відповідали міжнародним трудовим нормам і стандартам. Поки що виконуючи цю роботу в більшій мірі самостійно, ми маємо різні точки зору, маємо суперечливі позиції, і це дещо гальмує процес імплементації цього законодавства і процес приведення його до міжнародних стандартів. Уряд теж поставив перед собою завдання розробити трудовий і соціальний кодекси, які мають узагальнити кращі практики і міжнародні норми. Це колосальна робота, яку належить виконати практично впродовж поточного року. Лідер профспілок звернувся до МОП з проханням надати допомогу, щоб у рамках НТСЕР, яка відновила свою роботу, знайти взаємоузгоджені позиції, концепти цієї роботи і зрозуміло організувати її так, щоб це не було лише справою Уряду, а водночас справою Уряду, профспілок і роботодавців.
Голова ФПУ підкреслив важливість технічної допомоги МОП в умовах активної законотворчої діяльності в країні: «Звичайно ми також маємо питання, які торкаються зміцнення інституційної спроможності самих профспілок, належно виконувати свої функції. Нам потрібен результативний соціальний діалог по законопроєктам, нормативно-правовим актам, які ініціює Уряд, а це великий масив роботи. За минулий рік було підготовлено біля 500 різноманітних нормативно-правових актів, які потрібно аналізувати, відповідно надавати пропозиції, проводити їх узгодження і так далі. І тому створення або розширення присутності МОП в Україні ми вітаємо як можливість включення на всіх цих етапах представників і експертів МОП».
Григорій Осовий приділив увагу і питанню відтворення трудового потенціалу, зокрема щодо життєдіяльності людей з інвалідністю. Адже, цілком очевидно, що війна завдає величезної шкоди в т.ч. життю і здоров’ю людей і безперечно та матеріальна база, яка є у професійних спілок, а це санаторно-курортні заклади, реабілітаційні центри, повинна ефективно використовуватися для людей, які потребують підтримки і лікування.
«Після завершення війни і повернення до робочих місць багато людей, які вчора працювали на виробництві, а сьогодні зі зброєю в руках захищають нашу країну, будуть потребувати реабілітації, відновлення здоров’я. І цю матеріальну базу нам необхідно конче зберегти. Нам прикро говорити про те, що Уряд підготував законопроект, яким передбачається передати її в державну власність», – сказав він.
Висвітлюючи актуальне питання забезпечення стійкості профспілкових організацій, Г. Осовий зазначив: «Ми дійсно маємо великі потреби, оскільки в частині регіонів, які були в окупації, частині регіонів, які знаходяться зараз під окупацією, або там, де йдуть активні бойові дії, зруйновані будинки профспілок. У деякій мірі йде згортання профспілкової діяльності, яка унеможливлюється через воєнні дії. І нам потрібно в цій масштабній роботі з формування національного законодавства навчати профспілковий актив вмінню вести відповідну роботу, зокрема колективно-договірну, і представляти та захищати інтереси працівників, у т.ч. це стосується осіб, які постраждали на виробництві від російської збройної агресії. Це потребує масштабного навчання профспілкових активістів та інспекторів праці».
На завершення Голова ФПУ подякував МОП за надану фінансову допомогу для розміщених у профспілкових закладах внутрішньо переміщених осіб, які потребують і підтримки, і працевлаштування, і забезпечення харчуванням.
Голова ФПУ звернувся до Гендиректора МОП із закликом ініціювати виключення зі складу МОП країни-агресора росії та перевести регіональне представництво МОП з москви в іншу країну.
Під час зустрічі виступив О. Шубін, який доповнив виступ Голови ФПУ і також подякував МОП за постійну і неухильну підтримку в умовах війни.
15 лютого 2023 р.
ЗУСТРІЧ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРОНИ ПРОФСПІЛОК З НЕЗАЛЕЖНИМ ЕКСПЕРТОМ З ОЦІНЮВАННЯ ПРОЄКТУ МОП "НА ШЛЯХУ ДО БЕЗПЕЧНОЇ, ЗДОРОВОЇ ТА ЗАДЕКЛАРОВАНОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ"

У рамках процедури незалежного Оцінювання Проєкту Міжнародної організації праці (МОП) "На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні" сьогодні 14 лютого 2023 р. відбулася зустріч представників сторони профспілок з незалежним експертом Тома Васер, оскільки таке Оцінювання, серед іншого, передбачає двосторонні зустрічі із партнерами Проєкту.
У зустрічі взяли участь: Голова ФПУ Григорій Осовий, заступник Голови ФПУ Василь Андреєв, представники: департаментів охорони праці та правового захисту апарату ФПУ Юрій Андрієвський, Діана Казакова, Дмитро Лях, представники окремих членських організацій ФПУ і СПО.
У своєму вітальному слові-виступі Григорій Осовий акцентував увагу на тому, що Проєкт МОП закінчується а дискусія навколо законопроекту «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі ( БЗР) продовжується. Сторони мають різне бачення щодо продовження і формату роботи над документом. В той час як закон, що готується, є одним із базових законів, які повинні бути синхронізовані із законодавством ЄС, оскільки Україна взяла курс на підготовку до переговорного процесу щодо набуття членства. Це означає що настав час цю роботу виконати. Тому, фінальний звіт Проєкту ми маємо надіслати всім трьом Сторонам соціального діалогу, зазначивши позитивні напрацювання і в котре запропонувати їм визначитися щодо закінчення цієї важливої роботи.

Тома Васер задавав запитання, а учасники зустрічі відповідали на них, а також висловлювали свою думку щодо окремих аспектів діяльності Проєкту . В такому режимі виступили Василь Андреєв, Дмитро Лях, Діана Казакова, Сергій Сименко, Богдан Вінницький, Юрій Андрієвський.
Загальний висновок:
Сторона профспілок надала об’єктивні чесні відповіді на запитання Тома Васера, в цілому позитивно оцінивши масштаб і якість проведеної Проєктом роботи та її значення для успішного набуття Україною членства в ЄС.
Очікується, що після подібних зустрічей з іншими Сторонами результати оцінювання, ключові висновки і рекомендації будуть представлені 14 квітня під час заходу з офіційного закриття Проєкту МОП.
3 лютого 2023 р.
ЗАЯВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ПРОФСПІЛОК ДО САМІТУ УКРАЇНА-ЄС У КИЄВІ

Цього тижня в Києві відбувається головна планова подія року у відносинах України та ЄС. Точніше, навіть дві події: саміт Україна-ЄС та спільне засідання Єврокомісії та Уряду.
Федерація профспілок України ще з початком Революції Гідності підтримала вибір українського народу, і найбільш передової її частини – молоді, в боротьбі за європейський вибір України.
Будинок профспілок в ті буремні часи став прихистком для мітингувальників, де можна було обігрітися, отримати їжу та медичну допомогу. Саме в ньому розміщувався і діяв штаб Революції Гідності. Образ нескореного Майдану постійно асоціювався з Будинком профспілок під час телевізійних трансляцій на провідних телевізійних вітчизняних каналах та за кордоном, демонструючи велич і незламність національного духу.
Зараз у Будинку профспілок створено Музей Революції Гідності, експозиції якого розповідають про той час, коли народ України без перебільшення можна сказати виборював свою незалежність остаточно розриваючи пута, які залишалися від комуністичного тоталітарного режиму, його авторитарних лідерів та їх наступників. Європейский вибір став лакмусовою смужкою на зрілість нації, її здатність до консолідації, спроможність чинити організований опір захищаючи свої громадянські права. Висловлюючи прагнення членів профспілок 7-й з’їзд ФПУ прийняв Стратегія діяльності федерації професійних спілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір».
ФПУ як впливова сила громадянського суспільства виступає за забезпечення гармонії інтересів громадянина і суспільства, наближення європейського членства України, співпрацює з іншими громадськими організаціями щодо реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, імплементації європейських стандартів до національного законодавства. У грудні 2022 року офіційно отримала членство в Європейській конфедерації профспілок.
Напередодні Саміту Україна-ЄС, який розпочав свою роботу 3 лютого в Києві, Європейська конфедерація профспілок та її членські організації зробили «ЗАЯВУ ПРОФСПІЛОК ДО САМІТУ УКРАЇНА-ЄС». У якій висловили всебічну підтримку Україну у її боротьбі з російською агресією, а також закликали «Уряд України до негайного дотримання принципів міжнародних трудових стандартів, припинення наступу на права трудящих і профспілок та повного виконання своїх міжнародних зобов’язань, у тому числі за Угодою про асоціацію та ПВЗВТ. Це буде правильним кроком на шляху до ЄС, а не жертвуванням правами трудящих та залякуванням представників трудящих.
Ми закликаємо Уряд відкликати законопроект щодо профспілкового майна, зупинити будь-які процеси відчуження профспілкового майна та зловживання з боку слідчих органів, а також відновити соціальний діалог. Нещодавні зміни до трудового законодавства мають бути негайно відкликані. Уряд повинен проводити змістовні консультації з соціальними партнерами щодо всіх реформ трудового законодавства та залучати профспілки до всіх програм, спрямованих на відновлення та реконструкцію України. Це в інтересах України та її народу, а також в інтересах Європейського Союзу та його народів.
ЄС має чітко заявити українському Уряду, що процес вступу до ЄС має ґрунтуватися на дотриманні фундаментальних цінностей ЄС – соціальної ринкової економіки, соціального діалогу та ролі соціальних партнерів, а також на забезпеченні повної поваги до прав профспілок та соціальних прав.
Атаки на профспілки та соціальні права повинні припинитися!
Ми вимагаємо від українського Уряду поважати конвенції Міжнародної організації праці (МОП) та захищати права всіх трудящих незалежно від розміру підприємства, на якому вони працюють.
Ми вимагаємо від роботодавців України поважати права своїх працівників, включаючи справедливу заробітну плату, безпечні умови праці та право на колективні переговори.
Ми закликаємо Європейський Союз підтримати трудящих та профспілки в Україні та сприяти забезпеченню гідної праці, заснованої на колективних переговорах та повазі до прав трудящих.
Ми закликаємо міжнародну спільноту забезпечити захист працівників у зонах бойових дій та підтримати їхні права і добробут.
Ми закликаємо уряди забезпечити права біженців.»
Федерація профспілок України закликає всіх українців об’єднатися навколо спільної мети – відстоювання незалежності України від зовнішньої агресії, її стабільного розвитку в європейському співтоваристві, досягнення гідного рівня життя.
19 січня 2023 р.
ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПРАВ ЛЮДИНИ ДМИТРА ЛУБІНЦЯ ЩОДО НАЛАГОДЖЕННЯ ВЗАЄМОДІЇ ФПУ З ІНСТИТУЦІЄЮ ОМБУДСМЕНА

17 січня 2023 року Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо налагодження взаємодії Федерації професійних спілок України з інституцією Омбудсмена, спрямованої на захист соціально-економічних і трудових прав та свобод людини, а також із пропозицією укласти відповідний меморандум про співпрацю.
У своєму зверненні Григорій Осовий зазначив , що з часу запровадження у 1998 році законом інституції Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини усталена практика укладання та виконання таких меморандумів про співпрацю показує їх ефективність, як механізм організації взаємодії Секретаріату Уповноваженого з ФПУ, її членськими організаціями в частині попередження, виявлення, недопущення порушень соціально-економічних і трудових прав та свобод членів професійних спілок, інших працівників, а також сприяння дотриманню таких прав і свобод у своїй діяльності посадовими і службовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування.
12 січня 2023 р.
КЕТІ ФАЙНГОЛЬД: ПІДТРИМУЮЧИ УКРАЇНУ,
США ПОВИННІ НАПОЛЯГАТИ НА ПРАВАХ ТРУДЯЩИХ

Український уряд згортає захист трудових прав в той час, як країна продовжує боротьбу з російським вторгненням, вважає міжнародний директор AFL-CIO Кеті Файнголд, яка закликає Офіс торгового представника США допомогти забезпечити, щоб права трудящих займали центральне місце в остаточному відновленні України.
"Антипрофспілкова напруженість ... існувала і до війни, і я думаю, що люди використовують поточну кризу для подальшого підриву прав трудящих", - сказала Файнгольд в інтерв'ю виданню Inside U.S. Trade.
Нещодавні кроки українського уряду, спрямовані на послаблення захисту трудових прав, включають новий закон, який скасував колективні переговори для працівників компаній з 250 або менше працівниками та запровадив так звані "нульові" контракти, які не вимагають від роботодавців надавати працівникам мінімальну кількість робочих годин. Президент AFL-CIO Ліз Шулер описала цей закон, серед інших змін, у своєму блозі минулого місяця. Хоча закон запроваджує зміни лише на час дії воєнного стану в Україні, вона зазначила, що урядовий план відновлення передбачає прагнення зробити такі зміни постійними.
Нові пропозиції, тим часом, включають одну, яка дозволить уряду конфіскувати майно профспілок, включаючи зали, які профспілки перетворили на житло для людей, переміщених з їхніх домівок, як описано в блозі.
"Ми вважаємо, що вони намагаються знищити профспілковий рух, забрати активи, які вони мають, щоб уряд міг контролювати ці об'єкти нерухомості для реконструкції", - сказав Файнгольд.
Файнголд висловив такі занепокоєння під час листопадового засідання Американсько-української ради з торгівлі та інвестицій - структури, яку USTR називає "основним міжурядовим механізмом для обговорення торговельних та інвестиційних відносин між двома країнами" відповідно до Угоди про торговельне та інвестиційне співробітництво, підписаної між двома країнами у 2008 році. Представники бізнес-груп, а також профспілок представили свої зауваження під час засідання, яке було зосереджене на "шляхах допомоги у створенні фундаменту для сталого економічного відновлення та довгострокової реконструкції", згідно з повідомленням USTR від 9 листопада.
Під час зустрічі представник USTR Кетрін Тай та перший віце-прем'єр-міністр і міністр економіки України Юлія Свириденко оголосили про початок переговорів щодо оновлення угоди 2008 року, яка охоплює низку питань, включаючи доступ до ринку, інтелектуальну власність, працю та навколишнє середовище.
Представник Міністерства торгівлі США повідомив Inside U.S. Trade в електронному листі, що відомство "продовжує працювати з Україною" над цими переговорами. США "віддані підтримці зусиль України з відновлення", продовжив чиновник, додавши, що обидві сторони під час зустрічі в листопаді обговорили, "як створити середовище, яке заохочує компанії та приватних осіб жити, працювати та інвестувати в Україну".
Файнгольд стверджує, що згортання захисту працівників перешкоджатиме зусиллям української бізнес-спільноти щодо повернення професіоналів, які шукають притулку в інших країнах.
"Ви не зможете залучити людей назад до вашої країни, якщо вони не матимуть базового захисту та прав", - сказала вона.
У довгостроковій перспективі, додала пані Файнгольд, забезпечення економічної стабільності для працюючих людей буде ключовим для забезпечення стабільності в країні - переконання, яке, як вона зазначила, відображено в місії Міжнародної організації праці.
"Якщо США збираються відігравати таку важливу роль" у відновленні України, сказала вона, вони повинні "гарантувати, що це відповідає нашому баченню торгівлі, орієнтованої на працівників".
10 січня 2023 р.
ЗМІ ПРО ФПУ. ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ЗАКЛИКАЄ ВЛАДУ ПРИПИНИТИ НАСТУП НА ПРОФСПІЛКИ

Інтернет- сайт OBOZREVATEL.com. поінформував, що Голова ФПУ Григорій Осовий направив Заяву, прийняту Радою ФПУ 22 грудня 2022 року у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок Голові Верховної Ради України Р.Стефанчуку, Президенту України В.Зеленському, Прем'єр-міністру України Д.Шмигалю.
У повідомленні зокрема зазначено: "ФПУ нагадала, що з початку військової агресії вона надала фінансову допомогу ЗСУ та ТРО на суму понад 300 млн грн, підняла на захист України міжнародний профспілковий рух і прогресивну громадськість через багатотисячні демонстрації солідарної підтримки України в Брюсселі, Лондоні, Берліні, Варшаві та інших європейських столицях.
З початку повномасштабної війни саме профспілки стали прихистком для 140 тисяч українців з зон активних бойових дій. Завдяки міжнародним партнерам та власним коштам профінансовано понад 120 млн грн допомоги тимчасово переміщеним особам. Федерація профспілок України відкрила двері 14 своїх санаторіїв, 8 туристичних закладів, а також гуртожитки навчально-методичних центрів профспілок та інші об’єкти, де щоденно перебуває понад 6 тисяч осіб.
В профспілкових закладах проходять також реабілітацію після бойових поранень військові.
Профспілки залучили до допомоги Україні міжнародних донорів, Європейську та Міжнародну конфедерацій профспілок, низку профспілкових центрів європейських країн. Втім, попри ці зусилля, окремі політики намагаються знищити профспілки, проштовхуючи в Раду антисоціальні закони та переслідуючи профспілкових лідерів, на чому, до речі, у своїх зверненнях до України акцентували увагу чисельні міжнародні інституції.
04 січня 2023 р.
ЗАМІСТЬ ПРИНЦИПІВ ЄС: ЧОМУ АТАКА НА ПРОФСПІЛКИ СТАВИТЬ
ПІД ЗАГРОЗУ ЄВРОІНТЕГРАЦІЮ УКРАЇНИ?

Український парламент готується ухвалити закон про конфіскацію майна профспілок у той час, як правоохоронні органи України заарештували профспілкового лідера.
На тлі заяв української влади про прогрес в ухваленні євроінтеграційних законів президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала “поважати соціальний діалог”.
На тлі заяв української влади про прогрес в ухваленні євроінтеграційних законів президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала “поважати соціальний діалог”.
Шлях до ЄС: Україна заявляє про виконання “домашнього завдання”
Вже у 2023 році Україна має розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу. Таке завдання у п’ятницю, 23 грудня, поставив своїм дипломатам президент України Володимир Зеленський.
Із цієї та низки інших заяв українських чиновників може скластися враження, що загалом Україна вже відповідає більшості критеріїв для членства у ЄС і залишилося лише зробити “косметичний ремонт” – ухвалити низку змін до законодавства.
14 грудня голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прозвітував, що парламент, як законодавчий орган, за його словами, вже ухвалив всі законопроекти, яких вимагав Євросоюз. Проте вже зараз стає зрозуміло, що навіть формально низка умов ЄС залишаються невиконаними: відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів не завершено, директора Національного антикорупційного бюро України не призначено, не запрацював Реєстр олігархів, не ухвалено закону про телерекламу, а новий закон про Конституційний Суд України забракувала Венеційська комісія.
Дискримінація та калька з російських законів: неоліберальні ініціативи українського парламенту у трудовій сфері
Тривожні дзвіночки лунають і з інших сфер. Як відомо, одним із пріоритетів розвитку Європейського Союзу, згідно з Римською декларацією, підписаною лідерами країн ЄС 25 березня 2017 року, є рух до “соціальної Європи”. Ключову роль у цьому процесі відіграють профспілки. Профспілковий рух часто називають каталізатором формування громадянського суспільства. У Європі він має тривалу історію, тоді як в Україні незалежні від партійних і державних органів профспілки зародилися з набуттям Україною незалежності. Тим не менш, здобутки українських профспілок визнають у всьому світі. В жовтні цього року Виконавчий комітет Європейської конфедерації профспілок ухвалив рішення про прийняття до своїх лав Федерації профспілок України. Це – приклад успішної та кропіткої роботи профспілок, такий собі “вступ до ЄС”, лише у розрізі профспілкового руху.
Відносини між профспілками та представниками державної влади в Україні ніколи не були простими. З одного боку, це позитивно, оскільки свідчить про те, що профспілки в Україні є справді незалежними від держчиновників. Проте в останні роки це протистояння як ніколи загострилося, коли профспілки виступили проти неоліберальних реформ у сфері трудових відносин, які взялися активно впроваджувати деякі народні депутати, серед інших – голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова. У вересні 2019 року, виступаючи на форумі Національної бізнес-асоціації у Києві, вона заявила, що має на меті лібералізувати трудові відносини, щоб стимулювати бізнес створювати в Україні нові робочі місця. При цьому відверто зазначила: “Ми будемо трішки “наїжджати” на права та дискримінувати найманого працівника”.
https://www.opendemocracy.net/en/odr/moves-against-workers-rights-reveal-blind-spot-in-ukraines-reform-agenda/
https://www.opendemocracy.net/en/odr/moves-against-workers-rights-reveal-blind-spot-in-ukraines-reform-agenda/
Федерація профспілок України оцінила 35 законопроектів, внесених у парламент, які прямо зачіпають права та інтереси робітників. Дійшли висновку, що 23 з них спрямовані на звуження їхніх прав.
У липні український парламент ухвалив суперечливий закон №5371, який фактично позбавляє частину працівників права на трудовий захист. Для тих, хто працює на приватних підприємствах середнього та малого бізнесу з чисельністю до 250-ти осіб, документ встановив договірний режим регулювання трудових відносин. Де-факто, законодавець допустив можливість надурочної роботи, дозволив звільнення з ініціативи роботодавця без пояснення причин тощо. Окремі норми документа порушують Угоду про асоціацію між Україною та ЄС (статті 296, 419, 420).
21 вересня українські народні депутати підтримали іншу суперечливу законодавчу ініціативу – про ліквідацію Фонду соціального страхування через його приєднання до Пенсійного фонду України. https://www.opendemocracy.net/en/odr/ukraine-social-insurance-pension-fund-merger-unions/
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що він покликаний зекономити для державного бюджету до 2 – 3 млрд гривень щороку. Заощадять кошти за рахунок працівників, що постраждали від нещасних випадків на виробництві або тимчасово втратили працездатність (у тому числі, у зв’язку з пологами чи вагітністю). Вони більше не зможуть отримувати виплати своєчасно та у повному обсязі. Закон набере чинності 1 січня. За дивним збігом обставин, у той же день у Російській Федерації – країні, що веде проти України загарбницьку війну – вступить у силу аналогічна ініціатива – про злиття Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування у так званий “Соціальний фонд”.
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться про те, що він покликаний зекономити для державного бюджету до 2 – 3 млрд гривень щороку. Заощадять кошти за рахунок працівників, що постраждали від нещасних випадків на виробництві або тимчасово втратили працездатність (у тому числі, у зв’язку з пологами чи вагітністю). Вони більше не зможуть отримувати виплати своєчасно та у повному обсязі. Закон набере чинності 1 січня. За дивним збігом обставин, у той же день у Російській Федерації – країні, що веде проти України загарбницьку війну – вступить у силу аналогічна ініціатива – про злиття Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування у так званий “Соціальний фонд”.
Такий наступ на права робітників викликав реакцію у Європейської та Міжнародної конфедерацій профспілок. Вони висловили своє занепокоєння у листі до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. У відповіді на цей лист від 30 листопада голова вищого органу виконавчої влади ЄС повідомила, що взяла зауваження профспілок до уваги. Урсула фон дер Ляєн наголосила, що “відповідність трудових реформ європейським та міжнародним трудовим стандартам, а також необхідність просування та поваги до соціального діалогу, були регулярними темами в дискусіях з українською владою протягом останніх років”.
Конфіскація майна та арешт лідера: українські профспілки під ударом
Проте замість соціального діалогу посилився наступ вже на самі українські профспілки.
https://www.opendemocracy.net/en/odr/ukraine-trade-unions-property-soviet-confiscation/
https://www.opendemocracy.net/en/odr/ukraine-trade-unions-property-soviet-confiscation/
4 листопада Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект, внесений Кабінетом міністрів України, про фактичну експропріацію державою профспілкового майна. Йдеться, зокрема, про просторі будівлі у самому центрі Києва – Будинок профспілок і Жовтневий палац. Окрім них, уряд хоче отримати право конфіскувати у профспілок ще десятки офісних будівель, санаторіїв, оздоровниць і культурно-спортивних комплексів.
В уряді, тим часом, стверджують, що планують розмістити у вилучених санаторіях і готелях людей, переміщених унаслідок російського вторгнення, виділивши їм не менше 10-20% місць. Але, як з’ясувалося, профспілки вже це зробили – не питаючи дозволу в Кабміну. У Федерації профспілок України заявили, що з початком повномасштабної війни розконсервували 17 профспілкових санаторіїв, 8 туристичних об’єктів, близько десяти об’єктів галузевих профспілок і територіальних профоб’єднань – саме для потреб переселенців. Деякі з цих закладів на 90% заповнені людьми, що втратили житло через російські обстріли чи окупацію.
Загалом Федерація профспілок України після 24 лютого надала тимчасовий або постійний притулок приблизно пів мільйону українців, які опинилися в біді. На базі профспілкових об’єктів також лікують і реабілітують українських військових. Все це стало можливим, у тому числі, й завдяки міжнародній фінансовій допомозі. Міжнародна організація праці, благодійні фонди, профспілкові центри Данії, Ізраїлю, Литви, Німеччини, Норвегії, США та Франції допомагають українським профспілкам піклуватися про переселенців. Від першого дня повномасштабної війни Федерація профспілок України щотижня відправляє гуманітарні вантажі та іншу допомогу для Збройних сил України, а також – для мешканців прифронтових регіонів.
Натомість, ілюстрація “ефективності” державного управління майном, – це доля приблизно 70-ти об’єктів, які були вилучені у профспілок за каденції проросійського президента Віктора Януковича. Відібрані рішеннями судів колишні санаторії та оздоровчі центри нині, здебільшого, стоять пусткою. Ці рішення не переглянуті, попри те, що у 2018 році Європейський суд з прав людини визнав неправомірним зазіхання держави на профспілкове майно.
Наразі законопроект про конфіскацію профспілкових об’єктів готують до розгляду у другому читанні. За збігом обставин, 12 грудня в Києві відбулося гучне затримання профспілкового лідера – заступника голови Федерації профспілок України Володимира Саєнка. Офіс генерального прокурора підозрює його в тому, що він як голова наглядової ради прийняв рішення про продаж об’єкту нерухомого майна – Київської курортної бальнеолікарні. Але схоже забув зауважити, що такі рішення не ухвалюються одноосібно. Лише колегіально – всією наглядовою радою.
В Україні, формально, профспілки володіють майном за правом приватної власності. У чому ж незаконність розпоряджання власником своїм приватним майном? Справа в тому, що українські правоохоронці трактують законодавство по-своєму та оголошують будь-яке майно профспілок “незаконно виведеним” із власності держави.
В Україні, формально, профспілки володіють майном за правом приватної власності. У чому ж незаконність розпоряджання власником своїм приватним майном? Справа в тому, що українські правоохоронці трактують законодавство по-своєму та оголошують будь-яке майно профспілок “незаконно виведеним” із власності держави.
Сам Володимир Саєнко назвав своє кримінальне переслідування “намаганням знищити незручні профспілки, відібрати у них інструменти статутної діяльності”. У пості на Facebook від 22 грудня він наголосив, що, перебуваючи на посаді, лише виконував свої функціональні обов’язки та колегіальні рішення органів Федерації профспілок України. https://www.facebook.com/vladimir.sayenko/posts/pfbid0iaefk1XyK3dempTNgjrkR5yeHSJhBiB5fQDVoc3S5CoMt14vTCdhvHTr6gqYocLPl
Наразі заступник голови Федерації профспілок України перебуває за ґратами. Для нього обрали запобіжний захід тримання під вартою і поставили непідйомну заставу у 124 мільйони гривень (майже 3 мільйони євро), щоб натякнути іншим профспілковим лідерам – висовуватися не варто. До затримання Саєнко активно виступав у пресі, критикуючи законодавчий наступ на соціальні та трудові права українців. А також плани законодавців вилучити майно у профспілок. Він, зокрема, порівняв політику українського уряду щодо профспілок з політикою уряду Бразилії за каденції президентів Мішела Темера та Жаїра Болсонару.
Бразилія та Білорусь: неприємні паралелі
У 2017 році в латиноамериканській країні було проведено трудову реформу, що зробила фактично безправними найманих працівників і зруйнувала профспілки. Такі зміни були покликані подолати економічну кризу, зробивши ринок праці “більш гнучким”. Президент Бразилії Мішел Темер обіцяв, що це допоможе створити шість мільйонів робочих місць протягом десяти років. За п’ять років ефект виявився зворотнім – економічний спад і повальне безробіття. У 2022 році Міжнародна конфедерація профспілок внесла Бразилію до десяти “найгірших країн світу для працівників”. Серед іншого, реформа 2017 року спростила процедуру їхнього звільнення, позбавила гарантованого мінімального доходу. Водночас профспілки, що раніше частково фінансувалися з федерального бюджету, були позбавлені державної підтримки та почали масово припиняти свою діяльність. Оцінку реформі нещодавно дали бразильські виборці: на цьогорічних президентських виборах чинного президента Болсонару переміг колишній голова держави та профспілковий лідер Лула да Сілва.
Інший приклад знищення незалежних профспілок – дії диктаторського режиму Лукашенка в Білорусі. У липні цього року Верховний суд Білорусі заборонив діяльність низки профспілкових організацій, деякі з яких висловлювалися проти вторгнення в Україну та закликали вивести з Білорусі російські окупаційні війська. Впродовж останніх місяців у Білорусі регулярно відбуваються судилища над профспілковими лідерами. Так, 20 грудня розпочався процес над керівниками Білоруського конгресу демократичних профспілок – Аляксандром Ярашуком, Сяргєєм Антусєвічем і Іриною Бут-Гусаїм. Які ще до рішення суду, з квітня місяця знаходяться під вартою. Чи не схожий сценарій хочуть застосувати й до українського профспілкового лідера?
У сусідній Російській Федерації, яка веде агресивну війну проти України, профспілки 24 оприлюднили комюніке, у якому заявила про підтримку “рішення президента Росії Володимира Путіна про проведення операції з денацифікації України”. Після чисельних звернень Федерації профспілок України російську організацію виключили з усіх поважних міжнародних інституцій.
У сусідній Російській Федерації, яка веде агресивну війну проти України, профспілки 24 оприлюднили комюніке, у якому заявила про підтримку “рішення президента Росії Володимира Путіна про проведення операції з денацифікації України”. Після чисельних звернень Федерації профспілок України російську організацію виключили з усіх поважних міжнародних інституцій.
“Бразильський” чи “білоруський” сценарії – це не те, чого прагне український народ і чого він заслуговує. Це українці довели під час Євромайдану у 2014 році, коли відстояли європейський вектор розвитку своєї країни, а також – доводять щодня нині, стримуючи російську агресію та захищаючи як свій народ, так і весь демократичний світ. Важливо, щоб Гарант Конституції та Головнокомандувач вчасно звернув увагу на дії окремих своїх представників, які ставлять під загрозу майбутнє України, нехтуючи європейськими принципами побудови держави – правової, соціально орієнтованої, з розвинутим громадянським суспільством.
3 січня 2022 р.
ЗАКОНОДАВЧІ ПРОПОЗИЦІЇ ПРОФСПІЛОК ВЗЯТО ДО УВАГИ

У Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики розглянуто звернення Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні від 12.12.2022 року № 01-12/632-спо із пропозиціями та зауваженнями до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності» (реєстр. № 7588 від 25.07.2022). який опрацьовується до другого читання, та зауваження Профспілки працівників науки і освіти України від 07.12.2022 № 02-7/558 до зазначеного законопроекту.
Голова Комітету О.Гайду повідомив Голову СПО об’єднань профспілок Г.Осового про те, що надіслані профспілками зауваження та пропозиції доведені до відома народних депутатів України - членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Шановні спілчани!
Щиро вітаю вас із новорічними святами!
Вони приходять незважаючи на всі випробування, що випали на долю українського народу, який мужньо захищає свою Батьківщину на фронті воєнному і економічному.
Ми відзначаємо це свято з надією у Перемогу, наближаючи її власною працею, надаючи допомогу ЗСУ, людям, які потерпають від російської агресії, консолідуючи зусилля на захисті прав і свобод людей праці під час воєнного стану.
Бажаю всім нам мирного неба і спокійних днів, щоб у кожній домівці було світло і тепло, а радісний сміх дітей наповнював вірою у краще майбутнє.
Із глибокою повагою,
Голова ФПУ
Григорій Осовий
29 грудня 2022 р.
ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУВСЯ
ЛИСТОМ ДО ВИЩИХ ПОСАДОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВИ

Голова ФПУ Григорій Осовий направив Заяву, прийняту Радою ФПУ 22 грудня 2022 року у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок, Голові Верховної Ради України Р.Стефанчуку, Президенту України В.Зеленському, Прем'єр-міністру України Д.Шмигалю.
У листі Голови зокрема зазначено: "Федерація профспілок України - найчисельніше профспілкове та громадське об’єднання країни, яке представляє інтереси понад 3,4 млн членів профспілок, послідовно відстоює демократичні цінності та захищає права працівників у відносинах з органами влади й організаціями роботодавців.
Останні роки ознаменувались потрясіннями для всього світу та, зокрема, України. Спочатку нищівного удару по економіці та добробуту людей завдав СОУГО-19, а зараз - повномасштабна збройна агресія росії проти України.
Все це не могло не позначитися на діяльності профспілок, які швидко переорієнтувалися на протистояння російській агресії, підтримку працюючих людей і надання гуманітарної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які були змушені покинути свої оселі, тікаючи від постійних бомбардувань. ФПУ відкрило двері для тих, хто потребує допомоги. Профспілкові об'єкти стали центрами прихистку для понад 140 тисяч наших співгромадян із територій, де ведуться активні бойові дії.
З початку воєнної агресії росії проти України ФПУ надала фінансову допомогу ЗСУ і ТРО на суму понад 300 млн грн, організовує разом з роботодавцями і державою економічний фронт; підняла на захист України міжнародний профспілковий рух і прогресивну громадськість через багатотисячні демонстрації солідарної підтримки в Брюселі, Лондоні, Берліні, Варшаві та інших європейських столицях.
У своїй діяльності ФПУ послідовно підтримує курс на євроінтеграцію України. Вона надала прихисток мітингувальникам під час Революції гідності в Будинку профспілок, затвердила Стратегію «Європейський вибір». Цей курс підтримується нею на всіх міжнародних громадських і профспілкових форумах, у виборних органах Європейської та Міжнародної конфедерацій профспілок, через проекти Міжнародної організації праці тощо.
В профспілкових закладах проходять реабілітацію після бойових поранень військові.
Прикро, що Урядом було ініційовано розгляд Верховною Радою в першому читанні проектів законів України «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР» №6420 від 10.12.2021 та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» №6421 від 10.12.2021, згідно з якими все майно Федерації профспілок України має відійти державі. Слід уточнити, що ФПУ засновано у жовтні 1990 року і вона ніколи не мала статусу загальносоюзної громадської організації, а законопроектами пропонується не націоналізація профспілкового майна, бо не передбачається компенсація за майно, а фактично його експропріація протиправними методами, заснованими не на законі, а на припущеннях, що це майно нібито є державним.
Зазначені нормативно-правові акти суперечать міжнародним актам, які раніше ратифікувала Україна, і прямо суперечать рішенням Міжнародної організації праці, що визнають заходи щодо конфіскації майна профспілок суттєвим порушенням свободи об’єднання. Антипрофспілкове законодавство також суперечить заявленій політичній меті України щодо подальшої інтеграції в структури та норми Європейського Союзу, де профспілковий рух залишається затребуваним у багатьох країнах, а права працівників є надійно захищеними. Санаторно-курортний комплекс ФПУ якраз і є чи не єдиним в країні надавачем лікувально-оздоровчих послуг працівникам, які постраждали на виробництві або працюють у шкідливих для здоров’я умовах.
Профспілки відіграють важливу роль у відбудові країни, і український Уряд не може піти шляхом знищення міжнародно визнаних прав працівників через ідеологічну програму кількох окремих осіб, які наполегливо лобіюють ліберальні відносини у сфері праці, та використовують війну, щоб проштовхувати свою ідею ліквідації профспілок. Також і війна не повинна використовуватися як прикриття для лобіювання чиїхось інтересів в Україні, щоб отримати якнайбільше прибутків з українських робітників, значна кількість яких приносить у жертву своє життя та здоров’я, захищаючи свою країну.
Саме за таких обставин, 22 грудня 2022 року на черговому засіданні Ради Федерації профспілок України схвалено Заяву Ради ФПУ у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок (додається).
Враховуючи вищевикладене, просимо вжити заходів щодо припинення наступу на майнові права профспілок та тиску на профспілкових лідерів, зняти незаконні обвинувачення, відкликати антипрофспілкові законопроекти та перейти до конструктивного соціального діалогу, об’єднання зусиль на благо народу України та Перемоги над ворогом!".
27 грудня 2022 р.
В ЗАПОРІЖЖІ ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ ОБЛАСНОЇ
СОЦІАЛЬНО – ЕКОНОМІЧНОЇ РАДИ

1. «Про ситуацію на підприємствах промислового комплексу Запорізької області. Стан та особливості соціального діалогу в умовах реалізації Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
2. Затвердження плану роботи Запорізької обласної тристоронньої соціально-економічної ради на I півріччя 2023 року.
В засіданні взяли участь: члени ТСЕР, виконуюча обов’язки Голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара БЕЛЕСКОВА, голова Запорізької ОВА Олександр Старух, голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців Олександр Головко, заступник начальника ЗОВА Віталій Сиволап, голови профспілкових комітетів промислових підприємств:на Запоріжвогнетрив, ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ПрАТ «Дніпроспецсталь»; керівники профільних Департаментів ЗОВА, а також представники органів Державної служби України з питань праці, Запорізького обласного центру зайнятості й промислових підприємств.
Керівник ЗОВА Олександр Старух в своєму виступі зазначив, що Запорізька область з перших днів війни взяла на себе велике навантаження та до сьогодні продовжує захищати свої території. Ці фактори значно вплинули на соціально-економічний розвиток регіону.
З 24 лютого Запорізька область невпинно воює. Пов’язана з цим ситуація не могла не позначитися на виробничому секторі. Певні підприємства призупинили свою діяльність, разом з тим знизилося безпосередньо й виробництво. Крім того, значна частина чоловіків - працівників підприємств вступили до лав Збройних сил України. Проблем також додає й рішення Європейського союзу щодо обмеження проведення економічних операцій з підприємствами та бізнесом Запорізької області, які вважають, що наші території є повністю окупованими. У відповідь на це були надіслані листи з роз’ясненнями про те, що Запорізька громада - вільна, - підкреслив Олександр Старух.
Начальник Управління стратегічних галузей виробництва ЗОВА Євген Чаплигін додав, що збройна агресія російської федерації проти України також призвела до значних втрат внаслідок знищення та пошкодження майна, створила проблеми з логістикою постачання сировини, матеріалів та готової продукції. Так, з 24 лютого поточного року близько 300 обʼєктів на 16 промислових підприємствах області зазнали руйнувань та ушкоджень від ракетних ударів. Крім цього, зменшилася чисельність персоналу. Негативний вплив на промисловий сектор також мають відключення електроенергії.

Заступник голови Запорізької облпрофради Тамара Белескова у своєму виступі, зокрема зазначила, що незважаючи на воєнний стан, не повинні роботодавці порушувати законодавство про працю, а повинні піклуватися про своїх працівників. З цього приводу розгорнулася дискусія навколо ПрАТ “Дніпроспецсталь”, де було прийняте управлінське рішення щодо припинення трудових відносин з більшістю робітників та оплати праці за роботу в вихідний день. У складних умовах війни бізнес має обирати більш м’які моделі нівелювання власних економічних труднощів і не за рахунок своїх працівників! Підприємці повинні піклуватися про своїх робітників. Адже Запорізька громада - вільна територія, яка все ще має величезний промисловий потенціал, і найважливіший його елемент це люди, кваліфіковані кадри, яких треба зберегти!
За результатами засідання члени тристоронньої обласної соціально - економічної ради прийняли низку рішень та внесли пропозиції щодо можливих шляхів розв’язання проблемних питань у промисловій сфері.
23 грудня 2022 р.
РАДА ФПУ. «НАША МІСІЯ – БУТИ З ЛЮДЬМИ В ЦЕЙ СКЛАДНИЙ ЧАС» - ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ

22 грудня 2022 року у Києві у Будинку профспілок відбулось засідання Ради Федерації профспілок України, на якому підбито підсумки піврічного періоду роботи ФПУ, визначені пріоритети її подальшої діяльності.
Відкриваючи засідання Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив: «Насамперед ми всі звертаємо свої погляди і сподівання на те, що робиться сьогодні на фронті нашими ЗСУ та всіма, хто сьогодні на передовій, і ризикуючи своїм здоров’ям і життям намагається уберегти усіх нас від рашиської навали. Також героїчно на своїх робочих місцях тримають фронт економічний наші колеги спілчани, не зважаючи на бомбардування, обстріли, працюють на робочих місцях, випускають продукцію, виробляють енергію і все те, що сьогодні вкрай необхідно для життєзабезпечення. На жаль, маємо втрати».
Члени Ради вшанували пам'ять загиблих на війні хвилиною мовчання.

У вступному слові Голова ФПУ поінформував щодо напрямів, над якими працювала ФПУ у період від попереднього засідання Ради – червня ц.р. Він наголосив, що членські організації усіх рівнів профактив сконцентрувались на тому, щоб гідно представляти та захищати інтереси працівників – членів профспілок.
Як пріоритетне завдання для нас було – підтримка ЗСУ і сил територіальної оборони, усіх, хто боронить нашу країну. Ми надавали їм і фінансову і гуманітарну допомогу. Це наш і громадський обов’язок, і вклад у перемогу. Всього за період, як почалася активна фаза бойових дій, обсяги наданої нами допомоги вимірюються сотнями мільйонів грн. У ФПУ працює штаб Гумдопомоги, який мобілізує необхідні ресурси як всередині країни, так і допомогу наших партнерів із закордону. Ці гроші ми виділяємо для тих громадян, членських організацій ФПУ, які найбільш постраждали від війни на територіях, де йдуть активні бойові дії. Також ми допомагаємо нашим співвітчизникам – ВПО. Сума наданої нами допомоги на сьогоднішній день вже оцінюється у 120 млн грн. Цю роботу ми будемо продовжувати.

Основним для ФПУ як і у мирний час лишається захист прав та інтересів членів профспілок на національному рівні. Ми працюємо разом з Урядом і парламентом над підготовкою нормативно-правових актів, які стосуються соціальних проблем. На жаль, не припиняється наступ на права профспілок та трудівників, лібералізація трудового законодавства, чому ми чинимо спротив, щоб не допустити зниження існуючого рівня прав і гарантій для людини праці. Наша позиція непохитна і вона полягає у тому, що закони в Україні мають відповідати міжнародним нормам, прагненню нашої держави щодо набуття членства у ЄС, де верховенство права є пріоритетом.
Ми не маємо давати приводу сказати, що профспілки в тяжких умовах воєнного стану втратили свої позиції, або дієвість. Наша місія – бути з людьми в цей складний час.
Ми не маємо давати приводу сказати, що профспілки в тяжких умовах воєнного стану втратили свої позиції, або дієвість. Наша місія – бути з людьми в цей складний час.

Основне питання порядку денного, яке розглянула Рада: «Про зміцнення потенціалу і посилення діяльності ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань в умовах воєнного стану».
Доповідав з цього питання заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
Доповідав з цього питання заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
Він наголосив на тому, що відповідно до Стратегії діяльності ФПУ на 2021-2026 роки «Час дій та якісних змін», затвердженої VIII З’їздом ФПУ, одним з пріоритетних завдань нашої діяльності є зміцнення потенціалу ФПУ, тому метою розгляду цього питання на засіданні Ради ФПУ є визначення, як в умовах війни посилити організаційні спроможності, віднайти нові можливості для допомоги членам профспілок і профспілковим організаціям, а також зміцнити обороноздатність країни проти рф та разом із соціальними партнерами взяти участь у її післявоєнній відбудові.

Основна цінність для профспілок – людина праці, - акцентував спікер, - тому в умовах воєнного стану ФПУ не тільки продовжує виконувати свої статутні завдання, а й розширила спектр обов’язків. З перших днів військової агресії багато спілчан були призвані до лав Збройних Сил України, вступили до підрозділів територіальної оборони. Профспілкові організації усіх рівнів надають допомогу як ЗСУ так і силам тероборони, підтримують членів профспілок та профспілкові організації, які найбільш постраждали через війну. Також ми допомагаємо ВПО, яким надаємо прихисток у профспілкових закладах та санаторіях.
Після завершення бойових дій виникне потреба у робочій силі, фахівцях і спеціалістах, висококваліфікованих кадрах, а також в їх перепідготовці згідно з вимогами часу. У цьому неабияку роль мають відіграти профспілки, зокрема, у наданні профспілкового захисту, якого потребуватимуть учасники бойових дій і працівники, які через війну втратять робочі місця або будуть працювати на умовах, що порушують їхні права.

Після представлення доповіді (презентація додається) та її обговорення Рада ухвалила з цього питання Постанову, в якій визначено пріоритетні напрями діяльності профспілкових організацій у нинішній період та рекомендації, яким чином їм організовувати і проводити свою роботу в умовах сьогодення.
Рада також обговорила і затвердила Бюджет ФПУ на 2023 рік. З інформацією про стан виконання постанови Ради ФПУ від 30.06.2022 № Р4/2 «Про виклики і завдання ФПУ, її членських організацій щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав, працівників в умовах воєнного стану в Україні» виступив заступник Голови ФПУ Олександр Шубін (презентація додається).

Члени Ради ФПУ обговорили інформацію Департаменту корпоративних прав та майна ФПУ про порушення майнових прав профспілок та схвалили текст Заяви Ради Федерації профспілок України до вищих органів влади у зв’язку з продовженням наступу на майнові права профспілок.
28 листопада 2022 р.
КОЛДОГОВІР МОЖЕ ПЕРЕДБАЧАТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗА МОБІЛІЗОВАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ

Однак, відповідно до статті 9-1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.
Згідно із статтею 13 КЗпП та статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.
Колдоговір може передбачати збереження за мобілізованими працівниками середнього заробітку і з цього приводу Держпраці надала відповідні роз’яснення.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ
ЛИСТ від 28.07.2022 № 2498/4/4.1-ЗВ-22а
Про розгляд запиту Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув Ваш запит […] та повідомляє.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Згідно з підпунктом 46 пункту 4 Положення Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням. Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” , який набув чинності 19.07.2022 (далі – Закон № 2352-IX), внесено зміни до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Враховуючи вищевикладене, з дня набрання чинності Закону № 2352-IX за працівниками, призваними (прийнятими) до дня набрання чинності Законом № 2352 на військову службу, слід зберігати лише місце роботи (посаду). Водночас статтею 91 КЗпП визначено, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Згідно із частиною другою та третьою статті 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги. Одночасно повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформаційний характер та не встановлюють правових норм.
Директор Володимир ГОНЧАРУК
21 листопада 2022 р.
ГОЛОВА ФПУ ГРИГОРИЙ ОСОВИЙ ЗВЕРНУЛСЯ ДО
ДЕЛЕГАТОВ ВСЕСВІТНЬОГО КОНГРЕСУ ПРОФСПІЛОК

На 5-му Всесвітньому съезду Межнародної конфедерации профспілок, проходивший в Австралії, виступів очільник делегата ФПУ, член Генеральної Ради МКП Григорій Осовий.
Звените до делегатов в разговоре, который передусім говоритиме о питании війни и мире. Тому, что тільки в разумах мира можно забезпечити гідну працю и добробуты людей, а головне зберегти їм життя. Розповши учасникам про колоссальные втраты, как несе український народ и держава, у цинично розвязаній росією війни, заявив, що це зло чини проти людяності. І в такой ситуации ніхто не може залишатися байдужим.
Григорий Осовий запропоновав Конгресу у своей резолюции выпросил судити ФНПР за то, что вона поддержала війну Росії проти України и доручити комісії из рослідування подати новообраній Генеральній радій пропозиції про дальнее перебування склада цієї Міїї.
Щодо высловлювань про швидке припинення війни, він відреагував, таким чином; українці звісно прагнутъ миру, але не ціною відмови від части своїх територій, незалежності и права сами значати свою долю. ТОЛЬКО ПОВНЕ ИХ СОСТОЯНИЯ, ВИДШКОДУВАННЯ РОССИИ ЗАВЕДЕНИЙ ЗБИТКИ И НАДАННЯ МИРЖНАРОДНЫХ ГАРАНТИЙ БЕЗПЕКИ України могут быть стати основoю для досягнення справедливого мира.
Украинский профсоюзный лидер подъявил усім країнам и народам, что поддержи- вает справедливую борьбу против российского агресора. І, передусім, присутсвием на Конгресі представиникам национальных профцентров и межнародних об'єднань профспілок, за солидарність и допомогу.

Говорячи о необходительности нового Громадского договора, отчет української делегaції зазначив, що потрібно вызнати, що в наступлении житти в ша стороне соціального контракту прекращена іого выкупати. Це видно по глобальным индексам МКП дотримання прав трудящихся. Это глобальный виклик для российского профспилкового руху, который торкается в Украине, в какой-то транснациональный капитал через свои лоббисты протягивает антитрудовые и антипрофспилковские законы на корость бизнеса. Неолиберализм ставить под загрозу колишні соціальні завоювання трудящихся. Профспилки України роблять усе можливе в умовах воєнного стану, щоб захистити працівников. Неоцинтимную подпитку в этом украинском профспилке отримують от МКП и ЕКП.
Потрібно підштовхнути українську владу переглянути социально-трудовую политику и покажетъїї у відповідність із стандартами соціальної Європи як країни-кандидата в члени ЄС, – вважає він.
В соответствии с принятым протоколом МКП и обнародованием утвержденного стандарта його команд, Голова ФПУ согласовывается с подтипом кандидатуры стандарта стандарта ЕКП Луки Висентина. Подъявил Шаран Барроу, который принял заявление об утверждении принципов МКП, являющихся авторитетными организаторами.
Завершив свою промову Григорий Осовий фразой: «Згуртовані и мобілізовані рішеннями Конгресу ми продовжимо справедливо боротьбу! Хай живе профспілкова солидарність! Слава героическому народу України!».
26 жовтня 2022 р.
Відповідь від Мінекономіки на звернення ФПУ стосовно здійснення Держпраці позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці

Мінекономіки поінформувало ФПУ про розгляд звернення Федерації професійних спілок України від 05.10.2022 №06/01-16/499 щодо застосування статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині здійснення Держпраці позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці.
У відповідь міністерство повідомило: пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом.
Водночас згідно з пунктом 2 зазначеної постанови протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, - на підставі рішення Кабінету Міністрів України:
- за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- з метою виконання міжнародних зобов’язань України. Наразі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в сфері охорони праці, не прийнято.
Також слід зауважити, що відповідно до статті 16 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022) передбачено, що в період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, у частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.
Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Листи Міністерства не є нормативно-правовими актами, вони мають інформаційний та рекомендаційний характер.
19 жовтня 2022 р.
СПО ОБ'ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК ЗВЕРНУВСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В.ЗЕЛЕНСЬКОГО З ПРОХАННЯМ СКОРИСТАТИСЯ ПРАВОМ ВЕТО ЩОДО ЗАКОНІВ ПРО ЗАГАЛЬНООБОВ’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНЕ ПЕНСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

Лист на адресу Глави держави підписав 14 жовтня 2022 року Голова СПО об'єднань профспілок Григорій Осовий.
Мова йде про законопроєкт авторства М.Папієва щодо злиття Фонду соціального страхування України та Пенсійного Фонду.
«Розгляд цього законопроекту та ухвалення щодо нього рішення відбулося із порушеннями вимог Конституції України та Регламенту Верховної Ради України. Зокрема, проект всупереч вимогам статті 116 Регламенту Верховної Ради України доповнено положенням, яке не було предметом розгляду в першому читанні. Так, у тексті законопроекту, підготовленого до другого читання, з’явився новий пункт Прикінцевих та перехідних положень із внесенням змін до законодавства про пенсійне страхування.
Закон №2620 повністю дублює модель та організацію системи соціальних та страхових виплат, а також управління нею через єдиний державний фонд, що впроваджується в російській федерації з 1 січня 2023 року. Це викликає занепокоєння щодо реалізації подібної моделі в Україні, яка пропонується з 01.01.2023 р.» - зазначено в листі.
Також профспілки наполягають на тому, що за прийнятим Законом багато послуг і виплат буде скасовано:
- право працівника на лікування та реабілітацію у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм;
- надання допомоги, яку працівники отримують під час перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
- обов’язок оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовувати потерпілому інші необхідні витрати, пов’язані з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет в разі затвердження програм фінансування);
- обов’язок фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.
Працівників, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляють:
- можливості отримати безоплатно путівку на санаторно-курортне лікування або самостійно придбати її з подальшим компенсуванням її вартості. Замість цього, залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування;
- права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування;
- права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.
Під час невизначеного періоду реорганізації затримка виплат, їх скасування призведуть до соціального колапсу.
05 жовстня 2022 р.
Федерації профспілок України 6 жовтня 2022 року виповнюється 31 рік.
Шановні спілчани!

Багато це чи мало? В історичному проміжку часу це лише мить, а для становлення найчисельнішого профоб’єднання країни, - це вік зрілості.
З перших днів від утворення в основу її діяльності було закладено співпрацю і взаємодію з усіма державними, господарськими, політичними та громадськими організаціями, спілками, товариствами, які виступали за побудову правової і соціальної держави, в ідеї якої закладено соціальні гарантії громадян та незалежна економіка.
Слід зазначити, що під час становлення Української держави профспілки опанували інструменти роботи, необхідні для ефективної діяльності у сучасних соціально-економічних умовах.
І в години важких випробувань з початку військової агресії росії проти України ФПУ, всеукраїнські профспілки і територіальні профоб’єднання знаходяться в авангарді спротиву окупантам, надаючи багатомільйонну фінансову і матеріальну допомогу Збройним силам України, гуманітарну допомогу і безкоштовний прихисток та харчування внутрішньо переміщеним особам в оздоровницях, туристських об’єктах у гуртожитках навчально-методичних центрів.
Вони докладають значних зусиль до організації і забезпечення функціонування економічного фронту, через Антикризовий штаб допомагають вирішенню проблем окремих галузей економіки від яких залежить випуск суспільно значимої продукції, зокрема оборонного характеру та забезпечення нормального життя мільйонів українців.
ФПУ активно діє на міжнародній арені та є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок, тісно співпрацює з Європейською конфедерацією профспілок, національними центрами інших держав. Більшість членських організацій ФПУ є безпосередніми учасниками міжнародного профспілкового руху та працюють у складі провідних профспілкових інституцій.
Все це дає змогу організувати підтримку України у світі і залучити міжнародну допомогу для українців, які потерпають від наслідків російської агресії.
В умовах лібералізації трудового законодавства та спроб влади під час воєнного стану звузити права працівників, зупинити правозахисну діяльність профспілок, Федерація профспілок України наполегливо продовжує захищати права та інтереси людей праці в законодавчому полі, використовуючи всі доступні майданчики для проведення соціального діалогу. Залучає широку міжнародну підтримку.
Нині кожен з нас повинен докласти максимум зусиль, щоб захистити демократичні суспільні цінності та надбання. У ці нелегкі часи ми маємо стати пліч-о-пліч задля боротьби за гідну працю, збереження соціальних стандартів якості умов праці, рівня заробітної плати та життя.
Поки профспілки солідарні й об’єднані, вони залишаються впливовим захисником людини праці.
Перед нами відповідальний та складний шлях, і тільки разом ми його подолаємо!
Шановні спілчани, з нагоди відзначення 31-ї річниці Федерації профспілок України висловлюємо щиру вдячність усім працівникам, об’єднаним у профспілковий рух країни, за копітку щоденну працю та захист власної держави. Дякуємо усім вам за віру у Перемогу і силу нашої єдності, за спільні й солідарні дії на захист Вітчизни, з відстоювання гідності людей праці, їх права на достойне життя і справедливість!
Бажаємо міцного здоров’я вам і вашим рідним, миру й добробуту вашим сім’ям і трудовим колективам, віри у краще майбутнє нашої України!
21 вересня 2022 р.
ПРАВО НА СТРАЙК ВСЕ ЩЕ НЕ ЗАХИЩЕНЕ

Право на страйк все ще не захищене в пропозиції Європейської Комісії щодо надзвичайного інструменту єдиного ринку (SMEI).
На початку цього місяця ЄКП звернулася до Комісії з листом, в якому висловила занепокоєння з приводу планів Комісії скасувати положення*, яке захищає право на страйк в рамках її нового плану щодо захисту єдиного ринку від кризових явищ.
В опублікованому сьогодні законопроекті Комісія включила посилання на право на колективні переговори та дії - але лише в необов'язкових деклараціях, а не в реальному законодавстві, як це було раніше.
Про це під час прес-конференції заявив Тьєррі Бретон, Комісар з питань внутрішнього ринку: "Право на страйк є фундаментальним правом, і цей інструмент жодним чином не втручається в це право".
Якщо це так, то Комісія не повинна мати жодних проблем з перенесенням захисту права на страйк з декларацій до конкретної статті законодавства.
Конфедеральний секретар ЄКПО Ізабель Шьоманн:
Було приємно почути сьогодні роз'яснення Комісії про те, що вони не мають наміру підривати право на страйк через це законодавство.
Але, якщо це так, то Комісія повинна без вагань включити в законодавство положення, що захищає право на страйк.
Профспілки працюють на основі закону, а не політичних обіцянок, і ми не приймемо послаблення гарантій права на страйк в законодавстві ЄС.
Ми повністю усвідомлюємо необхідність забезпечення функціонування єдиного ринку під час надзвичайних ситуацій, але це не повинно відбуватися за рахунок фундаментальних прав".
Примітки
Повний текст листа до Комісії на сайті
*Стаття 2 "Полуничного Регламенту" 2679/98 про функціонування внутрішнього ринку держав:
"Цей Регламент не може тлумачитися як такий, що будь-яким чином впливає на здійснення основних прав, визнаних у державах-членах, включаючи право або свободу на страйк. Ці права можуть також включати право або свободу здійснювати інші дії, що охоплюються конкретними системами виробничих відносин у державах-членах".
19 вересня 2022 р.
РЕКОРДНЕ ПАДІННЯ РОЗМІРУ ЗАКОНОДАВЧО
ВСТАНОВЛЕНОЇ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Найменш оплачувані працівники Європи цього року зазнали падіння вартості своєї заробітної плати на 19%, що є найбільшим падінням реальної мінімальної заробітної плати в цьому столітті, як показав аналіз даних Євростату, проведений ЄКП.
У 21 країні ЄС, які мають законодавчо встановлену мінімальну заробітну плату, вона зросла в середньому на 7,6% за останній рік. Але в цих же країнах рівень інфляції зріс в середньому на 12,4%.
Це означає, що реальна вартість встановленої законом мінімальної заробітної плати знизилася в середньому на 4,8%, в результаті чого мільйони працівників не можуть дозволити собі найнеобхідніші витрати на харчування, оренду житла та енергоносії.
Вдруге з 2000 року зростання реальної мінімальної заробітної плати опустилося нижче нуля, і це падіння є значно більшим - у розпал жорсткої економії у 2012 році зростання реальної мінімальної заробітної плати становило -0,7%.
Реальна мінімальна заробітна плата найбільш різко впала з літа минулого року в Латвії (-19%), Чехії та Естонії (-10%) і Словаччині (-8%).
Ці події серйозно погіршили умови праці працівників з мінімальною заробітною платою по всій Європі, які і без того занадто часто не могли звести кінці з кінцями. Вже до початку кризи вартості життя майже кожен десятий працівник в ЄС-27 перебував під загрозою бідності, а 7 з 10 працівників з мінімальною заробітною платою повідомляли про труднощі у зведенні кінців з кінцями.
18 країн-членів ЄС, де реальна мінімальна заробітна плата знизилася в період з 2 кварталу 2021 року по 2 квартал 2022 року.
13 вересня 2022 р.
СПОРТ, ЯК І АРМІЯ, БЕЗПЕРЕЧНО МАЄ БУТИ В АВАНГАРДІ НАШОЇ БОРОТЬБИ!

10 вересня 2022 року у Будинку спілок в центрі Києва Федерація профспілок і Всеукраїнська профспілка спортсменів, працівників сфери фізичної культури і спорту, молодіжної політики та національно патріотичного виховання провели урочисте зібрання присвячене Дню фізичної культури і спорту.
У заході взяли участь відомі спортсмени, заслужені тренери, працівники організацій та установ фізичної культури і спорту, народні депутати, ветерани, молодь та шанувальники спорту.

З вітальним словом до учасників звернувся заступник Голови ФПУ
Володимир Саєнко,
який відзначив заслуги спортсменів, які і у воєнний час продовжують тренування, примножують спортивні здобутки беручи участь у національних змаганнях різного рівня, здобуваючи призові місця для України на міжнародних аренах.
Війна зламала плани і внесла корективи в життя кожного з нас, – зазначив він, – тому багатьом довелося змінити боксерські рукавиці на автомат. Спортсмени, які ще вчора

відстоювали честь України на світовій арені, сьогодні – боронять рідну землю на передовій. Кожен другий з них – легенда.
Це зараз про Україну всі знають через війну. А раніше, державу прославляли спортсмени. Україна не сходила з перших шпальт топових міжнародних видань саме завдяки нашим борцям, боксерам, футболістам. Звучав український гімн, звивався жовто-блакитний прапор, коли наші призери піднімалися на п’єдестал. Світ аплодував і захоплювався українцями.

При тому, що всередині країни були свої проблеми, економічні негаразди, - наші спортсмени завжди показували чудові результати на чемпіонатах та олімпіадах. Привозили в Україну медалі та призи і завжди були в топі світового спорту.
Проти такого запалу та волі до перемоги, як у наших спортсменів-воїнів, у ворога просто немає шансів! Ми обов’язково виженемо його з рідної землі.
Але чому сьогодні ми всі зібралися саме тут, у Будинку профспілок? Війна дуже скоро закінчиться і перемога буде за нами. А після війни
доведеться розбудовувати і ставити на ноги державу, вирішувати дуже багато побутових проблем.

Гострі моменти виникатимуть у кожного з нас. І дуже складно відстоювати свої права поодинці. У всьому світі немає більш ефективного інструменту захисту трудових прав громадян, ніж профспілка. Що в США, що в Європі без узгодження з профспілками не розглядається жоден соціально важливий закон.

Тут зібралися представники різних видів спорту – і ви розумієте, як важливо діяти однією командою. А коли ми всі - спортсмени, медики, шахтарі та представники інших галузей згуртуємося навколо одного центру – то створимо таку потужну силу, яку не здолає ніхто. З якою будуть рахуватися і депутати, і міністри, і президент.

В урочистій атмосфері відбулося вшанування українських спортсменів, тренерів, ветеранів спорту.
У церемонії нагородження взяли участь голова Всеукраїнської профспілки спортсменів, працівників сфери фізичної культури і спорту молодіжної політики та національно патріотичного виховання Сергій Бизов, голова Профспілки працівників культури України Людмила Перелигіна. Відомі спортсмени Стела
Захарова, олімпійська чемпіонка, віце-президент федерації спортивної гімнастики, Андрій Мельник, олімпійський чемпіон, президент федерації гандболу, Руслан Машуренко, срібний призер олімпійських ігор з дзюдо.

Солодуха Ольга, чемпіон олімпійських ігор, народний депутат України.
Видатні представники спорту отримали подяки, грамоти, гроші винагороди.
29 серпня 2022 р.
Г. Осовий: «Слово – це також зброя!»

У Будинку профспілок в Києві відбулася тепла зустріч керівництва ФПУ з представниками потужного британського руху, який об’єднав усіх небайдужих до долі України у боротьбі з рашистським злом.
У зустрічі з українського боку взяли участь Голова ФПУ Григорій Осовий та його заступники Євген Драп’ятий і Василь Андреєв, керівники структурних підрозділів ФПУ, а з британського – керівник Кампанії солідарності з Україною Крістофер Форд, помічник генерального секретаря Профспілки машиністів потягів ASLEF, член Генеральної ради Британського конгресу тред-юніонів Саймон Веллер та представниця неурядової організації/кампанії «Інша Європа можлива» Єлена Іванова.
У ході зустрічі Голова ФПУ поінформував гостей про гуманітарну діяльність профспілок та їхніх підприємств з ВПО, негативні зміни у трудовому законодавстві України через низку парламентських законодавчих «новацій», відповів на численні питання.
У відповідь на репліку британських колег, що профспілки, на превеликий жаль, не можуть допомогти Україні зброєю, наголосив, що у профспілок є зброя, ця зброя – слово, з чим погодилися британські колеги.
Григорій Осовий закликав британських гостей до посилення допомоги Україні, зокрема українським біженцям, які перебувають в Великобританії, роз’яснення того, що Україна не просто захищає свою територію та відстоює свою незалежність, а боронить усю Європу від російської агресії. Говорячи про відбудову України, очільник ФПУ висловив побажання, щоб до цього долучилися британські профспілки.
В ході російської агресії в низці областей зруйновані будинки профспілок та їх учбові центри. Він також запропонував взяти шефство над Академією праці, соціальних відносин і туризму. По завершенню зустрічі Григорій Осовий подякував за надану гуманітарну допомогу, яка була розповсюджена серед ВПО. Гості пообіцяли продовжити проведення Кампанії солідарності з Україною.
9 серпня 2022 р.
ПРОФСПІЛКОВІ ЛІДЕРИ З УСЬОГО СВІТУ ЗАКЛИКАЮТЬ ВЕТУВАТИ 5371

Відповідна петиція вже розміщена на сайті LabourStart і знаходить підтримку у профспілковців з усього світу. Після того, як особа залишає свій підпис, лист із закликом ветувати законопроєкт та не допустити кричуще порушення прав працівників і міжнародних стандартів - відправляється на скриньку Офісу Президента, до Уряду та до Парламенту.
Ми закликаємо профспілки з усіх країн приєднатися та підписати цю петицію, щоб привернути увагу до необхідності зупинити цей згубний закон!
Щоб підписати петицію, необхідно перейти за посиланням, заповнити кілька коротких полей та натиснути червону кнопку.
Весь процес займає не більше однієї хвилини та не потребує додаткової реєстрації.
5 серпня 2022 р.
НА ЗАПОРІЖЖІ ОБГОВОРЕНО ЗМІНИУ ЗАКОНОДАВСТВІ
ПРО ПРАЦЮ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

У заході взяли участь фахівці Головного управління Держпраці у Запорізькій області та голови обласних, районних галузевих профспілок, їх окремих первинних організацій.
Юлія ТРЕЩУК, начальник відділу організації перевірок Управління з питань праці Запорізької міської ради, та Анастасія ЧЕРНИХ, головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно правових актів Головного управління Держпраці у Запорізькій області, роз’яснили суть змін, внесених до чинного законодавства про працю та надали практичні рекомендації щодо забезпечення його дотримання з врахуванням внесених змін.

- як практично застосовувати останні зміни в законодавстві щоб враховувати інтереси не лише роботодавців, а і працівників;
- особливості укладання договорів, табелювання праці тих, хто перебуває за кордоном, умови оголошення простою, надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору та інші.
Зустріч була змістовною та цікавою. Учасники отримали практичні правові поради, корисні посилання, які допоможуть членам профспілок.
Запорізька обласна рада профспілок
4 серпня 2022 р.
Член польської профспілки «Солідарність» звернувся до Президента України щодо застосування ним вето до антитрудових законів

Шановний Президенте Зеленський!
Висловлюючи щиру солідарність з народом України перед російською агресією, ми, члени європейських та світових профспілок, закликаємо Вас накласти президентське вето на нещодавно прийняті суперечливі законопроекти №№ 5371 та 5161. В іншому випадку мільйони працівників можуть втратити свій захист від зловживань з боку роботодавців.
Законопроект № 5161 (який вводить контракти з «нульовим робочим часом») та законопроект № 5371 («Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність») було прийнято у другому читанні українським парламентом 19 липня.
Ми занепокоєні тим, що можливе введення в дію цих законів призведе до ліквідації важливих трудових прав та деяких з останніх заходів захисту працівників від свавілля роботодавців, випадки якого почастішали в період війни та економічного спаду.
Якщо законопроект № 5371 буде ратифікований, до Трудового кодексу України буде додана нова глава III-B «Спрощений режим регулювання трудових відносин», що дозволяє роботодавцям «урізати на договірній основі» права працівників підприємств чисельністю до 250 осіб, тобто права переважної більшості працівників.
Для працівників «спрощений режим» означатиме довільні звільнення, понаднормову роботу з надуманих підстав або ігнорування колективних договорів щодо виплати заробітної плати. Це також поставить під загрозу можливість працівників об’єднуватись у профспілки та захищати свої права через профспілки.
У нинішніх умовах прийняття цих законів, які зазнали різкої критики з боку українських та міжнародних профспілок, посилить соціальну нерівність і ускладнить соціальний діалог. Окрім того, це може підірвати перспективи європейської інтеграції України.
Парламентський комітет з інтеграції України до Європейського Союзу визнав законопроект № 5371 таким, що не відповідає мінімальним соціальним стандартам Угоди про асоціацію. Він також не відповідає конвенціям Міжнародної організації праці (МОП).
Він не відповідає низці мінімальних стандартів, закріплених у Хартії основних прав Європейського Союзу, Європейській соціальній хартії (переглянутій) та інших нормативних актах ЄС.
Новий законопроект також порушує норми, передбачені Конвенціями МОП №№ 132, 135, 158 та навіть установчою Конвенцією МОП № 1 (1919) про обмеження робочого часу на промислових підприємствах у 8 годин на день та 48 годин на тиждень.
Саме тому, ми, що підписалися нижче, переконливо просимо Вас взяти до уваги і без того важке становище трудящих в Україні і скористатися президентським вето на законопроекти №№ 5161 і 5371. Відхилення цих законопроектів полегшить тягар мільйонів українців, які вже страждають від жорстокого російського вторгнення, і тим самим допоможе посилити їх опір йому.
З повагою,
Марцін Павельський,
член профспілки «Солідарність»,
членський квиток № 001332889
Нагадуємо, що профспілки звернулися до Президента України з приводу ветування антитрудового закону
Верховна Рада України 19 липня 2022 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (законопроєкт № 5371). Цим законом запроваджуються крайні форми лібералізації трудових відносин шляхом значного обмеження трудових прав і гарантій мільйонів працівників.
З урахуванням, що подальша імплементація закону несе реальні загрози дискримінації фундаментального права людини на працю, чим порушується стаття 24 Конституції України, керуючись пунктом 30 статті 106 Конституції України 26 липня ц.р. до глави держави від Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні звернулися Голова СПО, голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець, голова Федерації профспілок транспортників України Олексій Семерунь, голова Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок.
Валерій Добровольський, голова Об'єднання всеукраїнських профспілок і профоб’єднань «Єдність» Анатолій Онищук.
Від імені 5 млн. членів профспілок вони закликали Президента України Володимира Зеленського, як гаранта дотримання Конституції України, захистити трудові права і гарантії громадян України, скориставшись правом ВЕТО щодо прийнятого Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (законопроєкт № 5371) як такого, що не відповідає статті 24 Конституції України та євроінтеграційному курсу нашої держави.
11 липня 2022 р.
НАПЕРЕДОДНІ ЧЕРГОВОЇ СПРОБИ ПРОТЯГНУТИ АНТИНАРОДНИЙ ЗАКОНОПРОЄКТ 5371 ПРОФСПІЛКИ ПОВТОРНО ЗАКЛИКАЛИ НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ ЙОГО НЕ ПІДТРИМУВАТИ

Попри вимоги СПО об’єднань профспілок, Міжнародної та Європейської конфедерацій профспілок, Міжнародної організації праці зняти з розгляду скандальний законопроєкт Галини Третьякової № 5371, як такий що суперечить європейським цінностям, запроваджує крайні форми лібералізації трудових відносин та дискримінації шляхом значного обмеження трудових права і гарантій мільйонів працівників, монобільшість в парламенті внесла його до порядку денного на 9 липня п.р.
Як тільки про це стало відомо із преси профспілкам, Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий звернувся повторно до народних депутатів України усіх фракцій і депутатських груп у парламенті щодо неприйнятності підтримки парламентарями таких законодавчих ініціатив особливо в умовах воєнного стану, закликавши народних депутатів України не голосувати за проєкт № 5371. Адже такі ініціативи не відповідають прагненню Українського народу і влади до найшвидшого вступу України до ЄС.
29 червня 2022р.
ПРЕЗИДІЯ ФПУ. ВІДПОВІДАТИ ВИКЛИКАМ ЧАСУ ТА ОЧІКУВАННЯМ СПІЛЧАН

Основним питанням, яке виноситься на розгляд Ради ФПУ і обговорювалось під час засідання Президії ФПУ «Про виклики і завдання ФПУ, її членських організацій щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав працівників в умовах воєнного стану в Україні». Доповідав заст. голови ФПУ Олександр Шубін. Члени Президії ознайомившись з інформацією з цього питання і обмінявшись думками, одноголосно підтримали винесені на їх розгляд проекти документів.

Члени Президії ознайомилися з інформаціями про сучасний стан членських організацій ФПУ тапро зведенні статистичні дані членських організацій ФПУ на 2021
рік. Підтримали проект порядку денного і регламент проведення засідання Ради ФПУ. З цього питання доповідав заст.. голови ФПУ Євген Драп’ятий.

Члени Президії більшістю голосів підтримали кандидатуру Лукі Вісентіні на посаду Генерального секретаря Міжнародної конфедерації профспілок та обговорили склад делегації ФПУ на 5-й Всесвітній конгрес МКП.
Президія надала членство ФПУ Всеукраїнській профспілці спортсменів, працівників сфер фізичної культури і спорту,
молодіжної політики та національно-патріотичного виховання.

Зактуальних питань майнового комплексу ФПУ виступив заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко.
Голова ФПУ Григорій Осовий, заступники Голови ФПУ Євген Драп’ятий та Олександр Шубін проінформували членів Президії про свою участь у міжнародних заходах, які проходилиостаннім часом.
17 червня 2022 р.
СПЛАТА ЧЛЕНСЬКИХ ПРОФСПІЛКОВИХ ВНЕСКІВ ПІД ЧАС ПРОСТОЮ

Згідно зі частиною першою статті 113 КЗпП, час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зауважуємо, що відповідно до частини четвертої статті 113 КЗпП, час простою з вини працівника не оплачується.
Отже, працівник під час простою залишається у трудових відносинах, роботодавець зобов’язаний нараховувати такому працівникові заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, проводити з неї всі необхідні відрахування до бюджету і страхових фондів, а також утримувати членські профспілкові внески та перераховувати їх на рахунок профспілки.
Роботодавець не має права відмовитись утримувати або затримувати перерахування цих коштів, оскільки в нього відсутні для цього правові підстави.
У відповідності до частини 3 статті 42 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно та безоплатно утримує із зарплати й перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору або окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування цих коштів.
Волевиявлення працівника викладено у заяві про відрахування членських профспілкових внесків.
Таким чином, якщо під час простою підприємства не з вини працівника він отримує заробітну плату у розмірі не нижче від двох третин тарифної ставки, то роботодавець повинен щомісячно та безоплатно утримувати із зарплати й перераховувати на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору або окремої угоди в терміни, визначені цим договором.
13 червня 2022 р.
МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ ПРАЦІ ЗАВЕРШИЛАСЯ
«ЧУДОВИМ УРОЖАЄМ ДОСЯГНЕНЬ»

За словами Генерального директора МОП Гая Райдера, 110-а Міжнародна конференція праці (МКП) завершилася «чудовим урожаєм досягнень».
Охарактеризувавши цю МКП як «важливу, гармонійну та продуктивну», він підкреслив, що рішення «звести безпечні та здорові умови праці в ранг основоположного принципу та права на працю увійшло в історію».
Виступаючи на заключному пленарному засіданні, Генеральний директор високо оцінив роботу Комітету із застосування норм. Він із занепокоєнням зазначив, що «у ході цієї конференції я отримав тривожні, навіть жахливі свідоцтва про становище людей, чиї життя, засоби для існування та свобода перебувають під загрозою, і саме [...] у Комітеті по нормах була виявлена наша здатність прийти їм на допомогу».
Він відзначив важливий прогрес у підготовці Рекомендації про системи якісного учнівства, а також плідні дискусії з питань політики зайнятості, соціальної економіки та економіки солідарності та праці у найменш розвинених країнах.
Посилаючись на свою доповідь про становище трудящих на окупованих арабських територіях, Генеральний директор закликав активізувати зусилля щодо мобілізації ресурсів для посилення підтримки, насамперед для Національної стратегії зайнятості.
Внаслідок пандемії COVID-19 це була перша конференція з 2019 року, де делегати змогли бути присутніми особисто. Генеральний директор припустив, що її безперебійне проведення, принаймні частково, було обумовлене «почуттям нашої колективної відповідальності. Відповідальності за пошук узгоджених рішень вельми драматичних проблем, які стоять перед світом праці».
Райдер залишить посаду Генерального директора МОП у вересні після 10 років роботи на ній. Новим Генеральним директором стане Гілберт Унгбо з Того.
На заключному пленарному засіданні конференції було ухвалено висновки тристороннього Комітету МКП зі встановлення норм, які стосуються розробки нової Рекомендації МОП про якісне учнівство, яка має стати керівництвом з просування учнівства та забезпечення адекватного захисту учнів. Висновки Комітету містять визначення учнівства, нормативну базу, а також питання рівності та різноманітності.
На заключному пленарному засіданні МКП було також затверджено доповідь Комітету із застосування норм (КЗН), який є основним наглядовим органом системи стандартів МОП. КЗН розглянув 22 індивідуальні випадки, пов’язані з дотриманням конвенцій МОП, та розглянув доповідь Комітету експертів із застосування конвенцій та рекомендацій «Забезпечення гідної праці медперсоналу та домашніх працівників – основних учасників економіки догляду».
Інший комітет розглянув стратегічну мету зайнятості в рамках подальшої діяльності з реалізації Декларації МОП щодо соціальної справедливості з метою справедливої глобалізації. У підсумкових висновках та резолюції містяться рекомендації щодо розробки послідовної, всеосяжної та комплексної політики зайнятості, а також можливостей гідної праці, які сприяють відновленню та інклюзивним структурним перетворенням. Комітет закликав МОП відігравати провідну роль у підтримці зайнятості, у тому числі в рамках Глобального акселератора ООН з робочих місць та соціального захисту для справедливого переходу.
10 червня делегати ухвалили резолюцію щодо додавання безпечного та здорового робочого середовища до існуючих чотирьох Основоположних принципів та прав у сфері праці (ОППП). ОППП є частиною Декларації МОП 1998 року про основоположні принципи та права у сфері праці, і всі держави-члени МОП зобов’язуються дотримуватись і просувати ці принципи та права, незалежно від того, ратифікували вони відповідні конвенції чи ні.
На пленарному засіданні конференції було схвалено вісім поправок до Конвенції 2006 року про працю у морському судноплавстві та прийнято доповідь Комітету з гідної праці та соціальної і солідарної економіки.
Виступаючи на церемонії закриття голова конференції Клаудіо Мороні сказав делегатам, що спільними зусиллями вони розширили горизонти своєї роботи завдяки обговоренню питань гідної праці та економіки соціальної солідарності. Він додав, що спільними зусиллями їм вдалося зміцнити рамки основоположних принципів та прав у сфері праці, включивши до них питання охорони праці.
У роботі 110-ї КМП взяли участь понад 4 тисячі делегатів, які представляли уряди, організації трудящих та роботодавців 177 держав-членів МОП. Конференція, яку іноді називають Всесвітнім парламентом праці, проходила у змішаному форматі з 27 травня по 11 червня, причому очна частина відбулася у Женеві (Швейцарія).
111-а сесія КМП запланована на період з 5 по 16 червня 2023 року.
Переклад: Департамент міжнародних зв'язків ФПУ
9 червня 2022 р.
ВИСТУП ДЕЛЕГАТА ВІД ТРУДЯЩИХ УКРАЇНИ, ЗАСТУПНИКА ГОЛОВИ ФПУ ОЛЕКСАНДРА ШУБІНА НА МІЖНАРОДНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРАЦІ

З 27 травня по 11 червня 2022 року представники урядів, трудящих та роботодавців зі 187 держав-членів Міжнародної організації праці (МОП) обговорюють питання світу на Міжнародній конференції праці.
Цього року на порядку денному Конференції – питання охорони праці та здоров'я, учнівства, а також соціальної економіки та економіки солідарності. 6 червня на сесії виступив делегат від трудящих України, заступник Голови ФПУ, перший заступник Голови СПО об'єднань профспілок Олександр Шубін. Нижче додається текст його промови:
"Шановний пане Голово!
Шановний Генеральний директор!
Шановні пані та панове!
Я звертаюся до Вас від імені мільйонів страждаючих та на згадку про тисячі загиблих у війні українських працівників!
Перед усім світом та світом праці стоять найгостріші проблеми. Вони ставлять під сумнів здатність і відданість міжнародного співтовариства до їх подолання. Доказом цього є широкомасштабна війна, розв'язана Росією проти України. З початку повномасштабної війни Україна зазнала колосальних втрат: тисячі людей були вбиті, включаючи наших профспілкових братів та сестер, тисячі підприємств, сотні шкіл, лікарень десятки профспілкових офісів та навчальних центрів були зруйновані, мільйони людей втратили роботу та дохід, мільйони залишили свої будинки та були змушені податися до західних регіонів України чи сусідніх країн. Кожен новий день ми дізнаємося про нові вбивства та руйнування. Крім руйнувань на території самої України та виснажених доль людей, російська агресія поставила під загрозу, як випливає з доповіді Генерального директора МОП, Цілі сталого розвитку.
У ці страшні дні війни профспілки України разом із роботодавцями та урядом України бачать своє головне завдання у підтримці та перезапуску підприємств для стабілізації та збереження робочих місць та забезпечення гідних умов праці та життя.
Незважаючи на агресію Росії проти України, нам вдалося зберегти соціальний діалог, працює Національна тристороння соціально-економічна рада, створена Президентом України як постійно діючий орган, проводяться двосторонні та тристоронні зустрічі соціальних партнерів. Це безпрецедентне досягнення.
Українські профспілки вітали резолюцію Адміністративної ради МОП про російську агресію проти України, де міститься прохання до Міжнародного бюро праці приєднатися до інших установ ООН у наданні всієї можливої допомоги тристороннім учасникам в Україні в рамках компетенції МОП та перевести офіс МОП із Москви. Фактично його очолюють російські громадяни. Є надія, що питання про переїзд офісу буде вирішено найближчим часом.
Враховуючи широкомасштабну лібералізацію трудового законодавства в нашій країні, навіть у період воєнного стану, ми би попросили МОП надати Україні технічну допомогу в його модернізації, зокрема, у розробці нового Трудового кодексу, який буде заснований на європейських стандартах та конвенціях МОП.
Я хотів би подякувати МОП, а також ACTRAV за допомогу, яку вони надавали нам з перших днів війни. Особливо я хотів би подякувати Генеральному директору МОП, з яким нещодавно зустрічалися українські соціальні партнери.
100 днів безпрецедентної, незаконної, агресивної та неспровокованої війни дали нам кілька уроків. Один із них у тому, що сучасна система міжнародного права та безпеки зовсім не готова до такого типу міжнародної поведінки одного із засновників цієї системи. Коли в березні ми ініціювали питання виключення Росії з МОП за безпрецедентне грубе порушення статутних документів МОП, ми отримали відповідь, що Статут МОП не передбачає такої процедури. Але сьогодні ми ясно бачимо, що не лише уряди, а й соціальні партнери заражені вірусом порушення міжнародного права та зневажання його принципів. На плечах російських військових окупантів вони відвідують окуповані території українських Донецька та Маріуполя та пропагують там свою брудну політику серед пригноблених українських працівників. У 1969 році МОП була удостоєна Нобелівської премії миру, тому миротворчі стандарти цієї організації мають бути особливо високими.
Отже, моє останнє послання до вас полягатиме в тому, що будь-який закон, включаючи Статут МОП, має відповідати потребам людей та народів. І якщо ці документи не можуть знайти вирішення критичної фундаментальної проблеми, вони мають бути переглянуті та змінені якнайшвидше. Інакше вся система буде зруйнована.
Спасибі за увагу.
Станьте на бік України!"
1 червня 2022 р.
1 ЧЕРВНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ

День захисту дітей був заснований у 1949 році за рішенням сесії Міжнародної демократичної федерації жінок. Уперше його відзначили у 1950 році в 51 країні світу. В Україні День захисту дітей відзначається згідно з Указом Президента від 30 травня 1998 року.
Ставлення до дітей у різні часи не завжди було однаковим, тож до необхідності їх захисту, їхніх прав суспільству потрібно було пройти певний період розвитку, еволюціонувати.
У 1924 році Ліга Націй прийняла Женевську декларацію прав дитини. У той час права дітей розглядалися переважно у контексті заходів, яких необхідно було вжити щодо рабства, дитячої праці, торгівлі дітьми.
У 1959 році Організація Об’єднаних Націй ухвалила Декларацію прав дитини, в якій проголошені соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей. Утім, Женевська декларація прав дитини 1924 року та Декларація прав дитини 1959 року мали лише декларативний та рекомендаційний характер, для захисту і забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони й міжнародні договори. Тож постало питання щодо законодавства стосовно прав дітей.
20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права дитини. Україна ратифікувала Конвенцію 27 вересня 1991 року, відтоді цей документ є частиною національного законодавства.
Цьогоріч в Україні Міжнародний день захисту дітей відзначається в умовах дії воєнного стану. За даними ювенальних прокурорів, унаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації в Україні постраждало щонайменше 689 дітей, зокрема загинули 243 дитини, ще 446 були поранені. Ці цифри не остаточні, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення активних бойових дій, на тимчасово захоплених та визволених територіях.
Діти – маленькі частинки великого щастя, ім’я якому – Життя! Так нехай же сьогодні, в День захисту дітей, кожен постарається зробити життя маленьких мешканців нашої рідної землі краще і безпечніше. Вони повинні жити у світі, який не знає, що таке жорстокість, біль і насильство. Давайте створимо для них такий світ разом!
30 травня 2022 р.
У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛПРОФРАДІ ВІДБУЛАСЯ РОБОЧА ЗУСТРІЧ

В заході взяли участь голови обласних, районних галузевих профспілок та їх окремих первинних організацій та фахівці Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

На запитання учасників зустрічі надані відповіді і роз’яснення фахівцями Головного управління Держпраці у Запорізькій області - Ольгою Давиденко, Євгеном Макаренком, Андрієм Адамчуком та Юлією Трещук – начальником відділу організації перевірок управління з питань праці Запорізької міської ради.
Зустріч була змістовною та цікавою.
25 травня 2022 р.
ПРЕЗИДІЯ ФПУ. ПРАЦЮВАТИ НА БЛАГО ЛЮДЕЙ,
ВІДПОВІДАТИ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОСТІ

На початку члени Президії підтвердили повноваження своїх колег. Потім ухвалили рішення про скликання чергового засідання Ради ФПУ 30 червня 2022 року з основним питанням порядку денного – про виклики і завдання ФПУ та її членських організацій щодо трудових, соціально-економічних прав працівників в умовах воєнного стану в Україні.



На цьому Президія завершила свою роботу.
17 травня 2022 р.
ЩО РОБИТИ У РАЗІ ХІМІЧНОЇ АТАКИ АБО АВАРІЇ НА ХІМПІДПРИЄМСТВІ

У разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві потрібно:
· щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи,
· заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем,
· увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок,
· попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію,
· вимкнути побутові прилади та газ.
Також, у разі евакуації під час хімічної атаки:
· Візьміть з собою аптечку.
· Одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри.
· Використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або, краще, 2–5% розчином питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).
· Обережно і без паніки вийдіть з приміщення, використовуючи сходи.
· На вулиці не біжіть, не торкайтеся ніяких предметів, не наступайте у калюжі.
· Не їжте і не пийте нічого!
У разі аварій з викидом хлору — намагайтеся пересуватися по підвищеннях, у разі викиду аміаку — низинами.
Якомога швидше залиште зону ураження, рухаючись поперек потоку повітря чи вітру.
28 квітня 2022 р.
СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ

«Діймо разом, заради миру і безпеки в Україні». Значущість результатів будь-якої діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.
Міжнародна організація праці (МОП) оголосила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці для того, щоб привернути увагу світової громадськості до масштабів проблеми, а також до того, яким чином створення та просування знань і досвіду з охорони праці може сприяти зниженню щорічної смертності на робочому місці. Вперше цей день відзначався у 2003 році. В Україні День охорони праці почав відзначатися з 2007 року згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006.
У цей день більш ніж в ста країнах світу проводяться заходи, спрямовані на привернення уваги громадськості до невирішених проблем охорони праці.
Ідея проведення Всесвітнього дня охорони праці бере початок від Дня пам’яті загиблих працівників, уперше проведеного американськими та канадськими трудящими в 1989 році в пам’ять про працівників, які загинули та отримали травму на виробництві.
За оцінками МОП, щорічно у світі відбувається понад 270 мільйонів нещасних випадків на виробництві, і близько 160 мільйонів випадків хвороб без смертельного результату. Кожен день у світі вмирають в результаті нещасних випадків і захворюваності на виробництві близько 5000 працівників, а в рік – від 2 до 2,3 мільйона. Тому провідні світові експерти вже протягом трьх років поспіль закликають МОП включити охорону праці до основоположних прав людини.
В Україні рівні виробничого травматизму і професійної захворюваності за останні 10 років значно знизились, але залишаються одними з найвищих у Європі. За даними Держпраці тільки за час збройної агресії вже зареєстровано 110 нещасних випадків на виробництві, що підлягають спеціальному розслідуванню, в яких постраждав 191 працівник, у тому числі 115 - зі смертельним наслідком.
У зв‘язку з воєнним станом і бойовими діями, можливості щодо проведення заходів з відзначення дня охорони праці в цьому році значно обмежені. Але все ж профспілки спільно з державними органами, роботодавцями запланували і реалізують такі заходи. Це зокрема вшанування пам’яті загиблих на виробництві працівників, інформаційно-роз’яснювальні кампанії: семінари, круглі столи, конференції, здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцями під час воєнного стану вимог законодавства з охорони праці на територіях, де не ведуться бойові дії.
Профспілки прагнуть використати цей і подальші дні для підвищення обізнаності працівників і роботодавців щодо впровадження безпечної практики на робочих місцях, ролі, яку відіграють служби охорони праці, профспілки, дієвий соіальний діалог у цій справі.
В питаннях безпеки праці, як і в інших питаннях, неможливо досягати якісних результатів без налагодження продуктивного соціального діалогу, який не тільки сприяє вдосконаленню політики та стратегії у галузі охорони праці, а й допомагає швидше та з більшою ефективністю їх реалізовувати. Тому система охорони праці в Україні може бути надійною за умови конструктивної участі у її створенні і підтримці з боку Уряду, роботодавців, професійних спілок.
Ще рік назад в Україні були значні проблеми з веденням соціального діалогу в т.ч. і у сфері охорони праці. Державою і роботодавцями ігнорувалася співпраця з профспілками, мали місце факти прийняття і скасування нормативно правових актів без узгодження з представниками працівників.
Наразі ситуація змінилася, особливо після того, як у другій половині 2021 року була відновлена робота Національної тристоронньої ради, при якій була утворена і запрацювала тристороння робоча група з узгодження позицій сторін щодо законопроєкту Мінекономіки «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі». Результатом її роботи стало у певній мірі зближення позицій соціальних партнерів щодо змісту ряду його положень. Головним завданням профспілок при узгодженні цього надзвичайно важливого законопроєкту стало недопущення зниження існуючих рівнів законодавчого захисту прав працівників на безпечеі і здорові умови праці. Через війну робоча група тимчасово зупинила свою роботу, але надіємось що скоро вона відновиться.
Нині відбувається тісна співпраця фахівців з охорони праці ФПУ з Держпраці у питаннях безпеки і здоров’я працівників. Зокрема вони беруть участь у підготовці Національного плану дій в частині попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, спільно з фахівцями членських організацій ФПУ підготували і надали Держпраці низку пропозицій щодо удосконалення Порядку розслідування нещасних випадків в умовах воєнного стану, Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, підготували звернення СПО об’єднань профспілок до Уряду щодо розблокування діяльності державної інспекції праці у сфері безпеки і здоров’я працівників у період військового стану з метою посилення профілактики травмування і загибелі працівників у цей важкий і сповнений нових небезпек періол, поширюють на сайті ФПУ і у Фейсбуці актуальні рекомендації Держпраці і МОЗ для працівників і роботодавців, взяли активну участь в межах компетенції у підготовці відповідей на питання офіційної анкети щодо вступу України до ЄС.
Щоденно наші доблесні воїни на фронті ведуть запеклу боротьбу з ворогом, захищаючи Україну і її народ . Українці, які продовжують працювати в цей час є воїнами трудового економічного фронту, які також наближають Перемогу України. І перші і другі воїни потребують підтримки і уваги з нашого боку.
Отож працюємо кожен на своєму місці заради миру і безпеки, заради наближення того часу, коли залишиться лише один – трудовий фронт.
Василь Андреєв, заступник Голови ФПУ,
Голова Профспілки працівників будівництва і будівельних матеріалів
26 квітня 2022 р.
ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ ШТАБУ ФПУ З ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Голова Штабу Григорій Осовий виступив з інформацією щодо надходження та використання коштів фінансової та гуманітарної допомоги, отриманих Федерацією профспілок України. Григорій Васильович окреслив роботу Штабу щодо надання профспілковими об'єктами тимчасового притулку для майже 250 тис. внутрішньо переміщених осіб та встановлення граничних цін на їх проживання та харчування в санаторно-курортних закладах, зокрема оплати за проживання у сумі 239 грн, а за триразове харчування - 340 грн.
Також визначено категорії осіб, яким надаються знижки, а саме:
КАТЕГОРІЯ 1 – сім’ї військовослужбовців – безкоштовно проживання та харчування;
КАТЕГОРІЯ 2 – вимушені переселенці, які втратили місця постійного проживання (міста за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України) – проживання безкоштовно, харчування 340 грн/3-разове.
КАТЕГОРІЯ 3 - застраховані особи та члени профспілок – знижка на проживання 50 %, харчування 340 грн/3-разове;
КАТЕГОРІЯ 4 – особи, які самостійно влаштовуються на проживання, або за яких сплачують відповідні юридичні особи або фізичні особи – суб’єкти господарювання – за звичайними цінами, встановленими в санаторно-курортних закладах.
Також розроблено проект заяви, яку слід використовувати підприємствам, системи ФПУ, які розміщають внутрішньо переміщених осіб на пільгових умовах. Штабом ФПУ з метою підтримки внутрішньо переміщених осіб ініційовано низку звернень до міжнародних організацій щодо надання гуманітарної та фінансової допомоги.
Так, протягом березня - квітня ц.р. за сприяння європейських колег – австрійських, польських, іспанських, італійських профспілок і профоб’єднань – ФПУ надала гуманітарну допомогу санаторно-курортним комплексам системи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», готельним комплексам та туристичним базам системи ПрАТ «Укрпрофтур», які розміщують вимушених переселенців, галузевим профспілкам та територіальним профоб’єднанням.
Також члени Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги розглянули питання реалізації грантового проекту з благодійною організацією Corus Internetional, звернення до Кабінету Міністрів України щодо державної підтримки санаторно-курортних, туристичних закладів та інших профспілкових закладів, в яких розміщуються внутрішньо переміщені особи, а також низку звернень щодо надання Штабом гуманітарної та фінансової допомоги.
26 квітня 2022 р.
СПРОЩЕНО ОТРИМАННЯ СТАТУСУ БЕЗРОБІТНОГО ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Законом встановлюється на час дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування:
- надавати статус зареєстрованого безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури, внутрішньо переміщеній особі у якої відсутні документи;
- врегулювати питання надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам, у яких не розірвані трудові відносини з роботодавцем;
- встановити максимальний розмір допомоги по безробіттю не більше 1,5 мінімальної заробітної плати;
- виплачувати допомогу по безробіттю без особистого відвідування безробітними центрів зайнятості (за умови підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації);
- визначати розмір допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб, які не мають необхідних документів, відповідно до наявної інформації в реєстрах та базах даних органів виконавчої влади;
- не позбавляти статусу безробітного та здійснювати виплату допомоги по безробіттю особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або на яких проводяться бойові дії, та які не мають можливості відвідувати центри зайнятості або спілкуватися з працівниками таких центрів;
- упорядкувати механізм видачі та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в умовах воєнного часу;
- розширити можливості програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (робіт, послуг);
- дозволити Уряду запроваджувати додаткові види державної підтримки внутрішньо переміщених осіб, безробітних та роботодавців, зокрема: надавати роботодавцю, який працевлаштовує безробітних внутрішньо переміщених осіб, компенсацію витрат на оплату праці таким працівникам; надавати фінансову допомогу для організації підприємницької діяльності безробітним особам, які виявили таке бажання.
21 квітня 2022 р.
ПРЕЗИДІЯ ФПУ: ПРОФСПІЛКОВА РОБОТА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ – ВИКЛИКИ ТА ЗАВДАННЯ

19 квітня 2022 року в онлайн-режимі відбулося засідання Президії Федерації профспілок України, яке вів голова ФПУ Григорій Осовий. Учасники розглянули питання про роботу ФПУ, членських організацій в умовах воєнного стану та сприяння захисту країни і громадян від російської агресії.
У своєму виступі Голова ФПУ Григорій Осовий підкреслив, що з перших днів війни організації профспілок долучилися до підтримки Збройних сил України, перерахувавши десятків мільйонів гривен на підтримку армії.
На постійній основі ФПУ, членські організації надають організаційно-правову і гуманітарну допомогу членам профспілок, зокрема в регіонах, де ведуться активні бойові дії, а також в профспілкових об’єктах, де концентровано розміщені внутрішньо переміщені особи. Активно проводиться робота Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги членам профспілок, профспілковим організаціям та внутрішньо переміщеним особам. Фінансову та гуманітарну допомогу профспілкам також надають міжнародні організації та національні профцентри, з якими вони співпрацюють, для забезпечення потреб вимушених переселенців.
Він відзначив, що ФПУ, членські організації разом з Урядом України та роботодавцями працюють над збереженням виробничого потенціалу вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану, переміщення виробничих потужностей. Проводиться соціальний діалог з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, роботодавцями, зокрема здійснюється моніторинг та опрацювання законопроектів, проєктів інших НПА, готуються коментарі та рекомендації із їх правозастосування, а також проводиться активна консультативна, інформаційно-роз’яснювальна, міжнародна робота, ззабезпечення соціального захисту працівників, їх передислокації тощо.
Григорій Осовий поінформував членів Президії, що ФПУ уклала дві масштабні грантові угоди, завдяки яким залучено понад 45 млн. грн., а врахуванням інших донорів надходження становлять близько 50 млн., грн. благодійної допомоги на надання безкоштовного проживання і харчування найбільш нужденним людям, яких розміщено в профспілкових санаторіях, туристичних та інших об’єктах на період воєнного стану. Так, за період з 24 лютого п.р. прихисток отримали понад 200 тис. внутрішньо переміщених осіб.
ФПУ оперативно інформує міжнародний профспілковий рух про події в Україні та отримує численні листи та заяви про солідарну підтримку народу України від міжнародних організацій. Зокрема, Європейська конфедерація профспілок підтримала визнання України кандидатом у члени Європейського союзу, Адміністративна рада Міжнародної організації праці у відповідь на звернення ФПУ та її соціальних партнерів тимчасово призупинила технічну співпрацю або допомогу МОП російській федерації.
На інформаційних ресурсах ФПУ оперативно розміщується інформація про роботу організацій профспілок в умовах воєнного стану, їх фінансову допомогу Збройним Силам України, а також роз’яснення норм трудового законодавства у період воєнного стану, зокрема щодо безпеки й оплати праці, надання житлових субсидій, виплати пенсій, змін в оподаткуванні для організацій профспілок та членів профспілок, з майнових питань тощо.
Григорій Осовий приділив особливу увагу стану справ в територіальних профоб’єднань найбільш постраждалих областей. Про проблеми та заходи, які проводяться на місцях поінформували керівники членських організацій.

Продовжити конструктивну співпрацю зі сторонами соціального діалогу на всіх рівнях, особливо на локальному. Звернутися до соціальних партнерів та МОП щодо підготовки нової Програми гідної праці для України, орієнтованої на відбудову економіки країни і регулювання соціально-трудових відносин, з урахуванням міжнародного досвіду, у повоєнний період.
Долучитися до роботи, яка проводиться Урядом, соціальними партнерами і Платформою громадянського суспільства Україна-ЄС з підготовки документів і заповнення опитувальних листів для подання Україною заявки щодо набуття статусу кандидата в Члени ЄС.
Активізувати діалог з міжнародними організаціями і профоб’єднаннями щодо надання профспілкам грантів і безповоротної фінансової допомоги на підтримку постраждалих від збройної агресії росії та забезпечення спроможної профспілкових організацій виконувати свої представницькі та захисні функції.

Передбачити в кошторисах на забезпечення статутної діяльності у 2022 році надання солідарної фінансової допомоги профспілковим організаціям і членам профспілок, на територіях які особливо постраждали від збройної агресії росії.
Посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань діяльності профспілок в умовах воєнного часу та прав і гарантій працівників.
Членським організаціям ФПУ постійно інформувати членів профспілок про роботу, яку проводять виборні профспілкові органи на державному, галузевому та територіальному рівнях та профспілкові організації на місцях в умовах воєнного стану. Оперативно реагувати на їх запити та пропозиції щодо покращення цієї роботи. Надавати практичну допомогу профспілковим організаціям щодо збереження і зміцнення організацій, переорієнтації їх роботи в умовах воєнного стану, зокрема надавати матеріальну підтримку членів профспілок та їх сімей, які є потерпілими під час війни. Не допускати порушення роботодавцями трудових прав працівників під час реалізації норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», особливо на підприємствах, організаціях і установах, які продовжують працювати в безпечних місцях розташування.
Підготувати антикризовий бюджет ФПУ на травень–грудень 2022 р. Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги, керівництву ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», членським організаціям, які мають власну матеріальну базу, продовжувати розміщення внутрішньо переміщених осіб на базі профспілкових об’єктів, створюючи відповідні умови і забезпечуючи безоплатне перебування осіб, які підпадають під грантову гуманітарну допомогу, яка залучена ФПУ від організацій донорів. Членам Президії у складі наглядових рад, ревізійних комісій ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» забезпечити контроль за цільовим використанням грантових коштів суб’єктами господарювання та щомісячне надання фінансових звітів.
Для забезпечення системного випуску профспілкових видань, що виконують важливу суспільну місію регулярного інформування про діяльність ФПУ, всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань, роботи гуманітарного Штабу та майнового комплексу ФПУ, випуску тематичних листівок, консультацій фахівців, дайджестів з актуальних питань праці і прав працівників в умовах воєнного стану, що потребуватиме додаткових витрат на їх підготовку та оприлюднення, а також виконання Підприємством договірних зобов`язань перед передплатниками та засновником, Президія ФПУ прийняла рішення надати безповоротну фінансову допомогу Підприємству «Профінформ» ФПУ за рахунок коштів фінансової допомоги від міжнародних організацій.
Президія ФПУ також розглянула фінансово-господарські та кадрові питання діяльності Академії праці, соціальних відносин та туризму ФПУ та прийняла відповідні постанови.
15 квітня 2022 р.
БРОНЬ НА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 № 194 (далі — Постанова № 194) визначено порядок бронювання військовозобов’язаних працівників в умовах воєнного стану.
Отже, згідно постанови №194 бронювати працівника-військовозобов’язаного мають право: органи державної влади, інші державні органи, а також підприємства, установи, організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 194 встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Орган державної влади, інший державний орган подає Мінекономіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях та обґрунтування до них. Пропозиції треба попередньо узгодити з Мінборони. Форму для відомостей про бронювання визначає додаток до Постанови № 194 (див. Додаток). Подати пропозиції та обґрунтування можете у друкованій формі та/або в електронній формі (п. 2 Постанови № 194). Мінекономіки узагальнює подані пропозиції, протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони. а також держоргану, що подав пропозицію. Мінекономіки вкаже в рішення строк дії відстрочки.
Максимальна відстрочка — шість місяців.
Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (далі-ТЦК та СП) інформація про бронь надходить через день. Генштаб передає до ТЦК та СП витяги з наказів Мінекономіки (п. 6 Постанови № 194).
Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Цей документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови № 194).
Відстрочку від призову анулюють у таких випадках:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення виконання або скасування завдання підприємству щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
3) ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4) звільнення військовозобов’язаного.
У випадках 2— 4 передбачених вище відстрочку анулюють наступним чином: держорган повідомляє про випадок у поданні до Мінекономіки, яке за один день ухвалює відповідне рішення, надсилає його копію держоргану та Міноборони.
Відповідно до листа Міністерства економіки України «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 пропозиції органів державної влади, інших державних органів щодо бронювання військовозобов'язаних не розглядатимуться Міністерством економіки у разі:
- відсутності погодження Пропозицій Міністерством оборони;
- невідповідності поданих Пропозицій формі, визначеній додатком 1 до постанови №194;
- відсутності даних у відповідних графах Пропозицій.
(Більш детально з постановою №194 можна ознайомитися за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih-v-umovah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu-194 та листом Мінекономіки «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 можна за посиланням https://ips.ligazakon.net/document/ME220169?an=11.
5 квітня 2022 р.
ФПУ: СЬОГОДНІ МИ РАЗОМ, МИ ЗГУРТОВАНІ ТА ПРАЦЮЄМО НА ПЕРЕМОГУ

4 квітня 2022 року в Укрінформі відбулась пресконференція на тему: "ДІЯЛЬНІСТЬ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ".
Вийшла відверта, емоційна та практична розмова щодо того, як профспілки організують працівників на виконання професійних обов’язків на робочих місцях для забезпечення життєдіяльності країни в умовах воєнного стану.
Йшлося про солідарну підтримку України міжнародним профспілковим рухом, гуманітарну допомогу, яку надають профспілки людям, що опинилися в скрутному становищі, та сприяння їх працевлаштуванню.
Спікерами виступили:
Григорій Осовий, голова Федерації профспілок України, Олександр Рябко, голова Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Валерій Матов голова Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, Тетяна Євдокимова, голова Сумської обласної ради профспілок, Микола Субота, голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ін..

Григорій Осовий детально розповів про діяльність ФПУ, її членських організацій на досягнення перемоги. Він зокрема зазначив, що із початку бойових дій профспілки роблять все можливе, щоб організувати працівників та забезпечити житєдіяльність країни, створити міцний тил, щоб допомогти фронту.
Так, профспілкові організації надали фінансову підтримку Збройних Сил України. Наприклад, Профспілка металургів на ці цілі направила 1 млн грн. Профспілка медиків перерахувала кошти у сумі 500 тис. грн. Львівським теркомом Профспілки вугільників перераховано 100 000 грн. Працівники РАЕС перерахували на рахунки ЗСУ та волонтерів, місцевої Спілки афганців майже 8,2 мільйони гривень.
Профспілка будівельників ухвалила рішення про перерахування місячного обсягу внесків на потребу армії та територіальної оборони. Центральний апарат ФПУ перерахував на допомогу ЗСУ одноденний заробіток. Івано-Франківщина надала допомогу у розмірі 5.6 млн.грн. Закарпатська Облпрофрада, профорганізації галузевих профспілок спрямували понад 4,1 млн. грн., в тому числі 128-ій Закарпатській гірсько-штурмовій бригаді - понад 1,3 млн. грн. Також фіндопомогу надали профорганізації Дніпропетровщини (437 тисяч грн), Рівненщини, Київщини та ін..
Для того, щоб вчасно і дієво допомогти вимушено переміщеним членам профспілок та їхнім родинам, які прибувають із районів бойових дій, ФПУ налагодила роботу Гуманітарного штабу. Українські профспілки забезпечують людей їжею та житлом людей, у яких постраждали будинки, втрачено робочі місця. Голова ФПУ приділив увагу співпраці з міжнародними та європейськими профспілковими об’єднаннями, професійними спілками Європи в питаннях надання допомоги потерпілим від війни українцям.
Так, за допомогою ЄКП було створено фонд солідарності, а також продовжено тиск на ЄС щодо санкцій проти рф і організації підтримки біженців. ФПУ при сприянні європейських колег: австрійських, польських, іспанських, італійських профспілок і профоб’єднань вже протягом місяця надає гуманітарну допомогу та фінансову підтримку. Таку допомогу отримали санаторно-курортні комплекси системи ПрАТ Укрпрофоздоровниця, які розміщують вимушених переселенців, готельні комплекси та туристичні бази системи ПрАТ Укрпрофтур. Фінансову підтримку для членів профспілок надано об’єднанням профспілок в тих регіонах, де йдуть запеклі бої, а саме: профоб’єднанням Чернігівської, Харківської, Сумської, Миколаївської областей. Також надано гуманітарну допомогу санаторію «Антей» (Нові Санжари, Полтавської обл.) та КП обласний будинок дитини в Закарпатській області, профспілковим гуртожитком Федерації профспілок Волинської області, гуртожитком навчального центру «Побужжя» Федерації профспілок Хмельницької області.
Голова ФПУ наголосив, що допомога із-за кордону є додатковим компонентом, оскільки ФПУ має фонд солідарності, з якого ми використовуємо кошти на проведення солідарних акцій профспілок, але, наразі ці всі кошти ми вирішили спрямувати на допомогу війську, людям, які постраждали, і найбільш цього потребують. Ми є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок, а також членами Європейської спільноти – Панєвропейської регіональної ради. До цих організацій входять десятки мільйонів спілчан. Ці поважні організації надають допомогу Україні, чинячи тиск на свої Уряди, щоб засудити агресію рф та позбавити її членства у міжнародній профспілковій спільноті.
Нам вже вдалося консолідувати зусилля та розглянути питання у адміністративній раді МОП та зібрати необхідну кількість голосів, щоб дати жорстку оцінку діям рашистів на нашій землі.
Ми також проводимо активну роботу, щоб у рамках МКП і ПЄЄР призупинити членство ФНП у цих міжнародних демократичних структурах, оскільки ця організація підтримала дії путіна в Україні. Це має отримати належну оцінку міжнародних партнерів. Не місце російським профспілкам у демократичних організаціях, які сповідують та захищають мир. Ми координуємо нашу роботу з нашими партнерами по допомозі біженцям, в т.ч. і за кордоном. Зокрема, Європейська конфедерація профспілок виділила біля 500 тис. євро на підтримку вимушено переселених українців у країнах ЄС. Нам допомагають профспілки Польщі, Словаччини, вони надають предмети першої необхідності, і навіть тимчасове житло нашим землякам. Також допомагають профспілкові організації Молдови, Болгарії та ін..

Олександр Рябко розповів про діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу в умовах війни. Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України надає допомогу ЗСУ та працює на захист прав працівників.
За його словами, війна потребує міцного тилу і саме профспілки забезпечують надійний трудовий фронт.
Тетяна Євдокимова, голова Сумської обласної ради профспілок, поінформувала, що профспілки об’єднались із соціальними партнерами, надають допомогу бійцям тероборони, які боронять місто. Підтримують лікарів та усіх, хто самовіддано працює у надскладних умовах війни.
- Для людей важливо, що ми тут, поруч з ними, ми згуртовані і разом працюємо на перемогу, - наголосила вона.
Валерій Матов зазначив, що профспілки підтвердили свою згуртованість і здатність виживати навіть у таких умовах, шукаючі нові форми роботи. Атомники підтримують стабільний рівень виробництва електроенергії, забезпечують діяльність енергоблоків атомних станцій, забезпечують радіологічну безпеку на захоплених ворогом АЕС, зокрема, в м. Енергодарі та нещодавно звільненої від окупантів ЧАЕС.
Микола Субота поінформував, що з перших днів війни ФПУ відчинила двері для прийому переміщених осіб та біженців у 16 санаторіях ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", а також інших профспілкових об’єктах, які надали тимчасовий притулок для майже 100 тис. осіб. У цих закладах зараз проживає понад 4,5 тис., зокрема жінки з дітьми, люди похилого віку, а тепер і поранені під час війни, які проходять реабілітацію. М.Субота висловив особливу подяку працівникам санаторно-курорної системи.
Профспілки забезпечують людей їжею та житлом. За рішенням ГумШтабу, тимчасові переселенці з особливими потребами отримують допомогу безкоштовно, а інші люди, в т.ч. і члени профспілок, отримують знижку на проживання в санаторно-курортних закладах.
У ході пресконференції зазначалось, що профспілкові комунікації з переміщеними особами, біженцями проводяться через газету ФПУ «Профспілкові вісті», соціальні мережі в Фейсбуці, Телеграм, Пфофтелеграф, місцеві та регіональні ЗМІ, пресконференції, а також через особисті зустрічі.
У пресконференції взяли участь майже 70 профактивістів, вони відповіли на запитання представників ЗМІ та своїх колег.
Відеозапис пресконференції можна переглянути за посиланням:
18 березня 2022 р.
РЕЗОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ЩОДО УКРАЇНИ

Затверджено на засіданні Виконавчого комітету ЄКП 16-17 березня 2022 р.
ЄКП повторює своє засудження вторгнення до суверенної держави з порушенням міжнародного права та закликає Росію поважати територіальну цілісність України, вимагає негайного припинення військових дій, наполягає на тому, щоб російські війська залишили країну, та закликає розпочати діалог та переговори про мир.
ЄКП висловлює солідарність із усім народом, трудящими та профспілками України.
Прагнення миру та демократії є фундаментальною цінністю профспілкового руху та необхідною умовою забезпечення безпеки, соціальної справедливості, прав трудящих та людини.
ЄКП підтримує всі політичні та дипломатичні ініціативи та санкції для забезпечення миру та закликає надати гуманітарну допомогу українському населенню в Україні, а також прийняти та підтримати біженців у Європі.
ЄКП засуджує репресії в Росії проти тих, хто виступає за припинення війни в Україні, та зобов'язується підтримувати російські профспілки, працівників, активістів та пацифістів, які ненасильно виступають проти війни, та висловлює солідарність із російським та білоруським народами, які постраждали від наслідків санкцій чи форм дискримінації. за війну, у якій вони не винні.
ЄКП вимагає від міжнародних інституцій, і особливо від Європейського Союзу та держав-членів:
• Негайно вжити заходів можливими для досягнення припинення вогню та сприяти переговорам для початку мирного процесу з дотриманням демократії, прав людини та міжнародних конвенцій. Європейський Союз має виступити як інститут, а не залишати дипломатичні зусилля та дії з досягнення миру лише на розсуд окремих урядів і лідерів.
• Тим часом, підштовхнути Путіна та його уряд до припинення агресії та вторгнення і початку реальних переговорів, посилити тиск за допомогою всіх необхідних форм санкцій, спрямованих безпосередньо проти інтересів та активів російського керівництва і еліти, а також поширити їх на Білорусь за її участь у військовій агресії в Україні.
• Розслідувати злочини проти людяності, скоєні в Україні під час вторгнення, та притягнути винних до відповідальності.
• Забезпечити безпеку та захист на кордонах і для населення тих держав-членів ЄС та сусідніх країн, які найбільше піддаються нинішнім та потенційним військовим операціям Росії.
• Розпочати конкретний діалог з Україною щодо процесу вступу країни до Європейського Союзу. Навіть якщо такий процес та виконання вимог займе час і доведеться пройти всі необхідні етапи відповідно до правил ЄС, це послужить потужним сигналом для Росії та міжнародної спільноти про те, що Україна готова та рада брати участь у проекті європейської інтеграції у дусі миру та солідарності. Такий самий діалог має бути відкритий і з іншими країнами, що зв'язали себе з ЄС, такими як Грузія та Молдова, щоб гарантувати стабільність та рівне ставлення до цих країн. Це має статися без шкоди для поточного процесу вступу до ЄС країн Західних Балкан.
• Створити повністю захищені гуманітарні коридори, щоб переміщені особи могли переїхати до безпечніших районів України, а ті, хто потребує захисту, могли безпечно залишити країну, розробити плани прийому та переселення на території ЄС.
• Надати негайну фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної підтримки України та її населення, а також вжити всіх необхідних заходів для надання допомоги тим, хто втік із країни та дістався сусідніх держав-членів ЄС та інших країн регіону.
• Вітаємо всіх біженців та людей, що біжать з України та інших країн, включаючи Росію та Білорусь, незалежно від їх громадянства та міграційного статусу, та надати їм права на мобільність на території ЄС, не потребуючи біометричних паспортів. Ввести в дію адекватні заходи щодо переселення, прийому та інтеграції у країнах ЄС.
• Для цього повністю реалізувати Директиву про тимчасовий захист (яка вперше в історії була активована Європейською радою 4 березня 2022 року на пропозицію Європейської комісії) на основі солідарності та загальної відповідальності держав-членів ЄС, гарантуючи повний спектр прав, передбачених Директивою, які включають доступ до ринку праці, житла, охорони здоров'я, освіти та соціальної підтримки, для всіх тих, хто має право на такий захист: громадян України та членів їх сімей; осіб без громадянства та громадян третіх країн, які скористалися міжнародним захистом чи еквівалентним захистом в Україні, а також членів їхніх сімей. Держави-члени повинні поширити тимчасовий захист на тих громадян третіх країн, які легально проживають в Україні, які не можуть повернутись до безпечних та довгострокових умов у своїй країні чи регіону походження.
• Визнати особливе становище жінок і дітей у зонах конфліктів та після прибуття, включаючи ризики експлуатації і гендерного насильства, зокрема сексуального насильства та торгівлі людьми.
• Визнати особливий стан людей похилого віку та вразливих людей та забезпечити адекватний захист для задоволення їх особливих потреб.
• Визнати особливе положення чорношкірих та представників етнічних меншин та вжити заходів щодо запобігання дискримінації та расизму, з якими вони стикаються на українському кордоні, а також щодо запобігання подальшій дискримінації під час їх пересування Європою.
• Прокласти шляхи інтеграції на ринку праці для біженців та людей, які залишили свої країни через війну, гарантувати їм повне рівне обходження на робочому місці та в суспільстві, запобігати та боротися з будь-якими формами експлуатації та дискримінації.
• Запровадити заходи компенсації та альтернативних поставок товарів та джерел енергії для боротьби зі спекуляцією та зниження негативного впливу війни та пов'язаних із нею санкцій на населення держав-членів ЄС та сусідніх країн. Такі заходи повинні включати створення фондів ЄС для мінімізації зростання цін і тарифів, а також продовження надзвичайних заходів, успішно використаних ЄС для боротьби зі спалахом COVID-19 (таких як SURE), шляхом їхнього рефінансування та переорієнтації на усунення наслідків війни для економіки та зайнятості.
• ЄКП застерігає від спроб використовувати війну для виправдання програми дерегулювання прав трудящих та соціального захисту або повернутися до жорсткої економії та обмежувальних фіскальних правил, що ще більше посилить негативні економічні та соціальні наслідки конфлікту та пов'язаних з ним санкцій.
• ЄКП постійно підтримує зв'язок з українськими профспілками для забезпечення солідарності та підтримки, та в координації зі своїми членськими організаціями, а також з МКП та ВЕРС і готова:
• Лобіювати інститути ЄС та національні уряди, а також міжнародні інститути, включаючи Раду Європи, на підтримку вимог ЄКП та зберігати високий тиск.
• Підтримувати мирний процес з дотриманням демократії, прав людини та міжнародних конвенцій.
• Осмислити та проаналізувати історичне коріння цього конфлікту та пов'язану з ним геополітичну напруженість, а також розробити довгострокову стратегію побудови миру, демократії, сталого зростання та соціальної справедливості в Європі.
• Підтримувати профспілки у їхніх діях, включаючи страйки, блокади та інші форми колективних спорів, щоб чинити тиск на ті європейські компанії, які вирішили залишитися в Росії або продовжувати економічну та торговельну діяльність із Росією.
• Надати фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної допомоги українському населенню, яке залишилося в країні, через українські профспілки.
• Надавати фінансову та гуманітарну допомогу українським біженцям, які залишили країну, через профспілки країн-членів ЄС та сусіднього регіону.
• Підтримувати членські організації ЄКП у країнах регіону, найбільш схильних до наслідків російських атак, а також підтримувати профспілки, громадянське суспільство та окремих людей у Росії, які відкрито виступили проти війни.
• Рішуче засудити заяви ФНПР на підтримку агресії Путіна проти України, які суперечать нашим цінностям і принципам. Закликати ФНПР відмовитись від своєї позиції та чітко висловитись на користь миру та демократії, а також проявити солідарність з українським народом.
• Допомогти у створенні гуманітарних коридорів на підтримку українських біженців; та допомогти забезпечити безпечний прохід через кордони ЄС для громадян третіх країн, які проживають в Україні та не мають шенгенської візи.
• Активізувати мобілізуючі дії за мир в Україні на рівні ЄС та на національному рівні, які координуватимуться на глобальному рівні.
Надавати фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної допомоги населенню України через українські профспілки, а також підтримувати українських біженців, яким надається захист у країнах-членах ЄС та країнах регіону:
• Спільно з ЄКП було зроблено спеціальні внески до Фонду солідарності МКП та через Громадянську платформу.
• Резерви ЄКП у розмірі до 500 000 євро з метою залучення фінансування ЄС були надані для надання гуманітарної допомоги українському населенню у співпраці з українськими профспілками, а також біженцям, переміщеним до держав-членів ЄС та країн регіону у співпраці з профспілками цих країн.
• Кошти проектів ЄС, які є у розпорядженні ЄКП UnionMigrantNet, будуть мобілізовані та перенаправленні на допомогу українським біженцям на кордонах ЄС та на території ЄС.
• Створено "Цільову групу миру" ЄКП для координації таких дій та "Вахту миру" ЄКП для обміну інформацією з членськими організаціями та між ними.
• Секретаріат ЄКП докладно звітуватиме перед Керівним та Виконавчим комітетами про всю фінансову підтримку та про те, як вона використовується бенефіціарами, стежачи за тим, щоб вона йшла виключно на гуманітарну допомогу. Оцінку перших виплат буде представлено на засіданні Керівного комітету у квітні.
16 лютого 2022 р.
УВАГА! ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ ДО ДНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

17 лютого 2022 року об 11:00 в «Укрінформі» відбудеться пресконференція на тему: «На шляху до соціальної, справедливої, заможної України»» (Зала 2).
Організатори: Національна тристороння соціально-економічна рада, Федерація профспілок України.
Учасники: Григорій Осовий - співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, голова СПО об’єднань профспілок, голова Федерації профспілок України; Анатолій Кінах - Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Президент УСПП; Юлія Свириденко - перший віце-прем'єр-міністр України - міністр економіки України; Марина Лазебна - міністр соціальної політики України; Юлія Жовтяк - директорка Державного центру зайнятості; Ігор Дегнера - в.о голови Державної служби з питань праці; Сергій Савчук - Національний координатор МОП в Україні; народні депутати України, представники Всеукраїнських профспілок та об’єднань організацій роботодавців, наукові експерти; Олександр Шубін - заступник Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, модератор.
Спікери обговорюватимуть шляхи вирішення актуальних соціальних та економічних проблем в Україні, досягнення суспільного миру, єдності та злагоди, заходи щодо забезпечення соціальної справедливості та сталого розвитку української держави.
Захід відбудеться з нагоди Всесвітнього дня соціальної справедливості, який щорічно 20 лютого відзначається ООН задля сприяння викорінення бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівних прав чоловіків і жінок, соціальної справедливості.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку.
Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.
Адреса «Укрінформу»: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»).
Контактний телефон Пресцентру: (044) 299-03-32.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
16 лютого 2022 р.
НЕ ДАМО ЗВУЗИТИ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ!

Профспілки виступають за баланс позицій Сторін соціального партнерства та пошук компромісів у роботі над законопроектом № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин", який наразі проходить процедуру другого читання.
На цьому наголошувалось на засіданні СПО об’єднань профспілок 14 лютого ц.р., де було обговорено стан опрацювання робочою групою редакції статті стосовно порядку розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.

Голова СПО Григорій Осовий акцентував, що профспілкова позиція, закріплена у законі, має бути достатньо сильною, щоб обстоювати права працівників у їхніх стосунках з роботодавцями. Ми – за розумний баланс і компроміс.
На його переконання, в умовах, які зараз переживає Україна, потрібно знаходити рішення насамперед на переговорних площадках.

Перший заступник Голови СПО Олександр Шубін поінформував, що робоча група, яка працює над законопроектом № 5388, вже провела 7 засідань, в яких постійно беруть участь представники від профспілок. Завдяки їх наполегливій позиції допоки жодної пропозиції, яка б зачіпала найманих працівників, або знижувала рівень їх захисту, не було прийнято. На сьогодні триває опрацювання ст.43 КЗ пП України «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)».

Врахувавши зауваження Сторін роботодавців та органів виконавчої влади, проаналізувавши законодавство про працю, в т.ч. міжнародне, профспілки запропонували закріпити у законопроекті, що доопрацьовується, норму, коли роботодавець, бажаючі розірвати трудовий договір з членом профспілки, до початку цієї процедури має обов’язково повідомити про це профспілку, а також надати їй проект рішення про звільнення і копії документів з обґрунтуванням підстав для звільнення. Профспілка протягом 10 робочих днів має розглянути це питання та відреагувати: або висловити свої заперечення щодо звільнення, або погодитись, або провести консультації, де будуть запротокольовані аргументи обох сторін, що згодом може стати підставою для звернення працівника чи профспілки до суду для оскарження рішення про звільнення.

У колективному договорі може бути передбачена інша процедура надання згоди роботодавцю від профспілки на розірвання трудового договору з працівником - членом профспілки, з підстав, які визначені у законодавстві.
Після обговорення члени СПО затвердили таку пропозицію та надіслали її на редакційне доопрацювання.
Також було розглянуто питання відзначення в Україні Міжнародного дня соціальної справедливості – 20 лютого та визначення кандидатур від сторони трудящих до складу тристоронньої делегації для участі у 110-й сесії Міжнародної конфедерації праці.
15 лютого 2022 р.
ЗАГРОЗІ МИРУ – КОНСОЛІДАЦІЮ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА!

У момент, коли українська держава знаходиться в епіцентрі складних випробувань у зв’язку із загрозою можливого вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну, профспілки знову заявляють про підтримку незалежності і територіальної цілісності української держави і дій влади та українського війська по забезпеченню обороноздатності країни і безпеки громадян.
Про це було заявлено 14 лютого ц.р. на позачерговому зібранні головою Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профоб’єднань Г. Осовим від імені понад 5 млн. членів профспілок.
Профспілкові активісти висловили серйозну стурбованість значним, невиправданим нарощуванням Росією сил біля кордонів України останніми місяцями та водночас закликали працівників не піддаватися сумнівам щодо обороноздатності нашої армії та спроможності українців до національного спротиву. Наголосили на необхідності відповідально ставитися до професійних обов’язків, виробничих завдань, дотримуватися дисципліни на робочих місцях. Було зазначено, що «від праці кожного з нас залежить економічна та соціальна стабільність,життєзабезпечення населення , оборони країни, спроможність дати рішучу відсіч агресору».
Було заявлено: «Ми серйозно оцінюємо наслідки у разі агресії проти України. Тому закликаємо Росію відвести війська від наших кордонів. Вважаємо, що нині критично важливо зберігати спокій, консолідуватися всередині країни, уникати дій, що розхитують економічну, соціальну і фінансову стабільність та сіють паніку серед населення».
У такій ситуації не менш важливо, щоб дії влади і бізнесу не протистояли правозахисній діяльності профспілок, нав’язуючи в законодавчому полі псевдореформаторські ідеї щодо реформування законодавства, що порушують права працівників і профспілок. Не створювати напругу в трудових колективах через заборгованість із заробітної плати, незаконні звільнення, масові скорочення, погіршення умов праці і безпеки на робочих місцях.
Закликаємо всіх громадян об’єднати зусилля, щоб захистити Україну, зберегти її територіальну цілісність, разом будувати демократичну, правову державу добробуту для кожної родини, в якій поважаються і забезпечуються громадянські права і свободи. Профспілки виступають за мирне вирішення існуючих загроз на основі норм міжнародного права, а не права сили.
НІ- ВІЙНІ, ТАК- МИРУ!
10 лютого 2022 р.
НЕДОПУЩЕННЯ ЗВУЖЕННЯ ГАРАНТІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК - ЦІЛЬ ЗАКОНОПРОЄКТУ № 7030

8 лютого 2022 року за поданням народних депутатів України: Вадима Івченка, Сергія Рудика, Михайла Волинця, Андрія Пузійчука, Івана Кириленка, Наталії Королевської та Юрія Солода зареєстровано у Верховній Раді України законопроєкт № 7030 «Про внесення змін до статей 6 та 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо недопущення звуження гарантій діяльності профспілок).
Нагадаємо, що у грудні минулого року парламентським Комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування при підготовці до другого читання проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (реєстр. №5873) без будь-яких на то законних підстав та консультацій з профспілками, було внесено поправку про зобов’язання роботодавців подавати звітність про членство працівника у профспілковій організації. Застереження ФПУ до голови названого профільного Комітету ВРУ про незаконність такої норми були проігноровані.
Зазначене розцінено профспілками як грубе втручанням держави в реалізацію основоположного права людини на об’єднання, яке заборонене статтями 3, 8 Конвенції Міжнародної організації праці №87 про свободу асоціації та захист права на організацію, ратифікованої Україною (далі – Конвенція 87), статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» через порушення принципу незалежності профспілок від органів влади. Адже збір персональних даних про членство працівника в профспілковій організації, може бути використаний як проти профспілкової організації шляхом втручання в її статутну діяльність, так і безпосередньо до працівника як члена профспілки.
Провівши консультації з керівниками профоб’єднань – суб’єктів Угоди про утворення СПО об’єднань профспілок, Федерація профспілок України розробила законопроєкт , який було запропоновано для внесення у Парламент представникам профспілок у Верховній Раді України.
Законопроєкт № 7030 спрямований на приведення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у відповідність до вимог Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція МОП № 87, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» шляхом скасування положень, необґрунтовано внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» № 1962-IX від 15.12.2021, якими запроваджено безпідставний державний контроль за організацією працівників та обмежено незалежність діяльності профспілок.
Законопроєктом № 7030 передбачено внести зміни до пункту 4 частини другої статті 6 та частин першої і п’ятої статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», виключивши із звітності, яку зобов’язані подавати платники єдиного внеску, відомості про членство застрахованих осіб у профспілкових організаціях, а також відповідні положення про можливість використання органами державної влади інформації з Державного реєстру щодо належності або неналежності осіб, які працюють, забезпечують себе роботою самостійно або навчаються, до профспілок, як такі, що:
- не стосуються предмету правового регулювання вказаного Закону;
- утискають вільне здійснення працівниками права на організацію;
- порушують державні гарантії незалежності діяльності профспілок.
Профспілки закликають народних депутатів України небайдужих до принципів конституційності, законності та справедливості солідарно підтримати законопроєкт № 7030!
7 лютого 2022 р.
ЗАПОРІЖЦІ ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ КОЛДОГОВІРНОЇ РОБОТИ

Тема: «Досвід роботи переможців Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір».
Круглий стіл провели в приміщенні Комунального закладу «Запорізький обласний краєзнавчий музей», який є переможцем обласного та Всеукраїнського конкурсів на кращий колективний договір в номінації «Кращий колективний договір у бюджетній сфері». (Профспілка працівників культури України).
Вів засідання круглого столу голова Запорізької обласної ради профспілок Віталій КАПЛІЙ. В роботі круглого столу брали участь представники обласних галузевих профспілок та представники первинних профспілкових організацій області. Також в засіданні взяла участь заступник директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Ірина РАЗУВАЄВА.
Досвідом роботи щодо розвитку соціального партнерства, конструктивної взаємодії профспілкової організації і роботодавця щодо забезпечення трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників поділились директор КЗ «Запорізький обласний краєзнавчий музей» Юрій СПІЦИН, та голова профспілкового комітету закладу Вікторія ВОДОПЯН.
Про проблеми в колективно - договірному регулюванні, питання соціальної захищеності працівників, головні завдання профспілок при укладанні колективних договорів говорили Олена БОЙКО – голова обласної організації профспілки працівників культури України; Ірина БАЛЬЧЕНКО - голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України. Вони поділились практичним досвідом щодо роботи з питань колективно-договірного регулювання.

Про вирішення питань соціального захисту працівників розповів голова комісії профкому з персоналу, охорони праці та навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь» Олександр МОРОЗ. Це підприємство визнане переможцем обласного та Всеукраїнського конкурсів на кращий колективний договір в номінації: «Кращий колективний договір у виробничій сфері» (Профспілка трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України).
Від Запорізької обласної організації Профспілки металургів і гірників України взяли участь у заході завідуючий відділом соціально-економічної роботи та трудових відносин – Петро Писарєв та головний правовий інспектор праці – Віктор ЩЕРБАК.
У своєму виступі заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина РАЗУВАЄВА проаналізувала стан справ щодо організації роботи з соціального діалогу на територіях області, у тому числі на рівні територіальних громад. Вона підкреслила важливість проведення сьогодні колективно-договірних переговорів у трудових колективах області, для своєчасного реагування на потреби працівників, виходячи із сучасної економічної ситуації. Звернула увагу представників профспілок, що Кабінетом Міністрів України видано доручення для активізації роботи на всіх рівнях щодо ведення соціального діалогу. Цей документ спрямовано на виконання рішення Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка вперше за останні три роки, провела своє засідання 23 грудня 2021 року.
На сьогодні в області, як і в Україні економічна ситуація залишається складною, що призводить до соціальної напруженості в суспільстві. За таких умов особливого значення набуває розвиток соціального діалогу на всіх рівнях. Діалог – це єдиний реальний шлях до пошуку ефективних рішень в основі яких має бути баланс інтересів.
Заступник голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара БЕЛЕСКОВА підвела підсумки роботи та акцентувала увагу на необхідності збереження напрацьованого досвіду всіх учасників соціального партнерства та наголосила, що пріоритетним напрямом роботи профспілкових організацій в 2022 році повинна стати захисна функція щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників. Колективні договори повинні враховувати та забезпечувати життєво важливі потреби працівників –збереження робочих місць, гідну заробітну плату та недопущення її заборгованості, безпечні умови праці, розширення соціальних гарантій та визначення конкретного механізму їх реалізації.

Усі побажання та пропозиції, які прозвучали у ході засідання круглого столу, будуть узагальнені та обговорені на черговому семінарі - навчанні профспілкових лідерів.
Після завершення роботи круглого столу для його учасників була проведена оглядова екскурсія по залах обласного краєзнавчого музею.
4 лютого 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ГРУДНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах грудня 2021 року становив 5 791,81 грн (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2481 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 3 311 гривень.
З 1 грудня 2021 року мінімальна заробітна плата зросла з 6 000 грн до 6 500 грн та перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 708 грн (або 12,2%).
Середня заробітна плата в Україні у грудні 2021 року порівняно із попереднім місяцем збільшилася на 22,2% та становила 17 453 гривні. Порівняно із груднем 2020 року вона зросла на 23,1% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 567 євро.
За всіма видами економічної діяльності впродовж грудня 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами – у сферах фінансової та страхової діяльності (на 33,5%), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (на 35,2%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 50,5%). (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 14 833 грн (85% від середньої по економіці), у сфері освіти – 14 931 грн (85,6% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у грудні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (26 759 грн), Миколаївській (18 414 грн) та Київській (17 409 грн) областях, найнижчою – у Кіровоградській області (13 331 грн).
Індекс реальної заробітної плати у грудні 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 121,5%, а відносно грудня 2020 року – 111,9%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у грудні 2021 року збільшився на 21,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник грудня 2020 року на 19% (Додаток 4).
Майже за всіма видами економічної діяльності (крім водного транспорту) відбулося зростання фонду оплати праці відносно листопада 2021 року.
За всіма видами економічної діяльності відносно грудня 2020 року фонд оплати праці зріс: найвищий темп зростання зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 51,2%).
За даними Держстату, відносно 1 січня 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні зросла на 22,8% та станом на 1 січня 2022 року склала 3 207,1 млн грн (Додаток 5). Порівняно з 1 грудня 2021 року обсяг заборгованості з виплати заробітної плати зменшився на 18,7%. Борги державних підприємств склали 1318,1 млн гривень. За рахунок бюджетних коштів утворено 26,8 млн грн заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 2 409,8 млн грн заробітної плати.
2 лютого 2022 р.
ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛИХ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ НА ВИПЛАТУ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ

Постановою правління Фонду соціального страхування України № 7 від 25.02.2021 було внесено зміни до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, стосовно того, що для отримання одноразової допомоги на сім’ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого на виробництві.
По суті такими змінами було встановлено нову умову для отримання цієї виплати, у зв’язку з чим правління Фонду перевищило свої повноваження, оскільки Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» такої умови не передбачено, а відповідні обмежуючі умови можуть визначатися лише законом.
До законодавчого врегулювання цієї проблеми ніякі нормативні акти, у т.ч. постанови правління ФСС, не можуть містити вимоги, що звужують права застрахованих осіб, встановлені законом.
Враховуючи зазначене, ФПУ звернулась до Виконавчої дирекції Фонду з вимогою розробити відповідні зміни та виключити з пункту 5.1 Порядку абзац 8, згідно з яким для отримання одноразової допомоги на сім’ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого на виробництві.
Крім того, ФПУ звернулось до Міністерства соціальної політики України (органу державного нагляду за додержанням законодавства у сфері соціального страхування) стосовно необхідності відновлення порушених прав членів сімей померлих потерпілих на виробництві на отримання одноразової допомоги.
На жаль, відповіді від ФСС та Мінсоцполітики були не на користь зазначених верств населення. Зважаючи на це, у грудні 2021 року ФПУ звернулась із зазначеного питання до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
27.01.2022 р. профспілками отримано відповідь від Представника Уповноваженого ВРУ з прав людини, де повідомляється, що на основі проведеного моніторингу Уповноваженим встановлено невідповідність нормативно-правового акту ФСС (Порядок №11) положенням ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та надано рекомендації Мінсоцполітики і Фонду щодо необхідності приведення положень Порядку до норм чинного законодавства.
Наразі Мінсоцполітики дане доручення ФСС підготувати відповідні зміни з подальшим їх затвердженням на засіданні правління Фонду.
Вирішення зазначеного питання продовжує перебувати на контролі Уповноваженого та ФПУ.
19 січня 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ГРУДНЯ 2021

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 128,06 грн (без урахування платежів – 4 477,52 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 112,04 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 5 104,72 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 791,81 грн (без урахування платежів -4 662,41 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 785,87 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2021 року (2 393 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 735 грн, а для працездатної особи (2 481 грн) - у 2,3 рази або на 3 311 гривень.
13 cічня 2022 р.
У НОВИЙ РІК З НОВИМ СТАТУТОМ ФПУ

Міністерство юстиції України повідомило ФПУ щодо ухвалення ним рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про Федерацію професійних спілок України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За рішенням Мінюсту, державну реєстрацію змін до Статуту ФПУ та у складі її керівних органів, прийнятих на підставі рішення VIII З’їзду ФПУ та Ради ФПУ від 25 травня 2021 року, проведено.
Копія Рішення додається
Нагадуємо, що Комісією Національної служби посередництва і примирення з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок і організацій роботодавців на національному та галузевому рівнях 25 серпня 2021 року здійснено підтвердження репрезентативності Федерації професійних спілок України на національному рівні для участі у колективних переговорах з укладення Генеральної угоди, делегування ФПУ представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших тристоронніх органів соціального діалогу, а також участі у міжнародних заходах.
Лист НСПП додається
11 cічня 2022 р.
ОСНОВНІ ЗМІНИ В ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ НА ПОЧАТКУ 2022 РОКУ

Протягом 2022 ріку мінімальна заробітна плата, яка зросла 1 грудня 2021 року на 500 гривень, становитиме 6 500 гривень на місяць. В жовтні на 3% підвищиться її розмір і становитиме 6 700 гривень. Наступне підвищення мінімальної заробітної плати заплановано з 1 січня 2023 року – до 7 176 гривень.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс 1 грудня 2021 року – до 2 481 гривень і залишиться в тому ж розмірі з січня 2022 року.
З 1 грудня загальний прожитковий мінімум підвищився до 2 393 гривень, для дітей віком до шести років – до 2 100 гривень, від 6 до 18 років – до 2 618 гривень, а для осіб, які втратили працездатність, – до 1 934 гривень.
У 2022 році заплановані два підвищення прожиткового мінімуму: у липні та грудні.
Загальний показник 1 липня зросте до 2 508 гривень, а 1 грудня – до 2 589 гривень; для працездатних осіб – до 2 600 гривень та 2 684 гривень; для дітей віком до шести років – до 2 201 гривень, та 2 272 гривень; для дітей віком 6-18 років – до 2 744 гривень та 2 833 гривень; для осіб, що втратили працездатність - до 2 027 гривень та 2 093 гривень відповідно.
У 2022 році загальний обсяг освітньої субвенції, яка використовується для виплати заробітних плат працівникам закладів освіти, становить 108 млрд. грн, що на 8,8% більше, ніж у 2021 році.
Розмір субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» становить 15,7 млрд. грн; на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти розмір субвенції становить – 250 млн.грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.21 № 1336 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» продовжено дію карантину на території України до 31 березня 2022 року.
Крім цього, у 2022 році продовжує діяти наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.10.21 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», до якого включено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
На даний час в Окружному адміністративному суді міста Києва продовжується розгляд судових справ №№ 640/27797/21, 640/29053/21, 640/31045/21 про скасування цього наказу за участі представників Профспілки працівників освіти і науки України.
1 січня 2022 року набувають чинності зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Змінами передбачається, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень.
За інформацією Міністерства соціальної політики з 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали першу групу інвалідності становитимуть не меншими за 14,6 тис. грн, для другої – 9,5 тис. грн, для третьої – 7 тис. грн.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» від 15.09.2021 № 963 з початку 2022 року передбачено підвищення на 9% пенсії для жінок віком понад 60 років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до п.1 постанови Кабінету Міністрів від 3 серпня 2020 року № 674», із січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7 800 грн.
У січні також зростуть пенсійні виплати для 65-річних осіб у звʼязку із зростанням мінімальної заробітної плати із 6000 грн до 6500 грн.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.
Така виплата встановлюється непрацюючим пенсіонерам, за наявності у чоловіків – 35 років страхового стажу, у жінок – 30 років страхового стажу. З 1 грудня 2021 року зазначений показник становитиме 2600,00 грн. (6500,00 грн. х 40%).
З 1 січня 2022 року, відповідно до зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, мінімальна пенсія становить 1 934 грн.; з 1 липня – 2 027 грн, а з 1 грудня – 2 093 грн.
Законодавчі вимоги щодо страхового стажу при виході на пенсію у 2022 році: при досягненні 60-річного віку – стаж 29 років; у 63 роки – стаж 19-29 років; у 65 років – стаж 15-19 років.
Кожного наступного року необхідна тривалість страхового стажу зростатиме на рік. З 1 січня 2028 року необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років становитиме не менше 35 років.
Для громадян, які мають стаж менше 15 років, пенсійні виплати не нараховуватимуться, для них передбачена виплата грошової допомоги за умови, якщо дохід менший за прожитковий мінімум (2 481 грн у 2022 році).
Для непрацюючих осіб є можливість придбання страхового стажу шляхом укладення договору добровільного страхування (не менше ніж на один рік), який може передбачати одноразову сплату єдиного внеску за попередні періоди, коли особа не перебувала в трудових відносинах з роботодавцем та не підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Сума сплаченого єдиного внеску за кожний місяць не повинна бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, а при сплаті за попередні періоди вона помножується на коефіцієнт 2.
Прийнято низку нормативно-правових актів у 2021 році, які є базовими для формування правової бази держави на наступні роки.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про медіацію» від 16 листопада 2021 року № 1875-ІХ (набрав чинності 15 грудня 2021 року).
Законом визначено правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
Його норми поширюються на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 5 лютого 2021 року (набув чинності 10 червня 2021 року) передбачено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Але, при цьому ведення паперових трудових книжок не скасовується.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (із змінами і доповненнями), завершено формування нормативно-правової бази для запровадження електронних лікарняних листків. Затверджено порядки формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я; здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності та Інструкцію по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі. В новій редакції викладено Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.
Міністерство оборони України наказом від 11.10.21 № 313 (набрав чинності 17.12.2021) затвердило Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Законом «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних (ч. 11 ст. 1 Закону).
Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом) (ч. 12 ст. 1 Закону).
Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
6 січня 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИСТОПАДІ 2021 РОКУ

Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 343 гривні. Мінімальна заробітна плата у листопаді 2021 року (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 278 грн (з 01.12.2021 мінімальна заробітна плата зросла до 6500 гривень).
Середня заробітна плата в Україні у листопаді 2021 року порівняно із попереднім місяцем збільшилася на 1,7% та становила 14 282 гривні. Порівняно із листопадом 2020 року вона зросла на 19,2% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 473 євро.
У більшості видів економічної діяльності впродовж листопада 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами – у сферах виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції (на 9%), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів, інформації та телекомунікації (на 7,7%), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (на 7,2%). Разом з тим, найбільші темпи зниження заробітної плати зафіксовано у сферах виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (на 6,4%), металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання (на 2,2%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11683 грн (81,8% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11 710 грн (82% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у листопаді 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (21 144 грн), Донецькій (14 809 грн) та Київській (14 754 грн) областях, найнижчою – у Херсонській області (11 314 грн).
Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 100,9%, а відносно листопада 2020 року – 108,0 %.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у листопаді 2021 року збільшився на 1,6% відносно попереднього місяця та перевищив показник листопада 2020 року на 15,1% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно листопада 2020 року. Найвищий темп зростання ФОП зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 44,9%).
За даними Держстату, за січень-листопад 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні зросла на 51% (Додаток 5).
Станом на 1 грудня 2021 року 153,1 тисячам працівників економічно-активних підприємств заборговано 3 942,8 млн грн (порівняно з жовтнем 2021 року зарплатні борги зменшилась лише на 1,6%). Борги державних підприємств склали 1 837,3 млн гривень. За рахунок бюджетних коштів утворено 57 млн грн заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 2 998,9 млн грн заробітної плати.
24 грудня 2021 р.
У КИЄВІ ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ НТСЕР


У своєму виступу Григорій Осовий наголосив на важливості відновлення діяльності НТСЕР і соціального діалогу в цілому, підкреслив необхідність спільними зусиллями вирішувати нагальні питання соціально-економічного розвитку України та забезпечення

Учасники засідання також обговорили питання «Про Пріоритетні напрями діяльності
Національної ради на 2021 – 2023 роки», з доповіддю з якого виступив Анатолій Кінах, а із співдоповіддю - член Національної ради, заступник Голови Федерації профспілок України Василь Андреєв, заступник міністра економіки України Ігор Дядюра.

Заслухавши доповіді та співдоповіді представників сторін, виступи учасників засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради щодо Пріоритетних напрямів діяльності на 2021-2023 роки, Національна рада вирішила прийняти рішення щодо удосконалення діяльності НТСЕР,
розвитку та поглиблення реального та результативного соціального діалогу в Україні.

Зокрема вирішено:
1. Затвердити Пріоритетні напрями діяльності Національної ради на 2021 – 2023 роки.
2. Сторонам Національної ради надати секретаріату Національної ради пропозиції до плану заходів на 2022 рік із реалізації Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради 2021 – 2023 роки відповідно до вимог пункту 3.1.2. Регламенту Національної ради.
3. Секретаріату Національної ради подати на розгляд Президії Національної ради сформований проект плану заходів на 2022 рік із реалізації Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2021-2023 роки.
20 грудня 2021 р.
ЗАЯВА РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ДО ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЩОДО ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК ТА ПРОТИПРАВНІЙ КОНФІСКАЦІЇ ЇХ ВЛАСНОСТІ

Передусім, це стосується майнових прав профспілок та їх організацій у всіх регіонах України, оскільки передбачається протиправне примусове відчуження, а по суті – конфіскація офісних приміщень, навчальних центрів, оздоровниць, спортивних, туристичних закладів, якими вони законно володіють впродовж багатьох десятиліть.
Після прийняття Конституції України, Цивільного, Господарського кодексів, за часи незалежності право власності на профспілкові об’єкти визнано державою й оформлено за профспілками згідно діючого законодавства. Тим самим держава офіційно визнала профспілки законним власником. Це об’єкти соціально-культурного, спортивного, оздоровчого, туристського призначення. Мільйони працівників та їх родини, ті, хто постраждав на виробництві, чорнобильці, ветерани праці, учасники АТО десятиліттями користуються послугами профспілкових санаторіїв, спортивних та туристичних об’єктів, відновлюють своє здоров’я і працездатність. Значна частина об’єктів були збудовані, реконструйовані й утримувались за рахунок профспілкових та інших недержавних ресурсів, коштів трудових колективів, працею мільйонів спілчан багатьох поколінь. У той же час десятки об’єктів, які примусово вилучені у профспілок і передані у державну власність, перебувають в зруйнованому стані і не використовуються. Близько 4 тисяч працівників втратили робочі місця, держава не отримує сотні мільйонів податків, а люди позбавлені соціальних послуг.
Слід зазначити, що за останні три десятиліття неодноразово чинилися спроби незаконно конфіскувати майно профспілок. Однак усі судові інстанції, включаючи Верховний Суд України, відхилили ці посягання, справедливо підтвердивши право власності за профспілками.
У 2011–2013 роках так звана «злочинна влада» намагалася шляхом масових рейдерських атак захопити об’єкти громадських організацій для подальшого розпродажу «своїм». І лише Революція Гідності 2014 року призупинила цей відвертий і нахабний пограбунок.
Невже й нинішня, уже демократична влада прагне продовжити протиправні дії попередників, або у цієї влади настільки кепські справи, що після розпродажу державного майна врятувати бюджет можна тільки пограбувавши громадські організації?
Європейський суд з прав людини вже звернув увагу на очевидну непослідовність національної практики винесення рішень судами України в питанні статусу власності професійних спілок, а також на незаконність втручання держави Україна в майнові права професійних спілок у частині вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з відповідними протоколами).
На захист українських профспілок рішуче виступили Міжнародна та Європейська конфедерації профспілок, Загальноєвропейська регіональна рада МКП, зарубіжні національні профцентри, які попереджали Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України про неприпустимість неправових дій стосовно профспілок. За міжнародним рейтингом МКП Україну вже віднесено до групи недемократичних держав, де права профспілок не забезпечуються.
Ми вимагаємо від влади припинити порушення Конституції, тиск на профспілки і громадські організації, а від Кабінету Міністрів – негайно відкликати дані законопроєкти.
У разі ігнорування наших вимог закликаємо профспілкові та громадські організації до консолідованих дій, аби дати рішучу відсіч спробам порушення Конституції та Закону, аж до висунення політичних вимог, а також вимагати притягнення до встановленої законодавством відповідальності посадових осіб – ініціаторів перешкоджання законній діяльності профспілок та інших громадських організацій.
20 грудня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ

- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 061,77 грн (без урахування платежів – 4 419,13 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 064,56 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 5 034,55 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 721,52 грн (без урахування платежів -4 605,82 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 727,16 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 768 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 343 гривні.
15 грудня 2021 р.
СПО ОБ’ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК – ПРЕДСТАВНИЦТВО В УРЯДІ, УРЯДОВИХ ТА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ (06 -10 ГРУДНЯ 2021 РОКУ)

Було розглянуто 74 проект нормативно-правових актів, 16 з яких опрацьовано в рамках СПО об’єднань профспілок.
Найбільш важливі:
· законопроекти «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР», «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР»;
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначені законопроекти та надано низку зауважень та пропозицій. Під час засідання Уряду Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий звернувся до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням внести законопроекти на обговорення і надати слово для озвучення профспілкової аргументації. Пропозицію було відхилено і законопроекти прийнято без обговорення.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект розпорядження.
08 грудня 2021 року - засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (у режимі відеоконференції), в якому взяв участь перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Шубін О.О.
Було розглянуто 12 законопроектів та інші питання, зокрема:
· «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці» (р.№ 5857);
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначений законопроект та надано свої пропозиції, зокрема в частині забезпечення державних гарантій на підвищену оплату праці працівників, зайнятих роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах з особливими умовами праці тощо.
· «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій (р.№ 5023), який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· «Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки» (р.№ 6119), який був підтриманий тощо.
______________________
07 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, соціальної політики та у справах ветеранів (у форматі відеоконференції). Прийняв участь – Максимчук В.С., керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 6 проектів актів законодавства, 4 з яких опрацьовано профспілковою стороною.
Найбільш важливі:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект постанови.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку виплати одноразової грошової допомоги на дітей з багатодітних малозабезпечених сімей для підготовки до навчального року», який був підтриманий.
______________________
09 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, освіти, науки та інновацій, охорони здоровʼя, правової політики, захисту довкілля та природних ресурсів (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Швець І.М., заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України.
На розгляд внесено 5 проектів актів законодавства, 2 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641»;
Профспілкою працівників освіти і науки України підтримано проект постанови.
· проекти постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 19 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я», який був погоджений Профспілкою працівників охорони здоров’я України.
_____________________
10 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, соціальної політики та у справах ветеранів (у форматі відеоконференції). Прийняв участь – Максимчук В.С., керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 4 проекти актів законодавства, 1 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· законопроект «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо упорядкування видатків з Державного бюджету України», який був погоджений.
_____________________
10 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу, стратегічних галузей промисловості, розвитку громад і територій та інфраструктури (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Гребеннікова Л.К., заступник керівника департаменту з питань економічного розвитку та ціноутворення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 15 проектів актів законодавства, 8 з яких опрацьовано профспілковою стороною.
Найбільш важливі:
· законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування», який підтримано Профспілкою працівників державних установ України;
· законопроект «Про водовідведення стічних вод населених пунктів».
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначений проект постанови та надано свої зауваження і пропозиції.
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової екологічної програми підвищення пожежної безпеки в лісах державних підприємств і установ, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, на 2021–2025 роки» тощо.
14 грудня 2021 р.
ПРО ЗАКОНОДАВЧІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОБ’ЄДНАННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ПЕНСІЙНИМ ФОНДОМ УКРАЇНИ

СПО об’єднань профспілок також не підтримано цей законопроект, оскільки він суперечить низці законодавчих актів та руйнує існуючу систему соціального страхування.
У законопроекті багато заплутаних і суперечливих норм стосовно затвердження бюджетів фондів, не передбачено норм щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби; виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати постраждалим учасникам Революції гідності та особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності для санаторно-курортного лікування та є низка інших негативних положень.
Проте основна суть поданого законопроекту, це ліквідація Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, скасування принципів самоврядності, соціального партнерства щодо управління соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та страхуванням від нещасного випадку і профзахворювань.
Потрібно звернути увагу на те, що Пенсійний фонд України і Фонд соціального страхування, це зовсім різні структури.
Пенсійний фонд України на сьогодні є центральним органом виконавчої влади з відповідними розгалуженими повноваженнями і займається він не тільки призначенням і виплатою трудових пенсій, а й здійсненням різних виплат соціального призначення і за рахунок різних джерел фінансування (частки від єдиного соціального внеску, коштів Державного бюджету, коштів роботодавців). На нього часто покладаються зобов’язання різного соціального спрямування, наприклад, виплата субсидій, разові виплати для підприємців тощо.
Нині перед Пенсійним фондом стоять складні питання щодо вирішення проблем у солідарній пенсійній системі, вдосконалення системи персоніфікованого обліку страхових внесків з урахуванням покладення на нього функцій ведення Електронного реєстру листків непрацездатності, підготовки до впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та професійних пенсійних програм.
Тому покладення на Пенсійний фонд додаткових функцій стосовно управління соціальним страхуванням можливо і зекономить незначні кошти (але це спірне питання), але призведе до проблем щодо прозорості та ускладнення виконання фінансових зобов’язань перед застрахованими особами, повноцінно охоплювати та забезпечувати їх соціальним захистом. При цьому постійно здійснюватимуться спроби зменшення видатків у сфері соціального страхування з метою використання страхових коштів на пенсійне забезпечення. В результаті постраждають застраховані особи – погіршиться їх соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
Стосовно Фонду соціального страхування України, то він призначений для здійснення соціального захисту працівників-застрахованих осіб (членів сімей) у разі хвороби, нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання, настанні інших страхових випадків, пов’язаних з роботою.
Міжнародний досвід, відображений в нормах і принципах МОП з питань соціального забезпечення, передбачає, що держава повинна залишатися основним гарантом прав на соціальне забезпечення, але платники внесків і отримувачі допомоги повинні брати участь в управлінні системами і програмами. При цьому МОП підкреслює важливість ролі працівників і роботодавців в управлінні системами соціального забезпечення, що є однією з ключових сфер соціального діалогу, який в свою чергу є основною умовою досягнення соціальної справедливості та соціальної єдності.
Виходячи із зазначеного, враховуючи мету України влитися в простір Європейського Союзу, з урахуванням європейського досвіду в Україні і було створено Фонд соціального страхування з тристороннім на паритетній основі управлінням від роботодавців, застрахованих осіб і держави. Така модель управління Фондом надає можливість сторонам соціального діалогу приймати виважені рішення та вирішувати спільні завдання з урахуванням інтересів кожної сторони.
Реалізація запропонованих у законопроекті нововведень знівелює сутність соціального партнерства, унеможливить здійснення повноцінного соціального діалогу у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, оскільки фактично відстороняє від управління цим видом страхування як представників роботодавців, так і представників застрахованих осіб.
При представленні законопроекту №3663 у сесійній залі Верховної Ради України Папієв М.М. пояснив необхідність об’єднання Фонду соціального страхування з Пенсійним фондом тим, що Фонд соціального страхування має заборгованість з оплати лікарняних листків, у т.ч. по вагітності і пологах, якої раніше ніколи не було.
Проте безпосередньо Фонд не може вирішити цю проблему, оскільки причинами цієї заборгованості є – зменшення вдвічі розміру єдиного соціального внеску із 43% (в середньому) до 22%; єдиний внесок, який сплачували працівники (3,6%), включено до податку з доходів фізичних осіб шляхом його збільшення з 15% до 18%, чим вилучено з фондів соціального страхування і Пенсійного фонду приблизно 50 млрд грн; скасовано диференційований внесок для роботодавців залежно від класу професійного ризику виробництва.
Ситуація погіршилась у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 і введенням різних карантинних обмежень та зростанням видатків фондів соціального страхування. Усе це відбувається на фоні зниження чисельності найманих працівників, високого рівня «тінізації» зайнятості та заробітку, виїзду громадян у пошуках роботи в інші країни. Так, за даними Державної податкової служби України, середньооблікова чисельність застрахованих осіб на 1 жовтня 2021 року становила лише 9,5 млн одиниць, тоді як ще на 01.10.2020р. їх чисельність становила 10,3 млн одиниць. Сума заборгованості роботодавців зі сплати єдиного соціального внеску в загальному становить більше 20 млрд грн. Заборгованість підприємств і організацій перед Пенсійним фондом зі сплати єдиного внеску, відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій та інших платежів становить майже 40 млрд грн.
Тому звинувачення Фонду соціального страхування у відсутності необхідних коштів безпідставні.
Проти прийняття законопроекту №3663 висловились також Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції, Міністерство економіки, Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, СПО роботодавців та івші. Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України також не підтримано цей законопроект.
Нещодавно (08.10.2021р.) Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створено робочу групу для доопрацювання законопроекту з урахуванням внесених народними депутатами поправок до нього для розгляду у другому читанні.
До речі, слід зазначити, що на сайті Президента України зареєстрована петиція за №22/128176-еп стосовно недопущення прийняття законопроекту №3663.
10 грудня 2021 р.
У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ ПРОФСПІЛОК ПІДБИТО
ПІДСУМКИ ОЗДОРОВЧОЇ КАМПАНІЇ
У ході засідання були заслухана інформація КРИВОШЕЙ К.Ю., виконуючої обов’язки директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, про результати організації оздоровлення населення Запорізької області у 2021 році та КАПЛІЯ В.М., Голови Запорізької обласної ради професійних спілок, про результати роботи членських профспілкових організацій Запорізької облпрофради щодо організації оздоровлення і відпочинку членів профспілок та членів їх сімей у 2021 році в умовах адаптивного карантину.
- ЛИСИЦЯ С.О., директор Дитячого оздоровчого центру „Супутник” ВАТ „Соціальні ініціативи Запоріжжя” ПАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”;
- ПАВЕЛКО О.М., директор Товариства з Обмеженою Відповідальністю „Дитячий Оздоровчий Комплекс „Енергодар” Дитячий Заклад Оздоровлення та Відпочинку „Лазурна Райдуга”;
- СЄДОВ В.М., голова Запорізького обласної організації професійної спілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України;
- БЕЛЕСКОВА Т.Ф., заступник Голови Запорізької обласної ради професійних спілок;
- КРИВОШЕЙ К.Ю., виконуючої обов’язки директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації;
- ТРУШ М.І., голова профкому Первинної профспілкової організації Професійної спілки авіабудівників України у публічному акціонерному товаристві „Мотор Січ”;
- КАПЛІЙ В.М., Голова Запорізької обласної ради професійних спілок.
На завершення засідання круглого столу, за підсумками Всеукраїнського огляду роботи профспілок та трудових колективів на кращу організацію оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2021 року, відбулося вручення нагород Федерації професійних спілок України та Запорізької обласної ради профспілок учасникам оздоровчої кампанії поточного року, які досягли найкращих результатів.
8 грудня 2021 р.
ТЕРМІН ДІЇ ЧИННОЇ ГЕНУГОДИ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО

У роботі взяли участь члени Президії НТСЕР: Григорій Осовий - Співголова Національної ради від профспілкової сторони, Голова ФПУ та Олександр Шубін - заступник
Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, заступник Голови ФПУ, а також члени Президії НТСЕР від сторін роботодавців та органів виконавчої влади.

Учасники засідання визначили головними пріоритетами діяльності Національної ради на найближчі роки: розвиток людського потенціалу, подолання бідності, скорочення безробіття та інноваційно-індустріальний розвиток України. У Пріоритетах також зазначені зміцнення державної регіональної політики, розвиток системи охорони здоров’я та медичного забезпечення населення, соціальний захист ветеранів війни і їх сімей.

Прийнято рішення провести засідання НТСЕР 23 грудня 2021 року із запрошенням до участі Президента України. На порядок денний запропоновано винести питання:
- щодо посилення ролі, ефективності та впливу Національної ради на соціально-економічний розвиток України та добробут громадян;
- про ухвалення Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2021-2023 роки.
Важливим є домовленість сторін соціального діалогу про підписання на цьому засіданні змін і доповнень до чинної Генеральної угоди на 2019-2021 роки та продовження терміну її дії на 2022 рік.
6 грудня 2021 р.
СПО ПРОФСПІЛОК. НА ЗАХИСТІ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ

Обговоренню цього важливого питання було присвячене засідання профспілкового СПО, що відбулось 2 грудня 2021 року у Києві у Будинку спілок.
На самому початку Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, звертаючись до колег, закликав їх до консолідації
думок та бачення проблем, а також напрацювання спільної позиції щодо низки законопроектів, які наразі опрацьовуються законотворцями та представляють загрозу для працівників і профспілок.

Було зазначено, що профспілки моніторять і періодично осучаснюють перелік законодавчих актів, які умовно можна назвати «токсичними» через те, що вони йдуть в розріз з вітчизняним трудовим законодавством, або порушують Конвенції МОП, ратифіковані Україною, чи містять норми, які заходять за «червоні лінії», що не припустимо для гарантування законних прав найманих працівників.

Створено і працюють робочі групи із доопрацювання зазначених законопроєктів, які діють при Комітеті соцполітики у Верховній Раді.
Як вирішили члени СПО, потрібно знайти такі механізми, які можна запропонувати як альтернативу тому, що пропонується депутатами. Сьогодні потрібен компроміс. Якщо цього не буде, профспілки готові проводити акції протесту. Про це йшлося під час дискусії.

На переконання членів СПО профспілок, така норма у новій редакції закону про колективні договори і угоди окрім всього іншого дає відповідь на запитання, чому є сенс бути членом профспілки, якщо профспілка уклала колективний договір. Тому, якщо ти не є членом профспілки і профспілка не уклала колективний договір, ти не можеш розраховувати на розповсюдження на тебе захисту профспілки у випадку необґрунтованого звільнення роботодавцем.

Другим питанням, яке також виникло через зміни у законодавстві, було розглянута інформація щодо представництва профспілок, як представників застрахованих осіб, у правліннях фондів соціального страхування.
3 грудня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЖОВТНІ 2021 РОКУ

Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 299 грн. Мінімальна заробітна плата у жовтні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 322 грн (з 01.12.2021 мінімальна заробітна плата зросла до 6500 гривень).
Середня заробітна плата в Україні у жовтні 2021 року порівняно із попереднім місяцем зменшилась на 1,4% та становила 14045 грн. Порівняно із жовтнем 2020 року вона зросла на 15,4% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 459,5 євро.
Протягом жовтня 2021 року максимальне зростання заробітної плати зафіксоване у сферах: охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (на 5,4%), фінансова та страхова діяльність (на 4,9%).
Водночас, відбулося незначне зменшення заробітної плати у значній частині сфер діяльності. Найбільшими темпами заробітна плата знизилася у наступних сферах: освіта (на 6%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (на 5,7%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11160 грн (79,5% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11532 грн (82,1% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у жовтні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20481 грн), Донецькій (14791 грн) та Київській (14554 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (10878 грн).
Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 97,8 %, а відносно жовтня 2020 року – 104,0 %.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у жовтні 2021 року зменшився на 1,1% відносно попереднього місяця та перевищив показник жовтня 2020 року на 11,7% (Додаток 4).
Майже за всіма видами економічної діяльності (за винятком сфер охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, а також мистецтва, спорту, розваг та відпочинку) відбулося зростання фонду оплати праці відносно жовтня 2020 року. Найвищий темп зростання ФОП зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 31,6%).
За даними Держстату, станом на 01.11.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 161,8 тисячам працівників економічно-активних підприємств зросла до 4007,4 млн грн, з яких:
- 1811,3 млн грн – борги державних підприємств;
- за рахунок бюджетних коштів утворено 61,2 млн грн заборгованості;
- працівникам промисловості заборговано 3064,2 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
СПО об’єднань профспілок звернувся до Державної служби України з питань праці щодо запровадження повного моніторингу заборгованості з виплати заробітної плати, зокрема передбачити надання Міністерством юстиції інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, які перебувають на всіх стадіях банкрутства (зауваження та пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження спеціального моніторингу погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати», лист від 05.11.2021 №01-12/919-спо).