Новини ЦР ПМГУ - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорізька облрада ПМГУ
Офіційний сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Новини ЦР ПМГУ

Новини
26 січня 2024 р.

Проблема зарплатних боргів потребує рішучих дій, а не формальних обговорень

23 січня в Міністерстві економіки України відбулась нарада за результатами вжитих заходів щодо скорочення заборгованості з виплати заробітної плати у 2023 році та недопущення її виникнення на підприємствах-боржниках у 2024 році. До обговорення важливої теми долучилися представники центральних та місцевих органів влади, Федерації профспілок України, її членських організацій. ПМГУ представляв голова Профспілки О.Рябко.

З інформацією про загальні тенденції зміни заборгованості із заробітної плати та діяльність органів влади, спрямовану на вирішення цієї проблеми, виступили заступник Міністра економіки Т.Бережна, голова Держпраці І.Дегнера, інші доповідачі урядової сторони соціального діалогу. (З аналітичними даними у форматі інтерактивної панелі можна ознайомитися на сайті Держпраці)

Як зазначив О.Рябко: «Представники влади оперують цифрами, які справляють більш-менш оптимістичне враження – розміри зарплатних боргів потроху знижуються. Але ми в ГМК бачимо іншу картину. Працівники деяких підприємств галузі роками не можуть отримати чесно зароблені гроші. Найгірша ситуація – на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті та на Нікопольському трубному заводі «ВСМПО ТИТАН Україна», які перебувають в управлінні Фонду державного майна.

У прагненні домогтися погашення заборгованості з виплати заробітної плати нашим спілчанам ПМГУ направила до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та Голови комітету ВРУ з питань соціальної політики Г.Третьякової низку пропозицій. (Пропозиції ПМГУ – у повному тексті виступу голови ПМГУ)

Також ми закликаємо урядову Міжвідомчу робочу групу з даного питання, очолювану міністром економіки України Ю.Свириденко, започаткувати практику запрошення на засідання групи представників менеджменту підприємств-боржників, в першу чергу тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Крім того, результати роботи Міжвідомчої групи, з нашої точки зору, мають розглядатися Кабінетом Міністрів України з прийняттям відповідних рішень.

Дана проблема потребує рішучих дій, а не формальних обговорень. Наявність зарплатного боргу в розмірі майже 3 мільйони гривень, за офіційними даними, – ганьба для країни, яка рухається у напрямі євроінтеграції. Держава має зробити все для якнайскорішого вирішення цього питання в інтересах людини праці».
4 січня 2024  р.

Подарували дітям радість

Важке завершення 2023 року, важкий початок 2024-го: війна, економічні негаразди, велика кількість проблем…. З усім цим щоденно мають справу дорослі. Діти, звісно, теж розуміють, у який складний час живемо. Але їхня природна здатність радіти дозволяє їм отримувати позитивні емоції попри всі фактори стресу – дай тільки привід.

У новорічні свята профкоми первинок ПМГУ підприємств галузі зробили все можливе, аби привід для радості в дітей спілчан був. Навіть за умови жорсткого браку фінансів, вони спромоглися закупити для малечі солодкі подарунки, а подекуди – і розповсюдити серед батьків квитки на казкові шоу.

У невеличкій фотопідбірці – дитячі емоції та новорічні сюрпризи від профкомів ПМГУ «Запоріжвогнетрив», «Запоріжсталь», КАМЕТ-СТАЛЬ, Покровського та Північного гірничо-збагачувальних комбінатів.
Фотогалерея                                                                                          Інформація сайту ЦР ПМГУ
21 грудня 2023 р.

ПМГУ проти звуження права працівників на відпочинок

Верховна Рада України 22 листопада прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань» № 3494-IX.

Цей Закон, під виглядом осучаснення існуючих норм щодо надання відпусток, вносить зміни, які звужують права працівників у цьому питанні, у деяких моментах суперечать вимогам Європейської конвенції з прав людини та Конституції України.

Наразі цей закон очікує підпису Президента України.

Профспілка металургів і гірників стурбована можливістю введення в дію цього законодавчого акту.
Проаналізувавши всі положення Закону №3494 та спрогнозувавши вірогідні наслідки їхнього практичного застосування, Профспілка звернулася з листом до Президента України Володимира Зеленського з проханням застосувати право вето до прийнятого ВРУ Закону України №3494 та відхилити його в цілому, як такий, що порушує права працівників.


8 грудня 2023 р.

Підготовка до звітів і виборів у Профспілці та нагальні проблеми працівників галузі в умовах війни

Ці дві теми стали центральними в роботі Х Пленуму ПМГУ. Захід відбувся 7 грудня у змішаному очно-заочному форматі, з основною студією в Дніпрі.

Перед учасниками виступали голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко, головний бухгалтер Профспілки Євгенія Кондратьєва. Представники різних ланок ПМГУ з різних куточків України активно включилися в обговорення питань порядку денного. Зокрема, узгодили зміни до складу Центральної ради та її Постійних комісій, визначилися з терміном початку і строками проведення звітно-виборчої кампанії в Профспілці (вона стартує вже 2 січня 2024 року), взяли до відому інформацію про виконання бюджету ПМГУ за 10 місяців 2023 року та затвердили бюджет на 2024 рік, узагальнили дані про роботу ЦР ПМГУ в період з 1 листопада 2022 року по 1 листопада 2023 року.

Крім того, з ініціативи первинної організації металургійного комбінату «Запоріжсталь» відбулася серйозна розмова про проблемні аспекти оздоровлення спілчан та членів їхніх родин. У складних реаліях воєнного часу потреба у відновленні сил для трудящих і реабілітації для тих, хто постраждав від бойових дій, є дуже актуальною. Та первинки ПМГУ не мають змоги задовольнити її самостійно. У вирішенні цього питання вони потребують допомоги від власників і керівників підприємств галузі, а також сприяння з боку представників державної влади. Також  у засіданні брали участь голова Запорізьікої обласної організації ПМГУ Сєдов Валерій Миколайович та його заступник Шапчіц Юрій Валерійович.


21 лисопада 2023 р.

Сталевий характер

На минулому тижні, 16 листопада, комбінату «Запоріжсталь» та його профспілковій організації виповнилося 90 років. Хоча в умовах жорстокої війни українцям не до свят, урочиста дата стала непересічною подією для всіх причетних. Звісно, головним героєм дня (а вірніше, досить масштабної триденної програми заходів) був трудовий колектив підприємства.

Згуртовану команду, яка протягом багатьох десятиліть, долаючи труднощі й перешкоди, пише славну історію «Запоріжсталі», вітали генеральний директор комбінату Роман Слободянюк, голова первинки ПМГУ Леонід Анісімов, очільник Запорізької обласної організації ПМГУ Валерій Сєдов. Численні добрі побажання ювілярам адресували представники місцевої влади і громади. Особисто подякувати металургам за сумлінну роботу та профспілкову активність приїхали очільник ПМГУ Олександр Рябко та його перший заступник Валерій Гавриленко.

Звертаючись до запоріжсталівців з вітаннями, промовці констатували особливу роль підприємства у підтримці вітчизняної економіки, розвитку галузі та регіону, відзначали сталевий характер працівників комбінату, які в надскладні воєнні часи продовжують з честю виконувати виробничі завдання, висловлювали захоплення мужністю представників трудового колективу, що наразі захищають рідний край у лавах Збройних сил України, дякували та зичили здоров’я шановним ветеранам.

Внесок окремих працівників у спільний результат відзначили низкою високих нагород. Вручаючи їх у сховищі, однак, попри це, в урочистій атмосфері, соціальні партнери «Запоріжсталі» вкотре наголошували на тому, що в усі часи головною цінністю підприємства були люди – досвідчені, відповідальні, висококваліфіковані фахівці, справжні патріоти. Саме вони з покоління в покоління створюють підґрунтя успішної виробничої діяльності рідного комбінату, гідних соціальних гарантій для його колективу – і продовжать це робити і в майбутньому, після нашої Перемоги.
Фотогалерея                                                                                           Інформація сайту ЦР ПМГУ

31 жовтня 2023 р.

Кількість вакансій на ринку праці збільшується

Починаючи з цьогорічної весни відбувається поступове зростання кількості вакансій. Зокрема, у вересні 2023 року у базі даних Державної служби зайнятості налічувалося 103 тис. вакансій (у липні – 83 тисячі). Зростання попиту роботодавців на працівників є наслідком поступового відновлення економічної активності.

У регіональному розрізі, найбільша кількість вакансій зареєстрована в службі зайнятості:
м. Києва – 11 тис. вакансій
Львівській області – 11 тис. вакансій
Дніпропетровській області – 5 тис. вакансій
Київській області – 4 тис. вакансій,
Одеській – 4 тис. вакансій.
Найбільший попит на ринку праці, як і до війни, зберігається на представників робітничих професій та сфери торгівлі.
За видами економічної діяльності, більшість вакансій налічувалася:
на підприємствах переробної промисловості (20%);
в оптовій та роздрібній торгівлі (16%);
у сфері освіти (10%);
на транспорті та пошті (10%);
у сфері охорони здоров'я та наданні соціальної допомоги (8%).

Минулого року Державною службою зайнятості спільно з провідними сайтами з пошуку роботи (work.ua, robota.ua, novarobota.ua, pidbir.com, grc.ua, ua.jooble.org) було створено «Єдиний портал вакансій», на якому щоденно налічується близько 200 тис. пропозицій роботи. База вакансій оновлюється в режимі онлайн.

Сьогодні на 1 вільне робоче місце в середньому по Україні претендує 2 шукачі роботи (на цю ж дату минулого року – 9 осіб).

Наразі, у Львівській області та м. Києві кількість вакансій суттєво перевищує чисельність осіб, які шукають роботу за сприяння служби зайнятості. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається у переробній промисловості та будівництві.

Зі зростанням кількості вакансій поступово загострюється дефіцит кадрів за окремими професіями. Враховуючи значні обсяги міграції населення за кордон, ринок праці вже найближчим часом зіткнеться з дефіцитом робочої сили.
19 жовтня 2023 р.

Найкращі та найгірші у світі пенсійні системи
У 2023 році пенсійні системи в більшості країн світу зазнавали стресу через старіння населення, зростання державного боргу та високу інфляцію.

Про це йдеться в щорічному Глобальному пенсійному індексі Інституту Mercer CFA, який оцінює системи на основі їх адекватності, стабільності та цілісності.
У рейтингу 2023 року досліджувалися 47 країн.

Як стверджують експерти Mercer, проблема, яка зачепила практично всі досліджені пенсійні системи в світі, полягає в тому, що тепер люди похилого віку повинні піклуватися про своє утримання навіть після виходу на пенсію.

«Ми більше не можемо покладатися лише на соціальне забезпечення чи державні пенсії», - заявив один з авторів звіту Mercer за 2023 рік Девід Нокс.

Згідно зі щорічним глобальним індексом, Нідерланди повернули собі звання найкращої у світі пенсійної системи.

Зазначається, що наразі Нідерланди реформують свою пенсійну програму з колективної структури на більш індивідуальний підхід. Проте, попри зміну системи в цій країні, вона все одно забезпечуватиме хороші переваги у порівнянні з іншими країнами, які досліджувалися.

Крім того, найвищий індекс отримала пенсійна система Ізраїлю.

Ісландія, яка минулого року була першою, посіла друге місце, а Данія – третє.

Австралія посіла 5 місце, Велика Британія – 10, США - 22.

Японія посіла 30 місце, а Китай – 35 місце.

При цьому, у звіті виділено кілька азійських систем, включаючи Китай, Корею, Сінгапур і Японію, які провели реформи, щоб покращити свої показники за останні п'ять років.

Також у звіті Mercer зазначається, що падіння рівня народжуваності спричинило тиск на економіку кількох країн і пенсійні системи в довгостроковій перспективі. Це, наприклад, негативно вплинуло на пенсійні показники таких країн, як Італія та Іспанія.

Останню 47 сходинку рейтингу посіла пенсійна система Аргентини.

Україна в рейтингу 2023 року не досліджувалася.

Водночас рейтинг 2023 року містить особливості, які були відсутні у попередніх рейтингах і стосуються впливу штучного інтелекту на пенсійні системи в світі.

Так, на думку аналітиків, ШІ спроможний зробити пенсійні системи в світі більш ефективними. Йдеться насамперед про накопичувальні пенсійні системи. У цій галузі штучний інтелект може допомогти обирати найбільш ефективні, наприклад, пенсійні фонди.

«Штучний інтелект має потенціал для покращення пенсійних систем, сприяючи більш ефективному та більш обґрунтованому прийняттю рішень, що потенційно може призвести до вищих реальних інвестиційних прибутків», - зазначив Девід Нокс.

На думку експерта, технологія штучного інтелекту спроможна допомогти людям приймати вдалі довгострокові фінансові рішення.
19 жовтня 2023 р.

Більше 90% компаній в Україні запланували зростання зарплат

Це дані опитування, проведеного Європейською бізнес асоціацією.
За даними опитування, 29% HR спеціалістів повідомили, що в їх компаніях планується збільшення рівня заробітної плати на 10 - 15%

Крім того:
- 12% відмітили, що заплати зростуть на 5 -10%,
- 10% сказали, що в їх компанія планується збільшення рівня заробітної плати на 15-20%,
- 2% респондентів написали, що у компанії підвищать зарплати на 20%.
Щодо зарплат у 2023 році, то 47% компаній мали підвищення рівня заробітної плати на 10-15%. 26% мали підвищення рівня заробітної плати на 15-20%, ще 8% - більше ніж на 20%, а 8% - менше ніж на 10%
В дослідженні взяв участь 131 фахівець зі сфери управління персоналом (37% керівники департаменту, 32% менеджери середньої ланки, 26% топ менеджмент, 5% молодший персонал).
Більше 70% учасників даного дослідження представлять міжнародний бізнес. 48% компаній є представниками великого бізнесу, 44% середнього бізнесу, та 8% малого бізнесу.
Нагадаємо, Кабінет міністрів прогнозує, що зростання реальної (з урахуванням інфляції) зарплати у 2024 році становитиме 6,0%. Номінальна зарплата зросте на 20,6%.
19 жовтсня 2023 р.

«Ці підприємства стали символами воєнного опору України»
Французьке інформаційне агентство AFP побувало на «Запоріжсталі» групи «Метінвест» і заводі «АрселорМіттал» у Кривому Розі, повідомили  у пресслужбі «Метінвесту».

«Від початку війни металургійна промисловість України, що розташована переважно у прифронтових регіонах, втрачала заводи, персонал, постачальників і доступ до надважливих експортних хабів. Такі втрати допомагають зрозуміти підрахунки Світового банку, за даними якого економіка України зазнала величезних збитків у розмірі $411 млрд за перший рік війни», – цитує «Метінвест» матеріал агентства.

AFP пише, що такі металургійні заводи, як «Запоріжсталь», є основними для економіки України й підтримання виробництва, і їхня робота, навіть на знижених потужностях, свідчить про стійкість галузі.

«Також ці підприємства стали символами воєнного опору України: батальйон «Азов» протистояв російським військам, обороняючись на металургійному комбінаті «Азовсталь» під час облоги портового міста Маріуполь», – зазначили автори.

Найбільшою проблемою для галузі залишається ракетна загроза й логістичні труднощі: через блокаду чорноморських портів із боку держави-агресора Росії експорт продукції ускладнено.

«Минулого місяця «Метінвесту» вдалося відправити вантаж на трьох суднах, які застрягли в чорноморських портах ще з початку війни, але, за словами операційного директора «Метінвесту» О.Мироненка, судновласники бояться відправляти більше суден. Він сказав, що покладає надії на альтернативний чорноморський маршрут, який тестує Україна», – зазначає AFP.

В «АрселорМітталі» підтвердили, що умови для перевезення вантажів надзвичайно складні, тому потрібні альтернативні логістичні схеми. Ця компанія експортувала 85% готової продукції переважно на Близький Схід і в Африку, а зараз більша частина йде до Європи.

«Обсяги виробництва на «АрселорМіттал Кривий Ріг» «незначні» проти довоєнного часу. Але сталь заводів буде потрібна потім – для повоєнної відбудови України», – зазначено в матеріалі.
12 жовтня 2023 р.

Страйк працівників американських автозаводів дає результат

Страйк на заводах трьох провідних автовиробників триває вже четвертий тиждень, але останні події вселяють оптимізм.

Профспілки Канади та США заявляють про прогрес у переговорах з автогігантами, повідомляє агентство Associated Press.

Американська компанія General Motors і канадська профспілка Unifor, що об'єднує робочих автомобільних заводів у Канаді, досягли попередньої контрактної угоди, поклавши край багатоденному страйку.

Близько 4300 страйкуючих робітників на двох заводах GM і складі запчастин, що знаходяться в Канаді, повернулися на роботу і пізніше проголосують за трирічну угоду. Голова профспілки Unifor Лана Пейн заявила, що зіткнувшись із страйком, автогігант не мав іншого вибору, окрім як слідувати типовій угоді, досягнутій раніше з компанією Ford.

У Unifor заявили, що угода включає підвищення заробітної плати майже на 20% для виробничих робітників та на 25% для кваліфікованих фахівців. Робітники отримають 10% від загальної суми збільшення заробітної плати у перший рік, 2% у другому та 3% у третій. Компанія також погодилася забезпечити зростання доходів співробітників, починаючи з грудня 2024 р. Тимчасовим працівникам також буде підвищено заробітну плату, а ті, у кого стаж роботи становить не менше одного року, отримають постійну роботу.

Серйозних результатів профспілки досягли й у переговорах із автоконцернами Ford та Stellantis.
Страйк, що триває з середини вересня, став першим у своєму роді в історії американського профспілкового руху. Вперше співробітники всіх трьох найбільших автомобільних компаній, що діють у США (Ford, General Motors, Stellantis), об'єднали свої зусилля та оголосили страйк одночасно.

Протест робітників американського автомобільного сектору організовано під прапором профспілки United Auto Workers (UAW).

Робітники трьох американських автогігантів вимагають підвищення заробітної плати, відновлення пільг, що існували до фінансової кризи 2008 року, наприклад, пільг для пенсіонерів, а також збільшення кількості оплачуваних відпусток.

Глава Об'єднаної профспілки працівників автомобільної промисловості (UAW) Шон Фейн сказав, що загроза повномасштабного страйку на GM призвела до потрібного результату. А саме до угоди про те, що на працівників підприємств із випуску електромобільних акумуляторів, що належать GM, також має поширитися трудова угода, яку автовиробник має укласти з профспілкою.

12 жовтня 2023 р.

Позиція ПМГУ: права потерпілих на виробництві
на відшкодування шкоди мають бути відновлені

У 2023 році Профспілка металургів і гірників України ініціювала вирішення питання щодо відновлення права громадян України, як застрахованих осіб, на відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та порядку надання допомоги під час лікування, оплату медикаментів і медичних засобів та реабілітації у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

ПМГУ своїми листами звернулася до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця та повторно до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з вимогою вирішення цього питання в повному обсязі.

29 версня 2023 р.

Байден приєднався до страйкарів

Він став першим американським президентом, який долучився до пікету робітників, які вимагають підвищення зарплати.

Президент США Джо Байден у вівторок, 26 вересня, приєднався до пікетувальників біля підприємства General Motors в Детройті (штат Мічиган). Він через гучномовець закликав страйкарів не здаватися, передає АР.

Як повідомляється, надівши профспілкову бейсболку, Байден долучився до акції протесту, організованої представниками профспілки United Auto Workers (UAW) на складі запчастин General Motors – одному з кількох об'єктів, де 12-й день триває страйк.

Попри побоювання, що тривалий страйк може підірвати економіку, президент закликав робітників продовжувати боротьбу за підвищення заробітної плати, оскільки прибутки автомобільних компаній зростають.

Відповідаючи на запитання, чи заслуговують страйкарі на підвищення зарплати на 40%, що було однією з їхніх вимог під час переговорів з роботодавцями, Байден сказав: «Так, думаю, вони повинні мати можливість торгуватися за це».

Зазначається, що Байден став першим американським президентом, який долучився до пікету робітників, які вимагають підвищення зарплати.
19 вересня 2023 р.

Зустріч представників СПО об’єднань профспілок та Мінфіну

13 вересня 2023 року відбулася робоча онлайн-зустріч представників СПО об’єднань профспілок з представниками Міністерства фінансів України з обговорення пропозицій профспілкової Сторони до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік та його ключових параметрів.

Перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін поінформував про окремі показники, які передбачені Мінфіном у проєкті Державного бюджету України на 2024 рік, при цьому зазначивши, що пріоритетом номер один, як і цього року, буде сектор безпеки та оборони, а другим акцентом бюджету стане зарплата лікарів, учителів і соціальні виплати. Так, у проєкті Держбюджету-2024 планується, зокрема:
- видатки: для незахищених верств населення - майже 470 млрд грн; на охорону здоров’я – майже 201 млрд грн; спорт – майже 7 млрд грн, підтримку бізнесу – майже – 31 млрд грн;
- розмір мінімальної заробітної плати у 2024 році буде збільшено загалом на 19,4% і становитиме: з 01.01.2024 – 7 100 грн, а з 01.07.2024 – 8 000 грн;
-прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920грн;
- прогнозний посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки: з 01.01.2024 – 3 195 грн, з 01.07.2024 – 3 600 гривень.

Крім того, Денис Улютін проінформував про відновлення з 1 січня 2024 року середньострокового бюджетного планування шляхом складання бюджетної декларації, яке було зупинено в березні минулого року з огляду на повномасштабне вторгнення рф.

Заступник міністра фінансів України Роман Єрмоличев, зосередивши увагу на фінансуванні освіти, охорони здоров’я та держслужби, зазначив, що на сьогодні вже змінені підходи щодо формування заробітних плат в держслужбі, а з 1 січня 2024 року оплату праці держслужбовців планують здійснювати на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.

Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін у своєму виступі наголосив, що профспілки абсолютно чітко розуміють, що у період війни ключові видатки безумовно мають бути спрямовані на безпеку і оборону, а що стосується інших напрямків видатків – вони мають відповідати можливостям економіки, адже наразі ми, дійсно, значно залежимо від міжнародної фінансової допомоги.

Проте, профспілки також розуміють, що після нашої Перемоги необхідно буде відбудовувати нашу країну по багатьох напрямках, фактично будувати нову економіку, особливо по окремих регіонах. Тому для нас надзвичайно важливими є базові державні соціальні стандарти і гарантії, що закладаються у проект Державного бюджету на наступний рік, адже протягом минулого періоду ці позиції були заморожені.

Тож профспілки пропонували встановити з 1 січня 2024 року:
- прожитковий мінімум – з урахуванням його фактичних розмірів та прогнозного індексу споживчих цін;
- розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою на рівні фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- мінімальну заробітну плату – виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками – 9435 грн).
Встановлення мінімальної заробітної плати на запропонованому профспілками рівні сприяло б наближенню України до європейських трудових стандартів, зокрема до виконання Директиви (ЄС) 2022/2041 про адекватну мінімальну заробітну плату в Європейському Союзі, яка рекомендує встановлювати мінімальну заробітну плату на рівні не нижче 50% від середньої заробітної плати.

Це той економічний показник, який може рухати економіку вперед і, принаймні, не розвивати утриманські настрої в суспільстві.

Водночас, керівники галузевих профспілок окреслили основні проблемні питання таких галузей як авіабудування, освіти і науки, охорони здоров’я, держслужби та будівництва. Зокрема:
-Ярема Жугаєвич, Голова Профспілки працівників авіабудування та машинобудування України, запропонував провести окрему зустріч Мінфіну та профільних міністерств з представниками підприємств, які задіяні в оборонно-промисловому комплексі. Крім того, він звернув увагу на необхідність розпочинати соціальний діалог з бюджетних питань на початковій стадії розроблення проєкту державного бюджету країни на відповідний рік.
-Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки працівників освіти і науки України, наполягав на підвищенні розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС принаймні на 30-40% з метою скорочення розриву з розміром мінімальної заробітної плати та забезпеченням справедливої доплати праці освітян.
-Вікторія Коваль, Голова Профспілки працівників охорони здоров'я України, зазначила, що в нинішніх умовах, коли велика кількість медичних фахівців виїхала за кордон, особливо середній медичний персонал, існує необхідність підвищення оплати праці лікарям-інтернам, оскільки наразі вони виконують завдання як лікарі, а їх оплата праці не перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
- Юрій Піжук, Голова Профспілки працівників державних установ України, порушив питання щодо необхідності підвищення гарантованого рівня оплати праці працівників державних установ.
- Василь Андреєв, Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, наголосив на потребі достатнього фінансування заходів з відновлення України після перемоги, а також забезпеченні реальних заробітних плат будівельникам, які вже сьогодні відбудовують нашу державу.

19 вересня 2023 р.

Охорона праці – пріоритет воєнного часу

У важкий воєнний час металурги і гірники, які не пішли захищати Батьківщину зі зброєю в руках, продовжують виконувати свої трудові обов’язки. Вони сумлінно працюють, роблять значний внесок у стабільність національної економіки та збереження рідних підприємств, перебуваючи в умовах загальної небезпеки і зазнаючи підвищених навантажень. Це означає, що одвічний пріоритет нашої Профспілки – безпека праці у ГМК – сьогодні набув особливої актуальності.

Із такою думкою одноголосно погодилися учасники вересневого спільного засідання Постійної комісії ЦР з охорони праці та Технічної інспекції ПМГУ. Захід, проведений у змішаному форматі – з головною студією в Дніпрі та онлайн-підключенням з регіонів, зібрав фахівців, відповідальних за профільні питання в апараті Центральної ради, територіальних та первинних організацій ПМГУ. На його порядку денному було декілька актуальних тем.

Про показники виробничого травматизму в ГМК у І півріччі 2023 року колегам доповів голова Постійної комісії, очільник Дніпропетровської обласної ради Профспілки Андрій Чайка. Дані в розрізі конкретних нещасних випадків за той самий період озвучив головний технічний інспектор ЦР ПМГУ Володимир Білик. Обидва спікери зазначили, що на тлі скорочення виробничих потужностей галузі показники травматизму і профзахворюваності в ній все ще є зависокими, а серед їхніх передумов досі є не лише причини, пов’язані безпосередньо з війною, але й організаційно-технічні чинники.

Основним блоком обговорення знов закономірно стали небезпечні законодавчі новації влади. Зокрема, йшлося про реорганізацію оплати лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві в медичних закладах. Наша Профспілка виступає проти запропонованої можновладцями схеми, адже вона не забезпечує право постраждалих на вчасну допомогу (лікування, витрати на придбання медикаментів та медичних засобів для реабілітації) і повноцінне відновлення після травм. У підсумку розмови було прийнято рішення рекомендувати ЦР ПМГУ повторно звернутися з цього приводу до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

Також учасники заходу випрацювали консолідовану позицію ПМГУ щодо низки нормативних актів. Серед них – «Зміни до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», «Про розмір, процедуру проведення та обліку витрат на поховання та пов’язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання», «Про внесення змін до Положення про порядок надання гірничих відводів», «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких нормативно-правових актів Фонду соціального страхування України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань» та інші.

На завершення роботи засідання технічний інспектор ЦР ПМГУ Анатолій Тертишний довів до присутніх інформацію про загальний перелік нормативних актів з охорони праці, опрацьованих нашою Профспілкою в І півріччі 2023 року.


14 вересня 2023р.

Результати діяльності металургійної галузі України за 8 місяців 2023 р.

За даними ОП «Укрметалургпром»,  в січні-серпні 2023 року вироблено:
  • чавуну 3,91 млн т (75,9% відносно січня-серпня 2022 р.);
  • сталі 4,03 млн т (77,7%);
  • прокату 3,41 млн т (76,1%).



Металургійне виробництво в Україні по місяцях: січень-серпень 2022/2023 рр.



6 вересня 2023 р.

НБУ спрогнозував рівень безробіття на 2023-2025 роки

Рівень безробіття в Україні знижується, але повільно. Однією з головних причин є кваліфікаційні диспропорції. Про це повідомляє Національний банк України.

«Під час війни зріс попит на одні спеціальності та впав на інші. Дуже часто шукачі роботи пропонують одні навички, а роботодавці потребують інших. У результаті бізнес зазнає великих труднощів із закриттям вакантних позицій», — йдеться у повідомленні.

Серед нових вакансій сьогодні переважають професії, логістика та продажі. Також активніше шукають спеціалістів у галузі охорони здоров'я та освіти. «Проблеми з персоналом, звичайно, додає вимушена міграція, викликана війною», - додають у Нацбанку.

Однак, як зазначає регулятор, пожвавлення економіки все ж таки сприяє поступовому відновленню ринку праці. «Конкуренція за працівників зростає та підштовхує бізнес до підвищення заробітних плат. Про це свідчать як податкові дані, так і дані сайтів з працевлаштування. Згідно з опитуваннями, самі підприємства теж очікують на подальше підвищення витрат на оплату праці», — кажуть у НБУ.

НБУ прогнозує на 2023-2025 роки поступове скорочення безробіття та зростання зарплат українців як у номінальному, так і реальному вимірах.

Післявоєнне відновлення України створить умови для сталого зростання зайнятості та доходів.

Нагадаємо, за даними Нацбанку, у липні 2023 року кількість зареєстрованих безробітних впала до 112,3 тисячі, серед яких 80,5 тисячі — жінки. Рік тому було 296,7 тисячі безробітних. Кількість зареєстрованих безробітних, які отримують допомогу з безробіття, впала за рік з 244,4 до 47,2 тисяч осіб. Потреба роботодавців у працівниках заміщення вільних робочих місць (вакантних посад) становить 47,5 тисяч. Навантаження на одне вільне місце становить 2,0.

21 липня 2023 р.

Робота-2023: на які професії є найбільший попит

У Держслужбі зайнятості розповіли, що зараз відбувається на вітчизняному ринку праці та які професії в Україні є найпопулярнішими. Загалом найбільше вакансій роботодавці пропонують продавцям-консультантам (15323 вакансії), водіям (8409), менеджерам із продажу (7350), бухгалтерам (5793), кухарям (5553), інженерам (4742), лікарям (3390), вантажникам (3268), швачкам (2693) та фармацевтам (2432).

Зважаючи на високий попит, а також на поступове відновлення економічної активності малого та середнього бізнесу, зарплати фахівців перелічених професій теж зростають. Найбільші виплати отримують менеджери з продажу – їхні заробітки можуть сягати 275 тисяч гривень, інженери (до 140 тисяч гривень) і водії (до 120 тисяч гривень).

Щодо інших професій, показники зарплат наступні: кухарі в змозі отримувати до 115 тисяч гривень, бухгалтери – до 107,5 тисячі гривень, продавці-консультанти та лікарі – до 100 тисяч гривень, фармацевти – до 64 тисяч гривень, швачки – до 54 тисяч гривень, вантажники – до 35 тисяч гривень.

Найчастіше роботу пропонують у Києві, Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

12 липня 2023 р.

День металурга і гірника: разом - вистоїмо, разом – переможемо!

16 липня в нашій країні відзначається День металурга і гірника. В усі часи цей день був важливим і святковим для спілчан, для кожного, чиє життя пов’язане з гірничо-металургійним комплексом. Але останні два роки ми зустрічаємо його у дуже складній і тривожній ситуації. Вже понад п’ятсот днів наша країна героїчно протистоїть жорстокому вторгненню російських окупантів.

І в цей складний час, коли тисячі наших колег самовіддано боронять рідну країну від вражої навали, підприємства гірничо-металургійного комплексу продовжують свою невпинну роботу, адже руда і метал – це головні складові промислової потужності країни, вкрай необхідної для наближення нашої перемоги.

Сьогодні у Дніпрі відбулися урочисті збори, присвячені Дню металурга і гірника України.

Відкриваючи захід, Перший заступник Голови ПМГУ Валерій Гавриленко сказав щирі проникливі слова скорботи за українцями, які віддали своє життя за свободу нашої Батьківщини. Присутні вшанували пам'ять полеглих героїв хвилиною мовчання.

Валерій Миколайович звернувся до представників первинок і територіальних організацій Профспілки зі словами вдячності за сумлінну працю в складних умовах сьогодення, за активну профспілкову роботу, завдяки якій, навіть у воєнний час, не припиняється захист прав робітників підприємств ГМК, надається посильна допомога спілчанам, постраждалим від війни.

З вітальним словом до присутніх звернувся Голова ПМГУ Олександр Рябко: «Сьогодні ми живемо однією мрією, єдиною метою – визволити українські міста і селища, перемогти лютого ворога та повернути в Україну мирне життя. Велика шана і безмежна вдячність спілчанам, які виконують бойові завдання на фронті. Низький уклін і вічна пам'ять тим, хто віддав своє життя за Батьківщину, за наше майбутнє».

Олександр Іванович відзначив, що гірничо-металургійна галузь поєднує представників багатьох професій, які в усі часи – мирні і воєнні - з честю та гідністю виконують свою важку і дуже важливу роботу. «Дорогі друзі! - сказав він, - Ваша щоденна сумлінна праця, нелегка та почесна, - це ваш особистий, гідний внесок в наближення нашої Перемоги».

Голова ПМГУ побажав металургам і гірникам міцного здоров’я, сил, витримки, успіхів у роботі і мирного неба над рідною Україною. «Тримаймося разом, допомагаймо один одному, не залишаймо в біді тих, хто зі злої волі агресора втратив рідних, домівку, місце роботи! – закликав О.Рябко. - Профспілка завжди з вами! Разом - вистоїмо, разом - переможемо!»

Також металургів і гірників привітав очільник Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок Анатолій Яловий. Він підкреслив, що саме розвиток гірничо-металургійної галузі свого часу перетворив наш край з аграрної країни на розвинену індустріальну державу. Він згадав про велику роль металургів і гірників у становленні і поширенні профспілкового руху в нашій країні.

На завершення урочистої зустрічі О.Рябко і А.Яловий вручили найактивнішим членам Профспілки металургів і гірників України заслужені нагороди – профспілкові знаки і грамоти.

11 липня 2023 р.

Відновлення меткомбінатів Маріуполя за «зеленими»
технологіями можливе за 3-5 років – Риженков

Відновлення маріупольських «Азовсталі» та ММКІ з використанням «зелених» технологій після звільнення міста може зайняти від 3 до 5 років. Таку оцінку дав генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в інтерв’ю для проєкту FAQTalks.

Юрій Риженков зауважив: із того, що можна побачити на фото і відео, пошкодження на «Азовсталі» – серйозні. Проте він має надію, що буде можливо відновити деякі виробництва на меткомбінаті.

«Коли українські військові звільнять Маріуполь, коли ми туди приїдемо, то побачимо, що можна з цим зробити. Ми розуміємо, що пропаганда агресора працює на те, щоб розповідати байки про відновлення виробництва на комбінаті хоч завтра. Ми не бачимо для них можливості зараз відновити щось на виробництві «Азовсталі», – розповів він.

Що стосується строків повоєнної відбудови, то у компанії раніше підіймали архіви з відновлення Маріуполя та Донецька після Другої світової. На «Азовсталі» першу піч відновили за пів року після звільнення, на Донецькому металургійному заводі – через чотири місяці.

«Тому є технології, є розуміння, як швидко можна відновити виробництво. Але тут не треба забувати, що в нас немає бажання відновлювати стару технологію, яка існувала на ММК ім. Ілліча й «Азовсталі», це вже вчорашній день. Сьогодні весь світ рухається до «зеленої» металургії, до електрометалургії, і відновлення наших комбінатів у Маріуполі відбуватиметься в цьому ключі», – зазначив Юрій Риженков.

СЕО компанії пояснив, що відновлення виробництва за новими «зеленими» технологіями потребуватиме більше часу, адже треба буде будувати майже з нуля – це займає 3-5 років.

За його словами, у компанії наразі є бачення відбудови Маріуполя. До проєкту «Маріуполь Reborn» долучився Рінат Ахметов, група вже виділила кошти на функціонування цього центру, який першочергово дасть змогу розробити нову стратегію розвитку міста, зокрема, промислову.
«Не можна просто прийти й сказати: зараз ми повністю відбудуємо «Азовсталь». Нині «Азовсталь» – це символ, фортеця. Тому нам треба буде зрозуміти, яка частина металургії має залишатися в Маріуполі, як вона виглядатиме, і як має виглядати так звана промислова карта міста. І тільки тоді починати його відбудову», – зауважив він.

За словами гендиректора «Метінвесту», нинішня роль компанії – бути головним партнером саме зі створення дизайну майбутнього міста. Надалі вона зміниться на роль головного партнера у відновленні, і Маріуполь буде сучасним містом із розвиненою економікою.

11 липня 2023 р.

Бюджет, оплата праці та соціальний захист населення: рішення органів влади

Департамент з питань бюджету та оплати праці ФПУ зібрав та проаналізував інформацію щодо рішень органів влади, які були прийняті останніми днями (на 10.07.2023р.), з питань соціально-економічного напрямку та захисту громадян.



5 липня 2023 р.

Зарплати українців за рік війни зросли в середньому на 10%

Середня зарплата в Україні з початку повномасштабної воєнної агресії зросла на 10% - до 16,5 тис. грн у другому кварталі 2023 року порівняно з 15 тис. грн у другому кварталі 2022 року, дослідженням із таким основним висновком оприлюднив Work.ua.

«Перше підвищення зарплат зафіксовано в лютому 2023 року (+1 000 грн до 16 000 грн), друге - у травні (+500 грн до 16 500 грн)», - ідеться в документі.

Згідно з ним, найбільше зростання відбулося в містах у центрі країни (+17%) і західних областях (до +23%). Також зарплати зросли в Сумах (+9%), Житомирі (+17%), Одесі (+7%) і Дніпрі (+14%).

У Work.ua вважають, що жвавий перегляд зарплат у західних і центральних областях, найімовірніше, є наслідком релокації бізнесу і переміщення українців із прифронтових областей подалі від бойових дій, що також підтверджує динаміка відновлення ринку праці за областями. Кількість вакансій у центральних областях України в травні 2023 року сягнула 100% порівняно з лютим 2022 року, а в західних - понад 130%.

Наголошується, що в десятці наймасовіших спеціальностей в Україні найбільший відсоток зростання середньої зарплати зафіксовано в офіціантів - на 50%, до 15 тис. грн, кухарів - на 33%, до 16 тис. грн, охоронців - на 33%, до 12 тис. грн і бухгалтерів - на 21%, до 17 тис. грн. Навесні 2023 року спостерігався найбільший приріст вакансій для цих фахівців. Дослідники припускають, що такий попит пов'язаний з активним відновленням малого бізнесу, який збільшував оплату праці для залучення працівників у великій кількості.

Зазначається, що хоча серед водіїв такого зростання не зафіксовано, але серед найбільш масових професій вони отримують найбільшу середню зарплату - 22 тис. грн.

«Одне з найбільших зростань медіани зарплат було за посадою психолога: +80% - до 18 тис. грн, що показує важливість цієї професії зараз. За час повномасштабного вторгнення з'явилися тисячі благодійних організацій, компанії почали піклуватися про психологічний стан співробітників, самі українці виявляють більш лояльне ставлення, частіше звертаються до психологів. Високий попит на психологів призвів до стрибка зарплат фахівців», - зазначили в Work.ua.

Фахівці також зафіксували високий приріст зарплати в готельно-ресторанному бізнесі та туризмі - 36%, до 15 тис. грн; будівельній промисловості - на 19%, до 19 тис. грн; роздрібній торгівлі - на 17%, до 14 тис. грн.

Вища зарплата, як і раніше, у сферах маркетингу, реклами, PR - 20 тис. грн, транспорті та логістиці - 20 тис. грн, а також фінансах, банківській справі та бухгалтерії - 18 тис. грн.

У компанії уточнили, що 20% опитаних роботодавців мають намір збільшити зарплати всіх працівників на 10% цього року, 10% планують підвищити оплату праці на 10-20%, 5% - збільшити її на 20-30% усім працівникам, а підвищити її тільки окремим ключовим працівникам планують 16%.

Водночас, не планують піднімати заробітну плату цього року 19% респондентів, а скоротити - 2%.
Автори дослідження очікують, що кількість вакансій в Україні надалі зростатиме, і ймовірно вже влітку відбудеться наступне її підвищення.

Уточнено, що в опитуванні взяли участь 550 роботодавців, також було опрацьовано 218 тис. вакансій, розміщених на Work.ua у період з ІІ кварталу 2022 року до ІІ кварталу 2023 року.

Як повідомлялося, інфляція у 2022 році становила 26,6%, проте за підсумками травня цього року вона знизилася до 15,3%.

30 червня 2023 р.

Зеленський закликав відмовитися від ідеї про дешеву робочу силу в Україні

Україна має відмовитись від ідеї про те, що її конкурентною перевагою можуть бути порівняно нижчі витрати бізнесу на оплату праці. Про це президент Володимир Зеленський заявив, виступаючи у Верховній Раді.

«Україна після перемоги має відмовитися від ідеї, що праця українців та українок має бути дешевою. Тому що нібито дешевизна праці наших людей була конкурентною перевагою України. Ми маємо на меті досягти такого рівня оплати праці, який можна було б визначати за формулою: «сусіди в Євросоюзі +30%». Це мета, справедлива мета за цю війну», - заявив глава держави.

Водночас він виступив за оновлення законодавства про працю та новий раціональний податковий договір між державою та суспільством після завершення війни.

Зеленський також упевнений, що Україна має достатній потенціал, щоб наростити ВВП до $1 трлн.

«Конкретна мета для ВВП України - це $1 трлн... Це дуже і дуже, дуже висока планка, і виглядає начебто нереальною, але потенціал України здатний це забезпечити», - сказав президент.

Як повідомлялося, віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко на Конференції з відновлення України в Лондоні заявила про плани підвищити номінальний доларовий ВВП України за десять років у 6,2 рази - зі $161 млрд 2022 року до $1 трлн. У довоєнний 2021 рік ВВП України перевищив $200 млрд.
21 червня 2023 р.

Блокада портів і втрата кваліфікованих працівників: Washington Post розповіла про основні проблеми української металургії

Металургійна галузь України зіткнулася з низкою викликів внаслідок російської агресії - втрата виробничих потужностей та постачальників залізорудної сировини, постійні удари по енергомережі тощо. Але навіть коли можна виробляти сталь, російська блокада українських портів означає втрату доступу до міжнародних морських перевезень, відповідно експорт здійснюється залізницею зі значними витратами, йдеться у статті Washington Post «Як "Запоріжсталь" відмовляється підкорятися російським атакам».

«Те, що зараз роблять росіяни, називається дуже простим словом — піратство», — цитує видання генерального директора Групи Метінвест Юрія Риженкова.

До 2022 року Україна була одним із найбільших у світі постачальників чавуну та сталі, при цьому метали становили приблизно третину українського експорту. Тепер українські підприємства втратили доступ до частини традиційних ринків збуту, а такі країни як Китай, Індія та Південна Африка, посіли їх місце у світі. Видання також вказує на те, що Україна втратила можливість експортувати звичні обсяги залізної руди, тоді як Росія – ні, і вироблена там металургійна сировина досі присутня на міжнародних ринках.

«Ми втратили дуже багато клієнтів», — сказав Washington Post генеральний директор комбінату «Запоріжсталь» Роман Слободянюк.

Війна також призвела до того, що Метінвест та інші виробники сталі в Україні залишаються позаду в загальногалузевих перегонах із переходу від традиційної сталі, що виробляється з додаванням вугілля і є основним джерелом викидів вуглецю, до «зеленої» сталі, зазначає Washington Post.

Через війну українська металургія втратила значну частку кваліфікованих працівників. Washington Post наводить приклад «Запоріжсталі», де до вторгнення працювало близько 10 000 людей. Торік тисячу робітників мобілізували до лав ЗСУ. Ще тисяча, переважно жінки чи чоловіки з сім'ями, поїхали. Керівництво комбінату каже, що йому важко заповнити деякі вакансії, оскільки таких кваліфікованих спеціалістів більше немає в цьому регіоні.

Метінвест сподівався працевлаштувати в компанії як мінімум 6000 працівників, що виїхали з його підприємств у Маріуполі, але подали заявки лише половина від цієї кількості. Багато хто з тих, хто працював на компанію у Маріуполі, вирішив з особистих причин залишитися на території, яку утримує Росія. «Для нас це було трохи несподівано, — сказав Юрій Риженков, додавши, що одними з факторів були обмежена кількість робочих місць в Україні загалом та мовний бар'єр у Європі. — Тому вони обрали залишитися в Маріуполі».

Роман Слободянюк визнає, що важко переконати молодих людей, що вони мають працювати на сталеливарному заводі, а не, скажімо, у сфері інформаційних технологій, хоча робота в сталеливарній промисловості добре оплачується. «Це важка фізична праця. Небагато людей готові погодитися на це», – констатував Роман Слободянюк.

31 травня 2023 р.

Сила в єдності!

30 траня у грецьких Салоніках для участі у проміжній Конференції профоб'єднання IndustriAll Europe зібралися представники європейських промислових профспілок. Захід відбудеться з 31 травня до 1 червня під гаслом: «Сила - в єдності».

У роботі Конференції беруть участь близько 500 делегатів національних профспілок, зокрема глави 119 галузевих профспілок із 34 країн, включаючи Україну.

Профспілку металургів та гірників України на всеєвропейській конференції представляє Голова ПМГУ Олександр Рябко.

Сьогодні відбулося засідання Виконкому IndustriALL Europa за участі генерального секретара IndustriALL global Атле Хое та генерального секретаря IndustriALL Europa – Люка Тренгле.

В засіданні взяли участь біля 200 осіб (члени виконкому та запрошені, в т.ч. представники України).

Люк Тренгле привітав українську делегацію, відзначив мужність українського народу у боротьбі за свою незалежність, розповів про братську підтримку українських профспілок членськими організаціями IndustriALL Europa.

Також він поінформував присутніх про ситуацію в економіці та дії профспілок, зокрема:
- про ситуацію в промисловості країн Єврозони. За його словами, на щастя, не відбулося падіння виробництва, але при цьому чутливо зріс рівень інфляції та ціни на основні групи товарів, що знижує рівень життя працівників,
- про падіння рівня доходів працівників та наступ на їхні права та права профспілок, що призводить до виникнення колективних трудових спорів і страйків,
- про посилення впливу профспілок в питаннях забезпечення справедливої оплати праці та якісних робочих місць. Розбудова профспілок заради солідарності і миру буде пріоритетом стратегічного плану на 2023-2025 роки, який завтра затвердить проміжна Конференція.

Члени Виконкому розглянули проекти документів, які має схвалити Конференція.

Завтра делегати Конференції IndustriAll Europe підіб'ють підсумки роботи європейських профспілок з моменту Конгресу, що відбувся 2021 року в режимі онлайн, і опрацюють підходи та погляди на те, як має посилюватись вплив профспілок Європи для досягнення успіхів у боротьбі за гідні, стійкі робочі місця в промисловості, справедливу оплату та умови праці, європейську солідарність та мир.

У заході візьме участь Естер Лінч, генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок (ETUC).

Напередодні Конференції її делегати взяли участь у молодіжному заході «Сильний голос молодих промислових робітників Європи».


31 травня 2023 р.

Пільги за Списками №1, №2 не мають бути скасовані

25 травня 2023 року учасники IX пленуму Центральної ради Профспілки металургів і гірників України звернулись до А.К.Кінаха з приводу його ініціативи про скасування пільгового пенсійного забезпечення для персоналу підприємств, що працює у важких та шкідливих умовах виробництва.

Голові Українського союзу промисловців і підприємців А.К. Кінаху
Шановний Анатолію Кириловичу!
Профспілка металургів і гірників України вважає Вас, як співголову Національної тристоронньої соціально-економічної ради, надійним соціальним партнером, який завжди відстоював інтереси людей найманої праці.
Трудові колективи підприємств гірничо-металургійного комплексу були обурені, дізнавшись про Вашу пропозицію стосовно скасування пільгового пенсійного забезпечення. Ця ініціатива суперечить здоровому глузду, нормам чинного законодавства та національним інтересам країни, у її підґрунті – нехтування правами сотень тисяч українців, які важкою працею створюють економічний потенціал держави.
Сьогодні десятки тисяч металургів і гірників захищають Батьківщину в лавах ЗСУ, Національної гвардії та територіальної оборони. Певна частина осіб, зайнятих у галузі, виїхала за кордон. У зв’язку з цим підприємства стикнулися з проблемою кадрового дефіциту. Реалізація Вашої пропозиції тільки загострить ситуацію, адже пільгове пенсійне забезпечення – один з найважливіших мотиваційних чинників для працівників ГМК України.
Наслідки будуть катастрофічними: погіршиться психологічний клімат у трудових колективах, зросте соціальна напруга в суспільстві, опиниться під загрозою стабільність роботи підприємств, більшість з яких є містоутворюючими – саме вони забезпечують робочими місцями переважну кількість мешканців у своїх громадах, поповнюють бюджети різних рівнів коштами, необхідними для життя і розвитку, особливо в умовах війни.
Закликаємо Вас відізвати листа до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля (№06-1-129 від 05.04.2023) щодо скасування пільгового пенсійного забезпечення та Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та вважати його прикрою помилкою.
Про Ваше рішення буде поінформовано трудові колективи підприємств ГМК України.
З повагою,
учасники IX пленуму ЦР Профспілки металургів і гірників України

31 травня 2023 р.

                                                                Звітуємо про подію

Українська делегація повернулася з Берліну, де минулого тижня проходив 15-й Конгрес Європейської конфедерації профспілок (ЄКП).

На Конгрес прибуло близько 600 національних профспілкових делегатів, серед яких генеральні секретарі та/або президенти 93 національних профспілкових організацій з 41 європейської країни, 10 європейських галузевих профспілкових федерацій та спеціальні гості з Європи та інших країн світу.

Вперше Україна брала участь у Конгресі як повноправний член. Cеред учасників Конгресу у складі української делегації була і голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк.
Протягом чотирьох днів європейські профспілкові лідери обговорювали вимоги та пріоритети профспілок для забезпечення Справедливої угоди для працівників. Відбулися дискусії про оновлення профспілок, майбутнє праці, нові економічну та соціальну модель для людей, про майбутнє Європи і про посилення ЄКП.

Учасники Конгресу відзначили 50-річчя Європейської конфедерації профспілок: 50 років боротьби за працівників.

На Конгресі було обрано нове керівництво ЄКП, затверджено Звіт про діяльність за 2019-2023 роки, внесені зміни до Статуту ЄКП та прийнято ключові документи, включаючи Берлінський маніфест та Програму дій ЄКП на 2023-2027 роки.

Повна версія звіту щодо участі делегації ФПУ в 15-му Конгресі Європейської конфедерації профспілок за посиланням:

31 травня 2023 р.

Україна та ЄС обговорили можливості для відновлення вітчизняної металургії

Україна та ЄС під час шостого засідання діалогу Україна – ЄС високого рівня з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості, зокрема, обговорили можливості для відновлення вітчизняної металургії. Про це йдеться в повідомленні Мінекономіки.

Українську делегацію очолив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка, делегацію зі сторони ЄС – заступниця гендиректора Генерального директорату «Внутрішній ринок, промисловість, підприємництво та малі й середні підприємства» (DG GROW) Єврокомісії Мейв Руте.

«З огляду на амбітну мету якнайшвидшого переходу України від статусу кандидата до повноцінного членства в ЄС, сьогоднішнє засідання Промдіалогу є найбільш конструктивним та інформативним, зважаючи на велику кількість питань щодо відновлення української промисловості та повоєнної відбудови країни», – зазначив Тарас Качка.

Українська сторона у ході засідання представила позицію щодо стану української промисловості в умовах повномасштабного вторгнення РФ. Серед питань, які обговорювалися, зокрема, було і тема можливостей для відновлення металургійної галузі України, яка зазнала значних втрат внаслідок російської агресії. Також йшлося про активізацію співробітництва щодо укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) та інше.

Як ідеться в повідомленні, сторони визначили напрямки подальшої співпраці. Її результати, зокрема, врахують під час наступного засідання промдіалогу.

Нагадаємо, що за словами Тараса Качки, Україна ставить перед собою амбітну мету забезпечити повну інтеграцію до єдиного ринку ще до отримання членства в ЄС. Одним з головних завдань для країни у ході повномасштабної війни є забезпечення економічної стійкості країни.

Як повідомлялося, у Мінекономіки обіцяли у поточному році активно працювати над розширенням українського експорту. Йшлося про розблокування чорноморських портів, зокрема Миколаєва, та розвиток інфраструктури на заході України, в якому бізнесу готові допомагати міжнародні фінансові організації (насамперед ЄБРР), які будуть фінансувати проєкти.

31 травня 2023 р.

У Німеччині набирають обертів обговорення та суперечки про 4-денний робочий тиждень

В останні роки для багатьох працівників баланс між роботою та особистим життям стає дедалі важливішим. Деякі вчені вважають, що 4-денний робочий тиждень може допомогти зміцнити активність громадянського суспільства, оскільки вільний час має особливе значення для соціальної згуртованості.

Ідея скорочення робочого тижня користується у Німеччині популярністю. Нещодавно профспілка працівників металургійної, електронної, текстильної та ремісничої промисловості IG Metall NRW оголосила, що на наступному раунді переговорів вимагатиме від роботодавців 4-денний робочий тиждень з повною компенсацією зарплати.

Чотириденний робочий тиждень у сталеливарній промисловості може змінити правила гри, робочі місця в галузі можуть стати більш привабливими. Це важливий аргумент у часи нестачі кваліфікованих робітників. Однак скорочення робочого часу є для профспілок скоріше довгостроковою метою. Перехід виробництва екологічно чистої сталі обіцяє нове зростання продуктивності у майбутньому. Щоб зберегти робочі місця у промисловості, профспілка запропонувала скоротити робочий час із компенсацією заробітної плати.
Але до 4-денного робочого тижня багато німецьких роботодавців, як і раніше, налаштовані скептично.

На думку Мартіна Шлехтера з Асоціації ділових асоціацій землі Саар, можна говорити про гнучкіший робочий графік і перерозподіл тижневого робочого часу, але якщо йдеться про 4-денний робочий тиждень з повною компенсацією заробітної плати, то це буде не більш ніж масштабне скорочення робочого часу .

«Робітники повинні будуть виконувати ту ж роботу, що й зараз, але витрачати на це приблизно на 20% менше часу. Я не думаю, що це спрацює. Зрештою, як економісти, ми маємо подумати, чи достатньо вкладеного робочого часу для забезпечення нашого нинішнього процвітання. І я дуже скептично ставлюся до цього», – вважає Шлехтер.

31 травня 2023 р.

Страховий стаж і право на пенсію

Юристи ПМГУ регулярно консультують членів нашої Профспілки з пенсійної теми. До них звертаються металурги і гірники, які планують виходити на заслужений відпочинок і хочуть розуміти свої перспективи, а також ті, хто вже подав документи до Пенсійного фонду і зіштовхнувся зі складнощами або порушенням своїх прав.

Нерідко наріжним каменем вирішення таких питань стає правильне обчислення страхового стажу. Докладніше про це поняття та його роль у визначенні права особи на пенсію – в інфографіці від Правової інспекції праці ПМГУ.

26 травня 2023 р.

Захист соціально-трудових прав спілчан – основне завдання Профспілки

Забезпечення захисту соціально-трудових прав членів профспілки шляхом застосування ефективних механізмів колективно-договірного регулювання є одним із основних завдань Профспілки в умовах воєнного часу. На цьому наголосили учасники IX Пленуму Центральної ради Профспілки металургів і гірників України, який відбувся сьогодні у м. Дніпрі.

З доповіддю з основного питання порядку денного «Про дії Профспілки в умовах воєнного стану і її завдання в післявоєнний час» виступив Голова ПМГУ О.Рябко. Він акцентував увагу на низці актуальних проблем, що сьогодні найбільше турбують спілчан та профспілковий актив.

У період воєнного стану на підприємствах галузі розповсюдженою практикою стало зупинення за ініціативи роботодавця дії окремих положень колективних договорів. Вільна трактовка адміністрацією підприємств Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призводить до значного звуження соціально-економічних прав працівників. Саме тому вже сьогодні доцільно започатковувати відповідну судову практику, або ж розглядати можливість вступу в колективний трудовий спір. «Після закінчення воєнного стану, - додав О.Рябко, - одним із першочергових завдань Профспілки та її організацій має бути відновлення дії зупинених положень колдоговорів, внесення змін до діючих та укладення нових ефективних колдоговорів з урахуванням чинного законодавства».

Значну увагу Голова ПМГУ приділив питанням заробітної плати, здійсненню громадського контролю за дотриманням трудового законодавства, стану охорони праці на підприємствах ГМК і, зокрема ініціативам влади щодо реформування законодавства в сфері охорони праці.

«Майже 3 роки нам вдається блокувати проєкт Закону «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», - сказав Олександр Іванович. - Позиція Профспілки стосовно цього законопроєкту незмінна - права працівників, які працюють у шкідливих умовах, повинні бути збережені».

Також Голова ПМГУ поінформував присутніх про те, що, користуючись воєнним станом, деякі роботодавці поставили собі за мету скасувати пільгове пенсійне забезпечення та Списки №1, №2, без впровадження заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів негативного впливу на здоров’я працівників. З такою ініціативою нещодавно до Прем’єр-міністра України звернувся Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах. Наша Профспілка та ФПУ осудили неправомірні пропозиції роботодавців.

З цього питання взяв слово Голова первинної організації ПМГУ комбінату «Запоріжсталь» Л.Анісімов. Він ознайомив присутніх з підготовленим зверненням до А.Кінаха, в якому доведено незаконність і антисоціальність запропонованої ініціативи і викладено вимогу відкликати з Кабміну ганебні пропозиції УСПП. Учасники пленуму одностайно підтримали це звернення і прийняли рішення направити його на адресу Голови УСПП.

В обговоренні доповіді Голови Профспілки О.Рябка взяли участь очільник Донецької обласної організації ПМГУ Є.Сівко, голови первинних організацій ПМГУ Ю.Гандзюк (Нижньодніпровський трубопрокатний завод), О.Ільїн (Запорізький завод феросплавів), В.Счастливий («Суха Балка»), С.Афонін (Полтавський ГЗК).

Вони розповіли про проблеми, з якими стикаються територіальні і первинні організації у складних умовах воєнного часу (скорочення чисельності членів ПМГУ, падіння реальної заробітної плати тощо), поділилися досвідом роботи з переселенцями і організації волонтерського руху, подякували Центральній раді за оперативну допомогу і підтримку у вирішенні конкретних проблем.
Також в ході Пленуму була заслухана інформація Першого заступника Голови ПМГУ В.Гавриленка щодо внесення змін до складу Центральної ради Профспілки та її Президії. Замість осіб, що з об’єктивних причин не можуть брати участь в роботі виборних органів ПМГУ, до їх складу були введені нові представники профспілкових організацій.

До учасників Пленуму звернувся голова Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок А.Яловий. Він звернув увагу на активність і потужність ПМГУ у вирішенні складних, неординарних завдань, які постали перед профспілками в умовах жорстокої війни, і підкреслив, що тільки в єдності – запорука нашої перемоги.

IX Пленуму Центральної ради ПМГУ прийняв Постанову щодо програми практичних дій Профспілки в умовах воєнного стану та її завдань на післявоєнний час.

18 травня 2023 р.

Гідні умови праці – шлях до Перемоги і відновлення України

16 травня у Києві на нараді з охорони праці було укладено Угоду про співпрацю і взаємодію між Державною службою України з питань праці та Профспілкою металургів і гірників України. У нараді взяли участь голова Держпраці Ігор Дегнера разом з начальниками відділів та голова ПМГУ Олександр Рябко, головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, голова ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталя Маринюк, головний технічний інспектор праці у Запорізькій області Ігор Скороходов.

Голова ПМГУ Олександр Рябко, відкриваючи нараду, інформував про стан охорони праці на підприємствах ГМК. Зокрема, за 2022 рік у галузі 15 смертельних випадків виробничого травматизму, 32 випадки з тяжкими наслідками. Тому Профспілка ставить перед собою завдання:
- посилювати громадський контроль за додержанням вимог законодавства та прав працівників у сфері охорони праці;
- підвищувати ефективність навчання з питань охорони праці;
- проводити активну інформаційно-роз’яснювальну роботу та брати участь в розробці заходів, спрямованих, в першу чергу, на профілактику та упередження нещасних випадків   на виробництві.

«Для реалізації цих важливих завдань ми використовуємо різноманітні інструменти. І одним із них є ефективний і відповідальний соціальний діалог, - зазначив О.Рябко. - Тому ми виходимо з ініціативою посилювати співпрацю з органами влади, зокрема з Державною службою України з питань праці, яка реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці, здійснює відповідний державний нагляд».

Він звернув увагу представників Держпраці на неоднозначну  ситуацію, що склалася внаслідок нещодавніх змін у законодавстві. Мова йде насамперед про можливість на період воєнного стану призупиняти за ініціативи роботодавців дію окремих положень раніше укладених колективних договорів та угод. На жаль, деякі роботодавці скористалися цими новаціями для того, щоб одноосібно вирішувати, дія яких положень може бути призупинена. Водночас Профспілка наполягає на тому, що такі важливі для трудових колективів питання мають вирішуватися виключно шляхом перегорів та соціального діалогу.

Олександр Рябко впевнений, що спільні зусилля Сторін, які підписали Угоду, здатні забезпечити кращу реалізацію законодавчо закріпленого права працівників на гідні умови праці. Бо саме гідні умови праці поряд з гідною зарплатою є вирішальними у збереженні трудового потенціалу галузі – головного ресурсу післявоєнного відновлення країни.

Наталя Маринюк у своєму виступі на цій нараді  подякувала представникам Держпраці за допомогу, яку не раз отримували в первинній організації, коли зверталися до цієї служби з проханням надати роз’яснення з того чи іншого питання. Так, роз’яснення, які надає Держпраці, мають рекомендаційний характер, але роботодавець завжди сприймав їх як беззаперечний аргумент і погоджувався їх виконувати.

Вона розповіла про роботу, яку від початку війни проводить первинка з підтримки спілчан, мобілізованих до лав ЗСУ, як підприємство допомагає сім`ям загиблих воїнів, який соціальний захист мають працівники на випадок поранень під час участі в бойових діях. Також запропонувала керівництву Держпраці реалізовувати спільні проєкти з охорони праці на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Під час наради її учасники також приділили значну увагу обговоренню дуже актуального на сьогодні, і  як можна передбачити, у післявоєнному майбутньому, питання щодо реабілітації та адаптації працівників, які втратили працездатність внаслідок отриманих на війні важких поранень.

Сторони, уклавши Угоду, домовилися співпрацювати на основних напрямах, а саме:
- здійснювати обмін інформацією про стан охорони праці;
- брати спільну участь в організації різних заходів і формуванні програм на державному, галузевому та регіональному рівнях, спрямованих на поліпшення умов праці та підвищення безпеки на виробництві;
- сприяти вдосконаленню українського законодавства про охорону працю та його наближенню до правових норм, прийнятих в країнах Європейського Союзу;
- проводити зустрічі (не рідше ніж раз на рік) для обговорення підсумків проведеної роботи в рамках напрямів співпраці, визначених Угодою.

Поставивши свої підписи під Угодою, Олександр Рябко та Ігор Дегнера висловили упевненість, що вона дозволить консолідувати зусилля Сторін для запровадження безпечних і екологічних технологій, сприятиме реалізації прав працівників на роботу з гідними умовами праці. А також впливатиме на збереження та розвиток трудового потенціалу галузі, щоб забезпечити нашу Перемогу та відновлення України.


17 травня 2023 р.

«Інформація. Знання. Дія»: пишемо історію нашого шляху до перемоги

З початком військової агресії рф проти України докорінно змінилося життя в країні. Ворог зруйнував велику кількість промислових підприємств, в тому числі, і підприємств гірничо-металургійного комплексу. Тисячі членів Профспілки втратили місце роботи і житло, велика кількість вступила до лав ЗСУ, робітники працюючих підприємств організували потужний волонтерський рух. Нова реальність поставила перед ПМГУ нові, складні завдання щодо захисту прав і інтересів спілчан.

Зазнала змін, але не втратила своєї важливості, і інформаційна робота у Профспілці. Адже під час війни саме інформація відіграє велику роль у підтримці зв'язку між спілчанами, дає їм можливість бути обізнаними про дії Профспілки щодо захисту їхніх прав.

Втішно, що майже всі профспілкові організації, які у мирні часи гідно працювали у інформаційному полі, в минулому році знайшли можливість продовжити цю роботу, використовуючи доступні джерела розповсюдження інформації.

Їхні роботи про наших колег, які наразі мужньо захищають нас від жорстокого ворога, про волонтерський рух у первинках, про профспілкову підтримку людей, які вимушено виїхали з окупованих територій, про щоденну діяльність Профспілки щодо захисту соціально-економічних прав спілчан тощо отримали високу оцінку від журі конкурсу Центральної ради ПМГУ «Інформація. Знання. Дія».

Шановні учасники конкурсу! Дякуємо вам за небайдужість і розуміння важливості інформації у тяжкий воєнний час. Ваші роботи – це жива, талановита сторінка літопису спільного шляху до нашої Перемоги!
Переможцями конкурсу «Інформація. Знання. Дія-2022» визнані:

Публікація про захисників України - працівників підприємств, членів ПМГУ: О.Демченко «Цей орден для мене дуже цінний», газета «Під знаком  руди і металу» Криворізької міської ради ПМГУ; Г.Гончаров «Ми воюємо за правду», сайт ПМГУ, ПО ПМГУ «Запоріжсталь».

Публікація про волонтерський рух у первинних і територіальних організаціях ПМГУ: М.Омельницька «Коли робота кипить під звуки сирен», газета «Під знаком  руди і металу» Криворізької міської ради ПМГУ.

Публікація про профспілкову підтримку спілчан, які через російську агресію втратили місце роботи/проживання: С.Соловйов «Владислав Гущин: «Кривий Ріг схожий на довоєнний Маріуполь», сайт ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг».

Публікація про профспілкового лідера, активіста: О.Шахмоть «Наша любов до України потужніша за російську зброю», газета «Під знаком  руди і металу» Криворізької міської ради ПМГУ; О.Черненко «Історичні байки та з ДМЗ козаки», газета «Новини DCH Steel» ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».

Публікація про ефективну реалізацію основних напрямів роботи ПМГУ: В.Білик «Потрібен комплексний підхід – і ПМГУ у цьому добре допомагає», сайт ПО ПМГУ ПАТ «АрселорМиттал Кривий Ріг», Н.Чепець «Профспілкові будні та пріоритетні завдання у військовий час», сайт АТ «Покровський ГЗК».

Фотосупровід інформації про роботу Профспілки: Н.Плужник, газета «Шахтар Кривбасу», АТ «Кривбасзалізрудком»

Публікація, спрямована на створення позитивного іміджу Профспілки: Д.Долгова «Дарували святковий настрій», газета «Шахтар Кривбасу», АТ «Кривбасзалізрудком», С.Агатьева «В приоритете – социальный мир в коллективе», газета «Залізне серце Кривбасу» АТ «Південний ГЗК».

Активна співпраця з Інформаційним центром ПМГУ: О.Шахмоть, Криворізька міська рада ПМГУ, А.Слюсаренко, ПО ПМГУ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

Подяки ЦР ПМГУ за участь у конкурсі та підтримку інформаційної роботи в умовах воєнного стану отримали: Криворізька міська рада ПМГУ (голова Макаренко А.К.), Дніпропетровська обласна рада ПМГУ (голова Чайка А.Є.), Запорізька обласна радіа ПМГУ (голова Сєдов В.М.), Донецька обласна рада ПМГУ (голова Сівко Є.Ф.), ПО ПМГУ Вільногірського ГМК (голова Клименко Ф.Ф.).

Вітаємо переможців! А також запрошуємо всіх бажаючих взяти участь в конкурсі «Інформація. Знання. Дія - 2023».

16 травня 2023 р.

Запрошує Академія праці, соціальних відносин та туризму

Вже 30 років Академія праці, соціальних відносин та туризму готує висококваліфікованих фахівців із багатьох престижних спеціальностей, що мають попит на вітчизняному ринку праці.

Сьогодні АПСВТ - це осередок сучасних знань про суспільство та соціальні технології. У цьому виші студенти навчаються за новими освітніми програмами з економіки, права, соціальних технологій, туризму та ін.

Зважаючи на складні умови сьогодення, Академія пропонує своїм абітурієнтам Програму корпоративної лояльності, яка містить дуже цікаві і вигідні пропозиції (детальніше – у презентації АПСВТ).

Освіта, здобута в АПСВТ, - це гарантія запитаності на ринку праці. Адже в наш час як ніколи Україна потребує висококваліфікованих фахівців, які зможуть зробити гідний внесок у повоєнне відновлення національної економіки

12 травня 2023 р.

На базі Комітету відбулося обговорення стану та розвитку
соціального діалогу в Україні в умовах війни

10 травня 2023 року на базі Комітету відбулася робоча зустріч за участі керівництва Комітету, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економіки України та Національної служби посередництва і примирення (далі – НСПП), професійних спілок щодо побудови нової моделі соціального діалогу в Україні.

Незважаючи на воєнний стан та глобальні виклики сучасності, соціальний діалог в Україні демонструє сталий розвиток. Учасники зустрічі наголосили на ключовій ролі соціального діалогу в економічній та соціальній стійкості країн Європейського Союзу та відзначили активне ведення соціального діалогу в Україні на національному рівні.

«Успішна взаємодія сторін соціального діалогу може стати прикладом для наслідування іншими державами, які знаходяться в складних умовах війни», - зазначав у своєму виступі Голова НСПП Дмитро Кухнюк.

Головними питаннями для обговорення стали розвиток соціального діалогу в Україні у період воєнного стану, а також участь профспілкових організацій у формуванні та реалізації реформ соціально-економічної політики України після його завершення.

У своєму виступі Дмитро Кухнюк відзначив важливість оновлення законодавства про соціальний діалог в Україні та приведення у відповідність до викликів воєнного часу трудового законодавства. Згадувалося про прийняття Верховною Радою України нових законів, які захистили права найманих працівників на працю на безпечних територіях; врегулювали особливості взаємодії між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу, зокрема, в частині організації гнучких режимів праці; унормували низку проблемних питань у сфері колективно-договірного регулювання.

Повідомлялося, що на сьогодні за участі НСПП та соціальних партнерів діє робоча група з напрацювання проекту Закону України «Про колективні трудові спори». Після обговорення тексту законопроекту зі стейкхолдерами на регіональному рівні та співпраці з міжнародними організаціями, які реалізують проекти міжнародної технічної допомоги, проект Закону буде запропонований народним депутатам України для внесення до Верховної Ради України.

Упродовж 2022-2023 років профспілкові об’єднання продовжили підтверджувати право представляти інтереси працюючого населення в соціальному діалозі з державою та роботодавцями. Відповідність критеріям репрезентативності на національному рівні підтвердила Конфедерація вільних профспілок України та Об’єднання організацій роботодавців України. Також оцінку відповідності критеріям репрезентативності успішно пройшли Професійна спілка працівників Пенсійного фонду України, 13 галузевих профспілок. На територіальному рівні репрезентативність підтвердили 113 організацій профспілок та 10 обласних організацій роботодавців.

На завершення свого виступу лідер НСПП повідомив, що після квітневого візиту тристоронньої делегації від України (представників учасників соціального діалогу) до штаб-квартири Міжнародної організації праці з’явилися нові ідеї щодо оновлення законодавства в соціальній сфері відповідно до директив ЄС. Також в планах – активізувати процес залучення інститутів громадянського суспільства до соціального діалогу та створити площадки громадянського діалогу європейського зразка.

Заступник Міністра економіки України Тетяна Бережна у своєму виступі зупинилася на визначній ролі соціального діалогу в забезпеченні підвищення рівня і якості життя громадян та соціальної стабільності в суспільстві. «Потрібно пам’ятати, що нас чекає повоєнна відбудова. Маємо організувати ринок праці відповідно до побажань та цінностей, у тому числі нового покоління українців, щоб зберегти талановиті та професійні трудові ресурси та не допустити виїзд цієї категорії громадян до інших держав, - зазначила пані Бережна. – Захист і надмірне опікання людей не завжди призводить до забезпечення якості їх життя і соціальної стабільності в суспільстві. Маємо сформувати нове, актуальне бачення на предмети обговорення соціального діалогу, побудувати трудове законодавство на цінностях нового покоління українців - незалежність, відповідальність за власне життя та самостійно прийняті рішення».

Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович в свою чергу підтримала необхідність переходу від філософії патерналізму в соціальній політиці до відповідальності за власне життя та добробут. «Наша філософія – допомогти кожній людині відновити себе і дати їй можливість взяти відповідальність за себе в свої руки. Ми дуже сподіваємося на активну позицію в цьому питанні з боку профспілок, які також зацікавлені в працевлаштуванні та економічній незалежності українців, - наголосила пані Жолнович. – Звісно, більшість громадян через війну потребує тієї чи іншої допомоги. Ми як Міністерство бачимо збільшення людей, що декларують потребу у додатковій підтримці і, разом з тим, констатуємо брак ресурсу для задоволення абсолютно усіх запитів. Далі це замовчувати неможливо. Ми не можемо жити так, як це було до війни. Треба розраховувати свої ресурси, і не тільки зараз, в умовах війни, але і в період повоєнної відбудови України». Серед питань, над якими працює Кабінет Міністрів України – повернення українців, які виїхали через війну за кордон, економічна незалежність громадян, в тому числі осіб з інвалідністю, кількість яких через російську агресію зростає щодня.

Держава усвідомлює проблеми, що постають перед Україною в умовах війни та має чіткий план дій щодо подолання викликів, що виникають. Одним з викликів є зростання рівня бідності в Україні, який за період широкомасштабної військової агресії росії проти України збільшився майже в 5 разів. Війна відкинула Україну у рівні бідності на 16 років назад.  Ще одним важливим завданням соціальної політики України є організація належної поствоєнної адаптації демобілізованих військовослужбовців у мирне життя, в тому числі – сприяння економічній незалежності ветеранів та можливості конкурувати в цивільному секторі трудових відносин. Також існує нагальна необхідність змінювати пенсійну систему України, яка вже давно не може гарантувати українцям в поважному віці належного фінансового забезпечення. Впровадження потребує накопичувальна пенсійна система. Серед нових для України викликів в соціальній сфері є створення механізму регресних позовів до країни-агресора щодо відшкодування завданих збитків життю та здоров’ю громадян України та запровадження системної демографічної політики. Під час робочої зустрічі зазначалося, що окремої уваги також потребує державна політика у сфері праці з урахуванням міграції населення в умовах війни.

«Ми розуміємо всі проблеми та виклики, які стоять перед країною. Нас чекають надзвичайно важкі часи з точки зору соціального забезпечення. Уже сьогодні нашу соціальну систему повністю фінансують міжнародні партнери. Тому для переходу з рейок військових на рейки мирного часу та повернення тих прав та захисту, який був до війни, потрібен час та багато роботи кожного в країні, - зауважила Галина Третьякова. – Уже зараз парламент разом з Кабміном та міжнародними експертами  напрацьовує Національну стратегію доходів, якою має бути врегульовано питання оподаткування фізичних осіб та передбачена можливість звільнення нижнього доходу кожного утриманця родини від оподаткування. Таким чином держава підтримає годувальника у забезпеченні базових потреб домогосподарства».

У процесі напрацювання нової соціальної політики в країні державники також планують передбачити відповідальність юридичних та фізичних осіб за нанесену шкоду життю та здоров’ю та, відповідно, створити методологію чесної компенсації. «Відповідно до чинного законодавства, держава має компенсувати шкоду, яку людині завдала та чи інша юридична або фізична особа. Наприклад – підприємство, на якому людина отримала трудове каліцтво. На сьогодні той, хто безпосередньо наніс шкоду, не несе повної відповідальності перед тим, хто її отримав, - пояснила пані Третьякова. – Компенсація за нанесену в цьому випадку шкоду має передбачати переобладнання життя під потреби особи з інвалідністю, яка отримала інвалідність внаслідок нанесення такої шкоди, покривати недоотриманий людиною дохід, відшкодовувати в чесному обсязі збитки за «біль та жаль». Саме такий термін використовує Європа».

Заступник Голови Федерації професійних спілок України, Перший заступник Голови СПО профспілок на національному рівні Олександр Шубін запевнив у готовності профспілкової сторони до активної роботи в процесі подолання викликів воєнного часу та відновлення України в контексті інтеграції країни в ЄС. Уже зараз, за його словами, варто розпочати роботу з актуалізації Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні. Також, на думку пана Шубіна, потребує відновлення робота Національної тристоронньої соціально-економічної ради. «Не кожна країна може похвалитися наявністю соціального діалогу в період війни і це визнається нашими колегами за кордоном. Лідерство у цьому процесі займає Комітет. Майже жоден законопроект не проходить без створення відповідної робочої групи, де представлені сторони соціального діалогу, експерти. Водночас, за світовою практикою, ключова роль в соціальному діалозі має належати виконавчій гілці влади як стороні такого діалогу. Тому закликаємо міністерства та відомства до більш тісної взаємодії із соціальними партнерами, зокрема, на етапі розробки проектів законів та підзаконних актів, - наголосив заступник Голови Федерації професійних спілок України. – Крім того, з нашої точки зору потрібно долучити соціальних партнерів також до напрацювання профільних розділів в плані відбудови України. Велика кількість наших людей через війну вже вимушено інтегрована в європейський ринок праці, вони є цінними працівниками для іноземних країн. Тому питання гідної праці в Україні, соціального діалогу є наріжним для їх повернення та побудови в Україні сталого мирного майбутнього».

Запрошені до участі в робочій зустрічі голови профспілкових організацій у своїх виступах також наголошували на необхідності збереження трудового капіталу в Україні, розвиток стратегічних галузей економіки під час відбудови держави після Перемоги над російським агресором. За словами профспілкових лідерів, серед питань, що потребують вирішення: підтримка громадян, які стали тимчасово безробітними через зупинку роботи підприємства (під впливом війни); перекваліфікація людей, що втратили роботу та не можуть реалізувати себе на ринку праці через брак вакансій відповідно до компетенцій особи; підтримка молоді в процесі працевлаштування; психологічна підтримка працевлаштованих, що позитивно вплине на життя громадян та продуктивність їх праці; безпека праці в будівельній галузі, яка стане стратегічною в процесі поствоєнного економічного розвитку України; розвиток соціального діалогу на галузевому рівні.

Голова Профспілки металургів і гірників України  Олександр Рябко у своєму виступі звернув увагу на необхідність підвищити ефективність результатів соціального діалогу, зокрема, в частині поступового скорочення обмеження прав працівників у період воєнного стану; необхідності посилення державної підтримки стратегічних галузей промисловості, а також на доцільності включення до умов договорів з післявоєнної відбудови України положень, що дозволять відновити трудовий потенціал країни, забезпечити гідні умови праці, створення нових робочих місць.
Голова Профспілки машинобудівників та приладобудівників України Анатолій Курбаченко, в свою чергу, звернувся до профільних міністерств із закликом посилити соціальний діалог на рівні галузей з метою відродження в країні високотехнологічного виробництва.

Голова Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України Олександр Давиденко повідомив про важкі умови роботи найманих працівників цієї критично важливої галузі та звернувся до представників держави з проханням посилити співпрацю щодо покращення умов праці відповідної категорії громадян, зокрема, в частині організації комплексних програм психологічної реабілітації. А Голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, заступник голови ФПУ на громадських засадах Василь Андреєв закликав до об'єднання зусиль щодо посилення безпеки і здоров'я працівників на роботі. Також пан Андреєв наголосив на необхідності створення в Україні Інспекції праці європейського зразка, роль якої полягатиме у контролі виконання законодавства про працю у країні, що відбудовуватиметься.

Питання налагодження співпраці профспілок і влади у питаннях соціальної та трудової реабілітації молодих українських ветеранів війни порушила у своєму виступі Голова молодіжної ради Федерації професійних спілок України Іванна Храпко. А Голова Федерації профспілкових організацій Чернігівської області Ігор Москаленко поінформував про спільні зусилля соціальних партнерів на територіальному рівні з відбудови зруйнованої війною Чернігівської області.
Учасники робочої зустрічі домовилися про підтримку високого рівня активності ведення соціального діалогу, ефективної співпраці в подоланні викликів воєнного часу та повоєнній відбудові України в контексті європейської інтеграції. Були визначені питання, які потребують опрацювання. Очікується проведення низки консультацій з питань, обговорених під час зустрічі у Комітеті.
8 травня 2023 р.

Європейський експорт металопрокату у 2022 році скоротився на 14%

Згідно з звітом Економічного комітету Європейської асоціації виробників сталі (EUROFER) «Перспективи економічного розвитку та ринку стали на 2023—2024 роки/другий квартал 2023 року», загальний обсяг експорту сталевої продукції з ЄС до третіх країн у четвертому кварталі минулого року скоротився на 20 відсотків у річному порівнянні.

У звітний період експорт плоского прокату з ЄС скоротився на 18%, а експорт сортового прокату зменшився на 29%, повідомляє Steel Orbis.

У 2022 році експорт сталевого прокату з ЄС скоротився на 14% внаслідок скорочення експорту як плоского, так і сортового прокату, що впав на 10% та 22% відповідно. EUROFER повідомила, що Велика Британія, США, Туреччина, Швейцарія та Єгипет були найбільшими експортними напрямками для експорту стали з ЄС у четвертому кварталі минулого року. На ці п'ять країн разом припадало 58% всього експорту сталевого прокату ЄС у зазначений період.

У цьому кварталі експорт готової продукції до Бразилії та Індії зріс на 44% та 7% відповідно, а експорт до Китаю, Туреччини, Швейцарії, Єгипту та Великобританії скоротився на 31%, 36%, 25%, 17% та 14%, відповідно, протягом усього року. Згідно з звітом EUROFER, у четвертому кварталі 2022 року на експорт плоского прокату припадало 71% експорту готової продукції, а на експорт сортового прокату припадало 29%, що залишилися.

8 травня 2023 р.

НБУ очікує на значне зниження інфляції вже в першому півріччі

Під впливом жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та стриманого внутрішнього попиту, інфляція в Україні цього року сповільниться до 14,8%. Про це свідчить щоквартальний звіт регулятора за квітень 2023 року.

Водночас, за прогнозами НБУ, наступного року інфляція сповільниться до 9,6%, а 2025 року — до 6%. Ослаблення інфляційного тиску очікується з урахуванням припущення про зниження ризиків безпеки з початку 2024 року, закладене у прогноз, подальше відновлення логістики та виробничих потужностей та послідовну монетарну політику Нацбанку.

При цьому, зазначає регулятор, монетарні умови ще довго залишатимуться досить жорсткими навіть за зниження облікової ставки з четвертого кварталу 2023 року. «Це обумовлюється очікуваним уповільненням інфляції та відповідно зростанням реальної прибутковості гривневих інструментів. Послідовна монетарна політика, спрямована на підтримку привабливості гривневих заощаджень, дозволить зберегти курсову стійкість, у тому числі на етапі пом'якшення валютних обмежень», — йдеться у звіті.

Як повідомлялося, Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2023 році з 0,3 до 2%.

28 березня 2023 р.

Україна: битва за відновлення

Україна веде запеклу боротьбу за свою незалежність проти російських загарбників, у якій має перемогти. Але державі треба виграти ще одну битву - за відновлення власної економіки, яка зазнала і зазнає від ворога нищівної руйнації. Іншого шляху немає – українську економіку потрібно не тільки відновити, а й побудувати її сильною та конкурентною, в першу чергу розвинувши внутрішній ринок.

24 березня на платформі Zoom відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку «План відновлення України від наслідків війни». На заході виступили, зокрема, Голова Комітету з питань економічного розвитку Д. Наталуха, Перший заступник Голови Комітету С.Тарута, Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки України Ю.Свириденко, Президент Українського союзу промисловців і підприємців А.Кінах, Директор «Укрпромзовнішекспертиза» В.Власюк, Директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Е.Лібанова та інші.

На слуханнях були присутні Голова ПМГУ О.Рябко, заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський та провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.

Виступи учасників згідно Програми заходу були присвячені проблемам вітчизняної економіки сьогодні та тим, з якими зіткнеться країна в повоєнний час і до вирішення яких вже необхідно готуватися, зокрема:
- налагодженню продуктивної роботи підприємств після війни,
- виконанню стратегічних завдань бізнесу та ролі його структурованих об’єднань в реалізації Плану відновлення України,
- підтримці інвестиціями переробної промисловості - основи відновлення України та джерела високої доданої вартості,
- складнощам вирішення демографічних завдань держави, пов’язаних з величезною міграцією переселенців, у тому числі за кордон, та їх поверненням та інші.

Профспілка металургів і гірників України сьогодні співпрацює з соціальними партнерами, вирішуючи важливі соціальні питання та підтримуючи власними зусиллями членів Профспілки під час війни.

ПМГУ готова сьогодні долучитися до відбудови країни, яку треба забезпечувати вже зараз, не гаючи часу. Трудові ресурси є основою економіки та добробуту нації. Влада, роботодавці і профспілки мають бути відповідальні та докласти всіх зусиль, щоб їх зберегти. Розвиток і майбутнє нашої країни творять люди, і працівники гірничо-металургійного комплексу держави – запорука міцності цієї стратегічної галузі, з якою пов’язане майбутнє України.

23 березня 2023 р.

Сучасній профспілці – сучасний Статут

Які б не були часи, головне завдання нашої Профспілки залишається незмінним – всебічно захищати права та інтереси людей праці. Однак конкретні цілі, пріоритетні напрями діяльності ПМГУ залежать від нагальних потреб металургів і гірників України. Тож Профспілка ніколи не перебуває в статиці, вона живе, розвивається.

Цей процес неодмінно знаходить відображення і у головному документі Профспілки – її Статуті. Доречну та своєчасну актуалізацію його норм забезпечує робота Статутної комісії ПМГУ. У її складі, визначеному на грудневій звітній Конференції ПМГУ, – 12 осіб, представників профорганізацій різного рівня, на чолі з головою комісії, лідером первинки МК «Азовсталь» Юрієм Дорошенком.

Перед цією командою фахівців наразі стоїть непросте завдання: привести наш Статут у відповідність до сучасних реалій, враховуючи, що його зміст визначає «правила гри» для всієї Профспілки і для кожної з її первинок (які суттєво відрізняються одна від одної за складом, географією, чисельністю).

«Ваша місія – дуже відповідальна, її виконання потребує не лише ґрунтовних знань у сфері трудового законодавства і практики профспілкової діяльності, але й максимально виваженого підходу, вміння розрізняти головне і другорядне», – зазначив перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко у короткій промові до відкриття березневого засідання Статутної комісії в місті Дніпрі. Звертаючись до членів комісії, він побажав їм натхнення у спільній роботі з перегляду статутних норм і висловив переконання, що її результати підуть на користь членам Профспілки.

21 березня 2023 р.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтримує позицію європейських профспілок щодо необхідності дотримання міжнародних трудових
стандартів в Україні

Про це зазначено у її відповіді Генеральному секретарю Європейської федерації профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО - EPSU) Яну Гудріаану, який звернувся до ЄК з огляду на Саміт Україна-ЄС 3 лютого ц.р.

«Шановний пане Генеральний секретар!
Я хотіла б подякувати Вам за Ваш лист і привітати підтримку, надану Європейською федерацією профспілок громадського обслуговування (ЄФПГО) Україні та її народу. Я також високо ціную зусилля, які докладають українські профспілки для допомоги населенню в нинішніх надзвичайно складних умовах, і визнаю важливість участі соціальних партнерів у відновленні країни.

Я належним чином узяла до відома занепокоєння, висловлені у Вашому листі щодо поточних реформ трудового законодавства, загального функціонування соціального діалогу та становища профспілок в Україні.

Я високо ціную зусилля, які докладають українські профспілки для допомоги населенню в нинішніх надзвичайно складних умовах, і визнаю важливість участі соціальних партнерів у відновленні країни.

Я належним чином узяла до відома занепокоєння, висловлені у Вашому листі щодо поточних реформ трудового законодавства, загального функціонування соціального діалогу та становища профспілок в Україні.

Дозвольте мені ще раз наголосити на важливості, яку Комісія надає ролі соціального діалогу як важливого та корисного інструменту ефективно функціонуючої соціальної ринкової економіки. Нещодавно це було ще раз підтверджено у Повідомленні Комісії «Зміцнення соціального діалогу в Європейському Союзі: використання його повного потенціалу для управління справедливими перехідними процесами» та у пов’язаній з ним пропозиції щодо Рекомендації Ради, яка визначає шляхи подальшого зміцнення країнами соціального діалогу та колективних переговорів на національному рівні.

У Повідомленні чітко вказано на необхідність сприяння соціальному діалогу та колективним переговорам як складовим процесу розширення ЄС. Повноправне членство українських профспілок в ЄФПГО сприяє підготовці їх до участі в соціальному діалозі на рівні ЄС.

Під час зустрічей з українською владою, як на міністерському, так і на технічному рівнях, Комісія систематично наголошує на необхідності покращення та просування соціального діалогу. У зв’язку з цим ми належним чином враховуємо результати міжнародних розглядів, зокрема, пов’язаних з імплементацією конвенцій Міжнародної організації праці про свободу асоціації та сприяння колективним переговорам, у тому числі щодо відчуження майна.

Що стосується конкретно проекту Закону «Про працю», то з Україною продовжується технічний обмін думками з метою надання їй підтримки в досягненні мети розробки законодавства відповідно до законодавства ЄС, а також заохочення та поваги до соціального діалогу.

Нещодавно опублікований робочий документ Комісії, який містить аналітичний звіт для України у відповідь на її заявку на членство в ЄС, також вказує на необхідність усунення Україною значних недоліків у трудовому законодавстві та покращення соціального діалогу.

ЄС буде продовжувати стежити за розвитком трудового законодавства України та заохочуватиме належне залучення соціальних партнерів до його підготовки.

Дозвольте мені подякувати Вам за участь ЄФПГО у вирішенні цих важливих питань та запросити Вас і надалі ділитися будь-якими конкретними занепокоєннями зі службами Європейської комісії.

З повагою,
Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської комісії".

17 березня 2023 р.

Україна у січні-лютому 2023 року експортувала металу на 568 млн доларів

Металургійні підприємства України за підсумками січня-лютого 2023 року експортували метали та вироби з них на $568 млн. За аналогічний період 2022 року було експортовано відповідної продукції на $2,26 млрд. Про це йдеться у прес-релізі Державної митної служби.

Загалом товарообіг України за підсумками січня-лютого 2023 року становив $16,5 млрд, що на 30% менше, ніж за аналогічний період 2022-го.

У січні-лютому поточного року в Україну імпортували товарів на суму $10,1 млрд, а експортували — на $6,5 млрд. При цьому оподатковуваний імпорт склав $8,1 млрд, що становить 80% загальних обсягів товарів, що імпортуються.

Країни, з яких найбільше імпортували товарів в Україну: Китай — $1,7 млрд, Польща — $1 млрд і Туреччина — $760 млн. Серед категорій товарів, якою найбільше ввозили:
машини, обладнання та транспорт - $2,9 млрд;
паливно-енергетичні товари - $2,6 млрд;
продукція хімічної промисловості - $1,7 млрд.

Найбільшими споживачами української продукції за цей період стали: Польща — $953 млн, Румунія — $609 млн, Китай — $605 млн. До трійки товарів, що найбільше експортуються з України, крім металів і виробів з них, увійшли продовольчі товари ($4,3 млрд), а також машини, обладнання та транспорт ($521 млн).

При митному оформленні експорту товарів, на які встановлено вивізне мито, до бюджету сплачено 223,3 млн грн.

Зазначимо, за підсумками 2022 року з України було експортовано товарів на $44,1 млрд, а імпорт становив $55,2 млрд. У лютому 2023 року відвантаження української продукції за кордон зросло на 7,1% м/м. - до $3,32 млрд. Вартість імпорту в лютому поточного року склала $5,03 млрд.

Українські металурги 2022 року зменшили експорт залізняку на 45,9% порівняно з 2021 роком — до 23,98 млн т. Експорт чавуну за рік упав на 59% р./р. - до 1,32 млн т. Відвантаження напівфабрикатів скоротилися на 72% р/р, до 1,89 млн т.
23 лютого 2023 р.

Україна – на 19-тій позиції у світовому виробництві чавуну

За даними Worldsteel, у січні 2023 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 112,94 млн т чавуну, з яких 104,03 млн т доменним способом і 8,91 млн т методом прямого відновлення. Це на 0,36% вище за показник січня 2022 р. (112,53 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні 2023 р. виплавили 69,44 млн т чавуну, що на 5,40% вище показника січня 2022 р. (65,88 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві у січні 2023 р. становить 61,5%.

Україна (0,38 млн т або 21,50% відносно січня 2022 р.) обіймає 19-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.

23 лютого 2023 р.

Україна в січні посіла 35 місце серед країн-виробників сталі

Світова виплавка сталі у січні 2023 р. становить 145,25 млн т, що на 3,29% нижче показника січня 2022 р. (150,20 млн т).

Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 79,45 млн т, що на 2,28% вище показника січня 2022 р. (77,68 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 54,7%.

Україна (0,28 млн т або 15,34% відносно січня 2022 р.) обіймає 35-те місце серед 64 країн-виробників сталі.

9 лютого 2023 р.

Голова ПМГУ Олександр Рябко надіслав листа зі словами співчуття нашим колегам – турецьким металургам з приводу загибелі людей та величезних втрат внаслідок землетрусу:
«Президенту МЄФМ, Президенту Türk Metal,  Певрулу Кавлаку.

Шановний Певрул Кавлак !
Шановні колеги!
Прийміть щирі слова співчуття та підтримки у зв'язку з потужним землетрусом у Вашій країні, який спричинив численні жертви та великі руйнування.
Профспілка металургів та гірників України поділяє біль турецького народу. Ми сумуємо разом з Вами за тисячами загиблих людей. І з великою надією бажаємо пораненим та постраждалим якнайшвидшого одужання.
Ми віримо, що турецький народ завдяки своїй силі та стійкості подолає наслідки цього  стихійного лиха, відновить зруйновані будинки та об'єкти інфраструктури.
Наші думки та наші серця – з вами, дорогі брати та сестри.
З глибокою повагою
Голова ПМГУ Олександр Рябко».

2 лютого 2023 р.

«Запоріжкокс» підтвердив відповідність міжнародним стандартам ISO

Наприкінці минулого року «Запоріжкокс» успішно пройшов наглядові аудити інтегрованої системи менеджменту на відповідність вимогам міжнародних стандартів якості, екології, охорони праці й енергетичного менеджменту (ISO 9001:2015, ISO 45001:2018, ISO 50001:2018 та ISO 14001:2015). Позитивні висновки фахівців, підтверджені відповідними сертифікатами, свідчать про ефективність застосовуваних підприємством бізнес-процесів та зміцнюють репутацію компанії на вітчизняних і зарубіжних ринках.

В інформації з цього приводу, оприлюдненій пресслужбою групи «Метінвест», зазначається, що аудитори компанії «Технічні та управлінські послуги» і корпоративного партнера ТUV AVSTRIA провели перевірки в усіх підрозділах підприємства, зокрема у вуглепідготовчому, коксовому цеху, цехах сіркоочищення, уловлювання та інших. За підсумками оцінки вони констатували системну роботу над поліпшенням якості продукції, ефективне впровадження заходів з енергозаощадження, високий рівень безпеки праці й дотримання міжнародних екологічних норм, і рекомендували «Запоріжкокс» до продовження сертифікатів на відповідність стандартам якості, охорони здоров’я та безпеки праці, енергетичного й екологічного менеджменту.

30 грудня 2022 р.

Як для українців з 1 січня зміняться податки, тарифи та пенсії

Мінімальна зарплата
У 2023 році в Україні не підвищуватимуть мінімальну зарплату. Весь рік вона залишатиметься на рівні грудня 2022 року – 6 700 грн на місяць або 40,46 грн у погодинному розмірі.

Податки
ФОПи першої групи сплачують єдиний податок у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для працездатних, другої групи – 20%. Для ФОПів третьої групи ставки незмінні: 5% – для неплатників ПДВ, 3% – для платників ПДВ. На час дії воєнного стану діє пільгова ставка 2% (неплатники ПДВ). Від розміру мінімальної зарплати залежить і розмір єдиного соціального внеску. Ставка ЄСВ становить 22%. Оскільки мінімалка не зміниться, то й ЄСВ залишиться тим самим: мінімальний за місяць – 1 474 грн, максимальний (15 мінімальних зарплат) – 22,11 тис грн на місяць.

Тарифи
Взимку в Україні тарифи на комунальні послуги не мінятимуть. У липні Кабмін продовжив дію фіксованої ціни на газ для виробників тепла (7,4 грн за куб м) до 31 травня 2023 року. Від ціни на газ залежать ціни й тарифи на тепло та гарячу воду.
Схожа ситуація і з електроенергією. Згідно з постановою уряду, до 31 березня 2023 року ціна для побутових споживачів становитиме 1,44 грн за кВт-год за споживання до 250 кВт-год на місяць та 1,68 грн за кВт-год – понад 250 кВт-год.

Земельний податок
З 1 січня 2023 року починають діяти зміни до Податкового кодексу, які були ухвалені 30 листопада 2021 року. Вони передбачають введення нового збору – мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) щодо земельної ділянки. Податок необхідно сплатити за користування або володіння земельною ділянкою.

Пенсії
З 1 грудня мінімальна пенсія зросла на 66 грн до 2 093 грн. На наступний рік запланована індексація пенсій. Так, березнева індексація становитиме 5,4%.

Субсидії
Нараховувати субсидії тепер буде Пенсійний фонд. Прогнозується, що середній розмір субсидії становитиме близько 1 800 грн на місяць.
Фінансова звітність лише в електронній формі
Згідно з новим законом представники держорганів, ФОПи, юридичні особи та фізичні особи можуть подати фінансову звітність лише в електронній формі.

21 листопада 2022 р.

Страхувальник подає відомості про працівника щодо належності або неналежності до професійних спілок

6 листопада набрав чинності Закон України 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682).

Законом № 2682 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон про ЄСВ).

Отже, частину 1 статті 17 Закону про ЄСВ викладено в новій редакції, відповідно до якої інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених Законом про ЄСВ та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:
- призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;
- виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;
- моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;
- обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;
- накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.
Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Законом, зокрема, внесено зміни до частини 2 ст. 20 Закону про ЄСВ, якими передбачено, що персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо:
- переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору;
- про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги;
- належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
21 листопада 2022 р.

Україна зосередиться на моделі експортного зростання:
металургія в числі пріоритетів

Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за напрямком експортної моделі зростання. Про це під час виступу на Kyiv International Economic Forum заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляється на сайті відомства.

Наразі ключовими напрямками роботи уряду в економічній сфері є стабілізація економіки і закладання основ для відбудови України та поствоєнного розвитку. Вже нині ведеться робота над залученням інвестицій, забезпеченням страхування ризиків, створенням відповідної нормативної бази тощо.
За словами Юлії Свириденко, відбудова відбуватиметься через архітектуру та інституції, які потрібно створювати зараз, зокрема, через Фонд відновлення. Окрім того, йдеться про структуризацію фонду приватних інвестицій.

Перший віцепрем’єр-міністр підкреслила, що важливим питанням з точки зору залучення інвестицій залишається страхування воєнних ризиків, механізм має поширюватись як на іноземних, так і на внутрішніх інвесторів. Зокрема, уряд працює над страхуванням військових ризиків з MIGA та IFC. Ці структури покриватимуть військові ризики до 90% від суми реалізації проекту. Агенція MIGA вже виділило Україні $30 млн на реалізацію пілотних проєктів поточного року, у 2023-му Україна прагне залучити ще до $1 млрд саме на страхування інвестицій.

Важливим є забезпечення верховенства права та ствердження експортної моделі зростання. Україна зосередиться на розвитку галузей, які даватимуть найбільший ефект за цим напрямком: металургія, сільське господарство з високим рівнем переробки, військова та аерокосмічна технології, ІТ та military-tech.

Як зауважила Юлія Свириденко, Україна має бути приваблива своєю конкурентною податковою системою та швидкою логістикою. Потрібно розвивати оборонний комплекс, military-tech, аграрну переробку, металургію, але теж на базі переробки.

«Україна повинна отримати сталий доступ на ринки Європи і США. Бо сировина – це одна історія, а продукція переробки завжди була іншою, тут працювали тарифні та інші бар’єри. Тому ми стоїмо на позиції, що ЄС має продовжити дію Угоди про скасування мит для українських товарів. І минулого тижня в США ми порушували питання щодо продовження дії окремої угоди на сталь», – зазначила перший віце-прем’єр.

28 жовтня 2022 р.

Україна - на 14 позиції серед 40 країн-виробників чавуну

За даними Worldsteel, за 9 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 1054,36 млн т чавуну, з яких 971,83 млн т доменним способом і 82,53 млн т методом прямого відновлення. Це на 3,57% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (1093,41 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-вересні 2022 р. виплавили 656,10 млн т чавуну, що на 2,50% нижче показника 9 місяців 2021 р. (672,92 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 9 місяців 2022 р. становить 62,2%.

Україна (5,46 млн т або 35,81% відносно січня-вересня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.

28 жовтня 2022 р.

Світова виплавка сталі впала на 4,25%

Світова виплавка сталі за 9 місяців 2022 р. становить 1405,19 млн т, що на 4,25% нижче показника січня-вересня 2021 р. (1467,62 млн т).
Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 780,83 млн т, що на 3,40% нижче показника 9 місяців 2021 р. (808,31 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,6%.
Україна (5,53 млн т або 33,92% відносно січня-вересня 2021 р.) обіймає 23-тє місце серед 64 країн-виробників сталі.

28 вересня 2022 р.

Про ліквідацію Фонду соціального страхування України

Верховною Радою України 21 вересня 2022 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який було внесено (реєстр. №3663) до Верховної Ради ще у червні 2020 року (народний депутат України Папієв М.М.).

Законопроект категорично не підтримали профспілки, об’єднання роботодавців і громадськість. Проект також не підтримували Мінсоцполітики (яке забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування), і Пенсійний фонд. Мінюстом та іншими органами вносилися суттєві зауваження, які свідчили про неможливість його прийняття.

Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів було створено робочу групу для опрацювання пропозицій, внесених народними депутатами до цього законопроекту, яка засідала двічі і учасники робочої групи висловились проти прийняття законопроекту.

Про необхідність відхилення законопроекту СПО об’єднань профспілок звертався до Голови Верховної Ради України, а також неодноразово до депутатських фракцій і груп у Верховній Раді України, Прем’єр-міністра України. Були відповідні звернення від Національної тристоронньої соціально-економічної ради до Президента України, голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України.

На жаль, у вересні 2022 року позиція Мінсоцполітики та інших державних органів змінилась – виступили на підтримку законопроекту №3663 і як було зазначено вище, 21 вересня Верховною Радою закон прийнято у другому читанні і в цілому. Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Згідно з цим Законом:
- ліквідовується Фонд соціального страхування України, а управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку покладено на Пенсійний фонд України;
- Законом не передбачено комісій із соціального страхування на підприємствах і в організаціях, а рішення про призначення страхової виплати прийматиметься страхувальником або уповноваженими ним особами;
- скасовується для застрахованих осіб оплата за рахунок коштів соціального страхування лікування у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;
- погіршуються умови соціального захисту потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві. Чинним законом чітко визначено право потерпілих за рахунок коштів соціального страхування на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК. При цьому Законом передбачені конкретні розміри виплат та здійснення відповідних заходів.

Прийнятим Законом передбачено лише право потерпілих на послуги відповідно до інших законодавчих актів. Наприклад, зазначено, що потерпілі  забезпечуються допоміжними засобами реабілітації, необхідними під час професійного навчання чи перекваліфікації, відповідно до законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»: мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров'я в закладах охорони здоров’я, що проводяться відповідно до вимог законів України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я»; мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Проте незрозуміло яким чином це буде забезпечено і в якому обсязі. Адже як передбачається, реалізація прийнятого Закону зменшить видатки за рахунок коштів соціального страхування на 2-3 млрд грн у рік.

Прийнятим Законом вносяться зміни і доповнення до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», зокрема, до статті 61 - стосовно розширення повноважень правління Пенсійного фонду, до статей 65 і 68 - щодо наглядової ради Пенсійного фонду. Проте зазначені статті Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на сьогодні не діють, а наберуть чинності лише після перетворення Пенсійного фонду у неприбуткову самоврядну організацію. А для цього має бути прийнято окремо закон (але невідомо коли це може бути і чи будуть загалом такі зміни).   

Законом передбачено припинення Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України доручено у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону та забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону; які повинні набрати чинності одночасно з набранням чинності цим Законом.

Звісно, детальний аналіз прийнятої редакції Закону буде проведено після його підписання та опублікування.

28 вересня 2022 р.

Верховна Рада погіршила умови та тривалість
виплати допомоги по безробіттю в Україні

Це передбачає ухвалений в цілому законопроєкт №6067 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці.

Так, відтепер в Україні збільшується мінімальний страховий стаж, необхідний для отримання права на допомогу по безробіттю, з 6 до 7 місяців протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної.

Також встановлюється тривалість виплати допомоги по безробіттю залежно від страхового стажу особи.
Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати, залежно від страхового стажу:
до 3 років – 50 відсотків;
від 3 до 6 років – 55 відсотків;
від 6 до 12 років – 60 відсотків;
від 12 до 18 років – 65 відсотків;
від 18 до 24 років – 70 відсотків;
від 24 до 30 років – 75 відсотків;
понад 30 років – 80 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
перша половина строку тривалості виплати допомоги по безробіттю – 100 відсотків;
надалі – 50 відсотків.

При цьому, як передбачає проєкт державного бюджету на 2023 рік, в Україні відбудеться зростання рівня безробіття в країні фактично втричі порівняно з попереднім роком.

Як передбачають в уряді, наступного року без роботи залишатимуться майже третина українців - 28%, що є безпрецедентним показником в історії країни.

Ці показники розраховувалися за методологією МОП, і враховують кількість безробітних громадян у віці 15 – 70 років у відсотках до робочої сили відповідного віку.

Для порівняння, у 2021 році цей показник становив 9,9%. А у 2022 році уряд планував знизити безробіття до 8,5%.
Нагадаємо також, що 21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану».

Законом зменшено виплати допомоги по безробіттю.

Так, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежала від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати із безробіття прив’язані до мінімальної зарплати.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер становитиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.

26 вересня 2022 р.

Звітувала Запорізька обласна рада ПМГУ

На тлі руйнівної війни думки про профспілкову звітну кампанію відійшли на другий план навіть у лідерів та активістів, не то що у пересічних членів ПМГУ. Однак принцип обов’язкового звітування перед тими, хто тебе обрав, є ключовим в діяльності Профспілки металургів і гірників України. Він забезпечує відповідність дій різних ланок профспілкової структури потребам та інтересам людей праці. Тож, попри численні складнощі сьогодення, вчасне та організаційно досконале проведення звітних заходів має лишатися одним із наших пріоритетів.

Саме такими міркуваннями керувалися у запорізькому осередку ПМГУ, готуючись до Звітної конференції обласної організації Профспілки. Вона відбулася 22 вересня, за участі 95 обраних у первинках делегатів. Частина делегатів приймала участь у конференції в режимі онлайн. У такий же спосіб до обговорення питань її порядку денного долучився очільник ПМГУ Олександр Рябко.

Як і належно, з інформацією про роботу обласної ради Профспілки за період з 20 грудня 2019 року по 22 вересня 2022 року присутніх ознайомив голова територіальної організації Валерій Сєдов. В першу чергу, профлідер охарактеризував ситуацію в регіоні. Вона, на жаль, несприятлива: 60% Запорізької області окуповано, 20% знаходиться в зоні бойових дій, підприємства ГМК на підконтрольній Україні території потерпають від цілого комплексу економічних та логістичних проблем, які призводять до скорочення виробництва, і, як наслідок, до падіння рівня життя працівників. І так скрутне положення трударів погіршується діями влади щодо просування антисоціальних реформ в законодавчому полі, які також мають на меті послаблення позицій профспілкового руху.

Працюючи в таких умовах, Запорізька обласна організація ПМГУ закономірно стикнулася із цілою низкою нових викликів, але продовжила сумлінно вирішувати поставлені перед нею завдання у сферах соціально-економічного та правового захисту членів Профспілки, колективно-договірного регулювання трудових відносин, здійснення громадського контролю охорони праці, підтримки мобілізованих до лав ЗСУ, молоді, ветеранів, підвищення кваліфікації активу, інформування та інших.

Оприлюднивши конкретні дані щодо результатів роботи по кожному з наведених напрямів, Валерій Сєдов завершив свій виступ словами вдячності: профспілковому активу та первинним організаціям підприємств регіону, Центральній раді ПМГУ та обласній раді профспілок, фахівцям апарату Запорізької обласної ради – всім, хто у такий скрутний час знаходив у собі сили стояти на варті трудових прав та гарантій металургів і гірників України.

Дані щодо фінансового боку діяльності облорганізації (порушень у якій не виявлено) делегатам конференції представила голова контрольно-ревізійної комісії Тетяна Поцілуйко.

В обговоренні доповідей взяли участь голови первинок: О.Логунова (ПО ПМГУ «Запоріжвогнетрив»), І.Аскольдов (ПО ПМГУ «Дніпроспецсталь»), О.Ільїн (ПО ПМГУ «Запорізький завод феросплавів»).

У свою чергу можливістю поспілкуватися з учасниками Конференції скористався і Олександр Рябко. Він розповів про роботу Профспілки в умовах воєнного часу, про допомогу, що надається спілчанам, які через російську агресію втратили роботу і можливість нормального життя, про значну волонтерську підтримку наших воїнів з боку первинних, територіальних організацій ПМГУ та Федерації профспілок України. Також Олександр Іванович дав високу оцінку тій сутужній і ефективній роботі, яку виконує Запорізька обласна організація Профспілки в надскладних умовах сьогодення.

За підсумками всіх виступів звіт КРК було затверджено, роботу Запорізької обласної ради ПМГУ в звітному періоді – визнано задовільною. Всі ухвалені конференцією рішення знайшли відображення у відповідних постановах.
19 вересня 2022 р.

Через війну без роботи залишилося понад 40% українців

Про це йдеться у прес-релізі кадрового порталу grc.ua.

Зазначається, що лише кожен п'ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. Така сама кількість (22,5%) українців продовжують працювати, отримуючи зменшену заробітну плату.

За результатами дослідження, понад 40% українців залишилися без роботи: через припинення діяльності компанії втратили роботу 19% опитаних, ще 10,9% опитаних повідомили про скорочення їхніх посад, 11,3% втратили роботу внаслідок переміщення до іншого регіону.

Серед тих українців, які продовжують працювати, половина (52%) перебувають в активному пошуку нової роботи через незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії або умовами праці.

Раніше повідомлялося, що безробіття в Україні досягло рекордних масштабів. Зазвичай рівень безробіття тримається в районі 9-10%, але через війну він зріс до 35%, і це не межа.

16 вересня 2022  р.

Право на страйк під загрозою в новому законодавстві ЄС

Право на страйк може бути підірвано новим законодавством ЄС, покликаним забезпечити здатність єдиного ринку протистояти кризам, таким як пандемія Covid, виявив юридичний аналіз, проведений ЄКП.

У вівторок Європейська комісія має намір прийняти свою пропозицію щодо Регламенту про надзвичайний інструмент єдиного ринку (SMEI), який запровадить надзвичайні заходи, щоб гарантувати вільне пересування, а також доступність основних товарів та послуг під час будь-якої майбутньої кризи.

Однак в рамках реформи Комісія планує скасувати існуючий регламент* про функціонування єдиного ринку, який чітко захищає право на страйк. У проекті пропозиції Комісії щодо Єдиного ринку не передбачено жодних таких гарантій.

Профспілки занепокоєні тим, що це означатиме, що страйк може розглядатися як «криза» і що заходи, ініційовані SMEI, можуть підірвати колективні дії, порушуючи міжнародні права, такі як Хартія основних прав ЄС.
Наразі ЄКП звернулася до Європейської Комісії із закликом забезпечити захист права на страйк у новому законодавстві.

Конфедеративний секретар ЄКП Ізабель Шьоманн заявила:
«Пандемія Covid-19 і війна в Україні продемонстрували важливість колективних договорів, керованих профспілками, для забезпечення стійкої економіки, що враховує потреби працівників і громадян під час таких криз.
Право на страйк є невід'ємним від права працівників на колективні переговори і як таке не може бути обмежене надзвичайними заходами. Готовність до кризових ситуацій та реагування на них ніколи не повинні використовуватися як засіб для підриву або відсторонення від основних прав.

Повага до трудових прав є фундаментальною для соціальної ринкової економіки ЄС і ніколи не може розглядатися як перешкода для функціонування єдиного ринку.

Саме тому ЄКП закликає Комісію посилити гарантії дотримання основних прав у цьому законодавстві, зокрема, коли йдеться про соціальні, трудові та профспілкові права».

Примітка
*Стаття 2 «Полуничного Регламенту» 2679/98 про функціонування внутрішнього ринку держав:
«Цей Регламент не може тлумачитися як такий, що будь-яким чином впливає на здійснення основних прав, визнаних у державах-членах, включаючи право або свободу страйку. Ці права можуть також включати право або свободу здійснювати інші дії, що охоплюються конкретними системами промислових відносин у державах-членах».

16 вересня 2022  р.

Про подальшу долю галузі та соціальний діалог

14 вересня у Києві відбулася зустріч Голови ПМГУ Олександра Рябка з Президентом Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), головою НТСЕР Анатолієм Кінахом, передумовою якої стало Звернення Пленуму ЦР ПМГУ до органів влади щодо ситуації в гірничо-металургійній галузі України.

А.Кінах та О.Рябко обговорили ряд  питань, зокрема:
1. Збереження та у подальшому розвиток потенціалу галузі, враховуючи зростаючі потреби у металопродукції для підприємств оборонної промисловості, а також на відновлення  житла, інфраструктури, інших об’єктів, зруйнованих рф внаслідок повномасштабного вторгнення в Україну.
2. Сприяння соціальному діалогу на національному рівні між профспілками, роботодавцями та владою на належному рівні. Вони зазначили, що діалог було розпочато, але багато ініціатив та пропозицій залишились поза увагою посадовців, хоча вже давно назріла нагальна потреба у вирішенні болючих питань роботи в умовах війни.
3. Законодавчі ініціативи органів влади та депутатів Верховної Ради України.
У продовження цієї розмови стало запрошення Олександра Рябка до участі в засіданні Антикризового штабу УСПП, яке відбудеться у Києві 21 вересня. До напрацювання антикризових рішень щодо збереження і розвитку базових промислових галузей долучаться представники Уряду, НБУ, Верховної Ради, роботодавців. Анатолій Кінах зазначив, що багато проблем в умовах воєнного стану викликають ускладнена транспортна логістика, значне подорожчання енергоресурсів, брак обігових коштів та інше.

15 вересня  2022 р.

Росія має відшкодувати втрати від війни!

9 вересня в Міністерстві економіки відбулася узгоджувальна нарада з розгляду проєктів постанови та розпорядження Кабміну щодо відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України.

У нараді брали участь керівники та фахівці центральних органів виконавчої влади (Мінекономіки, Державної служби з питань праці, Міністерства фінансів України, Пенсійного фонду та інших); представники роботодавців та об’єднань роботодавців України; від Спільного представницького органу об’єднань профспілок – перший заступник голови СПО, заступник голови ФПУ О.Шубін, заступник керівника департаменту з питань економічного розвитку, ціноутворення, завідувач відділу з питань цін і тарифів ФПУ Л.Гребеннікова, завідувач відділу з питань оплати праці департаменту з питань бюджету та оплати праці ФПУ І.Живолуп. Профспілку металургів і гірників України, майже всі зауваження якої до вищезазначеного проєкту постанови ввійшли до пропозицій СПО об’єднань профспілок, представляла провідний експерт з питань регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ В.Броннікова.

Нараду вів генеральний директор директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки України Ю.Кузовой. Учасники провели фахове обговорення проєктів стосовно підходів до розрахунків грошових втрат роботодавців та працівників у війні, які пов’язані з трудовими відносинами та мають бути компенсовані агресором.

Переважну більшість пропозицій, які відстоювала на засіданні Профспілка металургів і гірників України, було враховано. Зокрема:
– узгоджено, що на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, мають право не тільки ті працівники, з якими було припинено трудові відносини, а й ті, з якими було призупинено дію трудового договору в період дії воєнного стану;
– враховано, що не мають права на відшкодування грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, особи, визнані винними (саме в судовому порядку) у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;
– із проєкту порядку відшкодування виключена норма щодо незастосування положень порядку до працівників, яких допущено до роботи без оформлення трудового договору (погоджено: якщо працівника допущено до роботи, то факт його роботи встановлено, а відсутність оформлення трудових відносин є провиною роботодавця, а не працівника);
– перелік сум, які належать до відшкодування працівнику, доповнено сумами невиплаченої середньої заробітної плати мобілізованим працівникам на час призову на військову службу внаслідок внесення зміни до статті 119 КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року №2352-IX щодо звільнення роботодавця від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу;
– для забезпечення дотримання та виконання процедур проєкту фахівцями Держпраці та роботодавцями збільшені строки подання та опрацювання заявок на відшкодування від роботодавців та працівників;
– досягнуто згоди стосовно необхідності доопрацювання порядку розрахунку компенсації за роботу понад нормальну тривалість робочого часу;
– розширено перелік документів, які підтверджуватимуть розрахунок грошових сум, та обставини, що спричинили втрату цих грошових сум.

Учасниками наради також були обговорені проблеми, які обов’язково мають бути вирішені при подальшому опрацюванні розглянутих «компенсаційних» проєктів. Робота над ними триває.
15 вересня  2022 р.

Українські металурги у серпні скоротили експорт чавуну на 30%

Українські металургійні компанії у серпні 2022 року скоротили експорт чавуну на 29,9% порівняно з попереднім місяцем — до 100,4 тис. т. У грошовому еквіваленті постачання чавуну за кордон за цей період знизилися на 41,4% м/м. — до $51,7 млн. Про це свідчать дані Державної митної служби.

У річному обчисленні постачання чавуну за кордон у серпні 2022 року впали на 71,4% у натуральному вираженні та на 74,4% — у грошовому.

За підсумками січня-серпня 2022 року Україна експортувала 877,6 тис. т чавуну. Це на 59,6% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року. Дохід металургів від експорту становив $475,5 млн, що на 57,8% менше, ніж у січні-серпні 2021 року.

Основним споживачем українського чавуну у січні-серпні 2022 року були США (40,4%). Частка Польщі у загальному обсязі експорту чавуну становила 33,2%. На третьому місці Італія – 9,3%. До війни США споживали більше половини чавуну, що експортувався з України.

У січні-серпні металургійні підприємства України скоротили виплавку чавуну на 64% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 5,15 млн. т. У серпні 2022 року українські металурги випустили 335 тис. т чавуну.

Виробництво продукції ГМК у серпні 2022-го знизилося, зокрема, через погіршення ситуації на глобальному ринку. Зростання цін, зумовлене перебоями в ланцюжках поставок, дозволяло вітчизняним експортерам частково компенсувати втрати, пов'язані зі збільшенням витрат через війну.

Гострою стала проблема зростання собівартості виробництва, і навіть логістики продукції. У зв'язку з цим компанії почали масово анонсувати скорочення завантаження або зупинки потужностей через накопичені проблеми, які влада не поспішає вирішувати спільно з бізнесом.
За підсумками 2021 року експорт чавуну з України зріс на 4% порівняно з 2020-м — до 3,24 млн т. У грошовому вираженні постачання чавуну за кордон у 2021 році збільшилося на 78,1% р./р. - До $ 1,64 млрд.

2021 року більше половини чавуну Україна продала в США (53,6%). На другому місці за обсягом постачання українського чавуну у 2021 році була Італія (22,1%), на третьому — Туреччина (9,7%).

12 вересня 2022 р.

Міжнародна солідарність. Профспілкові партнери з Німеччини,
Польщі та України об'єднали зусилля

6 вересня 2022 року відбулась друга онлайн-нарада по спільній проектній роботі «GERMAN – POLISH - UKRAINIAN SOCIETIES FOR COOPERATION».

Сторони обговорили організаційні питання проектного заходу в м.Люблін (Польща) 21 вересня 2022р., та порядок денний: соціальний діалог; демократія на робочому місці; переговори з питань тарифів і ставок; діяльність виробничих рад – досвід європейських партнерів. Також, створення комунікаційної платформи і інформаційної довідки, щодо діяльності українських профспілок.

Окремим питанням стало обговорення презентації сторін проекту під час проведення «Дня Профспілок» Профспілки IG BAU, Німеччина (IG BAU активно працює в секторах будівництва та машинобудування, будівельних матеріалів, прибирання будівель, управління об'єктами, садівництва, лісового господарства та сільського господарства).

Учасники обговорення: Europäischer Verein für Wanderarbeiterfragen e.V. (EVW) - Thomas Hentschel, Ileana Pfingstgräf-Borsos; Yana Stepaniuk; Профспілка працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України – Василь Андреєв, Голова Профбуд; Олег Борисов, Заступник Голови Профбуд, експерт; Polskie Stowarzyszenie Pracowników Migracyjnych - Agata Żuraw. Про проект: партнери з Німеччини, Польщі, та України об’єднали зусилля, щоб просувати культуру інтеграції трудових мігрантів зі східних країн-партнерів та їхніх сімей і забезпечити гідні умови праці. Мета: створити діалогову платформу для профспілок, яка сприяє культурній інтеграції мігрантів у приймаючих країнах і захищає гідні умови праці трудових мігрантів.
6 вересня 2022 р.

Відбулося засідання Президії Центральної ради ПМГУ

5 вересня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яке вів Голова ПМГУ Олександр Рябко.
Члени президії обговорювали два питання порядку денного:
- Про результати правозахисної роботи в ПМГУ за І півріччя 2022 року.
- Про робочу комісію з підготовки і проведення звітної Конференції ПМГУ.
З першого питання виступила головний правовий інспектор праці ПМГУ О.Зубець. Вона розповіла про те, яку роботу в сфері громадського контролю за додержанням законодавства про працю було здійснено Профспілкою металургів і гірників України у минулому півріччі.
Про ситуацію в сфері трудового законодавства інформував заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський.
З другого питання виступив перший заступник Голови ПМГУ В.Гавриленко. За результатами його виступу було затверджено робочу комісію з підготовки і проведення Конференції ПМГУ та визначені першочергові завдання щодо організації цього заходу.
З усіх питань порядку денного було прийнято відповідні Постанови.

5 вересня 2022 р.

Україна 14-та серед світових виробників чавуну за 7 місяців 2022 року

За даними Worldsteel, за 7 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 823,46 млн т чавуну, з яких 758,78 млн т доменним способом і 64,68 млн т методом прямого відновлення. Це на 4,65% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (863,62 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-липні 2022 р. виплавили 510,90 млн т чавуну, що на 4,50% нижче показника 7 місяців 2021 р. (534,97 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 7 місяців 2022 р. становить 62,0%.
Україна (4,82 млн т або 38,06% відносно січня-липня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.

31 серпня 2022 р.

Профспілкова акція доброчинності – у Запоріжжі

30 серпня представники Гуманітарного штабу ФПУ - Голова ФПУ Григорій Осовий, його заступник Євген Драп’ятий, Голова ПМГУ Олександр Рябко - розпочали акцію доброчинності у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Вчора у Запоріжжі відбулася зустріч з профспілковим активом Запорізької області, а також доставлений гуманітарний вантаж для членів профспілок та їхніх родин, які цього потребують. Відомо, що у Запорізькій області перебувають спілчани, які були вимушені втікати від війни, багато хто з них втратив не лише роботу, але й житло, майно.

Приймала гостей та вела зустріч заступник голови Запорізької облради профспілок Тамара Белескова. На зустрічі були присутні Керівник департаменту ФПУ Д.Довганенко, Голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців О.Головко, начальник ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області С.Жмурко, т.в.о. начальника управління з питань праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Г.Бабаєва, начальник управління соціальних послуг та праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА В.Герасименко, начальник відділу зайнятості та соціально-трудових відносин Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА І.Сороколіт.

Разом з представниками різних галузевих профспілок у заході взяли участь також наші спілчани: голова Запорізької облради ПМГУ Валерій Сєдов і його заступник Юрій Шапчіц, голови первинних організацій ПМГУ.

31 серпня представники Гуманітарного штабу та вантаж з допомогою прибули у місто Дніпро.

Фотогалерея                                                                                              Інформація сайту ЦР ПМГУ
31 серпня 2022 р.

Звернення ФПУ до народних депутатів: не голосуйте за законопроект 3663!

У зв'язку із включенням до порядку денного Верховної Ради України на сьогодні, 30 серпня 2022 р., для розгляду у другому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (нова редакція) та інших законодавчих актів України» (реєстр. №3663 від 15.06.2020 р.), який не підтримується представницькими сторонами профспілок і об`єднань роботодавців, СПО об'єднань профспілок як представник застрахованих осіб 29.08.2022р. повторно звернувся до депутатських фракцій і груп із закликом не підтримувати зазначений законопроект.

Слід зазначити, що профспілки неодноразово вказували на причини, чому не потрібно голосувати за законопроект 3663. Однією з головних є те, що об'єднання дефіцитного Пенсійного Фонду та Фонду соціального страхування може залишити працівників без виплат у випадку тимчасової непрацездатності.

30 серпня 2022 р.

Порядок підтвердження пільгового стажу роботи

Члени Профспілки – працівники підприємств, які працюють (працювали) на підприємствах, що розташовані на територіях, де велися або продовжують вестися бойові дії, зіткнулися з проблемою підтвердження пільгового стажу роботи: відмовою роботодавця у видачі уточнюючої довідки у зв’язку з відсутністю документів.

З метою вирішення цього питання Профспілка звернулася до ФПУ, яка в свою чергу надала свої пропозиції Мінсоцполітики щодо порядку підтвердження спеціального стажу роботи.

Мінсоцполітики повідомило, що міністерством розроблено проєкт постанови про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, яким пропонується вирішення зазначеної проблеми. З листом можна ознайомитися тут.

15 серпня 2022 р.

Наступ на трудові права українців триває

42 законопроєкти, які суттєво зачіпають права та інтереси найманих працівників та профспілок, були внесені у Верховну Раду станом на 20 липня 2022 (повний перелік тут), – показує аналіз, проведений Спільним представницьким органом об’єднань профспілок. За оцінками СПО, лише дев’ять з них провадять позитивні зміни або не несуть ризиків для трудящих, ще дев’ять – можуть бути визнані такими за умови доопрацювання і врахування пропозицій профспілкової сторони соціального діалогу.

В оцінці решти законопроєктів аналіз СПО виявив різноманітні негативні фактори, серед яких: невідповідність Конституції, чинному законодавству та/або міжнародним нормам, державним гарантіям; обмеження трудових прав і гарантій працівників, погіршення їхнього становища, звуження можливостей соціального захисту і діалогу; загроза праву громадян на об’єднання, дискримінація профспілок і позбавлення їх можливостей захисту трудових прав, відсторонення профспілок від колективно-договірного регулювання і соціального діалогу, ліквідація чинних законодавчих гарантій правозахисної діяльності профспілок тощо.

2 серпня 2022 р.

Нові обов’язки роботодавця

Правова інспекція ПМГУ підготувала роз’яснення щодо змін до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), які набули чинності 19.07.2022 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 № 2352-ІХ. До уваги спілчан - перша публікація про те, як змінились зобов’язання роботодавця перед працівником.
1 серпня 2022 р.

Валерій Сєдов: «Зараз ні в якому разі не можна опускати руки»

Жити і працювати в умовах війни – складно. Однак це не привід жаліти себе чи поринати у ностальгію за «старими добрими мирними часами». Щоб подолати труднощі сьогодення, необхідно зосередитися на першочергових цілях, і методично рухатися до них. Так вважає наш сьогоднішній співрозмовник – голова Запорізької обласної організації ПМГУ Валерій Сєдов. Він розповідає:
– Ситуація в нашому регіоні напружена. Деякі громади під тимчасовою окупацією, деякі – у прифронтовій зоні, і навіть там, де наразі відносно спокійно, – рівень небезпеки високий. Але життя продовжується.

Підприємства галузі роблять все можливе для збереження виробництва, адже тільки працююча економіка дозволить нашій армії чинити гідний опір ворогу. І, попри численні перешкоди (розрив господарських зв’язків з окупованими територіями, відсутність внутрішнього ринку споживання продукції, гострі проблеми з логістикою та інші), мають певний успіх...
26 липня 2022 р.

Стартували колективні переговори щодо
розміру мінімальної зарплати на 2023 рік

Відповідно до чинного законодавства та норм Генеральної угоди на 2019-2021 роки СПО об’єднань профспілок ініціював початок колективних переговорів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік. Перше засідання представників сторін відбулося 21 липня, в онлайн-форматі. До нього, зокрема, долучилися і фахівці ПМГУ – начальник відділу соціально-економічної роботи апарату Профспілки Ольга Гончарук і правовий інспектор праці Тетяна Мосійчук.
Учасники заходу обговорили можливі підходи до визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах війни і спричиненої нею гострої економічної кризи та означили свої позиції.

У Міністерстві фінансів вважають, що, на тлі великого наявного (на 15,1% за підсумками І кварталу) та ще більшого прогнозного (на 30-35% за підсумками року) падіння ВВП, можливостей для підвищення мінімальної зарплати наразі немає – і вбачають доцільним залишити її у розмірі 6700 гривень, а також призупинити зростання розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, оскільки воно потребуватиме значних видатків із державного бюджету.

У Міністерстві економіки, зважаючи на позитивний вплив збільшення мінімальної заробітної плати на обсяг податків і очікування щодо інфляції, висловлюються менш категорично: пропонують розпочинати рік з тих самих 6700 гривень, але з подальшим підвищенням мінстандарту задля забезпечення рівня 7250 гривень у середньому на рік.

Сторона роботодавців цілком очікувано підтримує позицію Мінфіну. Профспілкові експерти не менш передбачувано критикують такий підхід. За інформацією, озвученою Мінекономіки, індекс споживчих цін до кінця поточного року зросте до 31-32%, у 2023-му – сягне 30%. Фактичний розмір прожиткового мінімуму (за даними Мінсоцполітики) для працездатних осіб вже у цінах червня 2022 року – 7000 гривень, на початок 2023 року показник дорівнюватиме 8200 гривень. З огляду на це розмір мінімальної зарплати на 2023 рік має перевищувати її розмір у 2022 році щонайменше на рівень інфляції.

13 липня 2022 р.

Із вдячністю за працю заради перемоги

Цього року працівники вітчизняного ГМК зустрічають День металурга і гірника не зі святковим настроєм, а з болем у серцях. Їм зараз не до урочистостей. Однак за їхню самовіддану працю, за рішучість долати труднощі заради перемоги над ворогом, представники галузі все ж заслуговують сказаних вголос слів вдячності! Тому в ПМГУ було ухвалене рішення: включити камерну церемонію привітання трударів та нагородження кращих профактивістів у порядок денний чергового, VII, пленуму Центральної ради Профспілки.

Захід відбувся 12 липня в змішаному очно-заочному форматі, з головною студією у Дніпрі. Інформацію з його центральної теми – про виклики та завдання ПМГУ щодо забезпечення соціально-трудових прав працівників та збереження профспілкового членства в умовах воєнного стану – озвучив очільник Профспілки Олександр Рябко.

Зокрема, він зазначив: «Для перемоги нашій армії потрібен надійний тил, тож трудовий фронт наразі надзвичайно важливий. У складних умовах сьогодення Профспілка вбачає своїм головним завданням підтримку та поновлення стабільної роботи наших підприємств для збереження робочих місць і забезпечення працівникам гідних умов праці. Крім того, ми допомагаємо Збройним силам України та продовжуємо профспілкову роботу за напрямами, визначеними VII З’їздом. Це боротьба за гідний рівень зарплат, правовий захист членів ПМГУ, колдоговірне регулювання трудових відносин, контроль охорони праці, робота з молоддю, інформування. В умовах війни вони набули ще більшої актуальності».

В обговоренні порушеного питання взяли участь профлідери низки первинок: Олег Ільїн (Запорізький завод феросплавів), Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Какуша («КАМЕТ-СТАЛЬ»). Вони поділилися новинами з місць, проблемами, з якими стикаються у процесі щоденної роботи, та практичними напрацюваннями щодо їх вирішення. Про профспілкову підтримку людей, що спромоглися виїхати зі зруйнованого Маріуполя, розповіли голови первинних організацій Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча та «Азовсталі» Михайло Під’яблонський і Юрій Дорошенко.

Підсумком дискусії стало прийняття низки документів – постанови пленуму і двох звернень: до Федерації профспілок України (щодо необхідності спільно домагатися призупинки роботи над небезпечним проєктом Закону «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі») та до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля (із закликом подбати про державну підтримки нашої стратегічної для обороноздатності країни галузі).

Також на пленумі проаналізували хід звітної кампанії в ПМГУ (доповідач – перший заступник голови Профспілки Валерій Гавриленко) та остаточно визначилися з датою проведення і порядком денним звітної Конференції Профспілки металургів і гірників України (її заплановано на 6 грудня 2022 року; загальна кількість делегатів – 257 осіб).

Вручення нагород з нагоди професійного свята стало завершальним етапом заходу. Олександр Рябко особисто вручив Грамоти і Знаки ЦР ПМГУ одинадцятьом представникам Дніпропетровської та Запорізької обласних організацій Профспілки, які змогли прибути в центральну студію. Ще понад 180 відзнак від Центральної ради знайдуть своїх героїв на їхніх робочих місцях на територіях.

7 липня 2022 р.

Анатолій Паюс: «Разом подолаємо ворога, разом відсвяткуємо»

Анатолій Паюс – один з найбойовіших (тепер вже, на жаль, і в прямому сенсі слова, з огляду на його службу в лавах Збройних сил України) профспілкових активістів первинної організації ПМГУ ПАТ «Запоріжвогнетрив». До війни він працював електромонтером алюмосилікатного цеху, багато років поспіль обирався головою цехової організації Профспілки, беззмінно очолював комісію профкому з фізкультури і спорту. Після початку повномасштабних воєнних дій Анатолія Веніаміновича фактично одразу мобілізували. І він, з тією ж наснагою, з якою боронив трудові права вогнетривників, відправився захищати територіальну цілісність нашої Батьківщини.

7 липня 2022 р.

Відверте спілкування – шлях до конструктивних рішень

Війна, що йде в Україні, нищить найцінніше – людські життя. В цьому її найбільший жах. Найбільший, але не єдиний. Кожен день воєнних дій, що тривають на нашій території, завдає удару економіці країни та наражає громадянське суспільство на соціальні ризики, зокрема – загрожує втратою виборюваних роками трудових прав.

Це, звісно ж, турбує нашу Профспілку. Маючи на меті обстоювання інтересів працівників галузі, ПМГУ наполегливо закликає до діалогу соціальних партнерів на вищому рівні. На жаль, представники Уряду зацікавленості у відкритому спілкуванні на злободенні теми не проявляють. Роботодавці налаштовані більш конструктивно. Вони регулярно беруть участь в онлайн-зустрічах, які проходять у межах діяльності організованої ще до війни Ради Федерації металургів України та Профспілки металургів і гірників України.

Центральними питаннями чергової такої наради (відбулася 5 липня)стали поточна ситуація у вітчизняному ГМК та практичний досвід застосування Закону 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». До обговорення долучилися: зі сторони роботодавців – голова ФМУ Сергій Біленький, представники менеджменту компаній ГМК Олександр Пімкін («Метінвест»), Юлія Чермазович («АрселорМіттал») та Віталій Пахомов («Інтерпайп»); з профспілкової сторони – голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко, заступник Богдан Оверковський, голова Дніпропетровської облорганізації ПМГУ Андрій Чайка, очільники первинок Сергій Афонін (Полтавський ГЗК), Юрій Деркач (Криворізький залізорудний комбінат), Юрій Дорошенко («Азовсталь»), Михайло Під’яблонський (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Леонід Анісімов і Володимир Максак («Запоріжсталь»), фахівці апарату Профспілки.

Розповідаючи про сьогодення національного ГМК, спікери сторони роботодавців зазначали, що економічні реалії нині безпрецедентно складні. Обсяги випуску продукції загалом по галузі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилися фактично у 7 разів. Окрім прямих втрат виробничих потужностей через воєнні дії, серед чинників падіння – все ті ж логістичні проблеми, блокада портів, складнощі із закупівлею сировини, відсутність внутрішнього ринку, наростаючий кадровий дефіцит. Також до них додалося підвищення на 70% тарифів «Укрзалізниці».

Все перелічене закономірно згубно впливає на трудові колективи. Але ж кваліфіковані кадри завжди були і будуть головною цінністю ГМК, і саме від них залежатиме успішність відновлення України після війни, – глибоке переконання в цьому висловлювали учасники наради з числа профспілковців. Тому, на їхню думку, збереження трудового потенціалу є надважливим спільним завданням соціальних партнерів.

Його вирішення, і так нелегке через війну, ускладнюється непродуманою законодавчою політикою Уряду. Не отримав жодного схвального відгуку ані від профспілок, ані від роботодавців тривалий час обговорюваний проєкт Закону «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі». Наочними прикладами сумних наслідків необережних владних рішень слугують наявні зловживання під час застосування норм Закону 2136-IX.

Великі побоювання викликає практична реалізація прийнятого днями у другому читанні проєкту Закону №7251 «Щодо оптимізації трудових відносин», який, зокрема, нівелює дію 119 статті КЗпП стосовно збереження середнього заробітку за військовослужбовцями. Даючи роботодавцям можливість зекономити кошти, що зараз дуже актуально, цей документ знижує соціальну захищеність наших воїнів – людей, від яких наразі залежить існування Україні як держави.

Гідною альтернативою законодавчим змінам, що дозволяють зменшити витрати на персонал, мала б стати державна підтримка працюючих підприємств стратегічної, як її справедливо називають, галузі. Адже ГМК – саме той фундамент, на якому має базуватися стабільність та обороноздатність нашої Батьківщини.

Відкрито обговорюючи гострі, полемічні теми, учасники онлайн-зустрічі не намагалися переконати один одного у правильності власних точок зору: бачення роботодавців і профспілковців природньо відрізняється. Вони мали на меті почути та зрозуміти аргументи іншої сторони, сформувати певне бачення подальшої спільної роботи. І це цілком вдалося, адже головним підсумком спілкування стала домовленість підтримувати комунікацію,узгоджуючи позиції стосовно всіх питань збереження трудового потенціалу ГМК України.
6 липня 2022 р.

Наближаємо номінації конкурсу «Інформація. Знання. Дія»
до нових реалій життя

4 липня відбулось розширене засідання Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи, в якому взяли участь Олена Логунова (голова Комісії) - голова первинки ПМГУ ПрАТ «Запоріжвогнетрив», Олег Кремез - голова цехкому шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», Віктор Білик - начальник відділу інформації та комунікації первинки в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Андрій Чайка - голова Дніпропетровської облради ПМГУ, Любов Кобзева - голова Донецької облради ПМГУ, Олександр Чайніков - заступник голови первинки в ПАТ «Південний ГЗК», Гліб Гончаров - провідний фахівець з інформаційної роботи первинки в АТ «Запоріжсталь». Від Криворізької міськради ПМГУ: Марія Загребельна - зав. організаційно-інформаційним відділом та Оксана Шахмоть– провідний фахівець з інформаційної роботи. Від Запорізької облради ПМГУ: Олександр Величко - зав. відділом організаційної роботи і гласності та Артем Кучеренко - фахівець цього відділу. Молодіжну раду ПМГУпредставляла її голова Катерина Гордєєва.

Метою цього зібрання було обговорення проєкту нового Положення про конкурс на краще висвітлення в ЗМІ діяльності Профспілки «Інформація. Знання. Дія», яке б повною мірою відображувало реалії нашого життя в умовах воєнного часу. Розробником даного проєкту є інформаційний центр ПМГУ за участі начальника фінансового відділу Євгенії Кондратьєвої та головного правового інспектора Ольги Зубець. Тому фахівці центру Наталія Усенко (керівник), Елеонора Сіліверстова(провідний фахівець) та Варвара Смірнова (редактор) взяли активну участь у роботі Комісії.

Відкрив засідання перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. Він наголосив на тому, що сьогодні перед Профспілкою стоять надскладні завдання і для їх вирішення наші спілчани мають бути інформовані по всіх напрямах роботи Профспілки. Крім того, ми ставимо за мету правдиво показувати життя і боротьбу металургів і гірників в умовах воєнного стану: і наші досягнення, і подвиг захисників України, і наш великий біль, коли ми втрачаєм членів нашої профспілкової родини.

У проєкті запропоновано 9 номінацій, які максимально наближені до реальних події, що відбуваються в первинках. Наприклад, запропоновані для участі у конкурсі публікації про захисників України, про волонтерський рух, про підтримку спілчан, які внаслідок воєнної агресії рф втратили роботу та житло. Не будуть поза увагою й основні напрями діяльності Профспілки: трудові гарантії, правовий захист, охорона праці, молодіжна політика.

У кожній номінації можна буде визначати двох переможців, якщо на конкурс надійдуть рівноцінно сильні творчі роботи.

Обговоривши даний проєкт, Постійна комісія подає його на розгляд та затвердження Президії ЦР ПМГУ (засідання 11 липня). Сподіваємось, що ініціатива Комісії та представників первинок, що працюють в інформаційному полі, буде схвалена.
30 червня 2022 р.

З 1 липня збільшиться прожитковий мінімум: на що він впливає

Відповідно до ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 липня 2022 року збільшиться прожитковий мінімум. Він складе 2508 гривень на одну особу в розрахунку на місяць (узагальнений показник), а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років - 2201 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років - 2744 гривні;
- працездатних осіб - 2600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність - 2027 гривень.

Разом з прожитковим мінімумом з липня зростуть:
- сума оплати праці, яку індексують - оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2600 грн;
- мінімальний розмір пенсії за віком - пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 2027 грн;
- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і становив би 10400 грн. Однак, відповідно до п. 3-3 Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ максимальний розмір виплат по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. У 2022 році - це 9750 грн.
- мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років складе 1100,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років - е менше 1372,00 грн. (50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років - 2201 грн., а від 6 до 18 років - 2744 грн;
- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами - 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць, тобто не менше 650 грн.
- плата за видачу ліцензії. За видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з 1 липня вона складе 2600 грн.
Розмір мінімальної зарплати не зміниться і, як і раніше, складатиме 6500 грн.

29 червня 2022р.

В Україні оновили порядок виплат по безробіттю: в Кабміні дали роз'яснення

Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко роз’яснила щодо оновлення порядку виплат по безробіттю та про державну політику у сфері зайнятості.

«Станом на 27 червня у Державній службі зайнятості зареєстровано 320 тисяч безробітних. Якщо ми дивимося з початку року, то статус безробітних отримали 355 тисяч осіб, з початку військових дій - 242 тисячі осіб, з яких 28 тисяч - це внутрішньо переміщені особи», - поінформувала Свириденко.

Міністр економіки пояснила, що оновлення порядку виплат по безробіттю, який нещодавно змінив уряд, полягає в тому, що люди, які перебувають понад 30 днів за кордоном, отримують виплату по безробіттю, якщо вони були зареєстровані безробітними, лише протягом 30 днів.

«Після того, як людина вже не повернулася, а вирішила для себе певний час перебувати за кордоном, така виплата по безробіттю припиняється», - сказала Свириденко.

Вона додала, що це пов’язано з тим, що основна функція центру зайнятості – не виплатна, а функція пошуку роботи.

«Якщо людина перебуває за кордоном, то з великою ймовірністю вона шукає там роботу. Тому, звичайно, по поверненню, за її бажанням, вона буде поставлена на облік. Ми знову зможемо відновити функцію пошуку роботи і надати їй вакансії, які є в базі даних центру зайнятості», - сказала Свириденко.

Міністр економіки зауважила, що людині може бути запропонована робота, виходячи з досвіду та освіти. Другий варіант роботи, який може бути запропонований, – це суспільно корисні або громадські роботи.

«Їх не треба сприймати як громадські роботи в класичному розумінні. Це перелік робіт, який буде визначатися військово-цивільними адміністраціями. Якщо подивитися на виплату по безробіттю, в середньому це 4870 грн. А ми кажемо, що громадські роботи мають коштувати щонайменше 6500 грн для людини. Тому це альтернатива для тих, хто дійсно хоче працювати», - акцентувала Свириденко.

Вона вважає, що нові умови не призведуть до прихованого безробіття серед українців. Це переформатує роботу, тому що зміщується акцент з виплатної функції на функцію пошуку роботи і реалізацію активних програм зайнятості.

Вона додала, що також реалізовується програма для внутрішньо переміщених осіб, які вимушені були покинути фронтові та прифронтові регіони країни і переїхати у більш безпечні місця.

«Держава для таких людей компенсує заробітну плату в розмірі 6500 грн протягом двох місяців. Також є активна програма зайнятості, яка полягає в компенсації єдиного соціального внеску для працівників, з якими роботодавець заключив контракт не менше ніж на два роки. Тобто, основна ціль - це максимальне розширення програм зайнятості», - підкреслила Свириденко.

27 червня 2022 р.

Захистимо разом права наших захисників

20 червня Голова ПМГУ О.Рябко звернувся до очільників депутатських фракцій у Верховній Раді із закликом не голосувати за поправку №75 до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації трудових відносин» (№7251 від 05.04.2022), авторкою якої є Голова Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третякова.

Цією поправкою пропонується звільнити роботодавця від обов’язку збереження середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу.

О.Рябко звернув увагу депутатів на те, що ця пропозиція є абсолютно цинічною по відношенню до захисників України. «Воїни, які нині боронять нашу країну на фронті, а після перемоги будуть відбудовувати країну на робочих місцях, вважають такі пропозиції «ударом в спину» по відношенню до них та їхніх сімей», - зазначив Голова Профспілки у зверненні.

Депутатська група «Партія «За майбутнє» негайно відреагувала на звернення О.Рябка. У своєму листі співголова цієї групи Т.Батенко подякував Профспілці за активну громадянську позицію у питанні відстоювання інтересів металургів і гірників України і запевнив, що депутати розглянуть звернення з метою врахування позиції ПМГУ у своїй роботі.

17 червня 2022 р.

Маємо діяти далекоглядно та наполегливо

Історія свідчить: коли в країні йде війна, економічна стабільність та права громадян стають її першими «жертвами». На жаль, саме це відбувається сьогодні в Україні. Як же убезпечити від наслідків наявних руйнівних процесів членів Профспілки? Пошук відповідей на таке запитання наразі є головним пріоритетом для Постійних комісій Центральної ради ПМГУ з соціально-економічної та правової роботи.

Тісно співпрацюючи, 15 червня вони провели розширене спільне засідання, присвячене двом ключовим темам: стану глобальної економіки, економіки України, національного ГМК, деяких конкретних його підприємств, та проблемам соціально-економічного захисту членів ПМГУ в умовах воєнного стану (у тому числі на базі Закону України №2136-IX).

Вів засідання голова Постійної комісії з соціально-економічної роботи Володимир Максак. Коротко окресливши обставини, в яких зараз працює наша Профспілка, він передав слово голові ПМГУ Олександру Рябку. Профлідер торкнувся цілої низки актуальних питань: від ходу ускладненої через воєнні дії звітної кампанії до конкретних напрямів співпраці з роботодавцями в умовах воєнного стану.

Ґрунтовну аналітичну інформацію про геополітичні, економічні та соціальні аспекти війни Росії проти України, сформовану на базі авторитетних джерел, озвучила провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ Валентина Броннікова. Вона окреслила деякі світові тенденції (серед них – загроза продовольчої кризи та неухильне зростання рівня інфляції), навела думки експертів щодо заподіяних війною збитків (тільки прямі втрати України оцінюються в розмірі 100-150 мільярдів доларів), зазначила головні проблеми, з якими стикається національна економіка загалом і ГМК у тому числі (це втрата виробничих потужностей через ворожі атаки, блокада портів, порушення логістичних ланцюжків), та їхні соціальні наслідки (зростання безробіття, значне падіння рівня заробітних плат – за оцінками фахівців ПМГУ по нашій галузі воно складає близько 30%).

Про трудове законодавство в умовах війни, зокрема, про норми діючого Закону України №2136-IX та про прийнятий в першому читанні проєкт №7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», розповів заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський.
Учасники засідання активно долучилися до обговорення порушених тем. З інформаційними повідомленнями про ситуацію в регіонах і на підприємствах та пропозиціями стосовно подальшої роботи виступили голови первинок Наталя Шамрицька (Північний гірничо-збагачувальний комбінат), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ганна Крисяк (Миколаївський глиноземний завод), Михайло Під’яблонський (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча), голови Запорізької та Дніпропетровської обласних організацій ПМГУ Валерій Сєдов і Андрій Чайка.

Підбиваючи підсумки, члени Постійних комісій констатували: маючи на меті вберегти трудовий потенціал країни і захистити права членів ПМГУ під час війни, Профспілці необхідно діяти далекоглядно та наполегливо. Представники ПМГУ мусять впливати на законотворчі процеси в державі та шукати важелі впливу на соціальних партнерів на рівні галузі і окремих підприємств – щоб активізувати цю роботу, за пропозицією Богдана Оверковського, двома комісіями будуть сформовані Рекомендації щодо взаємодії Профспілки з роботодавцями.

14 червня 2022 р.

Ефективна робота вимагає чіткої організації

Через війну вектори діяльності первинок ПМГУ підприємств ГМК України, профспілкових активістів певним чином змінилися. Однак їхня робота, спрямована на захист законних прав і інтересів людей праці, лишається все такої ж важливою – і, як і раніше, вимагає чіткої організації.Сприяти її забезпеченню на всіх рівнях – від Центральної ради до профгрупи – покликана Постійна комісія ЦР ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи.

Підключившись до її червневого засідання (з урахуванням ситуації воно проводилося в режимі онлайн), члени комісії порушилицілу низку актуальних питань.Центральною темою порядку денного став хід непростої з огляду на воєнні дії звітної кампанії в ПМГУ та підготовка до її фінального акорду – звітної конференції Профспілки (відбудеться у листопаді-грудні 2022 року).Також йшлося про окремі моменти, пов’язані із запланованим на липень VII пленумом ПМГУ, та заходи, спрямовані на збереження профчленства (зокрема, про допомогу членам Профспілки, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв’язку з війною).

Модерування засідання комісії взяв на себе перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. Розпочинаючи предметну розмову про звіти в профорганізаціях, він зазначив, що воєнні дії в регіонах присутності підприємств ГМК спричинили багато організаційних проблем: від фізичної неможливості проведення масових заходів до складнощів із підтвердженням легітимності рішень керівних органів через їх неповний склад.

Начальник відділу внутрішньопрофспілкової роботи апарату ПМГУ Олексій Горбулін поділився даними щодо звітів на місцях та подякував первинкам, які спромоглися провести їх у відповідності з графіком.

До обговорення активно долучився заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський. Озвучена ним інформація була присвячена необхідності внесення змін у Статут ПМГУ (які в обов’язковому порядку має затвердити саме конференція Профспілки) і непростій взаємодії Профспілки з державними органами.

Крім того, учасниками засідання комісії стали представники Молодіжної ради Профспілки – вони висловили таке бажання, маючи на меті ґрунтовніше розібратися у важливих для їхнього професійного розвитку тонкощах внутрішньопрофспілкової роботи, і старші колеги їм не відмовили.

2 червня 2022 р.

Про захист трудових прав, VII Пленум ЦР, ситуацію на підприємствах

1 червня у відеоформаті відбулося засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко. У порядку денному обговорювались три основні питання:
1. Про проведення VII Пленуму Центральної ради Профспілки (доповідав Валерій Гавриленко – перший заступник голови ПМГУ).
2. Про звернення до Голови Верховної Ради України щодо неприйнятності законопроєкту №5371 (доповідав Богдан Оверковський – заступник Голови ПМГУ).
3. Про підсумки роботи з питань охорони праці на підприємствах ГМК України за 2021 рік та завдання на 2022 рік (доповідав Володимир Білик – головний технічний інспектор праці ПМГУ).

Також членам Президії була надана інформація про сплату членських внесків у Профспілці за період воєнного стану (доповідала Євгенія Кондратьєва – начальник фінансового відділу ПМГУ).

Про ситуацію в галузі розповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, Харківської – Лариса Подать та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.

Про те, як сьогодні працюють трудові колективи та які питання їм доводиться вирішувати, повідомили голови первинних організації ПМГУ Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Сергій Крамарчук (ДМЗ), Володимир Романенко (НЗФ), Юрій Деркач («Кривбасзалізрудком»), Сергій Афонін (Полтавський ГЗК).

Голова первинки ПМГУ «Запоріжсталі» Леонід Анісімов запропонував відновити відеонаради, які Президія ЦР проводила у перші тижні воєнного стану. Його пропозицію підтримали, бо обмін інформацією дає можливість точніше оцінити ситуацію, поділитися досвідом, порадитися з колегами. Про те, на які підприємства галузі влаштовуються на роботу колишні працівники ММКІ та «Азовсталі», яким вдалося виїхати з Маріуполя, розповіли голови профкомів Михайло Під’яблонський та Юрій Дорошенко.

У засіданні Президії також взяла участь голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва. Вона сказала, що сьогодні молодь хоче брати участь у роботі Постійних комісій ЦР за основними напрямами діяльності, як це було у мирний час. Молоді профактивісти прагнуть долучитись до всіх важливих справ Профспілки.

Голова ПМГУ Олександр Рябко запропонував дату проведення VII Пленуму ЦР – 12 липня – та зазначив, що доцільно було б з нагоди професійного свята відзначити внесок металургів і гірників у зміцнення нашого тилу. Нагадаємо, що цього року День металурга і гірника припадає на 17 липня.
24 травня 2022 р.

ГС IndustriALL — разом з українцями у найтяжчі часи!

22-23 травня у Києві на запрошення українських членських організацій перебував з візитом заступник Генерального Секретаря ГС IndustriALL Кемаль Озкан.

Візит Кемаля Озкана є проявом солідарності ГС IndustriALL з українським народом та профспілками, які по всьому світу підтримують українців, тонни гуманітарної допомоги передано в Україну, постійно відбувається збір коштів на допомогу профспілкам.

Візит розпочався з відвідин обпалених війною Бучі та Ірпеня. Профспілкова делегація зустрілася в міській Бучанській раді із заступницею мера Михайлиною Скорик-Шкарівською та представниками адміністрації. Кемаль був вражений тим, як багато зроблено у місті, щоб прибрати та провести безпекові заходи, як люди, які пройшли через жахіття війни, вже планують відбудову, шукають інвесторів, мають розроблені проєкти та працюють над їх реалізацією.

В Ірпені представники місцевої влади детально розповіли про надзвичайну мужність захисників, особливо місцевої тероборони, яка зробила все, щоб зупинити наступ на Київ.

Романів міст, світлини якого обійшли всі світові медіа, є символом нескореності місцевого населення, планують не ремонтувати, а залишити пошкоджену частину мосту як меморіал про тяжку евакуацію населення та подвиг захисників.

23 травня відбулася надважлива зустріч Кемаля Озкана з керівництвом ФПУ.
Враження від сили духу українців, національного характеру Кемаль відзначив у розмові з головою ФПУ Осовим Г.В. Спілкування було надзвичайно конструктивним.

Кемаль Озкан, перший з міжнародних профспілкових лідерів, який приїхав до України під час війни, щоб підтримати своїх українських колег. В ході зустрічі було порушено болюче питання про виключення російських профспілок з ГС IndustriALL.

Насиченою була і зустріч Кемаля Озкана з представниками 12 членських організацій України, в якій взяв участь Голова Профспілки металургів і гірників О.Рябко.

Голова Атомпрофспілки В.Матов, який разом з Кемалем відвідав Бучу та Ірпінь, наголосив на погіршенні ситуації на окупованій ЗАЕС, розповів про варварську облогу на ЧАЕС та в зоні відчуження. Йшлося і про складне становище на СхідГЗК.

Представники кожної членської організації у своїх виступах намагалася донести найдетальнішу інформацію про ситуацію на підприємствах, розкрити комплексні проблеми, процеси, пов’язані з переміщенням працівників, діяльністю профспілок в умовах війни.

Чітка перспектива призупинення розвитку економіки України внаслідок війни потребує допомоги від фінансових інституцій та Євросоюзу.

Кемаль Озкан звернув увагу на те, що на початку війни вони дуже наполегливо співробітничали з транснаціональними корпораціями (ТНК), які працюють в Україні, і вимагали проявити соціальну відповідальність, не вивільняти працівників, а навпаки, допомогти їм, переселенцям, виплачувати зарплату, підтримувати матеріально тих, хто постраждав найбільше від ворожої агресії. Кемаль сказав, що в України є велика перспектива у відновленні економіки після війни. Нині ж суспільство змогло об’єднатися — волонтери, бізнес та влада надзвичайно єдині. Й усі працюють на перемогу!

Кемаль зазначив, що коли весь світ захоплюється українцями, які захищають європейські цінності зі зброєю в руках, у парламенті України внесено проєкти законів 7311, 5371, що обмежують права працівників, права профспілок, і таким чином влада сама підриває ту єдність, що склалась у суспільстві.

Міжнародна профспілкова спільнота вкотре готова допомагати в реформуванні трудового законодавства, але час для цього вибрано невдало.

Українські членські організації підтримали одноголосно висунення від ГС IndustriALL кандидатури Кемаля Озкана на посаду Генерального Секретаря МКП, Конгрес якої відбудеться у листопаді цього року. Також подякували за фінансову допомогу, що надійшла до профспілок.

Зустріч була щирою і неймовірно теплою. Валерій Матов зазначив, що Кемаль за духом і характером схожий на українця. Тонко відчуває несправедливість і готовий боротися за людей. Кемаль Озкан побажав українцям найшвидшої перемоги і запевнив, що ГС IndustriALL — разом з українцями у найтяжчі часи.

5 травня 2022 р.

Президія ЦР ПМГУ: про дотримання трудових прав
в умовах воєнного стану

4 травня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко.

Одним з важливих у порядку денному було питання про дотримання трудових прав працівників в умовах воєнного стану. Керуючись статтею 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Президія ЦР ПМГУ постановила:
1. Щомісяця інформувати Правову інспекцію праці ПМГУ про виявлені під час громадського контролю факти грубих порушень роботодавцями законодавства про працю і прав профспілок, а також про вжиті заходи щодо їх усунення.
2. Інформувати територіальні органи Державної служби України з питань праці про факти виявлених порушень трудових прав працівників.
3. Керуватись при здійсненні громадського контролю коментарями та рекомендаціями ФПУ до застосування Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
4. Правовій інспекції праці ПМГУ щомісячно узагальнювати надану інформацію та направляти департаменту правового захисту ФПУ.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника голови ПМГУ Богдана Оверковського.      

У студії Центральної ради ПМГУ у місті Дніпро були присутні перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко та голова Дніпропетровської облради ПМГУ Андрій Чайка. У студії в місті Києві на зв'язок вийшли голови первинок Маріупольських металургійних комбінатів: імені Ілліча – Михайло Під’яблонський та «Азовсталі» - Юрій Дорошенко, а також голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва.

Про ситуацію в галузі доповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, Харківської – Лариса Подать та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.

Первинки ПМГУ на підприємствах виконують статутні завдання, продовжують гуманітарну роботу, а також допомагають нашим спілчанам, які пішли у Збройні Сили України.

Архив "Новостей ЦК ПМГУ"

© Запорізька облрада ПМГУ 2012
Назад к содержимому