Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.2 - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Запоріжжя - це Україна! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорізька облрада ПМГУ
Офіційний сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Архив "Новости ЦС ПМГУ" - стр.2

Новини > Архив Новости ЦС ПМГУ
6 вересня 2022 р.

Відбулося засідання Президії Центральної ради ПМГУ

5 вересня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яке вів Голова ПМГУ Олександр Рябко.
Члени президії обговорювали два питання порядку денного:
- Про результати правозахисної роботи в ПМГУ за І півріччя 2022 року.
- Про робочу комісію з підготовки і проведення звітної Конференції ПМГУ.
З першого питання виступила головний правовий інспектор праці ПМГУ О.Зубець. Вона розповіла про те, яку роботу в сфері громадського контролю за додержанням законодавства про працю було здійснено Профспілкою металургів і гірників України у минулому півріччі.
Про ситуацію в сфері трудового законодавства інформував заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський.
З другого питання виступив перший заступник Голови ПМГУ В.Гавриленко. За результатами його виступу було затверджено робочу комісію з підготовки і проведення Конференції ПМГУ та визначені першочергові завдання щодо організації цього заходу.
З усіх питань порядку денного було прийнято відповідні Постанови.

5 вересня 2022 р.

Україна 14-та серед світових виробників чавуну за 7 місяців 2022 року

За даними Worldsteel, за 7 місяців 2022 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 823,46 млн т чавуну, з яких 758,78 млн т доменним способом і 64,68 млн т методом прямого відновлення. Це на 4,65% нижче за показник аналогічного періоду 2021 р. (863,62 млн т).
Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-липні 2022 р. виплавили 510,90 млн т чавуну, що на 4,50% нижче показника 7 місяців 2021 р. (534,97 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві за 7 місяців 2022 р. становить 62,0%.
Україна (4,82 млн т або 38,06% відносно січня-липня 2021 р.) обіймає 14-ту позицію серед 40 країн-виробників чавуну.

31 серпня 2022 р.

Профспілкова акція доброчинності – у Запоріжжі

30 серпня представники Гуманітарного штабу ФПУ - Голова ФПУ Григорій Осовий, його заступник Євген Драп’ятий, Голова ПМГУ Олександр Рябко - розпочали акцію доброчинності у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

Вчора у Запоріжжі відбулася зустріч з профспілковим активом Запорізької області, а також доставлений гуманітарний вантаж для членів профспілок та їхніх родин, які цього потребують. Відомо, що у Запорізькій області перебувають спілчани, які були вимушені втікати від війни, багато хто з них втратив не лише роботу, але й житло, майно.

Приймала гостей та вела зустріч заступник голови Запорізької облради профспілок Тамара Белескова. На зустрічі були присутні Керівник департаменту ФПУ Д.Довганенко, Голова Ради Запорізької обласної федерації роботодавців О.Головко, начальник ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області С.Жмурко, т.в.о. начальника управління з питань праці ГУ Держпраці у Запорізькій області Г.Бабаєва, начальник управління соціальних послуг та праці Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА В.Герасименко, начальник відділу зайнятості та соціально-трудових відносин Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА І.Сороколіт.

Разом з представниками різних галузевих профспілок у заході взяли участь також наші спілчани: голова Запорізької облради ПМГУ Валерій Сєдов і його заступник Юрій Шапчіц, голови первинних організацій ПМГУ.

31 серпня представники Гуманітарного штабу та вантаж з допомогою прибули у місто Дніпро.

Фотогалерея                                                                                              Інформація сайту ЦР ПМГУ
31 серпня 2022 р.

Звернення ФПУ до народних депутатів: не голосуйте за законопроект 3663!

У зв'язку із включенням до порядку денного Верховної Ради України на сьогодні, 30 серпня 2022 р., для розгляду у другому читанні проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (нова редакція) та інших законодавчих актів України» (реєстр. №3663 від 15.06.2020 р.), який не підтримується представницькими сторонами профспілок і об`єднань роботодавців, СПО об'єднань профспілок як представник застрахованих осіб 29.08.2022р. повторно звернувся до депутатських фракцій і груп із закликом не підтримувати зазначений законопроект.

Слід зазначити, що профспілки неодноразово вказували на причини, чому не потрібно голосувати за законопроект 3663. Однією з головних є те, що об'єднання дефіцитного Пенсійного Фонду та Фонду соціального страхування може залишити працівників без виплат у випадку тимчасової непрацездатності.

30 серпня 2022 р.

Порядок підтвердження пільгового стажу роботи

Члени Профспілки – працівники підприємств, які працюють (працювали) на підприємствах, що розташовані на територіях, де велися або продовжують вестися бойові дії, зіткнулися з проблемою підтвердження пільгового стажу роботи: відмовою роботодавця у видачі уточнюючої довідки у зв’язку з відсутністю документів.

З метою вирішення цього питання Профспілка звернулася до ФПУ, яка в свою чергу надала свої пропозиції Мінсоцполітики щодо порядку підтвердження спеціального стажу роботи.

Мінсоцполітики повідомило, що міністерством розроблено проєкт постанови про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, яким пропонується вирішення зазначеної проблеми. З листом можна ознайомитися тут.

15 серпня 2022 р.

Наступ на трудові права українців триває

42 законопроєкти, які суттєво зачіпають права та інтереси найманих працівників та профспілок, були внесені у Верховну Раду станом на 20 липня 2022 (повний перелік тут), – показує аналіз, проведений Спільним представницьким органом об’єднань профспілок. За оцінками СПО, лише дев’ять з них провадять позитивні зміни або не несуть ризиків для трудящих, ще дев’ять – можуть бути визнані такими за умови доопрацювання і врахування пропозицій профспілкової сторони соціального діалогу.

В оцінці решти законопроєктів аналіз СПО виявив різноманітні негативні фактори, серед яких: невідповідність Конституції, чинному законодавству та/або міжнародним нормам, державним гарантіям; обмеження трудових прав і гарантій працівників, погіршення їхнього становища, звуження можливостей соціального захисту і діалогу; загроза праву громадян на об’єднання, дискримінація профспілок і позбавлення їх можливостей захисту трудових прав, відсторонення профспілок від колективно-договірного регулювання і соціального діалогу, ліквідація чинних законодавчих гарантій правозахисної діяльності профспілок тощо.

2 серпня 2022 р.

Нові обов’язки роботодавця

Правова інспекція ПМГУ підготувала роз’яснення щодо змін до Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), які набули чинності 19.07.2022 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 № 2352-ІХ. До уваги спілчан - перша публікація про те, як змінились зобов’язання роботодавця перед працівником.
1 серпня 2022 р.

Валерій Сєдов: «Зараз ні в якому разі не можна опускати руки»

Жити і працювати в умовах війни – складно. Однак це не привід жаліти себе чи поринати у ностальгію за «старими добрими мирними часами». Щоб подолати труднощі сьогодення, необхідно зосередитися на першочергових цілях, і методично рухатися до них. Так вважає наш сьогоднішній співрозмовник – голова Запорізької обласної організації ПМГУ Валерій Сєдов. Він розповідає:
– Ситуація в нашому регіоні напружена. Деякі громади під тимчасовою окупацією, деякі – у прифронтовій зоні, і навіть там, де наразі відносно спокійно, – рівень небезпеки високий. Але життя продовжується.

Підприємства галузі роблять все можливе для збереження виробництва, адже тільки працююча економіка дозволить нашій армії чинити гідний опір ворогу. І, попри численні перешкоди (розрив господарських зв’язків з окупованими територіями, відсутність внутрішнього ринку споживання продукції, гострі проблеми з логістикою та інші), мають певний успіх...
26 липня 2022 р.

Стартували колективні переговори щодо
розміру мінімальної зарплати на 2023 рік

Відповідно до чинного законодавства та норм Генеральної угоди на 2019-2021 роки СПО об’єднань профспілок ініціював початок колективних переговорів щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на наступний рік. Перше засідання представників сторін відбулося 21 липня, в онлайн-форматі. До нього, зокрема, долучилися і фахівці ПМГУ – начальник відділу соціально-економічної роботи апарату Профспілки Ольга Гончарук і правовий інспектор праці Тетяна Мосійчук.
Учасники заходу обговорили можливі підходи до визначення розміру основної державної соціальної гарантії в умовах війни і спричиненої нею гострої економічної кризи та означили свої позиції.

У Міністерстві фінансів вважають, що, на тлі великого наявного (на 15,1% за підсумками І кварталу) та ще більшого прогнозного (на 30-35% за підсумками року) падіння ВВП, можливостей для підвищення мінімальної зарплати наразі немає – і вбачають доцільним залишити її у розмірі 6700 гривень, а також призупинити зростання розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, оскільки воно потребуватиме значних видатків із державного бюджету.

У Міністерстві економіки, зважаючи на позитивний вплив збільшення мінімальної заробітної плати на обсяг податків і очікування щодо інфляції, висловлюються менш категорично: пропонують розпочинати рік з тих самих 6700 гривень, але з подальшим підвищенням мінстандарту задля забезпечення рівня 7250 гривень у середньому на рік.

Сторона роботодавців цілком очікувано підтримує позицію Мінфіну. Профспілкові експерти не менш передбачувано критикують такий підхід. За інформацією, озвученою Мінекономіки, індекс споживчих цін до кінця поточного року зросте до 31-32%, у 2023-му – сягне 30%. Фактичний розмір прожиткового мінімуму (за даними Мінсоцполітики) для працездатних осіб вже у цінах червня 2022 року – 7000 гривень, на початок 2023 року показник дорівнюватиме 8200 гривень. З огляду на це розмір мінімальної зарплати на 2023 рік має перевищувати її розмір у 2022 році щонайменше на рівень інфляції.

13 липня 2022 р.

Із вдячністю за працю заради перемоги

Цього року працівники вітчизняного ГМК зустрічають День металурга і гірника не зі святковим настроєм, а з болем у серцях. Їм зараз не до урочистостей. Однак за їхню самовіддану працю, за рішучість долати труднощі заради перемоги над ворогом, представники галузі все ж заслуговують сказаних вголос слів вдячності! Тому в ПМГУ було ухвалене рішення: включити камерну церемонію привітання трударів та нагородження кращих профактивістів у порядок денний чергового, VII, пленуму Центральної ради Профспілки.

Захід відбувся 12 липня в змішаному очно-заочному форматі, з головною студією у Дніпрі. Інформацію з його центральної теми – про виклики та завдання ПМГУ щодо забезпечення соціально-трудових прав працівників та збереження профспілкового членства в умовах воєнного стану – озвучив очільник Профспілки Олександр Рябко.

Зокрема, він зазначив: «Для перемоги нашій армії потрібен надійний тил, тож трудовий фронт наразі надзвичайно важливий. У складних умовах сьогодення Профспілка вбачає своїм головним завданням підтримку та поновлення стабільної роботи наших підприємств для збереження робочих місць і забезпечення працівникам гідних умов праці. Крім того, ми допомагаємо Збройним силам України та продовжуємо профспілкову роботу за напрямами, визначеними VII З’їздом. Це боротьба за гідний рівень зарплат, правовий захист членів ПМГУ, колдоговірне регулювання трудових відносин, контроль охорони праці, робота з молоддю, інформування. В умовах війни вони набули ще більшої актуальності».

В обговоренні порушеного питання взяли участь профлідери низки первинок: Олег Ільїн (Запорізький завод феросплавів), Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Какуша («КАМЕТ-СТАЛЬ»). Вони поділилися новинами з місць, проблемами, з якими стикаються у процесі щоденної роботи, та практичними напрацюваннями щодо їх вирішення. Про профспілкову підтримку людей, що спромоглися виїхати зі зруйнованого Маріуполя, розповіли голови первинних організацій Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча та «Азовсталі» Михайло Під’яблонський і Юрій Дорошенко.

Підсумком дискусії стало прийняття низки документів – постанови пленуму і двох звернень: до Федерації профспілок України (щодо необхідності спільно домагатися призупинки роботи над небезпечним проєктом Закону «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі») та до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля (із закликом подбати про державну підтримки нашої стратегічної для обороноздатності країни галузі).

Також на пленумі проаналізували хід звітної кампанії в ПМГУ (доповідач – перший заступник голови Профспілки Валерій Гавриленко) та остаточно визначилися з датою проведення і порядком денним звітної Конференції Профспілки металургів і гірників України (її заплановано на 6 грудня 2022 року; загальна кількість делегатів – 257 осіб).

Вручення нагород з нагоди професійного свята стало завершальним етапом заходу. Олександр Рябко особисто вручив Грамоти і Знаки ЦР ПМГУ одинадцятьом представникам Дніпропетровської та Запорізької обласних організацій Профспілки, які змогли прибути в центральну студію. Ще понад 180 відзнак від Центральної ради знайдуть своїх героїв на їхніх робочих місцях на територіях.

7 липня 2022 р.

Анатолій Паюс: «Разом подолаємо ворога, разом відсвяткуємо»

Анатолій Паюс – один з найбойовіших (тепер вже, на жаль, і в прямому сенсі слова, з огляду на його службу в лавах Збройних сил України) профспілкових активістів первинної організації ПМГУ ПАТ «Запоріжвогнетрив». До війни він працював електромонтером алюмосилікатного цеху, багато років поспіль обирався головою цехової організації Профспілки, беззмінно очолював комісію профкому з фізкультури і спорту. Після початку повномасштабних воєнних дій Анатолія Веніаміновича фактично одразу мобілізували. І він, з тією ж наснагою, з якою боронив трудові права вогнетривників, відправився захищати територіальну цілісність нашої Батьківщини.

7 липня 2022 р.

Відверте спілкування – шлях до конструктивних рішень

Війна, що йде в Україні, нищить найцінніше – людські життя. В цьому її найбільший жах. Найбільший, але не єдиний. Кожен день воєнних дій, що тривають на нашій території, завдає удару економіці країни та наражає громадянське суспільство на соціальні ризики, зокрема – загрожує втратою виборюваних роками трудових прав.

Це, звісно ж, турбує нашу Профспілку. Маючи на меті обстоювання інтересів працівників галузі, ПМГУ наполегливо закликає до діалогу соціальних партнерів на вищому рівні. На жаль, представники Уряду зацікавленості у відкритому спілкуванні на злободенні теми не проявляють. Роботодавці налаштовані більш конструктивно. Вони регулярно беруть участь в онлайн-зустрічах, які проходять у межах діяльності організованої ще до війни Ради Федерації металургів України та Профспілки металургів і гірників України.

Центральними питаннями чергової такої наради (відбулася 5 липня)стали поточна ситуація у вітчизняному ГМК та практичний досвід застосування Закону 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». До обговорення долучилися: зі сторони роботодавців – голова ФМУ Сергій Біленький, представники менеджменту компаній ГМК Олександр Пімкін («Метінвест»), Юлія Чермазович («АрселорМіттал») та Віталій Пахомов («Інтерпайп»); з профспілкової сторони – голова ПМГУ Олександр Рябко, його перший заступник Валерій Гавриленко, заступник Богдан Оверковський, голова Дніпропетровської облорганізації ПМГУ Андрій Чайка, очільники первинок Сергій Афонін (Полтавський ГЗК), Юрій Деркач (Криворізький залізорудний комбінат), Юрій Дорошенко («Азовсталь»), Михайло Під’яблонський (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча), Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Наталія Шамрицька (Північний ГЗК), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Леонід Анісімов і Володимир Максак («Запоріжсталь»), фахівці апарату Профспілки.

Розповідаючи про сьогодення національного ГМК, спікери сторони роботодавців зазначали, що економічні реалії нині безпрецедентно складні. Обсяги випуску продукції загалом по галузі, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилися фактично у 7 разів. Окрім прямих втрат виробничих потужностей через воєнні дії, серед чинників падіння – все ті ж логістичні проблеми, блокада портів, складнощі із закупівлею сировини, відсутність внутрішнього ринку, наростаючий кадровий дефіцит. Також до них додалося підвищення на 70% тарифів «Укрзалізниці».

Все перелічене закономірно згубно впливає на трудові колективи. Але ж кваліфіковані кадри завжди були і будуть головною цінністю ГМК, і саме від них залежатиме успішність відновлення України після війни, – глибоке переконання в цьому висловлювали учасники наради з числа профспілковців. Тому, на їхню думку, збереження трудового потенціалу є надважливим спільним завданням соціальних партнерів.

Його вирішення, і так нелегке через війну, ускладнюється непродуманою законодавчою політикою Уряду. Не отримав жодного схвального відгуку ані від профспілок, ані від роботодавців тривалий час обговорюваний проєкт Закону «Про безпеку і здоров’я працівників на роботі». Наочними прикладами сумних наслідків необережних владних рішень слугують наявні зловживання під час застосування норм Закону 2136-IX.

Великі побоювання викликає практична реалізація прийнятого днями у другому читанні проєкту Закону №7251 «Щодо оптимізації трудових відносин», який, зокрема, нівелює дію 119 статті КЗпП стосовно збереження середнього заробітку за військовослужбовцями. Даючи роботодавцям можливість зекономити кошти, що зараз дуже актуально, цей документ знижує соціальну захищеність наших воїнів – людей, від яких наразі залежить існування Україні як держави.

Гідною альтернативою законодавчим змінам, що дозволяють зменшити витрати на персонал, мала б стати державна підтримка працюючих підприємств стратегічної, як її справедливо називають, галузі. Адже ГМК – саме той фундамент, на якому має базуватися стабільність та обороноздатність нашої Батьківщини.

Відкрито обговорюючи гострі, полемічні теми, учасники онлайн-зустрічі не намагалися переконати один одного у правильності власних точок зору: бачення роботодавців і профспілковців природньо відрізняється. Вони мали на меті почути та зрозуміти аргументи іншої сторони, сформувати певне бачення подальшої спільної роботи. І це цілком вдалося, адже головним підсумком спілкування стала домовленість підтримувати комунікацію,узгоджуючи позиції стосовно всіх питань збереження трудового потенціалу ГМК України.
6 липня 2022 р.

Наближаємо номінації конкурсу «Інформація. Знання. Дія»
до нових реалій життя

4 липня відбулось розширене засідання Постійної комісії ЦР ПМГУ з інформаційної роботи, в якому взяли участь Олена Логунова (голова Комісії) - голова первинки ПМГУ ПрАТ «Запоріжвогнетрив», Олег Кремез - голова цехкому шахти «Тернівська» ПАТ «Кривбасзалізрудком», Віктор Білик - начальник відділу інформації та комунікації первинки в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», Андрій Чайка - голова Дніпропетровської облради ПМГУ, Любов Кобзева - голова Донецької облради ПМГУ, Олександр Чайніков - заступник голови первинки в ПАТ «Південний ГЗК», Гліб Гончаров - провідний фахівець з інформаційної роботи первинки в АТ «Запоріжсталь». Від Криворізької міськради ПМГУ: Марія Загребельна - зав. організаційно-інформаційним відділом та Оксана Шахмоть– провідний фахівець з інформаційної роботи. Від Запорізької облради ПМГУ: Олександр Величко - зав. відділом організаційної роботи і гласності та Артем Кучеренко - фахівець цього відділу. Молодіжну раду ПМГУпредставляла її голова Катерина Гордєєва.

Метою цього зібрання було обговорення проєкту нового Положення про конкурс на краще висвітлення в ЗМІ діяльності Профспілки «Інформація. Знання. Дія», яке б повною мірою відображувало реалії нашого життя в умовах воєнного часу. Розробником даного проєкту є інформаційний центр ПМГУ за участі начальника фінансового відділу Євгенії Кондратьєвої та головного правового інспектора Ольги Зубець. Тому фахівці центру Наталія Усенко (керівник), Елеонора Сіліверстова(провідний фахівець) та Варвара Смірнова (редактор) взяли активну участь у роботі Комісії.

Відкрив засідання перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. Він наголосив на тому, що сьогодні перед Профспілкою стоять надскладні завдання і для їх вирішення наші спілчани мають бути інформовані по всіх напрямах роботи Профспілки. Крім того, ми ставимо за мету правдиво показувати життя і боротьбу металургів і гірників в умовах воєнного стану: і наші досягнення, і подвиг захисників України, і наш великий біль, коли ми втрачаєм членів нашої профспілкової родини.

У проєкті запропоновано 9 номінацій, які максимально наближені до реальних події, що відбуваються в первинках. Наприклад, запропоновані для участі у конкурсі публікації про захисників України, про волонтерський рух, про підтримку спілчан, які внаслідок воєнної агресії рф втратили роботу та житло. Не будуть поза увагою й основні напрями діяльності Профспілки: трудові гарантії, правовий захист, охорона праці, молодіжна політика.

У кожній номінації можна буде визначати двох переможців, якщо на конкурс надійдуть рівноцінно сильні творчі роботи.

Обговоривши даний проєкт, Постійна комісія подає його на розгляд та затвердження Президії ЦР ПМГУ (засідання 11 липня). Сподіваємось, що ініціатива Комісії та представників первинок, що працюють в інформаційному полі, буде схвалена.
30 червня 2022 р.

З 1 липня збільшиться прожитковий мінімум: на що він впливає

Відповідно до ст. 7 Закону «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 липня 2022 року збільшиться прожитковий мінімум. Він складе 2508 гривень на одну особу в розрахунку на місяць (узагальнений показник), а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років - 2201 гривня;
- дітей віком від 6 до 18 років - 2744 гривні;
- працездатних осіб - 2600 гривень;
- осіб, які втратили працездатність - 2027 гривень.

Разом з прожитковим мінімумом з липня зростуть:
- сума оплати праці, яку індексують - оплата праці індексується в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, який складе 2600 грн;
- мінімальний розмір пенсії за віком - пенсійні виплати для осіб, які отримують пенсію в мінімальному розмірі, збільшаться до 2027 грн;
- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткові мінімуми для працездатних осіб і становив би 10400 грн. Однак, відповідно до п. 3-3 Прикінцевих положень Закону № 1533-ІІІ максимальний розмір виплат по безробіттю під час дії воєнного стану не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати станом на 1 січня календарного року. У 2022 році - це 9750 грн.
- мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей до 6 років складе 1100,50 грн., а для дітей від 6 до 18 років - е менше 1372,00 грн. (50% прожиткового мінімуму). Мінімальний рекомендований розмір аліментів складає розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто для дітей у віці до 6 років - 2201 грн., а від 6 до 18 років - 2744 грн;
- допомога у зв'язку з вагітністю та пологами - 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць, тобто не менше 650 грн.
- плата за видачу ліцензії. За видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому з 1 липня вона складе 2600 грн.
Розмір мінімальної зарплати не зміниться і, як і раніше, складатиме 6500 грн.

29 червня 2022р.

В Україні оновили порядок виплат по безробіттю: в Кабміні дали роз'яснення

Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко роз’яснила щодо оновлення порядку виплат по безробіттю та про державну політику у сфері зайнятості.

«Станом на 27 червня у Державній службі зайнятості зареєстровано 320 тисяч безробітних. Якщо ми дивимося з початку року, то статус безробітних отримали 355 тисяч осіб, з початку військових дій - 242 тисячі осіб, з яких 28 тисяч - це внутрішньо переміщені особи», - поінформувала Свириденко.

Міністр економіки пояснила, що оновлення порядку виплат по безробіттю, який нещодавно змінив уряд, полягає в тому, що люди, які перебувають понад 30 днів за кордоном, отримують виплату по безробіттю, якщо вони були зареєстровані безробітними, лише протягом 30 днів.

«Після того, як людина вже не повернулася, а вирішила для себе певний час перебувати за кордоном, така виплата по безробіттю припиняється», - сказала Свириденко.

Вона додала, що це пов’язано з тим, що основна функція центру зайнятості – не виплатна, а функція пошуку роботи.

«Якщо людина перебуває за кордоном, то з великою ймовірністю вона шукає там роботу. Тому, звичайно, по поверненню, за її бажанням, вона буде поставлена на облік. Ми знову зможемо відновити функцію пошуку роботи і надати їй вакансії, які є в базі даних центру зайнятості», - сказала Свириденко.

Міністр економіки зауважила, що людині може бути запропонована робота, виходячи з досвіду та освіти. Другий варіант роботи, який може бути запропонований, – це суспільно корисні або громадські роботи.

«Їх не треба сприймати як громадські роботи в класичному розумінні. Це перелік робіт, який буде визначатися військово-цивільними адміністраціями. Якщо подивитися на виплату по безробіттю, в середньому це 4870 грн. А ми кажемо, що громадські роботи мають коштувати щонайменше 6500 грн для людини. Тому це альтернатива для тих, хто дійсно хоче працювати», - акцентувала Свириденко.

Вона вважає, що нові умови не призведуть до прихованого безробіття серед українців. Це переформатує роботу, тому що зміщується акцент з виплатної функції на функцію пошуку роботи і реалізацію активних програм зайнятості.

Вона додала, що також реалізовується програма для внутрішньо переміщених осіб, які вимушені були покинути фронтові та прифронтові регіони країни і переїхати у більш безпечні місця.

«Держава для таких людей компенсує заробітну плату в розмірі 6500 грн протягом двох місяців. Також є активна програма зайнятості, яка полягає в компенсації єдиного соціального внеску для працівників, з якими роботодавець заключив контракт не менше ніж на два роки. Тобто, основна ціль - це максимальне розширення програм зайнятості», - підкреслила Свириденко.

27 червня 2022 р.

Захистимо разом права наших захисників

20 червня Голова ПМГУ О.Рябко звернувся до очільників депутатських фракцій у Верховній Раді із закликом не голосувати за поправку №75 до законопроекту «Про внесення змін до деяких законів щодо оптимізації трудових відносин» (№7251 від 05.04.2022), авторкою якої є Голова Комітету ВР України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третякова.

Цією поправкою пропонується звільнити роботодавця від обов’язку збереження середньої заробітної плати працівникам, призваним на військову службу.

О.Рябко звернув увагу депутатів на те, що ця пропозиція є абсолютно цинічною по відношенню до захисників України. «Воїни, які нині боронять нашу країну на фронті, а після перемоги будуть відбудовувати країну на робочих місцях, вважають такі пропозиції «ударом в спину» по відношенню до них та їхніх сімей», - зазначив Голова Профспілки у зверненні.

Депутатська група «Партія «За майбутнє» негайно відреагувала на звернення О.Рябка. У своєму листі співголова цієї групи Т.Батенко подякував Профспілці за активну громадянську позицію у питанні відстоювання інтересів металургів і гірників України і запевнив, що депутати розглянуть звернення з метою врахування позиції ПМГУ у своїй роботі.

17 червня 2022 р.

Маємо діяти далекоглядно та наполегливо

Історія свідчить: коли в країні йде війна, економічна стабільність та права громадян стають її першими «жертвами». На жаль, саме це відбувається сьогодні в Україні. Як же убезпечити від наслідків наявних руйнівних процесів членів Профспілки? Пошук відповідей на таке запитання наразі є головним пріоритетом для Постійних комісій Центральної ради ПМГУ з соціально-економічної та правової роботи.

Тісно співпрацюючи, 15 червня вони провели розширене спільне засідання, присвячене двом ключовим темам: стану глобальної економіки, економіки України, національного ГМК, деяких конкретних його підприємств, та проблемам соціально-економічного захисту членів ПМГУ в умовах воєнного стану (у тому числі на базі Закону України №2136-IX).

Вів засідання голова Постійної комісії з соціально-економічної роботи Володимир Максак. Коротко окресливши обставини, в яких зараз працює наша Профспілка, він передав слово голові ПМГУ Олександру Рябку. Профлідер торкнувся цілої низки актуальних питань: від ходу ускладненої через воєнні дії звітної кампанії до конкретних напрямів співпраці з роботодавцями в умовах воєнного стану.

Ґрунтовну аналітичну інформацію про геополітичні, економічні та соціальні аспекти війни Росії проти України, сформовану на базі авторитетних джерел, озвучила провідний експерт з регулювання соціально-трудових відносин апарату ПМГУ Валентина Броннікова. Вона окреслила деякі світові тенденції (серед них – загроза продовольчої кризи та неухильне зростання рівня інфляції), навела думки експертів щодо заподіяних війною збитків (тільки прямі втрати України оцінюються в розмірі 100-150 мільярдів доларів), зазначила головні проблеми, з якими стикається національна економіка загалом і ГМК у тому числі (це втрата виробничих потужностей через ворожі атаки, блокада портів, порушення логістичних ланцюжків), та їхні соціальні наслідки (зростання безробіття, значне падіння рівня заробітних плат – за оцінками фахівців ПМГУ по нашій галузі воно складає близько 30%).

Про трудове законодавство в умовах війни, зокрема, про норми діючого Закону України №2136-IX та про прийнятий в першому читанні проєкт №7251 «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», розповів заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський.
Учасники засідання активно долучилися до обговорення порушених тем. З інформаційними повідомленнями про ситуацію в регіонах і на підприємствах та пропозиціями стосовно подальшої роботи виступили голови первинок Наталя Шамрицька (Північний гірничо-збагачувальний комбінат), Сергій Крамарчук (Дніпровський металургійний завод), Ганна Крисяк (Миколаївський глиноземний завод), Михайло Під’яблонський (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча), голови Запорізької та Дніпропетровської обласних організацій ПМГУ Валерій Сєдов і Андрій Чайка.

Підбиваючи підсумки, члени Постійних комісій констатували: маючи на меті вберегти трудовий потенціал країни і захистити права членів ПМГУ під час війни, Профспілці необхідно діяти далекоглядно та наполегливо. Представники ПМГУ мусять впливати на законотворчі процеси в державі та шукати важелі впливу на соціальних партнерів на рівні галузі і окремих підприємств – щоб активізувати цю роботу, за пропозицією Богдана Оверковського, двома комісіями будуть сформовані Рекомендації щодо взаємодії Профспілки з роботодавцями.

14 червня 2022 р.

Ефективна робота вимагає чіткої організації

Через війну вектори діяльності первинок ПМГУ підприємств ГМК України, профспілкових активістів певним чином змінилися. Однак їхня робота, спрямована на захист законних прав і інтересів людей праці, лишається все такої ж важливою – і, як і раніше, вимагає чіткої організації.Сприяти її забезпеченню на всіх рівнях – від Центральної ради до профгрупи – покликана Постійна комісія ЦР ПМГУ з внутрішньопрофспілкової роботи.

Підключившись до її червневого засідання (з урахуванням ситуації воно проводилося в режимі онлайн), члени комісії порушилицілу низку актуальних питань.Центральною темою порядку денного став хід непростої з огляду на воєнні дії звітної кампанії в ПМГУ та підготовка до її фінального акорду – звітної конференції Профспілки (відбудеться у листопаді-грудні 2022 року).Також йшлося про окремі моменти, пов’язані із запланованим на липень VII пленумом ПМГУ, та заходи, спрямовані на збереження профчленства (зокрема, про допомогу членам Профспілки, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв’язку з війною).

Модерування засідання комісії взяв на себе перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко. Розпочинаючи предметну розмову про звіти в профорганізаціях, він зазначив, що воєнні дії в регіонах присутності підприємств ГМК спричинили багато організаційних проблем: від фізичної неможливості проведення масових заходів до складнощів із підтвердженням легітимності рішень керівних органів через їх неповний склад.

Начальник відділу внутрішньопрофспілкової роботи апарату ПМГУ Олексій Горбулін поділився даними щодо звітів на місцях та подякував первинкам, які спромоглися провести їх у відповідності з графіком.

До обговорення активно долучився заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський. Озвучена ним інформація була присвячена необхідності внесення змін у Статут ПМГУ (які в обов’язковому порядку має затвердити саме конференція Профспілки) і непростій взаємодії Профспілки з державними органами.

Крім того, учасниками засідання комісії стали представники Молодіжної ради Профспілки – вони висловили таке бажання, маючи на меті ґрунтовніше розібратися у важливих для їхнього професійного розвитку тонкощах внутрішньопрофспілкової роботи, і старші колеги їм не відмовили.

2 червня 2022 р.

Про захист трудових прав, VII Пленум ЦР, ситуацію на підприємствах

1 червня у відеоформаті відбулося засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко. У порядку денному обговорювались три основні питання:
1. Про проведення VII Пленуму Центральної ради Профспілки (доповідав Валерій Гавриленко – перший заступник голови ПМГУ).
2. Про звернення до Голови Верховної Ради України щодо неприйнятності законопроєкту №5371 (доповідав Богдан Оверковський – заступник Голови ПМГУ).
3. Про підсумки роботи з питань охорони праці на підприємствах ГМК України за 2021 рік та завдання на 2022 рік (доповідав Володимир Білик – головний технічний інспектор праці ПМГУ).

Також членам Президії була надана інформація про сплату членських внесків у Профспілці за період воєнного стану (доповідала Євгенія Кондратьєва – начальник фінансового відділу ПМГУ).

Про ситуацію в галузі розповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, Харківської – Лариса Подать та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.

Про те, як сьогодні працюють трудові колективи та які питання їм доводиться вирішувати, повідомили голови первинних організації ПМГУ Наталя Маринюк («АрселорМіттал Кривий Ріг»), Сергій Крамарчук (ДМЗ), Володимир Романенко (НЗФ), Юрій Деркач («Кривбасзалізрудком»), Сергій Афонін (Полтавський ГЗК).

Голова первинки ПМГУ «Запоріжсталі» Леонід Анісімов запропонував відновити відеонаради, які Президія ЦР проводила у перші тижні воєнного стану. Його пропозицію підтримали, бо обмін інформацією дає можливість точніше оцінити ситуацію, поділитися досвідом, порадитися з колегами. Про те, на які підприємства галузі влаштовуються на роботу колишні працівники ММКІ та «Азовсталі», яким вдалося виїхати з Маріуполя, розповіли голови профкомів Михайло Під’яблонський та Юрій Дорошенко.

У засіданні Президії також взяла участь голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва. Вона сказала, що сьогодні молодь хоче брати участь у роботі Постійних комісій ЦР за основними напрямами діяльності, як це було у мирний час. Молоді профактивісти прагнуть долучитись до всіх важливих справ Профспілки.

Голова ПМГУ Олександр Рябко запропонував дату проведення VII Пленуму ЦР – 12 липня – та зазначив, що доцільно було б з нагоди професійного свята відзначити внесок металургів і гірників у зміцнення нашого тилу. Нагадаємо, що цього року День металурга і гірника припадає на 17 липня.
24 травня 2022 р.

ГС IndustriALL — разом з українцями у найтяжчі часи!

22-23 травня у Києві на запрошення українських членських організацій перебував з візитом заступник Генерального Секретаря ГС IndustriALL Кемаль Озкан.

Візит Кемаля Озкана є проявом солідарності ГС IndustriALL з українським народом та профспілками, які по всьому світу підтримують українців, тонни гуманітарної допомоги передано в Україну, постійно відбувається збір коштів на допомогу профспілкам.

Візит розпочався з відвідин обпалених війною Бучі та Ірпеня. Профспілкова делегація зустрілася в міській Бучанській раді із заступницею мера Михайлиною Скорик-Шкарівською та представниками адміністрації. Кемаль був вражений тим, як багато зроблено у місті, щоб прибрати та провести безпекові заходи, як люди, які пройшли через жахіття війни, вже планують відбудову, шукають інвесторів, мають розроблені проєкти та працюють над їх реалізацією.

В Ірпені представники місцевої влади детально розповіли про надзвичайну мужність захисників, особливо місцевої тероборони, яка зробила все, щоб зупинити наступ на Київ.

Романів міст, світлини якого обійшли всі світові медіа, є символом нескореності місцевого населення, планують не ремонтувати, а залишити пошкоджену частину мосту як меморіал про тяжку евакуацію населення та подвиг захисників.

23 травня відбулася надважлива зустріч Кемаля Озкана з керівництвом ФПУ.
Враження від сили духу українців, національного характеру Кемаль відзначив у розмові з головою ФПУ Осовим Г.В. Спілкування було надзвичайно конструктивним.

Кемаль Озкан, перший з міжнародних профспілкових лідерів, який приїхав до України під час війни, щоб підтримати своїх українських колег. В ході зустрічі було порушено болюче питання про виключення російських профспілок з ГС IndustriALL.

Насиченою була і зустріч Кемаля Озкана з представниками 12 членських організацій України, в якій взяв участь Голова Профспілки металургів і гірників О.Рябко.

Голова Атомпрофспілки В.Матов, який разом з Кемалем відвідав Бучу та Ірпінь, наголосив на погіршенні ситуації на окупованій ЗАЕС, розповів про варварську облогу на ЧАЕС та в зоні відчуження. Йшлося і про складне становище на СхідГЗК.

Представники кожної членської організації у своїх виступах намагалася донести найдетальнішу інформацію про ситуацію на підприємствах, розкрити комплексні проблеми, процеси, пов’язані з переміщенням працівників, діяльністю профспілок в умовах війни.

Чітка перспектива призупинення розвитку економіки України внаслідок війни потребує допомоги від фінансових інституцій та Євросоюзу.

Кемаль Озкан звернув увагу на те, що на початку війни вони дуже наполегливо співробітничали з транснаціональними корпораціями (ТНК), які працюють в Україні, і вимагали проявити соціальну відповідальність, не вивільняти працівників, а навпаки, допомогти їм, переселенцям, виплачувати зарплату, підтримувати матеріально тих, хто постраждав найбільше від ворожої агресії. Кемаль сказав, що в України є велика перспектива у відновленні економіки після війни. Нині ж суспільство змогло об’єднатися — волонтери, бізнес та влада надзвичайно єдині. Й усі працюють на перемогу!

Кемаль зазначив, що коли весь світ захоплюється українцями, які захищають європейські цінності зі зброєю в руках, у парламенті України внесено проєкти законів 7311, 5371, що обмежують права працівників, права профспілок, і таким чином влада сама підриває ту єдність, що склалась у суспільстві.

Міжнародна профспілкова спільнота вкотре готова допомагати в реформуванні трудового законодавства, але час для цього вибрано невдало.

Українські членські організації підтримали одноголосно висунення від ГС IndustriALL кандидатури Кемаля Озкана на посаду Генерального Секретаря МКП, Конгрес якої відбудеться у листопаді цього року. Також подякували за фінансову допомогу, що надійшла до профспілок.

Зустріч була щирою і неймовірно теплою. Валерій Матов зазначив, що Кемаль за духом і характером схожий на українця. Тонко відчуває несправедливість і готовий боротися за людей. Кемаль Озкан побажав українцям найшвидшої перемоги і запевнив, що ГС IndustriALL — разом з українцями у найтяжчі часи.

5 травня 2022 р.

Президія ЦР ПМГУ: про дотримання трудових прав
в умовах воєнного стану

4 травня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко.

Одним з важливих у порядку денному було питання про дотримання трудових прав працівників в умовах воєнного стану. Керуючись статтею 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Президія ЦР ПМГУ постановила:
1. Щомісяця інформувати Правову інспекцію праці ПМГУ про виявлені під час громадського контролю факти грубих порушень роботодавцями законодавства про працю і прав профспілок, а також про вжиті заходи щодо їх усунення.
2. Інформувати територіальні органи Державної служби України з питань праці про факти виявлених порушень трудових прав працівників.
3. Керуватись при здійсненні громадського контролю коментарями та рекомендаціями ФПУ до застосування Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
4. Правовій інспекції праці ПМГУ щомісячно узагальнювати надану інформацію та направляти департаменту правового захисту ФПУ.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника голови ПМГУ Богдана Оверковського.      

У студії Центральної ради ПМГУ у місті Дніпро були присутні перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко та голова Дніпропетровської облради ПМГУ Андрій Чайка. У студії в місті Києві на зв'язок вийшли голови первинок Маріупольських металургійних комбінатів: імені Ілліча – Михайло Під’яблонський та «Азовсталі» - Юрій Дорошенко, а також голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва.

Про ситуацію в галузі доповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, Харківської – Лариса Подать та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.

Первинки ПМГУ на підприємствах виконують статутні завдання, продовжують гуманітарну роботу, а також допомагають нашим спілчанам, які пішли у Збройні Сили України.

28 квітня 2022 р.

Допомога внутрішньо переміщеним особам

Війна принесла багато лиха нашим громадянам, змусила багатьох людей рятуючи своє життя та життя своїх дітей покинути свої домівки, що знаходяться у районах ведення бойових дій та тимчасово окупованих районах та переїхати у більш безпечні місця в Україні та за кордоном.

Жінки з дітьми, люди похилого віку залишилися без засобів існування. Деякі не мають куди повернутися, навіть в деокупованих  районах, де бойові дії уже не ведуться, так як втратили житло та все своє майно.  Урядом напрацьована низка нормативно-правових актів направлених на здійснення допомоги нашим громадянам, які втікають від війни.

Перше, що потрібно зробити таким громадянам це стати на облік як внутрішньо-переміщена особа та отримати відповідну довідку і подати заяву на отримання допомоги на проживання. Інформація про таких громадян буде внесена до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Отримання довідки внутрішньо переміщеної особи

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою КМУ від 01.10.2014 р. № 509 (зі змінами).

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за відповідною формою до управління з питань соціального захисту населення.

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, внутрішньо переміщена особа для отримання довідки та включення її до Єдиної інформаційної бази може звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, управління соціального захисту населення або центру надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).

На отримання довідки мають право особи:
1) житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), та неповнолітні діти, які отримали паспорт громадянина України, незалежно від наявності (відсутності) реєстрації місця проживання, якщо інформацію про них внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
2) які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням КМУ від 06.03.2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” (далі - територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії);
3) задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи:
- перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії;
- сплатили або за яких сплачено роботодавцем єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Під час подання заяви про взяття на облік заявник пред’являє документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини.

У разі відсутності в цих документах відмітки про реєстрацію місця проживання на території населеного пункту, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, особа надає докази, що підтверджують факт проживання на території населеного пункту, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення (військовий квиток; трудову книжку; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво чи атестат про освіту; довідку з місця навчання; медичні документи; фотографії; відеозаписи тощо).

Заява про взяття на облік також може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Порталу Дія. Для подання заяви необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, підключений до Інтернету, із увімкненою функцією геолокації, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві про взяття на облік, несе заявник.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи видається заявнику в день подання заяви.  У разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання на території населеного пункту, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, - протягом 15 робочих днів.
 
Особа, яка подала заяву та отримала довідку (паперова) чи зареєструвалася на Порталі Дія (формується електронна довідка) включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана:
- повідомити про зміну місця проживання уповноваженому органу за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання;
- повідомити уповноваженому органу за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніш як за три дні до від’їзду.

Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки у разі, коли:
1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення;
2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки;
3) заявник втратив документи, що посвідчують особу (до їх відновлення);
4) у документі заявника, що посвідчує особу немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території населеного пункту, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують його факт проживання на такій території;
5) докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території населеного пункту, з якого здійснюється внутрішнє переміщення, не підтверджують такого факту.

У разі відмови у видачі довідки заявнику видається відповідне рішення із обов’язковим зазначенням підстав для відмови.

Допомога на проживання

Так, відповідно до  Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам»  всі внутрішньо переміщені особи, які звернулися за наданням матеріальної допомоги до 30.04.2022 р., незалежно від дати звернення, отримають її за березень та квітень 2022 року у повному розмірі  2000 грн, на дітей – 3000 грн, а особи з інвалідністю – у розмірі 3000 грн.

Заяву на допомогу на проживання внутрішньо переміщена особа може подати особисто до управління соцзахисту населення, уповноваженої особи громади або ЦНАП чи подати дистанційно через Портал Дія.

Інформація про неповнолітню дитину включається до заяви одного з батьків.
 
Заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.
 
Внутрішньо переміщені особи несуть відповідальність за достовірність інформації, наданої для отримання допомоги.

Отримана допомога не враховується при обчисленні сукупного доходу сім’ї під час призначення інших видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства та не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

З травня 2022 року постановою КМУ від 16.04.2022 р. №457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» оновлено умови підтримки внутрішньо переміщених осіб.
 
Згідно зі змінами з травня п.р. допомогу на проживання надаватимуть внутрішньо переміщеним особам:
·            які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій;
·            або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),
·              у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.
 
Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 р. №75, з ним можна ознайомитися за посиланням: https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/field/docs/perelik.pdf

Гуманітарна та інша допомога

Також згідно з  Порядком надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні, затвердженим постановою КМУ від 07.03.2022 р. № 220 “Питання надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні” надається підтримка:
·            особам, які евакуюються з населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони, – гуманітарна та інша допомога цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні або допомога за рахунок коштів міжнародних організацій;
·            особам, які проживають у деокупованих населених пунктах, не мають і не мали статусу внутрішньо переміщених осіб, – гуманітарна та інша допомога цивільному населенню в умовах воєнного стану.

Для осіб, які проживають у населених пунктах, які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), нарахування і виплата всіх належних соціальних виплат (пенсій, соціальних допомог, пільг та субсидій тощо) продовжуються в повному обсязі з урахуванням певних особливостей визначених постановами КМУ від 26.02.2022 р. №162, від 07.03.2022  р. №214 (зі змінами від 07.03.2022 р. №215 та від 11.03.2022 р. №258).

Грошова допомога цивільному населенню виплачується виконавчими органами сільських, селищних, міських рад/військовими адміністраціями та АТ “Укрзалізниця” за рахунок благодійних коштів, грантів тощо у таких розмірах:
3000 гривень - для осіб з інвалідністю та дітей;
2000 гривень - для інших осіб.
Розмір отриманої грошової допомоги цивільному населенню не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства, та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
 
Для отримання грошової допомоги цивільному населенню особа пред’являє:
- документ, що посвідчує особу, а у разі відсутності - єДокумент в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;
- документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
- свідоцтво про народження дитини або відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку (е-свідоцтво про народження).
 
Грошова допомога цивільному населенню не надається у разі отримання коштів передбачених постановою КМУ від 20.03.2022 р. № 332.

Правовий інспектор праці  Г.Просяник
21 квітня 2022 р.

Профспілка активно працює на захист України

20 квітня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко.

У студії Центральної ради ПМГУ у місті Дніпро був присутній голова первинної організації «Азовсталь» Юрій Дорошенко, якому разом з колегами вдалося виїхати з Маріуполя. Він розповів, що понад чотири тисячі працівників вибрались на територію України і зареєструвались на «гарячій лінії» компанії «Метінвест». Приблизно 500 осіб вийшли на зв'язок, вони живі і також залишили місто. Всього на «Азовсталі» працювали 10 700 металургів. Доля п’яти тисяч людей поки що невідома. Або вони в Маріуполі намагаються вижити під обстрілами, або їм довелося виходити на території, підконтрольні військам РФ. Юрій Дорошенко повідомив, що на підприємствах компанії «Метінвест» готові працевлаштувати металургів з Маріуполя, деякі з них вже працюють у місті Кам’янському.

Про ситуацію в галузі доповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, Харківської – Лариса Подать та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.

Про те, як працюють підприємства гірничо-металургійної галузі, розповіли Наталія Маринюк, Леонід Анісімов, Сергій Крамарчук, Юрій Деркач, Сергій Афонін. В цілях безпеки ми не будемо розкривати цієї інформації, лише зазначимо, що профкоми, територіальні та Центральна ради ПМГУ володіють всіма необхідними даними та моніторять дотримання трудових прав працівників в умовах воєнного стану.

Первинки ПМГУ на підприємствах продовжують гуманітарну роботу з вимушеними переселенцями з районів бойових дій, а також допомагають захисникам, які пішли у Збройні Сили України з підприємств, полишивши свої мирні професії. З цього приводу голова профкому «АрселорМіттал Кривий Ріг» Наталія Маринюк подала слушну пропозицію: провести вебінар для профспілкових бухгалтерів, щоб вдосконалити систему фінансової звітності в разі такої допомоги.

Голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва повідомила, що четверо членів ради захищають Україну у лавах Збройних Сил, а ті, що залишились на підприємствах, підтримують волонтерський рух.

Голова ПМГУ Олександр Рябко поінформував про засідання Президії ФПУ, у якому він взяв участь 19 квітня. Розповів про організацію роботи Гуманітарного штабу ФПУ та співпрацю з міжнародними об’єднаннями профспілок.

В обговоренні питань порядку денного Президії Центральної ради взяли участь перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко, заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський, начальник фінансового відділу Євгенія Кондратьєва, головний технічний інспектор праці Володимир Білик, головний правовий інспектор праці Ольга Зубець.

Шановні спілчани, Профспілка і Центральна рада ПМГУ працюють. Ми завжди на зв’язку!

13 квітня 2022 р.

Профспілка працює в умовах воєнного стану

12 квітня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яке провів Голова ПМГУ Олександр Рябко.
На порядку денному були два основні питання:
1. Ситуація в гірничо-металургійному комплексі України та стан справ на підприємствах галузі і в первинних організаціях ПМГУ.
2. Про зміни у трудовому законодавстві України в період воєнного стану.

У студії Центральної ради ПМГУ у місті Дніпро були присутні перший заступник голови ПМГУ Валерій Гавриленко, голова Донецької облради ПМГУ Любов Кобзева, яка виїхала разом з колегами з Краматорська через бойові дії, голова Молодіжної ради ПМГУ Катерина Гордєєва, яка також разом з колегами виїхала з Маріуполя.

Про ситуацію в галузі доповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева та Криворізької міськради – Анатолій Макаренко. Голова Харківської облради ПМГУ Лариса Подать розповіла, що в області надзвичайно складна ситуація. За півтора місяці війни у Харкові зруйновано 1617 багатоповерхівок, від ворожих обстрілів загинули 480 цивільних людей. Останніми днями війська РФ демонструють такі «винаходи»: скидають на місто протитанкові міни з безпілотників та снаряди на парашутах.

Дуже важка ситуація у Донецькій області, тривають запеклі бої у Маріуполі, продовжуються масовані обстріли та бої в інших містах і селищах.

Про ситуацію, яка сьогодні склалася на підприємствах гірничо-металургійної галузі розповіли Наталія Маринюк, Леонід Анісімов, Микола Пастушенко, Сергій Крамарчук, Володимир Романенко, Юрій Деркач, Сергій Афонін.

Крім статутних завдань та гуманітарної роботи первинні організації ПМГУ допомагають родинам загиблих воїнів, які пішли у ЗСУ з підприємств галузі. Голова профкому Л.Анісімов сказав, що внаслідок воєнної агресії РФ за період з 24 лютого загинули 9 металургів «Запоріжсталі». Голова профкому Криворізького залізорудного комбінату Ю.Деркач повідомив про 11 загиблих гірників. Голова профкому «АрселорМіттал Кривий Ріг» Н.Маринюк також повідомила про 4 загиблих воїнів. Є такі втрати і на інших підприємствах.

Члени Президії ПМГУ вшанували воїнів-захисників, які віддали життя за свободу України, хвилиною мовчання. Імена наших героїв назавжди закарбовані в історію України та в історію Профспілки.

Про зміни у трудовому законодавстві України в період воєнного стану та участь профспілкової сторони в узгодженні деяких норм нових законів доповів заступник голови ПМГУ Богдан Оверковський.

Голова ПМГУ Олександр Рябко надав членам Президії інформацію щодо спільної роботи з Федерацією металургів України по узгодженню дій для збереження трудового потенціалу галузі. Також він зауважив, що актуальним є забезпечення соціального захисту працівників, які залишились на підприємствах і поступово відновлюють виробництво.

О.Рябко доповів про вклад Профспілки у роботу Гуманітарного штабу ФПУ, про питання, які заплановано розглянути на Президії ФПУ 19 квітня.

6 квітня 2022 р.

Профспілка завжди на зв’язку!

Голова ПМГУ Олександр Рябко сьогодні провів відеонараду. На зв'язок вийшли його заступник Богдан Оверковський, члени Президії Центральної ради, голови територіальних рад Андрій Чайка, Валерій Сєдов, Анатолій Макаренко, Лариса Подать, а також голови первинних організацій ПМГУ. В студії Центральної ради ПМГУ у місті Дніпро були присутні головний технічний інспектор праці Володимир Білик, головний бухгалтер Євгенія Кондратьєва, головний правовий інспектор праці Ольга Зубець.

Обговорювали ситуацію, яка сьогодні склалася на різних підприємствах нашої галузі (слово брали Наталія Маринюк, Леонід Анісімов, Сергій Крамарчук, Володимир Романенко, Юрій Деркач, Сергій Афонін).

Декілька підприємств галузі на даний час перебувають в зоні бойових дій (міста Маріуполь, Авдіївка), ворожими обстрілами зруйновані промислові корпуси , житлові будинки. Там, де є хоча б найменша можливість, працівники намагаються виїхати у безпечні місця. Профспілка допомагає в цьому як через Гуманітарний штаб ФПУ, так і силами первинних організацій ПМГУ, які працюють у центральних областях країни.

Голова Харківської облради ПМГУ Лариса Подать розповіла, що місто, як і раніше, живе під ворожими обстрілами із різних видів зброї. Харків’яни розуміють, що РФ готується до «генерального наступу», але впевнені в тому, що Харків вистоїть і дасть відсіч загарбникам.

Всі первинні організації, які мають змогу працювати, допомагають Збройним Силам України, територіальній обороні, спілчани активно підтримують волонтерський рух у своїх містах та селищах.

Олександр Рябко окремо доповів про роботу Гуманітарного штабу ФПУ, інформував про пресконференцію в інформаційному агентстві «Укрінформ», у якій він вчора взяв участь разом з іншими профлідерами. Подивитись можна за посиланням https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Також Голова ПМГУ повідомив про нараду з Федерацією металургів України (об’єднання роботодавців підприємств галузі), про семінар у Школі правових знань, на якому профспілкові фахівці більш детально розглянуть положення Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Шановні спілчани, Профспілка і Центральна рада ПМГУ працюють. Ми завжди на зв’язку.

30 березня 2022 р.

Президія ЦР ПМГУ: про ситуацію в галузі та трудові відносини
в умовах воєнного стану

29 березня у відеоформаті відбулось засідання Президії Центральної ради, яку провів Голова ПМГУ Олександр Рябко.
На порядку денному були два основні питання:
1. Ситуація в гірничо-металургійному комплексі України та стан справ на підприємствах галузі і в первинних організаціях ПМГУ.
2. Опрацювання профспілковою стороною деяких положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136, який набрав чинності 24 березня.
Про ситуацію в галузі доповіли голови обласних рад ПМГУ: Запорізької – Валерій Сєдов, Дніпропетровської – Андрій Чайка, Донецької – Любов Кобзева, а також Криворізької міськради – Анатолій Макаренко.
У роботі президії приймали участь: голова первинної організації ПМГУ ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» Анісімов Л.О. та голова первинної організації ПМГУ ЗЗК Пастушенко М.М., вони доповіли про ситуацію на підприємствах.
В надзвичайно важких умовах перебуває зараз Харківська обласна організація.

Голова облради ПМГУ Лариса Подать розповіла, що більшість будівель, де працювали інститути, проектні організації, підприємства, зруйновані. Для прикладу - минулої ночі «прилітало» 34 ракети та бомби. А бувало їх і до сотні за добу. Там, де вдалося врятувати обладнання, фахівці працюють дистанційно. Всі перебувають на зв’язку, підтримують один одного, допомагають, чим можуть.

У Донецькій області неймовірно постраждала від обстрілів та бомбардувань південна її частина. З Маріуполем, Великоанадольськом, Новотроїцьким рудоуправлінням відсутній зв’язок. Вибратись з тих територій зараз практично неможливо.

Зважуючи всі обставини, загалом підприємства галузі та первинки ПМГУ можна охарактеризувати таким чином. Найбільше потерпають ті, що знаходяться в районі бойових дій, і Центральна рада та Гуманітарний штаб ФПУ роблять все, щоб врятувати їх, доправити в безпечні місця і розмістити. Є підприємства, які потрапили у блокаду. Обстріли там припинились, але скрутно з продовольством, ліками, виїхати неможливо, війська РФ не дають «зелених коридорів».

І, на щастя, у нас є підприємства і первинки, які стали гуманітарними центрами, приймають біженців, забезпечують всім необхідним і допомагають тим, хто хоче їхати далі - у західні області.

Для того, щоб контролювати ситуацію в галузі та в наших первинках, О.Рябко окреслив два завдання. Перше: налагоджувати оперативну комунікацію Профспілки з керівництвом підприємств. Друге: первинкам бути на зв’язку з усіма спілчанами, підтримувати тих, хто потребує допомоги. За таких складних обставин необхідно зберегти трудовий потенціал підприємств і галузі в цілому, а також дієздатність і злагодженість Профспілки металургів і гірників України.

З другого питання порядку денного, прийнята відповідна постанова Президії ЦР, до якої додається «Інформація – коментар щодо особливостей практичного застосування норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№2136)».


28 березня 2022 р.

Підтримка друзів надихає до боротьби

Сьогодні, у найстрашніші часи воєнної навали російських окупантів, Україна стала для всього світу взірцем мужньої боротьби за незалежність і демократію. Вже протягом місяця наші сміливі воїни дають гідну відсіч підступному та жорстокому ворогу, в містах та селищах українці роблять все можливе, щоб наблизити день нашої Перемоги.

Разом з усім народом Профспілки України сумлінно працюють, щоб забезпечити гідну підтримку людям, які опинилися у скрутному становищі, були змушені, рятуючи дітей, покинути свої оселі. Високою ціною ми одстоюємо своє право на щасливе життя у рідній країні!

З усіх куточків світу, від профспілок європейських країн, громадських організацій на адресу ФПУ та Профспілки металургів і гірників надходять листи солідарної підтримки боротьби українського народу з російським ворогом. Ми отримали листи від профспілок Швейцарії, французької профспілки металістів FO METAUX, Міжнародної спілки працівників автомобільного, аерокосмічного та агросектору (США) та ін.

У такий важкий час нам дуже важливо знати, що нас підтримують підтримку справжніх друзів зі всього світу. Саме відчуття дружнього співчування та профспілкової солідарності підтримує нас та надихає до боротьби та перемоги.

Листи підтримки

23 березня 2022 р.

Профспілка завжди на зв’язку!

Голова ПМГУ Олександр Рябко сьогодні (22 березня) провів відеонараду. На зв'язок вийшли його перший заступник Валерій Гавриленко, заступник Богдан Оверковський, головний бухгалтер Євгенія Кондратьєва, члени Президії Центральної ради, голови територіальних рад Андрій Чайка, Валерій Сєдов, Анатолій Макаренко, Лариса Подать, а також голови первинних організацій ПМГУ.

Обговорювали ситуацію, яка сьогодні склалася на різних підприємствах нашої галузі (слово брали Наталія Маринюк, Микола Пастушенко, Леонід Анісімов, Юрій Деркач, Сергій Афонін).

Олександр Рябко доповів про роботу та першочергові завдання Гуманітарного штабу ФПУ, про допомогу працівникам-членам ПМГУ Авдіівського КХЗ, «Азовсталі», які виїхали із зони бойових дій.

Шановні спілчани, Профспілка і Центральна рада ПМГУ працюють. Ми завжди на зв’язку.

2 лютого 2022 р.

Середня зарплата в Україні збільшилася на 20%

Середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-грудень 2021 року становила 14014 гривень. Порівняно з відповідним періодом попереднього року, зарплата зросла на 20,9%.

Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).

За даними статистичного відомства, зарплати в авіаційному транспорті за рік зросли на 31,5% до 28 506 гривень та залишаються найвищими в Україні.

Також високі зарплати у сфері «Інформація та телекомунікації», де вони зросли на 28,4% до 25 530 гривень. У сфері «Фінансова та страхова діяльність» середні зарплати зросли на 17,6% до 23 975 гривень.

Зарплати медиків за рік зросли на 31,5% до 11825 гривень, педагогів - на 27,5% до 11817 гривень.
У промисловості зарплати зросли на 16,8% до 14 902 гривень, у сільському господарстві – на 20,5% до 11 733 гривень, у будівництві – на 14,8% до 11 289 гривень, на транспорті – на 15,8% до 13 837 гривень.

Найнижчі зарплати у сфері «Поштова та кур'єрська діяльність», де вони зросли на 20,1% до 8214 гривень.

Нагадаємо, за даними Держстату, середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій України у грудні 2021 року становила 17 453 гривні. Це на 3 274 гривні більше у порівнянні з груднем минулого року (14 179 гривень). За даними Держстату, за останній рік зарплата зросла на 23,1%. Реальна зарплата з урахуванням інфляції зросла на 11,9%.
5 січня 2022 р.

Бути причетним до праці металургів - почесно!

Світлана Федченко, табельник плавильного цеху №3 За­порізького заводу феросплавів (ЗФЗ), голова цехової організації ПМГУ, от вже 21 рік працює на одному й тому самому підприємстві. І каже, що пишається своєю приналежністю до ГМК, хоч сьогодні це і не модно. Але ж мода - річ ефемерна. На відміну від економічного добробуту країни, що створюється руками таких людей як Світлана Павлівна. Тож - їй слово:
- Профспілковою роботою як такою я почала займатися вісім років тому. В нашому підрозділі виробниче життя тісно пов’язане з профспілковим, тому тільки прояви ініціативу - і не помітиш, як опинишся у команді профспіл­кових активістів. У 2015 році мене вперше обрали профгрупоргом, потім була заступником голо­ви цехкому, а з 2017-го - голова цехової організації Профспіл­ки плавильного цеху №3, член профкому заводу.

Увійти в курс профспілкових справ мені було не складно. Ду­маю, це тому, що я давно працюю на ЗФЗ і особисто знаю половину трудового колективу. Люди у нас хороші - працелюбні, ініціативні, небайдужі. Вони звертаються до мене з різними питаннями - коли потребують поради, допомоги. Я завжди намагаюся вислухати їх, почути та зрозуміти їхні потреби та зарадити проблемам, адже з будь- якої ситуації, навіть найскладні­шої, обов’язково існує вихід.

Цього мене навчив мій пер­ший наставник - колишній голова профкому цеху №3 Віктор Альохін (зараз працює начальником дільниці цеху з ремонту металур­гійного устаткування). Я часто зга­дую його добрим словом, особли­во коли маю справу з паперами. Пам’ятаю, як допомагала Вікто­ру Дмитровичу складати акти на надання матеріальної допомоги, протоколи зборів тощо - так все потрошку в голові і відклалося.

Завдяки моєму іншому на­ставнику - майстру, голові профкому цеху №3 Олегу Ільїну - я змогла закріпити всі тонкощі оформлення профспілкових до­кументів, а також навички роботи з людьми. Тепер вже сама можу давати цінні поради новачкам! А Олега Володимировича трудо­вий колектив ЗФЗ через кілька років обрав заступником голови первинки. Наразі ми тісно з ним співпрацюємо.

Із головою профспілкової ор­ганізації ПМГУ заводу Юрієм Спиридоновим я познайомила­ся ближче, коли очолила цехком. Часто спілкуюся з ним, захоплю­юсь позицією цієї людини: досвід­чений лідер, Юрій Миколайович активно бере участь у профспіл­ковому русі Запорізької області, відслідковує в Інтернеті громадсь­ко-політичні події, що стосуються людей праці, феросплавники зав­жди можуть звернутися до нього за порадою і допомогою.

Минулий рік був для всіх нас складним. Він позначився епіде­мією Covid-19, зниженням рівня виробництва, скороченим робо­чим тижнем. Спільними зусилля­ми профком і адміністрація нашо­го підприємства боролися за ско­ріший вихід з непростого стано­вища. Я особисто брала участь у роботі з утримання колективу професіоналів, особливо молоді, у цеху. Роз’яснювала, що краще працювати на рідному заводі, ніж в іншій країні, адже тут тебе зна­ють, ти маєш пільги, сім’я і родичі поряд. А на чужині не кожен буде поважати твою працю, бо ти лю­дина нова, і таких у країні безліч, до того ж - зазвичай маєш інший світогляд; спілкування з рідними найчастіше відбувається лише через телефон або Інтернет.

Наразі я бачу, що результати від таких бесід є, бо у бригадах залишилися люди, яких впевнено можна назвати основою ко­лективу: вони подають приклад виконання виробничого плану, готують нових фахівців, їхнє сло­во поважають.

З інших важливих напрацювань заводу в той період - продов­ження роботи соціальної сфери, що пройшла випробування коронавірусом. Зокрема - можли­вість організувати, хоч і з деякою затримкою, літній відпочинок на базі «Феросплавник», відправити дітей у табір - звісно, з дотриман­ням карантинних обмежень. По­при всі труднощі, працівники на­шого заводу і члени їхніх родин змогли, як завжди, оздоровитися на узбережжі Азовського моря за пільговою вартістю.

Головним здобутком шести місяців 2021 року вважаю, ав­жеж, підвищення рівня заробіт­ної плати на 20% - яке відбуло­ся з 1 березня, у результаті кон­структивних переговорів з адмі­ністрацією нашого підприємства. Сформований мотиваційний фонд створює умови для розвит­ку персоналу, дає змогу знизити плинність кадрів на ЗФЗ. Також ми з радістю зустріли новину про те, що з 1 вересня цього ро­ку основним професіям техноло­гічного та ремонтного персоналу зарплата була збільшена від 10% до 35%, допоміжним професіям і посадам - в середньому на 10%.

Ще з принципового - новий колективний договір, в якому вда­лося відстояти низку додаткових гарантій. Наприклад, пункт щодо відшкодування вартості послуги з протезування і лікування зубів (на жаль, ця процедура користуєть­ся попитом, а її вартість постійно зростає), деякі види матеріальної допомоги. Також працівники за­воду продовжать із задоволенням відпочивати з 20% знижкою від повної вартості путівки на базі, а їхні діти - весело проводити літ­ні канікули в кирилівському таборі «Чайка». Цього року оздоровчий сезон було відкрито 1 червня.

Продовжуючи тему соціаль­них гарантій, слід зазначити, що на ЗФЗ діє програма з доставки феросплавників на роботу і по районам Запоріжжя за 11 марш­рутами автобусами заводу, тому вартість проїзду для наших тру­дящих є низькою. Не забувають і про нові сім’ї: зокрема працівни­кам, які перебувають у декретній відпустці, підприємством щоміся­ця (до досягнення дитиною віку 1 рік і 6 місяців) виплачується со­ціальна пільга в розмірі прожит­кового мінімуму. Феросплавники активно беруть участь у спортив­ній роботі: змагаються на завод­ській, обласній та всеукраїнській спартакіадах ПМГУ, виборюють особисту першість з настільного тенісу, шашок і шахів до дня на­родження нашого підприємства тощо. Цього року футболісти ЗФЗ гідно захистили спортивну честь заводу на турнірі «Козацькі заба­ви» серед підприємств-партнерів, посівши друге місце. До речі, у складі команди був також спів­робітник нашого цеху.

Добре, що дбають і про куль­турне дозвілля наших трудящих: профком виділяє їм безкоштовні квитки на концерти Запорізької обласної філармонії, у кінотеа­три, дітям на Новий рік закуповує новорічні подарунки та квитки на вистави. Пристосовуємося ми і до нових умов, зокрема підпри­ємство компенсує сплачену пра­цівником вартість тестування на наявність коронавірусу в організ­мі - згідно з затвердженим алго­ритмом дій.

Список досягнень можна про­довжувати, але так само - і спи­сок невирішених питань. Тож зу­пинятися не можна. Хоча рівень зарплати на більшості металур­гійних підприємств Запоріжжя зараз дає змогу наповнити сімей­ний бюджет і говорити про ста­більність, в подальшому необ­хідно домагатися її підвищення, оскільки ціни і тарифи невбла­ганно зростають. Потрібно шу­кати нові шляхи щодо зупинення відтоку кадрів з підприємств ГМК, адже матеріальне невдоволення спонукає співвітчизників до виїз­ду за кордон у пошуках кращої долі. А хотілося б, щоби наші гро­мадяни працювали на Україну і підсилювали її потенціал.

Важливим залишатиметься збереження соціального діалогу між державою, роботодавцями та Профспілкою, включення до колективних договорів пунктів Ге­неральної та Галузевої угод та їх­нє неухильне виконання. На збо­рах і зустрічах з адміністрацією я, як член комісії з підготовки про- єкту колективного договору, ра­зом з іншими членами профкому сприятиму збереженню тих пільг і гарантій, що закріплені у цьому важливому документі, а також контролюватиму їхнє виконання після прийняття колдоговору.

Все це мені під силу. От тільки б годин у добі побільше! Вироб­ничих обов’язків багато, особливо коли треба підмінити тимчасово відсутню колегу. Але дефіцит ча­су не шкодить виконанню проф­спілкових доручень: на першому місці для мене завжди залиша­ється людина праці з її потребами і питаннями. Якщо тебе обрали профлідером, то маєш знаходити час, щоби вислухати, зрозуміти.
 
Спілкуватися з людьми я люблю: це для мене джерело сил і натхнення. Подяка в очах товаришів надихає продовжу­вати роботу на профспілковій ниві і постійно вдосконалювати­ся, отримувати нові знання на семінарах. Розуміння цінності, важливості, необхідності проф­спілкової діяльності дає змогу не опускати руки, долати труднощі, налагоджувати відносини з ново­прийнятими працівниками.

Та й, на щастя, я не одна. По­руч зі мною - надійні профгрупор­ги: кваліфіковані та активні, з ни­ми всі питання ефективно вирішу­ються. Завдяки їм голова цехкому знає, що турбує працівників кож­ної дільниці. Разом із тим, хотіло­ся б більше проявів активності від молоді. Молодих у нашому цеху наразі багато, і було б добре ба­чити їхню участь у профспілкових і спортивних заходах.

Дуже хочеться, щоби нове по­коління феросплавників, як і я, теж пишалося своїм вибором про­фесій, цінувало особливе братер­ство, яке є у металургів, розумі­ло, що бути причетним до їхньої праці - почесно. Це ж так приємно - трудитися з мужніми, сильними духом людьми, які несуть славу Україні як індустріальній держа­ві! Кожна тонна металу, видобута ними, укріплює вітчизняну еконо­міку. Зосереджені, зі сталевим ха­рактером і водночас такі відкриті та товариські... Цей міцний сплав не зруйнувати нікому!
 
5 січня 2022 р.

Е-лікарняний: що має знати кожен працівник

Третього червня цього року стартував пере­хідний етап запуску е-лікарняних по всій Україні. З першого жовтня - усі заклади охорони здоров’я України вже остаточно перейшли на оформлення електронних лікарняних.

Міністерка соціальної політики Марина Лазебна розповіла: «Е-лікарняні - це крок назустріч лю­дям. Якщо до сьогодні треба було збирати купу довідок та печаток, то нова система усуває всі складнощі для людини. Реєстри обмінюються ін­формацією між собою без паперів. Відтепер лікарі лікують, люди одужують, роботодавці бачать, що працівники на лікарняному від першого дня, до­кументи обробляються автоматизовано, і люди­на отримує виплати без зайвих затримок».

Голова правління Пенсійного фонду України Євгеній Капінус зазначив: «Електронні листки не­працездатності формуються автоматично, що зручно для українців. Більше немає потреби зби­рати довідки та стояти в чергах. Це прискорить процес отримання виплат. До того ж, кожен змо­же перевірити інформацію про себе в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду Украї­ни. Завдяки цьому процес стане більш відкритим, а корупційні ризики зменшаться».

«Електронні лікарняні - це прозорий, зручний для пацієнта і підзвітний для лікаря процес фіксації надання медичних послуг та подальших страхових виплат. Пацієнту більше не доведеться витрача­ти свій час на паперову тяганину. На сьогодні уже створено більше 1,1 мільйона електронних медич­них висновків про тимчасову непрацездатність у 2991 закладі 47 тисячами лікарів», - сказав Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

Чи насправді все так легко? Що потрібно знати працівнику, щоб користування зручною опцією не перетворилося на важкий квест з усунення поми­лок, які виникають при оформленні електронного листка непрацездатності? Переглянувши багато роз’яснень, даємо відповіді на найпоширеніші за­питання про е-лікарняні.

Як виглядає оформлення е-лікарняних?
Тепер жодних бланків, де зазначено чим ви хворіли! Якщо ви захворіли, насамперед потріб­но звернутися до лікаря, який проведе медичний огляд та призначить лікування. Якщо виявиться, що у зв’язку зі станом здоров’я вам потрібно «піти на лікарняний», лікар створить електронний медич­ний висновок про тимчасову непрацездатність. Цей електронний документ підтверджує вашу непра­цездатність протягом прогнозованого періоду. І на підставі медичного висновку про тимчасову непра­цездатність (далі - МВТН) буде сформовано ваш електронний лікарняний в Електронному реєстрі листків непрацездатності. В особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду України ви можете пере­глянути ваші листки непрацездатності.

На що варто звернути увагу у лікаря, коли «йдеш на лікарняний»?
Під час створення лікарем МВТН пацієнтам рекомендується перевірити коректність введеної лікарем інформації. А ще важливо отримати смс- повідомлення від електронної системи охорони здоров’я (Ehelsi). Якщо не отримали - перевірте актуальність внесеного в систему номера телефону. Отримане повідомлення міститиме 16-значний номер МВНТ і підтверджуватиме, що він був створений саме вам.

Як ви дізнаєтеся, що е-лікарняний оформлено успішно?
Фактом підтвердження успішного формування е-лікарняного є отримання другого смс- повідомлення, цього разу - від Пенсійного фонду України. Його ви отримаєте, якщо зареєструвалися на порталі ПФУ і там зазначили саме цей спосіб комунікації (актуальний номер мобільного телефону). Важливо розуміти, що успішність формування саме е-лікарняного залежить від наявності ваших даних у Реєстрі застрахованих осіб. Їх має подати ваш роботодавець.

В яких випадках вам можуть не прийти 2 смс-повідомлення?
Від електронної системи охорони здоров’я (Ehelsi) не прийде смс-повідомлення якщо:
-    у системі неактуальний ваш номер телефону;
-    ви не обрали цей спосіб комунікації;
-    у вас змінилися персональні дані (наприклад, номер паспорта), а ви не повідомили про це лікаря;
-    якщо МВТН був помилково створений не вам.

Від ПФУ не прийде смс-повідомлення якщо:
-    ви не зареєструвалися в особистому кабінеті на порталі ПФУ та не обрали цей спосіб комунікації;
-    в особистому кабінеті неактуальний номер телефону;
-    ви офіційно не працевлаштовані та в реєстрі відсутні дані про сплату ЄСВ;
-    ви не є застрахованою особою і ваші дані відсутні в Реєстрі застрахованих осіб;
-    ваш роботодавець не подав ваші дані для внесення до Реєстру застрахованих осіб.

Що робити, якщо е-лікарняний не був сформований?
У такому випадку вам слід запитати в лікаря, чи надходила відповідь від Електронного реєстру листків непрацездатності. Якщо буде з’ясовано, що «запис не знайдено», а ви є застрахованою особою, необхідно звернутися до роботодавця або на гарячу лінію Пенсійного фонду України - телефон 0800-503-753.

Чи потрібно друкувати е-лікарняний та на-давати роботодавцю будь-які паперові підтвердження хвороби?
Ні, не потрібно друкувати е-лікарняний та нада­вати роботодавцю будь-які паперові підтверджен­ня тимчасової непрацездатності. Ви маєте пові­домити про відкриття е-лікарняного свого робото­давця будь-яким зручним обом способом, напри­клад, телефоном. Всю необхідну інформацію про ваш е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електронному кабінеті страхувальника на порталі Пенсійного фонду України.

Чи можна отримати медичний висновок про тимчасову непрацездатність без укладеної декларації?
Так, МВТН може сформувати лікуючий лікар за умови реєстрації в електронній системі охоро­ни здоров’я закладу, де він працює. Станом на 1 жовтня 2021 року це практично всі заклади охорони здоров’я, які здійснюють експертизу тимчасової не­працездатності. Якщо ж ви потрапили в лікарню - МВТН вам буде сформовано при поступленні з прог­нозованою кінцевою датою вашої госпіталізації.

Якщо під час перебування на лікарняному вам відкрили ще один, з іншої причини?
Інколи різні страхові випадки перекриваються: наприклад, під час вашої хвороби може захворіти дитина, і їй знадобиться догляд. Або ж лікар напра­вив вас на 14-денну самоізоляцію від Covid-19 як контактну особу, однак через декілька днів ви все ж захворіли. Для таких випадків розробили «пра­вила скорочення» - вони визначають пріоритет різних причин непрацездатності і скорочують «не- пріоритетні» е-лікарняні. Так, лікарняний по ізоля­ції від Covid-19 (який оплачується в розмірі 50% до­ходу) переривається на користь е-лікарняного по вагітності та пологах (оплачується в розмірі 100% доходу), по загальній хворобі, необхідності догля­ду  за хворими рідними тощо (які оплачують залеж­но від стажу в розмірі від 50% до 100% доходу). А електронний лікарняний по вагітності та пологах скорочує будь-який з лікарняних, у той час як сам не може бути скорочений жодною іншою причиною непрацездатності. Е-лікарняні скоротяться автома­тично, а розмір матеріального забезпечення роз­рахує роботодавець.

Чи потрібна суміснику копія лікарняного?
У разі формування е-лікарняного працівник не повинен подавати за сумісництвом копію листа не­працездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою підприємства з основного місця роботи. Позаяк інформація про е-лікарняні відображається на порталі ПФУ, такий е-лікарняний (по суті витяг із реєстру) буде підставою для оплати і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Якщо за місцем роботи за сумісництвом не вдається побачити е-лікарняний (зрозуміло, що це технічна помилка), працівник повинен звернутися до ПФУ за витягом з електронного реєстру листків непрацездатності у паперовій формі - і надати цей витяг за суміс­ництвом для оплати.

Як мій роботодавець дізнається, що в мене відкритий е-лікарняний?
Про відкриття е-лікарняного ви маєте повідоми­ти роботодавця самостійно будь-яким зручним спо­собом. Усю необхідну інформацію про е-лікарняний роботодавець зможе побачити у своєму Електрон­ному кабінеті страхувальника на порталі ПФУ.
Також радимо профкомам провести роз’ясню­вальну роботу серед працівників свого підприємства будь яким зручним способом (на зборах, на стендах, через групи у вайбері, телеграм-канали, тощо).

Надаємо, для використання в роз’яснювальній роботі, типове повідомлення працівникам про їхні дії в разі відкриття електронного листа непрацездатності:

Шановний член Профспілки!

З 01.10.2021 паперові лікарняні не видаються, заклади охорони здоров’я видають лише електронні листи непрацездатності.
Якщо Вам відкрили електронний листок непрацездатності, роздруковувати його та передавати на підприємство не треба - ані при відкритті е-лікарняного, ані після того, як його закриють. Елек­тронний листок непрацездатності не потребує дублювання на бланку та наділений повним перелі­ком функцій паперової версії.
Будь ласка, зателефонуйте до відділу кадрів (бухгалтерії) за номером:_____________________
одразу після того, як лікар відкрив Ваш е-лікарняний, і повідомте їх про це. Це важливо для вчасного нарахування лікарняних.
Перевіряйте інформацію у своїх листах непрацездатності (номер, дата відкриття, дата закрит­тя, причина непрацездатності). Зробити це можете в Кабінеті застрахованої особи на порталі ПФУ (пункт меню «Мої листки непрацездатності») або за посиланням: https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/ IncapListsSearch. Якщо виявили неточності, інформуйте лікаря. Він має внести зміни в електронний медичний висновок.
Можливо для оформлення електронного листа непрацездатності Вам буде мало знати лише назву нашого підприємства, може знадобитись код ЄДРПОУ_____________________________ .
Те, що Вам видали е-лікарняний, жодним чином не вплине на його оплату. Розмір допомоги по тим­часовій втраті працездатності становитиме, як і раніше, 50-100% середнього доходу залежно від тривалості стажу, а розмір допомоги по вагітності та пологах - 100% середнього доходу.
 
З повагою, Ваш Профком
 
17 грудня 2021 р.

У фокусі уваги – охорона праці та майбутня звітна кампанія

15 грудня в Дніпрі, у Будинку профспілок, пройшов черговий, IV, пленум Дніпропетровської обласної організації ПМГУ. Його делегатами стали 65 профлідерів – представників первинних організацій ПМГУ підприємств ГМК регіону. Серед запрошених гостей був перший заступник голови ПМГУ В.Гавриленко. Також в роботі пленуму взяли участь фахівці апарату ПМГУ – начальник відділу організаційної та профспілкової роботи О.Горбулін та провідний фахівець з діяльності профспілок Р.Тарасенко.
На порядку денному стояла низка актуальних тем. Зокрема, стан охорони праці на підприємствах і в організаціях гірничо-металургійного комплексу в Дніпропетровській області; плани щодо проведення звітної кампанії в ПМГУ; вибори голови обласної організації та зміни в складі виборних органів Профспілки.
Делегатам вдалося обговорити та ухвалити відповідні рішення по всіх питаннях порядку денного; їх було зафіксовано у відповідних підсумкових документах. За результатами виборів головою Дніпропетровської обласної організації ПМГУ став А.Чайка.
10 грудня 2021 р.

У Дніпрі відбулися засідання Президії та VI пленум Центральної ради ПМГУ

9 грудня у  Дніпрі в онлайн-режимі відбулися засідання Президії і пленум Центральної ради ПМГУ. На засіданні Президії було розглянуто проєкти постанов за пунктами порядку денного Пленуму та декілька організаційних питань.

Участь у пленумі взяли близько 60 членів ЦР, представників первинних та територіальних організацій Профспілки, і запрошений гість – голова Федерації металургів України Сергій Біленький.
У черзі денній пленуму стояло кілька актуальних питань.

Про основні завдання колективно-договірного регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин в ГМК України для захисту прав та інтересів членів Профспілки у своєму докладі розповів Голова ПМГУ О.Рябко

Він нагадав присутнім, що програмними цілями та завданнями Профспілки на 2020–2025 роки «Демократія, солідарність, трудові праві і добробут членів Профспілки» договірне регулювання трудових відносин і соціальний діалог визначено одним із важливих завданням для забезпечення прав членів Профспілки на продуктивну зайнятість, гідну заробітну плату, безпечні та здорові умови праці.

«В поточному році перед Профспілкою металургів і гірників України стояли серйозні виклики і завдання щодо захисту прав та інтересів членів Профспілки на гідне життя, - відзначив Олександр Рябко. - Реалізація цих завдань ускладнювалась через карантинні обмеження, введеними у зв’язку з пандемією COVID-19, та просування владою поспішних і неузгоджених з профспілками реформ у соціально-трудовій та економічній сферах.

Зокрема, найбільш негативну реакцію серед членів Профспілки викликали законопроекти щодо дерегуляції трудових відносин №5388 та №5371, а також Урядовий законопроект «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Просування цих антинародних законопроектів поки що вдається стримувати, зокрема, шляхом проведення масових акцій протесту, що відбувались, в тому числі, за ініціативи та активної участі нашої Профспілки й солідарної підтримки справедливих вимог українських профспілок міжнародними профспілковими об’єднаннями, Міжнародною організацією праці».

Голова ПМГУ акцентував увагу на тому, що Профспілка наполегливо шукає різні шляхи для розвитку соціального діалогу з роботодавцями та вирішення проблем діяльності гірничо-металургійного комплексу. Саме з цією метою було створено двосторонню галузеву Раду між Федерацією металургів України та Профспілкою металургів і гірників України, а на рівні територій – територіальні ради у Донецькій, Дніпропетровській та Запорізькій областях.

Крім того, у докладі йшлося про те, що ПМГУ активно долучилась до опрацювання ініційованого Урядом проекту Закону України «Про колективні угоди та договори», прийняття якого може суттєво вплинути на ефективність колективно-договірної роботи.

Взявши до уваги почуту інформацію, члени Президій дійшли висновку, що колективно-договірна робота на всіх рівнях потребує якісних змін, пошуку нових підходів до вирішення складних питань у трудових відносинах. Для виконання цих завдань було вирішено приділити профспілкову увагу розвитку виробництва та забезпеченню конкурентоспроможності та продуктивної зайнятості, стабільності трудових відносин та гідної оплати праці, забезпеченню здорових і безпечних умов праці на кожному робочому місці та соціальному захисту працівників.

Після обговорення головного питання порядку денного, члени Президії ЦР ПМГУ заслухали інформацію про проведення у 2022 році звітної кампанії в ПМГУ, розглянули план основних заходів Центральної ради профспілки на І півріччя 2022 року (доповідав перший заступник Голови ПМГУ В.Гавриленко).

Про виконання бюджету ПМГУ 10 місяців 2021 року та затвердження фінансового плану-бюджету на 2022 рік розповіла головний бухгалтер Профспілки Є.Кондратьєва. З інформацією про роботу у комітеті ВР з питань соціальної політики над проектом Закону України № 5388 «Про дерегуляцію трудових відносин» присутніх ознайомив заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський.
З усіх розглянутих питань Президія ЦР ПМГУ ухвалила відповідні постанови.
6 грудня 2021 р.

Співаймо гімн ПМГУ разом! Конкурс триває до 30 грудня 2021 року

Ще наприкінці літа Президія Центральної ради ПМГУ оголосила Конкурс «Співаймо гімн ПМГУ разом!», головною метою якого є надання нашому гімну нового дихання, сучасного звучання.

Участь в Конкурсі, згідно з Положенням, можуть брати колективи хорового та вокального мистецтва, які діють у Палацах та Будинках культури, центрах творчості підприємств ГМК України, аматорські колективи первинних організацій на підприємствах та у навчальних закладах. Також у конкурсі можуть брати участь аматорські колективи, які діють з ініціативи постійних комісій (рад) з молодіжної політики різних ланок ПМГУ.

Втішно, що ця пропозиція Центральної ради Профспілки знайшла живий відгук у первинках. До 15 листопада (терміну подання робіт, зазначеному у Положенні) до конкурсної комісії надійшли дуже різні, цікаві, талановиті записи гімну ПМГУ з Нікополя, Вольногірська, Марганцю, Авдіївки, Кривого Рогу та ін.

Але надіслати результат своєї творчості встигли не всі бажаючи. На заваді стало жовтневе підвищення рівня епідеміологічної небезпеки, спричиненої коронавірусом. Через це деякі первинні організації ПМГУ звернулися до Центральної ради з пропозицією продовжити конкурс «Співаймо гімн ПМГУ разом!» ще на деякий час.

Президія ЦР ПМГУ підтримала цю пропозицію і своєю Постановою визначила новий термін подачі творчих робіт до Конкурсної комісії - до 30 грудня 2021 року.

Отже, не зволікайте! Ми чекаємо від нових учасників конкурсу творчих і сучасних варіантів виконання гімну ПМГУ!

1 грудня 2021 р.

З 1 грудня в Україні змінюється розмір пожиточного мінімуму

З 1 грудня в Україні буде підвищено рівень прожиткового мінімуму.
Про це йдеться в законі «Про державний бюджет України на 2021 рік».
Загальний показник прожиткового мінімуму з 1 грудня 2021 року зросте з 2294 грн до 2393 грн.
Як зміниться прожитковий мінімум для різних груп населення:
- діти до 6 років: прожитковий мінімум підвищать з 1 грудня до 2100 грн (з 1 липня був 2013 грн);
- діти від 6 до 18 років: прожитковий мінімум підвищать з 1 грудня до 2618 грн (з 1 липня був 2510 грн);
- працездатні особи: прожитковий мінімум підвищать з 1 грудня до 2481 грн (з 1 липня був 2379 грн);
- особи, які втратили працездатність: прожитковий мінімум підвищать з 1 грудня — до 1934 грн (з 1 липня був 1854 грн);
- мінімальна декретна допомога для безробітних: підвищать з 1 грудня до 2749 грн (була з 1 липня 2635 грн).
Прожитковий мінімум в Україні:
З 1 грудня 2020 року в Україні планово збільшився розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - з 2 тис.197 грн до 2 тис. 270 грн.
З 1 липня 2021 року в Україні підняли прожитковий мінімум для всіх категорій українців.

26 листопада 2021 р.

Профспілка - очима молоді
24 листопада члени Президії Центральної ради ПМГУ затвердили підсумки конкурсу відеороликів «Профспілка - очима молоді». В цьому році заявки прийшли від одинадцяти конкурсантів, три з них були від студентських профкомів. Конкурсні роботи були більш якісніші, ніж торішні, тому членам журі довелося ретельно обирати переможців.
В підсумку таблиця призерів виглядає наступним чином:
Перша група учасників
1 місце
Нехаєнко Юрій
- ПО ПМГУ ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»
2 місце
Шерекіна Вікторія
- ПО ПМГУ ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод»
3 місце
Цибульський Дмитро
- ПО ПМГУ ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»
Друга група учасників
1 місце
Євтушенко Демид
- профспілка студентів Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ
2 місце
Харченко Андрій
- профспілка студентів Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ
3 місце
Чепіга Данііл
- профспілка студентів Запорізького металургійного фахового коледжу ЗНУ
Крім того, для заохочення до участі у молодіжних конкурсах було вирішено відзначити двох конкурсантів «Подякою Голови ПМГУ»:
- Дрозд Катерину, ПО ПМГУ «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат»;
- Галкину Олександру, ПО ПМГУ ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».
Сподіваємось, радість від перемоги та матеріальне заохочення викличе наступного року ще більшу зацікавленість профспілкової молоді.
Тому закликаємо молодь приєднатися до наших конкурсів та ініціатив. Разом – цікавіше!
Відеоролики можна подивитися за посиланням: http://pmguinfo.dp.ua/galereya/audio-video

25 листопада 2021 р.

Питання сьогодення обговорені на засіданні Президії ЦР ПМГУ

24 листопада в м. Дніпро відбулося засідання Президії Центральної ради Профспілки металургів і гірників України. Відкрив засідання Голова ПМГУ О.Рябко.
Члени Президії розглянули низку питань за напрямками роботи Профспілки та Центральної ради.

З доповідями виступили заступник Голови ПМГУ Б.Оверковський (Про проєкт Галузевої угоди гірничо-металургійного комплексу України), перший заступник Голови Профспілки В.Гавриленко (Про проведення VI пленуму Центральної ради ПМГУ), головний правовий інспектор праці О.Зубець (Про результати правозахисної роботи в ПМГУ за I півріччя 2021 року), начальник фінансового відділу Є.Кондратьєва.

Також члени Президії розглянули декілька робочих пунктів порядку денного, затвердили Положення про конкурс на краще висвітлення в ЗМІ діяльності Профспілки металургів і гірників України та її організаційних ланок «Інформація. Знання. Дія», прийняли рішення продовжити термін проведення конкурсу «Співаймо гімн ПМГУ разом!» до 30 грудня 2021 року, підбили підсумки конкурсу відеороликів «Профспілка очима молоді».
З усіх розглянутих питань були прийняті відповідні постанови.

18 листопада 2021 р.

ВР ухвалила закон «Про медіацію»

Верховна Рада на засіданні у вівторок 302 голосами підтримала законопроєкт №3504 «Про медіацію» у другому читанні та загалом.

Законопроєкт визначає правові засади та порядок проведення медіації в Україні. Зокрема, процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають у цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносинах, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин.

У пояснювальній записці до документа наголошується, що фізичні та юридичні особи можуть звернутися до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, Третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення перелічених судів.

Медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності, конфіденційності, незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора.
Статусу медіатора може набути будь-яка фізична особа, яка має вищу освіту та пройшла базову підготовку у сфері медіації в Україні або за її межами.

9 листопада 2021 р.

Обсяг реалізованої промислової продукції зріс з початку року на 44%, – Держстат
Україна у січні-вересні 2021 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 2,51 трлн грн, що на 44% більше, ніж у січні-вересні 2020 року (1,74 трлн грн), у томі числі за межі країни – на суму 758,86 млрд грн. Про це повідомила Державна служба статистики.

За даними Держстату, у вересні 2021 року порівняно з вереснем 2020 року оборот реалізованої добувної та переробної промисловості зріс на 36,6%. Реалізація продукції добувної промисловості у вересні цього року порівняно з аналогічним місяцем минулого року зросла на 31,3%, переробної промисловості – на 37,7%.

Порівняно з попереднім місяцем (вересень до серпня 2021 року) реалізація у добувній промисловості знизилася на 13,9%, у переробній – зросла на 3,5%.

У загальному обсязі реалізації промпродукції за дев'ять місяців 2021 року найбільша питома вага припадала на переробну промисловість (62,5%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиціонованого повітря (18,7%), добувну промисловість та розробку кар'єрів (17,6%), на металургійне виробництво (17%).

Як повідомлялося, у січні-серпні 2019 року реалізовано промислову продукцію (товари, послуги) на 1,69 трлн грн, що на 4,7% більше, ніж у січні-серпні 2018 року (1,61 трлн грн), у тому числі за межі країни – на 457,5 млрд грн.

7 жовтня 2021 р.

Руки геть від наших прав!!!

Сьогодні профспілки на Всеукраїнській акції протесту у Києві вимагають від Уряду, Верховної Ради України, бізнес асоціацій, транснаціональних корпорацій та усіх роботодавців:
1. НІ – прийняттю антитрудових та антипрофспілкових законопроектів №№ 5371, 5388 і 2681 від влади. STOP надуманій дерегуляції трудових відносин - самоусуненню Уряду і парламентської більшості від законодавчого гарантування трудових прав працівників та конституційної правозахисної функції профспілок!
ПРИЙНЯТТЯ нового Трудового кодексу, який захистить людей праці.
Влада – руки геть від майна громадських організацій та профспілок!
2. Гарантувати забезпечення конституційного права громадян на повну і продуктивну зайнятість, гідну оплату праці, безпеку і здоров’я працюючим.
3. ДОСТУПНІ для населення справедливі ціни на український газ, тарифи на електроенергію та комунальні послуги;
Вільний ринок енергоносіїв не повинен знищувати вітчизняну промисловість, робочі місця і соціальну сферу.
4. Для скорочення бідності та соціальної нерівності  затвердити Держбюджет України на 2022 рік з безумовним дотриманням визначених законами України розмірів грошових виплат і соціального захисту громадян, зокрема:
  • мінімальної заробітної плати – 6900 грн.;
  • мінімальної пенсії – 3600 грн.;
  • посадового окладу першого тарифного розряду у бюджетній сфері – 6500 грн.
5. До кінця цього року виплатити заборговану 140 тис. працівникам заробітну плату у розмірі майже 4 млрд. грн.
Прийняти на VI сесії Верховної Ради України законопроекти, якими будуть гарантовані виплати працівникам у разі банкрутства підприємства.
Заробітна плата – власність працівника!
6. Забезпечити повну і своєчасну виплату лікарняних, декретних, соціальних послуг та пенсій! Припинити одержавлення самоврядних фондів загальнообов’язкового соціального страхування, ліквідувати дефіцит їх бюджетів та Пенсійного фонду.
7. Забезпечити конституційне право на якісну доступну освіту, медичні послуги, право молоді на перше робоче місце і молодій сім’ї на житло.


28 вересня 2021 р.

Ювілейна Робітнича спартакіада ПМГУ стартувала!

Тридцята Всеукраїнська робітнича спартакіада ПМГУ виявилася вельми неординарною. По-перше, через карантинні обмеження довелося переносити її з минулого року на вересень 2021. По-друге, відкрили її в Нікополі. Ще одне нововведення торкнулося збільшення до 10 видів спорту: в програмі з'явилися змагання з дартсу. Оскільки це була перша «проба пера», заздалегідь домовилися, що в загальний залік цей вид спорту не увійде.

Але, незважаючи на всі обставини, ювілейну спартакіаду з нетерпінням очікували і до неї готувалися. І нарешті, з 24 по 26 вересня, на базі спортивних споруд СК «Електрометалург» Нікопольського заводу феросплавів вона стартувала!

Команди 16 підприємств ГМК (всього більше 250 спортсменів), розділившись на дві підгрупи (6 підприємств у першій і 10 - у другій), мірялися силами в шахах, шашках , баскетболі та дартсі.

Після проходження всіма учасниками мандатної комісії, перший заступник голови Центральної ради ПМГУ, голова ЦФСК «Металург» В.Гавриленко відкрив ювілейну спартакіаду. Почали з хвилини мовчання в пам'ять про колег, які пішли з життя: С.Я. Рохкіна, В.І. Олефіренка, В.Г. Дуплія. Всі троє неодноразово були в оргкомітеті спартакіади, присвятили багато років своєї професійної діяльності розвитку робітничого спорту.

Продовжили позитивною інформацією про успіхи збірної ПМГУ на Всеукраїнській спартакіаді трудящих промислової сфери і транспорту, зачитали вітальні адреси від президента НОК та голови ФПУ. Обговорили дотримання санітарно-епідеміологічних правил при проведенні змагань. Після жеребкування команди з шахів, шашок та баскетболу вирушили на свої ігрові майданчики.

Першими комплекти нагород розіграли шахісти (головний суддя змагань С.Ціраковський). Зустрічі проводилися в міському шаховому клубі, в них брали участь 38 осіб (13 команд).

У підсумку командні результати виглядали наступним чином. У першій підгрупі перше місце - у шахістів Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча, на другому місці - шахісти Північного гірничо-збагачувального комбінату, на третьому – «Запоріжсталі». У другій підгрупі «золото» забрала команда Запорізького залізорудного комбінату, «срібло» - «Інтерпайп Ніко-Тьюб», «бронзу» - Нікопольський завод феросплавів.

Динамічні шашкові баталії зібрали 45 осіб (15 команд). У першій групі перемогли спортсмени «Запоріжсталі», ММК ім.Ілліча дісталося срібло, а бронза – представникам АрселорМіттал Кривий Ріг. У другій групі традиційно лідерство втримала команда Запорізького залізорудного комбінату, на другій сходинці п'єдесталу розташувалися їхні колеги з Криворізького залізорудного комбінату, на третій (досить несподівано) - шашкісти «Запоріжвогнетрив» .

Незважаючи на дебют нового виду спорту, дартс (головний суддя О.Чумак) викликав неабиякий інтерес. Серед учасників були як «професіонали», так і початківці, але задоволення від змагань отримали всі! Адже для участі в цьому виді спорту не потрібно особливих фізичних здібностей і виснажливих тренувань. До того ж, часто на результати впливає «пані удача». В підсумку одноденного турніру в першій групі чемпіонкою стала команда «АрселорМіттал Кривий Ріг», на другому місці – «Азовсталь», на третьому - Південний ГЗК. Найвлучнішими у другій групі підприємств виявились спортсмени Інгулецького ГЗК, друге місце - у Авдіївського КХЗ, третє - у Центрального ГЗК.

Найбільш напружені баталії відбувалися в баскетболі (головний суддя С.Івчатов) . Глядачів до останньої миті тримало в напрузі змагання команд Південного ГЗК і «Азовсталі». Завдяки вольовим якостям останнім вдалося «вирвати» кінцівку матчу і завоювати бронзу. У фіналі за золото команда «Запоріжсталі» обіграла баскетболістів «АрселорМіттал». У фіналі другої групи всього на два очка розійшлися в рахунку постійні суперники - збірні Інгулецького і Центрального гірничо-збагачувальних комбінатів. Більш наполегливими виявилися баскетболісти Інгулецького ГЗК. Набір бронзи відвезли з собою коксохіміки з Авдіївки.

За результатами всіх ігор (з урахуванням всіх залікових видів спорту) вийшли такі попередні підсумки:
У першій групі підприємств на першому місці «Запоріжсталь», на другому – ММК ім.Ілліча, на третьому – «АрселорМіттал Кривий Ріг» .
У другій групі трійка лідерів виглядає таким чином: перше місце - Запорізький ЗРК , друге і третє місця - «Інтерпайп Ніко-Тьюб» та Криворізький ЗРК.


22 сентря 2021 г.

Миколаївський глиноземний завод: сподівання на закон та справедливість

21 вересня в Миколаєві біля апеляційного суду зібралось декілька сотень представників Миколаївського глиноземного заводу. Адже саме там проходило друге засідання щодо оскарження рішення Заводського районного суду м. Миколаєва про стягнення з МГЗ 9,2 млрд грн на користь громадської організації «Стоп шлам» за нібито екологічні порушення. При цьому в якості доказу використовується психологічна експертиза про завдану «моральну шкоду» 1279 членам цієї організації. Представники глиноземного заводу наполягають на необґрунтованості висновку експерта, яким керувався суд першої інстанції.

Біля будівлі суду зібрались представники Миколаївського глиноземного заводу та представники територіальних організацій ПМГУ на підтримку наших профспілчан.

На засіданні апеляційного суду вивчають декілька томів справи щодо екобезпеки підприємства.

Оскільки представники МГЗ надали нові докази вже в апеляційній справі, захист «Стоп Шлам» подав клопотання про визначення чіткого регламенту процесу з'ясування обставин справи та перевірки доказів. У судовому засіданні оголошена перерва до 9:30 12 жовтня.


25 серпня 2021 р.

Охорона праці: спільна позиція Профспілок і роботодавців

СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців на національному рівні, як суб’єкти соціально-трудових відносин, звернулися з листом до Кабінету Міністрів України щодо законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Слід зазначити, що недавно відбулася робоча зустріч представників Мінекономіки зі сторонами соціального діалогу щодо наближення позицій відносно законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» в останній редакції (від 19.07.2021р.). На ній були присутні група експертів Мінекономіки, група фахівців Державної служби України з питань праці, представники роботодавців, фахівці Державної регуляторної служби та інші фахівці, а від сторони профспілок СПО об’єднань профспілок були присутні Голова СПО, Голова ФПУ Г.Осовий, Голова ПМГУ О.Рябко, очільники та спеціалісти українських профспілок. Сторона профспілок вже вкотре висловила свою позицію про чергове непогодження законопроєкту також і в цій редакції, озвучила основні зауваження до нього, наголосила на загрозах і неприпустимих ризиках, які можуть виникнути у разі його прийняття.

Результатом зустрічі став спільний лист СПО об’єднань профспілок та СПО сторони роботодавців на національному рівні до Кабінету Міністрів України.

Крім іншого, у листі викладені пропозиції щодо ініціювання перегляду проблемних питань правового регулювання Закону України «Про охорону праці» з метою осучаснити цей Закон замість прийняття законопроєкту Мінекономіки «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі». Також автори листа вважають за доцільне перенесення терміну подання законопроєкту «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі» до Верховної Ради України з вересня 2021 року на грудень цього року.


25 серпня 2021 р.

Мінімальну зарплату розраховуватимуть по-новому: проєкт погоджений

Кабмін на черговому засіданні погодив законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оплати праці. Проектом запропоновані зміни до КЗпП та Закону про оплату праці, зокрема пропонується:
- визначити, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах із шкідливими, особливо шкідливими та небезпечними умовами праці, здійснюється в підвищеному розмірі, який визначається з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, а також положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, колективного договору. Визначення шкідливих особливо шкідливих та небезпечних умов праці здійснюється за результатами атестації робочих місць за умовами праці, якщо інше не передбачено законодавством;
- оплата праці працівників, що виконують роботу з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних i геологічних умовах, умовах підвищеного ризику для здоров’я, може здійснюватися у підвищеному розмірі відповідно до норм законодавства, положень генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод, колективного договору.
При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються:
- суми, на які підвищується оплата праці відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю, — незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);
- доплата за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;
- суми підвищення оплати праці за роботу в нічний час, роз’їзний характер робіт;
- оплата роботи в надурочний час;
- оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;
- премії до святкових і ювілейних дат;
- сума індексації заробітної плати;
- сума компенсації втрати частини доходів, у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
- потреб працівників та їхніх сімей;
- загального рівня середньої заробітної плати в цілому по Україні;
- розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- прогнозного індексу споживчих цін на період, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати;
- рівня зайнятості, продуктивності праці, збалансованості та обґрунтованості Державного бюджету;
- рівня податків, обов’язкових зборів та внесків.

Мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі, не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Найближчим часом законопроект буде зареєстровано у Верховній Раді. Якщо його підтримають народні депутати, то Закон набуде чинності з 1 січня 2022 року

17 серпня 2021 р.

Молодь звернулась до Президента України, а відповів його Офіс: ні про що…

17 червня цього року Молодіжна рада Профспілки металургів і гірників України звернулась з офіційним листом до Президента України В.Зеленського – гаранта конституційних прав громадян, в якому застерегла Главу Держави від негативних наслідків, які може спричинити прийняття антисоціальних законопроєктів №5371 та №5388.

У листі молодих працівників (віком до 35 років) підприємств гірничо-металургійного комплексу викладена аргументована позиція щодо законодавчих ініціатив влади з реформування трудового законодавства.

Зазначимо, що до складу ПМГУ, крім робітничої молоді, також входять студенти профільних коледжів, які готують фахівців для галузі. Всього молодіжний авангард нашої профспілки складає 62 тисячі осіб. А це - немало.

Хотілося б сподіватись, що більша частина з них залишиться працювати на українських підприємствах. І залежить це від того, наскільки влада зможе забезпечити основоположні права і свободи громадян, в першу чергу – на гідну працю і гідне життя.

Нещодавно отримали з Офісу Президента відповідь на лист Молодіжної ради, у якій вказано, що дані питання не входять до компетенції В.Зеленського і тому переадресовані до Верховної Ради і Кабінету Міністрів України (лист №44-01/2067 від 19.07.2021 підписала заступник керівника Офісу Ю.Свириденко). Тобто не зазначена позиція Глави Держави стосовно вказаних законопроєктів, які на думку молоді порушують принципи справедливості та законності.

Оцінюючи таку відповідь, припускаємо, що Президент і не знав про існування цього листа, бо чиновники Офісу Президента ще донедавна були головними ініціаторами цих законодавчих змін… Але ми всі знаємо, що зовсім недавно В. Зеленський і сам входив до молодіжної категорії і завжди виявляв ініціативи поспілкуватись з молоддю та обговорити її проблеми.

На жаль, голос робітничої молоді в Офісі Президента не почули!

Ось що говорить з цього приводу голова Молодіжної ради Профспілки Катерина Гордєєва:
- Звичайно, ми розуміємо зайнятість та відповідальність Глави Держави. Але все ж розраховували на його особисту реакцію, тобто оцінку ситуації та його бачення вирішення проблеми з надмірним відтоком молоді на заробітки за кордон. Молодь нашої галузі – це авангардна частина суспільства: ми фахово підготовлені, виконуємо складні виробничі завдання та управляємо багатьма з них, маємо активну громадянську позицію, патріотично налаштовані і любимо свою країну.

Тому молодь хоче кращих змін, удосконалення та розвитку, а не позбавлення трудових прав та звуження можливостей для молодої людини.

І ще одна маленька деталь: багато хто з середовища молодих металургів і гірників голосував у 2019 році за чинного Президента. Звісно, сподівались всі на спільну з Президентом плідну працю, демократичні зрушення та зростання економіки. І ось сьогодні отримали у відповідь таке байдуже ставлення. Звернулися до Володимира Олександровича, а він нам переказав через працівника канцелярії, що такі питання – не в його компетенції.

Пане Президенте, освічена, професійна та патріотична молодь зробить свої висновки. Не сумнівайтесь!


11 серпня 2021 р.

Співаймо гімн ПМГУ разом!

Конкурс «Співаймо гімн ПМГУ разом!» проводиться Президією ЦР ПМГУ з метою популяризації Профспілки металургів і гірників України, використання кращих зразків виконання гімну під час проведення різноманітних заходів, які проводить Профспілка. Учасники конкурсу мають бути членами Профспілки металургів і гірників України.


9 серпня 2021 р.

Діалог профспілки-роботодавці: Зеленський сказав, як має працювати соціально-економічна рада

Діалог у Національній тристоронній соціально-економічній раді має бути максимально результативним.

Таке переконання висловив Президент Володимир Зеленський, повідомляє Укрінформ із посиланням на Офіс Президента.

В ОП зауважили, що на виконання норм Закону «Про соціальний діалог в Україні» була утворена та функціонує Національна тристороння соціально-економічна рада та відповідні територіальні органи.

Як зазначається, для глави держави принципово, щоб діалог працівників, їхніх профспілкових представників, роботодавців та органів виконавчої влади й місцевого самоврядування відбувався на основі інституційної бази держави, в межах закону та був максимально результативним.

«Якщо в державі створені інституції для вироблення спільних рішень та визначення принципів формування державної політики щодо оплати праці, забезпечення найвищих стандартів охорони праці й водночас збереження можливості для розвитку бізнесу та недопущення надмірного фіскального тиску на роботодавців, для пошуку компромісу між працівниками й роботодавцями, то ці інституції повинні працювати й показувати людям реальний і зрозумілий результат», - заявив Президент.

Він додав, що працівники мають знати, що діяльність профспілокспрямована на захист їхніх прав і підвищення гарантій, а в роботодавців завдяки цій раді має бути ефективний цивілізований інструмент для відстоювання своїх інтересів.

«Діяльність усіх соціальних партнерів має бути спрямована на досягнення суспільної злагоди та взаємодії», – наголосив Зеленський.

В ОП підкреслили, що основною метою Національної та територіальних тристоронніх соціально-економічних рад є визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та ухвалення узгоджених рішень між представниками профспілок, роботодавців та виконавчої влади з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Водночас з 2016 року діяльність Національної ради не мала належного організаційного забезпечення, а отже, не могла бути повною мірою ефективною, як це визначено законом, зауважили в ОП.

Зазначається, що відбувся конкурс на зайняття посади секретаря Національної ради, яка була вакантною впродовж п'яти років. Президія Національної ради запропонувала Президентові призначити головою ради Анатолія Кінаха – від сторони роботодавців, згідно зі встановленою черговістю ротації.

Національна рада складається з однакової кількості повноважних представників сторін соціального діалогу національного рівня та об'єднує 60 членів, які здійснюють свої повноваження на громадських засадах: 20 представників профспілкової сторони, яких делегують репрезентативні об'єднання профспілок, що мають статус всеукраїнських; 20 представників сторони роботодавців, яких делегують репрезентативні об'єднання організацій роботодавців, що мають статус всеукраїнських; 20 представників сторони органів виконавчої влади, яких призначає Кабінет Міністрів.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 14 липня підписав розпорядження про визначення переможцем конкурсу на зайняття посади секретаря Національної тристоронньої соціально-економічної ради Наталії Ненюченко.

14 липня 2021 р.

День металурга і гірника: урочисті збори профактиву ПМГУ

13 липня на базі мальовничого комплексу відпочинку «Ostrov River Club» на Самарі (Дніпропетровська область) відбувся урочистий захід, присвячений Дню металурга і гірника – 2021. Центральна рада ПМГУ подбала про те, щоб його учасниками стали представники профактиву ГМК України, які протягом минулого року досягли високих результатів у виробничій діяльності та профспілковій роботі.
 
Привітали активістів із професійним святом голова ПМГУ О.Рябко, його перший заступник В.Гавриленко та заступник Б.Оверковський, голови територіальних та первинних організацій Профспілки, в тому числі голова Запорізької обласної організації ПМГУ – Сєдов В.М.

Профлідери знайшли для металургів і гірників багато теплих слів – подякували їм за сумлінну працю, побажали здоров'я, щастя, добробуту, подальших успіхів на життєвому шляху і відзначили їх високими винагородами: Грамотами та Знаками ЦР «За активну роботу в ПМГУ», «Ветеран ПМГУ» та «Молодий лідер ПМГУ».
Від Запорізької обласної організації ПМГУ були відзначені високими нагородами наступні профлідери.

Святковий настрій всім присутнім подарували запрошені артисти. Погода була досить спекотною, однак це не завадило святкуванню. Окрім приємних вражень від офіційної частини заходу, учасники отримали можливість подихати свіжим повітрям, відпочити на природі, відволіктися від трудових буднів, поспілкуватись зі своїми колегами з різних міст країни, заряджаючись силами та наснагою для нових досягнень у новому гірничо-металургійному році.


2 липня 2021 р.

ЦК МЄФМ: про наслідки пандеміїї, трудове життя та завдання профспілок

30 червня 2021р. відбулось 51-е засідання Центрального комітету Міжнародної Євроазіатської Федерації Металістів, у якому взяв участь перший заступник голови ПМГУ В.Гавриленко. Захід проходив у форматі онлайн.

Відкрив засідання генеральний секретар МЄФМ Юсуф Зія Одабаш. З доповіддю виступив Президент МЄФМ Певрул Кавлак, який висвітлив тему наслідків пандемії, трудової діяльності у промисловій сфері різних країн, завдань та ролі профспілок щодо захисту трудових прав трудящих. Під час обговорення основного питання черги денної було надано слово представникам членських організацій. Про стан справ у трудових колективах підприємств ГМК України та роботу нашої Профспілки у цей складний час інформував В.Гавриленко, який також є членом ЦК МЄФМ.

Члени ЦК цього міжнародного об’єднання розглянули програму навчальних семінарів на 2021 рік та організаційні питання щодо підвищення ефективності міжнародної взаємодії профспілок. Відповідно до черги денної засідання були прийняті відповідні постанови ЦК МЄФМ.

18 червня 2021 р.

Семінар-навчання Правової інспекції праці ПМГУ

З 15 по 17 червня 2021 року у місті Києві Правова інспекція праці проводила семінар-навчання для інспекторів праці Профспілки. Також до заходу були залучені фахівці відділу організаційної та профспілкової роботи ПМГУ.

Відкрив семінар заступник голови Профспілки Богдан Оверковський, який розповів про нові законодавчі ініціативи, зокрема, щодо нового підходу до формування та застосування прожиткового мінімуму, проінформував про негативні наслідки, до яких може призвести прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М. та іншими (реєстр. № 3515 від 20.05.2020). Також учасники семінару були поінформовані про хід роботи над законопроєктом «Про колективні договори і угоди».

Перший день семінару був присвячений питанню державної реєстрації змін відомостей про Профспілку, її організацій. Роз’яснення щодо вимог до документів, які подаються для державної реєстрації з цих питань, надала Головний спеціаліст відділу реєстрації громадських формувань Управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України Юлія Заєць.

16 червня навчання проходило у Будинку спілок. Про особливості діяльності профспілок як юридичних осіб, зокрема з питань підстав виникнення трудових відносин, змін та припинення правовідносин; про проблемні питання застосування трудового законодавства; правові новели щодо реформування трудового законодавства розповіла експерт журналу «Довідник кадровика» Зоя Васильова. Детально зупинилися на нововведеннях законопроєктів № 5371 від 13.04.2021; № 5371-1 від 27.04.2021; № 5388 від 16.04.2021; № 5388-1 від 30.04.202 та загрозах, які вони несуть.
Про те, як сьогодні ведеться облік трудової діяльності, про перехід на електронні трудові книжки та про запровадження електронних лікарняних поінформувала правовий інспектор праці ПМГУ Галина Просяник.

У другій половині дня правові інспектори праці на чолі з головним інспектором праці ПМГУ Ольгою Зубець розглянули нову редакцію Статуту ПМГУ.

В останній день заходу правовий інспектор праці Володимир Пророк розповів про порядок стягнення в судовому порядку заборгованості із профспілкових внесків та відрахувань на культурно-масову роботу. Правові інспектори розглянули типові помилки, які зустрічаються при укладанні договорів між підприємством та профспілковою організацією щодо перерахування членських профспілкових внесків та коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.
Всі три дні учасники семінару брали активну участь в обговоренні піднятих тем, ділились своєю практикою та досвідом. Зробили висновок, що законодавство постійно змінюється, і це нормальний процес. Завдання профспілок, які здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства про працю, - вчасно реагувати на негативні законодавчі ініціативи уряду, народних депутатів, застосовувати всі заходи впливу для недопущення звуження конституційних прав працівників та порушення міжнародних конвенцій.

11 червня 2021 р.

Паперові трудові книжки в Україні необов'язкові: що змінилося

10 червня, набув чинності закон про облік трудової діяльності в електронній формі, який Верховна Рада прийняла 5 лютого.

Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

Закон робить паперові трудові книжки необов'язковими.

«Пенсійний фонд України протягом п'яти років має включити до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні дані про трудову діяльність працівників на підставі відомостей, наданих страхувальниками", — йдеться в повідомленні.

При наявності повної інформації в реєстрі застрахованих осіб про всі періоди трудової діяльності особи пенсія за віком буде призначена автоматично з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку.

Що змінилося:
- громадяни не будуть зобов'язані при найманні на роботу подавати роботодавцю свою трудову книжку;
- роботодавцям не потрібно її перевіряти або зберігати;
- громадяни зможуть отримати електронний документ з інформацією про свій трудовий стаж через інтернет;
- цей документ вони можуть надати роботодавцю, якщо тому важливо перевірити стаж здобувача з офіційних реєстрів;
- щоб отримати цей документ, громадянину потрібно буде зробити кілька кліків і скористатися електронним цифровим підписом;
- роботодавці зможуть перевірити справжність документа за допомогою QR-коду, який буде автоматично накладатися на ці документи;
- якщо у працівника є трудовий стаж до 2000 року, буде можливість занести цю інформацію в електронний реєстр самостійно або через роботодавця.

Паперові трудові книжки діятимуть в Україні ще п'ять років.

1 червня 2021р.

Нові знання для Технічної інспекції праці ПМГУ

З 25 по 28 травня 2021 року на базі Зонального навчально-методичного центру Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок проходив семінар-навчання Технічної інспекції праці ПМГУ. У заняттях, орієнтованих на підвищення та систематизацію знань з охорони праці, взяли участь 12 інспекторів з різних регіонів.

З ними працювали досвідчені викладачі. Експерт з питань умов праці О.Просандєєв висвітлив гостру тему пільг і компенсацій за роботу у шкідливих умовах праці за Списками 1 і 2. Кандидат технічних наук, доцент Державної Металургійної академії України І.Іванов говорив про електробезпеку, пожежну безпеку, вибухонебезпеку і вибухозахист на виробництві. Лекція завідуючої відділенням профілактики поліклінічного відділення Дніпропетровської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії «ЦОЗ» АТ «Укрзалізниця» Н.Василевицької була присвячена гігієні праці, правилам проведення медоглядів, профілактиці профзахворювань та отруєнь.

Правовий інспектор праці ПМГУ Г.Просяник зупинилася на питаннях обліку трудової діяльності та особливостях пенсійного законодавства. Представники Дніпровського металургійного заводу – начальник відділу охорони праці та промислової безпеки В.Калініченко та завідуюча санітарно-промислової лабораторії Л.Круг – запропонували навчальній групі зануритися у практичні аспекти проведення атестації робочих місць за умовами праці та нюанси застосування нової санітарно-гігієнічної класифікації.

Керівник Територіального управління «Держгірпромнагляду» А.Кожушко проаналізував роботу технічних інспекторів праці ПМГУ та інспекторів держслужби, спрямовану на збереження життя та здоров'я працівників. Начальник Головного управління «Держпраці» у Дніпропетровській області О.Бондаренко ініціювала обговорення взаємодії «Держпраці» і профспілок в частині проведення перевірок дотримання роботодавцями вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці.

Дуже пізнавальною була бесіда із завідуючою відділом технічної інспекції праці департаменту охорони праці ФПУ Т.Горюн: йшлося про організацію та збереження можливостей здійснення громадського контролю охорони праці профспілками, про окремі аспекти оцінки ризиків під час такого контролю та про гармонізацію національного законодавства з охорони праці з відповідними Директивами ЄС. Зокрема, разом з нею технічні інспектори праці опрацювали норми законопроєкту «Про безпеку та здоров'я на роботі» та визначилися з профспілковими пропозиціями щодо цього документу.

Особливу цікавість інспекторів викликав круглий стіл з актуальних питань охорони праці за модерації голови ПМГУ О.Рябка. Спеціально прибувши з Києва задля участі в навчанні, профлідер ретельно підготувався до розмови. Він охарактеризував ситуацію у вітчизняному ГМК, процеси, що відбуваються у галузі в зв'язку з непродуманим реформуванням законодавства, поділився особистим досвідом участі у вирішенні питань безпеки людей праці на виробництві у владних кабінетах, розповів про зарубіжний досвід розв'язання аналогічних проблем.

У свою чергу представники Технічної інспекції озвучили окремі факти зі своєї практики, статистичні дані стосовно травматизму і профзахворюваності на підприємствах, міркування щодо порушених під час навчання тем.

Протягом всіх занять семінару з інспекторами були – ділилися найсвіжішою інформацією, відповідали на запитання – заступник голови Дніпропетровської обласної організації ПМГУ, голова Постійної комісії ЦС ПМГУ з охорони праці А.Чайка, головний технічний інспектор праці Дніпропетровської облорганізації П.Довганенко, головний технічний інспектор праці ЦС ПМГУ, директор Фонду охорони праці В.Білик та технічний інспектор праці ЦС А.Тертишний.

На завершення навчання всі учасники успішно здали екзамени та отримали посвідчення встановленого зразка, які дозволяють їм на практиці здійснювати профспілковий контроль охорони праці.


25 травня 2021 р.

Охорона праці: спільна нарада ПМГУ з Мінекономрозвитку та Держпраці

21 травня 2021 року в місті Києві відбулося засідання робочої групи Центральної ради Профспілки металургів і гірників України щодо доопрацювання проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» під головуванням голови ПМГУ Рябка О.І., за участю заступника голови ПМГУ Оверковського Б.М., голови первинної організації ПМГУ в АТ «Нікопольський завод феросплавів» Романенка В.І., заступника голови первинки ПМГУ в ПАТ «Запоріжсталь» Максака В.В., голови Постійної комісії з питань охорони праці ПМГУ – заступника голови Дніпропетровської обласної організації ПМГУ Чайки А.Є., головного технічного інспектора праці ПМГУ Білика В.І.

На засідання були запрошені заступник Міністра економіки, торгівлі та сільського господарства України Дядюра І.Г., генеральний директор розвитку ринку праці та умов праці Овчаренко Р.Л., заступник голови Державної служби з питань праці Дегнера І.А. та представники профільних структурних підрозділів міністерства і спеціалісти Держпраці. На цьому засіданні були розглянуті найбільш гострі та соціальні питання вище зазначеного законопроєкту, підготованого спеціалістами Мінекономрозвитку. А саме:
- забезпечення працівників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, а також збереження їх права на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством;
- забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, а у разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника заміни їх, та надання можливості додатково, понад встановлені норми, отримувати ним певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці вимагають їх застосування;
- право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо не виконується законодавство про охорону праці, порушуються умови колективного договору;
- збереження широких можливостей колективного договору;
- право профспілок на здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці та умови праці на підприємствах, де вони працюють, їх участь у розслідуванні нещасних випадків та професійних захворювань та інше.

Засідання було конструктивним, проходило в жвавій діловій обстановці. В ході засідання прийнято спільне рішення про необхідність урахування пропозицій та зауважень робочої групи ПМГУ щодо збереження прав працівників на здорові та безпечні умови праці.

11 травня 2021 р.

Нове в законодавстві

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 14.04.2021 року №355, якою внесено зміни до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. № 159.
Пояснення щодо внесених змін надає правовий інспектор ПМГУ Галина Просяник.
Перелік видів грошових доходів, за які у разі порушення термінів їх виплати виплачуватиметься компенсація, розширено. Наразі до нього включено:
- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Крім цих виплат, до переліку входять:
- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення);
- сума індексації грошових доходів громадян.

11 травня 2021 р.

Міністр соціальної політики М.Лазебна: прожитковий мінімум для пенсіонерів в 1769 гривень - нереальний і нефактичний

Ще кілька років тому показник-коефіцієнт заміщення пенсії з зарплатою був понад 50%. Але зараз він трохи більше 25%. Про це в ефірі програми «Перехресний допит» сказала міністр соціальної політики Марина Лазебна.

За її словами, розмір пенсії в порівнянні з зарплатою в 2010—2011 роках був 54−57%. Це був дуже хороший показник. Адже він означав, що пенсія — 50% зарплати.

Зараз він 27%. «У нас є невтішний прогноз, що він буде падати. Це від того, що людей, які платять внески, стало менше», — зазначила Лазебна.

Вона зазначила, що крім цього, наразі мінімальний внесок, який сплачується до пенсійного фонду — 1 300 гривень, а мінімальна пенсія — 1 769 гривень. Тобто внесок на 60% тільки покриває мінімальну пенсію.

Міністр розповіла, як можна вирівняти таку ситуацію. Прожитковий мінімум в 1769 гривень, як сказала Лазебна, є лише розрахунковим, тобто нереальним і нефактичним: «Фактичний — це 3,5 тисячі гривень для пенсіонера. Але до нього треба йти».

Наприкінці січня 2021 року Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, яким запропонував змінити підхід до формування прожиткового мінімуму, соціальних виплат та грошових платежів.

«Там де люди живуть на цей стандарт — він повинен бути фактичний. Для пенсіонера — не менше 3 тисяч гривень», — додала М.Лазебна.
14 квітня 2021 р.

Права і свободи українців: статистика та висновки 2020 року

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Л.Денісова направила на адресу Голови Спільного представницького органу об’єднань професійних спілок України Г.Осового доповідь за 2020 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.

Ця доповідь готується щорічно відповідно до статті 18 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Мета цього документу зібрати та проаналізувати випадки порушення прав українських громадян органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їх посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини і громадянина, та про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини і громадянина.

Ця доповідь поділена на розділи, в яких розглянуто порушення у таких напрямках:
- Особисті права і свободи;
- Громадські та політичні права;
- Права дитини;
- Економічні, соціальні та культурні права;
- Права цивільних осіб, які постраждали від збройного конфлікту;
- Права військовослужбовців, поліцейських, пенсіонерів з числа осіб, звільнених з військової служби, ветеранів та членів їх сімей;
- Право людини не бути підданою катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню;
- Захист прав і свобод громадян України на міжнародному рівні.
До СПО профспілок України доповідь направлена для ознайомлення та використання в роботі.

1 квітня 2021 р.

Виступ О.Рябка та Резолюція акції протесту 30 березня у Кривому Розі

Акція протесту, яку 30 березня провела первинка ПМГУ ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг ", щоб захистити свої трудові права, отримала багато схвальних відгуків від членів Профспілки у різних містах України. На жаль, через карантинні обмеження представники інших підприємств галузі не змогли приїхати у Кривий Ріг та особисто підтримати своїх колег. Тож, всі уважно слідкували в соціальних мережах за перебігом подій у Кривому Розі. А зараз спілчани звертаються до Центральної ради ПМГУ з проханням викласти у вільний доступ виступ голови Профспілки Олександра Рябка та повний текст Резолюції, яка була прийнята на акції протесту 30 березня.
Нагадаємо, шо основною вимогою працівників цього підприємства є підвищення заробітної плати не менш як на 30 відсотків.
29 березня 2021 р.

Солідарність та обмін досвідом – запорука ефективності профспілок

25 березня в онлайн-режимі відбувся VII Конгрес Профцентру «Союзметал».

Профцентр «Союзметал» - це міжнародне об'єднання профспілок трудящих гірничо-металургійної промисловості, основна мета якого - координація дій та обмін досвідом захисту соціально-трудових прав металургів і гірників - членів профспілок. Створено Профцентр у березні 1993 року, і сьогодні він об’єднує майже півтора мільйони працівників з Білорусі, Вірменії, Грузії, Казахстану, Киргизії, Росії, Таджикистану, Узбекистану, України.

У роботі VII Конгресу від Профспілки металургів і гірників України брали участь 11 делегатів.

Зі звітом про роботу Профцентру «Союзметал» за минулі п’ять років (з березня 2016 р. до березня 2021 р.) та основні напрямки діяльності на майбутній період виступив Президент об'єднання Асилбек Жамашули Нуралін, Голова Профспілки трудящих гірничо-металургійної промисловості Республіки Казахстан.

Він акцентував увагу учасників Конгресу на тому, що в останні часи пріоритетом в діяльності всіх членських організацій «Союзметалу» було подолання негативного впливу світової фінансово-економічної кризи на зайнятість спілчан та рівень їх доходів. Перегляд трудового законодавства з метою зменшення гарантій трудящих, карантинні заходи, викликані поширенням коронавирусної інфекції, інші проблеми, спільні для наших країн, ставили перед профспілками нові завдання, вирішення яких вимагало відповідних нестандартних рішень. А. Нуралін проаналізував особливості соціально-економічної ситуації у країнах-членах Профцентру «Союзметалл», розповів про дії та заходи, які було вжито гірничо-металургійними профспілками для мінімізації наслідків кризових явищ для трудящих ГМК.

Після промови Президента МОП «Союзметал» з доповідями про роботу у звітний період виступили представники різних країн.

Делегати Конгресу уважно слухали виступ Голови ПМГУ О.Рябка щодо діяльності Профспілки в умовах соціально-економічної кризи та заходах, що вживаються для захисту прав і інтересів українських трудящих. Зокрема професійне зацікавлення викликала інформація Олександра Івановича про створення Ради ПМГУ і Федерації металургів України, про хід і перспективи переговорів ПМГУ з роботодавцями ГМК з метою збільшення рівня заробітної плати спілчан та забезпече6ння стабільної роботи підприємств галузі.

Проаналізувавши та обговоривши звітну доповідь Президента та виступи представників членських організацій МОП «Союзметал», делегати Конгресу прийняли програмний документ «Основні напрямки діяльності Профцентру «Союзметалл» на 2021-2026 роки».

Одним з важливих питань порядку денного Конгресу було обрання Президента Профцентру «Союзметал». На наступні п'ять років ним залишився А.Нуралін, віце-президентами переобрані голова ГМПР О.Безимянних та голова ПМГУ О.Рябко. Генеральним секретарем об'єднання був призначений А. Шведов. До складу Контрольно-ревізійної комісії увійшов перший заступник Голови ПМГУ В.Гавриленко.

25 березня 2021р.

Україна в світовому металургійному виробництві сталі за два місяці 2021 року

Світова виплавка сталі у січні-лютому 2021 р. становить 314,99 млн т, що на 6,64% вище показника двох місяців 2020 р. (295,38 млн т).

Лідером тут також є Китайська Народна Республіка, яка виплавила 174,99 млн т, що на 12,90% перевищує показник січня-лютого 2020 р. (155,00 млн т). Частка КНР у світовому виробництві сталі становить 55,6%.

Україна (3,51 млн т або 98,9% відносно січня-лютого 2020 р.) обіймає 12-те місце серед 62 країн-виробників сталі.

25 березня 2021р.

За підсумками січня-лютого Україна на 12 місці серед світових виробників сталі

За даними Worldsteel, в січні-лютому 2021 р. металургійними підприємствами країн світу вироблено 234,46 млн т чавуну, з яких 219,15 млн т доменним способом і 15,31 млн т методом прямого відновлення. Це на 3,57% вище за показник січня-лютого 2021 р. (226,38 млн т).

Перше місце належить Китайській Народній Республіці, металурги якої в січні-лютому 2021 р. виплавили 144,75 млн т чавуну, що на 6,40% перевершує показник січня-лютого 2020 р. (136,04 млн т). Частка китайського чавуну в світовому виробництві в січні-лютому 2021 р. становить 61,7%.

Україна (3,51 млн т або 104,5% відносно січня-лютого 2020 р.) обіймає 10-ту позицію серед 38 країн-виробників чавуну.

25 березня 2021р.

Шахтарська праця заслуговує на повагу та визнання

Голова первинної організації ПМГУ на Запорізькому залізорудному комбінаті М.Пастушенко направив на адресу народного депутата України Юлії Яцик звернення щодо нівелювання суті Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 2.09.2008 року, що виражається в скасуванні норми про пільгове оподаткування доходів шахтарів. До цього листа додаються підписи представників трудового колективу ПрАТ ЗЗРК, які вважають, що таку ситуацію треба змінювати та повністю підтримують звернення профлідера.

На сторінці первинки ЗЗРК у Фейсбуці надана така інформація:
«Шахтарська праця - це особливий, небезпечний і одночасно економічно важливий вид діяльності, який заслуговує на повагу та визнання! Саме тому Верховна Рада України VI скликання свого часу прийняла закон «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Цей закон давав працівникам, зайнятим на підземних роботах, низку привілеїв. Однією з них була норма про пільгове оподаткування доходів шахтарів. І дійсно, ми всі з вами пам'ятаємо період, коли ставка ПДФО становила 10%. Але, після Податкової реформи в 2015 році цей привілей було скасовано, а сам закон «Про підвищення престижності шахтарської праці» став черговим популістським документом, адже сьогодні жоден з його пунктів не виконується, а ставка ПДФО становить 18%.

Тому, від трудового колективу було складено лист з пропозицією повернути до Податкового Кодексу України норму, яка раніше встановлювала ставку ПДФО для шахтарів на рівні 10%. Дана ініціатива знайшла підтримку в особі голови профкому ПО ПМГУ на ЗЗРК Миколи Пастушенко та одноголосно була затверджена на засіданні профспілкового комітету комбінату. Лист з підписами всіх членів профспілкового комітету комбінату було направлено на адресу народного депутата України від 79-го округу Юлії Яцик».

Робітники Запорізького залізорудного комбінату сподіваються на підтримку своїх вимог та на допомогу у вирішенні цього питання від Федерації профспілок України та громадськості.


24 березня 2021 р.

В металургію треба інвестувати 144 млрд. євро до 2050 року для виконання European Green Deal - Eurofer

Інвестиції металургійних компаній ЄС в нові технології виплавки сталі для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року відповідно до European Green Deal (Європейської зеленої угоди) повинні скласти 144 млрд. євро. Про це заявив Адольфо Айєлло, директор з питань клімату та енергетики європейського сталевого лобі Eurofer.

За його словами, впровадження нових технологій призведе до збільшення витрат на виробництво сталі та цін на металопродукцію в діапазоні від 35% до 100% від поточного рівня. Крім того, металургам знадобиться до 400 ТВт-год кліматично нейтральної електроенергії, що в 7 разів перевищує поточні можливості європейського енергетичного сектора.

Нагадаємо, що, згідно з European Green Deal, європейський сталеливарний сектор до 2030 року має скоротити викиди СО2 на 55% до рівня 1990-го, а до 2050 роки досягти кліматичної нейтральності.

Джерелом цих інвестицій можуть стати кошти самих підприємств, державне фінансування, наприклад, EU Innovation Fund, і доходи від системи торгівлі квотами на викиди СО2.
«Ми підтримуємо кліматичні амбіції, але їх потрібно досягти найбільш низьковитратним способом. Це означає, що необхідно більше підтримувати низьковуглецеві технології», - зазначив А.Айелло.
За його словами, за останні кілька років квоти на викиди СО2 в ЄС суттєво подорожчали - з 7 євро за тонну до близько 40 євро. А в цьому десятилітті вони можуть досягти тризначних цифр.

Саме в зв'язку з цим Eurofer наполягає на введенні так званого «вуглецевого» податку (Carbon Border Adjustment Mechanism, CBAM) з одночасним продовженням на 8 років видачі безкоштовних дозволів (квот) на викиди СО2 для європейських металургів.

Нагадаємо, що Європейський парламент 10 березня 2021 року більшістю голосів підтримав введення «вуглецевого» податку, який захистить європейські компанії від дешевого імпорту з тих країн, які не займаються декарбонізацією економіки. Очікується, що Єврокомісія представить свої пропозиції щодо формату введення CBAM у 2 кварталі 2021 року. Введення самого «вуглецевого» податку заплановано не пізніше 1 січня 2023 року.

В Євросоюзі інвестиційний план по «зеленому переходу» європейської промисловості становить 1 трлн. євро протягом 2021-2030 року у вигляді пільгових кредитів і субсидій. Більш того, Єврокомісія збирається направити близько 300 млрд. євро з Фонду боротьби з економічними наслідками впливу коронавірусу саме на екомодернізацію промпідприємств.

В Україні єдиним стимулом для декарбонізації сталеливарної промисловості є норма про зелену металургію, згідно з якою підприємства, що знизили викиди СО2 до європейського цільового рівня, зможуть претендувати на невелике зниження тарифу на електроенергію.

Однак вона існує лише в теорії. Через півроку після прийняття відповідного закону стимул так і не запрацював через нездатність Кабінету міністрів розробити необхідні нормативні акти.

23 березня 2021 р.

Соціальний діалог: створено Раду ФМУ та ПМГУ

В м. Києві 19 березня відбулась консультативна зустріч представників Профспілки металургів і гірників України з представниками роботодавців – учасників Федерації металургів України.

Участь у зустрічі взяли Голова ФМУ Біленький С.Л., директор з персоналу ТОВ «Метінвест холдинг» Пімкін О.Є, директор департаменту із взаємодії з громадськими організаціями ТОВ «Метінвест холдинг» Цуркан М.Л., директор департаменту з персоналу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Чермазович Ю.О., керівник департаменту ТОВ «Інтерпайп Україна» Самойленко І.С., керівник департаменту Об’єднаної гірничо-хімічної компанії Нікольська О.Д.

Від ПМГУ участь брали Голова ПМГУ Рябко О.І., заступники голови (Гавриленко В.М., Оверковський Б.М.) голови первинних та територіальний організацій Профспілки (Аскольдов І.Ю., Деркач Ю.Л., Дорошенко С.М., Какуша С.Д., Клименко Ф.Ф., Крамарчук С. Л., Маринюк Н.М., Під’яблонський М.І.,Полтавець С.М.,Сєдов В.М., Шамрицька Н.А.).

На зустрічі було обговорено низку питань, зокрема:
1. Про утворення Ради Федерації металургів України та Профспілки металургів і гірників України.
2. Про напрями спільних дій щодо забезпечення стабільної роботи підприємств ГМК України.
3. Про перегляд розмірів заробітних плат на підприємствах ГМК України в 2021 році.
Щодо утворення Ради ФМУ та ПМГУ, учасники консультацій одностайно підтримали необхідність її утворення, узгодили відповідний проект Положення та кількісний склад – по 6 осіб від Сторони та 6 осіб постійних замісників, обговорили питання для розгляду.

З питання щодо перегляду розмірів заробітних плат - учасники обговорили позиції Сторін.

Представниками ПМГУ озвучено актуальні проблеми з оплатою праці на підприємствах ГМК. Зокрема йшлося про низький рівень заробітної плати на окремих підприємствах галузі, необхідність усунення міжпосадових, міжкваліфікаційних диспропорцій у розмірах окладів (тарифних ставок) працівників однакової кваліфікації та професії, які виконують однакову за трудовими функціями роботу.

При прийнятті рішень щодо підвищення заробітної плати представники ПМГУ пропонували орієнтуватись на збільшення частки основної заробітної плати, шляхом підвищення ставок (окладів) та частки працівників, яким нарахована заробітна плата у розмірі 2,5-3 мінімальних заробітних плат (15000-18000 грн).

Щодо темпів та строків підвищення заробітної плати, Профспілка акцентувала увагу на нормах чинної Галузевої угоди ГМК України, якою передбачено щорічне зростання середньої заробітної плати не менш ніж на 18 відсотків на базі підвищення ефективності виробництва. Виходячи з результатів діяльності за 2020 рік ПМГУ вважає, що переважна більшість галузевих підприємств має економічні можливості для підвищення фонду оплати праці на підприємствах ГМК України на 20%.

Представниками роботодавців позицію Профспілки було взято до відома з метою подальшого її обговорення на наглядових радах компаній та прийняття остаточного рішення щодо підвищення заробітних плат.
22 березня 2021 р.

Нарада з питань охорони праці на  ПрАТ «ЗЗРК»

Згідно з планом роботи Центральної ради Профспілки металургів і гірників України на перше півріччя, 17 березня 2021 року на ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат» було проведено спільну виїзну семінар-нараду Запорізької обласної організації Профспілки, технічної інспекції праці ПМГУ та представників Держпраці в Запорізькій області. В ході заходу було надано практичну допомогу Профкому та адміністрації ПрАТ «ЗЗРК» у зв’язку з ростом виробничого травматизму зі смертельним наслідком на підприємстві у 2020 році.

В ході наради було заслухано звіт директора з охорони праці ПрАТ «ЗЗРК» Бодосова Ю.М. про роботу адміністрації підприємства щодо виконання заходів, передбачених комісіями з розслідування нещасних випадків, які сталися в 2020 році, з метою запобігання подібним нещасним випадкам на виробництві, а також розглянуто графік виконання профілактичних (комплексних) заходів для підвищення існуючого рівня безпеки та охорони праці підприємства, покращення умов праці та виробничого середовища для працівників, запобігання випадкам виробничого травматизму та професійних захворювань.

В своєму виступі головний технічний інспектор праці ПМГУ Білик В.І. проінформував присутніх про стан виробничого травматизму та професійної захворюваності на підприємствах ГМК за 2020 рік. Він звернув особливу увагу присутніх на зростання рівня смертельного травматизму серед молоді віком від 18 до 35 років з 15% в 2019р. до 32% в 2020р. Випадків зі смертельним наслідком за стажем роботи постраждалих до 5 років – стало більше ніж у 2 рази (63%). Травмування працівників без досвіду роботи є наслідком недоліків у проведенні навчання та інструктажів, зниження рівня професійної підготовки та знань правил безпеки та інших нормативних документів з охорони праці.

На нараді також були обговорені питання якісного проведення атестації робочих місць за умовами праці, реформування в турборежимі законодавства з охорони праці. Доведена позиція та інформація про дії Профспілки металургів і гірників України щодо запропонованого до розгляду проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».

Після закінчення наради було проведено навчання громадських інспекторів з охорони праці комбінату. Згідно з програмою проведення навчання перед ними з лекціями виступили Білик В.І., головний технічний інспектор праці Запорізької обласної ради ПМГУ Скороходов І.О. та начальник управління нагляду ГУ Держпраці у Запорізькій області Адамчук А.А.


17 березня 2021 р.

ЦФСК «Металург» готовий до подальшої роботи

16 березня в онлайн-режимі відбулася VI звітно-виборча конференція ЦФСК «Металург». Участь у конференції прийняли 25 делегатів, обраних на виборчих зборах спортивних клубів та колективів фізкультури підприємств ГМК України. Для участі у конференції був запрошений Голова ФСТ «Україна» Ципло М.І.
Делегати затвердили наступний порядок денний конференції:
1. Звіт ЦФСК «Металург» з березня 2016 р. по березень 2021 р.
2. Обрання Голови ЦФСК «Металург».
3. Обрання Центральної ради ЦФСК «Металург».
4. Обрання Президії ЦФСК «Металург».
5. Обрання делегатів на звітно-виборчу конференцію ФСТ «Україна».
Після звітної доповіді та її обговорення, делегати одностайно визнали роботу ЦФСК «Металург» задовільною.
На посаду Голови ЦФСК «Металург» була запропонована єдина кандидатура, і після одностайного голосування на цій посаді залишився Валерій Миколайович Гавриленко. На допомогу йому обрали чотирьох заступників на громадських засадах, оновили склад Ради та Президії ЦФСК.
На завершення заходу було обрано шістьох делегатів на з’їзд ФСТ «Україна», який відбудеться 20 квітня п.р.
Висловлюємо подяку всім делегатам, які приєдналися до участі в конференції. Сподіваємося, що разом ми зможемо утримати наші здобутки, а також розширити лави прихильників фізкультури та спорту серед спілчан і членів їхніх родин.

12 березня 2021 р.

На порядку денному – актуальні питання сьогодення

В м. Дніпро відбулися засідання Президії та III Пленум Центральної ради ПМГУ, які вів голова Профспілки О.Рябко.

Президія розглянула заходи Центральної ради щодо виконання критичних зауважень та пропозицій, висловлених делегатами VII З'їзду ПМГУ; затвердила Звіт про виконання зведеного бюджету ПМГУ за 2020 рік (доповідала начальник фінансового відділу Є.Кондратьєва); підбила підсумки роботи з охорони праці на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України у 2020 році та розглянула завдання на 2021 рік (доповідав головний технічний інспектор праці В.Білик).

Члени Президії обговорили питання створення Ради Федерації металургів України та Профспілки  металургів  і  гірників  України, затвердили склад робочої групи з опрацювання проєктів законів (інформував заступник голови ПМГУ Б.Оверковський).

Також у ході засідання були прийняті рішення щодо проведення ХХХ Всеукраїнської робітничої спартакіади металургів і гірників у 2021 році та призначення іменних стипендій ЦР ПМГУ  за підсумками I семестру 2020 - 2021 навчального року (інформував перший заступник голови ПМГУ В.Гавриленко).

В ході III Пленуму члени Центральної ради, обговоривши деякі доповнення та зміни, затвердили в новій редакції Статут Профспілки металургів і гірників України для його реєстрації в Міністерстві юстиції.

З усіх питань порядку денного Пленуму були прийняті відповідні постанови.

3 березня 2021 р.

Охороні праці – ефективний контроль профспілок

Нарада робочої групи СПО об'єднань профспілок  спільно з менеджерами Проєкту ЄС – МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» щодо законопроєкту «Про безпеку та здоров’я  працівників на роботі» в редакції Мінекономіки відбулась 25 лютого.

На нараді були розглянуті основні зауваження профспілкової сторони до цього законопроєкту та обговорені технічні рекомендації Проєкту ЄС-МОП щодо ефективнішого узгодження законопроєкту з міжнародними і європейськими стандартами та успішними практиками у цій сфері.

Профспілкова сторона висловила категоричне непогодження цієї редакції законопроєкту, як такого, що суперечить Конституції України, значно звужує зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників на безпечні і здорові умови праці, їх належний соціальний захист у цій сфері у порівняні з чинними нормами законодавства про охорону праці.

Головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, який брав участь у нараді, виступаючи перед присутніми, висловив позицію ПМГУ щодо найбільш принципових питань законопроєкту «Про безпеку та здоров’я  працівників на роботі».

За висновками фахівців СПО об'єднань профспілок редакція законопроєкту на сьогодні не відповідає національному законодавству, в якому встановлено вищий рівень захисту працівників, ніж визначено законопроєктом,  їх інтересам, а також головним цілям, передбаченим в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС щодо покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, посилення рівня соціального захисту, посилення можливостей соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу (стаття 420 глави 21). Разом з цим, представниками профспілок було наголошено, що  головною ціллю законодавства України  має бути визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників, зокрема у сфері безпеки праці, а також відповідність його норм насамперед нормам Конституції України (статті 3, 8, 22, 43 та 46), що на жаль не знайшло відображення у цьому законопроєкті, в якому зокрема відсутній розділ «Гарантії прав працівників у сфері забезпечення їх безпеки праці і охорони здоров’я», не визначено право працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.

Учасниками наради від сторони профспілок відмічалось, що законопроєктом порушуються і права представників працівників - профспілок, визначені статями 21 та 26 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», Кодексом законів про працю України (частина друга статті 160, п. 12 частини першої статті 247 глави XVI), статтею 41 Закону України «Про охорону праці», конвенціями МОП №135 і №155 та статтею 22 Європейської соціальної хартії (далі – ЄСХ), а також іншими нормами міжнародного права, зокрема конвенціями МОП та директивами ЄС. У законопроєкті не визначено навіть терміну «профспілки», а також їх права і повноваження щодо захисту прав працівників на безпечні та належні умови праці, здійснення громадського контролю за додержанням законодавства у цій сфері, що сприяє значному попередженню ризиків для їх життя і здоров’я та має бути головною ціллю законопроєкту. Також законопроєктом не передбачено регулювання питань безпеки праці у колективних договорах, угодах та участь профспілок у вирішенні цих питань, а також ряд інших важливих прав і гарантій працівників і профспілок, закріплених у чинному Законі України «Про охорону праці».

За висновками фахівців СПО об'єднань профспілок редакція законопроєкту на сьогодні не відповідає і загальним вимогам техніки нормопроєктування, його структура не збалансована, деякі його положення викладені так, що виникає різне неоднозначне та не зрозуміле тлумачення. Окремі терміни не відповідають предмету правового регулювання законопроєкту за обсягом регламентації визначеному в ньому, більшість термінів наведено у вільному трактуванні, які не узгоджені з відповідними термінами, що наведено у чинних  ДСТУ та НПАОП, зокрема в тих, що вже гармонізовані з Директивами ЄС, для деяких однакових понять або назви одного і того ж органу виконавчої влади в межах одного законопроєкту вживаються різні назви.

Під час наради та жвавої дискусії щодо обговорення цього законопроєкту менеджер Проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуш надавав роз’яснення,  відповіді на запитання, наводив приклади кращих практик та норм законодавства ЄС та їх застосування.

Профспілкова сторона висловлює щиру подяку та засвідчує свою повагу за активну участь у цій нараді менеджера Проєкту ЄС-МОП Антоніу Сантуша та національного координатора Софії Літвін, результатами якої стали деякі узгоджені позиції щодо законопроєкту, краще розуміння профспілковою стороною окремих аспектів узгодження законопроєкту з міжнародними і європейськими стандартами. Також досягнуто домовленість з менеджерами  Проєкту ЄС-МОП щодо необхідності систематичних зустрічей зі стороною профспілок та більш активного їх залучення до опрацювання цього законопроєкту з метою більш виваженого і збалансованого розроблення і наближення законодавства України до законодавства ЄС.

На сьогоднішній день СПО об'єднань профспілок надіслав основні і детальні (постатейні) пропозиції профспілок щодо законопроєкту до Мінекономіки та продовжує в рамках робочої групи опрацювання пропозицій до законопроєкту, з урахуванням наданих Проєктом ЄС-МОП технічних рекомендацій. Доопрацьовані пропозиції профспілкової сторони до законопроєкту з урахуванням результатів наради від 25.02.2021 будуть надані Мінекономіки додатково.

Представникам від СПО об'єднань профспілок буде надана можливість озвучити свої основні зауваження до законопроєкту на нараді, яку організовує Мінекономіки 2 березня 2021 року стосовно обговорення спірних питань щодо цього законопроєкту.

Профспілкова сторона впевнена, що найкращого результату від роботи над законопроєктом можна досягти тільки об'єднуючи зусилля сторін соціального діалогу та міжнародних експертів. При цьому важливою умовою має бути пошук узгодженого рішення щодо кращого захисту працівників, підвищення їх рівня безпеки на роботі, гармонізації національного законодавства до законодавства ЄС і норм міжнародного права, захищаючи при цьому національні права і інтереси працівників та їх представників, не допускаючи зниження їх рівня захисту, що визначено чинним законодавством.

2 березня 2021 р.

Президія ЦФСК «Металург» затвердила плани на 2021 рік

25 лютого 2021 в онлайн-режимі (Zoom-відеоконференція) відбулося засідання Президії Центрального фізкультурно-спортивного клубу «Металург». На ньому були розглянуті наступні питання:
1. Затвердження календарного плану спортивно-масових заходів ЦР ПМГУ в 2021р.
2. Затвердження плану роботи ЦФСК «Металург» на 1 півріччя 2021р.
3.Розгляд і затвердження Положення про ХХХ Всеукраїнську робітничу Спартакіаду металургів і гірників.
4. Про проведення IX шахового турніру пам’яті Пожидаєва А.С.
5. Про проведення VІ звітно-виборчої конференції ЦФСК «Металург».
У ході обговорення були визначені попередні дати проведення спортивних змагань. Перший етап ХХХ Всеукраїнської робітничої спартакіади (волейбол, футзал, гирьовий спорт) буде проходити в Запоріжжі з 16 по 18 квітня; 2 етап (армспорт, настільний теніс, легкоатлетичний крос) - у Нікополі з 14 по 16 травня; 3 етап (баскетбол, шашки, шахи, дартс) - у Нікополі з 24 по 26 вересня 2021р.
VІ звітно-виборча конференція ЦФСК «Металург» пройде також в онлайн-режимі 16 березня 2021р.
Прийняте членами президії ЦФСК «Металург» положення про ХХХ Всеукраїнську робітничу спартакіаду було рекомендоване для затвердження членами президії Центральної ради ПМГУ, засідання якого відбудеться 11 березня 2021р.

23 лютого 2021 р.

Зустріч соціальних партнерів:
на порядку денному – гідна зарплата працівників ГМК

19 лютого Голова ПМГУ Олександр Рябко та його заступник Богдан Оверковський провели переговори з Головою Федерації металургів України С.Біленьким та представниками промислових груп і підприємств ГМК.
Ця зустріч відбулася з ініціативи Профспілки металургів і гірників України та була присвячена питанням рівня заробітної плати працівників підприємств ГМК - членів ПМГУ.
За результатами обговорення учасники зустрічі домовились:
- продовжити консультації щодо перегляду розмірів заробітних плат, зокрема диференційованого підходу в управлінні винагородою працівників;
- сприяти прийняттю узгоджених рішень щодо обґрунтованого та справедливого рівня заробітних плат з метою збереження трудового потенціалу підприємств та підвищення рівня життя працівників галузі;
- створити галузеву двосторонню соціально-економічну раду, перше засідання якої провести 19 березня 2021 у місті Києві.


21 січня 2021 р.

Позиція ПМГУ. НІ - звуженню прав трудящих на безпечну працю

Ще у грудні минулого року Профспілка металургів і гірників України принципово  та аргументовано виступила проти  проєкту Закону України «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі», який було запропоновано до розгляду фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, як такого, що обмежує права трудящих на безпечну працю.
Зазначений законопроєкт у порівнянні з діючим Законом «Про охорону праці» та нормами Кодексу Законів про Працю України значно скорочує зміст та обсяги існуючих прав працівників, звужує повноваження профспілок щодо захисту прав працівників на безпечні та належні умови праці і здійснення належного громадського контролю.
Саме тому ПМГУ вважає, що прийняття цього документу є порушенням  Конституції України та норм Угоди «Про асоціацію України та ЄС», якими передбачено, що у разі, коли національним законодавством встановлені більш жорсткі норми з охорони праці у порівнянні з нормативами ЄС, вони не можуть бути скасовані.
З метою донести до відома представників державної влади позицію нашої Профспілки Голова ПМГУ Рябко О.І., голови первинних профспілкових організацій направляли звернення на адресу Прем’єр-міністра Д.Шмигаля.
Оскільки це питання дуже важливе і стосується кожного працюючого в ГМК, наша Профспілка не припиняє спроб не допустити порушення українського та міжнародного законодавства та відстояти права трудящих на безпечну працю.
З метою знайти розуміння важливості питання та заручитися підтримкою в роботі над цим документом, Олександр Рябко направив листа з роз’ясненням масштабів проблеми та запрошенням до співпраці на адресу  т.в.о. Голови Держпраці Віталія Сажієнка.
28 грудя 2020 р.

Робота на «дистанційці»: комітет рекомендує Раді внести зміни
у закони про працю

Парламентський Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендує Верховній Раді ухвалити в другому читанні й у цілому законопроєкт щодо вдосконалення правового регулювання дистанційної роботи.
Про це повідомляє Інформаційне управління Апарату Верховної Ради.
«Комітет за результатами розгляду схвалив текст порівняльної таблиці до законопроєкту і рекомендує Верховній Раді ухвалити проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи №4051 у другому читанні та в цілому», - йдеться у повідомленні.
Законопроєктом пропонується унормувати питання дистанційної та надомної праці.
Зокрема, проєкт передбачає внесення змін до деяких статей Кодексу законів про працю та Закону «Про охорону праці».
Змінами пропонується розмежувати поняття надомної праці та дистанційної праці; прописати понятійний апарат; передбачити для роботодавців можливість ознайомлювати працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями та іншими документами із використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку.
Проєкт також пропонує встановити, що при укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець ознайомлює працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з вимогами щодо охорони праці при роботі з обладнанням та засобами, рекомендованими або наданими цим роботодавцем.
Також зміни передбачають можливість встановлювати за письмовим взаємним погодженням режим праці із саморегульованим часом початку, закінчення та тривалості робочого часу впродовж робочого дня на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу.
Передбачається, що при надомній роботі на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи та організації, якщо інше не передбачено у трудовому договорі.
Крім того, законопроєкт пропонує надати працівнику можливість вимагати від роботодавця тимчасовий (до 2-х місяців) перехід на дистанційну роботу у випадку, якщо на робочому місці щодо нього було вчинено дії, що містять ознаки дискримінації.
Працівнику, який має дитину віком до 3 років або здійснює догляд за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, надається можливість виконувати свою роботу на умовах дистанційної роботи.
Як повідомлялося, у першому читанні законопроєкт №4051 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» був ухвалений 3 листопада.

24 грудня 2020 р.

Україна піднялася на 13 місце в рейтингу виробників сталі

Українські металурги в листопаді 2020 року, в порівнянні з листопадом минулого року, збільшили виробництво сталі на 30,8% – до 1,73 мільйона тонн, піднявшись при цьому з 14-го на 13-е місце в списку світових виробників цієї продукції. Про це повідомила Всесвітня асоціація виробників сталі (World Steel Association).
Зазначається, що за підсумками листопада лідерство в рейтингу світових виробників сталі традиційно зберіг Китай з показником 87,7 млн тонн (зі зростанням на 8% до листопада 2019 року).
Далі в переліку йдуть:
Індія (9,2 мільйона тонн, +3,5%);
Японія (7,3 мільйона тонн, -5,9%);
США (6,12 мільйона тонн, -13,7%);
Росія (5,9 мільйона тонн, +1,9%);
Південна Корея (5,8 мільйона тонн, -2,4%);
В'єтнам (4,1 мільйона тонн, +166,7%);
Німеччина (3,4 мільйона тонн, +14,8%);
Туреччина (3,2 мільйона тонн, +11,6%);
Бразилія (2,9 мільйона тонн, +11,2%);
Іран (2,6 мільйона тонн, +14,1%).
Загалом у листопаді 2020 року, в порівнянні з листопадом минулого року, 64 країни, що входять до рейтингу WSA, збільшили виробництво сталі на 6,6% - до 158 мільйонів тонн.
За підсумками січня-листопада поточного року Україна скоротила виробництво сталі в порівнянні з аналогічним періодом 2019 року на 3% - до 18,7 мільйона тонн.
Загалом в січні-листопаді 2020 року 64 країни на 1,3% скоротили виробництво сталі відносно січня-листопада 2019 року, до 1,67 мільярда тонн.

17 грудня 2020 р.

Охорона праці: лист Прем’єр-міністру Д.Шмигалю

Ми вже повідомляли про те, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запропонувало до розгляду проєкт Закону України «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі».
Профспілка металургів і гірників України у листі, надісланому до Федерації профспілок України, висловила свою позицію щодо законопроєкту та попросила солідарної підтримки на всеукраїнському рівні.
Зважаючи на важливість даного законопроєкту, голова Профспілки Олександр Рябко направив листа з цього питання також в адресу Прем’єр-міністра Д.Шмигаля. Подібні листи готують і в первинних організаціях ПМГУ, що діють на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. Найближчими днями звернення трудових колективів отримають у Кабінеті Міністрів.
Центральна рада Профспілки пропонує при реформуванні законодавства з питань охорони праці брати за основу чинний Закон «Про охорону праці» та осучаснити окремі його статті згідно з Європейськими нормами та стандартами.
У листі також наголошується, що нині діючий Закон є одним з найбільш соціально-орієнтованих у світі.
14 грудня 2020 р.

II Пленум ЦР ПМГУ: план роботи Профспілки на І півріччя 2021 року - затверджено
10 грудня у м. Дніпро пройшов II  Пленум Центральної ради Профспілки металургів і гірників України.
УНавчально-методичному центрі ПМГУ, де проходило засідання, були присутні голова ЦР ПМГУ О.Рябко, його перший заступник В.Гавриленко, заступник Б.Оверковський, керівники відділів апарату ЦР, члени Центральної ради Профспілки від Дніпропетровської обласної організації ПМГУ.
Члени ЦР - представники первинних та територіальних профорганізацій інших регіонів України брали участь в роботі Пленуму в режимі відеоконференції.
Відкрив Пленум голова ЦР ПМГУ О.Рябко.
В ході Пленуму було розглянуто низку організаційних питань, які вимагають свого рішення після VII З'їзду ПМГУ. Також учасники засідання обговорили питання виконання бюджету ПМГУ за 10 місяців 2020 року та затвердили фінансовий план-бюджет на 2021 рік.
Крім того, члени Центральної ради схвалили заходи по виконанню критичних зауважень та пропозицій, висловлених делегатами VII З'їзду Профспілки, затвердили План основних заходів Центральної ради ПМГУ на І півріччя 2021 року.
На завершення II Пленуму члени Центральної ради ПМГУ прийняли відповідні постанови з усіх питань порядку денного.

9 грудня 2020 р.

Засідання президії Центральної ради ПМГУ

У Навчально-методичному центрі ПМГУ (м. Дніпро) відбулося засідання президії Центральної ради Профспілки металургів і гірників України. Відкрив засідання голова ЦР ПМГУ О.Рябко.
Члени президії розглянули питання, які внесені до порядку денного II Пленуму ЦР ПМГУ, який відбудеться 10 грудня у дистанційному режимі.
До розгляду на Пленумі було підготовлено низку організаційних питань, які вимагають свого рішення після VII З'їзду ПМГУ, питання виконання бюджету ПМГУ за 10 місяців 2020 року та затвердження фінансового плану-бюджету на 2021 рік. Також члени Центральної ради обговорять заходи по виконанню критичних зауважень та пропозицій, висловлених делегатами З'їзду Профспілки, розглянуть План основних заходів Центральної ради ПМГУ на І півріччя 2021 року.
На завершення засідання президії ЦР ПМГУ його учасники прийняли відповідні постанови з усіх питань порядку денного.

2 грудня 2020 р.

Правда – на боці профспілок

У соціальній державі (саме такою Україна є за Конституцією) профспілки виконують надважливу функцію: здійснюючи представництво та захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів людей праці, вони допомагають забезпечувати соціальну спрямованість економіки, формування і реалізацію державної політики в цій сфері.
Здавалося б, такий вагомий внесок у спільну справу має гарантувати профспілкам повну підтримку з боку державних органів. Але на практиці все навпаки: чим ефективніше працюють українські профспілки, чим відповідальніше вони ставляться до своєї захисної місії, тим більшого утиску зазнають, і на жаль, в першу чергу від владних структур.
Звідколи найбільше профспілкове об’єднання країни – Федерація профспілок України – повстало проти проведення антисоціальних і антинародних реформ, урізання державних соціальних норм і гарантій, просування політики дешевої праці та руйнування системи соціального захисту в угоду вітчизняному бізнесу і транснаціональному капіталу, що планомірно проводить провладна політична більшість, наступ на профспілкові права і гарантії набирає обертів.
Через активне солідарне протистояння членів профспілок впроваджувачам неоліберальних ідей не вдалося проштовхнути ряд антисоціальних проектів у сфері трудового законодавства, а також сумнозвісний проект №2681 щодо обмеження прав профспілок. Останній, зокрема, мав дати зелене світло націоналізації профспілкової власності, яка б допомогла реформаторам відволікти профспілки від боротьби за права трудящих та певним чином розхитала їх фінансову незалежність.
Не досягнувши мети шляхом законодавчих ініціатив, влада вдалася до реалізації своїх задумів через правоохоронні органи: прокуратуру, національну поліцію і суди. До ФПУ, обласних об’єднань профспілок було подано сотні позовів з однією вимогою – відібрати у членів профспілок належні їм на законних підставах санаторії, туристичні бази, навчальні центри та будівлі, в яких розміщуються та працюють виконавчі апарати профспілок.
Результатом цього процесу, зокрема, стало накладення, в рамках кримінального провадження, арешту на майно Федерації профспілок України, ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та Київської міської ради профспілок. Йдеться про цілий ряд об’єктів, у тому числі: будинок Профспілок на майдані Незалежності, Жовтневий палац, Учбово-спортивна база «Святошин», ДП «Санаторій «Зірка» та інші, право власності на які давно підтверджено державою, шляхом видачі відповідних Свідоцтв, або рішеннями господарських судів на користь профспілок.
Особливе обурення профспілкової спільноти викликає той факт, що у цей перелік потрапив Будинок профспілок в м. Києві. Той самий, який у 2014 році став прихистком для учасників Революції Гідності, був вщент спалений державними силовими структурами і відновлений з попелу. Його, символ перемоги Майдану, символ сподівання на нову і чесну владу, відбудовували на кошти ФПУ, пожертви членів профспілок, благодійні внески міжнародних профоб’єднань. Для цього профспілками було створену Фонд «Відродження», але держава не вклала туди ні копійки. Жодній профспілці, яка була розташована в будинку Профспілок, не було компенсовано понесених матеріальних втрат.
Неправомірні дії влади (а вони саме такі – це підтверджує рішення Європейського суду з прав людини) щодо профспілкового майна неможна розцінювати інакше, як спроби залякування, переслідування професійних спілок за активну правозахисну роботу. Це цілком передбачувано, адже профспілки – останній форпост, що стоїть на заваді демонтажу трудових прав в Україні і просуванню антинародних реформ від влади.
Але і цей спосіб тиску не подіє. Реально оцінюючи сили супротивника, усвідомлюючи всі ризики продовження боротьби, профспілки не викинуть білий прапор. 2-3 грудня 2020 року ними заплановані акції протесту та пікетування Верховної Ради України у зв’язку з розглядом нею низки законопроєктів, ініційованих Урядом і окремими народними депутатами, та неврахуванням пропозицій профспілок у проєкті Державного Бюджету на 2021 рік, зокрема щодо підвищення заробітної плати та державних соціальних гарантій. Протягом місяця керівництво ФПУ буде ініціювати відкриту зустріч профспілкового активу з Президентом України, Генеральним прокурором та Головою Верховною Ради України, на якій обговорюватимуться питання щодо забезпечення і дотримання прав працівників та профспілок.
Попри всі санкції профспілки продовжуватимуть захищати людей праці всіма законними методами. Профспілки не здаються!
Всіх членів профспілок просимо пам’ятати, що профспілка – це живий організм, і він, насамперед, складається з реальних людей, готових до активних і рішучих дій. Тільки спільними та солідарними зусиллями разом з профспілкою ми зможемо захистити своє законне право на гідну роботу і гідне життя, право жити в суверенній і процвітаючій Україні!
Тож об’єднуємося і укріпляємо наші лави, за нами сила – за нами правда!



30 листопада 2020 р.

Навчання для представників ПМГУ з питань охорони праці

 
Сучасні технології стають в нагоді у проведенні значної кількості профспілкових навчань. Але є категорія активу, щодо якої вкрай потрібен очний формат. Робота її вимагає прикладних навичок і вона настільки відповідальна, що супроводжується обов’язковими регулярними перевірками знань. Йдеться про представників ПМГУ з питань охорони праці. Перебуваючи у трудових коллективах підприємств ГМК, вони здійснюють контроль за додержанням правил безпеки безпосередньо на виробничих майданчиках.
 
25-27 листопада Центральна рада ПМГУ, попри всі складнощі, пов’язані із пандемією коронавірусу, запросила їх на чергове навчання. Группа з 18 людей, додержуючить всіх правил карантину, зібралася на базі Зонального навчально-методичного центру профспілок у місті Дніпрі, щоб послухати досить різнопланову лекційну программу, обговорити актуальні питання охорони праці, здати профільний іспит та отримати посвідчення, що дають право здійснювати профспілковий контроль, у тому числі брати участь у розслідуваннях нещасних випадків на виробництві та проведенні атестації робочих місць.
 
Із представниками Профспілки з питань охорони праці приїхав поспілкуватися перший заступник голови ПМГУ В.Гавриленко. Він розповів про ситуацію у галузі та профспілковому русі України, окреслив коло проблем, які зараз стоять на порядку денному нашої Профспілки, відмітивши, що всі вони ускладнилися у зв’язку із корона-кризою. Також перед ними виступила начальник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області О.Бондаренко з інформацією про взаємодію Держслужби і профспілок у частині проведення перевірок дотримання роботодавцями вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони та гігієни праці.
 
Тематичні заняття для навчальної групи вели технічний інспектор праці ПМГУ А.Тертишний («Застосування на практиці вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві»); завідувачка відділенням профілактики поліклінічного відділення Дніпропетровської лікарні на залізничному транспорті філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Н.Василевицька («Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика професійних захворювань. Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку»); головний технічний інспектор праці Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок П.Довганенко («Законодавство про охорону праці»); старший викладач кафедри безпеки життєдіяльності Дніпровського національного університету залізничного транспорту В.Лоза («Атестація робочих місць за умовами праці та порядок її проведення. Безпека праці в галузі. Електробезпека. Пожежна безпека. Вибухонебезпека виробництв і вибухозахист»); заступник голови Дніпропетровской обласної організації ПМГУ А.Чайка («Управління ризиками в системі менеджмента гігієни та безпеки праці на підприємстві»); головний технічний інспектор праці ПМГУ В.Білик («Колективний договір – ефективний інструмент захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки»).
 
Також программою семінару традиційно був передбачений час для вільного спілкування та обміну практичним досвідом роботи. Після підбиття підсумків навчання учасники здали іспити. Впоратися із не самими простими питаннями квитків та отримати посвідчення вдалося всім.
 

 
 
23 листопада 2020 г.

Профспілка металургів і гірників України б’є на сполох: майбутнє ЗТМК у небезпеці

До Центральної Ради ПМГУ надходять звернення трудового колективу ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» щодо проблем, пов’язаних із виробничою діяльністю, які призвели до негативних соціально-трудових наслідків. Результати роботи нових керманичей підприємства ставлять під загрозу саме існування комбінату і, як наслідок, реалізацію розвитку титанової галузі країни. А насамперед, від цієї ситуації страждають тисячі людей-робітників комбінату.
Голова ПМГУ О.Рябко звернувся з проханням вжити відповідних заходів для розв’язання цієї проблеми до Президента України В.Зеленського, Прем’єр-міністра Д.Шмигаля,  керівників Комітетів  Верховної Ради.
У своєму листі О.Рябко аналізує ситуацію, що склалася у ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
«Головою Фонду державного майна України, - йдеться у зверненні, - перед новим керівником TOB «ЗТМК» Лубенніковим С.В. публічно було поставлене завдання щодо «наведення порядку на цьому стратегічному підприємстві, яке замість збитків і боргів створюватиме нові високотехнологічні робочі місця та грошові надходження від прибутків». Натомість наразі результати роботи абсолютно протилежні.
На початку 2020 року на підприємстві працювало 3300 працівників, а рівень середньої заробітної плати складав більше 12000 грн, були відсутні борги із заробітної плати. На жаль, протягом 2020 року ситуація кардинально змінилась, зокрема, кількість працюючих скоротилась до 2450 осіб. При цьому, незважаючи на суттєву економію фонду оплати праці, рівень заробітної плати знизилась до 10000 грн, постійним явищем стала заборгованість з виплати заробітної плати, яка на 17.11.2020 року становила більше 21 млн грн.
Керівництво ЗТМК планує найближчим часом скоротити кількість працівників до 2000 осіб.
Підприємство має велику заборгованість за спожиту електроенергію, на рахунки ЗТМК знову накладено арешт. Ані профспілковий комітет, ані трудовий колектив не мають жодної інформації про реальний стан справ на підприємстві та перспективи його роботи, а їхні неодноразові звернення до владних структур залишаються без відповіді. Через такий підхід держави до управління стратегічним підприємством Україна може втратити перспективи розвитку титанової галузі, при тому,що в країні є все необхідне для створення повного циклу виробництва титану. Саме про це велась розмова на нараді, присвяченій обговоренню стратегії розвитку титанової галузі України, яка відбулась в Кабінеті Міністрів України 10.11.2020 року».
Голова ПМГУ в своєму зверненні наголосив, що у разі зупинки виробництва на ЗТМК, його майже неможливо буде запустити, що спричинить не лише соціальну, а й екологічну катастрофу в регіоні.
Також необхідно враховувати, що Запорізький титано-магнієвий комбінат - єдине в Україні і Європі підприємство з виробництва титану губчастого. Комбінат має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Саме тому Профспілка металургів і гірників України вважає за необхідне термінове вжиття владою відповідних заходів для розв’язання проблемних питань підприємства та забезпечення своєчасної виплати заробітної плати його працівникам.

16 листопада 2020 р.

ПМГУ проти законопроєкту про дерегуляцію трудових відносин

Нещодавно урядом було презентовано проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин».

Цей документ є нащадком сумнозвісних «98 статей» законопроекту «Про працю» Т.Милованова. Але цього разу, напевно, побоюючись масових протестів, Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України змінило тактику.

Замість окремого документу, який мав повністю замінити трудове законодавство, було підготовлено низку змін до нині діючого Кодексу законів про працю.
Новий законопроект передбачає:
- широке застосування короткострокових трудових договорів та можливість їх змінювати роботодавцем. У результаті, найманий працівник залишатиметься під постійною загрозою втрати роботи. І для цього не треба буде ніяких формальних причин, договір просто не продовжать. Це дуже зручний метод репресій з боку роботодавця;
- суттєве зменшення прав профспілок. Зокрема, профспілка втрачає можливість захищати найманих працівників від невмотивованого звільнення;
- скорочення переліку осіб, яким не встановлюється випробування при прийомі на роботу;
- тривалість робочого дня, відпусток, лікарняних – на розсуд роботодавця.

Хоч уряди та міністри в Україні змінюються доволі часто, незмінним лишається їх бажання обмежити трудові права. Більше того, у цьому бажанні вони змінюють тактику, намагаються заплутати людей. Скорочення трудових прав не буде вигідним ні громадянам, ні економіці. Це буде вигідно лише олігархії та чиновникам.

Такий стислий аналіз законопроєкту викладено на сайті https://informator.press.

Центральна рада ПМГУ вважає неприйнятним проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин».  

Точка зору Профспілки металургів і гірників України,  пропозиції та зауваження фахівців Центральної ради викладені у листі Голови ПМГУ О.Рябка на адресу Федерації  профспілок України.
12 листопада 2020 р.

В Україні почали різко зростати ціни

Споживчі ціни в Україні в жовтні 2020 року порівняно з вереснем зросли на 1,0%. З початку року інфляція склала 2,7%. Про це повідомляє Державна служба статистики.
За даними статистичного відомства, в річному вимірі (до жовтня 2019 року) інфляція прискорилася до 2,6% з 2,3% у вересні 2020 року.
Продукти харчування в Україні за жовтень 2020 року подорожчали на 1,2%. Найбільше подорожчали цукор - на 22,9% і яйця - на 22,7%. У той же час фрукти подешевшали на 6,2%.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 0,9%, на одяг і взуття - зросли на 2,0%. Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 4,4% (в тому числі газ подорожчав на 18,2%).
Предмети домашнього вжитку і побутова техніка подорожчали на 0,4%, охорону здоров'я - подорожчало на 0,4%, транспорт подорожчав на 0,2%, ціни на зв'язок не змінилися, на відпочинок і культуру зросли на 0,9%, освіта подорожчала на 0,1%, ресторани і готелі подорожчали на 1,1%.
Нагадаємо, в жовтні Національний банк України (НБУ) поліпшив прогноз щодо інфляції в Україні на 2020 рік. НБУ прогнозує, що зростання споживчих цін до кінця 2020 року становитиме 4,1%. У липні НБУ очікував інфляцію на рівні 4,7%.
Як повідомлялося, за даними Держстату, споживчі ціни в Україні у вересні 2020 року порівняно з серпнем зросли на 0,5%. З початку року інфляція склала 1,7%.

10 листопада 2020 р.

Комітет ВР України з питань економічного розвитку розглянув Звернення VII З’їзду ПМГУ

На VII З’їзду ПМГУ було прийнято Звернення «Про протидію викликам і загрозам вітчизняному гірничо-металургійному комплексу», яке Голова ПМГУ О.Рябко направив голові Верховної Ради України Д.Разумкову.
Сьогодні до Центральної ради ПМГУ надійшов лист від голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Д.Наталухи. В ньому йдеться про те, що на доручення Д.Разумкова Комітет розглянув Звернення З’їзду ПМГУ. Також у відповіді дається інформація про роботу Комітету з напрацювання документів, які сприятимуть подоланню кризових явищ в економіці та стабілізації роботи промислових підприємств, і дозволять розпочати роботу новому Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України.



26 жовтня 2020 р.

Антипрофспілковий законопроєкт №2681: боротьба продовжується

Законопроєкт №2681 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)»,  з моменту його реєстрації 27 грудня 2019 року, викликає серйозне занепокоєння ПМГУ та інших українських профспілок.

Спілчани відкрито та аргументовано виступили проти прийняття законопроєкту, який зменшує права профспілок, нівелює їх роль у захисті трудових прав працівників.
Про це йшлось і на січневому Всеукраїнському профспілковому віче, і на акції «Хвиля гніву», яка в січні зібрала багато тисяч громадян в різних містах країни, і на попереджувальній акції протесту, яка наприкінці червня пройшла по всій Україні.

Свою думку щодо неможливості прийняття антипрофспілкового закону громадяни України намагалися донести до влади і через петицію на сайті Верховної Ради, яка зібрала набагато більше необхідних 25 тисяч підписів.

Також з боку профспілок було багато звернень до влади, аргументованих пропозицій та зауважень до цього документу.

Позиція українських профспілок була підтримана міжнародною спільнотою, а законопроєкт №2681 визнаний таким, що «порушує міжнародні зобов'язання України дотримуватися стандартів праці», а його прийняття призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об’єднань в Україні.

Деякий час адекватної та неформальної відповіді на всі спроби профспілок бути почутими владою, донести до керівництва держави незаконність деяких норм даного законопроєкту та можливі негативні наслідки його прийняття – отримано не було.
Але позитивним зрушенням в цьому питанні будо створення при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів робочої групи з напрацювання пропозицій до другого читання законопроєкту №2681.

21 вересня голова ПМГУ О.Рябко направив голові Верховної Ради України Д.Разумкову звернення VII З’їзду ПМГУ з вимогою не включати законопроєкт №2681 до порядку денного засідань ВРУ і рекомендувати його авторам відкликати цей законопроєкт, як такий, що суперечить міжнародним зобов’язанням держави, Конституції України та чинному законодавству.

На жаль відповідь голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Г.Третьякової на це звернення не містить підтримки вимог ПМГУ.

Продовжуючи боротьбу проти прийняття антипрофспілкового законопроєкту, Олександр Рябко направив Г.Третьякової листа, в якому нагадує позицію Профспілки.

«04.09.2020 в Комітеті відбулось перше засідання робочої групи, за участі всіх сторін соціального діалогу. – йдеться у листі. - За результатами обговорення було прийнято одностайну позицію щодо неприйнятності проекту №2681 та необхідності рекомендувати Комітету переглянути рішення й повернути проект авторам на доопрацювання, натомість на базі створеної робочої групи підготувати законопроект, який сприятиме посиленню ефективності функціонування сторін соціального діалогу. На жаль рекомендації робочої групи так і не були доведені до членів Комітету.
Профспілка металургів і гірників України вкотре наголошує на неприйнятності законопроекту № 2681 та висловлює готовність долучитись до роботи робочої групи з напрацюванш комплексних законодавчих пропозицій, які сприятимуть функціонуванні сторін соціального діалогу. Від ПМГУ до складу групи делеговано Маринюк Наталію Миколаївну - голову первинної профспілкової організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіталл Кривий Ріг».

20 жовтня 2020 р.

ПМГУ проти підвищення тарифів на транспортування електроенергії

Голова Профспілки металургів і гірників України О.Рябко направив звернення до Прем’єр-міністра України Д.Шмигаля та голови Комітету ВРУ з питань економічного розвитку Д.Наталухи, в яких поділяє занепокоєння роботодавців ГМК щодо чергового підвищення тарифів на транспортування електроенергії з 1 листопада поточного року. У зверненні акцентується увага на можливих негативних соціально-економічних наслідках цього крокута висловлюється прохання вжити необхідних заходів для недопущення необґрунтованого зростання тарифів на електроенергію.

13 жовтня 2020 р.


Всесвітній день дій за гідну працю: новий суспільний договір
для відновлення та стійкості

Пандемія COVID-19 створила величезні проблеми для працівників як державного, так і приватного сектора. Але вона також змусила зупинитися і визнати досить слабкі місця системи, яка ставить прибуток вище людей, стала можливістю зробити відновлення більш ефективним. Саме цьому і був присвячений Всесвітній день дій за гідну працю у цьому році: новому суспільному договору для відновлення і стійкості.

У червні Європейська рада ухвалила план відновлення ЄС, покликаний допомогти майже 60 мільйонам трудящих ЄС уникнути безробіття, для реалізації якого необхідні оперативні інвестиції в економіку. Але для того, щоб зробити відновлення більш ефективним, необхідно забезпечити, щоб кошти вкладалися у створення не просто робочих місць, а якісних робочих місць за повної участі профспілок, щоб інтереси трудящих були захищені.

Криза також призвела до величезного навантаження на системи охорони здоров’я, які і без того страждають від нестачі персоналу, погіршення умов праці і зростаючої нестачі ресурсів. Так, зокрема, працівники сфери догляду, переважно жінки, отримують низьку заробітну плату і перевантажені роботою.

Відкладати інвестиції у системи громадської охорони здоров’я більше не можна. Фонди відновлення ЄС повинні гарантувати працівникам охорони здоров’я та сфери догляду визнання їх ролі в суспільстві, а також вирішити проблеми з нестачею персоналу та умовами праці.
Фінансування громадських послуг й інвестиції в них більше не повинні розглядатися як витрати суспільства.

Криза коронавірусу продемонструвала, наскільки вразливе наше суспільство після десятиліття панування жорсткої економії, скорочень і корпоративної жадібності.
Якщо ми хочемо бути більш стійкими до майбутніх криз, необхідно істотно збільшити фінансування систем соціального захисту, муніципалітетів, державних служб, а також працівників, від яких вони залежать.

Також необхідно виділяти більше коштів на Механізм справедливого переходу - схеми, яка гарантує, що при переході до зеленої економіки ніхто не залишиться без уваги. Такий перехід, безсумнівно, є вдалою можливістю зробити відновлення більш ефективним. Але мільйони трудящих можуть втратити свої робочі місця через адаптацію секторів економіки, а скорочення фінансування Механізму справедливого переходу означає брак коштів на пере- і підвищення кваліфікації працівників.

МКП оголосила 29 жовтня офіційним днем дій за заохочення інвестицій в роботу з догляду і підвищення заробітної плати працівників у сфері догляду.

26-30 жовтня ц.р. Європейська федерація профспілок громадського обслуговування проведе Європейський тиждень дій у сфері охорони здоров’я і соціальних послуг за зміцнення секторів охорони здоров’я та догляду після пандемії.


© Запорізька облрада ПМГУ 2012
Назад к содержимому