Новини ЦР ПМГУ - Запорожский обком ПМГУ

Питання безпеки праці у вітчизняному ГМК завжди були гострими та болючими. Навіть в мирні часи виробництво тут наражало працівників на численні ризики. Що вже казати про період повномасштабної війни, коли до звичних небезпечних та шкідливих факторів впливу додалися постійні повітряні тривоги, дронові та ракетні атаки ворога, а робоче навантаження кратно зросло у зв’язку з мобілізаційними процесами. Тож не дивно, що саме темі охорони праці та ролі громадського контролю в цій сфері присвятили травневе засідання Дніпропетровської обласної ради ПМГУ.

З доповіддю перед присутніми виступив голова територіальної організації Андрій Чайка. Поділившись статистикою травматизму та профзахворюваності в розрізі області, він зупинився на проблемах, що наразі вимагають підвищеної уваги Профспілки. Серед них – прагнення деяких роботодавців компенсувати нестачу обігових коштів за рахунок скорочення витрат на охорону праці; порушення права потерпілих на виробництві на лікування, реабілітацію та протезування за кошти соціального страхування, пов’язане з непродуманим реформуванням відповідного Фонду; просування небезпечних законодавчих ініціатив – перше місце з-поміж яких посідає проєкт Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Крім того, йшлося про необхідність не допустити звуження прав працівників під прикриттям євроінтеграції, про запровадження програм підтримки ментального здоров’я у трудових колективах та реінтеграцію ветеранів, про посилення громадського контролю на місцях і розбудову соціального діалогу, який дозволить досягти реального підвищення рівня безпеки праці в галузі.

До обговорення озвученої інформації долучилися члени облради: Юрій Гандзюк (ПО ПМГУ «Інтерпайп Дніпро»), Любов Халіман (ПО ПМГУ ПрАТ «Камет-сталь»), Едуард Кацал (ПО ПМГУ «Вільногірський ГЗК»), Ніна Голенко (ПО ПМГУ «Дніпрометиз ТАС»). Кожен з них поділився власним досвідом, підсвітивши окремі аспекти працеохоронної роботи Профспілки. Також на трибуну піднімалися головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, очільник Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Анатолій Яловий, в роботі засідання взяв участь перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко.

За підсумками дискусії було визначено завдання та ключові напрями подальшої діяльності Дніпропетровської територіальної організації ПМГУ в сфері охорони праці – вони знайшли своє відображення в ухваленій постанові. Завершився захід розглядом низки організаційних питань, зокрема – затвердженням змін до складу виборних органів обласної ради.

21 травня Міжнародний Суд ООН прямо підтвердив, що захист права на страйк охоплюється свободою об’єднання, гарантованою Конвенцією №87.

У своєму Консультативному висновку Суд зазначив: «[...] страйк є одним із основних засобів і форм діяльності працівників та їхніх організацій для просування своїх інтересів і покращення умов праці, забезпечуючи тим самим ефективне здійснення свободи об’єднання, захищеної Конвенцією №87. [...] Отже, Суд вважає, що захист права на страйк відповідає меті та завданням Конвенції №87».

Дискусія навколо права на страйк тривала багато років. У Конвенції МОП №87 таке право прямо не закріплене. Проте у її численних тлумаченнях завжди наголошувалося, що право на колективні дії є невід’ємною складовою свободи об'єднання, адже профспілки не могли б ефективно відстоювати інтереси своїх членів без страйків.

У 1989 році Група роботодавців у МОП почала ставити відповідні висновки під сумнів, а у 2012 році навіть перервала щорічні засідання Міжнародної конференції праці, висунувши низку претензій щодо наявних тлумачень.

З метою вирішення суперечки Адміністративна рада МОП у 2023 року передала давній спір про тлумачення Конвенції до Міжнародного суду ООН, звернувшись туди за консультативним висновком, який мав відповісти на питання: «Чи захищене право на страйк Конвенцією МОП №87 про свободу асоціації та захист права на організацію»?

І от, Суд поставив крапку в дискусії. Його висновок – не лише знакове роз’яснення в межах стандартів МОП, а й важливе підтвердження неподільності колективних трудових прав. Він підкреслює: свобода об’єднання не може бути змістовною без можливості працівників і профспілок вдаватися до колективних дій для захисту своїх інтересів.

Для України це рішення безумовно матиме наслідки в контексті наративів про припустимість обмеження права на страйк, які виникають в процесі реформування національного трудового законодавства.

Києві відбувся IX З’їзд Федерації профспілок України. В його роботі взяли участь понад 300 делегатів від членських організацій, запрошені представники соціальних партнерів. Від сторони держави присутніх привітав Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр енергетики Денис Шмигаль, від сторони роботодавців – голова Об’єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах. Добрі побажання від міжнародної профспілкової спільноти передали, підключившись онлайн, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок Люк Тріангл та Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок Естер Лінч.

ПМГУ була представлена двома десятками профлідерів на чолі з головою Профспілки Богданом Оверковським. Зайняти місце у президії З’їзду, а також виступити з його трибуни, висвітливши завдання, які наразі стоять перед вітчизняним профрухом (серед них –  відстоювання прав спілчан шляхом дієвої участі в доопрацюванні значущих законодавчих ініціатив, ведення активної практичної правозахисної роботи, боротьба за справедливу оплату праці, розбудова реального соціального діалогу на всіх рівнях та інші) довірили очільниці ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталі Маринюк.

На порядку денному було широке коло тем – від звіту про діяльність ФПУ за попередній період та її стратегії на майбутнє, спрямованої на захист інтересів працівників в умовах війни та повоєнного відновлення країни, до перспектив розвитку окремих напрямів роботи профцентру (юридичного, міжнародного, молодіжного тощо).

Після їх обговорення пройшли вибори голови Федерації. На відповідальну посаду висувалися два кандидати: діючий очільник ФПУ Сергій Бизов і заступник голови «Атомпрофспілки» Павло Прудніков. За результатами відкритого голосування головою Федерації професійних спілок України обрали Сергія Бизова.

Конституційний Суд України ухвалив рішення щодо деяких приписів Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX, що стосуються надання щорічних відпусток.

Зокрема, визнані неконституційними:

– обмеження щорічної основної відпустки тривалістю до 24 календарних днів для неповнолітніх та осіб з інвалідністю (законодавство гарантує представникам цих категорій працівників довший відпочинок, і позбавлення їх оплати за ці дні є порушенням принципів рівності та людської гідності);

– можливість роботодавця надавати «примусові» відпустки без збереження заробітної плати замість невикористаних днів щорічної основної відпустки тривалістю понад 24 дні (право на відпочинок та щорічну оплачувану відпустку прямо гарантоване статтею 45 Конституції України, роботодавець не має права в односторонньому порядку замінювати передбачені законом оплачувані дні на відпустку без збереження зарплати);

– непевні строки обмеження тривалості відпусток, більших за 24 календарних дні (з огляду на принцип юридичної визначеності та засадничу вимогу чіткості строків обмежень прав і свобод в умовах воєнного стану, обмеження повинні мати чітко визначені строки).

Головний висновок суду: під час воєнного стану держава може обмежувати конституційне право працівників на відпочинок, але такі обмеження повинні мати чіткі строки та забезпечувати принаймні мінімальні гарантії відпочинку для відновлення сил працівників.

Норми, визнані неконституційними, повністю втратили чинність 19 травня 2026 року.

Малеча може багато в чому бути прикладом для нас, дорослих. Вона реагує безпосередньо та щиро, має свіжий, небанальний погляд на здавалося б звичайні речі, знаходить творчий підхід до будь-якого завдання...

Всі ці «суперздібності» повною мірою знадобилися юним художникам – учасникам конкурсу малюнка «Охорона праці – очима дітей», що традиційно відбувся на Нікопольському заводі феросплавів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

На суд компетентного журі, до складу якого увійшли представники служби охорони праці підприємства та профкому ПО ПМГУ в АТ НЗФ, було представлено 27 робіт, створених дітьми працівників заводу віком від 4 до 18 років.

П’ять малюнків принесли своїм авторам перемогу. А от програшу за загальним підсумком не зазнав ніхто. У ПО ПМГУ потурбувалися про те, щоб всі учасники конкурсу отримали призи: приладдя для творчості – альбоми та кольорові олівці, а переможці – ще й пазли та набори юного художника.

Їхній підрозділ зветься «Роніни» – і не дарма. Непомітні, майстерні та смертоносні, бійці батальйону безпілотних систем 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» ЗСУ здатні на справжні дива. За допомогою ударних FPV-дронів вони успішно нищать цілі – бронетехніку та особовий склад – у глибокому тилу ворога.

Їхня сила – навички рівня «сенсей»: філігранна майстерність управління БПЛА, стратегічне мислення у поєднанні з блискавичною реакцією, майже надприродне відчуття складної техніки та розвинена інтуїція. Хлопці вміють працювати за складних погодних умов, обходити «глушилки», заплутувати і «приземляти» чужі дрони.

Асам своєї роботи, їм не потрібні поради. А от реальна допомога – дуже доречна! У бойових обставинах «залізо» довго не живе. Дизельгенератори, мобільні джерела живлення, системи супутникового зв’язку, сіткомети – те, чого завжди не вистачає.

Знаючи про це, Профспілка металургів і гірників України теж долучилася до зміцнення матеріальної бази батальйону. Дякуючи голові ПМГУ Богдану Оверковському за підтримку, наші Захисники зазначили: «Профспілкова солідарність вчить боротися разом. На фронті, як ніде, розумієш цінність такого підходу. Гартуємо єдність, щоб здолати ворога!»

Профспілкове лідерство – особливий вид діяльності. Яким би чудовим ти не був – розумним, добрим, чесним, сміливим тощо – без підтримки спілчан лідером тобі не стати. Саме тому в основі будь-якого просування профспілковими «кар’єрними сходинками» лежить безпосереднє спілкування з людьми.

Кандидати на посаду голови Федерації профспілок України прекрасно про це знають. Тому, готуючись до вирішального для них З’їзду ФПУ, запланованого на кінець травня 2026 року, активно зустрічаються з членами профспілок – презентують свої бачення майбутнього профцентру, пріоритети і плани.

Так, на минулому тижні, в межах виїзної наради на базі Полтавського ГЗК, представники ПМГУ мали можливість поговорити з діючим очільником ФПУ Сергієм Бизовим. А на цьому – запросили до розмови, організованої в онлайн-форматі, ще одного кандидата, заступника голови «Атомпрофспілки» Павла Пруднікова.

Як членська організація, наша Профспілка зацікавлена у зміцненні ФПУ, запорукою якого виступає, зокрема, сильне лідерство. І закликає кожного з делегатів прийдешнього З'їзду Федерації від ПМГУ робити свій вибір виважено і свідомо, зважаючи насамперед на інтереси людей праці.

У фахівців Правової інспекції праці ПМГУ – великий багаж юридичних знань. При цьому вони завжди вважають його недостатнім. Кажуть: студіювати законодавство, а також дотичну до нього судову практику, можна безкінечно. Жодне навчання не буде зайвим – особливо якщо воно орієнтоване на посилення захисту прав спілчан.

Саме таке спрямування має семінар для профспілкових юристів, що проходить у змішаному, очно-заочному форматі, в межах проєкту ФПУ «Правові послуги для членів профспілок». Тож не дивно, що до числа його слухачів увійшла ціла команда представників ПМГУ на чолі з головним правовим інспектором праці Профспілки Ольгою Зубець.

Організаційний супровід заходу забезпечують керівниця Центру правової допомоги ФПУ Вікторія Ліпчанська та правник Центру, завідуюча відділу правової інспекції праці Марія Гриценко. Лекційну програму, розраховану на три дні занять, ведуть в.о. заступника голови ФПУ Євгеній Гостюмінський та залучені фахівці: кандидат юридичних наук, доцент кафедри соціального права Львівського національного університету імені Івана Франка, експерт Українського центру соціально-правових досліджень, радник міністра соціальної політики у 2022-2025 роках Олена Кульчицька і практикуючий юрист, член Національної асоціації адвокатів України Олександра Кобенко.

Основну увагу вони приділяють проєкту Трудового кодексу України: зробивши його загальний огляд та розібравши першочергові зауваженнях профспілкової сторони, детально зупиняються на нормах, що стосуються представників працівників, трудових відносин і трудового договору, робочого часу і часу відпочинку.  Крім того, серед висвітлених питань – теми судової практики захисту прав працівників та працевлаштування осіб з інвалідністю.

У межах міжнародного співробітництва 9 квітня 2026 року відбулася робоча зустріч керівництва Профспілки металургів і гірників України з представниками Об’єднаної федерації данських робітників (United Federation of Danish Workers, 3F).

У заході взяли участь голова ПМГУ Богдан Оверковський та регіональний координатор програм (Східна Європа/країни Східного партнерства) 3F  Тобіас Бавнсгаард, а також провідний експерт із суспільних питань та міжнародної роботи апарату ПМГУ Анна Свідрак і проєктний консультант 3F Віолета Коломацька.

Ключовою темою зустрічі було питання розвитку навчальних програм ПМГУ, зокрема створення навчального центру, покликаного стати платформою для підготовки та перепідготовки профспілкового активу, підвищення його кваліфікації у відповідь на нові виклики.

Сторони обговорили концептуальні підходи до реалізації проєкту, можливі джерела фінансування, роль міжнародних партнерів у забезпеченні інституційної спроможності майбутнього центру. Окрему увагу приділили практичній орієнтації навчальних курсів, залученню викладачів та інтеграції з існуючими освітніми і галузевими структурами.

Крім того, йшлося про інші напрями поглиблення співпраці, зокрема у сфері підтримки працівників гірничо-металургійного комплексу в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення економіки України.

За результатами спілкування досягнуто домовленостей щодо подальших скоординованих дій і розвитку партнерських зв’язків між ПМГУ та 3F з метою спільного втілення освітніх ініціатив.

ПМГУ неодноразово наголошувала на тому, що проєкт Трудового кодексу України, який зараз готується до розгляду в Верховній Раді, несе низку загроз для працівників та профспілок. Мають зауваження до документу і роботодавці. Слушною нагодою обговорити позиції сторін соціального діалогу став круглий стіл «Реформування трудового законодавства: баланс інтересів працівників та роботодавців».

Захід, організований Профспілкою спільно з Українською асоціацією виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції (УкрФА), Національною асоціацією добувної промисловості України (НАДПУ) та Українською асоціацією підприємств легкої промисловості («Укрлегпром»), пройшов 8 квітня в онлайн-форматі. До участі в ньому було запрошено представників підприємств феросплавної підгалузі та діючих там організацій ПМГУ, а також фахівців та експертів сторін.

Розпочав розмову голова ПМГУ Богдан Оверковський. Озвучивши мету круглого столу, він нагадав про долю попередніх проєктів Трудового кодексу та можливі перспективи нинішнього. Очікуваннями від спільної роботи у своєму вітальному слові поділилися виконавчий директор НАДПУ Ксенія Оринчак, виконавчий директор Асоціації УкрФА Сергій Кудрявцев, президент – голова правління Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт.

Підсумки постатейного розбору другої книги законопроєкту та профспілкові прогнози щодо небезпек його прийняття озвучила головний правовий інспектор праці ПМГУ Ольга Зубець. Її інформацію доповнив заступник голови ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Ігор Чумаченко. З точки зору сторони роботодавців питання висвітлила в.о. директора з юридичних та корпоративних питань АТ «НЗФ» Інна Жарінова.

Проблемам в сфері безпеки і охорони здоров’я працівників був присвячений виступ головного технічного інспектора праці Профспілки Володимира Білика. З низкою зауважень роботодавці погодились. Також з теми висловився юрист НАДПУ Сергій Супрун.

Про регулювання колективно-договірних відносин на локальному рівні – зараз та після прийняття проєкту ТК – говорила начальник відділу соціально-економічної роботи апарату ПМГУ Валентина Броннікова.

Болючі питання працівників підприємств, розташованих на прифронтових територіях, висвітлила голова правління АТ «МГЗК» Людмила Онищенко, зокрема, звернувши увагу на те, наскільки складно дотримуватись трудового законодавства в таких умовах. Всі присутні погодилися з тим, що новий Трудовий кодекс неодмінно має враховувати воєнні реалії сьогодення.

Учасники круглого столу уважно слухали доповідачів та активно долучалися до обговорення порушених питань. З метою продовження конструктивної дискусії сторони домовилися обмінятися своїми напрацюваннями до законопроєкту. Її наступним етапом мають стати переговори з узгодження спільної позиції. Після їх завершення конкретні постатейні зауваження, які відображають інтереси як працівників, так і роботодавців, будуть направлені народним депутатам.

Навчальну програму «Можливості для профспілок: енергія грантів та стратегічних партнерств» завершено. Двадцять її випускників – представників профспілкових організацій ПМГУ – отримали відповідні сертифікати.

Фінальну онлайн-зустріч курсу відкрив голова Профспілки Богдан Оверковський. Він зазначив: «Час ситуативних рішень минув. Сьогодні нам потрібна системна підготовка профспілкових фахівців, які здатні діяти ефективно і результативно в сучасних умовах».

Також присутніх привітав голова Федерації профспілок України Сергій Бизов, підкресливши стратегічну роль профспілок – і, відповідно, високопрофесійних профспілковців – у забезпеченні соціальної стабільності та захисті прав працівників.

Підсумки програми, експериментальної для нашої Профспілки, але не для залучених до неї викладачів, підбила Неля Василець, кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри економіки підприємства та менеджменту Академії праці, соціальних відносин і туризму. За її словами, це навчання ще раз довело важливість поєднання практичних і освітніх підходів у підготовці профлідерів.

Наповнення курсу справді було орієнтовано на розвиток конкретних компетенцій в сфері грантрайтингу, фандрейзингу, побудови стратегічного партнерства, фінансового менеджменту проєктів та комунікаційної діяльності профспілок. Корисні навички гартували під керівництвом авторки та головної тренерки програми Ольги Марковець – завідувачки відділу розвитку ринку праці, зайнятості та кваліфікацій департаменту з питань економічного розвитку Федерації профспілок України. Саме її практико-орієнтований підхід дозволив поєднати теоретичні знання з прикладними інструментами та дав учасниками можливість почати працювати над власними проєктами вже в процесі занять.

В межах випускного заходу вони презентували результати цієї роботи: підготовлені грантові заявки та фандрейзингові ініціативи, спрямовані на посилення діяльності профспілкових організацій, підтримку спілчан, розвиток соціальних та освітніх проєктів, розширення партнерської взаємодії.

І учасники, і організатори оцінюють набутий досвід позитивно. Успішна реалізація програми «Можливості для профспілок: енергія грантів та стратегічних партнерств» – важливий крок на шляху до напрацювання нового, системного підходу до підвищення кваліфікації лідерів і активу в ПМГУ та основа для подальшого впровадження актуальних навчальних проєктів.

Члени Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи (голова Женя Зейналова, ПО ПМГУ студентів Дніпровського фахового транспортно-економічного коледжу) знають, що у сфері, якою вони опікуються, – найголовніше. І це не творчий підхід. Це системність, яка дозволяє не лише генерувати ідеї, але й втілювати їх на практиці, створюючи інформаційний продукт, що буде цікавим та корисним спілчанам.

З огляду на таке ставлення на своїх засіданнях комісія традиційно розпочинає з того, як іде реалізація вже запущених проєктів. От і на березневій зустрічі учасники вже традиційно обговорили поточну роботу інформаційних ресурсів Центральної ради Профспілки, ухвалили підсумки конкурсу «Інформація. Знання. Дія» на краще висвітлення в ЗМІ діяльності ПМГУ та її організаційних ланок у 2025 році. А тільки потім перейшли до нових ініціатив: узгодили текстовий блок простої та зручної листівки зі «стартового пакету» для нових членів ПМГУ, намітили проведення навчального заходу у форматі круглого столу для профспілкових інформаційників, а також інших заходів комісії, які знайшли відображення у її плані роботи на ІІ півріччя.

Працювали злагоджено та оперативно, адже час – цінний ресурс. Коли спільне бачення сформоване, а подальші завдання зрозумілі, справа – за їх виконанням.

Якось так у світі повелося: чим масштабніші питання вирішуються, тим менше в процесі зважають на долі людей. Так, на жаль, відбувається і у випадку Полтавського гірничодобувного комбінату. Поки держава превентивно б’є санкціями, виробництво завантажене лише на чверть. Значна частина працівників перебуває у простої та під загрозою скорочення. І тільки їхня первинна організація ПМГУ раз по раз піднімає голос на їх захист.

Так, минулої п’ятниці голова ПО Дмитро Вінівітін виступив на пленарному засіданні Полтавської обласної ради. Він каже: «Останнім часом про ситуацію на ГЗК з’являється багато різної інформації. Тож я хотів донести до депутатів реальний стан речей. Підприємство наразі відновило 25% від загальної потужності. Через скорочений режим роботи та простої гостро стоїть проблема обігових коштів. Її посилює неповернення ПДВ через державне блокування. Йдеться про загальну суму понад 2 млрд грн.

Що примітно, за висновком Верховного суду неповернення ПДВ є незаконним. Держава має відшкодувати комбінату 230 млн 600 тис. грн податку за лютий 2025 року. Однак судове рішення не виконується.

Економічний тиск негативно відображається на виплаті заробітної плати. Закономірно зменшилися надходження до обласного та державного бюджетів: якщо раніше ПГЗК сплачував близько 9 млрд грн податків, то за останній рік – 2 млрд грн.

При цьому підприємство спроможне повноцінно працювати – тільки для цього необхідно створити відповідні умови».

Вислухавши розповідь профлідера, його позицію підтримав голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький. На пресконференції після пленарного засідання він зазначив: «Різниця в сумах сплачених підприємством податків колосальна. Повноцінні надходження від Полтавського ГЗК допомогли б не тільки у реалізації обласних соціальних програм, а й військовим. Дуже хочеться, щоб питання було вирішено. Щоб не страждали люди, щоб не страждав бюджет. Щоб місто Горішні Плавні знов показувало одну з найкращих ефективностей в Україні».

Профспілки – це завжди про єдність. Спільна справа – захист трудових інтересів людей праці, спільний пошук шляхів вирішення проблем. Саме на таких принципах ґрунтується взаємодія галузевиків на рівні територіальних профцентрів, і саме в такій атмосфері пройшла березнева звітно-виборна конференція Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок.

ПМГУ на цьому заході представляла досить чисельна делегація на чолі з головою Дніпропетровської обласної організації Профспілки Андрієм Чайкою та першим заступником голови ПМГУ Валерієм Гавриленком.

Підсумки роботи профоб’єднання за звітний період озвучив його очільник Анатолій Яловий. Він пройшовся по всіх напрямах діяльності – від колективно-договірного регулювання до правого захисту спілчан, від розвитку соціального партнерства до контролю в сфері охорони праці, детально зупинився на питаннях підтримки спілчан в умовах воєнного часу та допомоги Силам оборони України.

У виступах делегатів цю інформацію було розширено та доповнено, озвучено гострі проблеми територіальних осередків профспілок та їхніх первинних організацій. Також на трибуну піднімався голова ФПУ Сергій Бизов – він розповів про головні питання, над вирішенням яких працює зараз всеукраїнський профцентр. Серед них, зокрема, пожвавлення соціального діалогу на національному рівні та посилення профспілкових позицій в ході обговорення проєкту нового Трудового кодексу.

За результатами обговорення конференція ухвалила відповідні рішення та сформувала керівні органи на новий термін. Головою обласного об’єднання знов обрали Анатолія Ялового.

Для кожної профспілки мотивація членства у ній – питання екзистенціальне. Від того, наскільки вмотивовані її спілчани, залежить ефективність роботи, а від здатності залучати нових людей – розвиток, перспективи на майбутнє.

Але справа мотивації на практиці – досить складна. Її методи – на стику психології, менеджменту, інформування. У ній – безліч «підводних каменів», пов’язаних як з об’єктивними зовнішніми обставинами (для нас сьогодні це війна, економічна та галузева криза, відтік кадрів з підприємств, соціальна напруженість в колективах, складність ведення соціального діалогу з роботодавцями тощо), так і з суб’єктивними можливостями профлідерів і активістів: далеко не кожному з них легко дається навичка образно, емоційно та переконливо розповідати про переваги профчленства.

Шляхи покращення мотиваційної складової у Профспілці наразі шукає Постійна комісія ЦР ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи. Саме цим питанням було присвячено її чергове засідання, яке пройшло сьогодні в онлайн-форматі з центральною студією в Дніпрі. Головним доповідачем виступив голова комісії – очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц. Він презентував проєкт матеріалів, покликаних допомогти із заохоченням до профчленства ще неохоплених ним працівників та первинною інтеграцією «новачків» – тих, кого тільки-но прийняли до лав Профспілки.

Учасники заходу – члени комісії і запрошені – активно долучилися до обговорення, висловлювали свої пропозиції щодо змісту та форми, вказували на аспекти, яким варто приділити особливу увагу. Кожен мав нагоду поділитися власним баченням підходів до мотивації, але всі присутні зійшлися у думці, що мотиваційні матеріали, насамперед, мають бути дійсно корисними профактиву в його щоденній роботі. Саме на це комісія орієнтуватиметься в процесі їх доопрацювання.

Щороку навесні земля оновлюється. Може саме тому Всесвітній день водних ресурсів, а також День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення, які забезпечують цими ресурсами людей, відзначають у березні.

Як би не було, у КП «Компанія «Вода Донбасу» вважають ці свята своїми професійними та вбачають у них гідну нагоду, щоб подякувати працівникам за їхню роботу. Добру традицію не порушують навіть у неймовірно складні воєнні роки. От і тепер адміністрація і профком ПО ПМГУ підприємства знайшли можливість привітати трудовий колектив та вручити його кращим представникам нагороди за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток та відновлення житлово-комунального господарства Донецької області.

Почесними грамотами від соціальних партнерів відзначили 100 працівників. Ще два десятки співробітників Компанії отримали грамоти Департаменту житлово-комунального господарства Донецької облдержадміністрації та Асоціації «Укрводоканалекологія». До того ж, вперше за багато років, 30 спілчан заохотили цінними подарунками – наручними годинниками. Таким чином, з нагоди свят був нагороджений кожен п’ятий працівник підприємства. Основна частина урочистостей пройшла у Слов’янську, однак з огляду на воєнну ситуацію приїхати туди змогли не всі, декому відзнаки вручили на робочих місцях.

Голова ПО ПМГУ Ольга Тихонова зазначає: «Для нашої первинної організації це велике досягнення, що, попри непростий фінансовий стан підприємства, спілчани отримали знаки вдячності та пошани до їх професіоналізму. «Вода Донбасу» вже 12-й рік працює у надзвичайно важких умовах, обумовлених військовою агресією росії у Донецькій області. Виконуючи свої виробничі завдання, її працівники щодня виявляють справжній героїзм. Земний уклін їм всім – кожному, причетному до видобутку, переробки, виготовлення, розподілу води, збору та очищення стічних вод у Донецькій області. Дякую вам, колеги! Бажаю всім нам вистояти, витримати, вижити та дочекатися омріяної Перемоги! З вірою у майбутнє, з надією на завтрашній день продовжуємо працювати на благо українського народу».

За даними Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, у січні-лютому 2026 року металургійними підприємствами країн світу вироблено 222,75 млн т чавуну, з яких 203,66 млн т доменним способом і 19,09 млн т – методом прямого відновлення. Це на 1,18% нижче за показник січня-лютого 2025 р. (225,40 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-лютому 2026 року виплавили 137,70 млн т чавуну, що на 2,70% нижче показника січня-лютого 2025 року (141,52 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні-лютому 2026 року становить 61,8%.

Україна (1,01 млн т або 88,82% відносно січня-лютого 2025 року) спустилася з 14 позиції на 15 серед 40 країн-виробників чавуну.

Щодо виплавки сталі: світові обсяги у січні-лютому 2026 року сягнули 298,21 млн т, що на 1,46% нижче показника січня-лютого 2025 року (302,63 млн т). Лідером з виробництва також залишається КНР: 160,34 млн т, що на 3,60% нижче показника січня-лютого 2025 року (166,33 млн т); частка у світовому виробництві – 53,8%.

Україна (1,03 млн т або 86,7% відносно січня-лютого 2025 р.) піднялася з 25 на 24 місце серед 71 країни-виробника сталі.

Аналітики платформи «OLX Робота» з’ясували, які професії мали найвищі медіанні зарплати в Україні станом на лютий 2026 року. У центрі дослідження – робітничі спеціальності, де заробітки зростають найшвидше.

Так, найвищу медіанну зарплату у лютому 2026 року зафіксували серед стоматологів – 150 тис. грн (+20% за рік). Далі йдуть фахівці автосервісу: рихтувальники отримують близько 70 тис. грн (+27%), а автомаляри та автоелектрики – по 60 тис. грн.

У категорії будівництва до переліку високооплачуваних увійшли фасадники (67,5 тис. грн), штукатури (66,3 тис. грн) та муляри (65 тис. грн), причому останні показали приріст одразу на 30%.

У логістиці найвищі доходи мають далекобійники – близько 60 тис. грн (+33%).

У діапазоні 40-50 тис. грн також домінують робітничі професії. Будівельники та малярі отримують близько 50 тис. грн, виконроби – стільки ж, плиточники – 47 тис. грн (+39%), монтажники – 45 тис. грн.

У сфері автосервісу механікам пропонують близько 45 тис. грн, а водіям у логістиці – у середньому 42,5 тис. грн.

Також у цьому сегменті з’являються виробничі спеціальності – зокрема зварювальники та монтажники із зарплатами 41-42 тис. грн.

У межах 35-40 тис. грн переважають вакансії у виробництві. Електрики заробляють у середньому 38,8 тис. грн (+41%), підсобники та малярі – близько 37,5 тис. грн, токарі – 35 тис. грн.

Загалом середня зарплата за роки повномасштабної війни зросла майже на 94%. Кількість вакансій збільшилася на 13%, а ось число охочих працювати скоротилось на 3,5%.

Робота контрольно-ревізійних комісій ланок ПМГУ – надзвичайно відповідальна. Якщо бухгалтерам профорганізацій потрібно знати про матеріальне забезпечення діяльності Профспілки все, то членам КРК – все і трішки більше. Адже їхнє завдання – прискіпливо аналізувати облік членства, діловодство, архівну справу, правомочність прийняття рішень виборними органами, а також - численні фінансово-господарські процеси на предмет вчасності, законності, відповідності нормам Статуту та виявляти недоліки з метою їхнього оперативного виправлення.

Виконуючи свою справу, представники КРК спираються на методичні матеріали загальнопрофспілкового вжитку, які визначають облікову політику в ПМГУ, правила і принципи підтвердження повноважень осіб, що здійснюють контроль, проведення перевірок, оформлення звітів тощо. А щоб відповідні положення були актуальними – час від часу опікуються їхнім осучасненням.

Наразі, згідно з планом заходів Постійної комісії ЦР ПМГУ з фінансової роботи та Контрольно-ревізійної комісії ПМГУ, спрямованих на реалізацію пріоритетних завдань Профспілки на 2025-2030 роки, таку роботу як раз розпочато. Створено робочу групу для повного оновлення методичних матеріалів щодо діяльності контрольно-ревізійних комісій. Вчора вона провела своє перше засідання.

Нарада відбулася в онлайн-режимі, її модератором виступила головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва. Разом з нею учасники – члени КРК ПМГУ та територіальних організацій Профспілки – обговорювали проєкти оновлених матеріалів, дискутували про доцільність тих чи інших змін, обмінювалися ідеями. Працювали кільки годин, акцентуючись не на швидкості, а на якості результату. Бо від того, наскільки чіткими, зрозумілими та практично корисними будуть нові методичні матеріали, залежатиме ефективність подальшої роботи КРК всіх організацій ПМГУ.

До числа заходів, організованих нею в межах співпраці з ФПУ, увійшов триденний тренінг «Безпека праці та охорона здоров’я працівників: Норвезька модель та український досвід», що відбувся в середині березня у Чернівцях. Участь в ньому взяли три десятки українських профспілковців, які за родом своєї діяльності опікуються питаннями охорони праці, зокрема – фахівці Технічної інспекції ПМГУ Володимир Білик, Анатолій Тертишний та Ігор Скороходов.

Перед присутніми виступали експерти Федерації профспілок України, Державної служби України з питань праці, ГО «Трудові ініціативи». Модераторами більшості занять були представники норвезької сторони. Вони охоче розповідали про свої реалії: про сутність та принципи роботи Норвезької соціально-економічної моделі, її історію, побудову соціального діалогу та стійкості профспілок у ній; про правову основу охорони та безпеки праці в їхній країні; про роботу профспілкових представників з цих питань; про охорону праці в контексті роботи з молоддю тощо.

Учасники, в свою чергу, говорили про стан охорони праці та рівень травматизму в Україні, поділилися проблемами: головна з них, безумовно, – вплив війни, а також неадекватна адаптація національного законодавства до умов воєнного стану, яскравим прикладом якої є сумнозвісний проєкт Закону «Про безпеку та охорону здоров’я працівників на роботі».

Крім того, в межах тренінгу активно обговорювався процес імплементації європейських Директив з безпеки праці та охорони здоров’я працівників, робота міжнародних проєктів у сфері. Досить емоційно проходила дискусія щодо реального стану громадського контролю охорони праці в регіонах та галузях, можливостей та перешкод для представників профспілок у здійсненні відповідних функцій.

Представники ПМГУ відзначили, що захід був цікавим та пізнавальним. Умови існування норвезьких та українських профспілок дуже відрізняються, але у колег є певні практики, які були б ефективними і у нас – їх необхідно запозичати. Особливої уваги заслуговують норми норвезького законодавства, що передбачають обов’язкове проведення спільних заходів профспілок і роботодавців в межах соціального діалогу, зокрема – семінарів та тренінгів, покликаних навчити сторони знаходити прийнятні компроміси у вирішенні питань безпеки та здоров’я працівників. Це дозволяє напрацювати досвід домовленостей та звести до мінімуму конфліктні ситуації.

13 березня відбулася зустріч міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олексія Соболева з представниками Кредитної установи для відбудови KfW в Україні, а також керівником відділу економічної співпраці Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Києві Єнсом Бусмою.

Серед основних тем розмови – українсько-німецька співпраця за програмою підтримки постраждалих підприємств «Промисловий Рамштайн», питання співпраці в межах Кредитної установи для відбудови (KfW) в Україні, а також інституційний розвиток Національної установи розвитку (НУР).

«Україна прагне відбудувати сучасну, стійку та інтегровану в ЄС промислову економіку. І програма «Промисловий Рамштайн» забезпечує операційний механізм для досягнення цієї мети. Зокрема співпраця з KfW надає можливості для масштабної модернізації нашої промисловості та довгострокового економічного партнерства між Україною та Німеччиною», - зазначив Олексій Соболев.

Програма «Промисловий Рамштайн», яку Україна запускає разом з KfW через НУР – це початкова угода на 30 млн євро, яка має бути підписана у квітні 2026 року.

Міністр наголосив, що відновлення виробничих потужностей є не лише економічним завданням для України, а й питанням європейської економічної безпеки та стійкості ланцюгів поставок. В цьому контексті важливим масштабування архітектури фінансування «Промислового Рамштайну» за допомогою інструментів KfW, включаючи гранти, пільгові кредити та гарантії.

Сторони обговорили й інші фінансові можливості за підтримки Німеччини для відновлення промислового обладнання в Україні, можливість узгодження німецьких програм з гарантійними інструментами ЄС за механізмом Ukraine Investment Framework (UIF), а також розширення партнерства німецьких промислових компаній з українськими виробниками у питаннях реконструкції.

Присутні також наголосили на важливості подальшого розвитку НУР, та полегшення доступу малого і середнього бізнесу до фінансування. Затвердження та офіційна презентація Стратегії Національного інституту розвитку на 2026-2030 роки заплановані на квітень-травень цього року. НУР планує залучити 1,3 млрд євро протягом 2026-2030 років, що дозволить приватним фінансовим установам вкласти в економіку 3,3 млрд євро у вигляді програм фінансування МСП.

Крім того, НУР готує програму фінансування зі 140 млн євро фінансування від ЄС у 2026-2027 роках. Уряд підтримує необхідність додаткової капіталізації НУР для підтримки розширеного портфеля продуктів.

Довідково: Кредитна установа для відбудови (KfW) – державний банк Уряду Федеративної Республіки Німеччини, що є лідером серед банків Німеччини у сприянні економічному розвитку Німеччини, Європи та світу.

Основним джерелом фінансування Профспілки металургів і гірників України є членські внески її спілчан. Це робить ПМГУ дійсно незалежною від роботодавців, вчить ефективно вирішувати проблеми в умовах браку ресурсів, але і накладає певні обмеження: деякі перспективні, корисні для людей праці профспілкові проєкти не знаходять своєї реалізації через банальну відсутність грошей.

Тим часом, залучити їх цілком реально. Війна принесла українцям багато горя, але й розширила горизонти. Країні та її інституціям допомагають міжнародні організації, благодійні фонди, дієво працює профспілкова солідарність. Важливо лише навчитися правильно звертатися по підтримку.

Розвитку таких компетенцій присвятили березневий тренінг з розробки проєктних пропозицій від фахівців Офісу Міжнародної організації праці в Україні. Захід відбувся у рідкісному сьогодні очному режимі, в місті Кропивницькому. Участь в ньому взяли представники роботодавців і нашої Профспілки. Від ПМГУ до навчальної групи увійшли очільники ПО ПМГУ в АТ «Запорізький завод феросплавів» Олег Ільїн та в ПрАТ «Укрграфіт» Ігор Коростильов, заступник голови ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау і правовий інспектор праці ПМГУ, адвокат Володимир Пророк.

Олег Ільїн розповів:

– У повній відповідності з форматом навчання модераторка Катерина Гайдук приділила максимум уваги практиці. Під її керівництвом ми аналізували актуальні потреби вітчизняного металургійного сектору для формування проєктних ідей, розбиралися з методологією написання грантових заявок, знайомилися з критеріями оцінки проєктів міжнародними донорами, занурювались у механізми залучення зовнішнього фінансування для реалізації соціальних та галузевих ініціатив.

Участь у тренінгу допомогла мені підвищити рівень компетенцій у сфері проєктного менеджменту.

Отримані знання будуть використані для розробки нових проєктів, спрямованих на підтримку працівників АТ «Запорізький завод феросплавів» та посилення ролі профспілкової організації в соціальному діалозі.

Ігор Коростильов поділився:

– Наша профорганізація вже пробувала залучати донорські кошти. Ми подавалися на грант в сфері енергозабезпечення. Звірились зі Статутом (він не забороняє), заповнили заявку, на запит надали фінансову звітність. До нас не виникло жодних претензій, але у підсумку – відмова. Причини, на жаль, не пояснюють. Тому на тренінгу від МОП я особливо цікавився критеріями, за якими оцінюються проєкти. Та вичерпної відповіді не отримав. Що й не дивно, адже донори – різні, і умови в них вочевидь неоднакові.

До того ж в Кропивницькому ми підходили до питання з іншого боку. Грант – це коли гроші вже є, і під них шукають ідеї. А проєкт – ідея, на яку потрібне фінансування. Відповідно, можливості розширяються. Думаю ще трохи повивчати тему, а потім спробувати. Навіть якщо не отримаємо кошти, принаймні набудемо нового досвіду.

Тетяна Пріцкау зазначила:

– Тренінг був цікавий. Ми розбирали різні нюанси створення заявок і одразу ж закріпляли знання на практиці. В ході навчання учасників ділили на команди: наприклад, одна презентує і захищає свій проєкт, а інша – виступає в ролі потенційного донора та оцінює, чи варто виділяти на нього кошти. Завдяки такому підходу, а також невеликій кількості учасників, всі ми були постійно залучені до роботи, ніхто не стояв осторонь.

Також мене порадувала можливість задати модераторці деякі запитання. Як економіст я розумію: правильно скласти заявку – важливо, отримати гроші на доречну профспілкову ініціативу – важливо. Але не менш важливо без порушень їх витратити та відзвітувати – як донору, так і державним податковим органам. Темі звітності варто приділити окрему увагу. Організатори пообіцяли, що в перспективі розкажуть нам і про це, але вже у режимі онлайн.

Володимир Пророк резюмував:

– Практика залучення донорського фінансування активно використовується профспілками в Європі та світі. Для українських профспілок вона поки що є відносно новою, але переконаний, що це питання часу, знань і практичного досвіду.

Під час війни та економічної кризи надходження до бюджету Профспілки скорочуються, водночас потреба спілчан у захисті та підтримці лише зростає. Я – правовий інспектор праці, тож скажу про свій напрям роботи: в сучасних умовах Профспілці потрібно зміцнювати свою правову службу.

Одним зі шляхів розвитку в цьому напрямі може стати реалізація грантових проєктів. Якщо донорська підтримка допоможе нам посилити систему правового захисту та забезпечити членам Профспілки більш якісну юридичну допомогу, ми готові опановувати нові інструменти.

В Україні за роки повномасштабної війни стрімко знизилася кількість офіційно зареєстрованих безробітних – на кінець 2025 року їх було близько 88 тисяч. Це у три рази менше, ніж нараховували у 2021-му, і у п'ятеро менше від показників десятирічної давнини. Однак ця статистика не демонструє реальну картину через низку воєнних факторів. За оцінками МВФ, Україна все ще залишається серед країн Європи з найвищими показниками безробіття.

Двадцять років тому, станом на кінець 2005 року, в Україні було зареєстровано 881,5 тисячі безробітних. Це була найбільша офіційна кількість безробітних за період до 2025 року. За оцінками МВФ, рівень безробіття у 2005-му становив 7,2% від загальної кількості робочої сили.

Після 2008 року тенденція змінилася і офіційних безробітних реєстрували менше. Зокрема, у 2010-му їх нараховували 544,9 тисячі (8,1% за оцінкою МВФ), а у 2015 році – 490,8 тисячі осіб (9,1%). Варто зазначити, що після 2014 року до підрахунків не включали ТОТ України.

На ринок праці в Україні суттєво вплинула світова пандемія. У 2020 році офіційних безробітних стало більше, ніж у попередні чотири роки (з 2016 по 2019) – 459,2 тисячі. За оцінками МВФ, у 2020 та 2021-му роках рівень безробіття серед українців становив 9,2% і 9,8% відповідно.

Однак перед початком повномасштабного російського вторгнення у 2021 році кількість офіційно не працюючих в Україні становила 295 тисяч, що майже втричі менше, ніж було у 2005-му.

У перший рік великої війни в Україні станом на кінець 2022 року було зареєстровано 186,5 тисяч людей, які не були працевлаштовані. Однак варто врахувати, що через війну з України виїхала значна кількість біженців. За оцінками МВФ, рівень безробіття у 2022 році зріс до 24,5% і був найвищим за чотири роки вторгнення.

У 2023 і 2024 році кількість зареєстрованих безробітних була майже однаковою – 96,1 і 94,2 тисячі відповідно (13,1% і 11,6% від загальної кількості робочої сили за оцінками МВФ).

Торік в Україні станом на кінець грудня офіційно не мали роботу 88,3 тисячі громадян. За оцінками МВФ, без роботи залишалися 11,6% від загальної кількості робочої сили.

У медіа поширюється інформація, що проєктом Трудового кодексу, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді України, нібито передбачено скорочення «декретних» відпусток до 4 місяців.

Перш за все, потрібно зазначити, що «декретні» відпустки у законодавстві не фігурують в принципі – це, так би мовити, «народне» слово на означення відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами. А щодо них проєкт ТК (хоч загалом він є недосконалим і непогодженим профспілками) згубних новацій не несе.

Як зазначають фахівці Правової інспекції праці ПМГУ, умови надання відповідних відпусток в проєкті ТК лишилися такими ж, як зараз.

На підставі медичного висновку працівниці надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 днів до пологів і 56 днів (у разі народження двох і більше дітей та ускладнених пологів – 70 днів) після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість цієї відпустки обчислюється сумарно і становить не менше 126 (140) днів. У разі, коли пологи відбулися до дати, вказаної у медичному висновку, післяпологова частина відпустки не зменшується.

За бажанням працівниці, у разі відсутності медичних протипоказань, частина відпустки тривалістю 70 днів до пологів може бути перенесена та використана після пологів. При цьому має бути дотримана загальна тривалість відпустки – 126 (140) днів.

Не передбачається ніяких змін і щодо відпустки по догляду за дитиною до 3 років (при наявності медичних показань для дитини – 6 років).

За бажанням матері, батька дитини віком до трьох років роботодавець зобов’язаний надати неоплачувану відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

У період зазначеної відпустки зберігається робоче місце і за працівницю сплачується ЄСВ, але заробітна плата не зберігається.

Така відпустка може бути використана батьками одночасно чи в інший узгоджений між ними спосіб.

А ось оплачувана батьківська відпустка, яку дехто вважав заміною відпустки по догляду за дитиною до 3-х років, є новою відпусткою і саме вона передбачена в проєкті ТК.

Запроваджується нова оплачувана відпустка для догляду за дитиною тривалістю 4 місяці: 2 із них має використати мати дитини, а 2 – батько. Передати свою частину іншому із батьків не можна. Але якщо дитину виховує одинока мати чи одинокий батько, то вона (він) може використати всі 4 місяці.

Також дуже важливо, що, відповідно до директиви ЄС, скористатись правом на таку відпустку можна буде до досягнення дитиною 8-річного віку.

«Головна ознака початку весни – не дата в календарі, а сяючі посмішки наших жінок», – так кажуть у профкомі ПО ПМГУ на ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ, і от вже багато років поспіль дотримуються доброї традиції неодмінно вітати працівниць підприємства з 8 Березня. Цей звичай не порушується і у важкі воєнні роки. Так, наприкінці минулого тижня кожна представниця трудового колективу отримала приємний сюрприз від ПО.

На адресу жінок звучали щирі слова вдячності та найдобріші побажання. Їхні колеги-чоловіки відзначали: «Ми не втомлюємося захоплюватись тим, як нашим дівчатам вдається поєднувати професійність, мудрість та красу. Вони – наша сила й натхнення, наша підтримка і драйв».

А голова ПО Олена Логунова наголосила: «Жінки, що працюють на ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ, неймовірні. Вони роблять величезний внесок у розвиток підприємства, у профспілкову діяльність. В колективі їх цінують і поважають, і демонструють це не раз на рік, а кожен день. Наші ж подарунки до 8 Березня – маленький знак уваги, покликаний нагадати дівчатам, що вони – чарівні, і додати до буденності трохи святкового настрою».

Серед учасників заходу були голова Профспілки Богдан Оверковський, його перший заступник Валерій Гавриленко, фахівці Правової інспекції праці, лідери профспілкових організацій різного рівня, спеціалісти апарату ПМГУ.

Своє бачення концепцій розвитку системи профспілкового правового захисту презентували заступник голови ПО ПМГУ «Запоріжсталь», адвокат, доктор наук, професор Ігор Чумаченко та правовий інспектор праці Профспілки, адвокат Володимир Пророк. Спираючись на великий практичний досвід роботи, обидва вони виділили пріоритетні напрями змін.

Серед них: організаційне та кадрове підсилення юридичної служби; запровадження нових форматів роботи – наприклад, створення територіальних хабів, мобільних бригад Правової інспекції; розширення співпраці з іншими правозахисними структурами (від НСПП та Держпраці – до адвокатських об’єднань і юридичних клінік); підвищення кваліфікації активу та формування доступних баз знань; застосування сучасних цифрових інструментів; розширення практики інформування про результати правозахисної роботи.

Провідний фахівець організаційного відділу апарату ПМГУ Дмитро Литовченко окреслив можливості, переваги та підводні камені в діяльності профспілкової адвокатури. Заступник голови ПО ПМГУ «НЗФ» Андрій Мітченко наголосив на важливості підвищення рівня правових знань серед спілчан. Головний правовий інспектор праці Дніпропетровської обласної організації Профспілки Ольга Архипова звернула увагу присутніх на особливу гостроту кадрового питання. Крім того, під час обговорення прозвучало багато цікавих думок щодо застосування досвіду інших організацій, моніторингу та оцінки діяльності профспілкових правників, взаємодії з роботодавцями з метою профілактики порушень тощо.

Всі ідеї, обговорювані в межах круглого столу, будуть систематизовані та ретельно проаналізовані, найбільш перспективні з них отримають практичну реалізацію.

4 березня у Дніпрі відбулося засідання Президії Центральної ради ПМГУ під головуванням Богдана Оверковського. До порядку денного увійшли питання, що стосуються охорони праці, правозахисної діяльності, організаційної та фінансової роботи Профспілки.

Про підсумки роботи на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України з питань охорони праці за 2025 рік та завдання на 2026-й доповів головний технічний інспектор праці Володимир Білик. Учасники засідання проаналізували стан виробничого травматизму, ефективність профілактичних заходів та визначили подальші кроки щодо посилення громадського контролю за безпекою праці.

Головний правовий інспектор праці Ольга Зубець представила результати правозахисної роботи ПМГУ за минулий рік, а також поінформувала про зміни у складі Робочої групи з підготовки проєктів законів. Йшлося про необхідність активної участі Профспілки в удосконаленні трудового законодавства та захисті прав спілчан в умовах воєнного часу.

Блок фінансових та організаційних питань і оновлені інструкції та положення з фінансової роботи представила головний бухгалтер ПМГУ Євгенія Кондратьєва.

Окремо було розглянуто питання про призначення іменних стипендій ЦР ПМГУ здобувачам освіти за підсумками І семестру 2025–2026 навчального року (доповідач - начальник відділу внутрішньопрофспілкової роботи Олександр Чубенко).

На завершення засідання голова ПМГУ Богдан Оверковський вручив голові ПО ПМГУ «Южкокс» Ларисі Завацькій Нагрудний знак ФПУ «Профспілкова звитяга».

Засідання президії ЦР ПМГУ засвідчило: навіть у складних умовах Профспілка послідовно працює над зміцненням системи захисту прав працівників, удосконаленням внутрішніх механізмів діяльності та підтримкою молоді.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця, за винятком вимушеної перерви в березні – травні 2022 року.

У лютому 2026 року ІОДА становив 45.9 порівняно з 41.3 у січні 2026 року (у лютому 2025 року – 46.9).

Зазначається, що невизначеність щодо тривалості бойових дій, масштабні руйнування об’єктів енергетики та інфраструктури, значні витрати на відновлення та альтернативні джерела живлення, підвищення вартості електроенергії для бізнесу, дефіцит кваліфікованих кадрів, а також сезонність стримували економічну активність і негативно впливали на економічні настрої бізнесу. Складна ситуація в енергетиці зумовила погіршення оцінок порівняно з лютим 2025 року.

Натомість позитивні імпульси для розвитку створювали сталий споживчий попит, стійка міжнародна фінансова підтримка та сповільнення темпів інфляції.

Попри складні умови ведення бізнесу, підприємства всіх опитаних секторів поліпшили оцінки ділової активності.

Підприємства промисловості пом’якшили оцінки результатів своєї поточної діяльності, однак все ще залишили їх стриманими, зважаючи на нестачу електроенергії та кваліфікованих працівників, а також зростання виробничих витрат: секторальний індекс у лютому становив 46.9 порівняно з 41.7 у січні (у лютому 2025 року – 50.2).

Підприємства будівництва, готуючись до старту нового сезону, суттєво поліпшили очікування щодо своєї поточної ділової активності, однак зберегли їх стриманими, зважаючи на складні погодні умови та дефіцит електроенергії: секторальний індекс у лютому зріс до 46.6 порівняно з 37.9 у січні та 44.7 у лютому 2025 року.

Підприємства торгівлі хоча й пом’якшили, проте мали найстриманіші серед усіх секторів очікування щодо своєї поточної діяльності з огляду на високі витрати для забезпечення альтернативних джерел живлення, а також меншу кількість календарних днів місяця: секторальний індекс у лютому становив 45.0 порівняно з 40.0 у січні (у лютому 2025 року – 49.2).

Підприємства сфери послуг зберегли, хоч і дещо пом’якшили, стримані оцінки стосовно поточної ділової активності, зважаючи на ускладнену логістику, а також збільшення витрат бізнесу на оплату праці, опалення та електроенергію в зимовий період: секторальний індекс у лютому становив 45.4 порівняно з 42.1 у січні (у лютому 2025 року – 42.2).

Зважаючи на очікуване пришвидшення темпів зростання закупівельних цін, респонденти всіх секторів були налаштовані на подальше здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.

В НБУ зауважили, що ситуація на ринку праці була неоднорідною. Лише керівники будівельних підприємств були налаштовані на збільшення загальної чисельності працівників, респонденти інших секторів очікували на скорочення персоналу, найсуттєвіше – у промисловості.

Металургійний комбінат «Каметсталь» відвідала делегація представництва Європейського Союзу в Україні, яка ознайомилася з роботою підприємства в умовах війни, нестабільного енергопостачання, складної логістики та регуляторних викликів ЄС.

Під час візиту представники Євросоюзу поспілкувалися з генеральним директором комбінату Олександром Третьяковим, відвідали виробничі цехи та на власні очі побачили, як підприємство підтримує виробництво попри постійні ризики й обмеження, йдеться на сайті «Метінвесту».

Керівник торговельно-економічного відділу представництва ЄС в Україні Нікола Сібона зазначив, що візит став частиною прямого діалогу з українськими металургійними підприємствами та дав змогу безпосередньо оцінити умови, в яких нині працює галузь. За його словами, європейська сторона побачила, як виробничі процеси адаптуються до поточних викликів, зберігаючи операційну стійкість.

Окрему увагу під час зустрічей на комбінаті приділили ризикам запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) для української металургії.

Представники підприємства та трудового колективу наголосили, що в умовах війни цей інструмент створює додаткові фінансові й технічні бар’єри для галузі, яка працює на межі можливостей.

На підприємстві зазначили, що вже фіксуються перші негативні наслідки — скорочення закупівель українського металопрокату в ЄС, а також зменшення імпорту чавуну й заготовки через переорієнтацію європейських споживачів на альтернативних постачальників.

У «Каметсталі» вважають, що для України мають бути передбачені особливі умови запровадження CBAM, зокрема відтермінування його повноцінного застосування.

Одним із можливих рішень підприємство називає зміну підходу до фінансування декарбонізації важкої промисловості — з акумулюванням CBAM-платежів за українську продукцію на спеціальних рахунках у ЄС й подальшим спрямуванням цих коштів на проєкти модернізації та зниження викидів українських виробників.

26 лютого відбулося засідання Ради Федерації профспілок України, і його ключовою темою стала підготовка до ІХ З’їзду ФПУ, проведення якого заплановане на 21 травня 2026 року.

Під час засідання члени Ради розглянули низку статутних та бюджетних питань. Підтверджено повноваження нових членів Ради, внесли зміни до складів постійних комісій Ради та Статутної комісії, затвердили Звіт про виконання бюджету ФПУ за 2025 рік, визначили норми представництва делегатів на ІХ З’їзд ФПУ.

Заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий виступив із доповіддю стосовно пропозицій змін до Статуту, які мають на меті посилити роль керівників членських організацій. Так, керівники всеукраїнських профспілок і територіальних об’єднань стають делегатами З’їзду за посадою. Це рішення обґрунтоване їхньою відповідальністю як найвищих виборних осіб, яким довірено захист прав спілчан.

При встановленні норм представництва враховуватиметься не лише чисельність організації, а й стан сплати членських внесків. При цьому кожна організація матиме не менше двох делегатів. При формуванні нового складу Ради організаціям рекомендовано суворо дотримуватися ст. 28 Статуту — залучати молодь (до 35 років) та дотримуватися балансу між жінками і чоловіками відповідно до фактичної структури профспілок. Рішення про делегування представників мають бути подані до 3 квітня 2026 року.

Голова ФПУ Сергій Бизов анонсував розблокування роботи Національної тристоронньої соціально-економічної ради (НТСЕР). Після тривалої паузи засідання НТСЕР заплановане на 17 березня. «Разом у єдності ми — сила. Тільки спільно ми зможемо досягти помітних результатів у захисті прав працівників», — наголосив С. Бизов. Згідно з регламентом, у найближчий період у НТСЕР головуватиме профспілкова сторона, а на березневому засіданні буде обрано нового очільника Ради.

Окрему увагу приділили посиленню впливу профспілок на законодавчі процеси. Рада ухвалила рішення про збільшення кількості представників ФПУ у парламенті. Для реалізації цієї мети затверджено Положення про представників ФПУ у Верховній Раді України, а також схвалено проєкт Меморандуму про партнерство між народними депутатами та ФПУ. Голову ФПУ Сергія Бизова уповноважено на підписання відповідних меморандумів. Цей крок дозволить ефективніше просувати інтереси працівників безпосередньо у вищому законодавчому органі країни.

За підсумками 2025 року ціни виробників промислової продукції зросли на 8,2%, у грудні вони знизилися на 0,1% до показника попереднього місяця.

Про це повідомила Державна служба статистики.

За даними Держстату, у грудні 2025 року індекс цін виробників (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) порівняно з листопадом зменшився на 0,1%. Зокрема падіння цін було зафіксовано у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (-0,8%), у добувній промисловості та розробленні кар'єрів (-0,1%). Водночас на 0,5% зросли ціни у сфері переробної промисловості.

У річному вимірі – грудень 2025 року до грудня попереднього року – індекс цін виробників промислової продукції зафіксовано на рівні 8,2%.

Протягом 2025 року найвищого рівня ціни виробників сягнули у березні – 51,9%. Головним чинником такого підвищення стало збільшення на 206,4% до показника попереднього року ціни на енергоносії (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря).

23 лютого 2026 року в Києві відбулася презентація П’ятої швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5). Згідно з оцінкою, сформованою урядом України, Групою Світового банку, Єврокомісією та ООН, станом на кінець 2025-го загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже $588 млрд протягом наступного десятиліття. Зазначається, що ця сума майже втричі перевищує оцінений номінальний ВВП України за 2025 рік.

В останньому оновленні представлено огляд майже чотирьох років впливу повномасштабного вторгнення, що охоплюють 46 місяців (лютий 2022 року – грудень 2025-го). Прямі збитки в Україні вже сягнули понад $195 млрд порівняно зі $176 млрд у RDNA4 від лютого 2025-го.

Найбільше постраждали житловий, транспортний та енергетичний сектори. Збитки, втрати та потреби залишаються зосередженими у прифронтових областях та мегаполісах.

Зокрема, в енергетичному секторі, який зазнав посилення нападів, з часу проведення RDNA4 спостерігається збільшення кількості пошкоджених або знищених об’єктів, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії, а також централізоване теплопостачання, приблизно на 21%. У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24% і є результатом посилення нападів на залізниці та порти протягом 2025 року. Станом на 31 грудня минулого року було пошкоджено або зруйновано 14% житла.

Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад $96 млрд), енергетиці (майже $91 млрд), житловому секторі (майже $90 млрд), торгівлі та промисловості (понад $63 млрд) та сільському господарстві (понад $55 млрд). Ще майже $28 млрд потрібно на роботи з розмінування та очищення від наслідків руйнувань.

Як зауважив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, на реалізацію пріоритетних проєктів і програм у 2026 році країна має наявне фінансування у $5,8 млрд, проте дефіцит залишається критичним – $9,5 млрд.

Нагадаємо, що український ВВП у 2025 році був на 21% нижчим за довоєнний рівень. За низкою важливих макропоказників уже спостерігається негативна динаміка. Промислове виробництво в Україні торік скоротилося на 2,4% р./р., тоді як у 2024 році відзначалося зростання на 3,6% р./р. Спостерігався приріст в оборонному, фармацевтичному та металургійному виробництвах.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України підготувало пакет рішень щодо забезпечення енергоємних галузей промисловості прогнозованим і довгостроковим енергоресурсом та надало їх на розгляд Кабінету міністрів.

Про це розповів радник міністра економіки України Андрій Телюпа під час організованого Центром економічної стратегії заходу «Як обстріли енергосистеми впливають на роботу бізнесу?».

«Ми багато працювали цієї осені разом з представниками великих енергоємних галузей, таких як ГМК (це переважно металургійні заводи), також з цементною індустрією. Для них вартість електроенергії найбільш критична при виробництві. І ми напрацювали пакет рішень, які наразі знаходяться на погодженні з іншими центральними органами влади», – зазначив Андрій Телюпа.

В першу чергу, за його словами, мова йде про довгострокові контракти. Вони мають надати виробникам змогу контрактуватися не на ринку на добу наперед (РДН), а отримувати на квартал або півріччя і навіть на рік ресурс від НАЕК «Енергоатом» або інших постачальників. Це має зменшити вартість електроенергії для великих промислових підприємств.

Також обговорюється питання введення спеціального тарифу або опціонів від «Енергоатому» як особливої міри на час дії воєнного стану. Навколо цього питання наразі точаться дискусії. Адже з точки зору економіки таке рішення виглядатиме спірним.

«У нас зараз максимальний фокус на тому, щоб для великого бізнесу забезпечити сталий тариф і дати змогу зробити це у найбільш прозорий та ринковий спосіб», – уточнив радник міністра.

Він нагадав, що для підтримки малого та середнього бізнесу уряд реалізує кілька програм. Зокрема, вони надають спрощений доступ до кредитування енергетичних проєктів. Ведеться робота зі спрощення вимог до застави.

Як повідомлялося, за даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність для 80% її членських компаній. Серед основних наслідків відключень компанії найчастіше називають зростання собівартості продукції (61%) та зміну графіків роботи (58%), що супроводжується падінням обсягів виробництва чи надання послуг (50%) і простоями (48%).

Бізнес наголошує на потребі у фінансових стимулах та прогнозованості. Основні запити включають запровадження механізмів компенсації витрат на резервні джерела живлення, скасування мита і ПДВ на обладнання, доступне кредитування (зокрема за програмою 5-7-9%).

Бізнес потребує чітких графіків відключень та оперативної комунікації для можливості планування виробничих циклів, спрощення дозвільних процедур для встановлення генерації та мораторій на перевірки, які блокують роботу.

Кожен склад Молодіжної ради ПМГУ повною мірою відображає той час, у який він працює. Перше скликання, обране в межах нового, експериментального формату роботи – першого Молодіжного форуму Профспілки, вирізнялося вільнодумством та творчим підходом. Друге – робило ставку на згуртованість та спільний розвиток. Третє ж, сформоване у важких воєнних умовах, цінує наполегливість, витримку і конкретику в усіх поставлених завданнях.

Анастасія Самчук, заступник начальника юридичного відділу ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», вписується в таку команду ідеально. Ззовні тендітна дівчина, всередині вона – справжній боєць, здатний впевнено відстоювати інтереси людей праці.

– Профспілкова робота – особлива справа. Зазвичай до неї долучаються або дуже комунікабельні люди, або ті, хто має загострене почуття справедливості. Анастасіє, а Ви – з якої категорії?

– Комунікабельна я помірно. В моїй роботі важливо вміти спілкуватися, адже юрист працює не лише із законами, але й з людьми. Їх потрібно слухати – і розуміти, з ними потрібно говорити, пояснюючи ті чи інші правові моменти. Іноді правозахиснику взагалі доводиться виконувати функції першої психологічної допомоги – різне трапляється. Всі ці навички я маю. Але у Профспілку мене привело інше. Так, загострене почуття справедливості. Саме воно визначило значну частину моїх принципових життєвих виборів.

– Це вроджене чи результат виховання? Скажіть пару слів про себе: чому Ви обрали юридичний фах, коли почали працювати у ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»? Що думаєте про підприємство та його трудовий колектив?

– Результат виховання. Можна народитися з певним кольором очей, з певними здібностями, але не зі сформованим моральним компасом. Його дитина набуває в процесі дорослішання, під впливом оточення – родини, друзів. Якщо вони вірять, що справедливість є і за неї варто боротися, – ти теж починаєш бачити світ саме так.

Звідси і вибір професії. Мені хотілося захищати права людей. Хоча і певний прагматизм там був, про майбутнє я теж думала: юриспруденція – перспективний фах. А потім вийшло, що ще й працюю у Профспілці, яка за своєю сутністю – правозахисна структура.

У юридичному відділі ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» я з серпня 2024 року. Робота мені подобається, колектив також. Первинна організація у нас велика, з усіма спілчанами так просто не перезнайомишся. Але ті, з ким я стикаюсь, – фахові, працьовиті та злагоджені у вирішенні всіх нагальних питань.

– Які напрями профспілкової діяльності вважають пріоритетними у первинній організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»? Чи є серед них молодіжний сектор? Як думаєте, чому?

– Найважливіший документ для Профспілки і всіх її організацій – Статут ПМГУ. Саме в ньому визначені ключові напрями діяльності. В нашій ПО від них не відходять. Я, як юрист, звертаю найбільшу увагу на захист прав та надання допомоги членам трудового колективу. Але бачу, що і колдоговірній роботі, і контролю охорони праці, і інформуванню – всьому приділяють увагу.

Звісно, і молодіжний сектор охоплений. Для молоді профспілкова підтримка є особливо важливою. Коли ти тільки починаєш трудовий шлях, ще не маєш досвіду, добре знати, куди звернутися зі своїми проблемами.

– В чому полягають Ваші завдання як молодіжного лідера – на рівні первинної організації і в масштабах Молодіжної ради ПМГУ?

– На рівні ПО – безпосередньо допомагати молодим членам ПМГУ, набувати досвіду, щоб ставати в цьому ще ефективнішою. А в Молодіжній раді – генерувати ідеї, які можуть бути реалізовані Профспілкою на користь молоді.

– Молодіжна рада вже обговорювала якісь такі ініціативи? Є серед них ті, що припали Вам до душі? Що потрібно для їх реалізації?

– Авжеж, з самого першого нашого засідання ми багато говорили про те, що хотіли б втілити в майбутньому. Це, наприклад, очне навчання для молоді. Думаю, воно було б дуже доречним: не тільки з точки зору отримання додаткових знань, але й з міркувань згуртування та мотивації профспілкової роботи. Ще є проєкти тематичних тренінгів, бажання впроваджувати цифрові технології у внутрішньопрофспілкові процеси... Молодь ПМГУ має великий потенціал. Якби ж тільки закінчилася війна і ми змогли його розкривати не під ворожим вогнем, а в мирній Україні!

Наприкінці минулого року 91% компаній заявили, що працюють у повному обсязі. Це на 5% більше, ніж роком раніше, що вказує на поступову стабілізацію. Про це свідчать результати щорічного дослідження «Барометр ринку праці» від GRC.ua.

Водночас 8% бізнесів функціонують частково, але планують повноцінне відновлення. Ще 1% наразі не працюють, однак готуються повернутися до діяльності.

Найскладнішими залишаються умови для важкої та видобувної промисловості, енергетики, виробництва, консалтингу й аудиту, страхування, некомерційного сектору, а також сфери мистецтва та культури. Саме ці галузі найбільше залежать від безпекової ситуації, логістики та інвестицій.

Фінансові результати бізнесу виглядають помірно позитивно.

33% компаній повідомили про зростання доходів - це більше, ніж у 2024 році.

Ще 28% змогли втримати показники на попередньому рівні, фіксують у GRC.

Водночас 28% компаній зафіксували скорочення доходів, і для половини з них падіння становило 25−50%.

Повна втрата доходів, як і раніше, залишається поодиноким випадком.

Найбільше втрат зазнали компанії з FMCG (товари повсякденного попиту), будівництва та нерухомості, важкої промисловості, енергетики, консалтингу, маркетингу й реклами, роздрібної торгівлі, транспорту, логістики, фінансових сервісів та e-commerce.

Кадровий голод остаточно закріпився як один із головних ризиків. У 2025 році 65% роботодавців зробили ставку на збереження команд у повному складі, а понад 60% намагалися підтримувати конкурентний рівень зарплат.

Бізнес дедалі більше усвідомлює, що втрата ключових спеціалістів обходиться дорожче, ніж інші операційні труднощі. У 2026 році ця тенденція лише посилюється: компанії обирають модель «утримати й розвинути», а не «скоротити й замінити».

Майже половина компаній активно шукали нових клієнтів і ринки збуту - це більше, ніж у 2024 році. Частина бізнесів відкривала нові напрямки, деякі виходили на міжнародні ринки та запускали офіси за кордоном.

Прямо про релокацію заявляють лише 2% компаній, але близько 5% планують відкриття офісів за межами України. Йдеться не про масовий відтік, а про диверсифікацію ризиків і створення додаткових точок опори.

У стратегіях на 2026 рік дедалі більше місця займає питання безпеки. Воно впливає на формати роботи, розташування офісів, політику підтримки працівників і корпоративну культуру. Бізнес виходить із того, що нестабільність - довгостроковий фактор, а отже, рішення мають бути розраховані на роки.

Загалом, як стверджують аналітики, український бізнес входить у 2026 рік із фокусом на обережне зростання, збереження людського капіталу та диверсифікацію ризиків. У середовищі, де передбачуваність залишається обмеженою, саме стійкість стає головною конкурентною перевагою.