Архів новин ФПУ стр.1
Новини > Архив Новости ФПУ
26 квітня 2022 р.
ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ ШТАБУ ФПУ З ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ
22 квітня 2022 року у режимі відеоконференції відбулось засідання Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги.Голова Штабу Григорій Осовий виступив з інформацією щодо надходження та використання коштів фінансової та гуманітарної допомоги, отриманих Федерацією профспілок України. Григорій Васильович окреслив роботу Штабу щодо надання профспілковими об'єктами тимчасового притулку для майже 250 тис. внутрішньо переміщених осіб та встановлення граничних цін на їх проживання та харчування в санаторно-курортних закладах, зокрема оплати за проживання у сумі 239 грн, а за триразове харчування - 340 грн.
Також визначено категорії осіб, яким надаються знижки, а саме:
КАТЕГОРІЯ 1 – сім’ї військовослужбовців – безкоштовно проживання та харчування;
КАТЕГОРІЯ 2 – вимушені переселенці, які втратили місця постійного проживання (міста за переліком, затвердженим Кабінетом міністрів України) – проживання безкоштовно, харчування 340 грн/3-разове.
КАТЕГОРІЯ 3 - застраховані особи та члени профспілок – знижка на проживання 50 %, харчування 340 грн/3-разове;
КАТЕГОРІЯ 4 – особи, які самостійно влаштовуються на проживання, або за яких сплачують відповідні юридичні особи або фізичні особи – суб’єкти господарювання – за звичайними цінами, встановленими в санаторно-курортних закладах.
Також розроблено проект заяви, яку слід використовувати підприємствам, системи ФПУ, які розміщають внутрішньо переміщених осіб на пільгових умовах. Штабом ФПУ з метою підтримки внутрішньо переміщених осіб ініційовано низку звернень до міжнародних організацій щодо надання гуманітарної та фінансової допомоги.
Так, протягом березня - квітня ц.р. за сприяння європейських колег – австрійських, польських, іспанських, італійських профспілок і профоб’єднань – ФПУ надала гуманітарну допомогу санаторно-курортним комплексам системи ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», готельним комплексам та туристичним базам системи ПрАТ «Укрпрофтур», які розміщують вимушених переселенців, галузевим профспілкам та територіальним профоб’єднанням.
Також члени Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги розглянули питання реалізації грантового проекту з благодійною організацією Corus Internetional, звернення до Кабінету Міністрів України щодо державної підтримки санаторно-курортних, туристичних закладів та інших профспілкових закладів, в яких розміщуються внутрішньо переміщені особи, а також низку звернень щодо надання Штабом гуманітарної та фінансової допомоги.
26 квітня 2022 р.
СПРОЩЕНО ОТРИМАННЯ СТАТУСУ БЕЗРОБІТНОГО ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
21 квітня Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану (проект № 7275).Законом встановлюється на час дії воєнного стану та протягом 180 календарних днів після його припинення або скасування:
- надавати статус зареєстрованого безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури, внутрішньо переміщеній особі у якої відсутні документи;
- врегулювати питання надання статусу безробітного внутрішньо переміщеним особам, у яких не розірвані трудові відносини з роботодавцем;
- встановити максимальний розмір допомоги по безробіттю не більше 1,5 мінімальної заробітної плати;
- виплачувати допомогу по безробіттю без особистого відвідування безробітними центрів зайнятості (за умови підтвердження наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації);
- визначати розмір допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб, які не мають необхідних документів, відповідно до наявної інформації в реєстрах та базах даних органів виконавчої влади;
- не позбавляти статусу безробітного та здійснювати виплату допомоги по безробіттю особам, які перебувають на тимчасово окупованих територіях або на яких проводяться бойові дії, та які не мають можливості відвідувати центри зайнятості або спілкуватися з працівниками таких центрів;
- упорядкувати механізм видачі та продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в умовах воєнного часу;
- розширити можливості програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв'язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (робіт, послуг);
- дозволити Уряду запроваджувати додаткові види державної підтримки внутрішньо переміщених осіб, безробітних та роботодавців, зокрема: надавати роботодавцю, який працевлаштовує безробітних внутрішньо переміщених осіб, компенсацію витрат на оплату праці таким працівникам; надавати фінансову допомогу для організації підприємницької діяльності безробітним особам, які виявили таке бажання.
21 квітня 2022 р.
ПРЕЗИДІЯ ФПУ: ПРОФСПІЛКОВА РОБОТА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ – ВИКЛИКИ ТА ЗАВДАННЯ
19 квітня 2022 року в онлайн-режимі відбулося засідання Президії Федерації профспілок України, яке вів голова ФПУ Григорій Осовий. Учасники розглянули питання про роботу ФПУ, членських організацій в умовах воєнного стану та сприяння захисту країни і громадян від російської агресії.
У своєму виступі Голова ФПУ Григорій Осовий підкреслив, що з перших днів війни організації профспілок долучилися до підтримки Збройних сил України, перерахувавши десятків мільйонів гривен на підтримку армії.
На постійній основі ФПУ, членські організації надають організаційно-правову і гуманітарну допомогу членам профспілок, зокрема в регіонах, де ведуться активні бойові дії, а також в профспілкових об’єктах, де концентровано розміщені внутрішньо переміщені особи. Активно проводиться робота Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги членам профспілок, профспілковим організаціям та внутрішньо переміщеним особам. Фінансову та гуманітарну допомогу профспілкам також надають міжнародні організації та національні профцентри, з якими вони співпрацюють, для забезпечення потреб вимушених переселенців.
Він відзначив, що ФПУ, членські організації разом з Урядом України та роботодавцями працюють над збереженням виробничого потенціалу вітчизняних підприємств в умовах воєнного стану, переміщення виробничих потужностей. Проводиться соціальний діалог з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, роботодавцями, зокрема здійснюється моніторинг та опрацювання законопроектів, проєктів інших НПА, готуються коментарі та рекомендації із їх правозастосування, а також проводиться активна консультативна, інформаційно-роз’яснювальна, міжнародна робота, ззабезпечення соціального захисту працівників, їх передислокації тощо.
Григорій Осовий поінформував членів Президії, що ФПУ уклала дві масштабні грантові угоди, завдяки яким залучено понад 45 млн. грн., а врахуванням інших донорів надходження становлять близько 50 млн., грн. благодійної допомоги на надання безкоштовного проживання і харчування найбільш нужденним людям, яких розміщено в профспілкових санаторіях, туристичних та інших об’єктах на період воєнного стану. Так, за період з 24 лютого п.р. прихисток отримали понад 200 тис. внутрішньо переміщених осіб.
ФПУ оперативно інформує міжнародний профспілковий рух про події в Україні та отримує численні листи та заяви про солідарну підтримку народу України від міжнародних організацій. Зокрема, Європейська конфедерація профспілок підтримала визнання України кандидатом у члени Європейського союзу, Адміністративна рада Міжнародної організації праці у відповідь на звернення ФПУ та її соціальних партнерів тимчасово призупинила технічну співпрацю або допомогу МОП російській федерації.
На інформаційних ресурсах ФПУ оперативно розміщується інформація про роботу організацій профспілок в умовах воєнного стану, їх фінансову допомогу Збройним Силам України, а також роз’яснення норм трудового законодавства у період воєнного стану, зокрема щодо безпеки й оплати праці, надання житлових субсидій, виплати пенсій, змін в оподаткуванні для організацій профспілок та членів профспілок, з майнових питань тощо.
Григорій Осовий приділив особливу увагу стану справ в територіальних профоб’єднань найбільш постраждалих областей. Про проблеми та заходи, які проводяться на місцях поінформували керівники членських організацій.
Президія ФПУ взяла до відома Інформацію про роботу ФПУ, всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань в умовах воєнного стану в Україні та запропонувала направити її соціальним партнерам. Враховуючи виклики, пов’язані з російською агресією Президія ФПУ, визначила першочерговими завданнями для Федерації, членських організацій надання допомоги Збройним Силам України та силам територіальної оборони ЗСУ, зокрема фінансової, технічної та іншої, сприяння організації роботи трудових колективів, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури, відновленню промислового виробництва, а також роботи бюджетних установ, підприємств та організацій соціальної і гуманітарної сфери. Продовжити конструктивну співпрацю зі сторонами соціального діалогу на всіх рівнях, особливо на локальному. Звернутися до соціальних партнерів та МОП щодо підготовки нової Програми гідної праці для України, орієнтованої на відбудову економіки країни і регулювання соціально-трудових відносин, з урахуванням міжнародного досвіду, у повоєнний період.
Долучитися до роботи, яка проводиться Урядом, соціальними партнерами і Платформою громадянського суспільства Україна-ЄС з підготовки документів і заповнення опитувальних листів для подання Україною заявки щодо набуття статусу кандидата в Члени ЄС.
Активізувати діалог з міжнародними організаціями і профоб’єднаннями щодо надання профспілкам грантів і безповоротної фінансової допомоги на підтримку постраждалих від збройної агресії росії та забезпечення спроможної профспілкових організацій виконувати свої представницькі та захисні функції.
Продовжити інформування міжнародних профспілкових організацій щодо жахливих наслідків війни для держави і громадян, яку розпочала росія на території України, з метою її міжнародної ізоляції, а також профспілкових організацій російської федерації, які підтримують дії своєї влади та виключення ФНПР з Міжнародної конфедерації профспілок.Передбачити в кошторисах на забезпечення статутної діяльності у 2022 році надання солідарної фінансової допомоги профспілковим організаціям і членам профспілок, на територіях які особливо постраждали від збройної агресії росії.
Посилити інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань діяльності профспілок в умовах воєнного часу та прав і гарантій працівників.
Членським організаціям ФПУ постійно інформувати членів профспілок про роботу, яку проводять виборні профспілкові органи на державному, галузевому та територіальному рівнях та профспілкові організації на місцях в умовах воєнного стану. Оперативно реагувати на їх запити та пропозиції щодо покращення цієї роботи. Надавати практичну допомогу профспілковим організаціям щодо збереження і зміцнення організацій, переорієнтації їх роботи в умовах воєнного стану, зокрема надавати матеріальну підтримку членів профспілок та їх сімей, які є потерпілими під час війни. Не допускати порушення роботодавцями трудових прав працівників під час реалізації норм Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», особливо на підприємствах, організаціях і установах, які продовжують працювати в безпечних місцях розташування.
Підготувати антикризовий бюджет ФПУ на травень–грудень 2022 р. Штабу ФПУ з гуманітарної допомоги, керівництву ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур», членським організаціям, які мають власну матеріальну базу, продовжувати розміщення внутрішньо переміщених осіб на базі профспілкових об’єктів, створюючи відповідні умови і забезпечуючи безоплатне перебування осіб, які підпадають під грантову гуманітарну допомогу, яка залучена ФПУ від організацій донорів. Членам Президії у складі наглядових рад, ревізійних комісій ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» забезпечити контроль за цільовим використанням грантових коштів суб’єктами господарювання та щомісячне надання фінансових звітів.
Для забезпечення системного випуску профспілкових видань, що виконують важливу суспільну місію регулярного інформування про діяльність ФПУ, всеукраїнських профспілок і територіальних профоб’єднань, роботи гуманітарного Штабу та майнового комплексу ФПУ, випуску тематичних листівок, консультацій фахівців, дайджестів з актуальних питань праці і прав працівників в умовах воєнного стану, що потребуватиме додаткових витрат на їх підготовку та оприлюднення, а також виконання Підприємством договірних зобов`язань перед передплатниками та засновником, Президія ФПУ прийняла рішення надати безповоротну фінансову допомогу Підприємству «Профінформ» ФПУ за рахунок коштів фінансової допомоги від міжнародних організацій.
Президія ФПУ також розглянула фінансово-господарські та кадрові питання діяльності Академії праці, соціальних відносин та туризму ФПУ та прийняла відповідні постанови.
15 квітня 2022 р.
БРОНЬ НА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 03 березня 2022 № 194 (далі — Постанова № 194) визначено порядок бронювання військовозобов’язаних працівників в умовах воєнного стану.
Отже, згідно постанови №194 бронювати працівника-військовозобов’язаного мають право: органи державної влади, інші державні органи, а також підприємства, установи, організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення.
Статтею 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII передбачено, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 194 встановлено, що в умовах правового режиму воєнного стану бронювання військовозобов’язаних здійснюється за підприємствами, установами, організаціями, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Бронювати працівників можуть і уповноважені банки, що залучаються до роботи (здійснення операцій) в умовах особливого періоду.
Орган державної влади, інший державний орган подає Мінекономіки пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях та обґрунтування до них. Пропозиції треба попередньо узгодити з Мінборони. Форму для відомостей про бронювання визначає додаток до Постанови № 194 (див. Додаток). Подати пропозиції та обґрунтування можете у друкованій формі та/або в електронній формі (п. 2 Постанови № 194). Мінекономіки узагальнює подані пропозиції, протягом одного робочого дня ухвалює відповідне рішення та надсилає його копію Міноборони. а також держоргану, що подав пропозицію. Мінекономіки вкаже в рішення строк дії відстрочки.
Максимальна відстрочка — шість місяців.
Територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (далі-ТЦК та СП) інформація про бронь надходить через день. Генштаб передає до ТЦК та СП витяги з наказів Мінекономіки (п. 6 Постанови № 194).
Держорган має видати військовозобов’язаному витяг з наказу Міністерства економіки. Цей документ підтверджує відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час (п. 5 Постанови № 194).
Відстрочку від призову анулюють у таких випадках:
1) закінчення строку її дії;
2) завершення виконання або скасування завдання підприємству щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
3) ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4) звільнення військовозобов’язаного.
У випадках 2— 4 передбачених вище відстрочку анулюють наступним чином: держорган повідомляє про випадок у поданні до Мінекономіки, яке за один день ухвалює відповідне рішення, надсилає його копію держоргану та Міноборони.
Відповідно до листа Міністерства економіки України «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 пропозиції органів державної влади, інших державних органів щодо бронювання військовозобов'язаних не розглядатимуться Міністерством економіки у разі:
- відсутності погодження Пропозицій Міністерством оборони;
- невідповідності поданих Пропозицій формі, визначеній додатком 1 до постанови №194;
- відсутності даних у відповідних графах Пропозицій.
(Більш детально з постановою №194 можна ознайомитися за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih-v-umovah-pravovogo-rezhimu-voyennogo-stanu-194 та листом Мінекономіки «Щодо організації бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03 можна за посиланням https://ips.ligazakon.net/document/ME220169?an=11.
5 квітня 2022 р.
ФПУ: СЬОГОДНІ МИ РАЗОМ, МИ ЗГУРТОВАНІ ТА ПРАЦЮЄМО НА ПЕРЕМОГУ
4 квітня 2022 року в Укрінформі відбулась пресконференція на тему: "ДІЯЛЬНІСТЬ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ В УМОВАХ ВІЙНИ".
Вийшла відверта, емоційна та практична розмова щодо того, як профспілки організують працівників на виконання професійних обов’язків на робочих місцях для забезпечення життєдіяльності країни в умовах воєнного стану.
Йшлося про солідарну підтримку України міжнародним профспілковим рухом, гуманітарну допомогу, яку надають профспілки людям, що опинилися в скрутному становищі, та сприяння їх працевлаштуванню.
Спікерами виступили:
Григорій Осовий, голова Федерації профспілок України, Олександр Рябко, голова Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Валерій Матов голова Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, Тетяна Євдокимова, голова Сумської обласної ради профспілок, Микола Субота, голова правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ін..
Григорій Осовий детально розповів про діяльність ФПУ, її членських організацій на досягнення перемоги. Він зокрема зазначив, що із початку бойових дій профспілки роблять все можливе, щоб організувати працівників та забезпечити житєдіяльність країни, створити міцний тил, щоб допомогти фронту.
Так, профспілкові організації надали фінансову підтримку Збройних Сил України. Наприклад, Профспілка металургів на ці цілі направила 1 млн грн. Профспілка медиків перерахувала кошти у сумі 500 тис. грн. Львівським теркомом Профспілки вугільників перераховано 100 000 грн. Працівники РАЕС перерахували на рахунки ЗСУ та волонтерів, місцевої Спілки афганців майже 8,2 мільйони гривень.
Профспілка будівельників ухвалила рішення про перерахування місячного обсягу внесків на потребу армії та територіальної оборони. Центральний апарат ФПУ перерахував на допомогу ЗСУ одноденний заробіток. Івано-Франківщина надала допомогу у розмірі 5.6 млн.грн. Закарпатська Облпрофрада, профорганізації галузевих профспілок спрямували понад 4,1 млн. грн., в тому числі 128-ій Закарпатській гірсько-штурмовій бригаді - понад 1,3 млн. грн. Також фіндопомогу надали профорганізації Дніпропетровщини (437 тисяч грн), Рівненщини, Київщини та ін..
Для того, щоб вчасно і дієво допомогти вимушено переміщеним членам профспілок та їхнім родинам, які прибувають із районів бойових дій, ФПУ налагодила роботу Гуманітарного штабу. Українські профспілки забезпечують людей їжею та житлом людей, у яких постраждали будинки, втрачено робочі місця. Голова ФПУ приділив увагу співпраці з міжнародними та європейськими профспілковими об’єднаннями, професійними спілками Європи в питаннях надання допомоги потерпілим від війни українцям.
Так, за допомогою ЄКП було створено фонд солідарності, а також продовжено тиск на ЄС щодо санкцій проти рф і організації підтримки біженців. ФПУ при сприянні європейських колег: австрійських, польських, іспанських, італійських профспілок і профоб’єднань вже протягом місяця надає гуманітарну допомогу та фінансову підтримку. Таку допомогу отримали санаторно-курортні комплекси системи ПрАТ Укрпрофоздоровниця, які розміщують вимушених переселенців, готельні комплекси та туристичні бази системи ПрАТ Укрпрофтур. Фінансову підтримку для членів профспілок надано об’єднанням профспілок в тих регіонах, де йдуть запеклі бої, а саме: профоб’єднанням Чернігівської, Харківської, Сумської, Миколаївської областей. Також надано гуманітарну допомогу санаторію «Антей» (Нові Санжари, Полтавської обл.) та КП обласний будинок дитини в Закарпатській області, профспілковим гуртожитком Федерації профспілок Волинської області, гуртожитком навчального центру «Побужжя» Федерації профспілок Хмельницької області.
Голова ФПУ наголосив, що допомога із-за кордону є додатковим компонентом, оскільки ФПУ має фонд солідарності, з якого ми використовуємо кошти на проведення солідарних акцій профспілок, але, наразі ці всі кошти ми вирішили спрямувати на допомогу війську, людям, які постраждали, і найбільш цього потребують. Ми є членською організацією Міжнародної конфедерації профспілок, а також членами Європейської спільноти – Панєвропейської регіональної ради. До цих організацій входять десятки мільйонів спілчан. Ці поважні організації надають допомогу Україні, чинячи тиск на свої Уряди, щоб засудити агресію рф та позбавити її членства у міжнародній профспілковій спільноті.
Нам вже вдалося консолідувати зусилля та розглянути питання у адміністративній раді МОП та зібрати необхідну кількість голосів, щоб дати жорстку оцінку діям рашистів на нашій землі.
Ми також проводимо активну роботу, щоб у рамках МКП і ПЄЄР призупинити членство ФНП у цих міжнародних демократичних структурах, оскільки ця організація підтримала дії путіна в Україні. Це має отримати належну оцінку міжнародних партнерів. Не місце російським профспілкам у демократичних організаціях, які сповідують та захищають мир. Ми координуємо нашу роботу з нашими партнерами по допомозі біженцям, в т.ч. і за кордоном. Зокрема, Європейська конфедерація профспілок виділила біля 500 тис. євро на підтримку вимушено переселених українців у країнах ЄС. Нам допомагають профспілки Польщі, Словаччини, вони надають предмети першої необхідності, і навіть тимчасове житло нашим землякам. Також допомагають профспілкові організації Молдови, Болгарії та ін..
Олександр Рябко розповів про діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу в умовах війни. Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України надає допомогу ЗСУ та працює на захист прав працівників.
За його словами, війна потребує міцного тилу і саме профспілки забезпечують надійний трудовий фронт.
Тетяна Євдокимова, голова Сумської обласної ради профспілок, поінформувала, що профспілки об’єднались із соціальними партнерами, надають допомогу бійцям тероборони, які боронять місто. Підтримують лікарів та усіх, хто самовіддано працює у надскладних умовах війни.
- Для людей важливо, що ми тут, поруч з ними, ми згуртовані і разом працюємо на перемогу, - наголосила вона.
Валерій Матов зазначив, що профспілки підтвердили свою згуртованість і здатність виживати навіть у таких умовах, шукаючі нові форми роботи. Атомники підтримують стабільний рівень виробництва електроенергії, забезпечують діяльність енергоблоків атомних станцій, забезпечують радіологічну безпеку на захоплених ворогом АЕС, зокрема, в м. Енергодарі та нещодавно звільненої від окупантів ЧАЕС.
Микола Субота поінформував, що з перших днів війни ФПУ відчинила двері для прийому переміщених осіб та біженців у 16 санаторіях ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", а також інших профспілкових об’єктах, які надали тимчасовий притулок для майже 100 тис. осіб. У цих закладах зараз проживає понад 4,5 тис., зокрема жінки з дітьми, люди похилого віку, а тепер і поранені під час війни, які проходять реабілітацію. М.Субота висловив особливу подяку працівникам санаторно-курорної системи.
Профспілки забезпечують людей їжею та житлом. За рішенням ГумШтабу, тимчасові переселенці з особливими потребами отримують допомогу безкоштовно, а інші люди, в т.ч. і члени профспілок, отримують знижку на проживання в санаторно-курортних закладах.
У ході пресконференції зазначалось, що профспілкові комунікації з переміщеними особами, біженцями проводяться через газету ФПУ «Профспілкові вісті», соціальні мережі в Фейсбуці, Телеграм, Пфофтелеграф, місцеві та регіональні ЗМІ, пресконференції, а також через особисті зустрічі.
У пресконференції взяли участь майже 70 профактивістів, вони відповіли на запитання представників ЗМІ та своїх колег.
Відеозапис пресконференції можна переглянути за посиланням:
18 березня 2022 р.
РЕЗОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КОНФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК ЩОДО УКРАЇНИ
Затверджено на засіданні Виконавчого комітету ЄКП 16-17 березня 2022 р.
ЄКП повторює своє засудження вторгнення до суверенної держави з порушенням міжнародного права та закликає Росію поважати територіальну цілісність України, вимагає негайного припинення військових дій, наполягає на тому, щоб російські війська залишили країну, та закликає розпочати діалог та переговори про мир.
ЄКП висловлює солідарність із усім народом, трудящими та профспілками України.
Прагнення миру та демократії є фундаментальною цінністю профспілкового руху та необхідною умовою забезпечення безпеки, соціальної справедливості, прав трудящих та людини.
ЄКП підтримує всі політичні та дипломатичні ініціативи та санкції для забезпечення миру та закликає надати гуманітарну допомогу українському населенню в Україні, а також прийняти та підтримати біженців у Європі.
ЄКП засуджує репресії в Росії проти тих, хто виступає за припинення війни в Україні, та зобов'язується підтримувати російські профспілки, працівників, активістів та пацифістів, які ненасильно виступають проти війни, та висловлює солідарність із російським та білоруським народами, які постраждали від наслідків санкцій чи форм дискримінації. за війну, у якій вони не винні.
ЄКП вимагає від міжнародних інституцій, і особливо від Європейського Союзу та держав-членів:
• Негайно вжити заходів можливими для досягнення припинення вогню та сприяти переговорам для початку мирного процесу з дотриманням демократії, прав людини та міжнародних конвенцій. Європейський Союз має виступити як інститут, а не залишати дипломатичні зусилля та дії з досягнення миру лише на розсуд окремих урядів і лідерів.
• Тим часом, підштовхнути Путіна та його уряд до припинення агресії та вторгнення і початку реальних переговорів, посилити тиск за допомогою всіх необхідних форм санкцій, спрямованих безпосередньо проти інтересів та активів російського керівництва і еліти, а також поширити їх на Білорусь за її участь у військовій агресії в Україні.
• Розслідувати злочини проти людяності, скоєні в Україні під час вторгнення, та притягнути винних до відповідальності.
• Забезпечити безпеку та захист на кордонах і для населення тих держав-членів ЄС та сусідніх країн, які найбільше піддаються нинішнім та потенційним військовим операціям Росії.
• Розпочати конкретний діалог з Україною щодо процесу вступу країни до Європейського Союзу. Навіть якщо такий процес та виконання вимог займе час і доведеться пройти всі необхідні етапи відповідно до правил ЄС, це послужить потужним сигналом для Росії та міжнародної спільноти про те, що Україна готова та рада брати участь у проекті європейської інтеграції у дусі миру та солідарності. Такий самий діалог має бути відкритий і з іншими країнами, що зв'язали себе з ЄС, такими як Грузія та Молдова, щоб гарантувати стабільність та рівне ставлення до цих країн. Це має статися без шкоди для поточного процесу вступу до ЄС країн Західних Балкан.
• Створити повністю захищені гуманітарні коридори, щоб переміщені особи могли переїхати до безпечніших районів України, а ті, хто потребує захисту, могли безпечно залишити країну, розробити плани прийому та переселення на території ЄС.
• Надати негайну фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної підтримки України та її населення, а також вжити всіх необхідних заходів для надання допомоги тим, хто втік із країни та дістався сусідніх держав-членів ЄС та інших країн регіону.
• Вітаємо всіх біженців та людей, що біжать з України та інших країн, включаючи Росію та Білорусь, незалежно від їх громадянства та міграційного статусу, та надати їм права на мобільність на території ЄС, не потребуючи біометричних паспортів. Ввести в дію адекватні заходи щодо переселення, прийому та інтеграції у країнах ЄС.
• Для цього повністю реалізувати Директиву про тимчасовий захист (яка вперше в історії була активована Європейською радою 4 березня 2022 року на пропозицію Європейської комісії) на основі солідарності та загальної відповідальності держав-членів ЄС, гарантуючи повний спектр прав, передбачених Директивою, які включають доступ до ринку праці, житла, охорони здоров'я, освіти та соціальної підтримки, для всіх тих, хто має право на такий захист: громадян України та членів їх сімей; осіб без громадянства та громадян третіх країн, які скористалися міжнародним захистом чи еквівалентним захистом в Україні, а також членів їхніх сімей. Держави-члени повинні поширити тимчасовий захист на тих громадян третіх країн, які легально проживають в Україні, які не можуть повернутись до безпечних та довгострокових умов у своїй країні чи регіону походження.
• Визнати особливе становище жінок і дітей у зонах конфліктів та після прибуття, включаючи ризики експлуатації і гендерного насильства, зокрема сексуального насильства та торгівлі людьми.
• Визнати особливий стан людей похилого віку та вразливих людей та забезпечити адекватний захист для задоволення їх особливих потреб.
• Визнати особливе положення чорношкірих та представників етнічних меншин та вжити заходів щодо запобігання дискримінації та расизму, з якими вони стикаються на українському кордоні, а також щодо запобігання подальшій дискримінації під час їх пересування Європою.
• Прокласти шляхи інтеграції на ринку праці для біженців та людей, які залишили свої країни через війну, гарантувати їм повне рівне обходження на робочому місці та в суспільстві, запобігати та боротися з будь-якими формами експлуатації та дискримінації.
• Запровадити заходи компенсації та альтернативних поставок товарів та джерел енергії для боротьби зі спекуляцією та зниження негативного впливу війни та пов'язаних із нею санкцій на населення держав-членів ЄС та сусідніх країн. Такі заходи повинні включати створення фондів ЄС для мінімізації зростання цін і тарифів, а також продовження надзвичайних заходів, успішно використаних ЄС для боротьби зі спалахом COVID-19 (таких як SURE), шляхом їхнього рефінансування та переорієнтації на усунення наслідків війни для економіки та зайнятості.
• ЄКП застерігає від спроб використовувати війну для виправдання програми дерегулювання прав трудящих та соціального захисту або повернутися до жорсткої економії та обмежувальних фіскальних правил, що ще більше посилить негативні економічні та соціальні наслідки конфлікту та пов'язаних з ним санкцій.
• ЄКП постійно підтримує зв'язок з українськими профспілками для забезпечення солідарності та підтримки, та в координації зі своїми членськими організаціями, а також з МКП та ВЕРС і готова:
• Лобіювати інститути ЄС та національні уряди, а також міжнародні інститути, включаючи Раду Європи, на підтримку вимог ЄКП та зберігати високий тиск.
• Підтримувати мирний процес з дотриманням демократії, прав людини та міжнародних конвенцій.
• Осмислити та проаналізувати історичне коріння цього конфлікту та пов'язану з ним геополітичну напруженість, а також розробити довгострокову стратегію побудови миру, демократії, сталого зростання та соціальної справедливості в Європі.
• Підтримувати профспілки у їхніх діях, включаючи страйки, блокади та інші форми колективних спорів, щоб чинити тиск на ті європейські компанії, які вирішили залишитися в Росії або продовжувати економічну та торговельну діяльність із Росією.
• Надати фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної допомоги українському населенню, яке залишилося в країні, через українські профспілки.
• Надавати фінансову та гуманітарну допомогу українським біженцям, які залишили країну, через профспілки країн-членів ЄС та сусіднього регіону.
• Підтримувати членські організації ЄКП у країнах регіону, найбільш схильних до наслідків російських атак, а також підтримувати профспілки, громадянське суспільство та окремих людей у Росії, які відкрито виступили проти війни.
• Рішуче засудити заяви ФНПР на підтримку агресії Путіна проти України, які суперечать нашим цінностям і принципам. Закликати ФНПР відмовитись від своєї позиції та чітко висловитись на користь миру та демократії, а також проявити солідарність з українським народом.
• Допомогти у створенні гуманітарних коридорів на підтримку українських біженців; та допомогти забезпечити безпечний прохід через кордони ЄС для громадян третіх країн, які проживають в Україні та не мають шенгенської візи.
• Активізувати мобілізуючі дії за мир в Україні на рівні ЄС та на національному рівні, які координуватимуться на глобальному рівні.
Надавати фінансову допомогу для забезпечення гуманітарної допомоги населенню України через українські профспілки, а також підтримувати українських біженців, яким надається захист у країнах-членах ЄС та країнах регіону:
• Спільно з ЄКП було зроблено спеціальні внески до Фонду солідарності МКП та через Громадянську платформу.
• Резерви ЄКП у розмірі до 500 000 євро з метою залучення фінансування ЄС були надані для надання гуманітарної допомоги українському населенню у співпраці з українськими профспілками, а також біженцям, переміщеним до держав-членів ЄС та країн регіону у співпраці з профспілками цих країн.
• Кошти проектів ЄС, які є у розпорядженні ЄКП UnionMigrantNet, будуть мобілізовані та перенаправленні на допомогу українським біженцям на кордонах ЄС та на території ЄС.
• Створено "Цільову групу миру" ЄКП для координації таких дій та "Вахту миру" ЄКП для обміну інформацією з членськими організаціями та між ними.
• Секретаріат ЄКП докладно звітуватиме перед Керівним та Виконавчим комітетами про всю фінансову підтримку та про те, як вона використовується бенефіціарами, стежачи за тим, щоб вона йшла виключно на гуманітарну допомогу. Оцінку перших виплат буде представлено на засіданні Керівного комітету у квітні.
16 лютого 2022 р.
УВАГА! ВІДБУДЕТЬСЯ ПРЕСКОНФЕРЕНЦІЯ ДО ДНЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ
17 лютого 2022 року об 11:00 в «Укрінформі» відбудеться пресконференція на тему: «На шляху до соціальної, справедливої, заможної України»» (Зала 2).
Організатори: Національна тристороння соціально-економічна рада, Федерація профспілок України.
Учасники: Григорій Осовий - співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, голова СПО об’єднань профспілок, голова Федерації профспілок України; Анатолій Кінах - Голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, Президент УСПП; Юлія Свириденко - перший віце-прем'єр-міністр України - міністр економіки України; Марина Лазебна - міністр соціальної політики України; Юлія Жовтяк - директорка Державного центру зайнятості; Ігор Дегнера - в.о голови Державної служби з питань праці; Сергій Савчук - Національний координатор МОП в Україні; народні депутати України, представники Всеукраїнських профспілок та об’єднань організацій роботодавців, наукові експерти; Олександр Шубін - заступник Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, модератор.
Спікери обговорюватимуть шляхи вирішення актуальних соціальних та економічних проблем в Україні, досягнення суспільного миру, єдності та злагоди, заходи щодо забезпечення соціальної справедливості та сталого розвитку української держави.
Захід відбудеться з нагоди Всесвітнього дня соціальної справедливості, який щорічно 20 лютого відзначається ООН задля сприяння викорінення бідності, забезпечення повної зайнятості, гідної праці, рівних прав чоловіків і жінок, соціальної справедливості.
Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com
У зв’язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена.
При вході в Укрінформ обов’язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку.
Відповідно до Постанови МОЗ №-18 від 19 жовтня 2021 року присутність на заході лише за наявності в усіх його учасників Covid-cертифікату або негативного ПЛР-тесту (строк дії 72 години) та обов`язкової наявності засобів індивідуального захисту (захисних масок, респіраторів) за дотримання соціальної дистанції 1,5 м.
Адреса «Укрінформу»: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. «Театральна»).
Контактний телефон Пресцентру: (044) 299-03-32.
Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
16 лютого 2022 р.
НЕ ДАМО ЗВУЗИТИ СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАЦІВНИКІВ!
Профспілки виступають за баланс позицій Сторін соціального партнерства та пошук компромісів у роботі над законопроектом № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин", який наразі проходить процедуру другого читання.
На цьому наголошувалось на засіданні СПО об’єднань профспілок 14 лютого ц.р., де було обговорено стан опрацювання робочою групою редакції статті стосовно порядку розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації.
Голова СПО Григорій Осовий акцентував, що профспілкова позиція, закріплена у законі, має бути достатньо сильною, щоб обстоювати права працівників у їхніх стосунках з роботодавцями. Ми – за розумний баланс і компроміс.
На його переконання, в умовах, які зараз переживає Україна, потрібно знаходити рішення насамперед на переговорних площадках.
Перший заступник Голови СПО Олександр Шубін поінформував, що робоча група, яка працює над законопроектом № 5388, вже провела 7 засідань, в яких постійно беруть участь представники від профспілок. Завдяки їх наполегливій позиції допоки жодної пропозиції, яка б зачіпала найманих працівників, або знижувала рівень їх захисту, не було прийнято. На сьогодні триває опрацювання ст.43 КЗ пП України «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)».
Врахувавши зауваження Сторін роботодавців та органів виконавчої влади, проаналізувавши законодавство про працю, в т.ч. міжнародне, профспілки запропонували закріпити у законопроекті, що доопрацьовується, норму, коли роботодавець, бажаючі розірвати трудовий договір з членом профспілки, до початку цієї процедури має обов’язково повідомити про це профспілку, а також надати їй проект рішення про звільнення і копії документів з обґрунтуванням підстав для звільнення. Профспілка протягом 10 робочих днів має розглянути це питання та відреагувати: або висловити свої заперечення щодо звільнення, або погодитись, або провести консультації, де будуть запротокольовані аргументи обох сторін, що згодом може стати підставою для звернення працівника чи профспілки до суду для оскарження рішення про звільнення.
У колективному договорі може бути передбачена інша процедура надання згоди роботодавцю від профспілки на розірвання трудового договору з працівником - членом профспілки, з підстав, які визначені у законодавстві.
Після обговорення члени СПО затвердили таку пропозицію та надіслали її на редакційне доопрацювання.
Також було розглянуто питання відзначення в Україні Міжнародного дня соціальної справедливості – 20 лютого та визначення кандидатур від сторони трудящих до складу тристоронньої делегації для участі у 110-й сесії Міжнародної конфедерації праці.
15 лютого 2022 р.
ЗАГРОЗІ МИРУ – КОНСОЛІДАЦІЮ ВЛАДИ І СУСПІЛЬСТВА!
У момент, коли українська держава знаходиться в епіцентрі складних випробувань у зв’язку із загрозою можливого вторгнення збройних сил Російської Федерації в Україну, профспілки знову заявляють про підтримку незалежності і територіальної цілісності української держави і дій влади та українського війська по забезпеченню обороноздатності країни і безпеки громадян.
Про це було заявлено 14 лютого ц.р. на позачерговому зібранні головою Спільного представницького органу всеукраїнських профспілок та профоб’єднань Г. Осовим від імені понад 5 млн. членів профспілок.
Профспілкові активісти висловили серйозну стурбованість значним, невиправданим нарощуванням Росією сил біля кордонів України останніми місяцями та водночас закликали працівників не піддаватися сумнівам щодо обороноздатності нашої армії та спроможності українців до національного спротиву. Наголосили на необхідності відповідально ставитися до професійних обов’язків, виробничих завдань, дотримуватися дисципліни на робочих місцях. Було зазначено, що «від праці кожного з нас залежить економічна та соціальна стабільність,життєзабезпечення населення , оборони країни, спроможність дати рішучу відсіч агресору».
Було заявлено: «Ми серйозно оцінюємо наслідки у разі агресії проти України. Тому закликаємо Росію відвести війська від наших кордонів. Вважаємо, що нині критично важливо зберігати спокій, консолідуватися всередині країни, уникати дій, що розхитують економічну, соціальну і фінансову стабільність та сіють паніку серед населення».
У такій ситуації не менш важливо, щоб дії влади і бізнесу не протистояли правозахисній діяльності профспілок, нав’язуючи в законодавчому полі псевдореформаторські ідеї щодо реформування законодавства, що порушують права працівників і профспілок. Не створювати напругу в трудових колективах через заборгованість із заробітної плати, незаконні звільнення, масові скорочення, погіршення умов праці і безпеки на робочих місцях.
Закликаємо всіх громадян об’єднати зусилля, щоб захистити Україну, зберегти її територіальну цілісність, разом будувати демократичну, правову державу добробуту для кожної родини, в якій поважаються і забезпечуються громадянські права і свободи. Профспілки виступають за мирне вирішення існуючих загроз на основі норм міжнародного права, а не права сили.
НІ- ВІЙНІ, ТАК- МИРУ!
10 лютого 2022 р.
НЕДОПУЩЕННЯ ЗВУЖЕННЯ ГАРАНТІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК - ЦІЛЬ ЗАКОНОПРОЄКТУ № 7030
8 лютого 2022 року за поданням народних депутатів України: Вадима Івченка, Сергія Рудика, Михайла Волинця, Андрія Пузійчука, Івана Кириленка, Наталії Королевської та Юрія Солода зареєстровано у Верховній Раді України законопроєкт № 7030 «Про внесення змін до статей 6 та 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо недопущення звуження гарантій діяльності профспілок).
Нагадаємо, що у грудні минулого року парламентським Комітетом з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування при підготовці до другого читання проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» (реєстр. №5873) без будь-яких на то законних підстав та консультацій з профспілками, було внесено поправку про зобов’язання роботодавців подавати звітність про членство працівника у профспілковій організації. Застереження ФПУ до голови названого профільного Комітету ВРУ про незаконність такої норми були проігноровані.
Зазначене розцінено профспілками як грубе втручанням держави в реалізацію основоположного права людини на об’єднання, яке заборонене статтями 3, 8 Конвенції Міжнародної організації праці №87 про свободу асоціації та захист права на організацію, ратифікованої Україною (далі – Конвенція 87), статтею 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» через порушення принципу незалежності профспілок від органів влади. Адже збір персональних даних про членство працівника в профспілковій організації, може бути використаний як проти профспілкової організації шляхом втручання в її статутну діяльність, так і безпосередньо до працівника як члена профспілки.
Провівши консультації з керівниками профоб’єднань – суб’єктів Угоди про утворення СПО об’єднань профспілок, Федерація профспілок України розробила законопроєкт , який було запропоновано для внесення у Парламент представникам профспілок у Верховній Раді України.
Законопроєкт № 7030 спрямований на приведення норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у відповідність до вимог Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конвенція МОП № 87, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» шляхом скасування положень, необґрунтовано внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління сферою охорони здоров’я та забезпечення медичного обслуговування населення» № 1962-IX від 15.12.2021, якими запроваджено безпідставний державний контроль за організацією працівників та обмежено незалежність діяльності профспілок.
Законопроєктом № 7030 передбачено внести зміни до пункту 4 частини другої статті 6 та частин першої і п’ятої статті 17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», виключивши із звітності, яку зобов’язані подавати платники єдиного внеску, відомості про членство застрахованих осіб у профспілкових організаціях, а також відповідні положення про можливість використання органами державної влади інформації з Державного реєстру щодо належності або неналежності осіб, які працюють, забезпечують себе роботою самостійно або навчаються, до профспілок, як такі, що:
- не стосуються предмету правового регулювання вказаного Закону;
- утискають вільне здійснення працівниками права на організацію;
- порушують державні гарантії незалежності діяльності профспілок.
Профспілки закликають народних депутатів України небайдужих до принципів конституційності, законності та справедливості солідарно підтримати законопроєкт № 7030!
7 лютого 2022 р.
ЗАПОРІЖЦІ ПІДБИЛИ ПІДСУМКИ КОЛДОГОВІРНОЇ РОБОТИ
Тема: «Досвід роботи переможців Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір».
Круглий стіл провели в приміщенні Комунального закладу «Запорізький обласний краєзнавчий музей», який є переможцем обласного та Всеукраїнського конкурсів на кращий колективний договір в номінації «Кращий колективний договір у бюджетній сфері». (Профспілка працівників культури України).
Вів засідання круглого столу голова Запорізької обласної ради профспілок Віталій КАПЛІЙ. В роботі круглого столу брали участь представники обласних галузевих профспілок та представники первинних профспілкових організацій області. Також в засіданні взяла участь заступник директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації Ірина РАЗУВАЄВА.
Досвідом роботи щодо розвитку соціального партнерства, конструктивної взаємодії профспілкової організації і роботодавця щодо забезпечення трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників поділились директор КЗ «Запорізький обласний краєзнавчий музей» Юрій СПІЦИН, та голова профспілкового комітету закладу Вікторія ВОДОПЯН.
Про проблеми в колективно - договірному регулюванні, питання соціальної захищеності працівників, головні завдання профспілок при укладанні колективних договорів говорили Олена БОЙКО – голова обласної організації профспілки працівників культури України; Ірина БАЛЬЧЕНКО - голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України. Вони поділились практичним досвідом щодо роботи з питань колективно-договірного регулювання.
Про вирішення питань соціального захисту працівників розповів голова комісії профкому з персоналу, охорони праці та навколишнього середовища ПАТ «Запоріжсталь» Олександр МОРОЗ. Це підприємство визнане переможцем обласного та Всеукраїнського конкурсів на кращий колективний договір в номінації: «Кращий колективний договір у виробничій сфері» (Профспілка трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України).
Від Запорізької обласної організації Профспілки металургів і гірників України взяли участь у заході завідуючий відділом соціально-економічної роботи та трудових відносин – Петро Писарєв та головний правовий інспектор праці – Віктор ЩЕРБАК.
У своєму виступі заступник директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Ірина РАЗУВАЄВА проаналізувала стан справ щодо організації роботи з соціального діалогу на територіях області, у тому числі на рівні територіальних громад. Вона підкреслила важливість проведення сьогодні колективно-договірних переговорів у трудових колективах області, для своєчасного реагування на потреби працівників, виходячи із сучасної економічної ситуації. Звернула увагу представників профспілок, що Кабінетом Міністрів України видано доручення для активізації роботи на всіх рівнях щодо ведення соціального діалогу. Цей документ спрямовано на виконання рішення Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка вперше за останні три роки, провела своє засідання 23 грудня 2021 року.
На сьогодні в області, як і в Україні економічна ситуація залишається складною, що призводить до соціальної напруженості в суспільстві. За таких умов особливого значення набуває розвиток соціального діалогу на всіх рівнях. Діалог – це єдиний реальний шлях до пошуку ефективних рішень в основі яких має бути баланс інтересів.
Заступник голови Запорізької обласної ради профспілок Тамара БЕЛЕСКОВА підвела підсумки роботи та акцентувала увагу на необхідності збереження напрацьованого досвіду всіх учасників соціального партнерства та наголосила, що пріоритетним напрямом роботи профспілкових організацій в 2022 році повинна стати захисна функція щодо забезпечення трудових і соціально-економічних прав та інтересів працівників. Колективні договори повинні враховувати та забезпечувати життєво важливі потреби працівників –збереження робочих місць, гідну заробітну плату та недопущення її заборгованості, безпечні умови праці, розширення соціальних гарантій та визначення конкретного механізму їх реалізації.
Усі побажання та пропозиції, які прозвучали у ході засідання круглого столу, будуть узагальнені та обговорені на черговому семінарі - навчанні профспілкових лідерів.
Після завершення роботи круглого столу для його учасників була проведена оглядова екскурсія по залах обласного краєзнавчого музею.
4 лютого 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ГРУДНІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах грудня 2021 року становив 5 791,81 грн (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2481 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,3 рази або на 3 311 гривень.
З 1 грудня 2021 року мінімальна заробітна плата зросла з 6 000 грн до 6 500 грн та перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 708 грн (або 12,2%).
Середня заробітна плата в Україні у грудні 2021 року порівняно із попереднім місяцем збільшилася на 22,2% та становила 17 453 гривні. Порівняно із груднем 2020 року вона зросла на 23,1% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 567 євро.
За всіма видами економічної діяльності впродовж грудня 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами – у сферах фінансової та страхової діяльності (на 33,5%), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (на 35,2%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (на 50,5%). (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 14 833 грн (85% від середньої по економіці), у сфері освіти – 14 931 грн (85,6% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у грудні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (26 759 грн), Миколаївській (18 414 грн) та Київській (17 409 грн) областях, найнижчою – у Кіровоградській області (13 331 грн).
Індекс реальної заробітної плати у грудні 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 121,5%, а відносно грудня 2020 року – 111,9%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у грудні 2021 року збільшився на 21,2% відносно попереднього місяця та перевищив показник грудня 2020 року на 19% (Додаток 4).
Майже за всіма видами економічної діяльності (крім водного транспорту) відбулося зростання фонду оплати праці відносно листопада 2021 року.
За всіма видами економічної діяльності відносно грудня 2020 року фонд оплати праці зріс: найвищий темп зростання зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 51,2%).
За даними Держстату, відносно 1 січня 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні зросла на 22,8% та станом на 1 січня 2022 року склала 3 207,1 млн грн (Додаток 5). Порівняно з 1 грудня 2021 року обсяг заборгованості з виплати заробітної плати зменшився на 18,7%. Борги державних підприємств склали 1318,1 млн гривень. За рахунок бюджетних коштів утворено 26,8 млн грн заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 2 409,8 млн грн заробітної плати.
2 лютого 2022 р.
ПРО ВІДНОВЛЕННЯ ПРАВ ПОТЕРПІЛИХ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ НА ВИПЛАТУ ОДНОРАЗОВОЇ ДОПОМОГИ
Постановою правління Фонду соціального страхування України № 7 від 25.02.2021 було внесено зміни до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, стосовно того, що для отримання одноразової допомоги на сім’ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого на виробництві.
По суті такими змінами було встановлено нову умову для отримання цієї виплати, у зв’язку з чим правління Фонду перевищило свої повноваження, оскільки Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» такої умови не передбачено, а відповідні обмежуючі умови можуть визначатися лише законом.
До законодавчого врегулювання цієї проблеми ніякі нормативні акти, у т.ч. постанови правління ФСС, не можуть містити вимоги, що звужують права застрахованих осіб, встановлені законом.
Враховуючи зазначене, ФПУ звернулась до Виконавчої дирекції Фонду з вимогою розробити відповідні зміни та виключити з пункту 5.1 Порядку абзац 8, згідно з яким для отримання одноразової допомоги на сім’ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого на виробництві.
Крім того, ФПУ звернулось до Міністерства соціальної політики України (органу державного нагляду за додержанням законодавства у сфері соціального страхування) стосовно необхідності відновлення порушених прав членів сімей померлих потерпілих на виробництві на отримання одноразової допомоги.
На жаль, відповіді від ФСС та Мінсоцполітики були не на користь зазначених верств населення. Зважаючи на це, у грудні 2021 року ФПУ звернулась із зазначеного питання до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
27.01.2022 р. профспілками отримано відповідь від Представника Уповноваженого ВРУ з прав людини, де повідомляється, що на основі проведеного моніторингу Уповноваженим встановлено невідповідність нормативно-правового акту ФСС (Порядок №11) положенням ч.2 ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та надано рекомендації Мінсоцполітики і Фонду щодо необхідності приведення положень Порядку до норм чинного законодавства.
Наразі Мінсоцполітики дане доручення ФСС підготувати відповідні зміни з подальшим їх затвердженням на засіданні правління Фонду.
Вирішення зазначеного питання продовжує перебувати на контролі Уповноваженого та ФПУ.
19 січня 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ГРУДНЯ 2021
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах грудня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 128,06 грн (без урахування платежів – 4 477,52 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 112,04 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 5 104,72 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 791,81 грн (без урахування платежів -4 662,41 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 785,87 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на грудень 2021 року (2 393 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,1 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 735 грн, а для працездатної особи (2 481 грн) - у 2,3 рази або на 3 311 гривень.
13 cічня 2022 р.
У НОВИЙ РІК З НОВИМ СТАТУТОМ ФПУ
Міністерство юстиції України повідомило ФПУ щодо ухвалення ним рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про Федерацію професійних спілок України, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За рішенням Мінюсту, державну реєстрацію змін до Статуту ФПУ та у складі її керівних органів, прийнятих на підставі рішення VIII З’їзду ФПУ та Ради ФПУ від 25 травня 2021 року, проведено.
Копія Рішення додається
Нагадуємо, що Комісією Національної служби посередництва і примирення з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок і організацій роботодавців на національному та галузевому рівнях 25 серпня 2021 року здійснено підтвердження репрезентативності Федерації професійних спілок України на національному рівні для участі у колективних переговорах з укладення Генеральної угоди, делегування ФПУ представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших тристоронніх органів соціального діалогу, а також участі у міжнародних заходах.
Лист НСПП додається
11 cічня 2022 р.
ОСНОВНІ ЗМІНИ В ТРУДОВОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ НА ПОЧАТКУ 2022 РОКУ
Закон України «Про державний бюджет на 2022 рік», який ухвалений Верховною Радою України 2 грудня 2021 року та набуває чинності 1 січня 2022 року, передбачає, зокрема, наступне.Протягом 2022 ріку мінімальна заробітна плата, яка зросла 1 грудня 2021 року на 500 гривень, становитиме 6 500 гривень на місяць. В жовтні на 3% підвищиться її розмір і становитиме 6 700 гривень. Наступне підвищення мінімальної заробітної плати заплановано з 1 січня 2023 року – до 7 176 гривень.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб зріс 1 грудня 2021 року – до 2 481 гривень і залишиться в тому ж розмірі з січня 2022 року.
З 1 грудня загальний прожитковий мінімум підвищився до 2 393 гривень, для дітей віком до шести років – до 2 100 гривень, від 6 до 18 років – до 2 618 гривень, а для осіб, які втратили працездатність, – до 1 934 гривень.
У 2022 році заплановані два підвищення прожиткового мінімуму: у липні та грудні.
Загальний показник 1 липня зросте до 2 508 гривень, а 1 грудня – до 2 589 гривень; для працездатних осіб – до 2 600 гривень та 2 684 гривень; для дітей віком до шести років – до 2 201 гривень, та 2 272 гривень; для дітей віком 6-18 років – до 2 744 гривень та 2 833 гривень; для осіб, що втратили працездатність - до 2 027 гривень та 2 093 гривень відповідно.
У 2022 році загальний обсяг освітньої субвенції, яка використовується для виплати заробітних плат працівникам закладів освіти, становить 108 млрд. грн, що на 8,8% більше, ніж у 2021 році.
Розмір субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» становить 15,7 млрд. грн; на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти розмір субвенції становить – 250 млн.грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.21 № 1336 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» продовжено дію карантину на території України до 31 березня 2022 року.
Крім цього, у 2022 році продовжує діяти наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04.10.21 № 2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням», до якого включено працівників закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
На даний час в Окружному адміністративному суді міста Києва продовжується розгляд судових справ №№ 640/27797/21, 640/29053/21, 640/31045/21 про скасування цього наказу за участі представників Профспілки працівників освіти і науки України.
1 січня 2022 року набувають чинності зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Змінами передбачається, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітної плати, пенсії чи іншого доходу.
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності – 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю – 3700 гривень.
За інформацією Міністерства соціальної політики з 1 січня мінімальні пенсійні виплати для осіб, які отримали першу групу інвалідності становитимуть не меншими за 14,6 тис. грн, для другої – 9,5 тис. грн, для третьої – 7 тис. грн.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому» від 15.09.2021 № 963 з початку 2022 року передбачено підвищення на 9% пенсії для жінок віком понад 60 років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до п.1 постанови Кабінету Міністрів від 3 серпня 2020 року № 674», із січня мінімальна пенсійна виплата кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловіку) захисників (захисниць), що загинули в зоні проведення АТО/ООС, становитиме не менше 7 800 грн.
У січні також зростуть пенсійні виплати для 65-річних осіб у звʼязку із зростанням мінімальної заробітної плати із 6000 грн до 6500 грн.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений законом.
Така виплата встановлюється непрацюючим пенсіонерам, за наявності у чоловіків – 35 років страхового стажу, у жінок – 30 років страхового стажу. З 1 грудня 2021 року зазначений показник становитиме 2600,00 грн. (6500,00 грн. х 40%).
З 1 січня 2022 року, відповідно до зростання прожиткового мінімуму для непрацездатних, мінімальна пенсія становить 1 934 грн.; з 1 липня – 2 027 грн, а з 1 грудня – 2 093 грн.
Законодавчі вимоги щодо страхового стажу при виході на пенсію у 2022 році: при досягненні 60-річного віку – стаж 29 років; у 63 роки – стаж 19-29 років; у 65 років – стаж 15-19 років.
Кожного наступного року необхідна тривалість страхового стажу зростатиме на рік. З 1 січня 2028 року необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років становитиме не менше 35 років.
Для громадян, які мають стаж менше 15 років, пенсійні виплати не нараховуватимуться, для них передбачена виплата грошової допомоги за умови, якщо дохід менший за прожитковий мінімум (2 481 грн у 2022 році).
Для непрацюючих осіб є можливість придбання страхового стажу шляхом укладення договору добровільного страхування (не менше ніж на один рік), який може передбачати одноразову сплату єдиного внеску за попередні періоди, коли особа не перебувала в трудових відносинах з роботодавцем та не підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.
Сума сплаченого єдиного внеску за кожний місяць не повинна бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, а при сплаті за попередні періоди вона помножується на коефіцієнт 2.
Прийнято низку нормативно-правових актів у 2021 році, які є базовими для формування правової бази держави на наступні роки.
Верховною Радою України прийнято Закон України «Про медіацію» від 16 листопада 2021 року № 1875-ІХ (набрав чинності 15 грудня 2021 року).
Законом визначено правові засади та порядок проведення медіації як позасудової процедури врегулювання конфлікту (спору), принципи медіації, статус медіатора, вимоги до його підготовки та інші питання, пов’язані з цією процедурою.
Його норми поширюються на суспільні відносини, пов’язані з проведенням медіації з метою запобігання виникненню конфліктів (спорів) у майбутньому або врегулювання будь-яких конфліктів (спорів), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» від 5 лютого 2021 року (набув чинності 10 червня 2021 року) передбачено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Але, при цьому ведення паперових трудових книжок не скасовується.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01.06.2021 року № 1066 «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» (із змінами і доповненнями), завершено формування нормативно-правової бази для запровадження електронних лікарняних листків. Затверджено порядки формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я; здійснення Фондом соціального страхування України перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності та Інструкцію по роботі з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я та листками непрацездатності на період дії перехідної моделі. В новій редакції викладено Положення про експертизу тимчасової непрацездатності.
Міністерство оборони України наказом від 11.10.21 № 313 (набрав чинності 17.12.2021) затвердило Перелік спеціальностей та/або професій, споріднених з відповідними військово-обліковими спеціальностями, після одержання яких жінки беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
Законом «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, беруться на військовий облік військовозобов’язаних (ч. 11 ст. 1 Закону).
Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом) (ч. 12 ст. 1 Закону).
Жінки виконують військовий обов’язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
6 січня 2022 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИСТОПАДІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах листопада 2021 року становив 5 722 грн (Додаток 1).Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 343 гривні. Мінімальна заробітна плата у листопаді 2021 року (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 278 грн (з 01.12.2021 мінімальна заробітна плата зросла до 6500 гривень).
Середня заробітна плата в Україні у листопаді 2021 року порівняно із попереднім місяцем збільшилася на 1,7% та становила 14 282 гривні. Порівняно із листопадом 2020 року вона зросла на 19,2% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 473 євро.
У більшості видів економічної діяльності впродовж листопада 2021 року відбулося зростання середньої заробітної плати. Найбільшими темпами – у сферах виробництва комп'ютерів, електронної та оптичної продукції (на 9%), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів, інформації та телекомунікації (на 7,7%), державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування (на 7,2%). Разом з тим, найбільші темпи зниження заробітної плати зафіксовано у сферах виробництва коксу та продуктів нафтоперероблення (на 6,4%), металургійного виробництва, виробництва готових металевих виробів, крім машин і устатковання (на 2,2%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11683 грн (81,8% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11 710 грн (82% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у листопаді 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (21 144 грн), Донецькій (14 809 грн) та Київській (14 754 грн) областях, найнижчою – у Херсонській області (11 314 грн).
Індекс реальної заробітної плати у листопаді 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 100,9%, а відносно листопада 2020 року – 108,0 %.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у листопаді 2021 року збільшився на 1,6% відносно попереднього місяця та перевищив показник листопада 2020 року на 15,1% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно листопада 2020 року. Найвищий темп зростання ФОП зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 44,9%).
За даними Держстату, за січень-листопад 2021 року заборгованість із виплати заробітної плати в Україні зросла на 51% (Додаток 5).
Станом на 1 грудня 2021 року 153,1 тисячам працівників економічно-активних підприємств заборговано 3 942,8 млн грн (порівняно з жовтнем 2021 року зарплатні борги зменшилась лише на 1,6%). Борги державних підприємств склали 1 837,3 млн гривень. За рахунок бюджетних коштів утворено 57 млн грн заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 2 998,9 млн грн заробітної плати.
24 грудня 2021 р.
У КИЄВІ ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ НТСЕР
23 грудня у столиці України відбулось засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради. У заході взяли участь Голова Національної ради, Голова об'єднання організацій роботодавців України Анатолій Кінах, Співголова Нацради від урядової сторони, Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр економіки України Юлія Свириденко, Співголова НТСЕР від профспілкової сторони, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий, координатор системи ООН в Україні Оснат Лубрані, координатор МОП в України Сергій Савчук, секретар НТСЕР Наталія Ненюченко, представники всіх трьох сторін Нацради.
З доповіддю «Про діяльність Національної тристоронньої соціально-економічної ради, посилення її ролі, ефективності та впливу на соціально-економічний розвиток України та добробут громадян» виступив Анатолій Кінах, а співдоповідачами – Григорій Осовий та Наталія Ненюченко.У своєму виступу Григорій Осовий наголосив на важливості відновлення діяльності НТСЕР і соціального діалогу в цілому, підкреслив необхідність спільними зусиллями вирішувати нагальні питання соціально-економічного розвитку України та забезпечення
ефективного захисту законних прав і інтересів людей праці в умовах пандемії та соціально-економічних реформ. Він виступив з конкретними конструктивними пропозиціями профспілкової сторони з цих питань. Зокрема це стосується вирішення на законодавчому рівні та на рівні виконавчої влади таких гострих проблем, як створення та збереження робочих місць, гідних умов праці та її оплати, скорочення та ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати тощо. Учасники засідання також обговорили питання «Про Пріоритетні напрями діяльності 
Національної ради на 2021 – 2023 роки», з доповіддю з якого виступив Анатолій Кінах, а із співдоповіддю - член Національної ради, заступник Голови Федерації профспілок України Василь Андреєв, заступник міністра економіки України Ігор Дядюра.
Національної ради на 2021 – 2023 роки», з доповіддю з якого виступив Анатолій Кінах, а із співдоповіддю - член Національної ради, заступник Голови Федерації профспілок України Василь Андреєв, заступник міністра економіки України Ігор Дядюра.Заслухавши доповіді та співдоповіді представників сторін, виступи учасників засідання Національної тристоронньої соціально-економічної ради щодо Пріоритетних напрямів діяльності на 2021-2023 роки, Національна рада вирішила прийняти рішення щодо удосконалення діяльності НТСЕР, 
розвитку та поглиблення реального та результативного соціального діалогу в Україні.
розвитку та поглиблення реального та результативного соціального діалогу в Україні. Зокрема вирішено:
1. Затвердити Пріоритетні напрями діяльності Національної ради на 2021 – 2023 роки.
2. Сторонам Національної ради надати секретаріату Національної ради пропозиції до плану заходів на 2022 рік із реалізації Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради 2021 – 2023 роки відповідно до вимог пункту 3.1.2. Регламенту Національної ради.
3. Секретаріату Національної ради подати на розгляд Президії Національної ради сформований проект плану заходів на 2022 рік із реалізації Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2021-2023 роки.
20 грудня 2021 р.
ЗАЯВА РАДИ ФЕДЕРАЦІЇ ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ ДО ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ЩОДО ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЗАКОННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛОК ТА ПРОТИПРАВНІЙ КОНФІСКАЦІЇ ЇХ ВЛАСНОСТІ
7 жовтня 2021 року учасники Всеукраїнської акції протесту профспілок висунули низку вимог, одна з яких – «руки геть від профспілкового майна», на яку Уряд не тільки не відреагував, а й без проведення консультацій з громадськістю 9 грудня 2021 року схвалив два законопроєкти «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР» та «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР», якими передбачається відібрати власність громадських організацій. 10 грудня 2021 року ці законопроєкти за №№ 6420, 6421 зареєстровано Верховною Радою України. Під удар будуть поставлені якраз ті громадські організації, які за роки незалежності зберегли своє майно.Передусім, це стосується майнових прав профспілок та їх організацій у всіх регіонах України, оскільки передбачається протиправне примусове відчуження, а по суті – конфіскація офісних приміщень, навчальних центрів, оздоровниць, спортивних, туристичних закладів, якими вони законно володіють впродовж багатьох десятиліть.
Після прийняття Конституції України, Цивільного, Господарського кодексів, за часи незалежності право власності на профспілкові об’єкти визнано державою й оформлено за профспілками згідно діючого законодавства. Тим самим держава офіційно визнала профспілки законним власником. Це об’єкти соціально-культурного, спортивного, оздоровчого, туристського призначення. Мільйони працівників та їх родини, ті, хто постраждав на виробництві, чорнобильці, ветерани праці, учасники АТО десятиліттями користуються послугами профспілкових санаторіїв, спортивних та туристичних об’єктів, відновлюють своє здоров’я і працездатність. Значна частина об’єктів були збудовані, реконструйовані й утримувались за рахунок профспілкових та інших недержавних ресурсів, коштів трудових колективів, працею мільйонів спілчан багатьох поколінь. У той же час десятки об’єктів, які примусово вилучені у профспілок і передані у державну власність, перебувають в зруйнованому стані і не використовуються. Близько 4 тисяч працівників втратили робочі місця, держава не отримує сотні мільйонів податків, а люди позбавлені соціальних послуг.
Слід зазначити, що за останні три десятиліття неодноразово чинилися спроби незаконно конфіскувати майно профспілок. Однак усі судові інстанції, включаючи Верховний Суд України, відхилили ці посягання, справедливо підтвердивши право власності за профспілками.
У 2011–2013 роках так звана «злочинна влада» намагалася шляхом масових рейдерських атак захопити об’єкти громадських організацій для подальшого розпродажу «своїм». І лише Революція Гідності 2014 року призупинила цей відвертий і нахабний пограбунок.
Невже й нинішня, уже демократична влада прагне продовжити протиправні дії попередників, або у цієї влади настільки кепські справи, що після розпродажу державного майна врятувати бюджет можна тільки пограбувавши громадські організації?
Європейський суд з прав людини вже звернув увагу на очевидну непослідовність національної практики винесення рішень судами України в питанні статусу власності професійних спілок, а також на незаконність втручання держави Україна в майнові права професійних спілок у частині вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з відповідними протоколами).
На захист українських профспілок рішуче виступили Міжнародна та Європейська конфедерації профспілок, Загальноєвропейська регіональна рада МКП, зарубіжні національні профцентри, які попереджали Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України про неприпустимість неправових дій стосовно профспілок. За міжнародним рейтингом МКП Україну вже віднесено до групи недемократичних держав, де права профспілок не забезпечуються.
Ми вимагаємо від влади припинити порушення Конституції, тиск на профспілки і громадські організації, а від Кабінету Міністрів – негайно відкликати дані законопроєкти.
У разі ігнорування наших вимог закликаємо профспілкові та громадські організації до консолідованих дій, аби дати рішучу відсіч спробам порушення Конституції та Закону, аж до висунення політичних вимог, а також вимагати притягнення до встановленої законодавством відповідальності посадових осіб – ініціаторів перешкоджання законній діяльності профспілок та інших громадських організацій.
20 грудня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах листопада 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 061,77 грн (без урахування платежів – 4 419,13 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 064,56 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 5 034,55 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 721,52 грн (без урахування платежів -4 605,82 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 727,16 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на листопад 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 768 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 343 гривні.
15 грудня 2021 р.
СПО ОБ’ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК – ПРЕДСТАВНИЦТВО В УРЯДІ, УРЯДОВИХ ТА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ (06 -10 ГРУДНЯ 2021 РОКУ)
09 грудня 2021 року відбулося засідання Кабінету Міністрів України (у режимі відеоконференції), в якому взяв участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Осовий Г.В.Було розглянуто 74 проект нормативно-правових актів, 16 з яких опрацьовано в рамках СПО об’єднань профспілок.
Найбільш важливі:
· законопроекти «Про мораторій на відчуження майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР», «Про правовий режим майна загальносоюзних громадських об’єднань (організацій) колишнього Союзу РСР»;
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначені законопроекти та надано низку зауважень та пропозицій. Під час засідання Уряду Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий звернувся до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням внести законопроекти на обговорення і надати слово для озвучення профспілкової аргументації. Пропозицію було відхилено і законопроекти прийнято без обговорення.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект розпорядження.
08 грудня 2021 року - засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (у режимі відеоконференції), в якому взяв участь перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Шубін О.О.
Було розглянуто 12 законопроектів та інші питання, зокрема:
· «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці» (р.№ 5857);
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначений законопроект та надано свої пропозиції, зокрема в частині забезпечення державних гарантій на підвищену оплату праці працівників, зайнятих роботах із важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах з особливими умовами праці тощо.
· «Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо забезпечення підвищення розмірів пенсій (р.№ 5023), який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· «Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки» (р.№ 6119), який був підтриманий тощо.
______________________
07 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, соціальної політики та у справах ветеранів (у форматі відеоконференції). Прийняв участь – Максимчук В.С., керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 6 проектів актів законодавства, 4 з яких опрацьовано профспілковою стороною.
Найбільш важливі:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 і від 26 вересня 2012 р. № 886».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект постанови.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 7 Порядку виплати одноразової грошової допомоги на дітей з багатодітних малозабезпечених сімей для підготовки до навчального року», який був підтриманий.
______________________
09 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, освіти, науки та інновацій, охорони здоровʼя, правової політики, захисту довкілля та природних ресурсів (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Швець І.М., заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України.
На розгляд внесено 5 проектів актів законодавства, 2 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641»;
Профспілкою працівників освіти і науки України підтримано проект постанови.
· проекти постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 19 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я», який був погоджений Профспілкою працівників охорони здоров’я України.
_____________________
10 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, соціальної політики та у справах ветеранів (у форматі відеоконференції). Прийняв участь – Максимчук В.С., керівник управління соціального страхування і пенсійного забезпечення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 4 проекти актів законодавства, 1 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· законопроект «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо упорядкування видатків з Державного бюджету України», який був погоджений.
_____________________
10 грудня 2021 року – засідання Урядового комітету з питань економічної, фінансової політики, паливно-енергетичного комплексу, стратегічних галузей промисловості, розвитку громад і територій та інфраструктури (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Гребеннікова Л.К., заступник керівника департаменту з питань економічного розвитку та ціноутворення апарату ФПУ.
На розгляд внесено 15 проектів актів законодавства, 8 з яких опрацьовано профспілковою стороною.
Найбільш важливі:
· законопроект «Про службу в органах місцевого самоврядування», який підтримано Профспілкою працівників державних установ України;
· законопроект «Про водовідведення стічних вод населених пунктів».
СПО об’єднань профспілок опрацьовано зазначений проект постанови та надано свої зауваження і пропозиції.
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової екологічної програми підвищення пожежної безпеки в лісах державних підприємств і установ, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, на 2021–2025 роки» тощо.
14 грудня 2021 р.
ПРО ЗАКОНОДАВЧІ ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ОБ’ЄДНАННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ПЕНСІЙНИМ ФОНДОМ УКРАЇНИ
Верховною Радою України 18 листопада 2021 року прийнято за основу проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України)», реєстр. № 3663 від 15.06.2020р. (поданий народним депутатом України Папієвим М.М.), який викликав чисельні звернення до різних державних органів про його відхилення.СПО об’єднань профспілок також не підтримано цей законопроект, оскільки він суперечить низці законодавчих актів та руйнує існуючу систему соціального страхування.
У законопроекті багато заплутаних і суперечливих норм стосовно затвердження бюджетів фондів, не передбачено норм щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби; виплати допомоги з тимчасової втрати працездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати постраждалим учасникам Революції гідності та особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; надання застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності для санаторно-курортного лікування та є низка інших негативних положень.
Проте основна суть поданого законопроекту, це ліквідація Фонду соціального страхування України шляхом приєднання його до Пенсійного фонду України, скасування принципів самоврядності, соціального партнерства щодо управління соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та страхуванням від нещасного випадку і профзахворювань.
Потрібно звернути увагу на те, що Пенсійний фонд України і Фонд соціального страхування, це зовсім різні структури.
Пенсійний фонд України на сьогодні є центральним органом виконавчої влади з відповідними розгалуженими повноваженнями і займається він не тільки призначенням і виплатою трудових пенсій, а й здійсненням різних виплат соціального призначення і за рахунок різних джерел фінансування (частки від єдиного соціального внеску, коштів Державного бюджету, коштів роботодавців). На нього часто покладаються зобов’язання різного соціального спрямування, наприклад, виплата субсидій, разові виплати для підприємців тощо.
Нині перед Пенсійним фондом стоять складні питання щодо вирішення проблем у солідарній пенсійній системі, вдосконалення системи персоніфікованого обліку страхових внесків з урахуванням покладення на нього функцій ведення Електронного реєстру листків непрацездатності, підготовки до впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та професійних пенсійних програм.
Тому покладення на Пенсійний фонд додаткових функцій стосовно управління соціальним страхуванням можливо і зекономить незначні кошти (але це спірне питання), але призведе до проблем щодо прозорості та ускладнення виконання фінансових зобов’язань перед застрахованими особами, повноцінно охоплювати та забезпечувати їх соціальним захистом. При цьому постійно здійснюватимуться спроби зменшення видатків у сфері соціального страхування з метою використання страхових коштів на пенсійне забезпечення. В результаті постраждають застраховані особи – погіршиться їх соціальний захист у разі настання відповідних страхових випадків.
Стосовно Фонду соціального страхування України, то він призначений для здійснення соціального захисту працівників-застрахованих осіб (членів сімей) у разі хвороби, нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання, настанні інших страхових випадків, пов’язаних з роботою.
Міжнародний досвід, відображений в нормах і принципах МОП з питань соціального забезпечення, передбачає, що держава повинна залишатися основним гарантом прав на соціальне забезпечення, але платники внесків і отримувачі допомоги повинні брати участь в управлінні системами і програмами. При цьому МОП підкреслює важливість ролі працівників і роботодавців в управлінні системами соціального забезпечення, що є однією з ключових сфер соціального діалогу, який в свою чергу є основною умовою досягнення соціальної справедливості та соціальної єдності.
Виходячи із зазначеного, враховуючи мету України влитися в простір Європейського Союзу, з урахуванням європейського досвіду в Україні і було створено Фонд соціального страхування з тристороннім на паритетній основі управлінням від роботодавців, застрахованих осіб і держави. Така модель управління Фондом надає можливість сторонам соціального діалогу приймати виважені рішення та вирішувати спільні завдання з урахуванням інтересів кожної сторони.
Реалізація запропонованих у законопроекті нововведень знівелює сутність соціального партнерства, унеможливить здійснення повноцінного соціального діалогу у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, оскільки фактично відстороняє від управління цим видом страхування як представників роботодавців, так і представників застрахованих осіб.
При представленні законопроекту №3663 у сесійній залі Верховної Ради України Папієв М.М. пояснив необхідність об’єднання Фонду соціального страхування з Пенсійним фондом тим, що Фонд соціального страхування має заборгованість з оплати лікарняних листків, у т.ч. по вагітності і пологах, якої раніше ніколи не було.
Проте безпосередньо Фонд не може вирішити цю проблему, оскільки причинами цієї заборгованості є – зменшення вдвічі розміру єдиного соціального внеску із 43% (в середньому) до 22%; єдиний внесок, який сплачували працівники (3,6%), включено до податку з доходів фізичних осіб шляхом його збільшення з 15% до 18%, чим вилучено з фондів соціального страхування і Пенсійного фонду приблизно 50 млрд грн; скасовано диференційований внесок для роботодавців залежно від класу професійного ризику виробництва.
Ситуація погіршилась у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 і введенням різних карантинних обмежень та зростанням видатків фондів соціального страхування. Усе це відбувається на фоні зниження чисельності найманих працівників, високого рівня «тінізації» зайнятості та заробітку, виїзду громадян у пошуках роботи в інші країни. Так, за даними Державної податкової служби України, середньооблікова чисельність застрахованих осіб на 1 жовтня 2021 року становила лише 9,5 млн одиниць, тоді як ще на 01.10.2020р. їх чисельність становила 10,3 млн одиниць. Сума заборгованості роботодавців зі сплати єдиного соціального внеску в загальному становить більше 20 млрд грн. Заборгованість підприємств і організацій перед Пенсійним фондом зі сплати єдиного внеску, відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій та інших платежів становить майже 40 млрд грн.
Тому звинувачення Фонду соціального страхування у відсутності необхідних коштів безпідставні.
Проти прийняття законопроекту №3663 висловились також Міністерство соціальної політики, Міністерство юстиції, Міністерство економіки, Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування України, СПО роботодавців та івші. Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України також не підтримано цей законопроект.
Нещодавно (08.10.2021р.) Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створено робочу групу для доопрацювання законопроекту з урахуванням внесених народними депутатами поправок до нього для розгляду у другому читанні.
До речі, слід зазначити, що на сайті Президента України зареєстрована петиція за №22/128176-еп стосовно недопущення прийняття законопроекту №3663.
10 грудня 2021 р.
У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСНІЙ РАДІ ПРОФСПІЛОК ПІДБИТО
ПІДСУМКИ ОЗДОРОВЧОЇ КАМПАНІЇ
У Запорізькій обласній раді профспілок на засіданні за круглим столом, яке відбулося 08 грудня 2021 року, підведені підсумки роботи членських профспілкових організацій Облпрофради з організації та забезпечення відпочинку і оздоровлення у поточному році членів профспілок та членів їх сімей, у тому числі їх дітей. У ході засідання були заслухана інформація КРИВОШЕЙ К.Ю., виконуючої обов’язки директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, про результати організації оздоровлення населення Запорізької області у 2021 році та КАПЛІЯ В.М., Голови Запорізької обласної ради професійних спілок, про результати роботи членських профспілкових організацій Запорізької облпрофради щодо організації оздоровлення і відпочинку членів профспілок та членів їх сімей у 2021 році в умовах адаптивного карантину.
В ході засідання круглого столу відбулося обговорення досягнутих позитивних результатів і негативних ситуацій, що виникли під час оздоровчої кампанії у поточному році та проблемних питань, які необхідно нагально вирішувати. щоб забезпечити оздоровлення на належному рівні у наступному сезоні. В обговорені взяли участь:- ЛИСИЦЯ С.О., директор Дитячого оздоровчого центру „Супутник” ВАТ „Соціальні ініціативи Запоріжжя” ПАТ „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь”;
- ПАВЕЛКО О.М., директор Товариства з Обмеженою Відповідальністю „Дитячий Оздоровчий Комплекс „Енергодар” Дитячий Заклад Оздоровлення та Відпочинку „Лазурна Райдуга”;
- СЄДОВ В.М., голова Запорізького обласної організації професійної спілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України;
- БЕЛЕСКОВА Т.Ф., заступник Голови Запорізької обласної ради професійних спілок;
- КРИВОШЕЙ К.Ю., виконуючої обов’язки директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації;
- ТРУШ М.І., голова профкому Первинної профспілкової організації Професійної спілки авіабудівників України у публічному акціонерному товаристві „Мотор Січ”;
- КАПЛІЙ В.М., Голова Запорізької обласної ради професійних спілок.
На завершення засідання круглого столу, за підсумками Всеукраїнського огляду роботи профспілок та трудових колективів на кращу організацію оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2021 року, відбулося вручення нагород Федерації професійних спілок України та Запорізької обласної ради профспілок учасникам оздоровчої кампанії поточного року, які досягли найкращих результатів.
8 грудня 2021 р.
ТЕРМІН ДІЇ ЧИННОЇ ГЕНУГОДИ БУДЕ ПРОДОВЖЕНО
6 грудня 2021 року у Будинку Уряду відбулося засідання Президії Національної тристоронньої соціально-економічної ради, на якому було погоджено проект Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2021-2023 роки та визначено дату проведення засідання Національної ради.У роботі взяли участь члени Президії НТСЕР: Григорій Осовий - Співголова Національної ради від профспілкової сторони, Голова ФПУ та Олександр Шубін - заступник 
Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, заступник Голови ФПУ, а також члени Президії НТСЕР від сторін роботодавців та органів виконавчої влади.
Співголови НТСЕР від профспілкової сторони, заступник Голови ФПУ, а також члени Президії НТСЕР від сторін роботодавців та органів виконавчої влади.Учасники засідання визначили головними пріоритетами діяльності Національної ради на найближчі роки: розвиток людського потенціалу, подолання бідності, скорочення безробіття та інноваційно-індустріальний розвиток України. У Пріоритетах також зазначені зміцнення державної регіональної політики, розвиток системи охорони здоров’я та медичного забезпечення населення, соціальний захист ветеранів війни і їх сімей.
Президія запропонувала ініціювати проведення щорічного саміту Сторін соціального діалогу за участю керівництва держави, органів місцевого самоврядування, ділових, експертних асоціацій.Прийнято рішення провести засідання НТСЕР 23 грудня 2021 року із запрошенням до участі Президента України. На порядок денний запропоновано винести питання:
- щодо посилення ролі, ефективності та впливу Національної ради на соціально-економічний розвиток України та добробут громадян;
- про ухвалення Пріоритетних напрямів діяльності Національної ради на 2021-2023 роки.
Важливим є домовленість сторін соціального діалогу про підписання на цьому засіданні змін і доповнень до чинної Генеральної угоди на 2019-2021 роки та продовження терміну її дії на 2022 рік.
6 грудня 2021 р.
СПО ПРОФСПІЛОК. НА ЗАХИСТІ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ
СПО об’єднань профспілок рішуче стало на захист трудових гарантій найманих працівників та запропонувало спосіб захисту членів профспілки від необґрунтованого звільнення за ініціативи роботодавця.Обговоренню цього важливого питання було присвячене засідання профспілкового СПО, що відбулось 2 грудня 2021 року у Києві у Будинку спілок.
На самому початку Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, звертаючись до колег, закликав їх до консолідації 
думок та бачення проблем, а також напрацювання спільної позиції щодо низки законопроектів, які наразі опрацьовуються законотворцями та представляють загрозу для працівників і профспілок.
думок та бачення проблем, а також напрацювання спільної позиції щодо низки законопроектів, які наразі опрацьовуються законотворцями та представляють загрозу для працівників і профспілок.Було зазначено, що профспілки моніторять і періодично осучаснюють перелік законодавчих актів, які умовно можна назвати «токсичними» через те, що вони йдуть в розріз з вітчизняним трудовим законодавством, або порушують Конвенції МОП, ратифіковані Україною, чи містять норми, які заходять за «червоні лінії», що не припустимо для гарантування законних прав найманих працівників.
Наразі, як поінформував перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ Олександр Шубін, на особливому моніторингу СПО об’єднань профспілок знаходяться такі законопроекти як: № 5161 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (прийнято за основу 21.09.2021 р.), № 5266 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (прийнято за основу 21.09.2021 р.), № 5388 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (прийнято за основу 21.09.2021) тощо.Створено і працюють робочі групи із доопрацювання зазначених законопроєктів, які діють при Комітеті соцполітики у Верховній Раді.
Як вирішили члени СПО, потрібно знайти такі механізми, які можна запропонувати як альтернативу тому, що пропонується депутатами. Сьогодні потрібен компроміс. Якщо цього не буде, профспілки готові проводити акції протесту. Про це йшлося під час дискусії.
В результаті шляхом рейтингового голосування більшість учасників засідання підтримали пропозицію, розроблену робочою групою про те, що розірвання трудового договору з працівником, членом профспілки, з певних підстав (крім випадку ліквідації підприємства), може бути здійснено за результатами проведених узгоджувальних процедур з виборним органом (профспілковим представником) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник та у порядку, визначеному колективним договором.На переконання членів СПО профспілок, така норма у новій редакції закону про колективні договори і угоди окрім всього іншого дає відповідь на запитання, чому є сенс бути членом профспілки, якщо профспілка уклала колективний договір. Тому, якщо ти не є членом профспілки і профспілка не уклала колективний договір, ти не можеш розраховувати на розповсюдження на тебе захисту профспілки у випадку необґрунтованого звільнення роботодавцем.
Члени СПО делегували повноваження робочій групі продовжувати свою роботу та просувати профспілкову позицію щодо захисту права працівника на працю.Другим питанням, яке також виникло через зміни у законодавстві, було розглянута інформація щодо представництва профспілок, як представників застрахованих осіб, у правліннях фондів соціального страхування.
3 грудня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЖОВТНІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах жовтня 2021 року становив 5678,26 грн (Додаток 1).Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 299 грн. Мінімальна заробітна плата у жовтні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 322 грн (з 01.12.2021 мінімальна заробітна плата зросла до 6500 гривень).
Середня заробітна плата в Україні у жовтні 2021 року порівняно із попереднім місяцем зменшилась на 1,4% та становила 14045 грн. Порівняно із жовтнем 2020 року вона зросла на 15,4% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 459,5 євро.
Протягом жовтня 2021 року максимальне зростання заробітної плати зафіксоване у сферах: охорона здоров’я та надання соціальної допомоги (на 5,4%), фінансова та страхова діяльність (на 4,9%).
Водночас, відбулося незначне зменшення заробітної плати у значній частині сфер діяльності. Найбільшими темпами заробітна плата знизилася у наступних сферах: освіта (на 6%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (на 5,7%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11160 грн (79,5% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11532 грн (82,1% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у жовтні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20481 грн), Донецькій (14791 грн) та Київській (14554 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (10878 грн).
Індекс реальної заробітної плати у жовтні 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 97,8 %, а відносно жовтня 2020 року – 104,0 %.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у жовтні 2021 року зменшився на 1,1% відносно попереднього місяця та перевищив показник жовтня 2020 року на 11,7% (Додаток 4).
Майже за всіма видами економічної діяльності (за винятком сфер охорони здоров’я та надання соціальної допомоги, а також мистецтва, спорту, розваг та відпочинку) відбулося зростання фонду оплати праці відносно жовтня 2020 року. Найвищий темп зростання ФОП зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 31,6%).
За даними Держстату, станом на 01.11.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 161,8 тисячам працівників економічно-активних підприємств зросла до 4007,4 млн грн, з яких:
- 1811,3 млн грн – борги державних підприємств;
- за рахунок бюджетних коштів утворено 61,2 млн грн заборгованості;
- працівникам промисловості заборговано 3064,2 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
СПО об’єднань профспілок звернувся до Державної служби України з питань праці щодо запровадження повного моніторингу заборгованості з виплати заробітної плати, зокрема передбачити надання Міністерством юстиції інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, які перебувають на всіх стадіях банкрутства (зауваження та пропозиції до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про запровадження спеціального моніторингу погашення підприємствами, установами та організаціями заборгованості із заробітної плати», лист від 05.11.2021 №01-12/919-спо).
29 листопада 2021 р.
СПО ОБ’ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК – ПРЕДСТАВНИЦТВО В УРЯДІ, УРЯДОВИХ ТА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ (22-26 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ)
24 листопада 2021 року відбулося засідання Кабінету Міністрів України (у режимі відеоконференції), в якому взяв участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Осовий Г.В.Було розглянуто 54 проекти нормативно-правових актів, 21 з яких опрацьовано в рамках СПО об’єднань профспілок.
Найбільш важливі:
· законопроект «Про внесення змін до деяких законів України, спрямованих на забезпечення додаткових гарантій соціального захисту ветеранів війни», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 4 Порядку обчислення стажу роботи для встановлення щомісячної надбавки за вислугу років журналістам державних і комунальних засобів масової інформації та державних інформаційних агентств».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект постанови.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я».
Профспілкою працівників охорони здоров’я України не підтримано зазначений проект та надано свої зауваження та пропозиції.
25 листопада 2021 року – засідання Урядового комітету з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, соціальної політики та у справах ветеранів (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Макогонюк С.Л., заступник керівника департаменту з питань бюджету та оплати праці апарату ФПУ.
На розгляд внесено 8 проектів актів законодавства, 5 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування соціальних послуг», який був підтриманий.
· законопроект «Про соціальну роботу».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект.
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Стратегії людського розвитку на 2021—2023 роки ».
СПО об’єднань профспілок надав свої пропозиції, зокрема запропоновано доповнити план заходів індикатором про підвищення мінімальної заробітної плати щонайменше на рівень, що перевищуватиме рівень інфляції та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС, забезпечивши скорочення розриву між розмірами мінімальної заробітної плати та посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС.
Зауваження та пропозиції СПО об’єднань профспілок було направлено до Міністерства соціальної політики України для врахування при доопрацюванні.
На засіданні Урядового комітету було схвалено рішення про доопрацювання проекту у тижневий термін.
25 листопада 2021 року – засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, освіти, науки та інновацій, охорони здоровʼя, правової політики та правоохоронної діяльності (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Липець Л.В., завідувач відділу експертно-правової роботи виконавчого апарату ЦК Профспілки працівників освіти і науки України.
На розгляд внесено 7 проектів актів законодавства, 5 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. № 1278»;
СПО об’єднань профспілок погоджено проект постанови.
· проекти постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про програмно-апаратний комплекс “Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту”» та проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення мережі екзаменаційних центрів на період до 2030 року та затвердження плану заходів з її реалізації», до яких Профспілкою працівників освіти і науки України надано низку зауважень.
26 листопада 2021 року – засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, освіти, науки та інновацій, охорони здоровʼя, правової політики та правоохоронної діяльності (у форматі відеоконференції). Прийняв участь – Шубін О.О., перший заступник Голови СПО об’єднань профспілок, заступник Голови ФПУ.
На розгляд внесено 22 проекти актів законодавства, 13 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання праці деяких категорій працівників».
СПО об’єднань профспілок надав свої пропозиції та зауваження.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підвищень посадового окладу (ставки заробітної плати) та доплат за окремі види педагогічної діяльності в державних і комунальних закладах та установах освіти».
Профспілкою працівників освіти і науки України не підтримано зазначений проект постанови та надано свої зауважень та пропозиції, які були направлені до Міністерства освіти України для врахування при доопрацюванні.
На засіданні Урядового комітету було схвалено рішення про доопрацювання проекту.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».
Профспілками опрацьовано зазначений проект постанови та надано свої пропозиції, зокрема Профспілкою працівників охорони здоров’я України запропоновано до пункту 4 Порядку встановити строк використання результатів гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, отриманих під час проведення попередньої атестації на робочих місцях, якщо умови праці докорінно не змінювались, протягом строку, що дорівнює тривалості карантину.
26 листопада 2021 р.
УКРАЇНА – КРАЇНА В ГРУПІ РИЗИКУ
Про це йшлося на відеоконференції, присвяченій обговоренню ситуації з реалізацією прав профспілок в Україні, яку 23 листопада провела Міжнародна конфедерація профспілок за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта. Всього у відеоконференції взяло участь понад 50 учасників з різних куточків світу.Відкрив зустріч Жерун Бернар, директор департаменту прав профспілок та людини Міжнародної конфедерації праці. Вів відеоконференцію Антон Леппік, виконавчий секретар Панєвропейської регіональної ради МКП.
З інформацією від українських профспілок щодо ситуації з законодавчими ініціативами в Парламенті, що звужують права трудящих і порушують права профспілок, а також порушеннями прав профспілок на практиці, виступили Григорій Осовий, голова ФПУ, і Михайло Волинець, голова КВПУ.
У обговоренні взяли участь та висловили свою рішучу підтримку українських профспілок представники Бюро МОП з питань діяльності працівників, Європейської конфедерації профспілок, глобальної федерації профспілок «ІндастріАлл», Європейської федерації профспілок громадського обслуговування, Загальної федерації праці Франції, польського профцентру «Солідарність», Білоруського конгресу демократичних профспілок та інші.
Під час обговорення розглядалися глобальні солідарні дії з боку МКП, ЄКП, глобальних профспілок, національних профцентрів. Було визначено дати та точки прикладання зусиль.
23 листопада 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЖОВТНЯ 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 026,55 грн (без урахування платежів – 4 388,77 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 043,27 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 999,53 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 678,26 грн (без урахування платежів -4 571,00 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 707,91 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на жовтень 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 733 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 299 гривень.
19 листопада 2021 р.
ВІДБУЛОСЬ ЗАСІДАННЯ ПРАВЛІННЯ ФОНДУ
СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ УКРАЇНИ
18 листопада 2021 року відбулося перше засідання нового складу правління Фонду соціального страхування України, на якому були прийняті установчі рішення, такі як формування персонального складу правління Фонду, визначення черговості головування представницьких сторін у правлінні Фонду, обрання голови правління Фонду та його заступників, затвердження персонального складу постійних комісій Фонду, а також затвердження Звіту про виконання бюджету Фонду за 2020 рік, схвалення проєкту бюджету Фонду на 2022 рік, внесення змін до структури органів Фонду та граничної чисельності працівників Фонду, кадрові питання тощо.До складу правління Фонду делеговано по 7 осіб від кожної представницької сторони – роботодавців, уряду та профспілок. Сторони визначились, що перші два роки із шестирічної каденції цього складу правління Фонду головуватиме урядова сторона, наступні два роки – сторона роботодавців і останні два роки – сторона профспілок.
Головою правління Фонду обрано Котика Євгена Дмитровича – першого заступника Міністра соціальної політики України.
Заступником Голови правління Фонду від профспілкової сторони обрали – Землянську Наталію Геннадіївну – голову Всеукраїнської профспілки виробничників, підприємців та трудових мігрантів, від сторони роботодавців Цветова Володимира Юрійовича – віце-президента Всеукраїнського об’єднання «Федерація роботодавців скляної промисловості України».
Правлінням призначено двох заступників директора Виконавчої дирекції Фонду – Рожанковського М.В. та Вовка І.В.
Бюджет Фонду на 2022 рік схвалено правлінням із розрахунковим дефіцитом коштів 6 802 655 тис.грн. з урахуванням боргів перед застрахованими особами, які перейдуть з 2021 року (більш ніж 3,4 млрд.грн.). Тобто 16,4% коштів не вистачатиме бюджету Фонду для покриття всіх видатків Фонду. А якщо враховувати практику останніх років, коли вся нестача коштів була заборгованістю перед застрахованими особами по виплатам допомоги з тимчасової втрати працездатності і по вагітності та пологах (що сумарно в 2022р. становитиме 26 143 628 тис.грн) – то фактично 26% цих видатків не зможуть бути профінансованими. За рішенням правління, за результатами прийняття Державного бюджету на 2022 рік, бюджет Фонду буде переглянуто з урахуванням усіх необхідних змін. Крім того, за протокольним дорученням правління Виконавча дирекція Фонду має розробити зміни до Порядку складання та виконання бюджету Фонду з метою висвітлення сум дефіциту коштів та заборгованості перед застрахованими особами.
Зміни структури органів Фонду та граничної чисельності працівників Фонду обумовлена зміною адміністративно-територіального устрою України. Останній раз структура та гранична чисельність Фонду затверджувались у 2017 році.
17 листопада 2021 р.
ЗАСІДАННЯ РАДИ ФПУ ВІДБУДЕТЬСЯ 16 ГРУДНЯ 2021 РОКУ У КИЄВІ
Таке рішення прийнято сьогодні, 16 листопада, на засіданні Президії Федерації профспілок України. Було також затверджено формат проведення у режимі відео конференції та порядок денний засідання Ради ФПУ.Члени Президії ФПУ заслухали та обговорили інформацію про хід виконання заходів з реалізації Стратегії діяльності ФПУ на 2021- 2026 роки «Час дій та якісних змін», з якою виступив Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий.
Було також обговорено питання про внесення змін до постанови Президії ФПУ від 28 лютого 2013 року щодо показників звітності, термінів їх подання та заходів щодо зміцнення кадрового складу технічної інспекції праці; про підсумки Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір за 2019 – 2020 роки та завдання колдоговірної роботи на 2022 рік; про підсумки навчання профспілкових працівників та активістів у 2020/2021 навчальному році та завдання на 2021/2022 навчальний рік; про підсумки Всеукраїнського огляду роботи профспілок та трудових колективів на кращу організацію оздоровлення та відпочинку дітей влітку 2021 року.
Зокрема мова йшла про необхідність активізувати та підвищувати ефективність діяльності всіх ланок профспілкових організацій – від керівництва ФПУ до первинок у забезпеченні охорони та безпеки праці, колективно-договірної роботі, організації сучасного та результативного навчання профактиву, у пошуку нових форм та резервів у питанні якісного оздоровлення дітей. Членів Президії було ознайомлено з інформацією про хід роботи над реалізацією вимог Всеукраїнської попереджувальної акції протесту профспілок 7 жовтня 2021 року.
Було також обговорено питання забезпечення ефективного управління майновим комплексом.
З обговорених питань прийнято відповідні постанови Президії ФПУ.
Більш детальну інформацію читайте на нашому сайті.
15 жовтня 2021 р.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ СПОНСОРУЄ ДЕРЕГУЛЯЦІЮ ПРАВ ТРУДЯЩИХ В УКРАЇНІ
Експерти попереджають, що запропоновані трудові реформи, консультації щодо яких проводило Міністерство закордонних справ Великобританії, можуть скоротити трудові права українців.Великобританія підтримує дерегуляцію трудових прав в Україні, повідомив сьогодні OpenDemocracy.
Документи, отримані OpenDemocracy, свідчать про те, що Міністерство закордонних справ Великобританії консультує Міністерство економіки України з питань просування нового трудового законодавства, яке, як попереджають експерти, може скоротити трудові права українців.
З вересня 2020 року Великобританія фінансує проект із підтримки українському міністерству у «трансформації» трудового законодавства країни.
Комунікаційний план на 2021 рік, підготовлений міжнародною консалтинговою компанією з питань розвитку, з логотипом Посольства Великобританії у Києві, рекомендує українському міністерству «наголошувати», що лібералізація трудового законодавства принесе «позитивні результати» для українських трудящих.
Комунікаційна стратегія, опублікована Європейською федерацією профспілок громадського обслуговування (ЄФПОО), включає огляд ЗМІ та провідних коментаторів лібералізації трудового законодавства, з якого випливає, що запропонована реформа не користується популярністю в української громадськості.
Для просування переваг лібералізації стратегія пропонує Міністерству «зробити свої повідомлення для громадськості більш простими та емоційними» та заохочувати за допомогою зустрічей поза протоколом прихильників позаурядових кіл, щоб вони більш «емоційно» переконували громадськість у необхідності лібералізації.
«Велика Британія фактично намагається підірвати зусилля Міжнародної організації праці та Європейської комісії», – заявила ЄФПОО, яка стверджує, що Великобританія «фінансує пропаганду», щоб «створити клімат», ворожий до українських профспілок.
Міністерство закордонних справ Великої Британії не відреагувало на прохання прокоментувати ситуацію.
У січні 2020 року український уряд здійснив різкий розворот убік лібералізації трудового законодавства та позбавлення профспілок їх власності та прав після того, як у суспільстві почалися протести.
Наразі уряд представив два нові законопроекти – 5388 та 5371 – які спрямовані на часткову лібералізацію трудового законодавства.
Оскільки в Україні, за офіційними оцінками, понад три мільйони людей працюють неофіційно, уряд стверджує, що спрощення процедури працевлаштування стимулюватиме роботодавців наймати працівників офіційно, залучати іноземних інвесторів та створювати більш гнучкі умови для ведення бізнесу.
Зокрема, уряд прагне спростити процедури найму та звільнення, запровадити індивідуальні трудові договори як основну основу трудових відносин – замість колективних угод та чинного Трудового кодексу – та надати роботодавцям більше повноважень щодо зміни умов праці.
«Надмірне регулювання офіційних трудових відносин нерідко призводить до того, що значна частина їх залишається в тіні».
Світлана Глущенко – заступник Міністра економіки України
Такі заходи, за словами заступника Міністра економіки Світлани Глущенко у вересні, дозволять «гарантувати чесні правила на ринку праці, досягти балансу інтересів працівників та роботодавців, стимулювати бізнес».
«Надмірне регулювання офіційних трудових відносин нерідко призводить до того, що значна частина їх залишається в тіні», – сказала Глущенко після ухвалення законопроекту 5388 у першому читанні в Парламенті. Міністерство економіки не відреагувало на прохання прокоментувати ситуацію.
Але критики, включаючи профспілки країни та Міжнародну організацію праці, яка є агенцією ООН, стурбовані тим, що у разі ухвалення зазначені закони можуть серйозно урізати права трудящих та не стимулюватимуть підприємства офіційно працевлаштовувати своїх працівників.
«Причина, через яку українські роботодавці офіційно не працевлаштовують людей, полягає не у формальності або гнучкості. Це економія грошей та податків», – сказав OpenDemocracy голова Профспілки будівельників України та заступник Голови Федерації профспілок України (ФПУ) Василь Андреєв.
Андрєєв зазначив, що якщо законопроект 5388, який пройшов перше читання у Парламенті у вересні, був «своєрідною плавною спробою звузити повноваження профспілок», то законопроект 5371 може поставити «70-80% працівників повністю поза українським трудовим законодавством – у тому числі профспілки, норми робітника часу, ставки заробітної плати, а також здорові та безпечні умови праці».
Юрист української громадської організації захисту прав трудящих «Трудові ініціативи» Георгій Сандул заявив, що законопроект «абсолютно нелогічний в умовах України і не принесе користі ні трудящим, ні бізнесу».
«Навіть українські підприємці не виступають за спрощення процедури найму та звільнення», – підкреслив він.
Сандул назвав обґрунтування лібералізації – залучення людей до офіційної зайнятості – «поганим аргументом», наголосивши, що після того, як у 2016 році український уряд суттєво знизив розмір соціального внеску роботодавців, жодних доказів суттєвого збільшення кількості офіційно працевлаштованих немає.
«Ці законопроекти підривають основи трудових гарантій, які існують в Україні», – заявив він.
До чого призведуть законопроекти?
Відповідно до законопроектів 5371 та 5388, трудові відносини все більше визначатимуться індивідуальними договорами, а роботодавці та працівники вестимуть переговори про оплату та умови праці як рівноправні сторони.
Роль профспілок у регулюванні відносин між керівництвом та працівниками буде фактично зменшена, включаючи скасування положення про те, що для звільнення працівника керівництву необхідно отримати схвалення профспілок.
Законопроекти також запроваджують положення, подібні до договорів «погодинного найму», тобто перехід від фіксованої щомісячної заробітної плати за фіксований час до оплати за роботу на вимогу.
Спільний проект Європейського Союзу та Міжнародної організації праці «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні» викликав критику та рекомендації щодо цих законопроектів та тенденції лібералізації праці в Україні загалом.
Так, наприклад, щодо законопроекту 5371 проект ЄС-МОТ стверджує, що його положення про «паралельний та менш захисний режим» для працівників малих та середніх підприємств «виключають значну частину української робочої сили» з Трудового кодексу.
З введенням «працевлаштування за бажанням» та можливості для роботодавців вносити односторонні зміни до «суттєвих умов» індивідуальних трудових договорів, проект 5371 також «порушує міжнародні трудові стандарти» та суперечить «загальним принципам європейського права та практики».
Проект ЄС-МОТ також критикує тенденцію України до лібералізації трудових відносин за те, що вона «заснована на невірних і упереджених припущеннях», включаючи ідею про те, що «роботодавці та працівники мають однакову переговорну силу», і тому «немає необхідності у соціальному діалозі», колективних переговорах та консультаціях представників роботодавців або працівників» у реформованому робочому просторі.
Це, на думку проекту, суперечить директивам ЄС із трудового права, положенням щодо захисту праці Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також конвенціям МОП, включаючи основну конвенцію про право на організацію.
З вересня 2020 року Міністерство закордонних справ фінансує проект «Трансформація трудових відносин в Україні», щоб допомогти «розробити правові та практичні інструменти та стратегії» для «інклюзивного реформування Трудового кодексу та суміжного законодавства», як частини ширшого пакету підтримки військових, реформ та громадянського суспільства в країні.
Згідно з загальнодоступними документами Міністерства закордонних справ, фінансування Великобританією дерегуляції трудових відносин в Україні здійснюється через Фонд належного управління Міністерства закордонних справ, який підтримує лібералізацію, верховенство закону, незалежні ЗМІ та боротьбу з корупцією у Східній Європі та на Західних Балканах.
Разом з тим зазначається, що комунікаційний план реалізується за підтримки Фонду Міністерства закордонних справ потужністю у 150 млн фунтів стерлінгів UK Aid Direct, керують ним британські консультанти з розвитку фірми Mannion Daniels, а розроблений він був глобальною консалтинговою компанією з розвитку та досліджень Abt Associates.
Abt Associates не відреагувала на прохання прокоментувати ситуацію.
UK Aid Direct заявляє, що «підтримує малі та середні організації громадянського суспільства» з метою «досягнення сталого скорочення бідності».
У рамках цих зусиль UK Aid також «фінансує організації, які прагнуть збільшити та диверсифікувати доходи бідних спільнот у країнах, що розвиваються, а також виступають за вільні та справедливі умови праці».
OpenDemocracy запитала UK Aid, яким чином дерегуляція трудового законодавства України сприятиме «вільним і справедливим умовам праці» в країні, але відповіді не отримала.
«Що заважає українському бізнесу та економіці розвиватися? Насамперед, корупція, нереформовані суди, важке та складне оподаткування, проблеми з інфраструктурою».
Павло Прудніков, заступник голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України
З 2000-х років українські уряди, які змінювали один одного, намагалися змінити трудове законодавство, часто стикаючись із серйозним спротивом з боку профспілок країни.
На думку авторів законопроекту 5388, «складні та недостатньо чіткі процедури, які вимагають часу і залишаються виключно формальними, є своєрідним «стоп-сигналом» для роботодавця, який хоче найняти працівника».
Разом із тягарем кадрових документів, на думку авторів, чинне законодавство є «серйозною перешкодою для ведення трудових відносин відповідно до закону, яка нерідко лякає навіть тих роботодавців, які працюють за законом».
У комунікаційному плані зазначається, що «нелегальна зайнятість» в Україні досягла «катастрофічних масштабів».
«Співвідношення офіційно та неформально працевлаштованих складає 1 до 2. Трудові права не менше 10 млн. українців не захищені законом», – йдеться у повідомленні.
Томас Роулі , 10 листопада 2021 року
Джерело:
15 жовтня 2021 р.
СПО ОБ’ЄДНАНЬ ПРОФСПІЛОК – ПРЕДСТАВНИЦТВО В УРЯДІ, УРЯДОВИХ ТА ПАРЛАМЕНТСЬКИХ КОМІТЕТАХ (8-12 ЛИСТОПАДА 2021 РОКУ)
10 листопада 2021 року відбулося засідання Кабінету Міністрів України (у режимі відеоконференції), в якому взяв участь Голова СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Осовий Г.В.Було розглянуто 40 проектів нормативно-правових актів, 13 з яких опрацьовано в рамках СПО об’єднань профспілок.
Найбільш важливі:
· законопроект «Про внесення змін до Закону України “Про державну службуˮ щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад».
Під час обговорення питання на засіданні Уряду Голова СПО об’єднань профспілок Г.В.Осовий запропонував, щоб при доопрацюванні законопроекту від СПО об’єднань профспілок було залучено представників Профспілки працівників державних установ України. На цю пропозицію Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль дав згоду.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань грошового та пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий;
· проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності у Пенсійному фонді України на період до 2025 року ».
СПО об’єднань профспілок погоджено проект постанови.
11 листопада 2021 року – засідання Урядового комітету з питань цифрової трансформації, освіти, науки та інновацій, охорони здоровʼя, правової політики та правоохоронної діяльності (у форматі відеоконференції). Прийняла участь – Швець І.М., заступник голови Профспілки працівників охорони здоров’я України.
На розгляд внесено 6 проектів актів законодавства, 4 з яких опрацьовано профспілковою стороною, зокрема:
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування Національного реєстру донорів крові та компонентів крові, а також осіб, яким заборонено виконувати донорську функцію, в електронній системі охорони здоров’я», який розглядався СПО об’єднань профспілок і був підтриманий.
· проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість» тощо.
9 листопада 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ВЕРЕСНІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах вересня 2021 року становив 5 670,35 грн (Додаток 1).
Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 291 грн. Мінімальна заробітна плата у вересні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 330 грн.
Середня заробітна плата в Україні у вересні 2021 року порівняно із попереднім місяцем зросла на 1,7% та становила 14239 грн. Порівняно із вереснем 2020 року вона зросла на 18,7%
(Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 452 євро.
Протягом вересня 2021 року відбулося незначне зменшення заробітної плати у значній частині сфер діяльності. Найбільшими темпами заробітна плата знизилася у сфері державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування ( на 11,2%).
Водночас, максимальне зростання заробітної плати зафіксоване у сферах освіти (на 17,8%), поштова та кур'єрська діяльність (на 11%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 10586 грн (74,3% від середньої по економіці), у сфері освіти – 12334 грн (86,6% від середньої по економіці) .
За регіональною ознакою у вересні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20658 грн), Донецькій (15148 грн) та Київській (14678 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (10976 грн).
Індекс реальної заробітної плати у вересні 2021 року порівняно із попереднім місяцем становив 100,5%, а відносно вересня 2020 року – 106,9%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у вересні 2021 року збільшився на 1,7% відносно попереднього місяця та перевищив показник вересня 2020 року на 14,8% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно вересня 2020 року. Найвищий темп зростання ФОП зафіксовано у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 40,4%).
За даними Держстату, станом на 01.10.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 155,7 тисячам працівників економічно-активних підприємств зросла до 4004,6 млн грн, з яких:
- 1730,0 млн грн – борги державних підприємств;
- за рахунок бюджетних коштів утворено 56,7 млн грн. заборгованості;
- працівникам промисловості заборговано 3084,8 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
4 листиопада 2021 р.
ОЛЕКСАНДР РЯБКО: «МИ ВИМАГАЄМО ПІДТРИМКИ НАЦІОНАЛЬНОГО ТОВАРОВИРОБНИКА І ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ»
Більше року очолює Профспілку трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України її голова Олександр Рябко. Ми попросили його розповісти, яка наразі ситуація в металургійному і гірничодобувному комплексі країни, які проблеми і перспективи галузі.
- Ви очолюєте найбільш потужну профспілку промислової сфери, яка її чисельність і структура?
Профспілка об’єднує майже 270 тисяч членів. Наші члени профспілки - металурги і гірники, працівники коксового, трубного, феросплавного і вогнетривкого виробництв, знаходяться там, де зосереджено відповідні виробничі потужності. Виходячи з цього у Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській областях діють наші територіальні організації, а саме – обласні ради, на міському рівні в Кривому Розі – міська організація профспілки. Первинні організації підприємств Житомирської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Полтавської і Черкаської областей напряму виходять на Центральну раду Профспілки.
Членами нашої профспілки є молодь, яка навчається в профільних коледжах, та наші шановні ветерани праці.
- Ми проводили 7 жовтня Всеукраїнську акцію протесту. Окрім загальних вимог були висунуті й галузеві. Які вимоги ставила ваша Профспілка і як вони вирішуються?
Перш за все, ми вимагаємо підтримки національного товаровиробника і галузей промислового сектору. Якщо виробництво працює і воно ефективне, тоді працівники мають роботу і можна успішно вирішувати питання, пов’язані із захистом їх прав на гідну працю. Один із головних інструмент у розпорядженні профспілок, який дозволяє нам реалізовувати цю функцію системно та комплексно, - є колективний договір і галузева угода.
Тому, аналізуючи діяльність профспілки та її організаційних структур, в переважній більшості, ми починаємо саме з виробництва. І свій виступ на акції протесту я починав з того, що для економічного і соціального зростання в Україні має бути сильна економіка, і в першу чергу це забезпечують базові галузі промисловості, до яких відноситься національний гірничо-металургійний комплекс.
Про що свідчить світовий досвід? У економічно розвинутих країнах - від 30 до 40 %% валового внутрішнього продукту створюється промисловістю. В Україні промисловість забезпечує трохи більше 16% ВВП – це слабенько. При цьому, на гірничо-металургійну галузь припадає майже 11%. Дійсно, якщо порівнювати показники по відношенню до минулого року, то цей рік для гірничо-металургійного комплексу був кращим.
Дивлячись на цифри, складається враження, що ми працюємо потужно. Але, насправді це не так, оскільки наша галузь продовжує бути промисловим лідером на фоні глибокого падіння хімічної, машинобудівної та інших промислових галузей.
- Яким чином вплинула пандемія Covid-19 на роботу підприємств як в показниках так і в процесі виробництва?
Скажу так: переважно бізнес відповідально віднісся до цієї ситуації і разом з нашими первинними та територіальними організаціями - це питання тримаємо на постійному контролі. Звісно, що заходи із упередження і профілактики коронавірусної хвороби потребують додаткового і досить суттєвого фінансування – забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, проведення медичних і заходів соціального захисту.
Крім того, проводимо на наших підприємствах виїзні засідання постійної комісій з охорони праці Центральної ради профспілки, вивчаємо та аналізуємо проблемні питання і практику роботи, поширюємо кращий досвід.
На переважній більшості підприємств була організована робота по своєчасному виявленню захворівших на ковід працівників та їх обсервація, надавалась матеріальна допомога хворим, в тому числі членам родини, вирішувались питання доставки службовим транспортом працівників на роботу і з роботи. Все це дозволило відносно спокійно пройти першу та другі хвилі захворюваності.
Але з третьою хвилею ситуація ускладнилась, більше людей стало хворіти і наслідки дуже важкі. На окремих виробничих дільницях виникають проблеми із забезпеченням персоналом. На сьогодні є вакцини, та згаяно час. Мала бути відповідна державна політика, людей потрібно переконувати, як кажуть «вода камінь гострить». Цього не відбулось – люди не довіряють можновладцям.
Останнім часом наші підприємства проводять активну роботу по вакцинації працівників, запрошуючи бригади лікарів безпосередньо на виробництва. Сподіваюсь, що спільними зусиллями та системними діями ми подолаємо і цю проблему.
- Враховуючи, що ми торкнулися питання безпечної праці у мене питання щодо законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», який сьогодні має прийти на заміну чинного Закону України «Про охорону праці». Як ви відноситись до цього законопроеєкту?
Для профспілок охорона праці - це пріоритетний напрям роботи. Я прийшов працювати на підприємство в 17 років і на все життя запам’ятав великий плакат із лозунгом: «Здоров’я народу – багатство країни. Здоровий працівник – ефективний працівник». Це життєва істина - влада, роботодавці і профспілки мають дбати за здоров’є нації і кожного громадянина. В цьому проявляється соціальна складова держави.
Урядовці, які готували цей Законопроєкт, здається проігнорували цю життєву істину і тому він категорично не сприймається як працівниками так профспілками. До речі, роботодавці теж дали йому негативну оцінку і у спільному листі з профспілками запропонували Уряду - створити робочу групу для його опрацювання з подальшим погодженням НТСЕР.
Крім того, з прийняттям нового Закону, потрібно ще буде розробити багато підзаконних нормативно-правових актів, які влада вже поспішили анулювати, посилаючись, що вони були прийняті за радянських часів. Але в переважній більшості, вони є дуже непростими, в плані фахового опрацювання, і як свідчить практика – більшість з них не втратила своєї актуальності. В іншому випадку може виникнути правовий вакуум у сфері охорони праці, а це призведе до збільшення трудового каліцтва і смертей на виробництві. На превеликий жаль, саме по цим показникам Україна є одним із світових «лідерів». Ми щороку вбиваємо на виробництві біля 400 працівників, армія трудових інвалідів є в три рази більшою.
Це – ганьба для влади і бізнесу!
Але, для справедливості слід відмітити, що і профспілки займають не завжди жорстку і принципову позицію у сфері охорони праці. В питаннях безпеки праці і здоров’я працівників - компромісів бути не може!
- Ви згодні з тим, що якщо у нашій країні не унормувати низку цих питань, які були у попередньому законі про охорону праці - це створить певний правовий колапс?
Колапс звісно буде, якщо ми не переконаємо наших можновладців. Бо ця тема дуже складна, а справжніх професіоналів, які розуміються на цих питаннях, в уряді дуже мало. Цьому є підтвердження – недолугий текст проекту нового Закону, який писався, за оцінками наших експертів, переважно для малого і середнього бізнесу. І це не дивно, оскільки сьогодні більше 80 % працівників задіяно саме в цих сферах.
Звісно, що на малих і середніх підприємствах простіше організувати роботу у сфері охорони праці та організувати належний контроль.
Але ви прийдіть на металургійне чи гірничодобувне багатотисячне підприємство, з надзвичайно складним виробничим процесом, який є фактором шкідливих, важких і небезпечних умов праці. За офіційними даними кожний третій працівник нашої галузі працює саме в таких складних умовах праці.
Уряд проігнорував цей фактор, наслідки можуть бути жахливими.
Слід загадати, що свого часу до діючого Закону «Про охорону праці» влада ініціювала внесення змін щодо зменшення фінансового навантаження на роботодавців по відрахуванню коштів на охорону праці. Тоді на наших підприємствах ці витрати могли б зменшитися від 10 до 30 разів, але через нашу галузеву угоду та колективні договори ми знайшли порозуміння з роботодавцями.
Однак практика переконливо свідчить, що як тільки бізнес починає економити на питаннях охорони праці зразу зростає травматизм на виробництві. І новий законопроект не став виключенням, з його прийняттям роботодавці отримають можливість економити на справедливих потребах працівників. Цього допустити профспілки не можуть.
- До речі, про пенсії за віком на пільгових умовах за Списками 1,2. Ви вели тривалу боротьбу за права працівників, на чому серце засвоїлось, і що потрібно ще зробити?
В цьому надважливому для працівників питанні наша профспілка займала активну і безкомпромісну позицію, неодноразово ми виводили людей на акції протесту. Разом ми добились повернення до Списків 1, 2 практично усіх наших робітників; майстрів, начальників дільниць, яких урядові «реформатори» позбавили законного права на дострокову пенсію.
Ми єдині з галузевих профспілок, хто відстояв право на пільгову пенсію такої категорії працівників як майстри і начальники дільниць металургійного виробництва. Це дуже цікава історія, про яку можна писати книжки. Я пишаюсь тим, що саме металургам вдалося це зробити і я маю до цього пряме відношення.
- Сьогодні практично всі галузі виробництва хвилює ціна за газ. Як зростання ціни на газ відобразиться на роботі металургійних підприємств?
Коли під час Всеукраїнської акції протесту ми ввели перемовини з Прем’єром Д. Шмигалем, а там це питання піднімалось, мені здалося, що Уряд у рожевих окулярах.
Але ж виступили роботодавці і зазначили, що вони створили свій антикризовий штаб і кожного тижня мониторять цю проблему на промислових підприємствах. За їх даними, якщо не буде вирішено питання з дешевими кредитами (споживання газу та інших енергоресурсів передбачає попередню оплату), 60 % промислових підприємств може зупинитись і люди втратять свою роботу. Тому вони запропонували створити національний антикризовий штаб.
У своєму виступі на цій зустрічі я підтримав цю пропозицію. Разом з тим зазначив, що економічні проблеми породжують соціальні і це може призвести до соціального вибуху в країні. Запропонував свою кандидатуру до складу цього штабу.
Ситуація дуже складна і вимагає від влади та бізнесу активних і послідовних дій. Люди чекають цього.
- У травні цього року відбувся 8 з’їзд Федерації профспілок України , який прийняв Стратегію діяльності ФПУ на 2021 -2026 року «Час дій та якісних змін». Ви були членом команди, яка розробляла цю Стратегію. Як Ви бачите шляхи її реалізації?
Мені було приємно працювати в робочій групі, яка підготувала фаховий документ. Весною ц.р. ми провели з’їзд ФПУ і прийняли вважаю прогресивну Стратегію, яка відповідає вимогам сьогодення. До неї увійшли багато особисто моїх ініціатив, частина з них зараз реалізується.
Наша Профспілка також має Програму дій на 2020-2025р.р., пріоритети і завдання якої значною мірою співпадають із Стратегією діяльності ФПУ.
По-переду напружена і відповідальна робота, боротьба за права працівників на гідне життя і права профспілок на свою діяльність.
В цій боротьбі ми переможемо, якщо тільки будемо діяти разом і солідарно.
Розмову вів Юрій Работа
2 листопада 2021 р.
ДЕКЛАРАЦИЯ ЛИДЕРОВ G20: ДЕЙСТВИЯ ПО СОЗДАНИЮ РАБОЧИХ МЕСТ И СПРАВЕДЛИВОМУ ПЕРЕХОДУ ДОЛЖНЫ СТИМУЛИРОВАТЬ
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЭКОНОМИКИ
Консенсус на высоком уровне, достигнутый лидерами G20, требует срочного принятия национальных планов действий по созданию рабочих мест в рамках программы Справедливый переход. Слияние кризисов: неравенства, глобальной пандемии и климатической чрезвычайной ситуации - поставило трудящихся перед лицом величайшего социального и экономического шока за последнее поколение.
Саммит лидеров Большой двадцатки в Риме завершился принятием Декларации. Меры по созданию рабочих мест и обеспечению справедливого перехода должны стать движущей силой процесса восстановления, считает Международная конфедерация профсоюзов.
Для достижения на высоком уровне консенсуса между лидерами Группы 20 срочно необходимы национальные планы действий по созданию рабочих мест в условиях справедливого переходного периода. Конвергенция кризисов: неравенство, глобальная пандемия и чрезвычайная ситуация, связанная с изменением климата, подвергли работников самому серьезному социально-экономическому шоку за все последнее поколение.
Лидеры Группы 20 признали, что глобальный экономический кризис и кризис в области здравоохранения затронули жизни миллиардов людей и ставят под угрозу прогресс в достижении Целей устойчивого развития ООН.
"Мы ведем гонку со временем, чтобы воплотить в реальность планы по выполнению обязательств, принятых Группой двадцати. К 2030 году для стабилизации экономики необходимо создать 575 миллионов рабочих мест с учетом планов "Справедливого перехода" создать благоприятные для климата рабочие места и ограничить глобальное потепление на уровне 1,5°C", - заявила Шаран Барроу, Генеральный секретарь МКП.
Вакцина COVID-19: Поддержка глобальной вакцинации с целью привить 40 % населения всех стран к концу 2021 года и 70 % к середине 2022 года, как это рекомендовано ВОЗ. Однако всеобщий доступ к вакцинам требует фундаментальных изменений в правах интеллектуальной собственности и инвестиций в производство вакцин в развивающихся странах.
Действия в области окружающей среды и климата: Признание необходимости действий для защиты биологического разнообразия, сокращения выбросов метана и принятия мер в связи с изменением климата в этом десятилетии, но без согласованного прекращения использования ископаемых видов топлива. Нам нужны национальные планы действий, предусматривающие создание рабочих мест, справедливые меры на переходный период и финансирование, отвечающие требованиям Парижского соглашения.
Поддержка уязвимых стран: Целевой показатель в размере 100 миллиардов долларов США для переориентации Специальных прав заимствования (СПЗ) и поддержка Целевого фонда жизнеспособности и устойчивости являются признаками хорошего прогресса, но это должно быть абсолютным минимумом: необходимы другие возможности и более масштабное перераспределение.
Гендерное равенство и расширение прав и возможностей женщин: Обязательства по обеспечению гендерного равенства приняты к сведению, тем не менее, лидерам G20 следует помнить о необходимости неотложных действий, поскольку в течение первого года пандемии COVID-19 женщины потеряли 800 миллиардов долларов в виде недополученного дохода, что эквивалентно совокупному богатству 98 стран.
Занятость и социальная защита: Подчеркивание важности социального диалога, Справедливого перехода и наличия рабочих мест, обеспеченных социальной защитой, — это важные шаги, для реализации которых потребуется принятие национальных планов занятости и планов справедливого перехода. Поддержка Глобального фонда социальной защиты имеет решающее значение для обеспечения социальной защиты беднейших стран мира.
“Обязательства G20 по обеспечению ориентированного на человека восстановления и достойного труда важны для формирования нового общественного договора. Группа 20 под председательством Индонезии в 2022 году должна обеспечить, чтобы взаимодействие с L20 и социальными партнерами занимало центральное место в дискуссиях с целью восстановить доверие со стороны трудящихся посредством подотчетности и поддающихся оценке действий правительств", — сказала Шаран Барроу.
28 жовтня 2021 р.
ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН ПРОФСПІЛОК
І РОБОТОДАВЦІВ НТСЕР
Консолідувати позиції профспілкової сторони та сторони роботодавців в Національної трьохсторонньої соціально-економічної раді щодо питань, які турбують людей, зокрема підвищення цін та тарифів, змін у трудовому законодавстві закликали 25 жовтня учасники зустрічі керівництва СПО об'єднань профспілок, СПО сторони роботодавців та координаторів сторін у складі НТСЕР. Відкриваючи зустріч, Співголова НТСЕР з профспілкової сторони, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий проінформував про діяльність профспілок у зв’язку з реалізацією вимог учасників Всеукраїнської попереджувальної акції протесту та зустрічей профспілкової делегації з керівництвом Уряду і Верховної Ради України.
Голова ФПУ зазначив, що профспілкова сторона опрацювала кожний пункт вимог, навела відповідну аргументацію до них і підготували проекти рішень комітетів НТСЕР. Тепер треба визначити час і порядок їх обговорення. Необхідне вирішити також питання, чи самі комітети надсилають свої рішення до Кабміну, чи це робить Президія НТСЕР на базі рішень комітетів.Григорій Осовий наголосив, що також продовжується робота щодо підготовки зустрічі з Головою Верховної Ради України стосовно питань, що розглядаються. Щодо комплексу питань з трудового законодавства, підкреслив він, профспілки запропонували призупинити турборежим з прийняття законопроектів, провести зустріч на площадці Верховної Ради і до цього моменту подумати, як організувати надалі роботу з їх опрацювання. При цьому залишається питання Трудового кодексу. На зустрічах в Уряді і Верховної Раді визнають необхідність цього процесу. В рамках НТСЕР вже створено робочу групу фахівців з цього питання. Її доцільно посилити членами НТСЕР. Є в цьому процесі і зацікавленість міжнародних організацій, які могли б допомогти. Головне тут – політична воля всіх сторін.
Григорій Осовий торкнувся також питань соціального страхування, проекту Держбюджету, підвищення цін і тарифів, які викликають багато запитань та турбують людей.Голова НТСЕР, Голова Об’єднання організацій роботодавців України, президент УСПП Анатолій Кінах зазначив, що позиції та діяльності НТСЕР багато що залежить у вирішенні болючих проблем сьогодення, таких як падіння виробництва, аномально високі ціни на енергоносії, реформування трудових відносин. Що стосується підходів до вирішення питань, Анатолій Кінах запропонував діяти максимально адресно систематично, виходячи з тих нормативних документів, які сьогодні є. У даному випадку мова йде про Протокол, якій затверджено Прем’єр – міністром України.
Голова НТСЕР запропонував визначити дату засідання Президії НТСЕР і внести спільні пропозиції на базі напрацювань комітетів саме від Президії, щоб це був інтегральний, консолідований пакет пропозицій.
Анатолій Кінах наголосив, що треба посилювати конструктивну роботу щодо вирішення питань, що турбують людей. При цьому має бути адресний контроль над виконанням вимог учасників Всеукраїнської акції протесту профспілок 7 жовтня ц.р., доручень Голови Уряди за підсумками зустрічі з представниками сторін профспілок і роботодавців. Він підкреслив, що треба ретельно готувати наступні зустрічі з Прем’єр - міністром та Головою Верховної Ради України, під час яких будуть обговорені пропозиції, вироблені як консенсус в комітетах НТСЕР. Анатолій Кінах також зазначив, що доцільним було би підписання Меморандуму між НТСЕР і Верховною Радою України щодо співпраці з питань законодавчого регулювання економічних, трудових і соціальних відносин. Голова НТСЕР закликав до консолідації позицій профспілок та роботодавців з тих питань, які турбують людей.
За підсумками предметного обговорення учасниками зустрічі сформовано операційний план щодо подальшої спільної роботи в рамках тристороннього діалогу.
20 жовтня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах вересня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 5 011,92 грн (без урахування платежів – 4 375,03 грн);
- для дітей віком до 6 років – 4 022,02 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 960,03 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 670,35 грн (без урахування платежів -4 564,63 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 691,94 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на вересень 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 718 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 291 гривень.
20 жовтня 2021 р.
ДІЇ ПРОФСПІЛОК ПІСЛЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ
У Будинку профспілок 19 жовтня відбулася нарада керівників всеукраїнських галузевих профспілок і територіальних профоб’єднань. Голова ФПУ Григорій Осовий проінформував про подальші дії Федерації профспілок України та її членських організацій щодо забезпечення виконання вимог учасників Всеукраїнської попереджувальної акції протесту профспілок, яка проходила 7 жовтня в Києві. Зокрема, реалізації домовленостей досягнутих профспілковою делегацією під час перемовин з керівництвом Уряду та Верховної Ради України щодо задоволення вимог учасників акції протесту.
Григорій Осовийпідкреслив, що за підсумками зустрічі представників профспілок у Кабінеті Міністрів України Прем’єр-міністр Денис Шмигаль дав ряд доручень керівникам міністерств та відомств. Протокол зустрічі можна подивитися тут.
А також зазначив, що обговорення профспілкових вимог та пропозицій для напрацювання спільної позиції всіх трьох сторін соціального діалогу планується проводити у комітетах НТСЕР. Тези виступу голови ФПУ можна подивитися тут.
Під час наради заступники Голови ФПУ Володимир Саєнко, Олександр Шубін, Євген Драп’ятий, керівники всеукраїнських профспілок та територіальних профоб’єднань внесли пропозиції щодо подальшого відстоювання вимог учасників акції протесту.
20 жовтня 2021 р.
ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ІЗ КООРДИНАТОРКОЮ ООН В УКРАЇНІ
Співголова Національної трьохсто-ронній соціально-економічної ради від профспілкової сторони, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий 19 жовтня взяв участь у зустрічі представників Сторони організацій роботодавців НТСЕР з координаторкою ООН в Україні Оснат Лубрані.Під час зустрічі роботодавці проінформували про стан соціального діалогу в Україні, про перші кроки щодо відновлення роботи НТСЕР, запуск діяльності її комітетів і висловили сподівання, що на цій площадці будуть обговорюватися найбільш актуальні питання соціально-економічного розвитку країни. Було озвучено пропозиції, які будуть надаватися Уряду, Верховної Раді для реалізації.
У зустрічі взяв участь Голова НТСЕР, Голова Об’єднання організацій роботодавців України, президент УСПП Анатолій Кінах і керівник Секретаріату НТСЕР Наталія Ненюченко, інші представники Сторони організацій роботодавців, Секретаріату.
Оснан Лубрані із задоволенням зазначила, що в Україні відбувається процес відновлення соціального діалогу і є ознаки того, що сьогодні дійсно важливі питання, які турбують його сторони, будуть розглядатися на площадці Національної трьохсторонній соціально-економічної ради з метою пошуку взаємоприйнятних рішень.Співголова НТСЕР від профспілкової сторони Григорій Осовий проінформував про те, як профспілки України відзначили Всесвітній день дій за гідну працю, акцентувавши на тому, що вони є активними прибічниками реалізації відповідних пріоритетів, визначених ООН, серед яких питання зайнятості та гідної праці визначені в ряду найбільш важливих. Голова ФПУ наголосив на тому, що в цій день відбулася широка інформаційна кампанія
з висвітлення цілей, завдань, які потрібно досягти для реалізації гідної праці в Україні. При цьому продемонстрував інформаційні матеріали, які було випущено Федерацією профспілок України до цього дня. Одночас він проінформував про те, шо саме у цій день відбулася Всеукраїнська акція протесту профспілок в формі маніфестації і мітингу біля Будинку Уряду. Були сформовані вимоги до органів влади, організацій роботодавців, відбулися зустрічі представників профспілок з керівництвом Кабінету Міністрів та Верховної Ради України. На сьогоднішній день урядовою стороною здійснено певні заходи організаційного характеру щодо взяття до розгляду вимог профспілок, дані відповідні доручення міністерствам та відомствам. Значна частина цих питань буде розглядатися як раз на площадці НТСЕР, на засіданнях її комітетів, які повинні сформувати конкретні механізми реалізації вимог і пропозицій профспілок, визначити, у який спосіб вони можуть бути досягнуті.
Ця інформація була із зацікавленістю сприйнята координаторкою ООН. Голова ФПУ передав разом з вимогами та ілюстративними матеріалами до Всесвітнього дня дій за гідну працю також матеріали VIII з’їзду Федерації профспілок України, які висвітлюють основні засади її діяльності на наступні п’ять років, для орієнтації та комунікації з ФПУ.
27 вересня 2021 р.
БОРОТЬБА ТРИВАЄ - ВІДПОВІДДЮ НА РІШЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРІВ СТАНУТЬ СОЛІДАРНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК
Незважаючи на жорстку позицію, висловлену 21 вересня 2021 року на засіданні Парламенту представниками профспілок у Верховній Раді України - народними депутатами України Івченком В.Є., Рудиком С.Я. та іншими народними депутатами України проти прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (реєстр. № 5388), за рахунок голосів провладної більшості (240 голосів) цей законопроект було прийнято у першому читанні.Також незважаючи на заперечення, висловлені деякими народними депутатами України проти прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ефективності використання коштів соціального страхування» (реєстр. № 2743) його прийнято за основу за рахунок голосів провладної більшості (243 голосів).
Таким чином, позиція СПО об’єднань профспілок та міжнародних профспілкових організацій щодо недопущення прийняття законопроєктів, які порушують фундаментальні права людини, звужуючи трудові права працівників та нівелюючи правозахисну функцію профспілок, так і не була почута.
Відповіддю профспілок владі мають стати солідарні дії щодо проведення 7 жовтня 2021 року у Всесвітній день дій за гідну працю в м. Києві широкомасштабної попереджувальної всеукраїнської акції протесту профспілок проти просування владою таких законодавчих ініціатив!
22 вересня 2021 р.
БОРОТЬБА ТРИВАЄ - № 5388, ВІДПОВІДДЮ СТАНУТЬ СОЛІДАРНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК
Незважаючи на жорстку позицію, висловлену на засіданні Парламенту представниками профспілок у Верховній Раді України - народними депутатами України Івченком В.Є., Рудиком С.Я. та Волинцем М.Я., а також іншими народними депутатами України проти прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин» (реєстр. № 5388 від 16.04.2021), законопроект за рахунок голосів провладної більшості (240 голосів) прийнято у першому читанні. Проти законопроекту виступили 23, а утрималися чи не голосували 113 народних депутатів України.
| Політична фракція чи група | «За» | «Проти» | «Утрималися» | «Не голосували» |
| СЛУГА НАРОДУ | 223 | 0 | 0 | 6 |
| ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ | 0 | 0 | 15 | 19 |
| Європейська солідарність | 0 | 0 | 21 | 3 |
| Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» | 0 | 16 | 5 | 3 |
| Партія «За майбутнє» | 4 | 4 | 7 | 4 |
| ДОВІРА | 7 | 1 | 6 | 3 |
| Позафракційні | 6 | 0 | 5 | 1 |
| ГОЛОС | 0 | 2 | 14 | 1 |
| 240 | 23 | 73 | 40 |
Позиція СПО об’єднань профспілок та міжнародних профспілкових організацій щодо недопущення прийняття законопроектів, які порушують фундаментальні права людини, звужуючи трудові права працівників та нівелюючи правозахисну функцію профспілок, так і не була почута.
Відповіддю профспілок владі мають стати солідарні дії щодо проведення 7 жовтня 2021 року у Всесвітній день дій за гідну працю в м. Києві широкомасштабної попереджувальної всеукраїнської акції протесту профспілок проти просування владою таких законодавчих ініціатив!
Профспілка Запорізької обласної організації профспілки металургів і гірників України стурбована черговою спробою звуження обсягу трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, та нівелюванням представницької і захисної функції профспілок завдяки просуванню законопроектів: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин" за № 5371 і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" №5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок. Направили Голові Верховної Ради України Разумкову Д.О., Головам фракцій Верховної Ради України та народним депутатам України від Запорізької області звернення що до неприйняття законопроектів №5371 та №5388. На що депутати Верховної Ради України від Запорізької області відреагували наступним чином.
Фракція політичної
партії "СЛУГА НАРОДУ" | |||
Бондаренко Олег Володимирович | За | Касай
Геннадій Олександрович | За |
| Крячко
Михайло Валерійович | За | Нікітіна
Марина Вікторівна | За |
| Соха
Роман Васильович | За | Яцик
Юлія Григорівна | Не
голосувала |
Фракція політичної
партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА-ЗА ЖИТТЯ" | |||
| Кальцев
Володимир Федорович | Не
голосував | Пономарьов
Олександр Сергійович | Не
голосував |
| Королевська Наталія Юріївна | Відсутня | ||
Депутатська група
"Партія "За майбутнє" | |||
| Мінько
Сергій Анатолійович | Утримався | ||
Позафракційні | |||
| Шевченко
Євгеній Володимирович | За | ||
21 вересня 2021 р.
ЗАЯВА ПРЕЗИДІЇ ФПУ ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ДІЙ ЗА ГІДНУ ПРАЦЮ ТА МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З БІДНІСТЮ
«Якісні робочі місця, гарантовані трудові права, гідна зарплата та належний соціальний захист»7 жовтня за ініціативою Міжнародної конфедерації профспілок щорічно відзначається Всесвітній день дій за гідну працю. У цей день профспілки всіх країн єдиним фронтом виступають на захист гідної праці задля визначення найкритичніших проблем у сфері трудових відносин та їх ефективного врегулювання разом із соціально відповідальними владою та бізнесом. У 2021 році Міжнародна конфедерація профспілок затвердила тематику заходів до Дня гідної праці: «Новий соціальний договір і РОБОЧІ МІСЦЯ! Уряди мають мати плани з підтримки та створення робочих місць».
Водночас Генеральна Асамблея ООН оголосила 17 жовтня Міжнародним днем боротьби з бідністю і закликала усі держави присвячувати цей День проведенню конкретних заходів, пов’язаних з ліквідацією злиднів і бідності.
Запровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід її на провідні позиції у світі задекларовано в стратегічних документах країни: Національній економічній стратегії на період до 2030 року, Цілях сталого розвитку 2030 Україна та Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.
Національні пріоритети у забезпеченні гідної праці визначаються у Програмі гідної праці МОП для України на 2020–2024 роки, яка є інструментом надання підтримки МОП державам-членам та передбачає досягнення трьох результатів, а саме:
– покращений соціальний діалог,
– інклюзивна та продуктивна зайнятість,
– поліпшені умови праці та соціальний захист.
Підписавши Програму Гідної праці, Уряд, роботодавці та профспілки підтвердили свою готовність до забезпечення гідної праці задля покращення життя українського народу. Однак, розпочаті Урядом реформи поки не дають бажаних результатів у покращенні життя і добробуту людей. Соціально-економічна криза, спричинена пандемією COVID-19, генерувала зростання нерівності і поширення бідності в суспільстві, загострення проблем на ринку праці, підвищення тарифів на комунальні послуги, зростання цін на енергоресурси та найнеобхідніші товари і послуги.
Як наслідок, в Україні:
– рівень безробіття населення зріс до 10,5%;
– заборгованість з виплати заробітної плати збільшилась до 4,0 млрд грн;
– рівень бідності населення, зокрема серед працюючих, сягнув 15,8% (доходи нижче фактичного прожиткового мінімуму) та 41,3% (витрати нижче фактичного прожиткового мінімуму);
– погіршилась фінансова ситуація у системі соціального страхування, що призвело до несвоєчасності отримання застрахованими особами страхових виплат (2,5 млрд грн – заборгованість Фонду соціального страхування з виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності і вагітності та пологах, 2 млрд грн – Фонду соціального страхування на випадок безробіття з виплати допомоги по безробіттю і частковому безробіттю);
– поширюється захворюваність на COVІD-19, зокрема найбільше серед медпрацівників (захворіли майже 90 тис. осіб);
– відбувається суттєве погіршення умов і рівня безпеки праці, що призвело у 2020 році до збільшення кількості нещасних випадків на виробництві майже на 60%. Зазначена тенденція спостерігається і цього року.
Незважаючи на рішучий протест національних профспілок і експертні висновки міжнародних профспілкових структур, українська влада не полишила намірів ухвалити закони, що звужують трудові права та гарантії працівників, позбавляючи їх права на гідну працю в Україні, а профспілки – права представляти та захищати ці права. Це спонукає профспілки усіх рівнів вжити активних заходів з протидії просуванню таких законопроєктів, організації масових протестних дій та широкої інформаційної кампанії.
Федерація профспілок України закликає владу та роботодавців відмовитися від політики обмеження соціальних і трудових прав працівників. Основними засадами політики Уряду з відновлення економічного зростання та побудови нової ефективної економіки, в якій людей поставлено на перше місце, мають стати гідна праця та робочі місця.
Питання збереження існуючих та створення нових, сучасних та безпечних для клімату та працівників робочих місць з гідною оплатою праці та гарантованими трудовими правами перебувають у центрі уваги профспілок поряд з необхідністю забезпечення належного соціального захисту, рівності та інклюзивності. Це визначено Стратегією діяльності Федерації профспілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін». Саме ці питання мають бути серед першочергових пріоритетів Уряду.
ФПУ вітає підтримку Урядом низки профспілкових пропозицій, які лягли в основу вже прийнятих рішень, зокрема щодо підвищення мінімальної заробітної плати понад фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, активізації роботи щодо радикального скорочення заборгованості із заробітної плати, встановлення додаткових «ковідних» доплат медикам, соціальним працівникам та іншим працюючим, соціальних виплат на підтримку вразливих категорій населення.
Разом з тим, задля вирішення існуючих проблем у трудовій і соціально-економічній сферах, досягнення злагоди в суспільстві необхідно об’єднати зусилля та налагодити реальний та ефективний соціальний діалог. Дієвою площадкою для обговорення та вироблення узгоджених рішень з найбільш суспільно значущих законопроєктів, державних стратегічних та програмних документів має стати Національна тристороння соціально-економічна рада, відновлення роботи якої підтримують профспілки.
Тільки через реалізацію принципів гідної праці – створення якісних робочих місць з гідною заробітною платою, гарантованими трудовими правами, на засадах соціального діалогу з належним соціальним захистом, можна створити умови для економічного відродження країни, викорінення бідності та зростання добробуту населення, побудови нової людиноцентричної економіки, яка виведе Україну на європейський рівень.
20 вересня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ СЕРПНЯ 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 4 965,12 грн (без урахування платежів – 4 333,71 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 983,40 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 892,73 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 621,58 грн (без урахування платежів -4 525,37 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 658,93 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на серпень 2021 року (2 294 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 671 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 243 гривень.
13 вересня 2021 р.
ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ З ПИТАНЬ ІНТЕГРАЦІЇ ДО ЄС НЕ ПІДТРИМАВ ОДІОЗНИЙ АНТИТРУДОВИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ
8 вересня відбулося засідання Комітету з питань інтеграції до ЄС Верховної Ради України, на якому розглядався Проект Закону України 5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність». Мета його прийняття, як сказав один з авторів законопроекту, «надати максимальну свободу роботодавцю». У дискусії узяв участь заступник Голови ФПУ Олександр Шубін.У своєму виступі Олександр Шубін, зокрема, зазначив, що Проект не підтримується профспілками, оскільки всупереч Рекомендаціям МОП № 189 про створення робочих місць в малих та середніх підприємствах проект обговорювався лише з представниками суб’єктів малого і середнього підприємництва без участі профспілок.
Ним не беруться до уваги:
· ст.ст.296, 419 та 420 Угоди про асоціацію Україна – ЄС, зокрема ст.296, якою передбачено, що жодна Сторона не повинна послаблювати або знижувати рівень охорони праці, передбачений в її законодавстві;
· Рекомендація МОП № 189, зокрема в частині сприяння зайнятості на малих підприємствах шляхом впровадження політики недискримінаційного застосування трудового законодавства.
Крім того:
· запропоновані положення статей 21, 49-5. 49-8 КЗпП не відповідають міжнародним зобов'язанням України, зокрема: Директиві Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення; статті 24 Європейської соціальної хартії (переглянутої), статті 4 Конвенції МОП № 158 та Рекомендації №166, статтям 1, 2 Конвенції МОП № 135, які передбачають, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов’язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства.
Отже, звільнення працівника за одноособовим необґрунтованим бажанням роботодавця зводить нанівець будь-які гарантії трудових прав в Україні, унеможливлює ефективну профспілкову роботу (адже профспілкових діячів можна буде звільняти без пояснення причин) та боротьбу із порушенням трудових прав на робочому місці;
· запропоновані положення до статті 49-6:
· звужують імперативну норму щодо інформування працівників про будь-які зміни умов праці, що протирічить ст. 6(1) Директиви (ЄС) 2019/1152, згідно з якою у випадку будь-яких змін в основних аспектах трудових відносин (а не тільки такої, «яка тягне за собою погіршення умов праці»), роботодавець має інформувати працівника;
· перенесення з закону до індивідуального трудового договору регулювання низки істотних аспектів трудових відносин, які повинні регламентуватися законом і (або) колективними договорами або підпадати під дію встановлених у них мінімальних вимог не лише перешкоджають створенню адекватних механізмів захисту працівників від зловживань, особливо працівників, які перебувають у ненадійних або непередбачуваних трудових відносинах, а й у деяких випадках суперечать застосовним міжнародним і європейським трудовим нормам – зокрема Директиві 2003/88/ЄС, а також порушують статтю 92 Конституції України в частині регулювання саме законами питання праці, а не індивідуальними трудовими договорами;
· нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника шляхом виключення норми щодо надання згоди профспілки на звільнення працівника за ініціативою роботодавця та інші питання, пов’язані з представництвом та захистом трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників у відносинах з роботодавцями. Це в свою чергу протирічить положенням статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.
«Впровадження запропонованого проектом договірного режиму регулювання трудових відносин на малих та середніх підприємствах суттєво ускладнить колективно-договірне регулювання, реалізацію працівниками цих підприємств конституційних прав на страйк, на об’єднання в профспілки, а отже позбавить права на колективний захист трудових і соціально-економічних прав та інтересів, - наголосив Олександр Шубін.
Враховуючи численні порушення проектом Закону міжнародних стандартів, положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, комітет не підтримав даний законопроєкт. Залишається сподіватися, що ця Рада не захоче себе заплямувати прийняттям найбільш одіозного антитрудового законопроекту за всю 30 річну історію незалежної України.
8 вересня 2021 р.
ЗАЯВА ПРОФСПІЛОК УКРАЇНИ
Як стало відомо, на Погоджувальній раді Верховної Ради України до порядку денного першого осіннього засідання парламенту внесені антитрудові законопроекти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин" за № 5371 і "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" №5388, які порушують конституційні права працівників і їх представників профспілок.ФПУ і національні профоб’єднання, які представляють 6.5 млн. членів, своєчасно і офіційно доводили до Президента, Уряду України, керівників парламентських фракцій і груп свою позицію щодо не сприйняття працівниками крайніх форм лібералізації трудових відносин. З цих питань безпосередньо зверталися до народних депутатів України місцеві профспілкові осередки.
Соціально-економічний комітет ООН, Міжнародна організація праці в своїх офіційних зверненнях неодноразово застерігали керівництво української держави від беззастережної лібералізації трудових відносин, які порушують права людини і міжнародні зобов’язання України.
Наукові експерти, відомі правовики у своїх висновках теж вказують на окремі положення законопроектів №№ 5371 і 5388, які суперечать Конституції України, Конвенціям МОП, що регулюють соціально-трудові відносини та призведуть до нівелювання ролі профспілок як законних представників людей праці.
Результатом запровадження зазначених законопроектів стане подальше зростання безробіття та трудової міграції, запровадження повного диктату роботодавця по відношенню до працівника, усунення профспілок від захисту працюючої людини, що зруйнує і так хиткий баланс інтересів сторін трудових відносин.
Повна лібералізація трудових відносин категорично не сприймається трудящими і обов’язково призведе до масових трудових конфліктів. ФПУ застерігає Верховну Раду України, народних депутатів від хибних рішень, наслідком яких стане дестабілізація трудових колективів, вуличні протести і страйки.
Профспілки України вимагають повернути вищезазначені законопроекти на розгляд Національної тристоронньої ради при Президентові України, діяльність якої Глава держави поновив напередодні 30-річчя Незалежності України. Він наголосив при цьому, що діалог працівників, їхніх профспілкових представників, роботодавців та органів виконавчої влади й місцевого самоврядування через пошук компромісу має забезпечувати досягнення максимального результату і суспільної злагоди.
Голова ФПУ, Голова СПО профспілок,
Співголова НТСЕР Григорій Осовий
1 вересня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У ЛИПНІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах липня 2021 року становив 5 637,14 грн (Додаток 1).Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 379 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 258 грн. Мінімальна заробітна плата у липні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 363 грн.
Середня заробітна плата в Україні у липні 2021 року порівняно із червнем ц.р. зросла на 0,2% та становила 14345 грн. Порівняно із липнем 2020 року вона зросла на 21,5% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата зросла до 445,8 євро.
Протягом липня 2021 року найбільшими темпами заробітна плата підвищилася у наступних сферах: наземного і трубопровідного транспорту (120,7%), складського господарства та допоміжної діяльності у сфері транспорту (120,5%), сільського господарства (109,6%).
Проте порівняно з попереднім місяцем найбільше зниження середньої заробітної плати відбулося у сфері освіти (на 16%), поштової та кур’єрської діяльності (на 9,2%), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (на 7,6%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці, зокрема, у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11175 грн (77,9% від середньої по економіці), у сфері освіти – 11895 грн (82,9% від середньої по економіці) .
За регіональною ознакою у липні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20956 грн), Донецькій (15287 грн) та Київській (14543 грн) областях, найнижчою – у Чернівецькій області (11350 грн).
Індекс реальної заробітної плати у липні 2021 року порівняно із червнем 2021 року становив 100,1%, а відносно липня 2020 року – 110,2%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у липні 2021 року незначно зменшився (на 0,4%) відносно попереднього місяця та перевищив показник липня 2020 року на 18,2% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно липня 2020 року. При цьому, найбільшими темпами зростав ФОП у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (на 72%), авіаційного транспорту (на 38,5%).
За даними Держстату, станом на 01.08.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 154,1 тисячам працівників економічно-активних підприємств зросла до 3 961,4 млн грн, з яких 1 687,5 млн грн – борги державних підприємств. За рахунок бюджетних коштів утворено 48,5 млн грн. заборгованості. Працівникам промисловості заборговано 3 002,8 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
25 серпня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ЛИПНЯ 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 4980,52грн (без урахування платежів – 4 347,36 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 997,68 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 907,45 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 637,14 грн (без урахування платежів -4 537,90 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 674,54 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на липень 2021 року (2 294 грн) прожитковий мінімум занижено у 2,2 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 687 грн, а для працездатної особи (2 379 грн) - у 2,4 рази або на 3 258 гривень.
20 серпня 2021 р.
ПРОФСПІЛКОВИЙ ДИСКУРС «30 РОКІВ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ БУДУЄМО СОЦІАЛЬНУ І ПРАВОВУ ДЕРЖАВУ РАЗОМ»
Напередодні 30 річниці Незалежності України в Будинку профспілок пройшов дискурс, на якому присутні обговорили перспективи майбутнього України і національного профспілкового руху, зокрема. У форматі дискусії профспілковці, роботодавці, науковці, експерти, представники впливових громадських організацій обговорили головні перемоги і поразки України за роки Незалежності, роль і місце профспілок у процесах державотворення, проблеми і виклики на шляху побудови правової, соціальної держави. Зроблено об’єктивний аналіз діяльності ФПУ за 30-річний період впродовж якого організація послідовно захищає трудові та соціальні права людини праці.
Відкрив захід Голова ФПУ Григорій Осовий. Він виступив з промовою, у якій окреслив і дав характеристику періодам, які пройшла у своєму розвитку Федерація профспілок України від створення до теперішнього часу. Він наголосив, що «рішення про утворення Федерації незалежних профспілок України було прийнято 6 жовтня 1990 року на Установчому з’їзді за рік до проголошення незалежності. І ми, ніби відчували віяння часу і настрої громадян, їх прагнення до змін, отже ми йшли в ногу з епохою».А також зробив історичний екскурс щодо становлення і розвитку профспілкового руху в новітній Україні. І сьогодні ФПУ є визнаним лідером всього профспілкового руху України та впливовою стороною соціального діалогу на національному рівні, Міжнародною організацією праці, є членом Міжнародної конфедерації профспілок України.
Незмінною залишається місія профспілок «Захищати права працівників в процесі їх трудової діяльності.Про необхідність подальшого розвитку соціального діалогу у своєму виступі говорив і співголова НТСЕР від сторони роботодавців України Анатолій Кінах. Він підкреслив, що соціальний діалог не повинен бути імітацією, суб’єкти що беруть в ньому участь не повинні бути «кишеньковими». Основа соціального діалогу: всі на рівних умовах, але з великою відповідальністю: «У нас з профспілками спільні позиції. Ми вважаємо, що саме цінне, що є в країні, це людський потенціал».
У ході панельної дискусії «ЗДОБУТТЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ПРОФСПІЛКОВОГО РУХУ» виступила Ганна Добровольська, доктор історичних наук, доцент, перший проректор Академії праці, соціальних відносин і туризму, яка розкрила тему; «Роль науки у вивченні профспілкового руху України». У дискусії взяв участь доцент, проректор Львівського національного університету ім. Івана Франка Володимир Качмар. Він зупинився на таких ключових моментах: процес 30-річної історії становлення профспілкового руху у Львівському університеті ім. Івана Франка та тенденції розвитку руху на сучасному етапі. Володмир Качмар пригадав імена студентів, загиблих на Майдані під час революції Гідності.
Учасники вшанувати їх пам'ять хвилиною мовчання.Під час панельної дискусії «ЗАХИСТ ТРУДОВИХ ПРАВ ТА СОЦІАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАЦІВНИКІВ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР» слово взяли: Світлана Запара, доктор юр. наук, професор кафедри приватного та соціального права Сумського національного аграрного університету (у режимі відеоконференції)на тему: «Трудові спори», Галина Лопушняк, зав. кафедри соціоекономіки та управління персоналом Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана (у режимі відеоконференції)розкрила тему: «Державні гарантії забезпечення соціальних прав: тенденції та перспективи».
Георгій Сандул, керівник ГО «Трудові ініціативи» виступив за темою: «Реформа трудового законодавства як пріоритет на наступне десятиліття».Наступним взяв слово Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук. Він, зокрема, зазначив: «Нині у світі на перший план ставляться особливості і завдання національного характеру. Негативним є те, що цей процес нівелює міжнародні стандарти, яких треба дотримуватися. Це, на мій погляд, не є корисним для України, яка хоче приєднатися до народів, які поділяють ключові людські міжнародні цінності. І завдання профспілок стояти на захисті міжнародних стандартів. Адже ці стандарти допомагають Україні покращувати умови паці працівників. Здійснювати їх соціальний захист».
На панельній дискусії «СОЦІАЛЬНИЙ ДІАЛОГ – ПАРТНЕРСТВО В ІМ’Я ІНТЕРЕСІВ ПРАЦІВНИКІВ, РОБОТОДАВЦІВ І ВЛАДИ» Тетяна Семигіна, докт. політ. наук, професор Академії праці, соціальних відносин і туризму, член Національного агентства кваліфікацій розповіла про діяльність цієї інституції її цілі та завдання. Участь профспілок і роботодавців.
Руслан Іллічов, Генеральний директор Федерації роботодавців України у своєму виступі наголосив на необхідності ефективного захисту національного виробника і зміну парадигми економічного розвитку держави з акцентом на розвиток та створення належних умов для роботи національного бізнесу. Він зазначив, що соціальний захист можливий лише в економічно сильній державі , де працює соціально відповідальний бізнес. 
У дискусії взяв участь Микола Шершун, голова Федерації профспілок Рівненської області (у режимі відеоконференції), який розповів про проблеми взаємодії зі сторонами соціального діалогу на територіальному рівні.Після промов і обміну думками присутні дійшли висновку, що ФПУ, яка є ровесницею Незалежної України, рухається у вірному напрямку, поділяючи міжнародні стандарти, відстоюючи право людей на гідну працю та соціальний захист та рішуче демонструючи свою принципову позицію під час захисту прав трудящих . Всі зійшлись на думці, що організації є, що святкувати, адже, вона продовжує лишатися однією з найчисельніших в України. А щодо майбутнього, то попереду у ФПУ є чіткий план дій, який викладений у Стратегії діяльності Федерації профспілок України на 2021-2026 роки під назвою «Час дій та якісних змін», що була прийнята 25 травня 2021 року VIII з’їздом ФПУ.
17 серпня 2021 р.
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ ПИЛЬНО КОНТРОЛЮЮТЬ СИТУАЦІЮ З ЦІНАМИ ТА ТАРИФАМИ НА ЕНЕРГОНОСІЇ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ, ЩОБ НЕ ДОПУСТИТИ ПОГІРШЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ"»
Однією з гострих проблем, що зачіпає інтереси населення України є неузгодженість політики доходів з ціновою політикою в енергетичному секторі та сфері комунальних послуг. Після запровадження повномасштабних ринків електричної енергії та природного газу відбувається значне підвищення цін на енергоресурси та тарифів на комунальні послуги. Які кроки здійснюють профспілки, щоб не допустити погіршення становища працівників у зв’язку з коливанням цін та тарифів. З цим запитанням ми звернулися до Голови СПО об’єднань профспілок, Голови Федерації профспілок України Григорія Осового. - Це дійсно суспільно важливе та чутливе для людей питання, - зазначив Григорій Осовий . – І профспілки пильно контролюють ситуацію з цінами та тарифами, на енергоносії щоб не допустити погіршення соціально-економічного захисту працівників та членів їх сімей. Це питання було і серед цілей, визначених Стратегією діяльності ФПУ на 2021-2026 роки, затвердженою на VIII З’їзді ФПУ. СПО об’єднань профспілок, Федерація профспілок України в діалозі із соціальними партнерами в Уряді та роботодавцями постійно обговорюють ці питання, вносять їх в угоди на національному рівні. Зокрема, це стосується таких питань, як субсидії, пільги, заборгованості по оплаті житлово - комунальних послуг.
Профспілки, як представники найманих працівників, активно відстоюють їх інтереси і в цьому питанні. Ситуація з цінами та тарифами на енергоносії неодноразово розглядалось на засіданнях СПО об’єднань профспілок, Ради та Президії ФПУ. Досить нагадати постанову Президії ФПУ від 14 січня 2021 року «Про позицію Федерації професійних спілок України щодо неприпустимості підвищення цін на природній газ, тарифів на електроенергію та комунальні послуги в умовах пандемії та низького рівня доходів населення»» та протокольне рішення Ради ФПУ від 30 червня цього року.
- А що конкретно передбачається цими рішеннями?
- Президія і Рада, проаналізувавши ситуацію, дали конкретні доручення. Так після розгляду зазначеного питання на засіданні Ради ФПУ було запропоновано Профспілці працівників атомної енергетики та промисловості України, Профспілці працівників газових господарств України, Профспілці працівників енергетики та електротехнічної промисловості України, Профспілці працівників нафтової і газової промисловості України визначитись з кандидатурами на обрання до Громадської ради при НКРЕКП та підготовки та подання відповідних документів. Від СПО об'єднань профспілок теж делегуються представники для обстоювання іеикпксів споживачів послуг.
Одночасно, з метою недопущення невілювання росту середньої заробітної плати ростом цін на природний газ та електроенергію та житлово-комунальних тарифів ФПУ були відправлені листи до Прем’єр-Міністра України Дмитра Шмигаля та Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з низькою відповідних пропозицій.
Однією з пропозицій профспілок є створення у державних сховищах національного резерву природного газу власного видобутку для мінімізації негативних впливів ринкових цінових піків на населення та суб’єктів господарювання, які надають послуги громадянам з постачання теплової енергії та гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення.
- А влада реагує на пропозиції профспілок, прислухається до них?
- Ось вам самий останній приклад, який свідчить, що непохитна та послідовна позиція профспілок щодо стримання необґрунтованого росту цін та підтримка громадськості вимусила Уряд вжити відповідні кроки. Так на засідання Кабінету Міністрів України 11 серпня цього року прийнято рішення згідно, з яким з 1 жовтня для населення, що споживає електроенергію менше 250 кВт*год на місяць, тариф знизиться на 14% - до 1,44 грн. Одночасно компанія «Нафтогаз України» зафіксовала на весь опалювальний сезон ціну на газ у тарифному плані «Комфортний Сезон» на рівні ― 7,96 грн/куб. м із ПДВ без вартості розподілу (доставки).
Урядом було також враховано профспілкову пропозиції, яка полягає у тому, що при наданні житлової субсидії на період карантину збільшені у 2020 році на 50 відсотків соціальні нормативи будуть і надалі діяти в регіонах з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки. де існують певні обмеження на пересування в транспорті, широко використовується дистанційна робота.
Але, на нашу думку, такі заходи не вирішують проблеми. Необхідні більш ефективні підходи. Тому робота у зазначеному напрямку триває. Є декілька шляхів стабілізації ситуації на енергетичному ринку По-перше, це глибока модернізація виробництва і докорінне зменшення втра, які потім лягають додатковим тягарем в платіжках споживачів. Досить сказати, що втрати електроенергії в мережах досягають 10 відсотків або 20 млрд. гривень. По-друге, збільшення видобутку газу АТ "Укргазвидобування", щоб обійтися без його імпорту по високим цінам. По-третє, масштабне впровадження енергозбереження по всій системі споживання енергоресурсів і кожній домівці. І, нарешті, виским ринковим цінам на енергоносії мають віжповідати високі європейські зарплати і пенсії.
- Григорію Васильовичу, відомо, що зараз, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», більш питань цін і тарифів, регуляції відносин між постачальниками та споживачами електроенергії, газу, житлово-комунальних послуг передаються на місця. Як, на вашу думку, мають діяти в цієї ситуації територіальні об’єднання профспілок?
- Це питання особливо актуально у зв’язку з наближенням опалювальний сезон. На ринку комунальних послуг повноваження щодо встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги (зокрема, на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) розподілені між НКРЕКП, та органами місцевого самоврядування. На теперішній час органи місцевого самоврядування мають повноваження встановлювати тарифи для 1421 підприємства сфери теплопостачання (98%) та 2495 підприємств сфери водопостачання та водовідведення (98%). Чинне законодавство дозволяє профспілкам відповідного рівня та їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці співпрацювати з місцевими органами. На цьому ми акцентуємо увагу обласних профоб'єднань, які є членськими організаціями ФПУ.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування» і відповідно «місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради». Крім того, відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні» (статті 4 та 8) профспілки та органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть взаємодіяти шляхом укладання колективних договорів і угод.
Впевненний, що наші спільні зусилля щодо вирішення проблемних питань встановлення соціально доступних цін і тарифів на електроенергію, природний газ та житлово-комунальні послуги на загальнодержавному та місцевих рівнях, призведе до довго очікуваних результатів.
16 серпня 2021 р.
ПРО РІВЕНЬ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ У СІЧНІ-ЧЕРВНІ 2021 РОКУ
На виконання Генеральної угоди Міністерство соціальної політики України інформує про основні показники рівня життя населення у цілому по Україні та в розрізі регіонів.
За даними Держстату за І квартал 2021 року номінальні доходи населення склали 983,6 млрд грн, що становило 111,2 % порівняно з відповідним періодом попереднього року. Наявний дохід, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг зріс на 8,5 %, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактору, - на 1 відсоток.
Наявний дохід у розрахунку на одну особу у І кварталі 2021 року становив 18 010 грн, що становило 109,0 % порівняно з відповідним періодом попереднього року.
Спостерігається зменшення питомої ваги заробітної плати у структурі доходів населення, яка у І кварталі 2021 року становила 48,4 % проти 49,8 % у відповідному періоді 2020 року.
За даними Держстату середньомісячна заробітна плата штатних працівників за січень-червень 2021 року становила 13 310, грн, що на 21,8 % більше, ніж у відповідному періоді 2020 року.
Найнижчим рівень середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за цей період був у працівників, зайнятих тимчасовим розміщуванням й організацією харчування, – 7 859 грн (59,0 % до середнього рівня по економіці), а найвищим – у працівників авіаційного транспорту – 25 541 грн (191,9 %).
У промисловості середньомісячна заробітна плата за січень-червень 2021 року у порівнянні з відповідним періодом 2020 року зросла на 16,6 % і склала 14 172 гривні.
У регіональному розрізі найнижчий рівень заробітної плати за цей період спостерігався у Кіровоградській області – 10 599 грн (79,6 % до середнього рівня по економіці), найвищий – у Донецькій області – 14 374 грн (108,0 %). У м. Києві її розмір становив 19 387 грн (145,7 %).
Індекс реальної заробітної плати за січень-червень 2021 року по відношенню до відповідного періоду 2020 року становив 112,4 відсотка.
У червні 2021 року середня заробітна плата штатних працівників становила 14 313 грн, що порівняно з травнем 2021 року склало 106,0 %, а відносно червня 2020 року – 123,6 % (у промисловості заробітна плата працівників становила 14 710 грн, або 118,3 % в порівнянні з червнем 2020 року).
На регіональному рівні найнижча заробітна плата у червні 2021 року була у працівників Кіровоградської області – 11 497 грн (80,3 % до середнього рівня по економіці), а найвища – у працівників Донецької області – 14 988 грн (104,7 %). У м. Києві – 20 455 грн (142,9 %).
За даними Пенсійного фонду України (Звіт про розподіл пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій на 01.07.2021, форма № 5-ПФ квартальна) середній розмір пенсії разом з цільовою грошовою допомогою з урахуванням індексації станом на 1 липня 2021 року становив 3 778,78 грн, що на 11,4 % перевищує розмір середньої пенсії станом на 1 липня 2020 року.
Ціни на споживчому ринку за даними Держстату у липні 2021 року порівняно з попереднім місяцем зросли на 0,1 %, а з початку року – на 6,5 відсотка.
З початку року зросли ціни на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (на 9,7 %), продукти харчування та безалкогольні напої (на 8,6 %), транспорт (на 8,1 %), алкогольні напої та тютюнові вироби (на 6,6 %), ресторани та готелі (на 5,0 %), охорону здоров’я (на 3,6 %), зв’язок (на 3,6 %), освіту (на 2,9 %), предмети домашнього вжитку, побутову техніку та поточне утримання житла (на 2,7 %) та відпочинок і культуру (на 2,5 %).
Знизились ціни на одяг і взуття (на 3,5 %) та різні товари та послуги ( на 0,8 %).
За даними Держстату середньомісячні загальні доходи одного домогосподарства за 2020 рік склали 12 248 грн (за 2019 рік – 11 851 грн). Міське домогосподарство отримувало в середньому за місяць 12 620 грн, сільське – 11 470 грн (за 2019 рік відповідно – 12 317 грн та 10 884 грн).
Серед усіх витрат домогосподарств 91,4 % становили споживчі сукупні витрати (за 2019 рік – 91,3 %).
Структура витрат домогосподарств (за даними 2020 року):
- продовольчі товари – 51,6%;
- непродовольчі товари – 24,7%;
- послуги – 15,1%;
- неспоживчі сукупні витрати – 8,6%.
12 серпня 2021 р.
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: «ПРОФСПІЛКИ НЕ ДОЗВОЛЯТЬ ПЕРЕСТУПИТИ «ЧЕРВОНІ ЛІНІЇ» У ПИТАННЯХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ»
На засіданні Уряду 11 серпня вже традиційно більшість питань було розглянуто у режимі «без обговорення», оскільки вони пройшли попередній розгляд на засіданнях урядових комітетів і по деяким проектам, де залишалися розбіжності, були проведені узгоджувальні процедури, у тому числі за участі представників СПО об’єднань профспілок.
Але були і такі питання, до яких профспілки подали свої зауваження та пропозиції.
«Це стосується тих рішень, які, на думку профспілок, можуть привести до погіршення соціально-економічного становища працівників, порушити їх права та принцип соціальної справедливості, - зазначив у коментарі нашому кореспонденту Голова СПО об’єднань профспілок Григорій Осовий. – Так на період локдауну та введення обмежувальних заходів Кабінет Міністрів встановив підвищені норми на соціальні послуги, які надаються для відшкодування виплат на оплату житлово-комунальних послуг. Кабмін підготував проект постанови у зв’язку з тим, що нібито ситуація покращилася. Тому вже розглядалася пропозиція про те, щоб скасувати цю підвищену норму. З чим СПО об’єднань профспілок категорично не погодився. З цього приводу в Міністерстві соцполітики відбулася дискусія. І за підсумками засідання урядового комітету відбулися узгоджувальні процедури. Було досягнуто компромісу, якій полягає у тому, що при наданні житлової субсидії на період карантину збільшені на 50 відсотків соціальні нормативи будуть діяти лише в регіонах з «червоним» рівнем епідемічної небезпеки, де існують певні обмеження на пересування в транспорті, широко використовується дистанційна робота, в регіонах з іншим її рівнем така норма буде відсутня. Таким чином частково були враховані пропозиції профспілок. Підкреслю, що попередня редакція постанови не визначала такі зони».
Серед інших важливих питань, до яких СПО об’єднань профспілок запропонувала принципові зауваження та пропозиції Григорій Осовий назвав проект постанови Уряду «Деякі питання страхових виплат, передбачених статтею 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Постатейні зауваження до цього проекту надала Профспілка працівників охорони здоров’я України.
За підсумками узгоджувальних процедур, сказав профспілковий лідер, одне зауваження було знято, враховуючи аргументацію Мінсоцполітики. Але залишилось інше принципове зауваження. Профспілки вважають, що пропозиція щодо подання до Фонду соціального страхування України та Мінсоцполітики декількох примірників оригіналу одного й того ж документу акту розслідування нещасного випадку , гострого професійного захворіння (отруєння) аварії є недоцільною. Особливо, якщо враховувати на той факт, що Президент України 6 серпня ц.р. підписав Закон «Про особливості надання публічних (електронних) послуг», положення якого спрямовані на переведення публічних послуг в електронну форму. Тому треба мати єдину інформаційну базу для запобігання такої бюрократизації процесу.
Не менш важливе, на думку Голови СПО об’єднань профспілок, питання, яке розглядалося на засіданні Уряду, і стосується фінансування оснащення закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти. Мова йде про бюджетні субвенції в розмірі 400 млн. грн., які плануються на переобладнання їдалень закладів освіти.
«Застереження СПО об’єднань профспілок та Профспілки працівників освіти і науки України стосуються того, що проектом розпорядження Кабміну передбачається, що перевагу щодо забезпечення обладнанням їдалень (харчоблоків) надано закладам загальної середньої освіти з контингентом не менш 400 учнів, для опорних закладів – не менш 200 учнів, розташованих у гірських пунктах – не менш 200, - сказав Григорій Осовий. - Ми вважаємо, що зазначені обмеження щодо контингенту учнів потребують вилучення з проекту розпорядження. Крім того, запропонували в пункті 1 проекту розпорядження наголосити на необхідності першочергово використовувати залишки освітньої субвенції на цілі, передбачені у самих розпорядженнях Уряду».
«Хочу підкреслити, що і надалі профспілки не дозволять переступити «червоні лінії» у питаннях соціально-економічного захисту працівників», - наголосив профспілковий лідер.
9 серпня 2021 р.
ПОЗИЦІЯ ПРОФСПІЛОК: УМОВИ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ ПОГІРШУВАТИ НЕ МОЖНА!
У столичному Будинку спілок відбулась робоча зустріч представників Мінекономіки зі сторонами соціального діалогу щодо наближення позицій до редакції законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», яка проводилась на виконання доручення Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки України Любченка О.М. за результатами його зустрічі з профспілками 20 липня 2021 року. На зустрічі обговорювалися пропозиції сторін соціального діалогу щодо останньої станом на 19 липня.2021 року редакції Мінекономіки до законопроєкту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», яку було отримано для офіційного опрацювання.На зустрічі були присутні:
- від Мінекономіки – Юрій Кузовой - заступник генерального директора - керівник експертної групи директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці з групою експертів;
- від Держпраці - Ігор Дегнера – в.о. Голови Державної служби України з питань праці з групою фахівців;
- від СПО об’єднань профспілок –– Григорій Осовий - Голова СПО об’єднань профспілок - Голова ФПУ, Василь Андреєв - заступник Голови ФПУ – Голова профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України, Павло Прудніков – заступник голови Профспілки працівників атомної енергетики та промисловості України, Олександр Рябко – Голова Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Сергій Українець – заступник Голови Профспілки працівників нафтової і газової промисловості України, Вікторія Коваль –Голова Профспілки працівників охорони здоров’я України, Наталія Левіцька – заступник Голови Конфедерації Вільних профспілок України, Олександр Мушенок - Перший заступник Голови Профспілка залізничників і транспортних будівельників України та інші фахівці;
- від СПО роботодавців - Сергій Біленький - заступник Голови СПО роботодавців, заступник Голови Ради Федерації роботодавців України, Голова «Федерації металургів України», Наталія Гостєва - директор Департаменту дерегуляції підприємницької діяльності ФРУ та інші фахівці.
Також у зустрічі приймали участь фахівці Державної регуляторної служби
Відкриваючи зустріч, Григорій Осовий зазначив, що сторони соціального діалогу, перш за все, мають визначити, наскільки законопроект відповідає вимогам міжнародних, європейських стандартів безпечної праці, охорони праці та забезпеченню гідних умов для працівників. Тому, підкреслив він, ми повинні пересвідчитися що його концептуальні засади чітко базуються на Директивах ЄС, конвенціях МОП, і таким чином ми через ці інструменти дійсно підсилюємо захист працівників.. «Ми маємо бути впевнені, що всі три сторони знайшли тут взаєморозуміння. І що сам законопроект відповідає цьому завданню», - підкресли він. Не менш важливо і те, щоб запропонований законопроект не погіршував існуючі умови праці, рівень її безпеки. Тому, виходячи з необхідності реформування ринку праці, системи хорони праці, профспілки завжди будуть відстоювати право працівників на гідні та безпечні умови праці, проти будь-яких спроб їх погіршити.
Заступник голови ФПУ Василь Андрєєв наголосив на тому, що на думку експертів апарату ФПУ, законопроект не готовий для прийняття, він не відповідає вимогам міжнародного законодавства у сфері охорони праці. Василь Андреєв зазначив, що головною проблемою у діалозі з владою є агресивність з якою просуваються суспільноважливі законопроекти про безпеку та здоров’я працівників на роботі і трудова реформа, що об’єктивно викликає у профспілок і працівників спротив. Це стосується, зокрема, таких питань, як дитяча праця, праця у шкідливих умовах. Він поінформував, що готується новий спрощений пакет профспілкових пропозицій. «Ми спростимо і згуртуємо за позиційними моментами заперечення профспілок до позиції Мінекономіки щодо законопроектів», – зазначив він.
Сергій Українець у своєму виступі акцентував на необхідності всім сторонам соціального діалогу шукати і находити шляхи вирішення таких проблем, як безпека праці, гігієна праці та безпека виробнчого середовища. А Олександр Рябко наголосив на тому, що запропонованний законпроект може погіршити умови забезпечення охорони праці на великих підприємствах, яких чимало саме в металургійної галузі. Він зазначив, що не можна за рахунок безпеки праці, за рахунок здоровя та життя працівників розвивати промисловість, отримувати прибутки.
Взагалі Сторона профспілок висловила свою позицію про чергове непогодження законопроекту і в цій редакції Мінекономіки законопроекту, озвучила основні зауваження до нього, наголосила на загрозах і неприпустимих ризиках, які можуть виникнути у разі прийняття, зокрема таких положень законопроекту, як скасування 11 статей глави XI Кодексу законів про працю України щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці та інших заходів, спрямованих на захист життя і здоров’я працівників, зокрема, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умова праці, порушення їх прав, які не передбачено законопроектом, і зниження рівня їх захисту у порівняні з чинним законодавством, скасування всіх нормативно-правових актів, прийнятих на виконання Закону України “Про охорону праці”, з дати набрання чинності цим законопроєктом, не визначення повноважень прав представників працівників у сфері безпеки праці щодо безперешкодного здійснення громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства у цій сфері, здійснення ефективного і повноцінного захисту інтересів і прав працівників тощо. Також, всіма присутніми було відмічено про суттєву невідповідність законопроекту міжнародним нормам і угодам, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, якими встановлено відмінне від законопроекту регулювання, зокрема головним цілям та зобов’язанням України за Угодою про асоціацію з ЄС, «рамковій» Директиві Ради ЄС №89/391/ЄС, положенням Конвенції МОП №135, 155, 161 та іншим, які ратифіковано законами України.
Було відмічено недостатній соціальний діалог з боку Мінекономіки стосовно узгодження позицій профспілкової сторони до цього законопроекту протягом 2020 року та першого півріччя 2021 року. Більшість пропозицій СПО об’єднань профспілок, надіслані листом від 22.02.2021 № 01-12/135-СПО до попередньої редакції законопроекту, не враховано, а жодних узгоджувальних процедур з цих питань не було проведено.
Сергій Біленкький, інші представники сторони роботодавців також заявили про не погодження законопроекту в такій редакції, висловила свої основні зауваження, відмітила норми, які призведуть до значного навантаження та посилення тиску на бізнес, зокрема занадто великі штрафні фінансові санкції беж жодних економічних механізмів заохочення та підтримку бізнесу щодо поліпшення умов праці та модернізації виробництва, посилення дозвільного та ліцензійного навантаження, виключення декларативного принципу ведення робіт тощо. Сторона роботодавців відмітила також не достатній соціальний діалог та не врахування більшості їх зауважень до попередньої редакції законопроекту.
Про суттєві недоліки законопроекту наголосили і фахівці Державної регуляторної служби. Вони відмітили, що не проведено аналіз регуляторного впливу введення нових норм, а також не проведено дослідження впливу відміни норм чинного законодавства у сфері охорони праці, які пропонуються законопроектом, регулювання діяльності інспекції праці тощо без належних обґрунтувань, розрахунків та можливих негативних наслідків, як для бізнесу, так і для працюючих.
Також сторони, як профспілок так і роботодавців, відмітили спільну позицію щодо необхідності приведення нормативно-правової бази з охорони праці до вимог «рамкової» Директиви Ради ЄС №89/391/ЄС, «окремих» спеціальних Директив ЄС та Конвенцій МОП, але здійснювати це необхідно виважено та поступово, а не відміняти одночасно всі НПАОП, яких на сьогодні в Покажчику налічується близько 470, що призведе до колапсу у сфері безпеки праці, призведе до не визначення відповідальності роботодавця, унеможливить здійснення державного нагляду та розслідування нещасних випадків і профзахворювань, а працівників лишить права на безпечні умови праці і соціальний захист, зокрема у разі ушкодження їх здоров’я, внаслідок нещасного випадку або профзахворювань.
А ось Юрій Кузовой від Мінекономіки наполегливо відстоював свою позицію і редакцію цього законопроекту, однак не заперечив про подальше обговорення позицій сторін соціального діалогу та пошуку шляхів узгодження цих позицій.
Сторона роботодавців та Державної регуляторної служби підтримали ініціативу СПО об’єднань профспілок щодо необхідності активізації соціального діалогу і кращого узгодження позицій щодо законопроекту «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі», а також направлення звернення до Кабінету Міністрів України щодо перенесення терміну подання цього законопроекту у вересні цього року щонайменше на півроку.
2 серпня 2021 р.
Прожитковий
мінімум, динаміка середньої заробітної плати та фонду оплати праці, стан
виплати зарплати у червні 2021 року
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах червня 2021 рокустановив 5 710,47 грн (Додаток 1).
Таким чином,законодавчо встановлений на червень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2270 грн) заниженопорівняно з його фактичним розмірому 2,5 рази або на 3440 грн. Мінімальна заробітна плата у травні ц.р.(6000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 290грн.
Середня заробітна плата в Україніу червні 2021 року порівняно із травнем ц.р.зросла на 6% та становила 14313грн. Порівняно із червнем 2020 року вона зросла на 23,6% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна платазросла до 434 євро з 402,9 євро у травні ц.р.
Протягом червня 2021 року найбільшими темпами заробітна плата підвищиласяу наступних сферах:освіти (на 22,3%), надання інших видів послуг (на 13,8%). Проте порівняно з травнем 2021 року зниженнясередньої заробітної плати відбулося у сфері транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності ( на 1,4%) (Додаток 3).
Заробітна плата працівників сфери охорони здоров’я та надання соціальної допомоги залишається нижчою ніж середня по економіці–12090 грн (або 84,5% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у червні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20455грн), Донецькій (14 988 грн) та Київській (14679грн) областях, найнижчою – у Кіровоградській області (11497 грн).
Індекс реальної заробітної плати у червні 2021року порівняно із травнем 2021року становив 105,8%, а відносно червня 2020року – 112,9%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у червні 2021 року збільшився на 6% відносно попереднього місяця таперевищив показникчервня2020 рокуна 20,9% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно травня 2020 року: найбільшими темпамивідбулося зростання ФОП у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (78,2%), авіаційного транспорту (на 40%).
За даними Держстату, станом на 01.07.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 157,6 тисячам працівникі векономічно-активних підприємств склала понад 3 592,6млн грн, з яких 1 577,2млн грн – борги державних підприємств.Працівникам промисловості заборговано 2 688,1 млн грн заробітної плати.
(Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково:до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
7 липня 2021 р.
ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЇ
Якщо ти найманий працівник, приєднуйся до протесту трудівників і підпиши петиції проти антитрудових законопроєктів № 5371 та № 5388 за посиланнями:Саме від твого голосу може залежати твоя доля і доля твоєї родини.
Не будь байдужим – захистисвою честь, гідність і право на працю! Увага дата завершення збору підписів 28 липня 2021 року.
7 липня 2021 р.
ГРИГОРІЙ ОСОВИЙ: НЕДОПУСТИМО ЗВУЖЕННЯ ПРАВ ПРОФСПІЛОК, ЯКІ Є ГАРАНТІЄЮ ЗАХИСТУ ПРАВ ПРАЦІВНИКІВ
За дорученням керівників голова СПО Григорій Осовий звернувся до Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова з приводу можливого розгляду на пленарному тижні 13-16 липня 2021 рокузаконопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо дерегуляції трудових відносин» (№ 5388 від 16.04.2021).У зверненні голова СПО, зазначив, що законопроєкт № 5388в порушення норм статей 9, 22,36 Конституції України, міжнародно-правових актів, містить низку вкрай загрозливих положень, що встановлюють дискримінаційні норми для працівників, які значно послаблюють їх рівень захисту, звужує обсяг трудових прав та соціальних гарантій працівників у порівнянні з чинним національним законодавством, нівелює представницьку і захисну функцію профспілок.
Зазначене суперечить зобов’язанням України, визначеним статтями 296,419, 420 Угоди про асоціацію, та не відповідає Директивам Європейського Парламенту і Ради ЄС, судовим рішенням ЄСПЛ щодо вимог «якості» закону та правової визначеності, іншим міжнародним актам, а отже запропоновані проєктом зміни до законодавства не кореспондуються з європейським курсом України та взятими на себе нашою державою міжнародними зобов'язаннями.
Зокрема, в частині другій статті 23 та пункті 8 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) проєкту, надається можливість роботодавцеві встановлювати у строкових трудових договорах, укладених в письмовій формі, додаткові підстави для його припинення достроково, що протирічить Директиві Ради 1999/70/ЄC від 28 червня 1999 року щодо рамкової угоди про роботу на визначений термін, укладеної ETUC, UNICE та CEEP, Конвенції МОП 1982 року про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця (№ 158) та заходам, передбаченим у пп. 5(1) і 5(2) Додатку до Директиви Ради 1999/70/ЄC, спрямованим на запобігання зловживанню, що є результатом використання послідовних трудових договорів або відносин на визначений термін.
Нівелюється роль профспілок у представництві та захисті трудових прав працівника. Запропоновані законопроєктом виключення статей 43, 43-1 КЗпП та статей 38, 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» значно знижують правовий захист найманих працівників, звужуючи можливості профспілок захищати трудові і соціально-економічні права трудящих, а також не відповідають статті 36 Конституції України, Конвенції МОП № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» і Конвенції МОП № 158, яка передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників, та Директиви Ради № 98/59/ЄС від 20.07.1998 про наближення законодавства держав-членів щодо колективного звільнення.
Звуження прав профспілок, які є основними інструментами реалізації прав працівників, наголосив Григорій Осовий, позбавляє останніх дієвих механізмів, за допомогою яких працівники можуть захищати свої інтереси.
Крім того, аргументація щодо виключення статті 43 та статті 43-1 КЗпП не витримує жодної критики, оскільки в якості підстави наводяться норми Конвенції МОП № 158, яка й передбачає проведення узгоджувальних процедур при звільненні працівників.
Впровадження законопроєктом № 5388 договірного режиму регулювання трудових відносин:
- нівелює баланс прав та інтересів між сторонами трудових відносин, надає значні переваги для роботодавців, тоді як трудові права і гарантії працівників, передбачені КЗпП України, можуть бути суттєво обмеженими і залежатимуть від волі роботодавця;
- значно знижуючи правовий захист працівників, реалізація законопроєкту створить передумови для підвищеної експлуатації працівників і навіть використання роботодавцями рабської праці, призведе до масових порушень гарантованих Конституцією України та міжнародними актами прав працівників;
- зменшиться ефективність державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю;
- сприятиме подальшому виїзду українців на роботу за кордон та погіршенню соціально-економічного становища в державі.
Зважаючи на зазначене, Голова СПО звернувся до спікеру парламенту з проханням не виносити на розгляд п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання законопроєкт № 5388.
Звертаємо увагу, що винесення нарозгляд напередодні Дня незалежності України законодавчих ініціатив, які передбачають суттєве обмеження прав працівників і гарантій профспілок, визначених національним та міжнародним законодавством, зумовить соціальну напругу у трудових колективах та акції членів профспілок в м. Києві та регіонах України, наголосив він.
5 липня 2021 р.
Прожитковий мінімум, динаміка середньої заробітної плати та фонду оплати праці, стан виплати зарплати у травні 2021 року
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах травня 2021 року становив 5 553,98 грн (Додаток 1).Таким чином, законодавчо встановлений на травень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 283,98 грн. Мінімальна заробітна плата у травні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 446 грн.
Середня заробітна плата в Україні у травні 2021 року порівняно із квітнем ц.р. знизилася на 0,3% та становила 13 499 грн. Порівняно із травнем 2020 року вона зросла на 28,1% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата склала 402,9 євро (у квітні ц.р. вона складала 406,3 євро).
Протягом травня 2021 року найбільшими темпами зросла заробітна плата у наступних сферах: тимчасове розміщування й організація харчування (на 27,2%), мистецтво, спорт, розваги та відпочинок (на 9,1%). Проте порівняно з квітнем 2021 року за більшістю видів економічної та промислової діяльності відбулося зниження середньої заробітної плати; відносно ж травня 2020 року в усіх сферах економіки заробітна плата зросла (Додаток 3).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 11 579 грн (або 85,8% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11 526 грн (або 85,4% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у травні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (19 287 грн), Донецькій (14 457 грн) та Київській (13 850 грн) областях, найнижчою – у Волинській області (10 890 грн).
Індекс реальної заробітної плати у травні ц.р. порівняно з квітнем ц.р. становив 98,4%, а відносно травня 2020 року – 116,8%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у травні 2021 року зменшився на 0,8% відносно попереднього місяця та перевищив показник травня 2020 року на 24,9% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно показника травня 2020 року: найменше зростання відбулось у сфері державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування (13,1%), найбільше – у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (125,4%).
За даними Держстату, станом на 01.06.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 144,2 тисячам працівників економічно-активних підприємств склала 3 350,7 млн грн, з яких 1 357,03 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 506,4 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
2 липня 2021 р.
ДІЯТИ ЕФЕКТИВНО ТА РЕЗУЛЬТАТИВНО, ЗАХИЩАЮЧИ ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ
Рада ФПУ 30 червня 2021 року затвердила заходи з реалізації Стратегії діяльності Федерації професійних спілок України на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін», прийнятої VІІІ-м З’їздом ФПУ. Схвалила план з реалізації зауважень та пропозицій делегатів З’їзду, обговорила напрями розвитку майнового комплексу ФПУ, а також ухвалила низку інших актуальних для профспілок рішень.
Звертаючись до членів Ради, Голова ФПУ Григорій Осовий зокрема зазначив, що час від проведення 8-го з’їзду – 25 травня ц.р. видався для профспілкового руху динамічним та насиченим.
Було розроблено: План заходів щодо реалізації Стратегії діяльності Федерації на 2021-2026 роки» «Час дій та якісних змін», заходи щодо реалізації зауважень та пропозицій делегатів з’їзду, підготовлено зміни до Положення про постійні Комісії Ради ФПУ, сформовано пропозицію щодо персонального складу та створення Робочої групи Ради ФПУ з напрацювання змін до Статуту ФПУ тощо.Він поінформував, що документи з’їзду (як визначено його постановою) були направлені Прем’єр-міністру, Голові Верховної Ради України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, керівникам центральних органів виконавчої влади, депутатським фракціям, соціальним партнерам для врахування в їх діяльності.
Голова ФПУ наголосив, що заходи на виконання Стратегії діяльності ФПУ мають стати для усіх профспілкових організацій Дорожньою картою реалізації стратегічних завдань, насамперед щодо посилення економічного, правового і соціального захисту спілчан в умовах реформ, розвитку профспілкового руху та зміцнення потенціалу всіх ланок профспілок, щоб діяти ефективно та результативно.
Вони передбачають низку завдань направлених на посилення захисної функції профспілок
Важливим залишається питання реформування трудових і соціальних відносин. Профспілки визнають необхідність реформування законодавства про працю, але не шляхом просування неоліберальних законопроектів. Реформування має відбуватися системно і лише за виконання принципу рівних прав і можливостей, пріоритетності питання захисту прав людини та з обов'язковим урахуванням інтересів працюючих.
Президією ФПУ 24 червня ц.р. було схвалено План заходів ФПУ, спрямованих на недопущення просування згаданих законодавчих ініціатив, а також Алгоритм реагування ФПУ на законодавчі ініціативи, які суттєво звужують права та інтереси працівників і профспілок.
У цьому контексті було наголошено на необхідності активізувати голосування спілчан за петиції по законопроектам №5371 і 5388.
Також члени Ради були поінформовані про створення Робочої групи ФПУ з питань опрацювання законопроектів, які суттєво звужують права та інтереси працівників і профспілок, для представлення позиції ФПУ у профільних комітетах Верховної Ради України, а також засобах масової інформації, та утворення Організаційного комітету ФПУ з проведення всеукраїнських акцій протесту профспілок у разі розгляду Верховною Радою України законопроектів, які порушують права працівників та профспілок.
- Саме на осінь може припасти пік нашої боротьби проти анти трудових ініціатив влади, - наголосив Григорій Осовий, - ми маємо бути максимально готові і відмобілізовані до таких дій по всій країні.
Після виступу Голови ФПУ відбулась презентація заступників Голови щодо напрямів діяльності Федерації з досягнення її стратегічних цілей і виконання завдань.
Олександр Шубін зосередився на удосконаленні діалогових відносин ФПУ з соціальними партнерами, напрямках діяльності по захисту економічних, соціальних і трудових прав працівників. Він зазначив, що основною ціллю нашої діяльності є створення нових робочих місць, збільшення доходів населення і темпів зростання зарплат, а також ліквідація заборгованості по зарплатах.
Подальшому реформуванню діяльності ФПУ у найближчий період з метою підвищення ефективності та досягнення нової якості профспілкової роботи був присвячений виступ Євгена Драп’ятого. Він підкреслив, що ФПУ – це фундамент працездатної України, тому що ми представляємо інтереси 4,5 найманих працівників. Люди мають бути поінформованими про щоденну кропітку діяльність профспілок усіх рівнів. Тому потрібно йти до трудових колективів, постійно звітувати про зроблене, а також боротись за профспілкове членство та його мотивацію.
У доповіді Василя Андреєва, заступника Голови ФПУ на громадських засадах, йшлося про організацію і методичне забезпечення громадського контролю за дотриманням законодавства про охорону праці, спираючись на пріоритетний напрямок діяльності ФПУ щодо безпечної праці та посиленні охорони здоров’я на робочих місцях, включаючи запобігання COVID-19. Ще одним важливим напрямом у діяльності ФПУ стане запровадження міжнародного досвіду в роботу організацій профспілок усіх рівнів.
Оновлену Стратегію і напрями розвитку майнового комплексу ФПУ презентував Володимир Саєнко. Він зупинився на нових програмах та перспективних напрямках діяльності «Укрпрофтуру», «Укрпрофоздоровниці» і ФПУ, спрямованих на збереження та відновлення здоров’я працівників.
Із словом до членів Ради ФПУ звернувся голова Об’єднання профспілок Грузії, президент Всеєвропейської Регіональної Ради МКП Іраклій Петріашвілі, поінформувавши присутніх про реальність грузинських «ліберальних» реформ, які привели до збідніння широких верств населення, соціальної несправедливості, безробіття та трудової міграції, звуження прав людини праці у Грузії.Після обговорення виступів члени Ради ухвалили з питань порядку денного відповідні постанови.
На засіданні ради Федерації профспілок України було затверджено склад постійних комісій Ради Федерації профспілок України. Заступником голови комісії з питань соціально-економічного захисту працівників та ринку праці було обрано голову Запорізької обласної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Сєдова Валерія Миколайовича.
23 червня 2021 р.
ЗАВЕРШИВСЯ ЧЕРВНЕВИЙ ЕТАП 109-Ї СЕСІЇ
МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРАЦІ
Перед учасниками саміту з відеозверненнями виступили світові лідери: Президент США Джо Байден, Папа Римський Франциск, Президент Південної Кореї Мун Чже Ін, Прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта та ін.У роботі конференції, як вже повідомлялося брала участь тристороння делегація України, делегатом від трудящих в якій був представлений Голова ФПУ Григорій Осовий.
Червневий етап МКП завершився 19 червня.
Після 4-місячної перерви пройде другий етап Конференції з 25 листопада по 11 грудня. Протягом листопада і на початку грудня 2021 року в комітетах намічено два тематичних обговорення: одне буде присвячено дискримінації в галузі праці, друге - безперервному навчанню і підвищенню кваліфікації. Закривається МКТ 11 грудня. У день закінчення сесії з підсумковим зверненням виступить гендиректор МОП.
У рамках Конференції 17-18 червня 2021 року відбувся саміт «Світ праці» на тему: «Міжнародна протидія COVID-19, орієнтована на інтереси людини». У рамках саміту відбулося засідання на високому рівні за участю глав держав і урядів, а також дискусійний форум, на якому виступили представники тристоронніх учасників МОП.
17 червня Папа Франциск звернувся з відеопосланням до учасників 109-ї сесії Міжнародної конференції праці, яка, за його словами, проходить «у переломний момент соціальної та економічної історії, що ставить перед усім світом серйозні і великі завдання». Святіший Отець зазначив, що в останні місяці Міжнародна організація праці (МОП) виконала «похвальну роботу, приділяючи особливу увагу найбільш вразливим братам і сестрам». Пандемія привела до безпрецедентної втрати робочих місць, багато підприємств опинилися під загрозою повного або часткового банкрутства. Однак, виходячи з кризи, необхідно уникати «фіксації на вигоді, ізоляції, націоналізмі, сліпому споживанні» і дискримінації найслабших членів суспільства.
Новий світ праці повинен ґрунтуватися на гідних умовах праці, сприяючи загальному благу і стаючи найважливішим компонентом турботи про суспільство і творінні. «У цьому сенсі праця є істинно і по суті людською», - підкреслив Єпископ Риму. Особливою турботою необхідно охопити працівників на околицях світу праці, які страждають від пандемії: низькокваліфікованих і поденно робітників, працівників неформального сектору, мігрантів та біженців, тих, хто виконує «небезпечну, брудну і принизливу роботу». Багато мігрантів і вразливі працівники разом зі своїми родинами позбавлені доступу до національних програм фінансового захисту, а також до охорони здоров'я, що підвищує серед них ризик спалахів захворювань COVID-19. Відсутність соціальних гарантій перед лицем пандемії призвело до зростання бідності, безробіття (особливо серед молоді), неповної та неформальної зайнятості, зростання дитячої праці та торгівлі людьми, беззахисності хворих і людей похилого віку перед коронавірусом.
Папа Франциск підкреслив, що фундаментальна місія Католицької Церкви полягає в заклику до співпраці урядів, багатосторонніх організацій і громадянського суспільства, щоб вони служили загальному благу і зміцненню миру: в цьому діалозі покликані брати участь всі - молодь, незаможні, мігранти, корінні громади, працівники та роботодавці, всі релігійні конфесії, причому всі учасники діалогу повинні знаходитися на одному рівні прав і обов'язків. Церква прагне, щоб «кожна людина отримувала необхідний їй захист у залежності від своєї вразливості: хвороби, віку, інвалідності, місцезнаходження, маргіналізації або залежності». Необхідно підтримувати системи соціального захисту, щоб забезпечити людям доступ до медичних послуг, продовольства і основних людських потреб, особливо під час пандемії. Захист працівників і найбільш уразливих верств населення повинен забезпечуватися шляхом дотримання їх основоположних прав, включаючи право об'єднуватися в професійні спілки. Крім того, для відновлення економіки не можна керуватися одним лише прагненням до високих показників: потрібна глибока реформа самого економічного укладу і способу управління економікою.
Папа закликав Світовий банк і МВФ до фінансової солідарності.
Розмірковуючи над міжнародної порядком денним після пандемії, зазначив Папа, не можна забувати про тих, хто залишився позаду: «Вони ризикують піддатися атаці вірусу ще більш страшного, ніж COVID-19: вірусу егоїстичного байдужості», що приносить найслабших у жертву на так званий «вівтар прогресу». Необхідно протистояти створенню «нових еліт», які стверджуються ціною відкидання багатьох людей і народів, а також теоріям, які «розглядають вигоду і споживання в якості незалежних елементів або автономних змінних економічного життя, які виключають працівників»: протистояння ситуації несправедливості в світі праці - це загальна задача Церкви і Міжнародної організації праці.
«Часом, кажучи про приватну власність, ми забуваємо, що це вторинне право, яке залежить від права первинного, тобто від загального призначення благ».
Папа Франциск запропонував профспілковим активістам і лідерам робочих асоціацій зосередитися на конкретних ситуаціях там, де вони працюють, і в той же час вирішувати питання, пов'язані з більш широкою економічною політикою і «макровідносинами». Перед профспілковим рухом стоять два дуже важливих завдання, і перше з них - пророцтво, пов'язане з їхнім справжнім покликанням: профспілки народжуються і відроджуються кожен раз, коли, подібно біблійним пророкам, вони надають голос тим, у кого його немає; коли викривають владу імущих, що зневажає права найбільш вразливих працівників, захищають іноземців, найслабших і знедолених. Якщо ж профспілка піддається корупції, то вона вже не в змозі виконувати свою місію, набуває статусу псевдороботодавця і віддаляється від народу. Покликання профспілок, наголосив Папа, - в соціальних інноваціях, які захищають тих, хто позбавлений прав, можливості працювати і демократії.
В кінці звернення Святіший Отець запевнив учасників 109-й сесії Міжнародної конференції праці у всебічній підтримці Церкви: «Пандемія навчила нас тому, що ми всі перебуваємо в одному човні і тільки разом ми зможемо вийти з кризи».
На 109-й Міжнародній конференції праці МОП виступив президент США Джозеф Байден. Особливу увагу в своїй промові він приділив автократичним режимам, які, за його словами, скидають з рахунків демократію. Байден підкреслив, що лідери недемократичних держав зазіхають на права трудящих і міжнародні трудові стандарти МОП. «Вони роблять ставку на те, що ми не зможемо допомогти працюючим людям, але вони помиляються, сказав Байден: «Ми опинилися в умовах пандемії, яка посилила нерівність і стала ще більшим тягарем для працюючих сімей, ми повинні довести, що демократія може принести користь». Серед кроків, які вживає керівництво США, президент Байден назвав розширення прав робітників і побудову економік і торгової політики, зосередженихї на їх правах, підвищенні заробітної плати, захисті прав профспілок та залучення зловмисників до відповідальності. Байден різко засудив примусову і дитячу працю, особливо в країнах, які прагнуть до світового лідерства.
18 червня відбувся дискусійний форум, в якому взяли участь міністри праці Мексики, Кот-д'Івуару, Шрі-Ланки та Португалії, а також Махмуд Мохіельдін - Спеціальний посланник Генсека ООН по фінансуванню Порядку денного в сфері сталого розвитку на період до 2030 р, і представники трудящих і роботодавців.
Учасники форуму обговорили серйозні проблеми ринку праці, зумовлені впливом пандемії, а також озвучили необхідні дії для побудови сфери праці з нормальними умовами, гідною оплатою та соціальними гарантіями без будь-якої дискримінації.
Делегати Міжнародної конференції праці одноголосно прийняли Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення після кризи COVID-19, пріоритетами якого є створення гідних робочих місць для всіх та усунення нерівностей, породжених кризою.
Глобальний заклик до дії для орієнтованого на людину відновлення окреслює всеосяжний порядок денний. Він зобов'язує країни забезпечити, щоб їхнє економічне та соціальне відновлення після кризи було «повністю інклюзивним, сталим та стійким».
Угода включає два напрямки узгоджених дій. Перший охоплює заходи, які мають вжити національні уряди у співпраці з «соціальними партнерами» - роботодавцями та профспілками, щоб досягти відновлення на основі створення робочих місць, в результаті якого суттєво посилиться захист працівників та соціальний захист та будуть підтримані сталі підприємства.
Другий комплекс заходів охоплює міжнародну співпрацю та роль багатосторонніх установ, у тому числі МОП, з метою підвищення рівня їхньої підтримки та її узгодженості з національними стратегіями відновлення після пандемії, орієнтованими на людину.
Угода закликає МОП – з її мандатом у сфері соціальної справедливості та гідної праці – відігравати провідну роль та використовувати всі засоби для підтримки розробки та реалізації стратегій відновлення, які нікого не залишають позаду, в тому числі шляхом посилення співпраці з іншими установами багатосторонньої системи.
Заклик до дії базується на Декларації століття МОП про майбутнє сфери праці, прийнятій на Міжнародній конференції праці у 2019 році. Він окреслює шлях до прискорення практичного впровадження Декларації через розширення політики та інвестицій, що підтримують широкомасштабне, всеохоплююче відновлення. Він також закликає до термінових, скоординованих дій у пов’язаних сферах, включаючи міжнародну співпрацю та солідарність з метою забезпечення глобального та рівного доступу до вакцин, лікування та профілактичних заходів.
Генеральний директор МОП Гай Райдер привітав угоду: «Забезпечення всеохоплюючого, сталого та стійкого відновлення має стати головним пріоритетом державної політики. У цьому документі окреслено чіткий і всеохоплюючий шлях вперед, який дозволить країнам перетворити моральні та політичні прагнення не залишати нікого позаду на конкретні дії».
Він додав: «Ефективність та стійкість відновлення від COVID-19 значною мірою залежатимуть від того, наскільки обширним і соціально інклюзивним воно буде. Якщо ми не займемося вирішенням конкретних нерівностей, які поглибилися під час цієї кризи, існуватиме цілком реальний ризик довгострокових негативних соціально-економічних наслідків, особливо для тих груп, які непропорційно постраждали, таких як молодь та жінки, а також малі та мікропідприємства, які забезпечують значну частину світової зайнятості».
Як завжди, особлива увага була привернута до роботи Комітету по нормах. На його засіданнях розглядалася ситуація в країнах, що потрапили до так званого «короткого списку» МОП, де на цей момент склалася найгірша ситуація з профспілковими та трудовими правами. Серед цих країн найбільший інтерес для ФПУ представляв розгляд випадку з порушенням Конвенції № 87 «Про свободу об'єднань і захист права об'єднуватися в профспілки» Білоруссю. Адже саме ця конвенція найчастіше порушується в Україні. Якби не розглядалася ситуація з правами профспілок в Білорусі, на її місці могла би бути Україна.
Білоруський випадок має давню історію. У 2003 році Адміністративна рада МОП почала розслідування відносно Білорусі в зв'язку зі скаргою незалежних профспілок на порушення урядом основоположних конвенцій МОП - про свободу асоціації та захист права на організацію, а також про право на організацію та ведення колективних переговорів.
У 2004 році комісія з розслідування МОП підтвердила факти порушень прав трудящих в Білорусі і прийняла 12 рекомендацій, спрямованих на виправлення ситуації. Уряд Білорусі заявив про готовність їх виконати, однак тиск на незалежні профспілки, за їх заявами, ніколи не припинявся.
Під час сесії відбулися 2 засідання Адміністративної ради - одне у травні - 21, друге в червні - 25.
23 червня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ В ЦІНАХ ТРАВНЯ 2021 РОКУ
Відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум» Міністерство соціальної політики України повідомляє, що фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах травня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу становив:
- з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 4 932,83 грн (без урахування платежів – 4 304,67 грн);
- для дітей віком до 6 років – 3 993,76 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 915,59 грн;
- для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства – 5 553,98 грн (без урахування платежів -4 470,95 грн);
- для осіб, які втратили працездатність – 3 667,34 гривень.
Таким чином, законодавчо встановлений на травень 2021 року (2 189 грн.) прожитковий мінімум занижено у 2,3 рази порівняно з його фактичним розміром або на 2 744 грн, а для працездатної особи (2 270 грн) - у 2,4 рази або на 3 284 гривні.
10 чнрвня 2021 р.
В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛПРОФРАДІ ВІДБУЛОСЬ ЧЕРГОВЕ ЗАСІДАННЯ ПРЕЗИДІЇ
7 червня п.р. відбулось чергове засідання президії Запорізької облпрофради. На ньому розглядались нагальні питання розвитку профспілкового руху області, зокрема:1. Про колдоговірну кампанію у 2020 році та організацію виконання взятих зобов’язань на 2021 рік.
2. Про звернення Президії Запорізької обласної ради профспілок щодо проекту Закону України (реєстр № 3515 від 20.05.2020).
3. Про план роботи Запорізької обласної ради професійних спілок на друге півріччя 2021 року та ін.
З інформацією з основного питання виступила завідуюча відділом соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників Тамара Белескова, яка зокрема зазначила, що колективний договір, як нормативно-правовий документ, залишається найважливішим інструментом захисту трудових прав і гарантій працівників Запорізької області, основним чинником забезпечення соціальної справедливості у трудових колективах.В умовах подальшого поглиблення кризи в економіці та на ринку праці, особливо в період обмежувальних заходів через пандемію коронавірусу, призупинення роботи низки підприємств падіння життєвого рівня працівників, відсутності їх соціальної захищеності на державному рівні, головним завданням профспілок залишається недопущення згортання колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин на всіх рівнях.
Первинні профспілкові організації продовжують залишатися ініціаторами ведення переговорного процесу з роботодавцями, формування норм та зобов’язань колективних договорів.
Проте, слід констатувати, що останнім часом спостерігається негативна і стійка тенденція до зменшення колективних договорів як в цілому по області, так і серед членських організацій. Згідно профспілкової статистики - в регіоні укладено та діє – 1889 колдоговорів, в 2019р -2041 (скоротилася на 152 од.)
Згідно останніх статданних в області на 31. 12. 2020 – укладено – 1924, за даними моніторингу місцевих органів влади з урахуванням підприємств малого бізнесу станом на 01.01.2020 в області укладено та діє 6015 колективних договори.
В результаті проведеної роботи, в Запорізькій облпрофраді відсутні профспілкові організації, роботодавці яких відмовляються від колективно-договірного регулювання трудових відносин.
Основними ж причинами відсутності колективних договорів є: малочисельність організацій, реорганізація та реформування установ і організацій бюджетного сектора, не діє профспілкова організація. Найпоширенішими порушеннями умов колективних договорів залишаються несвоєчасна виплата заробітної плати та сплата ЄСВ. Лише дев’ята частина профспілкових організацій отримує від роботодавця кошти на культурно-масову роботу. Особливо неприйнятна ситуація у бюджетних організаціях, де незначна кількість організацій отримали кошти в розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці.
Актуальним залишається питання покращення якості колдоговорів. При вибіркових перевірках діючих колдоговорів виявляються випадки не включення до них позицій, уже закріплених в генеральній, галузевих та територіальній угодах, зокрема, зростання заробітної плати, тарифних ставок, перерахування коштів первинним профорганізаціям бюджетної сфери в розмірах не менше ніж від 0,3% фонду оплати праці на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу.
До обговорення основного питання порядку денного долучились соціальні партнери: Ірина Разуваєва - заступник директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Олександр Головко - Голова ради Запорізької обласної федерації роботодавців, Тетяна Циганок - начальник відділу праці Управління з питань праці Запорізької міської ради та голови обласних профспілкових організацій: Валерій Сєдов – голова обласної ради профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Ірина Бальченко – голова обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України, Алла Малигіна - голова обласної організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення.
Вони поділились досвідом з вказаного питання порядку денного, визначили пріоритетні напрямки діяльності організації на найближчий час.Учасники зібрання прийняли звернення до Голови Верховної Ради України Разумкова Д.О, народних депутатів від Запорізької області з приводу проекту закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення», внесеного народним депутатом України Г.М. Третьяковою та іншими народними депутатами України, реєстр № 3515 від 20.02.2021, прийнятого 02.06.2021 в першому читанні, щодо неприпустимості прийняття зазначеного законопроекту, як такого, що руйнує підвалини розбудови соціальної держави та значно звужує права працівників. У разі ігнорування позиції профспілок готові вдатися до протестних дій.
2 червня 2021 р.
ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ, ДИНАМІКА СЕРЕДНЬОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАН ВИПЛАТИ ЗАРПЛАТИ У КВІТНІ 2021 РОКУ
За розрахунками Мінсоцполітики фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням суми обов’язкових платежів відповідно до чинного законодавства у цінах квітня 2021 року становив 5 492,43 грн (Додаток 1).Таким чином, законодавчо встановлений на квітень 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 270 грн) занижено порівняно з його фактичним розміром у 2,4 рази або на 3 222,43 грн. Мінімальна заробітна плата у квітні ц.р. (6 000 грн) перевищила фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 508 грн.
Середня заробітна плата в Україні у квітні 2021 року порівняно із березнем ц.р. знизилася на 0,5% та становила 13 543 грн. Порівняно із квітнем 2020 року вона зросла на 29,8% (Додаток 2).
В перерахунку на євро заробітна плата склала 406,3 євро (у березні ц.р. вона складала 410,7 євро).
Протягом квітня 2021 року найбільшими темпами зросла заробітна плата у сферах професійної, наукової та технічної діяльності (16,6%), а також сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства (на 16,5%). Проте порівняно з березнем 2021 року за більшістю видів економічної та промислової діяльності відбулося зниження середньої заробітної плати; відносно ж квітня 2020 року в усіх сферах економіки заробітна плата зросла (Додаток 3).
Заробітна плата працівників окремих галузей бюджетної сфери залишається нижчою ніж середня по економіці: в освіті – 10 859 грн (або 80,2% від середньої по економіці), у сфері охорони здоров’я та надання соціальної допомоги – 11 735 грн (або 86,6% від середньої по економіці).
За регіональною ознакою у квітні 2021 року найбільшою середня зарплата була в м. Києві (20 422 грн), Київській (13 908 грн) та Донецькій (13 886 грн) областях, найнижчою – у Херсонській області (10 647 грн).
Індекс реальної заробітної плати у квітні ц.р. порівняно із березнем ц.р. становив 98,8%, а відносно квітня 2020 року – 119,7%.
За результатами аналізу офіційної статистики фонд оплати праці в Україні у квітні 2021 року зменшився на 0,3% відносно попереднього місяця та перевищив показник квітня 2020 року на 26,6% (Додаток 4).
За всіма видами економічної діяльності відбулося зростання фонду оплати праці відносно показника квітня 2020 року: найменше зростання відбулось у сфері державного управління й оборони, обов'язкового соціального страхування (9,3%), найбільше – у сфері тимчасового розміщування й організації харчування (88,7%).
За даними Держстату, станом на 01.05.2021 року заборгованість з виплати заробітної плати 151,4 тисячам працівників економічно-активних підприємств склала 3 567,6 млн грн, з яких 1 605,4 млн грн – борги державних підприємств. Працівникам промисловості заборговано 2 772,4 млн грн заробітної плати. (Додаток 5).
Слід зазначити, що, починаючи з січня 2021 року, Державною службою статистики запроваджено нову редакцію Методологічних положень державного статистичного спостереження «Стан виплати заробітної плати» (затверджено наказом Держстату від 30.12.2020 № 374).
Відповідно до оновлених Методичних положень інформація готується на основі даних державного статистичного спостереження, яке охоплює юридичні особи, активні на початок року, з урахуванням цензу за кількістю найманих працівників. Зокрема, збір та підготовка інформації щодо заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах-банкрутах, які не здійснюють економічної діяльності, Держстатом не проводиться.
Довідково: до категорії підприємств-банкрутів Держстат відносить суб’єкти господарювання, щодо яких запроваджено процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
27 травня 2021 р.
ВІДБУВСЯ VIIІ-Й З’ЇЗД ФПУ
Черговий VIIІ-й З’їзд найчисельнішого національного профоб’єднання - Федерації професійних спілок України відбувся 25 травня 2021 року у Києві у Міжнародному центрі культури та мистецтв профспілок України «Жовтневий палац».У роботі З’їзду взяли участь 340 делегатів від 45 всеукраїнських профспілок та 25 територіальних профоб’єднань, керівники центральних органів державної влади та управління, соціальні партнери, представники громадських організацій, засобів масової інформації.
У режимі відеоконференції до учасників форуму з вітальним словом звернулися керівники міжнародних профспілкових об’єднань та національних профцентрів зарубіжних країн Лука Вісентіні, Генеральний секретар Європейської конфедерації профспілок, Генеральний секретар Пан’європейської регіональної ради МКП, Шаран Барроу, Генеральний секретар Міжнародної конфедерації профспілок, Марія Хелена Андре, директор Бюро Міжнародної організації праці з питань діяльності трудящих та ін.
Члени діючого складу Ради ФПУ, Статутної та Контрольно-ревізійних комісій, яких не було обрано делегатами З’їзду, а також усі члени профспілок та бажаючи мали змогу спостерігати за засіданням у режимі он-лайн завдяки прямій трансляції.Від Верховної Ради України до учасників З’їзду з вітальним словом звернулись народні депутати України, представники ФПУ у парламенті Вадим Івченко та Сергій Рудик, а також голова Конфедерації вільних профспілок України Михайло Волинець.
Від роботодавців: Дмитро Олійник, Голова Ради Федерації роботодавців України, голова СПО роботодавців на національному рівні, а також Анатолій Кінах, Президент УСПП, голова Об’єднання організацій роботодавців України, співголова НТСР. Свої вітання передали Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, голова Національної служби посередництва і примирення Олександр Окіс.
На адресу VIII З’їзду вітальні листи надійшли від: Європейської федерації профспілок громадського обслуговування, Об'єднання профспілок Австрії, Конфедерації профспілок Азербайджану, Конфедерації незалежних профспілок Болгарії, Конфедерації праці «Подкрепа», Болгарія, Конфедерації профспілок Вірменії, Конфедерації профспілок Данії, Загальної федерація праці Ізраїлю ГІСТАДРУТ, Робітничої комісії Іспанії, Загальної конфедерації праці Італії, Італійської конфедераціі робітничих профспіло, Італійського союза праці, Конгресу праці Канади, Конфедерації вільних профспілок Латвії, Конфедерації профспілок Норвегії, Національної конфедерації профспілок Молдови, Всепольського порозуміння профспілок, Конфедерації профспілок Словаччини, Загальної конфедерації праці Франції, Конфедерації праці Форс Уврієр, Франція, Чесько-Моравської конфедерації профспілок.
З доповідями про роботу Ради ФПУ за останні п’ять років та Стратегією діяльності ФПУ на наступний період виступив Голова Федерації професійних спілок України Григорій Осовий.Стратегія діяльності визначає політику розвитку профспілок на весь міжз’їдівський період і спрямована на забезпечення гідних умов праці, захисту трудових прав і соціальних гарантій. Рішення про розроблення такого програмного документа у формі Стратегії було прийнято Радою ФПУ у листопаді минулого року.
Документ зорієнтований на досягнення конкретних результатів на шляху до євроінтеграції в економіці, сфері праці, досягнення соціального добробуту, де головною цінністю виступає людина праці, творець матеріальних і суспільних благ для суспільства.
У доповіді наголошується, що для захисту економічних інтересів працівників ФПУ разом з об’єднаннями роботодавців активно обстоювала позиції щодо пріоритетного розвитку вітчизняного виробництва. Важливим завданням було і залишається створення умов для гідної праці та справедливої оплати, боротьба з заборгованістю із заробітної плати сотень тисяч працівників.Проведення справедливої трудової реформи.
Успішність вирішення порушених соціально-економічних і трудових проблем значною мірою залежить від того, наскільки ФПУ, її членські організації будуть сильними і спроможними активно впливати на ці процеси.
Значну частину Стратегії присвячено розвитку профспілкового руху в сучасних умовах, зміцненню потенціалу Федерації профспілок як національного профцентру, який вибудовує найпершу лінію захисту прав працівників і профспілок. Адже ФПУ виконує місію представництва інтересів працівників і спілчан у відносинах з Урядом, Верховною Радою, всеукраїнськими об’єднаннями роботодавців.
У нинішні складні часи, які переживає Україна і світ, зокрема долаючи наслідки пандемії, викликаною COVID-19, як ніколи потрібні злагода, солідарність суспільства і порозуміння влади, бізнесу й профспілок для того, аби подолати кризу й крок за кроком будувати краще майбутнє для людей.Федерація профспілок завжди перебувала на державницьких позиціях щодо розбудови в Україні демократії, правової, соціальної держави, протидії корупції і несправедливості. У буремні роки Революції гідності 2013-14 рр. ФПУ була активним учасником народного спротиву, боролась за рівність, деолігархізацію, побудову справедливого суспільства.
Голова ФПУ наголосив: - Щоб профспілкам діяти ефективно й результативно, Федерація потребує організаційного, фінансового та кадрового зміцнення. Ми виходимо з усвідомлення того, що «сильна Федерація – захищені членські організації», і навпаки, «Сильні членські організації – потужна Федерація».
Наше завдання – трансформувати діяльність організації зверху донизу, в напрямі становлення її як правозахисної організації, де основною цінністю для нас є людина праці і її гідний рівень життя.ФПУ й надалі братиме участь у діяльності Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС, Східного партнерства, об’єднанні зусиль з іншими громадськими організаціями, коли йдеться про захист громадянських прав і свобод, протидію корупції, прийняття законів «Про референдум», «Про мирні зібрання», «Про публічні консультації» тощо.
Це наша позиція і наша готовність до дій. Незмінним залишається наш лозунг: «Гідність людині, працю Україні, добробут родині!»
У обговоренні взяли участь делегати З’їзду Тетяна Ясько, голова Всеукраїнської профспілки працівників та підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, Валерій Сєдов – голова Запорізької обласної організації Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, Роман Дацько, голова профспілок Львівщини, Сергій Романюк та Ольга Чабанюк, представники профспілки працівників освіти і науки України та ін..З’їзд заслухав звітні доповіді Ради, Статутної та Контрольно-ревізійної комісій ФПУ та обговоривши їх прийняв відповідні постанови.
Після цього було обговорено питання про обрання Голови ФПУ.
За повідомленням Статутної комісії щодо відповідності кандидатур на посаду Голови Федерації профспілок України статутним вимогам до списку кандидатур на голосування було включено Григорія Осового, Голову ФПУ та Володимира Саєнка, заступника Голови ФПУ.Заслухавши виступи претендентів на посаду Голови ФПУ, шляхом відкритого голосування 271 голосами на посаду Голови ФПУ обрано Григорія Осового.
З’їзд ухвалив із зазначеного питання постанову.
Новообраний Голова ФПУ подякував за підтримку та висловив готовність працювати разом з усіма спілчанами над втіленням у життя рішень З’їзду, спрямованих на вирішення найбільш актуальних соціально-економічних та трудових питань.Наступним питанням порядку денного було розглянуто «Про зміни до Статуту Федерації професійних спілок України». З цього питання доповідав заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
Було прийнято постанову З’їзду щодо затвердження звіту Статутної комісії ФПУ.
Ще одним своїм рішенням З’їзд затвердив Стратегію діяльності ФПУ на 2021–2026 роки «Час дій та якісних змін».За рекомендацією Ради ФПУ делегати прийняли Заяву про припинення наступу на трудові права працівників і профспілок» та Резолюцію «Новому поколінню – нові можливості».
Також було розглянуто питання про Положення про Статутну комісію ФПУ, «Про Положення про Контрольно-ревізійну комісію ФПУ», обрано склад Контрольно-ревізійної комісії ФПУ та її голову.
З’їздом прийнято постанову «Про підтвердження повноважень нового складу Ради ФПУ та скликання першого організаційного засідання Ради», постанову З’їзду «Про підтвердження повноважень нового складу Ради ФПУ, набуття Радою статутних повноважень і скликання першого організаційного засідання Ради ФПУ».
Одразу по завершенню З’їзду відбулося перше організаційне засідання нового складу Ради ФПУ. На ньому було обрано заступників Голови ФПУ: Євгена Драп’ятого, Володимира Саєнка, Олександра Шубіна. Василя Андреєва – голову Профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів України обрано заступником Голови ФПУ на громадських засадах.
Також затверджено перелік Комісій Ради ФПУ та їх персональний склад.
21 травня 2021 р.
ПІДПИСАНО ОНОВЛЕНУ УГОДУ ПРО СПІВПРАЦЮ МІЖ СОЦІАЛЬНИМИ ПАРТНЕРАМИ
На робочій зустрічі, яка відбулась 19 травня у «малій залі» Запорізької облпрофради, під головуванням голови обласної ради профспілок Віталія Каплія та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Світлани Жмурко були розглянуті актуальні питання пенсійного забезпечення в області.У вирішенні всіх завдань дотримання соціальних прав і гарантій найманих працівників в пенсійному страхуванні, формуванні громадської думки дуже важливою є співпраця органів пенсійного фонду та профспілок.
З 2003 року ця взаємодія має системний характер і спирається на укладену Угоду між Головним управлінням Пенсійного фонду в області та обласною радою профспілок.
Але час йде вперед і вимагає її оновлення відповідно до вимог часу з метою подальшого розвитку співпраці у досягненні спільних цілей.
19 травня відбулась робоча зустріч представників Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Запорізької обласної ради професійних спілок під головуванням начальника Головного управління Світлани Жмурко та голови обласної ради профспілок Віталія Каплія.
Керівник Фонду в області розповіла соціальним партнерам про пріоритетні напрямки у роботі Головного управління, новини пенсійного законодавства, форми обслуговування громадян, сучасні онлайн-сервіси Пенсійного фонду України.
Після виступу Світлана Олексіївна відповіла на численні запитання присутніх.
На завершення очільники сторін соціального партнерства підсумували результати спільної діяльності, визначили основні напрямки подальшої роботи та підписали Регіональну Угоду про співпрацю.
19 травня 2021 р.
СЕМІНАР. ОХОРОНІ ПРАЦІ – УВАГУ ТА ЕФЕКТИВНІ ДІЇ ПРОФСПІЛОК
Питання надійного та ефективного захисту прав людини праці, у тому числі і права на гідну і безпечну працю, будуть у центрі уваги делегатів VIII з’їзду Федерації профспілок України, що відбудеться 25 травня цього року. Про це заявив Голова ФПУ Григорій Осовий, виступаючи 18 травня на відкритті семінару-наради «Підсумки роботи технічних інспекторів праці членських організацій ФПУ з 2020 рік, сучасні виклики та пріоритетні завдання на 2021 – 2022 роки», яка присвячена 103-річниці з дня утворення технічної інспекції праці профспілок України.Григорій Осовий подякував тим, хто щоденно несе важку та відповідальну службу, домагаючись чіткого забезпечення та дотримування на практиці принципів безпечної праці, охорони єиття та здоров’я працівників/ Він зазначив, що багато вже зроблено фахівцями апарату ФПУ, представниками членських організацій для забезпечення цих принципів, у тому числі і на законодавчому рівні. Ще раз підкресливши необхідність та важливість діяльності технічних інспекторів праці, всіх, хто має відношення до забезпечення безпеки праці, Голова ФПУ наголосив, що зараз необхідно ефективно пройти шлях трансформації системи охорони праці. На цьому шляху дуже важливо відстоювати принципові позиції профспілкової сторони у справі надійного і ефективного захисту прав та інтересів працівників у тому числі і в праві на гідну і безпечну працю.
Дуже цікаво та хвилююче привітав учасників семінару ветеран технічної інспекції праці профспілок Микола Міленький.
З презентацією «Роль профспілок у забезпеченні стійких систем безпеки праці і охорони здоров’я працівників та у подоланні кризи, спричиненої пандемією COVID-19» виступив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
Про підсумки роботи технічних інспекторів праці членських організації ФПУ за 2020 рік та необхідність змін проінформувала провідний інспектор з питань охорони праці Департаменту охорони праці ФПУ Діана Казакова.
Завідуюча відділом технічної інспекції праці Департаменту охорони праці ФПУ Тетяна Горюн виступила з презентацією з питань «COVID-19: новий виклик для технічної інспекції праці профспілок. Пріоритети роботи на 2021 – 2022 роки» та «Спільна робота над законопроектом Мінекономіки «Про безпеку та здоров’я працівників». Позиція профспілок».
На семінарі також виступили представники членських організацій ФПУ. Про позицію Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України щодо законопроекту Мінекономіки «Про безпеку та здоров’я працівників» проінформував головний технічний інспектор праці ПМГУ Володимир Білик, а з питання «COVID-19 – як лакмусовий папір кризового стану у сфері охорони праці та захисту працюючих» виступив головний інспектор Профспілки працівників охорони здоровя України Володимир Фесан.
Підсумки обговорення актуальних і важливих тем охорони праці під час семінару-наради підбив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
18 травня 2021 р.
АКАДЕМІЯ ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН І ТУРИЗМУ ОГОЛОШУЄ НАБІР НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК
Ексклюзивні пропозиції для профспілковців, членів профспілок та членів їхніх родин:- знижки на оплату навчання до 30%;
- альтернатива ЗНО – навчання по польській програмі;
- спеціальні освітні програми для профспілковців «Соціальний менеджмент», «Профспілковий правник».
Наші контакти:
03187, м. Київ, Кільцева дорога, 3А
(станція метро "Теремки")
(044) 526 06 64 (Приймальна комісія)
(044) 522 49 40 (Ректорат)
Консультанти зі вступу:
(096) 718 88 86 (Право)
(097) 513 20 01 (Туризм)
(093) 700 47 32 ( Менеджмент, Підприємництво)
(097) 525 34 15 (Маркетинг)
(067) 403 42 55 ( Фінанси)
(067) 220 09 95 ( Соціальна робота)
Наш сайт:
www.socosvita.kiev.ua
17 травня 2021 р.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО СТАН СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН, КОЛЕКТИВНІ ТРУДОВІ СПОРИ (КОНФЛІКТИ) В УКРАЇНІ В СІЧНІ-КВІТНІ 2021 РОКУ
Упродовж січня-квітня 2021 року в результаті заходів, здійснених НСПП у ході сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) (далі – КТС(К)) та запобігання їх виникненню, погашено заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 244,6 млн грн від загальної суми боргу (751,4 млн грн), що стала основною причиною виникнення спорів та конфліктних ситуацій.За цей період Службою проведено 1421 примирну процедуру, спрямовану на сприяння вирішенню КТС(К) та запобігання їх виникненню, зокрема 1347 узгоджувальних зустрічей та 74 засідання примирних комісій.
В січні-квітні п.р. НСПП сприяла вирішенню 213 КТС(К) (3 – на національному, 4 – на галузевому, 4 – на територіальному, 202 – на виробничому рівнях), у яких взяли участь понад 1,6 млн працівників 7667 суб'єктів господарювання.
У зазначених 213 КТС(К) найманими працівниками було висунуто 463 вимоги, з яких: 244 (53%) – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 102 (22%) – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; 94 (20%) – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; 23 (5%) – щодо укладення або зміни колективного договору, угоди.
Зокрема, з початку року зареєстровано 57 КТС(К), з яких майже 37% – у закладах охорони здоров'я, 23% – у сфері державного управління, 16% – на підприємствах транспорту.
Порівняно з аналогічним періодом минулого року суттєво підвищилась питома вага КТС(К), у яких найманими працівниками висувалися вимоги щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї. Так, якщо у минулому році питома вага таких спорів складала 15,6% від загальної кількості зареєстрованих КТС(К), то у поточному році вона сягнула 42%.
За сприяння НСПП упродовж звітного періоду вирішено і знято з реєстрації 60 КТС(К) та 107 вимог, з яких 30% – щодо своєчасності виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї, 19% – щодо дотримання законодавства з питань охорони праці, організації робочих місць та виробничого побуту. Із загальної кількості вирішених КТС(К) 40% склали спори у закладах охорони здоров'я, 12% – на підприємствах машинобудівної галузі.
З метою запобігання виникненню КТС(К) та стабілізації стану соціально-трудових відносин (далі – СТВ) упродовж січня-квітня п. р. НСПП здійснювались заходи, спрямовані на врегулювання 422 конфліктних ситуацій (1 – на територіальному, 421 – на виробничому рівнях) на 434 підприємствах, з яких 18% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства, 16,8% – у закладах освіти та охорони здоров'я.
За зазначений період врегульовано 162 конфліктні ситуації (1 – на територіальному, 161 – на виробничому рівнях) на 178 підприємствах, з яких 18,6% у закладах освіти та охорони здоров'я, 18,5% – на підприємствах сфери житлово-комунального господарства.
Завдяки превентивним заходам НСПП лише 15 конфліктних ситуацій (3,6% від загальної кількості) стали предметом виникнення КТС(К).
У рамках реалізації заходів щодо сприяння поліпшенню стану СТВ та запобігання виникненню КТС(К) працівники НСПП брали участь у 97 засіданнях комісій (обласних, місцевих, районних) адміністрацій, де розглядалися, зокрема, питання погашення заборгованості із виплати заробітної плати найманим працівникам 575 підприємств у сумі понад 1 млрд 629 млн грн.
Відповідно до повноважень НСПП продовжувала здійснювати моніторинг страйків та акцій соціального протесту, надавати консультації та роз'яснення сторонам соціального діалогу щодо врегулювання розбіжностей у рамках чинного законодавства України.
Так, у квітні поточного року наймані працівники провели 7 акцій соціального протесту, у яких ними було висунуто вимоги відповідно до положень статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".
Упродовж звітного періоду проведено 16 засідань Комісій з проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб'єктів сторін профспілок і організацій роботодавців.
Упродовж січня-квітня п. р. працівниками НСПП підготовлено та розміщено в ЗМІ 658 публікацій, організовано та проведено 433 заходи (семінари, наради, круглі столи) з питань забезпечення реалізації в Україні правового механізму вирішення КТС(К) та здійснення соціального діалогу, взято участь у 266 заходах, організованих сторонами соціального діалогу та соціальними партнерами.
Більш детальні данні містяться в Інформації Національної служби посередництва і примирення про стан соціально-трудових відносин, колективні трудові спори (конфлікти) в Україні в січні-квітні 2021 року, яка надана в рамках співпраці між Федерацією профспілок України та Національною службою посередництва і примирення.
14 травня 2021 р.
ВИЗНАЧЕНО ДАТУ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФСПІЛКОВОГО ФОРУМУ
VIII з’їзд Федерації профспілок України відбудеться 25 травня 2021 року в Києві. Таке рішення прийнято 13 травня, на засіданні Ради ФПУ.З інформацією з цього питання виступив Голова ФПУ Григорій Осовий. Він нагадав, що рішенням Ради Федерації профспілок України від 18 березня ц.р. з’їзд ФПУ, запланований на 24 березня 2021 року, було відтерміновано у зв’язку з карантинними обмеженнями і забороною на проведення масових заходів. Враховуючи, що з 1 травня послаблено карантинні обмеження в м. Києві, зокрема знято заборону на проведення масових заходів, прийнято рішення скликати VIII з’їзд ФПУ 25 травня 2021 року. Засідання проходитиме в приміщенні Міжнародного центру культури і мистецтв профспілок. Початок роботи профспілкового Форуму о 10.00.
Голова ФПУ також проінформував про Бюджет ФПУ на 2021 рік та про стан реалізації апаратом Федерації профспілок України заходів, визначених постановою Президії ФПУ від 20 квітня 2021 року «Про схвалення Заяви Президії Федерації профспілок України щодо зареєстрованих у Верховній Раді України законодавчих ініціатив влади, спрямованих на «дерегуляцію» трудових відносин» та рішеня СПО від 21.04.2021 № 22-1 «Про позицію СПО об’єднань профспілок до законодавчих ініціатив влади у сфері трудових відносин». Григорій Осовий зазначив, що у зв'язку з підготовкою владою антитрудових, антисоціальних законопректів Федерація профспілок України вживає рішучі конструктивні кроки щодо недопущення погіршення ситуації з дотриманням законних прав та інтересів людини праці.
З інформаціією про роботу постійних комісій Ради ФПУ в період після VII з"їзду ФПУ виступив заступник Голови ФПУ Євген Драп’ятий.
У засіданні Ради ФПУ від Запорізької обласної Ради профспілок взяли участь: Каплій В.М. – голова Запорізької обласної ради профспілок, Сєдов В.М. – голова Запорізької обласної організації ПМГУ, Пастушенко М.М. – голова ПО ПМГУ Запорізький залізорудний комбінат, а також члени Ради ФПУ від Запорізьких профорганізацій.6 травня 2021 р.
ПІДПИШІТЬ ПЕТИЦІЮ! ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ !!!
Якщо ти найманий працівник, приєднуйся до ПРОТЕСТУ ТРУДІВНИКІВ і ПІДПИШИ ПЕТИЦІЮ владі проти поданих нею антитрудових законопроектів №№ 5371 та 5388 і підтримай ініціаторів петиції профспілкових правозахисників Орловську Ірину Григорівну за посиланням: та Зайцеву Оксану Олександрівну за посиланням:
НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ - захисти свою ЧЕСТЬ, ГІДНІСТЬ І ПРАВО НА ПРАЦЮ!