Новости ФПУ - Запорожский обком ПМГУ

***** Профспілки - за єдину Україну, мир і злагоду в суспільстві, поліпшення добробуту людей! ***** Профсоюзы - за единую Украину, мир и согласие, улучшение благосотояния людей! ***** Запоріжжя - це Україна! ***** Запорожье - это Украина! *****

Герб Запорожского ОК
Сталевар
Запорожский облсовет ПМГУ
Официальный сайт
Памятник на площади Фестивальной
Перейти к контенту

Новости ФПУ

Новости
14 травня 2021 р.

ВИЗНАЧЕНО ДАТУ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФСПІЛКОВОГО ФОРУМУ

VIII з’їзд Федерації профспілок України відбудеться 25 травня 2021 року в Києві. Таке рішення прийнято 13 травня, на засіданні Ради ФПУ.

З інформацією з цього питання виступив Голова ФПУ Григорій Осовий. Він нагадав, що рішенням Ради Федерації профспілок України від 18 березня ц.р. з’їзд ФПУ, запланований на 24 березня 2021 року, було відтерміновано у зв’язку з карантинними обмеженнями і забороною на проведення масових заходів. Враховуючи, що з 1 травня послаблено карантинні обмеження в м. Києві, зокрема знято заборону на проведення масових заходів, прийнято рішення скликати VIII з’їзд ФПУ 25 травня 2021 року. Засідання проходитиме в приміщенні Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок. Початок роботи профспілкового Форуму о 10.00.

Голова ФПУ також проінформував про Бюджет ФПУ на 2021 рік та про  стан реалізації апаратом Федерації профспілок України заходів, визначених постановою Президії ФПУ від 20 квітня 2021 року «Про схвалення Заяви Президії Федерації профспілок України щодо зареєстрованих у Верховній Раді України законодавчих ініціатив влади, спрямованих на «дерегуляцію» трудових відносин» та рішеня СПО від 21.04.2021 № 22-1 «Про позицію СПО об’єднань профспілок до законодавчих ініціатив влади у сфері трудових відносин». Григорій Осовий зазначив, що у зв'язку з підготовкою владою антитрудових, антисоціальних законопректів Федерація профспілок України вживає рішучі конструктивні кроки щодо недопущення погіршення ситуації з дотриманням законних прав та інтересів людини праці.

З інформаціією про роботу  постійних комісій Ради ФПУ в період після VII з"їзду ФПУ виступив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.

У засіданні Ради ФПУ від Запорізької обласної Ради профспілок взяли участь: Каплій В.М. – голова Запорізької обласної ради профспілок, Сєдов В.М. – голова Запорізької обласної організації ПМГУ, Пастушенко М.М. – голова ПО ПМГУ Запорізький залізорудний комбінат, а також члени Ради ФПУ від Запорізьких профорганізацій.



6 травня 2021 р.

ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ! ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ !!!

Якщо ти найманий працівник,  приєднуйся до ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ  і ПІДПИШИ ПЕТИЦІЮ  владі проти поданих  нею антитрудових законопроектів №№ 5371 та 5388 і підтримай    ініціаторів  петиції профспілкових правозахисників  Орловську  Ірину  Григорівну за посиланням:
та Зайцеву  Оксану Олександрівну  за посиланням:
НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ - захисти свою ЧЕСТЬ,  ГІДНІСТЬ І ПРАВО НА ПРАЦЮ!
6 травня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У БЕРЕЗНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах березня 2021 року становив 5 444,06 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на березень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 174 грн. Мінімальна заробітна плата у лютому ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 556 грн.

Середня заробітна плата в Україні у березні 2021 року становила 13 612 грн та перевищила показник попереднього місяця на 8,5%. Порівняно із березнем 2020 року вона зросла на 18,9% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 410,7 євро та перевищила аналогічний показник березня 2020 року (392,5 євро).

За переважною більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом березня 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами за цей період зросла заробітна плата у сферах промислової діяльності: металургійне виробництво, виробництво готових металевих  виробів, крім машин і устатковання (на 22,1%), виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів (на 20,9%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 18,2 %) тощо.

Також, в усіх сферах економіки зросла заробітна плата відносно лютого 2020 року (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10959 грн (або 80,5% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 12246 грн (або 90,0% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у лютому 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (15907 грн) та м. Києві (20132 грн), найнижчою – у Житомирській області (10675 грн).

Індекс реальної заробітної плати в березні 2021 року порівняно з лютим 2021 року становив 106,7%, а відносно березня 2020 року – 109,5%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у березні 2021 року збільшився на 9,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого 2020 року на 19,8% (Додаток 4).

Водночас, найбільшими темпами відбулося падіння фонду оплати праці відносно показника лютого 2020 року у сферах авіаційного транспорту (- 7,1%), тимчасового розміщування й організації харчування (- 17,2%).

За даними Держстату, станом на 01.04.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 148,8 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (на 49% більше ніж на початку року) склала 3384,5 млн грн, з яких 1543,3 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2626,9 млн грн заробітної плати. За рахунок бюджетних коштів утворено 36,8 млн грн боргів. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
27 квітня 2021 р.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ: ЩО НЕСЕ УКРАЇНЦЯМ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА

В організованій Національною спілкою журналістів України і Федерацією профспілок України  Всеукраїнській онлайн конференції «Атаки на права працівників: позиція профспілок» узяли участь більше 230 редакторів, члени правління і секретарі НСЖУ, керівники всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань ФПУ, І це була найбільша за числом учасників з усіх всеукраїнських онлайн нарад, які проводилися НСЖУ.

До спілкування з представниками засобів масової інформації приєдналися голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, провідні спеціалісти ФПУ, юристи, науковці. Вони поінформували про тенденції та результати лібералізації трудового законодавства у світі і в Україні, надали консультації з актуальних питань трудових відносин.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко, звертаючись до спікерів, наголосив:
– Ми розглядаємо цю конференцію як майданчик для інформування наших колег про ініціативи Федерації профспілок у справі захисту прав працівників, а також для отримання відповідей на актуальні питання в роботі медіа.

Щодо ініціатив НСЖУ в справі захисту прав журналістів і редакційних колективів ЗМІ Сергій Томіленко нагадав, що нині формується щорічний антирейтинг «Вороги преси», куди вносяться імена чиновників, які перешкоджають роботі редакцій і несуть загрозу свободі слова. Також НСЖУ активно співпрацює з податковим та профільними комітетами Верховної Ради, з урядовими структурами в справі напрацювання пільгового законодавства для медіа та впровадження антикризових заходів у період карантинних обмежень у наслідок поширення короно вірусної хвороби COVID-19.

– У захисті прав творчих колективів друкованих ЗМІ позиція ФПУ проявляється в діалозі з «Укрпоштою», де профспілки намагаються вплинути на національного поштового оператора, адвокатуючи інтереси друкованої преси, відтермінувавши чергове підвищення поштових тарифів. Ми вдячні профспілкам за таку підтримку і чекаємо позитивного результату, – стверджує Сергій Томіленко.

«ПРАВА ПРАЦІВНИКІВТА ПРОФСПІЛОК ПІД ЗАГРОЗОЮ» –
лейтмотив виступу Голови Федерації професійних спілок України Григорія ОСОВОГО.
У своєму виступі Голова ФПУ, зокрема зазначив, що реформування законодавства у справі трудових відносин безпосередньо вплине на життєвий рівень практично кожної української сім’ї. За статистикою на українському ринку праці налічується 10 млн. 900 тис. найманих працівників, решта – підприємці, трудові мігранти, 1млн. 700 тис. осіб становлять офіційні безробітні. І якщо в країнах ЄС зайнятість населення становить до 75 відсотків, то в Україні ця цифра сягає тільки близько 57 відсотків. Сьогодні на одне вакантне робоче місце претендують шестеро осіб як мінімум.

Пояснюючи переваги профспілкових організацій, він наголосив, що:
– Трудові відносини формуються через укладення трудових договорів між працівником і роботодавцем. Є також колективні договори – коли згуртовані в організаціях профспілок працівники мають двовекторну систему захисту: через особистий трудовий договір і колективну угоду. Нині колективні договори діють у 98 відсотках підприємств, установ, організацій країни.

Якщо радянська система була більше спрямована на захист найманих працівників, то нинішня ринкова економіка ставить питання про збалансованість трудових відносин  працівника і роботодавця. І тут Григорій Осовий застерігає, що така рівність в умовах високого безробіття може призвести до диктату роботодавця. А також слід враховувати, що нинішня владна політична сила, декларуючи себе як неоліберальна, проводить повну ревізію чинного трудового законодавства. Викликають тривогу, наміри провладної більшості повністю демонтувати систему трудових відносин, що забезпечує права працівників протягом десятиліть. Нещодавно під керівництвом першого заступника голови Верховної Ради Руслана Стефанчука група нардепів подала законопроєкт, що також спрямований  на демонтаж норм і стандартів трудових відносин.

Професійні спілки, як особливо наголошується, виступають проти погіршення існуючих умов праці, проти послаблення трудових прав і трудових гарантій. Минулого року були проведені акції профспілок із залученням міжнародних організацій, що дало можливість призупинити турборежим зміни трудового законодавства.

Але на сьогодні профспілки відзначають другу хвилю атак на права працівників і відсторонення профспілок від процесу їхнього захисту. У відповідь ФПУ напрацювала комплексний покроковий план дій щодо захисту трудових прав українців.

– Економічні вигоди не повинні превалювати над трудовими правами і гарантіями. Профспілки готуються до рішучих протестних дій на захист трудящих і водночас ми готові до діалогу із законотворцями і урядовцями, – завершив свій виступ голова ФПУ Григорій Осовий.

ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА – ЗАГРОЗИ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ ТА ПРОФСПІЛОК, –
стверджує юрист, керівник ГО «Трудові ініціативи» Георгій САНДУЛ.
Зі своєю командою він постійно моніторить реформи в сфері соціальних і трудових відносин, активно розкриває позицію профспілок у ЗМІ.

Георгій САНДУЛ зазначає, що з початком пандемії до профспілок звертається велика кількість журналістів, котрі втратили свою роботу і стикаються з величезною кількістю проблем. Це й неофіційне працевлаштування на телеканалах і в газетах, невиплата заробітних плат тощо. А лібералізація трудового законодавства – перехід від колективних договорів лише на індивідуальні – може боляче вдарити по всіх працюючих. І це, на думку юриста,  дуже актуальна проблема, зважаючи на нинішній високий рівень безробіття в Україні.

Аналізуючи загрозливі, як він вважає, законопроєкти, Георгій Сандул підкреслює:
– Встановлюється дискримінаційний правовий режим регулювання праці на малих та середніх підприємствах, де працюють до 250 людей. А у нас, за статистикою, 70 відсотків населення зайняті на малих і середніх підприємствах. Нинішні законопроєкти  передбачають можливість звільняти працівника без пояснень причини звільнення, що порушує норми міжнародної практики. Водночас з ухваленням цих законопроектів профспілки втрачають механізми захисту працюючих. І сьогодні нам треба дивитися на кращі світові практики, які в період пандемії спрямовані на посилення гарантій працівників і посилення колективного трудового захисту.
Георгій Сандул проаналізував законопроєкти, що врегульовують норми дистанційної роботи. Їх він відзначив як позитив в українському законодавстві.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА  ТА УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ – тема, яку презентувала доктор юридичних наук, провідний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді України Яна СІМУТІНА.

Вона звертає увагу, що в контексті реформування трудового законодавства та очікування його результатів з вуст наших можновладців найчастіше звучать терміни «дерегуляція», «дебюрократизація», «децентралізація» тощо. І каже, що Україна не перша в світі країна, де реформування трудового законодавства стоїть на порядку денному тривалий час.

Наймані працівники, як правило, не мають інших джерел доходів, тому, вважає Яна Сімутіна, все, що пов’язано з їхніми умовами праці – надзвичайно важливе. До цього потрібно підходити дуже виважено, з урахуванням як позитивного, так і негативного досвіду інших країн.

Вона звертається до європейського досвіду, коли підкреслюється необхідність розвитку гнучких форм трудових відносин та реформування трудового права в такий спосіб, щоб це сприяло економічному розвитку держави. Це так званий золотий трикутник: більш мобільна робоча сила, більш гнучка державна політика на ринку праці, більш ефективні системи соціального захисту. Зрештою так  в розвинених країнах підтримується  економічна ефективність і зберігається низький рівень безробіття. Класичні приклади такої політики – Данія, США, деякі інші країни, де є значний простір для дій роботодавців, але водночас є підкріплена нормами законодавства та судовою практикою захищеність працівників, відсутня сваволя роботодавців у питаннях звільнення.

– Чи має ставитися за мету в нинішніх українських реаліях саме лібералізація чи дерегуляція трудових відносин? – зазначає Яна Сімутіна. –  Адже метою будь якої реформи має бути створення збалансованого правового регулювання, щоб законодавство не було суперечливим, а було стабільним і мало б повноцінно реалізовуватися на практиці. На жаль, як сумнозвісний законопроєкт  «Про працю», так і точкові зміни до чинного  Кодексу законів про працю, що вносяться, можуть негативно відобразитися на правозастосуванні, що й так на сьогодні є складним і не прогнозованим.

Заступник голови Федерації профспілок України Олександр ШУБІН, який представляє позицію ФПУ в парламентських комітетах, говорив  про

ВПЛИВ ЗМІН ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА НА РИНОК ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ.
Зокрема, Олександр Шубін відзначає, що в законопроєктах
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» і  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» однією з проблем зазначено необхідність дерегуляції трудових відносин як основного з бар'єрів розвитку бізнесу, доступу інвестицій та розвитку економіки України.

Проте він вважає, що це не зовсім так і посилається на авторитетні джерела інформації:
– У 2019 році експерти Світового банку презентували своє дослідження щодо бар'єрів розвитку України. На диво, поряд із корупцією, засиллям олігархату, не реформуванням судової влади, хаотичності податкової системи та проблемами захисту інвестицій і приватної власності проблеми із ринком праці були поставлені на шостому місці. Але не з причин його зарегульованості, а з причин масового відтоку працівників з України за кордон, елементарного браку робочої сили.

Посилаючись на опублікований на сайті Федерації роботодавців України індекс впевненості бізнесу-2020, Олександр Шубін зазначає, що й тут про зарегульованість трудових відносин не йдеться. Також на сайті Європейської бізнес асоціації в опублікованому  дослідженні інтересів малого бізнесу відзначається вплив на розвиток малого бізнесу  низької купівельної спроможності, високих податків, проблем з владними інституціями, коронавірусної пандемії і аж ніяк не йдеться про зарегульованість.

– Тобто реальні опитування засвідчують, що проблема,  яку намагаються вирішити, насправді майже не існує, – підсумовує Олександр Шубін.

Заступника голови ФПУ бентежить позиція розробників законопроєктів, які намагаються  запевнити, що індивідуальний трудовий договір, в який може бути внесено будь-яке положення (навіть якщо воно суперечить законодавству) не буде вважатися таким, що погіршує становище найманого працівника і дасть можливість працівникові вибороти на переговорах для себе кращі умови договору.  Він зазначає:

– Коли сьогодні людина приходить влаштовуватися на роботу, вона ладна підписати будь-що, тільки б отримати цю роботу. А якщо, наприклад, у договорі буде написано, що в період локдауну роботодавець втрачає будь-які обов'язки перед працівником, людина не зможе планувати з таким трудовим договором своє майбутнє.

Також було сказано:
– Законодавець пише про те, що мінімальна заробітна плата не є константою і не виступатиме тригером для підвищення середньої заробітної плати. Нові законопроекти пропонують узаконити те негативне, що є вже й на сьогоднішній момент – неформальні трудові відносини, коли на цілком законних підставах можна буде офіційно платити менше мінімальної зарплати , не платити за надурочну роботу чи компенсації за шкідливі умови праці, частину заробітку виплачувати в конвертах. Відповідно фонди соціального страхування, Пенсійний фонд недоотримають необхідних надходжень.

Нові законодавчі ініціативи, на думку профспілок, не стимулюють до легалізації заробітних плат, створення споживчого попиту, залучення інвестицій. Проте вони абсолютно чітко дають сигнал найманому працівникові, що в цій законодавчій юрисдикції йому вже більше очікувати нічого.  А зовсім поруч є Польща, Словаччина, інші країни Східної Європи, які не дозволяють собі знижувати рівень захисту найманих працівників і куди будуть виїжджати на роботу  наші співгромадяни.

– Це нові бар'єри для розвитку вітчизняного бізнесу – брак кваліфікованих кадрів в Україні і мільярди доларів, які, за оцінками уряду, українці заробляють для країн, де вони працюють, – наголошує заступник голови ФПУ Олександр Шубін.

Василь АНДРЕЄВ, член платформи ГС Україна-ЄС, голова Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України  розкрив тему «РЕФОРМУВАННЯ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА: МІЖНАРОДНИЙ АСПЕКТ»

Він звернув увагу на великий розрив із зобов’язаннями України щодо Угоди про  Асоціацію Україна-ЄС і апроксимації українського законодавства до європейського. Зокрема щодо тривалості робочого часу, щодо безпеки праці, щодо трудових прав, а також щодо рівності у трудових правах між чоловіками і жінками, де існує певна дискримінація  жінок, виходячи з сімейних зобов’язань, які вони несуть перед своїми дітьми.

Василь Андреєв як голова всеукраїнської профспілки будівельників,  застерігає, що законодавчі зміни, які намагаються протягнути тим чи іншим способом Уряд або окремі народні депутати, мають три основні складові, які турбують. По-перше, це безпечні умови праці, принаймні, раніше ми використовували усі заходи,  у т.ч. і юридичні, для того, щоб тиснути на роботодавця, який наймає наших працівників, і не дає їм формальних контрактів, для того, щоб вони слідували національному законодавству, і стандартам. І це дуже важливо, виходячи з тих несприятливих факторів, які впливають на життя і здоров’я наших людей на робочому місці.

Після впровадження свободи трудового договору для малих і середніх підприємств, яких у будівельній галузі абсолютна більшість, усі їх працівники залишаться без трудових прав в частині безпеки праці.

Друге, що нас турбує, це тривалість робочого часу. Замість оцих фарисейських розмов, що люди, нібито, хочуть перепрацьовувати, бо вони хочуть заробляти і тому їм потрібно дати таку можливість, а 120 годин на рік позанормових, це вже архаїка, яку потрібно знищити, насправді, люди не хочуть працювати по 400 годин на місяць,  люди хочуть заробляти за годину стільки, щоб вистачало гідно утримати і себе, і членів своєї сім’ї.

І трете, що нас турбує, це формалізація трудових відносин. Василь Андреєв застерігає, що на 1 січня 2022 року таких формалізованих відносин не стане більше, якщо будуть прийняті ліберальні трудові законопроекти.

За результатами нашої дискусії з організаціями роботодавців можна зробити висновок, що не болить їм трудове законодавство. Воно їм не потрібно. Вони вже навчились працювати з існуючими законами.

Він переконаний, що не в інтересах працівників прийняття ліберальних трудових законопроектів нав’язуємих провладною більшістю. Це призведе  до відчутного погіршення умов праці і змусить їх швидше прийняти рішення залишити України, стати трудовим імігрантом.

22 квітня 2021 р.

ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК. ПОВЕРНУТИ ЛЮДЯМ ЗАРОБЛЕНЕ – СПОСІБ УБЕЗПЕЧИТИ ЇХ ВІД БІДНОСТІ

На засіданні Уряду 21 квітня 2021 року  Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий взяв слово і привернув увагу Прем’єр-міністра України та членів Уряду до критичної ситуації зі збільшення заборгованості по зарплаті працівникам.

Під час виступу представник профспілок в Уряді зазначив, що до ФПУ, профспілкових організацій усіх рівнів останнім часом значно збільшилось надходження звернень від трудових колективів та працівників, які повідомляють про наявність зарплатних боргів, не вирішення протягом тривалого часу цієї проблеми. За деякими даними, з початку цього року борги по зарплатах зросли, і станом на 1 березня 2021 року заборгованість вже перевищує  3 млрд 200 млн грн.

Як наголосив Г.Осовий, це лихо охопило більшість секторів  економіки, через що на сьогодні порушено права більш ніж 158 тис. працівників, які не отримують зарплату. Особливо страждає промисловий сектор, на який припадає більша частина заборгованості. Це, насамперед: шахтарі, машинобудівники, транспортники, а також працівники інших сфер, в яких держава є власником, або володіє корпоративними правами.

Голова СПО профспілок закликав урядовців активізувати роботу, насамперед, Міжвідомчої робочої групи з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), створеної КМУ наприкінці жовтня минулого року для врегулювання питань з погашення заборгованості із зарплати. Було акцентовано на необхідності найближчим часом розглянути ситуацію, що склалась, та зробити усе можливе, щоб вже до 1 травня – Дня праці, люди отримали б зароблене.

Г.Осовий наголосив, що потрібно особливу увагу зосередити на питанні повернення зарплатних боргів шахтарям, де борг перевищує 1 млрд. грн. Невиплати у цій галузі збільшуються також через існуюче непорозуміння між Міненерго і Мінфіном, що потребує як найшвидшого розв'язання.

Прем’єр-міністр України Д.Шмигаль підтримав профспілкову пропозицію і погодився, що порушене профспілками питання, є дуже актуальним і своєчасним. Глава Уряду доручив оформити його як окреме протокольне рішення і закликав міністрів розглянути цю ситуацію по своїх напрямках роботи. Він окремо звернувся до Міністра з регіонального розвитку із закликом спільно з керівниками територіальних органів державної влади активізувати роботу місцевих комісій з повернення зарплатних боргів та зробити все, що від них залежить для погашення заборгованості із зарплати.

Таке оперативне реагування глави Уряду на профспілкові пропозиції свідчить про те, що діалог можливий. Г. Осовий нагадав, що у жовтні минулого року, коли профспілки звернулись до Прем’єра з питанням щодо погашення заборгованості по зарплаті, було активізовано роботу Міжвідомчої робочої групи і, справді,  до кінця 2020 року приблизно на 30% було зменшено зарплатні борги.

- Коли влада втручається оперативно та рішуче у цю справу, це дає результат, - зазначив Г.Осовий. - Сподіваємось, що і у даному випадку буде все зроблено, особливо у цих складних умовах, в яких знаходяться громадяни, - коли зростають ціни і тарифи, падає рівень життя. Зараз повернути людям зароблене – це є спосіб убезпечити людей від бідності, - підкреслив Голова СПО профспілок.
21 квітня 2021 р.

СПРОЩЕННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН ЧИ ЗНИЩЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВ?

Центральна рада ПМГУ розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (№ 5371 від 13.04.2021) та вважає його неприйнятним для найманих працівників. Про це йдеться в листі, який голова ПМГУ О.Рябко направив до Федерації профспілок України для напрацювання спільної обґрунтованої позиції щодо антисоціальних ініціатив урядовців у сфері трудового законодавства.

Зокрема, голова Профспілки звернув увагу на те, що вперше у трудовому законодавстві пропонується до застосування термін «Договірний режим регулювання трудових відносин», але чіткого визначення, що це за режим, немає. До того ж, законопроєктом взагалі не передбачено регулювання трудових відносин колективними договорами. Всі норми та гарантії відображені у трудовому договорі з кожним працівником окремо. Такий підхід до трудових відносин надає значну перевагу роботодавцю, адже працівникам за однакову роботу можна встановлювати різну тривалість робочого часу, часу перерви, тривалість відпустки, заробітну плату. Відсутній контроль за дотриманням гідних умов праці та оплати праці.


21 квітня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ БЕРЕЗНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах березня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
-  з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 839,58 грн (без урахування платежів – 4 223,85 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 927,45 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 833,24 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 444,06 грн (без урахування платежів - 4 382,47 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 602,30 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на березень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 651 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,4 рази або на 3 174 гривень.

14 квітня 2021 р.

ПРОФСПІЛКОВА ПОЗИЦІЯ ЩОДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ ДІЯЛЬНОСТІ ФОНДУ СОЦСТРАХУ

13 квітня ц.р. відбулась нарада за участі Голови ФПУ Осового Г.В., заступника Голови ФПУ Шубіна О.О., голови Комісії Ради ФПУ з питань соціального захисту членів профспілок і соціального страхування Шевченка П.В., членів правління фондів соціального страхування України від сторони застрахованих осіб Ольховця Г.А., Тулея П.П., Мушенка О.М., Максимчука В.С., представників профспілок-членів СПО об’єднань профспілок Колосюк Г.В., Левицької Н.А. та ін.

Мета – узгодження позиції профспілкової сторони щодо розробленого Мінсоцполітики законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України».

Цим документом пропонується багато вкрай негативних змін:
- значне звуження соціального захисту застрахованих осіб за рахунок коштів соціального страхування;
- перекладання фінансових зобов’язань державного соціального страхування на роботодавців та застрахованих осіб;
- звуження повноважень правління Фонду соцстрах, одержавлення Фонду шляхом зміни його юридичного статусу і розпорядження його майном тощо.

Учасники наради зазначили, що неможна дозволити державі, яка своїми недолугими діями фактично привела до фінансової неспроможності, до того стабільно працюючий Фонд, – перекласти свої гарантовані зобов’язання по соціальному страхуванню на інших. При цьому перебираючи управлінські та розпорядчі функції від тристороннього органу управління Фондом одноособово на себе.

А намагання державної сторони вирішувати фінансові проблеми Фонду під час пандемії за рахунок інтересів застрахованих осіб – є безвідповідальним антисоціальним кроком.
За результатами обговорення буде підготовлено та направлено лист від СПО об’єднань профспілок до розробника законопроекту – Міністерства соціальної політики України. Крім того, позиція профспілок буде представлена на консультаціях сторін соціального діалогу з обговорення законопроекту у Мінсоцполітики 15 квітня 2021 року.
13 квітня 2021 р.

ІНФОРМАЦІЯ  ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ В УКРАЇНІ В СІЧНІ-БЕРЕЗНІ 2021 РОКУ

Упродовж січня-березня 2021 року в результаті заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 193,4 млн грн від загальної суми боргу (694,7 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

За цей період Службою проведено 1028 примирних процедур, спрямованих на вирішення КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема 976 узгоджувальних зустрічей та 52 засідання примирних комісій, сприяла вирішенню 201 КТС(К) (3 – на національному, 4 – на галузевому, 4 – на територіальному, 190 – на виробничому рівнях), у яких взяли участь понад 1,6 млн працівників 7662 суб'єктів господарювання.

У зазначених 201 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 444 вимоги, з яких: 225 (51%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 102 (23%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 94 (21%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 23 (5%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

Зокрема, в березні зареєстровано 29 КТС(К), з яких майже 35% – у закладах охорони здоров'я, понад 24% – у сфері державного управління, 21% – на підприємствах транспорту.

Упродовж трьох місяців вирішено і знято з реєстрації 47 КТС(К) та 82 вимоги, з яких понад 30% – щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї, 23% – щодо охорони праці, організації робочих місць та виробничого побуту. Із загальної кількості вирішених КТС(К) 43% склали спори у закладах охорони здоров'я, 15% – на підприємствах машинобудівної галузі.

Здійснено заходи, спрямовані на врегулювання 369 конфліктних ситуацій (1 – на територіальному, 368 – на виробничому рівнях) на 382 підприємствах, з яких понад 17% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства, 16,5% – у закладах освіти та охорони здоров'я.
Відповідно до повноважень НСПП продовжує здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надає консультації та роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей у рамках чинного законодавства України.

У березні поточного року наймані працівники провели 8 акцій соціального протесту, у яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Більш детальні данні містяться в Інформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-березні 2021 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення.

8 квітня 2021 р.

МІНСОЦПОЛІТИКИ ПРОПОНУЄ ЗНИЗИТИ СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ЗАСТРАХОВАНИХ ОСІБ І ЗБІЛЬШИТИ ФІНАНСОВЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА СТРАХУВАЛЬНИКІВ

Підготовленим Мінсоцполітики законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації функцій Фонду соціального страхування України» пропонується вирішити проблеми Фонду соціального страхування за рахунок самих застрахованих осіб і страхувальників.

Фонд уже тривалий час знаходиться у фінансово кризовій ситуації. Починаючи з 2018 року постійно існує борг перед застрахованими особами з надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах, який нині складає більше 2 млрд. грн.

Протягом всього цього періоду сторони соціального діалогу постійно порушували питання про необхідність термінового вирішення проблеми дефіциту бюджету Фонду. Чому немає державної підтримки для Фонду у цей складний час, як це робиться в інших країнах? Адже неодноразово надсилалися звернення до Уряду про виділення необхідних коштів із спеціального створеного для таких цілей коронавірусного фонду. Але, незважаючи на заперечення представницьких сторін профспілок і роботодавців, Урядом затверджується бездефіцитний бюджет Фонду соціального страхування на 2021 рік. І це при існуючому дефіциті бюджету Фонду більше 2 млрд. грн!

Мінсоцполітики пропонує вирішити проблему дефіциту іншим шляхом – шляхом урізання виплат застрахованим особам і ще більш фінансовим навантаженням на роботодавців, які і так потерпають від локдаунів.

Насамперед законопроектом пропонується значно збільшити необхідний страховий стаж для визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Якщо нині для призначення допомоги в розмірі 100% заробітку потрібно мати 8 років страхового стажу, то вже пропонується надавати допомогу в такому розмірі при наявності більше 20 років. При стажі до 5 років пропонується оплачувати лікарняні листки в розмірі 50%, при стажі від 5 до 10 років – 60%, від 10 до 15 – 70%, від 15 до 20 років – 80% заробітку. Таким чином за рахунок зменшення розміру допомоги для застрахованих осіб Мінсоцполітики пропонує зменшити видатки Фонду на оплату лікарняних листків орієнтовно на 20%.

Таке звуження прав застрахованих осіб на допомогу по тимчасовій непрацездатності, що суперечить нормам Конституції України, призведе до того, що все більше працівників не братимуть лікарняні листки, а продовжуватимуть працювати, що потягне за собою погіршення їх стану здоров'я та в цілому здоров'я населення країни.

Передбачається не оплачувати лікарняні листки працівникам, які захворіли в період простою підприємства, що послабить їх соціальний захист в період, коли вони не працюватимуть.

Законопроектом пропонується значно збільшити видатки роботодавців на оплату лікарняних листків шляхом збільшення оплати ними за рахунок власних коштів перших днів непрацездатності з 5 до 10 днів. Безперечно, це значно вдарить по роботодавцям, які і так другий рік знаходяться у вкрай складних фінансово-економічних умовах.

Законопроектом вносяться пропозиції, які і раніше вже вносилися, наприклад, законопроектом № 2275, відхиленому Верховною Радою України, щодо нівелювання участі сторін соціального діалогу в управлінні Фондом соціального страхування, обмеження функцій правління Фонду. Зокрема, передбачається передати функції призначення директора Виконавчої дирекції Фонду, його заступників, керівників обласних управлінь, схвалення проекту бюджету Фонду від правління Фонду до Мінсоцполітики та Кабінету Міністрів України.
Проектом передбачаються й інші негативні пропозиції.

Федерація профспілок України категорично не підтримує розроблений законопроект і наполягатиме:
- терміново прийняти рішення Уряду про виділення Фонду соціального страхування коштів для ліквідації заборгованості з виплати застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та вагітності і пологах;
- розробити напрацювання дієвих механізмів для ліквідації заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;
- провести зустріч із сторонами соціального діалогу для обговорення існуючих проблем у сфері соціального страхування і шляхів їх вирішення.
2 квітня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛЮТОМУ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах лютого 2021 року становив
5 267,50 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 998 грн. Мінімальна заробітна плата у лютому ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 732 грн.

Середня заробітна плата в Україні у лютому 2021 року становила 12 549 грн та перевищила показник січня ц.р. лише на 1,7%. Порівняно із лютим 2020 року вона зросла на 15,7% (Додаток 2).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 371,9 євро та не досягла аналогічного показника лютого 2020 року (404,1 євро) через девальвацію національної валюти.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом лютого 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами за цей період зросла заробітна плата у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (на 18,7%), мистецтва, спорту, розваги та відпочинку (на 13,9%) тощо.

Разом з тим, не відновила рівня лютого 2020 року заробітна плата у сферах авіаційного транспорту (-8,8%), складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (-1,8%) (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11026 грн (або 87,9% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10 960 грн (або 87,3% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у лютому 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (13 224 грн) та м. Києві (18 504 грн), найнижчою – у Кіровоградській області (9 903 грн).

Індекс реальної заробітної плати у лютому ц. р. порівняно із січнем 2021 року  становив 100,7%, а відносно лютого 2020 року – 107,6%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у лютому 2021 року збільшився на 2,3% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого 2020 року на 9,8% (Додаток 4). Найбільше відставання фонду оплати праці від показника лютого 2020 року  зберігається у сферах авіаційного транспорту (- 16,9%), тимчасового розміщування й організації харчування (- 16,1%).

За даними Держстату, станом на 01.03.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 158 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (на 58,2% більше ніж на початку року) склала 3213,9 млн грн, з яких 1 385,2 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 436,5 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

29 березня 2021 р.

ПЕРЕГОВОРИ З ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ МІНІМАЛЬНОЇ
ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ НА 2022 РІК РОЗПОЧАТО

Відповідно до чинного законодавства та домовленостей Генеральної угоди на 2019-2021 рік, 25 березня 2021 року розпочато колективні переговори щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.

Під час першого засідання Сторони озвучили можливі підходи щодо визначення розміру основної державної соціальної гарантії та представили свої позиції.

Як повідомила представниця Мінсоцполітики, за прогнозними розрахунками середньозважений фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням обов’язкових платежів у 2022 році становитиме 5835 грн. Водночас, поінформовано, що міністерством розроблено законопроект (реєстр. № 5045), яким передбачено, зокрема, удосконалення методології формування прожиткового мінімуму.

Урядова сторона повідомила, що наразі згідно з попередніми прогнозними макроекономічними показниками, наданими Мінекономіки, здійснюється обрахунок мінімальної заробітної плати на 2022 рік на рівні 6500 грн та 6700 грн.

Визнаючи необхідність підвищення рівня заробітної плати задля збереження кваліфікованих кадрів, в той же час представники Сторони роботодавців наполягали на збереженні у 2022 році мінімальної заробітної плати на рівні 6500 грн, враховуючи складності та негативний вплив на економіку країни внаслідок запровадження карантинних обмежень, пов’язаних з поширенням пандемії COVID-19.

Співголова робочої Комісії повноважних представників від профспілкової Сторони – перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок Олександр Шубін представив профспілкову позицію.

За розрахунками, здійсненими відповідно до п. 2.2 Генугоди на основі норм національного законодавства та міжнародних зобов’язань України, зокрема щодо врахування витрат на придбання/оренду житла, медичне обслуговування, освіту (Конвенція МОП № 117, Закон України «Про прожитковий мінімум») та сімейної складової (Конвенція МОП № 131), розмір мінімальної заробітної плати на 2022 рік має складати 8403 грн.

Разом з тим, враховуючи:
- складну економічну ситуацію в країні;
- домовленості сторін у пункті 2.6. Генугоди щодо забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної заробітної плати на рівні 50% на кінець року;
- прогнозні показники щодо середньомісячної заробітної плати (13632 грн у 2021 році, 15414 грн у 2022 році) та індексу споживчих цін, альтернативним варіантом запропоновано встановити мінімальну заробітну плату з 1 січня 2022 року на рівні 6900 грн з її підвищенням на кінець року щонайменше до 7700 грн.

Сторони домовилися провести наступне засідання після отримання від Мінекономіки уточнених прогнозних макроекономічних показників та надання сторонами переговорів офіційної позиції щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік.

Профспілкова позиція щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2022 рік буде обговорена на засіданні Президії ФПУ в квітні ц.р. в рамках розгляду питання про проект Бюджетної декларації на 2022-2024 роки.
 
19 березня 2021 р.

ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

18 березня 2021 року Рада ФПУ на своєму засіданні у Києві розглянула проекти документів VIІІ-го З’їзду Федерації профспілок України та ухвалила низку постанов щодо його проведення.
Прийнято рішення про склад робочих органів, редакційних комісій та проект порядку денного VIІІ З’їзду ФПУ, схвалено проект Регламенту З’їзду та внесено його на розгляд делегатів форуму.
Після обговорення члени Ради затвердили Звіт Ради Федерації профспілок України про роботу у період з березня 2016 по березень 2021 рр. та ухвалили рішення про внесення проекту відповідної постанови на розгляд VIIІ З’їзду ФПУ.
Рада постановила схвалити зміни до Статуту ФПУ, взявши до відома таблицю розбіжностей. Також схвалено проєкти постанов VIII З’їзду ФПУ:
- «Про зміни до Статуту Федерації професійних спілок України»,
- «Про затвердження Стратегії діяльності Федерації професійних спілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін»,
- «Про Положення про Статутну комісію ФПУ», а також «Про обрання Статутної комісії ФПУ та її голови»,
- «Про Положення про Контрольно-ревізійну комісію ФПУ», «Про обрання Контрольно-ревізійної комісії ФПУ та її голови» тощо.
Прийнято постанову про резолюції і заяви VIII З’їзду ФПУ. Рада схвалила Заяву делегатів VIII З’їзду «Припинити наступ на трудові права працівників та профспілок» та Резолюцію З’їзду «Новому поколінню – нові можливості».
Зазначені документи також внесено на розгляд VIII З’їзду ФПУ.
Перед членами Ради виступили кандидати на посаду Голови ФПУ, висунуті членськими організаціями.
Після тривалого обговорення Радою прийнято рішення:
- продовжити повноваження членів Ради, Президії та керівництва ФПУ до обрання їх нового складу;
- провести З’їзд ФПУ протягом одного місяця після завершення карантинних заходів за окремим рішенням Ради ФПУ.

18 березня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛЮТОГО 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах лютого 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 678,92 грн (без урахування платежів – 4 083,17 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 793,23 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 671,08 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 267,50 грн (без урахування платежів -4 240,34 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 474,41 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на лютий 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 490 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,3 рази або на 2 998 гривень.

17 березня 2021р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ. ОБГОВОРЕНО ОСНОВНІ ПИТАННЯ ПОРЯДКУ ДЕННОГО VIII З’ЇЗДУ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ

Актуальні питання, перш за все, стосовно порядку денного VIII з’їзду Федерації профспілок України розглянули 16 березня на своєму засіданні у режимі відео конференції у столичному Будинку профспілок члени Президії ФПУ. Ця нарада відбулась напередодні засідання Ради Федерації профспілок України, що відбудеться 18 березня.

Вів засідання Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

Президія зокрема розглянула питання «Про робочі органи, порядок денний та редакційні комісії VIII з’їзду ФПУ», постанови Ради ФПУ щодо профспілкового форуму, якій відбудеться у Києві 24 березня 2021 року.

Під час обговорення було запропоновано внести відповідні зміни та доповнення у проекти постанов та інші документи порядку денного засіданні Президії ФПУ. Ці пропозиції рекомендовані для розгляду на засідання Ради Федерації профспілок України.

Членів Президії було також проінформовано про висунення кандидатур на посаду Голови ФПУ і про реагування органів влади на факти порушення прав працівників у процесі адміністративно-територіальної реформи.

5 березня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У СІЧНІ 2021 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах січня 2021 року становив 5 301,32 грн (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 3 031 грн. Мінімальна заробітна плата у січні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 699 грн.

Середня заробітна плата в Україні у січні 2021 року становила 12 337 грн, знизившись порівняно з груднем попереднього року на 13%. Порівняно із січнем 2020 р. вона зросла на 15%(Додаток 2).

Разом з тим, не відновила рівня січня 2020 року заробітна плата у сферах авіаційного транспорту (-14,8%) та тимчасового розміщення й організації харчування (-10,1%).

В перерахунку на євро заробітна плата склала 359 євро та не досягла аналогічного показника січня 2020 року (400 євро) через девальвацію національної валюти.

За переважною більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом січня 2021 року відбулося падіння середньої заробітної плати. Водночас, зросла заробітна плата у сферах металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів (на 7%), фінансової та страхової діяльності (на 5,5%) тощо (Додаток 3).

Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10 310 грн (або 83,6% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10 573 грн (або 85,7% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою у січні 2021 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (13 786 грн) та м. Києві (17 533 грн), найнижчою – у Чернівецькій області (9 696 грн).

Індекс реальної заробітної плати у січні 2021 року порівняно із груднем 2020 року  становив 85,9%, а відносно січня 2020 року – 108,3%.

За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у січні 2021 року зменшився на 15,4% відносно попереднього місяця та перевищив показник січня 2020 року на 8,8% (Додаток 4). Падіння фонду оплати праці протягом січня ц.р. відбулося майже у всіх галузях економіки, крім сфер фінансової та страхової діяльності (+ 6,5%), інформації та телекомунікації (+ 0,1%).

За даними Держстату, станом на 01.02.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 148,3 тисячам працівників  економічно-активних підприємств (майже на 50% більше ніж на початку року) склала 2 971,8 млн грн, з яких 1 179,8 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 221,6 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).

Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень  державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).

Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.

Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

23 лютого 2021 р.

ПЕРЕХІД НА ЕЛЕКТРОННІ ТРУДОВІ КНИЖКИ - ТЕМА
«КРУГЛОГО СТОЛУ» НА ЗАПОРІЖЖІ

На виконання Угоди про співпрацю між Запорізькою обласною радою профспілок та Головним управлінням Пенсійного Фонду у Запорізькій області в залі засідань Головного управління Фонду в області 19 лютого 2021 року відбулось засідання «круглого столу» за участі голів обласних профспілкових галузевих організацій, профспілкових активістів та фахівців профспілок, на якому обговорювалось питання переходу від паперових до  електронних трудових книжок.
У засіданні взяв участь голова Запорізької обласної ради профспілок Віталій Каплій.
Начальник Головного управління Світлана Жмурко пояснила, що скановані копії передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо) з обов’язковим накладанням страхувальником або застрахованою особою кваліфікованого електронного підпису подаються через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.
Начальник управління інформаційних систем та електронних реєстрів Анастасія Лозицька розповіла присутнім про зручність користування онлайн-сервісами вебпорталу Пенсійного фонду України, порядок реєстрації в особистому кабінеті користувача та підкреслила, що ведення трудової діяльності працівника в електронній формі забезпечить необхідні умови для автоматичного призначення пенсій на підставі наявних відомостей про стаж та сплачені внески, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Учасники заходу отримали тематичні інформаційні матеріали, ознайомилися із відомчою газетою «Пенсійний кур’єр», а фахівці Головного управління відповіли на численні запитання присутніх та домовились про подальшу співпрацю.

23 лютого 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ СІЧНЯ 2021 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 713,99 грн (без урахування платежів – 4 114,41 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 838,18 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 704,76 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 301,32 грн (без урахування платежів -4 267,56 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 511,15 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на січень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 525 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,3 рази або на 3 031 гривню.

11 лютого 2021 р.

УРЯД ПРОІГНОРУВАВ ПРОПОЗИЦІЇ СПО
ПРОФСПІЛОК ДО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні опрацьовано проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» і поінформовано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що він потребує доопрацювання з урахуванням зауважень, висловлених як СПО об’єднань профспілок, так і Міністерством юстиції України до проекту Закону України «Про працю» (реєстр. № 2708), який є фрагментом зазначеного проекту, та був відкликаний у зв’язку із зміною Уряду.
Про це зазначено у листі СПО об’єднань профспілок, де пропонується:

1. Частиною другою статті 3 проекту визначити, що трудові відносини осіб, які відбувають кримінальне покарання у виді виправних робіт, обмеження або позбавлення волі регулюються законодавством про працю з урахуванням особливостей, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України.
Слід зазначити, що Законом України «Про попереднє ув’язнення» встановлюються особливості праці осіб, взятих під варту. Так, відповідно до статті 16 цього закону взяті під варту особи можуть залучатися до роботи лише в межах території місця попереднього ув'язнення за їх згодою і з дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження. Праця таких осіб оплачується за тарифними ставками (окладами), що діють у народному господарстві. Із заробітку ув'язнених за виконавчими документами провадяться відрахування в порядку, встановленому законодавством України. Прибутки, одержані внаслідок використання праці ув'язнених, не підлягають оподаткуванню і використовуються для упорядкування місця попереднього ув'язнення та поліпшення умов тримання під вартою.
Взяті під варту особи можуть залучатися без оплати їх праці лише до робіт, пов'язаних із створенням належних санітарно-побутових умов і впорядкуванням місця попереднього ув'язнення. До таких робіт ці особи залучаються почергово у вільний від проведення слідчих дій час і не більш як на дві години протягом дня.
Враховуючи зазначене, доцільно до частини другої статті 3 проекту включити осіб, взятих під варту, а слова «з урахуванням особливостей, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України» замінити словами «з урахуванням особливостей, встановлених законом».
2. У статті 21 проекту пропонується викласти в такій редакції, що буде кореспондуватися із визначенням поняття «трудові відносини»:
«Трудовий договір ‑ це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу в інтересах роботодавця визначену цією угодою, з додержанням законодавства про працю, під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець обов’язується надати працівникові роботу за цією угодою, своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату і забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.».

3. У цілому не заперечуємо про необхідність визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та ознак їх наявності з метою приведення національного законодавства до вимог Рекомендації МОП № 198 про трудові правовідносини.
Одночасно не можна погодитися з приписами частини другої статті 21-1 проекту в частині можливості існування інших ознак трудових відносин, ніж тих, що передбачені приписами частини першої цієї статті, з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб, на користь (в інтересах) яких виконуються роботи, оскільки із запропонованого не вбачається, яким чином визначатимуться інші ознаки. Така невизначеність норми закону може привести до широкого тлумачення поняття «трудових відносин», що створить умови для зловживання контролюючими органами.
Пропонуємо частину другу цієї статті виключити, замість неї доповнити статтю частиною другою такого змісту:
«Укладення цивільно-правових договорів, що фактично регулюють трудові відносини між працівником і роботодавцем, не допускається.».
4. В абзаці першому частини четвертої статті 36-1 проекту слід визначити термін, протягом якого роботодавець зобов’язаний до здійснення правонаступництва письмово або в електронній формі поінформувати працівників та їх представників. Пропонуємо встановити тижневий строк для такого повідомлення.

           Приписи частини п’ятої статті 36-1 проекту в частині строків надання правонаступником інформації працівникам (їх представникам) про початок дій, які впливатимуть на трудові права та інтереси працівників (не пізніше ніж до початку дій), необхідно узгодити з чинними положеннями частини другої статті 494 КЗпП України (не пізніше трьох місяців з часу прийняття відповідного рішення).
Посилання у частині п’ятій статті 36-1 проекту на частину третю цієї статті необхідно замінити посиланням на частину четверту цієї статті.

5. Крім того, з метою удосконалення та уніфікації понятійного апарату Кодексу законів про працю України пропонуємо одночасно замінити за текстом КЗпП термін «трудящі» на термін «працівники» в усіх відмінках (статті 1, 10, 13, пункт 3 частина третя статті 62), а в новій частині статті 42-1 слова «власником або уповноваженим органом власника підприємства, установи, організації» замінити на слово «роботодавцем» - якщо вже здійснюється прийом на роботу, то юридична особа вже зареєстрована і тому по визначенню є роботодавцем.

Однак, при схваленні КМУ проекту Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності» на позачерговому засіданні Уряду 8 лютого ц.р. профспілкові пропозиції було проігноровано.

Як повідомлялось раніше, на переконання профспілок легалізація заробітної плати має бути головним завданням держави для забезпечення соціальної захищеності працюючого населення, розвитку економіки держави в цілому та декриміналізації суспільства.
Саме тому, Федерація профспілок України неодноразово  зверталася  до  сторін  соціального  діалогу з комплексними пропозиціями  щодо  консолідації  зусиль  у  боротьбі  з  «тіньовою»  економікою  на шляху  євроінтеграції  України.

8 лютого 2021 р.

ПРОФСПІЛКИ ВИМАГАЮТЬ ВІД ВЛАДИ ЗУПИНИТИ ТАРИФНУ ВАКХАНАЛІЮ.
ЧИ Є РЕЗУЛЬТАТ?

Про реакцію влади на вимоги Федерації профспілок України стабілізувати ситуацію з цінами і тарифами для населення та подальші дії профспілок – в інтерв’ю Голови СПО об’єднань профспілок, голови ФПУ Григорія ОСОВОГО.

- Григорію Васильовичу, реакцією ФПУ на катастрофічне для більшості українців збільшення з 1 січня 2021 року цін на газ і плати за комуналку, стало рішення Президії ФПУ з конкретними пропозиціями владі, як діяти в ситуації, коли обурені люди виходять з протестами на вулиці, навіть блокують рух транспорту. ФПУ заявляла: якщо до 1 лютого не буде належної реакції, спілчани мобілізуються та проведуть масові акції спротиву по всій країні. Якою є ситуація на сьогодні?


- Дійсно, явно непідготовлене запровадження так званого «ринку енергоносіїв», що обернулось для людей підвищенням плати за комірне, впало на них як «сніг на голову».  Такого, відверто кажучи, нахабного кроку влади, люди  не стерпіли, а тому рішуче виступили проти. Про це свідчать масові протести у регіонах України. Профспілки приєднались до цієї спонтанної хвилі людського гніву і однозначно заявили: державна політика в енергетичному секторі проводиться не на користь громадян і потребує кардинального перегляду.
Як сторона соціального діалогу свою позицію ми відразу донесли до Уряду і до парламентарів, запропонувавши шляхи, як не допустити у нинішній складній ситуації подальшого зубожіння населення України, де за результатами досліджень міжнародних організацій, рівень бідності станом на кінець 2020 року зріс до 50%. Отже, за межею бідності опинилося близько 19 мільйонів українців! Куди ж далі?

- А чи потрібно нам запроваджувати ринок енергетики?
- Хочу зазначити, що за всі роки незалежності ця сфера завжди була найбільш корумпована і  там не можна було навести лад. У ній підкуповувалися чиновники, формувалися великі статки, акумулювалися ресурси на утримання політичних партій. Кошти з цих джерел й нині йдуть на збагачення певних каст та груп людей, а населення повинно розраховуватись за постійно зростаючі ціни своїми мізерними зарплатами і пенсіями.
ДО ПРИКЛАДУ, десять років тому підприємливі бізнесмени та деякі високопосадовці фактично за кошти державного банку збудували на півдні країни вітро- і сонячну енергетику. А держава зобов’язалася купувати цю енергію по 5 грн. за кіловат, тобто в десятки разів більше, ніж собівартість електроенергії з традиційних джерел. Наразі сума боргу держави перед власниками компаній зеленої енергетики вже становить біля 20 млрд. грн., а за оцінками в. о. міністра енергетики Юрія Вітренка до 2029 року такі платежі можуть становити до 20 млрд.$.
Тому, щоб подолати корупцію на цьому ринку, дійсно, потрібно рішуче змінювати правила. Приєднання України до Європейського енергетичного співтовариства змусило владу це робити, було прийнято закони про ринки газу і електроенергії. Але, потрібно визнати, що час для їх ВПРОВАДЖЕННЯ обрано дуже невдало. Збільшувати фінансове навантаження на громадян в період, коли вони й так матеріально постраждали внаслідок скорочень, безробіття, згортання підприємницької діяльності внаслідок обмежень підчас коронавірусноі пандемії означає прирікати людей на ще більше збідніння.
Влада не могла не знати, що навіть при діючих цінах і тарифах вони вже не можуть вчасно розраховуватись за надані послуги, і на початок цього року заборгованість населення за газ, електроенергію, комунальні послуги досягла 73.6 млрд. грн.!
Тому для упередження збідніння людей  треба посилювати соціальний захист, як це роблять інші держави. Спочатку відновити економічну діяльність, зайнятість, забезпечити підвищення зарплат, пенсій, інших доходів громадян, а вже потім встановлювати ринкові ціни. А то у нас виходить, що ціни і тарифи за послуги ЖКГ нам пропонують європейські, а зарплати лишаються українські. Так не може бути, бо це призведе лише до поглиблення кризи.
Крім того, в Україні ще не сформований цивілізований ринок енергозабезпечення, як у Європі. На це потрібні роки. Хіба ми знаємо як формуються ціни, які складові витрат закладаються, зокрема на мільйонні зарплати менеджерів державних компаній? Чому маючи достатні запаси вітчизняною українського газу і низьку ціну електроенергії, що виробляється вітчизняною атомною енергетикою, нам нав’язують ціни на якихось європейських хабах, плюс ще плата за їх доставку? І подібних питань чимало. Тому Федерація профспілок зажадала від парламенту невідкладно заслухати звіт Уряду і спільно взятися за вирішення цих проблем. На цей час відновити державне регулювання цін як на ринку природного газу, так і на ринку електроенергії. Посилити взаємодію з органами місцевої влади по стримуванню зростання тарифів на житлово-комунальні послуги.
Як повідомлялось, зокрема у столиці вже ухвалено рішення про недопущення підвищення плати для киян на деякі комунальні послуги.
Що на даний час вже зроблено?
Як відомо, 26 січня у Верховній Раді Прем’єр-міністром було представлено інформацію з питання тарифів, а 27 січня на засіданні КМУ прийнято рішення про надання компенсації окремими категоріям споживачів електричної енергії, в тому числі домогосподарствам, для яких було скасовано пільговий тариф на електроенергію. Парламентом  внесено відповідні зміни до Державного бюджету для виплати цих компенсацій. Однак нашу пропозицію, яку я висловив на засіданні Уряду, щодо надання компенсації також домогосподарствам, де люди проживають у багатоквартирних будинках з електро плитами, на жаль, не було підтримано.
Ще одним рішенням Уряд встановив граничну ціну на газ для населення – 6.99 грн. за 1 м.куб. (до кінця березня ц.р.), ціна на доставку газу також зафіксовано на рівні 1,79 грн.
Крім цього своїми останніми рішеннями Уряд визначив природний газ і електроенергію як соціально значущі товари. Це дає підстави сподіватися, що держава у подальшому має намір контролювати формування цін на енергоносії.
- Як Ви оцінюєте перспективи розвитку цієї ситуації та якими будуть дії спілчан?
- Більшість рішень, про які йдеться, прийняті на короткий період часу, лише до весни, а далі ситуація може знову загостритись, тим більше, що країна переходить на ринкові принципи функціонування та конкуренції у енергетичному секторі. Про це декларує влада, відповідні «посили» йдуть від МВФ, європейських інституцій.
Тому варто нагадати, що для недопущення хаосу на ринку енергоносіїв існують визнані і вже опробуванні у світових економіках суто ринкові механізми. Наразі ми говоримо про запровадження державного регулювання цін, як одного з адміністративних способів стримування ситуації. Образно кажучи, пожежу нам вдалося на деякий час загасити, а що ж далі?
Як один зі способів вирішення проблеми з цінами на газ профспілки пропонують створити «національний запас природного газу». Це спрацювало б наступним чином – коли ціни на ринку зростають, держава, маючи цей запас, закуплений по прийнятній ціні у національного виробника, здійснює інтервенцію на ринок, таким чином стримуючи зростання тарифів для населення.
Ще одна пропозиція – увесь газ, здобутий в Україні, спрямовувати виключно на потреби населення, але для цього потрібно вносити зміни до існуючого законодавства.
Щодо електроенергії, у Європі існує практика, коли запроваджується диференціація оплати за електроенергію, враховуючи соціальний статус споживачів, - чи це пенсіонери, або працюючі, а також - від типу чи категорії будинків, де мешкають споживачі послуг. Тобто, інструментів для коригування ринкових механізмів є чимало, їх лише потрібно правильно застосовувати.
Ще одне важливе питання - встановлення рівнозначних правил як для надавачів послуг, так і споживачів. Поки що тут гра, як кажуть, «в одні ворота».Тому профспілки і громадські організації - члени Платформи громадянського суспільства зажадали від сторін Угоди Україна-ЄС невідкладного застосування Директиви ЄС 219/ 944 щодо підтримки споживачів при впровадженні в Україні правил Єдиного енергоринку.

Члени СПО об’єднань профспілок 2 лютого ц.р. також проаналізували стан справ з виконанням профспілкових вимог і пропозицій до влади. Реакція на наші звернення була - владою вжито певних дій, але  запропоновані нею заходи здебільшого мають тимчасовий характер.
Проте, для встановлення стабільних і довготривалих відносин на енергетичному ринку, які б забезпечили збалансування інтересів держави, населення і суб’єктів господарювання, цього явно не достатньо.
Тому ми будемо і надалі здійснювати моніторинг дій влади, стану виконання профспілкових пропозицій, за результатом чого вже наприкінці березня - у квітні ц.р. визначимось щодо подальших дій.
Потрібна солідарність громадян та велика відповідальність урядовців і народних обранців, які мають чути голос людей.
8 лютого 2021 р.

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СВОЇМ РІШЕННЯМ ЗВУЗИВ ПРАВА ПРОФСПІЛОК
 
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2020 року в справі № 201/10081/19 було прийнято рішення, яким було обмежено право профспілок щодо розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи або організації в разі порушення ним трудового чи профспілкового законодавства на вимогу профспілкових органів шляхом застосування статті 45 Кодексу законів про працю України в редакції Закону від 19 січня 1995 року. Стара редакція передбачала, що така вимога може бути заявлена лише профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.

Але Законом № 2343-III від 05.04.2001 вищенаведена норма була змінена, та викладена в її теперішній редакції, згідно якої право профспілкового органу первинної профспілкової організації  на пред’явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації за порушення трудового та профспілкового законодавства не залежить від укладення відповідною профспілковою організацією колективного договору.

Прийняття вищенаведеного рішення Верховним Судом України суперечить як статті 45 Кодексу законів про працю України в його чинній редакції, такі статті 33 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

У зв’язку із цим, 19 січня 2021 року Голова ФПУ Григорій Осовий звернувся до Голови Верховного Суду Валенитини Данішевської щодо неприпустимості застосування ВСУ законів та інших правових актів, які втратили чинність та обмежують законні права профспілок.

3 лютого 2021 року надійшла відповідь Секретаря Пленуму Верховного Суду України Дмитра Луспеника, що наведена інформація проаналізована, взята до відома та буде використана під час здійснення Верховним Судом своїх повноважень.

8 лютого 2021 р.

ЗАСІДАННЯ СПО. ЗДОРОВ’Я, ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ – ПІД НАДІЙНИЙ ЗАХИСТ!

2 лютого 2021 року у Будинку профспілок відбулось засідання Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні (Угода про утворення СПО від 08.09.2017). Вів засідання Голова СПО обєднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий.

Розглянувши стан  опрацювання  стороною профспілок проєкту Закону України  «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який надійшов на погодження від Мінекономіки, члени Спільного представницького органу об’єднань профспілок відмітили, що запропонованим проектом, у порівнянні з чинним законом України «Про охорону праці», значно звужується зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників та профспілок, а деякі взагалі скасовуються.
Так, не передбачено право працівників, що працюють у важких і шкідливих умовах праці,  на відповідні пільги та компенсації, здійснення представниками профспілок громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства про охорону праці, їх соціальний захист, участь профспілок у питаннях регулювання охорони праці у колективному договорі, угодах та ряд інших важливих прав і гарантій працівників і профспілок, закріплених у чинному законі «Про охорону праці» та ін.

При опрацюванні проєкту закону у тристоронній робочій групі, представники профспілок звертали на це увагу і пропонували  свою редакцію відповідних правових норм, але  їхні пропозиції не були підтримані.

З урахуванням значного обсягу роботи та важливості детального опрацювання проєкту закону, від норм якого залежатимуть безпека, життя, здоров’я і соціальні права працівників в Україні, СПО об’єднань профспілок поінформував Мінекономіки про те, що висновки і пропозиції профспілкової сторони до нього будуть підготовані до 15 лютого 2021 року. В них буде враховано пропозиції і зауваження членських організацій СПО об’єднань профспілок та представників профспілок у міжвідомчій робочій групі з підготовки проекту закону.

Другим рішенням СПО внесено змін до складу Робочої комісії об’єднань профспілок для ведення колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на новий строк та контролю за її виконанням у зв’язку із кадровими змінами у складі ФПУ.
На засіданні було проаналізовано, як влада відреагувала на вимоги і пропозиції профспілок, громадянського суспільства після введення ринкового регулювання цін на газ і електроенергію та підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Як відомо, 14 січня ц.р. Президією ФПУ було прийнято постанову з пропозиціями щодо першочергових дій для недопущення подальшого погіршення життя більшості людей.

- На жаль, реакція на наші звернення з боку влади була формальною, - зазначив Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий. - Не зважаючи на те, що Урядом і Верховною Радою вже ухвалено низка рішень, спрямованих на послаблення тарифного тиску для громадян, а саме, - внесено зміни до Держбюджету з метою виділення коштів на компенсації окремим категоріям у зв’язку із підвищенням тарифів, встановлена гранична ціна на газ для населення – 6.99 грн. (до кінця березня поточного року), ціна на доставку газу також зафіксовано.

Однак, для встановлення стабільних і довготривалих відносин на енергетичному ринку, спрямованих  на збалансування інтересів: держави, населення і суб’єктів господарювання, цього явно не достатньо. Ми будемо і надалі здійснювати моніторинг дій влади, враховуючи реакцію на виконання профспілкових пропозицій, за результатом чого вже наприкінці березня - у квітні визначимось щодо наших подальших дій.

Також підбито підсумки роботи Спільного представницького органу об’єднань профспілок у 2020 році і розглянуто проект Плану роботи Спільного представницького органу об’єднань профспілок на 2021 рік. Заслухано інформацію про перебіг переговорів щодо внесення змін та доповнень до Генеральної угоди на 2019-2021 роки, про фінансову ситуацію у фондах соціального страхування і Пенсійному фонді України, про стан та результати діяльності Національного агентства кваліфікації за підсумками 2020 року.
Більш детальну інформацію читайте на офіційному веб-порталі ФПУ.

3 лютого 2021р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ГРУДНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах грудня 2020 року становив 5 112,73 грн. (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 843 грн. Мінімальна заробітна плата у грудні ц.р. (5000 грн.) була нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 113 грн.
Середня заробітна плата в Україні у грудні  2020 року порівняно із листопадом зросла на 18,3% до 14179 грн., що  на 30,7% перевищує показник докарантинного рівня – лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 414 євро та перевищило аналогічний показник лютого 2020 р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 35,3%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.
За всіма видами економічної та промислової діяльності протягом грудня 2020 року відбулося зростання середньої заробітної плати (Додаток 3).
Відставання зарплати у грудні у порівнянні з лютим 2020 р. залишається лише у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (7,7%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11632 грн. (або 82,0% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 12833 грн. (або 90,5% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у грудні 2020 року найбільшою середня зарплата була в Донецькій області (14720 грн.) та м. Києві (21812 грн.), найнижчою – у Чернігівській області (10921 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у грудні 2020 р. порівняно із листопадом 2020 р.  становив 117,2%, а відносно грудня 2019 р. – 110,1%.
За результатами аналізу офіційної статистики у грудні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився на 17,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 26,8% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом грудня зріс у всіх галузях економіки, крім сфери сільського, лісового та рибного господарств (знизився на 4%).
На 21,8% протягом грудня 2020 р. знизилася заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 січня 2021 року склала 3136,7 млн. грн. (Додаток 5).
73,7 тисячам працівників економічно активних підприємств  заборговано 1878,4 млн. грн., з яких 648,1 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 2298,9 млн. грн. або 73,3% від загальної суми заборгованості.
29 січня 2021 р.

ПРОФСПІЛКИ ПРАЦЮЮТЬ НАД ЗАПРОВАДЖЕННЯМ В УКРАЇНІ НОВОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ОБЧИСЛЕННЯ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

Кабінет Міністрів схвалив для внесення до Верховної Ради проект закону України про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору).

Це один із законопроектів, який попередньо розглядався СПО об’єднань профспілок, і до якого профспілки вносили свої зауваження і пропозиції, а також висловлювали їх на засіданнях урядових комітетів.

Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУГригорій Осовий, як представник профспілок висловив позицію профспілок щодо цього документу під час засідання Уряду 27 січня. Він зазначив, що в країні назріла необхідність запровадження нової, більш сучасної системи обчислення величини прожиткового мінімуму.

Так, профспілками підтримується підхід, який пропонується у законопроекті і полягає у тому, щоб відв’язати прожитковий мінімум від штрафів, пені та інших адміністративних норм, оскільки збільшення прожиткового мінімуму автоматично тягне за собою додаткове податкове навантаження: збільшення розмірів штрафів зборів, платежів і стягнень, що зазвичай викликає певні суперечності.

Проте, прожитковий мінімум має застосовуватися виключно для визначення основних соціальних гарантій, які є для особи основним джерелом доходів: мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія за віком, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям та інші види державної соціальної допомоги.

Щодо розрахунків прожиткового мінімуму, у профспілок є певні розбіжності з тим, що запропоновано Міноцполітики.

Зокрема, СПО висловив своє заперечення стовно звуження сфери застосування прожиткового мінімуму, який не застосовується для встановлення величини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, розмірів соціальних допомог у сфері загальнообов’язкового соціального страхування, стипендій тощо.

На наш погляд, зазначена пропозиція звужує зміст та обсяг існуючих прав та свобод громадян, які гарантовані ст. 46 Конституції України. Зазначені  види виплат для тих, хто їх отримує, зазвичай є основним і єдиним джерелом доходів, тому їх розмір має бути не меншим за величину прожиткового мінімуму.

Друге проти чого виступають профспілки - законопроектом скасовується норма щодо встановлення прожиткового мінімуму лише після проведення науково-громадської експертизи.
Ми вважаємо, що така експертиза надає підстави говорити про об’єктивність та неупередженість розрахунків основної державної соціальної гарантії, якою є прожитковий мінімум. А так, її відміна, як це наразі передбачено у законопроекті, усуває соціальних партнерів, зокрема і профспілки, а також і громадянське суспільство від контролю над визначенням розміру прожиткового мінімуму. Це також суперечить і ст.. 421 Угоди про асоціацію України з ЄС щодо залучення усіх зацікавлених сторін до впровадження та встановлення відповідних соціальних стандартів і гарантій.

Профспілки наполягали на тому, щоб питома вага продовольчої складової у структурі прожиткового мінімуму була зменшена з 60% до 40%, зокрема для працездатних осіб, що відповідає показнику у країнах ЄС. Пропозиції щодо цього відповідають змісту Рекомендацій парламентських слухань, які відбулися минулого року, і були присвячені темі прожиткового мінімуму.

У даному питанні розробник законопроекту – Мінсоцполітики частково пішов на зустріч профспілкам і знизив питому вагу продовольчої складової для основних соціальних і демографічних груп населення з 60 до 50%.

Разом з тим, розробник законопроекту врахував зауваження СПО об'єднань профспілок щодо необхідності визначення алгоритму обрахунку «базової величини», оскільки його відсутність унеможливлювала надання оцінки обґрунтованості зазначеного показника.
Встановлення базових величин також передбачається у законі про Державний бюджет України. Наразі пропонується з 1 січня 2022 року:
-        базової величини для соціальних виплат населенню в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, станом на 1 грудня 2021 року;
-        базової величини для соціальних виплат на дітей у розмірі прожиткового мінімуму для дітей;
- базової величини для грошових платежів і стягнень та адміністративних зборів - у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також передбачено щорічне збільшення базової величини для соціальних виплат з урахуванням показника зростання споживчих цін.

20 січня 2021 р.

АНОНС. В УНІАН ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ

21 січня о 12.00 в УНІАН  відбудеться прес-конференція  на тему: "Профспілки за справедливі ціни на газ та тарифи на електроенергію і комунальні послуги для людей".
Спікери:
- Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий;
- голова Федерації транспортників України, голова Профспілки залізничників і транспортних    будівельників Вадим Бубняк;
-  заступник Голови ФПУ Олександр Шубін;
- голова Профспілки виробничників і підприємців України Наталья Землянська;
- представник ГО "Соціальний рух"  Олексій Громов,
- представники профспілкових і громадських організацій.
Прес-конференція відбудеться за адресою: М.Київ, вул.Хрещатик, 4, конференц-зал.
Онлайн-трансляція розпочнеться о  12.00 і буде доступна за посиланнями:
Youtube-канал  УНІАН:  https://www.youtube.com/unian
Питання до учасників можна поставити за ел. поштою: //presszal@unian.net/">presszal@unian.net (з темою листа «Питання на прес-конференцію  21.01 о 12.00»).

20 січня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ГРУДНЯ 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
-  з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 546,14 грн (без урахування платежів – 3 967,89 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 714,72 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 560,99 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 112,73 грн (без урахування платежів -4 115,75 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 370,19 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2020 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 357 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,2 рази або на 2 843 гривень.

15 січня 2021 р.

ЗУПИНИМО ПІДВИЩЕННЯ ЦІН І КОМУНАЛЬНИХ ТАРИФІВ!

Дії профспілок, спрямовані на недопущення зростання цін на газ і тарифів на електроенергію та комунальні послуги для населення, визначила Президія ФПУ 14 січня 20201 року.
На початку засідання Голова ФПУ Григорій Осовий зазначив, що ще у листопаді минулого року Президією ФПУ було прийнято рішення «Про протидію черговому наступу влади на права працівників та профспілок», а також під час грудневих акцій протесу та пікетування Верховної Ради України профспілки виступили проти неконтрольованого та економічно необґрунтованого зростання цін на природний газ, тарифів на електрику та послуги ЖКГ.
ФПУ вже тоді засудила такі кроки влади, назвавши їх провокацією проти людей, що потребуватиме відповідальності перед суспільством.
З цього питання було звернення ФПУ до Голови Верховної Ради України, Уряду, профільного парламентського комітету і виконавчих органів влади. Нажаль, вони були проігноровані.
З 1 січня ц.р. Уряд підвищив ціни на газ, комунальні послуги, скасував пільги на споживання електроенергії. Як реакція на антисоціальні дії влади по всій України люди вийшли на вулиці з вимогою зниження тарифів за комірне. Більшість громадян у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств та зниження власних доходів просто не в змозі оплачувати за новою ціною газ і  тарифи ЖКГ.
ФПУ, її членські організації в чергове звернулись до Президента України і Уряду з вимогою зупинити безконтрольне зростання оплати комуналки для населення та переглянути необґрунтовані ціни і тарифи. Невідкладно скасувати рішення, які привели до підвищення цін і тарифів. Верховній Раді, Антимонопольному комітету, НКРЕ, депутатським фракціям направлені конкретні пропозиції щодо здешевлення ціни на газ і комунальні послуги та підвищення доходів населення.
Профорганізаціям рекомендовано долучитися до протестних акцій громадських організацій на місцях, які виникли шляхом самоорганізації громадян, з своїми вимогами.
Територіальним осередкам ФПУ доручено ініціювати проведення засідань територіальних тристоронніх соціально-економічних рад з метою вирішення питання стабілізації ситуації з тарифами на регіональному рівні.
У разі не реагування влади на пропозиції профспілок 1 лютого 2021 року прийняти рішення про подальші протестні дії профспілок.
Президія ФПУ також розглянула низку організаційних питань з підготовки до VIII з’їзду ФПУ.

14 січня 2021 р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ РОЗГЛЯНЕ ПИТАННЯ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ

Останніми днями, починаючи з 11 січня 2021 року, в областях України: на Буковині, Харківщині, Миколаївщині, Львівщині, Вінниччині, у Полтаві, Чернігові, Івано-Франківську, інших регіонах відбулись акції протесту проти підвищення тарифів на електроенергію, газ і воду.
Люди  перекривали дороги, блокуючи рух транспорту, виходили на головні площі міст, пікетували будівлі обленерго та органи місцевої влади.
Профспілки Дніпропетровщини, Полтавщини, Рівненщини, Київщини, Кіровоградщини, Херсонщини, Закарпаття, Запоріжжя та ін. звернулись з листами до КМУ, Прем’єр-міністра України Д. Шмигаля з вимогою зупинити тарифну вакханалію та забезпечити державне регулювання в цій сфері.
У своїх зверненнях профспілки наголошують - державна цінова політка в енергетичному секторі має обути узгоджена з політикою у сфері доходів та оплатою праці. Не можна перекладати на населення не вирішені проблеми економіки та господарювання в країні, які мають розв’язувати урядовці. Профспілки  вважають, що в період карантину влада має підтримати бізнес і населення та встановити мораторій на підвищення будь яких тарифів.
Під час енергетичної наради щодо питання з тарифами на газ для населення, Президент України В.Зеленський поставив Кабміну завдання терміново розв'язати питання з тарифами на газ для населення, заявивши, що "ми не можемо дозволити зростання ціни для наших громадян".
На нараді повідомлялось, що Кабмін "готує системні рішення щодо вибудовування балансу на енергетичному ринку", а т.в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко представив попередній план із суттєвого зниження тарифів на газ та встановлення ціни, яка була б справедливою з точки зору споживача.
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГ у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо і вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.
Питання про дії ФПУ в ситуації, що склалась, розгляне Президія ФПУ на засіданні 14 січня цього року.
12 січня 2021 р.

У РЯДІ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ПІДВИЩЕННЯ ТАРИФІВ

У неділю, 10 січня, в ряді регіонів України пройшли акції протесту проти підвищення комунальних тарифів.
Як повідомила поліціяХарківської області,акції протесту проти зростання тарифів пройшли у Харкові та 13 районах: Балаклійському, Харківському, Зміївському, Вовчанському, Нововодолазькому, Чугуївському, Дергачівському, Лозівському, Богодухівському, Ізюмському, Золочівському, Валківському і Барвінківському.    
Так, близько 50 мешканців Балаклеї перекрили рух транспорту на пішохідному переході в районі перехрестя вулиць Центральної та Соборної.
У місті Люботин на площі Соборній майже 150 учасників акції підписали петицію проти підвищення тарифів. Також 15 місцевих мешканців майже пів години перекривали рух транспорту по  пішохідному переходу на трасі "Київ – Харків – Довжанський".
У Зміївському райони акції протесту пройшли у місті Зміїв, селищі Слобожанське та селах Таранівка і Лиман.
Біля Вовчанської РДА в мітингу проти підвищення цін на комунальні послуги взяли участь понад 70 громадян. Близько сорока хвилин рух транспорту по вулиці Соборній був обмежений.
Також акції протесту біля райдержадміністрацій пройшли у Новій Водолазі, Чугуєві, Дергачах, Лозовій, Богодухові, Ізюмі, Золочеві, на майданчику перед ЦНАП у Мерефі, на центральній площі у Валках, перед міською радою у місті Барвінкове, а також біля Харківської міської ради.
Загалом у масових заходах взяли участь понад 1000 учасників. Охорону публічного порядку здійснювали понад 220 поліцейських.
Інформація про події зареєстрована в Єдиному обліку територіальних підрозділів поліції.
Разом з тим, у Полтаві через акцію протесту проти зростання тарифів перекрито рух трасою Київ-Харків, пише місцеве видання "Полтавщина".
Поліція частково обмежила рух трасою близько 11:00 – проїзд заборонений вулицею Київське Шосе зі сторони Харкова до вулиці Грушевського.
Як пояснив прес-секретар патрульної поліції Полтавщини Руслан Возниця, рух обмежили через акцію протесту, яка проходить на вул. Київське Шосе.
Близько 20 мітингувальників протестують проти нових тарифів на газ та за його транспортування. Учасники мітингу перманентно пересуваються по пішохідному переході.
9 січня на площі перед Полтавською ОДА та поблизу Полтавської міськради також відбулися мітинги проти тарифів на газ, в яких взяли участь близько 200 мітингувальників. 11 січня зібрання перед ПОДА відновиться для вручення вимог представникам президентської вертикалі.
Водночас на головній площі Миколаєва в неділю також пройшла акція протесту проти підвищення тарифів на електроенергію, газ і воду, пише "Новости N".
Біля входу до будівлі Миколаївської міської ради зібралося понад 100 місцевих жителів, які вимагають не підвищувати ціни на комунальні послуги.
Постоявши півгодини біля мерії, учасники акції протесту вирішили перекрити Інгульський міст. На проспекті Героїв України (Сталінграда) з боку мікрорайону Тернівка утворився автомобільний затор.
Пізніше поліцейським вдалося розігнати натовп мітингувальників, які перекрили міст. Однак люди повернулися на Соборну площу, щоб зібрати підписи і домовитися про подальші акції протесту.
Що передувало: З 1 січня в Україні зросли тарифи на тепло таелектроенергію. Також у 2021 році українці платитимуть більше не тільки за газ як товар, але і за його постачання.
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГу ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо. І вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.

5 січня 2021 р.

НОВОРІЧНИЙ СЮРПРИЗ

З першого січня для населення зміняться тарифи на електроенергію, тепло, водопостачання та водовідведення, а також на природний газ.
Буде скасовано пільговий тариф на електроенергію. Відтепер усі платитимуть по 1,68 грн/кВт год - незалежно від споживання.
Таке рішення ухвалив Кабмін на засіданні 28 грудня 2020 р.
У новому році населенню доведеться більше платити і за газ.
"Нафтогаз" підвищує вартість палива у своєму місячному тарифі на січень до 7,22 грн. за кубометр. У грудні ціна складала 6,33 грн.
Проте це не кінцева вартість газу, адже після реформи потрібно окремо платити за користування мережами і доставку палива. Тому у більшості компаній, що доставляють газ до споживачів, також подорожчає ця послуга. Наприклад, тариф "Київоблгазу" зросте з 0,81 грн до 1,55 грн за кубометр, а "Київгазу" - з 0,28 грн до 0,32 грн за куб (без ПДВ).
На загал середня вартість газу з урахуванням доставки складатиме не менше 8-9 гривень за кубометр.
Слід очікувати і на певне подорожчання вартості централізованого опалення.
У грудні 2020 року оптова ціна на природний газ для виробників теплової енергії, який постачає Нафтогаз, зросла до 6103,1 грн за тисячу кубів з 5375,37 грн (без урахування ПДВ та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Ця ціна вплине на вартість опалення у січні 2021 року.
А мешканців Києва у новому році чекає подорожчання холодної води. У середньому тариф збільшиться на 15-20%, до 14,74 грн за водопостачання та 12,61 грн за "куб" за водовідведення. Що стане мультиплікатором для інших регіонів країни. Вже відомо що тарифи зміняться також в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Львові, Запоріжжі та більшості інших обласних центрів. Також прописані зміни в тарифах для деяких водоканалів у райцентрах (Біла Церква, Бровари, Ірпінь, Кривий Ріг, Умань та ін.).
Федерація профспілок України рішуче виступає проти зростання цін і тарифів на послуги ЖКГ у ситуації епідемії, чергового локдауну, закриття підприємств, зростання безробіття тощо. І вимагає від влади зупинити безконтрольне зростання комуналки для населення, переглянути необґрунтовані ціни і тарифи.  
4 січня 2021 р.

1 СІЧНЯ МІНІМАЛЬНА ЗАРПЛАТА ЗРОСЛА ДО 6000 ГРИВЕНЬ. ЩО ДАЛІ?

1 січня 2021 року мінімалка в Україні зросла на 1 тисячу гривень – від 5000 до 6000 гривень. А з 1 грудня 2021 року цей показник має становити 6,5 тисяч гривень з відповідним переглядом видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери.

Це лише незначна частина профспілкових пропозицій, які знайшли відображення у Державному бюджеті на 2021 рік.
Питання підвищення рівня мінімальної зарплати,- це реалізація гарантованого Конституцією України права громадян на достатній життєвий рівень, зокрема шляхом підвищення рівня оплати праці та забезпечення європейських стандартів життя, постійно знаходиться у фокусі уваги ФПУ, її членських організацій.

Як зазначають експерти Міжнародної організації праці (МОП), підвищення добробуту працівників відбувається, в першу чергу, за рахунок зростання мінімальної заробітної плати до економічно обґрунтованого розміру. За розрахунками профспілок, проведеними відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов’язань України з урахуванням витрат на освіту, медичне обслуговування, забезпечення житлом  та сімейної складової, розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році мав би становити 8212 гривень.

Разом з тим, враховуючи складну економічну ситуацію, яка склалася в країні  внаслідок поширення пандемії COVID-19, а також відповідно до домовленості Сторін за Генеральною угодою (п. 2.1, 2.2, 2.6) щодо досягнення розміру мінімальної заробітної плати розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 50 % до  середньомісячної заробітної плати на кінець року, розмір мінімальної заробітної плати у 2021 році має бути не нижче 6500 грн.

Профспілкова позиція щодо розміру мінімальної заробітної плати була затверджена Рішенням СПО об’єднань профспілок та направлена Мінекономіки, Мінфіну, Мінсоцполітики, НТСЕР, СПО сторони роботодавців на національному рівні.

Одночасно у Кабміні вирішили відтермінувати на грудень 2021 року заплановане на липень підвищення «мінімалки» до 6,5 тисяч гривень через застереження щодо потенційних «інфляційних небезпек». Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко. «Зміни мінімальної зарплатні пов’язані із багатьма «суміжними» чинниками, які впливають на соціально-економічну ситуацію. Ми прорахували можливість підвищити цей показник до 6000 гривень з початку року і до 6500 – з 1 липня.

Але в процесі перемовин із міжнародними партнерами пролунали застереження щодо потенційних «інфляційних небезпек». Звідси – побажання «підстрахуватися», перенісши нововведення на кінець року. Адже йдеться не тільки про вплив на державний, а й на місцеві бюджети», - розповів Міністр.

За словами голови Мінфіну, остаточне рішення щодо підвищення ухвалять в середині наступного року.

ФПУ не зупиниться на досягнутому і буде робити все що від неї залежить, щоб прискорити підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 6500 грн. і продовжити позитивну динаміку щодо її зростання захищаючи права працівників.

4 січня 2021 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИСТОПАДІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах листопада 2020 року становив 5 058,55 грн грн.

Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 2 862 грн. Мінімальна заробітна плата у листопаді ц.р. (5000 грн.) була нижчою за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 59 грн.
Середня заробітна плата в Україні у листопаді  2020 року порівняно із жовтнем знизилася на 1,5% до 11987 грн., що  на 10,5% перевищує показник докартинного рівня – лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 358 євро, що складає лише 88,6% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,7%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.
За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом листопада 2020 року відбулося зниження середньої заробітної плати (Додаток 3).
Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах авіаційного транспорту (10,3%), тимчасового розміщування й організації харчування (14,6%), фінансової та страхової діяльності (7,9%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 9400 грн. (або 78,4% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10424 грн. (або 87% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у листопаді ц.р.:
- відбулося зниження заробітної плати в переважній більшості регіонів;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (12781 грн.) та м. Києві (17582 грн.), найнижчою – у Чернігівській області (9615 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у листопаді ц.р. порівняно із жовтнем  становив 97,2%, а відносно листопада 2019 року – 108,1%.
За результатами аналізу офіційної статистики у листопаді 2020 року фонд оплати праці в Україні знизився  на 1,4% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 8,2% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом листопада зменшився у більшості галузей економіки. При цьому, найбільше падіння зазначеного показника відносно лютого ц.р. зберігається у сфері тимчасового розміщування й організації харчування – на 30,8%.
На 5,8% протягом листопада ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 грудня 2020 року склала 4010,5 млн. грн. (Додаток 5).
132,1 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 22,8% більше ніж на початку року) заборговано 2725,4 млн. грн., з яких 866,7 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 3099,6 млн. грн. або 77,3% від загальної суми заборгованості.

30 грудня 2020 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: VIII З’ЇЗД ФПУ СПІЛЧАНИ МАЮТЬ ЗУСТРІТИ КОНКРЕТНИМИ СПРАВАМИ НА КОРИСТЬ ЛЮДЕЙ ПРАЦІ

Робоча нарада керівників всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань 29 грудня  дала старт підготовці до VIII З’їзду Федерації профспілок України, окресливши етапи підготовки форуму.

Нарада розпочалася з вшанування ряду науковців та фахівців за значний вклад у відбудову Будинку профспілок, яким було вручено почесні державні і профспілкові нагороди.  Грамоту Верховної Ради України отримав голова інженерного центру асоціації «Український центр сталевого будівництва» Артем Білик. Нагрудним знаком ФПУ «Профспілкова відзнака» нагороджено завідуючого кафедри металевих і дерев’яних конструкцій Київського національного університету будівництва і архітектури Сергія Білика.

Григорій Осовий також вручив Почесні грамоти ФПУ працівникам Підприємства «Господарське управління ФПУ» Олені Лоскутовій, Миколі Здоренку, Олександру Глушенку, Дмитру Пилипенку.

У виступах Голови ФПУ Григорія Осового та його заступника Євгена Драп’ятого, керівників членських організації йшлося про те, що у сучасних умовах необхідно підвищувати ефективність роботи всіх профспілкових ланок структури Федерації, і найбільшу увагу слід  приділити роботі первинок. А свій профспілковий форум спілчани мають зустріти конкретними справами, спрямованими на захист прав та інтересів працюючої людини.

Було поінформовано, що дату, порядок та регламент З’їзду ФПУ буде обговорено та затверджено на засіданні Президії ФПУ 14 січня та засіданні Ради ФПУ 16 лютого.

Виходячи з того, що у нараді взяли участь більшість членів Президії ФПУ, було вирішено перевести нараду у статус засідання президії ФПУ. З питань, які обговорювалися, були прийняти відповідні рішення.

Григорій Осовийпобажав всім учасникам засідання у Новому році здоров’я, успіхів та нових досягнень у справі захисту прав та інтересів людини праці.

29 грудня 2020 р.

КРУГЛИЙ СТІЛ. ЧИ ПОТРІБНА УКРАЇНІ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН?

Така головна тема круглого столу, що відбувся 24 грудня у Будинку профспілок у Києві. Його організатор - ГС «Конгрес українських громад «ЗаРади майбутнього».   

До участі у заході були запрошені: Григорій Осовий - Голова Федерації профспілок України, Елла Лібанова - академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України, Юрій Єхануров - Прем'єр-міністр України в 2005-2006 р., Яна Сімутіна - співр. Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді, Галина Філюк - зав. кафедрою економіки підприємства КНУ ім. Т.Г.Шевченка, Костянтин Надутий - член Координаційної Ради Української медичної експертної спільноти, заступник Голови правління Всеукраїнського лікарського товариства, член Президії Національної лікарської ради України.

Під час дискусії учасники круглого столу обговорили стан правового забезпечення трудових відносин в Україні, напрями змін, світові тренди у захисті трудових прав, роль держави та профспілок у гармонізації трудових відносин.

Про дії та завдання профспілок щодо захисту законних прав та інтересів працюючої людини у сфері трудових відносин поінформував присутніх Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Голова ФПУ нагадав історію роботи сторін соціального діалогу при величезній підтримці Міжнародної організації праці над удосконаленням трудового законодавства. Він підкреслив, що з 2001 року було підготовлено 11 версій проекту Трудового кодексу. Згодом було підготовлено компромісний варіант. Але рік тому, напередодні новорічних свят Урядом України, без широкої публічної дискусії і фахового обговорення цілей, завдань і очікуваних результатів для суспільства було зареєстровано у Верховній Раді України проект закону «Про працю», який втілював ідею неоліберальної, а насправді антисоціальної реформи трудового законодавства.

Повну версію виступу можна подивитися тут:

Відповідаючи на запитання модератора Голова ФПУ зазначив: «Останній рік ми спостерігаємо боротьбу державної влади одночасно на двох фронтах – трудове право та права профспілок. Чому це відбувається і чи пов’язані ці проблеми?». Він наголосив, що захист трудових прав та прав працівників і профспілок є основним завдання ФПУ. А мета трудового законодавства - це створення умов для дотримання балансу інтересів як найманих працівників так і роботодавців. Тому профспілки знаходяться в авангарді цієї боротьби.
Профспілки вже не раз наголошували, що будь-яке реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов’язковим урахуванням інтересів працюючих людей. Ідеальною платформою для проведення професійної дискусії і пошуку взаємоприйнятних рішень та узгодження інтересів держави, працівників і роботодавців має стати Національна тристороння соціально-економічна рада.

Тільки за таких умов можна отримати справедливе і збалансоване законодавство, яке буде дієвим механізмом у врегулюванні інтересів усіх сторін соціального діалогу.

Повну версію відповіді дивиться тут:
Відеотрансляцію круглого столу можна подивитися тут:

21 грудня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИСТОПАДА 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах листопада 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 494,15 грн (без урахування платежів – 3 922,03 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 676,01 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 504,52 грн;
-   для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 058,55 грн (без урахування платежів -4 072,13 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 322,66 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2020 року (2 118 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 376 грн, а для працездатної особи (2 197 грн) - у 2,3 рази або на 2 862 гривень.


17 грудня 2020 р.

ПРЕЗИДІЯ ФПУ РОЗГЛЯНУЛА НИЗКУ АКТУАЛЬНИХ ПИТАНЬ

16 грудня 2020 року у Будинку профспілок у Києві у режимі відео-конференції відбулось засідання Президії Федерації профспілок України.
Головував на засіданні Голова ФПУ Григорій Осовий.
Члени Президії своєю постановою затвердили бюджет Федерації профспілок України на 2021 рік, а також ухвалили План роботи ФПУ на І півріччя 2021 року.
Одним з основних пунктів Плану є підготовка до проведення VІІІ-го з’їзду ФПУ, де серед інших питань будуть обговорені стратегічні напрями діяльності ФПУ.
Президія заслухала інформацію про участь ФПУ, її членських організацій в роботі органів соціального діалогу на всіх рівнях, про Угоду про співробітництво між Федерацією профспілок України і Всепольським порозумінням профспілок за участі Міжгалузевої профспілки українських працівників у Польщі, про стан виконання постанови Президії ФПУ від 27.11.2020 № П-28-1 «Про протидію Федерації профспілок України черговому наступу влади на права працівників та профспілок» тощо.
На цьому Президія завершила свою роботу.

На адресу Голови СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового надійшов лист від Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
У ньому, зокрема, зазначено, що  Комітет ВР  розглянув звернення СПО профспілок з пропозицією провести Спільне засідання Комітетів Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів і Комітету  з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, ключовою темою якого  мали б бути видатки на житлові субсидії у 2021 році та перерахування субсидій з урахуванням  нової ціни на природній газ.
В листі також повідомляється, що Комітетом підтримується позиція Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні  щодо необхідності  негайного відновлення гарантованого Конституцією України права працівників  на отримання винагороди за свою працю.
У зв’язку з цим поінформовано, що у Комітеті  11 березня поточного року відбулися слухання на тему: «Стан погашення заборгованості з виплати  заробітної плати», за результатами яких було схвалено низку рекомендацій.
З їх переліком можна ознайомитися у листі (додається).
14 грудня 2020 р.

ПОЗИЦІЯ ПМГУ: ЗА ОСНОВУ ТРЕБА ВЗЯТИ ЧИННИЙ ЗАКОН

Фахівцями Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства запропоновано до розгляду проєкт Закону України «Про безпеку та здоров'я працівників на роботі».
Профспілка металургів і гірників України у листі, надісланому до Федерації профспілок України, виражає свою жорстку позицію щодо законопроєкту.
Ми пропонуємо при реформуванні законодавства з питань охорони праці брати за основу чинний Закон та осучаснити окремі його статті згідно з Європейськими нормами та стандартами.
Наголошуємо, що нині діючий Закон «Про охорону праці» є одним з найбільш соціально-орієнтованих у світі.


Профспілка металургів і гірників України

11 грудня 2020 р.

ГОЛОВА СПО ОБ'ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК ЗВЕРНУВСЯ З ЛИСТОМ ДО ПРЕМ’ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ У З’ЯЗКУ З ПРОДОВЖЕННЯМ УРЯДОМ ПОЛІТИКИ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

До СПО об’єднань профспілок протягом трьох останніх місяців поточного року від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшла на опрацювання низка законопроектів України, направлених на дерегуляцію трудових відносин, які є новою тактикою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України після активного солідарного протистояння профспілок тотальній лібералізації трудових відносин та критики сумнозвісного законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708), як на національному, так і  на міжнародному рівні, що зупинило його просування. Відтепер значну частину цього законопроекту подано як окремі законопроекти щодо внесення змін до Кодексу законів про працю України, проте без зміни по суті.

Також у листі зазначається, що внесені законопроекти: «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання праці домашніх працівників», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення процедури вирішення індивідуальних трудових спорів», які розроблені на виконання пунктів 104 та 106 Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2020 № 534, мають суттєві зауваження і ніяким чином не пов’язані з подоланням негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням пандемії.

Фактично вони є продовженням реформи  лібералізації законодавства про працю шляхом дерегуляції на користь роботодавця через пряму дискримінацію трудових прав працівників, позбавлення їх права на профспілковий захист, що є прямим  шляхом до запровадження в Україні рабської праці. Крім того, більшість нововведень, що пропонуються зазначеними проектами можуть мати, особливо під час пандемії COVID-19, вкрай згубні наслідки для ринку праці, охорони праці і безпеки людей на робочому місці.

Визнаючи необхідність реформування законодавства про працю, СПО об’єднань профспілок наголошує, що таке реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов'язковим урахуванням інтересів працюючих людей, а не шляхом просування неоліберальних законопроектів, положення яких є нащадком Урядового законопроекту «Про працю» (реєстр. № 2708). Тільки за таких умов можна отримати справедливе і збалансоване для працівників та роботодавців законодавство про працю, яке буде не тільки гарантом від незаконних звільнень, але й дієвим механізмом у врегулюванні інтересів сторін.

Також у листі звернено особливу увагу, що наразі несистемний підхід до розробки низки законопроектів, направлених на врегулювання трудових відносин, без врахування положень Конституції України, міжнародних стандартів у сфері праці призведе до розбалансування цих відносин в бік ще більшої влади роботодавця, тоді як права працівників будуть суттєво обмежені. Тим самими посилюватиметься конфліктогенна ситуація в трудових колективах і протестні дії.

СПО об’єднань профспілок, який представляє 6 мільйонів працівників, вимагає від Кабінету Міністрів України зупинити просування законопроектів, як таких, що суперечать Конституції України, актам міжнародного права, ратифікованим Україною, та Директивам Європейського союзу та запропонував розробку і розгляд законопроектів щодо впорядкування норм права у сфері праці як однієї з фундаментальних складових суспільних відносин, здійснювати  на площадці Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де є можливість проведення професійної дискусії і пошуку взаємоприйнятних рішень та узгодження інтересів держави, працівників і роботодавців. Лише після цього проекти законодавчих актів подавати на розгляд Уряду і Верховної Ради України.

Таку саму спільну позицію висловила Президія Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка своїм рішенням від 27.11.2020 утворила тристоронню робочу групу з напрацювання законодавчих ініціатив.
9 грудня 2020 р.

МІЖНАРОДНІ ПРОФСПІЛКИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ПОРУШЕННЯ
ПРИНЦИПІВ СВОБОДИ АСОЦІАЦІЇ В УКРАЇНІ

У Міжнародній конфедерації профспілок (МКП) серйозно стурбовані нещодавнім арештом за рішенням суду майна Федерації профспілок України та її членських організацій, включаючи Будинок профспілок у Києві, побудований за рахунок членських внесків у 1980 році та відновлений профспілками після пожежі під час Революції гідності за фінансової підтримки профспілок світу.
Про це зазначається у листі Генерального секретаря МКП Шаран Барроу до Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та спікера Верховної Ради України Дмитра Разумкова.
МКП, яка представляє понад 200 мільйонів працівників 163 країн та територій у складі 332 національних профцентрів, у тому числі України, наголошує, що дії щодо відчуження профспілкового майна суперечать рішенню Європейського суду з прав людини, у якому чітко підкріплено принцип недоторканності профспілкової власності, а також зазначається, що вилучення профспілкової власності в інтересах держави суперечить статті 1 Європейської конвенції з прав людини.
Україна - є важливим членом міжнародного співтовариства і повинна вжити всіх можливих кроків для дотримання своїх міжнародних зобов’язань, включаючи міжнародні трудові стандарти, права людини та громадянські свободи, - підкреслює міжнародний профспілковий лідер.
Копія листа додається
4 грудня 2020 р.

ВИСТУП ГОЛОВИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ГРИГОРІЯ ОСОВОГО НА АКЦІЇ ПРОТЕСТУ 3 ГРУДНЯ 2020 РОКУ


3 грудня 2020 р.

ФЕДЕРАЦІЯ  ПРОФСПІЛОК  УКРАЇНИ
ВІД ІМЕНІ  ПОНАД 4  МІЛЬЙОНІВ СПІЛЧАН ВИМАГАЄ  ВІД  ВЛАДИ

1. Забезпечити в умовах карантину конституційне право на працю кожному громадянину. Зберегти та примножити робочі місця в реальному секторі економіки, промисловості, підприємництві. Ухвалити закони на підтримку працівників, підприємців та безробітних в умовах пандемії шляхом надання кредитів, компенсацій економічних втрат, забезпечення соціальної підтримки.

2. Підвищити у Держбюджеті-2021 розміри державних соціальних стандартів і гарантій до законодавчо гарантованого рівня, встановити мінімальну заробітну плату на рівні 6000 грн
з 1 січня та 6500 грн з 1 липня 2021 року.

3. Забезпечити в Держбюджеті-2021 достатнє фінансування бюджетних галузей відповідно до норм галузевих законів задля реального підвищення заробітної плати медикам, освітянам, недопущення замороження зарплати держслужбовцям. Забезпечити кожного працівника необхідними засобами захисту від коронавірусної хвороби (COVID-19), а громадян – безкоштовним тестуванням.

4. Зупинити просування у Верховній Раді законопроєктів, які порушують трудові та соціально-економічні права та інтереси працівників, посилюють фіскальне навантаження, руйнують систему соціального захисту. Спрямувати їх на попереднє обговорення сторонами соціального діалогу, зокрема Національною тристоронньою соціально-економічною радою.

5. Не допускати зростання цін на енергоносії та тарифів на комунальні послуги під час дії карантину з метою запобігання подальшому зубожінню населення та збільшення кількості енергетично бідних громадян.

6. Погасити заборгованість у майже 4 млрд грн з виплати заробітної плати. Запровадити економічну відповідальність за затримку виплат  працівникам, створити гарантійну установу для погашення боргів збанкрутілих підприємств.

7. Зупинити тотальний наступ на права профспілок, покласти край рейдерству профспілкового майна.

3 грудня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЖОВТНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах жовтня 2020 року становив 4 867,18 грн. (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,2 рази або на 2 670 грн. Мінімальна заробітна плата (5000 грн.) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 133 грн.
Середня заробітна плата в Україні у жовтні  2020 року порівняно із вереснем зросла на 1,5% до 12174 грн., що  на 12,2% перевищує показник лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 365 євро, що складає лише 90% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).
Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,1%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом жовтня 2020 року відбулося незначне зростання середньої заробітної плати (Додаток 3). Найбільшими темпами у жовтні ц.р. зросла заробітна плата у галузі охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – на 20,7%, сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 17,3%.
Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах авіаційного транспорту (7,4%), тимчасового розміщування й організації харчування (6,1%), фінансової та страхової діяльності (5,1%).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери є нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 9559 грн. (або 78,5% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10782 грн. (або 88,6% від середньої по економіці).

За регіональною ознакою:
- відбулося зростання заробітної плати в переважній більшості регіонів;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (13544 грн.) та м. Києві (17494 грн.), найнижчою – у Волинській області (9861 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2020 року порівняно із вереснем 2020 року  становив 100,5%, а відносно жовтня 2019 року – 110,6%.
За результатами аналізу офіційної статистики у жовтні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився лише на 1,6% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 9,7% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом жовтня збільшився у більшості галузей. При цьому, найбільше зростання зазначеного показника відбулося у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – на 20,5%, сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – на 17,7%.
На 6,5% протягом жовтня ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 листопада 2020 року склала 3791,7 млн. грн. (Додаток 5).
127,9 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 18,9% більше ніж на початку року) заборговано 2525,9 млн. грн., з яких 843,6 млн. грн. – борги державних підприємств.
Працівникам промисловості не виплачено 2894,0 млн. грн. або 76,3% від загальної суми заборгованості.
1 грудня 2020 р.

ПРОФСПІЛКИ ВИХОДЯТЬ НА ПРОТЕСТ!

Влада спільно з правоохоронними органами  цілеспрямовано порушують конституційні та міжнародні норми щодо забезпечення захисту трудових й соціально-економічних прав працівників і профспілок.
Головною причиною таких дій є принципова позиція Федерації профспілок, яка повстала проти проведення антисоціальних реформ, наступу на права працівників і профспілок.
Влада користуючись карантинними обмеженнями на масові зібрання та акції протесту, знову просуває цілу низку законопроектів, якими хоче змінити трудові норми, зробити їх ліберальними на користь роботодавців.
Не досягнувши зміни трудового законодавства через спротив людей влада  вдалася  до тиску на профспілки через правоохоронні органи, прокуратури і суди. Днями заарештовано окремі майнові об’єкти Федерації профспілок України. У ЗМІ почали тиражуватися різні неправдиві історії щодо профспілкової власності.
При тому, що правова позиція ФПУ  в правовідносинах з державою щодо визнання  права власності  на майно профспілок є незмінною і підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 09.10.2020.
Все це розцінюється як спроби залякування, переслідування професійних спілок за активну  правозахисну роботу, організований  спротив лібералізації трудового законодавства та ліквідації основних трудових і профспілкових прав громадян України.
Закликаємо всіх членів профспілок 2 і 3 грудня 2020 року прийти до Верховної Ради, щоб захистити свої конституційні права.
Акції розпочинаються о 10.00.                               
                                                                             Прес-центр ФПУ
26 листопада 2020 р.

СУД НАКЛАВ АРЕШТ НА БУДИНОК ПРОФСПІЛОК
ТА ІНШУ НЕРУХОМІСТЬ ФПУ Й НИЗКИ КОМПАНІЙ

Офіс генпрокурора здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12020000000000878 від 14.09.2020. в рамках якого, як зазначається в судових матеріалах, встановлено, що "відповідно Закону України «Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, що розташовані на території України», службовими особами Федерації професійних спілок України та інших суб'єктів господарської діяльності привласнено ряд об'єктів нерухомого майна державної власності в особливо великих розмірах" (цитата).

 
03.11.2020 Печерський райсуд м. Києва задовольнив клопотання прокурора та кількома своїми ухвалами (1.2. 3.4) наклав арешт на низку об'єктів нерухомості, які належать Федерації профспілок та іншим суб'єктам господарювання, в т.ч.
 
-    будівлю (літ.А) за адресою: м. Київ. Майдан Незалежності. 2 в цілому, яка розділена на два об'єкти - групу нежитлових приміщень площею 11 967.4 кв.м.. що перебуває у власності Федерації профспілок, та групу нежитлових площею 6790.3 кв.м.. що перебуває у володінні ТОВ "Майдан Плаза";
 
-    комплекс будівель площею 17 597.7 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Інститутська. 1;
 
-    нежитлову групу приміщень площею 777.3 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Хрещатик. 16- А;
 
-    нежитлову будівлю площею 2470.2 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Хрещатик. 16- А;
 
-    будівлю (літ. В) площею 438.7 кв.м. за адресою: м. Київ, площа Контрактова. 10;
 
-    ресторанний комплекс (літ. А) площею 1352 кв. м. за адресою: м. Київ, вулиця Труханівська. 4-А:
 
-    нежилі будівлі та споруди площею 1171.4 кв.м. за адресою: м. Київ. Паркова дорога. 18 (Труханів острів);
 
-    об'єкти нерухомого майна площею 2382.00 кв.м. за адресою: м. Київ. Паркова дорога. 28;
 
-    учбово-спортивну базу «Святошин» площею 5803.9 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Оборони Києва (уточнюється, що власник - Федерація профспілок);
 
-    гараж багатоповерховий площею 7669.2 кв. м за адресою: м. Київ. Залізничне шосе, 21 (власник - Федерація профспілок);
 
-    групи нежитлових приміщень площею 379.8 кв.м. за адресою: м. Київ. вул. Сім'ї Кульженків, 14-Б (власник - Федерація профспілок);
 
-    комплекс будівель площею 2245.40 кв.м. за адресою: м.Київ. вулиця Лодигіна. 2;
 
-    нежилі приміщення готельного комплексу площею 1169.27 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Раїси Окіпної. 2 (літера "А");.
 
-    будівлю площею 1898, 5 кв.м, за адресою: м. Київ, вулиця Медова, 5-Б (наразі у власності ТОВ "Амаркорд-Алекс");
 
-    нежитловий будинок по літері "А" площею 2767.1 кв.м (адреса та власник не уточнюється);
 
-    готельно оздоровчий-комплекс площею 3259,2 кв.м за адресою: Львівська обл.. м. Трускавець, вул. Мазепи. 21 (як зазначається, наразі у власності ГОВ "Золота Корона Хотелс”);
 
-    будівлі санаторно-оздоровчих закладів за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 2 (власник - ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофздравниця”);
 
-    частину будівель та споруд санаторію "Зірка" (І відділення) площею 5705.7 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель. вул. Великого Жовтня, 54 (власник - “Укрпрофздравниця ”);
 
-    частину будівель та споруд санаторію "Зірка" (11 відділення) площею 6319.2 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Ворзель. вул. Великого Жовтня. 54 (власник - “Укрпрофздравниця ”);
 
-    майновий комплекс - санаторій «Жовтень» (Конча-Заспа. Столичне шосе. 27 км.) площею 22 762,9 кв.м., за адресою: м. Київ, Столичне шосе, будинок БН (власник - "Укрпрофздравниця ”);
 
-    домоволодіння площею 11 804.5 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Бернардацці, 4/6 (власник - ТОВ «Будлайф Інвест»);
 
-    об'єднання санаторно-курортних закладів на курорті Куяльник за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, вул. Лиманна. 170 (власник - “Укрпрофоздоровниця”);
 
-    будівлі клінічного санаторію ім. Горького площею 15 117.5 кв.м. за адресою: Одеська обл.. м. Одеса, Фон ганська дорога. 165 (власник - "Укрпрофоздоровниця”):
 
-    будівлю та споруди літ.А.А'А".Ж.3.1.К.М за адресою: Закарпатська обл.. м. Ужгород, вулиця Проектна, 3 (наразі у власності ТОВ "Закарпатековторсировина");
 
-    бібліотеку /А-9/ площею 1100.4 кв.м. за адресою: м. Луцьк, проспект Молоді. 4 (власник
 
-    Федерація профспілок);
 
-    приміщення №2 площею 449.2 кв.м за адресою: м. Луцьк, проспект Молоді, 4-е (наразі у власності ТОВ «Праймсервіс-Плюс»).
24 листопада 2020 р.

ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ ТА РІВЕНЬ БІДНОСТІ

На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення та бідності у цілому по Україні та в розрізі регіонів.
За даними Держстату за II квартал 2020 року номінальні доходи населення склали 867,5 млрд грн, що становило 95,5% порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг становив 94,7%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, зменшився на 7,3%.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу у II кварталі 2020 року складав 15 566 грн, що становило 95,2% порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Спостерігається зменшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у II кварталі 2020 році становила 45,5% проти 48,6% у відповідному періоді 2019 року.
За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-вересень 2020 року становила 11 199 грн, що на 9,2% більше, ніж у відповідному періоді 2019 року.
Індекс реальної заробітної плати за січень-вересень 2020 року по відношенню до відповідного періоду 2019 року становив 106,6 відсотка.
У вересні 2020 року середня заробітна плата штатних працівників становила 11 998 грн, що порівняно з серпнем 2020 року склало 104,8%, а відносно вересня 2019 року – 112,3% (у промисловості заробітна плата працівників становила 13 188 грн, або 109,0% в порівнянні з вереснем 2019 року).
Ціни на споживчому ринку, за даними Держстату, у жовтні 2020 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 1,0%, а з початку року - на 2,7 відсотка.
З початку року зросли ціни на освіту (на 13,8%), охорону здоров’я (на 6,6 %), житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 5,0%), зв’язок (на 3,9%), продукти харчування та безалкогольні напої (на 1,8%), транспорт (на 1,0%), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 0,6%).
Знизились ціни на відпочинок і культуру (на 0,7%), одяг і взуття (на 0,3%).
Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за даними 2019 року склали 9 670 грн (у 2018 році – 8 309 грн), міського – 10 062 грн, сільського – 8 857 грн (у 2018 році відповідно – 8 643 грн та 7 619 грн).
Серед усіх витрат домогосподарств 91,3% становили споживчі сукупні витрати (у 2018 році – 92,0%), з них на:
-         продовольчі товари – 49,8%;
-         непродовольчі товари – 25,3%;
-         послуги – 16,2%.
За I квартал 2020 року спостерігається суттєве збільшення показників бідності за основними абсолютними критеріями. Так, рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився з 38,1% у I кварталі 2019 року до 43,8%, а за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму – з 25,5% до 28,3%. Рівень абсолютної бідності, розрахований на основі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, збільшився і склав 2,9% проти 2,8% за I квартал 2019 року.
Що стосується показників відносної бідності за I квартал 2020 року, то рівень бідності за критерієм за витратами (75% медіани сукупних витрат) залишився на рівні I кварталу 2019 року і склав 25,4%, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60 % медіани сукупних доходів) зменшився на 0,1 в. п. і склав 12,8 відсотка.
Рівень бідності серед:
- працюючих за відносним критерієм за витратами зменшився на 1,3 в.п. і склав 18,9% (за I квартал 2019 року – 20,2%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 1,2 в.п. і склав 16,8% (за I квартал 2019 року – 15,6%);
- осіб пенсійного віку (непрацюючих) за відносним критерієм за витратами збільшився на 5,6 в.п. і склав 31,7% (за I квартал 2019 року – 26,1%), за абсолютним критерієм за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму збільшився на 8,8 в.п. і склав 39,6% (за I квартал 2019 року – 30,8%).
24 листопада 2020 р.

ЗАБЕЗПЕЧИМО КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО ПРАЦІВНИКІВ
НА СВОЄЧАСНЕ ОТРИМАННЯ ЗАРПЛАТИ!

Федерація профспілок України, як найчисельніша громадська організація, що представляє та захищає соціально-трудові інтереси найманих працівників, звернулась листом до Президента України Володимира Зеленського як Глави держави та гаранта додержання Конституції України, прав і свобод громадянин з приводу забезпечення конституційного права працівників на своєчасне отримання зарплати.
У листі наголошується, що у порушення гарантій і норм Конституції України, міжнародного й національного законодавства протягом усіх років незалежності в Україні не вирішується питання забезпечення своєчасного отримання працівниками заробітної плати та ліквідації заборгованості з її виплати, обсяг якої продовжує невпинно зростати.
На виконання постанови Президії ФПУ від 04.11.2020 № П-27-9 «Про дії ФПУ, її членських організацій щодо вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати» ФПУ звертається до Глави держави з проханням сприяти вирішенню проблеми заборгованості з виплати заробітної плати та прийняти рішення, зокрема, щодо:
- внесення до Верховної Ради України та визначення як невідкладної законодавчої ініціативи стосовно ратифікації частини ІІІ Конвенції МОП № 173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;
- надання доручення Раді національної безпеки і оборони України розглянути на своєму засіданні проблему заборгованості з виплати заробітної плати з метою упередження виникнення кризової ситуації, що загрожуватиме національній безпеці України;
- надання доручення Кабінету Міністрів України стосовно розробки законодавчих пропозицій щодо посилення економічного захисту працівника, утворення гарантійної установи для захисту грошових вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця та визнання заробітної плати позачерговим пріоритетним платежем порівняно з іншими зобов’язаннями роботодавця, зокрема за кредитами, перед Пенсійним фондом та фондами соціального страхування.
Лист підписав Голова ФПУ Григорій Осовий.


23 листопада 2020 р.

УРЯДОМ ДАНО СТАРТ НОВІЙ СИСТЕМІ
ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ – ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК

18 листопада 2020 року на засіданні  Уряду підтримано законопроект „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи".
Цим актом передбачається запровадження в державі нової системи пенсійного забезпечення. Стосуватиметься вона працівників, що працюють у шкідливих та особливо шкідливих умовах праці, і на початковому етапі охоплюватиме 135 тис. працюючих віком до 35 років.
У своєму виступі в онлайн-форматі Голова ФПУ Григорій Осовий підкреслив, що проблема нормативного врегулювання пільгового пенсійного забезпечення потребує вирішення, оскільки на сьогодні ситуація у цій сфері є критичною. Часто-густо лунають думки щодо необхідності скасування пільгового пенсійного забезпечення, як пережитку попередньої, ще радянської системи. Це, безумовно, турбує як пенсіонерів, так і самих працівників, які працюють у цій сфері.
У ході обговорення законопроекту зазначалось, що з урахуванням змін, які відбулися останніми роками у процесі становлення незалежної держави Україна, багато вітчизняних підприємств вже припинили свою діяльність, пройшли реструктуризацію, або стали економічно неактивними. Заборгованість таких підприємств перед Пенсійним фондом України за пільговівків протягом останніх 10 років зросла більш ніж у 5 разів і на сьогодні становить понад 14 млрд.грн.
Виникає майже патова ситуація: бізнес за цих працівників грошей до ПФ не перераховує. Але люди, які мають право на пенсію, повинні її отримувати! Якщо цього не відбувається, з ними має розраховуватись держава. Це може здійснюватись або за рахунок коштів з Держбюджету, або шляхом  перерозподілу коштів Пенсійного фонду.
Профспілки вбачають в цьому несправедливість, тому що це зменшує можливості підвищення пенсій для усіх інших пенсіонерів. Фактично одні пенсіонери мають собі у збиток забезпечувати пенсією інших, адже, це робиться за рахунок коштів Пенсійного фонду, і зазначені кошти могли би бути спрямовані на підвищення пенсій для пенсіонерів не пільгових категорій.
Чому за роботодавця мають розраховуватись держава, або ПФ?
Зважаючи на це, під час тривалих дискусій щодо розв’язання зазначеної проблеми соціальні партнери ще 2017 року прийшли до спільної думки, що за тих працівників, які працюють у шкідливих умовах праці, роботодавець має сплачувати більш високу ставку ЄСВ. І це було би справедливим.
- А хто ж має забезпечити ось ці додаткові виплати за своїх працівників, як не роботодавець? – запитує Григорій Осовий. - Змінюй умови праці, усувай шкідливі фактори на виробництві і ти не будеш сплачувати додаткові гроші у вигляді підвищеного соціального внеску.  Отже, тоді було вирішено, що додатковим (до встановленого ЄСВ – 22%) для роботодавця внеском за пільгових працівників має бути - 15% за тих, хто працює в особливо шкідливих умовах (Список №1), і 7% - для тих, хто працює у шкідливих і небезпечних умовах праці (так званий список №2). Саме з цього додаткового ресурсу могли б бути здійснені виплати пенсіонерам-пільговикам. Такий законопроект було підготовно і підтримано трьома сторонами соціального діалогу, але попереднім складом ВР він так і не був прийнятий. Тепер нова владна команда знову повернулась до цього питання, тому що борги перед ПФ у зв’язку з невідшкодуванням пільгових пенсій роботодавцем лише зростають, і ця проблема потребує негайного вирішення.
Що ж наразі запропоновано Урядом?
Для працівників, які не досягли віку 35 років та працюють у шкідливих і особливо шкідливих умовах праці, створюється нова - накопичувальна професійна пенсійна система, до якої роботодавець буде перераховувати відповідну суму грошей (згідно зі списком 1, або списком 2). Для цього буде створено недержавний пенсійний фонд, де для працівників буде відкрито накопичувальні  рахунки, з яких вони згодом отримуватимуть гроші.
Фактично, це пілотний проект, свого роду, експеримент. Бо така система пропонується лише для окремої категорії працівників. За законопроектом деякі категорії мають обов’язково перейти до такої системи, але у працівника є можливість добровільно обрати іншу систему пенсійного забезпечення, зокрема, солідарну, що може бути закріплено у колективному договорі. І тут зростає роль профспілок.
- Під час дискусій та опрацюванні цього законопроекту профспілки вбачали інший механізм функціонування накопичувальної професійної пенсійної системи, - акцентує Голова ФПУ. - Внески мали б акумулюватись у Пенсійному фонді, який мав би створювати державні професійні пенсійні системи. Таким чином держава брала би під свій патронат нову систему і виступала би певним її гарантом, чого наразі, на жаль, немає.
Через це у своєму виступі на засіданні Уряду Григорій Осовий висловив застереження з приводу того, якою буде пенсія для вказаної категорії працівників? Якщо зараз у існуючій солідарній системі роботодавець сплачує за працівника 22 відсотки ЄСВ, то у новій системі розмір внесків буде набагато меншим. І виходить, що цих грошей може виявитись недостатньо, щоб названі категорії осіб отримували пенсії хоча б у розмірах, які наразі гарантовані солідарною пенсійною системою. Тому мотивація переходити на нову систему поки відсутня.
Представник профспілок також зосередив увагу на гарантіях зазначених пенсійних накопичень. У законопроекті прописано, що держава має забезпечувати контроль за діяльністю згаданих фондів, вести регуляторну політику. Але будь-яких гарантій, чи відшкодувань у випадку форс-мажорів, банкрутства недержавних пенсійних фондів, або шахрайських дій, на жаль, не передбачено.
І також немає гарантій від інфляційного знецінення цих активів, адже, вони, мають вкладатись у прибуткові фінансові  інструменти, щоб це забезпечувало їх збереження. Також потрібно враховувати вартість управління активами, тут повинні бути високодохідні джерела розміщення зазначених накопичень.
І ще одне, на що звернув увагу представник профспілок, – надто швидко планується запровадження нової пенсійної системи (у другому кварталі 2021 року), тоді, як сама її інфраструктура на сьогоднішній день ще не визначена. Таке прискорене її впровадження може створити багато проблем. Доречи, міжнародні експерти з Міжнародної організації праці також вважають, що в Україні запровадження другого рівня обов’язкової накопичувальної пенсійної системи є передчасним. Для цього насамперед необхідна економічна стабільність.
Наприкінці обговорення Прем’єр-міністр Денис Шмигаль подякував профспілкам за  конструктивні пропозиції до законопроекту і висловив впевненість, що при подальшому його опрацюванні у Комітетах ВРУ, усі вони будуть ретельно вивчені депутатами.

13 листопада 2020 р.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ В СІЧНІ-ЖОВТНІ 2020 РОКУ

Упродовж січня-жовтня 2020 року в результаті заходів, здійснених Національною службою посередництва і примирення у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 494,3 млн грн від залишку загальної суми боргу (1 млрд 152,5 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.

За цей період Службою проведено 3819 примирних процедур, спрямованих на сприяння вирішенню КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема, 3588 узгоджувальних зустрічей, 223 засідання примирних комісій та 8 засідань трудового арбітражу.

Упродовж звітного періоду НСПП сприяла вирішенню 360 КТС(К)      (3 – на національному, 3 – на галузевому, 6 – на територіальному, 348 – на виробничому рівнях), в яких брали участь понад 1,4 млн працівників 6771 суб'єкта господарювання.

Загалом, у зазначених 360 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 740 вимог, з яких: 438 (59,2%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 150 (20,2%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 136 (18,8%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 16 (2,2%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.

Упродовж січня-жовтня п.р. НСПП зареєстровано 183 КТС(К): 2 – на територіальному, 181 – на виробничому рівнях (у 1,2 рази або на 22% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року), в яких найманими працівниками висунуто 324 вимоги (у 1,4 рази або на 40,3% більше, ніж у січні-жовтні минулого року).

Так у ІІ півріччі 2020 року найбільш конфліктна ситуація склалася у галузі охорони здоров’я, зокрема, із загальної кількості КТС(К), зареєстрованих в жовтні, майже 70,6% склали спори саме в медичних закладах.

За сприяння НСПП упродовж звітного періоду вирішено та знято з реєстрації 198 КТС(К): 2 – на територіальному, 196 - на виробничому рівнях (на 24,5% більше порівняно з аналогічним періодом 2019 року) та 377 вимог (на 54,5% більше, ніж у січні-жовтні минулого року). Із загальної кількості вирішених спорів, 28,3% - у закладах охорони здоров’я та 10,6% - у сфері державного управління.

З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціально-трудових відносин (далі – СТВ) упродовж січня-жовтня п. р. НСПП здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 778 розбіжностей між сторонами СТВ (далі – розбіжності) на 719 підприємствах у 713 конфліктних ситуаціях (5 – на територіальному, 708 – на виробничому рівнях), з яких 15% - у закладах охорони здоров’я, майже 10% - у закладах освіти.

Упродовж десяти місяців Службою взято на облік 545 конфліктних ситуацій (3 – на територіальному, 542 – на виробничому рівнях) та 594 розбіжності на 539 підприємствах. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість конфліктних ситуацій в сфері державного управління збільшилась у 5 разів, на підприємствах сільського, лісового та рибного господарства – у 2,8 рази, в транспортній галузі – у 1,4 рази.
За сприяння НСПП врегульовано 436 конфліктних ситуацій (4 – на територіальному, 432 – на виробничому рівнях), з яких майже 17% - в закладах охорони здоров’я, та усунуто 466 розбіжностей між сторонами СТВ на 466 підприємствах.

Завдяки превентивним заходам НСПП лише 27 конфліктних ситуацій (3,8% від загальної кількості) стали предметом виникнення КТС(К).
У рамках реалізації заходів щодо сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) працівники НСПП брали участь у 242 засіданнях комісій (обласних, місцевих, районних) адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 1012 підприємств у сумі майже   1 млрд 856 млн грн.

Відповідно до повноважень НСПП продовжувала здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надавати консультації та  роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей відповідно до чинного законодавства України.

Так, в жовтні п.р. понад 300 найманих працівників провели 1 страйк та 2 акції соціального протесту, в яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

Загалом з початку 2020 року відбулось 7 страйків та 91 акція соціального протесту, в яких взяли участь понад 35,6 тис найманих працівників підприємств, установ, організацій.

13 листопада 2020 р.

ФПУ РОЗПОЧАТО НОВИЙ ПРОЄКТ ЩОДО ЗАХИСТУ
ТРУДОВИХ ПРАВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ

В рамках програми «Людяність та взаємодопомога» спільної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» і Представництва Європейського Союзу в Україні, Департамент правового захисту і Департамент охорони праці апарату ФПУ та МГО «Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я» (LHSI) розпочали реалізацію проєкту «Захист трудових прав працівників під час епідемії коронавірусу».

Метою проекту є розширення знань юристів та технічних інспекторів праці членських організацій ФПУ щодо можливостей захисту трудових прав членів профспілок під час епідемії коронавірусу в Україні.

11 листопада цього року Департамент правового захисту і Департамент охорони праці апарату ФПУ та команда LHSI провела першу установчу зустріч для узгодження технічних питань проєкту, графіку виконання поставлених завдань та необхідну зовнішню експертизу.

Під час обговорення було визначено, що експерти проєкту проведуть вивчення типових випадків порушення прав працівників або дискримінації на робочому місці, пов’язану з епідемією коронавірусу, а також буде розроблено посібник  з захисту трудових прав працівників під час епідемії коронавірусу, а саме з правових питань та  рекомендацій щодо основних дій профспілок стосовно захисту безпеки і здоров’я працівників під час карантину та запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (Covid-19).
12 листопада 2020 р.

ПРОВОКАЦІЯ ПРОТИ ПРОФСПІЛОК – НЕ ПРОЙДЕ!

Нещодавно в соціальних мережах було поширено Звернення голів окремих громадських рад до Президента України, Голови Верховної Ради України та голів фракцій Парламенту з вимогою вирішити на законодавчому рівні питання проведення реституції майна, що належить Федерації профспілок України на законних підставах.
На офіційних веб-сайтах цих органів, де відповідно до пункту 25 Типового положення про громадську раду при міністерстві, іншому центральному органі виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р., мали б публікуватися всі протоколи громадських рад, не було жодного  ухваленого рішення щодо майна профспілок, їх об’єднань та надання повноважень головам громадських рад підписувати зазначене Звернення.
Для з’ясування обставин його появи ФПУ звернулася до органів виконавчої влади, при яких створено згадані громадські ради. У відповідях на запити ФПУ повідомляється про відсутність у них іншої інформації, ніж та, що розміщена громадськими радами на їх офіційних сайтах.
Отже, можна стверджувати, що жодна з осіб, які підписали Звернення, не уповноважувалася на це громадськими радами. Підписанти діяли виключно як фізичні особи, висловлюючи свою особисту думку і керувалися при цьому власними суб’єктивними інтересами.
Також слід зауважити, що шість з восьми підписантів є членами Громадської ради при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. Серед них і колишній голова Громадської ради при Держпраці Анатолій Владичанський, термін повноважень якого закінчився ще в квітні 2020 року.
На переконання ФПУ, дане Звернення є умисною провокацією, спрямованою на дискредитацію профспілкового руху в Україні.
Про це Федерація у своїх листах повідомила Президента України і Голову Верховної Ради України.
12 листопада 2020 р.

КЕРІВНИКІВ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ ШТРАФУВАТИМУТЬ ЗА ТЕ, ЩО ЇХНІ ВІДВІДУВАЧІ НЕ НОСЯТЬ ЗАХИСНІ МАСКИ

Народними депутататми Верховної Ради України 6 листопада ц.р. підтримано законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски.


Депутатами схвалено законопроєкт №3891 про обов'язкове носіння масок чи респіраторів в громадських місцях і транспорті. Відтепер на час карантину з громадян стягуватимуть штрафи за відсутність у них маски у громадських місцях та транспорті. Штраф становитиме від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 170 до 255 гривень.

Доречи, глава МОЗ Максим Степанов і головний санітарний лікар Віктор Ляшко попередньо оголошували про те, що правоохоронці будуть складати протоколи і штрафувати порушників маскового режиму відразу на місці. Оштрафувати можуть не тільки за відсутність маски, а й за її неправильне носіння. Важливо пам’ятати, що захисна маска має щільно закривати ніс і рот, а не висіти на підборідді.

Окрім цього, Рада попередньо підтримала законопроєкт №3890, який має запровадити штрафи для власників бізнесу, установ та організацій за те, що їхні відвідувачі не носять захисні маски. Згідно із цим законопроєктом, штрафувати будуть за пропуск людей під час карантину в громадські будинки, споруди, громадський транспорт без вдягнутих респіраторів, захисних масок, що закривають ніс та рот.

Розмір штрафу від 200 до 300 неоподаткованих мінімумів громадян — тобто від 3 400 до 5 100 грн.

8 листопада 2020 р.

У РЕЖИМІ ВІДЕО-КОНФЕРЕНЦІЇ ВІДБУЛАСЬ РАДА ФПУ

Важливі питання щодо захисту прав працівників усіх галузей економіки та бюджетної сфери, зокрема в умовах карантинних обмежень, введених Урядом через пандемією СОVID-19, обговорено  5 листопада 2020 року на засіданні Ради Федерації профспілок України.
Члени Ради ФПУ брали участь у засіданні в  онлайн-режимі в студіях, які були організовані як у Києві, так в усіх обласних центрах України. Дехто з них підключились до відео-конференції в індивідуальному порядку.
У роботі Ради взяв участь та виступив заступник Міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Віталій Немилостивий. Він наголосив на послідовій та принциповій позиції профспілок щодо необхідності розвитку реального сектору промисловості в Україні і подякував за це присутніх.
У доповіді про соціально-економічний стан у вітчизняній економіці та захист прав працівників заступник Голови ФПУ Олександр Шубін зазначив, що надзвичайно тривожним проявом погіршення соціально-економічної ситуації в Україні у період карантину є суттєве зростання бідності населення, що спричинене:
- падінням ВВП (у II кварталі п.р. на 11,4%);
- скороченням промислового виробництва (за 8 місяців п.р. на 7,4%);
- зниженням рівня зайнятості населення до 50,3% та підвищенням рівня безробіття до 9,2%;
- зменшенням утричі кількості вакансій, зареєстрованих у Державному центрі зайнятості, та зменшенням на понад 800 тис. чисельності застрахованих осіб;
- падінням середньої заробітної плати (у квітні ц.р. - на 8,9%) та уповільненням її зростання в подальшому, а також
- зростанням заборгованості з виплати заробітної плати.
Профспілки констатують, що протягом останніх десятиліть відбувалась деіндустріалізація України, занепад її промисловості та інфраструктури, перетворення економічної структури країни від індустріальної до аграрної.
Сьогоднішня криза у світовій економіці вимагає оперативних заходів з підтримки внутрішнього виробництва. Тому Європейська конфедерація профспілок (ЄКП) у своїй позиції щодо нової промислової стратегії для Європи закликала до формування засад нового соціального та стійкого порядку денного промислової політики, спрямованого на зміцнення зайнятості та інклюзивного управління, посилення його соціального виміру.
Промислова стратегія має бути переглянута і в Україні з метою вирішення нових викликів, спричинених спалахом пандемії коронавірусу, а також необхідністю значних інвестицій та вжиття заходів із справедливого оподаткування.
Закликати Парламент України, Раду національної безпеки і оборони України, Кабінет Міністрів України до вжиття невідкладних заходів, спрямованих на:
- вирішення проблеми заборгованості з виплати заробітної плати та недопущення її виникнення в подальшому;
- збереження зайнятості населення та створення умов для підвищення її рівня;
- дотримання та збереження соціальних гарантій в трудових колективах і для населення України в період пандемії, а також посилення заходів безпеки для працівників.
На засіданні також були розглянуті питання та прийняті рішення про зміни до Регламенту Ради ФПУ та Статуту ФПУ, про підготовку до проведення VIII З’їзду ФПУ і фінансове забезпечення статутної діяльності ФПУ у 2021 році.
Зміни до Стратегії управління профспілковим майном презентував заступник Голови ФПУ Володимир Саєнко.

Із заключним словом до членів Ради звернувся Голова ФПУ Григорій Осовий.
3 листопада 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ВЕРЕСНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах вересня 2020 року становив 4 865,23 грн. (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2197 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,2 рази або на 2 668 грн. Мінімальна заробітна плата (5000 грн.) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 135 грн.

Середня заробітна плата в Україні у вересні  2020 року порівняно із серпнем зросла на 4,8% до 11998 грн., що  на 10,6% перевищує показник лютого ц.р. (Додаток 2). В перерахунку на євро вона склала 363,6 євро, що складає лише 90% від аналогічного показника лютого ц.р. (404 євро).

Співвідношення мінімальної заробітної плати (5000 грн.) до середньої склало 41,7%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

За більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом вересня 2020 року відбулося незначне зростання середньої заробітної плати (Додаток 3). Найбільшими темпами у вересні ц.р. зросла заробітна плата у галузі освіти – на 24%, сферах професійної, наукової та технічної діяльності – на 10,1% та сільського, лісового, рибного господарства – на 9,7%.

Найбільше відставання зарплат від лютого ц.р. залишається у сферах тимчасового розміщування й організації харчування (11,5%), фінансової та страхової діяльності (10,5%) та авіаційного транспорту (9,4%).

Заробітна плата працівників галузі охорони здоров'я та надання соціальної допомоги, незважаючи на прийняті рішення щодо її підвищення в умовах карантину, складає 8931 грн. або 74,4% від середньої по економіці.

За регіональною ознакою:
- відбулося зростання заробітної плати в усіх регіонах;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (12981 грн.) та м. Києві (17253 грн.), найнижчою – у Волинській області (9766 грн.).

Індекс реальної заробітної плати у вересні 2020 року порівняно із серпнем 2020 року  становив 104,3%, а відносно вересня 2019 року – 109,7%.

За результатами аналізу офіційної статистики у вересні 2020 року фонд оплати праці в Україні збільшився на 5,5% відносно попереднього місяця та перевищив показник лютого ц.р. на 8,0% (Додаток 4). Фонд оплати праці протягом вересня збільшився у більшості галузей. При цьому, найбільше падіння зазначеного показника відбулося у сфері поштової та кур'єрської діяльності – на 11,3%.

На 4,1% протягом вересня ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати та станом на 1 жовтня 2020 року склала 3560,9 млн. грн. (Додаток 5).

130,3 тисячам працівників економічно активних підприємств (на 21,1% більше ніж на початку року) заборговано 2318,7 млн. грн., з яких 788,3 млн. грн. – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості не виплачено 2666,8 млн. грн. або 74,9% від загальної суми заборгованості.
Найбільшими темпами у серпні ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати у сфері мистецтва, спорту, розваги та відпочинку – на 202,7%.
2 листопада 2020 р.

ВЛАДА ХОЧЕ ЗАПРОВАДИТИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ РОБОТУ «ЗА ВИКЛИКОМ»

Мінекономіки розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості», який надійшов на розгляд СПО об’єднань профспілок.
Законопроектом пропонується врегулювати у Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП) одну з форм нестандартної зайнятості шляхом запровадження трудового договору з нефіксованим робочим часом, що є фактично виконанням роботи за викликом. Роботодавцю, як передбачено проектом, можна тримати 10% працівників на умовах, коли вони реально можуть бути забезпечені роботою не менше ніж 8 годин на місяць, а виконувати її мають у будь-який час, коли їх викличуть. Оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час.
Проаналізувавши законопроект, СПО об’єднань профспілок наполягає на встановленні на законодавчому рівні працівникам з нефіксованим робочим часом підвищених соціальних гарантій, виходячи з наступного.
Слід зазначити, що трудові договори із нефіксованим робочим часом, коли час виконання трудових функцій заздалегідь не встановлено, а встановлюється в односторонньому порядку – роботодавцем, порушують інтереси працівника, оскільки працівник не може планувати свій час і доходи, стає повністю залежним від роботодавця. У зв’язку з цим такі працівники потребують більших соціальних гарантій, ніж ті, які працюють у звичайному режимі.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, ним враховується досвід Великобританії, Бельгії, Нідерландів, Угорщини тощо, в яких на сьогодні на законодавчому рівні врегульовано і широко застосовується такий вид трудового договору як «zero-hours contract», до юридичної природи якого за аналогією можна віднести трудовий договір із нефіксованим робочим часом. Але не взято до уваги, що в законодавстві зарубіжних країн, на які йдеться посилання, існують два типи роботи за викликом.
• Договір «Нуль годин» (zero-hours contraсts), сутність якого полягає в тому, що за його умовами роботодавець не зобов’язаний надати працівникові роботу та не несе відповідальність (наприклад, у вигляді виплати визначеної компенсації) за її ненадання. При цьому ні мінімальна тривалість робочого часу, ні режим роботи сторонами не узгоджуються. Можливо, робота не буде надана зовсім, що позбавляє працівника гарантій зайнятості та отримання заробітної плати.
• Договір «Мінімум-максимум» (minmax contraсts). У даному випадку встановлюється нижча межа робочого часу, відпрацювання якої повинен забезпечити роботодавець, а також верхня межа робочих годин, яку зобов’язаний відпрацювати працівник за наявності виклику. У разі, якщо роботодавець залучає працівника до роботи, яка є меншою ніж мінімальна межа, працівникові повинна бути виплачена така винагорода, яка була б виплачена, якщо працівник відпрацював би встановлений мінімум часу.
           Крім того, слід зазначити, що відсутність чіткого графіку роботи та невизначеність моменту початку та закінчення її виконання, змушують працівників із нефіксованим робочим часом більшу частину часу перебувати у режимі очікування, поки вони не запрошені на роботу. Ці працівники, як правило, можуть працювати, як неповний робочий день, так і можуть бути штатними працівниками, коли необхідна їхня присутність до виклику, хоча інші працівники, що працюють на виклику, працюють тільки тоді, коли їм зателефонують. Залежно від організації праці роботодавці можуть вимагати від працівників залишатися на час очікування до виклику у приміщенні роботодавця або неподалік від нього.
Виходячи з цього, вважаємо, що обмеження прав працівника у період очікування виклику має бути компенсовано виплатою певної винагороди, розмір якої може коливатися в залежності від жорсткості обмежень, що встановлюються роботодавцем.
           Крім того, виходячи з практик зарубіжних країн, на які йдеться посилання у пояснювальній записці до проекту, на роботодавця має бути покладено обов’язок оплачувати певний мінімум робочих годин, незалежно від факту використання праці працівника.
Слід зазначити, що законопроект не дає відповіді яким чином будуть забезпечуватися базові соціальні гарантії (забезпечення лікарняними, відпустками, достатнім рівнем заробітної плати тощо), як це задекларовано у пояснювальній записці до нього, оскільки відсутні певні норми у статті, що регулює такий режим роботи, навіть на кшталт нормі статті 56 КЗпП, так і механізм їх реалізації в частині настання страхового випадку, пов’язаного з тимчасовою непрацездатністю, нещасним випадком на виробництві, безробіттям, а також обчислення стажу роботи, який дає право працівнику на щорічну відпустку, та страхового стажу для  призначення пенсії.
Висновок СПО об’єднань профспілок
Законопроект потребує суттєвого доопрацювання і не може бути погодженим, оскільки ним не гарантуються права на соціальний захист працівників, визначений статтею 46 Конституції України, та не повою мірою відповідає Директиві ЄС 2019/1152 від 20.06.2019 про прозорі та передбачувані умови праці в Європейському Союзі в частині договорів з нефіксованим робочим часом.
Прийняття цього законопроекту дестабілізує зайнятість в Україні, унеможливить ефективний захист трудових прав працівників, що в свою чергу матиме негативні наслідки для національної економіки.

26 жовтня 2020 р.

ПРО СИТУАЦІЮ У СОЦІАЛЬНОМУ СТРАХУВАННІ НА
ВИПАДОК БЕЗРОБІТТЯ В УМОВАХ КАРАНТИНУ

Зміни, що відбулися в країні у зв’язку із соціально-економічною та карантинною ситуацією позначилися на фінансовому забезпеченні Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття щодо здійснення ним своїх зобов’язань перед застрахованими особами тощо.

Затверджений бюджет Фонду на цей рік було передбачено бездефіцитним, навіть  із резервом у сумі 156 млн.грн.

Проте, вже в ІІ кварталі 2020 року бюджет Фонду потребував кардинальних змін у зв’язку з недонадходженням коштів від єдиного соціального внеску та одночасним збільшенням видатків Фонду, обумовленими карантином, установленим Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та відповідними законодавчими змінами.  

Так, законодавчими змінами передбачено:
- допомога по безробіттю нараховується з 1-го, а не з 8-го дня реєстрації у службі зайнятості;
- мінімальний розмір допомоги по безробіттю на час карантину тим, хто протягом останнього року мав менше 6 місяців страхового стажу (допомога нараховується незалежно від стажу роботи і середнього заробітку) підвищено з 650грн. до 1 000грн.;
- впроваджено надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю на період карантину (у разі зупинення (скорочення) діяльності роботодавця, яке призвело до скорочення тривалості робочого часу його працівників через карантин, а також вимушеного тимчасового скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через карантин).
Якщо на 01.02.2020р. було зареєстровано 373 176 безробітних, то на 01.06.2020р. – вже 511 388 осіб.

Зазначені зміни потребували значних додаткових витрат Фонду у 2020 році. Проблема була вирішена шляхом виділення коштів із фонду боротьби з COVID-19 на період дії карантину в сумі 4 млрд.грн. Проте у 2021 році очікується дефіцит коштів. Правлінням Фонду 31 серпня 2020 року прийнято попередній варіант проекту бюджету Фонду на 2021 рік з прогнозним рівнем дефіциту коштів більше 3,1 млрд. грн. Остаточний бюджет Фонду затверджується після затвердження Урядом основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний рік.

Відповідно до законодавства бюджет Фонду має бути бездефіцитним, тому профспілки наполягатимуть на дотаціях Фонду у 2021 році із Державного бюджету України, тим більше, що за рахунок страхових коштів продовжуються фінансуватись видатки нестрахового характеру – такі як утримання Державного центру зайнятості, різні соціальні послуги тощо.

Крім того, порушуватиметься питання про збільшення мінімального розміру допомоги по безробіттю для застрахованих осіб, які протягом останніх 12 місяців мають більше 6 місяців страхового стажу. Нині він становить 1800 грн., що вже у грудні ц.р. складатиме лише 79% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме за наполяганням профспілкової сторони цей мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб регулярно зростав, незважаючи на скрутний стан в країні: з 1 квітня 2017 року до 1 280 грн., з 1 січня 2018 року - до 1440 грн. з 01.01.2019р. - до 1630 грн., а з 1 березня 2020 року відповідно – до  1800 гривень.

Слід зазначити, що відповідно до норм Конвенції МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення (статті 67), розмір такої допомоги повинен бути не менше 45% зарплати некваліфікованого працівника (мінімальної зарплати), тобто при 5 тис.грн. мінімальної зарплати – має бути 2250грн. Але наразі вона становить лише 36% від мінімальної заробітної плати.

21 жовтня 2020 р.

ПІДТРИМАЄМО  ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОФСПІЛОК,
ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ!

Верховна Рада України постановою від 15 липня 2020 року № 795-IX призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року.

Відповідно до цього рішення вибори мають відбутися в усіх областях і новостворених районах, та у територіальних громадах, окрім окремих адміністративних одиниць Донецької та Луганської областей. У 2020 році набув чинності новий Виборчий кодекс України, який передбачає декілька новацій у проведенні місцевих виборів, зокрема  використання виборчих бюлетенів нової форми.

Президія Федерації профспілок України  ухвалила Звернення до членів профспілок і виборних органів профспілок з нагоди місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року. У якому звернулася до всіх із проханням підтримати профспілкових кандидатів на місцевих виборах, щоб вони схвалили власні звернення на підтримку конкретних представників профспілок, сприяли проведенню зустрічей їх з трудовими колективами підприємств, установ, організацій, надавали їм організаційну та інформаційну допомогу у розповсюдженні передвиборних матеріалів,  а також виступили довіреними особами наших кандидатів, взяли участь у виборчих комісіях та були спостерігачами під час голосування.
Візьмемо активну участь у голосуванні 25 жовтня 2020 року і свідомо зробимо свій вибір!

21 жовтня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ВЕРЕСНЯ 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах вересня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
-  з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 313,35 грн (без урахування платежів – 3 763,09 грн);
-   для дітей віком до 6 років – 3 514,59 грн;
-   для дітей віком від 6 до 18 років – 4 317,08 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 4 865,23 грн (без урахування платежів -3 916,51 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 170,60 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2020 року (2 118 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 195 грн, а для працездатної особи (2 197 грн) - у 2,2 рази або на 2 668 гривень.
20 жовтня 2020 р.

ВІННИЧЧИНА. ПРЕЗИДІЄЮ РОЗГЛЯНУТЕ ПИТАННЯ ПРО РОБОТУ
ПРОФСПІЛОК В УМОВАХ  КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

19 жовтня 2020 року відбулось планове засідання Президії  Федерації профспілок області з порядком денним: ” Про роботу ФПО та її членських організацій щодо захисту трудових прав спілчан  в умовах  запровадження карантинних обмежень”.
      Дане засідання було  проведено з урахування санітарних обмежень, частина членів президії ФПО працювала дистанційно
Відкрив та вів засідання Голова Федерації профспілок області Микола  Колесник.
З  інформацією:
” Про роботу ФПО та її членських організацій щодо захисту трудових прав спілчан  в умовах  запровадження карантинних обмежень виступив  Вадим Шевчук – головний правовий інспектор праці Апарату ФПО.
В обговоренні даного питання взяли участь:
Þ Рафал Алла Юріївна – голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства;
Þ Собко Галина  Іванівна - голова обласної організації  профспілки працівників соціальної сфери.
Голова Федерації профспілок області – Микола Колесник підвів підсумки обговорення і наголосив, що в сьогоднішніх умовах необхідно вдосконалити тактику дій профспілок у відстоюванні трудових  прав та інтересів членів профспілок в умовах  запровадження карантинних обмежень. Профспілкові організації  мають спрямувати свої зусилля на те, щоб мак­симально забезпечити дотримання вимог законодавства про працю. Чинна в Україні законодавча база дає змогу профспілкам ефективно захищати трудові та соціально-еконо­мічні права спілчан. Основний тягар цієї роботи лягає на первинні профспілкові організації, профспілкових активістів, найважливішим завданням яких є своєчасне виявлення фактів порушень трудових прав, переконання роботодавців в обов’язковості  дотримання норм закону, положень колективних договорів.
Президією була прийнята постанова ”Про роботу ФПО та її членських організацій щодо захисту трудових прав спілчан  в умовах  запровадження карантинних обмежень” .
16 жовтня 2020 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: ЛИШЕ ЧЕРЕЗ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
МИ ЗМОЖЕМО ПОДОЛАТИ БІДНІСТЬ

З метою обговорення шляхів новітнього індустріального розвитку України, зокрема запропонованим групою експертів та вчених у дослідженні «Економічне відродження через індустріальний розвиток України», проводиться серія круглих столів з питань зміни економічної моделі країни, подолання бідності, тіньової економіки як внутрішнього ресурсу для сучасного індустріального розвитку.
До дискусії запрошені провідні економісти і експерти, представники бізнесу, виконавчої та законодавчої влади, громадянського суспільства.
У круглому столі, що відбувся 15 жовтня 2020 року в режимі он-лайн, за запрошенням організаторів заходу - Торгово-промислової палати України, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Інституту суспільно-економічних досліджень та ін., взяв участь Голова ФПУ Григорій Осовий.
Звертаючись до учасників він зазначив, що питання, яке розглядається у межах сьогоднішньої дискусії - з подолання бідності, є актуальним для громадян  будь якої країни:  і тих, що заможні, і тих, що розвиваються, і бідних.
Саме тому  серед Цілей сталого розвитку  ООН  до 2030 р. є завдання перед урядами країн - скорочення бідності не менш, ніж удвічі, і зрозуміло, що Україна, яка  за статусом  є  соціальною державою, має  показати  приклад у вирішенні цієї актуальної проблеми.
Що для цього потрібно?
Насамперед, конструювати відповідну соціально-економічну політику держави і забезпечити належне нормативно-правове регулювання цих процесів. А також забезпечити колективно-договірне регулювання у сфері парці.
        Реалізація цієї політики має базуватись на засадах:
-         забезпечення права  людини на гідне життя;
-         соціальної  справедливості  і недискримінації  та мати всеохоплюючий характер.
Що маємо наразі?
- Уряд і парламент України фактично відійшли  від  розроблення і затвердження  Державних програм економічного і соціального розвитку  як комплексних документів,  перейшовши  до затвердження Програм своєї діяльності  і Державного бюджету на рік;
-  Уряд відійшов  від розроблення цільових  державних програм  розвитку  економіки, зайнятості, взявши  за основу  розроблення Стратегій і Концепцій, а також річних планів під їх реалізацію.
Зокрема, у 2016 р. була схвалена  Стратегія  подолання бідності і щорічні заходи по її реалізації, але по факту ми маємо на сьогодні колосальну бідність в Україні, більше третини населення знаходиться за межею бідності і процес зубожіння під час поширення пандемії COVID-19 виріс. А за оцінками Інституту  демографії та соціальних досліджень ім.М.В.Птухи НАН України,  рівень  бідності  за критерієм - нижче фактичного прожиткового мінімуму може зрости у 2020 до 45%.
Така ситуація у цілому віддзеркалює, з одного боку, фактичний стан  в економіці  країни і на ринку праці, а з іншого,  вкрай  низький рівень  майнового стану людей, відсутності  накопичень і збережень.
За дослідженням  Швейцарського  банку «Creolit Suisse» в Україні  існує  непропорційна система  розподілу  результатів  економічної діяльності  на  «працю» і «капітал», внаслідок  чого  10%  заможних людей володіють більше 70%  сукупних доходів у країні і практично  відсутній «середній  клас».
Тобто суспільство  є не стійким , а конфліктним через незадоволення рівнем і якістю життя.
Що на наш погляд потрібно було б змінити?
Перш за все, економічна  і соціальна політика  мають йти єдиним курсом, взаємодоповнюючи  динаміку розвитку. Саме в такий спосіб  з 70-х  років  формувалася сильна соціальна Європа.
Друге, розподіл ВВП  має передбачати  60-65% видатків  на споживання (наразі  приблизно 35%),  постійно  підживлюючи  економіку попитом  на товари і послуги.
Третє, - ми маємо систему державних соціальних стандартів і гарантій (прожитковий  мінімум, мінімальна  зарплата, мінімальна пенсія, інша виплати), які потрібно впроваджувати у життя безапеляційно. За таких умов ми можемо гарантувати людям реалізацію ст. 48 Конституції на достатній життєвий рівень.
І, нарешті, колективно-договірні  умови  оплати  праці  повинні бути  орієнтовані  на поетапне  наближення  розміру зарплати українських робітників до рівня  сусідніх Європейських країн, щоб  створити  конкурентні умови  трудовій міграції і зберегти  трудові ресурси.
Для досягнення цих цілей потрібна сильна і високопродуктивна економіка.
Нинішня  аграрно-сировинна  економіка не продукує  достатніх  темпів  економічного розвитку і високопродуктивних  робочих місць, а від так  достатню  ресурсів  для реалізації  ефективної  соціальної політики.
Потрібні темпи економічного зростання на рівні принаймні 5-7%  для забезпечення нинішніх соціальних стандартів і підвищення соціальних гарантій.
Тому напрацювання, проведені колегами з Федерації роботодавців України, і які імплементовані у дослідження «Економічне  відродження  України через  новітній індустріальний розвиток», ФПУ  підтримує. Додана вартість  має  генеруватися  і залишитися в Україні.
Для подолання  бідності серед  працюючих  потрібні: 1 - сучасні   робочі місця, 2 - повна  і продуктивна зайнятість  і 3 - гарантії  мінімальної оплати праці не нижче фактичного прожиткового мінімуму, який розраховується на осучасненій  нормативній  основі, з включенням до  зарплати  так званої  сімейної складової: продукти харчування, одяг, житло, медичне обслуговування, освіта тощо.
Ми підрахували, що мінімальна зарплата у 2021 році повинна становити 8212 грн. з урахуванням об’єктивних витрат людини.
Бажаю всім учасникам під час дискусії напрацювання продуктивних рішень, які могли б бути покладені в основу діяльності і соціальних партнерів і Уряду, і парламенту країни, щоб ми разом рухалися по шляху перетворення України на державу соціального добробуту і миру.

15 жовтня 2020 р.

ОБ'ЄДНАЄМО ЗУСИЛЛЯ ЗАДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГІДНОГО ЖИТТЯ ЛЮДИНИ ПРАЦІ!

Президія Федерації профспілок України на своєму засіданні 24 вересня 2020 року ухвалила Заяву до Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня боротьби з бідністю, який відзначається 17 жовтня.

У тексті зокрема зазначено, що цього року заходи профспілок, присвячені цим датам, проходять на фоні соціально-економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Подолання її наслідків, створення потенціалу протидії майбутнім кризам - у центрі уваги Міжнародної конфедерації профспілок.

Національні пріоритети у забезпеченні гідною працею визначаються у Програмі гідної праці МОП для України, яка є основною системою планування надання підтримки МОП державам-членам.
Окрім впливу пандемії COVID- 19, особливістю відзначення Всесвітнього дня дій за гідну працю та Міжнародного дня боротьби з бідністю цього року в Україні є те, що проходитимуть вони в умовах небаченого наступу на права працівників.

Профспілки заявляють: праця без прав немає нічого спільного з гідною працею та призведе до укорінення бідності, тому наступ на права працівників - це і наступ на гідну працю. Ініційовані урядом України та окремими народними депутатами законопроекти, у випадку їхнього схвалення, підірвуть та унеможливлять гідну працю в Україні на довгі роки.

Нині ФПУ разом із своїми членськими організаціями активно протистоїть намаганням влади обмежити трудові та соціальні права працівників та ущемити права профспілок і є впливовою стороною соціального діалогу на національному рівні.

Вітаючи наміри влади підвищити розмір мінімальної заробітної плати до фактичного розміру прожиткового мінімуму, прийняття рішень щодо підтримки галузей та працівників, найбільш постраждалих внаслідок COVID-19, Федерація профспілок України, що представляє інтереси майже 5 млн спілчан, закликає владу та роботодавців об'єднати зусилля задля забезпечення гідного життя людини праці!

Профспілки переконані, що гідна праця та права працівників - основа відновлення економіки, викорінення бідності та посилення потенціалу протидії, а новий соціальний договір має вирішальне значення для визначення шляхів відновлення від наслідків COVID-19, а також для побудови економіки спільного процвітання та сталості.
Заява Президії ФПУ додається

6 жовтня 2020 р.

ШЛЯХОМ БОРОТЬБИ ТА ПЕРЕМОГ - 30 РОКІВ НА СЛУЖБІ ЛЮДЯМ

5 жовтня у Будинку профспілок у м. Києві відбулись урочисті збори працівників апарату ФПУ, присвячені 30-річчю від дня утворення Федерації професійних спілок України.

На засіданні з вітальним словом та ретроспективою історичного шляху, який пройшла ФПУ, починаючи з 1990 року, виступив Голова організації Григорій Осовий. Напередодні 30-ї річниці ФПУ він зупинився на основних віхах розвитку національного профспілкового руху.

Григорій Осовий наголосив, що за 30 років Федерація профспілок України стала провідним інститутом громадянського суспільства в Україні, послідовно обстоює права та інтереси людей найманої праці в складних соціально-економічних умовах, є активним учасником  розбудови соціальної, правової, демократичної держави та європейської інтеграції.

ФПУ є визнаним лідером всього профспілкового руху України, впливовою стороною соціального діалогу на національному рівні, активним учасником європейської та світової профспілкової спільноти.

Голова ФПУ Григорій Осовий і голова первинної профспілкової організації апарату ФПУ Марія Гриценко вручили працівникам Федерації профспілкові нагороди.

5 жовтня 2020 р.

КРУГЛИЙ СТІЛ. "ДІЇ СОЦПАРТНЕРІВ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ В УМОВАХ КРИЗИ НА РИНКУ ПРАЦІ"

Сьогодні, 5 жовтня 2020 року, Київська обласна рада профспілок спільно з ФПУ проводить круглий стіл на тему: «Про дії соціальних партнерів щодо збереження робочих місць і трудових гарантій працівників в умовах кризи ринку праці, спричиненої світовою пандемією COVID-19».

Мета - привернення уваги роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості до проблем у сфері трудових відносин, до того, що в основі економічної політики повинні знаходитися питання організації гідної праці, тому що лише таким чином можна забезпечити стале економічне зростання, побудувати економіку, в якій на першому місці є людина праці та її життєві проблеми.
У роботі круглого столу візьмуть участь:
- Драп’ятий Євген Михайлович - заступник  Голови Федерації профспілок України;
Від Київської облпрофради:
- Харченко Лідія Олексіївна - голова Київської обласної ради професійних спілок;
- Завадський Валентин Анатолійович - заступник голови Київської облпрофради на громадських засадах, голова Київської обласної організації Профспілки працівників соціальної сфери;
- Приходько Ольга Михайлівна - заступник голови Київської облпрофради та ін.
До участі у круглому столі запрошені:
- Кононенко Валентин Федорович - почесний голова Київської обласної ради професійних спілок;
- СеменоваТетяна Миколаївна - в.о. голови Київської обласної ради;
- Мещан Ігор Вікторович - директор Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації;
- Фатхутдінов Василь Гайнулович - начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;
- Дармостук Денис Георгійович - директор Київського обласного центру зайнятості, керівники організацій роботодавців, промисловців і підприємців Київської області, керівництво Головного управління держпраці у Київській області, департаментів Київської облдержадміністрації, НСПП у Києві та Київській області.
Місце проведення: м.Київ, майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, кімната 323.
Початок – об 11.00.
5 жовтня 2020 р.

СПІЛЬНА ЗАЯВА ЄВРОПЕЙСЬКИХ І УКРАЇНСЬКИХ ПРОФСПІЛОК: УКРАЇНА НЕ ВИКОНУЄ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ВІДПОВІДНО ДО УГОДИ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС

З нагоди 22-го саміту Україна-ЄС, проведення якого  анонсовано на 6 жовтня ц.р. у Брюсселі, європейські та українські профспілки зробили спільну Заяву.
У ній зокрема зазначається, що згідно з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС (УА) і реалізацією поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), Україна повинна впроваджувати міжнародні трудові норми у законодавстві та на практиці, забезпечити реальну свободу асоціації і колективних переговорів, зміцнювати соціальний діалог та спроможність соціальних партнерів, а також поступово наближати своє законодавство до законодавства ЄС у сфері зайнятості, оплати праці, соціальної політики та рівних можливостей.
Проте, зараз Україна не виконує ці зобов’язання, - наголошується у Заяві.
Профспілки акцентують увагу учасників Саміту, що невирішеними проблемами в Україні залишаються:
- заборгованість із виплати заробітної плати;
- Уряд продовжує зусилля, намагаючись провести реформування трудового законодавства в обхід інституційного соціального діалогу;
- до порядку денного Верховної Ради України включений проект закону про профспілки, який порушує Конвенції МОП №№ 87 та 98, оскільки обмежує права на свободу асоціації;
- функціонування інспекції праці продовжує зіштовхуватись із порушенням Конвенції МОП № 81;
- крім того, поширення COVID-19 загострило проблеми на ринку праці, збільшило бідність, безробіття та порушення прав працівників.
Профспілки очікують повного виконання Україною зобов’язань згідно з міжнародними Конвенціями, зокрема:
- розроблення та впровадження соціально-економічної політики, спрямованої на сприяння гідній праці, скороченню бідності та безробіття;
- сприяння соціальному діалогу та колективним переговорам, відповідно до цінностей та принципів ЄС;
- забезпечення, щоб будь-який законопроект про трудові відносини перед плануванням його обговорення у Парламенті, розглядався у рамках національних механізмів соціального діалогу та з урахуванням досвіду МОП;
- ліквідації заборгованості із заробітної плати як у державному, так і приватному секторах;
- надання інспекції праці повноважень здійснювати контроль за дотриманням законодавства про працю та охорону праці та заходи на робочих місцях тощо.
Документ підписали:
Голова ФПУ Григорій Осовий, Голова КВПУ Михайло Волинець,
від Глобальних профспілок Лука Вісентіні – Генеральний секретар Європейської Конфедерації профспілок (МКП) та Пан'європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок (ПЄРР).
Переклад - Департамент міжнародних зв'язків апарату ФПУ.
Довідково:
22-й саміт Україна-ЄС, запланований на 6 жовтня ц.р., стане першим двостороннім самітом Євросоюзу з третьою країною, який фізично відбудеться у Брюсселі від моменту початку пандемії COVID-19.
За повідомленням Європейської Ради, сторона ЄС буде представлена президентами Європейської Ради Шарлем Мішелем і Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн. Україну представлятиме Президент Володимир Зеленський. У заході також візьме участь верховний представник ЄС з питань закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель.
Під час засідання лідери розглянуть двосторонні відносини, зокрема соціально-економічні наслідки пандемії COVID-19 і підтримку України з боку ЄС, подальші кроки з реалізації УА, питання ПВЗВТ, стан реформ в Україні тощо.
1 жовтня 2020 р.

ЗВЕРНЕННЯ З НАГОДИ 30-Ї РІЧНИЦІ УТВОРЕННЯ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК УКРАЇНИ

6 жовтня 2020 року виповнюється 30 років з дня заснування Федерації незалежних профспілок України, правонаступницею якої є Федерація профспілок України.
З цієї нагоди Президія ФПУ звернулась до членів професійних спілок, лідерів та активістів профспілкових організацій:

Шановні спілчани, брати і сестри!
6 жовтня 2020 року виповнюється 30 років з дня заснування Федерації незалежних профспілок України (Федерації професійних спілок України).
Ця важлива історична подія стала моментом відліку часу для розвитку нового профспілкового руху України, початком докорінних змін у моделі діяльності кожної профспілкової ланки та членів профспілок, задля захисту прав людини праці.
Період становлення Української держави, - це також період модернізації самих профспілок, їх здатності відповідати викликам часу, займати принципову позицію, застосовувати нові методи роботи з людьми, підтримувати діалог з соціальними партнерами, рішуче захищати конституційні права громадян проводячи протестні вуличні акції
Сучасна Федерація профспілок України -  найчисельніша правозахисна організація до складу якої входить 44 всеукраїнських профспілки та 25 територіальних профоб’єднань. Вона  представляє і захищає права 3,5 млн. офіційно працюючих українців та близько 1 млн. студентської молоді.
ФПУ веде безкомпромісну послідовну боротьбу за дотримання прав та інтересів працівників, гідну оплату праці та соціальний захист, створення високотехнологічних, безпечних робочих місць. Вона бере активну участь у законодавчому процесі даючи відсіч спробам влади провести лібералізацію трудового законодавства та зупинити правозахисну діяльність профспілок.  
У ситуації падіння життєвого рівня громадян, ослаблення соціального захисту працівників, наступу на права профспілок, ФПУ активно діє використовуючи всі свої повноваження, аби не втратити завойованих трудящими за десятиліття боротьби конституційних права і свобод. Вимагає від влади побудови соціальної та правової держави, а роботодавців - соціально відповідального бізнесу.
Поки профспілки солідарні й об’єднані, вони залишаються впливовим захисником людини праці.
Перед нами відповідальний та складний шлях і тільки разом ми  його подолаємо!
Федерація профспілок України висловлюємо щиру вдячність усім спілчанам, профспілковим працівникам та активістам, які всі ці 30 років знаходились на передньому краї боротьби за права та інтереси українців на вітчизняних підприємствах і бюджетній сфері. За віру у силу нашої єдності, за спільні і солідарні дії  у відстоюванні гідності людей праці,  їх  достойного життя і соціальної справедливості!
Бажаємо міцного здоров’я, миру і добробуту вашим сім’ям і трудовим колективам, успіхів у праці та щедрої винагороди, впевненості  у наших спільних профспілкових діях та нових здобутків, віри у краще майбутнє нашої України!

30 вересня 2020 р.

ДІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПАРТНЕРІВ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ І ТРУДОВИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ КРИЗИ РИНКУ ПРАЦІ

Київська обласна рада профспілок спільно з ФПУ 5 жовтня ц.р. проводить круглий стіл на тему: «Про дії соціальних партнерів щодо збереження робочих місць і трудових гарантій працівників в умовах кризи ринку праці, спричиненої світовою пандемією COVID-19».
Мета - привернення уваги роботодавців, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадськості до проблем у сфері трудових відносин, до того, що в основі економічної політики повинні знаходитися питання організації гідної праці, тому що лише таким чином можна забезпечити стале економічне зростання, побудувати економіку, в якій на першому місці є людина праці та її життєві проблеми.

У роботі круглого столу візьмуть участь:
- Драп’ятий Євген Михайлович - заступник  Голови Федерації профспілок України;
Від Київської облпрофради:
- Харченко Лідія Олексіївна - голова Київської обласної ради професійних спілок;
- Завадський Валентин Анатолійович - заступник голови Київської облпрофради на громадських засадах, голова Київської обласної організації Профспілки працівників соціальної сфери;
- Приходько Ольга Михайлівна - заступник голови Київської облпрофради та ін.
До участі у круглому столі запрошені:
- Кононенко Валентин Федорович - почесний голова Київської обласної ради професійних спілок;
- СеменоваТетяна Миколаївна - в.о. голови Київської обласної ради;
- Мещан Ігор Вікторович - директор Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації;
- Фатхутдінов Василь Гайнулович - начальник Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;
- Дармостук Денис Георгійович - директор Київського обласного центру зайнятості, керівники організацій роботодавців, промисловців і підприємців Київської області, керівництво Головного управління держпраці у Київській області, департаментів Київської облдержадміністрації, НСПП у Києві та Київській області.
Місце проведення: м.Київ, майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, кімната 323.
Початок – об 11.00.
25 вересня 2020 р.

ПРОФСПІЛКИ НАГОЛОШУЮТЬ НА НЕОБХІДНОСТІ АКТИВІЗАЦІЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ

Профспілкова Сторона у Національній тристоронній соціально-економічній раді (НТСЕР) на основі проведеного аналізу стану реалізації Рекомендацій парламентських слухань на тему: «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні» вважає за необхідне активізувати Урядом роботу з їх виконання.
На цьому наголошується у листі Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, Голови ФПУ Григорія Осового до Секретаріату НТСЕР.
Профспілки, зокрема, зазначають, що більшість Рекомендацій парламентських слухань «Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні», схвалених відповідною Постановою Верховної Ради України, залишаються нереалізованими.

25 вересня 2020 р.

ПРЕЗИДІЄЮ ФПУ УХВАЛЕНО АКТУАЛЬНІ РІШЕННЯ ЩОДО ЗАХИСТУ ТРУДЯЩИХ

Президія Федерації профспілок України на засіданні 24 вересня 2020 року схвалила Угоду про співпрацю між ФПУ і Держпраці, розглянула актуальні питання подолання наслідків пандемії COVID-19 та затвердила заходи з нагоди Всесвітнього дня дій за гідну працю і Міжнародного дня боротьби з бідністю.

Угоду про співпрацю між Державною службою України з питань праці і ФПУ укладено з метою забезпечення ефективної співпраці для захисту трудових прав працівників, вжиття спільних заходів з виявлення і усунення порушень законодавства про працю та охорону праці.

У ході обговорення стану виконання постанови «Про дії ФПУ та її членських організацій щодо збереження робочих місць і трудових гарантій працівників в умовах кризи ринку праці, спричиненої світовою пандемією COVID-19», прийнятої Президією у травні поточного року, йшлося про те, що через поширення коронавірусної хвороби загострились численні питання на національному ринку праці. Серед них – питання зайнятості населення, особливості дистанційної роботи та роботи неповний робочий час, збереження системи соціально-трудових прав та гарантій в державі тощо.

Члени Президії констатували, що ситуація на ринку праці на сьогодні є складною. Так, за період карантину (станом на початок вересня ц.р.) статус безробітних отримали 467 тис. осіб. А згідно з відомостями про трудові відносини, у січні-липні 2020 року було прийнято на роботу 2 154,3 тис. осіб, а припинено трудові відносини з 2 247,7 тис. особами, тобто звільнено на 93,4 тис. осіб більше ніж працевлаштовано.
З метою подолання складної економічної ситуації в країні профспілкам  вдалося домогтися прийняття на державному рівні низки рішень щодо:
- встановлення Урядом додаткової доплати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги, у розмірі до 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання коронавірусній хворобі COVID-19;
- вдосконалення процедури реєстрації безробітних та виплати їм допомоги без обов'язкового відвідування центрів зайнятості;
- збільшення видатків Фонду соціального страхування на випадок безробіття за такими статтями як «Допомога по безробіттю» та «Допомога по частковому безробіттю»;
- запровадження механізму надання допомоги по частковому безробіттю представникам малого та середнього бізнесу на період карантину та ін.

З метою подальшої боротьби з наслідками пандемії Президія ФПУ постановила: - доручити керівництву ФПУ та її членських організацій посилити роботу з виконання завдань щодо миттєвого реагування на загострення ситуації на ринку праці, недотримання соціально-економічних і трудових прав працівників під час карантину. Тісно співпрацювати зі сторонами соціального діалогу з питань подолання наслідків пандемії та економічної кризи.
Також Президією ухвалено план заходів ФПУ до Всесвітнього дня дій за гідну працю – 7 жовтня та Міжнародного дня боротьби з бідністю – 17 жовтня, визначено основні завдання колективно-договірної роботи на 2021 рік, розглянуто питання про проведення VI-го засідання Ради Федерації профспілок України.
Визначено дату його проведення – 5 листопада 2020 року.

Президія підбила підсумки навчання профспілкових працівників і активістів у 2019 -2020 навчальному році та визначила завдання на 2020-2021 навчальний рік і заслухала інформацію про стан врахування профспілкових пропозицій при підготовці Урядом проєкту Держбюджету на 2021 рік.
Прийнято Звернення Президії ФПУ до спілчан у зв’язку з місцевими виборами 25 жовтня 2020 року, а також Звернення Федерації профспілок України з нагоди 30-річчя утворення ФПУ.

На цьому Президія ФПУ завершила свою роботу.

17 вересня 2020 р.

НАШІ КОНСУЛЬТАЦІЇ. "МІНІМАЛКУ" ПЛАНУЮТЬ ВСТАНОВЛЮВАТИ ЗАЛЕЖНО ВІД ФАКТИЧНОГО ПРОЖИТКОВОГО МІНІМУМУ - ЗАКОНОПРОЄКТ

На сайті Верховної Ради був зареєстрований проєкт Закону №3012а-1 “Про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати”. Цим проєктом пропонується ст. 95 КЗпП викласти в новій редакції, суттєво розширивши та деталізувавши правове регулювання питання.
За оновленою статтею, мінімальна заробітна плата:
  • є державною соціальною гарантією, обов’язковою для роботодавців на всій території України незалежно від системи оплати праці;
  • це встановлений законом мінімальний розмір основної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці;
  • має забезпечувати достатній життєвий рівень для працівника та його сім’ї.
Щодо розміру заробітної плати:
  • розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати;
  • якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить цільову доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати та включається до основної заробітної плати;
  • якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться цільова доплата до рівня мінімальної заробітної плати;
  • погодинний розмір мінімальної заробітної плати розраховується виходячи з місячного розміру мінімальної заробітної плати та середньомісячної норми тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні;
  • заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається з урахуванням:
  • потреб працівників та їхніх сімей;
  • вартісної величини достатнього для забезпечення нормального функціонування організму працездатної особи, збереження її здоров’я, набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості;
  • середнього рівня заробітної плати;
  • продуктивності праці, рівня зайнятості;
  • прогнозного індексу споживчих цін;
  • податків, обов’язкових зборів та внесків.
Перегляд мінімальної зарплати:
  • розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований відповідно до закону у цінах грудня попереднього року;
  • “мінімалка” повинна переглядатися залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зростання індексу споживчих цін на товари і тарифів на послуги, середнього рівня заробітної плати та інших чинників у порядку, визначеному частиною одинадцятою цієї статті;
  • у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на три відсотки КМУ протягом 15 днів ініціює перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року.

9 вересня 2020 р.

ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ В МІНФІНІ З ОБГОВОРЕННЯ ПРОЕКТУ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ НА 2021 РІК

За ініціативи Профспілкової сторони 8 вересня ц.р. відбулася зустріч представників Мінфіну, Мінсоцполітики і Мінекономіки з профспілками та роботодавцями з обговорення пропозицій Сторін соціального діалогу до проекту Державного бюджету України на 2021 рік.

Заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев поінформував, що проект Держбюджету-2021 формується на основі Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки, затвердженому Постановою КМУ від 29 липня 2020 р. № 671. До розрахунків показників проекту закладаються:
- обсяг дефіциту держбюджету на рівні 6% ВВП,
- розмір мінімальної заробітної зарплати з 01.01.2021 – 6000 грн, з 01.07.2021 – 6500 грн.,
- розмір прожиткового мінімуму – скорегований на прогнозний індекс споживчих цін, збільшений на 2%,
- збереження співвідношення між розмірами посадового окладу (тарифної ставки) працівника І т.р. ЄТС та мінімальної зарплати на рівні 44,5%.

Однак, наразі готового документу для презентації перед соціальними партнерами немає.

Перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін закликав представників Урядової сторони, замість того, щоб кожного року констатувати все більш складну економічну ситуацію в країні, більш виважено поставитися до визначення пріоритетів.

Крім того, зважаючи на запровадження протягом останніх років середньострокового бюджетного планування, О. Шубін запропонував у держбюджеті закладати показники не лише на 1 рік, а й визначати горизонти трирічного періоду, а також наголосив на необхідності скорочення грошового розриву між розмірами посадового окладу (тарифної ставки) працівника І т.р. ЄТС та мінімальної зарплати.

Також, керівники та представники галузевих профспілок окреслили основні проблеми галузей, таких як вугільна промисловість, залізничні перевезення, авіабудування, медицина, освіта і наука, держслужба, лісове господарство тощо.

Водночас, профспілки закликали Уряд дотримуватися домовленостей за Генеральною угодою і до внесення проект Державного бюджету на 2021 рік на засідання Уряду розглянути його в рамках Національної тристоронньої соціально-економічної ради.

Довідково: аргументовані профспілкові пропозиції до проекту Державного бюджету на 2021 рік схвалені рішенням СПО об’єднань профспілок від 23.07.2020 р. та своєчасно надіслані Мінфіну, Мінсоцполітики, Мінекономіки, Секретаріату НТСЕР та СПО роботодавців.

7 вересня 2020 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДІЙ ЗА ГІДНУ ПРАЦЮ: НОВИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ДОГОВІР ЗАРАДИ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ПОТЕНЦІАЛУ ПРОТИДІЇ

Цього року 7 жовтня в 13-й раз відзначатиметься Всесвітній день дій за гідну працю (WDDW). Починаючи з 2008 року, мільйони людей узяли участь у заходах, присвячених WDDW. І в цьому році це день мобілізації у всьому світі: день, коли усі профспілки виступають в єдиному пориві за гідну працю. Адже саме гідна праця має займати центральне місце в діях уряду з відновлення економічного зростання та побудови нової глобальної економіки, в якій на першому місці знаходиться людина.
Потрібен новий соціальний договір, щоб забезпечити відновлення світової економіки та створення потенціалу протидії, необхідного для вирішення викликів пандемії, зміни клімату та нерівності, що накладаються один на одний. Новий соціальний договір має вирішальне значення для визначення шляху відновлення від наслідків COVID-19, а також для побудови економіки спільного процвітання та стійкості.
У цьому році в багатьох місцях заходи з фізичною присутністю людей будуть неможливі через ризик поширення вірусу. Однак з самого початку пандемії профспілки по всьому світу досягли нових вершин у використанні технологій для проведення віртуальних заходів та швидкого спілкування. Це стане ключовим елементом Всесвітнього дня дій за гідну працю 2020 року. Центральною темою для МКП у цей день буде «Новий соціальний договір для відновлення та потенціалу протидії», крім цього, профспілки та інші організації, які відзначають Всесвітній день, будуть проводити заходи зі своїми власними темами та вимогами.
Щоб проінформувати всіх про ваші заходи 7 жовтня або близько до цієї дати, повідомте про свої плани на електронну пошту wddw@ituc-csi.org. Ви також можете надсилати на цей адрес повідомлення із запитом додаткової інформації. Подальша інформація та матеріали, включаючи інфографіку та теми для соціальних мереж, будуть викладені на веб-сайті МКП.

2 вересня 2020 р.

ПРИВАТИЗАЦІЯ ПОВИННА ПРОХОДИТИ З ДОТРИМАННЯМ
ТРУДОВИХ ПРАВ І ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ

Уряд прийняв постанову, якою затверджено перелік об’єктів права державної власності, які не підлягають приватизації.

До цього списку внесено 74 об’єкти зі 100% часткою державної власності, 9 великих корпорацій, де частка державної власності становить 50%, 102 державних підприємства, які можуть бути у подальшому корпоратизовані. Найбільша кількість об’єктів – 474 підприємства відносяться до сфери культури, спорту та лісового господарства.

Як відомо, процес приватизації відбувається постійно і держава, виходячи з необхідності збереження свого впливу у стратегічних галузях, таких як оборонна, енергетична сфери та ін., визначає необхідну кількість підприємств, які повинні мати  статус державних, або частково залишатись у державні власності.

Як зазначив у своєму коментарі Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, на сьогодні у нас нараховується майже 80 суб’єктів управління об’єктами державної власності. Серед них: міністерства, центральні органі виконавчої влади, місцеві органі влади, яким у цілому підпорядковано 3700 господарюючих об’єктів. При чому більшість з них вже не здійснюють господарську діяльність.

Через це, посилення державного патронату над об’єктами, віднесеними до списку, які не підлягають приватизації, а також державний контроль за їх діяльність мають підвищити ефективність їх роботи.

Профспілки у рамках діючої Генугоди, а також на виконання галузевих угод будуть проводити моніторинг виконання вимог трудового законодавства на підприємствах, які приватизуються. Там, де виникатиме необхідність, ми будемо налагоджувати співробітництво з керівництвом підприємств, укладати колективні угоди та ретельно стежити за дотриманням прав працівників, - наголосив профспілковий лідер.

28 серпня 2020 р.

ПРОФСПІЛКИ ВИБОРОЛИ ПІДВИЩЕННЯ "МІНІМАЛКИ"

26 серпня Уряд на своєму засіданні ухвалив рішення щодо підвищення з 1 вересня 2020 року посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери у зв'язку з підвищенням на законодавчому рівні розміру мінімальної заробітної плати з 4 723 до 5 000 гривень.

Рішення влади про підвищення мінімальної зарплати Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий назвав соціально відповідальним та зазначив, що профспілки постійно на цьому наполягали.
- Але зроблено це не з доброї волі, – зауважив профспілковий лідер, - згідно з законодавством, обов’язком держави є забезпечення гідного рівня життя громадян. Тому профспілками таке рішення підтримується.

Коментуючи історію розвитку цього питання Григорій Осовий зазначив: законом встановлено, що мінімальна зарплата не може бути нижчою за прожитковий мінімум. На жаль, коли формувався Держбюджет на поточний рік, цього не дотримано, не зважаючи на те, що профспілки постійно на цьому наполягали. Отже, з 1 січня 2020 року мінімальна зарплата була встановленою на рівні 4 723 грн., що не відповідало фактичному прожитковому мінімуму.

Через це профспілки, спираючись на положення Генеральної угоди, за допомогою консультацій та перемовин вимагали від влади виконання своїх зобов’язань. І хоча затверджений з 1 вересня ц.р. розмір мінімальної зарплати є трохи меншим за розрахований фахівцями Мінсоцполітики прожитковий мінімум, який станом на червень ц.р. становть 5149 грн., все ж таки він майже наблизився до цієї цифри.

Слід зазначити, що це – не разове підвищення.
Запропоновані Урядом і Главою держави рішення одразу закладають алгоритм подальшого зростання мінімалки з 1 січня 2021 року і всередині наступного року: відповідно - до 6 та 6, 5 тис.грн. Це свідчить, що зазначені показники вже будуть враховуватись при прийнятті Держбюджету на 2021 р. А оскільки фактичний розмір прожиткового мінімуму згідно із законом про прожитковий мінімум розраховується і оприлюднюється Мінсоцполітики щомісячно, то реальні показники ми отримуємо лише безпосередньо перед прийняттям Державного бюджету-2021 і вони можуть бути скореговані, зокрема, в залежності від прогнозованого рівня інфляції. І все ж таки запроваджений Урядом підхід означає, що бюджет країни проектується під вже визначені цифри, що дозволить робити довгостроковий економічний прогноз, а бізнесу планувати свої витрати.
Потрібно також зазначити: бізнесу треба чітко зрозуміти: платити працівникові зарплату за повну норму робочого часу меншу, ніж прожитковий мінімум, нікому не буде дозволено.

Виходячи із цього, роботодавцям треба налагоджувати виробничу і фінансову діяльність таким чином, щоб завчасно готуватися до подальших підвищень зарплат і потім не казати, що бізнес не потягне підвищення мінімалки, і що нібито для цього немає можливості. Підвищення соціальних стандартів -  є нормою та жорстким правилом для бізнесу, якщо він виходить з розуміння, що люди у нас повинні отримувати гідну зарплату і залишатися працювати в Україні, а не прагнути їхати за кордон як трудові мігранти у пошуках більших заробітків.

І ще одне: профспілки вважають, що підвищення мінімальної зарплати з 1 вересня, яке «підтягне» за собою і ставку 1-го тарифного розряду і розміри посадових окладів, це – лише мінімум, встановлений згідно з нормами вітчизняного законодавства.

А якщо виходити з європейського підходу до розрахунку прожиткового мінімуму та необхідності включення до нього усіх необхідних складових, таких як утримання непрацездатних членів родини, або витрати на житло, то слід усвідомлювати, що з урахуванням європейських стандартів життя мінімальна зарплата в Україні вже має бути принаймні 7.500 – 7.700 грн. та поступово зростати.

Тому профспілки як і раніше будуть наполягати на реалізації Урядом курсу на підвищення соціальних гарантій і стандартів.
26 серпня 2020 р.

ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ДОМОГЛАСЯ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ!

25 серпня відбулася довгоочікувана подія – Верховна Рада України схвалила підвищення мінімальної заробітної плати до 5 тисяч гривень. Додаткові бюджетні видатки на підвищення мінімальної зарплати пропонують здійснити за рахунок збільшення надходжень від податків.

За відповідний законопроєкт №3963 «Про внесення змін до закону «Про державний бюджет України на 2020 рік» у цілому проголосували 295 народних депутатів.

Згідно із законопроєктом, місячну мінімальну зарплату підвищують із 4723 до 5000 гривень, в погодинному розмірі вона становитиме 29,2 гривні (відповідно до чинного закону - 28,31 гривні).


Профспілки, починаючи з 1 серпня,  провели масовану інформаційну кампанію у вимогами підвищення «мінімалки». Повноважні представники профспілок неодноразово вносили до Уряду, профільного парламентського Комітету профспілкові пропозиції щодо підвищення мінімальної зарплати до рівня прожиткового мінімуму і виконання положення Генеральної угоди.

І ось нарешті зусилля профспілок досягли мети: з першого вересня ц.р. найбільш низькооплачувані працівники отримуватимуть підвищену заробітну плату.

Тим часом ФПУ не зупиняється на досягнутому. Наймасовіше профспілкове об’єднання країни  продовжить боротьбу за зростання рівня мінімальної заробітної плати до рівня реального прожиткового мінімуму, за підвищення рівня життя працюючої людини.
25 серпня 2020 р.

ХТО ПРИПИНИВ ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЮ УКРАЇНЦІВ
У САНАТОРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАКЛАДАХ?

Процес боротьби Федерації профспілок України з головою Комітету з питань соціальної політики Галиною Третьяковою за соціальні права українців давно став публічним та вийшов за межі України на міжнародну арену. Найбільші правозахисні організації світу, ООН, МОП та Міжнародні профспілкові об’єднання коментують низку змін до законодавства, які ініціювала Галина Третьякова як ті, що порушують права трудового населення, права на об’єднання у профспілки та суперечать Міжнародним Хартіям та Конвенціям у тих чи інших положеннях.

Звісно, що коментарі несуть консультаційний характер і впливу на пані Голову особливого не мають, то ж і політична гра відповідно - не припиняється. Більш того, переростає вже в якесь особисте протистояння політика та вигаданого ним монстра в обличчі Федерації профспілок. Це виливається у лобіювання Комітетом особистих інтересів та амбіцій, а також проштовхування їх у самих непередбачуваних місцях, там де інтереси Людини, мали б стояти над будь-якими іншими інтересами.

Цього разу страждають від політичної гри Голови Комітету соцполітики люди, які потребують соціальної допомоги найбільше. Це люди з інвалідністю, виробничими травмами, ті, кому необхідне лікування, медична соціальна допомога, оздоровлення, щорічна реабілітація.
Відповідно до «Закону України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (№1105) за рахунок коштів Фонду соцстраху застраховані особи після перенесених захворювань і травм, окрім іншої соціальної допомоги по тимчасовій втраті непрацездатності, можуть отримати лікування у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

Бюджетом Фонду на 2020 р. передбачено видатки на лікування у відділеннях санаторно-курортних закладів, і його могли пройти 35 тис. осіб. Але видатки Фонду на лікування було припинено, і пролікувалося лише 5 556 осіб. «Пунктом 2 частини 5 прикінцевих положень  Закону України про внесення змін до держбюджету 2020» від 13 березня 2020 р. (закон 553) з метою запобігання коронавірусу видатки фонду було припинено на час дії карантину. Карантин видався довгим. За період карантину належне лікування не отримали понад 12 тис. осіб. Потерпілих осіб з інвалідністю, отриманою на виробництві, позбавили безкоштовних щоденних медичних засобів, спеціального медичного догляду, якого вони потребують, санітарних процедур.
Дискримінація людей з інвалідністю та виробничими травмами? Галина Третьякова і Євген Котик – за!
З метою припинення порушень Виконавча Дирекція Фонду звернулася до Комітету ВРУ з питань соцполітики та Міністерства соцполітики як органу держнагляду за страховими виплатами. У відповідь замість поновлення видатків фонду та відновлення реабілітації отримали 2 внесених у ВРУ законопроекти «Про внесення змін до розділу 2-го прикінцевих положень Змін до Закону про держбюджет 2020 щодо соціального страхування», ініціатором яких була Галина Третьякова.
І от що дивно – коштом державних соціальних служб люди можуть отримувати реабілітацію і оздоровлення в санаторіях, а коштом від Фонду соцстраху – ні. Парадокс!

35 000 людей чекають на реабілітацію через ФССУ, а Голова Комітету соцполітики допустити цього не може, адже в неї свої політичні інтереси і особиста війна за профспілкові оздоровниці – вона потерпіла фіаско у одержавленні Фонду, з минулою владою пішли і закони, якими нахабно мало одержавитись профспілкове майно для поповнення державної казни. Допустити того, щоб профспілкові санаторії запрацювали вона не може, тому й чинить опір, навіть шляхом здоров’я 35 тисяч українців.

Не дивлячись на усі листи від Федерації Профспілок України, Уповноваженого по правам людини в Україні, звернень виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування, звернень та скарг окремих громадян, експертної аналітики про те, що відсутність лікування зараз збільшить потребу допомоги сім’ям потім на повторне лікування, яке є більш складним, залишається чиновник, який проти – Галина Третьякова. Хоча ні, вже 2 чиновники. Ініціативу Третьякової підтримав і голова Виконавчої Дирекції Фонду соцстраху, перший заступник Міністра соцполітики України Котик Євген Дмитрович. У його офіційному листі теж значиться – відновити видатки фонду, окрім видатків на санаторно-курортне оздоровлення.
1 млн. $ зекономлено на здоров’ї українців
Слід зазначити, що щорічна реабілітація, оздоровлення, негайна реабілітація після операцій стають запорукою вдалого лікування, а відсутність такого оздоровлення знижує цю ефективність та подовжує строки відновлювального періоду для застрахованих осіб.

А якщо говорити про кошти, зекономлені на здоров’ї людей, то варто нагадати держслужбовцям, що це не економія, а блокування витрат, адже видатки мають бути здійснені після завершення карантину. То чому ж не надати людям допомогу своєчасно?

Але політична гра - це політична гра! Радість у чужій сім’ї, якої ти навіть не побачиш зі свого кабінету в Урядовому кварталі ніколи не замінить відчуття влади, можливості керувати процесами, великого виграшу від успішної оборудки чи закону, який вдалося проштовхнути щоб закріпити зону свого політичного впливу. І поки при владі грають, а не керують державними процесами такі гравці, прості люди завжди залишатимуться за порогом бідності зі своїми нікчемними в порівнянні з політикою людськими потребами.
20 серпня 2020 р.

ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ. ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ: ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК

20 серпня в агенції «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конфереція на тему: «Підвищення мінімальної заробітної плати: позиція профспілок».

Спікерами заходу були:
-      перший заступник голови Спільного представницького органу об'єднань профспілок, заступник голови Федерації профспілок України Олександр Шубін;
-         заступник Керівника Департаменту з питань бюджету та оплати праці ФПУ Світлана Макогонюк.

Вів прес-конференцію Керівник Прес-центру ФПУ Юрій Работа.
Яким насправді є прожитковий мінімум і відповідно має бути визначений розмір мінімальної заробітної плати українського працівника і чи відповідає він реальним потребам і витратам українців – питання, яке гостро постало сьогодні у суспільстві.

Олександр Шубін зазначив, що профспілки України і світу давно і наполегливо говорять про підвищення мінімальної заробітної плати і тим самим боротьбу з тіньовою зайнятістю. За його словами, пропозиції Президента України щодо підняття мінімальної заробітної плати цілком відповідають тим домовленостям, що були досягнуті між бізнесом, профспілками і Урядом у минулому 2019 році. І тому Федерація профспілок України вітає таку ініціативу.

Більш того, підкреслив Олександр Шубін, керівництвом СПО об’єднань профспілок буде оприлюднена офіційна позиція щодо ініційованого главою державипідвищення мінімальної заробітної плати з 1 вересня ц.р. до 5000 грн. та внесених ним до Верховної ради законодавчих змін до бюджету країни.

Представники ФПУ проінформували також про те, чи наблизять ці крокивиконання домовленостей Генеральної угоди на 2019-2021 роки щодо досягнення мінімальною заробітною платою фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який за розрахунками Мінсоцполітики вже в цінах червня ц.р. склав 5149 грн., тобто більше ніж запропоновано Президентом України, і цілком очевидно, що в умовах традиційного підвищення цін і тарифів в осінньо-зимовий період він буде ще зростати.

Олександр Шубін акцентував увагу на головних питаннях, які треба вирішувати зараз спільними зусиллями соціальних партнерів щодо підвищення рівня соціально-економічного захисту людей праці, зокрема підвищення заробітної плати. Зокрема Перший заступник Голови СПО об'єднань профспілок змістовно проаналізував ситуацію із тіньовим сектором економіки та розповів про профспілкові пропозиції у цьому питанні.

Він також проінформував про те, що профспілками вже запропонований алгоритм подальших кроків, спрямованих на підвищення «мінімалки» у цьому та наступному році. Зараз розробляються конкретні та конструктивні пропозиції, які деталізують ці кроки.

Відповідаючи на питання нашого кореспондента стосовно реакції бізнесу на підвищення мінімалки, Олександр Шубін навів переконливі аргументи на користь того, що ця ініціатива має велике значення не тільки для працівників, але і для бізнесу, якщо він працює чесно і прозоро.
Довідково
·         За висновками МОП, розмір української мінімальної заробітної плати є найнижчою національною ставкою мінімальної заробітної плати в Європі, і її рівень недостатній для задоволення основних потреб працівників та їхніх сімей.
·         Сьогодні мінімальна заробітна плата в Україні (у перерахунку в євро) ледь перевищує 150 євро, в той час коли цей показник дорівнює в Німеччині – 1584 євро, Польщі – 611 євро, Литві – 607 євро, Чехії – 575 євро, Угорщині – 487 євро.
·         Фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в цінах червня ц.р. склав 5149 грн, що на 426 грн. перевищує розмір мінімальної заробітної плати.
·         Співвідношення мінімальної заробітної плати (4723 грн) до середньої (11579 грн) у червні ц.р. склало 40,8%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.
·         Генеральною угодою на 2019-2021 роки, також, передбачено забезпечення співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної на рівні 50% на кінець року.
·         Середня заробітна плата в Україні у червні  2020 року становила 11579 грн та в перерахунку в євро знизилася до 385 євро (з 404 євро у лютому ц.р.).


19 серпня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИПНЯ 2020 РОКУ

Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2020 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору 4 466,23 грн (без урахування платежів – 3 894,68 грн);
-  для дітей віком до 6 років – 3 619,98 грн;
-  для дітей віком від 6 до 18 років – 4 434,81 грн;
-  для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 053,52 грн (без урахування платежів - 4 068,08 грн);
-  для осіб, які втратили працездатність – 3 267,48 гривень.

Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2020 року (2 118 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 348 грн, а для працездатної особи (2 197 грн) - у 2,3 рази або на 2 857 гривень.

18 серпня 2020 р.

ЗМІ ПРО НАС. ФЕДЕРАЦІЯ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ - ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ МІНЗАРПЛАТИ

Як повідомляють українські засоби масової інформації, про це заявив Голова Спільного представницького органу об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.

Ініціатива Глави держави та його доручення Уряду підвищити рівень життя українських громадян – не просто бажання влади, це її конституційний обов’язок – дбати про добробут громадян, забезпечуючи їх право на достатній життєвий рівень, як це прописано у ст. 48 Конституції України, – сказав він.Тому внесений до парламенту Президентом України Володимиром Зеленським законопроект №3963, яким пропонується вже з 1 вересня ц.р. встановити мінімальну зарплату на рівні 5 тис.грн. (зараз – 4723 грн.), профспілками однозначно підтримується.

Саме на необхідності підвищення державних соціальних стандартів постійно наголошують профспілки у комунікаціях з урядовою стороною та роботодавцями, оскільки існуюча мінімальна зарплата «не дотягує» до фактичного прожиткового мінімуму, який за цінами червня п.р. вже дорівнює 5149 грн. (тобто є більшим, ніж пропонується владою), і буде далі зростати.

Потрібно також нагадати, що соціальні партнери, підписавши чинну Генеральну угоду 2019-21 рр., взяли на себе обов'язок, що мінімалка не повинна бути нижчою за фактичний прожитковий мінімум.Такис чином, правові підстави для збільшення мінімальної зарплати є, питання – чи призведе запропоноване підвищення до дисбалансу в макроекономіці?

Лідер профспілок вважає, що ні, тому що фонд оплати праці у структурі витрат вітчизняних підприємств є незначним і становить, наприклад, у промисловості всього від 5 до 8%, тоді як в європейських країнах цей показник набагато вищий – 25-30%. Отже, український бізнес недооцінює працю людей, постійно занижуючи рівень зарплат, що є ознакою соціальної несправедливості.

Профспілки з цим не можуть миритись.
– Бізнесу можна зекономити на чомусь іншому, а людям потрібно додати до зарплати, – переконаний Голова СПО об'єднань профспілок. – Підвищення зарплати – це імідж держави, тому обов’язок як Президента України, так і Уряду зробити все для того, щоб вектор соціальної спрямованості їхньої політики дійсно відповідав європейським цінностям і стандартам.

12 серпня 2020 р.

ПРОФСПІЛКИ ІНІЦІЮЮТЬ ПОЧАТОК ПЕРЕГОВОРІВ СТОРІН СОЦДІАЛОГУ
ЩОДО РОЗМІРУ МІНІМАЛЬНОЇ ЗАРПЛАТИ

Про це йдеться у листі Голови СПО об’єднань профспілок, Голови ФПУ Григорія Осового до КМУ та СПО сторони роботодавців на національному рівні.

Голова ФПУ наголошує на тому, що у зв’язку з намірами Уряду та Президента України підвищити мінімальну заробітну плату у 2020-2021 роках, визначенню розміру мінімальної заробітної плати мали б передувати переговори Сторін соціального діалогу, як це передбачено національним законодавством (Закон України «Про оплату праці») та міжнародними зобов’язаннями України (Конвенція МОП № 131), а також домовленостями за чинною Генеральною угодою.

Відповідно до пункту 3 Регламенту ведення колективних переговорів перше засідання Комісії повноважних представників Сторін мало б відбутися у березні цього року. У зв’язку з цим, СПО об’єднань профспілок надіслав Мінекономіки та СПО сторони роботодавців на національному рівні склад робочої Комісії від профспілок.

Проте, переговори досі не розпочато.

Враховуючи вищезазначене, Профспілкова сторона пропонує невідкладно розпочати переговори Сторін  з визначення розміру мінімальної заробітної плати.

12 серпня 2020 р.

НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ВІД «СЛУГИ НАРОДУ» ЗАКЛИКАЮТЬ ВРАХУВАТИ ДУМКУ ПРОФСПІЛОК ЩОДО ЗАКОНОПРОЕКТУ №2681

За дорученням голови депутатської фракції політичної партії «СЛУГА НАРОДУ» перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко звернувся до голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової з проханням детально розглянути звернення голови СПО об'єднань профспілок на національному рівні Григорія Осового стосовно необхідності проведення додаткових погоджувальних процедур з профспілками та доопрацювання положень законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних  спілок)» (реестр. № 2681від 27.12.2019 р.).
Народний депутат України закликав свою колегу взяти до відома та врахувати думки і позиції профспілок в подальшій роботі.
Про прийняті за результатами розгляду рішення Олександр Корнієнко  просить повідомити його та СПО профспілок у передбачений строк відповідно до законодавства України.
10 серпня 2020 р.

ГЛАВА ДЕРЖАВИ ІНІЦІЮЄ ПІДВИЩЕННЯ МІНІМАЛКИ ВЖЕ ЦЬОГО РОКУ

Президент України Володимир Зеленський подає на розгляд Верховної Ради законопроект «Про внесення змін до Державного бюджету на 2020 рік» щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати до п’яти тисяч гривень з 1 вересня поточного року.
Про це 6 серпня повідомила заступник керівника Офісу Глави держави Юлія Ковалів. - Це лише перший крок для підняття соціальних гарантій громадянам, - додала вона і зазначила, що парламент може розглянути документ на позачерговому засіданні вже у серпні.
Основним джерелом для фінансування таких збільшених заробітних плат стане насамперед економія на обслуговуванні державного боргу. Крім того, заступник керівника Офісу Президента нагадала, що минулого тижня Кабінет Міністрів схвалив макроекономічний прогноз на наступний рік, у якому також передбачено двоетапне підвищення мінімальної зарплати у 2021 році – до 6000 та 6500 гривень.
Довідково:
Мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт (Кодекс законів про працю України, Закон України "Про оплату праці"). Згідно з п. 5 ст. 38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Мінімальна заробітна плата затверджена на 2020 рік у розмірі 4723 гривні на місяць.
Нагадуємо, що у травні 2020 року у Верховній Раді зареєстровано проект Закону №3482 "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати до розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб".
Як пояснюють законотворці, ст. 9 Закону «Про оплату праці» передбачено, що мінімальна заробітна плата встановлюється у розмірі не нижчому від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас Держбюджетом-2020 затверджено розмір мінімальної заробітної плати нижче цього розміру. Так, у березні 2020 року фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 4884 грн, що на 161 грн або 3,4% більше затвердженого розміру мінімальної заробітної плати.
З огляду на це, законопроектом пропонується встановити у 2020 році мінімальну зарплату у місячному розмірі: з 1 липня – 5238 гривень, з 1 жовтня – 5359 гривень.

5 серпня 2020 р.

HRW: ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ПРОФСПІЛКИ
СУПЕРЕЧИТЬ УГОДІ ПРО АСОЦІАЦІЮ ЄС-УКРАЇНА

У правозахисній організації Human Rights Watch закликають Верховну Раду захистити українських працівників і відкликати законопроєкт, що передбачає зміни в законі про профспілки.

«Український парламент розглядає законопроєкт № 2681 про внесення змін до закону про профспілки, прийняття якого призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об’єднань. Положення цього законопроекту також порушують міжнародні зобов'язання України дотримуватися стандартів праці", - наголошується у зверненні організації HRW до українських депутатів. А також міститься наполегливе прохання відкликати цей законопроект і гарантувати, що будь-які подальші заходи щодо профспілок не лише зважатимуть на національні та міжнародні стандарти в галузі охорони праці й захисту прав людини, але й сприятимуть цілковитому дотриманню Україною цих стандартів», – йдеться на сайті правозахисників.

Директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон заявив, що положення законопроєкту 2681 порушують право працівників на організацію та послаблюють повноваження профспілок.

4 серпня 2020 р.

В ООН ВВАЖАЮТЬ, ЩО РЕФОРМА ПРОФСПІЛОК В УКРАЇНІ
МОЖЕ ПОРУШУВАТИ ПРАВА ЛЮДИНИ

Положення проєкту закону про працю №2681 не відповідають міжнародному праву та стандартам у галузі прав людини. Про це в офіційному зверненні до Уряду України повідомив спеціальний доповідач ООН з питань права на свободу мирних зібрань та асоціацій Клеман Ньялетсоссі Вуле.

«Хочу донести до відома українського уряду інформацію про те, що деякі положення законопроєкту №2681, у випадку їх прийняття, можуть бути несумісними із зобов'язаннями України відповідно до міжнародного права та стандартів у галузі прав людини. Зокрема, вони можуть поставити під загрозу реалізацію права на свободу асоціації на робочих місцях», - заявив Клеман Ньялетсоссі Вуле.

На думку спецдоповідача ООН, законопроєкт № 2681 встановлює обмеження для профспілок та їхніх членів на реалізацію права на об'єднання, свободу мирних зібрань та свободу вираження поглядів.

У зверненні до уряду Клеман Ньялетсоссі Вуле звернув увагу на такі проблемні положення законопроєкту:
- обмеження кількості профспілок на підприємстві до двох;
- створення контрольних комісій у всіх профспілках;
- заборона профспілкам, у складі яких є особи, що відносяться до керівного персоналу, виступати представником працівників у колективних переговорах;
- встановлення високої мінімальної кількості членів профспілки;
- примусова передача державі всього майна профспілок.

Спеціальний доповідач ООН аргументував, що ці норми можуть обмежувати реалізацію права українців на свободу асоціацій. У листі Клеман Ньялетсоссі Вуле попросив українських урядовців надати інформацію про заходи вжиті для забезпечення відповідності положень законопроєкту міжнародним зобов’язанням України, а також пояснити, чому під час розробки законопроєкту не проводилися консультації у форматі тристороннього соціального діалогу між представниками працівників, роботодавців та уряду. Документ спецдоповідача ООН було підписано 17 липня 2020 року.

Нагадаємо, 22 червня голова Федерації профспілок України Григорій Осовий та голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець звернулися до спеціального доповідача ООН з питань права на свободу мирних зібрань та асоціацій з проханням звернути увагу на невідповідність законопроєкту №2681 міжнародним зобов’язанням України та конституційним нормам.

29 липня міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch заявила, що ухвалення Верховною Радою закону про внесення змін до закону про профспілки призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об'єднань, а положення цього закону порушують міжнародні зобов'язання України щодо дотримання стандартів праці.

Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)» №2681 зареєстровано у Верховній Раді 27 грудня 2019 року.  Серед реформ, які передбачає документ: індивідуалізація трудових відносин, переведення працівників на нестабільні контракти або схеми трудового резерву, полегшення звільнення та збільшення тривалості робочого часу. Законопроєкт №2681 також стосується профспілок, їхньої діяльності та власності.

3 серпня 2020 р.

ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЧЕРВНІ 2020 РОКУ

За розрахунками Мінсоцполітики  фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах червня 2020 року становив 5 149,34 грн. (Додаток 1).

Таким чином, законодавчо встановлений на червень 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2102 грн.) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3047 грн. Мінімальна заробітна плата (4723 грн.) була нижчою від фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 426 грн.

Середня заробітна плата в Україні у червні  2020 року порівняно із травнем збільшилася на 9,8% та становила 11579 грн. (Додаток 2). В перерахунку в євро середня заробітна плата знизилася до 385 євро (з 404 євро у лютому ц.р.).

Співвідношення мінімальної заробітної плати (4723 грн.) до середньої склало 40,8%, при рекомендованому Міжнародною організацією праці і Світовим банком співвідношенні на рівні 50–60%.

За переважною більшістю видів економічної та промислової діяльності протягом червня 2020 року відбулося зростання середньої заробітної плати, що дозволило відновити її докризовий рівень (Додаток 3).

Найбільшими темпами у червні ц.р. зросла заробітна плата у сфері тимчасового розміщування й організації харчування – на 35,2%, проте вона залишається на рівні 70,3% порівняно з лютим ц.р.
Також, не відновила докризовий рівень (порівняно з лютим ц.р.)  середня заробітна плата за наступними видами діяльності:
- авіаційний транспорт - 79,1%;
- фінансова та страхова діяльність - 89,4%;
- текстильне виробництво, виробництво одягу, шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів - 90,7%
- виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших  транспортних засобів - 93,7%
- виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції - 93,9% тощо.

Найвищу заробітну плату отримують працівники промисловості в галузі «виробництво основних фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів» в розмірі 19350 грн., в галузі авіаційного транспорту – 19616 грн., сфери «Фінансова та страхова діяльність» – 19324 грн. та  «Інформація та телекомунікації» – 18926грн.; найнижчу – на рівні 5207 грн. працівники сфери «Тимчасове розміщування й організація харчування».
Заробітна плата працівників бюджетної сфери відстає від середньої, зокрема в галузі охорони здоров'я та надання соціальної допомоги вона складає 8841 грн. або 76,4% від середньої по економіці.

За регіональною ознакою:
- зростання заробітної плати у червні ц.р. відбулося у всіх регіонах. При цьому, найбільшими темпами зростала зарплата в Івано-Франківській (на 21,6%), Чернівецькій (на 20%) та Волинській (на 18,8%) областях;
- найбільшою середня зарплата є в Донецькій області (12445 грн.) та м. Києві (16393 грн.), найнижчою – у Чернівецькій області (9504 грн.).
Індекс реальної заробітної плати у червні 2020 року порівняно із травнем 2020 року  становив 109,5%, а відносно червня 2019 року – 104,8%.
За результатами аналізу офіційної статистики у червні 2020 року фонд оплати праці в Україні зріс на 9,5% відносно попереднього місяця та на 3,9% відносно лютого ц.р. (Додаток 4)

Найбільше зростання зазначеного показника протягом червня відбулося у сферах:
- Тимчасове розміщування й організація харчування – на 32,3%. Але порівняно з лютим фонд оплати праці в цій сфері відстає на 43,4%;
- Освіта – на 22,7%%
- Охорона здоров'я – на 16,4%.

Продовжує зростати заборгованість з виплати заробітної плати, яка станом на 1 липня 2020 року склала 3146,4 млн. грн. (Додаток 5).

94,6 тисячам працівників економічно активних підприємств заборговано 1942,7 млн. грн., в т.ч. 714,9 млн. грн. – борги державних підприємств.

Працівникам промисловості не виплачено 2347,9 млн. грн. або 74,6% від загальної суми заборгованості.

Найбільшими темпами у червні ц.р. зросла заборгованість з виплати заробітної плати за наступними видами економічної діяльності:
- Тимчасове розміщування й організація харчування – на 25,3%
- Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги – на 14,4%;
17 липня 2020 р.

ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ ДО КОЖНОЇ ПЕРВИНКИ, РОЗ’ЯСНЮЮЧИ ПРОФСПІЛКОВУ ПОЗИЦІЮ ЩОДО АНТИСОЦІАЛЬНИХ ЗАКОНОТВОРЧИХ ІНІЦІАТИВ ВЛАДИ»

16 липня 2020 року у Києві в Будинку профспілок у режимі Zoom-конференції відбулась нарада керівників всеукраїнських профспілок та територіальних профоб'єднань з актуальних питань діяльності ФПУ.
Розглянуто як виконується рішення Президії ФПУ щодо інформаційно-роз'яснювальної роботи в профспілках та з народними депутатами України і представниками органів влади у відповідь на намагання прийняти владою антисоціальних законопроектів, які порушують права працівників і профспілок.
Напередодні профспілкові організації усіх рівнів отримали перелік законодавчих ініціатив, внесених народними депутатами України від парламентської більшості та Комітетом ВРУ з питань соціальної політики, які за оцінкою експертів-фахівців, порушують права працівників, звужують права профспілок.
Серед таких законопроектів - про працю, про прожитковий мінімум, про профспілки, про зміни у системі соціального страхування та управління ФСС, законопроект про колективні договори та угоди, про звернення громадян, про визначення соціальних гарантій, про страйки та локаути, про репрезентативність профспілок, про правовий режим майна загальносоюзних громадських організацій тощо.
Голова ФПУ Григорій Осовий наголосив: – законопроекти, які стосуються врегулювання соціально-трудових відносин, повинні вноситись на розгляд парламенту виключно після їх ретельного опрацювання трьома сторонами соціального діалогу.  Це підвищить якість таких законопроектів, а їх ухвалення матиме безумовний позитив для врегулювання проблемних питань у сфері соціально-трудових відносин.
Він закликав керівників профспілок усіх рівнів активно і наполегливо  довести до кожної первинки профспілкову позицію щодо запропонованих владою законопроектів, роз’яснювати спілчанам важливість спільних колективних дій спротиву владним ініціативам, спрямованим на руйнацію існуючої системи соціально-трудових відносин в Україні.
Заступник Голови ФПУ Євген Драпятий подякував колегам за проведену роботу з організації профспілкових акцій протесту проти антисоціальних законопроектів як у Києві, так і по всій Україні.
- Якщо ми усі беремо участь у таких акціях, ми виграємо, - наголосив він. - Результатом наших спільних дій є недопущення прийняття у турборежимі законопроектів, які несуть негатив для трудящих. Але спілчанам потрібно бути готовими до активних дій і в подальшому.
Другим питанням порядку денного наради стало обговорення питань, пов’язаних з проведенням чергового засідання Ради і підготовці до VIII-го З'їзду ФПУ.
Визначено орієнтовану дату проведення Ради ФПУ – 29 жовтня, якій передуватиме засідання Президії 24  вересня ц.р.
Учасники наради також обговорили питання щодо проведення з’їздів та звітно-виборних конференцій членських організаціях ФПУ у змішаному форматі з використанням сучасних технічних можливостей засобів зв’язку.
Завершив нараду вебінар на тему: «Економічне відродження України через новітній індустріальний розвиток». З презентацією виступив директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Володимир Власюк (з презентацією можна ознайомитись тут).

Архив "Новостей ФПУ"

© Запорожский обком ПМГУ 2012
Назад к содержимому