Архив "Новости ФПУ" - стр.5 - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорожский облсовет ПМГУ
Официальный сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Архив "Новости ФПУ" - стр.5

Новости > Архив Новости ФПУ
27 апреля 2016 г.


Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2016 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
до центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

За ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) з метою привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно 28 квітня, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу відзначають Всесвітній день охорони праці. Наша держава підтримала цю ініціативу і відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006 визначила 28 квітня, як День охорони праці в Україні.

У 2016 році Всесвітній день охорони праці за рекомендацією МОП відзначатиметься під девізом „Стрес на робочому місці: колективний виклик”.

Одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров’я населення, зокрема працюючого. За станом здоров’я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави, продуктивність праці та обсяг валового внутрішнього продукту.

Психосоціальні ризики та стрес на робочому місці є одними з найскладніших питань у сфері охорони праці та здоров’я, актуальність яких загальновизнана для всіх країн, професій та працівників.

Стрес – фізична та емоційна реакція організму, яка виникає тоді, коли посадові обов’язки не відповідають здібностям, ресурсам і потребам працівника. Стрес на робочому місці не є виключно негативним явищем, проте надмірності (сильний, тривалий, регулярний) неприпустимі.

За офіційними даними EU-OSHA близько половини працівників у ЄС працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов’язаних зі стресом на робочому місці, зумовлено поширенням гнучких і нестабільних форм зайнятості (72 % загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням працівників (66 %), а також такими явищами, як моральне та фізичне насилля (59 %).

Результати досліджень, проведених в Європі та інших розвинених країнах, засвідчили, що стрес на робочому місці є причиною від 50 % до 60 % усіх втрачених робочих днів.

Питання психо-емоційного стану, у тому числі стресових ситуацій на виробництві стало предметом розгляду 34 Міжнародного конгресу з питань безпечної життєдіяльності та виробничої медицини, який проходив 27 - 30 жовтня 2015 року у м. Дюссельдорф (Німеччина).

У тривалій перспективі стрес на робочому місці може призвести до виникнення безсоння, емоційного занепокоєння, мігрені, хронічної втоми, депресії, алергії, захворювань опорно-рухового апарату, гіпертонії, виразкової хвороби шлунку, захворювань серцево-судинної системи, серцевого нападу, нещасного випадку та навіть самогубства.

Усі зазначені наслідки стресу на робочому місці негативно впливають на діловий імідж та конкурентоспроможність підприємства, а в грошовому еквіваленті призводять до значних фінансових втрат.

Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зниження виробничого травматизму. Так, за даними Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у 2015 році порівняно з 2014 роком кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 8,1 % (з 4999 до 4592), з них зі смертельним наслідком – на 6,3% (з 384 до 360). При цьому тривалий час зберігається ситуація, коли серед причин настання нещасних випадків друге місце посідають психофізіологічні причини (близько 23 % загальної кількості), до яких і належить стрес на робочому місці. Сьогодні українські працівники підпадають під дію стресу частіше через скорочення можливостей для отримання бажаної роботи, страх її втратити, суттєве зниження фінансової стабільності тощо.

У сучасних економічних, політичних і соціальних умовах, що склалися в Україні, важливо під час планування своєї господарської діяльноcті враховувати наслідки стресів, від яких страждають працівники, отриманих на робочому місці та за межами підприємства.

Захистити і зміцнити здоров’я, добробут і продуктивність як всього колективу, так і кожного окремого працівника неможливо без розуміння природи стресу і механізмів його впливу на людей та підприємство, а також без добре спланованої програми, яка пом’якшить його згубні наслідки і, що більш важливо, попередить їх.

Робоче місце одночасно є значним осередком психосоціальних ризиків і ідеальним місцем для їх усунення.

Вчасне розпізнання залежності стану працівника від стресу, який він отримав, може зберегти його життя або як мінімум здоров’я.

Стрес – це виклик не лише працівнику, але й усім, хто причетний до колективної праці. Управління стресом має стати основним пріоритетом як для роботодавців, так і для самих працівників.

Усвідомлюючи важливість порушеного питання, тривалу перспективу його вирішення, Організаційний комітет звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, керівників і працівників підприємств, установ та організацій із закликом звернути увагу на необхідність проведення конкретних профілактичних заходів, спрямованих на запобігання стресів та їх потенційним наслідкам на робочому місці.

Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні в рамках Дня охорони праці.

Оргкомітет
27 апреля 2016 г.



ПЛАН ЗАХОДІВ
з відзначення Дня охорони праці в Україні у 2016 році
під девізом: „Стрес на робочому місці: колективний виклик”

4 апреля 2016 г.


30 березня 2016 року під головуванням першого заступника Голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Сергія Капліна проведено семінар на тему: «Осучаснення прожиткового мінімуму як механізм підвищення рівня життя громадян».

У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, інших органів державної виконавчої влади, профспілок та організацій роботодавців, науковці.

Відкриваючи семінар Сергій Каплін зазначив, що питання прожиткового мінімуму є актуальним, оскільки саме цей показник є базовим для формування мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії. На сьогодні, прожитковий мінімум максимально сфальшований владою. За його словами, взяли і виділили частину ВВП для простих українців, розкинули на їхню кількість і сфабрикували порядок розрахунку, залишивши ці нікчемні, ще радянські стандарти.

За таких умов Комітет з питань соціальної політики, громадське середовище вимушені звертатися до судів з тим, щоб такі питання переглядалися і, щоб законодавці визначили громадянам адекватний рівень соціальної підтримки, адекватний рівень прожиткового мінімуму, з якого можна розрахувати реальну мінімальну зарплату і мінімальну пенсію.

Перший заступник голови Комітету закликав учасників семінару до пошуку рішення необхідності осучаснення прожиткового мінімуму.

У своєму виступі Наталія Веселова, секретар Комітету, голова підкомітету з питань державних соціальних гарантій, забезпечення достатнього життєвого рівня зазначила, що великим недоліком реформування соціальної політики є регулярне повернення на доопрацювання Урядом вже опрацьованих і переглянутих експертною комісією мінімальних наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, на основі яких розраховується прожитковий мінімум. Всупереч тому, що перегляд наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг має відбуватися не рідше одного разу на п'ять років, в Україні уже шістнадцятий рік поспіль основний державний соціальний стандарт встановлюється на базі мінімальних наборів, визначених постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 14 квітня 2000 року № 656, в основу якої покладено «споживчий кошик», затверджений аж у 1992 році. Як наслідок, чинні набори не враховують необхідних витрат сучасного життя».

Особливо застарілим, за її словами, є перелік непродовольчих товарів та послуг, який не відображає реальних потреб та споживання сучасної людини, зокрема таких, як будівництво, купівля чи оренда житла, видатки на освіту, оздоровлення, оплату медичних та телекомунікаційних послуг, суттєві зміни у тарифах на житлово-комунальні послуги. Включення цих витрат у прожитковий мінімум відповідало б принципам його формування, закріпленим у Законі України «Про прожитковий мінімум», а також міжнародним стандартам, визначеним Конвенцією МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики.

Ще однією проблемою є пряма залежність прожиткового мінімуму від можливостей бюджету, через що «в ручному режимі» періодично стримується збільшення базового соціального стандарту, якщо у бюджеті не вистачає ресурсів на його коригування та фінансування соціальних виплат, розмір яких визначається в залежності від прожиткового мінімуму.

Підтвердженням цього є й істотна різниця між розмірами законодавчо встановленого та фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується Міністерством соціальної політики України.

Ще одним проблемним питанням, за словами Н.Веселової є те, що до прожиткового мінімуму для працездатних осіб в повному обсязі не включається сума податку на доходи фізичних осіб та не включено військовий збір.

Крім того, необхідно забезпечити активний процес перегляду методології визначення прожиткового мінімуму, основних принципів та сфери його застосування з урахуванням міжнародних стандартів та прогресивного досвіду зарубіжних країн у цій сфері", - наголосила секретар Комітету.

У цьому контексті вона відзначила, що однією з найбільш обговорюваних як у наукових колах, так і серед фахівців в галузі соціальної політики та народних депутатів, є пропозиція перейти до використання нормативно-структурного підходу розрахунку прожиткового мінімуму, який базується на нормативному визначенні складу продовольчого кошику та структурному методі розрахунку вартості непродовольчих товарів і послуг як відсотку до вартості продовольчого кошику. На переконання багатьох, така методика визначення прожиткового мінімуму більше відповідатиме соціально-економічним реаліям та зробить механізм розрахунку цього стандарту прозорим і зрозумілим.

Наталія Веселова, підсумовуючи, зазначила, що враховуючи таку задавненість проблеми, постає нагальна необхідність об'єднання зусиль влади та соціальних партнерів задля спільного напрацювання конкретних завдань в цьому напрямку з визначенням їх пріоритетності та поетапності виконання.

Від профспілкової сторони Анатолій Акімочкін, перший заступник голови Конфедерації вільних профспілок України у своєму виступі проінформував про позицію СПО об’єднань профспілок - профспілкова Сторона запропонувала встановити дію оновленого проекту наборів лише протягом 2016 року, з тим, щоб у наступному році розпочати роботу щодо його подальшого оновлення з урахуванням міжнародного та національного законодавства щодо соціальних стандартів. Проте, зазначена пропозиція профспілок не була підтримана. А також наголосив, що Урядова сторона під час засідань експертної комісії щодо перегляду мінімальних наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг не врахувала профспілкових пропозицій. Однак навіть цей компромісний споживчий кошик до цього часу не затверджений Кабінетом Міністрів України.

Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Юлія Клименко у своїй доповіді зазначила, що за підрахунками Мінекономрозвитку вартість оновленого «споживчого кошику» у цінах січня 2016 року у розрахунку на місяць на одну особу становить 2409 грн, з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2596 грн.

        Як зазначила Ю.Клименко підвищення стандартів має низку побічних ефектів. Так, по-перше, збільшиться сума коштів, які виділяються державою на субсидіювання населення. Зі збільшенням вартості споживчого кошику, якщо у 2016 році на покриття субсидій необхідно – 35 млрд. грн., то вже у 2017 році повинні виділятися вже 100 млрд. грн. По - друге – відбудеться демотивація населення до енергозбереження. Також відбудеться стимулювання тінізації доходів та демотивація українців до працевлаштування.

Андрій Солод, представник Федерації роботодавців України у своєму виступі зазначив щодо доцільності відв’язання тарифу I розряду від мінімальної зарплати.

Під час семінару наголошувалося також на тому, що відсутність регулярного перегляду наборів та пряма залежність розміру прожиткового мінімуму від можливостей видаткової частини бюджету породжує іншу проблему - заниження кількісних та якісних стандартів мінімального набору споживчого кошику.

Народний депутат України Андрій Павловський наголосив про штучно занижений державний стандарт, як приклад навів, що у Греції мінімальна зарплата складає 675 євро, та закликав учасників семінару підтримати законопроект за реєстр. № 4316, яким передбачено відв’язати розмір працівника першого тарифного розряду ЄТС від мінімальної зарплати, та одночасно відв’язати прожитковий мінімум від мінімальної зарплати.

Учасники семінару наголосили на необхідності якнайшвидше переглянути основні принципи визначення прожиткового мінімуму та розробити нові законодавчі механізми, які відповідали б соціально-економічним реаліям.

За інформацією Комітету, наразі доопрацьовується Резолюція за результатами семінару, яка буде надіслана учасникам семінару.

За результатами семінару були схвалені Рекомендації (додаються).

 
                                            Департамент захисту соціально-економічних прав
24 марта 2016 г.


У сучасних складних соціально-економічних умовах роль профспілок у забезпеченні законних прав та інтересів працюючої людини зростає, напевно, як ніколи. Про те, як покращити якість та підвищити ефективність і результативність профспілкової роботи, знайти нові шляхи для вирішення актуальних проблем, будуть говорити делегати VII з’їзду профспілок України, що відбудеться сьогодні, 24 березня, у Києві.

Очікується, що форум профспілок стане публічною трибуною для всебічного аналізу діяльності та подальшого розвитку не тільки ФПУ, а й в цілому національного профспілкового руху. Делегати з’їзду, які представляють 43 всеукраїнські профспілки та усі регіональні профоб’єднання, повинні дати відповідь на запитання: що було зроблено в звітному періоді, що не вдалося зробити і чому, як ефективно протидіяти наступу на трудові і соціальні права спілчан, визначити головні, пріоритетні завдання на ближчу перспективу, виробити стратегію модернізації та розвитку ФПУ, її членських організацій, профспілкового руху в цілому.

Основні теми дискусії, безумовно, визначаються європейським вибором України, необхідністю забезпечення сталого економічного розвитку суспільства та підвищення життєвого рівня населення. Все це вимагає консолідованих дій усіх учасників соціально-трудових відносин, підвищення ефективності соціального діалогу між профспілками, роботодавцями та владою на всіх рівнях. Тому відкрита та відверта розмова про наболіле, яка відбудеться на форумі, має діагностувати зони соціальної несправедливості та порушень конституційних, трудових та соціальних прав людей, які потребують негайного та ефективного втручання профспілок.

Про те, що ця дискусія та пропозиції, які пролунають під час її проведення, будуть почути у владних кабінетах та в суспільстві, міжнародною спільнотою, свідчить той факт, що у форумі візьмуть участь представники міжнародних профспілкових об’єднань та національних профцентрів зарубіжних країн, керівники центральних органів державної влади і місцевого самоврядування, об’єднань роботодавців, представники МОП та інших закордонних представництв в Україні.

У порядку денному профспілкового форуму доповідь Голови ФПУ Григорія Осового про Звіт Ради ФПУ про роботу з квітня 2011 року – березень 2016 року та Стратегію діяльності Федерації профспілок України на 2016–2021 роки «Європейський вибір», розгляд та затвердження Резолюцій VII з’їзду ФПУ «Профспілки – за європейський вибір України», «Профспілки – за результативний соціальний діалог в інтересах добробуту громадян», «Молодь – майбутнє профспілок», «За гендерну рівність і протидію насиллю», а також змін до Статуту Федерації профспілок України, вибори Голови ФПУ та підтвердження повноважень нового складу Ради ФПУ.

Таким чином, з’їзд підіб’є підсумки діяльності ФПУ за минулі п’ять років, а також ухвалить Стратегію діяльності ФПУ на 2016-2021 роки «Європейський вибір».

Про хід та підсумки роботи профспілкового форуму читайте на нашому сайті.

Прес-центр ФПУ
19 февраля 2016 г.


Прагнення до справедливості завжди було одним із головних орієнтирів соціального прогресу.
П’ятий  рік поспіль 20 лютого в Україні відзначається День соціальної  справедливості, запроваджений за ініціативою ФПУ Указом Президента в  2011 році.
Революція  Гідності та боротьба за свободу України створили нову українську ідею –  ідею гідності, свободи і справедливого майбутнього.

Громадяни  України довели і продовжують у надтяжких умовах щоденно доводити, що  саме гідність є базовою складовою характеру українського народу.

Скорочення  бідності та посилення соціальної єдності, впровадження в Україні  європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у  світі задекларовано у стратегічних програмних документах країни –  Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Угоді про Асоціацію між  Україною та ЄС.

Проте, глобальною проблемою залишається відсутність комплексного стратегічного бачення державної соціальної політики, перспективних соціальних «маяків» та векторів соціального руху.

Розпочаті  Урядом реформи не дають бажаних результатів у покращенні життя і  добробуту людей. Натомість, маємо зростаючу  соціально-економічну  нерівність і поширення бідності в суспільстві, погіршення умов існування  більшості населення, очевидну відсутність справедливості в політиці  перерозподілу доходів.

Розміри  основних державних соціальних стандартів та гарантій – мінімальної  заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії за віком  встановлені більш ніж вдвічі меншими, ніж мають бути згідно діючого  законодавства.

За  2015 рік, в умовах катастрофічного підвищення цін та тарифів на основні  соціально значущі товари та життєво необхідні послуги (1,4 – 6 разів),  відбулося падіння купівельної спроможності мінімальної заробітної плати  щодо придбання цих товарів та послуг майже вполовину. На 20,1% впала  реальна заробітна плата.       

Збільшуються розміри заборгованості з виплати заробітної плати – за 2015 рік ці борги зросли з 1,3 до 1,9 млрд грн.
Протягом останніх двох років країна втратила 2 млн робочих місць.

Це породжує  невпевненість громадян у завтрашньому дні та посилює зростання соціальної напруги у суспільстві.
Відповідно  до висновків Національної доповіді «Цілі Розвитку Тисячоліття. Україна.  2000-2015», проблема бідності залишається актуальною – за критерієм  фактичного прожиткового мінімуму у 2015 році рівень бідності зріс до  32%, кожен п’ятий працюючий на сьогодні є бідним.

Викорінення  бідності, боротьба з нерівністю та захист прав кожної людини є  головними орієнтирами Цілей сталого розвитку (2015-2030), затверджених  на Саміті ООН у вересні 2015 року.

Підтримуючи  принципи соціальної справедливості, профспілки докладають максимум  зусиль для розбудови України як соціальної держави, спонукання  діяльності Уряду на загальне благо, утвердження в суспільстві соціальної  злагоди, реального поліпшення рівня життя громадян.

Федерація  профспілок України, як найбільш представницьке профспілкове об’єднання,  виступає категорично проти Урядової політики жорсткої економії, за яку  вимушені розплачуватися пересічні громадяни, масових порушень трудових і  соціально-економічних прав працівників.

Профспілки  домагаються від Уряду, об’єднань роботодавців, політичних партій  об’єктивного аналізу причин кризи, осмислення її глибини та масштабів,  зваженої оцінки резервів і раціонального використання їх задля  економічного зростання та підвищення рівня життя населення.

Тільки  широкомасштабне і стійке економічне зростання є передумовою  забезпечення соціального розвитку та справедливості в суспільстві.   Працююча людина має забезпечити своєю працею достатній рівень життя для  себе та своєї сім’ї та не бути залежною від допомоги держави.

Профспілки  заявляють про свою готовність до активного та ефективного соціального  діалогу та взаємодії з усіма зацікавленими сторонами задля затвердження  прав людини праці, зростання благополуччя населення, реального  становлення соціально відповідального бізнесу, як важливої складової  соціально-економічної політики держави.
Відповідно  до норм ратифікованої Україною Конвенції МОП №117 вся політика повинна,  передусім, спрямовуватися на досягнення добробуту й розвитку населення.

Федерація  профспілок України закликає Президента України, Верховну Раду України,  Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої  влади, роботодавців та підприємців, громадські організації –  спрямовувати спільні зусилля на забезпечення соціальної справедливості у  суспільстві на основі поваги до прав та законних інтересів громадян,  підвищення рівня життя населення, соціальної стабільності в державі,  забезпечення кожній людині гідних умов існування та ефективного  соціального захисту.
Федерація профспілок України
19 января 2016 г.

Пропозиції Федерації профспілок України
щодо напрямків удосконалення роботи
Державної служби статистики України

Методологічні питання
1. Внести зміни та доповнення до Методики формування вибірки для проведення поточних обстежень підприємств із питань статистики праці, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 31.05.2010 р. №202, якими передбачити обов’язковість обстеження малих підприємств (кількість працівників від 10 до 49 осіб) з метою визначення реального стану укладання колективних договорів на малочисельних підприємствах за видами економічної діяльності.

2. Внести зміни в «Розділ VІ. Інформація про укладання колективних договорів» форми № 1-ПВ (квартальна), затвердженої наказом Державної служби статистики України від 21.07.2015 № 172 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна) «Звіт із праці», доповнивши рядками:
- сума коштів, витрачених на запровадження не передбачених законодавством пільг та виплат працівникам і членам їх сімей, тис. грн.;
- розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу), грн. у галузевій угоді;
- розмір установленої мінімальної місячної тарифної ставки (окладу), грн. у колективному договорі;
- кількість зобов'язань у колективному договорі, що підлягали виконанню на момент складання звіту з питань зайнятості, оплати праці, охорони праці («усього», «з них виконано»).

3. Удосконалити статистичні джерела даних та статистичні обстеження щодо показників забезпеченості повнолітнього громадянина України житловою площею (приватна власність, державна власність, відповідність норм чинному законодавству) та зазначені дані відображати на сайті Держстату України для подальшого використання.

Обґрунтування:
Під час роботи експертної комісії щодо проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, яка тривала в Мінсоцполітики України протягом вересня-листопада 2015 року, Держстат України поінформував, що на сьогодні майже 80% населення вважаються забезпечені житлом.

Проте, виходячи з сьогоденних реалій, зазначене не відповідає дійсності.

Однак, саме ці статистичні дані беруться до уваги при формуванні набору житлово-комунальних послуг та зв’язку, який є складовою частиною наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для встановлення прожиткового мінімуму.
Крім того, на сьогоднішній день, вирішення питання щодо забезпечення громадян житлом базується на застарілих нормативних документах, більшість з яких датована 80-ми роками ХХ-го століття.

4. Забезпечити безоплатний доступ профспілкових організацій до переліку підприємств, які мають заборгованість з виплати заробітної плати працівникам, та інформації щодо обсягів та періодів такої заборгованості.
Обґрунтування:
Особливо гостро стоїть питання заборгованості з виплати заробітної плати найманим працівникам. При цьому мають місце факти не відповідності даних первинних профспілкових організацій та офіційної статистичної інформації з цього показника. Проте, органи статистики , посилаючись на ст. 25 Закону України «Про державну статистику », перелік підприємств-боржників з виплати заробітної плати та інформацію щодо обсягів та періоду невиплати заробітної плати не надають.

Враховуючи зростання таких боргів, вважаємо за доцільне отримання профспілками переліку підприємств-боржників на безоплатній основі.

5. Внести зміни до форм звітності щодо інформації в розрізі адміністративно-територіальних одиниць, які розміщені на сайтах головних управлінь статистики в областях.

Існуючі сьогодні на сайтах головних управлінь статистики в областях форми звітності і, відповідно, статистична інформація дуже уніфіковані та не надають користувачам достатньої та достовірної інформації в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

6. Внести зміни в частині удосконалення державних статистичних спостережень за умовами праці, рівнем травматизму на виробництві та фінансуванням заходів з його попередження:

6.1. Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону України «Про охорону праці» на державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність з питань охорони праці, форма якої погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, професійними спілками та Фондом соціального страхування України .
Держкомстат в односторонньому порядку постійно порушує вимоги цієї норми, вносить зміни до форми статистичної звітності № 7–тнв без відповідного узгодження із Спільним представницьким органом об’єднань всеукраїнських профспілок , Держгірпромнаглядом (на цей час – Держпраці) та Фондом соціального страхування.

Так, без узгодження з Держгірпромнаглядом, Фондом соціального страхування та профспілками з форми статистичної звітності № 7–тнв «Звіт про травматизм на виробництві» вилучено розділ «Витрати на заходи з охорони праці» (наказ Держкомстату України від 28.08. 2008 № 299).

Відображення у статистичній звітності цих витрат давало змогу простежити обсяги коштів, витрачених на здійснення профілактичних (попереджувальних) заходів з охорони праці, як передумови до зниження рівня виробничого травматизму та профзахворюваності.

Крім того, відсутність державного статистичного спостереження за витратами на заходи з охорони праці ускладнює здійснення державного нагляду та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, зокрема норм статті 19 Закону України «Про охорону праці», забезпечення конституційних прав громадян на належні, безпечні та здорові умови праці, сприяє ухиленню роботодавців від витрат на охорону праці та негативно впливає на рівень виробничої безпеки в Україні.

Пропозиції щодо вирішення цього питання:
1. З метою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, зниження рівнів виробничого травматизму та профзахворюваності, сприяння державному нагляду та громадському контролю за дотриманням відповідного законодавства, викласти назву звіту за формою 7–тнв «Звіт про травматизм на виробництві» в такій редакції:
«Звіт про травматизм на виробництві та витрати на здійснення заходів щодо його запобігання».

2. Внесення змін у форму статистичної звітності № 7–тнв «Звіт про травматизм на виробництві», доповнивши її розділом «Витрати на заходи з охорони праці».

3. Внести відповідні зміни до Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 7–тнв (річна) «Звіт про травматизм на виробництві».

6.2. Наказом Держстату України від 18.08.2014 за № 242, в котрий раз – без відповідного узгодження, з порушенням вимог статті 23 Закону України «Про охорону праці», додатку 4 до Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні з форми статистичної звітності № 7–тнв «Звіт про травматизм на виробництві» вилучено розділ 1 щодо чисельності працюючих на підприємстві, з якої складається чисельність працюючих у відповідних галузях, видах економічної діяльності, або в межах відповідних територій, областей.

Без даних про чисельність працюючих, неможливо обчислити основні показники, що характеризують рівні виробничого травматизму по галузям економічної діяльності, по територіям і в цілому по Україні. Такими показниками є:
  • коефіцієнт частоти загального травматизму Кчз, (кількість випадків загального травматизму на 1000 працюючих);
  • коефіцієнт частоти смертельного травматизму Кчс, (кількість випадків смертельного травматизму на 100000 працюючих);

Такі показники прийняті в країнах ЄС та інших країнах світу. За ними здійснюється порівняльний аналіз рівня виробничого травматизму, стану забезпечення безпеки праці та захисту здоров’я працівників з іншими країнами світу, зокрема країнами ЄС.
На сьогоднішній день, такий порівняльний аналіз набуває важливого значення у зв’язку з виконанням зобов’язань України за Угодою про асоціацію Україна-ЄС щодо покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, зокрема шляхом сприяння реалізації превентивних заходів, попередження ризиків великих аварій, обміном доброю практикою та результатами досліджень в цій сфері, а також наближенням рівня безпеки праці в Україні до рівня Європейських країн (статті 419-420, 424 Угоди).

Крім того, такі зміни не відповідають меті, яка зазначена у наказах Держстату щодо подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень зі статистики травматизму на виробництві й отримання повної, всебічної та об'єктивної статистичної інформації, а навпаки – створюють умови проведення неповного та необ’єктивного статистичного спостереження та унеможливлюють здійснення порівняльного аналізу за відповідними показниками з країнами ЄС.

Пропозиції щодо вирішення цього питання:
1. Керуючись нормами статті 14 Конвенції МОП № 160 «Про статистику праці» (ратифікована Україною 15.08.1991р.) та статті 12 Рекомендацій МОП №170, що доповнюють відповідну Конвенцію, доповнити форму статистичної звітності № 7–тнв «Звіт про травматизм на виробництві», розділом щодо чисельності працюючих на підприємстві.

Запровадження додаткових обстежень:
1. Визначення рівня «тіньової» економіки в Україні, нелегальної зайнятості та заробітної плати.
В той час, як повне охоплення економічної активності є життєво важливим аспектом якості національних рахунків, однією з найбільших прогалин в інформаційному полі вітчизняної статистики залишається недостатнє висвітлення тіньових процесів.

Структура тіньової економіки досить складна і містить елементи різноманітної природи: пов'язані з реальним виробництвом законних та незаконних товарів і послуг; такі, що відносно легко виявляються і такі, що важко піддаються кількісній оцінці. Можливості реальної оцінки масштабів тіньової економіки досить обмежені у зв’язку із характером цього явища, що передбачає приховування від обліку, контролю і реєстрації господарської діяльності. Наразі існують різноманітні методи дослідження тіньових процесів в економіці (так звана «non-observed economy»), серед яких найбільш розповсюдженими є: дослідження домогосподарств шляхом анкетування зв’язків з тіньовою економікою; аналіз податкових декларацій на підставі офіційних податкових реєстрів; метод експертних оцінок Г. Вік-Ганемана і В. Фрея тощо.

Проте, наразі в Україні , рівень «тінізації» економіки, за різними оцінками, коливається від 18-20 до 45-50% ВВП, в залежності від методу оцінки та «політизованості» дослідників. У цьому контексті розробка Державною службою статистики методології оцінки рівня нелегальної економіки в Україні є надзвичайно актуальною та затребуваною.

2. Проведення регулярного обстеження підприємств щодо :
- вартості робочої сили із дотриманням стандартів ЄС;
- структури собівартості продукції в цілому по Україні та по окремим галузям.

3. Відновлення обстеження щодо:
- визначення розмірів регіонального прожиткового мінімуму;
- фонду оплати праці найманих працівників в цілому по Україні, за видами економічної діяльності та по регіонах (інформація надавалася в експрес-випусках «Кількість, робочий час та оплата праці найманих працівників»).

4. Надання наступної щорічної статистичної інформації:
4.1. Чисельність осіб, яким встановлено інвалідність:
у т.ч.:
- встановлено в минулому календарному році;
- за видами захворювання (загального, нещасних випадків на виробництві, з дитинства);
- залежно від групи інвалідності.

4.2. Динаміка рівня (зростання/зниження) захворюваності в Україні
у т.ч.:
- кількість виданих листків непрацездатності (всього і в т.ч. окремо від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань) та кількість листків непрацездатності, оплачених кожним фондом соціального страхування;
- загальна кількість днів, на які видано листки непрацездатності, та середня тривалість листка непрацездатності;
- загальна сума витрат на допомогу по тимчасовій непрацездатності;
- основні причини зростання/зниження рівня захворюваності (можливо показати залежність екологічного фактору на ріст захворюваності).

4.3. Чисельність безробітних в Україні
з них:
- працевлаштовані в минулому році (всього);
у т.ч.:
- органами Державної служби зайнятості;
- самостійно безробітними.
4.4. Кількість нещасних випадків на виробництві, у т.ч. профзахворювань (рівень зростання/зниження)

5. Проведення порівняльного аналізу основних показників соціально-економічного стану країни (макропоказники, розміри основних державних стандартів та гарантій, середня заробітна плата, заборгованість з виплати заробітної плати, рівень зайнятості, рівень безробіття, вартість робочої сили тощо) із відповідними показниками країн – членів ЄС та СНД.

Організаційні питання:
1. Відповідно до територіальних угод територіальні об’єднання профспілок включено у реєстр користувачів статистичної інформації, які на безоплатній основі щомісячно мають отримувати статистичну інформацію про соціально-економічний стан (доповіді та бюлетені), експрес-випуски зі статистики праці, промисловості, цін, в т.ч. про середні споживчі ціни на товари та послуги, доходи та витрати населення, фінансові результати діяльності великих та середніх підприємств.

Проте, відповідно до Плану статистичних спостережень на 2016 рік ряд статистичних збірників («Ринок праці», «Доходи населення», інші з питань економічної активності населення та праці на містах) запропоновано отримувати тільки на платній основі. Нажаль через брак коштів профспілкові організації не завжди мають можливість придбати матеріали Держстату України для використання в роботі .

Крім того, отримати завчасно необхідну інформацію в органах статистики дуже проблематично у зв’язку з тим, що органи статистики вимагають офіційного звернення, яке дає право тільки на протязі місячного терміну отримати інформацію.

Враховуючи те, що відповідно до територіальних угод, профспілки і органи статистики є соціальними партнерами, ФПУ пропонує органам статистики виробити більш спрощений механізм для обміну та надання необхідної інформації.

2. Відмінити подання фінансової звітності для профспілкових організацій (деякі територіальні органи статистики , наприклад у Закарпатській області, зобов’язують профспілкові організації надавати фінансовий звіт для малих підприємств – форми 1м та 2м), яка фактично відноситься не до статистичного спостереження, а є суто фінансовою звітністю.

3. Забезпечити можливість профспілковим організаціям отримувати перелік підприємств, установ та організацій окремого виду економічної діяльності (галузі), а також інформацію щодо фінансових та виробничих результатів їх роботи .

4. З метою всебічної оцінки статистичної системи України стосовно її відповідності європейським статистичним стандартам та узгодження пропозицій щодо її вдосконалення з питань статистичного спостереження з безпеки, умов праці, виробничого травматизму, витрат на профілактичні заходи з охорони праці, впровадження державного статистичного спостереження щодо збитків підприємств на ліквідацію аварій на виробництві, нещасних випадків та профзахворювань на підприємствах та держави в цілому (як це здійснюється в країнах ЄС) пропонуємо створити робочу групу з представників органів державного нагляду за охороною праці, сторін соціального діалогу та європейських експертів з питань безпеки і гігієни праці, а також фахівців Євростату.
© Запорожский обком ПМГУ 2012
Назад к содержимому