Архив "Публикации СМИ" - Запорожский обком ПМГУ

Поиск
***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Перейти к контенту

Главное меню:

Архив "Публикации СМИ"

Публикации в СМИ > Архив "Публикации СМИ"
3 октября 2017 г.

  • С 2015 года самые богатые 1% имеют больше богатства, чем остальная часть планеты (Oxfam).
  • 71% людей говорят, что правительства должны работать над повышением заработной платы для работников ( МКП Global Poll 2017 ).
  • 80% людей говорят, что минимальная заработная плата в их стране слишком низкая (
    )
В этом году отмечается 10-я годовщина Всемирного дня достойного труда (WDDW), который приходится на  7 октября. Миллионы людей приняли участие в мероприятиях WDDW с 2008 года, и этот год также станет днем ​​глобальной мобилизации: все профсоюзы в мире будут поддерживать достойную работу.

Достойная работа должна быть в центре действий правительства, чтобы вернуть экономический рост и построить новую глобальную экономику, которая  людей ставит на передний план. Любые действия не будут слишком велики или слишком малы для Всемирного дня достойного труда - будь то обсуждение данных в таблицах, огромная демонстрация, письмо протеста, действие флеш-моба или что-то совершенно иное.



В этом году глобальное внимание уделяется мировой борьбе за минимальную заработную плату и повышение заработной платы для всех работников. Правительствам следует прислушаться к призыву работающих женщин и мужчин о достойной заработной плате, безопасных условиях труда и безопасных рабочих местах, окончанию жадности корпораций, устанавливающих правила в экономиках. Это означает, что минимальный уровень заработной платы должен быть достаточным для обеспечения достойного уровня жизни, и что все работники должны иметь право вступать в профсоюз и вести коллективные переговоры.



В этом году 7 октября приходится на субботу, что означает, что некоторые организации могут принять решение о проведении мероприятий в течение недели до или после этой даты.



Независимо от того, какие темы выбирает ваша организация для проведения мероприятий Всемирного дня достойного труда, пожалуйста, сообщите нам об этом, отправив вашу информацию на wddw@ituc-csi.org . Если у вас есть какие-либо вопросы, пожалуйста, отправьте электронное письмо по этому адресу.

В скором времени мы предоставим дополнительные материалы о материалах, которые вы можете использовать для Всемирного дня достойного труда, социальных сетей и информации о веб-сайте, включая примеры мероприятий, запланированных различными организациями.
29 сентября 2017 г.

В новом спецпроекте 061 продолжает рассказывать, как на запорожских предприятиях создают те или иные продукты. Ранее наши корреспонденты показывали производства кваса, пива и шифера. В этот раз 061 побывал на металлургическом комбинате «Запорожсталь» и увидел, как железная руда превращается в рулоны и листы стали.

Производство металлопроката на «Запорожстали», если очень упростить, работает по следующей схеме. Сначала на аглофабрике из обогащенного железорудного концентрата, железной руды и других материалов изготавливают агломерат. Его загружают с другими материалами в доменные печи для получения чугуна. Чугун вместе с добавками переплавляют в сталь в мартеновском цехе.

Затем полученную плавку разливают в слитки и отправляют в прокатное производство. Там горячий многотонный слиток на станах раскатывают до необходимых размеров. После охлаждения сталь упаковывают в рулоны или режут на листы, а затем — отправляют потребителю. Корреспонденты 061 посетили цеха «Запорожстали» и увидели все этапы производства.

Доменная печь: из руды – в чугун

Ежегодно «Запорожсталь» выплавляет больше 4 миллиона тонн чугуна. На металлургическом комбинате – 4 доменные печи. Домна, в которой происходит процесс выплавки, представляет собой вертикальную плавильную печь высотой около 70 метров.



Во время работы домны в печь регулярно добавляют новые порции железорудного агломерата вместе с коксом, окатышами и другими материалами.

Агломерат «готовят» в агломерационном цехе комбината. Его привозят к домнам железнодорожными составами и загружают в большие емкости – бункера доменной печи. Аналогично сюда привозят тонны еще одного ингредиента – кокса.









Шихту – смесь агломерата, окатышей, известняка и железной руды в определенных пропорциях, и кокса – слоями загружают в доменную печь с помощью движущейся 25-тонной вагонетки – скипа. В сутки для производства более 3 тысяч тонн чугуна приблизительно тратят 4,3 тысяч тонн агломерата, 1,5 тысячи тонн окатышей и 1,2 тысяч тонн кокса.



Плавка материалов происходит в нижней части печи благодаря выделению большого количества тепла при горении кокса в потоке нагретого до температуры 1100 градусов дутья – сжатого воздуха, обогащенного кислородом и углеводородным топливом. Горячий воздух подается внутрь через расположенные по радиусу доменной печи отверстия – фурмы. В качестве дополнительного топлива в доменном производстве «Запорожстали» в связи с экономией сейчас используют не природный газ, а пылеугольное топливо.





Расплавленные продукты плавки – чугун и шлак – накапливаются в нижней части доменной печи – горне. Когда приходит время, бригада горновых при помощи специальной машины вскрывает чугунную лётку – отверстие в печи: через него жидкий чугун и шлак стекают в желоб.





Затем плавка разделяется на чугун и шлак, которые разливается в разные ковши. Чугун отправляется в мартеновский цех, чтобы стать сталью.





За работой доменной печи следят в диспетчерской. Здесь на огромном экране отображается информация со всех датчиков и приборов: температура, состояние системы охлаждения, онлайн контроль за выбросами, показатели дутья, уровень расходуемого материала в печи и т.д.





Мартеновская печь: миксер, завалка и разливка

В мартеновском цехе чугун попадает в миксерное отделение. Здесь в огромной 1300-тонной бочке смешиваются плавки из разных доменных печей комбината – для усреднения температуры и химического состава.





Сначала в сталеплавильную печь загружают металлолом, затем заливают жидкий чугун. Химическая реакция нагревает металл и расплавляет лом в течении нескольких часов.









Когда плавка готова, происходит выпуск стали в сталеразливочные ковши – емкостью 250 тонн. Из ковшей сталь разливают в слитки массой до 18,6 тонн каждый. Горячим металлом наполняют специальные емкости – изложницы, в которые добавляют алюминий для улучшения качества продукта.







После этого изложницы со сталью отправляются на следующий этап производства – в обжимной цех.

За день в мартеновском цеху производят в среднем 11 тысяч тонн стали. Ежегодное производство составляет около 4 миллионов тонн.



Обжимной цех: нагрев и слябинг

В обжимном цехе слитки снимают с железнодорожных составов и отправляют их в специальные печи – нагревательные колодцы.



В нагревательных колодцах остывшие во время транспортировки слитки нагреваются до нужной температуры перед прокаткой на обжимном стане – «Слябинге-1150».







На стане «Слябинг-1150» 16-тонный слиток стали размером 780 (толщина) на 1400 (ширина) миллиметров «обжимают» до нужных размеров. С помощью четырех прокатных валков слиток «прокатывают» по вертикали и горизонтали. Почти за две минуты слиток превращается в сляб – плиту толщиной 150 мм, шириной до 1500 мм и длиной до 12 метров.





В обжимном цехе за час могут «раскатать» порядка 600 тонн стали. После этого горячие слябы направляются в цех горячей прокатки тонкого листа.

Цех горячей прокатки: 700-метровая полоса горячего металла

В цехе горячей прокатки тонкого листа на прокатном стане непрерывно производят горячекатаные полосы толщиной от 1,5 мм до 10 мм, шириной от 860 до 1500 мм.





Горячая полоса проходит 10 клетей черновой и чистовой группы для обжатия. В каждой клети по четыре валка. С каждой парой валков раскат после обжатий становится тоньше и длиннее при той же ширине. 4 клети черновой группы раскат проходит при температуре около 1100 градусов Цельсия.





На финальном этапе полосу после охлаждения водой сматывают в рулоны. Даже после охлаждения и смотки температура рулона – порядка 600 градусов. Масса рулона металла может составлять до 16 тонн.





На наших глазах сляб массой 14 тонн «раскатали» в полосу и толщиной 2 миллиметра и длиной около 600 метров. Максимально длина полосы стали на этом стане может достигать 700 метров.
В среднем, каждый час в этом цеху «прокатывают» 480 тонн стали. Годовое производство – порядка 3,6 миллиона тонн.

Цех холодной прокатки: удалить окалину и сделать металл тоньше

Поступающие в цех холодной прокатки горячекатаные рулоны направляются на склад для остывания до необходимой температуры. Во время горячей прокатки и остывания на поверхности металла образуется окалина – соединение оксида железа. Задача травильного отделения цеха холодной прокатки – удалить эту окалину: сначала механическим способом, а потом – химическим (соляной кислотой).









Для непрерывности производственного процесса рулоны в травильной линии разматывают и сваривают в «бесконечную» полосу. Затем «бесконечная» полоса попадает в ванны с кислотой, после чего моется, сушится и снова сматывается в рулоны.

Новые технологии позволили полностью ликвидировать сбросы химии в Днепр: сейчас кислоты рециркулируются и повторно используются в производстве.





После травильного отделения рулоны металла в холодном состоянии прокатывают до нужной толщины: например, с 2-х мм до 0,6 мм. Затем рулоны подвергают смягчающему отжигу в печах и дрессировке – холодной прокатке с маленьким обжатием, чтобы улучшить свойства. Дрессированный металл распускают на ленту или листы. После этого полученную металлопродукцию упаковывают и отправляют потребителю.





В цехе холодной прокатки с металлом так работают две недели. Технологический цикл производства продукции на комбинате – от поступления железорудного сырья до упакованного холоднокатаного металла – составляет 29 суток.

Центральная диспетчерская: контроль за всеми процессами

В центральной диспетчерской комбината в режиме реального времени наблюдают за работой «Запорожстали» – от подготовки железорудного сырья для аглофабрики до отгрузки готовой продукции потребителям. Система также следит за выбросами и возможными внештатными ситуациями, для принятия мер по их исключению.







Система контроля и визуализации, аналогов которой нет на других украинских металлургических предприятиях, – собственная разработка «Запорожстали».

За работой цехов завода удаленно могут следить руководители подразделений с помощью своих мобильных устройств.





Отправка и реализация

Сегодня «Запорожсталь» отгружает порядка 70% экспорта через речные и морские порты Украины. За последние пять лет по воде клиентам комбината отправлено более 2,5 миллиона тонн металлопроката.

ПАО «Запорожсталь» реализует свою продукцию в 60 странах мира. Около 35% продукции комбината продается в Европе.

Текст – Андрей Вавилов, фото – Слава Чиженок
25 сентября 2017 г.

20.09.2017 Профсоюз металлургов «Жактау» и профсоюз угольщиков «Коргау» предприятия «АрселорМиттал Темиртау» в Казахстане обратились в суд, обвиняя руководство в бездействии по не заключению нового коллективного договора и не включению в него прежних социальных льгот и гарантий работникам.

1 сентября срок прежнего коллективного договора закончился. Проект нового договора не сформирован, несмотря на то, что переговоры между представителями профсоюзов и руководством предприятия длятся с февраля. По данным профсоюза «Жактау», руководство компании намеренно затягивало переговорный процесс, а сейчас оказывает давление на активистов, настаивая на их выходе из профсоюза.

Профсоюзы передали дело в Карагандинский областной суд с требованием защитить права работников и обязать компанию соблюдать коллективный договор. 31 августа суд поддержал заявления профсоюзов, которые входят в состав Глобального союза IndustriALL через Отраслевой горно-металлургический профессиональный союз «Казпрофметалл». Руководству «АрселорМиттал Темиртау» запрещено прекращать и приостанавливать социальные выплаты до рассмотрения дела по существу. Также суд обязал руководство предприятия исполнять обязательства по колдоговору от 2014 года. Коллективный договор затрагивает более 27,000 работников предприятия.

В процессе переговоров было согласовано 70 процентов проекта колдоговора, за исключением основных разделов, которые содержат значительную долю выплат и доплат. Первым камнем преткновения стала компенсация семье в случае смерти работника. Однако руководство в конце концов заявило о выплате компенсации родственникам жертв взрыва на шахте «Казахстанская» предприятия «АрселорМиттал Темиртау».

Руководство компании объявило о своем намерении в будущем определять все выплаты, гарантии и доплаты отдельной политикой предприятия.

Председатель профсоюза металлургов «Жактау» Виктор Щетинин сказал:

«Нас это ни в коей мере не устроило: сегодня политика есть, а завтра, с приходом нового руководителя, ее просто не будет. Поэтому мы однозначно заявили о том, что все выплаты и доплаты, которые были в прежнем колдоговоре, должны быть сохранены и включены в новый коллективный договор».

Конфликт в очередной раз обострился после проведения в начале августа конференции трудового коллектива, на которой было принято и направлено в адрес руководства решение о повышении с 1 июля тарифных ставок и должностных окладов работникам стального и угольного департаментов на 30 процентов с 500-600 долларов США до 650-780 долларов США в месяц. Почти 400 участников конференции отметили снижение покупательской способности работников, а также рост цен на продукты питания, товары и услуги, вызванной высокой инфляцией (13.6 процентов в 2015 году и 8.5 процентов в 2016 году). Кроме того, тенге за последние два года упал более чем в два раза по отношению к доллару США, после перехода Казахстана к свободно плавающему обменному курсу своей валюты. Отличные результаты работы компании в последние два года позволяют выполнить требование работников о повышении заработной платы.    

В настоящее время профсоюзы готовятся к судебному заседанию в конце сентября. Председатель Отраслевого горно-металлургического профессионального союза «Казпрофметалл» Асылбек Нуралин направил письмо властям Казахстана с просьбой разрешить трудовой спор и обеспечить соблюдение прав работников.

Председатель профсоюза угольщиков «Коргау» Марат Миргаязов заявил:

«Работодатель намерен сэкономить, в то время как ситуация в компании улучшается. Мы хотим, чтобы наши шахтеры работали и жили в лучших условиях, чем в прошлом. Мы уверены в сврей правоте и дойдем, если нужно, до Верховного суда».
21 сентября 2017 г.

Нещодавно Кабмін вніс до Верховної Ради проект Держбюджету на 2018 рік, у якому пропонує зробити наголос на фінансуванні пріоритетних сфер та урізати другорядні витрати. Ми вирішили розібратися, які основні показники закладені в документі та скільки коштів планують виділити на різні галузі.

Згідно з документом, наступного року планується витратити 948,1 мільярда гривень, а доходи заплановані на рівні в 877 мільярдів – приблизно на 7,5% менше. З огляду на те, що в першому півріччі поточного року доходи бюджету перевищили заплановані приблизно на 10%, такий дефіцит виглядає не дуже страшним.

За прогнозами уряду, загальне зростання валового внутрішнього продукту України в 2018 році складе більше 3%.

При цьому прогнозований рівень інфляції в документі виглядає досить оптимістичним і заявлений на рівні в 7%. У бюджеті-2017 інфляція прогнозувалася на рівні 8,2%, проте до кінця 2017 року може перевищити цей показник майже в півтора раза й скласти близько 12%.

Одночасно ймовірний курс гривні щодо долара оцінили в уряді на рівні в 30,1 гривні за долар, хоча ще 11 вересня голова Мінфіну Олександр Данилюк озвучив цифру в 29,3 гривні за долар, що не набагато вище початкового, але, на думку низки експертів, може свідчити про наявність факторів ризику в оцінці можливих іноземних інвестицій.



При цьому в документі з початку 2018 року мінімальна зарплата в країні закладена на рівні в 3,7 тисячі гривень, а прожитковий мінімум з 1 січня встановлений в 1,7 тисячі гривень, причому до початку липня українці відчують турботу уряду й він зросте ще на цілих 7 гривень. Щоправда, ці гроші навіть не компенсують втрати від інфляції: за той же час лише прогнозована інфляція «з'їсть» близько 3,5% від цієї суми, або приблизно 60 гривень.

Щодо статей видатків, то витрати на сектор оборони виглядають досить скромно й за своїм обсягом порівняні з витратами на медицину: вони йдуть на п'ятому та четвертому місцях відповідно з витратами у 83,3 та 86 мільярдів.

Перше місце з витрат в 2018 році належить Мінфіну, який має витратити близько 291 мільярдів гривень. Друге місце за бюджетним фінансуванням у 2018 році посядуть соціальні виплати, на які передбачено 153,6 мільярда гривень, а третє – витрати на освіту і науку (94 мільярди).

Детальніше про статті витрат бюджету – в нашій інфографіці.



20 сентября 2017 г.
ZAXID.NET
Назарій Тузяк, 18 вересня

У світі розпочалася революція, яка встановить новий економічний порядок. У ньому вже перебувають Вікіпедія, Facebook, Uber, Airbnb, але більшість людей охоплені страхом перед майбутнім. Вони опираються і обирають політиків, які обіцяють відсутність змін.

Чи можна порахувати майбутнє і підготуватися до нього? На основі досліджень київських think tank підприємець та член Національної ради реформ Валерій Пекар під час конференції TEDx UCU розповів, яким буде майбутнє і як у ньому вижити.

ZAXID.NET публікує розшифровку лекції Валерія Пекаря «Ойкумена чи околиця: доля націй у XXI столітті».
***
Давайте поговоримо про майбутнє. Чи можна порахувати майбутнє? Чи можна взяти величезний комп'ютер, завантажити всі дані про теперішнє і минуле, і він нам порахує все, що можна сказати про майбутнє? Більшість вважає, що майбутнє порахувати не можна, тому що тут діє людина, яка є ірраціональною істотою, і тут діють моделі, які ми не можемо вважати досконалими.
Я буду грунтуватися на моделі взаємної пов'язаності всіх речей у нашому світі – економіки, політики, культури, релігії, мови і так далі. І в цій інтегральній моделі ми вже бачимо тренди, які точно можуть показати майбутнє. Те, що є вам далі покажу, є результатом роботи двох київських think tank, фабрик думки, яких наприкінці грудня минулого року вдалося вивезти за місто і там вони напрацювали таку картинку на базі вже існуючих, невідворотних трендів.

Ми бачимо зараз певну кризу теперішнього світу, кризу світу сучасного капіталізму, кризу світу сучасної індустрії, сучасної демократії, міжнародної і внутрішньої політики. І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу. Щось нове народжується і спробуємо уявити, що це таке буде. Але спершу нам потрібно подивитися на те, що таке фазовий перехід. Фазовий перехід – поняття, яке прийшло з фізики, і означає дуже рідкісну подію в історії людства, коли повністю змінюється економіка, політика, культура, релігія, мислення, управління – все.

Коли людина з'явилася на Землі – це був такий нульовий фазовий перехід. Потім був перший фазовий перехід – неолітична революція, коли з'явилося сільське господарство, релігія, перші міста, розшарування суспільства, перша держава. Згодом від 600 року до н.е. до 600 року нашої ери був осьовий час, коли світ повністю змінився. І не лише через появу християнства чи грецької філософії, а й через появу римського права, ісламу, буддизму, конфуціанства. І останній фазовий перехід нам добре відомий, тому що це добре описано в літературі як модернізація, як реформація, як науково-технічна революція – це індустріалізація, поява лібералізму, індивідуалізму, капіталізму, націоналізму та інших «ізмів» добрих та поганих.
Ми зараз бачимо кризу теперішнього світу.
І це не проста криза, це – пологи, народження нового світу

Зараз ми переживаємо новий фазовий перехід. І важливо, що не лише проміжок між цими переходами скорочується, а скорочується також тривалість цих самих переходів. Що змінюється? Змінюється усе. Неолітична революція тривала тисячу років, осьовий час тривав 1200, модернізація тривала десь років 400. Скільки буде тривати наш перехід? Ми не знаємо. Можливо, 100 років, а це означає, що більшість із нас не доживе, а, можливо, 30 років і більшість доживе до кінця. Але ми вже в ньому.

І перше, що я маю сказати важливе: «Майбутнє настає не для всіх». Тому що стосовно майбутнього можна зайняти різні позиції. Можна активно йти вперед, вітаючи майбутнє і якомога більше перетягнути з майбутнього в теперішнє, а можна трошки зачекати і стати успішним послідовником. Або бути неуспішним послідовником – як Україна, яка ще не завершила модернізацію і лише починаючи від Майдану її проходить. Можна бути жертвою катастрофи, коли ніби намагався, намагався, але впав і лежиш. Можна бути лінивцем, який нікуди не поспішає, а можна бути ізольованим.

Кожен фазовий перехід веде до щоразу більшого розчарування. Коли всі спільноти людські на Землі жили однаково – збирали горішки і корінці і полювали на те, що вдасться вполювати – тоді всі були на одному рівні. Після першого фазового переходу були ті, хто перейшов, і ті, хто не перейшов. Після другого – ті, хто два рази перейшов, один раз перейшов і жодного разу не перейшов. І так далі.

Відтак стає все більше розчарування. Подивіться, яка фантастична різниця між Швецією, яка вже зробила крок у майбутнє, і Польщею, яка стоїть в активному модерні. Подивіться на різницю в усіх показниках – ВВП на душу населення, індексу людського розвитку та інших. Або на величезний розрив між Польщею та Китаєм, який ще не наздогнав [модернізацію], і Україна десь на тому ж рівні. Між Китаєм і Кенією також величезний розрив, тому що Кенія гальмує. А ще більше гальмує Зімбабве, тому що вона нікуди не поспішає. Але це ще не дно, тому що є Афганістан, де держава ще не застановилася і уряд реально керує лише тим, що перебуває навколо його палацу. І це ще не дно, бо є спільноти, які навіть країни власної не мають, оскільки їх багато сотень років назад витіснили зі своїх країн.
Зараз з'являються два нові класи – пасіонарії та конс'юмтаріат

Я не буду говорити про різні технології, зверну лише увагу на те, що дуже дешевшає електроенергія. Уже навіть є країна, в якій значну частину року електроенергія коштує нуль [йдеться про Чилі – ZAXID.NET]. Я хочу більше поговорити про економічні та соціальні речі. І тут головним результат великого розчарування (оскільки майбутнє настає не для всіх) є розшарування на дві великі страти – на тих, хто перейшов в майбутнє хоча б на трішки, і тих, хто зовсім не перейшов. На їх позначення я використовую старі терміни ойкумена і околиця – там, де живуть цивілізовані люди, і там, де живуть нецивілізовані.

Що таке ойкумена 2030 року? Це світ без кордонів, це дешеві та якісні блага, тому що є роботи, тому що є дешева електроенергія, яка складає величезну частку собівартості будь-яких товарів і послуг. І там є два класи.

Кожен фазовий перехід змінює класи. Так, як рабовласники і раби змінилися на феодалів і кріпаків, а потім феодали і кріпаки змінилися на буржуа і пролетарів, а тепер буржуа і пролетарі – на два нових класи. І один із них – активні пасіонарії. Це люди, які працюють у світі, в якому можна не працювати. Це люди, які працюють заради самореалізації, заради того, щоб стати кимось більшим, заради задоволення. Хай їх буде 10-15% – ми не знаємо поки що. Ці люди займаються креативом в усіх сферах – інновації, підприємництво, журналістика, скульптура, музика, охорона, турбота, навчання інших. Їхнім капіталом є знання та репутація.

А пасивний клас називається конс'юмтаріатом, споживтаріатом. Це люди, які отримують мінімальний гарантований дохід. Ви знаєте, що зараз дуже багато країн експериментують з мінімальним гарантованим доходом. Умовно кажучи – пиво, чіпси і телевізор в обмін на те, щоб нічого не чіпати. Я не даю етичних оцінок, просто показую, куди йде світ зараз.

Більше не треба «втюхувати» товар, важливо, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма

А що околиця у 2030 році? А околиця у 2030 році така сама, як околиця у 2017 році. Нічого не змінилося – бідність, неграмотність, інституційна неспроможність, а це означає, що якщо голодує мільйон людей, а потім вони отримують від багатих країн їжу на мільйон людей, то все одно голодує мільйон людей, тому що немає інституції розподілити ту їжу. Дешеві блага недоступні, страшна заздрість, радикалізм, фанатизм і карго-культи.

Усього лише дві речі відрізняють ойкумену від околиці – освіта та інституції. Освіта «виробляє» людей, які здатні щось робити нове, а це головне. А інституції створюють для них умови.

Складне розселення. Є території ойкумени з анклавами околиці, як передмістя Парижу. Є території околиці з анклавами ойкумени, як Бангалорський технологічний центр і Гоа. І є сіра зона – як Сан-Паулу, де є різні квартали, в яких живуть освічені, багаті і включені або бідні, неосвічені і нещасні.

Економіка ойкумени. У нас для цього немає слова. Хтось називає це посткапіталізм, хтось sharing-economy, хтось економікою дарування, вікіномікою. Це все одночасно і це новий економічний лад, в якому сьогодні живуть Вікіпедія, Facebook, Uber, Instagram, Airbnb, WeWork і багато інших систем, які самі є просто точкою, центром підключення величезних мас людей, які є і виробниками, і споживачами, які вкладають, дарують і обмінюються. І тут треба сказати, що нас чекає величезний прорив у гуманітарних технологіях. Гуманітарні технології зараз відсталі: ми запускаємо кораблі в космос, добуваємо ядерну енергію і маємо високошвидкісний інтернет, але не вміємо керувати собою, творчістю, комунікацією, сном.

Дуже важливо, що мислення ойкумени – це нова парадигма, де гармонія, спільний розвиток, взаєморозуміння, свобода, духовність і толерантність є найголовнішими речами. Більше не буде загрози екологічної кризи, тому що це розумне і помірковане споживання не лише через мислення, а й через інші причини, зокрема через те, що закінчується епоха капіталізму, що побудована на кредитному проценті. Кредитний процент стає не позитивним, а нульовим або негативним, а це означає, що не треба більше продавати, не треба «втюхувати» товар, а треба, щоб люди були щасливими. Це інша економічна парадигма.

Знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але вам пригодиться спосіб мислення, який ви отримуєте під час навчання

Ці люди дуже терпимі до розбіжностей, вони не здатні до агресії, тому спрямовують її часто на себе. Ці люди готові до захисту, це космополіти, толерантофіли, прихильники постійних змін, вони живуть дуже рефлексивним і усвідомленим життям. Немає брехні в цьому світі, тому що в мобільному телефоні є ріалтайм детектор і коли ви дзвоните своїй подрузі і питаєте: «Ну що, ти вже готова?», а вона каже, що тільки туфлі одягнути, то індикатор на вашому телефоні блимає і ви знаєте, що вона ще голову навіть не помила.

На жаль, ці люди не будуть янголами. Людям дуже важко стати янголами, бо це дуже індивідуальна робота, але це суспільство уможливлює для людей їх духовний розвиток. Люди будуть жити довго, активно, щасливо і без болю завдяки трьом головним речам – через здоровий спосіб життя, ранню діагностику хвороб (це мінус 70-80% проблем зі здоров'ям) та індивідуалізоване неруйнівне медичне втручання. Поки ви це слухаєте, то нанороботи, яких ін'єкцією ввели у ваш організм минулого тижня, уже дісталися того місця, де знайшли небезпечний тромб, і почали його розбирати на частини.

Освіта. Абсолютно інші зараз навички потрібні. Є величезна проблема – освіта наступного покоління. Єдине, що можна сказати, що будь-які знання, які ви зараз отримуєте, вам ніколи не знадобляться. Але спосіб мислення, який ви отримуєте, це він вам знадобиться і він уможливить ваше успішне життя у фазовому переході і після нього.

Сім'я. Уявіть собі сім'ю, в якій дуже сильно зменшується управління власністю, а сьогодні це, на жаль, головна складова будь-якої сім'ї сучасної. Уявіть собі, що квартиру можна легко зняти, легко поміняти за невеликі гроші. Автомобіль також не треба – пальцем клацнув і під'їхав невеликий безпілотний автомобільчик на два місця. Історія вашого життя – у невеликій коробочці, книжки – електронні і так далі. Зменшується вага управління власністю, значить збільшується щось інше. Що? Я думаю, що збільшується вага любові і турботи.

Перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, – вони голосують за політиків, які обіцяють, що майбутнє швидко не настане

Соціальна структура. Сім'я – найменша структура, після сім'ї йде громада. Тут центр прийняття рішень: громада вирішує всі питання, які може вирішити, а що не може – передає нагору. І це є одна з базових ідей української децентралізації, яка зроблена за європейськими мірками. Громада є центром. Вище громади є міста, вище міста – агломерації, вище агломерацій – кільця міст, тобто міста, поєднані спільним інтересом (як Одеса поєднана зі Стамбулом, Салоніками, Варною та Батумі). А держава сильно зменшує свій вплив, тому що знизу її під'їдають громади, а згори її під'їдають міжнародні організації.

Держава перетворюється просто на набір публічних послуг. Вже сьогодні можна мати віртуальне громадянство Естонії, а завтра це будуть десятки віртуальних громадянств, які ви можете мати на чіпі у вас на руці. І це означає, що наша ідентичність перетворюється на віру: я вірю в Україну і тому я українець. Але ви можете собі вірити у що хочете.

І дуже важливі речі на кінець. Футурошок. Це страшна штука, люди бояться майбутнього і кажуть: «Майбутнє, будь ласка, не наставай так швидко». І перше, що роблять люди, охоплені футурошоком, а зараз в усьому світі епідемія футурошоку, вони голосують за політиків, які обіцяють: «При мені майбутнє швидко не настане. Я обіцяю». У всіх країнах навколо України є такі політики. А деякі політики кажуть: «При мені майбутнє взагалі не настане. Голосуйте за мене і все буде гаразд». Головне, щоб ми, українці, не зробили такої самої помилки.

Стратегії різних країн, різних народів. Можна бути першопрохідцем або розвиватися навздогін. Але треба розвиватися навздогін із випередженням – не можна доганяти Польщу 2017 року, бо вона сама піде вперед. Або жертви розвитку – як Китай, що створює перекоси і напруження. Або консервація – майбутнє не настане, давайте законсервуємося. Або архаїзація – давайте по осі часу рухатися назад, в минуле. І ми бачимо на прикладі однієї великої сусідньої країни, що можна дуже швидко рухатися в минуле.

Є ще й персональні стратегії – хто ви? Чи ви пасіонарій, активний, освічений, включений і багатий, чи ви є частиною індустріального суспільства, чи ви просто людина без майбутнього?
20 сентября 2017 г.

Украинские трудовые мигранты стали весомым экономическим фактором в Польше. В соседней стране уже неоднократно говорили, что сейчас у них работает около миллиона украинцев (правда, путая их с беженцами), причем без их работы Польша столкнулась бы с резким торможением темпов экономического роста.

В Национальном банке Польши пошли дальше. Там считают украинских работников весомым фактором влияния как на рынок труда, так и на платежный баланс и темпы инфляции.

Именно поэтому польский центробанк совместно с Варшавским университетом подготовили исследование об украинских трудовых мигрантах. Его выводы были представлены на экономическом форуме в Крынице-Здруй.

ЕвроПравда получила копию исследования и решила поделиться его основными выводами.
* * * * *
Судя по количеству полученных "карт побыту" и национальных виз, количество граждан Украины, задействованных в польской экономике по состоянию на 2016 год, можно оценить на уровне 770 тысяч человек. А это значит, что в течение трех последних лет количество таких работников выросло почти в четыре раза.

Есть все основания говорить, что такая динамика сохранится и в этом году. В частности, если в прошлом году на основании приглашений от работодателей было выдано 127 тысяч национальных виз, то только за первое полугодие 2017 года – 94,8 тысяч.

Характерно, что еще в 2013 году более половины (56%) украинских работников работали в Мазовецком воеводстве (включая Варшаву). По результатам же 2016 года доля столичного региона упала до 28%. Украинцы стали чаще работать в других воеводствах.

Сейчас большинство (58,7%) украинских трудовых мигрантов в Польше – это опытные работники, в среднем уже 9 раз выезжавшие на заработки, посещая Польшу по 2-3 раза в год.

Особенностью же последних трех лет стало появление новых мигрантов. 41,3% приехали в Польшу впервые в 2014 году или позже. Более того, исследования показывают увеличение процента людей, впервые приезжающих на работу в эту страну.

Новшество последних лет – рост числа молодых работников с высшим образованием. В частности, в Люблинском воеводстве средний возраст украинских работников составляет 21,8 (среди них много студентов, обучающихся в Люблине), в Мазовецком – 38,7 лет. 32,4% работников имеют высшее образование, еще 37,2% – среднее специальное образование.

Еще одно изменение – в 2013 году 93,7% украинских работников прибыли из Западной и Центральной Украины.
А за последние годы доля украинцев с Востока и Юга выросла с 6,3% до 28,4%.

Соответственно, увеличилось число тех, кто объясняет свой переезд политической ситуацией – с 3% до 13%. Впрочем, подавляющее большинство (50% в 2013 году и 60% в 2016 году) объясняют такой шаг более высоким уровнем оплаты труда в Польше.

Большинство украинцев – 38% – работают в домохозяйствах. За небольшим исключением это женская работа – соотношение женщин и мужчин в этой сфере составляет 37 к 1.

24% украинцев работают в строительстве (соотношение 23 мужчины на 1 женщину). Еще 13% украинских мужчин и 7% женщин работают в сельском хозяйстве.

Наибольший уровень оплаты труда – в строительстве (2729 злотых в месяц). Наименьший – в домохозяйствах (1826 злотых). При этом в домохозяйствах и в сфере услуг работают дольше всего. Украинцы, задействованные в этих секторах, в среднем трудятся 58 часов в неделю, тогда как в целом этот показатель составляет 54 часа в неделю.

Помимо зарплаты, 26% работников дополнительно получают бесплатное жилье и питание.

Суммарно объем зарплат украинских работников в 2016 году составил 12,6 млрд злотых. Для сравнения, в 2013 году этот показатель был всего 3,6 млрд злотых.

Из этих денег украинцы тратят в Польше "на жизнь" в среднем 34,2% своих доходов,
а остальное отправляют домой.

Нацбанк фиксирует стремительный рост таких переводов. В частности, по результатам 2016 года эта цифра составила 8,1 млрд злотых. Это не только в 2,5 раза больше, чем в 2013 году. Это ровно половина переводов всех работающих в Польше мигрантов.

И напоследок – о плохом. О планах насовсем вернуться в Украину говорят лишь 2,4% студентов, обучающихся в Польше. При этом 36,6% респондентов хотят остаться в Польше навсегда, а 32,5% – ездить туда подзаработать. Еще 22% студентов хотят сменить Польшу на другие страны

23 января 2015 г.

Я СТАВ УПОВНОВАЖЕНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ПРОФСПІЛОК У ВЕРХОВНІЙ РАДІ.
НАША МІСІЯ - ВІДРОДИТИ ПРОФСПІЛКИ!


Як перший заступник Голови соціального комітету, я курую профспілки. Це моя робота, яку я маю щоденно виконувати. Я вирішив піти далі: розвивати і створювати реальний профспілковий рух.
На сьогодні мені довірили захищати свої інтереси 18 всеукраїнських профспілок. За кожною - сотні тисяч робітників. Разом - мільйони. В черзі за підписанням угоди ще близько 30.
Скоро ми відкриваємо офіс Уповноваженого, починає працювати сайт, газета, соцмережа та низка навчальних проектів. І це ще не все. Далеко не все: об'єднаються всі профспілкові лідери у віче.

Приєднуйтесь!


https://www.facebook.com/kaplins/posts/816352808436725

Про співпрацю з народним депутатом України Капліним С.М.


Опубліковано на сайті ФПУ: Середа, 21 січня 2015, 15:53

Керівники вісімнадцяти всеукраїнських профспілок та профоб’єднань (Жугаєвич Я.В., Звінник І.Д., Хмарний О.Т., Дудник В.О., Матов В.О., Андреєв В.М., Агрба О.В., Нікітіна Т.В., Шишов С.С., Романюк О.І., Стародуб М.М., Кубраченко А.В., Черниш О.А., Петров М.М., Бутенко М.О., Ясько Т.Д., Гербеда В.В., Рябко О.І.) підписали з народним депутатом України Капліним С.М. Угоду про співпрацю та визнали його своїм Повноважним представником у Верховній Раді України.

Каплін С.М. – виявив бажання та готовність тісно співпрацювати з ФПУ та кожною її членською організацією, напрацьовувати разом з профспілками та ініціювати подання до Верховної Ради України законопроектів щодо посилення захисту прав та інтересів найманих працівників у сфері трудових відносин, оплати та охорони праці, зайнятості; сприяти налагодженню системного публічного та відповідального соціального діалогу на національному, галузевому, територіальному та локальному рівнях.



У Г О Д А
про співпрацю всеукраїнських галузевих профспілок та територіальних профоб’єднань
з народним депутатом України Капліним Сергієм Миколайовичем


Ми, всеукраїнські профспілки, територіальні профоб’єднання в особі їх голів, які діють на підставі відповідних статутів і положень танародний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Каплін Сергій Миколайович, який діє на підставі законів України «Про статус народного депутата України», Про комітети Верховної Ради України», у подальшому «Сторони», маючи спільну мету та виходячи із загального розуміння необхідності забезпечення конституційних прав і свобод громадян уклали цю Угоду про наступне:

 1.Сповідуючи принципи Революції гідності та керуючись вимогами більшості громадян України щодо нових суспільно-політичних ідеалів - діяти спільно, узгоджено та:

- всіляко сприяти реалізації класичних цінностей демократичного устрою суспільства,   насамперед налагодженню рівноправного соціального діалогу між урядом, профспілками   та роботодавцями;

- добиватися покращення стандартів життя людини праці (росту реальної та   номінальної заробітної плати, створення нових робочих місць, соціального забезпечення, освіти, охорони здоров’я, культури, належного житлово-комунального та побутовогообслуговування тощо) через активну законотворчу діяльність та іншими засобами згідно діючого законодавства України та міжнародних конвенцій та норм;

- захищати трудові права працівників – членів профспілок, інтереси профспілкових організацій усіх рівнів, у тому числі за допомогою депутатських звернень і запитів, проведення спільних акцій протесту тощо;

- боротися з корупцією, сприяти проведенню прогресивних реформ, які передбачають підвищення добробуту більшості громадян, пріоритетний розвиток вітчизняного виробництва, підвищення рівня та надійності інфраструктури населених пунктів, покращення якості житлово-комунального, медичного, соціального, побутового обслуговування населення тощо;

- відстоювати інтереси галузей, регіонів на всіх стадіях реалізації бюджетного процесу у Верховній Раді України, комітетах і комісіях, центральних та місцевих органах виконавчої влади і місцевого самоврядування;

- сприяти впровадженню важливих для галузей, регіонів та місцевих громад проектів  економічного, соціального, інфраструктурного, гуманітарного, культурно - освітнього та іншого характеру;    

- сприяти та добиватися впровадження європейських принципів та норм безумовного виконання законів та інших нормативно-правових актів соціального характеру та тих, які стосуються галузей, територій та місцевого і локального значення;

- співпрацювати з інших суспільно важливих завдань та проблем, які несу перечать змісту та суті цієї угоди.

1.2.Для реалізації цілей та мети Угоди Сторони домовляються про відкритий діалог, обмін наявною у їхньому розпорядженні інформацією, проводять спільні консультації та семінари, створюють робочі групи, експертні ради для фахової підготовки питань взаємного інтересу, розробляють план спільних заходів.

1.3.Всеукраїнські профспілки та територіальні профоб’єднання (підписанти Угоди) за згодою з народним депутатом України Капліним Сергієм Миколайовичем визнають його своїм
Повноважним представником у Верховній Раді України і зобов’язуються проводити необхідну роз’яснювальну та інформаційно-агітаційну роботу серед членів профспілок, розміщувати інформацію про його дії та програму в профспілкових ЗМІ, інтернет-ресурсах, в трудових колективах та сприяти реалізації цієї програми та інших прогресивних соціальних ініціатив.

1.4.Народний депутат України Каплін С. М. зобов’язується активно та відповідально співпрацювати з всеукраїнськими профспілками та територіальними профоб’єднаннями з реалізації питань, що складають предмет цієї Угоди, протистояти будь-яким проявам посягань на права людини праці, права профспілок і їх майна та іншим порушенням Конституції і законів України.

1.5.Зміна та доповнення формату і форм співпраці Сторін цієї Угоди можливі впродовж усього періоду її дії шляхом внесення пропозицій однією з Сторін та їх затвердженням спільним рішенням, яке оформляється додатком до цієї Угоди.

1.6.Дана Угода набирає чинності з моменту підписання Сторонами та продовжує діяти до моменту припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання.

1.7.Порушення положень цієї Угоди дає право кожній зі Сторін розірвати її в односторонньому порядку із одночасним письмовим інформуванням другої Сторони про вказане.

1.8.У ході вирішення актуальних питань, що не знайшли свого відображення у цій Угоді, Сторони виходи муть із засад верховенства права і поваги до букви закону, справедливості та взаємної поваги
    
   9. Угода складена у кількості примірників, що відповідає кількості підписантів Угоди – по одному для кожного її підписанта, причому кожен екземпляр Угоди має однакову юридичну силу.

         Голови всеукраїнських профспілок та Народний депутат України територіальних профоб’єднань                
С.М. Каплін
                                                                                                                       

8 января 2015 г.

Ціна держави: популярна економіка. Неправительственная организация (НПО)

КІЛЬКІСТЬ СВЯТКОВИХ ДНІВ В УКРАЇНІ НЕВЕЛИКА


В Україні 10 святкових днів: 1 січня - Новий рік, 7 січня – Різдво, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 12 квітня – Пасха, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 31 травня – Трійця, 28 червня - День Конституції та 24 серпня - День незалежності.

Попри поширений стереотип, порівняно із іншими країнами світу, 10 святкових днів – це небагато. Кількість свят варіюється від 7 у Мексиці до 18 у Індії та Колумбії. Британці відпочивають 8 днів, німці – 9, американці та поляки - 10, китайці, канадці, данці та французи – 11, бразильці – 12, росіяни – 14, японці – 15.

Дослідження, проведене у Великобританії, свідчить, що святкові дні шкодять економіці країни. Додатковий дохід, отриманий магазинами та ресторанами, не перекриває втрат інших галузей. Через це нещодавно Португалія (знаходячись у фінансовій кризі) навіть скасувала на 5 років 4 із своїх 14 свят – тепер португальці, як і українці, мають 10 днів.

Джерело:
Mercer
(международная консалтинговая компания в сфере человеческих ресурсов по управлению персоналом и связанных с ним финансовыми услугами, штаб-квартира которой расположена в Нью-Йорке. Компания работает на международном уровне в более чем 40 странах, насчитывает более 19 000 сотрудников[1] и является крупнейшей в мире консалтинговой фирмой по управлению персоналом[2].)

8 января 2015 г.

Ціна держави: популярна економіка. Неправительственная организация (НПО)

ЯК ПРАЦЮЄ ПДВ?


Про ПДВ потрібно пам’ятати перш за все дві речі: (і) цей податок є «наскрізним», тобто таким, який рівномірно проходить через увесь виробничий ланцюг, (іі) цей податок завжди і за будь-яких умов стягується з кінцевого споживача. Саме його рівномірність для всіх етапів виробництва та, як наслідок, відсутність накопичувального «каскадного» ефекту (на відміну від податку з обороту) і стали тією відмінною рисою, яка завоювала симпатію до ПДВ у більшості країн світу. Працює ПДВ таким чином, що на кожному етапі виробництва до собівартості додається 20% податку, які продавець «відносить» до бюджету, а покупець зі свого боку записує собі як «ПДВ-кредит» і зменшує на цей «кредит» свої податкові зобов’язання, коли продає продукцію наступному виробнику.

Таким чином, кінцева «націнка» ПДВ на будь-який товар/ послугу завжди становить 20% незалежно від того, скільки було етапів виробництва і в яких країнах виготовлялися складові певного товару. А сам податок врешті-решт сплачується з кишені звичайного споживача незалежно від того, коли та в яку країну постачається кінцевий товар/ послуга.

ПДВ-кредит для бюджету
«Нейтральність» для виробників, насправді, лише частина тієї привабливості, яка зробила ПДВ настільки популярним у світі. Податок із продажів, наприклад, теж нейтральний (не плутати з податком з обороту). Але! Податок із продажів стягується вже коли товар/ послуга досягають кінцевого споживача. А от ПДВ можна стягувати до бюджету авансом (!) задовго до того, коли весь виробничий процес завершився.

ПДВ сплачується, ще коли встановлюється виробниче обладнання. ПДВ сплачується, коли тільки здійснюється розвідка корисних копалин. ПДВ може бути сплачений за декілька років до того, як товар потрапить на полицю магазину та буде оплачений покупцем. І весь цей час ПДВ, який залишається податком із кінцевого споживача, кредитується бізнесом і дає можливість державі поповнювати бюджет, незважаючи на те, чи куплять вироблений товар коли-небудь чи ні.

Як уже згадувалося, саме це постійне кредитування бізнесом держави (авансові сплати ПДВ) та, відповідно, потреба в значних обігових коштах для обслуговування ПДВ і є основним подразником для бізнесу

Як впізнати кінцевого споживача?
Ключовим елементом розуміння ПДВ є розуміння того, хто такий кінцевий споживач. Адже для виробника обладнання компанія, яка його придбала, і є кінцевим споживачем. А для видобувної компанії таким споживачем є будь-який покупець нафти/ газу. Ця продукція далі може використовуватися для виробництва нових товарів, але тоді виникає питання – як в такому потоці різноманітних операцій з’ясувати, хто ж саме є кінцевим споживачем, а хто ні?

Насправді, відповідь на це нібито заплутане питання досить проста: якщо економічний агент реєструється у фіскальній службі для обліку ПДВ – це і є показником того, що споживач «проміжний», і такий споживач ще скористається своїм ПДВ-кредитом. Натомість відсутність такого статусу чітко вказує, що Ви маєте справу з тим самим кінцевим споживачем, який повною мірою відшкодовує вартість ПДВ за свій рахунок.

Такий механізм «сортування» покупців працює майже автоматично. Той, хто планує подальше виробництво, має стимул ідентифікуватися як «проміжний» споживач, оскільки це зменшує податкове навантаження. А той, хто купує товар для себе ніколи не буде ставати на облік як платник ПДВ, оскільки, окрім адміністративних витрат, це для нього нічого не несе.

Детальніше про ПДВ читайте у нашому звіті:
http://costua.com/files/vat-report.pdf


8 января 2015 г.

Ціна держави: популярна економіка. Неправительственная организация (НПО)

Пять найбільших податків та зборів в Україні у 2013 р. (млрд. грн.)

Кожна податкова реформа в Україні починається з пропозиції скасувати податок на додану вартість (ПДВ). Підприємці дуже незадоволені існуванням ПДВ і завжди вказують, що цей податок ускладнює їм життя.

Тут важливо розуміти, що однією з причин такого незадоволення є те, що ПДВ «з’їдає» значну частину обігових коштів бізнесу, і при цьому фактично неможливо ухилитися від його сплати.

Однак, «невідворотність» ПДВ та його вага не є основною хворобою цього податку. Справжня проблема полягає в тому, що ПДВ (а) складно адмініструвати, (б) він дає широкі можливості для шахрайства та корупції (як-от системне хабарництво при ПДВ-відшкодуванні), (в) необхідність ПДВ-кредитування спричиняє значні додаткові
витрати.

 
Top
Copyright 2015. All rights reserved.
Назад к содержимому | Назад к главному меню