Новини ЦР ПМГУ - Запорожский обком ПМГУ

У складний воєнний час Профспілка металургів і гірників України продовжує вирішувати свої завдання щодо захисту прав та інтересів людей праці. Щоб робити це максимально ефективно, її лідери регулярно обговорюють нагальні питання та колегіально ухвалюють рішення, покликані підвищити нашу здатність адекватно відповідати на всі виклики сьогодення.

Черговою нагодою для такої «звірки годинників» став квітневий пленум ЦР ПМГУ. Захід відбувся у змішаному форматі з основною студією в Дніпрі. На порядку денному стояла низка актуальних тем. Головними доповідачами щодо них виступили голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко і заступник Богдан Оверковський.

Насамперед, в центрі уваги присутніх були численні аспекти підготовки до VІІІ З'їзду ПМГУ, який пройде вже через місяць, 29 травня. До їх обговорення активно долучилися очільники первинних організацій –  Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ольга Тихонова («Вода Донбасу»), Леонід Анісімов («Запоріжсталь»), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Володимир Романенко (Нікопольський завод феросплавів), голова Запорізької обласної організації ПМГУ Юрій Шапчіц, головний технічний інспектор Донецької обласної організації ПМГУ Олександр Чубенко та інші.

Також учасники пленуму:

– розглянули інформацію про роботу над проєктом нової редакції Статуту Профспілки та її результати, озвучену головою Статутної комісії Профспілки Юрієм Дорошенком;

– продовжили повноваження керівним виборним органам організацій Профспілки (головам та їх заступникам), які знаходяться на тимчасово окупованих територіях або на яких ведуться (велись) бойові дії, до звітної Конференції ПМГУ;

– взяли до уваги дані щодо виконання бюджету ПМГУ за 2024 рік та затвердили бюджет Профспілки на 2025 рік, презентовані головним бухгалтером ПМГУ Євгенією Кондратьєвою;

– затвердили нову редакцію Положення про Молодіжну раду ПМГУ, яке враховує наявні можливості залучення молоді до активної роботи в Профспілці;

– підтримали рішення ЦР щодо надання матеріальної допомоги членам Профспілки, які постраждали від ворожої атаки 23 квітня в Марганці.

Ринок сталі України протягом I кварталу 2025 року показав різноспрямовані тенденції: виробництво основних видів продукції переважно зросло, внутрішнє споживання та імпорт також відновились, тоді як експорт продукції сповільнився.

За підсумками січня-березня металургійні підприємства збільшили виплавку чавуну на 7,2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1,7 млн т. Випуск сталі зріс на 2,7% р./р., до 1,73 млн т, а металопрокату – на 3,4% р./р., до 1,43 млн т. Водночас, порівняно з попереднім кварталом виробництво чавуну скоротилось на 1,8%, а сталі та прокату зросло на 2,5% відповідно.

Спостерігається уповільнення виробничих показників, оскільки середній квартальний випуск чавуну минулого року склав 1,77 млн т, сталі – 1,89 млн т, а прокату – 1,55 млн т. Найбільш успішними для галузі у 2024 році були II та III квартали, коли виплавка чавуну та сталі була близька, або перевищувала до 2 млн т, а готової продукції – 1,7 млн т.

Серед основних факторів впливу: торгова політика США – нові мита та антидемпінгові розслідування обмежують доступ української продукції до американського ринку, впливаючи також на цінову кон’юнктуру в ЄС і Азії; логістичні труднощі, зокрема підвищення тарифів на перевезення; висока конкуренція з боку азійських виробників, та ін.

Внутрішнє споживання сталі (напівфабрикати, металопрокат) протягом І кварталу 2025 року зросло на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, й на 0,5% у порівнянні з попереднім кварталом – до 849,92 тис. т. При цьому, 317,9 тис. т (+35,9% р./р.; +10% кв./кв.) припадає на імпорт. Зокрема, довгого прокату імпортовано 49,7 тис. т (+92,7% р./р.), а плоского – 268,25 тис. т (+28,8% р./р.). Попри зростання поставок, частка імпортної складової знизилась на 1,28 п.п. порівняно з І кварталом 2024-го.

Експорт металопродукції за період скоротився на 11,2% р./р. та зріс на 7,1% кв./кв. – до 903,53 тис. т. Зниження показника відбулось переважно через сповільнення експортного попиту на напівфабрикати – на 34,8% р./р., до 294,2 тис. т. Відвантаження довгого прокату за період зросли на 19,6% р./р., до 176,25 тис. т, а плоского – на 3,3% р./р., до 433,1 тис. т.

Серед ключових видів продукції, що постачались на зовнішні ринки: плоский гарячекатаний прокат (УКТЗЕД – 7208) – 357,83 тис. т, напівфабрикати (УКТЗЕД – 7207) – 294,2 тис. т, плоский холоднокатаний прокат (УКТЗЕД – 7209) – 58,45 тис. т, арматура (УКТЗЕД – 7214) – 36,69 тис. т. Найбільше імпортували українські споживачі плоского прокату з покриттям (УКТЗЕД – 7210) – 110,79 тис. т, плоского гарячекатаного прокату – 98,97 тис. т, плоского холоднокатаного прокату – 32,87 тис. т, кутиків (УКТЗЕД – 7216) – 26,88 тис. т.

Експорт труб за I квартал сягнув 136,23 тис. т (+12,8% р./р.), а імпорт – 20,89 тис. т (+67,3% р./р.).

Основними експортними ринками українського металопрокату є країни Європейського союзу (77,9%), іншої Європи (10,9%) та СНД (6,7%). Серед металургійних імпортерів перше місце обіймають інші країни Європи (59,4%), на другому ЄС (23,2%), на третьому – країни Азії (16,9%).

«Ми бачимо початок негативних тенденцій із-за внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на український ГМК. Експорт залізної руди зменшується, стабільні обсяги випуску сталі та експорту чавуну під загрозою. Негативні економічні тенденції, що посилилися через торговельні війни, в Європейському Союзі також впливають на обсяги та ціни українського експорту. Додатково негативний вплив відчутно від агресивної податкової та тарифної політики Уряду, що погіршує ситуацію для ключової галузі промисловості – гірничо-металургійного комплексу», – зазначив Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

22 травня 2025р. в режимі відеоконференції відбулося розширене засідання Постійної комісії Центральної ради ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи. Участь у заході взяли профспілкові фахівці з організаційної роботи, а також перший заступник голови Профспілки Валерій Гавриленко. Модератором виступив голова комісії Юрій Шапчіц.

Під час засідання обговорили низку важливих питань, пов’язаних з підготовкою до VIII З’їзду ПМГУ. Зокрема, йшлося про формування робочих органів З’їзду, включно з президією, секретаріатом, лічильною комісією та комісією, що доопрацьовує проєкти постанов. Учасники також погодили порядок денний, регламент і загальну організацію роботи майбутнього зібрання.

Окрема увага була приділена звіту Центральної ради, проєктам постанов та іншим матеріалам, які будуть винесені на розгляд делегатів З’їзду. Не менш актуальною темою стало питання продовження повноважень керівним виборним органам Профспілки, що працюють у складних умовах – на тимчасово окупованих територіях або в зонах, де ведуться чи велися бойові дії.

На завершення учасники зосередилися на розробці нових підходів до мотивації профспілкового членства. Було ухвалено рішення доручити наступному складу Постійної комісії провести мозковий штурм і напрацювати пропозиції щодо посилення залученості членів Профспілки до її діяльності.

Голова ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов провів робочу нараду з очільниками цехових комітетів структурних підрозділів підприємства. Як розповів провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому Гліб Гончаров, на зустрічі була офіційно повідомлена приємна для працівників новина: про те, що 1 квітня 2025 року на «Запоріжсталі», як і на всіх підприємствах Групи Метінвест, підвищено оклади. Зростання становить до 20% залежно від категорії, на найбільше – можуть розраховувати представники гостродефіцитних кваліфікованих професій. Коментуючи таке рішення, профлідер зазначив, що воно ухвалене з урахуванням ситуації на ринку праці, середнього рівня зарплат, інфляції та дефіциту кадрів.

Другу частину наради присвятили отриманню важливих у воєнний час навичок надання першої домедичної допомоги. Профспілковий актив пройшов практичний навчально-методичний інструктаж та закріпив знання тренінгом з виявлення та зупинки кровотеч, користування турнікетами та застосування інших базових заходів екстреного порятунку життя.

Поточний рівень ВВП України майже повністю відповідає тому обсягу, який країна може виробити з наявного рівня капіталу та людських ресурсів. Хоча Мінекономіки оцінило зростання українського ВВП у 2024 році в 3,6%, а НБУ – у 3,4%, але суті справи це сильно не змінює.

Аналогічна низхідна тенденція і за іншими важливими економічними показниками. Так, зростання промислового виробництва в Україні торік сповільнилося до 3,6% р./р., тоді як 2023-го було зростання на 6,8% р./р. Порівняти відставання обсягу промвиробництва у 2024-му від довоєнного 2021 року неможливо, оскільки від початку війни Держстат публікує лише індекси промислового виробництва, без розкриття обсягів у натуральному вираженні.

Своєю чергою обсяг виконаних будівельних робіт в Україні торік збільшився на 15,5% р./р. – до 204,7 млрд грн. Зростання у 2023-му становило 25% р./р. За оцінками GMK Center, обсяг будівельного ринку в доларовому еквіваленті 2024 року збільшився на 14,6% р./р. – до $5,1 млрд. Однак це на 45,2% нижче, ніж у довоєнному 2021-му ($9,3 млрд).

Як наслідок повномасштабної агресії РФ індекс промислового виробництва в Україні (базис – 2016 р.) впав зі 101,7% у грудні 2021 до 69,3% у грудні поточного року. Індекс будівельної продукції (базис – 2016 р.) аналогічно впав зі 199,7% у грудні 2021-го до 83,6% наприкінці 2024 року.

Уповільнення економічного зростання позначається і на перспективах повернення української економіки хоча б на довоєнний рівень. За підсумками 2024 року реальний ВВП відновився до 77,1% від рівня 2021 року. У 2025 році очікується подальше уповільнення темпів зростання до 2,7% (за прогнозом Мінекономіки), що становитиме 79,2% від ВВП у довоєнному 2021-му.

Стримуючими факторами для прискорення відновлення економіки у 2025 році є такі:

Економіка потребує майже повної зміни принципів економічної політики на користь технологічних галузей і переробки сировини, де є суттєві перспективи. Наприклад, основу українського експорту 2024 року становила переважно сировинна аграрна продукція, що забезпечила 43% від загального обсягу ($18,1 млрд).

Україні потрібні нові драйвери зростання, які можуть бути тільки в галузях промисловості. Ставка на промисловість дасть змогу Україні наростити внутрішнє виробництво, істотно підвищити потенціал власної економіки та наростити обсяг бюджетних надходжень.

Тим паче, що обсяг міжнародної фінансової допомоги скорочуватиметься. У 2024 році Україна отримала $41,6 млрд зовнішньої підтримки – вона покрила 75% потреби в додатковому фінансуванні бюджету. Цього року очікується $38.4 млрд допомоги, але надалі вона невблаганно скорочуватиметься. Бюджетної допомоги з боку США більше не буде, а якщо глобальна економіка піде на спад, то й у Європи з’являться проблеми з виділенням коштів для України.

Подальше зростання потребуватиме економічної стратегії, спрямованої на максимальну експансію в конкурентні сектори. У таких умовах Україна зобов’язана посилювати власний промисловий потенціал. Без сильного промислового базису Україна не зможе відновитися після закінчення війни навіть до довоєнного рівня соціально-економічного розвитку й адекватно бути готовою до вступу в ЄС.

Тому Україні потрібна системна підтримка базових галузей (енергетика, машинобудування, ГМК, хімпром) економіки, які наповнюють державний і місцеві бюджети, приносять у країну валютну виручку, підтримують зайнятість і забезпечують розвиток економіки. В іншому разі наша країна показуватиме мінімальні показники економічного зростання і повну відсутність будь-яких перспектив.

З 1 квітня компанія застосовує диференційований підхід до перегляду заробітних плат: посадові оклади залежно від категорії працівників зростуть до 20%. Найбільше підвищення отримають співробітники кваліфікованих гостродефіцитних професій. Водночас оклади лінійних керівників та адміністративно-управлінського персоналу збільшаться в середньому на 10%.

«ПМГУ постійне веде соціальний діалог з роботодавцями галузі щодо зростання купівельної спроможності заробітної плати, який дає реальний результат. Звісно, ми вітаємо таке необхідне рішення компанії в нинішніх складних умовах», – зазначив голова Профспілки Олександр Рябко.

Нагадаємо, у травні 2024 року Метінвест підвищив зарплати працівникам виробничих та ремонтних підприємств (у середньому на 15%), у вересні 2024 року – переглянув заробітні плати адміністративно-управлінському персоналу.

Середня заробітна плата на підприємствах Групи Метінвест у ІV кварталі 2024 року склала 27820 грн, це на 30% більше довоєнного періоду – ІV кварталу 2021 року, проте у валютному еквіваленті середня зарплата наразі нижче ніж у довоєнний період.

Профспілкова робота – непроста і багатовекторна, і кожен її напрям потребує повсякчасної уваги. От і на порядку денному квітневої наради профспілкового активу ПО ПМГУ «Запоріжсталь» була ціла низка різнопланових питань.

Як повідомив провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому Гліб Гончаров, учасники наради обговорили зміну структури первинної організації, що відбулася у зв’язку з реорганізацією виробничих підрозділів підприємства, визначились із кандидатурою від ПО до складу Центральної ради ПМГУ (Моцевая Вікторія Іванівна, голова цехового комітету цеху шлакопереробки).

Очільник ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов повідомив присутнім, що 29 травня 2025 року пройде VIII З’їзд ПМГУ, який підсумує звітно-виборчу кампанію в Профспілці.

Крім того, у своєму виступі профлідер звернув особливу увагу на зростання рівня травматизму та закликав посилити контроль за охороною праці та ТБ для запобігання необґрунтованим травмам.

Також він розповів, що цьогоріч при організації відпочинку та оздоровлення працівників, акцент буде саме на оздоровленні. Профком постійно веде перемовини з роботодавцем щодо можливості часткового фінансування оздоровчих заходів.

В Україну прибув перший корабель для гірничо-металургійної групи «Метінвест» із коксівним вугіллям з власного підприємства групи в США - United Coal Company (UCC), яке допоможе забезпечити стабільну роботу металургійних комбінатів компанії після призупинення роботи Покровської вугільної групи.

Згідно з пресрелізом групи, балкер Bison привіз 80 тис. тонн вугілля.

Надалі «Метінвест» очікує отримувати по одному кораблю з 80 тис. тонн американського коксівного вугілля щомісяця, що дасть змогу закрити частину потреб «Запоріжсталі» та «Каметсталі».

«Постачання американського вугілля не лише підтримує виробництво сталі на наших підприємствах у Кам’янському й Запоріжжі, а й забезпечують роботою десятки тисяч співробітників і підрядників, сферу логістики, залізницю, податкові надходження до бюджету України й значну частину українського валютного експорту. Попри те, що імпортне коксівне вугілля дорожче за українське через логістику, це важливий крок, щоб допомогти економіці країни», - підкреслив генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.

Як повідомлялось, «Метінвест» призупинив роботу Покровської вугільної групи у зв'язку зі зміною ситуації на лінії фронту, дефіцитом електроенергії та погіршенням безпекової ситуації для співробітників. Ця група є єдиним виробником коксівного вугілля в Україні, потрібного для роботи металургійних підприємств. Вугільне підприємство забезпечувало значну частку коксівного вугілля для власного споживання «Метінвесту», а також постачало значні обсяги споживачам як в Україні, так і за її межами.

Після призупинення роботи активу «Метінвест» перейшов на альтернативні джерела коксівного вугілля. Серед запроваджених заходів - використання накопичених запасів, додаткове постачання коксівного вугілля та коксу зі сторони, а також збільшення постачання з UCC.

У свою чергу гендиректор United Coal Company Джон Шродер констатував, що виробництво металургійного вугілля вже відіграє важливу роль у сприянні економічному зростанню та розвитку інфраструктури в самих США.

«З огляду на нещодавні події, українські підприємства групи «Метінвест» потребують стабільного й надійного постачання коксівного вугілля для підтримання безперервного виробництва сталі. Ми повністю підтримуємо «Метінвест» і прагнемо зробити внесок у забезпечення економічної стабільності та стійкості України шляхом регулярного постачання вугілля, що дасть змогу зберегти безперебійне виробництво сталі в країні», - прокоментував ситуацію СЕО United Coal Company.

United Coal Company - виробник металургійного вугілля, що працює в Аппалачському регіоні США. Компанію, засновану у 2004 році, група «Метінвест» придбала у квітні 2009 року.

З 2 по 4 квітня 2025 року у Миргороді відбулася засідання постійно діючої наради голів організацій Профспілки металургів і гірників України.

У ході заходу було розглянуто ключові питання щодо захисту трудових прав працівників, розвитку профспілкового руху та вдосконалення умов праці у гірничо-металургійній галузі країни.

Одним із центральних пунктів порядку денного стало обговорення проєкту нового Статуту Профспілки. Цей документ було представлено очільником Статутної комісії Юрієм Дорошенком за участю головного правового інспектора праці ПМГУ Ольги Зубець. Представники організацій внесли свої пропозиції та зауваження, наголосивши на необхідності адаптації Статуту до сучасних викликів та вимог трудового законодавства.

Важливим моментом зустрічі стало підбиття підсумків звітно-виборчої кампанії у первинних та територіальних організаціях Профспілки. Доповідач перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко наголосив на високому рівні активності членів профспілки, а також підкреслив, що успішне проведення виборів стало важливим кроком на шляху до зміцнення профспілкового руху.

Крім того, учасники обговорили питання продовження терміну повноважень керівних виборних органів, голів та заступників голів організацій ПМГУ, які працюють у регіонах, яких торкнулися бойові дії або вони перебувають під тимчасовою окупацією. Цей крок покликаний забезпечити стабільність роботи профспілкових структур у складних умовах.

Не менш значущою темою стало проведення 8-го З'їзду ПМГУ, про підготовку до якого розповів голова ПМГУ Олександр Рябко. Учасники зустрічі наголосили на необхідності ретельної підготовки, щоб з'їзд став не лише місцем підбиття підсумків, а й майданчиком для вироблення стратегічних напрямів розвитку Профспілки.

Окрему увагу приділили питанням реформування трудового законодавства, з доповіддю виступив заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський. Він зазначив, що зміни у законодавстві мають враховувати інтереси працівників та забезпечувати їх захист в умовах економічних та соціальних викликів.

Головний технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик доповів про стан виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України за 2024 рік. Під час обговорення учасники намітили кроки щодо покращення умов охорони праці у 2025 році, наголосивши на важливості суворого контролю за дотриманням норм безпеки.

Заступник голови ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Тетяна Пріцкау розповіла про успішний досвід колективно-договірного процесу в питаннях відстоювання трудових прав членів первинної організації підприємства.

Голова первинної організації ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» Юрій Деркач поінформував присутніх про критичну ситуацію на підприємстві, яка призвела до затримок із виплатою заробітної плати та ускладнила забезпечення працівників належними умовами праці. Він детально розповів про заходи, яких вживає профком ПО ПМГУ «Кривбасзалізрудком» спільно з Криворізькою міською організацією ПМГУ для вирішення нагальних проблем, життєво важливих як для підприємства, так і для його трудового колективу.

Нарада відбулася в атмосфері конструктивного діалогу та плідного обговорення. За її підсумками були прийняті рішення, спрямовані на захист прав працівників та подальший розвиток профспілкового руху у гірничо-металургійній галузі України.

ГМК попри війну залишається ключовим сектором економіки України. Внесок галузей гірничо-металургійного комплексу, включно з ланцюжками постачань, у ВВП України збільшився до 7,2% у 2024-му (5,7% у 2023-му).

Про це йдеться у дослідженні GMK Center «Внесок ГМК в економіку України 2024».

У 2024 році частка ГМК в економіці збільшилася за рахунок зростання виробництва сталі (+21,5%) і залізної руди (+55,2%). Стабільна робота «морського коридору» уможливила експорт з чорноморських портів України, що визначило позитивну динаміку випуску в металургійній галузі. За оцінками Мінекономіки, економіка України у 2024 році зросла лише на 3,6%.

ГМК України поступово повертає позиції глобального гравця після відновлення експорту з чорноморських портів. У 2024 році Україна посіла 3-тє місце в світі серед найбільших експортерів чавуну. Також Україна повернулася в ТОП-5 найбільших експортерів залізної руди.

Металургійний сектор України є частиною Європейської металургії, оскільки включений до Європейських ланцюжків постачань. Частина ЄС у експорті сталі з України склала 64% ​​у 2024 році.

ГМК забезпечив 18,3% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. Сума капінвестицій металургійних компаній у 2024 році на 8,3% вище, ніж у 2023 році.

Війна, що триває в Україні, заважає відновленню інвестиційної діяльності. Більшість компаній заморозили великі інвестиційні проєкти, пов’язані з розвитком виробництва. Але їх відновлять щойно війна закінчиться і металургійний сектор стане рушієм промислового розвитку.

Під час війни металургійні компанії продовжують підтримувати можливості державного бюджету щодо фінансування оборони та соціальних потреб. У 2024 році найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили $0,9 млрд податкових платежів. Успішна робота металургійних підприємств критично важлива для обласних та місцевих бюджетів з точки зору надходження податків.

У 2025 році GMK Center прогнозує зменшення обсягів випуску металургійної продукції, зважаючи на значні виклики на глобальних ринках та в середині країни.

Об’єднання підприємств гірничо-металургійного комплексу «Укрметалургпром» висловило глибоке занепокоєння через затримку повернення експортного ПДВ компанії Ferrexpo (володіє Полтавським, Єристівським та Біланівським ГЗК). Ситуація не лише ставить під загрозу фінансову стабільність одного з найбільших виробників залізорудної продукції в Україні, але й створює ризики для всієї галузі та економіки країни.

«Незважаючи на втрати, понесені в ході війни, вітчизняний ГМК продовжує працювати й бути однією з економічних опор для нашої країни. Його підприємства забезпечують населення робочими місцями, бюджети – податками, сприяють курсовій стабільності за рахунок надходження валютної виручки в країну. Окремо хочу виділити їхній внесок у перемогу України – компанії не лише сплачують усі необхідні податки та збори, а й виступають великими донорами допомоги для потреб нашої армії», – зазначив президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.

Стабільність роботи Полтавського, Єристівського та Біланівського ГЗК критично важлива для тисяч працівників, логістики, регіональної економіки та валютних надходжень. Відсутність повернення ПДВ вже призвела до скорочення виробництва, зменшення обсягів експорту та інвестицій, що безпосередньо впливає на ВВП країни.

«Ми маємо зовнішнього ворога і зараз як ніколи повинні бути об’єднаними заради перемоги та майбутнього. Неповернення ПДВ призводить до зменшення обсягів виробництва компанією, зменшення відвантажень нашій залізниці та портам, зниження виручки від експорту української продукції, згортання інвестицій в нашу економіку та зменшення ВВП України», – підкреслив Каленков. Він наголосив на необхідності дотримання фіскальними органами чинного законодавства та рівних умов для всіх підприємств, адже вчасне повернення ПДВ критично важливе для конкурентоспроможності України на міжнародних ринках, залучення інвестицій та розвитку економіки.

Інфляція в єврозоні в березні 2025 року зросла на 2,2% у порівнянні з аналогічним місяцем 2024 року. Таким чином, показник сповільнив темпи росту порівняно з лютим, коли він становив +2,3% р./р. Про це свідчать попередні дані Євростату.

Консенсус-прогноз аналітиків, який наводить Trading Economics, передбачав показник на рівні +2,3%.

Базова інфляція, яка виключає витрати на енергію та харчові продукти, в березні зросла на 2,4%. Ціни на енергоносії знизились на 0,7% після зростання на 0,2% в лютому.

Протягом місяця країнами-членами блоку з найвищими річними темпами інфляції були Естонія, Хорватія та Словаччина – по +4,3%. Найнижчі були зафіксовані у Франції (+0,9%), Люксембурзі (+1,5%), й Ірландії (+1,8%). У Німеччині споживчі ціни зросли на 2,3%, Італії – на 2,1%.

Нагадаємо, що Європейський центробанк продовжує проводити політику монетарного стимулювання. На початку березня ЄЦБ вдруге з початку року знизив усі три основні процентні ставки на 25 базисних пунктів. Базова ставка за депозитами становить 2,5%, ставка основних операцій рефінансування – 2,65%, ставка за маржинальними кредитами – 2,9%.

ВВП Євросоюзу за підсумками 2024 року, згідно з попередніми оцінками Євростату, зріс на 0,8% у порівнянні з 2023 роком. В єврозоні цей показник збільшився на 0,7% р./р. У IV кварталі сезонно скоригований ВВП ЄС зріс на 0,1% порівняно з попереднім кварталом, та на 1,1% до аналогічного періоду 2023-го. В єврозоні показник залишився на рівні III кварталу, та зріс на 0,9% р./р.

28 березня 2025 року у Дніпрі в режимі відеоконференції відбулося сумісне засідання Постійної комісії Центральної Ради ПМГУ з охорони праці та Технічної інспекції ПМГУ. Під час засідання були розглянуті ключові питання охорони праці на підприємствах гірничо-металургійному комплексу України за 2024 рік.

З доповіддю про виробничий травматизм у ГМК виступив голова Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Андрій Чайка. Він акцентував увагу на важливості контролю за безпекою праці на підприємствах галузі.

Головний технічний інспектор праці ЦР ПМГУ Володимир Білик проаналізував стан охорони праці та смертельні нещасні випадки, що сталися у 2024 році на підприємствах ГМК. Він також висвітлив особливості проведення атестації робочих місць в умовах воєнного стану та розповів про заходи, які вживає ПМГУ для відновлення прав працівників, травмованих на виробництві.

На засіданні окремо розглядалася роль ПМГУ у формуванні розділу «Охорона праці» в колективних договорах підприємств ГМК. Доповідачі підкреслили важливість збереження соціальних гарантій для працівників у складний воєнний час.

Законодавчі ініціативи уряду України в сфері охорони праці стали ще одним ключовим питанням засідання. Провідний технічний інспектор праці Анатолій Тертишний представив позицію ПМГУ щодо запропонованих змін до законодавства, зокрема щодо проєктів законів «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та «Трудовий кодекс України».

Завершальним пунктом порядку денного стала інформація від технічних інспекторів ПМГУ про розслідування нещасних випадків на підприємствах ГМК, що сталися у 2024-2025 роках. З цього питання виступили головний технічний інспектор праці Запорізької обласної організації Ігор Скороходов та технічний інспектор праці Криворізької міської організації Олексій Шевчук.

Учасники засідання розглянули актуальні питання організації охорони праці на підприємствах галузі та мали можливість обмінятися досвідом із колегами.

От вже багато років металурги «Запоріжсталі» дбайливо зберігають та підтримують зоокуток на території управління залізничного транспорту підприємства. Ця рекреаційна локація – улюблене місце відпочинку для працівників, де серед індустріального середовища можна на хвилину забути про виробничі питання та поринути у світ природи, важливий пункт всіх екскурсій комбінатом, символ турботи про довкілля та соціальної відповідальності.

Як розповів провідний спеціаліст з інформаційної роботи профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь» Гліб Гончаров, з березня цього року зоокуток носить ім’я Миколи Журібіди – колишнього голови цехового комітету УЗТ.

Микола Михайлович працював на «Запоріжсталі» ледь не все життя – і фактично стільки ж займався профспілковою роботою. Його добре знали у профспілковій спільноті далеко за межами первинної організації. Із притаманною йому щирістю та ентузіазмом він прагнув зробити життя колег комфортнішим, зокрема, доклав значних зусиль до створення та розвитку зоокутка.

З ініціативою присвоїти ім’я Журібіди унікальній еко-зоні, якою він опікувався, виступив голова ПМГУ «Запоріжсталь» Леонід Анісімов. Ідею підтримали генеральний директор підприємства Тарас Шевченко, дирекція з транспорту, колектив УЗТ і родина покійного.

Іменну меморіальну дошку відкрили 24 березня у присутності представників адміністрації, Профспілки, колег та друзів Миколи Журібіди, які згадували його численні добрі справи та говорили щирі слова вдячності за великий внесок у розвиток підприємства і профспілкового руху.

IndustriAll European Trade Union – федерація незалежних і демократичних профспілок, яка об’єднує 7 мільйонів працівників із 39 європейських країн, ініціювала кампанію «Good Industrial Jobs». Її мета – привернути увагу політиків, роботодавців і суспільства до проблем європейської промисловості та її працівників.

У межах цього проєкту в різних країнах Європи відбуваються масштабні акції, в яких активно беруть участь працівники гірничо-металургійного сектору.

Європейська промисловість та її працівники зіткнулися з численними кризами: наслідки пандемії, порушення ланцюгів постачання, війна, енергетична та соціально-економічна нестабільність, праворадикальні сили набирають обертів.

Працівники занепокоєні перспективами щодо їх робочих місць, рівня заробітної плати та умов праці. Вони отримують все меншу частку економічних вигод, тоді як прибутки компаній зростають. Цифровізація, декарбонізація та глобальна економічна нестабільність створюють нові виклики.

Боротьба зі зміною клімату є нагальним завданням, проте працівники потребують додаткової підтримки для адаптації до змін і переходу на нові робочі місця.

Дерегулювання та нові фінансові правила ЄС можуть погіршити ситуацію. Агресивна конкуренція та політика зниження витрат загрожують ослабленням промисловості та поглибленням соціальної та економічної нерівності.

Відсутність чіткої Європейської промислової стратегії, помилкові корпоративні рішення та недостатні інвестиції вже зробили деіндустріалізацію не загрозою, а реальністю.

IndustriAll European Trade Union пропонує п’ять негайних дій для запобігання деіндустріалізації:

- Захист робочої сили та промислових потужностей. (Запровадити мораторій на примусові звільнення та ліквідацію промислових активів через колективно узгоджені плани та інвестиції SURE 2.0.)

- Інвестуйте – припиніть заходи жорсткої економії. (Переглянути фіскальні правила для фінансування соціальних та екологічно сталих перехідних ініціатив)

- Використовуйте державні закупівлі для стимулювання попиту. (Закріпити соціальні вимоги в державних замовленнях для підтримки місцевих інвестицій)

- Подолання інвестиційного розриву. (Забезпечити залучення додаткових коштів із фондів ЄС для підтримки промисловості)

- Зміцнення промислової стійкості на глобальних ринках. (Боротися з надлишковими потужностями та несправедливою торгівлею, захищаючи європейські робочі місця)

Ці заходи необхідні негайно – не можна трансформувати галузі, які вже втрачено. Водночас не слід втрачати з поля зору цілі, які ми очікуємо від Промислової угоди Європейської комісії.

- Комплексний план справедливої трансформації. (Інвестуйте в професійну підготовку, щоб гарантувати справедливий перехід до сталих галузей)

- Стратегічний промисловий план. (Розвивайте активну промислову політику із соціальними гарантіями в державних інвестиціях для інклюзивного зростання)

- Право на енергію. (Забезпечити доступ до надійних, екологічно чистих і доступних джерел енергії для домогосподарств і підприємств)

- Демократія на робочому місці. (Посилити колективні переговори та участь працівників у прийнятті рішень. «Нічого про нас без нас»)

- Гарантії у глобальному ланцюгу постачання. (Запровадити справедливі закупівельні процедури та обов’язкову відповідальність за дотримання прав людини в ланцюгах постачання)

Разом ми здатні побудувати стійку, конкурентоспроможну та справедливу Європу з гідними робочими місцями у промисловості для всіх.

Мобілізуємося, щоб відстоювати свої права!

Міністерство соціальної політики надало інформацію щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу (у цінах січня 2025 р.), а також для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Показник розрахований відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».

На спільному засіданні адміністрації ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та первинної організації ПМГУ було підбито підсумки виконання Колективного договору за 2024 рік. Про це повідомила голова ПО ПМГУ Запоріжвогнетрив Олена Логунова.

Учасники засідання, що відбулося 11 лютого, відзначили, що в умовах воєнного стану діяльність підприємства була спрямована на всебічну підтримку трудового колективу. Спільна робота адміністрації та профспілкового комітету була направлена на виконання виробничих завдань, своєчасну виплату заробітної плати, соціальний захист працівників, а також підтримку співробітників, які захищають нашу країну.

Зокрема, в рамках матеріальної допомоги надано виплати працівникам, постраждалим від воєнних дій, тяжко пораненим мобілізованим співробітникам та їхнім родинам, а також сім’ям загиблих на фронті працівників заводу. Загальна сума таких виплат склала майже 1,9 млн гривень.

З травня 2024 року було відновлено виплати працівникам з нагоди одруження та народження дитини, продовжено авансову виплату пенсіонерам за наявності документів, що підтверджують досягнення пенсійного віку. Загальна сума соціальних виплат за звітний період становила 8,3 млн гривень.

У 2024 році підприємство виконало всі комплексні заходи з безпеки праці, гігієни виробничого середовища, охорони праці, а також попередження випадків виробничого травматизму, профзахворювань та аварій на виробництві. Частково відновлено програму з покращення побутових умов: в рамках корпоративної програми «Робочий побут» відремонтовано санітарно-побутові приміщення цеху магнезіальних виробів (на дільниці опалу та пресовій дільниці), відділу технічного контролю, інжинірингового корпусу №2 та відділу кадрів.

Середній рівень заробітної плати у 2024 році зріс на понад 5 тисяч гривень, що стало можливим завдяки зростанню завантаження виробництва та скороченню вимушених простоїв.

У 2025 році підприємство продовжить підтримку існуючих пільг і гарантій для працівників.

«Завдяки згуртованій та самовідданій роботі трудового колективу збережено та забезпечено безперервне виробництво Запоріжвогнетриву, який є невід’ємною частиною роботи підприємств Метінвесту та країни в цілому. Кожний працівник, який причетний до виготовлення вогнетривкої продукції, кожний співробітник сервісного центру, який виконує ремонтні роботи на металургійних та коксохімічних агрегатах активів, є важливою складовою життєдіяльності нашої промисловості. Проте працівники не тільки виконують поставлені виробничі завдання, а також гідно боронять нашу країну на фронті. Я вдячний кожному члену нашої команди за їх працю! Цього року перед нами стоять нові виклики, які можна подолати лише разом, підтримуючи і допомагаючи одне одному. Запоріжвогнетрив продовжує свою роботу завдяки згуртованості, професіоналізму, що є основою стабільності та прогресу», - підсумував результати зустрічі генеральний директор підприємства Артур Іванченко.

Центральна рада Профспілки отримала звернення голови первинної організаціі ПМГУ ПрАТ «Полтавський ГЗК» Дмитра Вінівітіна, в якому висловлюється категорична незгода з ініціативою АТ «Укрзалізниця» щодо підвищення тарифів на вантажні перевезення на 37% і міститься прохання звернутися до органів державної влади та профільних відомств із вимогою переглянути це рішення.

Первинна профспілкова організація, що представляє інтереси понад 5300 працівників ПрАТ «Полтавський ГЗК» та ТОВ «Єристівський ГЗК», обґрунтовано вважає, що таке підвищення тарифів створить значний економічний тиск на стратегічні підприємства країни. В умовах війни та нестабільної економічної ситуації це може призвести до зменшення обсягів виробництва, зупинки підприємств та, як наслідок, скорочення персоналу.

Значна частка продукції гірничо-металургійного комплексу транспортується залізницею, а її питома вага у вантажних перевезеннях становить 40-50%. Підвищення тарифів неминуче призведе до зростання витрат, що ускладнить роботу підприємств та негативно позначиться на заробітних платах працівників.

Голова наглядової ради АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін раніше наголошував, що процедура підвищення тарифів має бути прозорою, прогнозованою та зрозумілою бізнесу. Однак нинішня ініціатива не відповідає цим принципам і не враховує інтереси стратегічних підприємств країни.

Голова ПМГУ Олександр Рябко направив листа Прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, у якому наголошує на важливості стабільної логістики для підприємств ГМК. У листі зазначено, що зростання тарифів на вантажоперевезення залізницею ускладнить вирішення соціально-економічних питань трудових колективів, які працюють у вкрай складних умовах кадрового дефіциту. Крім того, це рішення поставить під загрозу фінансову стабільність галузі та можливості зростання зарплат.

Профспілка закликає Уряд приділити серйозну увагу питанню обґрунтованості підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення та прийняти відповідне рішення. Адже економічне зростання країни можливе лише за умови збалансованої тарифної політики, яка не ставить під загрозу виробництво та робочі місця українців.

Гірничо-металургійна галузь залишається ключовою складовою економіки України, а забезпечення її стабільності – важливе завдання для держави. Центральна рада Профспілки сподівається на врахування аргументів галузевих підприємств та прийняття виваженого рішення на користь працівників ГМК.

Як залучати людей до лав Профспілки? Чим їх заохочувати, щоб вони відчували себе не просто працівниками підприємств ГМК, але й частиною профспілкової родини? Нащо мотивувати тих, хто вже є членами ПМГУ, та підвищувати кваліфікацію діючого профактиву? Чому імідж Профспілки має значення? Як – і хто – може зробити цей імідж позитивним та до чого тут інформація?

Пошукам відповідей на ці непрості запитання був присвячений другий експрес-семінар навчального курсу для вперше обраних профлідерів.

Його слухачі знов зустрілися із вже знайомим їм провідним фахівцем з діяльності професійних спілок апарату ПМГУ Романом Тарасенком: цього разу він говорив про тонкощі мотивації профспілкового членства. А також познайомилися з начальницею інфоцентру Профспілки Варварою Смірновою: її місія полягала в тому, щоб привернути увагу учасників до інформаційного напряму профспілкової роботи і переконати їх, що інформування – справа, яка кожному до снаги.

На розширеній нараді профспілкового комітету ПО ПМГУ «Запоріжсталь» підбито підсумки виконання Колективного договору за 2024 рік та ухвалено рішення про продовження його дії на 2025 рік.

Директор з персоналу Максим Педь наголосив, що попри воєнний стан і складну економічну ситуацію, завдяки злагодженій роботі трудового колективу вдалося частково виконати зобов’язання за Колективним договором.

Генеральний директор Тарас Шевченко підкреслив стабільність «Запоріжсталі» як соціально відповідального підприємства, що сприяє економічній стійкості регіону та забезпечує працівникам гідний рівень заробітної плати.

Підбиваючи підсумки, голова первинної організації Леонід Анісімов висловив щиру подяку трудовому колективу за професіоналізм і високий командний дух. Він наголосив, що лише спільними зусиллями працівників, профспілкової організації та керівництва на чолі з генеральним директором можна подолати всі виклики сьогодення.

За інформацією профкому ПО ПМГУ «Запоріжсталь»

25 лютого відбулося засідання президії Центральної ради Профспілки металургів і гірників України. У ході його роботи було розглянуто низку важливих питань, що стосуються діяльності Профспілки та соціального захисту працівників галузі.

Насамперед, заслухавши інформацію, озвучену першим заступником голови ПМГУ Валерієм Гавриленком, члени президії визначилися з датою проведення VIII З’їзду ПМГУ – він відбудеться 29 травня 2025 року в місті Дніпрі.

Наступні два питання черги денної, які висвітлила головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва, стосувалися звіту про виконання зведеного бюджету ПМГУ за 2024 рік та бюджету на 2025 рік. За згодою всіх присутніх представлені фінансові документи були затверджені.

Особливу увагу учасники засідання приділили темі охорони праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України.

Коротко проаналізувавши підсумки 2024 року, головний технічний інспектор праці Профспілки Володимир Білик наголосив, що в умовах воєнних дій додатковими ризиками для життя та здоров’я працівників стали ракетні та артилерійські обстріли, екстрені відключення електроенергії та інші фактори. У зв’язку з цим Профспілка планує посилити контроль за проведенням медичних оглядів, впровадженням систем своєчасного надання допомоги та спостереженням за психологічним здоров’ям працівників.

Про результати правозахисної роботи в 2024 році розповіла головний правовий інспектор праці Ольга Зубець. Зокрема, вона повідомила, що за минулий рік юристами ПМГУ було проведено 41 перевірку дотримання трудового законодавства, виявлено 83 порушення та надіслано 16 подань про їх усунення. Роботодавці усунули 45 порушень.

Про позицію ПМГУ щодо впровадження репрезентативності на локальному рівні соціального діалогу доповів заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський.

Начальник відділу організаційної та профспілкової роботи Олексій Горбулін представив зведений статистичний звіт про профспілкове членство.

Також на засіданні було ухвалено рішення щодо призначення іменних стипендій за підсумками І семестру 2024-2025 навчального року.

Крім того, члени президії обсудили зустрічі представників ПМГУ з представниками компанії «Метінвест» та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», під час яких обговорювалися питання співпраці та соціального захисту працівників.

Підсумовуючи засідання, учасники наголосили на тому, що, попри всі труднощі воєнного часу, наша Профспілка має продовжувати роботу, спрямовану на зміцнення соціальних гарантій, підвищення заробітних плат, покращення умов і безпеки праці металургів і гірників України, а також збереження профчленства та залучення до лав ПМГУ нових спілчан.

За даними ОП «Укрметалургпром», у січні 2025 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 480,2 тис т металопрокату (107,2% відносно аналогічного періоду 2024 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 286,1 тис. т, або 59,6%. В січні 2024 р. частка експорту становила 88,4% (400,3 тис т при загальному виробництві металопрокату 453,0 тис т).

Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні 2025 р. становить 28,21%, що вдвічі нижче за показник січня 2024 р. (55,65%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні 2025 значно перевищує показник січня 2024 р. (54,35% та 33,55% відповідно). Частка сортового прокату також помітно вища за показник січня 2024 р. (17,44% у 2025 р. проти 10,80% у 2024 р.).

Структура імпорту в січні 2025 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (86,50% та 10,78% відповідно); в січні 2024 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 83,90% та 15,16%).

У січні 2025 р. ємність внутрішнього ринку становила 297,1 тис. т металопрокату, з яких 103,0 тис. т або 34,67% припадає на імпорт. В січні 2024 р. ємність внутрішнього ринку була 137,8 тис. т, з яких 85,1 тис. т або 67,76% імпортовано. Таким чином, в січні 2025 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня 2024 р. на 115,61%, з одночасним скороченням частки імпортної складової на 27,09%.

Основними експортними ринками українського металопрокату у січні 2025 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (69,6%), іншої Європи (12,4%) та Африки (7,7%).

Серед металургійних імпортерів у січні 2025 р. перше місце обіймають інші країни Європи (61,3%), на другому ЄС-27 (24,7%), на третьому – країни Азії (13,8%).

Верховна Рада розглядає законопроєкт №12462, який передбачає підвищення основних соціальних виплат у 2025 році.

Згідно зі Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», працівник, який виконав повну місячну норму, має отримувати зарплату не менше 8 000 грн з 1 січня 2025 року. У разі, якщо виплата нижча за встановлений рівень, роботодавець зобов’язаний провести доплату до мінімальної зарплати. Якщо ж працівник відпрацював не повний місяць, оплата проводиться пропорційно фактично відпрацьованим годинам.

Однак, якщо запропонований законопроєкт ухвалять, у 2025 році на українців чекатиме поетапне підвищення мінімальної зарплати та інших виплат. Згідно з документом, мінімалку можуть переглянути тричі:

- з 1 квітня виплати зростуть — до 9 100 грн (55 грн за годину);

- з 1 липня виплати зростуть ще на 1 000 грн — до 10 100 грн (61 грн за годину);

- після фінального підвищення 1 жовтня, мінімальна зарплата в Україні становитиме — 11 184 грн (68 грн за годину).

Законопроєкт також передбачає підвищення прожиткового мінімуму та мінімальних пенсій. Наразі люди похилого віку не можуть отримувати менше ніж 2 361 грн, але, якщо документ ухвалять, пенсіонери отримуватимуть щонайменше:

- з 1 квітня — 3 407 грн;

- з 1 липня — 4 808 грн;

- з 1 жовтня — 7 056 грн.

Прожитковий мінімум також пропонують підвищувати поетапно:

- для дітей до 6 років: 1 квітня — до 3 627 грн, 1 липня — до 5 110 грн та 1 жовтня — до 7 533 грн

- для дітей від 6 до 18 років: 1 квітня — до 4 571 грн, 1 липня — до 6 451 грн та 1 жовтня — 9 467 грн.

- для працездатного населення: 1 квітня — до 5 400 грн, 1 липня — до 7 620 грн та 1 жовтня — до 11 184 грн.

Макроекономічні індикатори української економіки у 2024 році показують зростання, проте позитивна динаміка сповільнюється. Приблизно з початку II кварталу минулого року повністю вичерпався ефект відновлення економіки після найтяжчого 2022-го і, як наслідок, низька база порівняння, яка у 2023-му забезпечувала рекордні показники економічного зростання.

Мінекономіки оцінює зростання української економіки 2024 року на рівні 3,6% р./р. Оцінку зростання було погіршено з 4% р./р., що було очікувано на тлі більш стриманих показників зростання реального ВВП у III кварталі, яке сповільнилося до 2% кв./кв.

Майбутнє уповільнення зростання економіки було видно вже влітку. За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), у серпні минулого року український ВВП знизився (уперше з березня 2023-го) на 2,8% щодо аналогічного місяця попереднього року. Це пов’язано зі швидким збиранням урожаю в липні та меншою врожайністю, ніж у липні 2023, що призвело до зниження доданої вартості в АПК.

Окрім стабілізації бази порівняння, на сповільнення зростання української економіки 2024 року вплинули невисокий врожай, слабший, ніж очікувалося, зовнішній попит, інтенсифікація бойових дій та посилення ударів по енергетичній та іншій критичній інфраструктурі, посилення проблеми дефіциту кадрів.

Ключовими факторами підтримки економічного зростання торік стали робота морського коридору, яка сприяла збільшенню експорту АПК і ГМК, а також оборонні замовлення, які сприяли зростанню в машинобудуванні та низці суміжних галузей. Своєю чергою соціальні та інші виплати за рахунок міжнародної допомоги підтримували споживчий попит.

Аналітики неурядових організацій очікують, що український ВВП у доларовому вираженні 2024 року буде на рівні $188,8 млрд, що все ще на 5,5% менше, ніж 2021-го ($199,8 млрд).

За інших рівних умов у доступній для огляду перспективі в українській економіці не очікується різкого зростання або різкого провалу макроекономічних показників, які увійшли в «норму» з урахуванням реалій війни. За оцінкою ІЕД, зростання реального ВВП України 2025 року становитиме близько 3%. У 2025-му незалежні експерти очікують збільшення українського ВВП до $199,5 млрд. Це вже відповідатиме довоєнному рівню, але з поправкою на доларову інфляцію (12% – за період 2021-2024 рр.).

Зовнішньоекономічна статистика показала зростання, але баланс торгівельних потоків далеко не на користь нашої економіки. За даними НБУ, 2024 року експорт товарів і послуг зріс на 9,4% р./рр. – до $56,1 млрд, імпорт товарів і послуг збільшився на 3% р./р. – до $91,8 млрд. Експорт товарів збільшився на 12,1% р./рр. – до $38,9 млрд. Водночас товарний імпорт також продовжив зростати, хоч і меншими темпами – на 8,1% р./р., до $69 млрд. Від’ємне зовнішньоторгівельне сальдо зменшилося до $35,7 млрд проти $37,9 млрд у 2023 році. Скорочення дефіциту відбулося завдяки послугам, насамперед витратам українських мігрантів за кордоном. Очікується, що експорт та імпорт товарів і послуг 2025 року зростуть на 7% і 3,7% відповідно.

Оцінки ділової активності до кінця минулого року трохи покращилися після різкого падіння в червні (до 43,6 пунктів), викликаного дефіцитом електроенергії після посилення російських ударів по енергоінфраструктурі. Однак із тих самих причин індекс очікувань ділової активності знизився з 47,2 у листопаді до 45,9 у грудні минулого року, практично повернувшись на рівень грудня 2023-го (45,7 п.). Таким чином поточні оцінки бізнес-клімату є помірно песимістичними, оскільки нейтральний рівень становить 50 пунктів. За підсумками січня-вересня 2024 року промислове виробництво зросло лише на 4,9% р./р. після 5,9% р./р. у 2023-му.

«Очевидно, що Україні вже зараз потрібно кардинально змінювати підходи до промислової політики. Орієнтуватися необхідно на політику Брюсселя, який активно обговорює підтримку базових галузей, включно зі сталевим сектором», – коментує Станіслав Зінченко, директор GMK Center.

Без сильного промислового базису Україна не зможе відновитися після закінчення війни навіть до довоєнного рівня соціально-економічного розвитку. Тому Україні потрібна системна підтримка базових галузей (енергетика, машинобудування, ГМК, хімпром) економіки, які наповнюють державний і місцеві бюджети, приносять у країну валютну виручку, підтримують зайнятість і забезпечують розвиток економіки.

У січні 2025 року українська економіка виросла на 1,5%. Драйверами зростання залишаються будівельна галузь, переробна промисловість, а також внутрішня торгівля, — повідомив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.

«Уповільнення темпів зростання економіки у січні відбулося через зменшення активності експортерів. Але високе бюджетне фінансування компенсувало тимчасове падіння обсягів експорту товарів. Ключовими факторами зростання стали: відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, проведення капітальної реконструкції та ремонту доріг на аварійних ділянках, будівництво житла. Також високими лишались закупівлі вітчизняної продукції сектору ОПК, а це своєю чергою стимулювало збільшення виробництва у машинобудуванні», — розповів Олексій Соболев.

Зростання ВВП у січні 2025 року оцінюється на рівні 1,5%. Переробна галузь, внутрішня торгівля та будівництво продовжували демонструвати позитивну динаміку. Водночас в сільському господарстві спостерігається зниження виробництва тваринницької продукції через збільшення собівартості її виробництва. Також зафіксовано падіння у видобувній галузі та на транспорті. Причини — зупинка роботи шахт у Донецькій області, які розміщені на лінії зіткнення. Також спостерігались збої у постачанні електроенергії через масовані ракетні атаки.

Нагадаємо, у грудні 2024 року зростання ВВП оцінюється на рівні 1,7%. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року – 2,7% за рік.

Феросплавні підприємства України у 2024 році скоротили випуск продукції на 49,4% рік до року – до 108,2 тис. тонн. Про це повідомила Українська асоціація виробників феросплавів (УкрФА).

Зокрема, за минулий рік виробництво скоротилося таким чином: силікомарганець – на 45% рік до року (до 104,2 тис. тонн), феромарганець – на 66,5% (до 3,6 тис. тонн). Випуск феросиліцію (у перерахунку на 45%) та інших феросплавів становив 0,12 і 0,28 тонн відповідно. Виробництво металевого марганцю і марганцевого концентрату минулого року не здійснювалося.

«Навесні 2024 року феросплавні підприємства України відновили роботу з мінімальним завантаженням, тому виробничі результати виявилися очікувано скромними. Завантаження виробничих потужностей не перевищувало 6%, а видобувні потужності продовжували простоювати», – йдеться в повідомленні.

За підсумками минулого року підприємства галузі скоротили експорт феросплавів у 4,5 раза – до 77,3 тис. тонн з 344,2 тис. тонн у 2023-му. Експорт здійснювався до Польщі (27,4% поставок у грошовому виразі), Туреччини (21,5%) та Італії (19,8%).

УкрФА підкреслює, що через низькі обсяги виробництва, високу вартість електроенергії, зниження цін на продукцію на глобальних ринках представники галузі не впевнені, чи будуть виробляти продукцію в лютому і куди будуть її продавати.

«Для нас ключова проблема – електроенергія. Якщо вирішиться питання з вартістю електроенергії та стабільністю її подачі для промислових споживачів на прифронтових територіях, то це стане передумовою для збільшення виробництва на феросплавних підприємствах і відновлення роботи ГЗК. Принаймні Покровський ГЗК розглядає можливість запуску збагачувальної фабрики у квітні, оскільки до червня запаси готової продукції закінчаться», – відзначили в асоціації.

У січні 2025 року українські металургійні підприємства наростили випуск сталі та чавуну. Добове виробництво сталі сягнуло 19,7 тис. тонн, тоді як у грудні цей показник становив 17,6 тис. тонн. Це – найкращий результат із червня 2024 року, коли виплавка досягла 24,5 тис. тонн.

У січні загальний обсяг виробництва сталі зріс на 12% у порівнянні з груднем – до 611 тис. тонн. Випуск чавуну збільшився на 5% (до 595 тис. тонн). А ось виробництво прокату, навпаки, знизилося на 0,2%, склавши 480 тис. тонн.

Якщо порівнювати з січнем 2024 року, виробництво сталі зросло на 12,3%, чавуну – на 7,2%, прокату – на 6%.

Спілчани первинної організації ПМГУ на Запоріжвогнетрив завжди любили спорт. І зараз, попри всі труднощі, не припиняють тренуватися та успішно змагатися.

Як повідомляється на офіційній сторінці підприємства у Facebook, нещодавно команда тамтешніх спортактивістів переможно виступила у благодійному волейбольному турнірі на підтримку ЗСУ під символічною назвою «Ні війні!».

«Волейбол – не просто можливість займатися улюбленою справою, а й мотивація молодших поколінь до занять спортом і досягнення командних цілей. Ми з колегами за будь-якої нагоди беремо участь у різних турнірах, бо ці моменти об’єднання в спорті позитивно впливають і на злагодженість в роботі на підприємстві. Дякуємо ЗСУ за таку можливість, підтримуємо наших захисників та захисниць разом!», – розповів капітан команди Іван Шевченко.

А голова ПО ПМГУ на Запоріжвогнетрив Олена Логунова зазначила: «Наші спортсмени – талановиті і наполегливі. Профком пишається ними і вітає їх з черговою заслуженою перемогою!»

Згідно з проєктом бюджету, з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата становитиме 8 000 гривень.

У пояснювальній записці зазначено, що цей рівень враховує суттєве підвищення, яке відбулося у 2024 році, коли «мінімалка» зросла на 16% порівняно з попереднім роком.

Крім того, у документі підкреслюється, що у рамках реформ державного управління та євроінтеграційних процесів оплата праці державних службовців здійснюватиметься за новою класифікацією посад.

Кабінет Міністрів також підкреслив, що соціальні стандарти, зокрема мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, будуть збережені на рівні грудня 2024 року.

Однак уряд очікує, що середня зарплата українців все ж зросте. Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, прогнозується, що в номінальному вираженні вона досягне 24 389 гривень, а в реальному – зросте на 8,1% порівняно з попереднім роком.

Отже, протягом року середня заробітна плата українців зросте на 10,5%. Однак, з огляду на прогнозовану інфляцію на рівні близько 9,5%, реальне збільшення заробітних плат, з урахуванням зростання цін, складе лише 1%.

До речі, порівняно з II кварталом 2023 року, середня заробітна плата за II квартал 2024 року зросла на 22,1%, досягнувши 20 964 гривень.

Українська металургія стикається з новими викликами у 2025 році, які можуть значно вплинути на обсяги виробництва та експорту сталі. Внутрішній ринок, що стагнує, у поєднанні зі складною ситуацією на зовнішніх ринках, ставить під сумнів здатність галузі утримувати навіть нинішні показники. Про це йдеться у статті GMK Center «Перспективи металургії України у 2025 році».

За прогнозами, випуск сталі в Україні у 2025 році може знизитися на 9,3% до 6,8 млн т. Основними причинами такого падіння називають проблеми в ланцюжках постачання, стагнацію внутрішнього попиту та погіршення умов експорту. Водночас песимістичний сценарій передбачає повну зупинку деяких металургійних та гірничодобувних потужностей.

У 2024 році споживання сталі в Україні залишилося на рівні 3,4 млн т, демонструючи відсутність зростання, попри відновлення економіки. Галузі, які споживають сталь, показали суперечливу динаміку: будівництво будівель зросло на 26% у першому півріччі 2024-го, проте площа нових проєктів житлової нерухомості скоротилася на 6,6%. Виробництво будівельних металоконструкцій зросло на 21,7%, але випуск транспортних засобів упав на 2,5%.

Зовнішні ринки також залишаються несприятливими. Європейська металургія продовжує перебувати в кризовому стані, що впливає й на Україну, яка є інтегрованою частиною цього ринку. У 2025 році очікується подальше зниження споживання сталі в ЄС, а ціни на плоский прокат можуть впасти ще на 4%.

Додатковий фактор ризику – зниження цін на залізну руду, яке негативно впливає на маржинальність українських виробників. У 2024 році середня ціна на руду знизилася на 10%, і в наступному році прогнозується подальше падіння на 13-14%.

Попри песимістичні прогнози, завершення активної фази бойових дій могло б стати драйвером для розвитку галузі. Однак навіть у разі припинення війни на початку 2025 року суттєвого зростання споживання сталі очікувати рано. Українській економіці потрібен час для відновлення, а галузі – масштабні інвестиції для підтримки виробництва.

Очевидно, що 2025 рік стане черговим випробуванням для ГМК України, і від здатності подолати виклики залежатиме майбутнє сталевого сектора. Наразі серед ключових проблем для галузі: зростання енергетичних та логістичних витрат, брак кваліфікованого персоналу та ін. Виробникам сталі та ЗРС стає дедалі важче залишатись конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, оскільки ціни на електроенергію зростають, перевищуючи європейські, а тарифи на залізничні перевезення збільшуються вдруге за останні три роки.

Нагадаємо, що за підсумками 2023 року українські металурги збільшили виробництво прокату на 0,4% у порівнянні з 2022 роком – до 5,37 млн т. Виплавка чавуну протягом року становила 6 млн т, що на 6,1% менше у порівнянні з 2022 роком, а сталі – 6,23 млн т (-0,6% р./р.).

Експорт металопрокату за 2023 рік становив 1,78 млн т, тоді як у 2022-му – 2,47 млн, а у 2021-му – 8,34 млн т. Імпорт відповідної продукції за минулий рік сягнув 1,18 млн т, у 2022-му – 621,6 тис. т, а у 2021-му – 1,12 млн т.

26 грудня 2024 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Одним із питань, які розглядалися на засіданні, було доцільність включення до порядку денного Верховної Ради України проєкту Закону України «Про колективні трудові спори» (реєстр. № 12034, н.д. Третьякова Г. та інші) та супутніх законопроєктів: «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні трудові спори» (реєстр. № 12035, н.д. Третьякова Г. та інші); «Про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо розміру судового збору у справах про колективні трудові спори» (реєстр. № 12036, н.д. Третьякова Г. та інші) та «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо участі у страйках» (реєстр. № 12037, н.д. Третьякова Г. Та інші).

У засіданні взяли участь представники Мінекономіки, Мінфіну, НАДС, Мінветеранів, сторони роботодавців та сторони профспілок, НСПП, Мін’юсту.

СПО об’єднань профспілок представляв ТУЛЕЙ Петро Петрович – заступник Голови Конфедерації Вільних профспілок України, який наполягав на розгляді та врахуванні ключових зауважень і пропозицій СПО об’єднань профспілок до проєкту 12034.

За результатами засідання Комітетом прийнято рішення про доцільність включення до порядку денного Верховної Ради України проєкту Закону України «Про колективні трудові спори» (реєстр. № 12034 від 16.09.2024).

26 грудня 2024 р. на засіданні СПО об’єднань профспілок основним було розглянуто питання щодо проєкту Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, розроблений Національною службою посередництва і примирення (далі – НСПП).

Згідно із Законом України «Про соціальний діалог в Україні», після погодження сторонами соціального діалогу на національному рівні, згаданий Порядок затверджується НСПП.

Розглядаючи цей документ у форматі засідання СПО об’єднань профспілок, зазначалось, що Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності є ключовим нормативно-правовим актом, який визначає процедуру засвідчення репрезентативності профспілок, їх об’єднань та організацій роботодавців, їх об’єднань для участі у колективних переговорах з укладення колективних угод, делегування представників до органів соціального діалогу та участі у міжнародних заходах.

У березні 2024 року проєкт Порядку було опрацьовано сторонами соціального діалогу, СПО об’єднань профспілок надіслано НСПП зауваження та пропозиції до його змісту (лист № 01-12/239-СПО від 29.03.2024). 10 грудня 2024 року до СПО об’єднань профспілок надійшов лист НСПП від 09.12.2024 № 01-05/03/680 для проведення повторного розгляду проєкту розпорядження НСПП «Про затвердження Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців».

В рамках опрацювання членами СПО об’єднань профспілок проєкту Порядку до Секретаріату СПО об’єднань профспілок надійшло погодження від Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок, зауваження та пропозиції від Конфедерації Вільних профспілок України, Профспілки працівників державних установ України та Профспілки працівників охорони здоров’я України. Враховуючи ці звернення та результати обговорення Порядку з представниками НСПП, Спільний представницький орган об’єднань профспілок вирішив:

1. Проєкт Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців взяти за основу.

2. Конфедерації Вільних профспілок України, Профспілці працівників державних установ України та Профспілці працівників охорони здоров’я України подати Секретаріату СПО об’єднань профспілок до 30.12.2024 кандидатури до складу робочої групи для проведення орієнтовано - 15.01.2024 консультацій з НСПП.

3. За результатами доопрацювання проєкту Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності винести його на погодження СПО об’єднань профспілок.

Ще одним питанням для розгляду стало ухвалення членами СПО рішення про зміни у складі Спільного представницького органу об’єднань профспілок.

Затримка виплати заробітної плати з липня 2022 року стала болючою проблемою для працівників Запорізького титано-магнієвого комбінату. Вона спричинена зупиненням виробництва внаслідок війни та арештів, необґрунтовано накладених в рамках кримінальних проваджень на грошові кошти ТОВ «ЗТМК», які були розміщені на банківських рахунках в АТ «Банк Альянс».

Керівництво підприємства докладало зусиль для погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства. Внаслідок вжиття діючим керівництвом ТОВ «ЗТМК», в особі Директора ТОВ «ЗТМК» Євгенія Сторчака, Директора з персоналу Вікторії Бронецької, начальника юридичного відділу Тараса Сосніна, належних процесуальних заходів з одночасною участю діючого на той час керівництва Запорізької обласної прокуратури та Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя, слідчими суддями Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя були розглянуті відповідні клопотання Комбінату та скасовані арешти. Після скасування арештів ТОВ «ЗТМК» було ініційовано перерахування АТ «Банк Альянс» грошових коштів для подальшої виплати заробітної плати працівникам підприємства, податків та загальнообов’язкових платежів до бюджету.

Профспілка металургів і гірників України, яка завжди тримає проблему заборгованості з виплати заробітної плати працівникам на контролі, зі своєї сторони активно працювала над прискоренням позитивного розв’язання цієї проблеми на ЗТМК. Первинна організація ПМГУ, що діє на підприємстві, та Запорізька територіальна організації направляли звернення до роботодавця, проводили консультації з ним, апелювали до НБУ та ФДМУ. Було направлено звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та Голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третякової, звернення до першого віце-прем’єр-міністра, голови Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати Юлії Свириденко щодо ініціювання розгляду питання на засіданнях робочої групи, в яких керівники ПМГУ (Голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко, заступник Богдан Оверковський та голова Запорізької обласної організації Валерій Сєдов) брали участь.

В результаті комплексу спільних дій, вжитих сторонами соціального діалогу на підприємстві, було скасовано арешти, необґрунтовано накладені на грошові кошти ТОВ «ЗТМК». Починаючи з серпня на комбінаті почалось погашення заборгованості з заробітної плати, яка станом на 01.08.2024 р. становила 75318 тис. грн. За серпень-жовтень заборгованість скоротилась майже на 76% і на 1 листопада 2024 р. становила 10755,3 тис. грн 288 особам. Крім того, було нараховано компенсації за затримку виплат заробітної плати.

Голова первинки ПМГУ на комбінаті Віталій Борт підкреслив, що внаслідок погашення заборгованості працівники ЗТМК не тільки змогли отримати свою зарплату за період з осені 2022 року та за 2023 рік, але й, завдяки відповідним виплатам у Пенсійний фонд, вони зберегли значний період свого трудового стажу.

Очікуємо, що попри виклики, зумовлені браком оборотних коштів та зовнішніми деструктивними факторами, які ускладнюють діяльність як ТОВ «ЗТМК», так і інших підприємств галузі, найближчим часом усі члени нашої Профспілки в повному обсязі отримають зароблену ними зарплату.

Гідна винагорода за працю є невід’ємним правом кожного працівника, і це право має забезпечуватися чітко та без затримок.

Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю і конструктивний соціальний діалог між нашою Профспілкою та ТОВ «ЗТМК»!

У 2025 році вступають в силу нові вимоги для громадян, які планують виходити на пенсію. Мінімальна кількість страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію за віком, зросте.

З 1 січня 2025 року, для того щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно мати щонайменше 32 роки страхового стажу як для чоловіків, так і для жінок. Якщо стажу недостатньо, можливість виходу на пенсію переноситься на 63 роки. Для цього необхідно мати 22 до 31 року стажу.

Якщо ж стажу менше 22 років, пенсію можна отримати лише у 65 років. Щоб вийти на пенсію у 65-річному віці, необхідно мати від 15 до 21 року страхового стажу.

У разі, якщо у 65 років у людини немає 15 років страхового стажу, то вона не матиме права на пенсію. Замість пенсії людина отримуватиме соціальну допомогу.

Згідно з новими правилами, до 2028 року вимоги до страхового стажу щороку будуть збільшуватись. У 2028 році для того, щоб вийти на пенсію у 60 років, потрібно буде мати вже 35 років стажу.

«Починаючи з 1 січня 2028 року, у разі наявності 40 і більше календарних років страхового стажу, пенсія за віком призначається незалежно від віку», - йдеться у повідомленні Пенсійного фонду.

Закон про податкові зміни набув чинності з 1 грудня. Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України відповів на основні питання щодо передбачених ним новацій.

Чи будуть нараховуватися нові податки «заднім числом»?

«Заднім числом» податки не нараховуватимуться. Парламент найближчим часом ухвалить необхідні правки до Податкового кодексу, щоб узгодити роботу всіх норм, зокрема щодо ФОПів.

Як зміниться ставка військового збору для фізичних осіб?

Ставка військового збору для фізосіб зросте з 1,5% до 5%. Йдеться про оподаткування зарплат, оренди, виграшів, банківських депозитів тощо.

Як зміниться ставка військового збору для ФОПів?

Все залежить від групи, до якої належить ФОП.

ФОПи першої, другої та четвертої груп будуть платити 10% від мінімальної зарплати, встановленої на початок 2025 року (8 тис. грн). Таким чином, вони сплачуватимуть 800 грн на місяць. Нові податки почнуть діяти для цієї категорії платників лише з 1 січня 2025 року.

ФОПи третьої групи будуть платити військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року. Для них закон також запрацює з початку нового року.

Чи поширюється військовий збір на соціальні виплати?

На соціальні виплати військовий збір не поширюється. Також він не поширюється на пенсії, стипендії та інші доходи, що не підпадають під оподаткування ПДФО. Крім того, під військовий збір також не підпадають ОВДП, які купують фізичні особи.

Який ресурс планує залучити держава від зростання податків?

До кінця поточного року плануємо отримати 8 млрд грн, а у 2025 році – 140 млрд грн.

На які цілі будуть витрачені ці кошти?

Ці кошти підуть насамперед на зарплати українським військовослужбовцям. Загалом на забезпечення наших воїнів в наступному році плануємо витратити 1,16 трлн грн. Це на 10 млрд грн більше, ніж у 2024 році.

Раніше говорили про нестачу на цей рік 500 млрд грн для оборони. Звідки держава бере решту коштів?

Підвищення податків – це лише невелика частина комплексних зусиль для залучення внутрішнього ресурсу. 216 млрд грн отримуємо за рахунок розміщення ОВДП, це наші внутрішні запозичення. Ще 100 млрд грн – перевиконання доходів держбюджету, у тому числі за рахунок детінізації економіки.

Залучаємо на оборону частину доходів банківського сектору. В цьому році банки отримали найбільший прибуток за всю історію. В першу чергу за рахунок того, що працювали з Нацбанком і з державними зобов’язаннями.

Також заощаджуємо певні кошти за рахунок реструктуризації державного боргу.

Які ще податкові зміни передбачає нове законодавство?

На прохання Всеукраїнської аграрної ради підвищується мінімальна сума податкових платежів з одного гектару сільськогосподарської землі до 1400 гривень за гектар. Це покращить прозорість відносин в аграрному секторі.

На прохання представників нафтогазового сектору вводиться авансовий внесок з податку на прибуток на кожну окрему АЗС. Це зробить більш конкурентними легальних учасників ринку.

На прохання представників українського виноробства підвищується мінімальна ціна на продукти виноробства українського виробництва. Це дозволить виробникам, які користуються нормальною сировиною, бути конкурентними на ринку.

Підвищується рента на пісок та щебінь. Це забезпечить справедливе оподаткування розробників українських надр.

Всі ці зміни напрацьовані в тісному контакті з галузевими асоціаціями.

Крім того, новий закон впроваджує місячну звітність щодо ПДФО та ЄСВ замість квартальної. Це забезпечить прозорість та справедливість бронювання працівників підприємств.

Чому ми не можемо спрямувати на оборону кошти, які надають наші партнери?

Партнери фінансують виключно необоронні цивільні видатки.

Є логічним та зрозумілим, що кожна країна фінансує свою армію самостійно, адже це є однією з ознак її суверенітету.

Більше того, партнери, зокрема МВФ, наполягають на підвищенні податків, адже це додає нам фінансової стійкості і надійності як позичальнику.

В той же час Україна прагне залучити на потреби оборони кошти від російських «заморожених» активів. Цей фінансовий ресурс ворога, який завдав нам так багато втрат, має працювати проти нього, на нашу перемогу.

Чи враховує державний бюджет на 2025 рік податкові зміни?

Бюджет-2025 розрахований із врахуванням усіх змін до податкового законодавства.

28 листопада в змішаному форматі відбулося засідання Антикризового штабу стійкості економіки в умовах воєнного стану під головуванням президента Українського союзу промисловців і підприємців, співголови Національної тристоронньої соціально-економічної ради від сторони роботодавців Анатолія Кінаха.

Участь у заході взяли представники центральних та місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднань підприємців і промисловців, роботодавців, наукових установ, громадських організацій, профспілок. Федерацію профспілок України представляв голова Григорій Осовий. Нашу Профспілку – її очільник Олександр Рябко.

На засіданні розглядалися питання щодо розвитку людського трудового потенціалу, збереження економічно активного населення, вдосконалення умов для розвитку ринку праці, формування підґрунтя для економічної самодостатності українських сімей, можливостей пенсійних накопичень громадян у недержавних пенсійних фондах у розрізі інвестиційного ресурсу для розвитку бізнесу, забезпечення громадського контролю за виконанням плану заходів з реалізації у 2024-2027 роках Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року та інші.

Олександр Рябко у своєму виступі привернув увагу учасників до необхідності конкретних дій задля вирішення проблем працюючих українців. Зокрема, він зупинився на негативних тенденціях, які наразі мають місце в сфері охорони праці. Спираючись на дані, які системно збирає Технічна інспекція праці ПМГУ, він змалював тривожну картину щодо наявних показників травматизму, руйнування системи лікування та реабілітації постраждалих на виробництві за рахунок коштів соцстраху, форсованого просування недосконалого і небезпечного проєкту Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Голова Профспілки закликав соціальних партнерів до співпраці не на словах, а на рівні реальних рішень, адже у держави, роботодавців і профспілок є спільне завдання – зберегти трудовий потенціал України, який у післявоєнний період буде нашим найціннішим ресурсом.

Глобальне виробництво чавуну за підсумками жовтня 2024 року зросло на 8% в порівнянні з попереднім місяцем – до 118,3 млн т. Порівняно з жовтнем 2023-го показник збільшився на 2,5%. Про це повідомляє ОП «Укрметалургпром» з посиланням на дані WorldSteel Association.

Світове виробництво чавуну доменним способом за місяць становило 104,93 млн т (+5% м./м.; +0,5% р./р.), а методом прямого відновлення – 13,37 млн т (+38,7% м./м.; +21,7% р./р.).

За підсумками січня-жовтня 2024 року глобальна виплавка чавуну скоротилась на 2,2% у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року – до 1,16 млрд т. Зокрема, доменним способом вироблено 1,06 млрд т чавуну, а методом прямого відновлення – 105,71 млн т.

Найбільшими країнами – виробниками чавуну за підсумками січня-жовтня є:

- Китай – 715,11 млн т (-4% р./р.);

- Індія – 118,5 млн т (+5,6% р./р.);

- Японія – 50,84 млн т (-4% р./р.);

- РФ – 49,23 млн т (-5,6% р./р.);

- Південна Корея – 36,86 млн т (-1,9% р./р.).

Україна за жовтень виробила 624,9 тис. т чавуну, що на 0,1% більше в порівнянні з попереднім місяцем, та на 22,2% р./р. За 10 місяців показник становив 5,98 млн т (+21,9% р./р.). Таким чином країна посідає 13-те місце в рейтингу світових виробників чавуну.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року світове виробництво чавуну зросло на 1,1% в порівнянні з 2022 роком – до 1,41 млрд т. Доменним способом за 2023 рік вироблено 1,29 млрд т, а методом прямого відновлення – 120,15 млн т.

У трійці лідерів з випуску чавуну у 2022-му: Китай – 871,01 млн т (+0,7% р./р.), Індія – 135,07 млн т (+10,6% р./р.), Японія – 63,04 млн т (-1,7% р./р.). Україна у 2023-му посіла 16-те місце в рейтингу світових виробників чавуну з показником 6 млн т (-6,1% р./р.).

Світова виплавка сталі у січні-жовтні 2024 р. становить 1546,59 млн т, що на 1,963% нижче показника січня-вересня 2023 р. (1572,22 млн т).

Лідером тут є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 850,73 млн т, що на 3,00% нижче за показник аналогічного періоду 2023 р. (877,04 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,0%.

Україна (6,49 млн т або 125,68% відносно січня-жовтня 2023 р.) залишається на 20 місці серед 71 країни-виробника сталі.

22 листопада Кабінет міністрів України ухвалив постанову № 1332. Цей документ регламентує новий порядок бронювання працівників, який набере чинності з 1 грудня поточного року.

Роман Лихачов, військовий адвокат та юрист Центру надання підтримки ветеранам, проаналізував основні положення постанови № 1332 КМУ та пояснив NV, хто підлягатиме бронюванню з 1 грудня.

Він розповідає, що відповідно до постанови КМУ, бронюванню підлягають працівники критично важливих підприємств, чия заробітна плата дорівнює мінімальній зарплаті в Україні (8000 грн), помноженій на коефіцієнт 2,5. Тобто сума має становити 20 000 грн.

Щоб бути заброньованими військовозобов'язані мають стояти на військовому обліку, мати уточнені військово-облікові дані та не перебувати у розшуку.

Нардеп Богдан Кицак наголошував, що одним з ключових критеріїв бронювання зокрема є доказ того, що військовозобов'язаний був працевлаштований на критично важливому підприємстві до 18 травня 2024 року, тобто до набрання чинності нового законом про мобілізацію.

Однак в самій постанові ця дата згадується лише в контексті визначення кількості військовозобов'язаних працівників підприємства:

Кількість військовозобов'язаних працівників враховується станом на 18 травня 2024 р., у разі збільшення чисельності військовозобов'язаних працівників у відповідному державному органі, на критично важливому підприємстві, у критично важливій установі — станом на дату подання списків, зокрема для тих, які утворені після 18 травня 2024 року.

Відповідно до тексту постанови № 1332, кількість заброньованих працівників, які працевлаштовані на критично важливому підприємстві, повинна становити не більше 50% від загальної кількості військовозобов'язаних працівників організації. Це правило не стосується військовозобов'язаних, зазначених в абзацах 7−14 пункту 5 нового порядку бронювання. Водночас кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може становити й понад 50% за окремим рішенням міністра оборони України.

Мотивація профспілкового членства – дуже важлива, але дуже непроста річ. Її завдання – пояснити людям праці, чому їм варто бути членами профспілок. Різним людям – з різними переконаннями, з різними життєвими орієнтирами, з різним темпераментом… У спілкуванні з ними потрібно зробити так, щоб вони зрозуміли профспілкові цінності та набрались рішучості на об’єднання для захисту власних трудових прав.

Тягне на серйозну місію? Авжеж. Провідний фахівець з профспілкової діяльності апарату ПМГУ Роман Тарасенко вважає так само. Він прагне зробити свій внесок у зміцнення вітчизняного профруху. Тому на запрошення виступити з мотиваційною лекцією перед слухачами семінару з підвищення конкурентоспроможності на ринку праці для молоді та внутрішньо переміщених осіб Київської області відповів згодою, вирушивши для цього аж у місто Біла Церква.

За його словами, семінар, що відбувся 13 листопада на базі Білоцерківської філії Київського обласного центру зайнятості, є першим з чотирьох запланованих. Його програма побудована таким чином, щоб підвищити шанси шукачів роботи на успішне працевлаштування та адаптацію на новому робочому місці. Тож учасників знайомлять з активними програмами зайнятості, допомагають їм покращити навички з написання резюме та підготовки до співбесіди. А також розповідають їм про профспілки, основні напрями профспілкової роботи, переваги профчленства.

Роман Тарасенко зазначає: «Виступаючи перед майбутніми працівниками, я намагався, насамперед, пояснити їм сутність колективного захисту, дати уявлення про те, чого можна досягти спільними діями. Головний меседж моєї лекції «Профспілкове членство: шлях до стабільної зайнятості та правового захисту» полягає в тому, що профспілка – це можливості, які не варто упускати».

Представники консультативного комітету профспілок при ОЕСР (TUAC), IndustriALL та industriAll Europe, які взяли участь у засіданні Комітету ОЕСР зі сталі, попередили про ризик деіндустріалізації в країнах організації та інших державах.

Як йдеться у заяві, ситуація, з якою стикаються працівники промислового сектору, є наслідком десятиліть погано розроблених національних політик, які підтримували надлишок потужностей у металургії та сприяли експортній конкуренції на шкоду внутрішньому попиту, заробітній платі та умовам праці.

Профспілки закликають припинити цю практику та створити якісні робочі місця у промисловості.

Вони вказують, що глобальний попит на сталь різко впав, водночас світові надлишкові потужності досягли нового рекорду. Тому необхідне державне втручання для запуску інфраструктурних проектів та збереження робочих місць.

Як зазначається, заходи жорсткої економії під приводом бюджетної відповідальності призведуть до серйозного скорочення державних витрат, що негативно вплине на промвиробництво та зайнятість.

Профспілки закликають уряди до проведення стимулюючої фіскальної політики та збільшення нинішнього низького рівня державних інвестицій для поживлення попиту на сталь.

«Державні інвестиції є життєво важливими для таких ключових сфер, як розвиток інфраструктури, технологічні інновації та науково-дослідні роботи в металургійному секторі. Уряди мають вжити необхідних заходів для забезпечення попиту на якісну, екологічно чисту сталь, вироблену працівниками з гідними умовами праці, у тому числі через системи державних закупівель», – наголошують вони.

Профспілки також наголошують, що «зелений» перехід має йти на користь працівникам, і закликають уряди інвестувати у «зелену» сталь із жорсткими екологічними та соціальними умовами.

Нагадаємо, що EUROFER та IndustriAll Europe оприлюднили спільну заяву щодо терміновості Плану дій ЄС щодо сталеливарної промисловості, щоб відновити конкурентоспроможність галузі, захистити екологічний перехід та робочі місця. Сторони наполягають на тому, щоб цей план мав вагу та був опублікований упродовж перших 100 днів роботи нової Єврокомісії.

Експорт товарів з України за січень - вересень 2024 року сягнув 30,8 млрд дол. США, що на 12,9% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас імпорт українських товарів збільшився на 11% - до 51,2 млрд дол. США. Про це повідомила Державна служба статистики.

Відтак, негативне сальдо становило 20,382 млрд дол. проти 19,253 млрд дол. за 9 місяців торік.

Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,60 (за 9 місяців 2023 року - 0,59).

Серед груп товарів, експорт яких продемонстрував цьогоріч найбільше зростання, - електричні машини (+21,3%), чорні метали (+15,2%) та зернові культури (+10,2%).

Імпорт збільшився у категоріях «електричні машини» (+30,0%), «реактори ядерні, котли, машини» (+28,3%) та «засоби наземного транспорту, крім залізничного» (+11,9%).

За інформацією Держстату, зовнішньоторгівельні операції проводились із партнерами із 226 країн світу.

Як повідомлялося, за даними Міністерства економіки, експорт товарів з України у жовтні 2024 року сягнув понад 3,8 млрд дол. США, що на 18,7% більше порівняно з вереснем.

Найкращі результати, як трудові, так і соціальні, досягаються там, де між роботодавцями і працівниками є порозуміння. Але побудова конструктивного соціального діалогу на підприємстві – складне завдання. Часом розбіжності, що виникають між сторонами соціально-трудових відносин, ніяк не вдається врегулювати в межах колективних переговорів. Тоді наступним кроком може стати колективний трудовий спір. Це – законний шлях відстоювання прав трудящих, яким користуються, зокрема, первинки ПМГУ.

Так, рішення про вступ у колективний трудовий спір із роботодавцем в жовтні ухвалили профспілкові первинні організації, що діють на КЗРК. Їхні основні вимоги: підвищити зарплату на 20% з 1 вересня 2024 року та відновити для всіх працівників режим повного робочого тижня.

За повідомленням Національної служби посередництва і примирення колективний трудовий спір між найманими працівниками та адміністрацією АТ «Криворізький залізорудний комбінат» є одним з двох нових колективних трудових спорів, зареєстрованих на початку листопада.

У пакеті заходів Європейської комісії з розширення ЄС у 2024 році визнається, що зміцнення соціального діалогу, включаючи потенціал соціальних партнерів, як і раніше, актуальне для вирішення проблем ринку праці в країнах-кандидатах.

Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) давно підкреслює, що сприятливе середовище для справжнього соціального діалогу, в якому профспілки мають можливість захищати інтереси трудящих і активно сприяти процесу вступу до ЄС, є необхідною умовою для того, щоб розширення стало успішним для трудящих як існуючих, так і потенційних державах- членів.

Секретар конфедерації ЄКП Теа Жарк заявила: «Ми раді, що Комісія прислухалася до нашої поради про те, що профспілки мають відігравати свою роль і повинні отримувати підтримку у нарощуванні свого потенціалу. Соціальний діалог є відмінною рисою соціальної ринкової економіки ЄС і має бути таким і для країн, які прагнуть членства в ЄС».

«Також очевидно, що економічна конвергенція має йти пліч-о-пліч із соціальною конвергенцією — на основі принципів ЄС щодо соціальних прав, соціальних норм ЄС та сильного соціального діалогу. Це вкрай необхідне нагадування урядам, які все ще ігнорують профспілки або активно прагнуть підірвати їх».

Працівники заводу Volkswagen в Оснабрюці, який має бути закритий у рамках реструктуризації компанії, 6 листопада проводять нові попереджувальні страйки в рамках регіональних протестів, спрямованих на підвищення заробітної плати. Про це повідомила профспілка IG Metall. Це вже другий страйк на заводі за останні кілька тижнів.

У той час як страйки на інших заводах Volkswagen у Західній Німеччині можливі лише з грудня, трудові договори в Оснабрюку мають особливості, що дозволяє робітникам розпочати акції протесту вже зараз.

IG Metall вимагає підвищення заробітної плати на 7%, що значно перевищує пропозицію асоціацій роботодавців, які пропонують підвищення лише на 3,6% протягом 27 місяців. На думку роботодавців, вимоги профспілки є нереалістичними.

Завод у Оснабрюці, на якому працює близько 2300 осіб, виробляє автомобілі Porsche, зокрема моделі Cayman та Boxster, а також кабріолет Volkswagen T-Roc. Однак, Porsche оголосила про наміри перенести виробництво наступних поколінь Cayman і Boxster на свій завод у Штутгарті-Цуффенхаузені, а Volkswagen планує припинити виробництво T-Roc Cabriolet у наступному році, що може призвести до скорочення обсягів виробництва на заводі в Оснабрюці.

Крім того, минулого тижня глава виробничої ради Volkswagen Даніела Кавалло повідомила, що керівництво Porsche поінформувало завод в Оснабрюці про припинення ділових відносин з ним, що додає невизначеності у майбутнє підприємства.

«У жовтні завершилася вступна кампанія до профтехів. Найпопулярнішими професіями стали кухар, автослюсар, електрогазозварник, кондитер, водій і тракторист», – ідеться в повідомленні Міносвіти.

Зазначається, що 2024 року професійну освіту обрали понад 94 803 тис. учнів, а загалом розпочали навчання 219 тис. 438 осіб.

У відомстві заявили, що обсяг виконання регіонального замовлення становить 92%, що на 4% вище за показник 2023 року (88%), що, на їхню думку, демонструє позитивну тенденцію в тому, як заклади адаптуються до потреб локального бізнесу.

Згідно з повідомленням, лідерами серед регіонів, які отримали найбільшу кількість заяв на навчання за регіональним замовленням, є Дніпропетровщина – 5 423 учні, Львівщина – 4 829 учнів та Київ – 4 526 учнів, серед регіонів, які отримали найбільшу кількість заяв на навчання за державним замовленням: Харківщина – 809 учнів, Одещина – 435 учнів та Хмельниччина – 426 учнів.

29 – 31 жовтня 2024 року у Львові проходить Сесія зі стратегічного планування ФПУ в рамках співпраці з Union to Union

У заході беруть участь керівники ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань, члени комісій Ради Федерації, міжнародні профспілкові партнери: Генеральна секретарка Union to Union Марія Нюберг, менеджер з стратегічного розвитку, директорка програм розвитку Union to Union Лана Віллебранд (онлайн).

Сесію відкрив Голова ФПУ Григорій Осовий, який звернувся до присутніх із вступним словом щодо визначення цілей, завдань та очікуваних результатів. Під час проведення сесії він провів презентацією на тему: «Стратегія і пріоритети діяльності ФПУ в умовах війни», в якій актуалізував завдання Стратегії діяльності ФПУ та пріоритети в роботі профцентру, потреби ФПУ, її членських організацій щодо зміцнення профспілкових організацій на 2025-2026 роки (розширення профспілкового членства, актуалізація профспілкових послуг, нові шляхи мотивації, економічний, соціальний та правовий захист, охорона праці в умовах воєнного стану, питання післявоєнного відновлення країни ).

Із результатами опитування членських організацій щодо актуалізації функцій профспілок та опитування щодо ставлення до профспілок у суспільстві «Шляхи зміцнення авторитету профспілок: бачення та очікування суспільства» ознайомив присутніх Володимир Харченко, зав. відділом з питань координації навчання, роботи з молоддю та зв’язків з громадськими організаціями ФПУ.

Тему «Стан профспілкового руху в умовах війни: виклики, загрози та можливості профспілок» розкрив у своєму виступі Євген Драп’ятий, заст. голови ФПУ. Далі учасники перейшли до дискусії на тему: «Проблеми профспілкового руху і шляхи зміцнення потенціалу профспілок», яка пройшла цікаво, в конструктивному руслі.

У наступні дні будуть розглянуті важливі питання профспілкової діяльності.   Досвідом та практикою роботи профспілок Швеції з організації соціального діалогу, використовуючи конкретні приклади роботи шведських профспілок, а також щодо структурної побудови, джерел фінансування, мотивації профспілкового членства профспілок Швеції, поділиться Оксана Гузь-Бланк, координаторка програми Union to Union по Україні, менеджер по роботі з проєктами Профспілки державних службовців Швеції.

На другий день роботи буде проводитись презентація проєктів з реалізації заходів, які сприятимуть зміцненню потенціалу ФПУ та її членських організацій:

- Центр органайзингу ФПУ (Центр розвитку профспілок);

- Цифровізація профспілок

- Медіа хаб ФПУ;

- Система професійного навчання профспілкових кадрів;

- Ментальне здоров’я та психологічний клімат у трудових колективах.

Учасники проведуть в форматі дискусії обговорення запропонованих проєктів, обміняються думками щодо їх актуальності і можливостей реалізації.

Про роботу Академії праці, соціальних відносин і туризму як базового центру профспілкового навчання та професійної підготовки кадрів та перспективи подальшого розвитку розповість її ректор Віктор Сухомлин.

Сесія завершиться підсумковою дискусією щодо майбутнього профспілкового руху України, його перспектив та шляхів зміцнення.

В Україні з 1 жовтня на 500 гривень зросте мінімальний розмір допомоги по безробіттю - з 2500 до 3000 гривень.

Відповідне рішення ухвалив Державний центр зайнятості, повідомляє народна депутатка, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у своєму Telegram-каналі. Вона зазначає, що на підвищення варто розраховувати не всім.

«Підвищення стосуватиметься осіб, які мають щонайменше 7 місяців страхового стажу за останні12 місяців, а також зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Для людей без страхового стажу розмір допомоги залишиться на рівні 1500 гривень», - пояснила Южаніна.

До повномасштабної війни тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим людям не перевищувала 360 календарних днів, а українцям передпенсійного віку - не більше 720.

Під час дії воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, а людям передпенсійного віку – не більше 360.

У січні Державна служба зайнятості України повідомляла, що в країні понад 96 тисяч людей мають статус безробітних. За рік до цього налічувалося 186 508 таких людей.

Індекс цін виробників промислової продукції (показник середнього рівня зміни відпускних оптових цін на сировину, матеріали та товари проміжного споживання) у серпні зріс на 2,2%, порівняно з липнем.

Насамперед, це сталося внаслідок зростання цін на постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, які за місяць зросли ще на 3,6% після стрибка на 16,9% у липні та на 28,3% – у червні, свідчать дані Державної служби статистики.

Водночас упродовж місяця оптові ціни у добувній промисловості зросли на 0,4%, у переробній – на 1,1%.

У річному вимірі (порівняно з аналогічним місяцем минулого року) зростання індексу цін виробників у серпні уповільнилося до 31,2%, порівняно із 33,3% за підсумками липня. В енергетиці цей показник сягнув 56,2%, у добувній промисловості – 7,4%, у переробній – 9,2%.

Як повідомлялося, інфляція в Україні у річному вимірі за підсумками серпня прискорилася до 7,5%.

Нагадаємо, у липні Національний банк погіршив прогноз інфляції у 2024 році до 8,5%, а на 2025 рік – до 6,6%. Середи причин Нацбанк назвав заплановане урядом підвищення податків, подальше пошкодження інфраструктури, та поглиблення негативних міграційних тенденцій.

Нагадаємо, за підсумками 2023 року інфляція в Україні становила 5,1%.

Наші наймолодші спілчани – здобувачі освіти у навчальних закладах, що готують робітничі кадри для підприємств галузі, – зазвичай активні та веселі. Однак одразу збагнути всю серйозність і важливість профспілкової роботи їм важко. Тож запорукою успіху студентських первинок ПМГУ стає поєднання двох «стихій»: бурхливої енергії юнацтва та зрілої мудрості дорослих наставників.

Саме на такій синергії будується профспілкова робота у Запорізькому металургійному коледжі ЗНУ. Тому зі стін цього навчального закладу щороку виходять не просто кваліфіковані сталевари, прокатники, механіки, електрики з ремонту і монтажу металургійного обладнання, тепловозники та організатори руху залізничного транспорту, запитані на всіх підприємствах ГМК Запорізького краю, а люди, повною мірою готові до дорослого життя. Вони легко адаптуються у виробничих колективах, вміють навчатися та прагнуть зростати професійно, знають свої права і ціну трудової солідарності.

На чолі коледжу стоїть Лариса Тютюнник – досвідчений педагог і профспілковий лідер (до директорської посади багато років очолювала первинну організацію ПМГУ викладачів). Її соціальними партнерами наразі є Наталія Бобровська (голова первинки викладачів) та Катерина Сіра (голова первинки студентів). Разом із високопрофесійним колективом співробітників вони опікуються якісною організацією навчального та виховного процесів, забезпечують здобувачам освіти можливість отримати актуальні знання й навички, закріпити їх у межах оплачуваної практики на підприємствах, залучають молодь до цікавої громадської та профспілкової діяльності, дбають про гарантоване працевлаштування випускників.

З огляду на такий підхід, Запорізький металургійний коледж ЗНУ – чудовий вибір для абітурієнтів, які прагнуть отримати перспективну та завжди потрібну професію ГМК. Зараз у них є можливість дізнатися про навчальний заклад більше, взявши участь у Дні відкритих дверей, який пройде 26 вересня у змішаному форматі, та, не відкладаючи, записатися на підготовчі курси.

Під цим гаслом 7 жовтня пройде Всесвітній день дій за гідну працю. В умовах ескалації конфліктів і продовження придушення авторитарними режимами прав мільйонів людей, світовий профспілковий рух об'єднується, щоб вимагати миру і демократії як основних прав трудящих у всьому світі.

МКП підтверджує свою відданість справі сприяння миру як наріжному каменю соціальної справедливості. Без миру не може бути соціальної справедливості, а без демократії працівники не можуть забезпечити собі гідну працю і гідність, на яку вони заслуговують.

В умовах посилення військових протистоянь по всьому світу, робітники опинилися на передовій кризи. Вони щодня стикаються з несправедливістю, втратою засобів до існування і придушенням своїх прав. Уряди повинні перенаправити величезні ресурси, що витрачаються на військову діяльність, на роззброєння та інвестиції в гідну працю, освіту, охорону здоров'я і перехід до зеленої економіки.

Цього року Всесвітній день боротьби за гідну працю буде присвячений ініціативам миру і демократії, особливо в зонах конфліктів, де працівники страждають найбільше:

- У М'янмі військова диктатура продовжує жорстоко пригнічувати працівників та їхні сім'ї, позбавляючи їх основних прав. Народ М'янми закликає до визнання Уряду національної єдності та відновлення демократії.

- Незаконне вторгнення Росії в Україну, що триває з 2022 року, спричинило широкі людські страждання і втрату тисяч життів. Світовий профспілковий рух твердо солідарний з народом України і продовжує закликати до миру і відновлення суверенітету України.

- У Палестині та Ізраїлі загострення конфлікту призвело до переміщення та загибелі тисяч людей. Ми закликаємо до негайного припинення вогню, звільнення всіх заручників і всіх затриманих без належного судового процесу, безпечного повернення всіх працівників, які опинилися в пастці конфлікту, збільшення гуманітарної допомоги та довготривалого вирішення конфлікту за принципом двох держав.

МКП закликала всі членські організації проявити солідарність з працівниками, які є жертвами конфліктів і авторитаризму в усьому світі.

У цей Всесвітній день дій за гідну працю МКП підтверджує відданість миру і демократії. Ми закликаємо всі наші членські організації приєднатися до нас у цій глобальній мобілізації та підняти свій голос на захист справедливого, мирного та демократичного світу, - зазначив Генеральний секретар МКП Люк Тріангл.

Європейські виробники сталі звернулися до торгових чиновників з проханням розв’язувати проблему різкого зростання китайського експорту сталі. Про це повідомляє Financial Times.

Європейські ціни на сталь падають нижче собівартості виробництва, оскільки світовий ринок переповнений.

За словами виробників сталі, необхідна нова, комплексна система тарифів, щоб усунути наслідки глобального надлишку потужностей, спотворюючі ринок, і захистити вітчизняних виробників, які страждають від слабкого попиту і високих цін на енергоносії.

Очікується, що Китай, найбільший у світі виробник сталі, цього року експортує понад 100 млн тонн металу – більше, ніж будь-коли з 2016 року. Таке зростання вже призвело до посилення торговельної напруженості і спонукало кілька країн запровадити тарифи на імпорт.

Прямий китайський експорт до Європи невеликий після запровадження захисних заходів щодо певних видів сталевої продукції у 2018 році, але галузь зазначає, що страждає від негативних наслідків зростання імпорту з інших країн.

Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України в липні 2024 року порівняно з липнем минулого року становило приблизно 2,7%, що краще за червневий показник 1,1%, але гірше за травневий та квітневий - 3,7% та 4,3% відповідно, таку попередню оцінку Мінекономіки оприлюднила перша віцепрем'єрка-міністерка економіки Юлія Свириденко.

«Економіка України продовжує демонструвати стійкість. Сумарно за січень-липень цього року маємо зростання на рівні 4,0%», - написала вона в соцмережі X у четвер.

Свириденко зазначила, що прискоренню зростання в липні сприяв ранній початок збирання врожаю в сільському господарстві та стабільна робота морського коридору.

За оцінками Мінекономки, у першому півріччі 2024 року економіка України зросла на 4,1%, що нижче за 4,3% за підсумками чотирьох місяців і 4,5% - за підсумками п'яти. Основним чинником уповільнення економічного зростання в червні вона називала дефіцит електроенергії.

Як повідомлялося, Нацбанк України наприкінці липня поліпшив прогноз зростання ВВП на цей рік із 3% до 3,7%, при цьому НБУ очікує його уповільнення в третьому кварталі до 3,1% і в четвертому до 2,3%. На наступний рік НБУ погіршив прогноз з 5,3% до 4,1%.

Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цьогоріч на 4,6%, проте в травні в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.

За оцінками Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД), зростання реального ВВП України в липні 2024 року прискорилося до 4,4% із 3,1% у червні та 3,5% у травні через більш швидке, ніж торік, збирання врожаю.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF наприкінці червня погіршив прогноз зростання ВВП України на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%.

Volkswagen Group, один із найбільших автовиробників світу, може зіткнутися з кризовою ситуацією, якщо його плани щодо перегляду угод про безпеку робочих місць та скорочення виробничих потужностей у Німеччині стануть реальністю. Вже у жовтні понад 500 000 співробітників компанії можуть розпочати масштабний страйк, щоб висловити протест проти потенційного закриття двох заводів.

За словами представників профспілки, ситуація у компанії досягла межі, і працівники готові відстоювати свої права. В умовах невизначеності та страху за своє майбутнє основні питання стосуються не тільки скорочення робочих місць, а й стійкості самих заводів, які відіграють ключову роль в економіці регіону.

Найпотужніша у Німеччині профспілка IG Metall заявила про готовність підтримати співробітників у їхньому прагненні до більш стабільних умов праці. Профспілка має намір організувати акції протесту, які можуть розпочатися в найближчі тижні. Крім того, профспілка також наголошує на важливості діалогу між керівництвом компанії та працівниками.

Ситуація, що склалася, ставить під сумнів не тільки майбутнє заводів та їхніх співробітників, а й позиції Volkswagen на світовому ринку. Якщо страйк все ж таки відбудеться, це може призвести до значних збитків як для компанії, так і для її партнерів. Експерти попереджають, що такий розвиток подій матиме далекосяжні наслідки для всього автомобільного сектора.

Висновок

Питання про виробничу політику Volkswagen Group стоїть на порядку денному і його рішення визначить вектор розвитку компанії на найближчі роки. За станом справ у найбільшому автовиробнику Німеччини уважно стежать не лише працівники та їхні профспілки, а й увесь світ, сподіваючись, що сторони зможуть дійти компромісу.

Угода про чисту промисловість (Clean Industrial Deal), включно зі швидкими та радикальними заходами в промисловій, енергетичній та торговій політиці ЄС, є останнім шансом забезпечити процвітання Європи та захистити європейську промисловість від дешевого імпорту. Про це попередила Європейська сталеливарна асоціація (EUROFER).

Як йдеться у заяві асоціації, останні події в сталеливарному секторі та в критично важливих ланцюжках виробництва та збуту є тривожними ознаками стійкого погіршення. Це ставить під загрозу виживання й екологічний перехід металургійних компаній та їхніх ключових клієнтів в Європі, таких як автомобілебудування.

Як зауважив Аксель Еггерт, гендиректор асоціації, ризик деіндустріалізації в Європі ще ніколи не був таким очевидним. Він попередив: або Європа отримає надійну угоду про чисту промисловість, або неминуче перетвориться на «промисловий музей», що живиться коштом китайських і американських чистих технологій.

Він перелічив кілька ключових вимог, аби металургія ЄС залишилася в Європі:

- негайні та всеосяжні торговельні заходи, що зупинять несправедливу торговельну практику і глобальні надлишкові потужності, які вивантажуються на ринок сталі ЄС і руйнують його;

- «водонепроникний» CBAM, який не дозволить імпортувати сталь з країн, що обходять захист клімату, експортуючи до ЄС сталь з кількох «чистих» заводів і продаючи «брудну» металопродукцію на внутрішніх ринках і ринках за межами блоку;

- доступна чиста енергія і провідні ринки для екологічно чистої продукції, виробленої в ЄС, щоб підтримати перехідний період.

У 2023 році виплавка сталі в ЄС склала 126 млн т, підкреслюють в EUROFER. Це є найнижчим рівнем за всю історію спостережень, окрім того, показник на 25 млн т нижче середнього за останнє десятиліття (150 млн т).

«Низький попит і дешевий імпорт знищили маржу європейських виробників сталі, інвестиції зупиняються або відкладаються. Перспективи попиту на сталь в ЄС до 2024 року залишаються дуже похмурими. Велика кількість металургійних потужностей в Євросоюзі простоює з ризиком того, що це може стати остаточним закриттям, що загрожує тисячам робочих місць», – йдеться в заяві асоціації.

Після економічної кризи сталь із Китаю за демпінговими цінами, нагадує EUROFER, заполонила основні ринки. Дешевий експорт не лише з цієї країни, але й з інших регіонів світу перенаправляється до ЄС. Частка імпорту сталі в загальній пропозиції ринку Євросоюзу постійно зростає, досягнувши майже 30% для г/к прокату.

Європейський сталеливарний сектор – лакмусовий папірець здоров’я всієї промисловості ЄС, зазначив Аксель Еггерт. Хоча асоціація забила на сполох кілька років тому, наразі симптоми деіндустріалізації поширилися на ланцюжок створення вартості. Тож потрібні радикальні зміни в політиці ЄС, щоб перезавантажити конкурентоспроможність блоку.

Глобальна виплавка сталі у липні скоротилася на 4,7% відносно липня 2023 року і склала 152,8 млн тонн, повідомила Всесвітня асоціація виробників сталі. За сім місяців з початку року в світі виплавили 1,107 млрд тонн сталі, що відображає скорочення на 0,7% в річному вимірі. Worldsteel посилається на дані від 71 країни-учасниці асоціації, на які припадає понад 98% світового виробництва сталі.

У розрізі регіонів виробництво сталі у липні виглядало наступним чином:

- Африка – 2,0 млн тонн (+4,0% р/р)

- Азія та Океанія – 112,7 млн тонн (-6,4% р/р)

- ЄС (27) -10,8 млн тонн (+5,7% р/р)

- Європа (інші країни) – 3,7 млн тонн (+0,6% р/р)

- Близький Схід – 3,7 млн тонн (-10,1% р/р)

- Північна Америка – 8,8 млн тонн (-2,4% р/р)

- Росія, інші країни СНД+Україна – 7,5 млн тонн (-0,8% р/р)

- Південна Америка – 3,7 млн тонн (+6,0% р/р)

Серед найбільших країн-виробників сталі перше місце традиційно займає Китай, який у липні виробив 82,9 млн тонн, що на 9,0% менше, ніж у липні 2023 року. До топ-10 увійшли й інші країни. Зокрема, Індія виробила 12,3 млн тонн, що на 6,8% більше. Японія виробила 7,1 млн тонн, що на 3,8% менше. Сполучені Штати виробили 6,9 млн тонн, що на 2,1% більше. За оцінками, Росія виробила 6,3 млн тонн, що на 3,1% менше. Південна Корея виробила 5,5 млн тонн, що на 3,4% менше. За оцінками, Німеччина виробила 3,1 млн тонн, що на 4,8% більше. Туреччина виробила 3,1 млн тонн, що на 4,0% більше. Бразилія виробила 3,1 млн тонн, що на 11,6% більше. Іран виробив 1,8 млн тонн, що на 18,7% менше.

Нагадаємо, у червні світове виробництво сталі становило 161,4 млн тонн, що на 0,5% більше, ніж у червні 2023 року.

З початком повномасштабного вторгнення Україна втратила 3,5 мільйона робочих місць. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль на форумі «‎Україна 2024. Незалежність»‎.

«Ми фактично втратили в 2022 році 30 відсотків нашої економіки, нашого ВВП. Сьогодні, для того, щоб підтримувати наших військових, ми маємо мати не менше 10 мільйон робочих місць», – заявив державний діяч.

За словами прем'єр-міністра, зараз в Україні офіційно можна бачити менше 8 мільйонів робочих місць.

«Ми розуміємо, що в економіці є цілий ряд професій, робочих місць, які працюють в тіні і не сплачують офіційно податки, які сьогодні критично потрібні нашому бюджету, нашим збройним силам», – зазначив Шмигаль.

Прем'єр додав, що підтримує принцип «Воюй або працюй», який передбачає низку заходів, що повинні вивести ринок праці із тіні. Цей принцип також покликаний збільшити кількість робочих місць і підвищити середні зарплати в різних галузях.

Однією з головних задач на даний момент Шмигаль вважає повернення людей з-за кордону, щоб вони могли працювати і сплачувати податки в Україні. Від цього залежить здатність України захищатись від агресії.

Під час цьогорічної звітно-виборчої кампанії когорта профактиву ПМГУ поповнилася великою кількістю нових облич. Тепер перед вперше обраними профспілковцями стоїть непросте завдання – виправдати кредит довіри, наданий їм товаришами: якнайшвидше навчитися успішно виконувати обов’язки, передбачені їхніми новими профспілковими посадами. На щастя, робити це виключно власними силами їм не доведеться, адже за доброю традицією їх навчанням опікуються профкоми первинних організацій.

Так, нещодавно обрані громадські інспектори з охорони праці первинки ПМГУ «Інтерпайп-Дніпро» вже пройшли базовий «курс молодого бійця», організований їхнім профспілковим комітетом. Захід у форматі одноденного інтенсиву відбувся 22 серпня в рідкісному сьогодні режимі офлайн.

Першим з навчальною групою в кількості 30 слухачів поспілкувався очільник профорганізації Юрій Гандзюк. Коротко охарактеризувавши ситуацію в країні, вітчизняному ГМК та на підприємстві, він підкреслив значення охорони праці для виробничників та закликав присутніх серйозно поставитися до засвоєння корисних знань у цій сфері.

Далі увагою аудиторії заволодів запрошений в якості лектора головний технічний інспектор праці Профспілки Володимир Білик. У межах першого лекційного блоку він розповів про роботу зі збереження життя та здоров’я трудящих, проведену ПМГУ та її Технічною інспекцією, озвучив показники травматизму та профзахворюваності в галузі із наведенням конкретних прикладів нещасних випадків, які мали місце на підприємствах, проаналізував вже наявні та ще тільки пропоновані владою зміни у нормативній базі з охорони праці (вони, на жаль, переважно негативні), а також законодавчі ініціативи, спрямовані на підвищення захисту працівників, які наразі відстоює наша Профспілка.

У другому лекційному блоці В.Білик зупинився на ключових аспектах проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємствах ГМК. У цьому вкрай важливому для працівників процесі завжди було багато складних моментів, які Профспілка незмінно тримає на контролі, а тепер, в умовах воєнного часу – й поготів.

Наступний спікер, технічний інспектор праці ПМГУ Анатолій Тертишний, спочатку зосередився на практиці застосування «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», а потім висвітлив найбільш принципові питання щодо здійснення профспілкою громадського контролю, зокрема – алгоритм організації роботи громадського інспектора праці профспілки.

Лекційну програму доповнили практичними заняттями. Одне з них, на тему «Визначення ризиків під час виконання робіт», провели В.Білик та А.Тертишний, друге, присвячене актуальній в умовах війни темі мінної безпеки, – експерти міжнародної гуманітарної організації, досвідченого оператора протимінної діяльності «The Halo Trust».

Завершальним етапом інтенсиву став іспит. Давши відповіді на низку досить складних запитань, всі представники навчальної групи підтвердили своє право на отримання посвідчень громадських інспекторів з охорони праці Профспілки.

Підбиваючи підсумки навчання, В.Білик подякував профкому «Інтерпайп-Дніпро» за якісну організацію заходу, а слухачам – за уважність і активність. Він сказав: «Робота громадського інспектора з охорони праці ПМГУ – дуже непроста. Вона вимагає розуміння технологічних процесів, знань у сфері охорони праці та профільного законодавства, яке до того ж весь час змінюється, вміння спілкуватися з людьми, пильності й відповідальності. Але ви впораєтесь. Якщо ваші колективи вас обрали, значить, вони бачать, що у вас є для цього всі необхідні компетенції».

Прожитковий мінімум в Україні планують замінити спеціальною соціальною виплатою. Її розмір визначатиметься індивідуально. На суму впливатиме склад родини. Про це заявила міністр праці та соціальної політики Оксана Жолнович.

«Ми хочемо відійти від прожиткового мінімуму. До цього прив'язані штрафи, посадові оклади тощо. Для нас дуже важливо це роз'єднати», - пояснила Жолнович.

Міністр уточнила, що нова базова виплата буде надаватися у двох випадках:

- через втрату працездатності;

- для допомоги в разі відсутності необхідного фінансового забезпечення або, інакше кажучи, через бідність.

За її словами, нинішній прожитковий мінімум не відповідає дійсності, оскільки його розмір занадто малий. Крім того, міністр зазначила, що впровадження спеціальної соціальної виплати позитивно вплине на усю соціальну систему та економіку.

Нагадаємо, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум становить: загальний показник - 2920 гривень, для дітей до 6 років - 2563 гривні, для неповнолітніх у віці від 6 до 18 років - 3196 гривень, для працездатних осіб - 3028 гривень, для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.

Світовий ВВП у 2023 році сягнув $105,4 трлн, збільшившись на 3,2% за рік. США зберігають лідерство у світовій економіці, підтверджуючи свій статус найбагатшої країни з 1960 року: зараз на неї припадає майже 26% глобального ВВП. Проте найбільше зростання мали Індія та Індонезія – +7,8% та +5% відповідно.

Рейтинг країн з найвищим ВВП

1. США

ВВП: $27,36 трлн;

ВВП на душу населення: $81 630;

річний темп зростання ВВП: +2,5%.

Економіка США вирізняється неймовірною різноманітністю та динамізмом. Вона розвивається завдяки кільком ключовим секторам, як-от технології, фінанси, виробництво, охорона здоров'я та послуги. Країна має потужний споживчий ринок, що стимулює інновації та підприємництво, а також розвинену інфраструктуру та сприятливий бізнес-клімат.

2. Китай

ВВП: $17,66 трлн;

ВВП на душу населення: $12 040;

річний темп зростання ВВП: +5,2%.

Китай залишається другою за величиною економікою світу, демонструючи дивовижні темпи зростання протягом останніх десятиліть. Економіка Китаю значною мірою залежить від виробництва, експорту та інвестицій. Країна має величезну робочу силу, розвинену інфраструктуру та споживчий ринок, що стрімко зростає. Проте Китай стикається з викликами, такими як нерівність у доходах, демографічні проблеми та борг, що зростає.

3. Німеччина

ВВП: $4,46 трлн;

ВВП на душу населення: $52 730;

річний темп зростання ВВП: -0,3%.

Німеччина залишається однією з найпотужніших економік світу, проте за підсумками 2023 року ВВП країни знизився на 0,3%. Падіння відбулося через високу інфляцію, зростання відсоткових ставок, спаду економічної активності — як всередині країни, так і за кордоном, а також через здорожчання електроенергії, яку у великих кількостях споживають промислові підприємства. Однак країна має міцний фундамент завдяки висококваліфікованій робочій силі, інноваційному потенціалу та надійній політичній системі. Німецька економіка традиційно спирається на експорт високотехнологічної продукції, а також має потужний сектор послуг та промисловий сектор.

4. Японія

ВВП: $4,21 трлн;

ВВП на душу населення: $33 810;

річний темп зростання ВВП: +1,9%.

Японія, четверта економіка світу, продемонструвала стабільне зростання – на 1,9%. Країна відома своїми високотехнологічними компаніями у сфері електроніки, автомобілебудування та робототехніки. Японія також має розвинений фінансовий сектор та потужну інфраструктуру. Водночас країна стикається з демографічними викликами, як-от старіння населення та низька народжуваність.

5. Індія

ВВП: $3,57 трлн;

ВВП на душу населення: $2500;

річний темп зростання ВВП: +7,8%.

Індія продовжує свій стрімкий економічний розвиток. Країна має величезний внутрішній ринок, молоду та динамічну робочу силу, а також сектор інформаційних технологій, що зростає. Індія також активно інвестує в інфраструктуру та проводить економічні реформи. Проте країна стикається з викликами, такими як бідність, нерівність та корупція.

6. Велика Британія

ВВП: $3,34 трлн;

ВВП на душу населення: $49 100;

річний темп зростання ВВП: +0,1%.

Велика Британія демонструє мінімальне зростання ВВП, що може бути пов'язано з наслідками Brexit та глобальними економічними викликами. Фінансовий сектор, особливо у Лондоні, залишається ключовим драйвером економіки разом з промисловістю та сферою послуг. Країна активно розвиває відновлювальні джерела енергії та інвестує в інфраструктуру.

7. Франція

ВВП: $3,03 трлн;

ВВП на душу населення: $43 780;

річний темп зростання ВВП: +0,9%.

Французька економіка за підсумками 2023-го показала помірне зростання – майже на 0,9%, насамперед завдяки підвищенню внутрішнього попиту. Франція має одну з найбільших економік у світі і є другою за величиною економікою в ЄС, поступаючись лише Німеччині. Проте високий державний борг, інфляція залишаються актуальними проблемами країни.

8. Італія

ВВП: $2,25 трлн;

ВВП на душу населення: $38 330;

річний темп зростання ВВП: +0,9%.

Італія показала значне зростання, подолавши попередні економічні труднощі. Виробництво, особливо у сфері моди, дизайну та харчової промисловості, є ключовими секторами економіки. Туризм також відіграє важливу роль, приваблюючи мільйони відвідувачів щороку.

9. Бразилія

ВВП: $2,17 трлн;

ВВП на душу населення: $11 350;

річний темп зростання ВВП: +2,9%.

Бразилія продовжує відновлюватися після рецесії. Сільське господарство, особливо виробництво сої та цукрової тростини, є важливим сектором економіки. Видобуток корисних копалин та промисловість також відіграють значну роль.

10. Канада

ВВП: $2,14 трлн;

ВВП на душу населення: $52 730;

річний темп зростання ВВП: +1,1%.

Канада, попри незначне зростання ВВП у 2024 році, залишається стабільною та розвиненою економікою. Країна багата на природні ресурси, такі як нафта, газ та деревина, що є важливими експортними товарами. Виробництво та сфера послуг також відіграють значну роль в економіці Канади. Проте у країни наявні проблеми — наприклад, дороге житло, неконтрольована імміграція, завдяки якій, зокрема, відбулося зростання економіки.

У червні поточного року промислове виробництво в єврозоні з поправкою на сезонні зміни знизилося на 0,1% у порівнянні із травнем, у ЄС воно залишилося незмінним. Про це свідчать дані Євростату.

У порівнянні з червнем 2023 року промвиробництво в єврозоні скоротилося на 3,9%, у ЄС – на 3,2%.

Серед держав-членів ЄС найвищий місячний приріст промвиробництва у червні спостерігався у Румунії (+4%), Фінляндії (+3,6%) і Словаччині (+2,1%). Найбільше зниження зафіксоване в Ірландії (-7,8%), Бельгії (-6,5%), Хорватії та Португалії (обидві -3,7%).

У річному обчисленні промислове виробництво, за даними Євростату, у червні поточного року найбільше зросло в Греції (+9,5%), Кіпрі (+8,8%) і Мальті (+6,3%).

Ірландія (-17,4%), Хорватія (-8,3%) та Латвія (-5,5%) показали найбільше падіння промвиробництва в порівнянні з червнем 2023-го.

Виробництво енергії в єврозоні у червні 2024 року зросло на 1,9% м./м. та 2,6 р./р. У ЄС виробництво енергії у зазначений період збільшилось на 1,4% м./м. та 2,6% р./р.

Згідно з уточненими даними, у травні промислове виробництво в єврозоні впало на 0,9% у порівнянні з попереднім місяцем, у ЄС – на 1,2%

Перше місце роботи – це дуже важливо. Кожен пам’ятає хвилюючи миттєвості, коли розпочав своє трудове життя. Запам’ятовується усе – колектив, керівник, як зустріли, чи стало перше враження позитивним.

Щоб підтримати молодих працівників та створити незабутнє перше враження, на руднику Суха Балка започаткували проєкт для випускників профільних навчальних закладів.

Тим з них, хто закінчив навчання саме у 2024 році та має чисту трудову книжку, тобто раніше ніде не працював, підприємство виплатить «підйомні» 60 тисяч гривень. Вони будуть виплачуватися частинами та стануть відчутною підтримкою молодому працівнику у перші місяці його роботи.

Суха Балка запрошує випускників взяти участь в акції та розпочати трудовий шлях на підприємстві.

Федерація роботодавців України закликала уряд розширити перелік підприємств, які можуть бронювати до 100% працівників, на компанії, що знаходяться у прифронтових територіях.

У своєму зверненні ФРУ відзначила, що на сьогодні неможливо виокремити жодний регіон, де був би відсутній взаємозв’язок між економічною діяльністю підприємств та мобілізацією населення, втім особливої уваги заслуговують так звані «прифронтові території».

«По суті, «прифронтові території», це території, які виконують своєрідну роль буферу між зоною бойових дій та умовно мирним життям, перебуваючи у безпосередній близькості до лінії фронту. В силу свого розташування, ці території є мішенню для постійних обстрілів ворогом, при цьому з цих же причин вони є просто беззахисними. Саме тому населення з населених пунктів, розташованих в таких зонах, невпинно скорочується з кожним днем», – йдеться у повідомленні

Разом з тим, в цих зонах розташовані десятки українських підприємств, які об’єктивно не можуть бути релоковані у будь-яке інше місце України через свої глобальні розміри та фізично непорушне устаткування і обладнання. І ці підприємства продовжують працювати та сплачувати податки до бюджетів усіх рівнів України, забезпечуючи тисячі робочих місць та підтримуючи не лише працівників та членів їх сімей, а й забезпечуючи регіони присутності соціально-економічною стабільністю, а Сили оборони України необхідною підтримкою та допомогою.

Зважаючи на необхідність збереження робітників на підприємствах, компанії вживають усіх можливих зусиль для збереження працівників на їх робочих місцях як в безпековому плані (додатково до звичайних стаціонарних зон укриття прямо в цехах підприємств встановлюються мобільні бетонні комплекси-укриття), так і шляхом збільшення рівня їх фінансового забезпечення, а також вживають заходів з підтримки населених пунктів, у тому числі, допомагають з відновленням пошкодженої інфраструктури.

При цьому, заміщення чоловіків жінками у значній кількості компаній є вкрай ускладнено через специфіку роботи, наприклад, гірничо-металургійного комплексу та машинобудівної галузі, відзначили в асоціації.

ФРУ звертає увагу на те, що діяльність підприємств у прифронтових регіонах з кожним днем наближається до критичної межі, коли компанії будуть змушені припинити свою роботу через фактичний брак кадрів. А це – без перебільшення мільярдні надходження до бюджетів України.

«Вважаємо, що одним з принципових важелів, які допоможуть зберегти велике промислове виробництво, розташоване у прифронтових зонах, а отже і в цілому зберегти внесок цього виробництва в національну економіку України, є розширення переліку підприємств, до яких не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню підприємствами, що знаходяться у прифронтових територіях, визнані територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії», – йдеться у зверненні.

ФРУ закликало Мінекономіки ініціювати перегляд відповідних положень Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану». Також асоціація надала запропоновану редакцію змін.

Зі свого боку ФРУ готова до участі в узгоджувальних консультаціях та експертному обговоренні з метою якнайшвидшого внесення відповідних змін до згаданої постанови.

Для ФПУ стратегічним напрямом діяльності є допомога ЗСУ у захисті Вітчизни.

На прохання військових профспілки на постійній основі збирають кошти на засоби захисту та обладнання для потреб української армії. 13 серпня за кошти, зібрані Федерацією профспілок України, всеукраїнськими профспілками і територіальними профоб’єднаннями, було придбано та передано на Східний фронт (Донецький напрямок) 12 дронів Victon 7 super.

«Бойові пташки» стануть у нагоді нашим військовослужбовцям у боротьбі з російським агресором.

Звертаючись до військових, яким передаються дрони Голова ФПУ Григорій Осовий наголосив: «Шановні наші воїни, захисники, ми знаємо, що вам сьогодні нелегко на передньому краї боротьби за незалежність української держави. ФПУ як найчисельніше профоб’єднання країни, завжди вважало своїм пріоритетом допомогу ЗСУ. А отже, всі наші організації: первинки, районні, міські, обласні комітети профспілок роблять усе можливе, щоб допомогти вам боронити нашу країну. І сьогодні на кошти, зібрані членами профспілок, ми придбали дрони, які, ми переконані, в ваших умілих руках зроблять необхідну справу на передовій у ході бойових дій».

Слава військовим і подяка всім, хто сьогодні допомагають ЗСУ!

За даними ОП «Укрметалургпром», у січні-липні 2024 р. українськими металургійними підприємствами вироблено 3728 тис т металопрокату (128,4% відносно аналогічного періоду 2023 р.), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2405 тис. т, або 64,5%. В січні-липні 2023 р. частка експорту становила 51,3% (1490 тис т при загальному виробництві металопрокату 2903 тис т).

Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2024 р. становить 46,90%, що співпадає з показником січня-липня 2023 р. (46,11%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 7 місяців 2024 помітно перевищує показник січня-липня 2023 р. (39,83% та 34,77% відповідно). Частка ж сортового прокату значно нижча за показник січня-липня 2023 р. (13,26% у 2024 р. проти 19,13% у 2023 р.).

Структура імпорту за 7 місяців 2024 р., як і раніше, характеризується суттєвим домінуванням плоского прокату над сортовим (79,38% та 19,04% відповідно); в січні-липні 2023 р, домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 78,83% та 20,13%).

За 7 місяців 2024 р. ємність внутрішнього ринку становила 2034,6 тис. т металопрокату, з яких 711,6 тис. т або 34,97% припадає на імпорт. В січні-липні 2023 р. ємність внутрішнього ринку була 2001,2 тис. т, з яких 588,2 тис. т або 29,39% імпортовано. Таким чином, за 7 місяців 2024 р. спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно 7 місяців 2023 р. на 1,67%, з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 5,58%.

Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні 2024 р., за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (74,3%), Африки (8,8%) та іншої Європи (7,6%).

Серед металургійних імпортерів за 7 місяців 2024 р. перше місце обіймають інші країни Європи (47,1%), на другому ЄС-27 (29,8% ), на третьому – країни Азії (21,2%).

У липні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 330 522 резюме. Найбільше шукачів прибуло у прифронтових регіонах, а саме на Харківщині (+14% до червня), Миколаївщині (+14%), Дніпропетровщині (+10%), Одещині (+5%).

Про це свідчать дані дослідження Work.ua.

Помітно побільшало на ринку праці рекрутерів, керівників і юристів.

Натомість стало менше шукачів у категоріях «Сфера обслуговування» і «Готельно-ресторанний бізнес, туризм». Імовірно, це пов’язано з тим, що для цих сфер літо — гаряча пора найму, тож кандидатів меншає.

Ключовою зміною демографічного портрет шукача є зменшення кількості неповнолітніх на ринку праці. У липні працівників віком до 18 років поменшало на 24%. Знову ж таки, для підлітків літо — сезон підробітків. Тож у травні кількість їхніх резюме різко зросла, а тепер органічно зменшується. Суміжна тенденція — зменшення кількості людей без досвіду на 3%.

У липні жінки активізувалися у військовому рекрутингу. Кількість підрозділів, що мали хоча б одну вакансію на work.ua/zsu/, майже не змінилася від червня — 651. А от вакансій стало більше на 6% — 5 472 пропозиції.

Найчастіше підрозділи розміщують вакансії у категоріях «Охорона, безпека», «Транспорт, автобізнес», «Медицина, фармацевтика», «Телекомунікації та зв’язок», «Робочі спеціальності, виробництво».

Кількість відгуків на вакансії Сил оборони зменшилася на 6%. Високу конкуренцію серед шукачів бачимо у категоріях «Маркетинг, реклама, PR», «Юриспруденція», «Продаж, закупівля».

Зміни бачимо у гендерному балансі серед шукачів, що відгукувалися на вакансії Сил оборони. У липні 38% відгуків надіслали жінки, 62% — чоловіки. Частка жінок зросла.